Перегляд вихідного коду сторінки MIM-104 Patriot

{{Otheruses|Патріот (значення)}}
{{Infobox Weapon
| name                 = MIM-104 Patriot
| image                = [[Файл:German Patriot missile launcher (cropped).jpg|290px]]
| caption              = 
| origin               = [[Сполучені Штати Америки|США]]
| type                 = [[Зенітно-ракетний комплекс]]
<!-- Type selection -->| is_ranged            = 
| is_bladed            = 
| is_explosive         = 
| is_artillery         = 
| is_vehicle           = yes
| is_missile           = yes
| is_UK                = yes
<!-- Service history -->| service              = [[1981]]–нині
| used_by              = <!-- Production history -->
| designer             = Raytheon, Hughes та RCA
| design_date          = [[1969]]
| manufacturer         = Raytheon, Lockheed Martin та Boeing
| unit_cost            = Близько $1 млрд за батарею,<ref>{{cite web|url=https://www.cnbc.com/2018/11/19/russia-lures-buyers-as-s-400-missile-system-costs-less-than-us-models.html|title = Russia is luring international arms buyers with a missile system that costs much less than models made by American companies|website = [[CNBC]]|date = 19 листопада 2018}}</ref> $4&nbsp;млн за одну ракету.<ref>{{cite web |title=What the Patriot missile can do for Ukraine |url=https://www.cbsnews.com/news/patriot-missile-ukraine-explainer/#:~:text=How%20much%20does%20the%20Patriot,its%20July%20missile%20defense%20report. |website=CBS News |access-date=17 грудня 2022}}</ref>
| production_date      = 1976
| number               =
| variants             = <!-- General specifications -->
| spec_label           =
| weight               =
| length               =
| part_length          =
| width                =
| height               =
| diameter             =
| crew                 = <!-- Vehicle specifications -->
| armour               =
| primary_armament     =
| secondary_armament   =
| engine               =
| engine_power         =
| pw_ratio             =
| transmission         =
| payload_capacity     =
| suspension           =
| clearance            =
| wingspan             =
| propellant           =
| fuel_capacity        =
| vehicle_range        =
| ceiling              =
| altitude             =
| boost                =
| speed                =
| guidance             =
| steering             =
| accuracy             =
| launch_platform      =
| transport            =
| назва                = Patriot MIM-104
}}

'''MIM-104 Patriot''' ({{Small|{{Comment|укр.|передача назви українською абеткою|Д:АНГЛ}}}} «Пе́тріот»){{Efn|Комплекс отримав своє найменування за назвою основного елемента системи  — радара AN/MPQ-53 Patriot. Ця назва є [[витіяний акронім|витіяним акронімом]] {{lang-en|Phased Array Tracking Radar to Intercept on Target}} — «радар стеження з фазованою решіткою для перехоплення цілі»{{уточнити переклад}}, що нагадує слово ''[[wikt:en:patriot|patriot]]'' — «[[патріот]]».<br/>

Абревіатура в [[Позначення військової авіації США#Ракети|чинній системі позначень]] авіації та ракет містить такі індекси:<br/>
* '''''M''' (mobile)'' — зброя, змонтована на мобільній наземній платформі
* '''''I''' (interceptor)'' — ракета проти повітряних цілей
* '''''M''' (missile)'' — керована ракета}}&nbsp;— [[зенітний ракетний комплекс]] (ЗРК), основний ЗРК [[Армія США|Армії США]]. Виробляється американським оборонним підрядником [[Raytheon Technologies]]. Серцевиною системи є радар AN/MPQ-53 Patriot, за назвою якого отримав свою назву сам комплекс. Система Patriot замінила систему [[Nike Hercules]] як основну систему протиповітряної оборони високого та середнього рівня армії США (HIMAD) і систему [[MIM-23 Hawk]] як тактичну систему протиповітряної оборони армії США середнього рівня. На додаток до цих ролей, Patriot отримав функцію системи [[Протиракетна оборона|протиракетної оборони]] (ПРО) армії США, яка зараз є основною місією Patriot. Очікується, що система працюватиме щонайменше до 2040 року.<ref name="armytimes15march16">{{Cite web|url=http://www.armytimes.com/story/defense/show-daily/ausa-global-force/2016/03/15/raytheon-unveils-new-patriot-radar-ausa-global-16/81804418/|title=Raytheon Unveils New Patriot Radar at AUSA Global 16|website=[[Army Times]]|date=15 березня 2016}} {{Недоступне посилання|date=January 2018}}</ref>

