Перегляд вихідного коду сторінки Автомат Калашникова 7,62-мм

{{Картка зброї
| назва                = Штурмова гвинтівка, 7,62-мм, АК-47
| зображення           = AK47.jpg
| розм_зобр            = 300x300пкс
| альт                 = 
| підпис               = калібру 7,62-мм автомат Калашникова зразка 1947 року
| походження           = [[Радянський Союз]]
| тип                  = [[штурмова гвинтівка]]
<!-- Зазначення типу -->
| є_стрілецька         = так
<!-- Історія використання -->
| служба               = З 1949 року
| оператори            = [[СРСР]], колишні союзні республіки, [[Варшавський Пакт|країни Варшавського Договору]] та інші країни
| війни                = Всі війни другої половини ХХ-XXI століття
<!-- Історія виробництва -->
| розробник            = 
| дата_розробки        = 1947 року
| виробник             = 
| вартість_одиниці     = 
| дата_виготовлення    = 1949 — 1963.<ref>Клони АК виробляють досі, в кустарних умовах і на великих заводах.</ref>
| кількість            = Більше 100.000.000
| варіанти             = АК (56А212)<br />АКН (56А212Н)<br />АКС<br />АКСН
<!-- Основні характеристики -->
| хар_підпис           = 
| вага                 = 4786 г (із спорядженим магазином),<br />4070 г (без магазину і патронів)
| довжина              = 870 мм (АКС в складеному стані — 645 мм)
| част_довжина         = 415 мм, 4 правосторонні нарізи (крок 240 мм)
| ширина               = 
| висота               = 
| діаметр              = 
| обслуга              = 
| десант               = 
<!-- Характеристики стрілецької зброї --> 
| набій                = [[7,62x39 мм]]
| вага_набою           = 
| калібр               = 
| стволи               = 
| дія                  = [[поворотний затвор]], [[відведення порохових газів]]
| темп                 = 600 п/хв<br />практичний — 40 п/хв (одинарними)<br>до 100 п/хв (чергами)
| д_швидкість          = 715 м/с
| дальність            = 525 м
| м_дальність          = 800 м
| живлення             = Магазин на 30 набоїв
| приціл               = 
}}

'''7,62-мм автомат Калашникова зразка 1947 року'''&nbsp;— [[автоматична зброя]], розроблена [[1947]] року, перша і найпоширеніша модель [[автомат Калашникова|автомата Калашникова]].

== Історія ==
[[Файл:Michael Kalashnikov.jpg|thumb|ліворуч|200px|«Батько» '''Автомата Калашникова''' старший сержант Михайло Калашников]]
Після ухвалення в [[1943]] році на озброєння 7,62-мм проміжного патрона конструкції Н.&nbsp;М.&nbsp;Єлизарова і Б.&nbsp;В.&nbsp;Семіна розгорнулися роботи зі створення нової системи стрілецького озброєння під цей [[набій]]. Для заміни [[пістолет-кулемет]]ів розроблялася нова індивідуальна [[автоматична зброя]]&nbsp;— автомат зі змінним [[Магазин (зброя)|магазином]] і перемикачем режимів вогню; магазинного карабіна&nbsp;— [[самозарядний карабін]] з постійним магазином; ручного кулемета гвинтівкового калібру&nbsp;— полегшений ручний [[кулемет]] з магазинним або стрічковим живленням. Роботи над автоматом були початі А.&nbsp;І.&nbsp;Судаєвим, що створив у [[1944]] році ряд оригінальних конструкцій, потім до розробок підключилися інші конструктори.

