Перегляд вихідного коду сторінки Міжнародні санкції щодо Росії (з 2014)

[[Файл:Sanctions_2014_Russia2.svg|праворуч|міні|350x350пкс|{{legend|#10197e|[[Росія|РФ]]}}
----''Країни, які ввели санкції проти Росії:''{{legend|#11b060|Країни, які ввели санкції}} {{legend|#107e47|Країни Європейського Союзу, які спільно запровадили санкції}}]]
{{Російсько-українська війна (з 2014)}}
'''Міжнародні санкції щодо Російської федерації''', що почали застосовуватися [[2014 у праві|2014]] року&nbsp;— політичні та [[Економічні санкції|економічні заходи]], направлені на припинення [[Російсько-українська війна (з 2014)|війни Росії проти України]]; складова [[Міжнародна реакція на російсько-українську війну (з 2014)|міжнародної реакції на збройну агресію РФ проти України]]. Санкції ввели [[Європейський Союз|ЄС]] та [[Сполучені Штати Америки|США]], [[Канада]], [[Японія]], [[Норвегія]], [[Швейцарія]], [[Австралія]], [[Нова Зеландія]], загалом&nbsp;— 41 країна<ref name="zn hara">[http://gazeta.zn.ua/international/sankcionnaya-udavka-dlya-kremlya-_.html Санкционная удавка для Кремля] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141229034157/http://gazeta.zn.ua/international/sankcionnaya-udavka-dlya-kremlya-_.html |date=29 грудня 2014 }} {{ref-ru}}</ref>, власне [[Україна]], а також [[Парламентська асамблея Ради Європи]] та, неформально, [[Китайська Народна Республіка|КНР]]<ref>[http://tyzhden.ua/News/157958 Китай де-факто підтримав санкції Заходу проти Росії&nbsp;— ЗМІ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160229035844/http://tyzhden.ua/News/157958 |date=29 лютого 2016 }} ''tyzhden.ua'', 8 лютого 2016</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.forbes.ru/mneniya-column/konkurentsiya/291797-rynok-gde-ne-zhdali-podderzhivayut-li-kitaiskie-banki-sanktsii-p |title=Рынок, где не ждали: поддерживают ли китайские банки санкции против России |accessdate=21 березня 2017 |archive-date=22 березня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170322111611/http://www.forbes.ru/mneniya-column/konkurentsiya/291797-rynok-gde-ne-zhdali-podderzhivayut-li-kitaiskie-banki-sanktsii-p }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://news.rambler.ru/business/30510121-v-vtb-soobschili-o-sanktsiyah-kitaya-protiv-rossiyskih-bankov/ |title=В ВТБ сообщили о санкциях Китая против российских банков |accessdate=21 березня 2017 |archive-date=22 березня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170322111347/https://news.rambler.ru/business/30510121-v-vtb-soobschili-o-sanktsiyah-kitaya-protiv-rossiyskih-bankov/ }}</ref>. Метою санкцій є припинення фінансування, озброєння та постачання [[Росія|Росією]] терористів на схід [[Україна|України]].

Передбачалось, що санкції будуть вводитись поетапно: перший етап&nbsp;— обмеження співробітництва; другий&nbsp;— обмеження на постачання окремих видів технологій; третій&nbsp;— секторальні санкції, направлені проти окремих секторів економіки РФ<ref>[http://www.vestifinance.ru/articles/40335 ЕС принял санкции против России. Три ключевых этапа] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150213035533/http://www.vestifinance.ru/articles/40335 |date=13 лютого 2015 }} {{ref-ru}}</ref>.

== Економічна база ==

=== Економічний потенціал сторін ===
За даними [[Світовий банк|Світового банку]], 2013 року сумарний [[Валовий внутрішній продукт|ВВП]] становив:
* [[Економіка Сполучених Штатів Америки|ВВП США]]: $ 16,8 [[Трильйон|трлн]]<ref name="GDP current US$">[http://data.worldbank.org/indicator/NY.GDP.MKTP.CD GDP (current US$)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130305233831/http://data.worldbank.org/indicator/NY.GDP.MKTP.CD |date=2013-03-05 }} {{ref-en}}</ref> ({{збільшення}} $ 18,56&nbsp;трлн на 2016).
* [[Економіка Європейського Союзу|ВВП країн ЄС]]: $ 17,34&nbsp;трлн<ref>[http://weic.info/ekonomicheskie_stati/vvp_stran_evropeyskogo_soyuza_es_v_2013_godu ВВП стран Европейского Союза &#91;ЕС&#93; в 2013 г.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140808035315/http://weic.info/ekonomicheskie_stati/vvp_stran_evropeyskogo_soyuza_es_v_2013_godu |date=8 серпня 2014 }} {{ref-ru}}</ref> ({{зменшення}} $16,48&nbsp;трлн на 2016).
* [[Економіка Російської Федерації|ВВП Росії]]: $ 2,1&nbsp;трлн<ref name="GDP current US$"/> ({{зменшення}} $ 1,32&nbsp;трлн на 2015; $ 1,13&nbsp;трлн на 2016).

За попередніми розрахунками, через введення європейських санкцій РФ втратить € 23 млрд (1,5&nbsp;% ВВП) в 2014 році і майже € 75 млрд (4,8&nbsp;% ВВП) в 2015 році. При цьому втрати самих країн ЄС через введення санкцій будуть істотно нижчими&nbsp;— не більше 0,4&nbsp;% ВВП. Втрати США виявляться ще меншими&nbsp;— через слабку залежність економіки США від Росії<ref>[http://republic.com.ua/article/33100-U-Imperii-isterika.html У Империи истерика] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150213033359/http://republic.com.ua/article/33100-U-Imperii-isterika.html |date=13 лютого 2015 }} {{ref-ru}}</ref>.

=== Торговельні відносини ===
На країни ЄС припадає близько половини російського [[експорт]]у та [[імпорт]]у. На [[2012]] рік товарообіг Росії з ЄС становив:
* загальний товарообіг (експорт + імпорт): 336,5&nbsp;млрд євро;
* експорт: 213,3&nbsp;млрд євро; ЄС посідає перше місце у зовнішній торгівлі Росії;
* імпорт: 123,2&nbsp;млрд євро; Росія займає третє місце у зовнішній торгівлі ЄС (після [[Сполучені Штати Америки|США]] і [[КНР|Китаю]]).

2012 року основу експорту Росії до ЄС становили товари сировинної групи, насамперед паливно-енергетичні. В імпорті з ЄС домінували машини й устаткування, хімічні та продовольчі товари, готові вироби.

Близько 75&nbsp;% прямих іноземних інвестицій в Росію становлять інвестиції з країн-членів ЄС.

Імпорт послуг з ЄС до Росії в [[2011]] році становив 24&nbsp;млрд євро, з Росії до ЄС&nbsp;— 14,2&nbsp;млрд євро<ref>[http://www.russianmission.eu/ru/torgovlya Торговля / Постоянное представительство Российской Федерации при Европейском союзе] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140808210120/http://www.russianmission.eu/ru/torgovlya |date=8 серпня 2014 }} {{ref-ru}}</ref>.

== Перший етап ==
[[6 березня]] 2014 року був прийнятий перший етап санкцій, який містив призупинення переговорного процесу Євросоюзу і Росії про пом'якшення візового режиму та нової угоди про партнерство, крім того, під санкції підпадала група можновладців. Також був призупинений процес підготовки до майбутнього саміту [[G8]], в якому мала брати участь Росія.

[[10 березня]] 2014 року вийшов виконавчий наказ Президента США №&nbsp;13660 з переліком осіб та організацій, причетних до кривавих подій на Майдані та окупації Криму і Донбасу Росією. У переліку «сім'я» Януковича включно з [[Азаров Микола Янович|Азаровим]], [[Медведчук Віктор Володимирович|Медведчуком]], [[Клюєв Андрій Петрович|Клюєвим]], а також кримські і донецькі сепаратисти.

== Другий етап ==
[[17 березня]] 2014 року міністри закордонних справ країн-членів ЄС ухвалили рішення перейти до другого етапу санкцій і ввели обмеження у вигляді заборони на в'їзд і заморожування активів для 21 російського і кримського чиновників<ref>{{Cite web |url=http://www.pravda.com.ua/news/2014/03/17/7019337/ |title=ЄС оприлюднив список громадян Росії та України, які потрапили під санкції |accessdate=18 липня 2014 |archive-date=25 квітня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190425105148/https://www.pravda.com.ua/news/2014/03/17/7019337/ }}</ref>. Таким чином, список російських чиновників, які підпадають під санкції у зв'язку із [[Анексія Криму (2014)|захопленням Криму]], досяг 33 осіб. Цього ж дня санкції проти семи представників Росії, [[Янукович Віктор Федорович|Януковича]] і [[Медведчук Віктор Володимирович|Медведчука]] ввели [[Сполучені Штати Америки|США]].

[[18 березня]] 2014 року про введення візових, а згодом і економічних санкцій проти Росії заявила [[Японія]]. [[19 березня]] фінансові та візові санкції проти 12 громадян України і Росії ввела [[Австралія]].

[[20 березня]] 2014 року нові санкції проти Росії ввели США: був розширений [[Specially Designated Nationals and Blocked Persons List|список спеціально позначених громадян і заблокованих осіб]] громадянами Росії, яким заборонено в'їзд в США і чиї активи на території США будуть заморожені<ref>{{Cite web |url=http://www.pravda.com.ua/news/2014/03/20/7019743/ |title=США РОЗШИРИЛИ «ЧОРНИЙ СПИСОК» РОСІЯН ОТОЧЕННЯМ ПУТІНА І БАНКОМ «ГАЗПРОМУ» |accessdate=18 липня 2014 |archive-date=23 березня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140323061716/http://www.pravda.com.ua/news/2014/03/20/7019743/ }}</ref>. До санкцій також приєдналась Британія, яка заморозила рахунки 18 колишніх українських чиновників. Пізніше додаткові санкції для посилення ізоляції [[Росія|Росії]] ввела [[Канада]].

[[21 березня]] 2014 року в список санкцій ЄС додали імена ще 12 російських чиновників<ref>{{Cite web |url=http://www.pravda.com.ua/news/2014/03/21/7019775/ |title=ЄС ЗБІЛЬШИВ НА 12 ОСІБ СПИСОК ТИХ, ХТО ПІДПАДАЄ ПІД САНКЦІЇ |accessdate=18 липня 2014 |archive-date=21 березня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140321143121/http://www.pravda.com.ua/news/2014/03/21/7019775/ }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.pravda.com.ua/news/2014/03/21/7019864/ |title=ЄС оприлюднив прізвища зі списку додаткових санкцій: Кисельов і оточення Путіна |accessdate=18 липня 2014 |archive-date=24 березня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140324002914/http://www.pravda.com.ua/news/2014/03/21/7019864/ }}</ref>.

[[23 березня]] 2014 року «обережні санкції» проти осіб, причетних до захоплення Криму Росією ввела [[Нова Зеландія]]<ref>[http://www.nzherald.co.nz/nz/news/article.cfm?c_id=1&objectid=11224828 NZ announces 'modest' sanctions over Crimea seizure] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150213040439/http://www.nzherald.co.nz/nz/news/article.cfm?c_id=1&objectid=11224828 |date=13 лютого 2015 }} {{ref-en}}</ref><ref>[http://www.new-zeland.org/novaya-zelandiya-vvodit-sankcii-protiv-rossii.html Новая Зеландия вводит санкции против России, чтобы не быть «белой вороной»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141226170602/http://www.new-zeland.org/novaya-zelandiya-vvodit-sankcii-protiv-rossii.html |date=26 грудня 2014 }} {{ref-ru}}</ref>.

[[28 квітня]] 2014 року США ввели додаткові санкції проти семи депутатів Держдуми Росії і заморозили активи 17 компаній, які наближені до президента РФ Володимира Путіна. Також США заборонили постачання високотехнологічних товарів, які Росія може застосувати у військових цілях<ref name=":0">{{Cite web |url=http://www.pravda.com.ua/news/2014/04/28/7023875/ |title=США РОЗШИРИЛИ СПИСОК САНКЦІЙ ПРОТИ ГРОМАДЯН ТА КОМПАНІЙ РФ |accessdate=18 липня 2014 |archive-date=24 липня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140724071114/http://www.pravda.com.ua/news/2014/04/28/7023875/ }}</ref>. Цього ж дня ЄС розширили список ще на 15 осіб<ref name=":1">{{Cite web |url=http://www.pravda.com.ua/news/2014/04/28/7023882/ |title=ЄС запровадив санкції щодо ще 15 осіб, причетних до кризи в Україні |accessdate=18 липня 2014 |archive-date=3 липня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140703193452/http://www.pravda.com.ua/news/2014/04/28/7023882/ }}</ref>.

[[29 квітня]] 2014 року слідом за США про додаткові санкції оголосили Рада ЄС та Японія з Канадою. Санкції стосувались обмежень на отримання віз для окремих політиків і бізнесменів. Список Канади також включав дві російські кредитні організації: «Експобанк» і «Росенергобанк»<ref>[https://web.archive.org/web/20170919113058/http://www.bbc.com/ukrainian/politics/2014/04/140429_japan_canada_sanctions_dk Японія, Канада і ЄС ввели нові санкції проти Росії] [[BBC Україна]],</ref>.

== Другий-плюс етап ==

=== Перша хвиля ===
[[16 липня]] 2014 року санкції ухвалив уряд США<ref>{{Cite web |url=http://economics.unian.ua/finance/940526-obama-zatverdiv-novi-sanktsiji-proti-rosiji.html |title=Обама затвердив нові санкції проти Росії |accessdate=17 липня 2014 |archive-date=24 липня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140724144857/http://economics.unian.ua/finance/940526-obama-zatverdiv-novi-sanktsiji-proti-rosiji.html }}</ref>. Під дію санкцій потрапила низка компаній [[Оборонно-промисловий комплекс Росії|російського військово-промислового комплексу]]: корпорація «[[Алмаз-Антей]]» та концерн «Калашников», НПО «[[Іжмаш]]» та «[[Базальт (підприємство)|Базальт]]», НВК «[[Уралвагонзавод]]», [[Конструкторське бюро приладобудування|«КБ приладобудування»]]. Під дію санкцій також потрапили компанії нафтогазового сектора: «[[Новатек]]», «[[Роснафта|Роснефть]]», «[[Зовнішекономбанк]]», «[[Газпромбанк]]». До переліку включено Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами (АР Крим). Також санкції введені проти віце-спікера Держдуми [[Невєров Сергій Іванович|Сергія Нєвєрова]], помічника президента Росії Ігоря Щеголева, міністра у справах Криму Олега Савельєва, «прем'єр-міністра» ДНР [[Бородай Олександр Юрійович|Олександра Бородая]]<ref>{{Cite web |url=http://www.eurointegration.com.ua/news/2014/07/16/7024245/ |title=США ввели нові санкції проти Росії |accessdate=18 липня 2014 |archive-date=19 липня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140719020056/http://www.eurointegration.com.ua/news/2014/07/16/7024245/ }}</ref>.

