Перегляд вихідного коду сторінки Команчанська Республіка

{{Картка:Колишня країна
|native name            = 
|conventional_long_name = Команчанська Республіка<br/>Східно-Лемківська Республіка
|common_name            = Команчанська Республіка
|image_flag             = Flag of Ukraine.svg
|image_map              = Komancha Republic.png 
|continent              = Європа
|region                 = Східна Європа
|country                = 
|era                    = Перша Світова війна
|government_type        = Республіка
|year_start             = 1918
|year_end               = 1919
|date_start             = [[4 листопада]] [[1918]]
|date_end               = [[23 січня]] [[1919]]
|p1                     = Австро-Угорщина
|flag_p1                = Flag_of_Austria-Hungary_(1869-1918).svg
|s1                     = Друга Річ Посполита
|flag_s1                = Flag of Poland.svg
|capital                = [[Вислік Великий]]
|common_languages       = [[Українська мова]]  ([[Лемківський говір]])
|title_leader1          = Голова Ради
|leader1                = [[Пантелеймон Шпилька]]
}}

'''Команча́нська Респу́бліка''' ('''Комане́цька Респу́бліка''', '''Ви́слоцька Респу́бліка''', '''Східно-Ле́мківська Респу́бліка''')&nbsp;— державне утворення, що об'єднало під гаслом єдиної української національної та державної ідеї 33 лемківських села, але була жорстоко ліквідована через 3 місяці після свого утворення. Утворено [[4 листопада]] [[1918]] року, ліквідовано [[23 січня]] [[1919]] року. 

Згадувалась під час проведення наукових конференцій присвячених до століттю [[Українська Народна Республіка|УНР]].

== Історія ==
Після розпаду [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщини]] на [[Західна Україна|Західній Україні]] з'явилися перші спалахи визвольної боротьби. У зв'язку з тим, що в [[Сянік]]у неможливо було заснувати повітову [[Українська Національна Рада Західноукраїнської Народної Республіки|УН Раду]], оскільки там було розквартироване польське військо, вирішили створити Раду [[Сяноцький повіт|Сяноцького повіту]] у Вислоку, яка стала центром національно-визвольної боротьби у Східній Лемківщині.

З листопада 1918&nbsp;р. [[парох]] села Вислік Великий о. [[Пантелеймон Шпилька]] отримав прокламацію про проголошення [[Західноукраїнська Народна Республіка|ЗУНР]]. Разом із парохом села Вислік Нижній о. Михайлом Теслею й учителем Грицем Судомиром вони вирішили скликати наступного дня селянське віче у місцевій школі.

[[4 листопада]] до школи прибуло 70 делегатів із сіл [[Вислік Великий]], [[Команча]], [[Пулави (Кросненський повіт)|Полави]], [[Поляни Суровичні]], [[Дарів (Сяноцький повіт)|Дарів]], [[Щавне]], [[Прибишів (Сяноцький повіт)|Прибишів]]. До згаданих сіл приєдналися селяни сіл [[Балигород]], [[Репедь]], [[Туринське]], [[Старий Лупків]], [[Должиця]], [[Чистогорб]], [[Явірник-Руський|Явірник]], [[Куляшне]], [[Кальниця]], [[Радошиці (Підкарпатське воєводство)|Радошиці]], [[Ославиця]], [[Височани]], [[Карликів]], [[Полонна]], [[Смільник]], [[Суковате]], [[Миків (Сяноцький повіт)|Миків]], [[Манів]], [[Мощанець]], [[Морохів]], [[Бальниця]], [[Воля Мигова]], [[Душатин]], [[Прелуки]], [[Тісна]], [[Щавне]]. На зборах засновано Повітову Українську Національну Раду з осідком у Вислоці Великому (Вижньому), проголошено створення «Східно-Лемківської Республіки», також відомої в українській та польській історіографії як «Команчанська» або «Команецька Республіка», адже саме у селі [[Команча|Команчі]] знаходився головний оборонний штаб.

=== Керівні органи ===
Обрано управу з 11-ти осіб, яку очолили о. П.Шпилька та селянин із Команчі Андрій Кир&nbsp;— комендант міліції<ref name="у">{{Cite web |url=http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF%2Fgileya_2013_73_12.pdf |title=Прах Б., Ph.D. Участь греко-католицьких священиків Лемківщини у політичних подіях 1918—1919 рр. |accessdate=31 Березня 2022 |archive-date=31 Серпня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210831061156/http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF%2Fgileya_2013_73_12.pdf }}</ref>.

