Перегляд вихідного коду сторінки Донецько-Криворізька Радянська Республіка

{{Картка:Колишня країна
|native_name = Донецько-Криворізька Радянська Республіка
|conventional_long_name = 
|common_name  = ДКР
|continent    = Європа
|region       = Україна
|country      = Україна
|era          = Перша світова війна
|government_type    = соціалістична республіка
|year_start   = 12 лютого 1918
|year_end     = 17 лютого 1919
|date_start   = [[30 січня]] [[1918]]
|date_end     = [[17 лютого]] 1919
|event_start  = Заснування
|event_end    = Ліквідація
|event1       = Окупація військами [[Центральні держави|Центральних держав]]. 
|date_event1  = [[28 квітня]] 1918
|p1           = Українська Народна Республіка Рад
|flag_p1      = Flag of Ukrainian People's Republic of the Soviets.svg
|s1           = УНР
|flag_s1      = Flag of Ukraine.svg
|s2           = 
|flag_s2      = 
|image_coat   =
|coa_size     =
|image_flag   =Red_flag.svg
|national_motto   = 
|national_anthem  = 
|image_map = DKRR.jpg
|image_map_caption = Донецько-Криворізька Радянська Республіка
|capital = [[Харків]], [[Луганськ]]
|common_languages = [[російська мова]]
|currency         = 
|title_leader = Голова Ради народних комісарів
|leader1      = [[Сергєєв Федір Андрійович]] (Артем)
}}

'''Доне́цько-Криворі́зька Радя́нська Респу́бліка''', '''ДКРР'''&nbsp;— короткочасна радянська республіка, проголошена [[12 лютого]] [[1918]] року на четвертому обласному з'їзді Рад робітничих депутатів [[Донецький басейн|Донецького]] і [[Криворізький басейн|Криворізького басейнів]] у [[Харків|Харкові]], та формально існувала трохи більше місяця. На [[II всеукраїнський з'їзд рад|Другому всеукраїнському з'їзді рад]] утворення ДКРР визнали непотрібним, а на території України продовжила існування єдина [[Українська Народна Республіка Рад]], яку на тому ж з'їзді проголосили незалежною державою.<ref name=":0">''Гриценко А. П.'' [http://www.history.org.ua/?termin=Drugy_vsukr_zizd_rad_1918 Другий всеукраїнський з'їзд рад] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160421020003/http://history.org.ua/?termin=Drugy_vsukr_zizd_rad_1918 |date=21 квітня 2016 }} // {{ЕІУ}}</ref><ref>''Солдатенко В. Ф.'' [http://www.history.org.ua/?termin=DKRR Донецько-Криворізька Радянська Республіка] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160309221818/http://history.org.ua/?termin=DKRR |date=9 березня 2016 }} // {{ЕІУ}}</ref>

== Історія ==

=== Передісторія ===
[[Файл:Dvorjanskoe sobranie Kharkov.jpg|thumb|264x264px|Приміщення Дворянського зібрання в Харкові]]

[[Скрипник Микола Олексійович|М.&nbsp;О.&nbsp;Скрипник]] стверджував, що ідеї «відділення Донецького басейну від України» виникли і «бродили в головах деяких наших товаришів» ще в серпні-жовтні 1917 року.<ref>Скрипник, Вибрані твори, с. 161;</ref>

У суботу, 9 грудня, у приміщенні Дворянського зібрання в Харкові відкрився III екстрений з'їзд Рад Донецько-Криворізької області, який був у спішному порядку зібраний, щоб обговорити ставлення до Центральної Ради та «українське питання». На думку автора передмови до матеріалів по ДКР в «Літописі революції» X.&nbsp;Мишкіс, крім усього іншого, цей з'їзд «повинен був вирішити питання про організацію республіки»&nbsp;— Донецько-Криворізької республіки.<ref>Матеріали та документи про Донецько-Криворізьку республіку, с. 246.</ref>

За словами Бош, меншовицька фракція на з'їзді пропонувала обмежитися прийняттям «постанови, яким Донецько-Криворізька область оголошує себе автономною областю, незалежної ні від української центральної влади, ні від російської», а Харківську Раду вважати «вищим органом влади в області».<ref>Бош, Евгения: Год борьбы. стр. 135—136.</ref>

Після проголошення [[Четвертий Універсал Української Центральної Ради|Четвертого універсалу Центральної Ради,]] що оголошував створення незалежної України з поширенням її кордонів на Донецько-Криворізьку область, у середовищі місцевих політичних кіл з'явилася ідея проведення опитування населення, яка була підтримана виконкомом Донецько-Криворізької області (на той момент в ньому перебувало 7 [[Більшовики|більшовиків]] і 13 [[Меншовики|меншовиків]] та [[Соціалісти-революціонери|есерів]]). Резолюція закликала до проведення референдуму про політичне майбутнє регіону.<ref>Борьба за власть Советов в Донбассе, стр. 236—237.</ref>

