Перегляд вихідного коду сторінки Стугна-П

{{Не плутати|Стугна (ПТКР)}}
{{Otheruses|Стугна (значення)}}
{{Картка зброї
| назва                = Стугна-П
| зображення           = Stugna-P, Kyiv 2021, 01.jpg
| розм_зобр            = 280пкс
| альт                 = 
| підпис               = 
| походження           = [[Україна]]
| тип                  = [[Протитанковий ракетний комплекс|ПТРК]]
<!-- Зазначення типу -->
| є_стрілецька         = 
| є_холодна            = 
| є_вибухівка          = 
| є_артилерія          = так
| є_техніка            = так
| є_ракета             = так
<!-- Історія використання -->
| служба               = 2011&nbsp;— по т.ч.
| origin            = {{UKR}}
| used_by                       = див. ''[[#Оператори|Оператори]]''
| війни                = [[Російсько-українська війна (з 2014)]]
<!-- Історія виробництва -->
| розробник            = [[КБ «Луч»]]
| дата_розробки        = 2005&nbsp;— 2010
| виробник             = [[КБ «Луч»]]
| вартість_одиниці     = 

| дата_виготовлення    = 2011&nbsp;— по т.ч.
| кількість            = 
| варіанти             = 
<!-- Основні характеристики -->
| хар_підпис           = 
| вага                 = 29,5&nbsp;кг (в контейнері)<br/>32&nbsp;кг (пускова установка)<br/>15&nbsp;кг (прилад наведення)<br/>10&nbsp;кг (пульт дистанційного керування)<br/>6&nbsp;кг (модуль теплоізоляційний)<ref name="ngu">{{Cite web |url=http://www.ngu.com.ua/weapon/antitank/at_stugnap_all.html |title=Стугна-П:Повна інформація |accessdate=04 квітня 2022 }}</ref>
| довжина              = 1360&nbsp;мм (довжина контейнера)<ref name="ngu"/>
| част_довжина         = 
| ширина               = 
| висота               = 
| діаметр              = 140&nbsp;мм (зовнішній діаметр контейнера)<ref name="ngu"/>
| обслуга              = 2 людини 
| десант               = 
<!-- Характеристики стрілецької зброї -->
| набій                = 
| вага_набою           = 
| калібр               = 130&nbsp;мм (152&nbsp;мм)
| стволи               = 
| дія                  = 
| темп                 = 
| д_швидкість          = 
| дальність            = >100
| м_дальність          = 100-5000&nbsp;м<ref>[http://bm-oplot.livejournal.com/7882.html ПТРК «Стугна-П»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150514210321/http://bm-oplot.livejournal.com/7882.html |date=14 травня 2015 }} {{ref-ru}}</ref> (в денний час)<br/>100-3000&nbsp;м (нічний час)<ref name="army">{{Cite web |url=https://armyinform.com.ua/2021/10/12/ptrk-stugna-p-vysokotochna-snajperska-gvyntivka/ |title=ПТРК «Стугна-П» — високоточна «снайперська гвинтівка» |accessdate=04 квітня 2022 }}</ref>
| живлення             = 
| приціл               = 
<!-- Характеристики техніки/ракет -->
| броня                = 
| основне_озброєння    = 
| додаткове_озброєння  = 
| двигун               = 
| потужність_двигуна   = 
| пп_відношення        = 
| корисне_навантаження = 
| трансмісія           = 
| підвіска             = 
| кліренс              = 
| ємність_палива       = 
| дальність_техніки    = 
| швидкість            = 200&nbsp;м/с (220&nbsp;м/с)
| наведення            = 
| керування            = 
<!-- Тільки ракети -->
| розмах_крил          = 
| ракетне_паливо       = 
| стеля                = 
| висота_п             = 
| глибина              = 
| прискорення          = 
| точність             = На відстані 2,5&nbsp;км влучає всередину нанесеного на щит перехрестя розміром 2,3×2,3&nbsp;м<ref name="army"/>
| пускова_платформа    = 
| транспорт            = 
}}
'''«Стугна-П»'''&nbsp;— український [[протитанковий ракетний комплекс]]. Розроблений київським [[Луч (конструкторське бюро)|конструкторським бюро «Луч»]].

Комплекс належить до другого покоління ПТРК&nbsp;— він є [[Напівавтоматичне керування на лінії прицілювання|напівавтоматичним]], із системою [[Лазерна стежка|наведення по лазерному променю]]. Може вести вогонь [[Протитанкова керована ракета|ракетами]] калібру 130&nbsp;мм або 152&nbsp;мм з різними бойовими частинами, що встановлюються у контейнері.

Оператор може керувати комплексом дистанційно з пульту, який виноситься на відстань до 50&nbsp;м.

Комплекс став основою для ПТРК '''«Скіф»'''&nbsp;— українсько-білоруського проєкту, розробленого у співпраці з мінською компанією «Пеленг».{{перехід|#Скіф}}

== Історія ==
[[Файл:Stugna-P and Aselsan, Kyiv 2018, 12.jpg|міні|260пкс|Комплекс з тепловізором Aselsan Eye-Lr S.]]
[[Файл:Зразки зброї та тeхнiки НГУ 7050 (26119833921).jpg|міні|260пкс|«Стугна-П» на CFmoto Tracker 800]]
[[Файл:Приймально-здавальні випробування сучасних протитанкових комплексів Стугна-П.webm|міні|260px|Приймально-здавальні випробування, 26 липня 2018]]
{{Multiple image
 | header      = Пуск ракети
 | direction   = vertical
 | total_width = 260
 | image1      = Stugna-P fires 01 (cropped).jpg
 | caption1    =
 | image2      = Stugna-P fires 02.jpg
 | caption2    =
 | image3      = Stugna-P fires 03 (cropped).jpg
 | caption3    =
}}
Після здобуття Україною [[Проголошення незалежності України 1991|Незалежності]] КБ «Луч» розробило протитанкові ракети [[Стугна (ПТКР)|«Стугна»]] калібру 100&nbsp;мм, що призначалися для модернізації танків [[Т-55]] та гармат [[МТ-12 «Рапіра»]]. Ракети «Стугна» були аналогом російських протитанкових ракет [[Кастет (ПТРК)|«Кастет»]].<ref name="ferra">[https://www.ferra.ru/review/techlife/stugna.htm Что мы знаем о ПТРК Стугна, украинском уничтожителе танков в стиле знаменитого Джавелина] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220313151430/https://www.ferra.ru/review/techlife/stugna.htm |date=13 березня 2022 }} // ''ferra.ru'', 11.03.2022. {{ref-ru}}</ref>