Повітова Українська Національна Рада:
* [[Пантелеймон Шпилька]] (1918—1919)&nbsp;— голова Ради;
* Гриць Судомир&nbsp;— керівник Українського повітового комітету

Виконавчий орган Команчанської Республіки мав назву «Комісаріат повіта Саніцького у Вислоці Великім». На керівника комісаріату був покладений обов'язок створення по селах громадських рад, які присягали на вірність Українській Державі. Було ухвалено форму і зміст державної печатки. Для організації проти польського фронту та надійної охорони кордонів проголошеної республіки, о. Шпилька привіз з [[Угорщина|Угорщини]] до Вислока 12 офіцерів, розподіливши їх до шести станиць у селах Вислоці, Суровиці, Команчі, Щавнику, Куляшному, Репеді. Суддя Іван Куціла полагоджував усі судові справи від імені Західно-Української Народної Республіки<ref>{{Cite web |url=http://lemky.lviv.ua/?p=633 |title=Команецька та Флоринська республіки 1918—1920 років на Лемківщині |accessdate=11 Квітня 2015 |archive-date=17 Квітня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150417000645/http://lemky.lviv.ua/?p=633 }}</ref>.

До складу виконавчого органу ввійшли:
* [[Теодор Шпилька]];
* [[Гриць Судомир]];
* суддя [[Іван Куціла]];
* [[Андрій Кира]]&nbsp;— повітовий комендант міліції (колишній австрійський підстаршина).

У грудні [[1918]] року на черговій нараді уповноважених у Вислоці прийнято ухвалу, приєднати Східно-Лемківську Республіку до [[Західноукраїнська Народна Республіка|ЗУНР]], адже представники республіки, яка охоплювала близько 30 лемківських сіл з майже 18-тисячним населенням, недвозначно вважали себе частиною [[Західноукраїнська Народна Республіка|ЗУНР]], а своє окремішне самоврядування&nbsp;— тимчасовим і вимушеним<ref>{{Cite web |url=http://lemky.lviv.ua/?tag=komanchanska-respublika |title=95 років від часу возз'єднання Лемківщини з Україною |accessdate=11 Квітня 2015 |archive-date=17 Квітня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150417000424/http://lemky.lviv.ua/?tag=komanchanska-respublika }}</ref>.

Спроби отримати військову допомогу зі [[Стрий|Стрия]] та [[Самбір|Самбора]] не мали результату. Військова команда Стрия не вірила в успіх українського руху на Лемківщині, тому не надала Команчанській Республіці дієвої підтримки. Єдиним захистом для «команчан» була організована ними міліція (близько 800 осіб). За умов відсутності зв'язку з центральним урядом [[Західноукраїнська Народна Республіка|ЗУНР]] Команчанська Республіка вимушена була діяти автономно. Тадеуш Анджей Ольшанський звернув увагу на той факт, що «команчанці», шукаючи підтримки в Стрию, не намагались об'єднатися з ближче розташованими осередками влади [[Західноукраїнська Народна Республіка|ЗУНР]] у Лютовиськах та Балигороді. На думку дослідника, в основі цього факту могли бути міжетнічні та соціальні чинники: почуття «вищості» лемків щодо бойків, а також недовіра місцевих селян до урядників у Балигороді — переважно «міських панів» (у «Команчанській Республіці» урядували в основному селяни та священники).

== Збройна боротьба ==
Оскільки Східно-Лемківська Республіка відкрито прагнула до об'єднання з Україною і тому польські леґіонери вирішили якомога скоріше її знищити. Вони зайняли Щавне, але під натиском селян із Прелук і Репеді цього разу змушені були відступити. Леґіонери повторили напад на Щавне, але селяни відтіснили їх до Сянока, причому вісьмох роззброїли.

Увечері [[23 січня]] [[1919]] великий загін польського війська напав на Вислік. Після завзятої сутички поляки здобули перемогу і одразу кинулися шукати о. Шпилька, який у цей час перебував у селі Габуран на Пряшівщині. За його видачу було встановлено винагороду у розмірі 5 тис. австрійських крон. У битві загинули селяни Федір Чура, Іван Карнафем, багатьох було заарештовано. Коменданта поліції Щуровського після жахливих катувань польські вояки розстріляли. Діяльність управи припинилася.

