Перегляд вихідного коду сторінки Іскандер (ОТРК)

{{Otheruses|Іскандер (значення)}}
{{Картка зброї
| назва                = 9К720 Іскандер<br />SS-26 Stone
| зображення           = Alabino220415part1-43.jpg
| розм_зобр            = 300px
| альт                 = 
| підпис               = Транспортно-заряджальна машина 9Т250 комплексу Іскандер-М
| походження           = {{RUS}}
| тип                  = [[оперативно-тактичний ракетний комплекс]]
<!-- Зазначення типу -->| є_вибухівка          =
| є_артилерія          =
| є_техніка            =
| є_ракета             = так
<!-- Історія використання -->| служба               = 2006-нині
| оператори            = {{Прапорець|Росія}} Збройні сили Російської Федерації
| війни                = [[Російсько-грузинська війна (2008)]]<br/>[[Друга карабаська війна ]]<br/>[[Російське вторгнення в Україну (2022)]]
<!-- Історія виробництва -->| розробник            =
| дата_розробки        = 1988
| виробник             = Науково-виробнича корпорація «Конструкторське бюро машинобудування» (КБМ)
| вартість_одиниці     =
| дата_виготовлення    = 1999
| кількість            =
| варіанти             = Іскандер, Іскандер-М, Іскандер-К, Іскандер-Е
<!-- Основні характеристики -->| хар_підпис           =
| вага                 =
| довжина              =
| част_довжина         =
| ширина               =
| висота               =
| діаметр              =
| обслуга              =
| десант               = <!-- Характеристики техніки/ракет -->
| броня                =
| основне_озброєння    =
| додаткове_озброєння  =
| двигун               =
| потужність_двигуна   =
| пп_відношення        =
| корисне_навантаження =
| трансмісія           =
| підвіска             =
| кліренс              =
| ємність_палива       =
| дальність_техніки    = 500 км (офіційно), 700 км (оцінки)
| швидкість            =
| наведення            =
| керування            = <!-- Тільки ракети -->
| розмах_крил          =
| ракетне_паливо       = твердопаливне
| стеля                =
| висота_п             =
| глибина              =
| прискорення          =
| точність             = 5–7&nbsp;м (Іскандер-М)
| пускова_платформа    =
| транспорт            =
}}

'''«Іскандер»''' ({{lang-ru|Исканде́р}}, [[індекс ГРАУ#Групи індексів «нової» системи|індекс комплексу]]&nbsp;— '''9К720''', за [[кодові позначення НАТО|класифікацією МО США і НАТО]]&nbsp;— '''SS-26 Stone''')&nbsp;— сімейство [[Балістична ракета|балістичних]] [[Оперативно-тактична ракетна зброя|оперативно-тактичних ракетних комплексів]] класу земля-земля, (ОТРК): Іскандер, Іскандер-Е, Іскандер-К, Іскандер-М. Комплекс розроблений на [[КБ Машинобудування (Коломна)|Коломенському КБ Машинобудування]] (КБМ). Вперше «Іскандер» представили в серпні [[1999]] року на аерокосмічному салоні [[МАКС]]<ref>{{Cite web |url=http://www.sovsekretno.ru/magazines/article/2063 |title=Владимир Воронов «Искандер — неведимка» |accessdate=21 червня 2014 |archive-date=19 жовтня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131019210646/http://www.sovsekretno.ru/magazines/article/2063 }}</ref>.

Є подальшим розвитком ОТРК [[Ока (ОТРК)|9K714 «Ока»]]<ref>{{cite web
 | url = http://www.mk.ru/politics/article/2011/09/07/621622-vozrozhdenie-raketnogo-kompleksa.html
 | author = Ольга Божьева
 | title = Возрождение ракетного комплекса
 | publisher = Московский комсомолец
 | date = 8.9.2011
 | accessdate = 19 жовтня 2016
 | archive-date = 11 грудня 2011
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20111211133936/http://www.mk.ru/politics/article/2011/09/07/621622-vozrozhdenie-raketnogo-kompleksa.html
 }}</ref><ref>(Forss, с. 10)</ref>. Максимальна дальність ураження цілі балістичними ракетами з ОТРК «Іскандер-М»&nbsp;— не менше 500&nbsp;км (оголошена публічно) і може сягати 700 км (за експертними оцінками, при застосуванні ядерної боєголовки або полегшеної звичайної)<ref name="forss.15">(Forss, с. 15)</ref>. Існує модифікація для пуску [[Крилата ракета|крилатих ракет]] 9М729 з максимальною дальністю до 2500 км<ref name="d24"/><ref name="amc.27"/>, що порушує умови [[Договір про ліквідацію ракет середньої та малої дальності|договору про ліквідацію ракет середньої та малої дальності]]<ref name="nyt.14"/>.

== Призначення ==

Ракетний комплекс «Іскандер» призначений для ураження бойовими частинами у звичайному спорядженні малорозмірних і площинних цілей у глибині оперативної території військ противника. Передбачається, що може бути засобом доправлення тактичної ядерної зброї.

Найбільш ймовірні цілі: засоби вогневого ураження (ракетні комплекси, реактивні системи залпового вогню, далекобійна артилерія); засоби протиракетної і протиповітряної оборони; літаки та гвинтокрили на аеродромах; командні пункти та вузли зв'язку; найважливіші об'єкти цивільної інфраструктури.

== Бойові характеристики ==
* [[Кругове імовірне відхилення]]: 10-30 м (залежно від застосовуваної системи наведення); 5-7 м («Іскандер-М» із застосуванням ракети з кореляційною ДБН);
* Стартова маса ракети: 3 800&nbsp;кг;
* Маса бойової частини: 480&nbsp;кг;
* Довжина 7,2&nbsp;м;
* Діаметр 920&nbsp;мм;
* Швидкість ракети після початкової ділянки траєкторії: 2 100 м/c. Максимальні перевантаження в процесі польоту&nbsp;— 20-30G (ракета маневрує в польоті як по висоті, так і по напрямку польоту). Максимальна висота траєкторії&nbsp;— 50&nbsp;км;
* Підлітний час на мінімальну дальність 50 км: 23 с.
* Підлітний час на максимальну дальність 500 км: 238 с.
* Мінімальна дальність ураження цілі: 50&nbsp;км;
* Максимальна дальність ураження цілі: 500 км Іскандер-К (500&nbsp;км з крилатою [[Р-500 (ракета)|ракетою Р-500]], за деякими джерелами до 700 км), 280 км Іскандер-Е (експортний).
* Наведення: ІНС, [[ГЛОНАСС]], Оптична ДБН;
* Час до пуску першої ракети: 4-16 хвилин;
* Інтервал між запусками: 1 хвилина (для пускової установки 9П78 з двома ракетами);
* Температурний діапазон експлуатації: від -50&nbsp;°C до 50&nbsp;°C;
* Термін експлуатації: 10 років, зокрема три роки в польових умовах.

=== Склад комплексу ===
До складу комплексу входять шість типів машин (51 одиниця на ракетну бригаду):

* '' 'Самохідна пускова установка (СПУ)' '' (9П78-1) 12 шт.&nbsp;— Призначена для зберігання, транспортування, підготовки і запуску по цілі двох ракет. Іскандер може бути виконаний на основі спеціального колісного шасі виробництва [[Мінський завод колісних тягачів|Мінського заводу колісних тягачів]] ([[МЗКТ-7930]]). Повна маса 42 т, корисне навантаження 19 т, швидкість пересування по шосе / ґрунтовій дорозі 70/40 км / год, запас ходу по паливу 1000&nbsp;км. Розрахунок 3 людини.
* '' 'Транспортно-заряджальна машина (ТЗМ)' '' (9Т250 (9Т250Е)) 12 шт.&nbsp;— Призначена для транспортування додаткових двох ракет. Виконана на шасі МЗКТ-7930, оснащена вантажним краном. Повна бойова маса 40 т. Розрахунок 2 людини.
* '' 'Командно-штабна машина (КШМ)' '' (9С552) 11 шт.&nbsp;— Призначена для управління всім комплексом «Іскандер». Виконана на колісному шасі [[КАМАЗ 43101]]. Радіостанція Р-168-100КАЕ «Акведук». Розрахунок 4 людини. Характеристики КШМ:
** максимальна дальність радіозв'язку на стоянці / на марші: 350/50&nbsp;км;
** час розрахунку завдання для ракет: до 10 с;
** час передачі команд: до 15 с;
** число каналів зв'язку: до 16:
** час розгортання (згортання): до 30 хвилин;
** час безперервної роботи: 48 годин.
* '' 'Машина регламенту і технічного обслуговування (МРТО)' ''&nbsp;— призначена для перевірки бортової апаратури ракет і приладів, для проведення поточного ремонту. Виконана на колісному шасі [[КамАЗ]]у. Маса 13,5 тонн, час розгортання не перевищує 20 хвилин, час автоматизованого циклу регламентної перевірки бортової апаратури ракети&nbsp;— 18 хвилин, розрахунок 2 людини.
* '' 'Пункт підготовки інформації (ППІ)' '' (9С920, [[КАМАЗ 43101]])&nbsp;— призначена для визначення координати цілі і підготовки польотних завдань для ракет з подальшою їх передачею на СПУ. ППІ пов'язаний із засобами розвідки і може отримувати завдання і призначені цілі з усіх необхідних джерел, в тому числі із супутника, літака або БПЛА. Розрахунок 2 людини.
* '' 'Машина життєзабезпечення (МЖО)' '' 14 шт.&nbsp;— Призначена для розміщення, відпочинку та харчування бойових розрахунків. Виконана на колісному шасі [[КАМАЗ 43118]]. Машина має в своєму складі: відсік відпочинку і відсік побутового забезпечення. Відсік відпочинку має 6 спальних місць вагонного типу з відкидними верхніми лежаками, 2 рундуки, вбудовані шафки, вікно, що відкривається. Відсік побутового забезпечення має 2 рундуки з сидіннями, складаний підйомний стіл, систему водопостачання з баком на 300 літрів, бачок для підігріву води, насос для перекачування води, систему зливу, мийку, сушарку для одягу і взуття.
* '' 'Комплект арсенального обладнання' '' і '' 'навчально-тренувальні засоби' ''<ref name="newsru_011008">{{cite web|url=http: //www.newsru.com/russia/01oct2008/ iskander.html|title=Кілька держав готові купити у Росії ракетні комплекси "Іскандер-Е"|date=2008-10-01|work=Новини России|publisher=NEWSru.com|lang=ru|accessdate=2011-11-03|archiveurl=https://www.webcitation.org/6679TKSCa?url=http://www.newsru.com/russia/01oct2008/iskander.html|archivedate=2012-03-12|deadurl=no}}</ref>.

== Модифікації ==

=== Огляд ===
* '''Іскандер-М'''&nbsp;— варіант для російських збройних сил, 2 ракети на ПУ, дальність стрільби до 500 км (офіційно, але може сягати 700&nbsp;км за експертними оцінками, при застосуванні ядерної боєголовки або полегшеної звичайної).
* '''Іскандер-Е'''&nbsp;— експортний варіант Іскандер-М з використанням квазібалістичних ракет дальністю стрільби 280&nbsp;км.
* '''Іскандер-К'''&nbsp;— варіант з використанням крилатих ракет [[Р-500 (ракета)|Р-500]], дальність стрільби 500&nbsp;км, маса БЧ 480&nbsp;кг. Висота польоту ракети близько 7 метрів при виході на ціль, і не вище 6&nbsp;км, ракета автоматично коригується весь час польоту і автоматично огинає рельєф місцевості.