У 2005 році КБ «Луч» почало розробку нового протитанкового ракетного комплексу&nbsp;— «Стугна-П». Ракети у новому комплексі були більшого калібру, ніж у «Стугни»&nbsp;— 130&nbsp;мм.<ref name="ferra"/>

Комплекс «Стугна-П» призначений для ураження танків та інших броньованих цілей, в тому числі оснащених сучасними засобами [[Динамічний захист|динамічного захисту]]. Як виявила практика застосування «Стугна-П», ПТРК також здатний вражати статичні та маневрені повітряні цілі типу вертоліт.

[[12 квітня]] [[2011]] року ПТРК «Стугна-П» був прийнятий на озброєння Міністерством оборони України.<ref>{{Cite web |url=http://supreme2.ru/9073-ukraina-nachalaaaa-proizvodstvo-protivotankovyx-kompleksov-stugna-p/ |title=Украина начала производство противотанковых комплексов «Стугна-П» |accessdate=21 березня 2015 |archive-date=9 червня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150609031119/http://supreme2.ru/9073-ukraina-nachalaaaa-proizvodstvo-protivotankovyx-kompleksov-stugna-p/ }}</ref>

У лютому 2015 був представлений мобільний варіант протитанкового комплексу «Стугна-П», встановлений на шасі UTV CFmoto Tracker.

20 березня 2015 року ДК «Укроборонпром» почав масовий випуск ПТРК «Стугна-П», про що повідомив генеральний директор ДК «Укроборонпром» Р.&nbsp;А.&nbsp;Романов.

4 жовтня 2015 року Збройні сили України та Національна гвардія отримали на озброєння легкий мобільний протитанковий комплекс вітчизняної розробки на базі квадроциклу CFmoto Tracker 800.<ref name=":1">{{Cite web |url=http://www.milnavigator.com/legkij-mobilnyj-protivotankovyj-kompleks-otechestvennoj-razrabotki/ |title=Легкий мобільний протитанковий комплекс вітчизняної розробки |accessdate=4 жовтня 2015 |archive-date=4 жовтня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151004220126/http://www.milnavigator.com/legkij-mobilnyj-protivotankovyj-kompleks-otechestvennoj-razrabotki/ }}</ref>

Наприкінці 2015 року ракета Р-2С завершила сертифікацію за [[STANAG|стандартами НАТО]] для її подальшого використання європейськими компаніями. Партнером КБ «Луч» на європейському та натовському ринку виступає бельгійська компанія CMI Defence (Cockerill Maintenance & Ingénierie)<ref name="wt.22741"/>.

У вересні 2018 року стало відомо, що Україна отримала понад 100 тепловізорів Aselsan Eye-Lr S, які будуть встановлюватися на установки «Стугна-П».<ref name=":0">{{Cite web|url=https://defence-ua.com/index.php/statti/5294-turetskyy-aselsan-masovo-postavlyaye-novitni-teplovi-zory-dlya-ukrayinskykh-ptrk-skif|title=ТУРЕЦЬКИЙ ASELSAN МАСОВО ПОСТАВЛЯЄ НОВІТНІ ТЕПЛОВІЗОРИ ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ ПТРК «СКІФ»|last=Олег|website=defence-ua.com|language=uk-ua|accessdate=2018-10-16|archive-date=17 жовтня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20181017002159/https://defence-ua.com/index.php/statti/5294-turetskyy-aselsan-masovo-postavlyaye-novitni-teplovi-zory-dlya-ukrayinskykh-ptrk-skif}}</ref>

Лише у 2018 році було доставлено 2500 ракет для Збройних Сил України.<ref name="forbs22_01"/>

У серпні 2023 року міністр із питань стратегічних галузей промисловості [[Камишін Олександр Миколайович|Олександр Камишін]] повідомив, що Україна вчетверо збільшила виробництво комплексів, порівняно з січнем 2023 року<ref>{{Cite web|title=Україна вчетверо наростила виробництво ПТРК «Стугна-П» з початку року|url=https://mil.in.ua/uk/news/ukrayina-vchetvero-narostyla-vyrobnytstvo-ptrk-stugna-p-z-pochatku-roku/|website=Мілітарний|accessdate=2023-08-31|language=uk|archivedate=2023-08-11|archiveurl=https://web.archive.org/web/20230811224958/https://mil.in.ua/uk/news/ukrayina-vchetvero-narostyla-vyrobnytstvo-ptrk-stugna-p-z-pochatku-roku/}}</ref>.

== Опис комплексу ==
Базова версія складається з встановленої на штативі пускової установки, контейнера для ракет, приладу наведення і пульта дистанційного керування, який дозволяє оператору робити пуск на відстані.