На референдумі з приводу належності тих чи інших регіонів до України наполягало тоді і радянське керівництво Росії. Про це недвозначно заявив представник ленінського Раднаркому [[Сталін Йосип Віссаріонович|Йосип Сталін]] у переговорах по прямому дроту з одним з лідерів Центральної Ради [[Порш Микола Володимирович|Миколою Поршем]] 17 листопада 1917.<ref>Сталин, т. 17, стр. 56–57.</ref>

{{fact|За словами Магідова вже восени 1917 року виникла ідея створення Донецької республіки Рад. Також пленум виконкому Ради в Харкові відкинув [[Третій Універсал Української Центральної Ради|Третій універсал]] і зажадав референдум про самоврядування краю. На екстреному з'їзді меншовиків 3-4 грудня 1917 депутати з Харкова [[Семковський Семен Юлійович|Семен Семків]] і [[Сандомирський Арон Соломонович|Арон Сандомирський]] запропонували виділити Донбас в «особливу самоврядну область»}}

Усі ці заяви свідчать про те, що до кінця 1917&nbsp;— початку 1918 в регіональних організаціях провідних політичних партій Донецько-Криворізької області (включаючи і більшовиків, і меншовиків, і лівих есерів) склався певний консенсус з приводу декількох принципових положень: 1) Донецько-Криворізький регіон, включаючи ті райони Донбасу, які перебували в Області Війська Донського, повинен становити єдине адміністративне ціле; 2) Донецько-Криворізький регіон не може бути відірваний від Росії; 3) долю адміністративної належності Донецько-Криворізького регіону повинні визначити самі його жителі на референдумі або плебісциті.

=== IV обласний з'їзд рад Донецько-Криворізької області ===
14 лютого 1918 (Дата опублікування в газеті).

[[Обласний комітет Рад робітничих депутатів Донецько-Криворізького басейну|Обласний з'їзд Рад робітничих і солдатських депутатів]] постановив утворити [[Рада народних комісарів ДКР|Раду Народних Комісарів Донецького і Криворізького басейнів]].

Обласний з'їзд виділив область в Донецьку Республіку.

Обласний з'їзд ухвалив націоналізувати вугільну промисловість, муніципалізувати в містечках, селищах та містах будинки великих власників.

Прийняти постанову про введення для шахтарів щорічних двомісячних відпусток.

Обласна Рада народного господарства зміцнює свій вплив і незабаром приступить до організації постачання рудників товарами споживання через магазини приватних торгівців, які будуть секвеструвати.

На черзі&nbsp;— знищення приватної торгівлі в шахтах.

Пролетаріат починає оволодівати апаратами виробництва та обміну. Ми йдемо вперед.

«Донецький пролетар» (Харків) М 72, 14 лютого 1918<ref>Борьба за всласть советов в Донбассе. Сталино 1957. с.&nbsp;296</ref>

=== Берестейський мир ===
3 березня підписали [[Берестейський мир]] між [[Петроград]]ом і Берліном. У ДКР ще до звісток про вторгнення німців переважали прихильники «війни до переможного кінця». Чималу роль у визначенні позиції еліти ДКРР зіграв глава ВРНГ Н. Осинський ([[Оболенський Валеріан Валеріанович|Валеріан Оболенський]]). Одне з об'єднаних засідань комітету ДКРР і виконкому Рад, 26 лютого, було спеціально присвячене виробленню позиції щодо Берестейського миру. Вийшло воно досить бурхливим і мало не переросло в бійку. Зважаючи на бурхливий характер дебатів, уся більшовицька делегація покинула зал засідань. У результаті була прийнята есерівська резолюція, яка засуджує ідею укладення миру.<ref>Артем на Украине. Документы и материалы.&nbsp;— Харьков, 1961.</ref>

У республіці Донбас у березні прокотилася хвиля протирадянських маніфестацій. Залізничники ст. Авдіївка вимагають установчих зборів. У Люботині, Слов'янську&nbsp;— збройний виступ куркульства. У Катеринославі&nbsp;— демонстрації за установчі збори, спроби роззброєння червоної гвардії.<ref>''Антонов-Овсеенко В.&nbsp;А.'' Записки о гражданской войне: стр 14, 2 т.&nbsp;— М., 1924—1933. {{ref-ru}}</ref>

В останні дні лютого більшовицький актив ДКРР провів нічне засідання без Артема, який знаходився у Петрограді, щоб виробити свою позицію з приводу Берестейського миру. Основним доповідачем був нарком ДКРР Межлаук, він закликав засудити договір. Позицію реалістів на цьому засіданні представляв тільки Ворошилов, який заявив: «в даний момент ми не в змозі воювати». За пропозицією Оболенського більшовики ДКРР о першій ночі ухвалили резолюцію, в якій взагалі взяли відповідальність на себе за організацію опору німцям. У його ж відсутність обласний комітет ДКРР під головуванням Васильченка ухвалив резолюцію з засудженням підписання Берестейського миру. Як би не обробляли Артема, на партійному з'їзді 6 березня 1918, він повністю встав на сторону Леніна.