=== 9К720 «Іскандер-М» ===

Іскандер-М&nbsp;— варіант для російських збройних сил, 2 ракети на ПУ, дальність стрільби до 500 км (офіційно, але може сягати 700&nbsp;км за експертними оцінками, при застосуванні ядерної боєголовки або полегшеної звичайної)<ref name="forss.15"/>.

Висота польоту 6-50&nbsp;км, велика частина зазвичай проходить на максимальній висоті. Керована протягом всього польоту. Траєкторія не балістична, важкопрогнозована. Ракета виконана за технологією малої помітності радіолокації і також має радіопоглинаюче покриття. Прогнозування цілі при спробі раннього перехоплення додатково ускладнюється інтенсивним маневруванням при зльоті і при спуску до цілі{{fact}}.

[[Файл:Weapons in Chernihiv Oblast (2022-03-29) 01.jpg|thumb|Хибна пастка 9Б899 після падіння на землю. [[Бої за Чернігів (2022)|Чернігівська область]], 2022 рік]]

При спуску до цілі ракета маневрує з перевантаженням 20-30 одиниць, опускаючись на швидкості 700—800 м/с (ці показники перевищують або знаходяться на межі можливостей кращих систем [[протиракетна оборона|ПРО]]/[[протиповітряна оборона|ППО]] середнього рівня дальності), під кутом близько 90° (у деяких випадках такого кута атаки достатньо для повної беззахисності атакованого комплексу ПРО, і тим більше ППО, особливо малої дальності), таким чином Іскандер-М має низку переваг над аналогами і високі можливості не просто ураження цілі, але навіть засобів захисту від сучасних систем ПРО{{fact}}.

Серед уламків застосованих проти України ракет в [[Російське вторгнення в Україну (2022)|лютому 2022 року]] були помічені досі невідомі широкому загалу суббоєприпаси, які отримали неофіційне позначення 9Б899 ({{lang-en|9B899}}) в каталозі організації CAT-UXO<ref>{{cite web
 | url = https://cat-uxo.com/explosive-hazards/submunitions/9b899-submunition
 | title = 9B899 Submunition
 | publisher = CAT UXO
 | accessdate = 2022-03-17
 | archive-date = 16 березня 2022
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20220316210036/https://cat-uxo.com/explosive-hazards/submunitions/9b899-submunition
 }}</ref>. Подальше розслідування встановило, що це&nbsp;— хибні цілі ({{lang-en|decoy}}), які випускає основна ракета в кількості до шести одиниць аби збити з пантелику системи протиракетної оборони. Ці пастки можуть вводити в оману РЛС або ж ракети з інфрачервоними головками самонаведення,<ref>{{cite web
 | url = https://www.thedrive.com/the-war-zone/44760/russias-use-of-iskander-ballistic-missiles-in-ukraine-exposes-secret-decoy-capability
 | title = Russia’s Use Of Iskander Ballistic Missiles In Ukraine Exposes Secret Decoy Capability
 | publisher = The Drive
 | work = The War Zone
 | author = Thomas Newdick
 | date = 2022-03-15
 | accessdate = 17 березня 2022
 | archive-date = 17 березня 2022
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20220317144810/https://www.thedrive.com/the-war-zone/44760/russias-use-of-iskander-ballistic-missiles-in-ukraine-exposes-secret-decoy-capability
 }}</ref> або ж ставити завади для РЛС підсвічування цілі чи радіокомандним каналам управління зенітними ракетами у ЗРК<ref>{{cite book | url = https://www.gichd.org/en/resources/publications/detail/publication/explosive-ordnance-guide-for-ukraine/
 | title = Explosive Ordnance Guide for Ukraine
 | publisher = GICHD (Женевський міжнародний центр гуманітарного розмінування )
 | date = травень 2022
 | chapter = 9B899 (9Б899) DECOY
}}</ref>.

11 січня 2020 року в [[Казахстан]]і, у [[Байганинський район|Байганинському районі]] [[Актюбінська область|Актюбінської області]], впали уламки ракети, дуже подібні на уламки ракети комплексу «Іскандер-М». При цьому пуск відбувся з [[Капустин Яр|4-го Державного центрального міжвидового полігону Росії]] («Капустин Яр»). Таким чином, фактична відстань польоту впевнено перевищила 650&nbsp;км<ref>{{cite news | url = https://ast-news.ru/node/v-kazakhstane-rukhnuli-oblomki-zapushchennoy-iz-astrakhani-rakety/ | title = В Казахстане рухнули обломки запущенной из Астрахани ракеты | date = 2020-01-14 | publisher = Астраханские новости | accessdate = 14 січня 2020 | archive-date = 14 січня 2020 | archive-url = https://web.archive.org/web/20200114142946/https://ast-news.ru/node/v-kazakhstane-rukhnuli-oblomki-zapushchennoy-iz-astrakhani-rakety/ }}</ref>.

Трохи згодом було поширене повідомлення, що насправді уламки не від ракети комплексу «Іскандер-М», а невідомо ким запущеної та неназваної «дослідницької ракети», призначеної для «вивчення верхніх шарів атмосфери»<ref>{{cite web | url = https://ru.sputniknews.kz/incidents/20200114/12539384/minoborony-kazakhstan-raketa-oblomki-zayavlenie.html | title = Это не "Искандер-М": заявление Минобороны по обломкам ракеты на западе Казахстана | publisher = Sputnik Kazakhstan | date = 2020-01-14 | accessdate = 14 січня 2020 | archive-date = 14 січня 2020 | archive-url = https://web.archive.org/web/20200114142810/https://ru.sputniknews.kz/incidents/20200114/12539384/minoborony-kazakhstan-raketa-oblomki-zayavlenie.html }}</ref>.

Є подальша модифікація 9К720М1 «Іскандер-М1»&nbsp;— варіант зі СПУ 9П701 та ТЗМ 9Т256, що несуть по 4 [[Крилата ракета|КР]] [[9М729]] (офіційно дальність 480 км).<ref>{{Cite web|url=https://defence-ua.com/news/chim_zagrozhujut_ukrajini_rosijski_raketni_kompleksi_iskander_m_ta_jak_z_nimi_borotisja_chastina_1-6114.html|title=Чим загрожують Україні російські ракетні комплекси "Искандер-М" та як з ними боротися (частина 1)|date=13 лютого 2022|website=https://defence-ua.com|accessdate=13 березня 2022|archive-date=13 березня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220313172958/https://defence-ua.com/news/chim_zagrozhujut_ukrajini_rosijski_raketni_kompleksi_iskander_m_ta_jak_z_nimi_borotisja_chastina_1-6114.html}}</ref>

=== Х-47М2 «Кинджал» ===
{{Main|Кинджал (авіаційна ракета)}}

В березні 2018 року Володимир Путін оголосив про створення в Росії низки сучасних зразків озброєнь. Серед наведених прикладів була названа нова [[Гіперзвукова швидкість|гіперзвукова]] ракета повітряного базування. На показаному демонстраційному ролику запуск був здійснений з [[МіГ-31]], а ракета нагадувала за зовнішнім виглядом та габаритами ракету комплексу «Іскандер». Про нову модифікацію відомо лише те, що вона має назву [[Кинджал (гіперзвуковий ракетний комплекс)|Х-47М2 «Кинджал»]] та здатна вражати великі кораблі<ref>{{cite news | url = http://www.thedrive.com/the-war-zone/18943/putins-air-launched-hypersonic-weapon-appears-to-be-a-modified-iskander-ballistic-missile | title = Putin's Air-Launched Hypersonic Weapon Appears To Be A Modified Iskander Ballistic Missile | publisher = The Drive | work = The War Zone | author = TYLER ROGOWAY | date = 2018-03-02 | accessdate = 5 березня 2018 | archive-date = 2 серпня 2018 | archive-url = https://web.archive.org/web/20180802024805/http://www.thedrive.com/the-war-zone/18943/putins-air-launched-hypersonic-weapon-appears-to-be-a-modified-iskander-ballistic-missile }}</ref>. Іншим прикладом новітньої зброї була крилата ракета з ядерною силовою установкою та «необмеженим» радіусом дії. Начебто Росія навіть здійснила випробувальні пуски прототипів у 2017 році (що дало підстави до спекуляцій на темі зафіксованих протягом того ж року викидів ізотопу [[йод-131|йоду-131]] у Європі)<ref>{{cite news | url = http://www.thedrive.com/the-war-zone/18948/u-s-has-been-secretly-watching-russias-nuclear-powered-cruise-missiles-crash-and-burn | title = U.S. Has Been Secretly Watching Russia's Nuclear-Powered Cruise Missiles Crash and Burn | publisher = The Drive | work = The War Zone | date = 2018-03-02 | author = Joseph Trevithick | accessdate = 5 березня 2018 | archive-date = 2 грудня 2018 | archive-url = https://web.archive.org/web/20181202002437/http://www.thedrive.com/the-war-zone/18948/u-s-has-been-secretly-watching-russias-nuclear-powered-cruise-missiles-crash-and-burn }}</ref>.

Трохи згодом, в березні, російські ЗМІ повідомили про успішне випробування Х-47М2 «Кинджал». Ракета була запущена з «унікального» МіГ-31 (без уточнення в чому полягає його унікальність, хоча на відео він виглядає як МіГ-31БМ). Жодних додаткових деталей розкрито не було<ref>{{cite web | url = https://theaviationist.com/?p=51766 | title = Russia Test Fires New Kh-47M2 Kinzhal Hypersonic Missile | date = 2018-03-12 | author = Tom Demerly | publisher = The Aviationist | accessdate = 20 березня 2018 | archive-date = 20 березня 2018 | archive-url = https://web.archive.org/web/20180320171225/https://theaviationist.com/?p=51766 }}</ref>.

9 травня 2018 року пара [[МіГ-31]], озброєних ракетами «Кинджал», взяла участь у військовому параді Перемоги в Москві<ref>{{cite web | url = https://theaviationist.com/2018/05/05/russia-shows-new-hypersonic-cruise-missile-on-two-mig-31-aircraft-in-victory-day-rehearsals/ | title = Russia Shows New Hypersonic Missile on Two MiG-31 Aircraft in Victory Day Rehearsals. | date = 2018-05-05 | publisher = The Aviationist | author = Tom Demerly | accessdate = 14 травня 2018 | archive-date = 7 травня 2018 | archive-url = https://web.archive.org/web/20180507083351/https://theaviationist.com/2018/05/05/russia-shows-new-hypersonic-cruise-missile-on-two-mig-31-aircraft-in-victory-day-rehearsals/ }}</ref>.

=== Іскандер-К ===
{{Main|Р-500 (ракета)|Калібр (крилаті ракети)|Договір про ліквідацію ракет середньої та малої дальності}}
[[Файл:Tsentr2015-09.jpg|thumb|Російський «Іскандер-К» на військових навчаннях «Центр-2015»]]

Існувала помилкова думка, що випробування крилатої ракети Р-500 велись у рамках створення ракетного комплексу «Іскандер-К». Проте, приблизно в 2010 році стало остаточно зрозуміло, що комплекс «Іскандер» має модульну конструкцію, а крилаті ракети типу Р-500 є лише одним із вогневих засобів ураження цього комплексу та роботи над їхнім створенням відбуваються в рамках робіт над ОКР «Іскандер-М».