=== Ракети ===
Комплекс «Стугна-П» комплектується ракетами калібру 130&nbsp;мм, що встановлюються у транспортно-пусковому контейнері. Керована ракета може бути оснащена різними типами бойових частин: тандемною [[кумулятивний снаряд|кумулятивною]], [[осколково-фугасний снаряд|осколково-фугасною]] або [[термобаричний боєприпас|термобаричною]].<ref name="wt.22741">{{cite web
 | url = http://wartime.org.ua/22741-ukrayinska-raketa-r-2s-zavershila-sertifkacyu-za-standartami-nato.html
 | title = Українська ракета Р-2С завершила сертифікацію за стандартами НАТО
 | date = 16 Dec 2015
 | publisher = Військова панорама
 | accessdate = 30 грудня 2015
 | archiveurl = https://web.archive.org/web/20170313115526/http://wartime.org.ua/22741-ukrayinska-raketa-r-2s-zavershila-sertifkacyu-za-standartami-nato.html
 | archivedate = 13 березня 2017
 | deadurl = yes
 }}</ref>

Характеристики ракет, згідно специфікацій КБ «Луч»:<ref>{{Cite web|title=Переносной противотанковый ракетный комплекс «СКИФ»|url=http://www.luch.kiev.ua/ru/produktsiya/protivotankovye-kompleksy/perenosnoj-protivotankovyj-raketnyj-kompleks-skif|website=www.luch.kiev.ua|accessdate=2019-02-15|archive-date=20 січня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190120132814/http://luch.kiev.ua/ru/produktsiya/protivotankovye-kompleksy/perenosnoj-protivotankovyj-raketnyj-kompleks-skif}}</ref>

{| class="wikitable"
|-
! Ракета !! Калібр !! Тип бойової частини !! Бронепробивність !! Кількість осколків
|-
| РК-2С || 130 мм || тандемна кумулятивна || 800 мм ||
|-
| РК-2ОФ || 130 мм || осколково-фугасна || 60 мм || 600 шт
|}

Вартість ракети складає від 20 до ~50 тис. доларів США залежно від умов контракту<ref name="forbs22_01"/>.

=== Наведення ===

Комплекс оснащений напівавтоматичною системою [[Лазерна стежка|наведення за лазерним променем]].<ref>{{Cite web|title=Україна отримає найновішу секретну зброю від США, яка випалюватиме техніку росіян - військовий експерт|url=https://apostrophe.ua/ua/article/society/2022-07-27/ukraina-poluchit-noveyshee-sekretnoe-orujie-ot-ssha-kotoroe-budet-vyijigat-tehniku-rossiyan---voennyiy-ekspert/47221|website=Апостроф|accessdate=2023-05-27|language=uk|last=Світлана Гудкова, Катерина Черновол|date=27 липня 2022}}</ref> Також можливе дистанційне керування ракетою по телевізійному каналу із закритої позиції (спеціально підготовленого укриття).

Прилади наведення:
* «ПН-І»:
** Маса: 15 кг
** Дальність виявлення цілі типу «танк» вдень: до 6,500 м
** Дальність розпізнавання цілі: 2,500 м
* Aselsan Eye-Lr S<ref name=":0" />
** Цілі вдень: до 15,000 м
** Танк уночі: до 5,600 м
** Людина вночі: до 2,500 м

Для стрільби вночі, а також в умовах поганої видимості, може встановлюватися малогабаритна телевізійна камера SLX-Hawk від британської компанії Selex ES.<ref>{{cite journal |url=https://issuu.com/defenseexpress/docs/defense_express-10-2014/12 |title=Стугна-П. Противотанковый ракетный комплекс |work=Defense Express |issue=10 |date=2014-10-01 |language=ru }}</ref>

== Мобільний протитанковий комплекс ==
Для потреб української армії в 2015 році було розроблений новий мобільний протитанковий комплекс «Стугна-П» на базі CFmoto Tracker 800. На платформу вантажного відкритого багі встановлено ПТРК з дистанційним керуванням та три запасні ракети, а також може бути оснащений стрілецькою зброєю. Екіпаж всюдиходу складає всього дві особи.

Завдяки потужному шасі UTV з двигуном потужністю 63 к.с., повним приводом і можливістю блокування диференціала дозволяє розвивати швидкість до 105 км/год та несподівано з'являтися там, де ворог його зовсім не очікує. Час підготовки пострілу теж був зведений до мінімуму. Завдяки своїй мобільності протитанковий всюдихід може завдавати несподівані удари по ворогу і швидко змінювати свою позицію, що робить його ефективною одиницею як в польових умовах, так і в умовах міського бою.

== Бойове застосування ==

=== Російсько-українська війна ===
{{Main|Російська збройна агресія проти України (з 2014)|війна на сході України}}

ПТРК «Стугна» складає значну частину українського протитанкового озброєння. Це основний засіб ракетної протидії танкам поряд з імпортованими із США та Естонії «[[FGM-148 Javelin|Джавелінами]]»<ref name="forbs22_01">{{Cite web|title=Ukraine’s Homemade Anti-Tank Missiles Have Been Blasting More And More Rebel Vehicles|url=https://www.forbes.com/sites/davidaxe/2022/01/11/ukraines-homemade-anti-tank-missile-has-been-blasting-more-and-more-rebel-vehicles/|website=Forbes|accessdate=2022-02-26|language=en|first=David|last=Axe|archive-date=26 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220226160739/https://www.forbes.com/sites/davidaxe/2022/01/11/ukraines-homemade-anti-tank-missile-has-been-blasting-more-and-more-rebel-vehicles/}}</ref>.

Повідомлялося, що комплекс використовувався при [[Бої за Луганський аеропорт|обороні Луганського аеропорту]] влітку 2014 року.<ref>{{Cite web|url=https://twitter.com/askai707/status/752219753679319040|title=Противотанковый ракетный комплекс "Стугна-П" при обороне луганского аэропорта : Askai on Twitter|accessdate=2016-07-11}}</ref> Комплекс також був використаний при [[Бої за Донецький аеропорт|обороні Донецького аеропорту]].<ref>{{Cite web|url=https://www.ukrmilitary.com/2015/12/r-2s-nato-certification.html|title=Українська ракета Р-2С завершила сертифікацію за стандартами НАТО|accessdate=2019-01-15|archive-date=15 січня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190115183921/https://www.ukrmilitary.com/2015/12/r-2s-nato-certification.html}}</ref>

В жовтні 2018 року стало відомо, що [[93-тя окрема механізована бригада «Холодний Яр»]] Збройних Сил України отримала всюдиходи UTV (Utility Task Vehicle) для перевезення пускових установок ПТРК «Стугна». Подібні всюдиходи&nbsp;— UTV CFmoto Tracker 800 із ПТРК «Стугна»&nbsp;— у жовтні 2015 року отримала [[Національна гвардія України]]<ref>{{cite web | url = https://www.ukrmilitary.com/2018/10/93th-mechbde-utility-task-vehicle.html | title = 93-я бригада отримала всюдиходи UTV для ПТРК | publisher = Ukrainian Military Pages | date = 2018-10-23 | accessdate = 25 жовтня 2018 | archive-date = 25 жовтня 2018 | archive-url = https://web.archive.org/web/20181025190134/https://www.ukrmilitary.com/2018/10/93th-mechbde-utility-task-vehicle.html }}</ref>.

