Перегляд вихідного коду сторінки Вільна територія

{{move|Махновщина}}{{Otheruses|Вільна територія Китайської Республіки}} {{Картка:Колишня країна
|native_name = Махновщина
|conventional_long_name = 
|common_name  = Махновщина
|continent    = Європа
|region       = Україна
|country      = Україна
|era          = [[Перша світова війна]]<br/>[[Українська революція]]
|status =   
|government_type    = Анархізм
|year_start   = 1917
|year_end     = 1921
|date_start   = 
|date_end     = 
|stat_year1  = 
|stat_area1  = 
|stat_year2  = 
|stat_pop2   = 
|опис = 
 |p1 = [[Катеринославська губернія]]
 |flag_p1 = 
 |p2 = 
 |flag_p2 =
|event_start  = Перша Гуляйпільська вільна федерація 
|event_end    = 
|event1       = Махновщина 
|date_event1  = листопад 1918 - лютий 1919
|event2       = Махновщина на Правобережжі
|date_event2  = липень – вересень 1919
|event3       = Махновщина
|date_event3  = жовтень 1919 – січень 1920
|event4       = Махновщина в складі УРСР
|date_event4  = жовтень – листопад 1920
|image_coat   =
|coa_size     =
|image_flag   = BlackFlag.svg
|image_flag_caption = 
|national_motto   =
|national_anthem  = 
|image_map = Вольная территория.png
|image_map_caption = Махновщина напр. 1918 – поч. 1919 років.
|area = {{Formatnum:966 000}}
|capital = 
|common_languages = [[Українська мова|Українська]], російська
|currency = 
|title_leader = Голова Військово-Революційної Ради 
|leader1 =  [[Чернокнижний Іван Севастьянович]] (12.02.1919–25.06.1919) 
|title_2eader = 
|leader2 = [[Махно Нестор Іванович]] (25.06.1919–01.09.1919)
|title_3eader = 
|leader3 = [[Лащенко Олександр]] (01.09.1919–12.1919)
|title_4eader = 
|leader4 = [[Махно Нестор Іванович]] (12.1919–1921)
|title_deputy =
|deputy1 = 
|deputy2 = 
|
|today   = 
|p3=
}}

'''Махновщина''' (листопад 1918&nbsp;— 1921)&nbsp;— [[Квазідержава|квазідержавне]] утворення,<ref>https://cyberleninka.ru/article/n/politicheskoe-ustroystvo-volnoy-territorii-gulyaypolya-v-1918-1919-gg-opyt-postroeniya-anarhicheskoy-kommuny/viewer</ref> рух і територія під контролем вільних рад та лібертарних комун<ref>''[[Александр Скірда|Skirda Alexandre]]'' Nestor Makhno: Anarchy's Cossack.&nbsp;— М.:AK Press, 2004. С. 86.</ref>, де робили спроби створити [[анархізм|анархічне]] суспільство<ref>''Noel-Schwartz, Heather'' [http://www.nestormakhno.info/english/schwartz.htm The Makhnovists & The Russian Revolution&nbsp;— Organization, Peasantry and Anarchism] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130511105002/http://www.nestormakhno.info/english/schwartz.htm |date=11 травня 2013 }}.</ref> під час [[Українська революція|Української революції]]. Територія перебувала під керівництвом [[Махновський рух|Революційної Повстанської Армії]] [[Махно Нестор Іванович|Нестора Махна]].

Після падіння режиму Гетьмана, територія була зайнята російськими білими військами [[Денікін Антон Іванович|Антона Денікіна]], створено тимчасовий [[уряд Півдня Росії]]. До 1920 року війська Денікіна залишили територію після наступу частин [[Червона армія|Червоної Армії]] у співпраці з силами Нестора Махна, частини якого вели партизанську війну в тилу денікінців.
== Символіка ==
<gallery>
Файл:Махновское знамя.svg
Файл:Ostrovsky's Makhnovist banner, Reverse.svg
Файл:BlackFlag.svg
Файл:Махновский флаг.jpg
</gallery>

== Історія ==
[[Файл:Kropotkin1.jpg|ліворуч|міні|[[Кропоткін Петро Олексійович|Петро Кропоткін]], ідейний натхненник Гуляйпільської групи анархістів.]]

