Перегляд вихідного коду сторінки Масове вбивство полонених в Оленівці

{{поточна подія}}
{{Масові вбивства
|назва = Масове вбивство полонених в Оленівці
|зображення = Еленовка - panoramio.jpg
|розмір зображення = 250px
|підпис = Поворот на [[Молодіжне (Кальміуський район)|Молодіжне]] біля [[КПВВ]] «Оленівка» на околиці смт [[Оленівка (Кальміуський район)|Оленівка]]
|Карта = <mapframe zoom="16" width="250" height="250" latitude="47.82846" longitude="37.71093" text="[[Файл:Eo circle red number-1.svg|15px]] Розбомблений барак, де перебували полонені українські військові, які захищали [[Маріуполь]] і [[Бої за Азовсталь|вийшли]] з [[Азовсталь|Азовсталі]]" frameless align="center">[{"type": "FeatureCollection", "features": [{"type": "Feature", "geometry":{"type": "Point", "coordinates": [37.71093, 47.82846]}, "properties":{"title": "Розбомблений барак, де перебували полонені українські військові, які захищали [[Маріуполь]] і [[Бої за Азовсталь|вийшли]] з [[Азовсталь|Азовсталі]]", "marker-symbol": "-number", "marker-size": "small", "marker-color": "e63632"}}]}]</mapframe>
|Спосіб вбивства = Невідомо (можливо, вибух у будівлі<ref>{{cite web|url=https://www.bbc.com/ukrainian/news-62339684|title=Масова загибель українських полонених в Оленівці. Що відомо|language=uk|publisher=[[BBC News Ukrainian]]|date=2022-07-29|accessdate=30 липня 2022}}</ref> або [[артилерійський вогонь|артобстріл]])<ref>{{cite web|url=https://www.5.ua/suspilstvo/henshtab-zsu-pidtverdyv-shcho-rosiiski-okupanty-zdiisnyly-prytsilnyi-navmysnyi-artyleriiskyi-obstril-kolonii-v-olenivtsi-283646.html|title=Генштаб ЗСУ підтвердив, що російські окупанти здійснили прицільний навмисний артилерійський обстріл колонії в Оленівці|language=uk|publisher=[[5 канал]]|date=2022-07-29|accessdate=29 липня 2022}}</ref>
|Місце вбивства = [[Система фільтраційних таборів під час російсько-української війни|Фільтраційний табір]] на території колишньої Волноваської [[Виправна колонія|виправної колонії]] (№&nbsp;120), [[Молодіжне (Кальміуський район)|Молодіжне]], [[Кальміуський район (Донецька область)|Кальміуський район]], [[Донецька область]], [[Україна]] ([[Російська окупація України|окуповано]] [[Росія|Росією]])
|Координати = {{coord|47.82846|N|37.71093|E|display=title,inline}}
|Мотив вбивства = [[Визнання Росії за терористичну державу|Терористичний акт]]<ref>{{cite web|url=https://suspilne.media/265766-zbrojni-sili-rf-zdijsnili-pricilnij-artilerijskij-obstril-kolonii-v-olenivci-genstab/|title=Обстріл колонії в окупованій Оленівці. Що відомо|language=uk|publisher=[[Суспільне Новини]]|date=2022-07-29|accessdate=29 липня 2022}}</ref> [[Операція під фальшивим прапором|під фальшивим прапором]]<ref>{{cite web|url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-opu-olenivka/31965535.html|title=ОПУ: удар в Оленівці є «цинічним і продуманим» нападом «під чужим прапором»|language=uk|publisher=[[Радіо Свобода]]|date=2022-07-29|accessdate=29 липня 2022}}</ref> для приховання свідчень про масштаби [[Воєнні злочини під час війни Росії проти України (2022)|російських воєнних злочинів і тортур]]<ref>{{cite web|url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-henshtab-zsu-rosia-obstril-olenivky/31965305.html|title=Війська РФ навмисно обстріляли тюрму в Оленівці, щоб приховати тортури і розстріли полонених – Генштаб|language=uk|publisher=[[Радіо Свобода]]|date=2022-07-29|accessdate=29 липня 2022}}</ref>
|Дата = [[29 липня]] [[2022]]
|Час = близько 02:00<ref>{{cite web|url=https://www.president.gov.ua/news/prezident-ukrayini-proviv-naradu-shodo-teraktu-okupantiv-v-o-76781|title=Президент України провів нараду щодо теракту окупантів в Оленівці, за результатами якої ухвалено спільну заяву представників силових структур та омбудсмена|language=uk|publisher=Офіційне інтернет-представництво [[Президент України|Президента України]]|date=2022-07-29|accessdate=29 липня 2022}}</ref>
|Нападники =
|Вбивці = {{RUS}}, [[ПВК Вагнера|ПВК «Ліга»]]<ref>{{cite web|url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-hur-olenivka-pvk-vahnera/31965683.html|title=ГУР: вибухи в Оленівці здійснила «ПВК Вагнера» за командою Пригожина|language=uk|publisher=[[Радіо Свобода]]|date=2022-07-29|accessdate=29 липня 2022}}</ref><ref name="Укрінформ">{{cite web |url=https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3539690-ukrainskih-polonenih-v-olenivci-vbili-vagnerivci-rozvidka.html|title=Українських полонених в Оленівці вбили «вагнерівці» - розвідка |date=29 липня 2022 |publisher=Укрінформ |accessdate=29 липня 2022}}</ref>
|Убиті = 53+
|Поранені = 130+
|Число вбивць =
|Зброя = Невідомо (вірогідно [[термобарична зброя]])<ref>{{cite web|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3540393-proti-polonenih-v-olenivci-jmovirno-vikoristali-termobaricnu-zbrou-informnapalm.html|title=Проти полонених в Оленівці ймовірно використали термобаричну зброю - InformNapalm|language=uk|publisher=[[Укрінформ]]|date=2022-07-30|accessdate=31 липня 2022}}</ref>
}}
{{external media | image1 = [https://twitter.com/ChristopherJM/status/1553475389472882689 Супутникові знімки] [[Maxar Technologies]], створені до трагедії 27 липня та після&nbsp;— 30 липня. На знімках видно, що руйнування торкнулися однієї будівлі, в якій утримували полонених, сусідні споруди залишилися без видимих пошкоджень<ref>{{cite web|url=https://suspilne.media/266314-maxar-opublikuvala-suputnikovi-znimki-do-ta-pisla-vibuhu-kolonii-v-olenivci/|title=Maxar опублікувала супутникові знімки до та після вибуху колонії в Оленівці|language=uk|publisher=[[Суспільне Новини]]|date=2022-07-31|accessdate=31 липня 2022}}</ref>}}