ПТРК «Стугна-П» були неодноразово з успіхом використані для знищення вогневих засобів ворога. Так, наприклад, надвечір 30 січня 2019 року на лінії зіткнення з російсько-терористичними військами у Луганській області на напрямку [[Сокільники (Новоайдарський район)|Сокільники]]&nbsp;— [[Кримське (Новоайдарський район)|Кримська]] українським протитанковим підрозділом було знищено ворожу бойову машину&nbsp;— багатоцільовий тягач [[МТ-ЛБ]] зі встановленою зенітно-артилерійською установкою [[ЗУ-23-2]]<ref>{{cite news |title=На Донбасі українська "Стугна" знищила ворожу бойову машину |url=https://mil.in.ua/на-донбасі-українська-стугна-знищила/ |work=Український мілітарний портал |date=2019-01-31 |language=uk}}</ref>.

15 березня 2020 року, поблизу окупованої [[Саханка|Саханки]], неподалік [[Маріуполь|Маріуполя]] українським захисникам вдалось підбити вантажівку бойовиків, що здійснювала логістичне забезпечення російсько-терористичних військ. Як стверджують бойовики, у результаті влучання було ліквідовано одного бійця російсько-терористичних військ, а ще один отримав поранення. Показані ними залишки ракети свідчать про використання ПТРК «Стугна-П»<ref>{{cite news | url = https://mil.in.ua/uk/news/zsu-pidbyly-vantazhivku-bojovykiv-poblyzu-shyrokino/ | title = ЗСУ підбили вантажівку бойовиків поблизу Широкіно | publisher = Український мілітарний портал | date = 2020-03-16 | accessdate = 16 березня 2020 | archive-date = 26 лютого 2022 | archive-url = https://web.archive.org/web/20220226033941/https://mil.in.ua/uk/news/zsu-pidbyly-vantazhivku-bojovykiv-poblyzu-shyrokino/ }}</ref>.

Наприкінці грудня 2021 року українським волонтером Олександром Карпюком було оприлюднене відео з камери наведення комплексу ураження вантажівки «Урал» окупаційних сил Росії. Точне місце події, дата ураження вантажівки та підрозділ ПТРК волонтером не розголошується<ref>{{cite web
 | url = https://mil.in.ua/uk/news/vijskovi-pokazaly-znyshhennya-tehniky-okupantiv-z-ptrk-stugna-p/
 | title = Військові показали знищення техніки окупантів з ПТРК «Стугна-П»
 | author = Safronov Taras
 | publisher = Український мілітарний портал
 | date = 2021-12-29
 | accessdate = 30 грудня 2021
 | archive-date = 30 грудня 2021
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20211230175937/https://mil.in.ua/uk/news/vijskovi-pokazaly-znyshhennya-tehniky-okupantiv-z-ptrk-stugna-p/
 }}</ref>.

У 2022 році, під час [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]], «Стугна-П» використовувалася Збройними Силами України проти ворожої техніки.<ref>[https://news.liga.net/ua/incidents/video/tochno-tank-rossiyskaya-tehnika-prodoljaet-razryvatsya-ot-vystrelov-ptrk-stugna-p-video «Точно танк». Російська техніка продовжує розриватися від пострілів ПТРК «Стугна-П»&nbsp;— відео] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220315174235/https://news.liga.net/ua/incidents/video/tochno-tank-rossiyskaya-tehnika-prodoljaet-razryvatsya-ot-vystrelov-ptrk-stugna-p-video |date=15 березня 2022 }} // ''Ліга. Новини'', 07.03.2022.</ref> Зокрема, ПТРК використовували [[Сили територіальної оборони Збройних сил України|Сили територіальної оборони ЗСУ]]. Так, бійці [[112-та окрема бригада територіальної оборони (Україна)|112-ї БТрО]], використовуючи «Стугну», спалили п'ять одиниць російської техніки під час бою біля села [[Скибин (Броварський район)|Скибин]], Київська область, в тому числі два танки.<ref>Дмитро Журавель. [https://shotam.info/pid-kyievom-teroborona-znyshchyla-stuhnoiu-tanky-ta-btr-okupantiv-foto/ Під Києвом тероборона знищила «Стугною» танки та БТР окупантів (ФОТО)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220313115147/https://shotam.info/pid-kyievom-teroborona-znyshchyla-stuhnoiu-tanky-ta-btr-okupantiv-foto/ |date=13 березня 2022 }} // ''ШоТам'', 12.03.2022.</ref>

На початку квітня 2022 року військовослужбовцями [[95-та окрема десантно-штурмова бригада (Україна)|95 ОДШБр]] влучним пуском ракети «Стугна-П» було знищено ударний вертоліт [[Ка-52]] російських військ в польоті<ref>{{cite web
 | url = https://defence-ua.com/news/rozrahunok_ptrk_stugna_majsterno_znischiv_najnovishij_vertolit_ka_52_rashistiv_video-6808.html
 | title = Розрахунок ПТРК "Стугна" майстерно знищив у польоті найновіший вертоліт Ка-52 рашистів (відео)
 | publisher = Defense Express
 | date = 2022-04-05
}}</ref>. Перед тим з ПТРК «[[Корсар (ПТРК)|Корсар]]» було знищено російський [[Мі-8]]<ref>{{cite web
 | url = https://mil.in.ua/uk/news/desantnyky-z-ptrk-stugna-p-znyshhyly-rosijskyj-gelikopter-ka-52/
 | title = Десантники з ПТРК «Стугна-П» знищили російський гелікоптер Ка-52
 | publisher = Мілітарний
 | date = 2022-04-05
}}</ref>. 1 травня було поширене відео іще одного успішного застосування ПТРК «Стугна-П» по завислому Ка-52. Тут так само не спрацював комплекс оборони вертольоту «Витебск», який нібито дає максимальний захист від всіх можливих ракетних загроз. Включно із детекцією лазерного опромінювання<ref>{{cite web
 | url = https://defence-ua.com/news/ka_52_znovu_pidbili_zi_stugni_bojova_robota_z_ptrk_po_vertolotu_potrapila_na_video-7180.html
 | title = Ка-52 знову підбили зі "Стугни": бойова робота з ПТРК по вертольоту потрапила на відео 
 | publisher = Defense Express
 | date = 2022-05-01
}}</ref>.