Відомо про існування щонайменше двох основних модифікацій крилатих ракет для ОКР «Іскандер-М»&nbsp;— крилата ракета Р-500/9М728 (створена ДКБ «Новатор», м. Єкатеринбург) з максимальною дальністю до 500 км<ref name="mr.304">{{cite web
 | url = http://militaryrussia.ru/blog/topic-304.html
 | title = Ракета Р-500 / 9М728 (комплекс Іскандер-К)
 | date = 07.12.2015
 | publisher = Military Russia
 | accessdate = 15 лютого 2017
 | archive-date = 9 грудня 2018
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20181209142547/http://militaryrussia.ru/blog/topic-304.html
 }}</ref> та [[9М729]] (спершу отримала [[кодові позначення НАТО|кодове позначення МО США]] SSC-X-8, проте на початку 2017 року вже SSC-8) з максимальною дальністю (за оцінками) до 2500&nbsp;км, створена на основі крилатої ракети морського базування «[[Калібр (крилаті ракети)|Калібр-НК]]»<ref name="d24"/>.

Роботи над створенням ракети Р-500 велись, щонайменше, починаючи з 1998 року. Перший пуск ракети Р-500 з СПУ-9П78-1 був здійснений на полігоні [[Капустін Яр]] [[29 травня]] [[2007 рік|2007 року]]. Державні випробування комплексу планувалось розпочати в 2008 році, а в 2009 взяти на озброєння. Натомість, ракета 9М728 прийнята на озброєння в 2013 році<ref name="mr.304"/>.

Проте основну проблему становить ракета 9М729, яка ймовірно є сухопутною модифікацією крилатих ракет 3М14 «Калібр» (кодове позначення МО США та НАТО SS-N-30A). Дана модифікація порушує [[Договір про ліквідацію ракет середньої та малої дальності]] оскільки крилата ракета з дальністю 2500&nbsp;км підпадає під визначення крилатої ракети середньої дальності сухопутного базування.

Також існують підстави вважати, що відмінності між 3М14 («Калібр» для російських військових, дальністю до 2500 км) 3М14Э (експортний варіант «Калібру» з максимальною дальністю 300 км) 9М728 та 9М729 недостатньо істотні, та всі ці ракети становлять єдине сімейство крилатих ракет, які мають надзвичайно схожий зовнішній вигляд і габарити<ref name="amc.27">{{cite web
 | url = http://www.armscontrolwonk.com/archive/207816/russian-cruise-missiles-revisited/
 | title = Russian cruise missiles revisited
 | author = Jeffrey Lewis
 | date = October 27, 2015
 | publisher = Arms Control Wonk
 | accessdate = 15 лютого 2017
 | archive-date = 29 листопада 2018
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20181129225323/http://www.armscontrolwonk.com/archive/207816/russian-cruise-missiles-revisited/
 }}</ref>.

[[27 листопада]] [[2012 рік|2012 року]] адміністрація Президента США [[Барак Обама|Барака Обами]] поінформувала комітет із закордонних справ сенату про порушення Росією угоди. Офіційно жодної інформації про порушення публічно повідомлено не було, проте журналісти підозрювали, що може йтись про балістичні ракети [[РС-26 «Ярс-М»]] або [[РТ-2ПМ «Тополь»]]<ref>{{cite web
 | url = http://www.thedailybeast.com/articles/2013/11/26/u-s-knew-russia-violated-intermediate-range-nuclear-forces-treaty.html
 | title = U.S. Knew Russia Violated Intermediate-Range Nuclear Forces Treaty
 | author = Josh Rogin
 | date = 11.26.13
 | publisher = The Daily Beast
 | accessdate = 15 лютого 2017
 | archive-date = 12 лютого 2017
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20170212203317/http://www.thedailybeast.com/articles/2013/11/26/u-s-knew-russia-violated-intermediate-range-nuclear-forces-treaty.html
 }}</ref>.

В лютому 2017 року газета [[New York Times]] написала, що спроби адміністрації Барака Обами переконати російське керівництво відмовитись від подальших робіт над новою системою в порушення угоди не дали бажаного результату. Було підтверджено розгортання Росією двох батальйонів озброєних новою системою крилатих ракет наземного базування SSC-8 (при цьому підкреслено, що відсутність літери «X» в коді означає бойову готовність системи)<ref name="nyt.14">{{cite web
 | url = https://www.nytimes.com/2017/02/14/world/europe/russia-cruise-missile-arms-control-treaty.html
 | title = Russia Deploys Missile, Violating Treaty and Challenging Trump
 | author = Michael R. Gordon
 | date = Feb. 14, 2017
 | publisher = New York Times
 | accessdate = 15 лютого 2017
 | archive-date = 15 квітня 2019
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20190415083146/https://www.nytimes.com/2017/02/14/world/europe/russia-cruise-missile-arms-control-treaty.html
 }}</ref>.

Оскільки пускові установки для балістичних ракет надзвичайно схожі з пусковими установками для крилатих ракет (які порушують угоду), це ускладнює відстеження пускових установок з крилатими ракетами, а за умовами угоди&nbsp;— всі пускові установки «Іскандер-М» слід вважати такими, що порушують угоду<ref name="nyt.14"/>.

В листопаді 2016 року Сполучені Штати скликали перше за 13 років засідання верифікаційної комісії, на яку були запрошені представники Росії, Білорусі, Казахстану та України. Російська сторона відкинула будь-які звинувачення в порушенні угоди<ref name="nyt.14"/>. 8 березня 2017 року на слуханнях в Конгресі заступник голови [[Об'єднаний комітет начальників штабів США|Об'єднаного комітету начальників штабів США]] генерал Пол Селва підтвердив, що Росія створила модифікацію ОТРК «Іскандер» з крилатими ракетами наземного базування чим порушила «дух та призначення» Угоди<ref>{{cite web
 | url = https://www.nytimes.com/2017/03/08/us/politics/russia-inf-missile-treaty.html
 | title = Russia Has Deployed Missile Barred by Treaty, U.S. General Tells Congress
 | author = Michael R. Gordon
 | date = MARCH 8, 2017
 | publisher = New York Times
 | accessdate = 10 березня 2017
 | archive-date = 10 березня 2017
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20170310122407/https://www.nytimes.com/2017/03/08/us/politics/russia-inf-missile-treaty.html
 }}</ref>. 26 червня 2017 року розвідувальна служба американських ВПС ({{lang-en|U.S. Air Force National Air and Space Intelligence Center}}) оприлюднила доповідь, в якій було вказано, що крилата ракета 3М14 має модифікацію для пуску з землі. Натомість в оновленому варіанті доповіді, який з'явився у серпні того ж року, про цей варіант вже не було згадано. Разом із небажанням американських високопосадовців офіційно та публічно назвати ракетну систему, яка порушує Договір, це рішення повернуло дебати в початкову точку<ref>{{cite web
 | url = https://fas.org/blogs/security/2017/08/nasic-2017-corrected/
 | title = NASIC Removes Russian INF-Violating Missile From Report
 | date = Aug.22, 2017
 | author = Hans M. Kristensen
 | publisher = Federation of American Scientists
 | accessdate = 30 серпня 2017
 | archive-date = 17 жовтня 2017
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20171017185811/https://fas.org/blogs/security/2017/08/nasic-2017-corrected/
 }}</ref>. [[13 лютого]] 2018 року [[Директор Національної розвідки США]] [[Деніел Коатс]] в щорічній доповіді про основні загрози безпеці Сполучених Штатів повідомив, що американська розвідка вважає, що Росія створила крилату ракету наземного базування в порушення Договору про ліквідацію ракет середньої та малої дальності. Проте назви ракетного комплексу, його ТТХ, та кількість виготовлених одиниць названо не було<ref>{{cite report
 | url = https://www.dni.gov/files/documents/Newsroom/Testimonies/2018-ATA---Unclassified-SSCI.pdf
 | title = STATEMENT FOR THE RECORD WORLDWIDE THREAT ASSESSMENT of the US INTELLIGENCE COMMUNITY
 | date = February 13, 2018
 | publisher = Office of the Director of National Intelligence
 | chapter = WEAPONS OF MASS DESTRUCTION AND PROLIFERATION
 | page = 7
 | accessdate = 15 лютого 2018
 | archive-date = 13 лютого 2018
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20180213150210/https://www.dni.gov/files/documents/Newsroom/Testimonies/2018-ATA---Unclassified-SSCI.pdf
 }}</ref>.

На військово-технічному форумі Армія-2017 була продемонстрована пускова установка комплексу «Іскандер», на якій було встановлено дві ракети&nbsp;— звичайну балістичну, та пусковий стакан крилатих ракет сімейства «Калібр»<ref>{{cite web | url = http://www.defence24.pl/652071,rosja-zakupy-armat-i-nowych-iskanderow-lotniskowiec-po-2025-roku | title = Rosja: Zakupy „Armat” i nowych „Iskanderów”. Lotniskowiec - po 2025 roku | date = 25 SIERPNIA 2017 | publisher = Defence24 | accessdate = 30 серпня 2017 | archiveurl = https://web.archive.org/web/20170830160008/http://www.defence24.pl/652071,rosja-zakupy-armat-i-nowych-iskanderow-lotniskowiec-po-2025-roku | archivedate = 30 серпня 2017 | deadurl = yes }}</ref>.

==== 9М727 ====
{{section-stub}}

З 2022 з'являються свідчення про дослідження будови однієї з найсучасніших модифікацій «Іскандер-К»&nbsp;— крилатої ракети 9М727, здатної маневрувати на малій висоті до цілі й уражати з високою точністю. Для цього на ракеті встановлений потужний комп'ютер, який здатний отримувати дані з різних інерційних і активних датчиків та командних каналів і перетворювати їх на інструкції щодо маніпулювання керуючими поверхнями ракети. Він знаходиться всередині теплозахисного екрана, здатного витримувати перевантаження при прискоренні ракети та перегрів під час польоту. За свідченнями спеціалістів Королівського інституту об'єднаних сил (RUSI) переважна більшість електронних компонент&nbsp;— продукція компаній з США<ref name="rusi">{{cite web |url=https://static.rusi.org/special-report-202204-operation-z-web.pdf |назва={{ref-en}}Operation Z: The Death Throes of an Imperial Delusion|вебсайт=static.rusi.org |url-архіву=https://web.archive.org/web/20230804014759/https://static.rusi.org/special-report-202204-operation-z-web.pdf |дата-архіву=2023-08-04 |дата-доступу=2023-08-22}}</ref><ref name="pravda22">{{cite web |url=https://www.pravda.com.ua/news/2022/08/8/7362394/ |назва=У зброї, яку Росія використовувала в Україні, знайшли компоненти західного виробництва |вебсайт=pravda.com.ua |url-архіву=https://web.archive.org/web/20220818111920/https://www.pravda.com.ua/news/2022/08/8/7362394/ |дата-архіву=2022-08-18 |дата-доступу=2023-08-22}}</ref>.