'''Масове вбивство полонених в Оленівці'''&nbsp;— [[терористичний акт]], здійснений у ніч з 28 на 29 липня 2022 року російськими окупаційними військами в селищі [[Молодіжне (Кальміуський район)|Молодіжному]] [[Оленівська селищна рада|Оленівської селищної ради]] проти українських військовополонених&nbsp;— [[Бої за Азовсталь|захисників]] «[[Азовсталь|Азовсталі]]» в [[Маріуполь|Маріуполі]]. Від вибухів на території колишньої Волноваської виправної колонії №&nbsp;120, де утримували українських захисників, підтверджено '''53 загиблих полонених''', понад 130 було поранено, за данними росіян в бараці було 193 людини.<ref>{{Citation|title=Поплава: теракт в Оленівці {{!}} Спецвипуск|url=https://www.youtube.com/watch?v=nHdyON0Ia2Q|accessdate=2023-08-12|language=uk-UA}}</ref> Зі серпня 2014 установа перебуває в [[Російська окупація України|тимчасовій окупації]] та не працює, з 24 лютого 2022 року [[Збройні сили Російської Федерації|Збройні сили РФ]] на її базі створили [[Система фільтраційних таборів під час російсько-української війни|фільтраційну тюрму]]<ref>{{cite web|url=https://suspilne.media/245972-stalo-vidomo-pro-drugu-filtracijnu-turmu-na-bazi-kolisnoi-volnovaskoi-vipravnoi-kolonii-radnik-mera/|title=Стало відомо про другу фільтраційну тюрму на базі колишньої Волноваської виправної колонії — радник мера|language=uk|publisher=[[Суспільне Новини]]|date=2022-06-02|accessdate=30 липня 2022}}</ref>.

== Попередні події ==
{{Main|Бої за Маріуполь (2022)|Бої за Азовсталь}}

16 травня 2022 року після [[Бої за Маріуполь (2022)|падіння останнього оплоту оборони українських військ у Маріуполі]]&nbsp;— [[Бої за Азовсталь|заводу «Азовсталь»]]&nbsp;— 211 його захисників, які здалися в полон російським окупантам, було доставлено до цієї в'язниці. Російські окупанти оголосили нібито про підготовку трибуналу, українська влада заявляла про домовленості з російською стороною, згідно з якими військових планували відправити додому через «[[Військовополонені у російсько-українській війні (з 2014)|процедуру обміну]]»<ref>{{cite web|url=https://www.reuters.com/world/europe/ukraine-counter-attacks-russian-forces-east-2022-05-16/|title=Ukrainian force begins evacuating from last Mariupol stronghold|language=en|publisher=[[Рейтер]]|date=2022-05-17|accessdate=30 липня 2022}}</ref><ref>{{cite web|url=https://www.bbc.com/ukrainian/news-61392200|title=З «Азовсталі» евакуювали частину українських військових. Що відомо|language=uk|publisher=[[BBC News|BBC News {{!}} Україна]]|date=2022-05-16|accessdate=30 липня 2022}}</ref>.

== Перебіг подій ==

28 липня 2022 року, за даними [[Головне управління розвідки Міністерства оборони України|ГУ розвідки МО України]], на території Волноваської виправної колонії №&nbsp;120 відбувся вибух<ref name="Укрінформ"/>. Вранці 29 липня [[Російська пропаганда|російський пропагандистський]] сайт «[[РИА Новости|РІА Новості]]» повідомив, що «під час обстрілу» колонії загинуло 53 українських військовополонених, яких утримували на території закладу<ref name=":0">{{cite web|url=https://www.bbc.com/ukrainian/news-62339684|title=Загибель українських полонених в Оленівці. Що відомо|date=29 липня 2022|publisher=BBC Україна|accessdate=29 липня 2022}}</ref>. «[[Українська правда]]» зазначила, що за кілька днів до атаки бійців [[Окремий загін спеціального призначення НГУ «Азов»|полку «Азов»]] перевели саме у ті [[барак]]и, які опинилися в [[Епіцентр|епіцентрі вибухів]], а самі розвідники зафіксували артилерійські удари в напрямку селища<ref>{{cite web |url=https://www.pravda.com.ua/news/2022/07/29/7360828/ |title=Окупанти заявили про загибель 53 українських полонених, в ГУР кажуть&nbsp;— стріляла Росія |date=29 липня 2022 |publisher=Українська правда |accessdate=29 липня 2022}}</ref>.

[[Генеральний штаб Збройних сил України|Генеральний штаб]] [[Збройні сили України|ЗСУ]] повідомив про «російський обстріл» у районі колонії в Оленівці, а також те, що знищення українських бійців росіянами, ймовірно, мало на меті звинувачення у злочині [[Україна|Україну]] та приховування [[Воєнні злочини під час війни Росії проти України (2022)|тортур над військовополоненими]]<ref name=":0" />. Своєю чергою, за словами представника [[Міністерство оборони Російської Федерації|міноборони РФ]], по [[Слідчий ізолятор|СІЗО]] було «завдано удару» з американської системи [[M142 HIMARS]]<ref>{{Cite web|title=В Минобороны РФ заявили о 40 погибших украинских пленных в результате обстрела СИЗО в ДНР|url=https://www.interfax.ru/world/854389|website=Interfax.ru|accessdate=2022-07-30|language=ru}}</ref> і навіть було показано якісь уламки. Походження уламків ракети [[M142 HIMARS]], показаних у репортажі російського інформаційного агентства «РІА Новини», не з'ясоване, вони могли бути привезені з будь-якого місця удару, а доказів того, що ці фрагменти було вилучено саме в Оленівці, не надано<ref name="темник Бучи">{{Cite web|lang=|url=https://theins.ru/news/253669|title=«Азовцев» согнали в промзону до удара, а «провокацию» анонсировал Telegram-канал «Незыгарь». Что известно об ударе по тюрьме в Еленовке|website=[[The Insider]]|date=2022-07-29|access-date=2022-07-29}}</ref><ref name=ISW>{{cite web|url=https://www.understandingwar.org/backgrounder/russian-offensive-campaign-assessment-july-29|title=Russian Offensive Campaign Assessment, July 29|language=en|publisher=[[Інститут вивчення війни]]|date=2022-07-29|accessdate=30 липня 2022}}</ref>. [[Інститут вивчення війни]] у своєму звіті повідомив, що продемонстровані в російських ЗМІ наслідки пожежі не відповідають результатові удару HIMARS<ref name=ISW/>. Видання «Українська правда» з посиланням на власні джерела у розвідці повідомило, що в напрямку Оленівки було зафіксовано російські артилерійські удари<ref name="немногое">{{Cite web|lang=|url=https://www.bbc.com/russian/news-62344091|title=Удар по колонии с пленными украинскими военными в Еленовке: то немногое, что пока известно|website=[[BBC News]]|date=2022-07-29|access-date=2022-07-29}}</ref>.