В ніч на [[17 липня]] 2014 року санкції проти Росії розширила Європейська рада<ref>{{Cite web |url=http://tvi.ua/new/2014/07/17/yes_rozshyryuye_sankciyi_proty_rosiyi |title=ЄС розширює санкції проти Росії |accessdate=17 липня 2014 |archive-date=29 липня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140729012506/http://tvi.ua/new/2014/07/17/yes_rozshyryuye_sankciyi_proty_rosiyi }}</ref>. Список санкцій буде підготовлений до кінця липня і включатиме низку осіб і російських компаній, які надавали підтримку порушення територіальної цілісності і суверенітету України. [[ЄБРР]] доручено припинити фінансування нових проектів в Росії, а Європейському інвестиційному банку&nbsp;— призупинити програми співпраці (в [[2013]] році фінансування по лінії ЄБРР склало близько $2,5&nbsp;млрд, ЄІБ&nbsp;— $1,4 млрд). Саміт також доручив Єврокомісії та зовнішньополітичній службі ЄС представити пропозиції з блокування будь-яких видів інвестицій в економіку Криму і закликав «всі фінансові інститути утримуватися від фінансування проектів, які прямо чи опосередковано визнають входження Криму до складу РФ». В порівнянні з санкціями, введеними США, європейські санкції до агресора є більш м'якими, що пояснюється значною залежністю економік країн ЄС від Росії та прямим підкупом Росією окремих європейських політиків<ref>[http://nr2.com.ua/News/Lithuania_and_Baltics/Prezident-Litvy-Sankcii-ES-protiv-RF-smeshnye-po-sravneniyu-s-sankciyami-SSHA-76512.html Президент Литвы: Санкции ЕС против РФ смешные по сравнению с санкциями США] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140724171529/http://nr2.com.ua/News/Lithuania_and_Baltics/Prezident-Litvy-Sankcii-ES-protiv-RF-smeshnye-po-sravneniyu-s-sankciyami-SSHA-76512.html |date=24 липня 2014 }} {{ref-ru}}</ref>. Введення санкцій відбилось на котування акції на російських біржах, так, індекс [[РТС (біржа)|РТС]] після відкриття торгів [[17 липня]] 2004 року впав на 3,61&nbsp;%, опустившись до 1301,76 пункту<ref>[http://kurs.ru/2/10200759 Биржи РФ открылись 17 июля обвалом индексов] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140729225453/http://kurs.ru/2/10200759 |date=29 липня 2014 }} {{ref-ru}}</ref>.

=== Друга хвиля ===
Надвечір [[17 липня]] 2014 року в Донецькій області російськими військовими [[Збиття Boeing 777 біля Донецька|було збито Боїнг-777]], в результаті теракту загинули 298 пасажирів та членів екіпажу&nbsp;— переважно європейців. Ця подія істотно збільшила активність ЄС щодо протидії тероризму на сході України.

[[25 липня]] 2014 року [[ЄС]] оприлюднив додаткові санкції щодо Росії. Під дію санкцій потрапили: голова [[Федеральна служба безпеки Російської Федерації|ФСБ Росії]] [[Бортников Олександр Васильович|Олександр Бортніков]], секретаря Радбезу РФ [[Патрушев Микола Платонович|Микола Патрушев]], голова Служби зовнішньої розвідки Росії, екс-прем'єр-міністр [[Фрадков Михайло Юхимович|Микола Фрадков]], заступник секретаря Радбезу Росії [[Нургалієв Рашид Гумарович|Рашид Нургалієв]], екс-спікер Держдуми РФ [[Гризлов Борис В'ячеславович|Борис Гризлов]], президент Чечні [[Кадиров Рамзан Ахматович|Рамзан Кадиров]] і губернатор Краснодарського краю [[Ткачов Олександр Миколайович|Олександр Ткачов]] тощо. Під санкції підпадають «[[Луганська народна республіка]]», «[[Донецька народна республіка]]», [[Новоросія (конфедерація)|Федеративна держава Новоросія]]", «Міжнародний союз громадських об'єднань», радикальна воєнізована організація «Соболь», «міліція самозахисту Луганська гвардія», «армія Південного Сходу», «народне ополчення Донбасу», [[11-й окремий мотострілецький полк «Восток»|батальйон «Восток»]]<ref>[http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=uriserv:OJ.L_.2014.221.01.0001.01.ENG implementing Regulation (EU) No 269/2014 concerning restrictive measures in respect of actions undermining or threatening the territorial integrity, sovereignty and independence of Ukraine] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210227172439/https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=uriserv:OJ.L_.2014.221.01.0001.01.ENG |date=27 лютого 2021 }} {{ref-en}}</ref>.

== Третій етап ==

=== 2014 ===
[[16 липня]] 2014 США ввели перші санкції щодо ключових секторів російської економіки. Під санкції потрапили «[[Роснафта]]», газова компанія «[[Новатек]]», державні [[ВЕБ.РФ|Зовнішекономбанк]] і [[Газпромбанк]]. Проти підприємств російського оборонно-промислового комплексу: корпорації «[[Алмаз-Антей]]», «Іжмаш», концерну «Калашников», НВО «Базальт», «Уралвагонзаводу» і КБ Приладобудування, НПО Машинобудування, КРЕТ, «Сузір'я». Також санкції були введені проти кількох російських політиків і військових, а також представників антиурядових сил в Україні.

[[25 липня]] США відмовилася підтримувати проекти [[Світовий банк|Світового банку]] в Росії. Цього ж дня [[Італія]] призупинення роботи у спільному з Росією проекті по створенню підводного човна малої водотоннажності S-1000<ref>[http://www.newsru.com/russia/25jul2014/italsubmarine.html Италия «наказала» Россию: отказалась совместно строить дешевую подлодку для стран третьего мира] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140808043412/http://www.newsru.com/russia/25jul2014/italsubmarine.html |date=8 серпня 2014 }} {{ref-ru}}</ref>. Пізніше роботи з цього проекту припинила також [[Франція]].
 
[[29 липня]] ЄС ухвалив рішення про введення третього рівня санкцій проти Російської Федерації. Санкції стосуються енергетичного та фінансового секторів, продукції військового та подвійного призначення. Фінансові санкції передбачають обмеження для російських банків (включаючи ті, що мають частку державної власності вище 50&nbsp;%) щодо їх виходу на кредитний ринок і використання фінансових інструментів з терміном дії понад 90 днів. Також заборонено випуск держбанками євробондів і випуск акцій на користь європейських власників. Такі ж обмеження стосуватимуться державних інститутів РФ, корпорацій і агентств з часткою державної власності понад 50&nbsp;%. У сфері енергетики санкції стосуватимуться нафтового сектора і передбачають заборону експорту і реекспорту до Росії високотехнологічного обладнання<ref>{{Cite web |url=http://www.pravda.com.ua/news/2014/07/29/7033366/ |title=ЄС ЗАПРОВАДИВ САНКЦІЇ ТРЕТЬОГО РІВНЯ ПРОТИ РОСІЇ |accessdate=29 липня 2014 |archive-date=29 липня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140729234019/http://www.pravda.com.ua/news/2014/07/29/7033366/ }}</ref>.

[[30 липня]] Міністерство фінансів США вводить обмеження на експорт товарів і технологій для російських нафтових проектів<ref name="5парер">.[http://www.5.ua/svit/item/390154-ssha-vvodiat-obmezhennia-na-eksport-tekhnolohii-dlia-rosiiskoho-naftopromu США вводять обмеження на експорт технологій для російського нафтопрому]</ref> Рада Європейського Союзу офіційно прийняла додаткові обмежувальні заходи, збільшивши список санкцій до 95 фізосіб і 23 юросіб. Про це повідомляє прес-служба ЄС<ref name="енер">[http://conflict.rbc.ua/rus/sovet-es-ofitsialno-rasshiril-sanktsionnyy-spisok-protiv-30072014161200 Совет ЕС официально расширил санкционный список против РФ до 95 человек и 23 компаний] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140801213152/http://conflict.rbc.ua/rus/sovet-es-ofitsialno-rasshiril-sanktsionnyy-spisok-protiv-30072014161200 |date=1 серпня 2014 }} {{ref-ru}}</ref>.

[[4 серпня]] [[Німеччина]] призупинила дію угоди про постачання озброєння для військового тренувального табору в Росії попри те, що пакет санкцій ЄС не зобов'язував її робити це. Вартість укладеного контракту становить € 100&nbsp;млн.<ref>[http://censor.net.ua/news/296609/germaniya_otzyvaet_soglashenie_s_rf_o_postavkah_voorujeniyi Германия отзывает соглашение с РФ о поставках вооружений] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140804204940/http://censor.net.ua/news/296609/germaniya_otzyvaet_soglashenie_s_rf_o_postavkah_voorujeniyi |date=4 серпня 2014 }} {{ref-ru}}</ref>.

[[5 серпня]] до санкцій долучились [[Японія]], поширивши санкції на декілька російських компаній та 40 осіб<ref>[http://podrobnosti.ua/power/2014/08/05/987641.html Япония ввела санкции против России] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140808003920/http://podrobnosti.ua/power/2014/08/05/987641.html |date=8 серпня 2014 }} {{ref-ru}}</ref>, та [[Швейцарія]], поширивши санкції на 18 російських компаній та 26 осіб<ref>[http://censor.net.ua/news/296744/shveyitsariya_ujestochila_sanktsii_protiv_rossii Швейцария ужесточила санкции против России] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140807223122/http://censor.net.ua/news/296744/shveyitsariya_ujestochila_sanktsii_protiv_rossii |date=7 серпня 2014 }} {{ref-ru}}</ref>.

[[6 серпня]] [[Ізраїль]] припинив співробітництво з Росією на постачання нових [[Безпілотний літальний апарат|безпілотників]]<ref>[http://www.5.ua/svit/item/390710-izrail-zablokuvav-ukladennia-novykh-kontraktiv-na-postavku-bezpilotnykiv-u-rosiiu Ізраїль заблокував укладення нових контрактів на поставку безпілотників у Росію]</ref>. Цього ж дня про розширення списку санкцій проти РФ оголосив Уряд [[Канада|Канади]], додавши до списку банки [[ВТБ]], Россільхозбанк, Банк Москви і Російський Національний Комерційний Банк (РНКБ). Санкції також вводяться проти Об'єднаної суднобудівної корпорації і лоукостера «Доброльот», ряду кримських компаній: «Новий світ» і «Масандра», компаній, які володіють комерційними портовими спорудами в Керчі і Севастополі<ref>[http://censor.net.ua/n296956 Канада расширила санкции против России] {{ref-ru}}</ref>.

[[27 серпня]] санкцій щодо Росії посилила [[Швейцарія]]. До списку осіб та організацій, з якими заборонено встановлювати нові фінансові відносини, внесені 11 імен, п'яти російським банкам обмежений доступ до ринку капіталу<ref>[http://www.bbc.co.uk/russian/international/2014/08/140827_russia_swiss_sanctions.shtml Швейцария присоединилась к санкциям ЕС против России] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140830014457/http://www.bbc.co.uk/russian/international/2014/08/140827_russia_swiss_sanctions.shtml |date=30 серпня 2014 }} {{ref-ru}}</ref>. Також забороняється імпорт з Росії матеріалів військового призначення і обмежується експорт нафтового обладнання, вводяться обмеження на інвестиції в розвиток Криму і Севастополя.

[[1 вересня]] додаткові санкції ввела [[Австралія]]&nbsp;— у сферах оборонно-промислового комплексу, фінансовій та нафтогазовій<ref>[http://top.rbc.ru/politics/01/09/2014/946191.shtml Австралия ввела секторальные санкции против России] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140902042044/http://top.rbc.ru/politics/01/09/2014/946191.shtml |date=2 вересня 2014 }} {{ref-ru}}</ref>.

[[12 вересня]] ЄС ввів проти Росії нові санкції, якими заборонив організацію боргового фінансування для трьох російських паливно-енергетичних компаній&nbsp;— «Роснафти», «Транснафти» «Газпром нафти»&nbsp;— та торги облігаціями цих компаній з терміном обігу понад 30 днів і участь в організації випусків таких паперів. ЄС також обмежив позики для «Сбербанку», «[[ВТБ]]», «Газпромбанку», «ВЕБ» і «Россільхозбанку». ЄС також ввів заборону на організацію боргового фінансування для трьох найбільших російських оборонних концернів&nbsp;— «Уралвагонзавод», «Оборонпром» і [[Об'єднана авіабудівна корпорація (Росія)|Об'єднаної авіабудівної корпорації]] та 9 оборонних концернів, яким забороняються поставки технологій подвійного призначення. До чорного списку також внесено ще 24 особи, після чого їх загальна кількість сягнула 119 чоловік<ref>[http://www.rbc.ua/rus/news/economic/novye-sanktsii-es-protiv-rf-vstupili-v-silu-12092014124900 Новые санкции ЕС против РФ вступили в силу] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140912115558/http://www.rbc.ua/rus/news/economic/novye-sanktsii-es-protiv-rf-vstupili-v-silu-12092014124900 |date=12 вересня 2014 }} {{ref-ru}}</ref>.

Цього ж дня перелік нових санкцій оприлюднили США. Відповідно до них, американським компаніям та фізичним особам заборонено надавати позики Сбербанку, Банку Москви, Газпромбанку, Россельхозбанку, ВЕБ і ВТБ на термін понад 30 днів. Під санкції також підпали підприємства нафтової, газової та оборонної промисловості, а активи російських державних оборонних компаній: «[[Алмаз-Антей]]», Митищінський машинобудівний завод, ВАТ Долгопруднинське НВП, ВАТ НДІ приладобудування та Машинобудівний завод ім. Калініна виявились замороженими. Заборонена участь операторів з США у глибоководних, арктичних і сланцевих проектах російських компаній «Газпром», «Газпромнефть», «[[Роснафта|Роснефть]]», «ЛУКОйл» та «Сургутнефтегаз»<ref>{{Cite web |url=http://www.bbc.co.uk/ukrainian/business/2014/09/140912_usa_sanctions_russia_reaction_vs.shtml |title=США оприлюднили список нових санкцій проти Росії |accessdate=15 вересня 2014 |archive-date=15 вересня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140915045656/http://www.bbc.co.uk/ukrainian/business/2014/09/140912_usa_sanctions_russia_reaction_vs.shtml }}</ref>.