== Типи головних частин ==

ОТРК «Іскандер» може застосовувати широкий набір бойових частин ракет. Основними типами бойових частин є такі<ref>{{Cite web|url=http://www.kbm.ru/ru/production/otrk/37.html|title=Оперативно-тактический ракетный комплекс «Искандер-Э» {{!}}&nbsp;АО Научно-производственная корпорация «КБ Машиностроения»|publisher=www.kbm.ru|accessdate=2016-11-25|archive-date=27 вересня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160927164708/http://www.kbm.ru/ru/production/otrk/37.html}}</ref>:
* Для ураження цілей на площі та техніки в окопах служить касетна бойова частина з дистанційним підривом у повітрі 54 бойових елементів.
* Для ураження бункерів служить бетонобійна бойова частина.
* Для ураження точкових цілей служить зазвичай осколково-фугасна бойова частина.
Є інші бойові частини для виконання нетипових завдань.

=== Касетні бойові частини ===
[[Файл:Iskander-M ballistic missile with cluster warhead wreckage 02.jpg|thumb|Уламки касетної бойової частини балістичної ракети ОТРК «Іскандер-М», залізнична станція [[Шпичкине]], смт [[Ясногірка (смт)|Ясногірка]], березень 2022 року]]

Для ураження великих цілей типу військова база, аеродром, вузол ППО/ПРО «Іскандер» може застосовувати широкий асортимент [[касетні засоби ураження|касетних бойових частин]]. Площа ураження істотно залежить від застосованих касетних бойових елементів. Відомі такі типи для ОТРК «Іскандер»:

* з 54 осколковими бойовими елементами неконтактного підриву, що спрацьовують на висоті близько 10&nbsp;м над поверхнею землі. Завдяки ураженню осколкам згори має бути нівельовано захист живої сили та техніки в окопах. Дані касетні бойові елементи розкидаються з висоти 0,9-1,4&nbsp;км та планують обертаючись за командами дистанційного підривача 9Э156 «Зонт», який працює за вбудованим радіовисотоміром та лазерним далекоміром<ref name=":14">{{Cite news|title=Удар «Искандера»|url=https://www.novayagazeta.ru/articles/2010/08/09/2127-udar-iskandera|work=Новая газета - Novayagazeta.ru|accessdate=2016-11-25|language=ru|archive-date=4 квітня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190404102003/https://www.novayagazeta.ru/articles/2010/08/09/2127-udar-iskandera}}</ref><ref name=":15">{{Cite news|title=«Искандер» — ''кузькин сын''|url=https://news.ngs.ru/more/41109/|accessdate=2016-11-26|archive-date=17 серпня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190817140908/https://news.ngs.ru/more/41109/}}</ref><ref>{{Cite news|title=Военное применение полупроводниковых лазеров|url=http://lasers.org.ru/forum/threads/Военное-применение-полупроводниковых-лазеров.3105/|work=LASERS.ORG.RU|accessdate=2016-11-26|archive-date=26 січня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210126112625/http://lasers.org.ru/forum/threads/Военное-применение-полупроводниковых-лазеров.3105/}}</ref>. Використання лазерних висотомірів покликано забезпечити захист від застосування РЕБ;
* касетна з кумулятивно-осколковими бойовими елементами [[ПТАБ-2.5КО]], здатними пробивати броню даху бронетехніки завтовшки до 20&nbsp;мм, а також завдавати ураження живій силі осколками;
* касетна з самонавідними власними РЛС та ІЧ ГСН бойовими елементами [[СПБЭ-Д]]<ref name=":3">{{Cite web|url=https://rg.ru/2015/12/25/raketa-site.html|title=«Искандер» получил новую ракету|publisher=Российская газета|accessdate=2016-10-10|archive-date=15 квітня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220415105316/https://rg.ru/2015/12/25/raketa-site.html}}</ref>;
* касетна з бойовими елементами об'ємного вибуху для ураження живої сили і техніки посеред забудови та в укриттях. За потужністю об'ємного вибуху касетна бойова частина «Іскандера» перевершує вибух [[ОДАБ-500П]] аналогічної маси з суцільним руйнуванням та займанням об'єктів у радіусі 30 метрів за рахунок того, що утворена хмара газу касетних елементів не у формі сфери, а розповсюджується вздовж поверхні землі.

Частина касетних боєприпасів дає можливість здійснити дистанційне мінування ґрунтових доріг:
* натискними мінами [[ПФМ-1]], а також мінами-розтяжками [[ПОМ-2|ПОМ-2 «Отёк»]];
* протитанковими магнітними мінами [[ПТМ-3]].

=== Унітарні бойові частини ===
[[Файл:CombatLaunching2018-10.jpg|thumb|ТЗМ в процесі вивантаження ракети під час стрільби на полігоні [[Капустін Яр]], 5 березня 2018&nbsp;року]]

Некасетні бойові частини призначені для знищення точкових укріплених об'єктів, таких як командні бункери, залізобетонні будівлі складів, казарми, сховища паливо-мастильних матеріалів, тощо.

Протибункерний боєприпас схожий на аналогічну за масою авіаційну бомбу [[БетАБ-500|БЕТАБ-500У]], завдяки кінетичній енергії й міцній оболонці, призначеній для пробиття залізобетонного перекриття до 1,2 метра завтовшки й детонації всередині приміщення<ref>{{Cite web|url=http://www.oruzie.su/aviation-arms/239-bombs/1890-betab-500u|title=Бетонобойная авиационная бомба БЕТАБ-500У|publisher=www.oruzie.su|accessdate=2016-11-25|archiveurl=https://web.archive.org/web/20161125111232/http://www.oruzie.su/aviation-arms/239-bombs/1890-betab-500u|archivedate=2016-11-25|deadlink=yes}}</ref>.

Осколково-фугасні бойові частини в цілому аналогічні бомбам схожої маси, таким як [[КАБ-500]], та вражають уламками легкоброньовану техніку на відстані до 70 метрів, а неброньовану техніку, на відстані до 200 метрів<ref>{{Cite news|title=Чьи бомбы самые умные и самые мощные?|url=https://svpressa.ru/post/article/107971/|date=2014-12-22|accessdate=2016-11-25|archive-date=15 квітня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220415105317/https://svpressa.ru/post/article/107971/}}</ref>.

Також є фугасно-запалювальна<ref name="ReferenceA">{{cite web|url=http://rbase.new-factoria.ru/missile/wobb/iscander/iscander.shtml|title=Оперативно-тактический ракетный комплекс 9К720 "Искандер" &#124; Ракетная техника|accessdate=2013-04-04|archiveurl=https://www.webcitation.org/6FdhhczzO?url=http://rbase.new-factoria.ru/missile/wobb/iscander/iscander.shtml|archivedate=2013-04-05}}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.arms-expo.ru/049050052048124057056052.html|title=«Искандер» (SS-26), оперативно-тактический ракетный комплекс — ОРУЖИЕ РОССИИ, Информационное агентство|accessdate=2013-04-04|archiveurl=https://www.webcitation.org/6Fdhic2dO?url=http://www.arms-expo.ru/049050052048124057056052.html|archivedate=2013-04-05}}</ref> для ураження складів боєприпасів та паливо-мастильних матеріалів.

=== Ядерні боєприпаси ===

Також існує спеціальна ядерна бойова частина<ref name="svp.132420">''Седова А''. [https://svpressa.ru/war21/article/132420/ Ракеты нацелят на Берлин и Варшаву.&nbsp;— Дмитрий Песков пообещал адекватный ответ на расширение НАТО.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220423033143/https://svpressa.ru/war21/article/132420/|date=23 квітня 2022}} Интернет-издание [[Свободная пресса|«Свободная пресса»]], 23.9.2015.</ref><ref>[http://tass.ru/armiya-i-opk/3342756 Чемезов: «Ракетные комплексы „Искандер“ не пойдут на экспорт».&nbsp;— «Это серьёзное наступательное оружие, способное нести ядерный боезаряд», − сказал глава госкорпорации «Ростех».] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161015121406/http://tass.ru/armiya-i-opk/3342756 |date=15 жовтня 2016 }} Информационное агентство России «[[ТАСС]]» // tass.ru (6 июня 2016 года)</ref> потужністю до 50 кілотон<ref name=":3" />.

== Бойове застосування ==

=== Російсько-грузинська війна ===
{{Main|Російсько-грузинська війна (2008)}}
[[Файл:A Russian missile lies largely intact in a home in Gori.jpg|thumb|Рештки начебто двигуна SS-26 в будинку в [[Горі]], 25 серпня 2008 року]]

[[Російсько-грузинська війна (2008)|Російська збройна агресія проти Грузії в серпні 2008 року]] стала зручним випадком для випробування нового ОТРК в умовах справжньої війни. Спочатку представники Росії категорично заперечували будь-яке застосування комплексів Іскандер в бойових діях, але вже 23 листопада 2011 року «Голос Росії» радісно повідомив, що «офіційні особи визнали використання комплексів Іскандер проти Грузії та підтвердили високу ефективність і статус одного з найточніших і найпотужніших зразків озброєнь в російському арсеналі»<ref name="forss.17">(Forss, с. 17)</ref>.

За непідтвердженими даними, ОТРК Іскандер були використані для завдання ударів по базі окремого танкового батальйону в [[Ґорі]], в результаті було знищено 28 танків. Також були невдалі удари по [[Нафтопровід Баку-Супса|нафтопроводу Баку-Супса]] і низка вдалих ударів по військово-повітряних базах ВПС Грузії<ref name="forss.17"/>.

Ракетний удар по Ґорі отримав найбільшого розголосу. Станом на [[12 серпня]] [[2008 рік|2008 року]] місто було майже повністю евакуйовано, в ньому залишились переважно іноземні журналісти, які висвітлювали перебіг війни. Внаслідок удару по ринку міста загинуло 10 чоловік, в тому числі журналіст данської телекомпанії [[RTL]]. За експертною оцінкою, удар був здійснений 2-3 ракетами з [[Касетна бомба|касетною бойовою частиною]]<ref name="forss.17"/>.

=== Російська інтервенція в Сирію ===
{{Main|Інтервенція Росії в Сирію}}

[[Файл:Iskander-Kaliningrad-Crimea-Khmeimim.png|thumb|Зона ураження балістичними ракетами (700&nbsp;км, червоний) та крилатими ракетами (2500&nbsp;км, зелений) з комплексів «Іскандер» розгорнутих в Калінінградській області, окупованому Криму та на [[Авіабаза «Хмеймім»|авіабазі «Хмеймім»]]]]

У поширеному 27 березня 2016 року репортажі телеканалу «Звєзда» неподалік злітно-посадкової смуги [[Авіабаза «Хмеймім»|військово-повітряної бази «Хмеймім»]] була помічена пускова установка комплексу Іскандер-М. Цей комплекс також можна помітити на тому самому місці на супутникових знімках [[Airbus Defense]] зроблених 20 березня<ref>{{cite web|url=http://www.janes.com/article/59182/iskander-missile-launcher-spotted-in-syria|title=Iskander missile launcher spotted in Syria|date=30 березня 2016|website=IHS Jane's 360|publisher=IHS Jane's Defence Weekly|accessdate=1 квітня 2016|author=Jeremy Binnie|archive-date=5 листопада 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20161105175033/http://www.janes.com/article/59182/iskander-missile-launcher-spotted-in-syria}}</ref>.

