Перегляд вихідного коду сторінки Тиверці

{{Infobox Former Country
|native_name                     = Тиверці
|common_name                     = Тиверці
|conventional_long_name          = 
|continent                       = Європа
|region                          = Україна
|status                          = 
|government_type                 = плем'я
|year_start                      = 
|year_end                        = XIII ст.
|date_start                      = 
|date_end                        = 
|event_start                     = 
|event_end                       = 
|p1                              =  
|flag_p1                        = 
|p2                              = 
|flag_p2                         = 
|s1                              = Київська Русь
|flag_s1                         = Alex K Kievan Rus..svg
|image_flag                      = 
|image_coat                      = 
|coa_size                        = 
|symbol                          = 
|image_map                       = East Slavic tribes peoples 8th 9th century.jpg
|image_map_caption               = Східнослов'янські племена 8-9 ст. та балти
|religion                        = [[Язичництво]]
|capital                         = 
|legislature                     = 
|title_leader                    = князь
|leader1                         = 
|year_leader1                    = 
|leader2                         =
|year_leader2                    = 
|leader3                         = 
|year_leader3                    = 
|year_deputy1                    = 
|common_languages                =  [[Давньоруська мова|Давньоруська]]
|currency                        = 
|footnotes              = <!--- Accepts wikilinks --->
}}

'''Ти́верці''' ({{lang-orv|тиверци}}<ref>[http://litopys.org.ua/ipatlet/ipat01.htm ЛѢТОПИСЬ ПО ИПАТЬЕВСКОМУ СПИСКУ] </ref>)&nbsp;— [[Східні слов'яни|слов'янське плем'я]], що жило у [[Лісостеп|лісостеповій зоні]] між [[Дністер|Дністром]], [[Прут (річка)|Прутом]] і [[Дунай|Дунаєм]], на територіях біля [[Чорне море|Чорного моря]]. Тиверці і [[уличі]], як вважають сучасні дослідники<ref name="Тиверці" />,  були нащадками [[Анти|антів]] і входили до [[Антський союз|Антського союзу]].

== Назва ==
Етнонім ''тиверці'' не має загальновизнаної [[Етимологія|етимології]]. Здебільшого пов'язується з стародавньою назвою [[Дністер|Дністра]]:  {{lang-el|Τύρας}} (Тірас); або сер. іранська назва річки - Tīvrā.  Інша версія виводить племінну назву від назви міста [[Тивер]], яка пов'язується з династичним ім'ям [[Боспорські царі|боспорських царів]] Тиверті ({{lang-la|Tiberius}}, [[Тиберій]])<ref>{{ЕСУМ5}}</ref>. 

Згідно з [[Павел Йозеф Шафарик|Павлом Шафариком]] назва «тиверці» означає «[[степ]]»<ref name="Тиверцы"/><ref name="Шафарик"/><ref name="Известия"/>, тобто тиверці&nbsp;— мешканці степів, степняки<ref name="Тиверцы">Тиверцы // Полный церковно-словянский словарь / сост. священник магистр протоиерей Григорий Дьяченко.&nbsp;— Москва, 1993.&nbsp;— 1900.&nbsp;— С. 1112 (Прибавление).&nbsp;— ISBN 5-87301-068-4. {{ref-ru}}</ref><ref name="Шафарик">''[[Павел Йозеф Шафарик|Pavel Jozef Šafárik]].'' Slowan: Star., s. 548, 992</ref><ref name="Известия">Известия Академии наук (России).&nbsp;— 1853.&nbsp;— Т. II.&nbsp;— С. 32. {{ref-ru}}</ref>. А в [[літопис|літопису]] написано, що [[дуліби]] і тиверці є [[плем'я|племенем]] '''толковини'''&nbsp;— себто «толкові люди», «мудрі люди» або, перекладачі <ref name="Тиверцы"/><ref name="Шафарик"/><ref name="Известия"/>.