[[16 вересня]] про введення нових санкцій оголосила Канада. До чорного списку додано кілька високопоставлених російських військових та Сбербанк Росії<ref>[http://censor.net.ua/n302989 Канада ввела новые санкции против «режима Путина»: в списке Сбербанк России и высокие чины Минобороны РФ] {{ref-ru}}</ref>.

[[24 вересня]] нові санкції проти Росії ввела Японія. Санкції передбачають обмеження ходіння в Японії цінних паперів окремих російських банків та посилення контролю поставок зброї в Росію<ref>[http://www.facenews.ua/news/2014/249904/ Япония ввела новые санкции против России] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140926050849/http://www.facenews.ua/news/2014/249904/ |date=26 вересня 2014 }} {{ref-ru}}</ref>.

[[3 жовтня]] офіційно вступило в силу рішення США позбавили Росію торгових пільг, передбачених американською Глобальною системою преференцій (ГСП). Рішення було ухвалене [[8 травня]]. Названа США формальна причина напряму не пов'язана з подіями в Україні. У списку російських товарів, що поставляються за програмою ГСП, було 425 позицій, обсяг їх імпорту становив близько $ 544&nbsp;млн<ref>[http://censor.net.ua/n305549 Обама официально лишил Россию всех торговых преференций] {{ref-ru}}</ref>.

[[10 жовтня]] перелік санкцій розширила Норвегія, приєднавшись, таким чином, до санкцій ЄС від [[12 вересня]]. Санкції обмежують експорт до Росії товарів і технологій подвійного призначення, технологій та обладнання, необхідних для освоєння шельфових родовищ, доступу до ринків капіталу<ref>[http://top.rbc.ru/economics/10/10/2014/5437f632cbb20f5802ec7840  Норвегия ужесточила введенные против России санкции] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141011223345/http://top.rbc.ru/economics/10/10/2014/5437f632cbb20f5802ec7840 |date=11 жовтня 2014 }} {{ref-ru}}</ref>.

[[16 жовтня]] до останнього пакету санкцій ЄС приєднались країни-кандидати на вступ до ЄС: [[Чорногорія]], [[Ісландія]], [[Албанія]], [[Ліхтенштейн]] і [[Норвегія]]<ref>{{Cite web |url=http://gazeta.ua/articles/politics/_se-pyat-krayin-vveli-sankciyi-proti-rosiyi/586881 |title=Ще п'ять країн ввели санкції проти Росії |accessdate=16 жовтня 2014 |archive-date=5 грудня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20141205184446/http://gazeta.ua/articles/politics/_se-pyat-krayin-vveli-sankciyi-proti-rosiyi/586881 }}</ref>.

[[21 жовтня]] Міністерство торгівлі США попередило Росію про скасування торговельної угоди 15-річної давності, яка передбачала безмитний імпорт російської сталі. Припинення дії угоди має відбутись через 60 днів<ref>[http://republic.com.ua/article/34473-SShA-opYat-ujestochaYut-sankcii-protiv-Rossii.html США опять ужесточают санкции против России] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141021223029/http://republic.com.ua/article/34473-SShA-opYat-ujestochaYut-sankcii-protiv-Rossii.html |date=21 жовтня 2014 }} {{ref-ru}}</ref>.

[[30 жовтня]] міністр фінансів Франції [[Мішель Сапен]] заявив, що «не бачить умов для передачі Росії вертольотоносця типу „[[Містраль (клас кораблів)|Містраль]]“»<ref>[http://republic.com.ua/article/34587-Minfin-Francii-zaYavil-ob-otsutstvii-usloviy-dlYa-peredachi-Mistraley.html Минфин Франции заявил об отсутствии условий для передачи Мистралей] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141030111740/http://republic.com.ua/article/34587-Minfin-Francii-zaYavil-ob-otsutstvii-usloviy-dlYa-peredachi-Mistraley.html |date=30 жовтня 2014 }} {{ref-ru}}</ref>. [[17 листопада]] російським морякам, що перебували у Франції, був закритий доступ до кораблів<ref>{{Cite web |url=http://censor.net.ua/news/312388/frantsiya_zakryla_rossiyiskim_moryakam_dostup_na_bort_mistralya_smi |title=Франция закрыла российским морякам доступ на борт «Мистраля», — СМИ |accessdate=18 листопада 2014 |archive-date=20 листопада 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20141120061549/http://censor.net.ua/news/312388/frantsiya_zakryla_rossiyiskim_moryakam_dostup_na_bort_mistralya_smi }}</ref> {{ref-ru}}.

[[12 листопада]] Швейцарія у зв'язку із ситуацією в Україні приєдналася до санкцій щодо Росії, введених Європейським союзом у вересні 2014 року<ref>[http://tvi.ua/new/2014/11/12/shveycariya_vyrishyla_pryyednatysya_do_sankciy_proty_rosiyi Швейцарія вирішила приєднатися до санкцій проти Росії] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141113001310/http://tvi.ua/new/2014/11/12/shveycariya_vyrishyla_pryyednatysya_do_sankciy_proty_rosiyi |date=13 листопада 2014 }} ''ТВі''. 12.11.2014.</ref>.

[[24 листопада]] до секторальних санкцій щодо Росії приєдналася [[Нова Зеландія]]. Дію санкцій першими відчули державні банки ЗЕБ і Газпромбанк, рахунки яких виявились закритими<ref>[http://top.rbc.ru/politics/27/11/2014/5476ca26cbb20f0365a93ba7 Новая Зеландия ввела «негласные санкции» против российских госбанков] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141130033642/http://top.rbc.ru/politics/27/11/2014/5476ca26cbb20f0365a93ba7 |date=30 листопада 2014 }} {{ref-ru}}</ref>.

[[27 листопада]] [[Державний департамент США|Держдепартамент США]] заборонив постачати до РФ радіаційно стійкі компоненти, що використовуються в приладах для реєстрації випромінювання. Таким чином США блокують реалізацію масштабного міжнародного проекту зі створення орбітальної обсерваторії «[[Всесвітня космічна обсерваторія — ультрафіолет|Спектр-УФ]]»<ref>[http://www.gazeta.ru/science/news/2014/11/27/n_6688349.shtml «Известия»: США запретили поставлять в Россию приборы для научного спутника] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141129193140/http://www.gazeta.ru/science/news/2014/11/27/n_6688349.shtml |date=29 листопада 2014 }} {{ref-ru}}</ref>.

[[18 грудня]] [[Барак Обама]] підписав одноголосно прийнятий Сенатом та Конгресом США [[Закон про підтримку свободи України 2014|Закон про підтримку свободи України]], нові санкції проти РФ і поставки Україні озброєння<ref>[http://newzz.in.ua/mir/1148914724-obama-podpisal-zakon-o-statuse-ukrainy-kak-soyuznika-ssha-vne-nato-novyh-sankciyah-protiv-rf-i-postavkah-oruzhiya-v-ukrainu.html Обама подписал закон о статусе Украины как союзника США вне НАТО, новых санкциях против РФ и поставках оружия в Украину] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141218085802/http://newzz.in.ua/mir/1148914724-obama-podpisal-zakon-o-statuse-ukrainy-kak-soyuznika-ssha-vne-nato-novyh-sankciyah-protiv-rf-i-postavkah-oruzhiya-v-ukrainu.html |date=18 грудня 2014 }} {{ref-ru}}</ref>. Цього ж дня додаткові санкції у вигляді заборони на інвестиції, надання послуг, в тому числі в галузі туризму, і торгівлю з Кримом і Севастополем ввела Рада ЄС<ref>{{Cite web |url=http://ua.interfax.com.ua/news/political/240579.html |title=ЄС запровадив додаткові санкції на інвестицію, послуги і торгівлю з Кримом і Севастополем |accessdate=18 грудня 2014 |archive-date=18 грудня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20141218175424/http://ua.interfax.com.ua/news/political/240579.html }}</ref>.

=== 2015 ===
[[11 березня]] 2015 Мінфін США оголосив, що список санкцій, сформований у зв'язку з ситуацією в Україні, розширено і до нього внесено вісьмох українських сепаратистів, російську просепаратистську організацію, [[Євразійський союз молоді]], та трьох лідерів ЄСМ (Олександр Дугін, Андрій Коваленко та Павло Каніщев), Російський національний комерційний банк (РНКБ), та трьох колишніх чиновників адміністрації екс-президента України Віктора Януковича (колишній прем'єр міністр України Микола Азаров, колишній віце-прем'єр України Сергій Арбузов і колишній міністр охорони здоров'я Раїса Богатирьова).<ref>[https://web.archive.org/web/20170919113924/https://zaxid.net/ssha_vveli_sanktsiyi_proti_azarova_separatistiv_i_rosiyskogo_banku_n1343785 США ввели санкції проти Азарова, сепаратистів і російського банку]&nbsp;— Zaxid.net, 11 березня 2015 року</ref><ref>[https://web.archive.org/web/20170725012459/https://www.treasury.gov/press-center/press-releases/Pages/jl9993.aspx  Treasury Announces New Designations of Ukrainian Separatists and their Russian Supporters]&nbsp;— US Treasury, 3/11/2015 {{ref-en}}</ref>

У червні [[2015]] до санкцій, фактично, приєднався [[Китай]]. [[16 червня]] перший заступник голови групи російського державного банку [[ВТБ]] Юрій Соловйов повідомив, що хоча де-юре [[Пекін]] не вводив проти РФ будь-яких фінансових санкцій, фактично китайські банки приєдналися до обмежень, введених США та Євросоюзом. Так, більшість кредитних організацій КНР відмовляються проводити операції з російським банками. Вони також значно скоротили свою участь у фінансуванні взаємної торгівлі, поклавши цю функцію на своїх російських контрагентів<ref>[http://www.finanz.ru/novosti/aktsii/kitayskie-banki-prisoedinilis-k-sankciyam-protiv-rf-1000677922 Китайские банки присоединились к санкциям против РФ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150617235730/http://www.finanz.ru/novosti/aktsii/kitayskie-banki-prisoedinilis-k-sankciyam-protiv-rf-1000677922 |date=17 червня 2015 }} {{ref-ru}}</ref>.

[[29 червня]] додаткові санкції ввела [[Канада]]. До розширеного списку санкцій увійшли компанії «[[Газпром]]», «Газпром нафта», «Сургутнефтегаз» і «Транснафта», підприємства «Оборонпром», «Станкоінструмент», «Високоточні комплекси», «Хімкомпозит», «[[Об'єднана авіабудівна корпорація (Росія)|Об'єднана авіабудівна корпорація]]», «Тульський збройовий завод» і ВАТ «Сіріус». Санкції також торкнулися фондів «Маршал Капітал», «[[Євразійський союз молоді]]» (ЄСМ) та мотоклубу «Нічні вовки». До «чорного списку» внесені російський політолог [[Олександр Дугін]], лідер ЄСМ Павло Каніщев і Андрій Коваленко<ref>{{Cite web |url=http://www.pravda.com.ua/news/2015/06/29/7072831/ |title=Канада розширила санкції проти РФ: у списку Газпром, Транснєфть, Нічні вовки |accessdate=1 липня 2015 |archive-date=1 липня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150701085516/http://www.pravda.com.ua/news/2015/06/29/7072831/ }}</ref><ref>[http://tass.ru/mezhdunarodnaya-panorama/2080512 «Газпром» и «Транснефть» вошли в расширенный санкционный список Канады] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150630151228/http://tass.ru/mezhdunarodnaya-panorama/2080512 |date=30 червня 2015 }} {{ref-ru}}</ref>.

[[30 червня]] додаткові санкції запровадили [[Сполучені Штати Америки|США]]. До списку санкцій США вперше потрапили «[[Газпром]]», «[[Лукойл]]», «Транснафта», «Газпром нафта» і «Сургутнафтогаз». Санкції забороняють поставки російським нафтогазовим компаніям товарів і технологій, що використовуються для освоєння родовищ вуглеводнів на глибоководних ділянках і арктичному шельфі, а також в сланцевих пластах<ref>[http://lenta.ru/news/2015/06/30/sanct/ США пополнили санкционный список российскими нефтяниками] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150703032700/http://lenta.ru/news/2015/06/30/sanct |date=3 липня 2015 }} {{ref-ru}}</ref>.

[[30 липня]] країни-кандидати на вступ до ЄС: [[Чорногорія]] та [[Албанія]]; країни які входять в європейську зону вільно торгівлі: [[Ісландія]], [[Норвегія]] і [[Ліхтенштейн]]; а також [[Україна]] і [[Грузія]] приєдналися до декларації Ради ЄС від 19 червня про продовження терміну дії заборонних заходів ЄС проти Криму і Севастополя до 23 червня 2016 року<ref>{{Cite web |url=http://www.unn.com.ua/uk/news/1486950-sim-krayin-yevropi-doluchilis-do-prodovzhennya-sanktsiy-yes-proti-krimu |title=Сім країн Європи долучились до продовження санкцій ЄС проти Криму |accessdate=30 липня 2015 |archive-date=23 серпня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150823003307/http://www.unn.com.ua/uk/news/1486950-sim-krayin-yevropi-doluchilis-do-prodovzhennya-sanktsiy-yes-proti-krimu }}</ref>.

[[30 липня]] США розширили санкції проти галузей російської економіки, тією чи іншою мірою долучених до агресії проти України. Департамент контролю за закордонними активами (OFAC) Міністерства фінансів США опублікував список фірм («Роснефть» та її структури, військові заводи Іжмаш) та банків (Ексімбанк Росії, Промінвестбанк та ін.), а також портів Криму ([[Євпаторійський морський торговельний порт|Євпаторії]], [[Феодосійський морський торговельний порт|Феодосії]], [[Керченський морський рибний порт|Керчі]], [[Севастопольський морський торговельний порт|Севастополя]], [[Ялтинський морський торговельний порт|Ялти]] і [[Керченська поромна переправа]]) та інших структур, які підпадають під санкції<ref>[http://www.treasury.gov/ofac/downloads/ssi/ssinew15.pdf Зміни до списку секторальних санкцій] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150810153608/http://www.treasury.gov/ofac/downloads/ssi/ssinew15.pdf |date=10 серпня 2015 }}{{ref-en}}</ref>. Санкції вступили в дію з 10 серпня<ref>[http://www.rosbalt.ru/main/2015/08/08/1427434.html Повідомлення про нові санкції на сайті Росбалт] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150811220642/http://www.rosbalt.ru/main/2015/08/08/1427434.html |date=11 серпня 2015 }}{{ref-ru}}</ref>. Роснефть та 15 її дочірніх компаній будуть позбавлені доступу до всіх активів в США<ref>{{Cite web |url=http://censor.net.ua/news/350161/minpromtorg_ssha_predyavit_rossii_utochnennye_sanktsii |title=Минпромторг США предъявит России уточненные санкции |accessdate=2 вересня 2015 |archive-date=4 вересня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150904034229/http://censor.net.ua/news/350161/minpromtorg_ssha_predyavit_rossii_utochnennye_sanktsii }}</ref>.