Нарком Васильченко перед наступом німецьких сил на територію ДКРР заявив, що Берестейський мир не стосується ДКРР: "Щасливий результат для місцевої радянської влади оратор бачить в тому що недавно Проголошена Донецька республіка. Дії того пункту мирного договору, який стосується України, природно не поширюється, на Харків і Донецький басейн ".<ref>Наш Юг, 27 феврля 1918 г.</ref>

У лютому Артем особисто направив ноту кайзеру Німеччини, в якій пояснював, що регіон не входить до складу України, і попереджав, що в разі вторгнення в суверенну республіку робітники піднімуться зі зброєю проти окупантів.<ref>Донецько-Криворізька радянська республіка: історико-політичний аспект: автореф. дис … канд. іст. наук / О.&nbsp;О.&nbsp;Поплавський.&nbsp;— Дніпропетровськ: Б.в., 2010.&nbsp;— 20 с.</ref>

6 квітня відбулось останнє засідання Ради Народних комісарів у Харкові, на якому Артем висловив свою позицію у ставленні до Центральної Ради:

{{Цитата|''«Рада, що вторглася в межі Донецької республіки, пропонує Радянській владі припинити братовбивчу війну, Рада вважає демократичним світом такий світ, яким територія нашої республіки буде наповнена військами Ради, і воля народу буде розчавлена силою німецьких штиків. Але миру без визнання Донецької республіки обома сторонами бути не може ».<ref>Артем на Украине. Документы и материалы. — Харьков, 1961.</ref>}}

В. Ленін у своєму листі до Г.&nbsp;Орджонікідзе 14 березня 1918&nbsp;р. висловив свою позицію щодо ДКРР:

{{Цитата|''«Що стосується Донецької республіки, передайте товаришам Васильченку, Жакову і іншим, що як би вони не ухитрялися виділити з України свою область, вона, судячи з географії Винниченка, все одно буде включена в Україну, і німці будуть її завойовувати. Зважаючи на це абсолютно безглуздо з боку Донецької республіки відмовлятися від єдиного з рештою України фронту оборони (виділено. - Н.К.). Межлаук в Пітері, і він погодився визнати Донецький басейн автономною частиною України; Артем також згоден з цим; тому завзятість деяких товаришів з Донецького басейну схожа на нічим не обґрунтований і шкідливий каприз, абсолютно неприпустимий в нашому партійному середовищі. Втлумачте все це, тов. Серго, кримсько-донецьким товаришам і добийтеся створення єдиного фронту оборони. Ленін».<ref>Из истории гражданской войны в СССР / Сб. документов и материалов.<br>
1918— 1922. В 3-х т. — М.: Сов. Россия, 1960. — Т. 1. — 831 с.</ref>|3=|4=}}


Керуючись ленінськими вказівками, 17—19 березня 1918 на Другому Всеукраїнському з'їзді Рад Артем заявив, що Донецько-Криворізька область є складовою частиною України. Після з'їзду ДКРР припинила своє існування.

=== Автономія у складі Української РР ===
За підсумками [[II всеукраїнський з'їзд рад|II Всеукраїнського з'їзду Рад робітничих, селянських і солдатських депутатів]] який проходив з 15 по 19 березня в Катеринославі було ухвалено Резолюцію про «Про державний устрій» в якій мова не говорилося про ліквідацію Донецько-Криворізької Радянської республіки в ній повідомлялася що [[Українська Народна Республіка Рад]] оголошується федеративною республікою. А усі адміністративні утворення на території України в межах [[Третій Універсал Української Центральної Ради|III&nbsp;— го]] і [[Четвертий Універсал Української Центральної Ради|IV-го]] [[Універсали Української Центральної Ради|Універсалів УЦР]] стають автономною частиною Української Радянської Республіки.<ref name=":1">Великая Октябрьская Социалистическая революция на Украине: февраль 1917 ‒ апрель1918: сборник документов и материалов в трех томах. ‒ Т. 3: Борьба за распостранение и упрочнение советской власти на Украине: декабрь 1917 ‒ апрель 1918. Стр 324</ref><ref name=":0"/>

Фрагмент резолюції:

