Перегляд вихідного коду сторінки Сакамото Рьома

{{особа}}

'''Сакамо́то Рьо́ма''' ({{lang-ja|坂本龍馬, さかもとりょうま}}; [[3 січня]] [[1836]]&nbsp;— [[10 грудня]] [[1867]])&nbsp;— [[японія|японський]] політичний і громадський діяч [[період Едо|періоду Едо]]. Один із національних героїв Японії. Справжнє ім'я&nbsp;— Сакамото Наона́рі<ref>{{lang-ja|坂本直柔, さかもとなおなり}}</ref>. Псевдонім&nbsp;— Сайда́ні Уметаро́<ref>{{lang-ja|才谷梅太郎, さいだにうめたろう}}</ref>. {{Ясукуні}} Зайняв друге місце у загально-національному опитуванні «[[Великі японці]]» (2006).

== Біографія ==
Народився [[3 січня]] [[1836]] в призамковому містечку [[Коті, Коті|Коті]] уділу [[Тоса-хан]] провінції [[провінція Тоса|Тоса]]. Він був другим сином [[Сакамото Хатібей|Сакамото Хатібея]]. Його рід походив із заможних купців, які за головування [[Сайдані Кенсуке]], прадіда новонародженого, придбали собі статус земельних [[самурай|самураїв]] найнижчої категорі ''ґосі''<ref>{{lang-ja|郷士, ごうし}}</ref> та прізвище Сакамото. Щорічний дохід роду був високим і становив 197 [[коку (міра)|коку]] на рік.

В дитинстві Рьома вчився погано і вважався тугодумом. Попри це, хлопець відшліфував свій характер завдяки [[кендзюцу|фехтуванню]] у призамковій школі під керівництвом [[Хінено Бендзі]]. [[1853]] року він продовжив навчання в [[Едо (місто)|Едо]], де опановував фехтувальний стиль «[[хокусін-ітто-рю|Меч полярної зірки]]»<ref>{{lang-ja|北辰一刀流}}.</ref> у вчителя [[Тіба Сдакіті|Тіби Садакіті]]. За рік Рьома повернувся на батьківщину, але [[1856]] року вдруге вирушив у подорож з метою вдосконалити мистецтво меча. Він здобув собі славу фехтувальника, отримав диплом майстра вищезгаданого стилю і [[1858]] року повернувся додому.

У вересні [[1861]] вступив до політичної організації «[[Тоська партія підтримки монархії]]»<ref>{{lang-ja|土佐勤王党}}.</ref>, яка стояла на позиціях руху «[[сонно дзьої|Шануймо Імператора, виженемо варварів!]]». За два місяці, під приводом тренування з фехтування, він полишив батьківщину і на початку [[1862]] року прибув до міста [[Хаґі, Ямаґуті|Хаґі]] в [[Тьосю-хан]]і, де зустрівся із [[Кусака Ґенсай|Кусакою Ґенсаєм]]. Під впливом останнього Рьома повернувся додому і без дозволу удільної адміністрації назавжди полишив рідний Тоса-хан. Фехтувальник вирушив до Едо через [[Осака|Осаку]] та [[Кіото]].

Рьома особливо захоплювався твором «Торгівля і мореплавання»<ref>{{lang-ja|通商航海論}}.</ref> [[Кавата Сьорю|Кавати Сьорю]]. Прибувши до Едо, він зустрівся із [[Кацу Кайсю]], урядовцем [[сьоґунат Токуґава|сьоґунату]], який керував реформами японського флоту. Вражений його знаннями, Рьома став його учнем. Він полишив ксенофобські ідеї й розпочав інтенсивно вивчати мореплавство. Наполегливість і завзяття Рьоми здобули йому посаду помічника Кацу. [[1863]] року, з дозволу сьоґунату, він брав участь у заснуванні тренувального центру військово-морських сил в [[Кобе, Хьоґо|Кобе]] і став його головою. Проте через раптову відставку Кацу, Рьому звільнили, а центр розформували. Під час перебування в Едо, він познайомився із [[Мацудайра Йосінаґа|Мацудайрою Йосінаґою,]] [[Йокої Сьонан|Йокої Сьонаном]], [[Юрі Мімаса|Юрі Мімасою]], [[Окубо Тадіхіро]] та [[Сайґо Такаморі]].