=== Перша Махновщина (вересень 1917&nbsp;— квітень 1918)<ref>Савченко Віктор Проєкт «Україна». Махновська трудова федерація (1917—1921 рр)  Стр 61</ref> ===

=== Друга Махновщина (листопад 1918&nbsp;— лютий 1919) ===
''Докладніше: [[Війна між Вільною територією і Україною]],'' 

''Докладніше:  [[Перша війна між Махновщина і Півднем Росії]]''

''Докладніше: [[Махновсько більшовицький конфлікт]]''

26 листопада 1918 року Махно з своїм загоном (800 бійців) зайняли Гуляйполе, Пологи, Гайчур, Оріхів, Новокарлівку і прилеглі села відродивши Вільну територію, на яку поширювалася влада Повстанського штабу на чолі з Н. Махно. Влада на місцях належала місцевим органам самоврядування. Політичне керівництво  як колегіальний керівний орган повстанців здійснювала "Гуляйпільська група анархістів-комуністів - Селянська група анархістів повстанців Гуляйполя - Гуляйпільський союз анархістів".<ref>Савченко Віктор Проєкт «Україна». Махновська трудова федерація (1917—1921 рр) Стр. 72</ref> 29 листопада Махно видав наказ "Про загальне повстання в Вільному районі" цей наказ ознаменував активізацію боїв на всіх фронтах. В цей же час в Вільну територію стали прибувати повстанські загони з Павлоградського, Бахмутського, Маріупольського повітів які відступали з боями під натиском української та донський армії. Гуляйполе стало центром повстанства, тут були створені органи управління Вільної території, і органи керівництва повстанським рухом Революційна районна Рада і штаб повстанців.<ref>Савченко Віктор Проєкт «Україна». Махновська трудова федерація (1917—1921 рр) Стр 74-75</ref>

9 грудня 1918 року до Гуляйполе прибув [[Колос Григорій Оксентійович|Григорій Колос]] командир повстанських загонів Катеринославської-Донецького району, де домовився про спільні дії проти [[Армія Української Народної Республіки|Армії УНР]] в катеринославському напрямку і про спільні дії в гришинському напрямку проти Донської і Добровольчої армій. В цей же час 13 грудня Катеринославський губернський комісар Директорії УНР [[Воробйов Гаврило Юхимович|Воробйов Г. Ю]] запропонував Махно військовий союз проти донців і добровольців. Для переговорів і укладення союзного договору до Катеринослава виїхала делегація Вільної території. Союзницька угода була підписана 15 грудня 1918 року. Стосунки з губернськими представниками Директорії УНР погіршилися після подій 20-21 грудня коли загони Вільного козацтва розігнали в Катеринославі місцеву раду і інші робочі організації. Ці безглузді вчинки місцевої влади Директорії УНР відштовхнули Махно як прихильника радянської влади від подальших контактів з представниками Української Народної Республіки. У відповідь на дії республіканців Махно відновив бойові операції проти частин Армії УНР, загін махновців вибив республіканський гарнізон з Синельникова. В цей же час в рядах повстанства й керівництва Вільної території більшовики вели агітацію про ворожість повстанству Директорії УНР.<ref>Савченко Віктор Проєкт «Україна». Махновська трудова федерація (1917—1921 рр) Стр 76-77</ref>

В ході переговорів з більшовиками Махно погодився почати наступ на Катеринослав, при цьому від більшовиків він отримав гучну посаду головнокомандувача всіх повстанських загонів. В [[Бої за Катеринослав (грудень 1918)|ході боїв 26-27 грудня]] повстанці під керівництвом Махно зайняли Катеринослав, по заняттю міста більшовики створили однопартійний ВРК. Проти цього виступив Махно, запропонувавши створити коаліційний ВРК з представників усіх партій. Водночас на підконтрольній Колосу території червоні загони почали роззброювати махновські загони.  