[[7 серпня]] США додали до списку санкцій Південно-Кіринське родовище нафти та газу в Охотському морі<ref>[https://www.federalregister.gov/articles/2015/08/07/2015-19274/russian-sanctions-addition-to-the-entity-list-to-prevent-violations-of-russian-industry-sector Russian Sanctions: Addition to the Entity List To Prevent Violations of Russian Industry Sector Sanctions] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150905223444/https://www.federalregister.gov/articles/2015/08/07/2015-19274/russian-sanctions-addition-to-the-entity-list-to-prevent-violations-of-russian-industry-sector |date=5 вересня 2015 }} {{ref-en}}</ref><ref>[http://www.interfax.ru/business/458865 США распространили секторальные санкции на Южно-Киринское месторождение «Газпрома»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150825064755/http://www.interfax.ru/business/458865 |date=25 серпня 2015 }} {{ref-ru}}</ref>, що, через відсутність в Росії власних технологій глибинного буріння, фактично блокує розробку цього родовища.

[[1 вересня]] США ввели санкції проти російських компаній «Рособоронекспорт», «МіГ», «Катод», «НВО машинобудування», тульського конструкторського бюро приладобудування та їх дочірніх підприємства через підозру у діяльності, що йде врозріз з американським законом про нерозповсюдження щодо Ірану, Північної Кореї та Сирії. Під санкції також потрапили компанії з Ірану, Китаю, КНДР, ОАЕ, Сирії, Судану та Туреччини<ref>{{Cite web |url=http://www.eurointegration.com.ua/news/2015/09/2/7037710/ |title=США ввели нові санкції проти Росії через Крим та Північну Корею |accessdate=2 вересня 2015 |archive-date=3 вересня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150903223025/http://www.eurointegration.com.ua/news/2015/09/2/7037710/ }}</ref>.

[[15 вересня]] вступило в силу прийняте напередодні рішення [[Рада Європейського Союзу|Ради ЄС]] про продовження до [[15 березня]] [[2016]] індивідуальних санкцій Євросоюзу стосовно 149 фізичних і 37 юридичних осіб з РФ і України, долучених до агресії проти України<ref>[http://censor.net.ua/n351972 Продление санкций ЕС против России вступило в силу] {{ref-ru}}</ref>.

[[16 вересня]] Україна ввела [[Санкції України щодо Росії|нові санкції щодо Росії]], ухвалені рішенням [[РНБО України]] від [[2 вересня]]. На відміну від попередніх санкцій, які обмежували в'їзд в країну окремих громадян, санкції стосуються майже 400 фізичних і понад 100 юридичних осіб<ref>{{Cite web |url=http://www.president.gov.ua/documents/5492015-19437 |title=УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 549/2015 |accessdate=17 вересня 2015 |archive-date=23 вересня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150923111303/http://www.president.gov.ua/documents/5492015-19437 }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.bbc.com/ukrainian/politics/2015/09/150916_poroshenko_russia_sanctions_hk |title=Україна запровадила масштабні санкції проти Росії |accessdate=17 вересня 2015 |archive-date=19 вересня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150919204401/http://www.bbc.com/ukrainian/politics/2015/09/150916_poroshenko_russia_sanctions_hk }}</ref>.

[[25 вересня]] Уряд України ухвалив [[Авіаційний комерційний конфлікт між Україною та Росією|рішення заборонити польоти російських авіакомпаній до України]], серед них «[[Аерофлот]]» та «[[Трансаеро]]». Також заборонені транзитні польоти через український повітряний простір російських авіакомпаній з товарами військового призначення, російськими військовими та невідомими вантажами<ref>{{Cite web |url=https://tsn.ua/politika/zakrite-nebo-kabmin-zaboroniv-rosiyskim-kompaniyam-litati-v-ukrayinu-500722.html |title=Закрите небо: Кабмін заборонив російським компаніям літати в Україну |accessdate=26 вересня 2015 |archive-date=27 вересня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150927200447/http://tsn.ua/politika/zakrite-nebo-kabmin-zaboroniv-rosiyskim-kompaniyam-litati-v-ukrayinu-500722.html }}</ref>.

[[25 вересня]] [[Європейська комісія]] заборонила банкам та іншим фінансовим організаціям ЄС проводити аналітичні дослідження російських кредитних організацій, які перебувають під санкціями Євросоюзу<ref>{{Cite web |url=http://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2015/10/151022_dk_eurocommission_russian_banks |title=ЄС заборонив проводити фінансові дослідження російських банків |accessdate=26 жовтня 2015 |archive-date=30 жовтня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151030204115/http://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2015/10/151022_dk_eurocommission_russian_banks }}</ref>. Як вважають експерти, таке рішення практично унеможливлює будь-які інвестиції з країн ЄС в російську економіку<ref>[http://republic.com.ua/article/38921-Posledniy-gvozd-v-kryshku-groba-investicionnogo-klimata-RF.html Последний гвоздь в крышку гроба инвестиционного климата РФ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220521085306/https://republic.com.ua/article/38921-Posledniy-gvozd-v-kryshku-groba-investicionnogo-klimata-RF.html |date=21 травня 2022 }} {{ref-ru}}</ref>.

[[22 грудня]] США ввели проти Росії додаткові санкції. Списки охоплюють: 12 функціонерів ДНР/ЛНР з Росії та України, 22 компанії з окупованого Росією Криму; 84 компанії з Росії, в тому числі дочірні банки мереж ВТБ та Сбербанк<ref>[https://www.treasury.gov/resource-center/sanctions/OFAC-Enforcement/Pages/20151222.aspx Russia/Ukraine-related Sanctions and Identifications] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180225175616/https://www.treasury.gov/resource-center/sanctions/OFAC-Enforcement/Pages/20151222.aspx |date=25 лютого 2018 }} {{ref-en}}</ref>.

=== 2016 ===
[[23 лютого]] Президент США Барак Обама продовжив дію санкцій проти Росії<ref>{{Cite web |url=http://rian.com.ua/world_news/20160302/1006101173.html |title=Обама продлил санкции против РФ, введенные из-за событий в Украине |accessdate=10 березня 2016 |archive-date=11 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160311031325/http://rian.com.ua/world_news/20160302/1006101173.html }}</ref>.

[[10 березня]] Рада ЄС продовжила дію санкцій проти Росії<ref>{{Cite web |url=http://ua.interfax.com.ua/news/political/329919.html |title=Рада ЄС повідомила щодо продовження адресних санкцій проти громадян Росії та України |accessdate=10 березня 2016 |archive-date=11 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160311105533/http://ua.interfax.com.ua/news/political/329919.html }}</ref>.

[[16 березня]] Канада додала до списку персональних санкцій Едуарда Йоффе та Олександра Омельченка, а також 10 нових банківських та виробничих організацій<ref>{{Cite web |url=http://www.international.gc.ca/sanctions/countries-pays/russia_sema_regulations-russie_lmes_reglement.aspx?lang=eng |title=Доповнення до Спеціальних Економічних Заходів (щодо Росії){{ref-en}} |accessdate=19 березня 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160322081732/http://www.international.gc.ca/sanctions/countries-pays/russia_sema_regulations-russie_lmes_reglement.aspx?lang=eng |archivedate=22 березня 2016 |deadurl=yes }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.pravda.com.ua/news/2016/03/18/7102599/ |title=Канада ввела додаткові санкції щодо Росії |accessdate=19 березня 2016 |archive-date=20 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160320074958/http://www.pravda.com.ua/news/2016/03/18/7102599/ }}</ref>.

[[1 липня]] США ввели нові санкції проти російських компаній, додавши до списку московське «КБ Кунцево», КБ машинобудування з Коломни і 150-й авіаремонтний завод з Калінінграда<ref>{{Cite web |url=http://www.unian.ua/politics/1396639-ssha-vveli-novi-sanktsiji-proti-rosiyskih-kompaniy.html |title=США ввели нові санкції проти російських компаній |accessdate=3 вересня 2016 |archive-date=5 вересня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160905152458/http://www.unian.ua/politics/1396639-ssha-vveli-novi-sanktsiji-proti-rosiyskih-kompaniy.html }}</ref>.

[[1 вересня]] США розширили санкції, додавши до санкційного списку компанії, пов'язані з будівництвом Керченського мосту, серед яких підрядники «Мостотрест» і «СГМ-міст», кілька десятків дочірніх підприємств Газпрому та також кілька кримських чиновників<ref>{{Cite web |url=http://tsn.ua/svit/ssha-vveli-novi-sankciyi-proti-rosiyskih-kompaniy-dlya-vregulyuvannya-konfliktu-v-ukrayini-738535.html |title=США ввели нові санкції проти російських компаній для врегулювання конфлікту в Україні |accessdate=3 вересня 2016 |archive-date=2 вересня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160902134829/http://tsn.ua/svit/ssha-vveli-novi-sankciyi-proti-rosiyskih-kompaniy-dlya-vregulyuvannya-konfliktu-v-ukrayini-738535.html }}</ref>.

[[15 вересня]] сплив термін дії санкцій України щодо фізичних та юридичних осіб, які сприяли та фінансували терористичну діяльність в Україні<ref>{{Cite web |url=http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/n0014525-15 |title=Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 02.09.2015 б/н «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» |accessdate=15 жовтня 2016 |archive-date=3 грудня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20161203204915/http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/n0014525-15 }}</ref>. 16 вересня санкції були продовжені ще на 1 рік, був розширений список фізичних та юридичних осіб<ref>{{Cite web |url=http://www.president.gov.ua/documents/4672016-20640 |title=УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 467/2016 |accessdate=18 жовтня 2016 |archive-date=10 лютого 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170210115015/http://www.president.gov.ua/documents/4672016-20640 }}</ref>.

[[20 грудня]] США розширили санкції проти Росії у зв'язку ситуацією в Україні. У список внесені сім фізичних осіб і кілька десятків організацій, а також два судна під російським прапором. Активи осіб і організацій з чорного списку будуть заморожені на території США, американським резидентам заборонено мати з ними відносини<ref>http://korrespondent.net/ukraine/events/3789926-ytohy-2012-hosbuidzhet-2017-y-novyi-hlava-odeschyny {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170127072223/http://korrespondent.net/ukraine/events/3789926-ytohy-2012-hosbuidzhet-2017-y-novyi-hlava-odeschyny |date=27 січня 2017 }} Итоги 20.12: Госбюджет-2017 и новый глава Одесчины</ref>.

[[24 грудня]] США розширили санкційний список проти Росії. Зокрема, в нього потрапили дочірні компанії концерну «[[Алмаз-Антей]]» і дочірні компанії концерну «Радіоелектронні технології», компаній «Кримські порти» і «Кримська залізниця»<ref>[https://www.federalregister.gov/documents/2016/12/27/2016-31124/russian-sanctions-addition-of-certain-entities-to-the-entity-list-and-clarification-of-license Russian Sanctions: Addition of Certain Entities to the Entity List, and Clarification of License Review Policy] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161225080822/https://www.federalregister.gov/documents/2016/12/27/2016-31124/russian-sanctions-addition-of-certain-entities-to-the-entity-list-and-clarification-of-license |date=25 грудня 2016 }} {{ref-en}}</ref>.

=== 2017 ===
9 січня адміністрація США розширила санкційний список ще на 5 осіб, цього разу за [[Закон Магнітського|законом Магнітського]]. До списку потрапили голова Слідчого комітету РФ Олександр Бастрикін, двоє інших службовців органів&nbsp;— Станіслав Гордієвський та Геннадій Плаксін, а також двоє ймовірних вбивць [[Литвиненко Олександр Вальтерович|Олександра Литвиненка]]&nbsp;— Андрій Луговой і Дмитро Ковтун<ref>{{Cite web |url=http://www.windsorstar.com/news/world/five+more+russians+blacklisted+human+rights+abuses+including/12681000/story.html |title=Five more Russians blacklisted in U.S. for human rights abuses — including Putin's ‘chief enforcer’//Windsor Star, 10.01.2107 {{ref-en}} |accessdate=10.01.2017 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20170113040815/http://www.windsorstar.com/news/world/five+more+russians+blacklisted+human+rights+abuses+including/12681000/story.html |archivedate=13.01.2017 |deadurl=yes }}</ref>.

16 березня Президент України ввів у дію рішення РНБО про [[Протести проти діяльності російських банків в Україні|застосування санкцій до п'ятьох банків]] з російським капіталом<ref>{{Cite web |url=http://dt.ua/ECONOMICS/ukrayina-vvela-sankciyi-proti-bankiv-z-rosiyskim-kapitalom-236562_.html |title=Україна ввела санкції проти банків з російським капіталом |accessdate=18 березня 2017 |archive-date=18 березня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170318231518/http://dt.ua/ECONOMICS/ukrayina-vvela-sankciyi-proti-bankiv-z-rosiyskim-kapitalom-236562_.html }}</ref>.

18 березня, у третю річницю анексії Кримського півострова ЄС закликала всі країни ООН приєднатися до санкцій по Криму<ref>{{Cite web |url=https://eeas.europa.eu/headquarters/headquarters-homepage/22923/zayavlenie-verhovnogo-predstavitelya-es-ot-imeni-evropeyskogo-soyuza-kasatelno-kryma_ru |title=Заявление Верховного Представителя ЕС от имени Европейского Союза касательно Крыма |accessdate=18 березня 2017 |archive-date=17 березня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170317183532/https://eeas.europa.eu/headquarters/headquarters-homepage/22923/zayavlenie-verhovnogo-predstavitelya-es-ot-imeni-evropeyskogo-soyuza-kasatelno-kryma_ru }}</ref>.