18 вересня 2022 року близько 09:00 ранку знову була обстріляна колонія в Оленівці, в результаті обстрілу загинув один український полонений<ref>{{Cite web|url=https://www.pravda.com.ua/news/2022/09/18/7367983/|title=Окупанти заявляють про новий обстріл колонії в Оленівці&nbsp;— загинув український полонений|website=Українська правда|accessdate=2022-09-18}}</ref>.

11 жовтня 2022 року Україна змогла повернути тіла 62 військових, серед них&nbsp;— загиблі під час масової страти в Оленівці. Однак Точну кількість жертв цього злочину та список загиблих можна буде визначити лише після ідентифікації<ref>{{cite web | url = https://mil.in.ua/uk/news/ukrayina-povernula-tila-vijskovyh-zagyblyh-pid-chas-teraktu-v-olenivtsi/ | title = Україна повернула тіла військових, загиблих під час теракту в Оленівці | publisher = Мілітарний | date = 2022-10-11 }}</ref>.

== Розслідування ==
[[Файл:Оленівська ВК.jpg|міні|праворуч|250пкс|Будівля виправної колонії в Оленівці після вибуху, в якій перебували українські військовополонені]]

Головне управління розвідки згодом повідомило, що організаторами та виконавцями теракту є незаконне збройне формування [[ПВК Вагнера]] (нині&nbsp;— [[Приватна військова компанія|ПВК]] «Ліга»), яка діяла за наказом свого куратора [[Пригожин Євген Вікторович|Євгена Пригожина]], проте вбивства не були погоджені в російському [[Міністерство оборони Російської Федерації|міністерстві оборони]]<ref name="Укрінформ" />. Російські терористичні війська від початку не мали наміру обміняти полонених українських військових, а натомість піддавали їх тортурам. У катуванні брали участь бойовики терористичного угрупування «ДНР», найманці ПВК «Вагнер», [[Федеральна служба безпеки Російської Федерації|ФСБ РФ]]. Тож вибух, який стався в Оленівці 29 липня, був способом приховати неналежні умови та злочинні форми допиту<ref>{{cite web | url = https://mil.in.ua/uk/news/v-gur-povidomyly-dodatkovi-obstavyny-vbyvstva-vijskovopolonenyh-v-olenivtsi/ | title = В ГУР повідомили додаткові обставини вбивства військовополонених в Оленівці | publisher = Мілітарний | date = 2022-08-03 }}</ref>.

Водночас [[Служба безпеки України|СБУ]] оприлюднила перехоплену розмову бойовиків [[Донецька народна республіка|ДНР]], у якій йшлося, що росіяни розмістили реактивні системи залпового вогню [[БМ-21 «Град»]] поблизу місця розташування колонії, звідки здійснювали обстріл позицій українських сил, проте не отримали вогню у відповідь; крім того, бойовики висловили припущення, що вибух барака могли влаштувати зсередини будівлі, про що свідчить характер руйнувань<ref>{{cite web |url=https://nv.ua/ukr/ukraine/events/olenivka-sbu-perehopila-rozmovu-yaka-pidtverdzhuye-provokaciyu-rosiji-novini-ukrajini-50259816.html |title=«Це все підлаштовано, б**, спеціально». Росіяни могли влаштувати вибух в Оленівці зсередини колонії&nbsp;— перехоплення СБУ |date=29 липня 2022 |publisher=НВ |accessdate=29 липня 2022}}</ref>.

За даними радіоперехоплень у СБУ (їх долучено як докази до вже відкритого кримінального провадження за 438 статтею Кримінального кодексу&nbsp;— порушення законів та звичаїв війни), з розмов бойовиків випливає, що окупанти могли влаштувати трагедію за допомогою вибухівки, яку вони розмістили у приміщенні колонії. Зокрема, жоден з очевидців не чув, як до виправної установи підлітає ракета. Не було характерного свисту, а вибухи відбувалися самі собою.

Перехоплені розмови підтверджують, що [[Рашизм|рашисти]] розмістили свої установки [[БМ-21 «Град»]] неподалік виправної установи і почали стріляти з них по території, підконтрольній Україні. Втім жодних обстрілів у відповідь не було&nbsp;— це підтверджують самі проросійські бойовики.

Наявні у мережі відео засвідчують, що в окремих приміщеннях колонії повністю вціліли вікна. Це підтверджує, що епіцентр вибуху був усередині знищеної будівлі, а її стіни «погасили» вибухові хвилі та «вберегли» сусідні приміщення. Попередній аналіз відео також засвідчує, що такі сліди від вибуху на стінах найімовірніше могли залишитися саме через «внутрішнє джерело» вибуху<ref>{{Cite web|url=https://www.unn.com.ua/uk/news/1987824-rashisti-mogli-zaklasti-v-koloniyu-olenivki-vibukhivku-perekhoplennya-sbu|title=Кривавий злочин в Оленівці: рашисти могли закласти в колонії вибухівку&nbsp;— перехоплення СБУ| website=unn.com.ua|date=2022-07-29}}</ref>.

Радник голови [[Офіс Президента України|Офісу Президента України]] [[Арестович Олексій Миколайович|Олексій Арестович]] представив ще один сценарій подій в Оленівці: на основі аналізу фахівців-піротехніків російського відео з Оленівки зроблено висновок, що картина більше подібна на підрив речовини з високою температурою горіння всередині самої будівлі, ніж на обстріл, і що за характером горіння тіл ув'язнені були мертвими ще до вибуху<ref>{{Cite web|url=https://www.unian.ua/war/udar-po-koloniji-v-olenivci-arestovich-pro-vbivstvo-rosiyanami-ukrajinskih-polonenih-novini-vtorgnennya-rosiji-v-ukrajinu-11921475.html|title=Арестович про вбивства українських полонених в Оленівці| website=unian.ua|date=2022-07-29}}</ref>.

31 липня 2022 року компанія [[Maxar Technologies|Maxar]] оприлюднила супутникові фото в'язниці за 27 липня (до вибуху) і 30 липня (після). На фото видно, що внаслідок вибуху пошкоджена лише одна будівля&nbsp;— та, в якій перебували українські полонені. Усі решта приміщень&nbsp;— цілі та без явних слідів ушкоджень<ref>{{cite web | url = https://bykvu.com/ua/bukvy/opublikovani-suputnykovi-znimky-maxar-iz-naslidkamy-vybukhu-v-olenivtsi-de-buly-ubyti-ponad-50-ukrainskykh-viiskovykh/ | title = Опубліковані супутникові знімки Maxar із наслідками вибуху в Оленівці  | publisher = Букви | date = 2022-07-31 }}</ref>.