{{Цитата|''" Прагнучи об'єднати для боротьби з контрреволюційній Центральною радою всіх трудящих на всій території України, заволодіти якою прагне Центральна рада, тобто Україна в рамках 3-го і 4-го Універсалів, трудящі маси України розглядають Українську Радянську Республіку як республіку федеративну, що об'єднує всі радянські об'єднання - вільні міста і республіки, як автономні частини Української Федеративної Радянської Республіки. "''<ref name=":1"/>}}

При цьому офіційного рішення про входження ДКРР до складу Української Радянської Республіки не з боку Народного секретаріату УРР ні з боку Ради народних комісарів ДКРР не було. При цьому керівництво ДКРР не заперечувало проти військового союзу між Україною і ДКРР про це повідомлялося в декреті Раднаркому ДКРР від 16 березня «Декрет військових дій» в якому говорилося що загальне керівництво збройними силами ДКР передається Антонову-Овсієнку як головнокомандувачу збройних сил України.<ref>Ревгук В.&nbsp;Я.&nbsp;Донецько-Криворізька республіка. Харків ХГУ 1974 Стр 161</ref>

У зв'язку з участю Артема в Всеукраїнському з'їзді рад на який він прибув особисто без харківських делегатів і без обговорення своєї участі в з'їзді з Раднаркомом ДКРР і в зв'язку з рішенням ЦК РКП (б) про об'єднання України і Дон-Кривбасу в уряді ДКРР все це призвело до урядової кризи і відставки трьох впливових діячів уряду&nbsp;— [[Васильченко Семен Пилипович|Васильченко]], [[Філов Віктор Григорович|Филова]] і Жакова.

29 березня наркоми ДКРР Васильченко, Філов, Жаков написали заяви про вихід зі складу Раднаркому на знак протесту проти об'єднання Донецьку республіку з Україною. 6 квітня відбулося останнє засідання Харківської ради.

[[Файл:Будинок Рада народних комісарів ДКР Луганськ.png|thumb|234x234px|Будинок Ради народних комісарів ДКР у місті Луганськ.]]
8 квітня Артем з товаришами залишив Харків і після бою під Змієвом попрямував до Луганська. 9 квітня прибув до Луганська. 20 квітня в Микитівці Вседонецька військова нарада постановила розпочати евакуацію в [[Царицин]]. 22 німці зайняли Юзівку. 26 квітня війська більшовики під керівництвом Ворошилова і Артема почали 68 денний похід на Царицин.
3 липня після тривалого походу прибули під Царицин.

== Зовнішня політика ==
ДКРР мала контакти з іноземними державами та їх представниками. Справа втому що в Харкові до 1917 року було кілька консульств: Франції, Персії, Бельгії, Швеції, Великої Британії. З початком революції деякі консульства припинили свою роботу, але у зв'язку з тим, що в Донбасі були великі підприємства, в які вклали гроші (в першу чергу Франція, Бельгія, Британія), консульства продовжували роботу і намагалися захищати інвестиції своїх громадян. Достовірно відомо, що з керівництвом ДКРР активно контактував консул Франції. Обласний комітет кілька разів приймав звернення консула Бельгії, пов'язані з тим же&nbsp;— захистом прав бельгійських інвесторів в Донбасі.

=== Українська Радянська Республіка ===

=== Донська радянська республіка ===
У відозві Донського обласного ВРК про створення Донської Радянської Республіки від 23 березня 1918 року, обласний ВРК доручив Донському РНК встановити дипломатичний зв'язок з Донецько-Криворізькою республікою.<ref>Борьба за власть Советов на Дону 1917—1920 гг.: Сборник документов. Ростов-на-Дону, 1957. Стр. 286</ref> Невідомо чи були встановлені дипломатичні відносини між двома республіками, але Луганський РНК як обласний орган влади в ДКРР на початку квітня відправляв Ростов-на-Дону дипломатичну місію з метою переговорів з РНК Донської республіки про приєднання Бахмутського, Слов'яносербського повіту до Донської республіки. Дипломатичну місію очолив Вобліков Борис Григорович.<ref>Николаенко И. Гражданская война в Луганске / И.Николаенко // Летопись Революции.&nbsp;— 1928.&nbsp;— №&nbsp;1. Стр 208</ref>[[Файл:1917. Члены первого уездного исполкома Юзовки.jpg|thumb|239x239px|Члени першого повітового виконкому Юзівки.]]

== Визнання республіки ==
[[Рада Народних Комісарів СРСР|Раднарком РРФСР]] не визнав Донецько-Криворізьку Радянську Республіку ні самостійною республікою, ні частиною Російської Федерації. А в телеграмах представникам РНК в Україні С.&nbsp;Орджонікідзе і В.&nbsp;Антонову-Овсієнку В.&nbsp;Ленін вимагав суворого дотримання суверенітету Радянської України, невтручання в діяльність ЦВК Рад України, тактовності в національному питанні, турботи про зміцнення співробітництва Української і Російської Радянських республік.