16 травня Президент України Петро Порошенко ввів у дію санкції проти Росії, в результаті яких [[Блокування російських інтернет-сервісів|мають бути заблоковані соцмережі]] «[[ВКонтакті]]», «[[Однокласники]]», сервіси «[[Mail.Ru|Mail.ru]]», «[[Яндекс]]», а також сайти антивірусних компаній «[[Лабораторія Касперського]]» та «[[Dr.Web]]». Також мають бути блоковані активи та трансляція російських телеканалів телекомпаній «ТВ Центр», ВГТРК, «НТВ-Плюс», «Звезда», ТНТ, РЕН-ТВ<ref>{{Cite news|url=http://www.president.gov.ua/documents/1332017-21850|title=Указ №133/2017|language=uk|accessdate=2017-05-17|archive-date=29 грудня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201229231543/https://www.president.gov.ua/documents/1332017-21850}}</ref><ref>{{Cite news|url=https://www.unian.ua/politics/1924464-v-ukrajini-zablokuyut-dostup-do-yandeksu-vkontakte-i-odnoklassnikov-ukaz-poroshenka.html|title=В Україні заблокують доступ до Яндексу, ВКонтакте і Одноклассников - указ Порошенка|language=uk|accessdate=2017-05-16|archive-date=17 травня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170517120325/https://www.unian.ua/politics/1924464-v-ukrajini-zablokuyut-dostup-do-yandeksu-vkontakte-i-odnoklassnikov-ukaz-poroshenka.html}}</ref><ref>{{Cite news|url=https://www.radiosvoboda.org/a/news/28492020.html|title=У НАТО погодилися, що блокування російських інтернет-ресурсів в Україні є питанням безпеки, а не свободи слова|language=uk|accessdate=2017-05-16|archive-date=13 серпня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170813111641/https://www.radiosvoboda.org/a/news/28492020.html}}</ref>.

2 серпня Президент США Дональд Трамп підписав закон про нові санкції, у тому числі проти Росії, який поставив Росію в один ряд з північною Кореєю та Іраном. Закон отримав повну підтримку Сенату США. Нові санкції передбачають штрафні заходи в тому числі й для європейських компаній, які, зокрема, будуть співпрацювати з російським Газпромом при реалізації газопроводу [[Північний потік-2]]<ref>{{Cite web |url=https://www.unian.ua/politics/2062129-tramp-nareshti-pidpisav-zakon-pro-novi-sanktsiji-proti-rosiji.html |title=Трамп нарешті підписав закон про нові санкції проти Росії |accessdate=13 серпня 2017 |archive-date=13 серпня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170813143547/https://www.unian.ua/politics/2062129-tramp-nareshti-pidpisav-zakon-pro-novi-sanktsiji-proti-rosiji.html }}</ref>.

13 серпня ЄС розширив санкції через [[Скандал з поставками турбін Siemens в Крим|незаконне завезення газових турбін]] німецької компанії [[Siemens]] до анексованого Росією Криму. До санкційного списку потрапили провідні російські компанії «Технопромекспорт» та «Інтеравтоматика», а також чиновники вищої ланки: заступник міністра енергетики Росії Андрій Черезов, голова департаменту Міністерства енергетики Євген Грабчак та гендиректор «Технопромекспорту» Сергій Топор-Гілка<ref>{{Cite web |url=http://m.expres.ua/#!/n/256955 |title=Брюссель розширив санкції проти Росії |accessdate=13 серпня 2017 |archive-date=22 вересня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170922183251/http://m.expres.ua/#!/n/256955 }}</ref>.

21 серпня США оголосили про тимчасове припинення, а в подальшому обмеження видачі росіянам неміграційних віз<ref>{{Cite web |url=http://www.bbc.com/ukrainian/news-40996964 |title=США призупиняють видачу неімміграційних віз росіянам |accessdate=22 серпня 2017 |archive-date=22 серпня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170822191325/http://www.bbc.com/ukrainian/news-40996964 }}</ref>. Рішення було ухвалене у відповідь на вимогу Росії значно скоротити співробітників американської амбасади.

[[19 грудня]] [[Міністерство торгівлі США]] включило до санкційного списку два російських оборонних підприємства: «Новатор» і «Титан-Баррикады». Тепер будь-які постачання американської продукції цим фірмам повинні бути узгоджені з американським урядом. Основною причиною включення до санкційного списку було назване порушення Росією договору «[[Договір про ліквідацію ракет середньої та малої дальності|про ліквідацію ракет середньої та малої дальності]]»<ref>{{cite news | url = http://mil.in.ua/ssha-zaprovadyly-novi-sankciyi-proty-rosiyskyh-kompaniy/ | title = США ЗАПРОВАДИЛИ НОВІ САНКЦІЇ ПРОТИ РОСІЙСЬКИХ КОМПАНІЙ | date = 20 грудня 2017 | publisher = Український мілітарний портал | accessdate = 20 грудня 2017 | archive-date = 22 грудня 2017 | archive-url = https://web.archive.org/web/20171222051027/http://mil.in.ua/ssha-zaprovadyly-novi-sankciyi-proty-rosiyskyh-kompaniy/ }}</ref>.

=== 2018 ===
[[30 січня]] Міністерство фінансів США видало «Кремлівський звіт», на основі якого був встановлений так званий «Список Путіна» («The Putin List») із 210 осіб&nbsp;— 114 високопосадовців [[Росія|Росії]] та 96 «[[Бізнес-олігарх|олігархів]]» з числа найближчого оточення [[Путін Володимир Володимирович|Путіна]]. Підготовка звіту здійснювалась відповідно до наказу [[Президент США|Президента США]] [[Дональд Трамп|Дональда Трампа]] і тривала 6 місяців<ref>{{Cite web |url=https://www.radiosvoboda.org/a/news/29006189.html |title=Міністерство фінансів США видало «Кремлівський звіт» зі 114 високопосадовців Росії та 96 «олігархів» |accessdate=30 січня 2018 |archive-date=8 серпня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210808182120/https://www.radiosvoboda.org/a/news/29006189.html }}</ref>. У звіт внесли керівництво адміністрації президента Росії, зокрема, голову адміністрації [[Вайно Антон Едуардович|Антона Вайно]], його заступника [[Громов Олексій Олексійович|Олексія Громова]], речника Володимира Путіна [[Пєсков Дмитро Сергійович|Дмитра Пєскова]], радника президента Владислава Суркова. Також до переліку потрапили спікер [[Рада Федерації|Ради Федерації]] [[Матвієнко Валентина Іванівна|Валентина Матвієнко]], спікер [[Державна дума Російської Федерації|Держдуми]] [[Володін В'ячеслав Вікторович|В'ячеслав Володін]], голова «[[Роснафта|Роснафти]]» [[Сєчин Ігор Іванович|Ігор Сєчін]], голова «[[Газпром]]у» [[Міллер Олексій Борисович|Олексій Міллер]], директор служби внутрішньої розвідки [[Наришкін Сергій Євгенович|Сергій Наришкін]] і директор [[Федеральна служба безпеки Російської Федерації|ФСБ]] [[Бортников Олександр Васильович|Олександр Бортников]]. Серед фігурантів «списку олігархів» є також російські бізнесмени [[Алішер Усманов]], [[Абрамович Роман Аркадійович|Роман Абрамович]], [[Сулейман Керімов]], [[Фрідман Михайло Маратович|Михайло Фрідман]]<ref>{{cite web|url= https://zik.ua/news/2018/01/30/drug_sadovogo_sponsor_vakarchuka_ta_vorog_ssha_fridman_potrapyv_u_1254841|назва= Друг Садового, спонсор Вакарчука та ворог США Фрідман потрапив у «Кремлівський список»|прізвище1= |ім'я1= |прізвище2= |ім'я2= |дата= 30 січня 2018|вебсайт= https://zik.ua|видавець= [[ZIK (інформаційна агенція)|ZIK]]|дата-доступу= 1 травня 2018|archive-date= 2 травня 2018|archive-url= https://web.archive.org/web/20180502064639/https://zik.ua/news/2018/01/30/drug_sadovogo_sponsor_vakarchuka_ta_vorog_ssha_fridman_potrapyv_u_1254841}}</ref>,засновник «Лабораторії Касперського» [[Касперський Євгеній Валентинович|Євген Касперський]], [[Авен Петро Олегович|Петро Авен]] і [[Володимир Потанін]], [[Аркадій і Борис Ротенберги]], [[Геннадій Тимченко]] та [[Олег Тиньков]]. Члени Конгресу наголошують, що адміністрація використала санкції проти РФ як покарання за втручання у [[Президентські вибори у США 2016|вибори в 2016 році]]<ref>{{Cite web |url=https://www.unian.ua/politics/2372142-sanktsiji-proti-rosiji-vje-prizveli-do-milyardnih-vtrat-i-novi-poki-ne-potribni-derjdep.html |title=Санкції проти Росії вже призвели до мільярдних втрат, нові поки не потрібні — Держдеп |accessdate=30 січня 2018 |archive-date=30 січня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180130053809/https://www.unian.ua/politics/2372142-sanktsiji-proti-rosiji-vje-prizveli-do-milyardnih-vtrat-i-novi-poki-ne-potribni-derjdep.html }}</ref>.

3 березня Президент США Дональд Трамп продовжив дію санкцій проти Росії ще на рік<ref>{{Cite web |url=https://www.radiosvoboda.org/a/news/29075689.html |title=Президент США продовжив на рік санкції проти Росії через агресію в Україні |accessdate=3 березня 2018 |archive-date=3 березня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180303110400/https://www.radiosvoboda.org/a/news/29075689.html }}</ref>. Підставою для продовження санкцій стала агресія Росії проти України.

6 квітня 2018 року адміністрація Президента США Дональда Трампа запровадила фінансові санкції проти 38 осіб та установ з Росії через «недобропорядну діяльність» Російської Федерації та спроби зруйнувати лад в демократичних країнах. Одним з прикладів такої недобропорядної поведінки було назване [[Отруєння Сергія Скрипаля|отруєння Скрипалів]] та [[Інтервенція Росії в Сирію|підтримку режиму Ассада]]. Проте цей замах був лише одним з прикладом, але не єдиною причиною запровадження санкцій<ref name="tf.2018-04-06">{{cite news | url = https://www.telegraph.co.uk/news/2018/04/06/donald-trump-hits-38-russian-people-entities-new-sanctions-punish/# | title = Donald Trump hits 38 Russian people and entities with new sanctions to punish ‘malign’ activity | publisher = The Telegraph | date = 2018-04-06 | accessdate = 6 квітня 2018 | archive-date = 6 квітня 2018 | archive-url = https://web.archive.org/web/20180406134024/https://www.telegraph.co.uk/news/2018/04/06/donald-trump-hits-38-russian-people-entities-new-sanctions-punish/ }}</ref>. До санкційного списку потрапили, серед інших, 7 великих підприємця (олігарха) з 12 компаніями, а також російські чиновники. Зокрема голова правління «[[Газпром]]у» [[Міллер Олексій Борисович|Олексій Міллер]], секретар Ради безпеки [[Патрушев Микола Платонович|Микола Патрушев,]] голова [[Роскомнагляд]]у Олександр Жаров, директор Росгвардії Віктор Золотов, бізнесмени [[Дерипаска Олег Володимирович|Олег Дерипаска]], Ігор Ротенберг, Кирило Шамалов, [[Вексельберг Віктор Феліксович|Віктор Вексельберг]], Сулейман Керімов, Володимир Богданов і Андрій Скоч<ref name="tf.2018-04-06"/><ref>[https://www.epravda.com.ua/publications/2018/04/11/635866/ Чорний лебідь для російських олігархів: чому всі говорять про нові санкції США] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180412001458/https://www.epravda.com.ua/publications/2018/04/11/635866/ |date=12 квітня 2018 }}, Європейська правда, 11 КВІТНЯ 2018</ref><ref>{{Cite news|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/ssha-rasshirili-spisok-sanktsiy-protiv-rf-1523018277.html|title=США розширили список санкцій проти РФ|last=Rbc.ua|language=uk|work=РБК-Украина|accessdate=2018-04-27|archive-date=28 квітня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180428011753/https://www.rbc.ua/ukr/news/ssha-rasshirili-spisok-sanktsiy-protiv-rf-1523018277.html}}</ref>. Зі списку випливало, що санкції були розширені на підставі директив Президента США ({{lang-en|executive order}}) №&nbsp;13361 та №&nbsp;13362 від березня 2014 року, виданих у відповідь на російську збройну агресію проти України.

2 травня персональні економічні та інші обмежувальні заходи щодо юридичних і фізичних осіб були запроваджені Україною. Також була припинена участь українських представників у діяльності органів [[СНД]]<ref>{{Cite web |url=http://www.rnbo.gov.ua/news/3020.html |title=РНБО України запровадила санкції щодо юридичних і фізичних осіб, які пов'язані з російською агресією проти України |accessdate=2 травня 2018 |archive-date=3 травня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180503021900/http://www.rnbo.gov.ua/news/3020.html }}</ref>.

5 липня Рада Євросоюзу оголосила про продовження економічних санкцій щодо Росії ще на півроку. Економічні санкції передбачають:
* обмеження доступу на первинний і вторинний ринок капіталу ЄС для 5 російських фінансових установ з мажоритарною часткою держави в статутному капіталі та їхніх дочірніх підрозділів, в яких ці організації мають мажоритарну частку і які засновані за межами ЄС, а також для трьох великих російських енергетичних компаній і трьох оборонних компаній;
* експортну та імпортну заборону на торгівлю зброєю;
* введення заборони на експорт до Росії товарів подвійного призначення для військових потреб або для російської армії;
* обмеження доступу Росії до окремих, які мають стратегічне значення, технологій і послуг, які можуть використовуватися для розробки і видобутку нафти<ref>{{Cite news|url=https://ua.interfax.com.ua/news/political/516242.html|title=ЄС продовжив економічні санкції щодо Росії ще на шість місяців|last=InterFax-Україна|language=ua|accessdate=2018-07-05|archive-date=5 липня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180705164149/https://ua.interfax.com.ua/news/political/516242.html}}</ref>.

8 листопада США ухвалили додаткові санкції проти Росії<ref>{{cite news|url=https://www.pravda.com.ua/news/2018/11/8/7197670/|title=США ввели в дію нові антиросійські санкції|date=8 листопада 2018|publisher=Українська правда|accessdate=9 листопада 2018|archive-date=8 листопада 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20181108235403/https://www.pravda.com.ua/news/2018/11/8/7197670/}}</ref>.

=== 2019—2020 ===
[[4 березня]] 2019 року [[Сполучені Штати Америки|США]] продовжили антиросійські санкції ще на рік<ref>{{cite news|url=https://www.pravda.com.ua/news/2019/03/4/7208337/|title=Трамп продовжив на рік санкції проти Росії за агресію щодо України|date=4 березня 2019|publisher=УП|accessdate=5 березня 2019|archive-date=6 березня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190306072243/https://www.pravda.com.ua/news/2019/03/4/7208337/}}</ref>.