Patriot використовує передові ракети-перехоплювачі з повітря та високоефективні радіолокаційні системи. Patriot був розроблений в [[Редстоун-Арсенал|Редстоун Арсенал]] у [[Гантсвілл (Алабама)|Хантсвіллі, штат Алабама]], який раніше розробив систему ПРО [[Safeguard]] і її компонент [[Spartan (ракета)|Spartan]], а також [[Гіперзвукова швидкість|гіперзвукові швидкісні]] ракети [[Sprint (ракета)|Sprint]]. Символом «Петріота» є малюнок [[мінітмен]]а, колоніальної [[Міліція (ополчення)|міліції]] часів [[Війна за незалежність США|війни за незалежність]].

Системи Patriot були продані збройним силам [[Королівська армія Нідерландів|Нідерландів]], [[Збройні сили Польщі|Польщі]], [[Повітряні сили Німеччини|Німеччини]], [[Повітряні сили Японії|Японії]], [[Повітряні сили Ізраїлю|Ізраїлю]], [[Саудівська Аравія|Саудівської Аравії]], [[Кувейт]]у, [[Республіка Китай|Тайваню]], [[Збройні сили Греції|Греції]], [[Сухопутні війська Іспанії|Іспанії]], [[Збройні сили Об'єднаних Арабських Еміратів|Об'єднаних Арабських Еміратів]], [[Збройні сили Катару|Катару]], [[Збройні сили Румунії|Румунії]] та [[Збройні сили Швеції|Швеції]]. [[Південна Корея]] придбала у Німеччини кілька вживаних систем Patriot після того, як [[Північна Корея]] випробувала балістичні ракети в [[Японське море|Японському морі]] та продовжила підземні [[Ядерне випробування|ядерні випробування]] в [[2006]] році.<ref>{{Cite web|url=http://www.spacewar.com/reports/South_Korea_Eyes_Independent_Missile_Defense_System_999.html|title=South Korea Eyes Independent Missile Defense System|website=Spacewar.com|date=20 грудня 2006|accessdate=27 вересня 2014|archiveurl=https://web.archive.org/web/20140903131516/http://www.spacewar.com/reports/South_Korea_Eyes_Independent_Missile_Defense_System_999.html|archivedate=September 3, 2014|url-status=dead}}</ref> [[Йорданія]] також закупила в Німеччині кілька вживаних систем Patriot. У Польщі проходять навчальні ротації батареї американських пускових установок Patriot. Навчання розпочалося в місті [[Моронг]] у травні [[2010]] року, але пізніше перенесено далі від російського кордону до [[Торунь|Торуня]] та [[Устка|Устки]] через протест [[Росія|Росії]].<ref name="poland">{{Cite news|url=http://www.defensenews.com/article/20110321/DEFFEAT06/103210309/Building-the-Shield|archiveurl=https://archive.today/20130121092725/http://www.defensenews.com/article/20110321/DEFFEAT06/103210309/Building-the-Shield|url-status=dead|archivedate=January 21, 2013|title=Building the Shield|work=Defense News|date=21 березня 2011|accessdate=27 вересня 2014}}</ref> У грудні [[2012]] року [[НАТО]] санкціонувала розміщення ракетних установок Patriot у [[Туреччина|Туреччині]] для захисту країни від ракет, випущених під час [[Громадянська війна в Сирії|громадянської війни]] в сусідній [[Сирія|Сирії]].<ref>{{Cite web|url=https://www.boston.com/news/world/europe/2012/12/04/official-nato-oks-patriot-missiles-for-turkey/QaBdhQo2uB1C6vgNyM6nZK/story.html|title=NATO backs Patriot anti-missile system for Turkey|website=[[Boston.com]]|date=4 грудня 2012|last=Lekic|first=Slobodan|accessdate=4 грудня 2012|archiveurl=https://web.archive.org/web/20131020062334/http://www.boston.com/news/world/europe/2012/12/04/official-nato-oks-patriot-missiles-for-turkey/QaBdhQo2uB1C6vgNyM6nZK/story.html|archivedate=October 20, 2013}}</ref> Patriot була однією з перших тактичних систем у Міністерстві оборони США, яка використовувала летальну автономію в бою.<ref name=":0">{{Cite web|url=http://www.css.ethz.ch/en/services/digital-library/articles/article.html/976797da-7b8b-4e86-84f4-4052f394d2e1|title=Patriot Wars: Automation and the Patriot Air and Missile Defense System|last=Hawley|first=John K.|date=8 лютого 2017|archiveurl=https://web.archive.org/web/20180612143306/http://www.css.ethz.ch/en/services/digital-library/articles/article.html/976797da-7b8b-4e86-84f4-4052f394d2e1|archivedate=June 12, 2018|url-status=dead|accessdate=11 червня 2018}}</ref>

