Перегляд вихідного коду сторінки До населення Малоросії

'''Звернення генерала Денікіна до населення Малоросії''' (''назви при виданні'' : '''«Звернення головнокомандувача до населення Малоросії»''', '''«До населення Малоросії»''', '''«Населення Малоросії»''' ''та ін.'')&nbsp;— історичний документ, який представляв собою меморандум, [[Декларація|декларацію]], маніфест, яким позначалася політична програма [[Білий рух|Білого руху]] на [[Південь Росії (держава)|Півдні Росії]] та принципи його національної політики щодо території та населення [[Україна|України]].

Підписано генералом [[Денікін Антон Іванович|Антоном Денікіним]] як головнокомандувачем [[Збройні сили Півдня Росії|Збройними силами Півдня Росії (АРСУР)]], складено за участю публіциста [[Шульгін Василь Віталійович|Василя Шульгіна]], професора історії [[Новгородцев Павло Іванович|Павла Новгородцева]], завідувача кафедри народної освіти І.Малініна та інших громадських діячів 25 (12) серпня [[1919|1919&nbsp;р.]] в [[Таганрог|Таганрозі]]. Опубліковано повсюдно у білогвардійській пресі міст [[Південь Росії (держава)|Півдня Росії]] у серпні&nbsp;— вересні 1919 року.

== Історія створення ==
[[Файл:Anton_Denikin_1918-1919.jpg|міні|268x268пкс| [[Денікін Антон Іванович|Антон Денікін]]]]
[[Файл:Shulgin.jpg|міні|233x233пкс| [[Шульгін Василь Віталійович|Василь Шульгін]]]]
[[File:Novgorodtsev.jpg|міні|238x238пкс| [[Новгородцев Павло Іванович|Павло Новгородцев]]]]
Напередодні вступу добровольчих військ до Києва наприкінці серпня 1919 року голова управління [[Особлива нарада при Головнокомандуючому Збройними силами на Півдні Росії|Особливої наради]] кадет І. Малінін, який виконував також функції начальника Відділу народної освіти в уряді білих, а також колишній професор та відомий юрист [[Новгородцев Павло Іванович|Павло Новгородцев]] отримали доручення Денікіна скласти політичне звернення Головнокомандувача ВРЮР до населення зайнятих білими територій в [[Україна|Україні]]<ref name="Процык">{{Стаття|author=Процик Анна.|title=Російський націоналізм і Україна в добу революції і Громадянської війни|url=http://www.history.org.ua/JournALL/journal/2002/5/11.pdf|видання=[[Український історичний журнал]] (УІЖ)|тип=науковий журнал ВАК України|place=[[Киев|Київ]]|publisher=Наукова думка|date=2002|issue=5|pages=130—139|issn=0130-5247|accessdate=22 грудня 2021|archivedate=22 грудня 2021|archiveurl=https://web.archive.org/web/20211222025138/http://history.org.ua/JournALL/journal/2002/5/11.pdf}}</ref>.

Документ був підготовлений у місці розташування ставки головнокомандувача в [[Таганрог|Таганрозі]] 12 (25) серпня 1919 року, а потім був опублікований в періодичній пресі на підконтрольній білій території [[Південь Росії (держава)|Півдня Росії]]. Так, у [[Харків|Харкові]] звернення «До населення Малоросії» було опубліковано 14 (27) серпня 1919 року, зокрема, в газеті «Новая Россія»; у [[Київ|Києві]]&nbsp;— 21 серпня ([[3 вересня]]) [[1919|1919 року]] в газеті «[[Киевлянин (газета)|Кіевлянинъ]]», через три дні після [[Київська катастрофа|взяття Києва]] Добровольчою армією та ін.

Як пише українсько-американський історик Ганна Процик, звернення адресувалося передусім простим селянським масам, а також аполітичним, консервативним дрібним землевласникам, які, на думку білих, були вірні культурним традиціям та мові, але нібито не симпатизували [[Українська революція|боротьбі українського руху за незалежність]]. Білі сподівалися, на думку дослідника, що обмежені культурні права, обіцяні у зверненні, викличуть довіру селян та забезпечать підтримку землевласників<ref name="Процык"/>.

Російський історик, кандидат історичних наук З. Пученков писав, що представники добровольчої адміністрації знаходили «Звернення» «надзвичайно вдалим і за формою, і за змістом». Історик наводить приклад, що член Особливої Наради В.&nbsp;О.&nbsp;Степанов у розмові з кореспондентом однієї з білих газет стверджував, що «українське питання» цілком вичерпується декларацією генерала А.&nbsp;І.&nbsp;Денікіна"<ref name="Пученков">{{Cite web|url=http://www.iarex.ru/books/book30.pdf|title=Архивированная копия|accessdate=2012-04-30|archivedate=2012-11-19|archiveurl=https://web.archive.org/web/20121119070219/http://www.iarex.ru/books/book30.pdf|deadurl=yes}}{{Cite web|url=http://www.iarex.ru/books/book30.pdf|title=Архивированная копия|accessdate=2012-04-30|archivedate=2012-11-19|archiveurl=https://web.archive.org/web/20121119070219/http://www.iarex.ru/books/book30.pdf|deadurl=yes}}</ref>.

