Перегляд вихідного коду сторінки Галицька Соціалістична Радянська Республіка

{{Infobox Former Country
|native_name = Галицька Соціалістична Радянська Республіка
|common_name = Галичина
|continent   = Європа
|region      = Східна Європа
|country     = Польща
|era         = Міжвоєнний період
|government_type  = Соціалістична республіка
|year_start  = 1920
|year_end    = 1920
|date_start  = [[15 липня]] [[1920]]
|date_end    = [[21 вересня]] [[1920]]
|event_start  = 
|event_end    = 
|event1       = 
|date_event1  = 
|event2       = 
|date_event2  = 
|p1          = Друга Річ Посполита
|flag_p1     = Flag of Poland.svg
|s1          = Друга Річ Посполита
|flag_s1     = Flag of Poland.svg
|image_flag  = Flag of the Galician SSR.svg
|flag        = Прапор Галичини
|image_map   = MapGSSR cr.png
|capital     = [[Тернопіль]]
|common_languages = [[Українська мова|українська]], [[Польська мова|польська]], [[їдиш]]
|leader1         = [[Володимир Затонський]] 
|title_leader    = Голова
}}
'''Га́лицька Соціалісти́чна Радя́нська Респу́бліка'''&nbsp;— територіальне утворення, проголошене [[15 липня]] [[1920]] року [[Галицький революційний комітет|Галицьким революційним комітетом]] (Галревком) на частині західноукраїнських земель під час [[Польсько-радянська війна 1920|польсько-радянської війни 1920 року]] зі столицею в [[Тернопіль|Тернополі]], ліквідоване 21 вересня.

Створення ГСРР відбулося за директивами з Москви і під безпосереднім керівництвом [[Володимир Ленін|В. Леніна]].

== Передумови створення ==
Ще під час [[Перша світова війна|Першої світової війни]] [[Ленін Володимир Ілліч|Володимир Ленін]] цікавився суспільно-політичними подіями на західноукраїнських землях; відомо про його зустріч 1915&nbsp;р. в [[Берн]]і з галицьким соціал-демократом [[Левинський Володимир Петрович|Володимиром Левинським]], який написав статтю «Україна й війна» до друкованого органу ЦК [[Російська соціал-демократична робітнича партія|РСДПР]], редактором якого був Ленін<ref name="Литвин">''[[Литвин Микола Романович|Литвин Микола]]'', [http://www.inst-ukr.lviv.ua/files/20/02-01LytvynM.pdf ЗУНР і Галицька СРР у геостратегії більшовицької Росії] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140110152121/http://www.inst-ukr.lviv.ua/files/20/02-01LytvynM.pdf |date=10 січня 2014 }} // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. 18/2009.&nbsp;— С. 101—118.</ref>. Після розвалу [[Австро-Угорщина|Австро-Угорської]] та [[Російська імперія|Російської]] імперій в новоутворених державах Центральної Європи розпочалася боротьба за владу. Так, 1919 року нетривалий час проіснували [[Угорська Радянська Республіка]] (березень-серпень) і [[Баварська Радянська Республіка]] (квітень). На теренах Галичини розпочала діяльність [[Комуністична партія Західної України|Комуністична партія Східної Галичини]], створена в [[Івано-Франківськ|Станиславові]] на початку 1919 року. Західну Україну керівництво РCФРР бачило як можливий плацдарм для поширення комуністичної ідеології та влади далі на захід. Після проголошення [[Угорська Радянська Республіка|Угорської Радянської Республіки]] у квітні 1919-го Ленін хотів, щоб [[Червона армія]] пройшла через територію західної України та Карпат до Угорщини. 7 травня Раднарком України надіслав відповідну ноту уряду ЗУНР, на яку галицький уряд вирішив не відповідати<ref name="Литвин"/>. Улітку, після відступу західноукраїнських військ під тиском поляків, командири галицької армії проводили таємні переговори з радянським командуванням про можливий союз проти поляків, однак безрезультатно, хоча за продовження діалогу з УСРР деякий час був навіть галицький прем'єр [[Голубович Сидір Тимофійович|Сидір Голубович]]<ref name="Литвин"/>.