Система розпочала свій бойовий шлях під час [[Війна в Перській затоці|війни в Перській затоці]] 1991 року, коли, як стверджувалося, було задіяно понад 40 іракських ракет «<nowiki/>[[9К72 «Ельбрус»|Скад]]<nowiki/>». Систему успішно використали проти іракських ракет під [[Війна в Іраку (2003—2011)|час війни в Іраку]] 2003 року, а також використали сили Саудівської Аравії та Еміратів у [[Громадянська війна в Ємені (з 2015)|конфлікті в Ємені]] проти ракетних атак [[Хусити|хуситів]]. Система Patriot здійснила перші беззаперечні збиття ворожих літаків на озброєнні [[командування протиповітряної оборони Ізраїлю]]. Ізраїльські батареї MIM-104D збили два [[Безпілотний літальний апарат|БПЛА]] [[Хамас|ХАМАС]] під час [[Операція «Непорушна скеля»|операції «Непорушна скеля»]] у серпні 2014 року, а у вересні 2014 року ізраїльська батарея Patriot збила [[Су-24]] ВПС Сирії, який проник у повітряний простір [[Голанські висоти|Голанських висот]].<ref name="ynetnews.com">{{Cite news|url=http://www.ynetnews.com/articles/0,7340,L-4574214,00.html|title=IDF: Syrian fighter jet shot down over Golan|first=Ahiya|last=Raved|work=[[Ynetnews]]|date=23 вересня 2014|accessdate=27 вересня 2014|archiveurl=https://web.archive.org/web/20140924065942/http://www.ynetnews.com/articles/0,7340,L-4574214,00.html|archivedate=September 24, 2014|url-status=live}}</ref>

== Вступ ==
До Patriot компанія Raytheon брала участь у розробці низки ракетних програм «земля-повітря», зокрема FABMDS (система протиракетної оборони польової армії), AADS-70 (армійська система протиповітряної оборони&nbsp;— 1970&nbsp;р.) і SAM-D (ракета «земля-повітря»&nbsp;— розробка). 1975 року ракета SAM-D успішно вразила [[Бойовий безпілотний літальний апарат|безпілотник]] на ракетному полігоні [[Вайт-Сандс (Нью-Мексико)|White Sands]]. 1976 року ця система ППО була перейменована на ЗРК Patriot. MIM-104 Patriot вже буде поєднувати кілька нових технологій, зокрема радар з пасивною антенною ґраткою MPQ-53 і способом наведення ракети [[Супровід через ракету|Track-Via-Missile]]. Остаточно, розробка системи почалася 1976 року, і вона була розгорнута в 1984 році. Комплекс Patriot спочатку використовувався як протиповітряна система, але протягом 1988 року вона була осучаснена, щоби забезпечити обмежені можливості проти тактичних [[Балістична ракета|балістичних ракет]] (ТБР, англ. TBM)&nbsp;— як PAC-1 (Patriot Advanced Capability-1). Останнє удосконалення цього ЗРК під назвою PAC-3&nbsp;— майже повна переробка системи, яка від самого початку вже призначена для ураження та знищення тактичних балістичних ракет.<ref name=":1">{{Cite book
|url=https://www.worldcat.org/oclc/911032787
|title=Perspectives on defense systems analysis
|last=Lincoln Laboratory
|first=William P.
|date=2015
|location=Cambridge, MA
|isbn=978-0-262-33024-4
|oclc=911032787
}}</ref>