Додаткові докази розгортання ОТРК Іскандер на авіабазі Хмеймім були поширені на початку 2017 року. Супутникові знімки з супутників компанії Imagesat International (ISI) показали присутність щонайменше 4 машин з комплексу Іскандер на авіабазі. Дві з них перебували під камуфляжною сіткою на ґрунтовому майданчику, але, ймовірно, сильний дощ примусив перемістити машини на відкритий асфальтований майданчик, де вони і були зафіксовані супутником<ref>{{cite web
 | url = http://defense-update.com/20170106_iskander-in-syria.html
 | title = New Evidence of Russian Iskander M Missile Deployment in Syria
 | author = Tamir Eshel
 | date = Jan 6, 2017
 | publisher = Defense Update
 | accessdate = 10 січня 2017
 | archive-date = 9 січня 2017
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20170109000504/http://defense-update.com/20170106_iskander-in-syria.html
 }}</ref><ref>{{cite web
 | url = http://www.defensenews.com/articles/israeli-satellite-imagary-shows-russian-nuclear-capable-missiles-in-syria
 | title = Israeli Satellite Imagery Shows Russian Nuclear-Capable Missiles in Syria
 | author = Barbara Opall-Rome
 | date = January 6, 2017
 | publisher = Defense News
 }}{{Недоступне посилання}}</ref>.

Під час суперечки з вірменським прем'єр-міністром [[Нікол Пашинян|Ніколом Пашиняном]] стосовно ефективності комплексів Іскандер-Е російське міністерство оборони поширило відео застосування комплексу «Іскандер-К» (модифікації з крилатими ракетами) у Сирії. Зокрема, був показаний удар двома ракетами по лікарні в місті [[Азаз]] 15 лютого 2016 року, удар по будівлі в місті [[Табка]], тощо. Тогочасні повідомлення місцевих мешканців про ракетні удари російські військові назвали турецькою дезінформацією<ref name="samir.2021-02-25"/><ref>{{cite web
 | url = https://mil.in.ua/uk/news/rosiya-pokazala-kadry-udaru-yskander-po-shpytalyu-v-syriyi/
 | title = Росія показала кадри удару «Іскандер» по шпиталю в Сирії
 | author = Люксіков Михайло
 | publisher = Український мілітарний портал
 | date = 2021-02-26
 | accessdate = 1 березня 2021
 | archive-date = 26 лютого 2021
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20210226182826/https://mil.in.ua/uk/news/rosiya-pokazala-kadry-udaru-yskander-po-shpytalyu-v-syriyi/
 }}</ref><ref>{{cite web
 | url = https://medium.com/dfrlab/further-evidence-emerges-of-russias-systematic-targeting-of-hospitals-in-syria-89e5a9bcce15
 | title = Further evidence emerges of Russia’s systematic targeting of hospitals in Syria
 | publisher = DFRLab
 | date = 2021-03-16
 | accessdate = 23 березня 2021
 | archive-date = 21 березня 2021
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20210321021820/https://medium.com/dfrlab/further-evidence-emerges-of-russias-systematic-targeting-of-hospitals-in-syria-89e5a9bcce15
 }}</ref>.

=== Розгортання в Калінінграді ===
{{Seealso|Калінінградська область|Протистояння Росії і Заходу}}

Вперше Росія оголосила плани розмістити в Калінінграді системи Іскандер в [[2008 рік|2008 році]] як відповідь на розгортання системи протиракетної оборони в Європі. Протистояння зі Сполученими Штатами та НАТО російське керівництво використовує як привід для модернізації своїх збройних сил. Зокрема, заплановане поступове зняття з озброєння ОТРК [[Точка-У]], натомість, постановка на озброєння комплексів Іскандер, яка розпочалась в 2006 році, включено в дві програми з переозброєння (до 2015 та до 2020 років)<ref name="osw.11"/>.

Відтоді регулярні погрози посилити наступальні сили в Калінінграді (аж до розміщення тактичних ядерних ракет) стало складовою психологічної війни проти навколишніх країн-членів НАТО<ref name="osw.11"/>.

Комплекси Іскандер були перекинуті до Калінінграду на короткий проміжок часу в [[2013 рік|2013 році]]<ref>{{cite web
 | url = http://www.janes.com/article/64622/iskanders-in-kaliningrad-spooks-eastern-europe
 | title = Iskanders in Kaliningrad spooks Eastern Europe
 | author = Bruce Jones
 | publisher = IHS Jane's Defence Weekly
 | date = 14 October 2016
 | accessdate = 17 жовтня 2016
 | archiveurl = https://web.archive.org/web/20161016184942/http://www.janes.com/article/64622/iskanders-in-kaliningrad-spooks-eastern-europe
 | archivedate = 16 жовтня 2016
 | deadurl = yes
 }}</ref>.

В жовтні [[2016 рік|2016 року]] під приводом військових навчань Росія перекинула цивільним вантажним судном до [[Калінінград]]у комплекси Іскандер. В зв'язку з перекиданням такої потужної зброї з протестом висловились представники низки сусідніх країн. Так, міністр закордонних справ Литви [[Лінас Антанас Лінкявічюс|Лінас Лінкявічюс]] заявив про можливе порушення угоди [[Договір про ліквідацію ракет середньої та малої дальності|про ліквідацію ракет середньої та малої дальності]]. Разом з попередніми заявами представників США про порушення Росією цієї угоди польські аналітики дійшли висновку, що насправді максимальна дальність балістичних ракет комплексу Іскандер-М може сягати 700 км<ref name="d24"/><ref>{{cite web
 | url = http://news.err.ee/v/news/c4a4ec82-0844-4b02-949a-9e539d75b855/russian-defense-ministry-confirms-deployment-of-iskander-missile-systems-to-kaliningrad
 | title = Russian defense ministry confirms deployment of Iskander missile systems to Kaliningrad
 | publisher = Eesti Rahvusringhääling
 | date = 10 жовтня 2016
 | accessdate = 13 жовтня 2016
 | archive-date = 16 листопада 2016
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20161116132018/http://news.err.ee/v/news/c4a4ec82-0844-4b02-949a-9e539d75b855/russian-defense-ministry-confirms-deployment-of-iskander-missile-systems-to-kaliningrad
 }}</ref>.

Ймовірно Росія також порушила угоду, коли розпочала роботи над створенням модифікації комплексу Іскандер-К із використанням крилатих ракет на основі [[Калібр (крилаті ракети)|Калібр-НК]] (ймовірно ракета має код ГРАУ 9М729, МО США SSC-X-8, назву Р500)<ref name="d24">{{cite web
 | url = http://www.defence24.com/467669,iskander-missiles-kill-the-inf-treaty-berlin-and-prague-in-danger
 | title = Iskander Missiles Kill The INF Treaty. Berlin and Prague in Danger
 | date = 12 жовтня 2016
 | publisher = Defence24
 | author = Jakub Palowski
 | accessdate = 13 жовтня 2016
 | archive-date = 2 лютого 2017
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20170202101912/http://www.defence24.com/467669,iskander-missiles-kill-the-inf-treaty-berlin-and-prague-in-danger
 }}</ref>. Якщо дальність сухопутного варіанту аналогічна морському (близько 2500 км), крилата ракета із Калінінграду зможе вражати [[Лондон]], [[Париж]], та [[Мадрид]]<ref name="acw.11">{{cite web
 | url = http://www.armscontrolwonk.com/archive/1202268/iskanders-in-kaliningrad/
 | title = Iskanders in Kaliningrad
 | author = Jeffrey Lewis, Veli-Pekka Kivimäki
 | publisher = Arms Control Wonk
 | date = December 11, 2016
 | accessdate = 12 грудня 2016
 | archive-date = 12 грудня 2016
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20161212132624/http://www.armscontrolwonk.com/archive/1202268/iskanders-in-kaliningrad/
 }}</ref>.

З точки зору військових, розміщення комплексів Іскандер-М в Калінінграді посилює можливості із блокування доступу ({{lang-en|anti-access area denial}}) в регіоні: максимальна дальність Іскандер-М не менше 500&nbsp;км, ЗРК [[С-400]]&nbsp;— близько 400&nbsp;км, крилаті ракети Калібр, якими озброєні човни [[Балтійський флот|Балтійського флоту]], не менше 1500&nbsp;км. Таким чином, на меті таких маневрів стоїть показати готовність Росії блокувати операції НАТО в регіоні [[Балтійське море|Балтійського моря]]<ref name="osw.11">{{cite web
 | url = https://www.osw.waw.pl/en/publikacje/analyses/2016-10-11/iskander-missiles-kal
 | title = Iskander missiles in Kaliningrad: a constant element of Russia’s policy of intimidation
 | date = 2016-10-11
 | publisher = Ośrodek Studiów Wschodnich im. Marka Karpia
 | author = Piotr Żochowski
 }}{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>. В зоні ураження балістичними ракетами опинилась військова база в [[Редзіково]], де має запрацювати в 2018 році елементи [[Протиракетна оборона США|системи ПРО]], а також решта військових авіабаз в Польщі, Литві, Латвії, Естонії, та на сході Німеччини. Під загрозою опинилась територія Чехії та Словаччини. Застосування крилатих ракет розширює зону ураження іще більше. Разом з розгортанням комплексів Іскандер в окупованому [[Крим]]у Росія створила «ножиці», якими поставила під загрозу східний фланг НАТО<ref name="osw.18"/>.

15 жовтня 2016 року голова оборонного комітету Державної думи РФ [[Володимир Шаманов]] заявив, що комплекси Іскандер розгорнуто в Калінінграді на постійній основі та націлено на об'єкти [[Протиракетна оборона США|ПРО]] в Європі та є «відповіддю» на дії НАТО. Міністр закордонних справ РФ [[Сергій Лавров]], наголосив, що «на відміну від американців», Росія розгортає Іскандери на власній території. Також він послався на майбутнє перекидання літаків [[F-35]], «які нестимуть сучасну ядерну зброю», до Європи<ref name="osw.18">{{cite web
 | url = http://www.defence24.com/473498,missile-defence-base-in-redzikowo-targeted-by-
 | title = Missile Defence Base in Redzikowo Targeted by the Iskanders from the Kaliningrad Oblast
 | author = Juliusz Sabak
 | publisher = Ośrodek Studiów Wschodnich im. Marka Karpia
 | date = 18 травня 2016
 | accessdate = 18 жовтня 2016
 | archive-date = 19 жовтня 2016
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20161019000714/http://www.defence24.com/473498,missile-defence-base-in-redzikowo-targeted-by-
 }}</ref>.

Комплекси Іскандер перебуватимуть в Калінінграді на озброєнні 152-гої ракетної бригади (м. [[Черняховськ]], {{coord|54.647|21.826|display=inline}}). На супутникових знімках та з відкритих джерел було помічено будівництво щонайменше 5-ти тент-мобільних укриттів ({{lang-ru|тенто-мобильные укрития}}) для машин з комплексу Іскандер<ref name="acw.11"/>.