2 березня 2020 з [[Specially Designated Nationals and Blocked Persons List|списку спеціально позначених громадян і заблокованих осіб]] [[Сполучені Штати Америки|США]] було виключено російські компанії «Незалежна нафтогазова компанія» і «Приморскнафтопродукт», санкції проти яких було введено в червні 2017-гочерез розвиток [[Ядерна програма Північної Кореї|ядерної програми Пхеньяну]]<ref>{{Cite web|title=США послабили санкції проти Росії|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/ssha-oslabili-sanktsii-protiv-rossii-1583170089.html|website=[[РБК-Україна]]|accessdate=2020-03-02|language=ru|archive-date=2 березня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200302175946/https://www.rbc.ua/ukr/news/ssha-oslabili-sanktsii-protiv-rossii-1583170089.html}}</ref>.

18 червня 2020 року Рада ЄС продовжила заборону європейським компаніям вкладати інвестиції в тимчасово окупований Росією Крим та імпортувати товари з півострова до червня 2021 року<ref>{{Cite web|title=Рада Євросоюзу продовжила "кримський пакет" санкцій проти РФ ще на рік|url=https://www.unian.ua/politics/sankciji-sankciji-proti-rf-za-aneksiyu-krimu-prodovzhili-shche-na-rik-novini-ukrajina-11041547.html|website=www.unian.ua|accessdate=2020-06-18|language=uk|archive-date=18 червня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200618115003/https://www.unian.ua/politics/sankciji-sankciji-proti-rf-za-aneksiyu-krimu-prodovzhili-shche-na-rik-novini-ukrajina-11041547.html}}</ref>.

'''В липні 2020''' Британія оголосила про введення персональних санкцій проти громадян РФ у рамках «[[Список Магнітського|Акту Магнітського]]», в рамках чого деяким росіянам буде заборонено в'їжджати до Британії, а також буде заморожено їхні рахунки в британських банках<ref>{{Cite web|title=Subscribe to read|url=https://www.ft.com/content/cdf08481-7387-46f4-b69f-078b7f2f3df1|publisher=[[Файненшл таймс]]|accessdate=2020-07-06|archive-date=6 липня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200706142422/https://www.ft.com/content/cdf08481-7387-46f4-b69f-078b7f2f3df1}}</ref><ref>{{Cite web|title=Британія введе персональні санкції проти громадян РФ|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/britaniya-vvedet-personalnye-sanktsii-protiv-1593996623.html|website=[[РБК-Україна]]|accessdate=2020-07-06|language=ru|archive-date=6 липня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200706193459/https://www.rbc.ua/ukr/news/britaniya-vvedet-personalnye-sanktsii-protiv-1593996623.html}}</ref>.

=== 2021—2022 ===
{{main|Санкції проти Росії (2022)}}
{{Main|Список компаній, що застосовували санкції під час російсько-української війни}}

'''6 грудня 2021''' ЄС продовжив на 1 рік санкції проти РФ за порушення прав людини, зокрема, вони стосуються причетних до отруєння Олексія Навального<ref>{{Cite web|title=EU Global Human Rights Sanctions Regime - annual review of annex|url=https://www.consilium.europa.eu/en/press/press-releases/2021/12/06/eu-global-human-rights-sanctions-regime-annual-review-of-annex/|website=www.consilium.europa.eu|accessdate=2021-12-20|language=en|archive-date=20 грудня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211220174308/https://www.consilium.europa.eu/en/press/press-releases/2021/12/06/eu-global-human-rights-sanctions-regime-annual-review-of-annex/}}</ref><ref>{{Cite web|title=ЄС продовжив санкції проти Росії за порушення прав людини ще на рік|url=https://24tv.ua/yes-prodovzhiv-sanktsiyi-proti-rosiyi-za-porushennya-novini-rosiya_n1812523|website=24 Канал|accessdate=2021-12-20|language=uk|archive-date=20 грудня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211220174308/https://24tv.ua/yes-prodovzhiv-sanktsiyi-proti-rosiyi-za-porushennya-novini-rosiya_n1812523}}</ref>.

У грудні 2021 року ЄС заявив, що може відключити найбільші російські банки від системи [[SWIFT]] у разі повномасштабного нападу Росії на Україну<ref>{{Cite news|title=EU to work with allies on possible Russia sanctions over Ukraine|url=https://www.ft.com/content/bdd76e87-56da-44fd-acf2-e09d76a96fc3|work=Financial Times|date=2021-12-17|accessdate=2021-12-20|first=Henry|last=Foy|first2=Sam|last2=Fleming|first3=Guy|last3=Chazan|archive-date=20 грудня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211220174311/https://www.ft.com/content/bdd76e87-56da-44fd-acf2-e09d76a96fc3}}</ref><ref>{{Cite web|title=ЄС відключить Росію від SWIFT у разі повномасштабного вторгнення в Україну, - FT|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/es-otklyuchit-rossiyu-swift-sluchae-polnomasshtabnogo-1639753645.html|website=РБК-Украина|accessdate=2021-12-20|language=ru|archive-date=20 грудня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211220174311/https://www.rbc.ua/ukr/news/es-otklyuchit-rossiyu-swift-sluchae-polnomasshtabnogo-1639753645.html}}</ref>. Голова [[Європейська комісія|Європейської комісії]] [[Урсула фон дер Ляєн|Урсула фон дер Ляйен]] заявила, що ЄС готовий до введення санкцій, які «дорого коштуватимуть РФ»<ref>{{Cite news|title=EU head warns of sanctions with 'massive cost' if Russia invades Ukraine|url=https://www.reuters.com/world/europe/eu-head-warns-sanctions-with-massive-cost-if-russia-invades-ukraine-2021-12-17/|work=Reuters|date=2021-12-17|accessdate=2021-12-20|language=en|last=Reuters|archive-date=20 грудня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211220174308/https://www.reuters.com/world/europe/eu-head-warns-sanctions-with-massive-cost-if-russia-invades-ukraine-2021-12-17/}}</ref><ref>{{Cite web|title=Євросоюз заявив про готовність ввести санкції, які дорого обійдуться Росії|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/evrosoyuz-zayavil-gotovnosti-vvesti-sanktsii-1639717048.html|website=РБК-Украина|accessdate=2021-12-20|language=ru|archive-date=20 грудня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211220174311/https://www.rbc.ua/ukr/news/evrosoyuz-zayavil-gotovnosti-vvesti-sanktsii-1639717048.html}}</ref>. У відповідь на це керівник другого за величиною російського банку [[ВТБ]] Андрій Костін заявив, що це малоймовірно, але «країна переживе»<ref>{{Cite web|title=У Росії заявили, що "переживуть" відключення від SWIFT|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/rossii-zayavili-perezhivut-otklyuchenie-swift-1639929428.html|website=РБК-Украина|accessdate=2021-12-20|language=ru|archive-date=20 грудня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211220174308/https://www.rbc.ua/ukr/news/rossii-zayavili-perezhivut-otklyuchenie-swift-1639929428.html}}</ref>. Натомість, заступник голови комітету Ради федерації Володимир Джабаров заявив, що світова система SWIFT не зможе витримати таке відключення, а економіці Росії «нічого не загрожує»<ref>{{Cite web|title=Нові санкції та відключення Росії від системи SWIFT: що може чекати на країну-агресора|url=https://economy.24tv.ua/novi-sanktsiyi-vidklyuchennya-rosiyi-ekonomichni-novini-ukrayini_n1813588|website=24 Канал|accessdate=2021-12-20|language=uk|archive-date=20 грудня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211220174310/https://economy.24tv.ua/novi-sanktsiyi-vidklyuchennya-rosiyi-ekonomichni-novini-ukrayini_n1813588}}</ref>.

'''22 лютого 2022''' США вводять 4 пакети санкцій проти РФ, (компанії які потрапили під санкції: Дочірні компанії російських фінансових організацій потрапили під санкції 22 лютого 2022&nbsp;р. відповідно до ЕН 14024)

# ВАТ «Банк БЕЛВЕБ»&nbsp;— банк у Білорусі
# ВАТ «ВЕБ Лізинг»&nbsp;— лізингова компанія (РФ)
# Промінвестбанк&nbsp;— банк, розташований в Україні
# ВЕБ Капітал&nbsp;— фінансова компанія (РФ)
# ТОВ «ВЕБ Інжиніринг»&nbsp;— компанія, що надає послуги з реалізації інвестиційних проектів (РФ)
# АТ «Інфравеб»&nbsp;— компанія з підтримки інвестиційних проектів (РФ)
# АТ «ВЕБ/ДВ»&nbsp;— компанія з підтримки інвестиційних проектів (РФ)
# VEB Asia Limited&nbsp;— фінансова компанія, розташована в Гонконзі
# ТОВ «Інфраструктура Молжаніново»&nbsp;— електрична енергетична компанія (РФ)
# ТОВ «Курорт Золоте Кольцо»&nbsp;— це компанія з нерухомості та будівництва (РФ)
# АТ «Російський експортний центр»&nbsp;— компанія, що займається експортом (РФ)
# ТОВ «ВЕБ Венчурс»&nbsp;— фінансова компанія (РФ)
# ТОВ «ВЕБ Сервіс»&nbsp;— це консультаційна компанія з питань бізнесу та управління (РФ)
# ТОВ «Спеціальна організація проектного фінансування Фабрика проектного фінансування»&nbsp;— фінансова компанія (РФ)
# ТОВ «СІБУГЛЕМЕТ Груп»&nbsp;— вуглевидобувна компанія (РФ)
# АТ «АНГСТРЕМ-Т»&nbsp;— технологічна компанія (РФ)
# ТОВ «НМ-ТЕХ»&nbsp;— технологічна компанія (РФ)
# АТ «СЛАВА»&nbsp;— компанія з нерухомості (РФ)
# АТ ПФК ЦСКА&nbsp;— спортивна компанія (РФ)
# ТОВ «Торговий квартал-Новосибірськ»&nbsp;— це лізингова компанія (РФ)
# ТОВ «Байкал Центр»&nbsp;— будівельна компанія (РФ)
# ТОВ «Прогород»&nbsp;— інфраструктурна компанія
# ТОВ «ВЕБ/РФ Асет Менеджмент»&nbsp;— фінансова компанія (РФ)
# АТ «Ексімбанк Росії» є установою підтримки експорту, розташованою в Росії, а також комерційним банком, що регулюється Центральним банком Російської Федерації
# ВАТ «Російське агентство зі страхування експортних кредитів та інвестицій» є страховим агентством, розташованим в Росії
# Alkes Treid OOO&nbsp;— фінансова компанія (РФ)
# Antares OOO&nbsp;— фінансова компанія (РФ)
# ТОВ 28 Елітні Дома&nbsp;— компанія з нерухомості (РФ)
# Товариство з обмеженою відповідальністю PSB Innovations and Investments&nbsp;— технологічна компанія (РФ)
# Товариство з обмеженою відповідальністю 30 Era Fund&nbsp;— технологічна компанія (РФ)
# ТОВ «ПСБ-Форекс»&nbsp;— фінансова компанія (РФ)
# Хольцвуд ТОВ&nbsp;— фінансова компанія (РФ)
# Kourf OOO&nbsp;— фінансова компанія (РФ)
# ТОВ «Керуюча компанія „Промсвязь“ 34»&nbsp;— інвестиційна компанія (РФ)
# Paskal OOO&nbsp;— компанія, що надає послуги з управлінського консалтингу в Росії
# PSB Biznes OOO&nbsp;— готельна компанія (РФ)
# ТОВ «Санкт-Петербургська міжнародна банківська конференція»&nbsp;— фінансова компанія (РФ)
# Сергієво-Посад Ленд ТОВ&nbsp;— фінансова компанія (РФ)
# ТОВ «ПСБ Авіалізація»&nbsp;— фінансова компанія (РФ)
# Технософт ТОВ&nbsp;— технологічна компанія (РФ)
# Trinitex OOO&nbsp;— компанія з нерухомості (РФ)
# ТОВ «ПСБ Лізінг»&nbsp;— фінансова компанія (РФ)
'''17 травня''' США оголосили про плани заблокувати для РФ можливість виплат за держборгом<ref>{{Cite web|title=Наблизить до дефолту. США планують заблокувати Росії можливість виплат за держборгом, - Bloomberg|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/priblizit-defoltu-ssha-namereny-zablokirovat-1652812474.html|website=РБК-Украина|accessdate=2022-05-17|language=ru|archive-date=17 травня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220517202919/https://www.rbc.ua/ukr/news/priblizit-defoltu-ssha-namereny-zablokirovat-1652812474.html}}</ref>. Перед цим за оцінками Bloomberg результат санкцій було оцінено як найгірший економічний спад у РФ за 30 років і різке падіння ВВП<ref>{{Cite web|title=Найгірший економічний спад за 30 років. Росії прогнозують різке падіння ВВП|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/hudshiy-ekonomicheskiy-spad-30-let-rossii-1652121633.html|website=РБК-Украина|accessdate=2022-05-17|language=ru|archive-date=17 травня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220517202917/https://www.rbc.ua/ukr/news/hudshiy-ekonomicheskiy-spad-30-let-rossii-1652121633.html}}</ref>.

У '''грудні''' стало відомо, що західні країни продовжили постачати РФ мікрочіпи в обхід санкцій, так із квітня по листопад США та низка країн ЄС поставили до РФ чіпів на $777 млн: комплектуючі [[Intel]], [[Advanced Micro Devices|AMD]], [[Texas Instruments]], [[Analog Devices]] та [[Infineon Technologies|Infineon]]. Для цього у Туреччині та Гонконгу створювалися фірми-посередники, зареєстровані у березні 2022 року<ref>{{Cite web|title=Країни Заходу продовжують постачати Росії мікрочіпи в обхід санкцій, - Reuters|url=https://www.rbc.ua/rus/news/krayini-zahodu-prodovzhuyut-postachati-rosiyi-1670965070.html|website=РБК-Украина|accessdate=2022-12-20|language=uk}}</ref>.

