Перегляд вихідного коду сторінки Ланцет (баражуючий боєприпас)

{{Otheruses|Ланцет (значення)}}
{{Картка:БПЛА
 |назва=ZALA Ланцет|Виробник=[[ZALA AERO GROUP. Безпілотні системи]]|Модель=Куб-БЛА|Фотографія=Army-2020-315.JPG
}}

'''ZALA Lancet (БПЛА «Ланцет»)'''&nbsp;— російський [[Дрон-камікадзе|баражуючий боєприпас]] розробки компанії [[ZALA (БПЛА)|ZALA Aero]], має кілька типів наведення. Швидкість руху в повітрі становить до 300 км/год, радіус польоту&nbsp;— до 40&nbsp;км. Максимальна маса&nbsp;— 12&nbsp;кг. Вперше представлений у червні 2019 року на виставці «Армия-2019» в Москві<ref>{{Cite web|url=https://www.ruaviation.com/news/2019/6/25/13741/?h|title=Kalashnikov presented precision UAV weapon system ZALA LANCET - RUSSIAN AVIATION|website=www.ruaviation.com|access-date=2022-10-15}}</ref>. Цей БПБ може використовуватися для утворення повітряних мінних полів<ref name=Rafael>[https://slyusar.kiev.ua/XVI_conf_hnups_2.pdf  Слюсар В.&nbsp;І.&nbsp;Концепція повітряних мінних полів.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210419162733/https://slyusar.kiev.ua/XVI_conf_hnups_2.pdf |date=19 квітня 2021 }}//16-а наукова конференція Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба.&nbsp;— Харків: ХНУПС.&nbsp;— 2020.- С. 562—563.</ref><ref>{{Cite web |url=https://www.popmech.ru/weapon/news-691263-v-rossii-nauchilis-sozdavat-vozdushnye-minnye-polya/ |title=В России научились создавать воздушные «минные поля», 19 квітня 2021 |accessdate=19 квітня 2021 |archive-date=19 квітня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210419164317/https://www.popmech.ru/weapon/news-691263-v-rossii-nauchilis-sozdavat-vozdushnye-minnye-polya/ }}</ref>.

== Загальний опис ==
[[Файл:Army-2020-314.JPG|thumb|Ланцет. Вид збоку]]

БПЛА «Ланцет» може використовуватись як для розвідувальних, так і для ударних завдань, має максимальну дальність польоту 40-50 км залежно від субверсії і максимальну злітну масу (MTOW) близько 12 кг. У бойовому режимі він може бути озброєний як осколково-фугасними, так і кумулятивними бойовими частинами

Має оптико-електронне наведення, а також блок телевізійного наведення, що дає змогу керувати боєприпасом на кінцевому етапі польоту. Безпілотник оснащений інтелектуальними, навігаційними та комунікаційними модулями. Особливістю БПЛА є те, що його модулі наведення є змінними і можуть змінюватися під завдання. Доступний спектр датчиків досить широкий: камери в інфрачервоному і видимому діапазоні, наведення на лазерний цілевказівник, датчик пошуку цілей, що асистують, газоаналізатором і радіометром.

== Модифікації ==
Ланцет випускається у важкій (Ланцет-3) і легкій (Ланцет-1) версіях. Однак [[Тактико-технічні характеристики|ТТХ]] версій істотно змінюються залежно від їхніх субмодифікацій, оскільки виробник постійно збільшує дальність польоту дрона та інші характеристики.<ref name=":0">{{Cite web|title=Russian Lancet loitering munitions tested in Syria {{!}} Defense News April 2021 Global Security army industry {{!}} Defense Security global news industry army year 2021 {{!}} Archive News year|url=https://www.armyrecognition.com/defense_news_april_2021_global_security_army_industry/russian_lancet_loitering_munitions_tested_in_syria.html|website=www.armyrecognition.com|accessdate=2023-01-22}}</ref>
{| class="wikitable"
|+Різновиди модифікацій
!Характеристика
!Ланцет-1
!Ланцет-3
|-
|Запас ходу
|30 хвилин
|40-60 хвилин залежно від субмодифікації
|-
|Корисне навантаження або бойова частина
|1кг
|3-5 кг залежно від субмодифікації
|-
|Злітна маса
|5 кг
|12 кг
|-
|Дальність польоту
|до 40 км
|40-70 км залежно від субмодифікації
|-
|Крейсерська швидкість
| -
|80-110 км/год
|-
|Максимальна швидкість у режимі "повітряного мінування"
| -
|300 км/год
|}

=== Складові ===
БПЛА типу «Ланцет» містять компоненти, вироблені за межами Росії, зокрема, модуль Jetson TX2 американської компанії [[Nvidia|NVIDIA]], що забезпечує високу швидкість і енергоефективність в обчислювальному пристрої, системи на чипі, тощо<ref name=":1">{{Cite web|title=В Україні показали начинку трофейного "Ланцета"|url=https://mil.in.ua/uk/news/v-ukrayini-pokazaly-nachynku-trofejnogo-lantseta/|website=Мілітарний|accessdate=2023-05-18|language=uk}}</ref>.

