Перегляд вихідного коду сторінки Сіверське князівство

{{Otheruses|Сіверщина}}
{{Картка:Колишня країна
|native_name                     = Новгород-Сіверське князівство
|common_name                     = Новгород-Сіверське князівство
|conventional_long_name          = 
|continent                       = Європа
|region                          = Україна
|status                          = '''складова [[Київська Русь|Русі]]'''
|year_start                      = 1097/1355
|year_end                        = 1503
|date_start                      = 
|date_end                        = 
|event_start                     = 
|event_end                       = 
|p1                              = 
|image_p1                        = 
|p2                              = 
|flag_p2                         = 
|s1                              =
|flag_s1                         =
|image_flag                      = 
|image_coat                      = 
|coa_size                        = 
|symbol                          = 
|image_map                       = Rus-1113-1194.png
|image_map_caption               = Сіверське князівство&nbsp;— зелена область з центром у Новгород-Сіверському
|religion                        = [[Православ'я]]
|capital                         = [[Новгород-Сіверський]] 
|government_type                 = монархія
|legislature                     = 
|title_leader                    = 
|leader1                         = 
|year_leader1                    = 
|leader2                         = 
|year_leader2                   = 
|leader3                         = 
|year_leader3                    = 
|year_deputy1                    = 
|common_languages                = [[Руська мова|Руська]] 
|currency                        = 
}}

'''Сі́верське князі́вство''' (також ''Новгород-Сіверське князівство'')&nbsp;— одне з удільних князівств [[Сіверська земля|Чернігово-Сіверської землі]] з центром у [[Новгород-Сіверський|Новгороді-Сіверському]]. Постало [[1097]] року.

== Заснування ==
Першим його [[князь|князем]] був [[Олег Святославич (Гореславич)|Олег Святославич]], [[онук]] [[Ярослав Мудрий|Ярослава Мудрого]], після його смерті князівством правили потомки Олега, яких руські літописці називають [[Ольговичі|Ольговича]]. Їхнє князювання позначене змаганнями за київський престол, який представникам династії час від часу вдавалось захопити ([[Всеволод Ольгович]], [[Ігор Ольгович]], [[Святослав Всеволодович]] та [[Всеволод Чермний]]).

Сіверське князівство займало спочатку територію по [[річка|річці]] [[Снов]]і і середній течії [[Десна|Десни]], а з середини [[1130-ті|1130-х]] років і по річці [[Сейм (річка)|Сейм]] з [[місто]]м [[Курськ]]. У кінці [[XII століття|ХІІ століття]] на території Сіверського князівства виникло кілька удільних князівств, зокрема [[Курське князівство|Курське]], [[Путивльське князівство|Путивльське]] та [[Рильське князівство|Рильське]]. Формально новгород-сіверські князі підпорядковувалися [[Чернігівське князівство|Чернігову]], але фактично  часто проводили свою незалежну політику, яка йшла врозріз з інтересами чернігівських князів. Ця політика, в основному, виражалась в постійних, далеко не мирних, контактах із степом, тобто [[Половці|половцями]]. З якими сіверські князі часто воювали у другій половині ХІІ століття. Один з таких походів, який був організований князем [[Ігор Святославич|Ігорем Святославичем]] у [[1185]] році оспіваний у «[[Слово о полку Ігоревім|Слові о полку Ігоревім]]». За мотивами «Слова» український письменник [[Малик Володимир Кирилович|Володимир Малик]] написав історичні романи «[[Черлені щити]]» та «Князь Ігор».

Під час [[Монгольська навала на Русь|монголо-татарської навали]] [[Батий|Батия]] в 1239 році, Сіверське князівство було спустошене, однак продовжило існувати під татарським сюзеренітетом.

У 1355 році Сіверський край був звільнений від влади [[Золота Орда|Золотої Орди]] литовсько-руськими військами під керівництвом великого князя литовського [[Ольгерд|Ольгерда Гедиміновича]]. Новгород-Сіверський уділ Ольгерд передав своєму синові [[Корибут-Дмитро Ольгердович|Корибуту-Дмитру]]. Протягом перебування в складі [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського і Руського]] землі Сіверського князівства кілька разів змінювали господаря.

