Перегляд вихідного коду сторінки Російсько-українська війна (з 2014)

{{Поточна війна}}
{{Перенаправлено|Війна за незалежність України|російсько-українські війни}}
{{Infobox Military Conflict
|conflict     = Російсько-українська війна
|partof       = [[Конфлікти на пострадянському просторі]]
|image        = 2022 Russian invasion of Ukraine.svg
|size         = 500px
|caption      = '''Оновлювана мапа військової ситуації під час [[Російське вторгнення в Україну (з 2022)|російського повномасштабного вторгнення до України]]'''<br/>{{legend2|#e3d975}} Контролюється Україною<br/>{{legend2|#ebc0b3}} Контролюється Росією та проросійськими силами
|date         = [[20 лютого]] [[2014]]<ref name="tyzh"/><ref name="Періодизація">Колишній радник російського президента [[Ілларіонов Андрій Миколайович|А. Ілларіонов]] та журналіст Ю. Колесніков вважають початком конфлікту [[20 лютого]] 2014 року</ref>&nbsp;— ''дотепер''<br/>(''{{Тривалість|year=2014|month=2|day=20}}'')
|place        = {{UKR}}<br/>{{RUS}}
|casus        = 
|territory    = Тимчасова окупація [[Анексія Криму (2014)|Автономної Республіки Крим і Севастополя]],<br/>частин Харківської, Запорізької, Херсонської, Миколаївської, Донецької та Луганської областей
|result       = ''конфлікт триває'':<br/>[[Російське збройне вторгнення в Крим (2014)|Інтервенція]] та [[Російська окупація Криму|Окупація]] [[Крим]]у (2014),<br/>[[Війна на сході України]] (2014—2022),<br/>[[Російське вторгнення в Україну (з 2022)|Повномасштабне російське вторгнення в Україну]] (з 2022)
|combatant2   = {{UKR}}:
* {{nobr|{{Flagicon image|Ensign_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|border}} [[Збройні сили України]]}}
** {{Flagicon image|Ensign of the Ukrainian Ground Forces.svg|border}} [[Сухопутні війська Збройних сил України|Сухопутні війська]]
** {{Flagicon image|Naval Ensign of Ukraine.svg|border}} [[Військово-морські сили Збройних сил України|ВМС України]]
** {{Flagicon image|Ensign of the Ukrainian Air Force.svg|border}} [[Повітряні сили Збройних сил України|Повітряні сили]]
** {{Flagicon image|Flag of the Ukrainian Air Assault Forces.svg|border}} [[Десантно-штурмові війська України|ДШВ ЗСУ]]
** {{Flagicon image|Flag of the Special Operations Forces of Ukraine.svg|border}} [[Сили спеціальних операцій Збройних сил України|ССО ЗСУ]]
** {{Flagicon image|Tro-logo.svg|border}} [[Сили територіальної оборони Збройних сил України|ТрО ЗСУ]]
* {{Flagicon image|Emblem_of_the_Defence_Intelligence_of_Ukraine.svg}} [[Головне управління розвідки Міністерства оборони України|ГУР]]
* {{Flagicon image|Flag of the Security Service of Ukraine.svg}} [[Служба безпеки України|СБУ]]
* [[Файл:Геральдичний знак - емблема МВС України.svg|20px]] [[Міністерство внутрішніх справ України|МВС]]
** {{Flagicon image|Flag of the National Guard of Ukraine.svg|border}} [[Національна гвардія України|Нацгвардія]]
** {{Flagicon image|Flag of the State Border Guard Service of Ukraine.svg|border}} [[Державна прикордонна служба України|ДПС України]]
* {{Flagicon image|OUN-r Flag 1941.svg|border}} [[Добровольчі військові формування України (з 2014)|Добровольці]]
[[Іноземці-вояки у російсько-українській війні|Іноземні добровольці]]

{{Collapsible list
| titlestyle=background-color:transparent; text-align:left; font-weight:normal
| title='''Постачання озброєння:'''
| Країни-члени {{NATO}}
| {{EU}}
| {{SWE}}
| {{AUS}}
|
| {{JAP}}
| {{KOR}}
| {{NZL}}
| {{TWN}}
| {{PAK}}
| {{MAR}}
| {{EGY}}
}}

'''Економічні санкції проти Росії:'''
* [[Міжнародні санкції щодо Росії (з 2014)]]
* [[Санкції проти Росії через вторгнення до України 2022 року|Санкції проти Росії (2022)]]
|combatant1   = {{RUS}}:
* {{Flagicon image|Banner_of_the_Armed_Forces_of_the_Russian_Federation_(obverse).svg|border}} [[Збройні сили Російської Федерації|Збройні сили РФ]]:
** {{nobr|{{Flagicon image|Flag of the Russian Federation Ground Forces.svg|border}} [[Сухопутні війська Російської Федерації|Сухопутні війська РФ]]}}
** {{Flagicon image|Naval Ensign of Russia.svg|border}} [[Військово-морський флот Російської Федерації|ВМФ РФ]]
** {{Flagicon image|Flag of the Russian Airborne Troops.svg|border}} [[Повітрянодесантні війська Російської Федерації|ПДВ РФ]]
** {{Flagicon image|Flag of the Russian Air Force.svg|border}} [[Повітряні сили Російської Федерації|ВПС РФ]]
* {{Flagicon image|Emblem of the GRU.svg|border}} [[Головне управління Генерального штабу ЗС Російської Федерації|ГРУ ГШ РФ]]
* {{Flagicon image|Flag_of_FSB.svg|border}} [[Федеральна служба безпеки Російської Федерації|ФСБ РФ]]
* {{Flagicon image|National Guard of Russia.svg|border}} [[Національна гвардія Росії|Росгвардія]]
* {{Flagicon image|War Flag of Novorussia.svg|border}} [[Окупаційні війська РФ на Донбасі|Армійські корпуси на Донбасі]]
* {{Flagicon image|ПВК Вагнер лого.png|border}} [[ПВК Вагнера]]
* {{Flagicon image|Flag of Donetsk People's Republic.svg|border}} «[[Донецька народна республіка|ДНР]]»
* {{Flagicon image|Flag of the Lugansk People's Republic (Official).svg|border}} «[[Луганська народна республіка|ЛНР]]»
* {{Flagicon image|Flag_of_South_Ossetia.svg|border}} [[Південна Осетія|РПО]] (з 2022)
* {{Flagicon image|Flag_of_the_Republic_of_Abkhazia.svg|border}} [[Республіка Абхазія|РА]] (з 2022)
[[Іноземці-вояки у російсько-українській війні|Іноземні добровольці]]

'''Надання території та озброєння:'''

{{BLR}}

{{Collapsible list
| titlestyle=background-color:transparent; text-align:left; font-weight:normal
| title='''Постачання озброєння:'''
| {{IRN}}
| {{PRK}}
}}
|commander2   = {{sp}}
<small>Верховні Головнокомандувачі:</small><br/>
{{nobr|[[Файл:Flag of the President of Ukraine.svg|20px]] [[Турчинов Олександр Валентинович|Олександр Турчинов]] <small>(в.о.)</small>}}<br/>
[[Файл:Flag of the President of Ukraine.svg|20px]] [[Порошенко Петро Олексійович|Петро Порошенко]]<br/>
[[Файл:Flag of the President of Ukraine.svg|20px]] [[Зеленський Володимир Олександрович|Володимир Зеленський]]<br/>
----
<small>Міністри оборони:</small><br/>
[[Файл:Штандарт Міністра оборони України.svg|20px]] [[Тенюх Ігор Йосипович|Ігор Тенюх]] <small>(в.о.)</small><br/>
[[Файл:Штандарт Міністра оборони України.svg|20px]] [[Коваль Михайло Володимирович|Михайло Коваль]] <small>(в.о.)</small><br/>
[[Файл:Штандарт Міністра оборони України.svg|20px]] [[Гелетей Валерій Вікторович|Валерій Гелетей]]<br/>
[[Файл:Штандарт Міністра оборони України.svg|20px]] [[Полторак Степан Тимофійович|Степан Полторак]]<br/>
[[Файл:Штандарт Міністра оборони України.svg|20px]] [[Загороднюк Андрій Павлович|Андрій Загороднюк]]<br/>
[[Файл:Штандарт Міністра оборони України.svg|20px]] [[Таран Андрій Васильович|Андрій Таран]]<br/>
[[Файл:Штандарт Міністра оборони України.svg|20px]] [[Резніков Олексій Юрійович|Олексій Резніков]]<br/>
----
<small>Головнокомандувачі:</small><br/>
[[Файл:Standard of Ukrainian Chief of the General Staff rect.svg|20px]] [[Ільїн Юрій Іванович|Юрій Ільїн]]<br/>
[[Файл:Standard of Ukrainian Chief of the General Staff rect.svg|20px]] [[Куцин Михайло Миколайович|Михайло Куцин]]<br/>
[[Файл:Standard of Ukrainian Chief of the General Staff rect.svg|20px]] [[Муженко Віктор Миколайович|Віктор Муженко]]<br/>
[[Файл:Standard of Ukrainian Chief of the General Staff rect.svg|20px]] [[Хомчак Руслан Борисович|Руслан Хомчак]]<br/>
[[Файл:Standard of Ukrainian Chief of the General Staff rect.svg|20px]] [[Залужний Валерій Федорович|Валерій Залужний]]<br/>
|commander1   = {{sp}}
<small>Верховні Головнокомандувачі:</small><br/>
[[Файл:Standard of the President of the Russian Federation.svg|20px]] [[Путін Володимир Володимирович|Володимир Путін]]
----
<small>Міністри оборони:</small><br/>
[[Файл:Russian Ministry of Defence Standart.svg|20px]] [[Шойгу Сергій Кужугетович|Сергій Шойгу]]
----
<small>Головнокомандувачі:</small><br/>
[[Файл:Flag_of_Russia's_Chief_of_Staff.svg|20px]] [[Герасимов Валерій Васильович|Валерій Герасімов]]<br/>[[Файл:Banner of the Armed Forces of the Russian Federation (obverse).svg|20px]] [[Дворников Олександр Володимирович|Олександр Дворников]]<br/>[[Файл:Banner of the Armed Forces of the Russian Federation (obverse).svg|20px]] [[Суровікін Сергій Володимирович|Сергій Суровікін]]
|strength2    = див. [[Залучені сили сторін у російсько-українській війні (з 2014)|Сили сторін]]
|strength1    = див. [[Залучені сили сторін у російсько-українській війні (з 2014)|Сили сторін]]
|casualties2  = '''[[Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну|Силові структури]]''':
* '''Загинуло:''' ~14500 (червень 2022 року) {{перехід|#Людські жертви}}
|casualties1  = '''[[Втрати у російсько-українській війні (з 2014)|Проросійські сили]]''':
* '''Знищено:''' 210000+ (червень 2023 року) {{перехід|#Людські жертви}}
|casualties3  = [[Цивільні втрати у російсько-українській війні (з 2014)|Цивільне населення]]: загинуло: 8900+ (серпень 2022 року) {{перехід|#Людські жертви}}

Іноземне цивільне населення: загинуло 300<ref>(298 осіб в збитому літаку + 1 італійський журналіст+1 консул Литви)</ref>
----
Загальні втрати усіх сторін і цивільного населення:<br/>'''Загинуло''': 13100—13300 (2021 рік) {{перехід|#Людські жертви}}
}}
'''Росі́йсько-украї́нська війна́'''<ref name="tyzh" />, також '''Росі́йська збро́йна агре́сія про́ти Украї́ни'''<ref name="tyzh" />&nbsp;— пряме й опосередковане застосування збройної сили [[Росія|Російською Федерацією]] проти [[Державний суверенітет|суверенітету]] і [[територіальна цілісність|територіальної цілісності]] [[Україна|України]]. Відкритими складовими російської збройної агресії проти України, що розпочалася 2014 року, є:<ref name="tyzh" />
* '''[[Російське збройне вторгнення в Крим (2014)|Російське збройне вторгнення в Крим]]''' у лютому-березні 2014 року (з подальшим початком [[Російська окупація Криму|тимчасової окупації]] півострова Росією 20 лютого 2014 року).
* '''[[Війна на сході України]] (на [[Донбас]]і)''' з квітня 2014 року, яка розпочалася зі створення під прикриттям «народних» виступів спецслужбами РФ терористичних так званих [[Донецька народна республіка|Донецької]] і [[Луганська народна республіка|Луганської]] «народних республік» та тривала до початку широкомасштабного вторгнення.
* '''[[Російське вторгнення в Україну (з 2022)|Широкомасштабне вторгнення Росії в Україну]]''' з 24 лютого 2022 року, яке розпочалося після [[Підготовка Росії до вторгнення в Україну 2022 року|тривалого військового нарощування]] та визнання Росією своїх маріонеткових утворень «[[Донецька народна республіка|ДНР]]» та «[[Луганська народна республіка|ЛНР]]» як незалежних держав.

27 січня 2015 року, [[Верховна Рада України]] визнала Російську Федерацію [[агресор]]ом. 22 травня 2022 року [[Верховна Рада України]] визнала Російську Федерацію державою-терористом із [[Тоталітаризм|тоталітарним]] [[Російський неонацизм|неонацистським режимом]] та заборонила його пропаганду, а також [[Пропаганда|пропаганду]] акту агресії Росії проти України.{{Перехід|#Оцінки}}

Станом на січень 2021 року, за даними ООН, загальна кількість [[Втрати у російсько-українській війні (з 2014)|людських втрат]] у війні становила 13 100—13 300 осіб. До цього числа входять 3 375 загиблих [[Цивільні втрати у російсько-українській війні (з 2014)|цивільних осіб]], приблизно 4 150 загиблих [[Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну|українських військових]], а також приблизно 5 700 загиблих проросійських бойовиків. Майже 1,8&nbsp;млн осіб стали [[Біженці та вимушені переселенці російсько-української війни (з 2014)|вимушеними переселенцями]]. {{Перехід|#Людські жертви}}

На 2021 рік під [[Тимчасово окуповані території України|російською окупацією]] перебувало 43 300 кв. км, або 7&nbsp;% української території. Після початку [[Російське вторгнення в Україну (з 2022)|російського вторгнення 2022 року]] ця площа зросла у 2,9 рази. Тимчасово окупованими є [[Російська окупація Криму|Автономна Республіка Крим]], частини [[Російська окупація Донецької області|Донецької]], [[Російська окупація Луганської області|Луганської]], [[Російська окупація Харківської області|Харківської]], [[Російська окупація Херсонської області|Херсонської]], [[Російська окупація Запорізької області|Запорізької]], [[Російська окупація Миколаївської області|Миколаївської]] областей та місто Севастополь. {{Перехід|#Окупація}}

== Передумови ==
{{Докладніше|Передумови та причини російсько-української війни|Сучасне українсько-російське протистояння|Протистояння Росії та Заходу}}

=== Глобальні передумови та причини протистояння ===
Основними передумовами виникнення протистояння Росії й України, яке переросло у збройну агресію Росії проти України, є системна криза російської державності, яка трансформується російським політикумом у намагання відновити російську імперію, розширити контроль над частиною світу й утримати за собою світову гегемонію, втрачену з [[розпад СРСР|розпадом СРСР]] та економічним занепадом.<ref>{{Cite web |url=https://ua.112.ua/statji/ukrainskyi-vektor-heopolityky-rosii-peredumovy-viiny-chastyna-2-171814.html |title=Український вектор геополітики Росії: Передумови війни. Частина 2 |accessdate=4 листопада 2017 |archive-date=7 листопада 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171107031351/https://ua.112.ua/statji/ukrainskyi-vektor-heopolityky-rosii-peredumovy-viiny-chastyna-2-171814.html }}</ref>

[[Дугін Олександр Гелійович|Олександр Дугін]] у своїй книзі [[Основи геополітики|Основи геополітики: Геополітичне майбутнє Росії]] 1997 року, яка мала значний вплив на російську військову, поліцейську та зовнішньополітичну еліту, стверджував, що Україна повинна бути анексована Російською Федерацією, тому що нібито «Україна як держава не має геополітичного значення, особливого культурного імпорту чи загальнолюдського значення, географічної унікальности, етнічної винятковости, її певні територіальні амбіції становлять величезну небезпеку для всієї Євразії і без вирішення проблеми „українського питання“ говорити про континентальну політику взагалі безглуздо. Не можна дозволити Україні залишатися незалежною, якщо вона не буде [[Санітарний кордон|санітарним кордоном]], що було б теж неприпустимо».<ref name="dunlop">{{Cite journal|last=Dunlop|first=John|date=31 січня 2004|title=Aleksandr Dugin's Foundations of Geopolitics|url=https://www2.gwu.edu/~ieresgwu/assets/docs/demokratizatsiya%20archive/GWASHU_DEMO_12_1/John%20Dunlop%20Aleksandr%20Dugin's%20Foundations%20of%20Geopolitics.pdf|journal=Demokratizatsiya: The Journal of Post-Soviet Democratization|publisher=Institute for European, Russian and Eurasian Studies (George Washington University)|volume=12|issue=1|page=41|issn=1074-6846|oclc=222569720|archive-url=https://web.archive.org/web/20160607175004/https://www2.gwu.edu/~ieresgwu/assets/docs/demokratizatsiya%20archive/GWASHU_DEMO_12_1/John%20Dunlop%20Aleksandr%20Dugin's%20Foundations%20of%20Geopolitics.pdf|archive-date=7 червня 2016}}</ref> Книга мала колосальний вплив на [[Міжнародні відносини Росії|зовнішню політику]] [[Путін Володимир Володимирович|Володимира Путіна]], що врешті призвело до російсько-української війни.<ref name="McCandless">{{Cite news|last=Farmer|first=Brit McCandless|date=12 квітня 2022|title=Aleksandr Dugin: The far-right theorist behind Putin's plan|url=https://www.cbsnews.com/news/aleksandr-dugin-russia-ukraine-vladimir-putin-60-minutes-2022-04-12/|work=[[60 Minutes]]|agency=CBS News|accessdate=12 квітня 2022}}</ref>

У період президентства Леоніда Кучми стався [[Конфлікт щодо острова Тузла|конфлікт навколо коси Тузла]], який мав місце восени 2003 року. Спроба російської сторони неузгодженої з Україною споруди греблі, що сполучає узбережжя РФ з цією ділянкою української території, викликала реакцію у відповідь Кучми: перервавши серію своїх візитів до країн Латинської Америки, він прибув на місце подій і організував дії з демонстративної споруди оборонних укріплень на косі. У Криму були приведені до бойової готовності підрозділи берегової оборони, розгорнуті артилерійські розрахунки, до Керчі перекинуті кораблі берегової охорони з Одеси. Багато дослідників та аналітиків розглядали інцидент з Тузлою як першу спробу Росії «промацати» Україну на предмет своїх можливих дій щодо приєднання Криму. Цій спробі було дано відбій через різку реакцію президента України<ref>{{Cite news|title=Саакашвілі: Кучма терпіти не може Путіна. Путін завжди побоювався Кучми, я цьому свідок|url=http://www.5.ua/polityka/saakashvili-kuchma-terpity-ne-mozhe-putina-putin-zavzhdy-poboiuvavsia-kuchmy-ia-tsomu-svidok-131163.html|work=5 канал|accessdate=2016-12-05|language=uk|archivedate=2016-12-21|archiveurl=https://web.archive.org/web/20161221003431/http://www.5.ua/polityka/saakashvili-kuchma-terpity-ne-mozhe-putina-putin-zavzhdy-poboiuvavsia-kuchmy-ia-tsomu-svidok-131163.html}}</ref>.

=== Президенство Віктора Ющенка ===
У 2004 році, напередодні чергових президентських виборів, чинний український президент Леонід Кучма як свого наступника обрав тодішнього прем'єр-міністра Віктора Януковича. У ході передвиборчої кампанії образ Віктора Януковича будувався на ідеях стабільності та наступності влади, а також зміцнення зв'язків з Росією, тоді як головний опозиційний кандидат [[Ющенко Віктор Андрійович|Віктор Ющенко]] позиціонував себе як прозахідного демократа-реформатора, який обіцяв вихід із застою та перемогу над корупцією. Росія активно підтримувала Віктора Януковича в ході його президентської кампанії, проте тоді Януковичу захопити владу завадила [[Помаранчева революція]]<ref name="был репетицией">{{Cite web|url=https://www.radiosvoboda.org/a/28144452.html|title=Северодонецкий съезд 2004 года был репетицией перед настоящей агрессией России – политолог|date=2016-11-28|publisher=[[Радио «Свобода»]]|accessdate=2022-07-21|archive-date=2022-02-21|archive-url=https://web.archive.org/web/20220221102038/http://www.radiosvoboda.org/a/28144452.html|deadlink=no}}</ref><ref name="Ко покликали Росію">{{Cite web|url=https://incident.obozrevatel.com/ukr/crime/repetitsiya-vijni-yak-13-rokiv-tomu-yanukovich-i-ko-poklikali-rosiyu.htm|title=Репетиція війни: як 13 років тому Янукович і Ко покликали Росію|date=2017-11-28|publisher=[[Обозреватель (интернет-издание)]]|accessdate=2022-07-21|lang=uk|archive-date=2021-11-30|archive-url=https://web.archive.org/web/20211130073927/https://incident.obozrevatel.com/ukr/crime/repetitsiya-vijni-yak-13-rokiv-tomu-yanukovich-i-ko-poklikali-rosiyu.htm|deadlink=no}}</ref>.

У Кремлі болісно сприйняли перемогу Помаранчевої революції як власну поразку. Для Кремля ця ситуація уявлялась викликом інтересам Росії у зовнішній політиці через прагнення Ющенка рухати Україну в бік Заходу та збереження самого режиму в Росії, оскільки українське суспільство продемонструвало приклад повалення корумпованої та репресивної влади. Це ознаменувало поворот у зовнішній політиці Росії: від спроб інтеграції із Заходом на російських умовах до спроб розпочати «відгородження від Заходу», що було сформульовано в Мюнхенській промові Путіна 10 лютого 2007 року. У Росії склалося переконання, що Захід спеціально спровокував Помаранчеву революцію, щоб привести до влади прозахідного Ющенка, а в колах російської влади виникли побоювання, що Захід може спробувати повторити свої успіхи в Україні та в самій Росії шляхом «підриву легітимності Кремля» та «пособництва народному повстанню»<ref name="Реакция на цвет">{{Cite web|author=Токарев А.|url=https://www.kommersant.ru/doc/2791306|title=Реакция на цвет. Почему иностранный экстремизм, терроризм, перевороты и революции в России принято называть цветными|date=2015-08-24|publisher=[[Коммерсантъ]]|accessdate=2022-07-21|archive-date=2021-10-21|archive-url=https://web.archive.org/web/20211021030729/https://www.kommersant.ru/doc/2791306|deadlink=no}}</ref>.