31 грудня 1918 частини Армії УНР вибили махновців з Катеринослава. У втраті міста Махно звинуватив винних більшовиків. Зазнавши величезних втрат, він відступив у Гуляйполе, при цьому всюди говорив, що треба "... розігнати більшовицькі штаби", а Колос всюди став поширювати слух, що Махно зрадив повстанців у Катеринославі. Махновці розпустили свій перший коаліційний Повстанський штаб Вільної території. На півночі встановилася межа по річці Самара між більшовицькими повстанцями і Вільною територією. Відгуком цих подій став конфлікт у Гришиному, де більшовики заарештували Петренко, якого звільнили прибулі махновці. Після звільнення Петренко наказав розстріляти декілька більшовиків, в зв'язку з цим в Гришиному були скликано екстрене зібрання більшовицьких  організацій Донбасу. На зборах було прийнято рішення вивести з Донбасу всі більшовицькі організації та загони, що їм підпорядковувалися - всього 4000 бійців. Після виведення більшовицьких частин командувати Гришинською бойовою дільницею став Петро-Петренко, що зі своїм загоном чисельністю в 2000 бійців і місцевими повстанцями зайняв фронт від [[Степанівка (Олександрівський район)|Степанівки]] до [[Благодатне (Волноваський район)|Благодатного]].<ref>Савченко Віктор Проєкт «Україна». Махновська трудова федерація (1917—1921 рр) Стр 79</ref>

Весь січень на північній та західній ділянках фронту тривали запеклі бої махновців з частинами Армії УНР, особливо запеклі бої були за володіння Лозовою. В цей же час Південний фронт махновців проти частин Добровольчої та Донськой армій розтягнувся на 210 кілометрів від Горлівки до Токмака. Тоді ж під керівництвом Махна було 8000 організованих бійців. Для реорганізації фронтів і повстанських загонів 3-4 січня 1919 року на станції Пологи відбувся Повстанський з'їзд Вільної території, на який прибули 40 делегатів. З'їзд виступив за передачу влади на місцях Вільним радам і виступив за реорганізацію повстанства за зразком регулярних військових частин. Для цього був обраний Оперативний штаб армії на чолі з І. Новіковим, який повинен був зводити загони в полки й керувати бойовими операціями.<ref>Савченко Віктор Проєкт «Україна». Махновська трудова федерація (1917—1921 рр) Стр 81</ref>



[[Файл:Таганрозьке повстання.png|міні|274x274пкс|Територія [[Таганрозьке повстання|Таганрозького повстання лютий]] березень 1919 праворуч і Махновщина зліва.]]

=== Махновщина в складі УРСР ===

=== Махновщина на Правобережжі ===

=== Махновщина (жовтень 1919&nbsp;— січень 1920) ===

=== Махновщина в складі УРСР (жовтень&nbsp;— листопад 1920) ===

=== Друга війна між Вільною територією і більшовиками ===
Після лютневої революції 1917 року на території колишньої Російської імперії була створена Махновщина. 

[[Війна між Вільною територією і Україною]]

У 1919 столиця була перенесена з [[Гуляйполе|Гуляйполя]] до [[Дніпро (місто)|Катеринослава]] (нині місто Дніпро).

28 серпня 1921 року увійшла до складу УРСР. 

== Рух за автономію Вільної території ==
З самого початку зародження махновського руху в середовищі місцевого населення Вільної території була певна схильність до відокремлення і створення автономії на підконтрольній повстанцям території.

Відразу ж після провалу Корніловського перевороту в 1917 році повстанці встановили в межах їм підконтрольній території автономію. На початку травня 1919 р. махновське керівництво прийняло рішення: ―Доручити ВРР почати переговори з питання повної автономії Маріупольського, Бердянського, Мелітопольського, Олександрівського, Павлоградського і Бахмутського повітів.<ref name=":0">Александр Белаш, Виктор Белаш. Дороги Нестора Махно 1993. Стр 213</ref>

Є підстави стверджувати, що питання автономії перетворювалося в одне з центральних. 31 травня 1919 р., начальник махновського штабу В. Білаш мав розмову з групою анархістів і есерів. Йшлося, зокрема, про майбутнє махновської території та взаємини з радянським урядом України:

''"– ... Постановили забезпечити незалежність, маємо свій вплив на весь район, і що ж, залякаєш нас?'' 

''– Адже ж змогли більшовики оголосити [[Донецько-Криворізька Радянська Республіка|Донецько-Криворізьку республіку]], змогли оголосити [[Кримська Радянська Соціалістична Республіка|Кримську республіку]]? Це взагалі окремі держави, зі своїми урядами, арміями. І не посоромилися.'' 