1 серпня генпрокурор України [[Костін Андрій Євгенович|Андрій Костін]] заявив, що приміщення колонії було знищено не ракетами, а іншою зброєю. За висновками, оприлюдненими Андрієм Костіним, способом вбивства була [[Термобаричний боєприпас|термобарична зброя]]. Пошкодження будівлі та жертви від пожежі, а також відсутність кратера від удару та відсутність пошкоджень від вибуху це підтверджують<ref>{{Cite web|title=Костін розповів, як загинули військовополонені в Оленівці|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/kostin-rasskazal-pogibli-voennoplennye-olenevke-1659375769.html|website=РБК-Україна|accessdate=2022-08-01|language=ru}}</ref>.

Італійський військовий експерт Томас Тейнер із цього приводу зробив висновок, що "ймовірно, росіяни замкнули двері, вистрілили всередину через вікна [[Термобаричний боєприпас|термобаричними боєприпасами]] [[Джміль (вогнемет)|РПО-А «Джміль»]] або [[МРО-А]], а потім чекали, поки всі загинуть. Обидві зброї перебувають на озброєнні «<nowiki/>[[Донецька народна республіка|ДНР]]<nowiki/>» з 2014 року.

Під час візиту до [[Львів|Львова]] 18 серпня [[Генеральний секретар ООН]] [[Антоніу Гутерреш]] оголосив про створення місії з розслідування на чолі з бразильським генералом Карлосом дос Сантос Крусом<ref>{{Cite web|url=https://hromadske.radio/news/2022/08/18/oon-initsiiuie-rozsliduvannia-teraktu-v-olenivtsi-misiiu-ocholyt-brazyl-s-kyy-heneral |title=ООН ініціює розслідування теракту в Оленівці, місію очолить бразильський генерал |accessdate=18 серпня 2022 |website=Громадське радіо |accessdate=18 серпня 2022}}</ref>.

22 серпня 2022 року на офіційному сайті [[Генеральний секретар ООН|Генсека ООН]] було опубліковано реліз із складом місії<ref>{{Cite web|url=https://www.un.org/sg/en/content/sg/personnel-appointments/2022-08-22/members-of-fact-finding%C2%A0mission-regarding-incident-olenivka-ukraine-29-july-2022%C2%A0|title=Members of Fact-finding Mission regarding Incident at Olenivka, Ukraine, on 29 July 2022|last=UN|first=|date=22 серпня 2022}}</ref>. Генеральний секретар [[Антоніу Гутерреш|Антоніу Гутерриш]] призначив генерал-лейтенанта (у відставці) Карлоса Альберто душ Сантуша Круза з Бразилії очолити Місію з встановлення фактів, іншими членами якої є Інгібйорг Солрун Гісладоттір з Ісландії та Іссуфу Якуба з Нігеру.

5 січня 2023 року Генсек [[Організація Об'єднаних Націй|ООН]] [[Антоніу Гутерреш]] розпустив дану місію начебто через брак необхідних умов для її роботи (як то недопуск до місця злочину)<ref>{{cite web | url = https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3647347-gensek-oon-rozpustiv-misiu-sodo-rozsliduvanna-obstrilu-olenivskoi-vaznici-rosieu.html | title = Генсек ООН розпустив місію щодо розслідування обстрілу Оленівської в’язниці росією | publisher = Укрінформ | date = 2023-01-05 }}</ref>.

8 січня 2023 року [[Уповноважений Верховної Ради України з прав людини|Уповноважений Верховної Ради з прав людини]] [[Лубінець Дмитро Валерійович|Дмитро Лубінець]] зробив заяву про розпуск місії ООН: "Щодо заяви Генсекретаря ООН Антоніу Гутерріша про розпуск місії. Зазначу, що я з самого початку виступив скептиком місії. (...) А тепер місію розпустили. Без жодних пояснень, без аналізу дій рф. - вказав Лубінець. - Україна публічно казала, що ми готові сприяти, створити всі умови, приїжджайте. Але вкотре, на мій погляд, ми побачили посередницько-нейтральну позицію [[ООН]]. Жодного слова засудження російської сторони, яка зробила все, щоб не допустити туди цю міжнародну місію". "Тому, на жаль, прийняте таке рішення. Якщо вже створили, то хоч якусь роботу зробіть. А якщо ви не отримали гарантій безпеки, прямо публічно скажіть: росія нас не допустила"<ref>{{Cite web|title="Жодного слова засудження російської сторони": Омбудсмен критично висловився про розпуск місії ООН щодо Оленівки|url=https://www.unn.com.ua/uk/news/2010602-zhodnogo-slova-zasudzhennya-rosiyskoyi-storoni-ombudsmen-kritichno-vislovivsya-pro-rozpusk-misiyi-oon-schodo-olenivki|website=Інформаційне агентство Українські Національні Новини (УНН). Всі онлайн новини дня в Україні за сьогодні - найсвіжіші, останні, головні.|accessdate=2023-01-08|language=uk}}</ref>

=== Список загиблих ===
За даними російського міністерства оборони, серед убитих в Оленівці були:<ref>{{cite web|url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-olenivka-zahybli-minoborony-rf/31966663.html|title=Міноборони Росії опублікувало список 48 військовополонених, які, за його даними, загинули в Оленівці|language=uk|publisher=[[Радіо Свобода]]|date=2022-07-30|accessdate=31 липня 2022}}</ref>