== Зміст ==
Головною метою [[Добровольча армія|Добровольчої армії]] в «Зверненні» було визначено відновлення [[Росія єдина, велика і неподільна|єдиної та неподільної Росії]], яке називалося обов'язковою умовою відновлення незалежності країни, нормального функціонування та повноцінного розвитку її економіки. До [[Київ|Києва]], як так званої «матері міст російських», наближаються війська білих з метою повернути «втрачену єдність» російського народу<ref name="Бондаренко">{{Стаття|author=Бондаренко В. Г.|title=Вільнокозацькі формування та російська армія генерала П. Врангеля у вересні-листопаді 1920 року|url=http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Gumj/2011_1-2/Bondarenko.pdf|language=українська|видання=Гуманітарний журнал|тип=|place=Київ|date=2011|issue=1—2|pages=62—67|issn=0130-5247}}</ref>. Вороги Росії, як пояснювалося в документі, прагнуть послабити країну і тому підтримують рух, який ставить за мету відокремлення від Росії дев'яти її південних [[Губернія|губерній]] та об'єднання їх в «Українську державу». Прагнення відокремити «[[Українці|малоросійську гілку]] російського народу», як повідомлялося у зверненні, не залишено і сьогодні<ref name="Процык"/>. Як основний ворог, що веде «злу справу створення самостійної Української держави», називався [[Петлюра Симон Васильович|Симон Петлюра]]<ref name="СемененкоРадченко">{{Книга
|автор = Семененко В. И., Радченко Л. А.
|посилання = http://www.lib.ua-ru.net/content/1379.html
|заголовок = История Украины с древнейших времён до наших дней
|видання = 2-е, испр. и доп.
|мова = [[Русский язык|русский]]
|місце = Харьков
|видавництво = Торсинг
|рік = 1999
|сторінок = 480
|ISBN = 966-7300-81-1
|назва = 
|archivedate = 16 жовтня 2021
|archiveurl = https://web.archive.org/web/20211016115530/http://www.lib.ua-ru.net/content/1379.html
}}</ref>. Цей рух називався зрадницьким<ref name="Процык" />. В «Зверненні» йшлося про німецьке походження «<nowiki/>[[Українська ідентичність|українства]]<nowiki/>»<ref name="Пученков"/>. При цьому давалося застереження, що весь цей «зрадницький рух» має бути чітко відокремлений від місцевих зусиль, що надихаються любов'ю до рідного краю, його самобутності та його місцевої народної мови. [[Російська мова]] оголошувалась документом державною, що має використовуватися у всіх урядових установах та державних шкільних закладах. Водночас «для всіх бажаючих» гарантувалося використання місцевої [[Українська мова|малоросійської мови]] у приватних школах, установах місцевого самоврядування та місцевих судах<ref name="Процык" />. Оголошувалася також «свобода малоросійської преси». В «Зверненні» було наголошено, що на користь місцевого населення вже здійснюється децентралізація місцевого самоврядування<ref name="Наумова">{{Книга
|автор = Наумова И. И.
|частина = Украинский вопрос в мемуарах А. И. Деникина
|заголовок = Документ: история, теория, практика
|посилання = http://www.if.tsu.ru/chair5/works/Conference_2012.pdf
|відповідальний = Под общ. ред. проф. О. А. Харусь.
|видання = Сборник материалов V Всероссийской научно-практической конференции с международным участием (г. Томск, 27–28 октября 2011 г.)
|місце = [[Томськ|Томск]].
|видавництво = [[Томський державний університет|Томский государственный университет]].
|рік = 2011
|сторінки = 364—368
|сторінок = 588
|ISBN = 978-5-7511-2052-8
|назва = 
|archivedate = 22 грудня 2021
|archiveurl = https://web.archive.org/web/20211222025139/http://www.if.tsu.ru/chair5/works/Conference_2012.pdf
}}</ref>.

== Історичні оцінки ==
Історик [[Анна Процик]] (Anna Procyk) звертає увагу на факт, що попри те, що в момент публікації меморандуму Денікіна [[Київ]] був зайнятий [[Червона армія|Червоною армією]], у зверненні цьому практично не приділяється уваги, вся ж риторика документа спрямована проти [[Петлюра Симон Васильович|Симона Петлюри]] та [[Армія Української Народної Республіки|армії УНР]]. Також документ було опубліковано невдовзі після зустрічі у Києві білих військ генерала [[Бредов Микола Емільович|М.&nbsp;Е.&nbsp;Бредова]] та  військ [[Українська галицька армія|УГА]] генерала [[Кравс Антін|А. Кравса]], наслідки якої відомі в українській історіографії як «[[Київська катастрофа]]». Тим самим дослідником робиться висновок, що влітку 1919 саме сили [[Українська Народна Республіка|УНР]], а не більшовики становили найбільшу загрозу для однієї з головних цілей білих&nbsp;— [[Росія єдина, велика і неподільна|єдиної і неподільної Росії]]<ref name="Процык"/>.