== Територія ==
Донецько-Криворізька Радянська Республіка номінально охоплювала [[Сумська область|Сумщину]], [[Харківщина|Харківщину]], [[Донецька область|Донеччину]], [[Катеринославська губернія|Катеринославщину]] з [[Запоріжжя|Олександрівськом]], [[Херсонська губернія|Херсонщину]] з [[Кривий Ріг|Кривим Рогом]], [[Кропивницький|Єлисаветградом]] та частину [[Область Війська Донського|Області Війська Донського]] по лінії залізниці Ростов-Лиха (фактично все Лівобережжя) з [[Таганрог]]ом і Олександро-Грушевським (тепер&nbsp;— [[Шахти]], Росія) зі столицею у [[Харків|Харкові]].

На I з'їзді Ради робітничих депутатів Донецької та Криворізької області, була проведена адміністративна реформа, територію поділили на 12 районів. У кожен район входило 10-20 місцевих рад. Зрештою обласний з'їзд прийняв положення про організаційну структуру СДКо, яка була розбита на 11 районів: Харківський, Катеринославський, Олександрівсько-Грушевський, Юзівський, Рівненсько-Должанський, Криворізький, і Ростово-Донський, Новочеркаський, Таганрозький, Луганський, Чистяківський. Ці території в результаті і склали ДКРР (в обігу уряду ДКР від 7 квітня 1918).

У Раднаркомі ДКРР також розробили план адміністративного поділу на наступні економічні райони: Харківський, Катеринославський, Верхньодніпровський, Нижньодніпровський, Бахмутський, Александрогрушевскій, Таганрозький, Ростовський, Маріупольський, Криворізький.

== Влада ==
'''З'їзд Рад Донецько-Криворізької області'''

I з'їзд: 25 квітня по 6 травня 1917&nbsp;р.

II з'їзд: 6 жовтня 1917&nbsp;р.

III з'їзд. 9 грудня 1917&nbsp;р.

IV з'їзд: 27 січня 1918&nbsp;р.

* [[Обласний комітет Рад робітничих депутатів Донецько-Криворізького басейну|Обласний виконавчий комітет Донецько-Криворізької області]]&nbsp;— голова [[Васильченко Семен Пилипович]]

* [[Рада народних комісарів ДКР|Рада народних комісарів Донецько-Криворізької Радянської республіки]]&nbsp;— голова [[Сергєєв Федір Андрійович]]
'''Губернські, обласні органи влади'''
* Харківська губернська Рада&nbsp;— [[Буздалін Сергій Феоктистович]] (1.12.1917—4.1918).

* Катеринославська губернська Рада&nbsp;— [[Квірінг Еммануїл Йонович]] (12.1917—2.1918)<ref name=":2">{{Cite web |url=http://www.knowbysight.info/1_UKRA/06141.asp |title=Архівована копія |accessdate=11 вересня 2020 |archive-date=8 жовтня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181008034030/http://www.knowbysight.info/1_UKRA/06141.asp }}</ref>, [[Татько Арсеній Петрович]] (2—4.1918)<ref name=":2"/>,

* [[Центральний Військово-Революційний Комітет Донбасу|Центральний Військово-революційний комітет Донбасу]]&nbsp;— [[Харечко Тарас Іванович]] (17.12.1917—05.1918)<ref>{{Cite web |url=http://www.knowbysight.info/HHH/04747.asp |title=Архівована копія |accessdate=11 вересня 2020 |archive-date=8 січня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180108064549/http://www.knowbysight.info/HHH/04747.asp }}</ref>

* Рада народних комісарів Луганської області&nbsp;— [[Лутовінов Юрій Хрисанфович]] (03.1918—09.04.1918)<ref>{{Cite web |url=http://www.knowbysight.info/LLL/11958.asp |title=Архівована копія |accessdate=11 вересня 2020 |archive-date=4 січня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220104004433/http://www.knowbysight.info/LLL/11958.asp }}</ref>

Повітові, міські та сільські Ради.