Віктор Ющенко на посаді президента України проводив яскраво виражену прозахідну політику. При ньому Україна розпочала переговори щодо Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом, активно домагалася отримання Плану дій щодо членства в [[НАТО]]. У той самий час у відносинах із РФ постійно виникали конфлікти. Так, під час президентства Ющенка Росія двічі припиняла постачання газу Україні&nbsp;— у 2006 та 2009 роках, що призвело до перебоїв транзитних поставок до Європи<ref name="Как дело дошло">{{Cite web|url=https://www.dw.com/ru/rossija-i-ukraina-kak-oni-okazalis-na-poroge-bolshoj-vojny/a-60223489|title=Россия против Украины. Как дело дошло до большой войны|author=|date=2022-02-24|publisher=[[Deutsche Welle]]|accessdate=2022-07-18|archive-date=2022-06-08|archive-url=https://web.archive.org/web/20220608062700/https://www.dw.com/ru/rossija-i-ukraina-kak-oni-okazalis-na-poroge-bolshoj-vojny/a-60223489|deadlink=no}}</ref>.

Україна підтримувала Грузію під час [[Російсько-грузинська війна (2008)|збройного конфлікту з Росією у серпні 2008 року]], чим також викликала невдоволення у Москві. Тодішнього міністра закордонних справ України Володимира Огризка та його заступника Костянтина Єлісєєва нагороджено грузинським Орденом Честі за дипломатичну підтримку. А Віктор Ющенко, президенти Польщі, Литви, Естонії та України та прем'єр Латвії здійснили безпрецедентний візит до столиці Грузії Тбілісі на допомогу президенту Саакашвілі<ref>{{Cite web |url=http://www.pravda.com.ua/news/2009/3/1/90490.htm |title=УП: Огризку дали орден за російсько-грузинську війну |accessdate=3 березня 2009 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20090304171713/http://www.pravda.com.ua/news/2009/3/1/90490.htm |archivedate=4 березня 2009 |deadurl=yes }}</ref>.

=== Президентство Віктора Януковича ===
У 2010 році президентом України було обрано кандидата від проросійської «Партії регіонів» Віктора Януковича. З його перемогою стався стрімкий розворот в зовнішній політиці, а питання вступу до НАТО було заморожено з ухваленням закону про позаблоковий статус України<ref>{{Cite web|lang=ru|url=https://interfax.com.ua/news/general/42830.html|title=Рада приняла закон о принципах внутренней и внешней политики Украины|website=Интерфакс-Украина|access-date=2022-04-06|archive-date=2022-04-06|archive-url=https://web.archive.org/web/20220406082227/https://interfax.com.ua/news/general/42830.html|deadlink=no}}</ref>. 30 березня 2012 року було парафовано Угоду про асоціацію між Україною та Європейським союзом, підготовка до якої тривала кілька років. У 2012—2013 роках Україна почала зближуватися з Митним союзом, що багато в чому вважався політичним проектом Росії щодо утримання сусідніх країн у сфері свого впливу<ref>{{Cite web|lang=ru|url=https://www.epravda.com.ua/rus/news/2012/12/5/349130/|title=Янукович заговорил о Таможенном союзе|website=Экономическая правда|access-date=2022-04-06|archive-date=2022-04-06|archive-url=https://web.archive.org/web/20220406082227/https://www.epravda.com.ua/rus/news/2012/12/5/349130/|deadlink=no}}</ref><ref>{{Cite web|lang=ru|url=https://economics.segodnya.ua/economics/enews/Ukraina-uzhe-voshla-v-Tamozhennyy-soyuz-v-formate-31-YAnukovich-457221.html|title=Украина уже вошла в Таможенный союз в формате "3+1" - Янукович|website=economics.segodnya.ua|access-date=2022-04-06|archive-date=2022-04-14|archive-url=https://web.archive.org/web/20220414065850/https://economics.segodnya.ua/economics/enews/Ukraina-uzhe-voshla-v-Tamozhennyy-soyuz-v-formate-31-YAnukovich-457221.html|deadlink=no}}</ref>.

На тлі економічного зближення з Євросоюзом, у липні 2013 року Росія забороняє ввезення продуктів компанії «[[Рошен]]»<ref>{{Cite web|lang=ru|url=https://www.dw.com/ru/украинско-российская-конфетная-война-выходит-на-уровень-вто/a-17202524 |title=Конфликт в шоколаде – DW – 04.11.2013|website=dw.com|access-date=2023-03-02}}</ref>, надалі забороняючи ввезення картоплі, сухого молока<ref>{{Cite web|lang=ru|url=https://www.forbes.ru/news/255005-rosselkhoznadzor-zapretil-vvoz-38-tonn-sukhogo-moloka-iz-ukrainy|title=Россельхознадзор запретил ввоз 38 тонн сухого молока из Украины|website=Forbes.ru|access-date=2023-03-02}}</ref> та інших продуктів пізніше, починаючи економічний тиск на Україну, що фактично було порушенням Будапештського меморандуму, який гарантував відмову від будь-якого економічного тиску у тому числі.

=== Революція гідності ===
{{main|Революція гідності}}
[[Файл:Euromaidan_01.JPG|міні|праворуч|Євромайдан у [[Київ|Києві]], 27 листопада 2013]]
[[21 листопада]] [[2013]] року в Україні [[Євромайдан|розпочалися антиурядові протести]] як реакція на рішення [[Кабінет Міністрів України|Кабінету Міністрів України]] про [[Революція гідності#Зрив підписання|призупинення процесу підготування]] до підписання [[Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом|Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом]] і значно поширилися після [[Силовий розгін Євромайдану в Києві|силового розгону]] демонстрації в [[Київ|Києві]] вночі [[30 листопада]]. У рамках протестів кінця 2013 року відбувалися, зокрема, [[мітинг]]и, [[Демонстрація|демонстрації]], студентські [[страйк]]и.

Загалом ці протести були спрямовані на збереження законодавчо закріпленого геополітичного курсу України на Європу, що означав для Росії не лише подальший вихід України з-під контролю Росії, а й отримання Україною економічних, політичних, а в перспективі і військових гарантій збереження цього курсу.

Наслідком перемоги Революції стало відсторонення президента [[Янукович Віктор Федорович|Януковича]] від влади та його втеча в Росію, відновлення [[Конституція України|конституції України 2004 року]], скасування диктаторських законів, призначення [[Вибори Президента України 2014|дострокових президентських виборів]]. Зміна влади кардинально зменшила силу впливу Росії на Україну.

[[Революція гідності]] була приводом, який використала Росія для початку агресії, але ніяк не причиною війни. Є навіть версії, що російські спецслужби цілеспрямовано працювали на радикалізацію протестів з метою руйнування української державності загалом і таки скористались моментом тимчасової відсутності Президента, інших вищих посадових осіб, зокрема силових органів, для захоплення Криму.

== Підготовка Росії до агресії та складові агресії ==
{{Див. також|Російська підривна діяльність в Україні}}

=== Інформаційна війна ===
{{Докладніше|Дезінформація під час російсько-української війни}}
Ключовою [[Розпад СРСР#Наслідки та їх оцінки|передумовою конфлікту]] стала дедалі більш неприязна політика [[путінізм|путіністської]] Російської Федерації щодо України. Ця політика, з огляду на зміст [[Російська пропаганда|російської пропаганди]] у [[Засоби масової інформації|ЗМІ]], за останні роки стала просто ворожою, трансформувавшись від антиукраїнської пропаганди до [[пропаганда війни в Росії|пропаганди війни]]. Агресивність російської політики стосовно України вилилася у перші жертви з української сторони ще за часів режиму підконтрольного Росії В.&nbsp;Януковича<ref>''Див.: [[Євромайдан]]''</ref>. Для протидії впливу російської пропаганди [[Державний комітет телебачення і радіомовлення України]] з літа 2014 року розпочав боротьбу з матеріалами сепаратистського й антидержавного характеру в ЗМІ.

=== Правова війна ===
{{Докладніше|Російсько-українське правове протистояння}}
Одним з аспектів підготовки Росії до агресії стало [[Російсько-українське правове протистояння|правове протистояння Росії і України]]. Правове та юридичне забезпечення протистояння з боку Росії здійснювалось на вищому законодавчому рівні шляхом прийняття тих чи інших постанов з питань, які дозволяли найбільш ефективно, з точки зору російського політикуму, сприяти вирішенню завдань повернення контролю над Україною. Серед таких питань найбільш розробленими виявились питання юридичного статусу Криму, рівня співробітництва України з НАТО та статусу російської мови в Україні.

=== Економічна війна ===
{{Докладніше|Російсько-українська економічна війна}}
Передумовою до початку збройної агресії проти України стало економічне знекровлення України, яке проводилося шляхом прямого економічного тиску через торговельні та тарифні протистояння, блокування української торгівлі, перекриття постачання газу тощо. При цьому, економічне знекровлення України часто відбувалося за відсутності дієвої протидії або навіть прямої підтримки українського політикуму. Як приклад, підписання вкрай невигідної для України газової угоди [[Тимошенко Юлія Володимирівна|Юлією Тимошенко]] подавалось як значне політичне досягнення очолюваного нею Кабінету Міністрів.

Економічна війна проти України була спрямована насамперед проти економіки сходу та півдня України, які через певні особливості залежали від Російської Федерації, зокрема як отримувачі сировини та енергоресурсів з Росії і як ринок збуту значної частки власної продукції.

=== Російська православна церква у війні ===
{{Докладніше|Російсько-українська церковна війна}}
Значна частина російськомовного населення на сході України, наявність великого впливу російських ЗМІ та російської церкви, гібридна природа ведення війни Росією проти України призвели до прямого та непрямого залучення російської православної церкви до збройної агресії проти України. Серед непрямого залучення РПЦ до агресії проти України можна відзначити послання [[Кирило (патріарх Московський)|Московського патріарха Кирила]] Константинопольському патріарху [[Варфоломій I|Варфоломію]], в якому патріарх Кирило заявив, що, починаючи з Майдану, «розкольники» (тобто [[Українська православна церква Київського патріархату|УПЦ КП]]) і [[Східні католицькі церкви|уніати]] «відкрито закликали до викорінення Православ'я» на теренах України, а «з початком бойових дій уніати і розкольники, отримавши в руки зброю, під виглядом антитерористичної операції стали здійснювати пряму агресію щодо духівництва канонічної Української Православної Церкви на сході країни»<ref>{{Cite web |url=https://mospat.ru/ru/2014/08/14/news106782/ |title=Святейший Патриарх Кирилл призвал Предстоятелей Поместных Церквей возвысить голос в защиту православных христиан востока Украины |accessdate=23 грудня 2016 |archive-date=9 квітня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160409162623/https://mospat.ru/ru/2014/08/14/news106782/ }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://catholicnews.org.ua/rpc-zamitaie-v-interneti-slidi-vchorashnogo-skandalnogo-lista-svogo-patriarha |title=РПЦ замітає в Інтернеті сліди вчорашнього скандального листа свого патріарха  |accessdate=23 грудня 2016 |archive-date=30 червня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170630044159/http://catholicnews.org.ua/rpc-zamitaie-v-interneti-slidi-vchorashnogo-skandalnogo-lista-svogo-patriarha }}</ref>.

Окрім непрямого залучення церкви, зафіксовані також факти прямої її участі в агресії. Зокрема було виявлено, що окремі терористичні угрупування Росії зосереджувались при церквах, а окремі «святі отці» брали безпосередню участь у бойових діях проти України.
{{Цитата|Якби в Україні була одна церква, війни б не було, тому що [[Путін Володимир Володимирович|Путін]] не мав би підтримки в Україні. Зараз вона у нього є — це [[Російська православна церква|Московський патріархат]]. Не просто словами, а діями допомагають, духовенство і віруючі Московського патріархату, сепаратистам і агресорам.|3=[[Філарет (Денисенко)]]|4=<ref>{{Cite web|title=Якби не УПЦ МП, в Україні не було б війни — Філарет|url=https://www.obozrevatel.com/ukr/society/tomos-obovyazkovo-bude-filaret.htm|website=Суспільство|accessdate=2019-03-20|language=uk|archive-date=2019-01-17|archive-url=https://web.archive.org/web/20190117132556/https://www.obozrevatel.com/ukr/society/tomos-obovyazkovo-bude-filaret.htm}}</ref>}}

== Хронологія ==
{{Російсько-українська війна (з 2014)}}

=== «Законодавче забезпечення» агресії ===
[[1 березня]] 2014 року [[Рада Федерації|Рада Федерації РФ]] підтримала звернення президента Росії [[Путін Володимир Володимирович|Володимира Путіна]] про дозвіл на застосування [[Збройні сили Російської Федерації|Збройних сил Російської Федерації]] на території України<ref name="Росія оголосила Україні війну">[http://www.pravda.com.ua/news/2014/03/1/7016786/ Росія оголосила Україні війну] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140711123705/http://www.pravda.com.ua/news/2014/03/1/7016786/ |date=11 липня 2014 }} // [[Українська правда]].&nbsp;— Субота, 01 березня 2014, 17:23.</ref>. [[Рада національної безпеки і оборони України]] у зв'язку з [[Російське збройне вторгнення в Крим (2014)|агресією з боку Росії]] ухвалила рішення привести [[Збройні сили України]] в повну бойову готовність і розробила «детальний план дій на випадок прямої [[Агресія (політика)|військової агресії]] з боку РФ»<ref name="pravda.com.ua">{{Cite web |url=http://www.pravda.com.ua/news/2014/03/1/7016859/ |title=Турчинов доручив привести ЗСУ у повну бойову готовність |accessdate=11 липня 2014 |archive-date=27 червня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140627235518/http://www.pravda.com.ua/news/2014/03/1/7016859/ }}</ref>.

[[Файл:VOA-Crimea-Simferopol-airport.jpg|праворуч|міні|Озброєні військові без розпізнавальних знаків на території аеропорту «Сімферополь»]]

=== Окупація Криму (22 лютого—18 березня 2014) ===
{{main|Російське збройне вторгнення в Крим (2014)|Анексія Криму (2014)}}
[[23 лютого]] [[2014]] року почалися проросійські та проукраїнські мітинги (в останніх брала участь велика кількість [[кримські татари|кримських татар]] на чолі з лідером Меджлісу [[Чубаров Рефат Абдурахманович|Рефатом Чубаровим]]). 27 лютого невідомі озброєні люди без знаків розрізнення (ймовірно, колишні бійці розформованого 25 лютого спецпідрозділу «Беркут», що брали участь у придушенні протестів у Києві, та російські спецпризначенці) захопили та блокували Верховну Раду Криму й інші адміністративні будівлі, аеропорти в [[Сімферополь|Сімферополі]] та Севастополі, установи зв'язку, [[засоби масової інформації]] тощо. На їхню вимогу до Парламенту Криму прийшла частина депутатів, які проголосували за проведення референдуму про розширення автономії Криму 25 травня 2014, в день президентських виборів в Україні. При цьому присутність кворуму є сумнівною, оскільки ЗМІ на засідання не допустили<ref>{{Cite web |url=http://www.unian.ua/politics/890739-zmi-rada-ark-ne-moje-rozglyanuti-pitannya-pro-vsekrimskiy-referendum-u-deputativ-nemae-kvorumu.html |title=ЗМІ: Рада АРК не може розглянути питання про всекримський референдум — у депутатів немає кворуму |accessdate=11 липня 2014 |archive-date=30 вересня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140930104203/http://www.unian.ua/politics/890739-zmi-rada-ark-ne-moje-rozglyanuti-pitannya-pro-vsekrimskiy-referendum-u-deputativ-nemae-kvorumu.html }}</ref>. Невдовзі було двічі змінено дату референдуму: перенесено спершу на 30 березня, а потім&nbsp;— на 16 березня. Було змінено також формулювання питання: замість розширення автономії йшлося про приєднання до складу Росії. Однак, оскільки Україна є унітарною державою, питання про відокремлення регіону можна було вирішувати лише на загальнонаціональному референдумі. З огляду на це, ще до проведення референдуму лідери країн ЄС, США та багатьох інших визнали його незаконним, а його результати&nbsp;— недійсними.

У ніч на [[27 лютого]] будівлі [[Верховна Рада Автономної Республіки Крим|Верховної Ради]] та [[Рада міністрів Автономної Республіки Крим|Уряду АРК]] захопили озброєні невідомі особи та встановили на будівлях [[Прапор Росії|російські прапори]]. За словами народного депутата [[Куніцин Сергій Володимирович|Сергія Куніцина]], адміністративні будівлі захопили професійно підготовлені люди, озброєні [[Автоматичний карабін|автоматичними карабінами]], [[кулемет]]ами, [[гранатомет]]ами тощо<ref>{{cite web |url=http://tsn.ua/politika/krimsku-radu-zahopili-profesionali-z-ozbroyennyam-na-misyac-oboroni-nardep-336972.html |title=Кримську Раду захопили професіонали з озброєнням на місяць оборони – нардеп |date=27 лютого 2014 |publisher=''ТСН'' |accessdate=28 лютого 2014 |archive-date=14 липня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140714205251/http://tsn.ua/politika/krimsku-radu-zahopili-profesionali-z-ozbroyennyam-na-misyac-oboroni-nardep-336972.html }}</ref>. За повідомленнями ЗМІ, центр Сімферополя було перекрито правоохоронцями, піднятими по тривозі<ref>{{cite web |url=http://tyzhden.ua/News/103360 |title=У Криму по тривозі підняли внутрішні війська і весь особовий склад міліції |date=27 лютого 2014 |publisher=Український тиждень |accessdate=28 лютого 2014 |archive-date=6 жовтня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20141006135251/http://tyzhden.ua/News/103360 }}</ref>, обмежено рух громадського транспорту<ref>{{cite web |url=http://tyzhden.ua/News/103358 |title=У Сімферополі невідомі бойовики захопили парламент та уряд Криму і вивісили над ними прапор РФ |date=27 лютого 2014 |publisher=Український тиждень |accessdate=28 лютого 2014 |archive-date=15 жовтня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181015222803/http://tyzhden.ua/News/103358 }}</ref>.

[[16 березня]] [[2014]] року відбувся «референдум» про статус Криму, на якому, за офіційними даними Росії, 96,77&nbsp;% жителів [[Автономна Республіка Крим|АРК]] і міста [[Севастополь]] проголосували за приєднання цих територій до Російської Федерації. [[17 березня]] [[Верховна Рада Автономної Республіки Крим|Верховна Рада АРК]] проголосила незалежність [[Республіка Крим|Республіки Крим]], а [[18 березня]] у Георгіївській залі [[Московський кремль|Московського Кремля]] Президент Росії [[Путін Володимир Володимирович|Володимир Путін]] спільно з самопроголошеними [[Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим|Головою Ради Міністрів АРК]] [[Аксьонов Сергій Валерійович|Сергієм Аксьоновим]], спікером Верховної Ради АРК [[Константинов Володимир Андрійович|Володимиром Костантиновим]] і головою СМДА [[Чалий Олексій Михайлович|Олексієм Чалим]] підписали [[Договір про прийняття Криму до складу Росії|Договір про прийняття Республіки Крим до складу Росії]]. [[21 березня]] [[Рада Федерації|Рада Федерації Росії]] прийняла закон про ратифікацію Договору від 18 березня та закон про утворення нових [[Територіальний поділ Росії|суб'єктів федерації]]&nbsp;— Республіки Крим і міста федерального значення Севастополь, закріпивши [[Анексія Криму (2014)|анексію цих регіонів Росією]].

=== Проросійські виступи на сході та півдні України ===
{{main|Проросійські виступи в Україні (2014)}}

==== Мета та методи виступів ====
Починаючи з [[1 березня]] [[2014]] року, відбулася низка акцій, проведених [[Російська диверсійна діяльність в Україні (2014)|за участі російських спецслужб]] у [[Східна Україна|східних]], [[Центральна Україна|центральних]] і [[Південна Україна|південних регіонах України]] у березні-квітні [[2014]] року, учасники яких виступали здебільшого за відокремлення [[Південно-Східна Українська Автономна Республіка|півдня і сходу України]] та приєднання цих регіонів до [[Росія|Російської Федерації]], проведення референдуму щодо [[Федеративна Україна|федерального устрою України]], надання російській мові [[Російська мова в Україні|статусу другої державної]] та проти [[Другий уряд Арсенія Яценюка|нової української влади]]. На противагу цим акціям, у східних і південних регіонах проукраїнські сили проводять акції на підтримку [[Територіальна цілісність|територіальної цілісності]] [[Україна|України]] та [[Державний лад України|її державного устрою]].

[[Файл:2014 pro-Russian unrest in Ukraine.png|thumb|Мапа проросійських акцій в Україні (березень-квітень 2014)
----
{{colorbox|#c9ac68}}&nbsp;Проросійські пропагандистські мітинги{{^|3px}}{{colorbox|#c77851}}&nbsp;Захоплення державних установ проросійськими незаконними збройними формуваннями{{^|3px}}{{colorbox|#7cb0a9}}&nbsp;Тимчасове захоплення [[Обласна державна адміністрація|обласної державної адміністрації]]{{^|3px}}{{colorbox|#a06262}}&nbsp;[[Російське збройне вторгнення в Крим (2014)|Окуповано Росією]]
]]

Окупація Криму Російською Федерацією та прояви українофобії проросійських мітингувальників на півдні та сході України спричинили велике обурення населення України, що за декілька днів переросло в масові акції протесту.

==== Виступи в Донецьку і Луганську ====
У ході демонстрацій проросійські активісти здійснювали спроби захоплення державних установ (були захоплені будівлі [[Донецька обласна військово-цивільна адміністрація|Донецької]], [[Луганська обласна військово-цивільна адміністрація|Луганської ОДА]]). Між учасниками проросійських і проукраїнських акцій виникали сутички: найбільші з них відбулися у [[Донецьк]]у, під час яких постраждали десятки осіб і загинула щонайменше 1 особа<ref>{{Cite web |url=http://news.liga.net/articles/politics/990863-vtorzhenie_v_ukrainu_poslednie_sobytiya_v_krymu_i_na_yugo_vostoke.htm |title=Вторжение России в Украину: хроника за 26 февраля — 13 марта |accessdate=11 липня 2014 |archive-date=6 липня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140706051343/http://news.liga.net/articles/politics/990863-vtorzhenie_v_ukrainu_poslednie_sobytiya_v_krymu_i_na_yugo_vostoke.htm }}</ref>.