У 1450-х роках Великий князь Литовський [[Казимир IV Ягеллончик|Казимир]] надав Новгород-Сіверську землю «для годування» князю з московської династії [[Шем'ячичі|Івану Дмировичу Шемячичу]], який шукав політичного притулку в Литві, тому що ворогував із великим князем Московським [[Іван III Васильович|Іваном ІІІ]]. 1500 року Новгород-Сіверський князь [[Василь Іванович Шемячич|Василій Іванович Шемячич]], вчинивши державну зраду, перейшов на державну службу до московського князя Івана ІІІ, що стало початком чергової [[Литовсько-московська війна (1500—1503)|Московсько-Литовської війни]]. У квітні 1500 року Новгород-Сіверський був окупований московськими військами. За мирним договором [[1503]]&nbsp;р. всі сіверські міста відійшли до Московського князівства. Відтоді князівство перестало відігравати помітну роль в історії.

Лише в 1618 році, згідно з [[Деулінське перемир'я|Деулінським перемир'ям]], Чернігово-Сіверські землі повернуто [[Річ Посполита|Речі Посполитій]], а Новгород-Сіверський став центром повіту [[Чернігівське воєводство|Чернігівського воєводства]].

== Після Деулінського перемир'я ==
Статус Чернігово-Сіверщини був установлений конституцією сеймовою 1620 «Ординація провінцій, повернених від Москви». Інвентаризаційні роботи в регіоні розпочалися 1619. Їхні потенційні прибутки пропонувалося поділити на 3 частини: 1) католицькій та унійній церквам; 2) королівському скарбу й королевичу; 3) учасникам московських експедицій. Спочатку на чолі замків були поставлені дуумвірати із представників [[Шляхта|шляхти]] та присяжних московських бояр, але згодом владні повноваження на місцях зосередилися в руках польських представників королевича&nbsp;— капітанів. Назва провінції не була усталеною: «Чернігівське князівство», рідше&nbsp;— «Сіверське князівство» та «Сіверщина». Князівство складалося із 2-х повітів&nbsp;— Чернігівського і Новгород-Сіверського (із центром останнього в Новгороді-Сіверському), межі яких були майже тотожними тим, що існували в [[Московське царство|Московській державі]]. Виняток становила задеснянська частина Чернігівського повіту, південь якої з містами [[Носівка]], [[Ніжин]] і [[Ромни]] був переданий із [[Київське воєводство|Київського воєводства]] близько 1623.

«Ординація…» передбачила встановлення земських і гродських урядів, особливо наголошуючи на необхідності впровадження [[Хорунжий|хорунжих]]. Згодом виникли уряди [[Войський|войського]] і [[городничий|городничого]], які мали також оборонно-військові повноваження. Регулярне заповнення земських урядів розпочалося з 1623, коли виникли уряди [[Підкоморій|підкоморія]], [[Підстолій|підстолія]], земських судді, підсудка, писаря, [[Підчаший|підчашого]].

{{double image|right|Coin of Ukraine Novgorod A.jpg|120|Coin of Ukraine Novgorod R.jpg|120|[[900 років Новгород-Сіверському князівству (монета)|Ювілейна монета до 900 років Новгород-Сіверському князівству]]}}
На [[Вальний сейм|вальному сеймі]] 1623 польський король [[Сигізмунд III Ваза]] пообіцяв встановити на повернених територіях [[Земський суд|земські суди]] та [[гродські суди]]. Судочинство здійснювалося від імені королевича Владислава, який титулувався московським царем, смоленським, сіверським та чернігівським князем, і на підставі Литовського статуту 1566 (див. [[Литовські Статути|Статути Великого князівства Литовського]]). На рішення комісарського суду (див. Комісарський суд та межові судді) невдоволена сторона могла апелювати до [[Асесорський суд|асесорського суду]] на чолі з королем. Гродських судів у регіоні протягом 1619—33 не існувало. Натомість замкові суди діяли в кожному значному замку Чернігово-Сіверщини. Їхній юрисдикції підлягали [[Міщанство|міщани]].