Займався розробкою зброї під проміжний набій і самоучка [[Калашников Михайло Тимофійович|Михайло Тимофійович Калашников]]. У [[1946]] році він представив на конкурс свій зразок автомата, в якому були об'єднані конструктивні особливості багатьох раніше створених моделей зброї. Цей автомат успішно витримав випробування і показав задовільні результати. М.&nbsp;Т.&nbsp;Калашников під керівництвом кваліфікованих і досвідчених інженерів-конструкторів істотно модифікував свій автомат, який у другій частині конкурсу, що проводився в [[1947]] році, був рекомендований до ухвалення на озброєння. У результаті прототип автомата Калашникова перевершив зразки В.&nbsp;А.&nbsp;Дегтярева, З.&nbsp;Р.&nbsp;Симонова, Н.&nbsp;У.&nbsp;Рукавішникова, К.&nbsp;А.&nbsp;Баришева та інших конструкторів. Після завершення військових випробувань автомат був прийнятий на озброєння [[Радянська армія|Радянської Армії]] і отримав позначення АК («7,62-мм автомат Калашникова зразка 1947 року»). Цей [[автоматичний карабін]] на випробуваннях виявився найкращим за більшістю показників, і в 1949 році на озброєння [[СРСР]] був прийнятий його остаточний варіант під назвою «7,62-мм автомат Калашникова зразка 1947 року» і під індексом 56А212.

== Питання авторства ==
Згідно з офіційною радянською, а потім і російською історіографією, автомат створив вмілець-самоучка [[Калашников Михайло Тимофійович|Михайло Калашников]], що походив з багатодітної розкуркуленої селянської родини з Алтаю. На час створення перших зразків автомату в 1944 році Калашников був 25-річним сержантом [[Радянська Армія|радянської армії]], освітою мав тільки сільську школу 7-річку та курси механіків-водіїв танку.<ref>[http://www.psj.ru/saver_people/detail.php?ID=15563&SHOWALL_1=1&ID=15563&saver_people=262#review_anchor Тайна автомата Калашникова раскрыта.&nbsp;— ж-л. «Охранная деятельность»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140520005958/http://www.psj.ru/saver_people/detail.php?ID=15563&SHOWALL_1=1&ID=15563&saver_people=262#review_anchor |date=20 травня 2014 }} {{ref-ru}}</ref>
Досі нез'ясованим залишається доля участі у створені зброї колективу полонених німецьких інженерів-конструкторів на чолі з [[Хуго Шмайссер]]ом ({{lang-de|Hugo Schmeisser}}, 1884—1953), що після війни в вигляді «трофейної рабсили» були примусово вивезені до Радянського Союзу в місто [[Іжевськ]]<ref>Разом з Г.Шмайсером до Уралу були вивезені також такі відомі конструктори як: Карл Барніцтке, Оскар Шинк, Оскар Бертцольд, Отто Діч, Ханс-Йохим Діч та інші&nbsp;— усього 474 чоловік.</ref>. Певна зовнішня схожість АК з [[StG-44|«Sturmgewehr 44»]] (1943&nbsp;р.випуску) існує, але [[АК-47|АК]] та [[StG-44|«Sturmgewehr 44»]] мають принципові відмінності: у [[АК-47|АК]] знімається кришка ствольної коробки, а у [[StG-44|«Sturmgewehr 44»]] відкидається униз на штифті коробка УСМ разом з рукояткою керування
вогнем. Відрізняються також механізм запирання ствола (поворотний затвор у [[АК-47|АК]] та перекіс затвору у&nbsp; [[StG-44|Sturmgewehr 44"]])&nbsp;та ударно-спускові механізми. Відмінності добре видно при порівнянні ''[[StG-44]]''  та [[АК-47|АК]] у розібраному вигляді <ref>{{Cite web|title=Правда про створення автомата Калашникова та німецької штурмової гвинтівки «Stg-44» » Військова панорама|url=http://wartime.org.ua/1617-pravda-pro-stvorennya-avtomata-kalashnikova-ta-nmeckoyi-shturmovoyi-gvintvki-stg-44.html|website=web.archive.org|date=2016-10-05|accessdate=2021-05-03|archive-date=2016-10-05|archive-url=https://web.archive.org/web/20161005134047/http://wartime.org.ua/1617-pravda-pro-stvorennya-avtomata-kalashnikova-ta-nmeckoyi-shturmovoyi-gvintvki-stg-44.html}}</ref>. Набагато більше спільних рис можна виявити в конструкціях [[StG-44|«Sturmgewehr 44»]] та '''[[M16 (автоматична гвинтівка)|M16]]''', що добре помітно під час розбирання цих зразків стрілецької зброї.
[[Файл:Sturmgewehr 44.jpg|thumb|250px|ліворуч|Штурмова гвинтівка Г.Шмайсера «StG 44» 1944&nbsp;р.]]
Після захоплення Радянської армією [[Тюрингія|Тюрингії]] навесні 1945, зброярська фірма Шмайсера «Генель» («C.G. Haenel») опинилась в зоні радянської окупації. До цього Гуго Шмайсер, як «батько» «Самозарядного карабіну Шмайсера» та багатьох інших видів стрілецької зброї для [[Вермахт]]у а також його фірма із міста зброярів [[Зуль]] були не менш відомі в Німеччині ніж фірми «Сімон» та «Вальтер».

