Перегляд вихідного коду сторінки Дуліби

{{Otheruses|Дуліби (значення){{!}}Дуліби}}
{{Infobox Former Country
|native_name                     = Дуліби
|common_name                     = Дуліби
|conventional_long_name          = 
|continent                       = Європа
|region                          = Україна
|status                          = 
|government_type                 = плем'я
|year_start                      = Невідомо
|year_end                        = XI ст.
|date_start                      = 
|date_end                        = 
|event_start                     = 
|event_end                       = 
|p1                              =  
|flag_p1                         = 
|p2                              = 
|flag_p2                         = 
|s1                              = Київська Русь
|flag_s1                         = Alex K Kievan Rus..svg
|image_flag                      = 
|image_coat                      = 
|coa_size                        = 
|symbol                          = 
|image_map                       = East Slavic tribes peoples 8th 9th century.jpg
|image_map_caption               = Східнослов'янські племена 8-9 ст. та балти
|religion                        = [[Язичництво]]
|capital                         = Червен
|legislature                     = 
|title_leader                    = князь
|leader1                         = 
|year_leader1                    = 
|leader2                         =
|year_leader2                    = 
|leader3                         = 
|year_leader3                    = 
|year_deputy1                    = 
|common_languages                =  [[Давньоруська мова|Давньоруська]]
|currency                        = 
|footnotes              = <!--- Accepts wikilinks --->
}}

'''Дуліби''', '''дудліби''' ({{lang-orv|Дулѣби}}<ref>{{Cite web |url=http://litopys.org.ua/ipatlet/ipat01.htm |title=ЛѢТОПИСЬ ПО ИПАТЬЕВСКОМУ СПИСКУ |accessdate=28 жовтня 2014 |archive-date=6 серпня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110806112334/http://litopys.org.ua/ipatlet/ipat01.htm }}</ref>; {{lang-cu|Дулѣбы}}; {{lang-be|Дулебы}}; {{lang-cs|Doudlebové, Dúdlebi, Dúdlebové}}; {{lang-sk|Dulebovia, Dudlebovia}}; {{lang-pl|Dulebowie, Dudlebowie}})&nbsp;— одне із великих племен [[Східні слов'яни|східних слов'ян]] (теж саме плем'я існувало і серед [[Західні слов'яни|західних слов'ян]]), об'єднання [[слов'яни|слов'ян]], представлене пам'ятками празько-корчацької та лука-райковецької археологічних культур, входило до склавинського союзу племен, згадуваних у давньоруських [[літопис]]ах та у творах арабського історика [[Масуді]]. Дуліби відомі також під назвою [[бужани]] та [[волиняни]]<ref name="вдб">стор. 303, том. 1, «Енциклопедія українознавства» / Гол. ред. В. Кубійович.&nbsp;— м. Париж, Нью-Йорк: вид. «Молоде життя»-«НТШ»; 1993&nbsp;р. ISBN 5-7707-4049-3</ref><ref>стор. 186, том. 1, «Енциклопедія українознавства» / Гол. ред. В. Кубійович.&nbsp;— м. Париж, Нью-Йорк: вид. «Молоде життя»-«НТШ»; 1993&nbsp;р. ISBN 5-7707-4049-3</ref><ref>стор. 604, том. 2, «Енциклопедія українознавства» / Гол. ред. В. Кубійович.&nbsp;— м. Париж, Нью-Йорк: вид. «Молоде життя»-«НТШ»; 1993&nbsp;р. ISBN 5-7707-4050-7</ref>. Жили у верхів'ях [[Західний Буг|Західного Бугу]] і правих притоках верхньої течії [[Прип'ять|Прип'яті]]. У [[XI]]&nbsp;ст. увійшли до складу [[Київська Русь|Київської Русі]] ставши частиною [[Український народ|українського народу]] (див. [[Етногенез українців]])<ref name="вдб"/>.