== Реакція на створення ==
* Резолюція [[Харків]]ської організації есерів автор Черневський: «За деяких умов, грубого порушення принципу федерації в цьому не можна угледіти т. к. Донецька республіка може бути автономною всередині федеративної одиниці, для нас не обов'язково об'єднання національності в одну територіальну одиницю. В автономній області (Донецької республіці) національне життя ми зможемо здійснювати згідно нашої програми.»
* [[Грузман Шулим Айзикович]], голова [[Горлівка|Горлівського]] Щербинівського райкому РСДРП (б) зі слів очевидців, «був здивований, почувши про цей крок, проте підтримав його».<ref>Fridgut. т 2, стр. 352.</ref>
* [[Донецьк|Юзівський]] комітет більшовиків. Лідер юзівських більшовиків [[Зайцев Федір Іванович|Федір Зайцев]] згадував: «Наша парторганізація і Рада цілком поділяли ідею організації такої республіки»
* 5 березня 1918 700 шахтарів [[Ольховатка|Богураевскіх рудників]] що знаходиться в облості Війська Донського прийняли резолюцію: «1. Збори вітають Раду народних комісарів Донецького і Криворізького басесейнов. 2. Збори висловлюють глибоку впевненість, що тов. Артем та інші підуть тим шляхом, який намітив Ленін.»
* 8 березня [[Бахмут]]ська повітова Рада заявила: «З'їзд Рад Р. К. та С. Д. вітає Донецьку пролетарську республіку, як частину федеративної Російської республіки Рад, вітає Раду народних комісарів, вимагає від неї неухильного проведення в життя декретів, висунутих Жовтневою революцією».<ref>Кихтев, стр. 222 «Комунисты Донбасса в период подготовки и проведения Великой Октябрьской социалистической революции». Киев ГИПЛ УССР 1954.{{ref-ru}}</ref>
* [[Дніпро (місто)|Катеринославська]] рада народного господарства прийняла резолюцію, в якій вітала «відділення Донецького і Криворізького басейнів в автономну республіку»<ref>Ревгук В.&nbsp;Я.&nbsp;Донецько-Криворізька республіка. Харків ХГУ 1974</ref>
* [[Файл:Горлівський рада 1918.jpg|centre|thumb|329x329px|Відозва Горлівсько-Щербинівського ради Донецької Республіки Рад]]

== Критика ==
* [[ВУЦВК]] і Народний секретаріат радянської УНР висловилися проти утворення ДКРР в особі [[Скрипник Микола Олексійович|Миколи Скрипника]] який заявив: «Створення ДКРР це удар в спину російській мирній делегації, яка дає бій німецьким імперіалістам.»
* Голова Ради робітничих депутатів Донецької та Криворізької облості лівий есер Лазар Голубовський: «Ми повинні висловитися проти утворення Донецької республіки, в основі якої чисто економічна ознака.»
[[Файл:Fyodor Sergeyev.JPG|міні|праворуч|205x205px|Федір Сергєєв&nbsp;— голова Ради народних комісарів ДКРР]]
* [[Соціалісти-революціонери#Українські есери у період Центральної Ради|Партія Українських есерів]] заявила у своїй резолюції: «Заслухавши питання про утворення Донецької республіки і беручи до уваги, що виділення Донецького басейну є актом протидержавним, що з економічної точки зору немає ніякої необхідності в цій республіці, Виконавчий Комітет Ради селянських депутатів, твердо стоячи на платформі соціалізму і на принципі націй на самовизначення, висловлюємося проти створення Донецької республіки, включаючи Донецький басейн і Харківську губернію»
* Рішення Катеринославської Ради яка «висловилася проти створення Донецької республіки»
* [[Свердлов Яків Михайлович|Свердлов]] у телеграмі від 17 лютого на ім'я Артема говорить: «Харьков. Совдеп. Сергееву-Артему. Виділення вважаємо шкідливим …»
* Межалук при зустрічі з Артемом заявив: «За вказівкою т. Леніна ми попрямували до т. Сталіна, який повідомив нам, що ЦК вважає неправильним виділенням ДКРР зі складу [[Українська Народна Республіка Рад|Українська Народної Республіки Рад]]»
* Антонов-Овсієнко: «Це відділення робочих районів від України, якраз в момент, коли її Радянський уряд в Києві особливо потребувало політичної організаційної під тримки (виступ проти Центральної Ради на Брест-Литовських переговорах з німцями), мені видається і досі серйозним державним промахом».<ref>Антонов-Овсеенко В. Строительство Красной Армии в революции.<br/>&nbsp;— М.: Красная Новь, 1923.&nbsp;— 64 с.</ref>

== Ліквідація ==
На II Всеукраїнському з'їзді Рад у [[Дніпропетровськ|Катеринославі]], що відбувався з [[17 березня|17]] по [[19 березня]] [[1918]] року [[Сергєєв Федір Андрійович|Артем]], виконуючи настанови [[Ленін Володимир Ілліч|Леніна]] про необхідність створення «єдиного фронту боротьби трудящих України проти ворогів внутрішніх і зовнішніх» заявив, що Донецько-Криворізька Радянська Республіка становить складову частину [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Радянської України]]. Керівники республіки взяли участь у роботі з'їзду і увійшли до складу [[Центральний Виконавчий Комітет|ВУЦВК]] та [[Народний Секретаріат|Народного Секретаріату]].