==== Виступи в Харкові ====
У ході демонстрацій проросійські активісти здійснювали спроби заволодіти та захопили [[Харківська обласна державна адміністрація|Харківську ОДА]]. Між учасниками проросійських і проукраїнських акцій виникали сутички: найбільші з них відбулися у [[Харків|Харкові]].

==== Виступи в Запоріжжі, Миколаєві, Херсоні ====
[[Файл:Russian Nationalists in Odessa 02.jpg|thumb|праворуч|Наметове містечко російських націоналістів на [[Куликове поле (Одеса)|Куликовому полі]] в [[Одеса|Одесі]]]]

==== Протистояння в Одесі ====
{{main|Протистояння в Одесі (2014)}}
[[2 травня]] [[2014]] року відбулися сутички, які переросли у масові заворушення в місті [[Одеса]]. Бійка була почата між проукраїнсько налаштованими громадянами, [[ультрас]] футбольних клубів [[Чорноморець (Одеса)|«Чорноморець»]] та [[Металіст (Харків)|«Металіст»]] з одного боку й проросійськими [[Сепаратизм|сепаратистськи]] налаштованими активістами з іншого боку. Протистояння почалися у [[Історичний центр Одеси|центрі міста]] на вулицях [[Вулиця Грецька (Одеса)|Грецькій]], [[Вулиця Дерибасівська|Дерибасівській]], [[Грецька площа (Одеса)|Грецькій площі]], а згодом перейшли у гоніння проросійських активістів по більшій частині центра міста на їх місце дислокації, [[Куликове поле (Одеса)|Куликове поле]]. Саме там, на Куликовому полі, було найбільше жертв, зокрема, через [[Протистояння в Одесі 2 травня 2014|займання штабу сепаратистів]] у [[Одеський будинок профспілок|Будинку профспілок]].

Унаслідок протистоянь загинуло 48 осіб, 247 було поранено, 6 з них загинуло від вогнепальних поранень, інші під час [[Пожежа в одеському Будинку профспілок|пожежі у будинку профспілок]].<ref>[http://www.unian.ua/politics/914051-v-odesi-pid-chas-pojeji-v-budinku-profspilok-zaginuli-38-lyudey-8-iz-nih-vistribnuli-z-vikon.html В Одесі під час пожежі в Будинку профспілок загинули 38 людей, 8 із них вистрибнули з вікон] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140504204758/http://www.unian.ua/politics/914051-v-odesi-pid-chas-pojeji-v-budinku-profspilok-zaginuli-38-lyudey-8-iz-nih-vistribnuli-z-vikon.html |date=4 травня 2014 }} // 02.05.2014 | 22:40</ref>.

=== Оголошення в Україні «Особливого періоду» ===
{{main|Мобілізація в Україні|Особливий період в Україні (з 2014)}}
{{seealso|Добровольчі військові формування України (з 2014)|Батальйони територіальної оборони України (2014)|Національна гвардія України|Патрульна служба поліції особливого призначення України}}

=== Антитерористична операція ===

'''{{детальніше|Війна на сході України}}'''

==== Початок антитерористичної операції (13 квітня—20 червня 2014) ====
[[17 березня]] в Україні вперше оголошена мобілізація указом в.о. Президента України [[Турчинов Олександр Валентинович|О.&nbsp;В.&nbsp;Турчинова]]<ref>{{УПУ|303/2014|17.03.2014|Про часткову мобілізацію}}</ref>.

У період з [[12 квітня|12]] по [[14 квітня]] терористами було захоплено ряд адміністративних будівель у містах Донецької області: [[Слов'янськ]], [[Краматорськ]], [[Бахмут|Артемівськ]], [[Лиман (місто)|Лиман]], [[Дружківка]], [[Єнакієве]], [[Макіївка]], [[Маріуполь]], [[Горлівка]], [[Харцизьк]], [[Жданівка]] і [[Хрестівка|Кіровське]]<ref>{{Cite web |url=http://news.liga.net/articles/politics/1280196-vtorzhenie_v_ukrainu_poslednie_sobytiya_v_krymu_i_na_yugo_vostoke.htm |title=Вторжение в Украину: хроника за 5-15 апреля |accessdate=2 липня 2014 |archive-date=13 липня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140713035608/http://news.liga.net/articles/politics/1280196-vtorzhenie_v_ukrainu_poslednie_sobytiya_v_krymu_i_na_yugo_vostoke.htm }}</ref>.

[[Файл:2014-04-14 Sloviansk city council - 2.jpg|міні|left|Терористи у [[Слов'янськ]]у]]
[[15 квітня]] українські війська увійшли в Слов'янськ і Краматорськ, взяли під контроль аеропорти даних міст. З [[16 квітня]] по [[1 травня]] терористами ДНР були захоплені адмінбудівлі міст: [[Новоазовськ]], [[Сіверськ]], [[Кальміуське|Комсомольське]], [[Покровськ|Красноармійськ]], [[Родинське]]<ref>{{Cite web |url=http://news.liga.net/articles/politics/1396412-vtorzhenie_v_ukrainu_poslednie_sobytiya_v_donbasse_i_v_krymu.htm |title=Вторжение России в Украину: хроника за 16-24 апреля |accessdate=2 липня 2014 |archive-date=13 липня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140713015746/http://news.liga.net/articles/politics/1396412-vtorzhenie_v_ukrainu_poslednie_sobytiya_v_donbasse_i_v_krymu.htm }}</ref>. [[28 квітня]] в Луганську сепаратисти оголосили про створення ЛНР, і почали захоплювати адміністративні будівлі Луганської області. За період 28 квітня&nbsp;— 2 травня були захоплені: [[Станиця Луганська]], [[Луганськ]], [[Хрустальний|Красний Луч]], [[Первомайськ (Алчевський район)|Первомайськ]], [[Алчевськ]], [[Антрацит]], [[Довжанськ|Свердловськ]], [[Кадіївка|Стаханов]]<ref>{{Cite web |url=http://news.liga.net/articles/politics/1596426-vtorzhenie_v_ukrainu_poslednie_sobytiya_v_donbasse_i_krymu.htm |title=Антитеррористическая операция в Донбассе: хроника за 1-31 мая |accessdate=2 липня 2014 |archive-date=14 липня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140714022043/http://news.liga.net/articles/politics/1596426-vtorzhenie_v_ukrainu_poslednie_sobytiya_v_donbasse_i_krymu.htm }}</ref>.

[[11 травня]] було [[Референдуми на Донеччині та Луганщині 2014|проведено псевдореферендуми]] що до незалежності ДНР і ЛНР. За даними яких, за незалежність проголосувало 89,07&nbsp;% і 96,2&nbsp;% відповідно<ref>{{Cite web |url=http://espreso.tv/news/2014/05/12/za_nezalezhnist_dnr_na_psevdoreferendumi_proholosuvalo_89_yavka_7487_ |title=Сепаратисти оголосили остаточні результати «референдуму»: За ДНР проголосувало 89 % |accessdate=2 липня 2014 |archive-date=14 липня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140714163401/http://espreso.tv/news/2014/05/12/za_nezalezhnist_dnr_na_psevdoreferendumi_proholosuvalo_89_yavka_7487_ }}</ref>.

[[22 травня]] відбувся [[Бій під Волновахою 22 травня 2014 року|напад на табір сил антитерористичної операції (АТО) під Волновахою]], сепаратисти вночі завдали неочікуваного удару українській армії, 18 військовослужбовців було вбито<ref>{{Cite web |url=http://news.liga.net/photo/politics/1836593-natsgvardiya_ponesla_bolshie_poteri_foto_i_video_iz_volnovakhi.htm#1 |title=Силы АТО понесли большие потери: фото и видео из Волновахи |accessdate=6 липня 2014 |archive-date=29 травня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140529145424/http://news.liga.net/photo/politics/1836593-natsgvardiya_ponesla_bolshie_poteri_foto_i_video_iz_volnovakhi.htm#1 }}</ref>.

[[26 травня]] відбувся [[Бої за Донецький аеропорт|бій за Донецький аеропорт]], це була перша масштабна успішна операція сил АТО, за допомогою авіації та десанту, було знищено до 300 сепаратистів, при цьому українська армія не понесла жодних втрат.<ref>{{Cite web |url=http://news.liga.net/news/politics/1889496-v_aeroportu_donetska_nachalas_antiterroristicheskaya_operatsiya.htm |title=В аэропорту Донецка началась антитеррористическая операция |accessdate=6 липня 2014 |archive-date=14 липня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140714212320/http://news.liga.net/news/politics/1889496-v_aeroportu_donetska_nachalas_antiterroristicheskaya_operatsiya.htm }}</ref>.

[[4 червня]] сили антитерористичної операції повністю звільнили [[Лиман (місто)|Лиман]] Донецької області від терористів<ref>{{Cite web |url=http://zaxid.net/news/showNews.do?ukrayinski_viyska_zvilnili_krasniy_liman_vid_teroristiv&objectId=1310575 |title=Українські війська звільнили Красний Лиман від терористів |accessdate=8 липня 2014 |archive-date=14 липня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140714180724/http://zaxid.net/news/showNews.do?ukrayinski_viyska_zvilnili_krasniy_liman_vid_teroristiv&objectId=1310575 }}</ref>

[[13 червня]] українські війська [[Протистояння у Маріуполі (2014)|звільнили]] [[Маріуполь]]<ref>{{Cite web |url=http://news.liga.net/news/politics/1671117-pogibshikh_i_ranenykh_sredi_voennosluzhashchikh_vsu_v_mariupole_net.htm |title=Погибших и раненых среди военнослужащих ВСУ в Мариуполе нет |accessdate=6 липня 2014 |archive-date=14 липня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140714194851/http://news.liga.net/news/politics/1671117-pogibshikh_i_ranenykh_sredi_voennosluzhashchikh_vsu_v_mariupole_net.htm }}</ref>. [[14 червня]] сепаратисти [[Збиття Іл-76 у Луганську|збили Іл-76]] Збройних сил України, що доправляв військових у Луганський аеропорт, унаслідок якого загинуло 49 осіб, в тому числі екіпаж літака. Того ж дня були здійснені численні напади терористів на блокпости сил АТО, під час яких було вбито 6 військовослужбовців. Загалом за день втрати силовиків склали 55 чоловік, що є найбільшою військовою втратою України за часи незалежності<ref>{{Cite web |url=http://1tv.com.ua/uk/euronews/2014/06/14/56251 |title=День жалоби в Україні за військовими, які загинули на збитому бойовиками літаку |accessdate=8 липня 2014 |archive-date=14 липня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140714221506/http://1tv.com.ua/uk/euronews/2014/06/14/56251 }}</ref>.

[[19 червня]] була розпочата підготовка до перемир'я, основні сили АТО були кинуті на взяття під контроль державного кордону Донбасу, що було фактично зроблено до вечора<ref>{{Cite web |url=http://ukrain.bazaza.net/205543/ |title=Турчинов: Кордон з Росією «фактично» закрит |accessdate=8 липня 2014 |archive-date=14 липня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140714220536/http://ukrain.bazaza.net/205543/ }}</ref>.

[[Файл:East Ukraine conflict dynamics.gif|thumb|ліворуч|Хід звільнення території від терористів з 1 липня]]
[[Файл:OSCE SMM monitoring the movement of heavy weaponry in eastern Ukraine (16544235410).jpg|міні|Пересування військової техніки України, березень 2015]]

==== Одностороннє припинення вогню (20-30 червня 2014 року) ====
[[20 червня]] [[Порошенко Петро Олексійович|Петро Порошенко]] віддав наказ про припинення бойових дій на окупованих терористами територіях, перемир'я було оголошене з 22:00 20 червня по 10:00 27 червня 2014 року. В представленому плані «припинення вогню» було 15 обов'язкових пунктів щодо його виконання<ref>{{Cite web |url=http://tsn.ua/politika/mirniy-plan-dlya-donbasu-peredbachaye-shirokomasshtabnu-amnistiyu-poroshenko-353091.html |title=Мирний план для Донбасу передбачає широкомасштабну амністію — Порошенко |accessdate=2 липня 2014 |archive-date=9 липня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140709040559/http://tsn.ua/politika/mirniy-plan-dlya-donbasu-peredbachaye-shirokomasshtabnu-amnistiyu-poroshenko-353091.html }}</ref>.

За час перемир'я загинули 27 і було поранено 69 українських силовиків. Загальна кількість нападів сепаратистів на позиції АТО&nbsp;— 108 разів<ref>{{Cite web |url=http://news.liga.net/news/politics/2360800-za_vremya_peremiriya_pogibli_27_i_raneny_69_ukrainskikh_silovikov.htm |title=За время перемирия погибли 27 и ранены 69 украинских силовиков |accessdate=30 червня 2014 |archive-date=7 липня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140707004628/http://news.liga.net/news/politics/2360800-za_vremya_peremiriya_pogibli_27_i_raneny_69_ukrainskikh_silovikov.htm }}</ref>, зокрема терористи обстрілювали позиції українських військових на [[Карачун (гора)|висоті Карачун]], [[Краматорськ]]у, [[Амвросіївка|Амвросіївці]] та [[Рубіжне]]<ref>{{Cite web |url=http://news.liga.net/news/incident/2231651-boeviki_obstrelyali_pogranichnikov_i_blokposty_ato_est_ranenye.htm |title=Боевики обстреляли пограничников и блокпосты АТО, есть раненые |accessdate=1 липня 2014 |archive-date=24 червня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140624104322/http://news.liga.net/news/incident/2231651-boeviki_obstrelyali_pogranichnikov_i_blokposty_ato_est_ranenye.htm }}</ref>, бойовиками ДНР була захоплена військова частина ЗСУ 3004, що розташована в [[Донецьк]]у.<ref>{{Cite web |url=http://news.liga.net/news/politics/2309965-terroristy_zakhvatili_voinskuyu_chast_v_donetske.htm |title=Террористы захватили воинскую часть в Донецке |accessdate=1 липня 2014 |archive-date=29 червня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140629105859/http://news.liga.net/news/politics/2309965-terroristy_zakhvatili_voinskuyu_chast_v_donetske.htm }}</ref>, а також збили [[Мі-8]], у результаті чого загинуло 9 українських військових, у тому числі 3 члени екіпажу<ref>{{Cite web |url=http://news.liga.net/news/politics/2270872-pod_slavyanskom_terroristy_sbili_vertolet_mi_8_ukrainskoy_armii.htm |title=Под Славянском террористы сбили вертолет Ми-8 украинской армии |accessdate=1 липня 2014 |archive-date=27 червня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140627124334/http://news.liga.net/news/politics/2270872-pod_slavyanskom_terroristy_sbili_vertolet_mi_8_ukrainskoy_armii.htm }}</ref>.

Під час одностороннього перемир'я відбувся обмін 10 заручників<ref>{{Cite web |url=http://news.liga.net/news/politics/2283953-za_dni_peremiriya_proizveden_obmen_desyatyu_zalozhnikami_koval_.htm |title=За дни перемирия произведен обмен десятью заложниками — Коваль |accessdate=1 липня 2014 |archive-date=2 липня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140702232008/http://news.liga.net/news/politics/2283953-za_dni_peremiriya_proizveden_obmen_desyatyu_zalozhnikami_koval_.htm }}</ref>.

Після наради РНБО, Петром Порошенком було вирішено продовжити одностороннє перемир'я з 27 по 30 червня. Рішення викликало широке обурення в суспільстві, армії та добровольчих батальйонах<ref>{{Cite web |url=http://news.liga.net/news/politics/2323013-poroshenko_otsrochil_ato_ukraina_prisoedinilas_k_ultimatumu_es.htm |title=Порошенко отсрочил АТО: Украина присоединилась к ультиматуму ЕС |accessdate=1 липня 2014 |archive-date=30 червня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140630105858/http://news.liga.net/news/politics/2323013-poroshenko_otsrochil_ato_ukraina_prisoedinilas_k_ultimatumu_es.htm }}</ref>.

==== Поновлення антитерористичної операції ====
Рішенням [[Рада національної безпеки і оборони України|РНБО]] АТО було відновлено, в перші години [[1 липня]] [[2014]] року українськими військовими було завдано авіаційних та артилерійських ударів по позиціях терористів у [[Слов'янськ]]у, [[Краматорськ]]у, [[Луганськ]]у та іншим точках, загалом були атаковані 120 розвіданих раніше, скупченнях терористів<ref>{{Cite web |url=http://www.pravda.com.ua/news/2014/07/1/7030576/?attempt=1 |title=На Донбасі силовики обстрілюють терористів — джерело  |accessdate=1 липня 2014 |archive-date=14 липня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140714221249/http://www.pravda.com.ua/news/2014/07/1/7030576/?attempt=1 }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://espreso.tv/news/2014/07/01/koval_my_vedemo_sohodni_vohon_po_120_rozvidanymy_cilyam |title=Коваль: Ми ведемо сьогодні вогонь по 120 розвіданих цілях |accessdate=2 липня 2014 |archive-date=6 липня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140706122443/http://espreso.tv/news/2014/07/01/koval_my_vedemo_sohodni_vohon_po_120_rozvidanymy_cilyam }}</ref>.

[[Файл:Normandy format talks in Minsk (February 2015) 03.jpeg|міні|[[Лукашенко Олександр Григорович|Олександр Лукашенко]] і «[[Нормандський формат|Нормандська четвірка]]» в [[Мінськ]]у. 11 лютого 2015 року]]
Протягом 1 липня поблизу [[Карлівка (Покровський район)|Карлівки]] та [[Донецьк]]а відбулися танкові бої<ref>{{Cite web |url=http://www.62.ua/news/566371 |title=Под Донецком идет танковый бой |accessdate=1 липня 2014 |archive-date=1 липня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140701085207/http://www.62.ua/news/566371 }}</ref>, в Донецьку був здійснений напад на Донецьке облуправління міліції, що раніше перейшло на бік ДНР<ref>{{Cite web |url=http://news.liga.net/news/politics/2361208-boeviki_napali_na_donetskoe_oblupravlenie_militsii_est_zalozhniki_.htm |title=Боевики напали на Донецкое облуправление милиции, есть заложники |accessdate=1 липня 2014 |archive-date=7 липня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140707073411/http://news.liga.net/news/politics/2361208-boeviki_napali_na_donetskoe_oblupravlenie_militsii_est_zalozhniki_.htm }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://drugoi.livejournal.com/4008457.html |title=Сегодня в Донецке: нападение на здание УВД |accessdate=2 липня 2014 |archive-date=7 липня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140707170009/http://drugoi.livejournal.com/4008457.html }}</ref>, а також мінометним обстрілом терористами позицій українських військ поблизу Слов'янська було знищено Слов'янську телевежу на горі [[Карачун (гора)|Карачун]]<ref>{{Cite web |url=http://news.liga.net/articles/politics/1658614-vtorzhenie_v_ukrainu_poslednie_sobytiya_v_donbasse_i_krymu.htm |title=Операция по антитеррору: последние события в Донбассе |accessdate=28 червня 2014 |archive-date=27 червня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140627204119/http://news.liga.net/articles/politics/1658614-vtorzhenie_v_ukrainu_poslednie_sobytiya_v_donbasse_i_krymu.htm }}</ref>.

Вранці [[2 липня]] сили АТО увійшли в [[Луганськ]], почалась [[Битва за Луганськ 2014|битва за місто]]. Багато сепаратистів здалися українським військовим<ref>{{Cite web |url=http://espreso.tv/news/2014/07/02/syly_ato_uviyshly_v_luhansk |title=Сили АТО увійшли в Луганськ |accessdate=2 липня 2014 |archive-date=2 липня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140702231427/http://espreso.tv/news/2014/07/02/syly_ato_uviyshly_v_luhansk }}</ref>. Бойовикам ЛНР з Росії було поставлено 20 танків і 122 одиниці бронетехніки<ref>{{Cite web |url=http://news.liga.net/news/politics/2399522-boevikam_lnr_postavili_20_tankov_i_122_edinitsy_bronetekhniki_iz_rf.htm |title=Боевикам ЛНР из России поставили 20 танков и 122 единицы бронетехники. Об этом в эфире 5 канала заявил руководитель управления информационной безопасности Национальной гвардии Юрий Стець |accessdate=4 липня 2014 |archive-date=4 липня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140704204920/http://news.liga.net/news/politics/2399522-boevikam_lnr_postavili_20_tankov_i_122_edinitsy_bronetekhniki_iz_rf.htm }}</ref>, також було відомо про передачу 10 установок БМ-21 «Град»<ref>{{Cite web |url=http://news.liga.net/news/politics/2374206-minoborony_naschitalo_v_ukraine_10_rossiyskikh_ustanovok_grad.htm |title=Минобороны насчитало в Украине 10 российских установок «Град» |accessdate=4 липня 2014 |archive-date=7 липня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140707073526/http://news.liga.net/news/politics/2374206-minoborony_naschitalo_v_ukraine_10_rossiyskikh_ustanovok_grad.htm }}</ref>.

У боях поблизу [[Слов'янськ]]а та [[Миколаївка (місто)|Миколаївки]] [[3 липня]] було знищено 6 пунктів терористів, втрати&nbsp;— не менше 150 чоловік, зі сторони українських військових&nbsp;— 2 вбитих і 4 поранених<ref>{{Cite web |url=http://news.liga.net/news/politics/2399513-v_boyakh_pod_slavyanskom_sily_ato_unichtozhili_150_boevikov_tymchuk.htm |title=В боях под Славянском силы АТО уничтожили 150 боевиков — Тымчук |accessdate=4 липня 2014 |archive-date=4 липня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140704205919/http://news.liga.net/news/politics/2399513-v_boyakh_pod_slavyanskom_sily_ato_unichtozhili_150_boevikov_tymchuk.htm }}</ref>.

[[5 липня]], після поразки в Миколаївці, терористи відступили зі [[Слов'янськ]]а, українські війська зайняли місто, підняли [[прапор України]]<ref>{{Cite web |url=http://news.liga.net/news/politics/2412523-zalozhniki_v_slavyanske_boeviki_brosili_oruzhie_i_dengi.htm |title=Заложники в Славянске: Боевики бросили оружие и деньги |accessdate=5 липня 2014 |archive-date=7 липня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140707222614/http://news.liga.net/news/politics/2412523-zalozhniki_v_slavyanske_boeviki_brosili_oruzhie_i_dengi.htm }}</ref>. Колони сепаратистів відступили і з [[Краматорськ]]а, близько 1 тисячі бойовиків, разом з [[Гіркін Ігор Всеволодович|Гіркіним]] колоною рушили до [[Донецьк]]а<ref>{{Cite web |url=http://news.liga.net/articles/politics/2399738-operatsiya_po_antiterroru_poslednie_sobytiya_v_donbasse.htm |title=Операция по антитеррору: последние события в Донбассе |accessdate=5 липня 2014 |archive-date=4 липня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140704204645/http://news.liga.net/articles/politics/2399738-operatsiya_po_antiterroru_poslednie_sobytiya_v_donbasse.htm }}</ref>. Того ж дня від терористів було звільнено [[Краматорськ]], [[Дружківка|Дружківку]], [[Костянтинівка|Костянтинівку]]. Всі сили сепаратисти кинули на оборону [[Донецьк]]а, [[Луганськ]]а, [[Горлівка|Горлівки]], покидаючи при цьому інші населені пункти<ref>{{Cite web |url=http://news.liga.net/photo/politics/2424750-v_kramatorske_podnyali_flagi_ukrainy_foto_iz_goroda.htm#2 |title=В Краматорске подняли флаги Украины: фото из города |accessdate=5 липня 2014 |archive-date=7 липня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140707224021/http://news.liga.net/photo/politics/2424750-v_kramatorske_podnyali_flagi_ukrainy_foto_iz_goroda.htm#2 }}</ref>.