Дуліби, як і їх східні сусіди [[деревляни]] жили у великих [[ліс]]ах. У сорокових роках [[Х ст.]], років за понад сто років до складання [[Повість минулих літ|«Повісті минулих літ»]], писав про східних слов'ян араб Аль Масуді у своєму географічному творі «Золоті луки». Він розповів, що одне зі слов'янських племен, корінне між ними, колись панувало над іншими, верховний цар був у нього, і цьому цареві корилися всі інші царі; але потім пішли розбрати між їхніми племенами, союз їх зруйнувався, вони розділилися на окремі коліна родів, і кожне плем'я обрало собі окремого царя. Це слов'янське плем'я, яке колись панувало Аль Масуді називає «Valinana» ([[волиняни]]). З «[[Повість минулих літ|Руського Літопису]]» знаємо, що волиняни&nbsp;— це ті ж самі дуліби, які жили біля р. Західний Буг. 

== Етимологія ==
Назва племені дуліби дуже стара, вона має свої паралелі в [[Хорутани|хорутанських]] дулібах, в [[Чехи|чеських]] і [[Моравія|моравських]] дулібах. Це був племінний союз, який під час [[Велике переселення народів|великого переселення народів]] розпався на чеських дулібів і дулібів у басейні рік [[Прип'ять|Прип'яті]] і [[Західний Буг|Бугу]], що наприкінці [[VIII]]&nbsp;ст. або на початку  [[IX]] [[9 століття|ст.]] переселилися за р. [[Прип'ять]] на землі [[дреговичі]]в.

Західнослов'янське плем'я, що жило в [[IX]] столітті в верхній частині басейну р. [[Влтава|Влтави]], поруч з містом Дудлеби<ref>Mały słownik kultury dawnych Słowian. L.Leciejewicz (red.). Warszawa: Wiedza Powszechna, 1988. ISBN 83-214-0499-5. {{ref-pl}}</ref>. У [[Аль Масуді]] згадуються як «дулабе». Дуліби вважаються чеським племенем, як і [[пшовани]], [[злічани]], [[літомерічи|літомеричі]], [[лучани]], [[седлічани]], [[дечани]] і [[лемузи]]. Етнонім дуліби є одним із найстаріших слов'янських етнонімів, поряд з [[серби|сербами]] і [[хорвати|хорватами]]. На думку Крістофера Фокта, цілком імовірно, що вони не виникли в різних регіонах незалежно один від одного, а їх розселення є наслідком міграцій та етногенезу<ref>Krzysztof Fokt, ''[http://fax.livenet.pl/wp-content/uploads/etnicznastratygrafia1.pdf Śladami etnicznej stratygrafii, czyli u źródeł zachodniej połowy Słowiańszczyzny] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141022104211/http://fax.livenet.pl/wp-content/uploads/etnicznastratygrafia1.pdf|date=22 жовтня 2014}}'' [w:] Maciej Salamon, Jerzy Strzelczyk (pod red.), ''Wędrówka i etnogeneza w starożytności i w średniowieczu'' Kraków-2010, s. 269—289, ISBN 9788388737695 {{ref-pl}}</ref>. Середньовічний польський хроніст [[Ян Длугош]] стверджував на основі старожитніх [[літопис]]ів, що дуліби були «єдиним племенем», у якого був прародитель на ім'я Дуліб<ref name="Дулєб">стр. 226, 469, Щавелева Н. И. // [http://dgve.csu.ru/bibl/Svod_22_Schaveleva_2004.shtml Древняя Русь в «Польской истории» Яна Длугоша] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141023071324/http://dgve.csu.ru/bibl/Svod_22_Schaveleva_2004.shtml |date=23 жовтня 2014 }}. (Книги I—VI): текст, перевод, комментарий&nbsp;— г. Москва: Памятники исторической мысли, 2004 г.&nbsp;— 493 с.: ил.; 22.&nbsp;— (Древнейшие источники по истории Восточной Европы / редкол.: акад. РАН В.&nbsp;Л.&nbsp;Янин (отв. ред. и др.). Часть текста парал. на рус. и лат. яз.&nbsp;— Библиогр.: с. 453—461, в тексте и в подстроч. прим.&nbsp;— Указатели: с. 463—494.&nbsp;— 800 экз.&nbsp;— ISBN 5-88451-135-3. {{ref-ru}} {{ref-la}}</ref>.