Військові формування ДКРР влилися до [[Збройні сили|збройних сил]] (єдиний фронт оборони) радянської України, були підпорядковані їхньому командувачу [[Антонов-Овсієнко Володимир Олександрович|Володимиру Антонову-Овсієнку]].

17 лютого 1919 було прийнято постанову Ради Оборони РРФСР про ліквідацію Донецько-Криворізької радянської республіки.<ref>15 мифов и правда о Донецко-Криворожской республике. // Еженедельник «2000», №&nbsp;8(547) 25.02.-3.03.2011.</ref>♙

Рада оборони РРФСР під головуванням Леніна прийняв короткий постанову про долю Донецької республіки: «Просити т. Сталіна через Бюро ЦК провести знищення Кривдонбасу». На це Сталін заявив:

{{Цитата|…Ніякого Донкривбасу не буде і не повинно бути, пора б кинуть займатися дурницями.}}

== Доля народних комісарів ДКР ==
[[Файл:DKR map.jpg|thumb|Територія ДКР в часи її найбільшого поширення.]]
* Загинули:
** 1921 року в Тульській губернії за загадкових обставин загинув голова Раднаркому ДКР [[Сергєєв Федір Андрійович|Артем (Ф. Сергєєв)]]
* Розстріляні:
** 1931&nbsp;р. нарком ДКРР [[Кожевников Інокентій Серафимович|І. Кожевников]]
** 1936&nbsp;р. нарком ДКРР [[Жаков Михайло Петровичь|М Жаков]]
** 1937&nbsp;р. нарком ДКРР [[Васильченко Семен Пилипович|С. Васильченко]]
** 1938&nbsp;р. 9 лютого нарком ДКРР [[Каменський Абрам|А. Каменський]]
** 1938&nbsp;р. 23 жовтня нарком ДКРР [[Філов, Віктор Григорович|В. Філов]]
** 1938&nbsp;р. 29 липня наркоми ДКРР [[Валерій Іванович Межлаук|В. Межлаук]], [[Рухимович Мусій Львович|і М. Рухимович]].
** 1939&nbsp;р. 28 липня нарком ДКРР [[Варейкіс Йосип Михайлович|Йосип Варейкіс]]
* Померли:
** 1972 помер [[Борис Йосипович Магидов|Б. Магидов]], єдиний нарком першого складу уряду

== Цікаві факти ==
Після ліквідації Донецько-Криворізької республіки, колишні землі [[Область Війська Донського|Області Війська Донського]], що входили до її складу, стали частиною [[Донецька губернія|Донецької губернії]] [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Української СРР]]. 1924 року [[Таганрог]], [[Шахти]], [[Каменськ-Шахтинський]] з навколишніми землями були передані до складу Росії, а в Україні залишилися такі міста сучасних [[Донецька область|Донецької]] і [[Луганська область|Луганської]] областей, як [[Макіївка]], [[Харцизьк]], [[Амвросіївка]], [[Хрустальний]] та [[Сорокине]].

На момент проголошення ДКРР окремі уродженці і партійні діячі Донбасу входили до складу уряду Української Радянської Республіки: серед них голова ЦВК України Медведєв Ю. Г., народний секретар праці Скрипник М. А. члени ЦВК, Острогорский М.&nbsp;І.&nbsp;Смоляков Л. А., Тиняков Ю. Д. (загинув в Донбасі на початку 1918 року).

== Див. також ==
* [[Центральний Військово-Революційний Комітет Донбасу|Донбас (1917—1918)]]
* [[Харківська область (ЗСПР)]]
* [[Донецька губернія]]
* [[Прапор Донецько-Криворізької Республіки]]
* [[Українська революція]]
* [[Область Війська Донського]]
* [[Всевелике Військо Донське]]
* [[Донська радянська республіка]]
* [[Південно-Східна Українська Автономна Республіка]]