{{div col}}
# Аганін Микола Володимирович, {{нар}} {{dts|1961|05|18}} ({{Вік|1961|05|18|2022|07|29}})
# Артеменко Станіслав Олександрович, {{нар}} {{dts|1997|04|13}} ({{Вік|1997|04|13|2022|07|29}})
# [[Бабенко Олександр Володимирович]], {{нар}} {{dts|2001|06|23}} ({{Вік|2001|06|23|2022|07|29}})
# Бабіч Микола Миколайович, {{нар}} {{dts|1991|08|12}} ({{Вік|1991|08|12|2022|07|29}})
# Байс Ярослав Фаридович, {{нар}} {{dts|1995|08|08}} ({{Вік|1995|08|08|2022|07|29}})
# Барановський Микола Володимирович, {{нар}} {{dts|1995|03|27}} ({{Вік|1995|03|27|2022|07|29}})
# Барнинець Григорій Володимирович, {{нар}} {{dts|1987|01|23}} ({{Вік|1987|01|23|2022|07|29}})
# Бартош Єгор Тимофійович, {{нар}} {{dts|1989|07|22}} ({{Вік|1989|07|22|2022|07|29}})
# Білий Владислав Сергійович, {{нар}} {{dts|1993|08|05}} ({{Вік|1993|08|05|2022|07|29}})
# Боздуган Андрій Юрійович, {{нар}} {{dts|1994|09|22}} ({{Вік|1994|09|22|2022|07|29}})
# [[Букарьов Дмитро Євгенович]], в іншому варіанті&nbsp;— Букарєв, {{нар}} {{dts|1971|04|19}} ({{Вік|1971|04|19|2022|07|29}})
# Власишин Володимир Русланович, {{нар}} {{dts|1993|06|13}} ({{Вік|1993|06|13|2022|07|29}})
# Волков Владислав Олександрович, {{нар}} {{dts|1995|04|19}} ({{Вік|1995|04|19|2022|07|29}})
# Гамаюнов Ігор Іванович, {{нар}} {{dts|1992|06|20}} ({{Вік|1992|06|20|2022|07|29}})
# Гвоздинський Володимир Миколайович, {{нар}} {{dts|1998|10|03}} ({{Вік|1998|10|03|2022|07|29}})
# Горбатий Євген Сергійович, {{нар}} {{dts|1993|06|10}} ({{Вік|1993|06|10|2022|07|29}})
# Гринько Олександр Іванович, {{нар}} {{dts|1982|11|23}} ({{Вік|1982|11|23|2022|07|29}})
# Гришкевич Богдан Євгенович, {{нар}} {{dts|1993|07|06}} ({{Вік|1993|07|06|2022|07|29}})
# Гук Петро Богданович, {{нар}} {{dts|1973|07|09}} ({{Вік|1973|07|09|2022|07|29}})
# Денисов Анатолій Вікторович, {{нар}} {{dts|1975|07|20}} ({{Вік|1975|07|20|2022|07|29}})
# Зінчук Віталій Олександрович, {{нар}} {{dts|1996|11|19}} ({{Вік|1996|11|19|2022|07|29}})
# Зусин Сергій Михайлович, {{нар}} {{dts|1981|01|30}} ({{Вік|1981|01|30|2022|07|29}})
# Іванюшенко Дмитро Володимирович, {{нар}} {{dts|1988|06|18}} ({{Вік|1988|06|18|2022|07|29}})
# Істратов Костянтин Анатолійович, {{нар}} {{dts|1988|04|25}} ({{Вік|1988|04|25|2022|07|29}})
# Карась Микола Олександрович, {{нар}} {{dts|1985|12|13}} ({{Вік|1985|12|13|2022|07|29}})
# Карнович Сергій Анатолійович, {{нар}} {{dts|1960|04|12}} ({{Вік|1960|04|12|2022|07|29}})
# Кисилишин Олексій Олександрович, {{нар}} {{dts|1996|07|25}} ({{Вік|1996|07|25|2022|07|29}})
# Коняєв Андрій Леонідович, {{нар}} {{dts|1992|10|10}} ({{Вік|1992|10|10|2022|07|29}})
# Круковський Дмитро Олександрович, {{нар}} {{dts|1984|05|20}} ({{Вік|1984|05|20|2022|07|29}})
# Литвин Віталій Анатолійович, {{нар}} {{dts|1998|06|05}} ({{Вік|1998|06|05|2022|07|29}})
# Лобов Олег Валерійович, {{нар}} {{dts|1991|07|09}} ({{Вік|1991|07|09|2022|07|29}})
# Марченко Дмитро Олексійович, {{нар}} {{dts|2001|05|11}} ({{Вік|2001|05|11|2022|07|29}})
# Новіков Олексій Дмитрович, {{нар}} {{dts|1996|04|26}} ({{Вік|1996|04|26|2022|07|29}})
# Павличенко Сергій Миколайович, {{нар}} {{dts|1987|09|03}} ({{Вік|1987|09|03|2022|07|29}})
# Парфьонов Денис Анатолійович, {{нар}} {{dts|1995|05|04}} ({{Вік|1995|05|04|2022|07|29}})
# Пашнюк-Пашнев Євген Сергійович, {{нар}} {{dts|1993|03|03}} ({{Вік|1993|03|03|2022|07|29}})
# Пелехатий Микола Васильович, {{нар}} {{dts|1960|10|20}} ({{Вік|1960|10|20|2022|07|29}})
# Петренко Сергій Сергійович, {{нар}} {{dts|1996|08|27}} ({{Вік|1996|08|27|2022|07|29}})
# Прокопенко Ігор Ігорович, {{нар}} {{dts|2000|09|10}} ({{Вік|2000|09|10|2022|07|29}})
# Раковський Сергій Валерійович, {{нар}} {{dts|1986|07|17}} ({{Вік|1986|07|17|2022|07|29}})<ref>{{cite web|url=https://suspilne.media/266367-sered-zagiblih-ukrainskih-vijskovopolonenih-v-olenivci-zitel-hersonsini/|title=Серед загиблих українських військовополонених в Оленівці&nbsp;— житель Херсонщини|language=uk|publisher=[[Суспільне Новини]]|date=2022-07-31|accessdate=31 липня 2022}}</ref>
# Серцевий Артем Миколайович, {{нар}} {{dts|2001|07|24}} ({{Вік|2001|07|24|2022|07|29}})
# Тищенко Дмитро Павлович, {{нар}} {{dts|2002|09|17}} ({{Вік|2002|09|17|2022|07|29}})
# Хаванських Сергій Ігорович, {{нар}} {{dts|1984|09|11}} ({{Вік|1984|09|11|2022|07|29}})
# Холодняк Ігор Анатолійович, {{нар}} {{dts|1975|12|08}} ({{Вік|1975|12|08|2022|07|29}})
# Хомовський Богдан Юрійович, {{нар}} {{dts|1996|03|26}} ({{Вік|1996|03|26|2022|07|29}})
# Цечоєв Олександр Магометович, {{нар}} {{dts|1993|04|10}} ({{Вік|1993|04|10|2022|07|29}})
# Шевельов Віктор Миколайович, {{нар}} {{dts|1966|09|16}} ({{Вік|1966|09|16|2022|07|29}})
# Шеломієнко Владислав Юрійович, {{нар}} {{dts|1960|05|05}} ({{Вік|1960|05|05|2022|07|29}})
{{div col end}}

За даними українських органів місцевого самоврядування, серед загиблих також:
# [[Геріх Владислав Станіславович]], {{нар}} {{dts|1997|08|19}} ({{Вік|1997|08|19|2022|07|29}})<ref>{{cite web | url = https://lubnyrada.gov.ua/novyny/8367-jdut-geroji-u-nebesne-vojinstvo-sumuemo | title = Йдуть Герої у Небесне воїнство... Сумуємо | publisher = Лубенська міська рада | date = 2023-08-21 }}</ref>.