Згідно чеського дослідника середини [[ХІХ]] ст., [[Павел Йозеф Шафарик|Павла Шафарика,]] літописні дуліби й [[тиверці]] є одним племенем толковини&nbsp;— тобто «толкові люди», «мудрі люди» (самоназва одного племені званого іноземцями як різні племена)<ref name="Тиверцы">«Тиверцы» // «Полный церковно-словянский словарь», сост. священник магистр протоиерей Григорий Дьяченко, г. Москва (1993 г.) 1900 г., С. 1112 (Прибавление), ISBN 5-87301-068-4 {{ref-ru}}</ref><ref>[[Павел Йозеф Шафарик|Pavel Jozef Šafárik]], Slowan: Star., s. 548, 992</ref><ref>Известия Академии наук (России), 1853 г., том II, стр. 32 {{ref-ru}}</ref>. Однак на сьогодні дані гіпотези вважаються анахронізмом.

Проте, найбільш імовірною, на думку більшості вчених, зокрема [[Трубачов Олег Миколайович|О. М. Трубачова]], є версія, що племінна назва *dudlěbi є запозичення з германських мов, де *daud-laiba- означає “спадок мерця”. Менш вірогідними вважають етимології герм. *þeuda-laiba - ”спадок народу”, [[Тадеуш Лер-Сплавінський|Лер-Сплавінського]], яке мало би дати форму *tjudlěbi, герм. *Dudl-eiba - “країна волинок”, проблематичним є трактування *Dudl-ěb - “долина, низина”, тобто дуліби — жителі низин, долин. У деяких слов'янських мовах (російській, болгарській) слово «дулеб», «дулуп», що походить від того ж кореня, означає дурного, безтолкового, сліпого, косоокого чоловіка, батрака, що ймовірно є результатом пейоративізації племінної назви.<ref>{{Cite book
|title=Этимологический словарь славянских языков: (Праславянский лексический фонд). Выпуск 5 (*dělo — dьržьlь)
|last=Трубачов
|first=Олег
|year=1978
|publisher=Наука
|location=Москва
|pages=117
|language=рос.
|isbn=
}}</ref>

== Історія ==
[[Файл:České kmeny.png|міні|Дудліби на чеській карті]]
Держава Дулеба (Дулоба)<ref>Бахши Иман, [http://s155239215.onlinehome.us/turkic/10_History/Djagfar_Tarihi/Contents_DjagfarTarihi_Ru.htm Джагфар Тарыхи] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180910101009/http://s155239215.onlinehome.us/turkic/10_History/Djagfar_Tarihi/Contents_DjagfarTarihi_Ru.htm |date=10 вересня 2018 }} (Летописи Джагфара) Гази–Барадж Тарыхи (Летопись Гази–Бараджа), [http://bulgarizdat.ru/index.php/dzhagfar-tarikhy I&nbsp;— III том] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180923162836/http://bulgarizdat.ru/index.php/dzhagfar-tarikhy |date=23 вересня 2018 }}.</ref>, дулібський племінний союз сформувався ще за часів [[Римська імперія|Римської імперії]] в оточенні [[германці|германських]] і [[Булгари|булгарських]] племен. У [[III]]—[[IV]]&nbsp;ст. вони, можливо, були захоплені племенами [[Готи|готів]], про що розповідає білоруська легенда про князів «дулів» (дулібів) Кумара та Гуда<ref>Мікола Ермаловіч. Старажытная Беларусь: Полацкі і новагародскі перыяды.&nbsp;— 2-е выданне.&nbsp;— г. Мінск, 2001 г. {{ref-be}}</ref><ref>[http://www.osipovichi.com/cgi-bin/page.cgi?ss=hist9 Гiсторыя Асiповiцкага краю: ДУЛЕБЫ; Культурна асветнiцкi клуб «Спадчына»]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} {{ref-be}}</ref>.

В [[VI]]—[[VII]]&nbsp;ст. дуліби стояли на чолі міжплемінного об'єднання східних слов'ян. При імператорі Візантії [[Іраклій|Іраклієві]] ([[610]]–[[641]]&nbsp;рр.) плем'я дулібів зазнало нищівної поразки від [[Авари|аварів]]. В «[[Повість врем'яних літ|Повісті минулих літ]]» оповідається про те, як авари знущалися в дикий спосіб над тихими мешканцями лісів, навіть до возів своїх запрягали дулібівських жінок. Але згодом авари-обри пропали без сліду, а витривалі дуліби залишилися на Волині:<br/>