Харківські історики Валерій Семененко та Людмила Радченко на підставі тексту звернення Денікіна зі словами про звинувачення Симона Петлюри у продовженні своєї «злої справи створення самостійної Української держави» та боротьби проти «відродження Єдиної Росії» роблять висновок, що внаслідок таких дій для антиденікінського руху в Україні існували соціальні та національні передумови<ref name="СемененкоРадченко"/>.

Радянський художник, пропагандист і карикатурист [[Єфімов Борис Юхимович|Борис Єфімов]] охарактеризував звернення Денікіна до населення Малоросії як «пихливо-загрозливе»<ref name="Пученков"/><ref>''Ефимов Б.'' Мой век.&nbsp;— {{М.}}: Аграф, 1998.&nbsp;— С. 39.&nbsp;— ISBN 5-7784-0045-4</ref>.

Томський дослідник І. Наумова вважає, що «Зверненням» виявилася сформована національна політика білих та визначено «розмір культурного самовизначення» населення України в умовах війни, при цьому А.&nbsp;І.&nbsp;Денікін вважав, що у мирний час це питання могло бути вирішено по-іншому<ref name="Наумова"/>.

Історик А.&nbsp;З.&nbsp;Пученков пише, що «Звернення» було складено в дусі поглядів [[Шульгін Василь Віталійович|Василя Шульгіна]] на українське питання<ref name="Пученков"/>. Шульгін та його прихильники відігравали провідну роль у втіленні в життя національної політики в галузі українського питання. Українська газета&nbsp;— наводить інформацію історик&nbsp;— з гіркотою помічала: «Денікін за допомогою Шульгіна (…) знищив українські школи, українські суди, закони, все, все»<ref name="Пученков" /><ref>«Селяньска думка».&nbsp;— [[Бердичів]], 1919.&nbsp;— [[10 вересня]].</ref>

== Див. також ==
* [[Російський імперіалізм]]
* [[Російський націоналізм]]
* [[Загальноросійська ідея]]
* [[Українофобія]]
* [[Москвофільство]]
* [[Малоросійство]]
* [[Білий рух]]
* [[Русифікація]]

== Література ==
* {{Стаття|author=Кулаков В. В., Каширина Е. И.|title=Внешняя и внутренняя политика белого режима на Юге России (1918–1920 гг.)|url=http://kguki.info/files/2009_%202.pdf|language=російська|видання=[[Культурная жизнь Юга России]]|тип=науковий журнал ВАК|date=2009|issue=2 (31)|pages=56—60}}{{Недоступне посилання|date=Март 2018|bot=InternetArchiveBot}}
* {{Стаття|author=Мельник Е.|title=Українська національна школа в період денікінської навали у вересні-грудні 1919 р. (до історії товариства шкільної освіти)|url=http://histans.com/JournALL/xix/7/16.pdf|language=українська|автор видання=НАН України. Ін-т історії України. Редкол.: О. П. Реєнт (голова) та ін.|видання=Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. пр.  ;  – К., 2004. – 302 с.|тип=збірник|place=Київ|date=2004|issue=VII|pages=187—204|accessdate=22 грудня 2021|archivedate=22 грудня 2021|archiveurl=https://web.archive.org/web/20211222025136/http://histans.com/JournALL/xix/7/16.pdf}}
* {{Стаття|author=Процик Анна.|title=Російський націоналізм і Україна в добу революції і Громадянської війни|url=http://www.history.org.ua/JournALL/journal/2002/5/11.pdf|видання=[[Український історичний журнал]] (УІЖ)|тип=науковий журнал ВАК України|place=[[Київ]]|publisher=Наукова думка|date=2002|issue=5|pages=130—139|issn=0130-5247|accessdate=22 грудня 2021|archivedate=22 грудня 2021|archiveurl=https://web.archive.org/web/20211222025138/http://history.org.ua/JournALL/journal/2002/5/11.pdf}}

== Примітки ==
{{Reflist}}

== Посилання ==
* [https://ru.wikisource.org/wiki/Обращение_Деникина_к_населению_Малороссии Повний текст звернення "До населення Малоросії"] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211222054837/https://ru.wikisource.org/wiki/Обращение_Деникина_к_населению_Малороссии |date=22 грудня 2021 }}

[[Категорія:1919 в Україні]]
[[Категорія:Збройні сили Півдня Росії]]
[[Категорія:1919 у Росії]]
[[Категорія:Декларації]]
[[Категорія:Русифікація України]]
[[Категорія:Українофобія]]
[[Категорія:Російський імперіалізм]]