''– ...Ось підійде з'їзд (прм. [[IV з'їзд Вільної території]]), прийде секретаріат і, впевнений, обов'язково вступимо з Україною в договірні відносини, та не такі, як тепер, а справжні. Тоді ми скажемо: давай зброю – одержуй хліб, вугілля..."''<ref>Белаш О.В., Белаш В.Ф. Дороги Нестора Махно. Стр 268</ref>

Коли на початку січня 1920 р. махновці обговорювали наказ командування 14-ї армії, згідно з яким вони повинні вирушити в похід на Польський фронт, була висунута контрпропозиція: 

''"―Підписання військової угоди і надання незалежності Катеринославській і Таврійській губерніям."''<ref>Белаш О.В., Белаш В.Ф. Дороги Нестора Махно. Стр 414</ref>

У середині жовтня 1920 р., коли в умовах наступу Врангеля мова зайшла про воєнно-політичну угоду між урядом УСРР і РПАУ(м), махновці запропонували до тексту документа включити 4-й пункт про організацію ―в районі дій махновської армії місцевим робітничо-селянським населенням вільних органів економічного і політичного самоуправління, їхню автономію і федеративний зв'язок з державними органами Радянських республік‖. Характерно, що більшовики дали принципову згоду на підписання угоди, але пообіцяли зробити це після обговорення по партійній лінії. У розпал Кримської операції махновці неодноразово обговорювали питання про ―4-й пункт. Їх, зокрема, турбувало, чому більшовики не пишуть у своїй пресі про політичну угоду між радянським урядом і РПАУ(м). 9 листопада 1920 р., коли махновці були переконані, що Крим буде взятий, відбулося таємне засідання членів ради РПАУ(м). Серед інших, обговорювалося питання: що далі? Рада доручила представникам РПАУ(м) при Південному фронті відстоювати 4-й пункт в тому формулюванні, у якому він зазначений в угоді з урядом УСРР.

== Територія ==
Махно у своїх спогадах "Російська революція на Україні" територію першої Вільної території яка існувала із вересня 1917 по квітень 1918 описував так:

''"... Олександрівського, Мелітопольського, Бердянського, Маріупольського, Бахмутського і Павлоградського повітів&nbsp;— районів, які ідейно були пов'язані з Гуляйпільською Радою Селянських і Робітничих Депутатів і вважали його ініціатором в боротьбі проти уряду за право розширення і поглиблення антидержавницьких революційного процесу."''<ref>Махно, Нестор. Русская революция на Украине (от марта 1917 г. по апрель 1918 год). Стр 99</ref><ref>Махно, Нестор. Русская революция на Украине (от марта 1917 г. по апрель 1918 год). Стр 87</ref>

З кінця 1918 року повстанські загони Махно мали величезний вплив на органи місцевого самоврядування в Олександрівському, Бахмутському, Павлоградському, Маріупольському повітах. Але остаточно була визначена територія на яку претендувала Махновщина тільки 12 травня 1919 року в місті Маріуполі в якому проходив військовий з'їзд прилеглих полків які оперували на лінії фронту [[Доля (станція)|Доля]]&nbsp;— [[Оленівка (Волноваський район)|Оленівка]]&nbsp;— [[Новоазовськ]].<ref>Александр Белаш, Виктор Белаш. Дороги Нестора Махно 1993. Стр 206</ref> На з'їзді були присутні Махно, Озеров, Родіонов, Гордін, Міхальов-Павленко, Веретельников, Серьогін, Данилов, Грановський, Чучко, Куриленко, Петренко, Белаш, і ін.