<center>
{| class="toccolours" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2" 
|-
|[[Файл:Kaishu Katsu 1.jpg|border|180px|]]
|[[Файл:Sakamoto Ryōma.jpg|border|126px|]]
|[[Файл:Narasaki Ryo.jpg|border|134px|]]
|[[Файл:Nakaoka Shintaro.jpg|border|166px|]]
|-
|<div style='text-align: center;'><small>Кацу Кайсю</small></div>
|<div style='text-align: center;'><small>Рьома</small></div>
|<div style='text-align: center;'><small>Рьо, дружина Рьоми</small></div>
|<div style='text-align: center;'><small>Накаока Сінтаро</small></div>
|}
</center>

Після розпуску центру Рьома отримав протекцію уділу [[Сацума-хан]] і [[1865]] року разом із однодумцями заснував у [[Наґасакі]] підприємство «Камеяма» для торгівлі з закордоном. Під прикриттям цього підприємства, [[7 березня]] [[1866]] року в [[Кіото]] він спромігся укласти [[Союз Сацуми і Тьосю|таємний союз]] між Сацума-ханом і [[Тьосю-хан]]ом, які планували повалити сьоґунат. Під час укладання, спільно з товаришем [[Накаока Сінтаро|Накаокою Сінтаро]], Рьома грав роль посередника між обома уділами. 23 днями поспіль його вислідили урядовці сьоґунату та кіотська поліція, які спробували заарештувати його у будинку купця Терадая. Проте Рьому врятувала названа донька купця, [[Нарасакі Рьо|Рьо]], яка навела переслідувачів на хибний слід. Згодом він одружився з цією дівчиною; союз же, який був укладений за його посередництва, став фатальним для сьоґунату.

У [[1867]] в Наґасакі зустрівся із [[Ґото Сьодзіро]], офіційним представником Тоса-хану і своїм колишнім переслідувачем. Останній перебував в Наґасакі для контролю за торгівлею хану. Тоса-хан відчував безперспективність ідеї розподілу влади між самурайством та [[куґе|аристократією]] і поступово переходив на антиурядові позиції. Через це влада хану простила Рьомі та його побратиму Накаоці Сінтаро [[Самовільна відлучка|самовільну відлучку]] 1862 року й призначила їх на посади голів допоміжних морських і сухопутних сил хану.

В липні 1867, у супроводі Ґото, Рьома вирушив човном до Кіото. Своє бачення майбутнього устрою Японії він виклав у «[[Вісім корабельних пунктів|Восьми корабельних пунктах]]», які склав під час подорожі. В них він закликав до скасування сьоґунату через повернення владних повноважень [[Імператор Японії|Імператору]], побудови унітарної держави, впровадження [[парламентаризм|парламентської системи]] управління, встановлення рівноправних відносин із іноземними державами. В листопаді того ж року, під впливом цих пунктів, голова Тоса-хану [[Ямауті Тойосіґе]] запропонував 15-му сьоґуну [[Токуґава Йосінобу]] зректися і повернути владу Імператору в обмін на створення всеяпонського уряду нового зразка. Сьоґун погодився, оголосив про свій намір підлеглим і [[9 листопада]] повернув монарху свою посаду, титули і владні повноваження.

Наприкінці життя Рьома виконував функції посланця Тоса-хану в Наґасакі та [[Фукуй, Фукуй|Фукуй]], де обговорював з японськими політиками та інтелектуалами форму організації майбутнього уряду. Проте [[10 грудня]] [[1867]] перебуваючи [[інкогніто]] на постоялому дворі Омія в Кіото, його викрив патруль сьоґунату. В нерівному бою із правоохоронцями 31-річний Рьома загинув. Поховали його в [[Святилище Ґококу (Кіото)|Святилищі Ґококу]] в Кіото.

Незважаючи на стримані оцінки діяльності Сакамото Рьоми сучасниками та істориками, його образ був ідеалізований в японській пресі, літературі та мистецтві. Завдяки цьому ім'я стало широко відомим в Японії. На батьківщині Рьоми споруджено музей на його честь.

== Див. також ==
* [[2835 Рьома]]&nbsp;— астероїд, названий на честь діяча<ref>{{DMPN}}</ref>.

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела та література ==
{{Рубель Японська цивілізація}}

== Посилання ==
{{commons cat|Sakamoto Ryoma}}
*{{ref-ja}} [http://www.ryoma-kinenkan.jp/ Музей Сакамото Рьоми в Коті]
*{{ref-ja}} [https://www.webcitation.org/67av8B2Go?url=http://www17.ocn.ne.jp/~tosa/sakamoto/sakamoto.htm Сакамото Рьома. Люди з Тоси]
*{{ref-ja}} [http://www.ryoma-club.com/ Клуб Сакамото Рьоми]
{{Бібліоінформація}}
{{ВП-портали|Японія|Азія|Історія|Біографії}}

[[Категорія:Самураї]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названо астероїд]]
[[Категорія:Уродженці Коті]]
[[Категорія:Померли в Кіото]]
[[Категорія:Загинули в бою]]
[[Категория:Убиті політики Японії]]