== Примітки ==
{{reflist|35em}}

== Джерела та література ==
* {{SM}} ''В.&nbsp;І.&nbsp;Шабельніков''. [[:s:Вісник Маріупольського державного університету/Історія. Політологія/2013/06/Проблеми історії Донецько-Криворізької республіки|Проблеми історії Донецько-Криворізької республіки: історігорафічний аспект]] // Вісник Маріупольського державного університету. Сер.: Історія. Політологія,&nbsp;— Маріуполь, С. 53—61. 2013
* [[Солдатенко Валерій Федорович|Солдатенко В. Ф.]] Донецько-Криворізька республіка: історія і уроки. В кн.: Регіональна політика України: концептуальні засади, історія, перспективи. К., 1995.''&nbsp;''
* ''Солдатенко В.&nbsp;Ф.'' [http://history.org.ua/?encyclop&termin=DKRR Донецько-Криворізька Радянська Республіка] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160625055936/http://history.org.ua/?encyclop&termin=DKRR |date=25 червня 2016 }} // {{ЕІУ|2|450}}
* ''Солдатенко В.&nbsp;Ф.'' [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=20872 Донецько-Криворізька Радянська Республіка] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160630124219/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=20872 |date=30 червня 2016 }} // {{ЕСУ}}
* Озерський Ю. А., Гавриленко О.&nbsp;А.&nbsp;Військовий комісар Донецько-Криворізької республіки // Деякі питання історії української держави.&nbsp;— Харків: Харківськ. політехн. ін-т, 1993.&nbsp;— С. 78-87.
* [[Роздобудько Ігор|Роздобудько]] [[Роздобудько Ігор|І.]] [http://haidamaka.org.ua/page_dkrfaktdondon.html Як фактор входження Таганрогу та Східного Донбасу до складу Донецько-Криворізької республіки вплинув на процес перебування цих земель у складі Української РСР. // Донщина та далі на Схід.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150317013257/http://haidamaka.org.ua/page_dkrfaktdondon.html |date=17 березня 2015 }}
* Салтан А.&nbsp;Н.&nbsp;Зачем ЛУГАНДОНии нужна «реанимация» истории Донецко-Криворожской республики? [Электронный ресурс].&nbsp;— Режим доступа к статье: http://sled.net.ua/lugandoniya/dkr/2015/25/04 {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160404235646/http://sled.net.ua/lugandoniya/dkr/2015/25/04 |date=4 квітня 2016 }}. – Заглавие с экрана.&nbsp;— 25. 04.15.
* Салтан А.&nbsp;Н.&nbsp;Товарищ Артем&nbsp;— удельный князь Донкривбасовский? [Электронный ресурс].&nbsp;— Режим доступа к статье: http://sled.net.ua/tovarish/artem/udelniy/knyaz/donkrivbassovskiy/2015/10/05 {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160916054047/http://sled.net.ua/tovarish/artem/udelniy/knyaz/donkrivbassovskiy/2015/10/05 |date=16 вересня 2016 }}. – Заглавие с экрана.&nbsp;— 10. 05.15.
* Великая Октябрьская Социалистическая революция на Украине: февраль 1917 ‒ апрель 1918: сборник документов и материалов в трех томах. ‒ Т. 3: Борьба за распостранение и упрочнение советской власти на Украине: декабрь 1917 ‒ апрель 1918 / Составит.: И.&nbsp;В.&nbsp;Демкин, А.&nbsp;З.&nbsp;Мищенко, С.&nbsp;О.&nbsp;Розин, Е.&nbsp;П.&nbsp;Шаталина; Под ред. С.&nbsp;М.&nbsp;Короливского. Центральный государственный архив Октябрьской революции и социалистического строительства УССР. ‒ К.: Государственное издательство политической литературы УССР, 1957. ‒ 1000 с.

== Посилання ==
* [http://cyclop.com.ua/content/view/1061/58/1/15/#21534 Донецько-Криворізька Радянська Республіка] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160730102438/http://cyclop.com.ua/content/view/1061/58/1/15/#21534 |date=30 липня 2016 }} // {{Юридична енциклопедія|2}}
* [https://web.archive.org/web/20070616042319/http://www.dt.ua/3000/3150/48531/ Солдатенко В. Донецько-Криворізька республіка&nbsp;— ілюзії й практика національного нігілізму // Дзеркало тижня.&nbsp;— 4-10 грудня 2004.]
* [http://www.istpravda.com.ua/articles/2011/02/11/23624/ Солдатенко В. Донецько-Криворізька республіка. Історія сепаратистського міфу // ''Історична правда''.&nbsp;— 11 лютого 2011.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110214071646/http://www.istpravda.com.ua/articles/2011/02/11/23624/ |date=14 лютого 2011 }}
* [[Енциклопедія історії України]], [http://www.history.org.ua/index.php?l=EHUs Том 2] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120107144227/http://history.org.ua/index.php?l=EHUs |date=7 січня 2012 }}
{{ДКРР}}
{{Державні утворення українців}}
{{Розпад Російської імперії}}
{{Історія Донецької області}}
[[Категорія:Колишні новітні держави України]]
[[Категорія:Короткочасні держави]]
[[Категорія:Українська революція у Донецькій області]]
[[Категорія:Донецько-Криворізька Радянська Республіка| ]]
[[Категорія:Донщина]]
[[Категорія:Українська революція у Дніпропетровській області]]
[[Категорія:Засновані в Україні 1918]]

{{Ukraine-hist-stub}}