В серпні 1945 фірма «Генель» за наказом радянської адміністрації виготовила 50 штук ''[[StG-44]]'', що вже був до цього на озброєнні вермахту, і передала їх Червоній Армії на технічну експертизу. Після цього радянська окупаційна адміністрація конфіскувала 10.785 аркушів із кресленнями та технічною документацією ''StG 44''. У жовтні [[1946]]
Гуґо Шмайсеру в примусовому порядку (як і всім німецьким фахівцям, що опинилися на підконтрольній СРСР території, у всіх без винятку галузях військової техніки) наказують як фахівцеві зі стрілецької зброї поїхати на декілька років у Радянський Союз на [[Урал]]. Це розпорядження стосувалося і всіх інших відомих конструкторів зброї з міста [[Зуль]]. Їм дозволено взяти з собою сім'ї. Німецькі фахівці прибувають 24.10.1946 на особливому потягу до [[Удмуртія|Удмуртії]]. Після прибуття Гуґо Шмайсера в КБ іжевського заводу «Іжмаш», він і решта фахівців були поселені в столиці Удмуртії&nbsp;— місті [[Іжевськ]]. Там, окрім Шмайсера, з'явились такі талановиті зброярі як Бранітцке, Шинк, Вернер Грюнер. Гуго Шмайсер був звільнений та повернувся до Німеччини в 1952 році та невдовзі помер.

Жодних документальних підтверджень участі Гуґо Шмайсера у створенні АК не існує.

Цікавим фактом є те, що в наш час навіть в експозиції російського Музейного комплексу стрілецької зброї імені М.&nbsp;Т.&nbsp;Калашникова (м. [[Іжевськ]]) немає жодного патенту або авторського свідоцтва на винаходи М. Калашникова з конкретним описом змісту винаходу. В представлених документах вказано тільки, що вони видані «за винахід в галузі військової техніки». В експозиції авторських свідоцтв також нема ані рефератів, ані описів винаходів власне Калашникова, тому їх зв'язок із автоматом АК нез'ясований. Це також стосується й дат видачі свідоцтв. В експозиції присутній тільки патент на автоматичну зброю «Автомат Калашникова», виданий у 1997&nbsp;р. «'''Євразійським Патентним відомством'''» (заявка №&nbsp;970145) групі осіб, серед котрих&nbsp;— Михайло Калашников та його син Віктор.<ref>{{Cite web |url=http://kalashnikov.guns.ru/patent.html |title=Патент № 0020 «Евразийской патентной организации» |accessdate=7 березня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20100428083336/http://kalashnikov.guns.ru/patent.html |archivedate=28 квітня 2010 |deadurl=yes }}</ref><ref>[http://udmurtology.narod.ru/geraldika/simvol/kalash/ А. Коробейников. Автомат Калашникова&nbsp;— символ Удмуртии] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20091218070100/http://udmurtology.narod.ru/geraldika/simvol/kalash/ |date=18 грудня 2009 }}{{ref-ru}}</ref>