== Історія ==
Вперше в середині [[IX століття]] тиверці згадуються у «[[Повість минулих літ|Повісті минулих літ]]» поряд з [[уличі|уличами]] в регіоні від річок Дністер та Дунай до [[Чорне море|Чорного моря]]<ref>«[[Повість минулих літ|Повести временных лет]]»&nbsp;— Москва—Л., 1950.&nbsp;— Т. 1.&nbsp;— С. 14, 210. {{ref-ru}}</ref>, і зазначається що греки називали їх «Велика [[Скіфія]]<nowiki/>». Основне заняття&nbsp;— [[хліборобство]], але відомо, що також вони мали майстерні для [[Ремесло|ремісництва]] ([[Ковальство|ковалі]], [[Гончарство|гончарі]], [[ювелір]]и, [[Арсенал|зброярі]]). Частина племені розселилася в [[Волохи|волоському]] ареалі. З [[літопис]]ними тиверцями пов'язують [[Городище|городища]] в селах сучасної [[Молдова|Молдови:]] [[Єкімеуць|с. Єкімеуць]], с. [[Алчедар]], с.[[Цареука]]<ref name="Олма">''Богуславский'', [http://books.google.com.ua/books?id=UziR6pLM-lEC&pg=PA490&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false с. 490].</ref>

У [[Тверський літопис|Тверському літописі]] 863&nbsp;р.<ref>[http://krotov.info/lib_sec/16_p/ol/noe_psrl_15.htm Тверская летопись] // Полное собрание русских летописей. {{ref-ru}}</ref> є відомість про боротьбу київських князів [[Аскольд]]а та [[Дір]]а з ''тиверцями'', а у 885&nbsp;р. [[Олег Віщий|князь Олег]] «мав рать з тиверцями й улучами»<ref>[[Енциклопедичний словник Брокгауза і Єфрона|Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона]].&nbsp;— 1906.&nbsp;— С. . {{ref-ru}}</ref>. Тиверці брали участь у походах на [[Царгород]] давньоруських князів [[Олег Віщий|Олега]] ([[907]]&nbsp;р.) і [[Ігор Рюрикович|Ігоря]] ([[944]]&nbsp;р.) - як їхні союзники; у середині [[X століття]] увійшли до складу [[Київська Русь|Київської держави]]. [[Етногенез слов'ян#Антропологічний склад|Антропологічно]] в цей час були носіями масивних [[Черепний індекс|широколицих форм]], чим різнилися від грацильних та вузьколицих мешканців територій сучасної [[Румунія|Румунії]] та [[Угорщина|Угорщини]]. Вважається, що тиверці є вихідцями з північніших регіонів слов'ян<ref>Сегеда С. П. У пошуках предків. Антропологія та етнічна історія України К.: Наш час, 2012—432 с. (255 с.) ISBN 978-966-1530-80-4</ref>.

Тиверці у [[X століття|X]]&nbsp;— [[XII століття]]х під натиском [[Печеніги|печенігів]] і [[половці]]в посунулися на північ, де змішалися з сусідніми племенами часів [[Київська Русь|Київської Русі]]<ref name="Тиверці">[[Енциклопедія українознавства]] / Гол. ред. В. Кубійович.&nbsp;— м. Париж, Нью-Йорк&nbsp;: вид. «Молоде життя»-«НТШ»; 2000.&nbsp;— Т. 8.&nbsp;— С. 3196.&nbsp;— ISBN 966-7155-02-1.</ref>. У XII&nbsp;— [[XIII століття]]х землі тиверців входили до складу [[Галицьке князівство|Галицького князівства]]<ref name="Олма"/>. Деякі сучасні дослідники вважають, що саме вони стали попередниками [[Гуцули|гуцулів]] (мешканців [[Карпати|Карпатських]] гір)<ref>[[:ro:Tiverți]]</ref><ref>''Вернадский Г. В.'' Образование Киевской Руси (839—878 гг.)&nbsp;— [http://gumilevica.kulichki.net/VGV/vgv181.htm Глава VIII]. {{ref-ru}}</ref>, хоча це мабуть сумнівна версія, адже тиверці завжди воліли жити у лісостеповій зоні і завжди переважно були хліборобами, та все може бути внаслідок ворожих навал. Нащадки тиверців також увійшли до складу [[український народ|українського народу]], в т.ч. в декотрій кількості мабуть й у [[Бессарабія|Бессарабії]] (здебільшого - у північній) та [[Буковина|Буковині]], Частина їх зазнала румунізації ([[Молдова (регіон)|Молдова]], [[Волощина]])<ref name="Тиверці"/>.