Були також зафіксовані в бойових умовах випадки успішного застосування комплексу по цілях на відстанях до 5 км (4800-5000 м) і більше<ref>{{cite web
 | url = https://defence-ua.com/news/zsu_nagadali_pro_efektivnu_ukrajinsku_zbroju_znischeno_tank_armiji_rf_na_vidstani_ponad_5_km-8185.html
 | title = ЗСУ нагадали про ефективну українську зброю, знищено танк армії РФ на відстані понад 5 км
 | publisher = Defense Express
 | date = 2022-07-17
}}</ref> або на менших відстанях але зі значною кутовою швидкістю<ref>{{cite web | url = https://defence-ua.com/weapon_and_tech/efektnij_postril_z_ptrk_stugna_na_5_km_z_perevischennjam_palaje_vorozha_bmp_3_video-7393.html | title = Ефектний постріл з ПТРК "Стугна" на 5 км з перевищенням – палає ворожа БМП-3 (відео) | publisher = Defense Express | date = 2022-05-17 }}</ref><ref>{{cite web | url = https://defence-ua.com/news/stugna_nespodivano_pokazala_dijsno_unikalnu_zdibnist_pro_scho_rozpovilo_odne_video_zi_znischennjam_rashistiv-7428.html | title = "Стугна" несподівано показала дійсно унікальну здібність: про що розповіло одне відео зі знищенням рашистів | publisher = Defense Express | date = 2022-05-20 }}</ref>, в рухому та частково видиму ціль на відстані близько 4 км<ref>{{cite web | url = https://mil.in.ua/uk/news/ukrayinski-vijskovi-vluchyly-u-ruhomu-tsil-na-vidstani-4-km-z-ptrk-stugna-p/ | title = Українські військові влучили у рухому ціль на відстані 4 км з ПТРК “Стугна-П” | publisher = Мілітарний | date = 2022-05-23 }}</ref> та проти піхоти в польовому укритті на відстані близько 4 км<ref>{{cite web | url = https://defence-ua.com/news/zi_stugni_po_pihoti_v_ukritti_protitankisti_zsu_pokarali_rashistiv_za_rozhljabanist_video-7598.html | title = Зі "Стугни" по піхоті в укритті: протитанкісти ЗСУ покарали рашистів за розхлябаність (відео) | publisher = Defense Express | date = 2022-05-31 }}</ref> та складу боєприпасів у польовому укритті на відстані близько 4,6 км<ref>{{cite web | url = https://defence-ua.com/news/vidovischnij_vibuh_bojekomplektu_pislja_postrilu_stugni_na_majzhe_5_km-7727.html | title = Видовищний вибух боєкомплекту після пострілу "Стугни" на майже 5 км | publisher = Defense Express | date = 2022-06-10 }}</ref>.

Українські «Стугна-П» також були використані в «дуелях» з російськими операторами ПТРК в умовах міста<ref>{{cite web | url = https://mil.in.ua/uk/news/vijskovi-ukrayiny-pokazaly-duel-rozrahunkiv-protytankovyh-kompleksiv/ | title = Військові України показали дуель розрахунків протитанкових комплексів | publisher = Мілітарний | date = 2022-08-07 }}</ref>. Тут дуже вигідно проявила себе можливість дистанційного керування комплексом. Зокрема, відомий випадок знищення російського оператора ПТРК «Корнет», який був вимушений весь час перебувати безпосередньо поруч з комплексом, зі «Стугни-П»<ref>{{cite web | url = https://defence-ua.com/news/naochna_kontseptualna_perevaga_ukrajinskoji_stugni_nad_rosijskim_kornetom_u_odnomu_video-11063.html | title = Наочна концептуальна перевага української "Стугни" над російським "Корнетом" у одному відео | publisher = Defense Express | publisher = 2023-03-24 }}</ref>.

== Версії ==

=== Скіф ===
«Стугна-П» має експортну версію&nbsp;— '''«Скіф»'''. Єдина відмінність «Скіфа» від «Стугни-П»&nbsp;— використання прицілу виробництва білоруської компанії «Пеленг».<ref>[http://www.armstrade.org/includes/periodics/mainnews/2010/1215/09046641/detail.shtml Украина рассчитывает на увеличение экспортных поставок ПТРК «Скиф»]</ref> ПТРК «Скіф» оснащується білоруським приладом наведення ПН-С, ПТРК «Стугна-П»&nbsp;— приладом наведення ПН-І української розробки.<ref name="ferra" /><ref>О новом украинском ПТРК // «Зарубежное военное обозрение», № 6 (819), июнь 2015. стр.97-98</ref> Скіф-М може використовувати усі ракети класу РК-2<ref>{{Cite web|title=Українські військові почали використовувати модернізовану версію ПТРК «Стугна-П» — «Скіф-М»|url=https://dev.ua/news/skif-m-1694761663?utm_source=tg&utm_medium=msg&utm_campaign=news_dev_ua_channel&utm_content=skif|website=dev.ua|accessdate=2023-09-15|language=uk-UA}}</ref>.

Ракета виготовляється у м. [[Київ]] на [[ДАХК «Артем»]], прилад наведення «ПН-С»&nbsp;— у м. [[Мінськ]] на ВАТ «Пеленг».