За повідомленнями російських ЗМІ, наприкінці 2017 року військові завершили всі приготування для розміщення комплексів на постійній основі. 5 лютого 2018 року міністр оборони Литви Раймундас Каробліс (Raimundas Karoblis) повідомив, що зафіксоване перекидання комплексів Іскандер до Калінінградської області для постійного розгортання. Крім того, стало відомо, що комплекси будуть розгорнуті на постійній основі у [[Північна Осетія|Північній Осетії]], на базах 12-ї ракетної бригади (м. [[Моздок]])<ref>{{cite web | url = https://medium.com/dfrlab/putinatwar-iskanders-to-stay-417daf311f0e | title = #PutinAtWar: Iskanders To Stay. A quick look at permanent Iskander-M deployment in Kaliningrad and North Ossetia regions | publisher = DFR Lab | date = 2018-02-06 | accessdate = 15 лютого 2018 | archive-date = 16 лютого 2018 | archive-url = https://web.archive.org/web/20180216025101/https://medium.com/dfrlab/putinatwar-iskanders-to-stay-417daf311f0e }}</ref>.

=== Друга карабаська війна ===
{{Main|Друга карабаська війна}}

Вірменія стала першим іноземним оператором російських ОТРК в експортній модифікації зі скороченою до 280&nbsp;км дальністю польоту ракети «Іскандер-Е». Країна отримала 4-8 одиниць цієї зброї у 2016 році<ref name="mil.2021-02-24"/>.

20 листопада 2020 року азербайджанські військові заявили, що Вірменія активно використовує ОТРК «[[Точка-У]]», «[[9К72 «Ельбрус»|Ельбрус]]» та «Іскандер». Начебто було здійснено чотири пуски ракет з ОТРК «Іскандер», але жодна не змогла уразити ціль<ref>{{cite web
 | url = https://avia.pro/news/rossiyskiy-otrk-iskander-za-45-dney-voyny-v-karabahe-ne-porazil-ne-odnoy-celi-vypolniv-pusk-4
 | title = Российский ОТРК "Искандер" за 45 дней войны в Карабахе не поразил не одной цели, выполнив пуск 4 ракет
 | publisher = Avia.Pro
 | date = 2020-11-20
 | accessdate = 26 лютого 2021
 | archive-date = 3 березня 2021
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20210303080949/https://avia.pro/news/rossiyskiy-otrk-iskander-za-45-dney-voyny-v-karabahe-ne-porazil-ne-odnoy-celi-vypolniv-pusk-4
 }}</ref>.

У лютому 2021 року прем'єр-міністр Вірменії [[Нікол Пашинян]] відповідав на закиди екс-президента Вірменії [[Саргсян Серж Азатович|Сержа Саргісяна]] про невикористання російських ОТРК у [[Друга карабаська війна|війні за Нагірний Карабах]]. Пашинян, натомість, підтвердив застосування цих ОТРК та заявив про їхню низьку ефективність. За його словами випущені ракети «Іскандер» «не вибухали або вибухали, наприклад, на 10&nbsp;%.»<ref name="mil.2021-02-24">{{cite web
 | url = https://mil.in.ua/uk/news/prem-yer-ministr-virmeniyi-zhorstko-rozkrytykuvav-iskandery-i-pidtverdyv-zastosuvannya/
 | title = Прем’єр-міністр Вірменії жорстко розкритикував “Іскандери” і підтвердив застосування
 | author = Олександр Аргат
 | publisher = Український мілітарний портал
 | date = 2021-02-24
 | accessdate = 24 лютого 2021
 | archive-date = 24 лютого 2021
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20210224130559/https://mil.in.ua/uk/news/prem-yer-ministr-virmeniyi-zhorstko-rozkrytykuvav-iskandery-i-pidtverdyv-zastosuvannya/
 }}</ref>

У відповідь міноборони Росії заявило, що за російськими даними вірменські військові комплекси Іскандер-Е не використовували, а комплекси 9К720-Е «Іскандер-Е» були успішно використані російськими військовими в Сирії<ref>{{cite web
 | url = https://mil.in.ua/uk/news/rosiya-zaperechuye-shho-virmeniya-strilyala-z-iskanderiv-e-u-vijni-z-azerbajdzhanom/
 | title = Росія заперечує, що Вірменія стріляла з Іскандер-Е у війні з Азербайджаном
 | publisher = Український мілітарний портал
 | date = 2021-02-26
 | accessdate = 26 лютого 2021
 | archive-date = 26 лютого 2021
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20210226180328/https://mil.in.ua/uk/news/rosiya-zaperechuye-shho-virmeniya-strilyala-z-iskanderiv-e-u-vijni-z-azerbajdzhanom/
 }}</ref>. Також російське міноборони поширило відео застосування комплексу «Іскандер-К» в Сирії, на якому було показано, зокрема, удар двома ракетами по лікарні в місті [[Азаз]] в середині лютого 2016 року<ref name="samir.2021-02-25">{{cite web | url = https://twitter.com/obretix/status/1364986455383281667 | title = geolocation of an alleged Russian Iskander missile strike on Azaz Hospital https://google.com/maps?ll=36.573696,37.021193&q=36.573696,37.021193&hl=en&t=h&z=17 | author = Samir | date = 2021-02-25 | accessdate = 26 лютого 2021 | archive-date = 26 лютого 2021 | archive-url = https://web.archive.org/web/20210226230113/https://twitter.com/obretix/status/1364986455383281667 }}</ref>.

15 березня 2021 року неподалік міста [[Шуша]] в ході робіт з розмінування, які проводить Агентство по розмінуванню на звільненій території Нагірного Карабаху були знайдені уламки ракет 9М723 від ОТРК «Іскандер-М». Географічні координати знайдених уламків ракет: {{coord|39|45|38.10|N|46|44|33.90|E|display=inline}} та {{coord|39|45|27.80|N|46|45|25.80|E|display=inline}}. В азербайджанському інтернет-ресурсі Caliber.az зробили припущення, що ракету запустили з російської [[102-га військова база (РФ)|військової бази Гюмрі]] або іншого місця дислокації підрозділів збройних сил Росії у Вірменії<ref>{{cite web
 | url = https://mil.in.ua/uk/news/u-azerbajdzhani-znajdeno-ulamky-rosijskoyi-rakety-yskander-m/
 | title = У Азербайджані знайдено уламки російської ракети «Іскандер-М»
 | author = Люксіков Михайло
 | publisher = Український мілітарний портал
 | date = 2021-04-01
 | accessdate = 1 квітня 2021
 | archive-date = 1 квітня 2021
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20210401075719/https://mil.in.ua/uk/news/u-azerbajdzhani-znajdeno-ulamky-rosijskoyi-rakety-yskander-m/
 }}</ref>.

=== Російсько-українська війна (2014—) ===
{{Див. також|Російське вторгнення в Україну (2022)}}

За оцінками американських військових експертів, «Іскандер-М» використовуються для обстрілу території України. За даними [[Український мілітарний портал|Українського мілітарного порталу]] від початку вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року з території Республіки [[Білорусь]] щодня йдуть обстріли балістичними та крилатими ракетами ОТРК «Іскандер-М»<ref name="mil.2022-03-30">{{cite web
 | url = https://mil.in.ua/uk/news/obstrily-iskanderamy-za-tyzhden-z-bilorusi-vypustyly-bilshe-100-raket/
 | title = Обстріли “іскандерами”: за тиждень з Білорусі випустили більше 100 ракет
 | publisher = Український мілітарний портал
 | date = 2022-03-30
 | accessdate = 30 березня 2022
 | archive-date = 30 березня 2022
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20220330110656/https://mil.in.ua/uk/news/obstrily-iskanderamy-za-tyzhden-z-bilorusi-vypustyly-bilshe-100-raket/
 }}</ref>.

Вірогідно, саме вони завдали ударів по українських аеродромах на самому початку вторгнення 24 лютого 2022 року, та атакували [[Житомир (аеропорт)|аеропорт у Житомирі]] 27 лютого 2022 року.

Водночас експерти відзначили, що деякі влучання були неточними або невідповідними, що вказує на невдалі запуски ракет «Іскандер-М» або використання застарілих ОТРК «[[Точка (тактичний ракетний комплекс)|Точка-У]]»<ref name=":0">{{Cite news|title=Analysis: Russia's missiles see mixed results in Ukraine war as world watches|url=https://www.reuters.com/world/europe/russias-missiles-see-mixed-results-ukraine-war-world-watches-2022-02-28/|work=Reuters|date=2022-02-28|accessdate=2022-02-28|language=en|first=Josh|last=Smith|archive-date=4 березня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220304101301/https://www.reuters.com/world/europe/russias-missiles-see-mixed-results-ukraine-war-world-watches-2022-02-28/}}</ref>.
За повідомленнями військового керівництва України та ЗМІ ракети «Іскандер» російська армія застосовувала при обстрілах Києва та інших міст України<ref>{{Cite web|title=Россия выпустила более 100 ракет Искандер и Калибр по городам и селам Украины: инфографика|url=https://news.liga.net/politics/news/rossiya-vypustila-bolee-100-raket-iskander-i-kalibr-po-gorodam-i-selam-ukrainy-infografika|website=LIGA|date=2022-02-28|accessdate=2022-03-12|language=ru|archive-date=1 березня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220301061345/https://news.liga.net/politics/news/rossiya-vypustila-bolee-100-raket-iskander-i-kalibr-po-gorodam-i-selam-ukrainy-infografika}}</ref><ref>{{Cite web|title=Росія вдарила балістичною ракетою "Іскандер" по Києву|url=https://www.unn.com.ua/uk/news/1965879-rosiya-vdarila-balistichnoyu-raketoyu-iskander-po-kiyevu|website=Інформаційне агентство Українські Національні Новини (УНН). Всі онлайн новини дня в Україні за сьогодні - найсвіжіші, останні, головні.|accessdate=2022-03-12|language=uk|archive-date=2 березня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220302133914/https://www.unn.com.ua/uk/news/1965879-rosiya-vdarila-balistichnoyu-raketoyu-iskander-po-kiyevu}}</ref><ref>{{Cite web|title=Обстріл мирного Житомира у неділю: ворог застосовував “Іскандер”|url=https://www.pravda.com.ua/news/2022/02/28/7326729/|website=Українська правда|accessdate=2022-03-12|language=uk|archive-date=9 березня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220309182827/https://www.pravda.com.ua/news/2022/02/28/7326729/}}</ref>.

В американському звіті говориться: «Нездатність Росії завдати комплексного удару по ключових українських об'єктах є несподіваним відривом від очікуваних російських операцій і, ймовірно, дозволила посилити українську оборону»<ref name=":0" />.

У ніч з 2 на 3 березня Київ було обстріляно ракетами P-500 (9М728) з комплексу «Іскандер». Декілька ракет були збиті засобами ППО<ref>{{Cite web |url=https://mil.in.ua/uk/news/rosiya-obstrilyuye-kyyiv-raketamy-p-500-z-yskander |title=Росія обстрілює Київ ракетами P-500 з ОТРК «Искандер» |accessdate=10 березня 2022 |archive-date=18 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220318135809/https://mil.in.ua/uk/news/rosiya-obstrilyuye-kyyiv-raketamy-p-500-z-yskander/ }}</ref>.