[[Войтович Леонтій Вікторович|Леонтій Войтович]] вказує, що «витіснені печенігами з південних районів тиверці розселилися серед карпатських [[Хорвати в Україні|хорватів,]] в основному на території пізнішого [[Теребовлянське князівство|Теребовельського князівства]]»<ref>''[[Войтович Леонтій Вікторович|Войтович Л]]''. [http://shron.chtyvo.org.ua/Voitovych_Leontii/Prykarpattia_v_druhii_polovyni_I_tysiacholittia_n_e.pdf Прикарпаття в другій половині I тисячоліття н. н.:найдавніші князівства] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170810131954/http://shron.chtyvo.org.ua/Voitovych_Leontii/Prykarpattia_v_druhii_polovyni_I_tysiacholittia_n_e.pdf |date=10 серпня 2017 }} // Вісник Львівського університету, 2010.&nbsp;— Вип. 45.&nbsp;— С. 38—39.</ref>.

== Див. також ==
{{Div col|cols=2}}
* [[Тевриски]]
* [[Таври]]
* [[Таврія]]
* [[Норик]]
* [[Паннонія]]
* [[Кельти]]
* [[Бойї]]
* [[Анти]]
* [[Антський союз]]

{{Div col end}}

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* {{ЕУ}}
* [[Повість врем'яних літ|Літопис Руський]].&nbsp;— Київ&nbsp;: Дніпро, 1989.&nbsp;— 591 с.&nbsp;— ISBN 5-308-00052-2.
* ''Синиця Є. В.'' [http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Tyvertsi Тиверці] // {{ЕІУ|10|75}}
* ''Богуславский В.'' [http://books.google.com.ua/books?id=UziR6pLM-lEC&pg=PA490&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false Словянская энциклопедия]: Киевская Русь-Московия: Том 2. Олма Медиа Группа, 2001.&nbsp;— С. 490.&nbsp;— ISBN 978-5-224-02251-9. {{ref-ru}}
* [http://www.vehi.net/brokgauz/ Тиверцы] // [[Енциклопедичний словник Брокгауза і Єфрона|Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона]].&nbsp;— 1906.&nbsp;— Т. 33. {{ref-ru}}
* ''[[Павел Йозеф Шафарик|Шафáрик П.]], Бодянский И.''Славянские древности: Часть историческая. Том И, Книга III, издание Михаил Петрович Погодин.&nbsp;— Москва, 1838.&nbsp;— С. 17—18. {{ref-ru}}
* ''Щуков Е.'' [http://www.runivers.ru/bookreader/book10473/#page/108/mode/1up Словянская историческая энциклопедия].&nbsp;— Москва&nbsp; Советская энциклопедия, 1973.&nbsp;— Т. 14.&nbsp;— С. 213. {{ref-ru}}

== Посилання ==
* {{УМЕ15|частина=Тиверці|сторінки=1896}}
* [https://web.archive.org/web/20121130225617/http://www.ostu.ru/personal/nikolaev/rus9.gif '''Карта расселения народов Европы в IX веке.''' УНПК Орловский Государственный Технический Университет] {{ref-ru}}

{{Державні утворення українців}}
{{Слов'янські племена}}
{{Київська Русь}}
{{Археологічні культури України}}
{{ВП-портали|Етнологія|Антропологія|Історія}}
{{DEFAULTSORT:Тиверці}}
[[Категорія:Тиверці]]
[[Категорія:Анти]]
[[Категорія:Східнослов'янські племена]]
[[Категорія:Середньовічні народи Молдови]]
[[Категорія:Середньовічні народи Румунії]]
[[Категорія:Народи середньовічної України]]
[[Категорія:Бессарабія]]
[[Категорія:Наддністрянщина]]
[[Категорія:Наддунав'я]]
[[Категорія:Надпруття]]
[[Категорія:Середньовіччя Одеської області]]
[[Категорія:Історія Чернівецької області]]