Комплекс комплектується ракетами калібрів 130&nbsp;мм і 152&nbsp;мм в транспортно-пускових контейнерах з тандемними кумулятивними (РК-2С, РК-2М-К) і осколково-фугасними (РК-2ОФ, РК-2М-ОФ) бойовими частинами<ref name="na.4">{{cite web|url=http://na.mil.gov.ua/35049-alzhir-pidpisav-kontrakt-na-zakupivlyu-ukraїnskix-protitankovix-raketnix-kompleksiv|title=Алжир придбав українські протитанкові комплекси «Скіф»|date=4 серпня 2016|publisher=Народна Армія|accessdate=25 липня 2019|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160810024727/http://na.mil.gov.ua/35049-alzhir-pidpisav-kontrakt-na-zakupivlyu-ukraїnskix-protitankovix-raketnix-kompleksiv|archivedate=10 серпня 2016|deadurl=yes}}</ref>.

18 травня 2018 року було успішно завершено фінальні випробування «Скіфа»&nbsp;— експортного варіанту комплексу «Стугна-П»<ref>{{cite web|url=https://www.ukrmilitary.com/2018/05/skif.html|title=Нова експортна модифікація ракетного комплексу «СКІФ» пройшла фінальний етап випробувань|author=|date=2018-05-18|website=https://www.ukrmilitary.com/|publisher=[[Ukrainian Military Pages]]|accessdate=18 травня 2018}}</ref><ref>{{cite web|url=http://defence-blog.com/army/ukraine-conducts-successful-flight-test-skif-antitank-missile.html|title=Ukraine conducts successful flight test of Skif antitank missile|author=|date=2018-05-18|website=http://defence-blog.com/|publisher=[[Defence Blog]]|accessdate=18 травня 2018}}</ref>.

Версії:

* '''«Скіф»'''&nbsp;— базова модифікація, представлена на виставці у лютому 2005 року<ref>Валентин Бадрак. [http://podrobnosti.ua/economy/2005/02/16/181097.html Украина на оружейном гребне. Надолго ли?] // «Подробности. UA» от 16 февраля 2005</ref>
* '''«Скіф-Д»'''&nbsp;— складається з встановленої на тринозі пускової установки, контейнера для ракет Р2, приладу наведення ПН-С і пульту дистанційного керування, який дозволяє оператору виконувати пуск з дистанції до 50 м
* '''«Скіф-М»'''&nbsp;— ПТРК, оснащений білоруським тепловізором[[Файл:Skif_-_UTS.jpg|праворуч|міні|250x250пкс|Тренажер «Скіф»]]
* ''автономний тренажер ПТРК «Скіф»'', розроблений білоруським ЗАО «ЦНІП»&nbsp;— вперше представлений в 2013 році на збройовій виставці IDEX-2013, призначений для навчання розрахунків «Скіф»<ref>[http://www.armstrade.org/includes/periodics/news/2013/0214/174517096/detail.shtml На выставке IDEX-2013 в Абу-Даби белорусский ОПК представит ряд новых разработок] // ЦАМТО от 14 февраля 2013</ref>

=== Амулет ===

На виставці «Зброя та Безпека 2019» було представлено оснований на «Стугні» протитанковий ракетний комплекс «[[Амулет (ПТРК)|Амулет]]» на шасі [[СБА «Новатор»]]. А в лютому 2020 року КБ «Луч» представило ПТРК «Амулет» вже на шасі [[БРДМ-2]]<ref>{{cite web | url = https://mil.in.ua/uk/news/kb-luch-predstavyv-ptrk-amulet-na-shasi-brdm-2/ | title = КБ “ЛУЧ” представив ПТРК “Амулет” на шасі БРДМ-2 | publisher = Український мілітарний портал | date = 2020-02-08 | accessdate = 4 березня 2020 | archive-date = 4 березня 2020 | archive-url = https://web.archive.org/web/20200304082417/https://mil.in.ua/uk/news/kb-luch-predstavyv-ptrk-amulet-na-shasi-brdm-2/ }}</ref>.

=== Скіф-М ===

Створений в 2022 році з урахуванням досвіду бойового застосування в умовах уже повномасштабного російського вторгнення. Зміни торкнулись пускової установки: суттєво полегшено триногу, установка отримала нові пристрої повороту та піднесення та кращі акумулятори живлення. Комплекс отримав новий полегшений пульт дистанційного керування з новими комфортнішими органами
управління польотом ракети. Також оновлено модуль прицілювання та наведення ПН-У, до його складу інтегровано лазерний далекомір<ref>{{cite web | url = https://mil.in.ua/uk/news/zsu-vykorystovuyut-novu-versiyu-ptrk-stugna/ | title = ЗСУ використовують нову версію ПТРК “Стугна” | publisher = Мілітарний | date = 2023-09-13 }}</ref>.

== Оператори ==

* {{ПрТ|Україна}}: У 2017 році КБ «Луч» продовжив постачання протитанкових ракетних комплексів «Стугна-П», достроково поставивши біля 300 ракет РК-2 із визначеною замовником кількістю пускових установок до серпня того ж року<ref name="uop.29.08.2017">{{cite web
 | url = http://ukroboronprom.com.ua/uk/media/korsar-pryjnyato-na-ozbroyennya-zbrojnyh-syl-ukrayiny-bilshe-pivsotni-raket-vzhe-u-vijsku.html
 | title = "КОРСАР" ПРИЙНЯТО НА ОЗБРОЄННЯ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ: БІЛЬШЕ ПІВСОТНІ РАКЕТ ВЖЕ У ВІЙСЬКАХ
 | date = 29.08.2017
 | publisher = ДК "Укроборонпром"
 | accessdate = 29 серпня 2017
 | archive-date = 29 серпня 2017
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20170829163343/http://ukroboronprom.com.ua/uk/media/korsar-pryjnyato-na-ozbroyennya-zbrojnyh-syl-ukrayiny-bilshe-pivsotni-raket-vzhe-u-vijsku.html
 }}</ref>.
** 20 квітня 2011 прийнятий на озброєння [[Збройні Сили України|Збройних Сил України]]<ref>[https://archive.today/20120804200110/www.mil.gov.ua/index.php?lang=ua&part=news&sub=read&id=21040#selection-2297.0-2297.33 На озброєння Збройних Сил України прийнято новітній протитанковий ракетний комплекс «Стугна-П»]</ref>;
** 4 жовтня 2015 прийнятий на озброєння [[Національна гвардія України|Національної гвардії України]]<ref name=":1"/>;
*