Уранці 24 січня 1919 року польська армія захопила Команчу.

Самостійно виникнувши [[4 листопада]] [[1918]] року, не маючи безпосереднього зв'язку з Центральним Урядом [[Західноукраїнська Народна Республіка|ЗУНР]], українською армією, не дістаючи від них жодної допомоги, Лемківська республіка проіснувала майже три місяці, до [[24 січня]] [[1919]] року<ref>Турчак О. Талергофська трагедія. Лемківські республіки 1918—1920&nbsp;рр. // Лемківщина: Історикоетнографічне дослідження у 2-х томах. Т.1. Матеріальна культура.&nbsp;— Львів: Інститут народознавства НАН України, 1999.</ref>.

== Див. також ==
* [[Лемко-Русинська Республіка]]

== Джерела ==
* Коковський Ф. Лемківські республіки в 1918—1919 роках // Історичний календар-альманах Червоної Калини на 1935 рік.&nbsp;— Львів, 1934
* Криницький С. ЗУНР і Лемківщина // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність.&nbsp;— Львів: Інститут українознавства ім. І.Крип'якевича НАН України, 2000. Вип.6
* Лемківські республіки 1918—1919&nbsp;рр. // Лемківщина: земля, люди, історія, культура. Т.1 / Ред. Б.&nbsp;О.&nbsp;Струмінський.&nbsp;— Нью-Йорк&nbsp;& Париж, 1988. - с. 179-186
* Ольшанський Тадеуш А. Команчанська республіка. Невідома сторінка українського визвольного прориву&nbsp;— листопад 1918&nbsp;— січень 1919 // Аннали Лемківщини. Ч.5 / Ред. І.Гвозда.&nbsp;— Нью-Йорк: Фундація Дослідження Лемківщини, 1993
* Турчак О. Талергофська трагедія. Лемківські республіки 1918—1920&nbsp;рр. // Лемківщина: Історикоетнографічне дослідження у 2-х томах. Т.1: Матеріальна культура.&nbsp;— Львів: Інститут народознавства НАН України, 1999
* Шпилька П. Спогади про визвольні змагання Східної Лемківщини в 1918 році. - Львів: УКУ, Центр дослідження українсько-польського-словацького пограниччя, 2018. - 41 с.
* Шпилька П. Визвольні змагання Східної Лемківщини в 1918 році // Аннали Лемківщини. Ч.5 / Ред. І.Гвозда.&nbsp;— Нью-Йорк: Фундація Дослідження Лемківщини, 1993
* Прах Б. Участь греко-католицьких священників Лемківщини у політичних подіях 1918–1919 рр.

== Примітки ==
{{reflist}}

== Посилання ==
* [https://web.archive.org/web/20070821061104/http://nslowo.free.ngo.pl/z_istoriji_kultury/selo_komancza.htm Село Команча]
* [https://web.archive.org/web/20080503043704/http://www.ethnos.lemky.com/history/zagalne/154-do-stor-vizvolnikh-zmagan.html До історії визвольних змагань]
* [http://i-karpaty.eu/index.php?id=1&g=18&h=7&lang=ukr Команча]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
* [https://web.archive.org/web/20071225083606/http://www.franko.lviv.ua/Subdivisions/um/um2-3/Statti/7-PAVLYSHYN%20Oleh.htm Організація цивільної влади ЗУНР у повітах Галичини]
* [https://web.archive.org/web/20090709053539/http://www.franko.lviv.ua/lknp/mova/in/ling.htm Лінгвокраїнознавчий словник]

{{Лемки}}
{{Державні утворення українців}}
{{УНР}}
{{Розпад Австро-Угорщини}}

[[Категорія:Лемківщина]]
[[Категорія:Перемишльщина]]
[[Категорія:Український національно-визвольний рух]]
[[Категорія:Короткочасні держави]]
[[Категорія:Колишні новітні держави Польщі]]
[[Категорія:Західноукраїнська Народна Республіка]]
[[Категорія:Команчанська Республіка]]
[[Категорія:Держави і території, засновані 1918]]
[[Категорія:Держави і території, зникли 1919]]
[[Категорія:Історія Підкарпатського воєводства]]
[[Категорія:Колишні новітні держави України]]