На порядку денному стояло три питання, другим було Переукладання союзного договору з Радянським урядом. Під час обговорення другого питання з промовою виступив Белаш який заявив:

''"Тепер потрібна ясність, чіткість, самодостоїнство. Треба набратися мужності і сказати: ми хочемо самовизначення, ми відмовляємося від інтернаціональних ідей. Тоді більшовики приберуть свої організації і будуть наші федеративні союзники на білому фронті."''<ref name=":0"/>

За підсумком зборів по другому питанню була прийнята така резолюція:

''"З огляду на важке становище на фронті і в тилу продовжити договір з Сов-урядом. Доручити ВРС почати переговори в частині повної автономії Маріупольському, Бердянському, Мелітопольському, Олександрівському, Павлоградському та Бахмутський повіт."''<ref name=":0"/>

Таким чином керівництво Вільної території визначила її межі такими повітами:

* [[Олександрівський повіт (Катеринославська губернія)|Олександрівський повіт]] 
* [[Бахмутський повіт]]
* [[Бердянський повіт]]
* [[Мелітопольський повіт]]
* [[Маріупольський повіт]]
*[[Павлоградський повіт]][[Файл:Вільна територія.jpg|міні|альт=|357x357пкс|Територія Вільної території за версією Віктора Білаша.]]
Після розгрому Вільної території на одному з допитів [[Всеукраїнська надзвичайна комісія|ВУЧК]] колишнього начальника Штабу РПАУ Віктора Білаша на питання «Географія махновщини (район, осередки, Дібрівський ліс, річка Вовча)?» 

Він відповідав:

''«Географія Махна і махновщини&nbsp;— це [[Гуляйполе|Гуляй-Поле]], Дібрівки, Успенівка, Туркеновка, Санжарівка, Воздвиженка, Рождественка, Воскресенка, Кінські Роздори, Гусарка і Федорівка. Підрядні місця махновщини - це ...» (йде перерахування низки сіл)''<ref name=":1">Архив ГНУ Украины, д. Белаша, том 13, л. 162.</ref>

''«Центр Махна&nbsp;— це [[Гуляйпільський повіт]], а махновщини&nbsp;— [[Гуляйпільський повіт|Гуляйпільський]], [[Гришинський повіт|Гришинський]], [[Маріупольський повіт|Маріупольський]], [[Олександрівський повіт (Катеринославська губернія)|Олександрівський]] і [[Бердянський повіт|Бердянський повіти]]<nowiki/>».''<ref name=":1"/>

Організатор боротьби з повстанським рухом в Україні Роберт Петрович Ейдеман географію Вільної території окреслював так:

''"Східна частина [[Запорізька губернія|Запорізької губернії]] та західна [[Донецька область|Донецької]] - ось історичний очаг махновщини."''<ref>Эйдеман, Роберт Петрович (1895-1937). Борьба с кулацким повстанчеством и бандитизмом [Текст] / Р. Эйдеман ; УССР. - Изд. 3-е. - Харьков : Изд. Политуправления всех вооруженных сил Украины и Крыма, 1921. - 62 с.; Стр 46</ref>

== Зовнішня політика ==

=== Українська Народна Республіка ===
З вересня по жовтень 1917 року симпатії Нестора Махна як лідера Вільного району були на боці [[Українська Центральна Рада|Української Центральної Ради]].<ref>Савченко Віктор Проєкт «Україна». Махновська трудова федерація (1917—1921 рр) Стр 34</ref>

* 15 грудня 1918 - [[Катеринославська угода]]. Союзницька військово-політична угода між Катеринославським губернським комісаром Директорії УНР [[Воробйов Гаврило Юхимович|Воробйовим Г. Ю]]. і представниками РПАУ про спільну боротьбу з [[Донська армія|Донською арміїєю]] [[Всевелике Військо Донське|Всевеликого Війська Донського]].<ref>Белаш О.В., Белаш В.Ф. Дороги Нестора Махно. Стр 48-49</ref>
<br />
* 20 вересня 1919 - [[Жмеринська угода]] Союзницька військово-політична угода між РПАУ і Директорією УНР про спільну боротьбу з [[Добровольча армія|Добровольчою армією]] .<ref>Белаш О.В., Белаш В.Ф. Дороги Нестора Махно. Стр 343-344</ref>
Після підписання союзної угоди в штаб РПАУ для ознайомлення з махновцями прибув письменник січовий стрілець Мирослав Ірчан в своїх спогадах "Махно і махновці. Спогади очевидця", виданої в 1919 році, в одному з діалогів махновець говорив:

{{цитата|''Запишіть точно це, що бачите, щоб історія не говорила про нас як про бандитів. Ми боремося за Україну, а не за нікого иншого.''}}

В іншому місці Ірчан пише: ''"В армії (прм. РПАУ),..., є дві партії: націоналістична, себто українська і безпартійна, або байдужна до національностей. Перша група постійно росте. Армія має досить великий процент інтелігентів, як лікарів, учителів, учительок, а навіть людей, що відомі добре з передвоєнної ще української літератури."''