Один з варіантів [[бойова частина|бойової частини]]&nbsp;— підривний кумулятивний заряд [[КЗ-6]]<ref>{{Cite web|title=Українські сили захопили БПЛА "Ланцет"|url=https://mil.in.ua/uk/news/ukrayinski-syly-zahopyly-bpla-lantset/|website=Мілітарний|accessdate=2023-05-18|language=uk}}</ref> закріплений на [[Монтажна піна|монтажній піні]]. Вибух заряду КЗ-6 у повітрі або під водою пробиває броню завтовшки до 215&nbsp;мм, залізобетонну плиту завтовшки до 550&nbsp;мм і ґрунт до 800&nbsp;мм вглиб<ref name=":1" />.

== Бойове застосування ==
=== Інтервенція Росії в Сирію ===
{{Main|Інтервенція Росії в Сирію}}

Під час [[Інтервенція Росії в Сирію|інтервенції у громадянську війну в Сирії]] російські військові випробували низку нових зразків озброєнь. Зокрема, щонайменше з листопада 2020 року ними були випробувані боєприпаси типу «Ланцет»<ref>{{Cite web|title=Ancile|url=https://www.deagel.com/Defensive%20Weapons/Zala%20Lancet/a003898|website=www.deagel.com|accessdate=2023-01-22}}</ref>.

У квітні 2021 року він був застосований в ударах по [[Гайят Тахрір аш-Шам]] в провінції [[Ідліб (провінція)|Ідліб]]<ref name=":0" />.

=== Російсько-українська війна ===
{{Main|Російсько-українська війна (з 2014)|Російське вторгнення в Україну (2022)}}

Наприкінці липня 2022 року російські загарбники поширили відео знищення терміналу передачі даних зі складу безпілотного авіаційного комплексу [[Bayraktar TB2]] із використанням баражуючого боєприпасу «Ланцет»<ref>{{cite web | url = https://www.ukrmilitary.com/2022/07/bayraktar-tb2_29.html | title =  Росіяни знищили станцію керування Bayraktar TB2 (ВІДЕО)  | publisher = Ukrainian Military Pages | date = 2022-07-29 }}</ref>.
24 грудня 2022 року два «Ланцет» намагалися знищити Т-72, але були зупинені маскувальною сіткою.<ref>{{cite web | url = https://mil.in.ua/uk/news/maskuvalna-sitka-vryatuvala-t-72-vid-droniv-kamikadze-lantset/ | title =  Маскувальна сітка врятувала Т-72 від дронів-камікадзе «Ланцет»  | publisher = ГО «Український мілітарний центр» | date = 2022-12-24 }}</ref>

Російська пропаганда та військові стали частіше поширювати відео бойового застосування боєприпасів «Ланцет» з осені 2022 року. Відтоді ними було поширено численні відео та фото ураження української військової техніки. Волонтери групи Oryx підрахували, що на поширених відео, станом на початок травня 2023 року, було показано 113 уражених цілей та 41 випадок промаху. Мішенями стали причіпні гаубиці, самохідні артилерійські установки, зенітні ракетні комплекси, РЛС, тощо. При цьому, як виявилось, бойової частини цього боєприпасу часто буває недостатньо для знищення чи навіть виведення з ладу військової техніки<ref name="txt.109556">{{cite web | url = https://texty.org.ua/articles/109556/zlamaty-lancet-sposoby-zahystytysya-vid-rosijskoho-bezpilotnyka/ | title = Зламати "Ланцет". Способи захиститися від російського безпілотника | publisher = Тексти | date = 2023-05-03 }}</ref>.

Зазвичай, «Ланцет» застосовують разом з розвідувальним БПЛА типу «[[Орлан-10]]», він же може служити ретранслятором радіосигналів керування<ref name="txt.109556"/>.

Звичайні сітки, натягнуті на певній висоті, виявились ефективним засобом захисту бойових позицій від атаки «Ланцетом»<ref>{{Cite web|title=Сітка врятувала САУ Krab від "Ланцета"|url=https://mil.in.ua/uk/news/sitka-vryatuvala-sau-krab-vid-lantseta/|website=Мілітарний|accessdate=2023-01-22|language=uk}}</ref><ref name="txt.109556"/>.

У липні 2023 року ЗМІ Росії повідомили, що РФ в 50 разів наростила виробництво дронів-камікадзе «Ланцет» з початку повномасштабного вторгнення.<ref>{{Cite web|title=Росіяни розробляють нову версію “Ланцета”|url=https://mil.in.ua/uk/news/rosiyany-rozroblyayut-novu-versiyu-lantseta/|website=mil.in.ua|date=2023-07-16|accessdate=2023-07-22|language=uk}}</ref><ref>{{Cite web|title=Питань більше, ніж відповідей: чи справді Росія могла виготовити 200 тисяч "Ланцетів"|url=https://24tv.ua/rosiya-pokazali-masshtabne-virobnitstvo-droniv-lantset-shho-vidomo_n2354875|website=24 Канал|date=2023-07-17|accessdate=2023-07-19|language=uk}}</ref>

Масове застосування «Ланцетів», їх українських аналогів і [[FPV-дрон|FPV-дронів]] призвело до початку застосування обома сторонами [[Протидронова сітка|протидронових сіток]].

== Примітки ==
{{reflist|3}}

{{БПЛА Росії та СРСР}}

[[Категорія:Баражуючі боєприпаси]]
[[Категорія:Безпілотні літальні апарати Росії]]
[[Категорія:Військова техніка російсько-української війни]]