На межі 1622—23 був проведений з'їзд місцевої шляхти, посланці на вальний сейм від якої безуспішно вимагали створення воєводства із правом обрання послів на сейм. На вальному сеймі 1628 шляхта Новгород-Сіверського повіту виступила із пропозицією його включення до Київського воєводства.

Сіверське князівство не зобов'язане було сплачувати податки до державного скарбу. Не бралися податки з міщан, які користувалися [[Магдебурзьке право|магдебурзьким правом]], та зі шляхти, що отримувала земельні маєтності [[Ленне право|ленним правом]]. Натомість оподатковувалися належні до [[Королівщина|королівщин]] волості. 1625 збиралися гроші з королівських волостей на Чернігово-Сіверщині для ведення [[Польсько-шведська війна (1621—1626)|війни зі Швецією]]. Конституція вального сейму 1629 про впровадження [[Подимне|подимного]] податку пропонувала оподаткувати ним і нові осади&nbsp;— слободи в Сіверщині. Підставою для збору цього податку став реєстр димів 1629, що був складений і для Чернігово-Сіверщини.

Сіверське князівство становило утворення, що значною мірою мало перехідний характер. Замість нього 1635 було утворене [[Чернігівське воєводство]].

== Князі ==
* [[Олег Святославич (Гореславич)|Олег-Михайло Святославич]] ([[1097]]–[[1115]])<ref name="Войтович">Войтович 2002.</ref>&nbsp;— патріарх [[Ольговичі]]в
* [[Всеволод Ольгович]] ([[1115]]–[[1127]])<ref name="Войтович" />&nbsp;— Ольговичі
* [[Святослав Ольгович|Святослав-Михайло Ольгович]] (1146—1157)<ref name="Войтович" />&nbsp;— Ольговичі
* [[Олег Святославич (князь новгород-сіверський)|Олег Святославич]] (1164—1178)
* [[Дмитро Олегович (князь сіверський)|Дмитро Олегович]]
([[1178]]–[[1220]])<ref name="Войтович" />&nbsp;— Ольговичі
* [[Корибут-Дмитро Ольгердович]] ([[1355]]–[[1393]])
* [[Федір Любартович]] ([[1393]]–1405)
* [[Жиґимонт Корибутович|Сигізмунд Корибутович]] ([[1418]]–?)
* Свидригайло Ольгердович (142?–1430)
* [[Іван Дмитрович Шем'якін]] (145?- ?)&nbsp;— князь-емігрант з Московії
* [[Василь Іванович Шем'ячич]] ([[1504]]&nbsp;— [[1548]])

== Див. також ==
* [[Сіверська земля]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела та література ==
* ''Д.&nbsp;Я.&nbsp;Вортман''. [http://history.org.ua/?encyclop&termin=Novhorod_kniazivstvo Новгород-Сіверське князівство] // {{ЕІУ|7|442}}
* ''Кулаковський П.М''. [http://corp.nbuv.gov.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=siverske_knjazivstvo Сіверське князівство] // {{ЕІУ|9|571}}
* {{ЕУ}}
* Україна: литовська доба 1320—1569. Русіна О., Сварник І., Войтович Л. та ін.&nbsp;— К.:Балтія-друк, 2011.&nbsp;— 176 с.
* ''[[Малик Володимир Кирилович]]''. Історичні романи «Черлені щити», «Князь Ігор»

== Посилання ==
* [http://leksika.com.ua/16721005/legal/novgorod-siverske_knyazivstvo_siverske_knyazivstvo Новгород-Сіверське князівство, Сіверське князівство] // {{Юридична енциклопедія|4}}

{{Державні утворення українців}}

[[Категорія:Сіверське князівство]]
[[Категорія:Українські князівства]]
[[Категорія:Сіверщина]]
[[Категорія:Удільні князівства у складі Великого князівства Литовського]]
[[Категорія:Держави і території, засновані 1097]]
[[Категорія:Держави і території, зникли 1503]]
[[Категорія:Засновані в Україні 1097]]
[[Категорія:Історія Новгород-Сіверська]]
[[Категорія:Історія Брянської області]]
[[Категорія:Середньовіччя Курської області]]
[[Категорія:Середньовіччя Сумської області]]
[[Категорія:Історія Чернігівської області]]