[[6 липня]] українські війська зайняли [[Бахмут|Артемівськ]], під контролем терористів залишилось 7 великих міст Донбасу: [[Донецьк]], [[Горлівка]], [[Луганськ]], [[Сніжне]], [[Антрацит]], [[Сорокине|Краснодон]] і [[Сєвєродонецьк]]<ref>{{Cite web |url=http://news.liga.net/news/politics/2437566-naibolee_ostroy_ostaetsya_obstanovka_v_semi_gorodakh_donbassa.htm |title=Террористы контролируют семь крупных городов Донбасса |accessdate=7 липня 2014 |archive-date=9 липня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140709190637/http://news.liga.net/news/politics/2437566-naibolee_ostroy_ostaetsya_obstanovka_v_semi_gorodakh_donbassa.htm }}</ref>.

[[10 липня]] сили АТО завдали ряд успішних авіаційних ударів по позиціям терористів, було знищено близько 100 бойовиків, 2 танки й установку «Град», в ході наступу звільнили [[Сіверськ]]. Основними епіцентрами боїв стали Донецьк і Луганськ<ref>{{Cite web |url=http://news.liga.net/news/politics/2476530-aviatsiya_sil_ato_nanesla_ryad_uspeshnykh_udarov_po_terroristam.htm |title=Авиация сил АТО нанесла ряд успешных ударов по террористам |accessdate=10 липня 2014 |archive-date=13 липня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140713033945/http://news.liga.net/news/politics/2476530-aviatsiya_sil_ato_nanesla_ryad_uspeshnykh_udarov_po_terroristam.htm }}</ref>.

[[11 липня]] [[Атака біля Зеленопілля|відбувся обстріл]] з установок [[БМ-21 «Град»]] [[Проросійські виступи в Україні (2014)|проросійськими сепаратистами]] табору сил [[Війна на сході України|антитерористичної операції]] неподалік села [[Зеленопілля (Довжанський район)|Зеленопілля]] [[Луганська область|Луганської області]]. Внаслідок атаки загинуло 19 українських військовослужбовців, 93 були поранені<ref>{{Cite web |url=http://www.pravda.com.ua/news/2014/07/11/7031630/ |title=Бойовики обстріляли військових з «Градів». Загинули близько 30 бійців |accessdate=11 липня 2014 |archive-date=11 липня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140711234520/http://www.pravda.com.ua/news/2014/07/11/7031630/ }}</ref>. У відповідь українськими військовими було завдано серії авіаударів, було знищено численні бази і колони терористів. Всього протягом доби виконано 16 вильотів, було знищено близько 1000 бойовиків<ref>{{Cite web |url=http://news.liga.net/news/incident/2501472-ukrainskaya_aviatsiya_unichtozhila_dve_bazy_terroristov_v_donbasse.htm |title=Украинская авиация уничтожила две базы террористов в Донбассе |accessdate=11 липня 2014 |archive-date=11 липня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140711204458/http://news.liga.net/news/incident/2501472-ukrainskaya_aviatsiya_unichtozhila_dve_bazy_terroristov_v_donbasse.htm }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://news.liga.net/articles/politics/2489153-chernaya_pyatnitsa_chto_proiskhodit_v_zone_ato.htm |title=Черная пятница: что происходит в зоне АТО |accessdate=12 липня 2014 |archive-date=13 липня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140713040416/http://news.liga.net/articles/politics/2489153-chernaya_pyatnitsa_chto_proiskhodit_v_zone_ato.htm }}</ref>.

[[15 липня]] поблизу селища [[Ізварине]] сили АТО були обстріляні з гранатометів, унаслідок чого 8 осіб загинуло<ref>{{Cite web |url=http://tsn.ua/politika/boyoviki-z-granatometiv-obstrilyali-silovikiv-bilya-izvarinogo-8-zagiblih-zmi-359261.html |title=Бойовики з гранатометів обстріляли силовиків біля Ізвариного: 8 загиблих — ЗМІ |accessdate=18 липня 2014 |archive-date=18 липня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140718162626/http://tsn.ua/politika/boyoviki-z-granatometiv-obstrilyali-silovikiv-bilya-izvarinogo-8-zagiblih-zmi-359261.html }}</ref>. Російським авіаударом знищений будинок у місті [[Сніжне]] Донецької області. В результаті удару загинуло 11 осіб<ref>{{Cite web |url=http://tsn.ua/ukrayina/kilkist-zagiblih-pid-zavalami-v-snizhnomu-zbilshilas-do-11-osib-359229.html |title=Кількість загиблих під завалами в Сніжному збільшилась до 11 осіб |accessdate=18 липня 2014 |archive-date=18 липня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140718163615/http://tsn.ua/ukrayina/kilkist-zagiblih-pid-zavalami-v-snizhnomu-zbilshilas-do-11-osib-359229.html }}</ref>.

[[16 липня]] російським винищувачем [[МіГ-29]] був збитий український штурмовик.

[[17 липня]] російські сили ППО з установки ЗРК «Бук-М» '''[[Збиття Boeing 777 біля Донецька|збили]] пасажирський Боїнг-777''' рейсу МН17 [[Амстердам]]-[[Куала-Лумпур]], в результаті чого загинули всі 298 осіб, які були на борту. Збиття Боїнга спричинило нову хвилю міжнародних [[Економічні санкції|санкцій]] західних держав проти Російської Федерації.

У серпні 2014 року Російська Федерація задіяла під Луганськом сили кількох батальйонних тактичних груп для прориву українського оточення навколо міста. Батальйонні тактичні групи були сформовані на основі десантно-штурмових полків [[104-й десантно-штурмовий полк (РФ)|104 ДШП]] та [[234-й десантно-штурмовий полк (РФ)|234 ДШП]] псковської [[76-та десантно-штурмова дивізія (РФ)|76-ї десантно-штурмової дивізії]], мотострілецьких бригад [[15-та окрема мотострілецька бригада (РФ)|15 ОМСБр]], [[18-та окрема мотострілецька бригада (РФ)|18 ОМСБр]], [[74-та окрема мотострілецька бригада (РФ)|74 ОМСБр]], [[136-та окрема мотострілецька бригада (РФ)|136 ОМСБр]] та [[200-та окрема мотострілецька бригада (РФ)|200 ОМБСр]], а також підрозділів [[61-ша окрема бригада морської піхоти (РФ)|61-ї бригади морської піхоти]]. Мотострілецькі підрозділи 200-ї бригади використовували танки [[Т-72Б3]], а 136-ї бригади&nbsp;— [[Т-90|Т-90А]]<ref>{{cite web
 | url = https://www.bellingcat.com/news/uk-and-europe/2017/04/02/tankspotting-t-90as-donbass/
 | title = Tankspotting: T-90As in the Donbass
 | date = April 2, 2017
 | author = Veli-Pekka Kivimäki
 | accessdate = травень 4, 2017
 | archive-date = квітень 5, 2017
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20170405101815/https://www.bellingcat.com/news/uk-and-europe/2017/04/02/tankspotting-t-90as-donbass/
 }}</ref>.

{{main|Бої за Луганський аеропорт|Бої за Новосвітлівку|Бої за Георгіївку}}

Наприкінці серпня добровольчі підрозділи і загони [[ЗСУ]] загальною чисельністю близько 1500 осіб зробили спробу пробитися до важливого вузла '''[[Іловайськ]]а''', але Росія застосувала свої регулярні війська, внаслідок чого була оточена, загинула і потрапила до ворожого полону значна кількість (від 229 до 459 загинуло за різними оцінками) захисників України.

{{main|Бої за Іловайськ}}

Скориставшись поразкою підрозділів ЗС України під Іловайськом, російські підрозділи просунулися на захід і, зокрема, захопили Тельманівський район з узбережжям Азовського моря до Маріуполя.

Зазначені події невдовзі стали однією з причин укладання 5 вересня 2014&nbsp;р. '''Мінських угод''' щодо тимчасового припинення вогню на фронті і початку політичного врегулювання.

{{main|Мінський протокол}}

==== Бої за Дебальцеве та Мінська угода 2015 року ====
{{main|Комплекс заходів щодо виконання Мінського протоколу}}
{{main|Бої за Дебальцеве (2015)}}

=== Хід протистояння у 2016—2020 ===
[[14 лютого]] 2018 року [[окупаційні війська РФ в Криму]] зняли блокпости на пунктах пропуску. [[15 лютого]] 2018 року, під час проведення тренувань з протиповітряної оборони Збройних Сил України силами та засобами Повітряних Сил ЗС України було зафіксовано активізацію дій повітряної компоненти Повітряно-Космічних Сил Російської Федерації, вздовж східного повітряного кордону України.

Винищувальна та бомбардувальна авіації країни агресора здійснювала вильоти з аеродромів Курськ, Міллерово, Гвардійське та Саки з максимальним наближенням до державного кордону України та лінії розмежування. Окрім того, група стратегічних бомбардувальників-ракетоносців [[Ту-95]] у супроводі пари винищувачів [[Су-30]] РФ проліт в повітряному просторі АР Крим та відпрацював умовні пуски крилатих ракет у напрямку материкової частини України<ref>{{cite web |url=https://www.unian.ua/war/10009142-rosiya-napravila-vinishchuvachi-ta-bombarduvalniki-do-kordoniv-ukrajini.html |title=Росія направила винищувачі та бомбардувальники до кордонів України |author= |date=2018-02-15 |website=https://www.unian.ua/ |publisher=[[УНІАН]] |accessdate=15 лютого 2018 |archive-date=2018-02-15 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180215213635/https://www.unian.ua/war/10009142-rosiya-napravila-vinishchuvachi-ta-bombarduvalniki-do-kordoniv-ukrajini.html }}</ref><ref>{{cite web |url=https://www.radiosvoboda.org/a/news/29042068.html |title=ЗСУ: літаки Росії вилетіли з аеродромів і максимально наблизились до кордону |author= |date=2018-02-15 |website=https://www.radiosvoboda.org/ |publisher=[[Радіо «Свобода»]] |accessdate=15 лютого 2018 |archive-date=2018-02-16 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180216030935/https://www.radiosvoboda.org/a/news/29042068.html }}</ref>.

Вдень [[22 березня]] 2018 року, сили і засоби української ППО привели в бойову готовність після провокації авіації Росії в районі Чорного моря. Вдруге за місяць було зафіксовано провокативні дії з боку повітряної компоненти повітряно-космічних сил Російської Федерації, вздовж східного та південного повітряного кордону України. Виявивши загрозу зі сторони країни агресора усі визначені сили та засоби протиповітряної оборони були приведені в бойову готовність, задля відсічі у разі застосування авіації повітряно-космічних сил Російської Федерації. Винищувальна та бомбардувальна авіація Росії здійснювала вильоти з аеродромів Шайковка, Кримськ та Бельбек з максимальним наближенням до державного кордону України, лінії розмежування між материковою частиною України та АР Крим, а також з наближенням, до 40 кілометрів, до берегової лінії зі сторони Чорного моря з подальшим польотом вздовж узбережжя Румунії, Республіки Болгарії та Республіки Туреччини. Окрім того, група дальніх стратегічних бомбардувальників-ракетоносців Ту-22, з повним боєкомплектом, у супроводі пари винищувачів Су-30 РФ здійснили політ у повітряному просторі АР Крим, Азовського та Чорного морів із відпрацювань певних умовних завдань зі здійснення ударів. За повідомленням, такі дії авіації Російської Федерації викликані передусім реакцією на проведення чергового етапу командно штабних тренувань у повітряних силах ЗСУ та з метою умовного відпрацювання блокади протоки Босфор<ref>{{cite web |url=https://www.pravda.com.ua/news/2018/03/22/7175503/ |title=Росія провокує літаками: Українські ППО привели в бойову готовність |author= |date=2018-03-22 |website=https://www.pravda.com.ua/ |publisher=[[Українська правда]] |accessdate=22 березня 2018 |archive-date=2018-03-23 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180323031004/https://www.pravda.com.ua/news/2018/03/22/7175503/ }}</ref> Надвечір рівень бойової готовності було знижено до постійного чергування.<ref>{{cite web |url=https://www.pravda.com.ua/news/2018/03/22/7175530/ |title=Бойову готовність української ППО зняли |author= |date=2018-03-22 |website=https://www.pravda.com.ua/ |publisher=[[Українська правда]] |accessdate=22 березня 2018 |archive-date=2018-03-23 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180323031306/https://www.pravda.com.ua/news/2018/03/22/7175530/ }}</ref>.

30 квітня&nbsp;— згідно Закону України<ref>{{Cite web |url=https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2463-19#Text |title=Закон України «Про внесення змін до розділу XX „Перехідні положення“ Податкового кодексу України щодо відносин, пов'язаних із здійсненням заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях» |accessdate=6 вересня 2020 |archive-date=6 лютого 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210206053449/https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2463-19#Text }}</ref> система заходів, які передбачала [[Антитерористична операція|АТО]] була доповнена комплексом військових і спеціальних організаційно-правових заходів [[Операція об'єднаних сил|ООС]], загальне командування перейшло від [[Служба безпеки України|СБУ]] до [[Об'єднаний оперативний штаб ЗС України|Об'єднаного оперативного штабу ЗС України]] під керівництвом [[Генеральний штаб Збройних сил України|Генерального штабу Збройних Сил України]]. Першим Командувачем Об'єднаних сил на Донбасі було призначено [[генерал-лейтенант]]а [[Наєв Сергій Іванович|Сергія Наєва]]<ref>{{Cite web |url=https://espreso.tv/news/2018/03/16/poroshenko_pryznachyv_generala_nayeva_komanduvachem_obyednanykh_syl |title=Командувачем Об'єднаних сил на Донбасі призначено генерал-лейтенанта Сергія Наєва |accessdate=6 вересня 2020 |archive-date=4 травня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210504205630/https://espreso.tv/news/2018/03/16/poroshenko_pryznachyv_generala_nayeva_komanduvachem_obyednanykh_syl }}</ref>.

==== Інцидент у Керченській протоці ====
{{main|Блокада Азовського моря}}
[[25 листопада]] 2018 року відбувся [[Інцидент у Керченській протоці|Бій біля Керченської протоки]] у якому МБАКи «[[Бердянськ (артилерійський катер)|Бердянськ]]», «[[Нікополь (артилерійський катер)|Нікополь]]» та рейдовий буксир «[[Яни Капу (буксир)|Яни Капу]]» здійснювали плановий перехід з порту Одеси до порту Маріуполь Азовського моря. Буксир «Яни Капу» зазнав тарану з боку російського прикордонного корабля «Дон». Потім коли вони вийшли з 12-мильної зони катери ПС ФСБ РФ відкрили вогонь по корабельній групі Військово-Морських Сил ЗС України.

=== Ескалація російської агресії (2021—2022) ===
{{Докладніше|Підготовка Росії до вторгнення в Україну 2022 року}}
У 2021 році Росія розкритикувала масштабні військові навчання [[НАТО]] під назвою [[Захисник Європи 21|''Defender-Europe'' 21]]<ref name="Defender-Europe 21">{{cite news |title=Україна: мета майбутнього Defender Europe 2021 вправа полягає у вправі до війни з Росією |url=http://www.uawire.org/ukraine-purpose-of-upcoming-defender-europe-2021-exercise-is-to-practice-for-war-with-russia |work=UAWire |date=4 квітня 2021 |accessdate=18 січня 2022 |archive-date=19 січня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220119071418/http://www.uawire.org/ukraine-purpose-of-upcoming-defender-europe-2021-exercise-is-to-practice-for-war-with-russia }}</ref><ref name="briefing"/>, одні з найбільших військових навчань під проводом НАТО в Європі за останні десятиліття, які почалися у березні 2021 року. Військові навчання складалися з «майже одночасних операції на більш ніж 30 тренувальних ділянках» у Центральній та Східній Європі<ref name="Army Times">{{cite news |title=Почалося масштабне навчання НАТО Defender Europe під проводом армії |url=https://www.armytimes.com/news/your-army/2021/03/15/massive-army-led-nato-exercise-defender-europe-kicks-off/ |work=[[Army Times]] |date=15 березня 2021 |accessdate=18 січня 2022 |archive-date=23 січня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220123133127/https://www.armytimes.com/news/your-army/2021/03/15/massive-army-led-nato-exercise-defender-europe-kicks-off/ }}</ref><ref>{{cite news |title=Німеччина каже, що Росія прагне «спровокувати» нарощування військ на кордоні України |url=https://www.rferl.org/a/russia-ukraine-military-germany-nato/31203229.html |work=Radio Free Europe/Radio Liberty |date=14 квітня 2021 |accessdate=18 січня 2022 |archive-date=20 квітня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210420180825/https://www.rferl.org/a/russia-ukraine-military-germany-nato/31203229.html }}</ref>. Представник України в [[Тристороння контактна група з мирного врегулювання ситуації на сході України|Тристоронній контактній групі по Донбасу]] Олексій Арестович повідомив, що «початок масштабних навчань НАТО під назвою ''Defender Europe'' 2021 означає „захист Європи“. Сценарій такий, що від Балтійського до Чорного моря ми відпрацьовуємо, ну, скажімо прямо, війну з Росією, сценарій збройного протистояння з Росією»<ref name="Defender-Europe 21"/>. 15 квітня 2021 року речниця МЗС Росії Марія Захарова заявила, що лише на 2021 рік «НАТО планує сім військових навчань в Україні. Незабаром поблизу України розпочнеться активна фаза навчань ''Defender Europe'' 2021, наймасштабніших навчань за багато років»<ref name="briefing">{{cite news |title=Брифінг речника МЗС Марії Захарової, Москва, 15 квітня 2021 р. |url=https://www.mid.ru/en/press_service/spokesman/briefings/-/asset_publisher/D2wHaWMCU6Od/content/id/4687881|work=Міністерство закордонних справ Російської Федерації| date=15 квітня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210418180736/https://www.mid.ru/en/press_service/spokesman/briefings/-/asset_publisher/d2whawmcu6od/content/id/4687881/|archive-date=18 квітня 2021}}</ref>.

Наприкінці березня&nbsp;— на початку квітня 2021 року російські військові перекинули велику кількість озброєння і техніки з західної та центральної Росії, а також із Сибіру, в окупований Крим і навчальний центр Погоново за 17&nbsp;км на південь від [[Воронеж]]а<ref>{{cite news|title=ЄС та Великобританія обіцяють підтримку Україні після нарощування російських військ|url=http://www.theguardian.com/world/2021/apr/05/eu-sounds-alarm-at-russian-troops-ukraine-border-moves|access-date=10 квітня 2021|work=The Guardian|archive-date=9 квітня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210409173655/https://www.theguardian.com/world/2021/apr/05/eu-sounds-alarm-at-russian-troops-ukraine-border-moves}}</ref>. Спеціалісти з групи розвідки [[Jane's Information Group|«Джейнс»]] виявили чотирнадцять російських військових частин з [[Центральний військовий округ (РФ)|Центрального військового округу]], які перемістилися під російсько-український кордон, назвавши це найбільшим неоголошеним військовим пересуванням після вторгнення в Крим 2014 року<ref>{{Cite web|title=Janes виявив на кордоні з Україною підрозділи Сухопутних військ Росії та балістичні ракети «Іскандер»|url=https://www.janes.com/defence-news/news-detail/russian-ground-troop-units-and-iskander-ballistic-missiles-identified-at-ukrainian-border-by-janes|access-date=10 квітня 2021|website=Janes.com|archive-date=24 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220224193010/https://www.janes.com/defence-news/news-detail/russian-ground-troop-units-and-iskander-ballistic-missiles-identified-at-ukrainian-border-by-janes}}</ref>. Головнокомандувач Збройних сил України [[Хомчак Руслан Борисович|Руслан Хомчак]] повідомив, що Росія розмістила вздовж кордону двадцять вісім батальйонних тактичних груп і очікується, що буде доставлено ще двадцять п'ять<ref>{{Cite web|title=Хомчак: Двадцять вісім російських батальйонних тактичних груп дислокуються на кордоні з Україною|url=https://www.ukrinform.net/rubric-defense/3217976-khomchak-twentyeight-russian-battalion-tactical-groups-stationed-on-border-with-ukraine.html|access-date=10 квітня 2021|website=ukrinform.net|archive-date=19 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220119071440/https://www.ukrinform.net/rubric-defense/3217976-khomchak-twentyeight-russian-battalion-tactical-groups-stationed-on-border-with-ukraine.html}}</ref>, у тому числі в [[Брянська область|Брянській]] та Воронезькій областях Росії ([[Західний військовий округ (РФ)|Західний військовий округ]]). Наступного дня російське державне інформаційне агентство ТАРС повідомило, що п'ятдесят її БТГ, що складаються з 15 000 солдатів, були зібрані для навчань у [[Південний військовий округ (РФ)|Південному військовому окрузі]], до якого входить окупований Крим, а також він межує з зоною конфлікту на Донбасі<ref>{{Cite web|title=Понад 50 батальйонних тактичних груп для боротьби з безпілотниками противника на навчаннях на півдні Росії|url=https://tass.com/defense/1273413|access-date=10 квітня 2021|agency=TASS|archive-date=27 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220127183630/https://tass.com/defense/1273413}}</ref>. Станом на 9 квітня голова [[Державна прикордонна служба України|Державної прикордонної служби України]] підрахував, що 85 000 російських військових уже перебувають у Криму або в межах 40&nbsp;км від українського кордону<ref>{{Cite news|last=Morris|first=Loveday|date=9 квітня 2021|title=На порозі України Росія посилює війська та надсилає Байдену повідомлення про регіональний вплив|work=The Washington Post|url=https://www.washingtonpost.com/world /europe/russia-ukraine-military-biden-donbas/2021/04/09/99859490-96d3-11eb-8f0a-3384cf4fb399_story.html|access-date=11 квітня 2021|archive-date=10 квітня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210410201621/https://www.washingtonpost.com/world/}}</ref>.

