Перегляд вихідного коду сторінки Волиняни

{{Оригінальне дослідження|дата=лютий 2019}}
{{Переробити|дата=січень 2020}}
{{Українці}}
'''Волиняни''' ({{lang-orv|Волынѧне}}<ref name="Іпатій">{{Cite web |url=http://litopys.org.ua/ipatlet/ipat01.htm |title=ЛѢТОПИСЬ ПО ИПАТЬЕВСКОМУ СПИСКУ |accessdate=28 жовтня 2014 |archive-date=6 серпня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110806112334/http://litopys.org.ua/ipatlet/ipat01.htm }}</ref>)&nbsp;— середньовічне східнослов'янське плем'я, що населяло територію [[Волинь|Волині]], північно-східну [[Галичина|Галичину]], басейн середнього [[Західний Буг|Бугу]]<ref name="вдб">стор. 303, том. 1, «Енциклопедія українознавства» / Гол. ред. В. Кубійович.&nbsp;— м. Париж, Нью-Йорк: вид. «Молоде життя»-«НТШ»; 1993&nbsp;р. ISBN 5-7707-4049-3</ref>. Згадки про волинян містяться у середньовічних джерелах: [[Повість временних літ|Повісті минулих літ]] (XII&nbsp;ст.), хроніці [[Баварський географ|Баварського аноніма]] X&nbsp;ст., та у творах арабського географа [[Аль Масуді|Аль-Масуді]]. Згідно Повісті минулих літ раніше називались [[дуліби|дулібами]] та [[бужани|бужанами]]<ref name="вдб"/><ref>стор. 186, том. 1, «Енциклопедія українознавства» / Гол. ред. В. Кубійович.&nbsp;— м. Париж, Нью-Йорк: вид. «Молоде життя»-«НТШ»; 1993&nbsp;р. ISBN 5-7707-4049-3</ref><ref>стор. 604, том. 2, «Енциклопедія українознавства» / Гол. ред. В. Кубійович.&nbsp;— м. Париж, Нью-Йорк: вид. «Молоде життя»-«НТШ»; 1993&nbsp;р. ISBN 5-7707-4050-7</ref>. У X&nbsp;ст. були приєднані до [[Київська Русь|Київської Русі]]<ref name="ЕІУ1">[[Енциклопедія історії України]] / редкол.: [[Смолій Валерій Андрійович|В.&nbsp;А.&nbsp;Смолій]] та ін.; [[Інститут історії України НАН України|Інститут історії України]] [[Національна академія наук України|НАН України]].&nbsp;— [[Київ]]: [[Наукова думка]], 2005.&nbsp;— Т.1 (А-В).&nbsp;— С.613.&nbsp;— ISBN 966-00-0415-X {{ref-uk}}</ref> великим князем київським Володимиром Святославичем. З пізнього середньовіччя і до наших днів волиняни відомі як етнографічна група [[Українці|українського народу]]<ref name="вдб"/>.

== Територія ==
{{Quote box |width=20em | bgcolor=#E0FFFF|align=dexter|quote='''Ядром, тобто [[Архетип (мовознавство)|архетипом]] [[Індоєвропейські мови|індоєвропейства]], в тому числі [[Балтійські мови|балтійської]] та [[Германські мови|германської]] [[Мовна сім'я|мовних сімей]], є [[слов'яни]], слов'янським архетипом&nbsp;— [[Русини|русини-українці]], а ядром русинів-українців&nbsp;— волиняни. Вони являють собою своєрідне ядро в ядрі і тому можуть вважатися становим хребтом як українців, так і слов'ян та [[індоєвропейці]]в.'''.|salign=right|source=—''[[Семенюк Святослав Михайлович|Святослав Семенюк<ref>Семенюк С. Феномен українства.— {{Льв.}} : Апріорі, 2013.— C. 353.— ISBN 978-617-629-154-1. </ref>]]''}}
Волиняни проживали у межиріччі [[Західний Буг|Західного Бугу]], [[Прип'ять|Прип'яті]] з притокою р. [[Горинь|Горинь]] (басейну р. [[Дніпро|Дніпра]])<ref name="ЕІУ1" />. Діаспора волинян також була відома й в тодішній [[Чехія|Чехії]]<ref name="ЕІУ1" />.  Вже у X&nbsp;ст. [[Араби|арабський]] [[Історія|історик]] [[Аль Масуді]] згадує на Волині плем'я «волінана» з їх царем [[Маджак]]ом, якому підкорялася значна частина слов'янських племен<ref name="ЕІУ1" /><ref name="Волинь">стор. 306, том. 1, «Енциклопедія українознавства» / Гол. ред. В. Кубійович.&nbsp;— м. Париж, Нью-Йорк: вид. «Молоде життя»-«НТШ»; 1993&nbsp;р. ISBN 5-7707-4049-3</ref>. Центральне місто волинян [[Волинь (городище)|Волинь]] згадується вперше у X&nbsp;ст. в літописі часів Київської Русі<ref name="ЕІУ1" />, за Баварським географом волиняни мали 70 міст<ref name="ЕІУ1" />. До того періоду згадувалися на Волині власне [[дуліби]] (які після 560&nbsp;р. навали [[Тюрки|тюркської]] орди [[Авари|аварів]] над р. Бугом втрачають вплив на регіон), остання згадка про плем'я дулібів була у 907&nbsp;р. (при описі походу князя [[Олег Віщий|Олега]] на [[Константинополь|Царгород]]), а з X&nbsp;ст. називають дулібів — ''[[волиняни]] і'' [[бужани]]<ref name="Волинь" />. 