{{Цитата|си же Обри воеваху на Словѣнѣхъ и примучиша Дулѣбы, сущая Словѣны, и насилье творяху женамъ Дулѣбьскимъ: аще поѣхати будяше Обърину, не дадяше впрячи коня, ни вола, но веляше въпрячи 3 ли, 4 ли, 5 ли женъ въ телѣгу и повести Обърѣна; тако мучаху Дулѣбы. Быша бо Обърѣ тѣломъ велици и умомъ горди, и Богъ потреби я, помроша вси, и не остася ни единъ Объринъ; есть притъча на Руси и до сего дне: погибоша аки Обрѣ|}}

У [[907]] році дуліби у складі русько-слов'янського війська на чолі з [[князь|князем]] [[Олег Віщий|Олегом]], брали участь у поході на [[Царгород]].

В Х ст. дулібське племінне об'єднання, розпалося і ввійшло до складу [[Київська Русь|Київської Русі]] під назвою племінної спілки [[Волиняни|волинян]], [[Бужани|бужан]]:<br/>
{{Цитата|Дулѣби же живяху по Бугу, кде нынѣ Волыняне», «Бужане зань сѣдять по Бугу, послѣ же Волыняне»|}}
так само древлян, полян і почасти дреговичів.

Мешканці Побужжя звалися також [[Бужани|бужанами]],&nbsp;— дотепер над р. Бугом, недалеко [[Буськ]]а є село [[Побужани]]. Здавна у тих сторонах було багато міст, що стояли або на високих горбах серед лісу, або на островах серед недоступних боліт і мочарів. Одне з тих міст&nbsp;— Волинь над Бугом ймовірно дало назву племені [[волиняни|волинян]] і цілій волинській землі. Переселенців з околиць [[Луцьк|Лучеська]] (назва якого за легендою походить від імені вождя Дулібів&nbsp;— Луки), який і називали «лучанами»: цю назву наводить візантійський імператор [[Костянтин VII Багрянородний]]. На захід від р. Бугу над річкою [[Гучва|Гучвою]] стояв город [[Червен]], від якого ціла околиця дістала назву «[[Червенські городи|червенських городів]]», а їх мешканці&nbsp;— назву «[[черв'яни]]».

[[Ключевський Василь Йосипович|В. Ключевський]] вважав, що існував великий військовий союз чи федерація антських князів під проводом короля дулібів. Те саме думав другий московський історик&nbsp;— [[Греков Борис Дмитрович|Б. Греков]].

Гегемонія дулібів поширювалася на весь підвладний їм регіон ще в [[VI]]&nbsp;ст., але після [[Авари|аварського]] завоювання дулібський племінний союз розпався, і частина його територій підпала під залежність [[Аварський каганат|Аварського каганату]], через що відігравали пізнішу роль регіонального лідера представники окремих регіонів розселення дулібів<ref name="Прикарпатье"/> (див. «[[бужани]]», «[[волиняни]]», «[[черв'яни]]»). У [[Х]] ст. черв'яни мали чільне місце в суспільстві перед бужанами, пізніше волиняни зайняли лідерство у політично-економічному житті надавши назву Волині<ref name="Прикарпатье">[http://cyberleninka.ru/article/n/vostochnoe-prikarpatie-vo-vto-roy-polovine-i-tys-n-e-nachalnye-etapy-formirovaniya-gosudarstvennosti Леонтий Войтович, «Восточное Прикарпатье во второй половине I тис. н.&nbsp;е. (История русинов)»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141013144845/http://cyberleninka.ru/article/n/vostochnoe-prikarpatie-vo-vto-roy-polovine-i-tys-n-e-nachalnye-etapy-formirovaniya-gosudarstvennosti |date=13 жовтня 2014 }} {{ref-ru}}</ref>.

* Wolf, Josef: Abeceda národů. Horizont, Praha 1984, str. 155

== Археологія ==
Археологічні пам'ятки дулібів&nbsp;— це залишки землеробських поселень з житлами-землянками (наприклад, Пліснеськ) та [[Могила (насип)|курганні]] [[могильник]]и з залишками трупоспалень. До дулібів відносять пам'ятники [[Лука-Райковецька культура|Луки-Райковецької культури]] та більш ранні [[Корчацька культура|Празько-Корчацькі]] пам'ятники.