Президент України [[Зеленський Володимир Олександрович|Володимир Зеленський]] розмовляв з американським президентом [[Джо Байден]]ом і закликав членів НАТО прискорити [[Відносини Україна — НАТО|рух України до членства в альянсі]]<ref>{{Cite web|last=Шиленко|first=Ольга|date=8 квітня 2021|title=Зеленський на передовій, оскільки Меркель закликає Путіна відвести війська|url=https://www.ctvnews.ca/world/ukraine-s-zelensky-on-frontline-as-merkel-uges-putin-to-pull-back-troops-1.5379725|access-date=10 квітня 2021|website=CTVNews}}</ref><ref>{{Cite news|last=Washington|first=|date=2 квітня 2021|title=Президент Байден провів розмову з президентом України Зеленським в рамках зусиль заспокоїти Київ|work=The Wall Street Journal|url=https://www.wsj.com/articles/president-biden-holds-call-with-ukrainian-president-zelensky-ukrainian-officials-say-11617376424|access-date=10 квітня 2021|issn=0099-9660|archive-date=19 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220119072620/https://www.wsj.com/articles/president-biden-holds-call-with-ukrainian-president-zelensky-ukrainian-officials-say-11617376424}}</ref>. Речник Кремля запевнив, що російські військові переміщення не становлять загрози<ref>{{Cite news|date=1 квітня 2021|title=Кремль каже, що військові переміщення поблизу України є оборонними, не становлять загрози|work=Reuters|url=https://www.reuters.com/article/us-ukraine-crisis-russia-kremlin-idUSKBN2BO51M|access-date=12 квітня 2021|archive-date=10 грудня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211210095443/https://www.reuters.com/article/us-ukraine-crisis-russia-kremlin-idUSKBN2BO51M}}</ref>, однак російський чиновник [[Козак Дмитро Миколайович|Дмитро Козак]] попередив, що російські сили можуть діяти для «захисту» російських громадян в Україні і будь-яка ескалація конфлікту означатиме «початок кінця України»&nbsp;– «не постріл в ногу, а в обличчя».<ref>{{Cite news|last=Макіннон|first=Емі|title=Чи готується Росія воювати в Україні?|work=Foreign Policy|url=https://foreignpolicy.com/2021/04/09/russia-troops-border-donbass-war-putin-zelensky-ukraine/|access-date=10 квітня 2021|archive-date=7 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220207023445/https://foreignpolicy.com/2021/04/09/russia-troops-border-donbass-war-putin-zelensky-ukraine/}}</ref><ref>{{Cite news|date=9 квітня 2021|title=Конфлікт в Україні: Москва може «захищати» повстанців, підтримуваних Росією|work=BBC News|url=https://www.bbc.com/news/world-europe-56678665|access-date=12 квітня 2021|archive-date=10 грудня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211210205807/https://www.bbc.com/news/world-europe-56678665}}</ref> На той час близько пів мільйона людей у самопроголошених [[Донецька народна республіка|ДНР]] і [[Луганська народна республіка|ЛНР]] отримали російські паспорти.<ref name="56746144bUkraineconflict">[https://www.bbc.com/news/world-europe-56746144 Чому Росія, можливо, не планує вторгнення, якого боїться Україна] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220209182818/https://www.bbc.com/news/world-europe-56746144 |date=9 лютого 2022 }}, [[BBC News]] (15 квітня 2021&nbsp;р.)</ref> Росія відмовилася від запрошення України взяти участь у зустрічі з Францією, Німеччиною та [[Організація з безпеки і співробітництва в Європі|ОБСЄ]].<ref>{{Cite web|title=Західні країни нокаутують Росію за те, що вона не бере участь у переговорах щодо України|url=https://www.msn.com/en-us/news/world/western-countries-knock-russia-for-not-attending-talks-on-ukraine/ar-BB1fw1YX|access-date=10 квітня 2021|publisher=MSN|archive-date=19 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220119060346/https://www.msn.com/en-us/news/world/western-countries-knock-russia-for-not-attending-talks-on-ukraine/ar-BB1fw1YX}}</ref><ref>{{Cite web|last=Amt|first=Auswärtiges|title=Заява Німеччини та Франції з нагоди зустрічі держав-учасниць ОБСЄ щодо незвичної військової активності на українсько-російському кордоні|url=https://wien-osze.diplo.de/osze-en/aktuelles/german-french-statement-ukraine-russia/2453272|access-date=11 квітня 2021|website=wien-osze.diplo.de|archive-date=12 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220212123051/https://wien-osze.diplo.de/osze-en/aktuelles/german-french-statement-ukraine-russia/2453272}}</ref> Канцлер Німеччини [[Ангела Меркель]] зателефонувала президентові Росії Володимиру Путіну з вимогою припинити нарощування військової загрози<ref>{{Cite news|date=8 квітня 2021|title=Меркель вимагала від Путіна скоротити російські війська навколо України: заява Німеччини|work=Reuters|url=https://www.reuters.com/article/us-ukraine-crisis-merkel-putin-idUSKBN2BV1VJ|access-date=10 квітня 2021|archive-date=10 грудня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211210095426/https://www.reuters.com/article/us-ukraine-crisis-merkel-putin-idUSKBN2BV1VJ}}</ref>. Прес-секретар Білого дому США [[Джен Псакі]] оголосила на початку квітня 2021 року, що скупчення російських військ на кордоні з Україною було найбільшим з 2014 року.<ref>{{Cite news|date=9 квітня 2021|title=Конфлікт в Україні: Москва може «захищати» повстанців, підтримуваних Росією|work=BBC News|url=https://www.bbc.com/news/world-europe-56678665|access-date=10 квітня 2021|archive-date=10 грудня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211210205807/https://www.bbc.com/news/world-europe-56678665}}</ref>

24 березня Президент України Зеленський підписав Указ №&nbsp;117/2021, яким затверджується «стратегія деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території [[Автономна Республіка Крим|Автономної Республіки Крим]] та міста [[Севастополь|Севастополя]]»<ref>{{cite news |title=Зеленський запроваджує стратегію деокупації та реінтеграції Криму |url=https://www.ukrinform.net/rubric-polytics/3214479-zelensky-enacts-strategy-for-deoccupation-and-reintegration-of-crimea.html |work=[[Укрінформ]] |date=24 березня 2021 |accessdate=18 січня 2022 |archive-date=12 грудня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211212130511/https://www.ukrinform.net/rubric-polytics/3214479-zelensky-enacts-strategy-for-deoccupation-and-reintegration-of-crimea.html }}</ref>.

17 квітня [[Федеральна служба безпеки Російської Федерації|ФСБ]] затримала генерального консула України в [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербурзі]] Олександра Сосонюка за звинуваченнями в шпигунстві, обвинувачуючи Сосонюка в спробі отримати секретну інформацію з баз даних<ref>{{Cite web |first=Elena |last=Teslova |url=https://www.aa.com.tr/en/politics/russia-detains-ukrainian-consul-general/2211850 |title=Росія затримала генерального консула України |date=17 квітня 2021 |access-date=17 квітня 2021 |publisher=[[Anadolu Agency]] |archive-date=19 січня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220119073216/https://www.aa.com.tr/en/politics/russia-detains-ukrainian-consul-general/2211850 }}</ref><ref>{{Cite web|url=https://apnews.com/article/classified-information-ukraine-st-petersburg-russia-3101a327996c873ed24ca28a7980fcb6|title=Росія затримала консула України через секретну інформацію|date=17 квітня 2021 р.|access-date=17 квітня 2021|work=Associated Press|archive-date=19 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220119073208/https://apnews.com/article/classified-information-ukraine-st-petersburg-russia-3101a327996c873ed24ca28a7980fcb6}}</ref>. [[Міністерство закордонних справ Російської Федерації|Міністерство закордонних справ Росії]] заявило, що викликало тимчасового повіреного у справах України Василя Покотила і повідомило йому, що Сосонюк має покинути країну до 22 квітня.<ref>{{Cite web |url=https://www.aljazeera.com/news/2021/4/17/russian-security-service-briefly-detains-ukrainian-diplomat |title=Росія та Україна видворять дипломатів на тлі зростання напруженості |publisher=Al Jazeera |date=17 квітня 2021 |access-date=18 квітня 2021 |archive-date=24 лютого 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220224164943/https://www.aljazeera.com/news/2021/4/17/russian-security-service-briefly-detains-ukrainian-diplomat }}</ref> [[Міністерство закордонних справ України]] згодом заявило, що Сосонюк був протриманий кілька годин, перш ніж був звільнений.<ref>{{Cite web|url=https://www.dw.com/en/russia-fsb-detains-ukrainian-diplomat-over-classified-information/a-57235737|title=Росія: ФСБ затримала українця дипломата через секретну інформацію|date=17 квітня 2021|access-date=17 квітня 2021|publisher=Deutsche Welle|archive-date=19 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220119073216/https://www.dw.com/en/russia-fsb-detains-ukrainian-diplomat-over-classified-information/a-57235737}}</ref> МЗС також протестувало проти затримання Сосонюка та відкинуло звинувачення Росії, додавши, що видворить «старшого дипломата [[Посольство Росії в Україні|посольства Росії]] у [[Київ|Києві]]» у відповідь на «провокацію» протягом 72 годин з 19 квітня.<ref>{{Cite web|url=https://www.france24.com/en/live-news/20210417-russia-ukraine-expel-diplomats-as-tensions-soar|title=Росія та Україна висилають дипломатів через зростання напруженості|publisher=France 24|дата=17 квітня 2021 р.|access-date=18 квітня 2021|archive-date=24 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220224164950/https://www.france24.com/en/live-news/20210417-russia-ukraine-expel-diplomats-as-tensions-soar}}</ref>

22 квітня міністр оборони Росії [[Шойгу Сергій Кужугетович|Сергій Шойгу]] оголосив про скорочення навчань із поверненням військ на бази до 1 травня, але залишивши обладнання на навчальному базі Погоново для щорічних навчань з [[Білорусь|Білоруссю]] у вересні 2021 року.<ref name=csis-20210422>{{cite web |url=https://www.csis.org/analysis/unpacking-russian-troop-buildup-along-ukraines-border |title=Розпакування російських військ, які нарощуються вздовж кордону України |author1=Heather A Conley |author2=Matthew P Funaiole |publisher=Центр стратегічних та міжнародних досліджень |date=22 квітня 2021 |access-date=27 грудня 2021 |archive-date=27 грудня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211227161054/https://www.csis.org/analysis/unpacking-russian-troop-buildup-along-ukraines-border }}</ref>

У вересні 2021 року Україна провела військові навчання з силами НАТО. Кремль попередив, що розширення військової інфраструктури НАТО в Україні перетне «червоні лінії» для президента Путіна<ref>{{cite news|title=Розширення НАТО в Україні – «червона лінія» для Путіна, каже Кремль|url=https://thehill.com/policy/international/russia/574133-nato-expansion-in-ukraine-a-red-line-for-putin-kremlin-says|work=The Hill|date=27 вересня 2021|accessdate=18 січня 2022|archive-date=13 грудня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211213192403/https://thehill.com/policy/international/russia/574133-nato-expansion-in-ukraine-a-red-line-for-putin-kremlin-says}}</ref>. У вересні майже 200 тис. російських військовиків брали участь у великих спільних російсько-білоруських військових навчаннях «Захід-2021», зосереджених на «західному стратегічному напрямку», як його називає російський Генштаб.<ref>{{cite news|title=Захід-2021: Росія демонструє військову міць за допомогою масштабних навчань разом із силами Білорусі|url=https://news.sky.com/story/zapad-2021-russia-showcases-military-might-with-massive-series-of-drills-alongside-belarus-forces-12407356|work=Sky News|date=14 вересня 2021|accessdate=18 січня 2022|archive-date=18 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220118184320/https://news.sky.com/story/zapad-2021-russia-showcases-military-might-with-massive-series-of-drills-alongside-belarus-forces-12407356}}</ref><ref>{{cite news |title=Захід 2021: чого нас навчили російські масові військові навчання |url=https://www.themoscowtimes.com/2021/09/23/zapad-2021-what-we-learned-from-russias-massive-military-drills-a75127 |work=The Moscow Times |date=23 вересня 2021 |accessdate=18 січня 2022 |archive-date=23 лютого 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220223103834/https://www.themoscowtimes.com/2021/09/23/zapad-2021-what-we-learned-from-russias-massive-military-drills-a75127 }}</ref>
[[Файл:Russian forces near Ukraine, 2021-12-03 (crop).jpg|міні|300px|Карта оцінки розвідки США щодо переміщення російських військ поблизу кордону з Україною станом на 3 грудня 2021 року. Згідно з оцінками, Росія розмістила близько 70 000 військовослужбовців, переважно на відстані 100—200&nbsp;км від українського кордону. За оцінкою, чисельність може бути збільшена до 175 000 чоловік. Опубліковано: ''[[The Washington Post]]''.<ref name=wp-20211203>{{cite news |url=https://www.washingtonpost.com/national-security/russia-ukraine-invasion/2021 /12/03/98a3760e-546b-11ec-8769-2f4ecdf7a2ad_story.html |title=Росія планує масований військовий наступ проти України за участю 175 000 військових, попереджує розвідка США |last1=Harris |first1=Shane |last2=Sonne |first2=Paul |newspaper=Washington Post |date=3  грудня 2021 |access-date=12 січня 2022}}</ref>]]

У листопаді 2021 року Міністерство оборони Росії назвало розгортання кораблів ВМС США у Чорному морі «загрозою регіональній безпеці та стратегічній стабільності». У заяві міністерства сказано: «Справжньою метою діяльності США в Чорноморському регіоні є вивчення театру військових дій на випадок спроб Києва силою врегулювати конфлікт на Південному Сході»<ref>{{cite news|title=Кремль заперечує плани вторгнення в Україну, звинувачує в загрозах НАТО|url=https://apnews.com/article/ukraine-europe-russia-moscow-83ed7632b8a544ff733cdfbfbca56e77|work=Astews_21|accessdate=19 січня 2022|archive-date=10 грудня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211210192536/https://apnews.com/article/ukraine-europe-russia-moscow-83ed7632b8a544ff733cdfbfbca56e77}}</ref>.

13 листопада президент України [[Зеленський Володимир Олександрович|Володимир Зеленський]] заявив, що Росія знову зібрала 100 тис. військових у прикордонній зоні<ref>{{Cite web |url=https://www.timesofisrael.com/ukraines-president-says-100000-russian-troops-amassed-near-border |title=Президент України заявив, що біля кордону зібрано 100 000 російських військ |publisher=Times of Israel |date=14 листопада 2021 |access-date=19 листопада 2021 |archive-date=18 листопада 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211118202020/https://www.timesofisrael.com/ukraines-president-says-100000-russian-troops-amassed-near-border }}</ref>, більше ніж за оцінками США —приблизно 70 тис.<ref name=wp-20211203/>. На початку листопада повідомлення про нарощування російської армії спонукали чиновників США попередити ЄС, що Росія може планувати вторгнення в Україну<ref>{{cite web|url=https://www.cnbc.com/2021/11/17/the-world-is-worried-putin-is-about-to-invade-ukraine-heres-why.html|title=Світ стурбований тим, що Путін ось-ось вторгнеться в Україну|publisher=CNBC.com|date=17 листопада 2021|access-date=19 листопада 2021|archive-date=18 листопада 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211118193831/https://www.cnbc.com/2021/11/17/the-world-is-worried-putin-is-about-to-invade-ukraine-heres-why.html}}</ref><ref>{{cite news|title=Російсько-український кордон: чому Москва розпалює напруженість|url=https://www.bbc.com/news/world-europe-59415885|work=BBC News|date=27 листопада 2021|accessdate=18 січня 2022|archive-date=25 грудня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211225040840/https://www.bbc.com/news/world-europe-59415885}}</ref>. Прес-секретар Кремля [[Пєсков Дмитро Сергійович|Дмитро Пєсков]] спростував звинувачення, що Росія готується до вторгнення в Україну<ref>{{cite news|title=Росія критикує західну «істерію» щодо України |url=https://www.dw.com/uk/russia-slams-western-hysteria-over-ukraine/a-59894496|work=[[Deutsche Welle]] |date=21 листопада 2021}}</ref>. Він звинуватив Україну в «плануванні агресивних дій проти Донбасу»<ref>{{cite news|title=США «збільшує» напруженість між Росією та Україною шляхом озброєння Києва – Кремль|url=https://www.themoscowtimes.com/2021/11/23/us-escalating-russia-ukraine-tensions-by-arming-kiev-kremlin-a75643|work=[[The Moscow Times]]|date=23 листопада 2021|accessdate=18 січня 2022|archive-date=27 листопада 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211127073251/https://www.themoscowtimes.com/2021/11/23/us-escalating-russia-ukraine-tensions-by-arming-kiev-kremlin-a75643}}</ref>. Пєсков закликав НАТО припинити «зосередження військового кулака» біля кордонів Росії та припинити озброювати Україну сучасною зброєю<ref>{{cite news |title=Кремль звинувачує Захід у штучному нагнітанні напруженості в Україні |url=https://www.reuters.com/markets/rates-bonds/kremlin-accuses-west-artificially-whipping-up-ukraine-tensions-2021-11-21/ |work=Reuters |date=21 листопада 2021 |accessdate=18 січня 2022 |archive-date=24 грудня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211224033134/https://www.reuters.com/markets/rates-bonds/kremlin-accuses-west-artificially-whipping-up-ukraine-tensions-2021-11-21/ }}</ref>.

26 листопада президент Зеленський звинуватив Росію в підтримці плану повалення його уряду<ref>{{cite news|title=Зеленський попереджає, що Україна "повністю готова" до нападу Росії|url=https://www.france24.com/en/live-news/20211126-zelensky-warns-ukraine-fully-prepared-if-russia-attacks|work=France 24 |date=26 листопада 2021}}</ref>. Росія спростовувала його звинувачення<ref>{{cite news |title=Зеленський заявив, що готовий до російської ескалації, та заявляє про розкриття змови щодо перевороту |url=https://www.themoscowtimes.com/2021/11/26/ukraines-zelenskiy-says-uncovered-coup-plot-a75679 |work=[[The Moscow Times]] |date=27 листопада 2021 |accessdate=18 січня 2022 |archive-date=7 грудня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211207000450/https://www.themoscowtimes.com/2021/11/26/ukraines-zelenskiy-says-uncovered-coup-plot-a75679 }}</ref>.

30 листопада Путін заявив, що розширення присутності НАТО в Україні, особливо розгортання будь-яких ракет великої дальності, здатних завдати удару по Москві, або [[Протиракетна оборона США|системи протиракетної оборони]], подібно до Румунії та Польщі, було б питанням «червоної лінії» для Кремля. Він сказав, що ці системи протиракетної оборони можуть бути перетворені на пускові установки наступальних [[BGM-109 Tomahawk|крилатих ракет великої дальності]]<ref>{{cite news |title=Росія буде діяти, якщо країни НАТО перетнуть в Україні «червоні лінії», – каже Путін |url=https://www.theguardian.com/world/2021/nov/30/russia-will-act-if-nato-countries-cross-ukraine-red-lines-putin-says |work=The Guardian |date=30 листопада 2021 |accessdate=18 січня 2022 |archive-date=17 грудня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211217112550/https://www.theguardian.com/world/2021/nov/30/russia-will-act-if-nato-countries-cross-ukraine-red-lines-putin-says }}</ref><ref>{{cite news |title=НАТО відштовхується від «червоних ліній» президента Росії Путіна над Україною |url=https://www.thedrive.com/the-war-zone/43334/nato-pushes-back-against-russian-president-putins-red-lines-over-ukraine |work=The Drive |date=1 грудня 2021 |accessdate=18 січня 2022 |archive-date=14 грудня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211214164345/https://www.thedrive.com/the-war-zone/43334/nato-pushes-back-against-russian-president-putins-red-lines-over-ukraine }}</ref><ref>{{cite news |title=Путін попереджає, що Росія буде діяти, якщо НАТО перетне свої червоні лінії в Україні |url=https://www.reuters.com/markets/stocks/putin-warns-russia-will-act-if-nato-crosses-its-red-lines-ukraine-2021-11-30/ |work=Reuters |date=30 листопада 2021 |accessdate=18 січня 2022 |archive-date=19 січня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220119022224/https://www.reuters.com/markets/stocks/putin-warns-russia-will-act-if-nato-crosses-its-red-lines-ukraine-2021-11-30/ }}</ref>. За словами Путіна, «якщо якісь ударні системи з'являться на території України, час польоту до Москви становитиме 7-10 хвилин і п'ять хвилин у разі розгортання гіперзвукової зброї»<ref>{{cite news |title=Путін застерігає НАТО від перетину "червоних ліній" в Україні |url=https://www.ft.com/content/22824ff3-6df7-4799-9891-5f7fde8ccc9a |work=Financial Times |date=30 листопада 2021 |accessdate=18 січня 2022 |archive-date=12 січня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220112012327/https://www.ft.com/content/22824ff3-6df7-4799-9891-5f7fde8ccc9a }}</ref>. Генеральний секретар НАТО [[Єнс Столтенберг]] заявив: «Лише Україна та 30 союзників по НАТО вирішують, коли Україна буде готова приєднатися до НАТО. Росія не має права вето, Росія не має права голосу, і Росія не має права створювати сфери впливу, щоб спробувати контролювати своїх сусідів»<ref>{{cite news |title=Глава НАТО: "Росія не має права створювати сфера впливу» |url=https://www.axios.com/nato-russia-ukraine-invasion-18619fd7-be80-4d37-86f8-fcebcb1fbe8a.html |work=Axios |date=1 грудня 2021 |accessdate=19 січня 2022 |archive-date=14 лютого 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220214172403/https://www.axios.com/nato-russia-ukraine-invasion-18619fd7-be80-4d37-86f8-fcebcb1fbe8a.html }}</ref><ref>{{cite news |title=Чи готується Росія до вторгнення в Україну? Та інші запитання |url=https://www.bbc.com/news/world-europe-56720589 |work=BBC News |date=10 грудня 2021 |accessdate=19 січня 2022 |archive-date=19 грудня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211219125518/https://www.bbc.com/news/world-europe-56720589 }}</ref>

1 грудня Росія звинуватила Україну в розгортанні половини своєї армії&nbsp;— близько 125 тис. військовослужбовців&nbsp;— на Донбасі для протистояння проросійським сепаратистам<ref>{{cite news|title=Росія каже, що Україна перекинула половину своєї армії в зону конфлікту на Донбасі|url=https://www.reuters.com/world/europe/russia-says-ukraine-has-deployed-half-its-army-donbass-conflict-zone-2021-12-01/|work=Reuters|date=1 грудня 2021 року|accessdate=19 січня 2022|archive-date=12 грудня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211212130514/https://www.reuters.com/world/europe/russia-says-ukraine-has-deployed-half-its-army-donbass-conflict-zone-2021-12-01/}}</ref>. 3 грудня президент Путін розкритикував Україну за використання безпілотника турецького виробництва [[Bayraktar TB2|''Bayraktar'' ''TB''2]] проти проросійських сепаратистів на Донбасі, заявивши, що цей крок порушує Мінські мирні угоди<ref>{{cite news |title=Україна розлютила Росію, купуючи турецькі дрони, і хоче отримати більше |url=https://www.bloomberg.com/news/articles/2021-12-03/ukraine-buys-more-armed-drones-from-turkey-than-disclosed-and-angers-russia |work=Bloomberg |date=3 грудня 2021 |accessdate=19 січня 2022 |archive-date=18 лютого 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220218185117/https://www.bloomberg.com/news/articles/2021-12-03/ukraine-buys-more-armed-drones-from-turkey-than-disclosed-and-angers-russia }}</ref>. 9 грудня Росія звинуватила Україну в переміщенні важкої артилерії до лінії фронту, де воюють російські окупаційні війська з українськими силами<ref>{{cite news |title=Росія звинувачує Україну в мобілізації артилерії, імітації переговорів |url=https://www.euronews.com/2021/12/10/us-ukraine-crisis-russia-artillery |work=Euronews |date=10 грудня 2021 |accessdate=19 січня 2022 |archive-date=12 грудня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211212131231/https://www.euronews.com/2021/12/10/us-ukraine-crisis-russia-artillery }}</ref>. Начальник [[Генеральний штаб Збройних сил РФ|російського Генерального штабу]] [[Герасимов Валерій Васильович|Валерій Герасимов]] заявив, що «поставки [НАТО] в Україну гелікоптерів, безпілотних літальних апаратів та літаків підштовхують українську владу до різких і небезпечних кроків. Будь-які провокації української влади шляхом примусового врегулювання проблем Донбасу будуть придушені»<ref>{{cite news |title=Росія звинувачує Україну в мобілізації артилерії, симуляції переговорів |url=https://finance.yahoo.com/news/1-russia-accuses-ukraine-mobilising-134852229.html |agency=Reuters |date=9 грудня 2021 |accessdate=19 січня 2022 |archive-date=25 грудня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211225040840/https://finance.yahoo.com/news/1-russia-accuses-ukraine-mobilising-134852229.html }}</ref>.