Зрештою, в листопаді-грудні 1919 року «[[трикутник смерті|трикутник смерти]]» (Польща-Радянська Росія-Денікін) замкнувся&nbsp;— УГА підписала сепаратний мир із Денікіним, перейшовши на південь України, а голова Директорії УНР [[Симон Петлюра]] виїхав до Польщі, щоб не потрапити до рук більшовиків.

[[Варшавський договір (1920)|Варшавський договір]], який підписали УНР і Польща, передбачав спільний наступ польських та українських військ на більшовиків і визволення України. 25 квітня 1920 року розпочалася [[Польсько-радянська війна 1920|польсько-радянська війна]]. На першому етапі радянські війська відкинуто аж за [[Київ]], однак наприкінці травня більшовики перейшли у контрнаступ, до кінця літа зайнявши територію сучасної Тернопільщини, Волині та Білорусі, підійшовши під [[Львів]] і [[Варшава|Варшаву]]. Частина населення радо вітала радянську владу після багатьох років панування польської еліти й нехтування правами українців, частині було просто цікаво подивитися, як виглядають більшовики, а решта українського населення зайняла очікувальну позицію<ref>''Василь Верига.'' Галицька Соціялістична Совєтська Республіка 1920&nbsp;р.&nbsp;— НТШ, 1986.&nbsp;— Т.&nbsp;203.&nbsp;— С.&nbsp;57.</ref>.

== Історія ==
[[Файл:PBW August 1920.png|міні|праворуч|300пкс|Період найбільшого наступу радянських військ. Серпень 1920]]
Галицька Соціалістична Радянська Республіка була створена керівництвом [[РСФРР]] під час [[Польсько-радянська війна 1920|походу]] [[Червона армія|Червоної армії]] на Польщу як політична структура та плацдарм для подальшої комуністичної експансії в Центральну Європу. [[Галицький революційний комітет|Галревком]] [[15 липня]] [[1920]] року опублікував декларацію ''«До працюючих всього світу, до урядів Соціалістичних Радянських Республік і до урядів усіх капіталістичних держав»'', у якій проголосив про створення ГСРР.

На місцях формувалися сільські, містечкові й повітові ревкоми. Запроваджували чужі для галичан радянські порядки: організовували примусове здавання хліба, свідомих українців піддавали теророві. Фактично всі справи вирішувало військове командування.

Наприкінці липня Червона армія вступила на територію Галичини, [[1 серпня]] Галревком перебрався в [[Тернопіль]], де ухвалив декрет №&nbsp;1 ''«Про встановлення радянської влади в Галичині»''.

Декретами Галревкому ліквідовано [[Приватна власність|приватну власність]] на засоби виробництва, встановлено 8-годинний робочий день, відокремлено церкву від держави, [[Націоналізація|націоналізовано]] церковні маєтки, запроваджено єдину трудову школу із семирічним навчанням, націоналізовано землю (Тимчасова інструкція про організацію органів радянської влади; Декларація №&nbsp;2 про права й обов'язки робітників в ГСРР; Декрет №&nbsp;2 про відокремлення церкви від держави і школи).

У серпні опубліковано декларацію №&nbsp;3 в справі народної освіти; звернення Галбюро при політвідділі 1-ї Кінної армії до населення Східної Галичини із закликом взяти активну участь у радянському будівництві; декларацію Галревкому про монополію на харчові і головні вироби фабрично-заводської промисловості.

11 серпня в Тернополі відбувся перший пленум ЦК КПГ, на якому затверджено новий склад п'ятичленної колегії Галревкому (Політбюро ЦК КПГ): [[Затонський Володимир Петрович|Володимир Затонський]] (голова), [[Баран Михайло Лукич|Михайло Баран]] (заступник голови), [[Левицький Михайло Васильович (дипломат)|Михайло Левицький]], [[Литвинович Казимир Францевич|Казимир Литвинович]], [[Бараль Арнольд Густавович|Арнольд Бараль]].

16 серпня видано декрет №&nbsp;3 про мобілізацію галичан, які перебувають на території РСФРР і УСРР.

