Перегляд вихідного коду сторінки Богров Дмитро Григорович

{{Особа 
| ім'я = Богров Дмитро Григорович
| місце_проживання = [[Київ]]
| інші імена = «Аленський»
| відомий = убивця [[Столипін Петро Аркадійович|Петра Столипіна]]
| рід діяльності = революціонер-есер
| платня = 100–150 карбованців щомісяця
}}
'''Дмитро́ Григо́рович Богро́в''' {{життєпис}} — російський [[Соціалісти-революціонери|революціонер-есер]], убивця голови Ради міністрів Російської імперії [[Столипін Петро Аркадійович|Петра Столипіна]].

== Життєпис ==
{{external media
 |topic     = Документи Дмитра Богрова
 |image1    = [https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10156326320063620&set=pcb.10156326331963620&type=3&theater Метричний запис про народження<br/>Дмитра Григоровича Богрова<br/>(російською мовою)]
 |image2    = [https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10156327054163620&set=pcb.10156326331963620&type=3&theater Метричний запис про народження<br/>Дмитра Григоровича Богрова<br/>(єврейською мовою)]
 |image3    = [https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10156366588123620&set=p.10156366588123620&type=3&theater Перша сторінка закордонного<br/>паспорта Дмитра Богрова, 1908 рік]
 |image4    = [https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10156366588428620&set=p.10156366588428620&type=3&theater Друга та третя сторінки закордонного<br/>паспорта Дмитра Богрова, 1908 рік]
 |image5    = [https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10156366582683620&set=p.10156366582683620&type=3&theater Екзаменаційний протокол із зазначенням<br/>Дмитра Богрова, Київський університет<br/>Св. Володимира, 1908 рік]
}}
Народився {{ДН|10|2|1887|29|1}} року в родині присяжного повіреного і великого домовласника єврейського походження в м. [[Київ|Києві]], нині [[Україна]].

У [[листопад]]і [[1905]] року влаштувався на юридичний факультет [[Мюнхенський університет|Мюнхенського університету]]. Захопився працями теоретиків [[анархізм]]у — [[Кропоткін Петро Олексійович|Петра Кропоткіна]], [[Штірнер Макс|Макса Штірнера]]. В [[1906]] році повернувся до Києва, поновив заняття у [[Київський університет|Київському університеті]], який закінчив [[1910]] року. З кінця 1906 року вступив у київську групу анархістів-комуністів. За кілька місяців, розчарувавшись в анархістах, добровільно запропонував свої послуги Київському [[охоронні відділення|охоронному відділенню]]. Як платний агент (агентурний псевдонім «Аленський»), співпрацював з охоронним відділенням до 1910 року, видав ряд анархістів і есерів і отримував за свої послуги 100—150 карбованців щомісяця. Зокрема, за його доносами наприкінці [[1907]] — початку [[1908]] року заарештовано більшість членів анархо-комуністичної групи Сандомирського-Тиша. Був помічником присяжного повіреного у [[Петербург|Петербурзі]]. У 1910 році — у зв'язку з тим, що у підпільних колах поширилися підозри щодо його провокаторства, тимчасово перервав відносини з поліцією.

== Вбивство Петра Столипіна ==

Наприкінці серпня 1911 року перед приїздом у Київ [[імператор]]а [[Микола II (російський імператор)|Миколи II]] із почтом на урочистості, присвячені відкриттю [[Пам'ятник Олександру II (Київ)|пам'ятника Олександру II]], з'явився до Київського охоронного відділення з повідомленням про те, що нібито есерами готується замах на одного з сановників. 1 вересня 1911 року з перепусткою, виданою начальником Київського охоронного відділення, пройшов у міський оперний театр і під час другого антракту спектаклю двома кулями поранив голову Ради міністрів [[Столипін Петро Аркадійович|П. А. Столипіна]]. Підійшовши на відстань двох-трьох кроків, він двічі вистрілив в Столипіна. Одна куля навиліт ранила його в руку і зачепила скрипаля в [[оркестр]]і. Інша поцілила в орден на грудях, змінила напрям, пройшла через живіт і засіла в попереку. Богров був схоплений на місці злочину. 

За вироком військово-окружного суду засуджений до страти й повішений вночі 12 (25) вересня 1911 біля Лисогірського форту [[Київська фортеця|Київської фортеці]]. Під час страти Богров тримався мужньо і запропонував катові підняти підборіддя задля того, щоб накинути зашморг.

Після замаху на Столипіна в пресі було зазначено начебто справжні ім'я та по-батькові Богрова — '''Мордехай''' ('''Мордко''') '''Гершкович'''. Утім, це твердження насправді не відповідає істині{{sfn|Машкевич|2018}}.

== Примітки ==
{{reflist}}

== Посилання ==
* ''Богров Владимир.'' [http://hrono.info/libris/lib_b/bogr03.html Дм. Богров и убийство Столыпина. Разоблачение «действительных и мнимых тайн»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20071012162423/http://www.hrono.info/libris/lib_b/bogr03.html |date=12 жовтня 2007 }} // Библиотека Хроноса. {{ref-ru}}
* {{h|Машкевич|2018|[https://www.facebook.com/stefan.mashkevich/posts/10156326331963620 О результатах мелких раскопок : о Дмитрии Богрове (документы)]}} // Фейсбук-страница [[Машкевич Стефан Володимирович|Стефана Машкевича]]. — 2018. — 7 мая. {{ref-ru}}
* Запись о рождении Дмитрия Григорьева Богрова // [[:c:File:File:Фонд 1164 Опись 1 Дело 417. Метрическая книга синагоги г. Киева о рождении за 1887г.pdf|Метрическая книга синагоги г. Киева о рождении за 1887 г. (ЦДІАК. Фонд 1164, опис 1, справа 417. арк. 30зв–31 (арк. 33 в пдф-файлі).]]
* [[c:File:Kievlyanin 1911 253.pdf|Къ казни Мордки Богрова]] // [[Киевлянин (газета)|Кіевлянинъ]] : газета. — 1911. — № 253. — 13 сентября. — С. 3. {{ref-ru-dor}}

== Джерела ==
* {{ЕЄЕ|10689|Богров Мордко (Дмитрий)}}
* ''Волковинський В. М.'' [http://www.history.org.ua/?termin=Bogrov_D Богров Дмитро Григорович] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160428233052/http://history.org.ua/?termin=Bogrov_D |date=28 квітня 2016 }} // {{ЕІУ|1}}
* ''Петровський В. В., Радченко Л. О., Семененко В. І.'' Історія України: Неупереджений погляд: Факти, Міфи, Коментарі. — Харків : ВД «ШКОЛА», 2007. — С. 226. — ISBN 966-8182-62-6.


{{ac}}
{{ВП-портали|Історія|Біографії|Київ}}

[[Категорія:Випускники Першої київської гімназії]]
[[Категорія:Випускники юридичного факультету Київського університету]]
[[Категорія:Російські терористи]]
[[Категорія:Уродженці Києва]]
[[Категорія:Єврейські персоналії]]
[[Категорія:Убивці голів урядів]]
[[Категорія:Столипіни]]
[[Категорія:Члени партії соціалістів-революціонерів]]