* {{ПрТ|Азербайджан}}:
*: прийнятий на озброєння в 2010<ref>«''ВС Азербайджана приняли на вооружение несколько новых противотанковых систем вооружения, разработанных в течение последних трех лет с участием зарубежных компаний. В частности, переносной противотанковый комплекс „Скиф“''»

[http://vpk.name/news/43045_vs_azerbaidzhana_usilili_vozmozhnosti_po_borbe_s_tankami.html ВС Азербайджана усилили возможности по борьбе с танками]</ref> й встановлюються на бронеавтомобілі «Скорпіон»<ref>[http://www.regnum .ru/news/autonews/1709878.html Азербайджан создал противотанковый автомобиль]{{Недоступне посилання}} // REGNUM.RU от 19 сентября 2013</ref>
* {{ПрТ|Алжир}}:
*: влітку 2016 року підписано контракт на придбання комплексів «Скіф»<ref name="na.43">{{cite web|url=http://na.mil.gov.ua/35049-alzhir-pidpisav-kontrakt-na-zakupivlyu-ukraїnskix-protitankovix-raketnix-kompleksiv|title=Алжир придбав українські протитанкові комплекси «Скіф»|date=4 серпня 2016|publisher=Народна Армія|accessdate=25 липня 2019|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160810024727/http://na.mil.gov.ua/35049-alzhir-pidpisav-kontrakt-na-zakupivlyu-ukraїnskix-protitankovix-raketnix-kompleksiv|archivedate=10 серпня 2016|deadurl=yes}}</ref>
* {{ПрТ|Грузія}} (модифікація ПТРК Скіф)<ref>«''экс-глава „Укрспецэкспорта“ Сергей Бондарчук выразил надежду, что ВТС с Грузией будет продолжено… С. Бондарчук также сообщил, что …в 2009&nbsp;г. Украина поставила в Грузию пять БТР-70, запчасти к бронетранспортерам, '''боеприпасы к украинской разработке нового противотанкового комплекса „Скиф“'''''»

[http://www.rbc.ua/rus/top/show/posol-gruzii-voenno-tehnicheskoe-sotrudnichestvo-mezhdu-19062010151200 Посол Грузии: Военно-техническое сотрудничество между странами зависит от позиции Украины] // РБК&nbsp;— Украина от 19 июня 2010</ref>
* {{ПрТ|М'янма}}<ref name="SIPRI">{{Cite web |title=SIPRI Trade Register |url=http://armstrade.sipri.org/armstrade/page/trade_register.php |publisher=[[Stockholm International Peace Research Institute]] |access-date=2020-11-24 |archive-date=2010-04-14 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100414022558/http://armstrade.sipri.org/armstrade/page/trade_register.php |url-status=live }}</ref>
* {{ПрТ|Марокко}}<ref>{{Cite web |title=Le Maroc teste de nouveaux missiles antichars Ukrainiens |url=https://ledesk.ma/enoff/le-maroc-teste-de-nouveaux-missiles-antichars-ukrainiens/ |publisher=ledesk.ma |access-date=12 квітня 2022 |archive-date=26 квітня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220426234703/https://ledesk.ma/enoff/le-maroc-teste-de-nouveaux-missiles-antichars-ukrainiens/ |url-status=live }}</ref>
* {{ПрТ|Саудівська Аравія}}: (модифікація ПТРК Скіф)
*: у серпні 2018 року було придбано п'ятдесят українських ПТРК «Скіф» та [[Корсар (ПТРК)|«Корсар»]] виробництва КБ «Луч».<ref>{{cite web|url=https://www.ukrmilitary.com/2019/01/anti-tank-missile-export.html|title=Саудівська Аравія купила п'ятдесят українських ПТРК|publisher=Ukrainian Military Pages|date=2019-01-01}}</ref>.
* {{ПрТ|Катар}}<ref>[https://cont.ws/@t34/1166229 Катар показал боевой модуль турецкой ASELSAN с украинскими ПТУР «Скиф» на 31 бронеавтомобиле]</ref>
* {{ПрТ|Єгипет}}<ref name="MB2022">{{Literatur |Autor=The International Institute for Strategic Studies (IISS) |Titel=The Military Balance 2022 |Auflage=1 |Verlag=Routledge |Ort=London |Datum=2022 |ISBN=978-1-032-27900-8|Sprache=en |Kommentar=Stand: Januar 2022}}</ref>
* {{ПрТ|Йорданія}}<ref name="MB2022" />

=== Туреччина ===
В жовтні 2020 року гендиректор [[Укрспецекспорт|«Укрспецекспорту»]] Вадим Ноздря повідомив, що в Туреччині на спільному підприємстві «Щит Чорного моря» виготовлятимуть ПТРК «Скіф». На першому етапі роботи це буде великовузлова збірка з поставлених із України складових. Також Туреччина замовила партію цих ПТРК в Україні для своїх потреб<ref>{{cite web|url=https://mil.in.ua/uk/news/u-turechchyni-vygotovlyatymut-ukrayinski-ptrk-skif/|title=У Туреччині виготовлятимуть українські ПТРК «Скіф»|author=Люксіков Михайло|publisher=Український мілітарний портал|date=2020-10-08}}</ref>.