2 січня 2022 року президент Джо Байден розмовляв з президентом Зеленським і дав зрозуміти, що Сполучені Штати і їхні союзники та партнери дадуть рішучу відповідь у разі, якщо Росія вторгнеться в Україну<ref>{{Cite web|date=2022-01-02|title=Заява прес-секретаря Джен Псакі щодо розмови президента Байдена з президентом України Володимиром Зеленським|url=https://www.whitehouse.gov/briefing-room/statements-releases/2022/01/02/statement-by-press-secretary-jen-psaki-on-president-bidens-call-with-president-volodymyr-zelenskyy-of-ukraine/|access-date=2022-01-03|website=Білий дім|language=uk-US|archive-date=19 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220219022426/https://www.whitehouse.gov/briefing-room/statements-releases/2022/01/02/statement-by-press-secretary-jen-psaki-on-president-bidens-call-with-president-volodymyr-zelenskyy-of-ukraine/}}</ref>.

17 січня російські війська та озброєння почали прибувати до Білорусі для спільних навчань «Союзницька рішучість», які планувалися в лютому 2022<ref>{{cite news |title=Російські війська прибувають до Білорусі для спільних військових навчань |url=https://www.reuters.com/world/europe/russia-belarus-plan-joint-military-drills-february-lukashenko-2022-01-17 |work=Reuters |date=17 січня 2022 |accessdate=19 січня 2022 |archive-date=21 лютого 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220221153615/https://www.reuters.com/world/europe/russia-belarus-plan-joint-military-drills-february-lukashenko-2022-01-17/ }}</ref>. Міністр оборони Великобританії [[Бен Воллес (політик)|Бен Воллес]] оголосив, що Великобританія постачатиме Україні протитанкове озброєння повітряним транспортом.<ref>{{cite web|title=Британські літаки уникають Німеччини при постачанні зброї Україні|url=https://ukdefencejournal.org.uk/british-aircraft-avoid-germany-on-ukraine-weapon-supply-run/|website=UK Defense Journal|дата=17 січня 2022|accessdate=30 січня 2022|archive-date=15 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220215082643/https://ukdefencejournal.org.uk/british-aircraft-avoid-germany-on-ukraine-weapon-supply-run/}}</ref>

Співробітники розвідки США попередили, що Росія планує великий військовий наступ на Україну в січні 2022 року<ref>{{cite news|title=Розвідка США виявила, що Росія планує військовий наступ проти України |url=https://www.business-standard.com/article/international/us-intelligence-finds-russia-planning-military-ofensive-against-ukraine-121120400131_1.html |work=Business Standard |date=4 грудня 2021}}</ref>. Міністр оборони [[Ллойд Остін]] і генерал [[Марк Міллі]], голова [[Об'єднаний комітет начальників штабів США|Об'єднаного комітету начальників штабів]], заявили про готовність США підтримати антиросійське повстання в Україні<ref>{{cite news |title=Блінкен закликає до дипломатичного вирішення, оскільки США готуються підтримати українське повстанців |url=https://theweek.com/coronavirus/1009288/new-zealand-prime-minister-cancels-wedding-as-country-locks-down |work=The Week |date=19 січня 2022 |accessdate=30 січня 2022 |archive-date=23 січня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220123171224/https://theweek.com/coronavirus/1009288/new-zealand-prime-minister-cancels-wedding-as-country-locks-down }}</ref>. 19 січня 2022 року президент Джо Байден заявив, що, на його думку, Росія вторгнеться в Україну<ref name="nbcnews-invasion">{{cite news |title=Байден думає, що Росія вторгнеться в Україну |url=https://www.nbcnews.com/news/world/blinken-ukraine-russia-attack-short-notice-invasion-fears-mount-rcna12691 |work=NBC News |date=19 Січень 2022 року |accessdate=30 січня 2022 |archive-date=21 січня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220121105350/https://www.nbcnews.com/news/world/blinken-ukraine-russia-attack-short-notice-invasion-fears-mount-rcna12691 }}</ref>. Байден сказав, що повномасштабне вторгнення в Україну буде «найважливішим, що сталося у світі з погляду війни та миру» з часів [[Друга світова війна|Другої світової війни]]<ref name="guardian-invasion">{{cite news|title=Джо Байден вважає, що Росія нападе на Україну, але заплатить «високу ціну»|url=https://www.theguardian.com/world/2022/jan/19/russia-could-act-against-ukraine-at-any-moment-says-us|work=The Guardian|date=20 січня 2022|accessdate=30 січня 2022|archive-date=22 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220122112550/https://www.theguardian.com/world/2022/jan/19/russia-could-act-against-ukraine-at-any-moment-says-us}}</ref>.

Сполучені Штати підрахували, що Росія може зібрати 175 тис. військовиків для вторгнення в Україну<ref>{{cite news|title=Розвідка США  стверджує, що Росія готує 175 000 військових до наступу на Україну|url=https://www.forbes.com/sites/joewalsh/2021/12/03/us-intel-says-russia-is-preparing-175000-troops-for-ukraine-offensive/?sh=67f5b8a54582|work=Forbes|date=3 грудня 2021|accessdate=30 січня 2022|archive-date=25 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220225135050/https://gum.criteo.com/syncframe?origin=publishertag&topUrl=www.forbes.com}}</ref>. Міністр оборони України [[Резніков Олексій Юрійович|Олексій Резніков]] зробив заяву, що «у нас 250 000 офіційних… військовослужбовців, 400 тис. ветеранів і 200 тис. резервістів. 175 тис. (не)достатньо, щоб поїхати в Україну»<ref>{{cite news |title=Міністр оборони України попереджає про «криваву різанину» у разі вторгнення Росії |url=https://thehill.com/policy/international/europe/584672-ukraine-defense-minister-warns-of-bloody-massacre-if-russia |work=The Hill |date=7 грудня 2021 |accessdate=30 січня 2022 |archive-date=23 січня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220123193234/https://thehill.com/policy/international/europe/584672-ukraine-defense-minister-warns-of-bloody-massacre-if-russia }}</ref>. Резніков також сказав, що Росія може почати широкомасштабний напад на Україну наприкінці січня 2022 року<ref>{{cite news |title=Російське вторгнення, ймовірно, "в кінці січня", попереджає міністр оборони України |url=https://nationalpost.com/news/large-scale-russian-offensive-possible-in-january-ukraine-says-3 |work=[[Національна пошта]] |date=3 грудня 2021 |accessdate=30 січня 2022 |archive-date=25 лютого 2022 |archive-url=https://archive.today/20220225141631/https://nationalpost.com/news/large-scale-russian-offensive-possible-in-january-ukraine-says-3 }}</ref>.

Сполучені Штати звинуватили Росію у відправці [[диверсант]]ів в Україну для проведення «операції під фальшивим прапором», яка створила б привід для вторгнення Росії в Україну. Міністр закордонних справ Росії [[Лавров Сергій Вікторович|Сергій Лавров]] відкинув звинувачення США як «повну дезінформацію»<ref>{{cite news |title=Росія заперечує, що шукала привід для вторгнення в Україну |url=https://apnews.com/article/ russia-officials-ukraine-invasion-f58cbbd7eca51cccf74ebd4be68484e8 |work=Associated Press |date=17 січня 2022 |accessdate=18 січня 2022 |archive-date=30 січня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220130033827/https://apnews.com/article/ }}</ref>. Кремль неодноразово заперечував, що має будь-які плани вторгнення в Україну<ref name="guardian-invasion"/><ref>{{cite news |title=Кремль заперечує плани вторгнення в Україну, звинувачує в загрозах НАТО |url=https://www.politico.com/news/2021/11/12/russia-kremlin-ukraine-nato-threats-521031 |work=Politico |date=12 Листопад 2021 р. |accessdate=30 січня 2022 |archive-date=19 грудня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211219195654/https://www.politico.com/news/2021/11/12/russia-kremlin-ukraine-nato-threats-521031 }}</ref>.

24 січня 2022 року секретар Ради національної безпеки і оборони України [[Данілов Олексій Мячеславович|Олексій Данилов]] заявив, що переміщення російських військ біля кордону України «не новина» і «ми не бачимо жодних підстав для заяв про повномасштабний наступ на нашу країну»<ref>{{cite news |title=Україна закликає до спокою, заявляючи, що ситуація «під контролем» і російське вторгнення неминуче |url=https://www.abc.net.au/news/2022-01-26/ukraine-urges-calm-saying-russian-invasion-not-imminent/100781870 |work=ABC |date=25 січня 2022 |accessdate=30 січня 2022 |archive-date=24 лютого 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220224045604/https://www.abc.net.au/news/2022-01-26/ukraine-urges-calm-saying-russian-invasion-not-imminent/100781870 }}</ref>.

25 січня 2022 року міністр оборони України [[Резніков Олексій Юрійович|Олексій Резніков]] зробив заяву, що наразі не бачить загрози повномасштабного російського вторгнення в Україну<ref>{{cite news |title=Україна закликає до спокою, заявляючи, що російське вторгнення переможе не скоро|url=https://www.deseret.com/us-world/2022/1/25/22900597/ukraine-russian-invasion-whats-happening |work=[[Deseret News]] |date= 25 січня 2022}}</ref><ref>{{cite news|title=Міністр оборони України Резніков: «Росія не готова до нападу на Україну»|url=https://247newsagency.com/opinion/52604.html|work=247 News Agency|date=25 січня 2022|accessdate=30 січня 2022|archive-date=26 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220126010330/https://247newsagency.com/opinion/52604.html}}</ref>. Заступник міністра оборони України Ганна Маляр заявила, що різноманітних російських військ, зосереджених на кордонах України, «замало для повномасштабного вторгнення»<ref>{{cite news |title=США попереджають, що російська атака може бути «неминучою», Україна не погоджується: ось чому |url=https://abcnews.go.com/Politics/us-warns-russian-attack-imminent-ukraine-disagrees/story?id=82463780 |work=ABC News |date=26 січня 2022 |accessdate=30 січня 2022 |archive-date=24 лютого 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220224080628/https://abcnews.go.com/Politics/us-warns-russian-attack-imminent-ukraine-disagrees/story?id=82463780 }}</ref>.

26 січня 2022 року НАТО відправило кораблі та винищувачі до Східної Європи. Сполучені Штати заявили, що 8 500 військових перебувають у бойовій готовності<ref>[https://www.reuters.com/world/europe/nato-sends-ships-jets-eastern-europe-ukraine-crisis-2022-01-24/ НАТО посилає підкріплення, а США приводять війська у бойову готовність, оскільки напруженість в Україні зростає] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220223174612/https://www.reuters.com/world/europe/nato-sends-ships-jets-eastern-europe-ukraine-crisis-2022-01-24/ |date=23 лютого 2022 }}. [[Reuters]].</ref>. США в офіційній відповіді Держсекретаря США Ентоні Блінкена відхилили вимогу Росії заборонити Україні вступити до НАТО<ref>[https://www.bbc.co.uk/news/world-europe-60145159/ Криза в Україні: США відхиляють вимогу Росії заборонити Україну вступити в НАТО] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220130185607/https://www.bbc.co.uk/news/world-europe-60145159 |date=30 січня 2022 }}. [[BBC]].</ref>.

28 січня 2022 року президент України [[Зеленський Володимир Олександрович|Володимир Зеленський]] закликав Захід не створювати в його країні «паніку» через потенційне вторгнення Росії, оскільки постійні попередження про «неминучу» загрозу вторгнення ставлять під загрозу [[Економіка України|економіку України]]<ref>{{cite news |title=Володимир Зеленський звинувачує Захід у створенні «паніки» з попередженням російського вторгнення, яке завдає шкоди українській економіці |url=https://www.businessinsider.com/ukraine-president-tells-west-to-stop-causing-panic-about-russia-2022-1 |work=Business Insider |date=28 січня 2022 |accessdate=30 січня 2022 |archive-date=29 січня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220129031120/https://www.businessinsider.com/ukraine-president-tells-west-to-stop-causing-panic-about-russia-2022-1 }}</ref>. Зеленський сказав, що «ми не бачимо більшої ескалації» ніж на початку 2021 року, коли почалося військове нарощування Росії<ref>{{cite news |title=Україна до світу: зберігайте спокій і припиніть поширювати паніку |url=https://www.ft.com/content/97d15970-3c36-439d-aa38-7402f732efbc |work=Financial Times |date=28 січня 2022 |accessdate=30 січня 2022 |archive-date=29 січня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220129130355/https://www.ft.com/content/97d15970-3c36-439d-aa38-7402f732efbc }}</ref>.

2 лютого 2022 року заступник міністра закордонних справ Росії Олександр Грушко засудив ініціативу США скерувати додаткові війська до Європи на підтримку союзників по НАТО у зв'язку з ескалацією конфлікту між Росією та Україною. Він охарактеризував це як «деструктивний» і «невиправданий» крок, який лише посилить напруженість.<ref>{{Cite web|url=https://www.bbc.com/news/world-europe-60238869|title=Ukraine tensions: Russia condemns destructive US troop increase in Europe|date=3 лютого 2022|via=www.bbc.com|accessdate=26 лютого 2022|archive-date=25 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220225124204/https://www.bbc.com/news/world-europe-60238869}}</ref>

5 лютого 2022 року Росія відправила два літаки великої дальності, здатні патрулювати, у Білорусь у розпал напруженості навколо України.<ref>{{cite news|last1=ISACHENKOV|first1=VLADIMIR|title=Russian bombers fly over Belarus amid Ukraine tensions|url=https://abcnews.go.com/International/wireStory/russian-bombers-fly-belarus-amid-ukraine-tensions-82693143|access-date=5 лютого 2022|work=abc News|agency=abc News|publisher=abc News|date=5 лютого 2022|archive-date=21 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220221195733/https://abcnews.go.com/International/wireStory/russian-bombers-fly-belarus-amid-ukraine-tensions-82693143}}</ref>
[[Файл:Possible_routes_of_alleged_Russian_invasion_of_Ukraine_(January_2022).png|ліворуч|міні|Карта із зображенням двох імовірних російських планів, опублікованих окремо Bild<ref>{{cite web|url=https://www.bild.de/politik/ausland/politik-ausland/bild-exklusiv-russlands-kriegsplaene-so-koennte-putin-die-ukraine-vernichten-78425518.bild.html|title=BILD exklusiv: Russlands Kriegspläne, So könnte Putin die Ukraine vernichten|language=de|website=[[Bild]]|date=3 грудня 2021|access-date=25 січня 2022|archive-date=25 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220125140648/https://www.bild.de/politik/ausland/politik-ausland/bild-exklusiv-russlands-kriegsplaene-so-koennte-putin-die-ukraine-vernichten-78425518.bild.html|url-status=live}}</ref> і Центром стратегічних і міжнародних досліджень.<ref>{{cite web|url=https://www.csis.org/analysis/russias-possible-invasion-ukraine|title=Russia's Possible Invasion of Ukraine|website=[[Center for Strategic and International Studies|csis.org]]|date=13 січня 2022|access-date=25 січня 2022|archive-date=25 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220125000731/https://www.csis.org/analysis/russias-possible-invasion-ukraine|url-status=live}}</ref>]]
7 лютого 2022 року Володимир Путін і Еммануель Макрон зустрілися для марафонських переговорів у Кремлі, але 5-годинні переговори не дали жодного позитивного рішення.<ref>{{Cite web|url=https://www.theguardian.com/world/2022/feb/07/macron-warns-dont-expect-miracles-in-talks-with-putin-over-ukraine|title=Talks between Macron and Putin fail to produce Ukraine breakthrough|work=the Guardian|date=7 лютого 2022|accessdate=26 лютого 2022|archive-date=24 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220224105803/https://www.theguardian.com/world/2022/feb/07/macron-warns-dont-expect-miracles-in-talks-with-putin-over-ukraine}}</ref>

11 лютого 2022 року радник Байдена з національної безпеки Джейк Салліван публічно попередив про ймовірність російського вторгнення в Україну до завершення зимових Олімпійських ігор 2022 року, закликаючи всіх американців негайно покинути Україну.<ref>{{cite news|title=The U.S. orders embassy staff in Ukraine to leave over fears of a Russian attack|url=https://www.npr.org/2022/02/11/1080164367/russia-ukraine-invasion-olympics-sullivan?t=1644670750017|work=[[NPR]]|date=12 лютого 2022|accessdate=26 лютого 2022|archive-date=13 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220213180248/https://www.npr.org/2022/02/11/1080164367/russia-ukraine-invasion-olympics-sullivan?t=1644670750017}}</ref><ref>{{cite news|title=Ukraine crisis: Biden and Putin to talk, Zelenskyy slams latest invasion warnings|url=https://www.euronews.com/2022/02/12/ukraine-crisis-biden-and-putin-to-talk-after-latest-us-warnings-of-russian-invasion|work=[[Euronews]]|date=12 лютого 2022|accessdate=26 лютого 2022|archive-date=14 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220214143302/https://www.euronews.com/2022/02/12/ukraine-crisis-biden-and-putin-to-talk-after-latest-us-warnings-of-russian-invasion}}</ref> Американська розвідка оприлюднила подробиці того, як може статися вторгнення Росії в Україну. Було передбачено можливість повітряних нальотів Росії, а також ракетних ударів, радіоелектронної боротьби з наступним наземним вторгненням.<ref>{{cite web|last1=Chamberlain|first1=Samuel|title=US expects Russia to invade Ukraine next week: report|url=https://nypost.com/2022/02/11/us-expects-russia-to-invade-ukraine-next-week-report/|website=New York Post|publisher=New York Post|access-date=13 лютого 2022|archive-date=23 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220223201331/https://nypost.com/2022/02/11/us-expects-russia-to-invade-ukraine-next-week-report/}}</ref> Високопоставлений чиновник адміністрації Байдена сказав журналістам: «Ми базуємо цю оцінку на тому, що ми бачимо на місцях на власні очі, а саме: продовження нарощування Росії на кордоні з Україною і відсутність значущих доказів деескалації.»<ref name="ABC-invasion">{{cite news|title=Biden, Putin speak for 3rd time as US warns Russia could invade Ukraine soon|url=https://abcnews.go.com/Politics/biden-putin-speak-3rd-time-us-warns-russia/story?id=82845260|work=ABC News|date=12 лютого 2022|accessdate=26 лютого 2022|archive-date=24 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220224042751/https://abcnews.go.com/Politics/biden-putin-speak-3rd-time-us-warns-russia/story?id=82845260}}</ref> Розвідка США зазначила, що Росія планує вторгнутися в Україну 16 лютого 2022 року.<ref>{{cite news|title=Ukraine president asks for evidence on U.S. claim of imminent Russian invasion|url=https://www.cbc.ca/news/world/ukraine-lithuana-arms-shipment-united-nations-1.6350078|work=CBC News|date=13 лютого 2022|accessdate=26 лютого 2022|archive-date=23 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220223135230/https://www.cbc.ca/news/world/ukraine-lithuana-arms-shipment-united-nations-1.6350078}}</ref>

15 лютого 2022 року Росія заявила, що відвела частину своїх військ з українського кордону, яку дехто сприйняв як спробу деескалації. Однак ситуація залишалася невизначеною. Цей крок Росії викликав підозру з боку західних лідерів, яка ще більше посилилася після того, як того ж дня на Україну була здійснена кібератака, яку, як вважають, організувала Росія.<ref>{{cite web|last1=Tsvetkova|first1=Maria|last2=Antonov|first2=Dimitry|last3=Shalal|first3=Andrea|title=Ukraine hit by cyber attack as U.S. questions Russian troop pullback|url=https://www.reuters.com/world/europe/markets-rise-report-partial-russian-pullback-ukraine-border-2022-02-15/|website=Reuters|publisher=Reuters|access-date=16 лютого 2022|archive-date=22 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220222012809/https://www.reuters.com/world/europe/markets-rise-report-partial-russian-pullback-ukraine-border-2022-02-15/}}</ref> Президент США Джо Байден не мав впевненості в тому, що Росія не вторгнеться, і закликав усіх американців в Україні негайно евакуюватися. Міністр закордонних справ Польщі Збігнєв Рау відвідав Москву, щоб обговорити поточну ситуацію з черговою спробою запобігти війні.<ref>{{cite web|last1=Lock|first1=Samantha|last2=Rankin|first2=Jennifer|last3=Holmes|first3=Oliver|title=Ukraine crisis: Russia says it is returning some troops to base in possible de-escalation – live news|url=https://www.theguardian.com/world/live/2022/feb/15/ukraine-crisis-scholz-heads-to-moscow-as-us-tells-citizens-in-belarus-to-leave|work=The Guardian|access-date=15 лютого 2022|archive-date=19 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220219112152/https://www.theguardian.com/world/live/2022/feb/15/ukraine-crisis-scholz-heads-to-moscow-as-us-tells-citizens-in-belarus-to-leave}}</ref> Деякі джерела стверджували, що російські війська підійшли ще ближче до українського кордону, вони забезпечені медичними засобами, а також перебувають на вогневих позиціях.<ref>{{cite web|last1=Cathey|first1=Libby|last2=Winsor|first2=Morgan|last3=Deliso|first3=Meredith|title=Russia-Ukraine live updates: Biden says Russian troops remain in 'threatening position'|url=https://abcnews.go.com/Politics/live-updates/russia-ukraine/?id=82467772#82913351|website=abcNews|publisher=abcNews|access-date=16 лютого 2022|archive-date=25 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220225055343/https://abcnews.go.com/Politics/live-updates/russia-ukraine/?id=82467772#82913351}}</ref>

16 лютого 2022 року, за даними розвідки США, до кордону з Україною було перекинуто ще близько 7 тис. російських військових.<ref>{{cite web|title=Russia has stationed 7,000 more troops at Ukraine border, US official says|url=https://www.abc.net.au/news/2022-02-16/ukraine-us-nato-say-russia-not-withdrawing-troops/100838144|website=ABC News|publisher=ABC News|access-date=17 лютого 2022|archive-date=24 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220224164950/https://www.abc.net.au/news/2022-02-16/ukraine-us-nato-say-russia-not-withdrawing-troops/100838144}}</ref> Це сталося через день після того, як Москва заявила, що відвела частину своїх військ від українського кордону. Як вважають США, вторгнення в Україну не відбулося.