23 серпня голова Галревкому Володимир Затонський доповідав Володимирові Леніну: крах Галицької СРР викликаний боєздатністю польсько-українських військ, форсованим діями (тиском) Раднаркому РСФРР та Галревкому, які силою, згори, насаджували у Східній Галичині радянську владу.

Не пізніше 25 серпня видано: декрет №&nbsp;4 про скасування обов'язкової державної мови; декрет №&nbsp;6 про утворення відділу внутрішніх справ; декрет №&nbsp;7 про утворення військового відділу; декрет №&nbsp;8 про здавання населенням зброї; декрет №&nbsp;9 про заборону виробництва і продажу алкогольних напоїв; декрет №&nbsp;10 про організацію міліції.

25 серпня видано декрет №&nbsp;16 про організацію громадського харчування та декрет №&nbsp;17 про введення трудового харчового пайка.

28 серпня&nbsp;— декрет №&nbsp;12 про активне і пасивне виборче право по виборах до органів радянської влади в ГСРР та декрет №&nbsp;18 про народні суди, революційні трибунали і касаційний трибунал у ГСРР.

29 серпня побачила світ тимчасова постанова відділу праці і соціального забезпечення Галревкому про організацію відділів праці і соціального забезпечення при повітревкомах.

Не пізніше 30 серпня вийшла постанова про організацію відділу народної освіти.

У вересні вийшло звернення до трудящих Галичини з закликом добровільно вступати до лав Червоної армії та декрет Галревкому про хлібну розкладку.

3 вересня видано декрет №&nbsp;20 про утворення кооперативного комітету Галичини.

9 вересня&nbsp;— декрет №&nbsp;15 про робітничо-селянську інспекцію.

11 вересня вийшли декрет №&nbsp;21 про організацію відділу народної освіти; постанова про організацію відділів народної освіти при повітових і місцевих ревкомах та про педагогічні школи; постанова про організацію професійних шкіл; декрет №&nbsp;22 та постанова про введення єдиної трудової школи.

13 вересня вийшов декрет про організацію відділу пошт і телеграфу.

15 вересня видано декрет №&nbsp;23 про грошові знаки.

Не пізніше 17 вересня&nbsp;— постанова земельного і харчового відділу про експропріацію поміщицького майна та постанова продовольчого відділу Галревкому про встановлення твердих цін на продукти харчування.

У зв'язку з провалом походу Червоної армії на Варшаву [[15 вересня]] [[1920]] року Галревком покинув Тернопіль, а 21 (23?) вересня [[1920]] року (після відступу [[Червона армія|Червоної армії]] з території [[Галичина|Галичини]]) ГСРР припинила своє існування.

Офіційні документи, а також агітаційні плакати, листівки, розпорядження влади, брошури друкувалися в заснованому на початку вересня 1920 [[Всегалицьке видавництво|Всегалицькому видавництві]].

== Склад і керівний орган ==
До складу ГСРР увійшли:
[[Бережанський повіт (II Річ Посполита)|Бережанський]], [[Борщівський повіт (II Річ Посполита)|Борщівський]], [[Бродський повіт (II Річ Посполита)|Бродівський]], [[Бучацький повіт|Бучацький]], [[Гусятинський повіт (II Річ Посполита)|Гусятинський]], [[Заліщицький повіт|Заліщицький]], [[Збаразький повіт|Збаразький]], [[Зборівський повіт|Зборівський]], [[Золочівський повіт|Золочівський]], [[Підгаєцький повіт|Підгаєцький]], [[Рогатинський повіт|Рогатинський]], [[Сокальський повіт|Сокальський]], [[Теребовлянський повіт (II Річ Посполита)|Теребовлянський]], [[Сокальський повіт|Сокальський]], [[Тернопільський повіт|Тернопільський]], [[Чортківський повіт|Чортківський]] і, частково, [[Бібрський повіт|Бібрський]], [[Кам'янко-Струмилівський повіт|Кам'янко-Струмилівський]], [[Перемишлянський повіт|Перемишлянський]], [[Радехівський повіт|Радехівський]] [[повіт]]и (територія сучасної [[Тернопільська область|Тернопільської]] і частково [[Львівська область|Львівської]] та Івано-Франківської [[область|областей]]).