== Див. також ==
{{Div col|cols=2}}
* [[Бужани]]
* [[Черв'яни]]
* [[Волиняни]]
* [[Бужани]]
* [[Прабатьківщина слов'ян]]
* [[Полісся]]
* [[Норік]]
* [[Бурштиновий шлях]]
* [[Холмщина]]
* [[Антський союз]]
* [[Анти]]

{{Div col end}}

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Джерела та література ==
{{refbegin|2}}
* ''А.&nbsp;Г.&nbsp;Плахонін''. [http://history.org.ua/?encyclop&termin=Duliby Дуліби] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160625093516/http://history.org.ua/?encyclop&termin=Duliby |date=25 червня 2016 }} // {{ЕІУ|2|492}}
* {{ЕУ}}
* «[[Повість врем'яних літ|Літопис Руський]]», м. Київ, вид. «Дніпро», 1989&nbsp;р., 591 с.&nbsp;— ISBN 5-308-00052-2
* Щавелева Н. И. // [http://dgve.csu.ru/bibl/Svod_22_Schaveleva_2004.shtml Древняя Русь в «Польской истории» Яна Длугоша] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141023071324/http://dgve.csu.ru/bibl/Svod_22_Schaveleva_2004.shtml |date=23 жовтня 2014 }}. (Книги I—VI): текст, перевод, комментарий&nbsp;— г. Москва: Памятники исторической мысли, 2004 г.&nbsp;— 493 с.: ил.; 22.&nbsp;— (Древнейшие источники по истории Восточной Европы / редкол.: акад. РАН В.&nbsp;Л.&nbsp;Янин (отв. ред. и др.). Часть текста парал. на рус. и лат. яз.&nbsp;— Библиогр.: с. 453—461, в тексте и в подстроч. прим.&nbsp;— Указатели: с. 463—494.&nbsp;— 800 экз.&nbsp;— ISBN 5-88451-135-3. {{ref-ru}} {{ref-la}}
* Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.- Луцьк: Вежа, 2000.
* Рад. енциклопедія історії України.- Київ, 1969&nbsp;р.- т.2.
* [http://litopys.org.ua/hrushrus/iur10407.htm ДУЛЇБИ, БУЖАНЕ І ВОЛИНЯНЕ, ЧЕРВЕНСЬКІ ГОРОДИ, ЛЇТОПИСНІ «ХОРВАТИ», «БІЛА ХОРВАТІЯ» І ХОРВАТСЬКЕ ПИТАННЄ.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20050509051123/http://litopys.org.ua/hrushrus/iur10407.htm |date=9 травня 2005 }} М. Грушевський. Історія України-Руси. Том I. Розділ IV. Стор. 7.
* Галина Лозко. Українське народознавство. Видання третє, доповнене та перероблене. м. Київ. Видавництво «АрТек» 2006&nbsp;р., C. 21
* Ермаловіч М. // Старажытная Беларусь: Полацкі і новагародскі перыяды.&nbsp;— г. Мінск: Маст. літ., 1990 г. ISBN 5-340-00614-X {{ref-be}}
* [https://web.archive.org/web/20061018083911/http://oldrus.canto.ru/index.php?id=histrus.klhist03 Профессоръ В.&nbsp;О.&nbsp;Ключевскій. Краткое пособіе по Русской исторіи Частное изданіе для слушателей автора.&nbsp;— Изданіе пятое, г. Москва, 1906 г.&nbsp;— с. 13-16.] {{ref-ru}}

{{refend}}

== Посилання ==
* [http://litopys.org.ua/krypgvol/krypgv07.htm ПЛЕМІННІ ОБ'ЄДНАННЯ. ПРИЄДНАННЯ ДО КИЇВСЬКОЇ РУСІ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070930191553/http://litopys.org.ua/krypgvol/krypgv07.htm |date=30 вересня 2007 }}

{{Слов'янські племена}}
{{Київська Русь}}
{{ВП-портали|Етнологія|Антропологія|Історія}}
{{DEFAULTSORT:Дуліби}}
[[Категорія:Анти]]
[[Категорія:Східнослов'янські племена]]
[[Категорія:Середньовічна Чехія]]
[[Категорія:Чехи]]
[[Категорія:Західнослов'янські племена]]
[[Категорія:Дуліби]]
[[Категорія:Українці]]
[[Категорія:Середньовічні слов'яни України]]