=== 2023 ===
{{Main|Санкції проти Росії (2023)}}

'''15 січня''' Зеленський підписав указ про введення персональних санкцій проти 198 діячів російської культури і медіасфери. (Указ Президента Українивід 15 січня 2023 року №&nbsp;23/2023)<ref>{{Cite web|title=Зеленський підписав указ про введення персональних санкцій проти 198 діячів російської культури і медіасфери|url=https://interfax.com.ua/news/general/884636.html|website=Інтерфакс-Україна|accessdate=2023-01-15|language=uk}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.president.gov.ua/documents/232023-45589|title=УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №23/2023
Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 січня 2023 року "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)"|last=ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ  ВОЛОДИМИР ЗЕЛЕНСЬКИЙ|accessdate=15.01.2023}}</ref>

== Наслідки ==
{{Див. також|Фінансова криза в Росії 2014|Економічні наслідки російської агресії проти України}}
[[4 серпня]] компанія «[[Доброльот (авіакомпанія)|Доброльот]]» (дочірня компанія [[Аерофлот]]у), єдиний російський лоукостер, був змушений призупинити свою роботу. Компанія потрапила під санкції як авіакомпанія, що здійснює рейси до окупованого Росією Криму. З перевізником відмовилися працювати його зарубіжні партнери, а контрагенти анулювали договори [[лізинг]]у на два літаки [[Boeing 737]] та припинили техобслуговування та страхування повітряних суден. В разі спроби передати наявні судна іншому перевізнику, у компанії може бути відкликана ліцензія<ref>[http://www.aex.ru/fdocs/1/2014/8/4/24974/ «Ситуация выглядит практически патовой»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140808054510/http://www.aex.ru/fdocs/1/2014/8/4/24974/ |date=8 серпня 2014 }} {{ref-ru}}</ref>.

[[6 серпня]] Уряд Росії ухвалив рішення продовжити мораторій на перерахування пенсійних накопичень громадян в керівні компанії і в недержавні фонди до [[1 січня]] [[2016]] року. Таке рішення фактично зводить нанівець принцип роботи накопичувальної пенсійної системи і перетворює систему пенсійного забезпечення на фінансову піраміду<ref>[http://lenta.ru/articles/2014/08/06/npf/ Дожитие с отжатием / Российская пенсионная система превращается в классическую финансовую пирамиду] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140807094607/http://lenta.ru/articles/2014/08/06/npf/ |date=7 серпня 2014 }} {{ref-ru}}</ref>. Ухвалення рішення викликане різким зростанням відтоку капіталу з Росії та відсутністю зовнішніх надходжень.

Значний внутрішній та зовнішній борг Росії, неможливість доступу до джерел зовнішніх запозичень та падіння цін на нафту призвели до обвалу російського рубля: з початку введення третьої хвилі санкцій [[16 липня]] до [[16 жовтня]] рубль подешевшав з 34.37 за 1 долар США до 40.94 (19&nbsp;%)<ref>[http://news.yandex.ru/quotes/1.html Динамика курса USD ЦБ РФ, руб.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141017112931/http://news.yandex.ru/quotes/1.html |date=17 жовтня 2014 }} {{ref-ru}}</ref>. Також суттєво впали економічні показники окремих компаній: так, прибуток державної нафтогазової компанії «[[Роснафта|Роснефть]]» в липні-вересні впали в 143 рази<ref>[http://slon.ru/fast/russia/kvartalnaya-pribyl-rosnefti-sokratilas-v-143-raza-1178392.xhtml Квартальная прибыль «Роснефти» сократилась в 143 раза] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141030110330/http://slon.ru/fast/russia/kvartalnaya-pribyl-rosnefti-sokratilas-v-143-raza-1178392.xhtml |date=30 жовтня 2014 }} {{ref-ru}}</ref>.

[[14 листопада]] 2014 року котирування російського рубля до американського долара та євро впало під час торгів на Московській біржі до 47,8 та 59,5 рублів за один долар та євро відповідно<ref>[http://www.epravda.com.ua/news/2014/11/14/505995/ Російський рубль знову б'є «антирекорд».] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141115231759/http://www.epravda.com.ua/news/2014/11/14/505995/ |date=15 листопада 2014 }} ''Економічна правда''. 14.11.2014.</ref>.

За статистичними даними ЄС за 2015 рік Росія втратила третю позицію серед торговельних партнерів ЄС, поступившись Швейцарії<ref>[http://eeas.europa.eu/top_stories/2016/010416_ru.htm Доля России в торговле ЕС товарами резко сократилась] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160405220725/http://eeas.europa.eu/top_stories/2016/010416_ru.htm |date=5 квітня 2016 }} {{ref-ru}}</ref>. Частка Росії в торговельному балансі ЄС становить близько 5&nbsp;% (для порівняння: частка США&nbsp;— 18&nbsp;%, Китаю&nbsp;— 15&nbsp;%, [[Швейцарія|Швейцарії]]&nbsp;— 7&nbsp;%).

15 вересня 2016 року, через 2 роки після введення перших санкцій, радник російського президента В. Путіна Сергій Глазьєв заявив, що економічним наслідком 2 років санкцій є втрата Росією близько $ 200&nbsp;млрд, а для виведення економіки Росії на рівень 2013 року необхідні інвестиції близько 19&nbsp;трлн рублів ($ 270 млрд)<ref>[http://www.gazeta.ru/business/news/2016/03/15/n_8371799.shtml Советник Путина оценил стоимость оживления экономики в 19&nbsp;трлн рублей] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160316055507/http://www.gazeta.ru/business/news/2016/03/15/n_8371799.shtml |date=16 березня 2016 }} {{ref-ru}}</ref>.

Від лютого 2018 року в Росії ліквідують резервний фонд, оскільки його було вичерпано на покриття дефіциту державного бюджету в попередні роки<ref>{{cite web |url=https://www.ukrinform.ua/rubric-world/2375052-u-rosii-likviduvali-rezervnij-fond-budzetu.html |title= |author= |date=2018-01-02 |website=https://www.ukrinform.ua/ |publisher=[[Укрінформ]] |accessdate=15 січня 2018 |archive-date=15 січня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180115184954/https://www.ukrinform.ua/rubric-world/2375052-u-rosii-likviduvali-rezervnij-fond-budzetu.html }}</ref>. Його залишки об'єднають з Фондом національного добробуту, який також протягом 2017 року скоротився на 14&nbsp;%. Станом на 1 січня 2018 року обсяг ФНД становив 3 752,94&nbsp;млрд рублів, що еквівалентно [[$]] 65,15 млрд<ref>{{cite web |url=https://economics.unian.ua/finance/2340152-u-rezervnomu-fondi-rosiji-zakinchilisya-groshi-pripinyae-svoe-isnuvannya-z-lyutogo.html |title=У Резервному фонді Росії закінчилися гроші - припиняє своє існування з лютого |author= |date=2018-01-11 |website=https://economics.unian.ua/ |publisher=[[УНІАН]] |accessdate=15 січня 2018 |archive-date=16 січня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180116004216/https://economics.unian.ua/finance/2340152-u-rezervnomu-fondi-rosiji-zakinchilisya-groshi-pripinyae-svoe-isnuvannya-z-lyutogo.html }}</ref>.

Неможливість зовнішніх запозичень також призводить до стрімкого зростання внутрішнього боргу. Так, за 2017 рік цей борг збільшився на 1 трлн 146,8&nbsp;млрд рублів, або на 18,8&nbsp;%&nbsp;— до 7 трлн 247,1&nbsp;млрд рублів<ref>[http://www.interfax.ru/business/596586 Внутренний долг РФ в госбумагах в 2017 г. увеличился до 7,247&nbsp;трлн руб.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180124055341/http://www.interfax.ru/business/596586 |date=24 січня 2018 }} {{ref-ru}}</ref>.

== Протидія та порушення санкцій ==

=== Противники введення санкцій ===
[[30 серпня]] 2014 Прем'єр-міністр [[Словаччина|Словаччини]] [[Роберт Фіцо]] заявив, що нові санкції стосовно Росії є «безглуздими і контрпродуктивними»<ref>[http://www.bbc.co.uk/russian/rolling_news/2014/08/140831_rn_slovakia_russia_sanctions.shtml Словакия грозит наложить вето на санкции против России] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140901090030/http://www.bbc.co.uk/russian/rolling_news/2014/08/140831_rn_slovakia_russia_sanctions.shtml |date=1 вересня 2014 }} {{ref-ru}}</ref>. [[6 вересня]], перед введенням нових санкцій, Роберт Фіцо заявив, що прем'єр-міністр [[Чехія|Чехії]] [[Богуслав Соботка]] притримується аналогічної позиції<ref>[http://112.ua/mir/slovakiya-i-chehiya-vystupayut-protiv-novyh-sankciy-es-v-otnoshenii-rossii-111645.html Словакия и Чехия выступают против новых санкций ЕС в отношении России] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140907122236/http://112.ua/mir/slovakiya-i-chehiya-vystupayut-protiv-novyh-sankciy-es-v-otnoshenii-rossii-111645.html |date=7 вересня 2014 }} {{ref-ru}}</ref>. Окрім Словаччини та Чехії проти введення санкцій також виступили [[Угорщина]], [[Кіпр]]<ref>[http://ipress.ua/ru/news/slovakyya_vengryya_chehyya_y_kypr_protyv_vvedenyya_novih_sanktsyy_v_otnoshenyy_rossyy_82739.html Словакия, Венгрия, Чехия и Кипр против введения новых санкций в отношении России] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141129043307/http://ipress.ua/ru/news/slovakyya_vengryya_chehyya_y_kypr_protyv_vvedenyya_novih_sanktsyy_v_otnoshenyy_rossyy_82739.html |date=29 листопада 2014 }} {{ref-ru}}</ref>, [[Фінляндія]] та [[Італія]]<ref>[http://uapress.info/uk/news/show/38204 Крім Фінляндії, введення нових санкцій проти РФ блокувала Італія]</ref>. В подальшому, проросійська позиція урядів Чехії та Угорщини призвела до [[Протести в Чехії та Угорщині (листопад 2014)|антиурядових протестів в цих країнах]], а протести в Угорщині набули масового характеру.

[[16 вересня]] 2014 президент [[Сербія|Сербії]] [[Томислав Николич]] заявив про відмову Сербії приєднуватися до санкцій проти Росії: «Сербія принципово підтримує територіальну цілісність України, але не буде брати участі у жодних санкції проти Росії»<ref>[http://ria.ru/world/20140916/1024378494.html Президент Сербии: страна не будет участвовать в санкциях против РФ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140917133527/http://ria.ru/world/20140916/1024378494.html |date=17 вересня 2014 }} {{ref-ru}}</ref>. [[22 листопада]] про відмову вводити санкції заявив прем'єр-міністр Сербії [[Александр Вучич]]<ref>[http://forbes.ua/news/1383386-serbiya-otkazalas-vvodit-sankcii-protiv-rf Сербия отказалась вводить санкции против РФ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141125204020/http://forbes.ua/news/1383386-serbiya-otkazalas-vvodit-sankcii-protiv-rf |date=25 листопада 2014 }} {{ref-ru}}</ref>.

20 листопада 2017 року почався найбільший дипломатичний візит [[Чехія|Чехії]] до [[Росія|Росії]] за останні 25 років, очолюваний президентом Чехії [[Мілош Земан|Мілошем Земаном]]&nbsp;— делегація вилетіла на трьох літаках. Земан відверто заявив, що він виступає за зняття санкцій з Росії, накладених через російську агресію проти України. Не зважаючи на те, що товарообмін Чехії та РФ складає всього 3—4&nbsp;% чеської зовнішньої торгівлі, Земан заявив, що економіка Чехії страждає від антиросійських санкцій<ref>{{Cite news|url=https://ru.krymr.com/a/28862486.html|title=Визит в Россию как награда от Путина|last=Пеленская|first=Оксана|language=ru|work=Крым.Реалии|accessdate=2017-11-26|archive-date=1 грудня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20171201033715/https://ru.krymr.com/a/28862486.html}}</ref>.

=== Реакція та протидія Росії ===
[[19 липня]] 2014, у відповідь на розширення США списку санкцій, Росія закрила в'їзд у країну 12 громадянам США<ref>[http://ria.ru/politics/20140719/1016693619.html МИД РФ опубликовал список граждан США, которым закрыт въезд в Россию] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180203181220/https://ria.ru/politics/20140719/1016693619.html |date=3 лютого 2018 }} {{ref-ru}}</ref>.

[[26 липня]] Президент [[Чечня|Чечні]] [[Кадиров Рамзан Ахматович|Рамзан Кадиров]] «ввів» санкції проти Президента США [[Барак Обама|Барака Обами]] та чиновників Євросоюзу, «заборонивши» їм в'їзд на території Чечні та «заморозивши» їх активи<ref>[http://itar-tass.com/politika/1343356 Кадыров запретил въезд в Чечню президенту США и чиновникам Евросоюза] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140729131710/http://itar-tass.com/politika/1343356 |date=29 липня 2014 }} {{ref-ru}}</ref>. Інформація про бажання зазначених осіб відвідати Чечню та наявність в них активів на території Чечні відсутня.

[[7 серпня]] Росія ввела повну заборону на постачання яловичини, свинини, овочів і фруктів, м'яса птиці, риби, сирів, молока і молочних продуктів з країн ЄС, США, Австралії, Канади та [[Норвегія|Королівства Норвегія]]&nbsp;— країн, які ввели проти неї санкції<ref>{{Cite web |url=http://economics.unian.ua/agro/948474-rf-zaboronila-postachannya-myasa-ovochiv-ribi-i-molochki-z-krajin-yaki-vveli-sanktsiji.html |title=РФ заборонила постачання м'яса, овочів, риби і молочки з країн, які ввели санкції |accessdate=7 серпня 2014 |archive-date=8 серпня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140808073328/http://economics.unian.ua/agro/948474-rf-zaboronila-postachannya-myasa-ovochiv-ribi-i-molochki-z-krajin-yaki-vveli-sanktsiji.html }}</ref> (щоправда, згодом уряд РФ скасувала частину цих обмежень).

[[15 серпня]] Росія обмежила держзакупівлі товарів легкої промисловості, в тому числі одягу та тканин, з ЄС та США<ref>[http://www.vestifinance.ru/articles/45890 Россия ограничила госзакупки из ЕС и США] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140827141545/http://www.vestifinance.ru/articles/45890 |date=27 серпня 2014 }} {{ref-ru}}</ref>.

[[29 листопада]], після обвального падіння російського рубля та цін на нафту, МЗС Росії запросив у Євросоюзу припинити санкції<ref>{{Cite web |url=http://lenta.ru/news/2014/11/29/mid/ |title=МИД России предложил Евросоюзу обоюдный отказ от санкций |accessdate=29 листопада 2014 |archive-date=30 листопада 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20141130004456/http://lenta.ru/news/2014/11/29/mid/ }}</ref>, чим вкотре спробував внести розкол між країнами, що ввели санкції.

В серпні [[2015]] року в Росії, незважаючи на скрутне становище на продовольчому ринку, почали показово [[Знищення санкційних продуктів у Росії|знищувати «санкційні» продукти харчування]].