17 лютого 2022 року будівлю українського дитячого садка обстріляли з артилерії. Була висловлена підозра, що обстріл здійснили російські війська.<ref>{{cite web|title=Shelling by Russian-backed separatists raises tensions in east Ukraine|url=https://www.theguardian.com/world/2022/feb/17/shelling-by-russian-backed-separatists-hits-school-in-east-ukraine|work=The Guardian|access-date=18 лютого 2022|archive-date=24 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220224122935/https://www.theguardian.com/world/2022/feb/17/shelling-by-russian-backed-separatists-hits-school-in-east-ukraine}}</ref> Внаслідок обстрілу ніхто не загинув, а Москва заперечила свою причетність до інциденту. Західні лідери попередили, що обстріл може бути операцією під «фальшивим прапором», яку Росія може використати для виправдання вторгнення в Україну.<ref>{{cite web|title=Ukraine kindergarten attack was 'false flag' : PM Johnson|url=https://www.wionews.com/world/ukraine-kindergarten-attack-was-false-flag-pm-johnson-454171|website=WION|publisher=WION|access-date=18 лютого 2022|archive-date=18 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220218082656/https://www.wionews.com/world/ukraine-kindergarten-attack-was-false-flag-pm-johnson-454171}}</ref>

20 лютого 2022 року президент Росії Володимир Путін заявив, що дипломатичні спроби врегулювати український конфлікт необхідно активізувати. Він наголосив, що для запобігання конфлікту НАТО має серйозно поставитися до вимог Москви щодо гарантій безпеки. Після телефонної розмови з президентом Франції Еммануелем Макроном Путін розкритикував НАТО за «завантаження в Україну складної зброї та боєприпасів».<ref>{{cite news|title=Vladimir Putin: Diplomacy over Ukraine crisis must 'intensify'|url=https://www.aljazeera.com/news/2022/2/20/vladimir-putin-diplomacy-over-ukraine-crisis-must-intensify|access-date=20 лютого 2022|work=Al Jazeera|agency=AL Jazeera|publisher=Al Jazeera|date=20 лютого 2022|archive-date=24 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220224134610/https://www.aljazeera.com/news/2022/2/20/vladimir-putin-diplomacy-over-ukraine-crisis-must-intensify}}</ref>

21 лютого 2022 року указом [[Путін Володимир Володимирович|Володимира Путіна]] визнано терористичні квазідержави [[Донецька народна республіка|«ДНР»]] та [[Луганська народна республіка|«ЛНР»]] як незалежні державні утворення, офіційно введено на територію України [[Збройні сили Російської Федерації|регулярну армію]], а також підписано Договір про дружбу, співпрацю та обопільну допомогу з так званими ДНР і ЛНР.

22 лютого 2022 року Сполучені Штати та Велика Британія оголосили, що в найближчі дні почнуть вводити санкції проти Росії.<ref>{{cite news|url=https://www.abc.net.au/news/2022-02-22/russia-ukraine-liuve-updates-vladimir-putin-donetsk-luhansk/100847282|title=Russia-Ukraine updates: British Prime Minister Boris Johnson announces raft of sanctions against Russia — as it happened|author=Jon Healy, Mick Doyle and Jacqueline Howard|orig-date=21 February 2022|date=22 лютого 2022|work=[[ABC News]]|access-date=25 лютого 2022|archive-date=22 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220222104427/https://www.abc.net.au/news/2022-02-22/russia-ukraine-liuve-updates-vladimir-putin-donetsk-luhansk/100847282}}</ref> Це сталося через день після того, як Путін заявив, що офіційно визнає «ДНР» і «ЛНР» незалежними регіонами, та почав вводити війська в ці частини Східної України.<ref>{{cite web|title=Ukraine-Russia: Putin mulls recognising independence of breakaway regions|url=https://www.bbc.com/news/world-europe-60468234|website=BBC|publisher=BBC|access-date=22 лютого 2022|archive-date=24 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220224165012/https://www.bbc.com/news/world-europe-60468234}}</ref><ref>{{cite web|title=Ukraine crisis: Russia orders troops into rebel-held regions|url=https://www.bbc.com/news/world-europe-60468237|website=BBC|publisher=BBC|access-date=22 лютого 2022|archive-date=24 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220224151156/https://www.bbc.com/news/world-europe-60468237}}</ref> Путін стверджував, що присутність більшої кількості російських збройних сил є просто для підтримки миру, однак це викликало серйозну реакцію з боку світових лідерів.<ref>{{cite web|title=Putin orders forces to 'maintain peace' in eastern Ukraine|url=https://www.9news.com.au/world/russia-ukraine-update-vladimir-putin-recognises-breakaway-regions/2efc3526-abd8-4c40-98f7-29564672903e|website=9 NEWS|publisher=9 NEWS|access-date=22 лютого 2022|archive-date=23 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220223125543/https://www.9news.com.au/world/russia-ukraine-update-vladimir-putin-recognises-breakaway-regions/2efc3526-abd8-4c40-98f7-29564672903e}}</ref> Того ж дня президент України Володимир Зеленський заявив, що розгляне можливість розриву дипломатичних відносин України з Росією.<ref>{{cite news|title=Zelensky to consider Foreign Ministry's proposal of breaking off diplomatic relations with Russia|url=https://interfax.com/newsroom/top-stories/73946/|work=[[Interfax]]|date=22 лютого 2022|accessdate=26 лютого 2022|archive-date=22 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220222140849/https://interfax.com/newsroom/top-stories/73946/}}</ref>

23 лютого 2022 року президент України Володимир Зеленський оголосив надзвичайний стан на 30 днів для всієї України, за винятком Донецької та Луганської областей, які перебувають у режимі надзвичайного стану з 2014 року<ref>{{cite web|title=kraine announces nationwide state of emergency as Russia troops build near border|url=https://www.abc.net.au/news/2022-02-24/ukraine-to-introduce-a-nationwide-state-of-emergency/100856144|website=abcNEWS|publisher=abcNEWS|access-date=24 лютого 2022|archive-date=24 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220224164837/https://www.abc.net.au/news/2022-02-24/ukraine-to-introduce-a-nationwide-state-of-emergency/100856144}}</ref>.

Увечері 23 лютого 2022 ватажки «ДНР» та «ЛНР» [[Пушилін Денис Володимирович|Денис Пушилін]] та [[Пасічник Леонід Іванович|Леонід Пасічник]] звернулись до Володимира Путіна з проханням про воєнну допомогу.

=== Вторгнення 2022 ===
{{main|Російське вторгнення в Україну (2022)}}
[[Файл:Irpin_after_Russian_invasion.jpg|міні|[[Ірпінь]] після російського вторгнення]]

24 лютого 2022 року [[Росія|Російська Федерація]] розпочала новий етап восьмирічної війни проти України&nbsp;— повномасштабний наступ. Ворог здійснює масовані обстріли та бомбардування мирних українських міст та сіл.

А саме, 24 лютого 2022 року, о 5 годині ранку [[Путін Володимир Володимирович|Володимир Путін]] офіційно оголосив про «спеціальну операцію» в Україні, насправді ж це було початком звичайнісінького [[Російське вторгнення в Україну (з 2022)|вторгнення в суверенну державу]]. [[Збройні сили Російської Федерації|Російські війська]] розпочали інтенсивні обстріли підрозділів [[Збройні сили України|ЗС України]] на [[Операція об'єднаних сил|сході]] та перетнули північно-східні кордони, а також нанесли ракетно-бомбові удари по аеродромах і складах зброї по всій території [[Україна|України]]. [[Верховна Рада України]] одноголосно ухвалила запровадження воєнного стану<ref>{{cite web|title=Zelensky introduces martial law in Ukraine as sirens blare in Kyiv – video|url=https://www.theguardian.com/world/video/2022/feb/24/zelensky-introduces-martial-law-in-ukraine-as-sirens-blare-in-kyiv-video|website=The Guardian|publisher=The Guardian|access-date=24 лютого 2022|archive-date=24 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220224074321/https://www.theguardian.com/world/video/2022/feb/24/zelensky-introduces-martial-law-in-ukraine-as-sirens-blare-in-kyiv-video}}</ref>. Більшу частину доби по всій Україні лунали [[Система оповіщення|сирени повітряного нальоту]]<ref>{{cite web|title=Hear air raid sirens go off in Ukraine's capital|url=https://edition.cnn.com/videos/world/2022/02/24/kyiv-ukraine-air-raid-sirens-chance-intl-dlt-vpx.cnn|website=CNN|publisher=CNN|access-date=24 лютого 2022|archive-date=24 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220224142347/https://edition.cnn.com/videos/world/2022/02/24/kyiv-ukraine-air-raid-sirens-chance-intl-dlt-vpx.cnn}}</ref>. Інфраструктура ІКТ в Україні погіршилася в результаті кібератак і бомбардувань армією Росії<ref>{{cite web|title=Real-time impact of Russian bombardments on Ukraine's internet space|url=https://twitter.com/IP_Observatory/status/1496763448163635201|website=twitter|publisher=Monash IP Observatory|access-date=24 лютого 2022|archive-date=24 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220224110407/https://twitter.com/IP_Observatory/status/1496763448163635201}}</ref><ref>{{Cite news|last=Reuters|date=2022-02-24|title=Ukraine computers hit by data-wiping software as Russia launched invasion|language=en|work=Reuters|url=https://www.reuters.com/world/europe/ukrainian-government-foreign-ministry-parliament-websites-down-2022-02-23/|access-date=2022-02-24|archive-date=24 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220224181844/https://www.reuters.com/world/europe/ukrainian-government-foreign-ministry-parliament-websites-down-2022-02-23/}}</ref>. Були окуповані декілька українських міст і будівель, у тому числі [[Чорнобильська АЕС]]<ref>{{Cite web|title=Zelenskiy Says Russian Forces Trying To Take Over Chernobyl Nuclear Power Plant|url=https://www.rferl.org/a/ukraine-invasion-russian-forces-chernobyl-/31721240.html|access-date=2022-02-24|website=RadioFreeEurope/RadioLiberty|language=en|archive-date=24 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220224182943/https://www.rferl.org/a/ukraine-invasion-russian-forces-chernobyl-/31721240.html}}</ref><ref>{{Cite web|date=2022-02-24|title=Fighting breaks out near Chernobyl, says Ukrainian president|url=https://www.independent.co.uk/news/world/europe/chernobyl-nuclear-russia-attack-ukraine-b2022444.html|access-date=2022-02-24|website=The Independent|language=en|archive-date=24 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220224151418/https://www.independent.co.uk/news/world/europe/chernobyl-nuclear-russia-attack-ukraine-b2022444.html}}</ref><ref>{{Cite web|last=CNN|first=Aditi Sangal, Meg Wagner, Adrienne Vogt, Melissa Macaya, Rob Picheta, Lauren Said-Moorhouse, Ed Upright and Maureen Chowdhury|date=2022-02-24|title=Russian troops seize Chernobyl nuclear power plant, Ukrainian official says|url=https://www.cnn.com/europe/live-news/ukraine-russia-news-02-24-22-intl/h_438d63764e04c5907533d2c095e73cfd|access-date=2022-02-24|website=CNN|language=en|archive-date=24 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220224182927/https://www.cnn.com/europe/live-news/ukraine-russia-news-02-24-22-intl/h_438d63764e04c5907533d2c095e73cfd}}</ref>. Однак, за словами представника американської оборони, російська армія «стикається з більшим опором» (насамперед у напрямку Києва), «ніж вони очікували»<ref>{{cite news|last1=Kaufman|first1=Ellie|title=Russians "meeting more resistance" in advance towards Kyiv "than they expected," US defense official says|url=https://edition.cnn.com/europe/live-news/ukraine-russia-news-02-25-22/index.html|access-date=25 лютого 2022|agency=CNN|publisher=CNN|archive-date=26 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220226080622/https://edition.cnn.com/europe/live-news/ukraine-russia-news-02-25-22/index.html}}</ref>.

До 8 квітня 2022 року Збройні Сили України повністю звільнили [[Київщина|Київщину]], [[Житомирська область|Житомирщину]], [[Чернігівщина|Чернігівщину]] та [[Сумська область|Сумщину]]<ref>{{cite web|title=Ще один регіон України повністю звільнили від російських окупантів|url=https://www.unian.ua/war/sumsku-oblast-povnistyu-zvilnili-vid-okupantiv-novini-vtorgnennya-rosiji-v-ukrajinu-11777457.html|website=УНІАН|accessdate=8 квітня 2022|date=8 квітня 2022}}</ref>.
[[Файл:18-. Росіяни втекли, але лишили тисячі трупів своїх солдатів.webm|міні|Російські війська втекли з низки напрямків - з-під Києва, Сум, Чернігова. Після себе лишили тисячі трупів своїх солдатів. квітень 2022]]
22 квітня 2022 року [[Міністерство оборони Російської Федерації]] оголосили цілі війни, розв'язаної в Україні&nbsp;— повний контроль над [[Донбас]]ом та [[Південна Україна|Південною Україною]], включаючи сухопутний коридор у [[Крим]] і [[Придністров'я]]<ref>{{Cite web|title=Донбас, коридор у Крим та Придністров'я – нові цілі війни російської армії|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3464430-donbas-koridor-u-krim-ta-pridnistrova-nova-meta-vijni-rosijskoi-armii.html|website=www.ukrinform.ua|accessdate=2022-04-30|language=uk}}</ref>.
[[Файл:Bucha_after_Russian_occupation_(04).jpg|міні|300x300пкс|Ексгумація тіл із масового поховання у [[Буча|Бучі]]. [[Київська область]], 8 квітня 2022 року]]

==== Геноцид українців ====
{{main|Геноцид українців}}
[[14 квітня]] [[2022]] року [[Верховна Рада України]] визнала дії, вчинені [[Росія|Російською Федерацією]] під час [[Російське вторгнення в Україну (з 2022)|останньої фази]] збройної агресії Російської Федерації проти України, яка розпочалася [[24 лютого]] [[2022]] року, [[Визнання геноциду українців (2022)|геноцидом українського народу]]. Вказується, що акти геноциду в діях Росії проявляються, зокрема, у вчиненні масових звірств в містах [[Буча]], [[Бородянка]], [[Гостомель]], [[Ірпінь]] та інших.<ref>{{Cite web|title=Рада визнала дії військ Росії в Україні геноцидом українського народу|url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-rada-vyznala-diyi-viysk-henotsydom/31803585.html|website=Радіо Свобода|accessdate=2022-04-14|language=uk}}</ref>

Геноцид, влаштований російськими військами в Україні під час російсько-української війни, може стати найбільшим у Європі з часів [[Друга світова війна|Другої світової війни]].<ref>[https://www.facebook.com/StratcomCentreUA/posts/301383202145668 Facebook | Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.]</ref>

=== Ленд-ліз ===
{{Докладніше|Зустрічі у форматі «Рамштайн»|Закон про ленд-ліз для оборони демократії Україною від 2022 року}}
26 квітня за ініціативи США на [[Рамштайн (авіабаза)|авіабазі «Рамштайн»]] у Німеччині відбулася [[Зустрічі у форматі «Рамштайн»|зустріч]] глав оборонних відомств та начальників штабів понад 40-а держав світу задля координації збройної допомоги Україні. За підсумками зустрічі де-факто було створено «антиросійську коаліцію». Німеччина приєдналася до країн-надавачів зброї. Сполучене Королівство та Франція ухвалили постачати в Україну артилерію та зенітно-ракетні комплекси.

[[Закон про ленд-ліз для оборони демократії Україною від 2022 року|Законопроєкт про ленд-ліз для оборони демократії Україною від 2022 року]] був прийнятий одноголосно в [[Сенат США|Сенаті США]] 6 квітня 2022 року<ref>{{Cite web|url=https://www.govinfo.gov/app/details/BILLS-117s3522es|title=S. 3522 (ES) - Ukraine Democracy Defense Lend-Lease Act of 2022|accessdate=12 квітня 2022|language=en}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.washingtonpost.com/politics/2022/04/11/congress-comes-off-sidelines-ukraine-will-it-stay-field/|title=Congress comes off the sidelines on Ukraine. Will it stay on the field?|date=11 квітня 2022|last=DeBonis|first=Mike|website=[[The Washington Post]]|language=en}}</ref> і прийнятий у [[Палата представників США|Палаті представників]] 417 голосами проти 10 голосів<ref name=":0">{{cite web|url=https://www.pbs.org/newshour/politics/watch-live-house-considers-legislation-for-ukraine-lend-lease-program-to-send-aid-to-that-country|title=WATCH: House passes military lend-lease program to speed Ukraine aid|website=[[PBS]]|accessdate=28 квітня 2022}}</ref><ref name=":1">[https://clerk.house.gov/evs/2022/roll141.xml FINAL VOTE RESULTS FOR ROLL CALL 141]</ref> 28 квітня 2022 року.<ref>{{cite web|url=https://www.govinfo.gov/app/details/BILLS-117s3522es|title=S. 3522 (ES) - Ukraine Democracy Defense Lend-Lease Act of 2022|accessdate=12 квітня 2022}}</ref><ref>{{cite news|url=https://www.washingtonpost.com/politics/2022/04/11/congress-comes-off-sidelines-ukraine-will-it-stay-field/|title=Congress comes off the sidelines on Ukraine. Will it stay on the field?|newspaper=[[The Washington Post]]|date=11 квітня 2022}}</ref>

== Реакція ==
{{main|Міжнародна реакція на російсько-українську війну (з 2014)}}
[[Файл:Pd-1 uav 1.jpg|міні|Безпілотний літальний апарат [[PD-1]], створений в Україні за допомогою волонтерів]]

=== Волонтерський рух в Україні ===
{{main|Волонтерський рух допомоги українським військовикам (2014‒2016)|Список волонтерів російсько-української війни (2014‒2016)}}
З початком війни проявилося погане забезпечення української армії, якій не вистачало навіть їжі та обмундирування. Через це в Україні виник потужний волонтерський рух, що став надавати військовим різноманітну допомогу&nbsp;— від продуктів і ліків до дорогої техніки ([[тепловізор]]и, [[приціл]]и, [[безпілотний літальний апарат|безпілотні літальні апарати]], [[протикумулятивний екран|протикумулятивні екрани]] тощо). Інші волонтери займаються медичною допомогою потерпілим, підтримкою [[внутрішньо переміщені особи в Україні|переселенців]], пошуком зниклих безвісти та роботою зі звільнення полонених<ref name=Gorelov_2015/>. Зазвичай великі волонтерські групи працюють на основі [[краудфандинг]]у, і деякі з них досягли стандартів прозорості, що значно перевищили державні<ref name=Wilson_2015/>. Волонтерські організації діють у всіх підконтрольних Україні великих містах і багатьох інших населених пунктах; значну підтримку надає також українська діаспора<ref name=Gorelov_2015/><ref name=Tokhtarova_2014/>.

=== Міжнародна гуманітарна допомога Україні ===
{{main|Гуманітарна та військова допомога Україні (з 2014)}}

=== Санкції проти Росії ===

=== Проєкт «Стіна» ===
{{main|Проєкт «Стіна»}}

З метою підвищення рівня безпеки на суходільному кордоні між Україною та Російською Федерацією 3 вересня 2014 року Прем'єр-міністр України [[Арсеній Яценюк]] презентував фортифікаційний проєкт «Стіна» (Європейський вал). 10 вересня проєкт затвердив Президент України [[Порошенко Петро Олексійович|Петр Порошенко]]. Проєктом передбачено будівництво 2 оборонних рубежів, близько 1 500&nbsp;км траншей і ходів сполучення, понад 8 тис. окопів для техніки, понад 4 000 бліндажів та 60-кілометрове невибухове загородження. У зв'язку з контролем частини прикордонної території [[Україна|України]] незаконними збройними проросійськими формуваннями та російськими військами, реалізація проєкту здійснюється в два етапи: на першому етапі будівництво укріплень на ділянці українсько-російського кордону в [[Чернігівська область|Чернігівській]], [[Сумська область|Сумській]] і [[Харківська область|Харківській областях]]; на другому&nbsp;— в [[Луганська область|Луганській]] і [[Донецька область|Донецькій областях]]. Станом на 1 жовтня, за повідомленням [[Державна прикордонна служба України|Державної прикордонної служби України]], реалізовується перший етап проєкту «Стіна».