== Історія ==
[[Ключевський Василь Йосипович|В. Ключевський]] вважав, що існував великий військовий союз чи [[Федеративна держава|федерація]] [[анти|антських]] [[князь|князів]] під проводом [[король|короля]] ''дулібів''. Те саме думав другий московський [[історик]]&nbsp;— [[Греков Борис Дмитрович|Б. Греков]].

[[Гегемонія]] ''[[дуліби|дулібів]]'' поширювалася на весь підвладний їм регіон ще в VI&nbsp;ст., але після [[Авари|аварського]] завоювання дулібський племінний союз розпався, і частина його територій підпала під залежність [[Аварський каганат|Аварського каганату]], через що відігравали пізнішу роль регіонального лідера представники окремих регіонів розселення ''дулібів''<ref name="Прикарпатье"/> (див. «[[бужани]]», «волиняни», «[[черв'яни]]»). У IX-Х ст. ''черв'яни'' мали чільне місце в суспільстві перед ''бужанами'', пізніше ''волиняни'' зайняли лідерство у політично-економічному житті надавши назву [[Волинь|Волині]]<ref name="Прикарпатье">[http://cyberleninka.ru/article/n/vostochnoe-prikarpatie-vo-vto-roy-polovine-i-tys-n-e-nachalnye-etapy-formirovaniya-gosudarstvennosti Леонтий Войтович, «Восточное Прикарпатье во второй половине I тис. н.&nbsp;е. (История русинов)»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141013144845/http://cyberleninka.ru/article/n/vostochnoe-prikarpatie-vo-vto-roy-polovine-i-tys-n-e-nachalnye-etapy-formirovaniya-gosudarstvennosti |date=13 жовтня 2014 }} {{ref-ru}}</ref>.

На початку 9 ст. у волинян панували феодальні відносини.

В 2-й половині 10 ст. баварський анонім називає волинян поряд з [[Бужани|бужанами]]. Він повідомляє також, що у волинян було 70 міст (типу замків). Арабський історик [[Аль Масуді]] та [[Ібрагім ібн Якуб]] пишуть, що волиняни (валінана) були могутнім слов'янським племенем, якому підкорялися інші племена. Головними містами у Волинян були Волинь, Червен, [[Буськ|Бужськ]].

У [[981]] році князь [[Володимир Святославич]] підкорив населені волинянами Червенську і Перемишльську землі: «Пішов Володимир на ляхів і зайняв їх городи, [[Перемишль]], [[Червен]] і інші городи, які і до цього дня є під Руссю». У своєму поході Володимир не тільки зайняв Червен і Перемишль, але пішов далі, у землі Польщі. Галицько-Волинський літопис з нагоди походу [[Данило Галицький|Данила]] на Сілезію згадує далекий похід Володимира у польські землі: «інший князь не входив у землю лядську так глибоко, окрім Володимира Великого, який охрестив землю». Після вдалого походу [[Володимир Святославич]] переніс столицю Волинської землі з Волині до міста [[Володимир (місто)|Володимир]]. Із створенням нової столиці була пов'язана нова форма управління. Волинська земля стала зватися [[Волинське князівство]], владу в якому він передав своїм синам&nbsp;— спершу Борисові, пізніше [[Всеволод Володимирович|Всеволодові]].

За даними археологічних досліджень, волиняни&nbsp;— землеробське населення; розвинуті були також промисли і ремесла (обробка заліза, гончарство тощо). В кінці 10 ст. на території, де жили волиняни, виникло Володимир-Волинське князівство, яке згодом стало частиною [[Галицько-Волинське князівство|Галицько-Волинської держави]].

