Перегляд вихідного коду сторінки Сахно-Устимович Микола Миколайович

{{othernames|Устимович}}
{{Український державний діяч
 | ім'я = Микола Миколайович Сахно-Устимович
 | зображення = [[Файл:Устимович_Микола.jpg|200px]]
 | посада1 =  [[Виконувач обов'язків|в.о]] [[Прем'єр-міністр України|Отамана]] [[Рада Міністрів Української Держави|Ради міністрів Української держави]]
 | почав1 = [[29 квітня]] [[1918]]
 | кінець на посаді1 = [[30 квітня]] [[1918]]
 | переобрання1 =  
 | гетьман 1 = [[Павло Скоропадський]]
 | отаман 1 =  
 | попередник 1 = [[Голубович Всеволод Олександрович|Всеволод Олександрович Голубович]] <small>(як [[Прем'єр-міністр України|Голова Ради Народних Міністрів]])</small>
 | наступник 1 = [[Василенко Микола Прокопович|Микола Василенко]] <small>(як виконувач обов'язків)</small>
 | дата народження = 1863
 | місце народження = 
 | дата смерті = 14.12.1918
 | місце смерті = 
 | університет = 
 | партія = [[Українська партія соціалістів-федералістів|УПСФ]]
 | професія = 
 | нагороди = 
}}
'''Мико́ла Миколайович Сахно́-Устимо́вич''' (* [[1863]], [[Полтавщина]], [[Російська імперія]]&nbsp;— † [[14 грудня]] [[1918]], [[Українська Держава]])&nbsp;— [[Україна|український]] поміщик, політичний та громадський діяч. Походив з українського козацько-старшинського роду.<ref>{{Cite book|title=Діяльність урядів гетьманату Павла Скоропадського: персональний вимір|last=Пиріг|first=Руслан|year=2016|publisher=Ін-т історії України НАН України|location=Київ|pages=64|language=Українською|isbn=978-966-02-7761-8}}</ref>

== Життєпис ==
За походженням&nbsp;— із сім'ї [[Полтавщина|полтавських]] землевласників [[Сахно-Устимовичі]]в, за освітою&nbsp;— інженер-технолог. Великий землевласник, мав над 3500 десятин землі, винокурню, конезавод, маєтки, будинки в Києві та Харкові. Побрався з Любов'ю&nbsp;— донькою харківського професора Кузнецова, виховали п'ятьох дітей. Очолював Хорольське сільськогосподарське товариство. Позиціював себе як українець, по маєтку завжди ходив в козацьких шароварах, вишитій сорочці, чумарці, смушевій шапці. У своєму кабінеті мав погруддя [[Шевченко Тарас Григорович|Тараса Шевченка]] та [[Гоголь Микола Васильович|Миколи Гоголя]].

[[1917]]&nbsp;— приєднався до українського національного руху, увійшов до складу Генеральної козачої ради Українського Вільного Козацтва.

Діяльний член підпільної монархістської «Української громади» (пізніше «Української народної громади»), яка [[29 квітня]] [[1918]] року прийшла до влади і встановила гетьманське правління Скоропадського.

Після приходу до влади гетьмана [[Павло Скоропадський|Павла Скоропадського]] Сахно-Устимовичу доручили формувати уряд (перший виконувач обов'язків отамана (голови) [[Рада Міністрів Української Держави|Ради Міністрів Української Держави]]&nbsp;— до [[30 квітня]] [[1918]]). Офіційного документу про призначення на посаду не було.

Разом із гетьманом Скоропадським підписав «Закони про тимчасовий державний устрій України». Надалі відмовився від посади через небажання партії [[Українська партія соціалістів-федералістів|соціалістів-федералістів]] долучитися до формування уряду.

Залишивши [[30 квітня]] найвищий ешелон влади, очолив департамент скотарства у міністерстві земельних справ.

Існують різні версії загибелі Миколи Сахно-Устимовича в грудні 1918 року.

Перша версія належить [[Чикаленко Євген Харламович|Євгенові Чикаленку]]. У своєму щоденнику, в записі від 9 січня 1919 року сказано, що Миколу Устимовича було затримано отаманом 2-ї Дніпровської дивізії при спробі вийти на переговори з Петром Болбочаном. Під час арешту у нього було конфісковано 1,5&nbsp;млн карбованців після чого Миколу Миколайовича розстріляли. Подія відбулась в районі [[Дарниця|Дарниці]].<ref name=":0">{{Cite book|title=Діяльність урядів гетьманату Павла Скоропадського: персональний вимір.|last=Пиріг|first=Руслан|year=2016|publisher=Ін-т історії України НАН України|location=Київ|pages=72|language=Українською|isbn=978-966-02-7761-8}}</ref>

Друга версія належить [[Шульгин Олександр Якович|Олександрові Шульгину]]. За цією версією Микола Устомович виїхав на Полтавщину з великою сумою грошей для закупівлі коней на потреби армії. В дорозі банда повстанців перехопила його біля Дніпра, пограбувала та «пустила під лід».<ref name=":0" />

У своїх «Спогадах» Павло Скоропадський записав, що Микола Устимович до останнього бився зі зброєю в руках на Дарниці, а його страту пов'язує з відданістю Миколи Миколайовича до себе.<ref>{{Cite book|title=Воспоминания: конец 1917 года по декабрь 1918 года|url=https://archive.org/details/isbn_5770208457|last=Скоропадский|first=Павел|year=1995|publisher=Східноєвропейський дослідний інститут ім. В.К. Липинського|location=Київ|pages=[https://archive.org/details/isbn_5770208457/page/n60 126]|language=Російською|isbn=5-7702-0845-7}}</ref>

== Див. також ==
* [[Сахно-Устимовичі]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Література ==
* Пиріг Р.&nbsp;Я.&nbsp;Діяльність урядів гетьманату Павла Скоропадського: персональний вимір.&nbsp;— К.: Ін-т історії України НАН України, 2016.&nbsp;— 518 с.
* ''Скоропадський П''. [[Спогади. Кінець 1917 – грудень 1918]].&nbsp;— Київ&nbsp;— Філадельфія, 1995.
* {{ЕУ}}
* [http://govuadocs.com.ua/docs/index-19534018.html?page=10 Україна в революційну добу. Історичні есе-хроніки]
* Український історичний журнал, №&nbsp;7-8, 1993.
* ''[[Гай-Нижник Павло|Гай-Нижник П. П.]]'' Фінансова політика уряду Української Держави Гетьмана П.Скоропадського ([[29 квітня]]&nbsp;— [[14 грудня]] [[1918]]&nbsp;р.).&nbsp;— К., 2004.&nbsp;— 430 с.
* Руслан Пиріг. Одна доба прем'єрства Миколи Устимовича.
{{ukr-bio-stub}}
{{Голови уряду українських державних утворень з 1917}}

[[Категорія:Прем'єр-міністри України|Сахно-Устимович]]
[[Категорія:Уряд Української Держави]]
[[Категорія:Українські громадські діячі]]
[[Категорія:Персоналії:Полтавська область]]
[[Категорія:Загинули в бою]]
[[Категорія:Померли в Києві]]