9 березня балістичну ракету комплексу «Іскандер» було запущено в напрямі Краматорська<ref>{{Cite web |url=https://mil.in.ua/uk/news/u-rajoni-kramatorska-zbyto-raketu-kompleksu-yskander |title=У районі Краматорська збито ракету комплексу «Искандер» |accessdate=10 березня 2022 |archive-date=10 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220310152000/https://mil.in.ua/uk/news/u-rajoni-kramatorska-zbyto-raketu-kompleksu-yskander/ }}</ref>. Ракету було збито українськими ППО, уламки впали на територію станції [[Шпичкине]] у смт [[Ясногірка (смт)|Ясногірка]]. Як виявилось, ракета мала [[касетні засоби ураження|касетну бойову частину]]<ref>{{cite web
 | publisher = Офіційний сайт Національної поліції
 | url = https://dn.npu.gov.ua/news/obstril/na-kramatorskij-rajon-bulo-vipushheno-operativno-taktichnij-raketnij-kompleks-Iskander-budte-oberezhni-z-vibuxovimi-predmetami/
 | title = 2022-03-09
}}</ref><ref>{{cite web
 | url = https://ru.bellingcat.com/novosti/ukraine/2022/03/14/these-are-the-cluster-munitions-documented-by-ukrainian-civilians-ru/
 | title = Украинские мирные жители документируют кассетные боеприпасы
 | publisher = [[Bellingcat]]
 | date = 2022-03-14
 | author = Eliot Higgins
 | accessdate = 12 квітня 2022
 | archive-date = 10 квітня 2022
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20220410031715/https://ru.bellingcat.com/novosti/ukraine/2022/03/14/these-are-the-cluster-munitions-documented-by-ukrainian-civilians-ru/
 }}</ref>.

<gallery>
File:Iskander-M ballistic missile with cluster warhead wreckage 02.jpg|Уламки касетної бойової частини
File:Iskander-M ballistic missile with cluster warhead wreckage 07.jpg|Приблизні розміри складових бойової частини
File:Iskander-M ballistic missile with cluster warhead wreckage 06.jpg|Частина збитої ракети
File:Iskander-M ballistic missile with cluster warhead wreckage 03.jpg|Серед уламків збитої над Краматорськом ракети присутній хвостовик пастки 9Б899
</gallery>

10 березня ЗСУ знищили [[дивізіон]] ОТРК «Іскандер-М» російських військ на Чернігівському напрямку<ref>{{Cite web |url=https://novynarnia.com/2022/03/10/zsu-znyshhyly-dyvizion-raketnyh-kompleksiv-iskander-m |title=ЗСУ знищили дивізіон ракетних комплексів «Іскандер-М» |accessdate=10 березня 2022 |archive-date=10 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220310104421/https://novynarnia.com/2022/03/10/zsu-znyshhyly-dyvizion-raketnyh-kompleksiv-iskander-m/ }}</ref><ref name=":1">{{Cite web|url=https://defence-ua.com/news/zsu_znischili_na_chernigivschini_odrazu_divizion_otrk_iskander_rashistiv-6357.html|title=ЗСУ знищили на Чернігівщині одразу дивізіон ОТРК "Искандер" рашистів|date=10 березня 2022|website=https://defence-ua.com|accessdate=10 березня 2022|archive-date=10 березня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220310112311/https://defence-ua.com/news/zsu_znischili_na_chernigivschini_odrazu_divizion_otrk_iskander_rashistiv-6357.html}}</ref>. До складу дивізіону ОТРК «Іскандер» входять чотири пускові установки на вісім балістичних ракет<ref name=":1" />.

14 березня війська РФ завдавали ударів по житлових масивах [[Бої за Харків (2022)|Харкова]], у тому числі ракетними комплексами «Іскандер». За інформацією Штабу оборони, атакували із території росії<ref>[https://censor.net/ua/news/3325138/viyiska_rf_nanosyly_udary_po_harkivschyni_iskanderamy_z_terytoriyi_rosiyi_synyegubov Війська РФ наносили удари по Харківщині «Іскандерами» з території Росії,&nbsp;— Синєгубов] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220314211137/https://censor.net/ua/news/3325138/viyiska_rf_nanosyly_udary_po_harkivschyni_iskanderamy_z_terytoriyi_rosiyi_synyegubov |date=14 березня 2022 }}. censor.net. 14 березня 2022.</ref>.

За даними [[Український мілітарний портал|Українського мілітарного порталу]] лише протягом 24-30 березня з території Білорусі було здійснено 112 пусків балістичних та крилатих ракет ОТРК «Іскандер-М»<ref name="mil.2022-03-30"/>.

Найбільше обстрілів здійснюється з території довкола міста [[Хойники]], значна частина пусків&nbsp;— з Мозирського району. Також зафіксовані обстріли з околиць [[Калінковичі]]в, [[Пінський район|Пінського району]] та [[Наровля|Наровлі]]<ref name="mil.2022-03-30"/>.

29 березня 2022 ймовірно обстріл Хмельницької області вівся з території одного з покинутих аеродромів біля [[Великий Бор|Великого Бору]] ({{coord|52.05431307392589|N|29.941101451460238|E|display=inline}})<ref name="mil.2022-03-30"/>.

Білоруський режим сприяє російським загарбникам в організації постачання ракет для ракетних підрозділів, що обстрілюють Україну. Доставлення ракет з території Росії відбувається за допомогою літаків [[Ан-124]] до аеродрому в [[Мачулищі|Мачулищах]] (Мінський район). Цю роботу виконують борти Повітряно-космічних сил РФ RA-82014, RA-82038, RA-82040. Далі ракети доставляються автомобільним транспортом у прикордонні з Україною райони<ref name="mil.2022-03-30"/>.

Аналіз даних спостережень свідчить, що протягом 10-20 хвилин може відбуватися до 4 пусків. Протягом доби може відбуватися більше 20 пусків<ref name="mil.2022-03-30"/>.

Вранці 27 травня 2022 року крилата ракета комплексу «Іскандер-К», випущена з Ростовської області, влучила в казарму [[Національна гвардія України|Національної гвардії України]] на території Дніпропетровської області. Загинуло близько 10 людей. Близько 30-35 людей поранені. Більшість особового складу було розосереджено по території області. Іще дві ракети в ціль не влучили<ref>{{cite web | url = https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3493528-u-dnipri-raketa-iskander-pocilila-v-kazarmu-nacgvardii-10-zagiblih-ta-blizko-35-poranenih.html | title = У Дніпрі ракета «Іскандер» поцілила у казарму Нацгвардії: 10 загиблих та близько 35 поранених | publisher = Укрінформ | date = 2022-05-27 }}</ref>.

Вночі 28 травня 2022 року російські окупанти вдарили ракетами по місту [[Мерефа]] на Харківщині та зруйнували сонячну електростанцію. Вона була збудована на колишньому сміттєзвалищі за кредитні гроші та встигла пропрацювати лише півтора року. Через влучення ракет «Іскандер» на території електростанції утворилися вирви шість метрів завглибшки та 11 метрів діаметром. Вона повністю виведена з ладу, панелі та трансформатори вціліли лише частково. По станції стріляли з боку російського [[Білгород]]а<ref>{{cite web | url = https://news.obozrevatel.com/ukr/vojna-v-ukraine/rosiya-vdarila-iskanderami-po-sonyachnij-elektrostantsii-u-merefi-zyavilosya-video-naslidkiv-obstrilu.htm | title = Росія вдарила "Іскандерами" по сонячній електростанції у Мерефі: з'явилося відео наслідків обстрілу | publisher = Obozrevatel | date = 2022-05-29 }}</ref>.

[[Файл:9B899_Decoy_after_June_18_shelling_of_Kharkiv_(1).jpg|thumb|Пастка 9Б899, знайдена на місті обстрілу Індустріального району Харкова, 18 червня 2022 року]]

Вночі з 30 на 31 травня окупанти завдали удар по місту [[Слов'янськ]] Донецької області. Внаслідок обстрілів пошкоджено 7 багатоповерхівок та школа. Відомо про трьох загиблих та шістьох поранених<ref>{{cite web
 | url = https://mil.in.ua/uk/news/rosijski-vijska-obstrilyaly-slov-yansk-z-raketnogo-kompleksu-yskander/
 | title = Російські війська обстріляли Слов’янськ з ракетного комплексу “Искандер”
 | publisher = Мілітарний
 | date = 2022-05-31
}}</ref>.

Російські військові вдень 18 червня 2022 року [[Бої за Харків (2022)|обстріляли Харків]]. Під удар потрапила промислова зона міста. На місці обстрілу була виявлена [[Засоби інфрачервоної протидії|теплова пастка]] (обманна ціль) 9Б899 від балістичної ракети комплексу «Іскандер»<ref>{{cite web | url = https://mil.in.ua/uk/news/u-harkovi-pislya-obstrilu-vyyavyly-prystroyi-9b899/ | title = У Харкові після обстрілу виявили пристрої 9Б899 | publisher = Мілітарний | date = 2022-06-18 }}</ref>.

23 серпня 2022 року ракетним ударом було зруйновано та пошкоджено 1 дім у Дніпрі. Постраждалих та загиблих немає.<ref>{{Cite web|title=От ракетного удара по Днепру постраждали частные дома местных: фото разрушений|url=https://tsn.ua/ru/exclusive/ot-raketnogo-udara-po-dnepru-postrazhdali-chastnye-doma-mestnyh-foto-razrusheniy-2141275.html|website=ТСН.ua|date=2022-08-23|accessdate=2022-08-23|language=ru}}</ref>

16 вересня 2022 року, близько 14:00, підрозділи ППО [[Повітряне командування «Схід»|ПвК «Схід»]] на Дніпропетровщині знищили три крилаті ракети «Іскандер-К»<ref>{{Cite web|title=Генеральний штаб ЗСУ / General Staff of the Armed Forces of Ukraine|url=https://www.facebook.com/GeneralStaff.ua/posts/pfbid0q3x11Y85JEZ4y4guiPgLPjLU7evU6VJ6SMNpyu8ZGsiphQ2kgbhkNdwv5KtAJCdcl|website=www.facebook.com|accessdate=2022-09-17|language=uk}}</ref>.