== Галерея ==
<gallery mode="packed" heights="160px">
Stugna-P ATGM 01.jpg|Стугна-П
Stugna-P ATGM 03.jpg|Стугна-П
Stugna-P ATGM, Kyiv 2018, 37.jpg|На Михайлівській площі, 2018
Stugna-P and Aselsan, Kyiv 2018, 13.jpg|На виставці «Зброя та безпека», 2018
</gallery>

== В культурі ==
ПТРК «Стугна» згадується у пісні «Байрактари й джавеліни» [[Компаніченко Тарас Вікторович|Тараса Компаніченка]], присвяченій [[Російсько-українська війна (з 2014)|російсько-українській війні]].<ref>{{Citation|title="Байрактари й джавеліни" - військова пісня {{!}} «Bayractars and Javelins»&nbsp;— song about Ukrainian army|url=https://www.youtube.com/watch?v=fQZW6mxKBSo|accessdate=2022-06-14|language=uk-UA}}</ref>

== Див. також ==

* [[Корсар (ПТРК)]]&nbsp;— український ПТРК 2-го покоління, калібр 107 мм
* [[Бар'єр (ПТРК)]]&nbsp;— український ПТРК 2-го покоління, для встановлення на бронетехніку та гелікоптери
* [[BGM-71 TOW]]&nbsp;— американський ПТРК 2-го покоління
* [[Корнет (ПТРК)]]&nbsp;— російський ПТРК 2-го покоління
* [[FGM-148 Javelin]]&nbsp;— американський ПТРК 3-го покоління
* [[NLAW|NLAW (ПТРК)]]&nbsp;— шведсько-британська переносна протитанкова керована ракета малої дальності

== Примітки ==
{{reflist|3}}

== Джерела ==
* ''[[Жирохов Михайло Олександрович|Михайло Жирохов]],'' [http://cheline.com.ua/news/mens-club/ukrayinski-dzhavelin-36308 Українські «Джавелін»] // ''cheline.com.ua''

== Посилання ==

=== Інструкції ===
* [https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=4618713844924170&id=100003568001195 Інструкція по стрільбі з ПТРК «Стугна» («Скіф»)]&nbsp;— КБ «Луч», 11 березня 2022.
* [https://www.facebook.com/kbluchua/posts/5057739717621872 Інструкція по використанню ПТРК «Скіф»]&nbsp;— КБ «Луч», 11 березня 2022.

=== Відео ===
* {{youtube|oNm5TAyCih4|КБ «Луч». Протитанкові комплекси}}
* {{youtube|ZCBPomuF7rk|ПТРК "Скиф" на канале CTV.by}}
* {{youtube|e2uPFWMmI5w|ПТРК Скиф в программе «Военная тайна»}}
* {{youtube|oNm5TAyCih4|Противотанковые комплексы КБ «Луч»}}

=== Новини ===
* {{cite web |url=https://www.ukrmilitary.com/2018/07/luch-ptrk.html |title=КБ «Луч» підготувало до передачі ЗСУ чергову партію протитанкових керованих ракет |author= |date=2018-07-26 |website=https://www.ukrmilitary.com/ |publisher=[[Ukrainian Military Pages]] |accessdate=26 липня 2018 |archive-date=26 липня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180726201656/https://www.ukrmilitary.com/2018/07/luch-ptrk.html }}
* {{cite web |url=https://mil.in.ua/na-zbroya-ta-bezpeka-pokazhut-ptrk-stuhna-p/ |title=На «Зброя та безпека» покажуть ПТРК «Стугна-П» |author= |date=2018-07-30 |website=https://mil.in.ua/ |publisher=[[Український мілітарний портал]] |accessdate=30 липня 2018 |archive-date=30 липня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180730203223/https://mil.in.ua/na-zbroya-ta-bezpeka-pokazhut-ptrk-stuhna-p/ }}
* {{cite web |url=http://uprom.info/news/vpk/nova-armiya-zbroyni-sili-ukrayini-otrimali-veliku-kilkist-ptrk-stugna-p-ta-korsar/ |title=Нова армія: Збройні сили України отримали велику кількість ПТРК “Стугна-П” та “Корсар” |author= |date=2018-08-23 |website=http://uprom.info/ |publisher=[[Національний промисловий портал]] |accessdate=23 серпня 2018 |archive-date=23 серпня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180823210241/http://uprom.info/news/vpk/nova-armiya-zbroyni-sili-ukrayini-otrimali-veliku-kilkist-ptrk-stugna-p-ta-korsar/ }}
* {{cite web |url=https://www.dsnews.ua/politics/prosto-ne-prekrashchayut-strelyat-pochemu-tanki-okkupantov-22042019090000 |title=Почему танки оккупантов беспомощны перед украинскими ракетами. |author=Михайло Жирохов |date=2019-04-22 |website=https://www.dsnews.ua/ |publisher=[[Ділова столиця]] |archiveurl=https://web.archive.org/web/20191026141622/http://www.dsnews.ua/politics/prosto-ne-prekrashchayut-strelyat-pochemu-tanki-okkupantov-22042019090000 |archivedate=26 жовтня 2019 |deadurl= |accessdate=26 грудня 2019 }}
* {{cite web |url=https://armyinform.com.ua/2019/11/tysyachi-kerovanyh-raket-korsar-i-stugna-postavleno-do-vijska/ |title=Тисячі керованих ракет «Корсар» і «Стугна» поставлено до війська |author= |date=2019-11-13 |website=https://armyinform.com.ua/ |publisher=[[АрміяInform]] |archiveurl=https://web.archive.org/web/20191128110314/https://armyinform.com.ua/2019/11/tysyachi-kerovanyh-raket-korsar-i-stugna-postavleno-do-vijska/ |archivedate=28 листопада 2019 |deadurl= |accessdate=26 грудня 2019 }}

{{Піхотна зброя ЗСУ-НГУ}}
{{Вогнепальна зброя, розроблена в Україні}}

{{ВП-портали|Військова техніка|}}

[[Категорія:Протитанкові керовані ракети України]]
[[Категорія:Розробки КБ Луч]]
[[Категорія:ПТРК війни на сході України]]
[[Категорія:ПТРК російсько-української війни]]
[[Категорія:ВПК України під час російського вторгнення]]