Найвищим керівним органом республіки став [[Галицький революційний комітет]] (Галревком).
{{main|Галицький революційний комітет}}
Державна влада зосереджувалася в руках Галревкому, в його відділах&nbsp;— спочатку 12, згодом 18, також у Галицькій надзвичайній комісії (ГНК, або так звана ГАНКА; фактично керував Володимир Затонський, формально М. Наваловський; встигла позбавити життя не один десяток людей<ref>''О. Бажан, Є. Гасай, П. Гуцал'' (упорядники). Реабілітовані історією. Тернопільська область.&nbsp;— Тернопіль: Збруч, 2008.&nbsp;— 728&nbsp;с. ISBN 978-966-528-297-6 c.18</ref>) для боротьби з контрреволюцією. На місцях створювалися сільські, містечкові, повітові ревкоми. Місцем перебування Галревкому став [[Тернопіль]].

До складу Галревкому входили [[Затонський Володимир Петрович|Володимир Затонський]] (голова), [[Баран Михайло Лукич|Михайло Баран]] (заступник голови), [[Левицький Михайло Васильович (дипломат)|Михайло Левицький]], [[Литвинович Казимир Францевич|Казимир Литвинович]], [[Федір Конар|Федір Конар (Палащук)]], [[Немоловський Іван Пилипович|Іван Немоловський]] та інші<ref>{{Cite web |url=http://www.ji.lviv.ua/n63texts/gucal-capital.htm |title=''&#91;&#91;Гуцал Петро Зеновійович{{!}}Петро Гуцал&#93;&#93;.'' Тричі був Тернопіль столицею |accessdate=7 жовтня 2011 |archive-date=15 вересня 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120915085500/http://www.ji.lviv.ua/n63texts/gucal-capital.htm }}</ref>.

== Офіційні мови ==
Офіційними мовами було визнано [[українська мова|українську]],[[польська мова|польську]] та [[їдиш]]. Ревком ухвалив [[декрет]] №&nbsp;4 «Про ліквідацію державної мови». Всі мови, якими користується трудяще населення республіки, оголошувалися рівноправними: кожен громадянин мав право звертатися до всіх радянських установ з усіх питань усно або письмово своєю рідною мовою<ref name="la236">{{Cite web |url=http://law.edu.ru/article/article.asp?articleID=1128304 |title=Образование Галицкой ССР в 1920 г. |accessdate=28 лютого 2009 |archive-date=4 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160304200031/http://law.edu.ru/article/article.asp?articleID=1128304 }}</ref>.

== Грошовий обіг ==
На території Галицької СРР в обігу були [[гроші]] різних валютних систем: Російської імперії і [[Тимчасовий уряд|Тимчасового уряду]], австро-угорські корони, німецькі марки та воєнні гроші «ост-рублі» і «ост-марки», польські марки, численні місцеві паперові гроші. Крім цих грошей, в обігу також були гроші країн [[Антанта|Антанти]]: франки, фунти стерлінгів, долари.

== Кінець історії ==
{{Історія Тернопільщини}}
Під вечір 15 вересня почався загальний наступ Дієвої армії УНР на лінії антибільшовицького фронту. Частини армії форсували р. Дністер в районах [[Єзупіль|Єзуполя]], [[Нижнів|Нижнева]] і [[Городенка|Городенки]] для наступу на [[Бучач]]&nbsp;— [[Чортків]]&nbsp;— [[Теребовля|Теребовлю]] з метою звільнення Поділля. У [[Монастириська]]х вже увечері відбувся врочистий вступ під сурми і «Ще не вмерла Україна!» до міста 6-ї стрілецької дивізії Дієвої армії УНР.

16 вересня. Сили Дієвої армії УНР були під [[Озеряни (Бучацький район)|Озерянами]].

18 вересня Дієва армія УНР на східному березі Збруча; просування підрозділів на [[Хмельницький|Проскурів]]&nbsp;— [[Дунаївці]].

