Перегляд вихідного коду сторінки Марко Мрнявчевич

{{Правитель:Король
| ім'я             = Марко Мрнявчевич
| титулатура       =
| титул            = [[Король Сербії]]
| зображення       = Portret na Krale Marko.jpg
| правління        = [[1371]]—[[1395]]
| коронація        = 
| інші титули      = 
| хрещення         =
| дата народження  = близько [[1335]]
| місце народження =
| дата смерті      = 17.05.1395
| місце смерті     = Ровіне
| місце поховання  =
| попередник       = [[Вукашин Мрнявчевич]]
| наступник        = титул скасовано
| дружина          = Олена Хлапена
| діти             =
| династія         = [[Мрнявчевичі]]
| батько           = [[Вукашин Мрнявчевич]]
| мати             = Олена
| герб             =
}}

'''Марко Мрнявчевич''' ({{lang-sr|Марко Мрњавчевић}}; близько [[1335]]&nbsp;— [[17 травня]] [[1395]])&nbsp;— [[король]] сербів і греків у [[1371]]—[[1395]] роках, [[національний герой]]<ref>Seal, Graham. Encyclopedia of Folk Heroes. ABC-CLIO, 2001. 347 pages eBook ISBN 978-1576072165 {{ref-en}}</ref>.

== Життєпис ==

=== Молоді роки ===
Походив з династії [[Мрнявчевичі]]в. Син [[Вукашин Мрнявчевич|Вукашина]], короля сербів та греків, й Олени. Про молоді роки Марко замало відомостей. Наприкінці 1370 або початку 1371 року батько оголосив Марко молодшим королем, відверто ігноруючи імператора [[Стефан Урош V|Стефана Уроша V]], який втратив політичну вагу. Навесні 1371 року Марко разом з батьком вирушив у похід проти Ніколи Алтомановича.

=== Король ===
26 вересня 1371 року в [[Битва на Мариці|битві на Мариці]] з османськими військами загинув батько Марка та його стрийко&nbsp;— деспот Углеш. Два місяці по тому помер Стефан Урош V. Сербський царство припинило своє існування, розпавшись на кілька феодальних володінь.

Марко успадкував від батька титул короля сербів і греків, але реальну владу він мав тільки в спадкових володіннях Мрнявчевичів, відомих як Прилепське королівство. Решта сербських володарів не визнали Марко як сюзерена.

Володіння Марко стрімко скорочувалися. У 1372 році [[Джурадж I Балшич]], князь Зети, відібрав міста Прізрен і Печ, а [[Лазар Хребелянович]]&nbsp;— Приштіну. Не пізніше 1377 року [[Вук Бранкович]] захопив Скоп'є, а албанський шляхтич Андрі Гропа проголосив незалежність в Охриді. Фактично під владою Марко залишився тільки місто Прілеп з околицями. Та й тут він був змушений ділитися своєю владою з молодшим братом Андріяшем.

У ситуації, що склалася, Марко був змушений стати васалом османського султана, але коли саме це сталося&nbsp;— точно невідомо. У Марко залишилися якісь атрибути колишньої величі. На фресці в Марковому монастирі поблизу Скоп'є його зображено в порфірі та прикрашеній перлами короні. Марко карбував власні гроші, на яких титулувався благовірним королем.

У 1394 році брати Марко, Андріяш і Димітр, втомившись від османського ярма, втекли до Угорщини. Вони стали першими сербськими правителями, що покинули свої володіння.

У 1395 році Марко як васал султана брав участь в поході на Волощину. 17 травня 1395 року він загинув у битві при Ровіне. Перекази різняться в описі обставина його загибелі. За одними&nbsp;— Марко було вбито золотою стрілою, яку пустив волоський [[воєвода]], і вона потрапила йому прямо в рот. За іншими&nbsp;— Марко разом з конем потонув у річці.

Османи захопили володіння Марко, передавши їх до санджаку Кюстенділськ.

=== У легендах ===
Історичний король Марко не здійснював будь-яких героїчних діянь. Більш, того в околицях Прилепа про нього збереглася погана слава: його звали Марко-насильник і Марко-шибайголова. Тим дивніше, що в інших районах Сербії і Болгарії Марко-королевич придбав репутацію героя-богатиря, борця з турками, став персонажем народних билин і пісень, був проголошений національним народним героєм Сербії.

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* Mihaljčić, Rade (1975). Крај Српског царства. Belgrade: Srpska književna zadruga.
* Fine, John Van Antwerp (1994). The Late Medieval Balkans: A Critical Survey from the Late Twelfth Century to the Ottoman Conquest. The University of Michigan Press. ISBN 978-0-472-08260-5. {{ref-en}}
* Šarenac, Darko (1996). Марко Краљевић у машти ликовних уметника. Belgrade, BIPIF. ISBN 978-86-82175-03-2
== Посилання ==
* {{ЛЗЕ2|частина=Юнацькі пісні|сторінки=594-595}}
{{бібліоінформація}}
[[Категорія:Королі Сербії]]
[[Категорія:Мрнявчевичі]]
[[Категорія:Національні герої]]
[[Категорія:Загинули в бою]]