== Наслідки ==

=== Людські жертви ===
{{main|Жертви російського вторгнення в Україну (з 2014)|Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну|Цивільні втрати у російсько-українській війні (з 2014)}}{{Main|Список іноземних добровольців, загиблих у російсько-українській війні (Україна)}}

Станом на [[31 січня]] [[2021]] року, за даними [[Управління Верховного комісара ООН з прав людини|Управління верховного комісара ООН з прав людини]] (УВКПЛ), загальна кількість людських втрат становить 42—44 тис. осіб, з яких загинуло 13 100—13 300 осіб, поранено 29 500—33 500. До цієї кількості входить 3 375 загиблих і 7 000—9 000 поранених цивільних осіб, приблизно 4 150 загиблих і 9 700—10 700 поранених українських військових, а також приблизно 5 700 загиблих і 12 700—13 700 поранених проросійських бойовиків.<ref>{{Cite web|title=ООН підрахувала кількість жертв бойових дій на Донбасі|url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-oon-kst-gertv-boyovyh-donbas/31110937.html|website=Радіо Свобода|accessdate=2021-02-25|language=uk|archive-date=2021-02-24|archive-url=https://web.archive.org/web/20210224205302/https://www.radiosvoboda.org/a/news-oon-kst-gertv-boyovyh-donbas/31110937.html}}</ref> Серед загиблих є як загиблі безпосередньо від бойових дій, так і внаслідок необережного поводження зі зброєю та вибухівкою, ДТП, хвороб під час служби в зоні конфлікту, а також убивств і самогубств.

За даними [[Книга пам'яті полеглих за Україну|Книги Пам'яті полеглих за Україну]], станом на 1 грудня 2021 року загинуло 4 490 українських військовиків.

Внаслідок [[Російське вторгнення в Україну (з 2022)|повномасштабної війни]] у період з 24 лютого 2022 року по 30 червня 2023 року&nbsp;— 9177 загиблих та 15993 поранених цивільних осіб, зафіксувала ООН індивідуальні [[Верифікація|верифіковані]] випадки та повідомив очільник УВКПЛ, що зазначив: «І наші дані&nbsp;— лише верхівка айсберга»<ref>{{Cite web|title= Втрати серед цивільних осіб в Україні у період з 24 лютого 2022 року до 30 червня 2023 року|url= https://ukraine.un.org/sites/default/files/2023-07/Civilian%20casualties%20in%20Ukraine%20from%2024%20Feb%202022%20to%2030%20June%202023%20UKR.pdf |website=Управління верховного комісара ООН з прав людини|date=2023-07-07|accessdate=|language=|archive-date=|archive-url=}}</ref><ref name="release">{{cite press release |last=Türk |first=Volker |date=21 лютого 2023 |title=Türk deplores human cost of Russia’s war against Ukraine as verified civilian casualties for last year pass 21,000 |trans-title=Тюрк шкодує про людські втрати Росії проти України, оскільки підтверджені втрати серед мирного населення минулого року перевищили 21 тис. |url=https://www.ohchr.org/en/press-releases/2023/02/turk-deplores-human-cost-russias-war-against-ukraine-verified-civilian |language=en |location=Женева |publisher=Управління Верховного комісара ООН з прав людини|access-date=2023-02-23}}</ref>.
<!--<ref>{{Cite web|title=Ukraine: civilian casualty update 23 January 2023|url=https://www.ohchr.org/en/news/2023/01/ukraine-civilian-casualty-update-23-january-2023|website=OHCHR|accessdate=2023-01-29|language=en}}</ref>--->

У період з 24 лютого 2022 року по 22 лютого 2023 року 9655 загиблих цивільних, серед них&nbsp;— 461 дитина, зафіксувала прокуратура України та повідомив [[Офіс Генерального прокурора|очільник Генеральної прокуратури]] України, що зазначив: «Ми свідомі, що реальна цифра набагато більша»<ref>{{Cite web|title=За рік війни в Україні загинули понад 9,6 тисячі цивільних, серед них&nbsp;— 461 дитина|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3673760-za-rik-vijni-v-ukraini-zaginuli-ponad-96-tisaci-civilnih-sered-nih-461-ditina.html|website=[[Укрінформ]]|date=22 лютого 2023|accessdate=|archive-date=|archive-url=}}</ref><ref>{{Cite web|title=Пресконференція Андрія Костіна про роботу прокуратури за рік повномасштабної агресії РФ|url=https://www.gp.gov.ua/ua/posts/preskonferenciya-andriya-kostina-pro-roboti-prokuraturi-za-rik-povnomasstabnoyi-agresiyi-rf |website=Генеральна прокуратура|date=22 лютого 2023|accessdate=|archive-date=|archive-url=}}</ref>.

=== Окупація територій ===
{{main|Російська окупація України}}
{{Якірець|Окупація}}
Станом на 2021 рік під [[Тимчасово окуповані території України|російською окупацією]] перебувало 43 300 кв. км, або 7&nbsp;% української території. Після початку [[Російське вторгнення в Україну (з 2022)|російського вторгнення 2022 року]] ця площа збільшилася у 2,9 рази. Тимчасово непідконтрольні території включають [[Російська окупація Криму|АР Крим]], частини [[Російська окупація Донецької області|Донецької]], [[Російська окупація Луганської області|Луганської]], [[Російська окупація Харківської області|Харківської]], [[Російська окупація Херсонської області|Херсонської]], [[Російська окупація Запорізької області|Запорізької]] областей та місто Севастополь. Протягом перших місяців широкомасштабного вторгнення 2022 року Збройні сили України повністю звільнили від російських загарбників Київську, Чернігівську, Сумську та Житомирську області.

Станом на лютий 2023 року, згідно повідомлення [[Державний секретар оборони (Велика Британія)|міністра оборони Великої Британії]] [[Бен Воллес (політик)|Бена Воллеса]] в ефірі [[BBC Radio 4|ВВС Radio 4]], 97&nbsp;% усієї російської армії знаходиться в [[Україна|Україні]]<ref>[https://www.bbc.com/news/live/world-europe-64634760 LIVEWallace: 97&nbsp;% of Russian army is in Ukraine. 11:57 15 Feb]</ref><ref>[https://novosti-n.org/ua/news/97-usiyeyi-rosijskoyi-armiyi-perebuvaye-v-Ukrayini-ministr-oborony-Brytaniyi-261930 97&nbsp;% усієї російської армії перебуває в Україні,&nbsp;— міністр оборони Британії. 16.02.2023, 00:00]</ref>.

=== Військово-технічні втрати ===
{{main|Втрати військової техніки в російсько-українському конфлікті}}

=== Економічні наслідки ===
{{main|Економічні наслідки російської агресії проти України|Російсько-українська економічна війна}}

=== Екологічні наслідки ===

Це найменш досліджувана сьогодні тема. Однак на території Криму і окупованої частини Донбасу розташовані понад тисяча джерел іонізуючого випромінення (ДІВ).

Характеристика ситуації від Держатомрегулювання: «На території України станом на 2014&nbsp;р. було 11 784 радіонуклідних джерел [[Іонізуюче випромінювання|іонізуючого випромінювання]]. З них на території Автономної Республіки Крим, до її незаконної анексії Російською Федерацією, було 296 ДІВ. Внаслідок військової агресії з боку Російської Федерації та ведення бойових дій на Сході України, в умовах відсутності державного регулюючого контролю ядерної та радіаційної безпеки, на території ОРДЛО опинилися 73 суб'єкти господарювання, які використовували 1 192 одиниці закритих радіонуклідних ДІВ. Станом на вересень 2014&nbsp;р.: на окупованій частині Донецької області було 914 радіонуклідних ДІВ, на території непідконтрольних районів Луганської області&nbsp;— 278 радіонуклідних ДІВ…»<ref name="dt.ua">{{Cite web |url=https://dt.ua/energy_market/mutaciyi-nebezpeki-275772_.html |title=/ «Дзеркало тижня» Випуск № 15, 21 квітня-27 квітня 2018 р. / Мутації небезпеки, або Радіаційні загрози окупованих територій |accessdate=2 вересня 2018 |archive-date=27 листопада 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211127125055/https://zn.ua/ukr/energy_market/mutaciyi-nebezpeki-275772_.html }}</ref>.

Існує небезпека екологічної катастрофи на Донбасі внаслідок затоплення шахти [[Шахта «Юнком»|Юний комунар (Юнком)]] (саме тут 1979&nbsp;року відбулося [[Ядерний вибух у Донецькій області|випробовування застосування ядерного вибуху для потреб вугільної промисловості]])<ref>[[Мала гірнича енциклопедія|Гірнича енциклопедія]]</ref>, спричинене [[Війна на сході України|збройною агресією РФ]], що стане екологічною катастрофою для всієї Європи<ref name="dt.ua"/><ref>{{Cite web |url=https://dt.ua/internal/mayday-donbas-zagroza-ekologichnoyi-katastrofi-u-centri-yevropi-287127_.html |title=/ А.Акаков. «Дзеркало тижня», Випуск № 32, 1 вересня-7 вересня 2018. / Mayday! Донбас: загроза екологічної катастрофи у центрі Європи |accessdate=2 вересня 2018 |archive-date=1 вересня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180901112455/https://dt.ua/internal/mayday-donbas-zagroza-ekologichnoyi-katastrofi-u-centri-yevropi-287127_.html }}</ref>.

Парадоксальним залишається факт, що [[МАГАТЕ]] продовжує дотримуватися позиції, що Україна (відповідно до резолюції Генеральної Асамблеї ООН №&nbsp;68/262, в якій було визнано суверенітет і територіальну цілісність України) повинна гарантувати безпеку всіх ядерних об'єктів і матеріалів на своїй території згідно з Угодою між Україною та МАГАТЕ. Отож Україна несе перед МАГАТЕ відповідальність навіть за ті ядерні об'єкти, що розташовані на незаконно анексованій території АРК і окупованих територіях Донецької та Луганської областей попри відсутність доступу українських спеціалістів до таких об'єктів.<ref name="dt.ua" />

Окрім того, екологічну небезпеку становлять некомпетентні рішення окупаційної адміністрації щодо закриття шахт без врахування небезпеки виходу шахтних вод у водоносні горизонти і вище, ряд сховищ (відвалів) високотоксичних речовин.
«До початку військового конфлікту в Донбасі було 4 240 потенційно небезпечних об'єктів (ПНО), у тому числі 227 шахт, 174 гідротехнічні об'єкти, 784 АЗС, 15 кар'єрів, 13 залізничних станцій, 128 мостів і шляхопроводів, 18 магістральних трубопроводів, 4 родовища нафти. 2160 об'єктів мали статус вибухо-, 24&nbsp;— радіаційно-, 1320&nbsp;— пожежо-, 176&nbsp;— гідродинамічно-, 34&nbsp;— біологічно- та 334&nbsp;— хімічно-небезпечних. Сьогодні експертами визначено 176 ПНО, з яких 99 розташовані на непідконтрольній території».<ref>{{Cite web |url=http://www.dsns.gov.ua/files/2018/8/27/Екологія%20Донбасу.pdf |title=Екологічний аспект реінтеграції окупованих районів Донецької та Луганської областей |accessdate=27 листопада 2021 |archive-date=23 листопада 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211123095627/https://www.dsns.gov.ua/files/2018/8/27/Екологія%20Донбасу.pdf }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://www.osce.org/uk/project-coordinator-in-ukraine/362581?download=true |title=ОЦІНКА ЕКОЛОГІЧНОЇ ШКОДИ ТА ПРІОРИТЕТИ ВІДНОВЛЕННЯ ДОВКІЛЛЯ НА СХОДІ УКРАЇНИ |accessdate=2 вересня 2018 |archive-date=29 січня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180129042421/http://www.osce.org/uk/project-coordinator-in-ukraine/362581?download=true }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://dnews.dn.ua/news/688451 |title=что происходит с экологией на неподконтрольном Донбассе |accessdate=12 вересня 2018 |archive-date=12 вересня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180912092233/https://dnews.dn.ua/news/688451 }}</ref>

== Міжнародна реакція на російську збройну агресію ==
{{Main|Міжнародна реакція на російсько-українську війну (з 2014)}}
{{main|Міжнародні санкції щодо Росії (з 2014)}}
У жовтні 2021 року [[Саміт Україна-ЄС]] підтвердив, що й далі називатиме РФ агресором за її дії щодо України та що за події на Донбасі та зрив перемир'я відповідальна саме Росія. Сторони наголосили на важливості повного виконання Мінських домовленостей, підкреслюючи «відповідальність Росії як сторони конфлікту».<ref>{{Cite web|title=Саміт Україна-ЄС підтвердив, що вважає Росію агресором|url=https://www.eurointegration.com.ua/news/2021/10/12/7128930/|website=www.eurointegration.com.ua|accessdate=2021-11-13|language=uk|archive-date=2021-11-13|archive-url=https://web.archive.org/web/20211113154401/https://www.eurointegration.com.ua/news/2021/10/12/7128930/}}</ref>

== Оцінки та класифікація ==
{{main|Оцінки та класифікація російсько-української війни}}
{{якірець|Оцінки}}
27 січня 2015 року [[Верховна Рада України]] у своїй постанові звернулася до міжнародних організацій із закликом визнати Росію [[Агресор|країною-агресором]], констатуючи продовження воєнної агресії щодо України з боку Російської Федерації<ref name="r129">{{Cite web |url=http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/129-viii |title=Постанова Верховної Ради України. Про Звернення Верховної Ради України до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором. № 129-19 від 27.01.2015 |accessdate=28.01.2015 |archive-date=01.02.2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150201024454/http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/129-viii }}</ref>.

22 травня 2022 року Верховна Рада України визнала Російську Федерацію державою-терористом із [[Тоталітаризм|тоталітарним]] [[Російський неонацизм|неонацистським режимом]], [[геноцид українців]] Росією, заборонила його пропаганду, а також пропаганду акту агресії Росії проти України.<ref>{{Cite web|title=Верховна Рада визнала дії Росії в Україні геноцидом {{!}} DW {{!}} 14.04.2022|url=https://www.dw.com/uk/verkhovna-rada-vyznala-dii-rosii-v-ukraini-henotsydom/a-61479901|website=DW.COM|accessdate=2022-04-14|language=uk-UA|first=Deutsche|last=Welle (www.dw.com)}}</ref><ref>{{Cite web|title=Рада заборонила російську символіку та визнала рф державою-терористом|url=https://www.slovoidilo.ua/2022/05/22/novyna/polityka/rada-zaboronyla-rosijsku-symvoliku-ta-vyznala-rf-derzhavoyu-terorystom|website=Слово і Діло|accessdate=2022-05-24|language=uk}}</ref><ref>{{Cite web|title=Рада визнала Росію неонацистською державою-терористом та заборонила її пропаганду|url=https://news.liga.net/ua/politics/news/rada-priznala-rossiyu-neonatsistskim-gosudarstvom-terroristom-i-zapretila-ego-propagandu|website=LIGA|date=2022-04-14|accessdate=2022-04-14|language=uk}}</ref>

В українському суспільстві війну оцінюють у спектрі від Третіх визвольних змагань, війни за незалежність та вітчизняної війни до прагматичної [[Протистояння Росії і Заходу|спроби Росії утримати Україну]] в орбіті свого впливу.

== Війна в культурі та пропаганді ==
{{main|Відображення російсько-української війни в культурі}}
{{main|Реакція українського суспільства на російську агресію}}
{{main|ЗМІ про російські війська вторгнення в Україні}}
{{main|Російсько-українська інформаційна війна}}

== Див. також ==

{{Div col|cols=2}}
* [[Воєнні злочини Російської Федерації]]
* [[Список російських офіцерів, що загинули під час вторгнення в Україну (2022)]]
* [[Російське збройне вторгнення в Крим (2014)|Російська інтервенція до Криму 2014]]
* [[Війна на сході України]]
* [[Докази причетності Росії до подій на сході України]]
* [[Російсько-українські війни]]
* [[Міжнародна коаліція на підтримку України]]
* [[Український партизанський рух під час російсько-української війни]]
* [[Вибухи в Україні під час російської збройної агресії (з 2014)]]
* [[Катування та вбивства українських полонених під час війни на сході України]]
* [[Російська підривна діяльність в Україні]]
* [[Хронологія російської збройної агресії проти України (з 2014 р.)]]
* [[Перелік чорноморських інцидентів за участі Росії та України]]
{{Div col end}}

== Примітки ==
{{примітки|3|refs=
<ref name="tyzh">[[Василенко Володимир Андрійович|Василенко В. А.]] [http://i.tyzhden.ua/content/photoalbum/2014/10_2014/17/26-42.pdf Російсько-українська війна 2014 року: причини, перебіг та політико-правові оцінки] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141129030906/http://i.tyzhden.ua/content/photoalbum/2014/10_2014/17/26-42.pdf |date=29 листопада 2014 }} / [Володимир Василенко] // Український. Тиждень, 2014.&nbsp;— №&nbsp;42.&nbsp;— С.&nbsp;28-42.</ref>
<ref name=Gorelov_2015>{{книга
 |автор             = Горєлов Д. М., Корнієвський О. А.
 |заголовок     = Волонтерський рух: світовий досвід та українські громадянські практики (аналітична доповідь)
 |посилання     = http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/volonter-697e4.pdf
 |місце             = Київ
 |видавництво = [[Національний інститут стратегічних досліджень]]
 |рік                 = 2015
 |сторінок       = 36
 |назва             = 
 |archivedate            = 2016-04-15
 |archiveurl             = https://web.archive.org/web/20160415001030/http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/volonter-697e4.pdf
}}</ref>
<ref name=Wilson_2015>{{книга
 |автор                   = [[Ендрю Вілсон|Wilson A.]]
 |частина               = Ukrainian Politics since Independence
 |заголовок           = Ukraine and Russia: People, Politics, Propaganda and Perspectives
 |посилання           = http://www.e-ir.info/wp-content/uploads/2015/03/Ukraine-and-Russia-E-IR.pdf
 |відповідальний = Edited by A. Pikulicka-Wilczewska and R. Sakwa
 |місце                   = Bristol, UK
 |видавництво       = E-International Relations Publishing
 |рік                       = 2015
 |pages                        = 107
 |allpages                     = 278
 |isbn                         = 978-1-910814-00-0
 |issn                         = 2053-8626
 |назва                   = 
 |archivedate                  = 2015-03-26
 |archiveurl                   = https://web.archive.org/web/20150326140944/http://www.e-ir.info/wp-content/uploads/2015/03/Ukraine-and-Russia-E-IR.pdf
}}</ref>
<ref name=Tokhtarova_2014>{{стаття
 |title       = Волонтерський рух в Україні: шлях до розвитку громадянського суспільства як сфери соціальних відносин
 |author      = Тохтарова І. М.
 |date        = 2014
 |journal     = Теорія та практика державного управління і місцевого самоврядування
 |номер  = 2
 |url         = http://el-zbirn-du.at.ua/2014_2/5.pdf
 |accessdate  = 2016-11-09
 |archivedate = 2016-05-19
 |archiveurl  = https://web.archive.org/web/20160519222515/http://el-zbirn-du.at.ua/2014_2/5.pdf
}}</ref>
}}

== Посилання ==
{{Вікіпосилання}}
* [https://liveuamap.com/ Оновлювана в режимі онлайн карта війни на сайті Liveuamap] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220309133653/https://liveuamap.com/ |date=9 березня 2022 }}
* [https://www.radiosvoboda.org/a/31380909.html Найкоротша історія російсько-української війни: з чого почався та як набрав обертів конфлікт на Донбасі] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210829172152/https://www.radiosvoboda.org/a/31380909.html |date=29 серпня 2021 }}
* [https://rusaggression.gov.ua/ua/home.html Віртуальний музей російської агресії] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211019192435/https://rusaggression.gov.ua/ua/home.html |date=19 жовтня 2021 }}
* [https://24tv.ua/rosiya-napala-ukrayinu-24-lyutogo-2022-hronologiya-podiy_n1876131 Росія напала на Україну (24.02.2022): хронологія основних подій] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220225163459/https://24tv.ua/rosiya-napala-ukrayinu-24-lyutogo-2022-hronologiya-podiy_n1876131 |date=25 лютого 2022 }}
* [https://rwc.shtab.net/ru Российские военные преступники] // «Следствие.Инфо»

=== Довідки ===
* [https://www.rulac.org/browse/conflicts/international-armed-conflict-in-ukraine International armed conflict in Ukraine] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210409113314/https://www.rulac.org/browse/conflicts/international-armed-conflict-in-ukraine |date=9 квітня 2021 }}{{ref-en}} // ''Rulac: The Rule of Law in Armed Conflict''
* [https://www.cfr.org/global-conflict-tracker/conflict/conflict-ukraine Conflict in Ukraine] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210316180745/https://www.cfr.org/global-conflict-tracker/conflict/conflict-ukraine |date=16 березня 2021 }}{{ref-en}} // ''Council on Foreign Relations''

=== Публіцистика і аналітика ===
* ''[[Горбулін Володимир Павлович|Володимир Горбулін]],'' [https://web.archive.org/web/20160222004619/http://uacrisis.org/ua/40347-gorbulin-tezy Тези до другої річниці російської агресії проти України] // ''[[Український кризовий медіа-центр]]'', 20 лютого 2016
* ''Vladimir Lukichev,'' [https://dcaf.ch/armed-conflict-ukraine-chronological-timeline-implementation-minsk-agreements Armed Conflict in Ukraine&nbsp;— Chronological Timeline of Implementation of the Minsk Agreements] // ''Geneva Centre for Security Sector Governance'', 28 січня 2022

=== Відео ===
* {{cite web |url=https://1plus1.ua/ukraina-100-dniv-nad-prirvou/video#up |title=Україна. 100 днів над прірвою |author= |date=2018-03-13 |website=https://1plus1.ua/ |publisher=[[1+1]] |accessdate=14 березня 2018 |archive-date=14 березня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180314175806/https://1plus1.ua/ukraina-100-dniv-nad-prirvou/video#up }}

{{17px}}
{{Бібліоінформація}}
{{Війни XXI століття}}
{{Російська збройна агресія проти України (з 2014)}}
{{Російсько-українські війни}}

{{ВП-портали|Спротив|Україна|Політологія|Війна|Росія}}

{{DEFAULTSORT:Російсько-українська війна 2014}}
[[Категорія:Російсько-українська війна (з 2014)| ]]
[[Категорія:Війни XXI століття]]
[[Категорія:Російсько-українські війни|2014]]
[[Категорія:Війни в історії України]]
[[Категорія:Війни Росії]]
[[Категорія:Російський імперіалізм]]
[[Категорія:Російський державний тероризм]]
[[Категорія:Російський фашизм]]
[[Категорія:2014 в Україні]]
[[Категорія:2015 в Україні]]
[[Категорія:2016 в Україні]]
[[Категорія:2017 в Україні]]
[[Категорія:2018 в Україні]]
[[Категорія:Міжнародний тероризм]]
[[Категорія:Розпад Росії]]