[[Файл:Sanctions 2014 Russia2.svg|right|thumb|275px|Країни, які ввели санкції проти російських і українських громадян та корпорацій
----
<small>{{colorbox|#10197e}}&nbsp;Російська федерація{{^|-3px}}{{colorbox|#11b060}}&nbsp;Країни, які ввели санкції{{^|-3px}}{{colorbox|#107e47}}&nbsp;Країни, які ввели санкції та входять до складу{{^|-3px}}{{nbsp|6}}Європейського союзу</small>]]
З [[28 квітня]] [[2014]] року урядами [[Європа|європейських]], [[Північна Америка|північноамериканських]] держав, країн [[Океанія|Океанії]] та міжнародними організаціями було введено додаткові та розширені наявні [[Міжнародні санкції щодо Росії (2014—)|санкції]] проти фізичних та юридичних осіб з [[Росія|Росії]] і [[Україна|України]], безпосередньо причетних до військової агресії проти України, а також посилено економічну блокаду [[Крим]]у.<ref name=":0"/><ref name=":1"/>

=== Протидія ===
Росія сподівалася чинити економічний та політичний тиск на європейські країни та Україну, шантажуючи їх можливістю обмеження постачання газу або ж повним припиненням постачання. З цією метою Путін здійснив візит до Китаю, де було підписано контракт на будівництво газопроводу та постачання газу до КНР<ref>{{Cite web|title="Газпром" підписав газовий контракт з Китаєм на $ 400 млрд|url=https://lb.ua/economics/2014/05/21/267183_gazprom_podpisal_gazoviy_kontrakt.html|website=LB.ua|accessdate=2021-12-20|archive-date=20 грудня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211220174313/https://lb.ua/economics/2014/05/21/267183_gazprom_podpisal_gazoviy_kontrakt.html}}</ref>, але виконання договору врешті було затягнуто<ref>{{Cite web|title=“Газпрому” не вдалося домовитися з Китаєм про постачання газу|url=https://www.epravda.com.ua/news/2014/05/20/454926/|website=Економічна правда|accessdate=2021-12-20|language=uk|archive-date=20 грудня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211220174308/https://www.epravda.com.ua/news/2014/05/20/454926/}}</ref>.

На думку російського експерта Михаіла Крутіхіна<ref>Партнер консалтингового агентства RusEnergy, главный редактор сетевого еженедельника The Russian Energy</ref>, Україна може пережити зиму навіть у випадку повного припинення постачання газу Росією. Росія ж не може виконати своїх зобов'язань перед європейськими споживачами без використання підземних газосховищ України<ref>{{Cite web |url=http://censor.net.ua/video_news/305818/nepriyatnye_veschi_vy_govorite_i_ukraina_vzyala_gazprom_za_chtoto_chuvstvitelnoe_i_kitayu_nash_gaz_ne |title=«Неприятные вещи вы говорите: и Украина взяла „Газпром“ за что-то чувствительное, и Китаю наш газ не нужен», — журналист — эксперту в прямом эфире РосТВ. ВИДЕО.— Цензор. НЕТ, 06.10.14 17:05 |accessdate=6 лютого 2021 |archive-date=17 грудня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151217022856/http://censor.net.ua/video_news/305818/nepriyatnye_veschi_vy_govorite_i_ukraina_vzyala_gazprom_za_chtoto_chuvstvitelnoe_i_kitayu_nash_gaz_ne }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://rbctv.rbc.ru/archive/main_news/562949992536841.shtml |title=РБК-ТВ: «Сегодня. Главное», 20:40 3 октября 2014 г. |accessdate=7 жовтня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20141008092216/http://rbctv.rbc.ru/archive/main_news/562949992536841.shtml |archivedate=8 жовтня 2014 |deadurl=yes }}</ref>.

За матеріалами консалтингової компанії Cushman & Wakefield міжнародні інвестиції в нерухоме майно у Росії скоротились більш ніж на 50&nbsp;% за рік, починаючи із другого кварталу 2013 року. Внаслідок цього Москва перемістилася з 15-го на 48-ме місце у рейтингу країн за обсягом міжнародних інвестицій. Окрім того, Москва, що раніше входила до топ-20 найбільших інвестиційних ринків, посунулася на 29-те місце. За рік, що завершився другим кварталом 2014 року, обсяг міжнародних інвестицій в Росію склав $6,284&nbsp;млрд.<ref>{{Cite web |url=http://www.gazeta.ru/realty/news/2014/10/07_n_6540177.shtml |title=Россия потеряла 50 % международных инвестиций в недвижимость |accessdate=6 лютого 2021 |archive-date=9 жовтня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20141009193415/http://www.gazeta.ru/realty/news/2014/10/07_n_6540177.shtml }}</ref>

=== Порушення санкцій ===
В липні 2017 року [[Скандал з поставками турбін Siemens в Крим|було виявлено]], що в окупованому Росією Криму відбувається встановлення [[турбогенератор]]ів виробництва німецького концерну [[Siemens]]. При цьому [[Siemens]] заявив, що не постачав турбогенератори до Криму, а керівництво Росії&nbsp;— що турбіни російські. 11 липня було повідомлено, що [[Siemens]] подав до московського суду на російську компанію, яка перемістила турбіни до Криму<ref>{{Cite web |url=http://www.interfax.ru/russia/570173 |title=Siemens подал иск к ТПЭ из-за турбин в Крыму |accessdate=11 липня 2017 |archive-date=11 липня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170711214428/http://www.interfax.ru/russia/570173 }}</ref>.

== Пов'язані події ==
{{main|Торгова війна США з Китаєм|Торгова війна США з ЄС}}
Початкові заходи щодо введення санкцій проти Росії відбувались на тлі російської збройної агресії проти України та, загалом, тісних економічних взаємин у трикутнику найбільш економічно розвинутих політичних гравців&nbsp;— США, Європи та Китаю. В 2017—2018 між США, Європою та Китаєм виникла серія економічних та політичних суперечок<ref>{{Cite web |url=https://www.bbc.com/ukrainian/news-44572467 |title=Торгова війна розгортається: ЄС вдарив митами по товарах з США |accessdate=30 червня 2018 |archive-date=18 липня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180718190029/https://www.bbc.com/ukrainian/news-44572467 }}</ref><ref>[https://www.bbc.com/russian/news-43515495 Торговая война США и Китая ударила и по России, рынки падают] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180715011132/https://www.bbc.com/russian/news-43515495 |date=15 липня 2018 }} {{ref-ru}}</ref>, що з одного боку, призвело до виникнення різких протиріч всередині ЄС, з іншого&nbsp;— дозволило Росії сподіватись на зиск як гравця, що міг би підсилити кожну з сторін конфлікту та домогтись відміни санкцій<ref>{{Cite web |url=https://dt.ua/internal/vulkanichniy-sindrom-280772_.html |title=В. Горбулін. Вулканічний синдром. Дзеркало Тижня. 15.06.18. |accessdate=30 червня 2018 |archive-date=30 грудня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181230084510/https://dt.ua/internal/vulkanichniy-sindrom-280772_.html }}</ref>.

== Додаткові факти ==
{{Цікаві факти}}
* У відповідь на запровадження санкцій, [[1 серпня]] [[2014]] Росія запровадила [[ембарго]] на більшість польських овочів та фруктів, в тому числі яблук. Щоб Польщі покрити незбутий «російський» товар, необхідно, щоб кожен поляк додатково з'їв протягом року ще 4,5&nbsp;кілограма яблук (при середньому споживанні 16&nbsp;кг/особу на рік)<ref>{{cite web|url= http://www.polradio.pl/5/119/Artykul/178209,Чи-їстимуть-поляки-більше-яблук|назва= Чи їстимуть поляки більше яблук?|автор= Володимр Прядко|дата= 06.08.2014|вебсайт= polradio.pl|видавець= Polskie Radio S.A|дата-доступу= 20.08.2014|archive-date= 16 жовтня 2017|archive-url= https://web.archive.org/web/20171016013413/http://polradio.pl/5/119/Artykul/178209,Чи-їстимуть-поляки-більше-яблук}}</ref>. У відповідь на ембарго у польському суспільстві виникає флешмоб «[[З'їж яблуко на зло Путіну!]]»
* У 2015 році з Білорусі в Росію було експортовано 573 тисячі тонн яблук та грибів, що перевищує весь зібраний в Білорусі урожай в 5 разів<ref>{{Cite web |url=http://ua.korrespondent.net/world/russia/3751480-bilorus-postavyla-rf-u-5-raziv-bilshe-yabluk-nizh-zibrala |title=Білорусь поставила РФ у 5 разів більше яблук, ніж зібрала. Корреспондент.net, 29 вересня 2016, 15:17 |accessdate=13 вересня 2017 |archive-date=13 вересня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170913232438/http://ua.korrespondent.net/world/russia/3751480-bilorus-postavyla-rf-u-5-raziv-bilshe-yabluk-nizh-zibrala }}</ref><ref>[https://lenta.ru/news/2016/09/29/miracleapple/ Поставки яблок из Белоруссии в Россию в пять раз превысили собранный урожай] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170205143043/https://lenta.ru/news/2016/09/29/miracleapple/ |date=5 лютого 2017 }}, Ленты.ру, 29 сентября 2016</ref><ref>[http://vgolos.com.ua/news/rosiya_prydumala_shemu_reeksportu_polskyh_yabluk_cherez_bilorus_274839.html Росія придумала схему реекспорту польських яблук через Білорусь] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170913232012/http://vgolos.com.ua/news/rosiya_prydumala_shemu_reeksportu_polskyh_yabluk_cherez_bilorus_274839.html |date=13 вересня 2017 }}, 21.07.2017</ref>.
* З початку 2014 року [[капіталізація]] [[фондовий ринок|фондового ринку]] Росії скоротилася на 268 мільярдів доларів&nbsp;— до 498 мільярдів доларів, що порівняно менше, аніж, наприклад, ринкова вартість компанії [[Apple]], яка становить 661 мільярд доларів<ref>[http://lenta.ru/news/2014/11/14/market/ Apple обошла по стоимости весь рынок акций России] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141115042548/http://lenta.ru/news/2014/11/14/market/ |date=15 листопада 2014 }}{{ref-ru}}</ref>.
* Продуктові санкції РФ торкнулись також країн, котрі знаходяться у Митному Союзі, але аналогічних обмежень для своїх громадян ці країни не вводили<ref>{{cite web |title=Норвежской рыбе ограничили путь в Россию |url=http://kommersant.ru/doc/2795097 |accessdate=28 серпня 2015 |date=24 серпня 2015 |language=рос. |archive-date=26 серпня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150826195847/http://www.kommersant.ru/doc/2795097 }}</ref><ref>[http://365info.kz/2015/08/rossiya-zapretila-kazaxstancam-est-norvezhskuyu-rybu2/ Росія заборонила казахстанцям їсти норвезьку рибу] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150828013842/http://365info.kz/2015/08/rossiya-zapretila-kazaxstancam-est-norvezhskuyu-rybu2/ |date=28 серпня 2015 }}{{ref-ru}}</ref><ref>[http://news.tut.by/economics/461350.html Россільгоспнагляд домагається заборони ввезення в Митний союз норвезької риби] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150824153803/http://news.tut.by/economics/461350.html |date=24 серпня 2015 }}{{ref-ru}}</ref>.
* За даними ЄС на літо [[2015]] російські «антисанкції» призвели до зростання експорту сільгосппродукції з країн ЄС на 5&nbsp;%&nbsp;— втрата російського ринку була компенсована за рахунок збільшення експорту м'ясної продукції до [[Сполучені Штати Америки|США]], [[КНР|Китаю]], [[Гонконг]]у, [[Південна Корея|Південної Кореї]] та інших країн<ref>[http://www.kommersant.ru/doc/2785120 Экспорт сельхозпродукции из Европы вырос на 5&nbsp;% благодаря российскому продэмбарго] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150812090111/http://www.kommersant.ru/doc/2785120 |date=12 серпня 2015 }} {{ref-ru}}</ref>.

== Див. також ==
* [[Резолюція Генеральної Асамблеї ООН про територіальну цілісність України]]
* [[Список громадян Росії та України, до яких застосовано санкції внаслідок окупації Росією Криму]]
* [[Міжнародна реакція на російсько-українську війну (2014—2017)]]
* [[Акт попередження агресії Росії 2014]]
* [[Договір про анексію Криму]]
* [[Не купуй російське!]]
* [[Бойкот російського кіно]]
* [[Протести проти діяльності російських банків в Україні]]
* [[Закон України «Про санкції»]]
* [[Санкції України щодо Росії]]
* [[Авіаційний комерційний конфлікт між Україною та Росією]]
* [[План Маршалла для України]]
* [[Закон Магнітського]]
* [[Кримська платформа]]

== Примітки ==
{{Примітки|3}}

== Література ==
* ''Мартинов А. Ю.'' [https://archive.org/details/o1_2021/page/520/mode/1up?view=theater Санкції проти Росії за окупацію Криму та збройну агресію проти України] // [[Енциклопедія історії України]]: Додатковий том. Кн. 1: А–Я / Редкол.: [[Смолій Валерій Андрійович|В.&nbsp;А.&nbsp;Смолій]] (голова редкол.) та ін. [[Інститут історії України НАН України|НАН України. Інститут історії України]].&nbsp;— {{К.}}: «[[Наукова думка]]», 2021.&nbsp;— С. 520—522.&nbsp;— 773 с.&nbsp;— ISBN 978-966-00-1858-7.

== Посилання ==
* {{ТС_finmon|частина=Застосування іноземними державами або міждержавними об’єднаннями, або міжнародними організаціями санкцій до банків чи власників істотної участі в банках, що становлять загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку та/або стабільності банківської системи|сторінки =274}}
{{Вікіцитати1}}
* [http://www.consilium.europa.eu/uedocs/cms_Data/docs/pressdata/en/ec/143990.pdf European Council conclusions on external relations (Ukraine and Gaza)] {{ref-en}}

{{Дипломатія російсько-української війни (2014-дотепер)}}

[[Категорія:Санкції та бойкоти під час російсько-української війни]]
[[Категорія:Економічний аспект російсько-української війни]]
[[Категорія:Бойкот Білорусі]]
[[Категорія:Бойкот Росії]]
[[Категорія:Бойкот України]]
[[Категорія:Російський імперіалізм]]
[[Категорія:Міжнародні санкції]]
[[Категорія:Санкції щодо Росії (з 2014)]]
[[Категорія:2014 у праві]]
[[Категорія:Реакція на російсько-українську війну]]