== Модифікації ==
{{Catmore|Автомат Калашникова}}
[[Файл:Rifle AKS MON.jpg|300px|thumb|АКС&nbsp;— модифікація АК із складним прикладом. Приклад поворотом складається під дульну коробку і [[Цівка (зброя)|цівку]]]]
* '''АК'''&nbsp;— 7,62-мм автомат Калашникова зразка 1947 року ([[індекс ГРАУ]]&nbsp;— 56А212)
* '''АКН'''&nbsp;— 7,62-мм автомат Калашникова зразка 1947 року з планкою для установки [[Прилад нічного бачення|прицілу нічного бачення]] ([[індекс ГРАУ]]&nbsp;— 56А212Н)
* '''АКС'''&nbsp;— 7,62-мм автомат Калашникова зразка 1947 року з складним прикладом
* '''АКСН'''&nbsp;— 7,62-мм автомат Калашникова зразка 1947 року з складним прикладом і планкою для установки [[Прилад нічного бачення|прицілу нічного бачення]]

== Будова ==

Автомат складається з таких основних частин і механізмів:

# '''[[Ствол (зброя)|ствола]] зі [[ствольна коробка|ствольною коробкою]], [[приціл]]ьним пристроєм, [[Приклад (зброя)|прикладом]] і [[пістолет]]ною рукояткою;'''
# '''кришки ствольної коробки; '''
# '''[[Затворна рама|затворної рами]] з газовим поршнем; '''
# '''[[Затвор (зброя)|затвора]]; '''
# '''поворотного механізму; '''
# '''газової трубки зі ствольною накладкою; '''
# '''[[Ударно-спусковий механізм|ударно-спускового механізму]]; '''
# '''[[Цівка (зброя)|цівки]]; '''
# '''[[Магазин (зброя)|Ріжка]];'''
# '''дулового гальмо-компенсатора.'''
До комплекту також входять багнет-ніж, сумка для магазинів і шомпол

== Порядок неповного розбирання і збирання ==

;Розбирання:
# Від'єднати ріжок. Вимкнути запобіжник, відвести [[Затвор (зброя)|затвор]] і переконатися у відсутності [[Набій|набою]] в [[патронник|набійнику]], натиснути на [[спусковий гачок|цингель]]<ref>Контрольний спуск</ref>.
# Натиснувши на кришку гнізда прикладу, витягнути пенал.
# Відтягнувши вниз головку [[шомпол]]а, відділити його від автомата.
# Натиснути на напрямний стержень зворотньої пружини і зняти кришку ствольної коробки.
# Витягнути зворотню пружину з напрямним стрижнем.
# Потягнути рукоятку взведення назад і витягти [[затворна рама|затворну раму]] з [[Затвор (зброя)|затвором]].
# Перевернути затворну раму. Повернути затвор і витягнути його з затворної рами.
# Підняти прапорець замикача газової трубки і від'єднати газову трубку із стволовою накладкою.

;Збирання зброї проводити в зворотному порядку.

== Подальший розвиток ==

В 1959 році автомат Калашникова був модернізований з метою зменшення ваги й підвищення купчастості стрільби. Новий автомат отримав назву [[АКМ]]&nbsp;— 7,62-мм автомат Калашникова зразка 1947 року модернізований.

== Див. також ==
* [[Автомат Калашникова]]
* [[Кулемет Калашникова]]
* [[StG-44]]
* [[Пістолет-кулемет]]
* [[Гранатомет]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Література ==
* Виктор Мураховский, Семен Федосеев. «Оружие пехоты 97»;
* Виктор Мясников «Оружие Урала».

{{Стрілецька зброя СРСР}}
{{Сімейство АК}}
{{нк}}
{{ВП-портали|Військова техніка|}}

[[Категорія:Автомати СРСР]]
[[Категорія:Зброя за алфавітом]]
[[Категорія:Винаходи СРСР]]
[[Категорія:Стрілецька зброя війни на сході України]]
[[Категорія:Сімейство АК]]
[[Категорія:Стрілецька зброя В'єтнамської війни]]
[[Категорія:Стрілецька зброя російсько-української війни]]
[[Категорія:Автомати з довгим ходом поршня]]