=== Вшанування пам'яті ===
30 липня 2022 року родини військовополонених вийшли на протест на [[Софійська площа (Київ)|Софійську площу]] в [[Київ|Києві]] із закликами до [[Світова спільнота|міжнародної спільноти]] визнати [[Росія|Росію]] [[Держави — спонсори тероризму|державою&nbsp;— спонсором тероризму]] і домогтися обміну полонених, зокрема дружина командира полку «Азов» Катерина Прокопенко наголосила, що коли захисники «Азовсталі» склали зброю та були взяті у полон, [[Організація Об'єднаних Націй|ООН]] та [[Міжнародний комітет Червоного Хреста]] запевняли, що їхньому життю та здоров'ю нічого не загрожуватиме.<ref>{{Cite web|title=Родичі захисників “Азовсталі” після трагедії в Оленівці вийшли на акцію з закликом до світу|url=https://www.pravda.com.ua/news/2022/07/30/7361069/|website=Українська правда|accessdate=2023-07-29|language=uk}}</ref><ref>{{Citation|title=❌ Родини військовополонених вийшли на протест у Києві із закликом визнати Росію державою-терористом|url=https://www.youtube.com/watch?v=DYkR6iv18OM|accessdate=2023-07-29|language=uk-UA}}</ref><ref>{{Cite web|title=Родичі захисників «Азовсталі» закликають світ визнати росію державою-спонсором тероризму|url=https://hromadske.ua/posts/rodichi-zahisnikiv-azovstali-zaklikayut-svit-viznati-rosiyu-derzhavoyu-sponsorom-terorizmu|website=hromadske.ua|date=2022-07-30|accessdate=2023-07-29|language=uk}}</ref>

Водночас [[Уповноважений Верховної Ради України з прав людини]] [[Лубінець Дмитро Валерійович|Дмитро Лубінець]] запросив Червоний Хрест допомогти потрапити на місце злочину в Оленівку<ref>{{cite web|url=https://www.pravda.com.ua/news/2022/07/30/7361069/|title=Родичі захисників «Азовсталі» після трагедії в Оленівці вийшли на акцію з закликом до світу|language=uk|publisher=[[Українська правда]]|date=2022-07-30|accessdate=31 липня 2022}}</ref>.

== Реакції ==
[[Збройні сили України|ЗСУ]], [[Служба безпеки України|СБУ]], [[Головне управління розвідки Міністерства оборони України|ГУР МО]] та [[Уповноважений Верховної Ради України з прав людини]] [[Лубінець Дмитро Валерійович|Дмитро Лубінець]] у спільній заяві звернулися до [[Організація Об'єднаних Націй|ООН]] і [[Міжнародний комітет Червоного Хреста|МКЧХ]] з вимогою негайної реакції на злочин, стверджуючи, що ці організації виступили гарантами життя та здоров'я українських військових, які в травні вийшли з оточеного росіянами заводу «Азовсталь»<ref>{{cite web |url=https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3539771-oon-i-cervonij-hrest-maut-negajno-napraviti-misiu-v-olenivku-ukrainski-siloviki-ta-zsu.html |title=ООН і Червоний Хрест мають негайно направити місію в Оленівку&nbsp;— силовики та ЗСУ |date=29 липня 2022 |publisher=Укрінформ |accessdate=30 липня 2022}}</ref>. Президент України [[Зеленський Володимир Олександрович|Володимир Зеленський]] під час термінової наради з військовиками долучився до цієї заяви, зазначивши, що знищення військовополонених стали черговим доказом того, що [[Росія]] є [[Держави — спонсори тероризму|державою&nbsp;— спонсором тероризму]]<ref>{{cite web|url=https://www.dw.com/uk/zelenskyi-rf-porushyla-harantii-oon-i-chervonomu-khrestu-vbyvstvom-polonenykh/a-62656682|title=Зеленський: РФ порушила гарантії ООН і Червоному Хресту вбивством полонених|language=uk|publisher=[[Deutsche Welle]]|date=2022-07-30|accessdate=31 липня 2022}}</ref><ref>{{cite web |url=https://www.pravda.com.ua/news/2022/07/29/7360953/ |title=Зеленський провів нараду щодо вбивства захисників в Оленівці: доказів вини РФ&nbsp;— достатньо |date=29 липня 2022 |publisher=Українська правда |author=Альона Мазуренко |accessdate=30 липня 2022}}</ref>.

29 липня 2022 року начальник [[Головне управління розвідки Міністерства оборони України|Головного управління розвідки Міністерства оборони України]] [[Буданов Кирило Олексійович|Кирило Буданов]] наголосив:
{{Цитата|''«З метою з'ясування реальних обставин теракту та недопущення повторення подібного в майбутньому, закликаю всі міжнародні інституції висловити жорстку позицію щодо подій в Оленівці. Міжнародний рух Червоного хреста і Червоного Півмісяця, який є одним з гарантів безпеки та належного утримання українських військовополонених, має дати належну оцінку подіям та докласти зусиль для з'ясування реальних обставин та причин вбивства українських Захисників. Україна вимагає негайного допуску представників України на місце подій для вивчення ситуації та контролю умов утримання полонених українських оборонців. Також наголошую на необхідності проведення детального моніторингу умов утримання українських полонених та гарантування збереження їхнього життя та здоров'я».''}}

Міжнародний комітет Червоного Хреста заявив, що перебуває на зв'язку з родинами загиблих і постраждалих, а також запропонував допомогу в евакуації поранених, медичного обладнання та матеріалів для судово-медичних експертиз, зауваживши, що представники Комітету мали доступ до деяких полонених, проте не всіх<ref>{{cite web|url=https://www.icrc.org/en/document/icrc-statement-reports-attack-olenivka|title=ICRC statement on reports of attack in Olenivka|language=en|publisher=[[Міжнародний рух Червоного Хреста і Червоного Півмісяця]]|date=2022-07-29|accessdate=30 липня 2022}}</ref>. «Червоний Хрест» одразу подав запит на доступ до Оленівки та військовополонених, пропонуючи медичну допомогу пораненим, підтримку в евакуації важкопоранених до найближчих медичних закладів і в наданні ресурсів для ідентифікації загиблих. Попри те, що надання МКЧХ доступу до військовополонених є обов'язком сторін конфлікту відповідно до [[Женевські конвенції|Женевських конвенцій]], російські окупанти цей запит відхилили<ref>{{cite web | url = https://bykvu.com/ua/bukvy/okupanty-ne-dopustyly-chervonyi-khrest-do-kolonii-v-olenivtsi/ | title =  Окупанти не допустили «Червоний Хрест» до колонії в Оленівці | publisher = Букви | date = 2022-07-31 }}</ref>.

3 серпня 2022 року МКЧХ заявив, що Комітет не давав гарантій безпеки полоненим, оскільки не мав можливості надавати такі обіцянки; Червоний Хрест лише забезпечував вихід українських бійців з «Азовсталі» та реєстрацію їхніх даних, доступу до самих полонених в оленівській колонії представники Червоного Хреста теж не мали<ref>{{cite web |url=https://www.icrc.org/en/document/olenivka-penal-facility-prisoners-war-and-icrcs-role |title=Olenivka penal facility: Prisoners of war and ICRC's role |date=3 серпня 2022 |publisher=IRCR |accessdate=4 серпня 2022}}{{ref-en}}</ref>. Крім того «Червоний Хрест», як нейтральний посередник, сприяв безпечному виходу воїнів із заводу «Азовсталь» у координації зі сторонами конфлікту, але не надавав жодних гарантій безпеки полонених, оскільки це «не в його силах»<ref>{{cite web | url = https://www.5.ua/regiony/chervonyi-khrest-zaiavyv-shcho-ne-harantuvav-bezpeku-zakhysnykiv-mariupolia-iaki-opynylysia-v-poloni-284156.html | title =  Червоний Хрест заявив, що не гарантував безпеки захисників Маріуполя, які опинилися в полоні | publisher = 5 канал | date = 2022-08-04 }}</ref>.