У 1920 році відновилися контакти між Директорією УНР і РПАУ так в липні 1920 до махновців прибули представники Директорії УНР, другий раз представники Директорії УНР прибули до махновців в січні 1921 року.<ref>Дубинский И. В строю червоных казаков: Воспоминания / И. Дубинский // Новый мир. – 1959. – № 2. – С. 101–14</ref><ref>Вісті Першого Всеукраїнського з‘їзду Комітетів незаможних селян (Харків). – 1920.</ref>

Після розгрому Вільної території і Української Народної Республіки в лютому 1922 року в [[Дипломатичний корпус УНР|Місії УНР]] в Бухаресті в відбулася зустріч між [[Гулий-Гуленко Андрій Олексійович|Гулим-Гуленком]] який був співробітником місії і Махном. Під час зустрічі обоє обговорювали перспективу подальшої спільної боротьби проти більшовиків в Україні, до яких би то не було результатів переговори не привели.<ref>{{Cite web |url=http://www.ukrlife.org/main/evshan/kuli26.htm |title=Архівована копія |accessdate=22 червня 2020 |archive-date=4 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160304191724/http://www.ukrlife.org/main/evshan/kuli26.htm }}</ref>

=== [[Українська Радянська Соціалістична Республіка]] ===

=== [[Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка|Російська Соціалістична Федеративна Радянська Республіка]] ===

=== [[Всевелике Військо Донське]] ===

=== [[Південь Росії (держава)|Південь Росії]] ===

=== [[Антанта]] ===

== Система самоврядування ==

* [[Штаб повстанських сил Вільного району]] - 26 листопада 1918 -

* [[Рада Революційних Повстанців України (махновців)]] 
* [[Штарм Революційної Повстанської армії України]] 

=== Голови ВРК Вільної території ===

* 25.02.1919&nbsp;— [[Чернокнижний Іван Севаст'янович]]

=== Голови [[Рада Революційних Повстанців України (махновців)|Ради Революційних Повстанців України (махновців)]] ===

* [[Лащенко Олександр]]&nbsp;— з вересня по грудень 1919.
* [[Махно Нестор Іванович]]&nbsp;— з 29 травня 1920 до

== Збройні сили ==

* [[Махновський рух|Революційна повстанська армія України]]

== Махновщина в культурі ==

== Див. також ==
* [[Махно Нестор Іванович]]

== Джерела ==

* Белаш О.В., Белаш В.Ф. Дороги Нестора Махно : іст. розповідь. / О. Белаш ., В.Белаш. - К.: РВЦ"Проза", 1993. - 591с.
* Савченко Віктор Проект «Україна». Махновська трудова федерація (1917—1921 рр) Проект «Україна» Фоліо 2018&amp;nbsp;р. 304 ст.
* Махно, Нестор. Русская революция на Украине (от марта 1917 г. по апрель 1918 год) / Нестор Махно. - Париж : Б-ка Махновцев : Федерация анархо-комунист. групп Северной Америки и Канады, 1929. '''Кн. 1''' . – 1929. – 211, [4] c.

== Примітки ==
{{примітки}}
{{Махновщина}}
{{Державні утворення українців}}
{{Анархізм}}
{{Розпад Російської імперії}}
{{Історія Донецької області}}
[[Категорія:Махновський рух]]
[[Категорія:Колишні новітні держави України]]
[[Категорія:Політична історія України]]
[[Категорія:Держави і території, засновані 1919]]
[[Категорія:Українська революція у Дніпропетровській області]]
[[Категорія:Українська революція у Донецькій області]]
[[Категорія:Українська революція у Запорізькій області]]
[[Категорія:Українська революція у Кіровоградській області]]
[[Категорія:Українська революція у Миколаївській області]]
[[Категорія:Українська революція у Полтавській області]]
[[Категорія:Українська революція у Харківській області]]
[[Категорія:Українська революція у Херсонській області]]
[[Категорія:Українська революція у Дніпрі]]
[[Категорія:Засновані в Україні 1919]]
[[Категорія:Зникли 1921]]