== Оператори ==


* {{країна з прапорцем|Росія}}&nbsp;— 72 Іскандер-М та декілька одиниць Іскандер-К, станом на 2017 рік<ref>The Military Balane 2017, p.201,212</ref>, за іншими даними, 108 одиниць станом на 2016 рік<ref>{{Cite web |url=https://vz.ru/news/2016/11/18/844477.html |title=Архівована копія |accessdate=29 серпня 2017 |archive-date=31 липня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170731034148/https://vz.ru/news/2016/11/18/844477.html }}</ref>
** [[26-та ракетна бригада (РФ)|26-та ракетна бригада]] (м. [[Луга (місто)|Луга]], [[Західний військовий округ (РФ)|ЗВО]])&nbsp;— переозброєння бригади розпочате в [[2010 рік|2010 році]] постачанням 6 комплексів (ПУ), в [[2011 рік|2011 році]] завершене формування першої бригади (12 ПУ)<ref>{{Cite web |url=http://lenta.ru/news/2011/10/20/iskander/ |title=Lenta.ru: Оружие: В России появилась первая бригада ракетных комплексов «Искандер» |accessdate=29 серпня 2017 |archive-date=30 травня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160530142308/https://lenta.ru/news/2011/10/20/iskander/ }}</ref><ref name="vz170710">{{cite web|url=http://www.vz.ru/news/2010/7/17/418946.html|title=Ленинградский военный округ получил первый ракетный комплекс «Искандер»|date=2010-07-17|publisher=Деловая газета "Взгляд"|lang=ru|accessdate=2011-01-26|archiveurl=https://www.webcitation.org/6679cjVwl?url=http://www.vz.ru/news/2010/7/17/418946.html|archivedate=2012-03-12|deadurl=no}}</ref>;
** [[107-ма ракетна бригада (РФ)|107-ма ракетна бригада]] (м. [[Біробіджан]], [[Східний військовий округ (РФ)|СВО]])&nbsp;— повністю переозброєна 28 червня 2013 року (12 ПУ)<ref name="expert.ru">{{Cite web |url=http://expert.ru/2013/12/5/pochti-sovetskij-temp/ |title=В этом году российская армия получила самое большое количество новой техники за последние 20 лет |accessdate=29 серпня 2017 |archive-date=29 серпня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170829204248/http://expert.ru/2013/12/5/pochti-sovetskij-temp/ }}</ref>;
** [[1-ша ракетна бригада (РФ)|1-ша ракетна бригада]] (м. [[Краснодар]], [[Південний військовий округ (РФ)|ПдВО]])&nbsp;— передача техніки відбулась 14 листопада 2013 року (12 ПУ)<ref name="expert.ru" />;
** [[112-та ракетна бригада (РФ)|112-та окрема гвардійська ракетна бригада]] (м. [[Шуя]], ЗВО)&nbsp;— передача техніки відбулась 8 липня 2014 року (12 ПУ);
** [[92-га ракетна бригада (РФ)|92-га окрема ракетна бригада]] (м. [[Оренбург]], ЦВО)&nbsp;— передача техніки відбулась 19 листопада 2014 року (12 ПУ)<ref>{{Cite web |url=http://ria.ru/defense_safety/20141118/1033850139.html |title=Ракетные комплексы «Искандер-М» поступят на вооружение войск ЦВО |accessdate=29 серпня 2017 |archive-date=30 серпня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170830004205/https://ria.ru/defense_safety/20141118/1033850139.html }}</ref>;
** [[103-тя ракетна бригада (РФ)|103-тя окрема ракетна бригада]] (м. [[Улан-Уде]], СВО)&nbsp;— передача техніки відбулась 17 липня 2015 року (12 ПУ)<ref>{{Cite web |url=https://lenta.ru/news/2015/07/20/iskander/ |title=Восточный военный округ получил вторую бригаду «Искандеров»: Оружие: Силовые структуры: Lenta.ru<!-- Заголовок добавлен ботом --> |accessdate=29 серпня 2017 |archive-date=15 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160315170947/https://lenta.ru/news/2015/07/20/iskander/ }}</ref>;
** [[12-та ракетна бригада (РФ)|12-та окрема ракетна бригада]] (м. [[Моздок]], ПдВО)&nbsp;— передача техніки відбулась 18 листопада 2015 року (12 ПУ)
** [[20-та ракетна бригада (РФ)|20-та гвардійська ракетна бригада]] (м. [[Уссурійськ]], СВО)&nbsp;— передача техніки відбулась 24 липня 2016 року (12 ПУ)<ref>{{Cite web|url=http://dv.land/news/7883|title=Приморские военные получили пусковые установки «Искандер-М»|accessdate=2016-07-27|archive-date=30 серпня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170830011456/https://dv.land/news/7883}}</ref>
** [[119-та ракетна бригада (РФ)|119-та окрема ракетна бригада]] (пмт. [[Єланський]], ЦВО)&nbsp;— передача техніки відбулась 11 листопада 2016 року (12 ПУ)
** [[3-тя ракетна бригада (РФ)|3-тя окрема ракетна бригада]] (пмт. Горний/Чита 46, СВО)&nbsp;— передача техніки відбулась 9 червня 2017 року (12 ПУ)<ref>{{Cite web |url=http://militariorg.ucoz.ru/publ/novosti_mo_i_mvd_rf/v_vostochnom_voennom_okruge_sformirovana_novaja_raketnaja_brigada_osnashhennaja_kompleksami_iskander_m/12-1-0-73360 |title=В Восточном военном округе сформирована новая ракетная бригада, оснащенная комплексами «Искандер-М» |accessdate=29 серпня 2017 |archive-date=29 серпня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170829202907/http://militariorg.ucoz.ru/publ/novosti_mo_i_mvd_rf/v_vostochnom_voennom_okruge_sformirovana_novaja_raketnaja_brigada_osnashhennaja_kompleksami_iskander_m/12-1-0-73360 }}</ref>
** [[Ракетні війська та артилерія Російської Федерації|Ракетні війська та артилерія ЗС Росії]] мають бути повністю переозброєні комплексами «Іскандер-М» до 2020 року<ref>{{Cite web |url=https://ria.ru/defense_safety/20161118/1481634809.html |title=Ракетные войска и артиллерию переведут на «Искандер-М» до 2020 года {{!}} РИА Новости&nbsp;— события в России и мире: темы дня, фото, видео, инфографика, радио<!-- Заголовок добавлен ботом --> |accessdate=29 серпня 2017 |archive-date=20 листопада 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20161120052926/https://ria.ru/defense_safety/20161118/1481634809.html }}</ref>.
* {{країна з прапорцем|Вірменія}}<ref>[https://regnum(.)ru/news/polit/2180732.html На репетиции парада 25 летия независимости в Армении было показано ОТРК Искандер ]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref> перша країна-оператор ОТРК «Іскандер» окрім Росії, отримала в 2016 році.
* {{ПрТ|Білорусь}}&nbsp;— комплекси отримані в лютому 2023 року<ref name=":2">{{Cite web|title=Військові Білорусі почали експлуатацію ОТРК "Искандер" - Мілітарний|url=https://mil.in.ua/uk/news/vijskovi-bilorusi-pochaly-ekspluatatsiyu-otrk-yskander/|website=web.archive.org|date=2023-02-09|accessdate=2023-02-09|archive-date=2023-02-09|archive-url=https://web.archive.org/web/20230209183624/https://mil.in.ua/uk/news/vijskovi-bilorusi-pochaly-ekspluatatsiyu-otrk-yskander/}}</ref>.

=== Білорусь ===

В лютому 2022 року Олександр Лукашенко повідомив, що Білорусь попросить Росію створити навчальний центр для освоєння російських оперативно-тактичних ракетних комплексів «Іскандер». Раніше він заявляв, що йому потрібні кілька дивізіонів російських ракетних комплексів «Іскандер» на кордоні з Україною та на західному напрямку. Також він розраховує отримати від Росії власне самі комплекси<ref>{{cite web
 | url = https://mil.in.ua/uk/news/u-bilorusi-stvoryat-tsentr-osvoyennya-raketnyh-kompleksiv-yskander-lukashenko/
 | title = У Білорусі створять центр освоєння ракетних комплексів «Искандер» – Лукашенко
 | author = Козацький Саня
 | publisher = Український мілітарний портал
 | date = 2022-02-21
 | accessdate = 22 лютого 2022
 | archive-date = 22 лютого 2022
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20220222122052/https://mil.in.ua/uk/news/u-bilorusi-stvoryat-tsentr-osvoyennya-raketnyh-kompleksiv-yskander-lukashenko/
 }}</ref>.

В лютому 2023 року міністерство оборони Білорусі продемонструвало свої комплекси «Іскандер-К» та «Іскандер-М» та заявило про початок «самостійного використання»<ref name=":2" />. При чому, на основі поширених фото та відео, є підстави стверджувати, що Білорусь отримала не нові комплекси, а які вже були у використанні російських військових та з яких були здійснені бойові пуски по Україні<ref>{{cite web | url = https://mil.in.ua/uk/news/bilorus-otrymala-otrk-yskander-yaki-vzhe-strilyaly-po-ukrayini/ | title = Білорусь отримала ОТРК «Искандер», які вже стріляли по Україні | publisher = Мілітарний | date = 2023-02-25 }}</ref>.

== Див. також ==
* [[Х-55]]
* [[Х-101]]
* [[Калібр (крилаті ракети)|Калібр]]
* [[Кинджал (гіперзвуковий ракетний комплекс)|Кинджал]]
* [[Грім (ОТРК)|«Грім-2»]]
* [[Томагавк (ракета)]]
* [[Договір про ліквідацію ракет середньої та малої дальності]]

== Примітки ==
{{reflist|3}}

== Література ==

* {{cite book
 | title = The Russian Operational-Tactical Iskander Missile System
 | author = Stefan Forss
 | publisher = National Defence University
 | location = Helsinki
 | date = 2012
 | url = http://www.doria.fi/bitstream/handle/10024/84362/StratL4_42w.pdf
 | accessdate = 31 грудня 2015
 | archive-date = 9 березня 2016
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20160309173832/http://www.doria.fi/bitstream/handle/10024/84362/StratL4_42w.pdf
 }}

== Посилання ==
{{commonscat|9K720 Iskander}}
* [http://missilethreat.csis.org/missile/ss-26-iskander/ CSIS Missile Threat&nbsp;— SS-26 (Iskander)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161104081046/http://missilethreat.csis.org/missile/ss-26-iskander/ |date=4 листопада 2016 }}
* [https://web.archive.org/web/20061017091312/http://www.defense-update.com/products/i/iskander.htm SS-26 Stone @ Defense Update]
* [http://rbase.new-factoria.ru/missile/wobb/iscander/iscander.shtml Оперативно-тактический ракетный комплекс 9К720 'Искандер'] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090419204219/http://rbase.new-factoria.ru/missile/wobb/iscander/iscander.shtml |date=19 квітня 2009 }} на сайті Ракетная техника
* {{cite web | url = https://www.iiss.org/blogs/military-balance/2018/10/nato-russia-inf-treaty | title = NATO ponders alleged Russian INF Treaty violation | publisher = IISS | date = 2018-10-15 | author = Douglas Barrie | accessdate = 19 жовтня 2018 | archive-date = 19 жовтня 2018 | archive-url = https://web.archive.org/web/20181019205631/https://www.iiss.org/blogs/military-balance/2018/10/nato-russia-inf-treaty }}
* {{cite web | url = https://www.dni.gov/index.php/newsroom/speeches-interviews/item/1923-director-of-national-intelligence-daniel-coats-on-russia-s-inf-treaty-violation | title = DIRECTOR OF NATIONAL INTELLIGENCE DANIEL COATS ON RUSSIA’S INTERMEDIATE-RANGE NUCLEAR FORCES (INF) TREATY VIOLATION | date = 2018-11-30 | publisher = Office of the Director of National Intelligence | accessdate = 24 січня 2022 | archive-date = 24 січня 2022 | archive-url = https://web.archive.org/web/20220124154108/https://www.dni.gov/index.php/newsroom/speeches-interviews/item/1923-director-of-national-intelligence-daniel-coats-on-russia-s-inf-treaty-violation }}

{{-}}
{{ВП-портали|Військова техніка|}}
[[Категорія:Балістичні ракети Росії]]
[[Категорія:Тактичні ракети Росії]]
[[Категорія:Військова техніка Другої Карабаської війни]]
[[Категорія:Військова техніка громадянської війни в Сирії]]
[[Категорія:Ракети російсько-української війни]]