В [[Організація Об'єднаних Націй|ООН]] заявили, що вбивства і тортури військовополонених є [[Військове кримінальне правопорушення|військовим злочином]]<ref>{{cite web |url=https://24tv.ua/oon-shokovane-zlochinami-rosiyan-proti-polonenih-ukrayintsiv_n2108773 |title=ООН шоковане злочинами росіян проти полонених українців |date=29 липня 2022 |publisher=24 канал |accessdate=30 липня 2022}}</ref> та оголосили про готовність направити групу експертів, здатних провести належне розслідування за умови згоди на це всіх сторін [[Російсько-українська війна (з 2014)|російсько-української війни]]<ref>{{cite web|url=https://www.dw.com/uk/oon-obitsiaie-rozsliduvaty-masove-vbyvstvo-polonenykh-v-olenivtsi/a-62656569|title=ООН готова розслідувати масове вбивство полонених в Оленівці «за згоди сторін»|language=uk|publisher=[[Deutsche Welle]]|date=2022-07-30|accessdate=31 липня 2022}}</ref>.

[[Високий представник Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки]] [[Жозеп Боррель]] виступив з осудом масового вбивства в Оленівці, зазначивши, що вбивство військовополонених є порушенням [[Женевські конвенції|Женевської конвенції]]<ref>{{cite web |url=https://www.eurointegration.com.ua/news/2022/07/29/7144124/ |title="Нелюдські, варварські акти": ЄС&nbsp;— про вбивство українських військовополонених в Оленівці |date=29 липня 2022 |publisher=Європейська правда |accessdate=29 липня 2022}}</ref>, та поклав відповідальність за загибель військовополонених на Росію<ref>{{Cite web|url=https://www.eeas.europa.eu/eeas/ukraine-statement-high-representative-josep-borrell-latest-russian-atrocities_en|title=Ukraine: Statement by the High Representative Josep Borrell on the latest Russian atrocities {{!}} EEAS Website|website=www.eeas.europa.eu|access-date=2022-07-29}}</ref><ref name="Боррель назвал">{{Cite web|lang=|url=https://www.dw.com/ru/borrel-prizval-nakazat-vinovnyh-v-obstrele-v-elenovke/a-62656224|title=Боррель назвал «зверствами» действия российских военных в Украине|website=[[Deutsche Welle]]|date=2022-07-29|accessdate=2022-07-30}}</ref>.

[[Посольство США в Україні|Посол США в Україні]] [[Бріджит Брінк]] назвала знищення з військовополонених в Оленівці неприпустимим<ref>{{cite web |url=https://www.pravda.com.ua/news/2022/07/31/7361231/ |title=Посол США прокоментувала вбивство українських полонених в Оленівці |author=Катерина Тищенко |date=31 липня 2022 |publisher=Українська правда |accessdate=31 липня 2022}}</ref>.

Засновник полку «Азов» [[Білецький Андрій Євгенійович|Андрій Білецький]] заявив, що внаслідок удару по колонії загинула частина полонених «азовців» та оголосив полювання на кожного причетного до масового вбивства<ref>{{Cite web |url=https://t.me/BiletskyAndriy/4908 |first=Андрій |last=Білецький |title=Щодо удару по колонії в Оленівці, де перебувають наші з «Азовсталі» |website=[[Telegram]] |date=2022-07-29 |accessdate=2022-08-01}}</ref>.

Президент Франції [[Емманюель Макрон]] звинуватив у вбивстві українських військовополонених російські війська і повідомив, що Франція направила до Оленівки групу судово-медичних експертів та мобільну лабораторію для аналізу ДНК. Макрон назвав подію «бійнею, вчиненою російськими збройними силами»<ref>{{Cite web|lang=ru|url=https://theinsider.today/news/253753|title=Макрон назвал удар по Еленовке «бойней, учинённой российскими вооруженными силами»|website=The Insider|accessdate=2022-08-02|archive-date=2022-08-02|archive-url=https://web.archive.org/web/20220802230754/https://theinsider.today/news/253753}}</ref>.

18 серпня 2022 року після зустрічі Володимира Зеленського з [[Президент Туреччини|президентом Туреччини]] [[Реджеп Тайїп Ердоган|Реджепом Ердоганом]] та генсеком ООН [[Антоніу Гутерреш|Антоніу Гутеррешем]] було обговорено подальше розслідування трагедії, що відбулась.
{{Цитата|''Я прийняв рішення щодо проведення місії для виявлення та встановлення фактів (трагедії в Оленівці). Умови проведення цієї місії були доведені Україні та Росії. Крім умов було відзначено і склад тієї групи, яка буде залучена до реалізації розслідування. Я маю на меті призначити на чолі групи генерала Карлоса дос Сантоса Круса з Бразилії'',&nbsp;— Антоніу Гутерреш<ref>{{Cite web|title=Генсек ООН ухвалив рішення про місію для встановлення фактів трагедії в Оленівці|url=https://interfax.com.ua/news/general/853057.html|website=Інтерфакс-Україна|accessdate=2022-08-18|language=uk}}</ref>.}}

9 вересня 2022 року [[Уповноважений Верховної Ради України з прав людини]] [[Лубінець Дмитро Валерійович|Дмитро Лубінець]] на своїй офіційній сторінці у фейсбук заявів про те, що Місія зі встановлення фактів щодо інциденту в Оленівці 29 липня 2022 року  не відповідає принципам нейтральності<ref>{{Cite web|title=Дмитро Лубінець розповів, що не так зі складом місії ООН в Оленівку|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3568057-lubinec-rozpoviv-so-ne-tak-zi-skladom-misii-oon-v-olenivku.html|website=ukrinform.ua|accessdate=2022-09-14|language=uk}}</ref>.

Альберто дос Сантос Круз активно підтримував діючого крайно-правого президента Бразилії як в його передвиборчій кампанії, так і після обрання. Варто нагадати, що сам Жаір Болсонару провів зустріч із Путіним в Москві 16 лютого 2022 року, де висловив «солідарність» з Росією, без уточнень обставин. А вже за кілька днів «призупинив» повноваження свого віце-президента Гамільтона Мурао за порівняння російської агресії з актами вторгнення Гітлера у 1930-х роках в Європі. Болсонару сказав, що «він єдиний, хто говорить на цю тему», не засудивши жодного разу російські агресивні дії відносно України він повідомив, «що ми хочемо миру».