== Чоловічий стрій ==

Волиняни зберігали в одязі давні звички, традиції. Серм'яги носили брунатого кольору, часом також білого або чорного, обшиті біля коміра, на рукавах та біля кишень червоними шнурами. Носили також червоні пояси та суконні або баранячі шапки, обшиті також шнурами. Серм'яги мали також каптурі, які в дощову погоду одягали на голову. З взуття носили чоботи.

== Жіночий стрій ==

Жінки носили чоботи на високих каблуках червоного або як [[Подоляни|подолянки]] жовтого кольору. Спідниці носили кольорові, в клітинку, клітинка була зелених, жовтих або червоних кольорів. В багатьох місцях замість цілої спідниці носили дві плахти: одну ззаду і одну спереду. Дівчата на голові носили квіти, а жінки кольорову хустку або намітку, вишиту на кінцях .

Сорочки біля коміра та на рукавах вишивали білими, небесними або червоними кольорами. В свята поверх строю одягали бекешу з небесного сукна, з чорних або сивих баранів

== Житло на Волині ==

Хати на Волині були переважно з дерева, мазані глиною та побілені. Хати мали призьбу та були оточені земляним плотом (там де було мало лісу) чи дубовим тином. Церкви на Волині були трьохкупольні. Вози на Волині запрягали трьома або чотирма кіньми.

== Галерея ==
<center><gallery>
Файл:Хата на Волині.jpg|Хата на Волині
Файл:Волиняни0003.jpg|Волинянки. Літографія 1841
Файл:Волинянин.jpg|Волинянин
Файл:Волиняни 1863.jpg|Волиняни
Файл:Волинські типи.png|Волиняни
Файл:Волинські типи 2.png|Волиняни
Файл:Волинська господиня.jpg|Господиня з Павловичів. 1917
Файл:Дівчатка з Устилугу.jpg|Дівчатка з Устилугу. 1917
Файл:Дівчинка з Устилуга.jpg|Дівчинка з Устилуга. 1917
</gallery></center>

== Див. також ==
{{commonscat-inline|Volhynians|Волиняни}}
{{Div col|cols=2}}
* [[Анти]]
* [[Антський союз]]
* [[Прабатьківщина слов'ян]]
* [[Норик (країна)|Норік]]
* [[Бурштиновий шлях]]
* [[Серби]]
* [[Лужичани|Сорби]]
* [[Поліщуки]]
* [[Черв'яни]]
* [[Дуліби]]
* [[Бужани]]
* [[Товариство «Волинь» та Інститут Дослідів Волині|Товариство «Волинь» та Інститут Дослідів Волині (Вінніпеґ)]]

{{Div col end}}

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Джерела ==
{{refbegin|2}}
* {{ЕУ}}
* ''А.&nbsp;Г.&nbsp;Плахонін''. [http://history.org.ua/?encyclop&termin=Volyniany Волиняни] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160603074711/http://history.org.ua/?encyclop&termin=Volyniany |date=3 червня 2016 }} // {{ЕІУ|1|613}}
* «[[Повість временних літ|Літопис Руський]]», м. [[Київ]], вид. «[[Дніпро (видавництво)|Дніпро]]», 1989&nbsp;р., 591 с.&nbsp;— ISBN 5-308-00052-2
* Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.&nbsp;— [[Луцьк]]: вид «Вежа», 2000&nbsp;р.
* «[http://history.franko.lviv.ua/Iv.htm Довідник з історії України] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20051220224256/http://history.franko.lviv.ua/Iv.htm |date=20 грудня 2005 }}». За ред. І.Підкови та Р.Шуста.- Київ: вид «[[Генеза (видавництво)|Генеза]]», 1993&nbsp;р.
* {{МСІУ}}

{{refend}}

== Посилання ==
* [http://litopys.org.ua/krypgvol/krypgv07.htm Племінні об'єднання. Приєднання до Київської Русі] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070930191553/http://litopys.org.ua/krypgvol/krypgv07.htm |date=30 вересня 2007 }}, сайт «Ізборник»

{{Державні утворення українців}}
{{Слов'янські племена}}
{{Київська Русь}}
{{ВП-портали|Етнологія|Антропологія|Історія}}
{{DEFAULTSORT:Волиняни}}
[[Категорія:Анти]]
[[Категорія:Східнослов'янські племена]]
[[Категорія:Волиняни]]
[[Категорія:Дуліби]]
[[Категорія:Середньовічні слов'яни України]]
[[Категорія:Стародавні народи України]]