19 вересня до [[Тернопіль|Тернополя]] увійшли сили 6-ї польської армії та Дієвої армії УНР; бої 6-ї стрілецької дивізії армії УНР в районі [[Підволочиськ]]а.

20 вересня польсько-українські сили звільнили від червоноармійців [[Збараж]], [[Вишневець]] та [[Скалат]] і перейшли за [[Збруч]], 21 вересня увійшли в [[Гусятин]].

21 вересня відбувся постфактум розпуск Галревкому і повітревкомів.

Галицька СРР була останньою з радянських республік, створених за межами колишньої Російської імперії. Ця подія засвідчила остаточний крах сподівань на світову революцію, у здійсненні яких Східна Галичина посідала вагоме місце.<ref>{{cite web | url = http://www.jnsm.com.ua/h/0921Q/ | title = Цей день в історії : 21 вересня : Падіння Галицької СРР | author = Геннадій Єфіменко | publisher =  | date = 20 вересня 2017 | accessdate =  | archive-date = 16 вересня 2018 | archive-url = https://web.archive.org/web/20180916235213/http://www.jnsm.com.ua/h/0921Q/ }}</ref>

== Посилання і примітки ==
{{reflist}}

== Джерела, посилання та література ==
* ''[[Сливка Юрій Юрійович|Сливка Ю. Ю.]]'' [http://history.org.ua/?termin=Gblycka_socialistychna_respublika Галицька Соціалістична Радянська Республіка 1920] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160310012714/http://history.org.ua/?termin=Gblycka_socialistychna_respublika |date=10 березня 2016 }} // {{ЕІУ|2|29}}
* [http://cyclop.com.ua/content/view/1013/58/1/1/#91 Галицька Соціалістична Радянська Республіка] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160819092054/http://cyclop.com.ua/content/view/1013/58/1/1/#91 |date=19 серпня 2016 }} // {{Юридична енциклопедія}}
* [http://history.franko.lviv.ua/Ig.htm Довідник з історії України] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141211021827/http://history.franko.lviv.ua/Ig.htm |date=11 грудня 2014 }}
* {{SM}} [[:s:uk:ЗДДП Галревкому|Збірник декретів, деклярацій і постанов Галицького Революційного Комітету]]. Випуск 1.–. Тернопіль: Всегалицьке Радянське Видавництво, 1920.&nbsp;— 19 с. 5.
* [https://web.archive.org/web/20160305020227/http://library.iv-fr.net/2007/06/01/page,4,markovecka_galina_mikhajjlvna_paperov_groshov_znaki__boni_skhdno_galichini_1914__1920_rr.html Паперові гроші східної Галичини]
* ''Тищик Б.&nbsp;Й.''&nbsp; [http://malorus.ru/mnib/kniga/525/ Галицька Соціалістична Радянська Республіка (1920&nbsp;р.)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210805100541/https://malorus.ru/mnib/kniga/525/ |date=5 серпня 2021 }}.&nbsp;— Львів, 1970.
* ''Сливка Ю.&nbsp;Ю.''&nbsp;Боротьба трудящих Східної Галичини проти іноземного поневолення.&nbsp;— К., 1973.
* Возз'єднання західноукраїнських земель з Радянською Україною.&nbsp;— К., 1989.
* Інститут історії України [http://www.history.org.ua/?hrono] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160629080207/http://www.history.org.ua/?hrono |date=29 червня 2016 }}
* {{РІ-ТО|1}}
* ''Norman Davies.'' White Eagle, Red Star: the Polish-Soviet War, 1919-20''.&nbsp;— Pimlico, 2003. ISBN 0-7126-0694-7. (First edition: St. Martin's Press, inc., New York, 1972)''

{{Державні утворення українців}}

[[Категорія:Колишні новітні держави України]]
[[Категорія:Короткочасні держави]]
[[Категорія:Історія Галичини]]
[[Категорія:Радянсько-українська війна]]
[[Категорія:Засновані в Україні 1920]]
[[Категорія:Держави і території, засновані 1920]]
[[Категорія:Держави і території, зникли 1920]]
[[Категорія:зникли в Україні 1920]]
[[Категорія:Українсько-радянські відносини]]