Ще однією учасницею місії є ексдиректорка БДІПЛ ОБСЄ пані Інгібйорг Сольрун Ґісладоттір з Ісландії. Постійне представництво України при міжнародних організаціях у Відні неодноразово зверталися до пані директорки із проханням відреагувати на системні порушення прав людини на тимчасово окупованих територіях Кримського півострову та Донбасу, а також здійснювати постійний моніторинг. Звертали увагу на показове ігнорування питання російської агресії в щорічних доповідях пані Інгібйорг Сольрун Ґісладоттір і Місія США при ОБСЄ. Проте, найвиразнішим є заява Ґісладоттір де вона засуджує рішення українського Парламенту у 2019 році за обмеження можливості російськім спостерігачам входити до складу моніторингових місій за виборами напередодні президентських перегонів, а також зазначила, що «спостерігачі від Росії представляють не цю країну, а ОБСЄ».

Менше інформації про третього учасника місії пана Іссуфу Якуба з [[Нігер|Нігеру]], який має досвід у поліцейських місіях ООН, зокрема в [[Малі]]. І хоч сам Іссуф Якуб мало висловлювався публічно, варто зазначити, що Російська Федерація мала високий вплив та інтерес до Малі. Щодо ситуації в Малі було багато заяв західних країн про поширення практики залучення ЧВК «Вагнера» та посилення російського впливу, що в результаті призвело до виведення французького контингенту з країни і завершення місії&nbsp;— зазначено в повідомленні [https://www.facebook.com/dmytro.lubinets/posts/pfbid02s3pHnEEtJosWJ62WF7r4mhkS8sD5tSSQwpTars43gm8b6YDUXpPm2dPugyo2q1cNl на офіцийній фейсбук сторінці] Уповноваженого ВРУ з прав людини [[Лубінець Дмитро Валерійович|Дмитра Лубінця]]<ref>{{Cite web|title=Дмитро Лубінець|url=https://www.facebook.com/dmytro.lubinets/posts/pfbid02sBTokbGcVU971qLrJZdhxXh8tg78JJgbLAZ3JyddtWApaaJxyjTyj9JevKJfwM6wl|website=www.facebook.com|accessdate=2022-09-14|language=uk}}</ref>.

27 липня 2023 року в [[Організація Об'єднаних Націй|Організації Об’єднаних Націй]], коментуючи російський теракт в Оленівці, визнали, що вибух "не був спричинений ракетою [[HIMARS]]".<ref>{{Cite web|title=У ООН визнали, що вибух в Оленівці "не був спричинений ракетою HIMARS"|url=https://censor.net/ua/news/3433385/u_oon_vyznaly_scho_vybuh_v_olenivtsi_ne_buv_sprychynenyyi_raketoyu_himars|website=Цензор.НЕТ|date=2023-07-25|accessdate=2023-07-25|language=uk|last=Цензор.НЕТ}}</ref> "Хоча точні обставини інциденту в ніч з 28 на 29 липня 2022 року залишаються нез'ясованими, доступна інформація та наш аналіз дозволяють зробити висновок, що він не був спричинений ракетою HIMARS"<ref>{{Cite web|title=Türk decries lack of accountability for Olenivka killings|url=https://www.ohchr.org/en/press-releases/2023/07/turk-decries-lack-accountability-olenivka-killings|website=OHCHR|accessdate=2023-07-25|language=en}}</ref>
[[File:М.Знам'янка , 2023 , рекламний щит присвячений пам'яті теракту в Оленівці.jpg|міні|реклама присвячена пам'яті жертв теракту в Оленівці]]

Свіжий звіт ООН від 4 жовтня 2023 року від щодо російського теракту в колонії біля Оленівки свідчить, що навіть одна ракета HIMARS спричинила б серйозніші руйнування, а також, що боєприпас, який прилетів у будівлю, рухався зі сходу на захід. Вибух здійснений у ніч з 28 на 29 липня 2022 року в тюрмі Оленівки, де російські загарбники утримували українських військовополонених, не був спричинений HIMARS ракетою.<ref>[https://www.pravda.com.ua/news/2023/10/4/7422671/ ООН опублікувала звіт про теракт в Оленівці: версія українського HIMARS провалилась]</ref><ref>[https://www.ohchr.org/sites/default/files/documents/hrbodies/hrcouncil/coiukraine/23-10-04-OHCHR-36th-periodic-report-ukraine-en.pdf Report on the Human Rights situation in Ukraine. 1 February to 31 July 2023]{{ref-en}}</ref>

== Обстріл виправної колонії №&nbsp;124 ==
4 серпня 2022 року російська пропаганда повідомила про артилерійський удар по виправній колонії №&nbsp;124, що знаходиться на західних околицях міста [[Донецьк]] (координати {{coord|47|59|19.94|N|37|39|43.72|E|display=inline}}), впритул до тогочасної лінії фронту. За повідомленнями російських пропагандистів унаслідок удару є жертви серед військовополонених<ref>{{cite web|url=https://mil.in.ua/uk/news/po-donetskij-koloniy1i-124-z-ukrayinskymy-polonenymy-zavdaly-udaru-zmi-rf/|title=По донецькій колонії №&nbsp;124 з українськими полоненими завдали удару&nbsp;— ЗМІ РФ|publisher=mil.in.ua|date=2022-08-04}}</ref>.

== Див. також ==
* [[Катування та вбивства військовополонених під час війни на сході України]]
* [[Система фільтраційних таборів під час російсько-української війни]]
* [[Військовополонені у російсько-українській війні (з 2014)]]
* [[Сучко Євген Юрійович]]
* [[Бої за Азовсталь]]

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Посилання ==
* [https://www.president.gov.ua/news/prezident-ukrayini-proviv-naradu-shodo-teraktu-okupantiv-v-o-76781 Сайт Офісу Президента України]
* [https://gur.gov.ua/content/vbyvstvo-ukrainskykh-zakhysnykiv-v-olenivtsi-svidomyi-akt-teroryzmu-ukraina-vymahaie-nehainoho-rozsliduvannia-obstavyn-i-prychyn-smerti-nashykh-heroiv.html Сайт Головного управління розвідки МОУ]

{{-}}
{{Російське вторгнення в Україну (2022)}}

[[Категорія:Російське вторгнення в Україну (з 2022)]]
[[Категорія:Масові вбивства в Україні]]
[[Категорія:Воєнні злочини під час російського вторгнення в Україну (2022)]]
[[Категорія:Події 28 липня]]
[[Категорія:Липень 2022]]
[[Категорія:Терористичні акти в Україні]]
[[Категорія:Російський державний тероризм]]
[[Категорія:2022 у Донецькій області]]
[[Категорія:Оленівка (Кальміуський район)]]