== Основні відомості ==
Система «Петріот» створювалася з [[1963]]&nbsp;р. для заміни системи MIM-14 «Найк Геркулес» як основна платформа повітряного захисту на середніх та великих висотах і системи [[MIM-23 Hawk]] як платформа повітряного тактичного захисту на середніх висотах. На додаток до цього, Patriot є платформою перехоплення балістичних ракет, причому з появою PAC-3, це завдання є основним призначенням комплексу. У жовтні [[1980]]&nbsp;р. підписано контракт на виробництво комплексу, і в грудні [[1981]]&nbsp;р. комплекс був поставлений у війська.

Назва системи «Patriot» може бути також розтлумачена як акронім від фрази {{lang-en|Phased Array Tracking Radar to Intercept Of Target}} (РЛС супроводу з фазованими антенними ґратками для перехоплення цілей).

ЗРК «Петріот» складається з ракети повітряного перехоплення та високопродуктивної радарної системи. «Петріот» був розроблений в «Редстоунському арсеналі», розташованому в Хантсвіллі, [[Алабама]], відомому розробкою в минулому системи перехоплення балістичних ракет «Сейфгард» ({{lang-en|Safeguard Program}}) та її складових, ракет «Спартан» і «Спринт». У наш час (2020-і), використовується і постачається в інші країни удосконалена версія системи&nbsp;— «Patriot» PAC-3.

Вартість постачання 9 батарей (по 4 [[Пускова установка|ПУ]] на батарею) систем «Петріот» може доходити до $ 9&nbsp;млрд (містить: 36 ПУ ЗУР «Петріот» PAC-3 (9 батарей по 4 ПУ), 288 ЗУР «Петріот» PAC-3, 216 ЗУР з удосконаленим [[Система наведення ракети|наведенням]] GEM-T, 10 комплектів РЛС з фазованими решітками, 10 контрольних станцій захоплення цілі).

== Склад системи ==
[[Файл:Patriot missile launch b.jpg|міні|Запуск ракети з MIM-104]]

=== Універсальна РЛС AN/MPQ-53/65 ===
Використана в комплексі універсальна РЛС AN/MPQ-53 або AN/MPQ-65 створена за технологією [[Пасивна фазована антенна решітка|пасивної фазованої антенної решітки]] (ПФАР) та відповідає за роботу системи розпізнавання «свій-чужий», протидію заходам [[Радіоелектронна боротьба|радіоелектронної боротьби]], та наведення ракети на ціль за алгоритмом «наведення через ракету» ({{lang-en|track-via-missile}}, TVM).

РЛС AN/MPQ-53 призначена для використання в комплексах PAC-2, а AN/MPQ-65 для PAC-2 та PAC-3. Основна відмінність між цими РЛС полягає у використанні другої [[Лампа біжної хвилі|лампи біжної хвилі]] в моделі -65, завдяки чому були поліпшені тактико-технічні характеристики цього радару.

РЛС працює в діапазонах [[G-діапазон (NATO)|G]] та [[H-діапазон (NATO)|H]] за стандартами [[НАТО]], тобто в діапазоні [[C-діапазон (IEEE)|C]] цивільної системи IEEE<ref name="pm.2018-10-24">{{cite news
 | url = https://www.popularmechanics.com/military/research/a24177291/oops-civilian-satellite-data-inadvertently-pinpoints-military-radars/
 | title = Oops! Civilian Satellite Data Inadvertently Pinpoints Military Radars
 | date = 2018-10-24
 | publisher = Popular Mechanics
 | author = Kyle Mizokami
 | accessdate = 20 листопада 2018
 | archive-date = 20 листопада 2018
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20181120220939/https://www.popularmechanics.com/military/research/a24177291/oops-civilian-satellite-data-inadvertently-pinpoints-military-radars/
 }}</ref>.

Робота в цьому діапазоні приводить до того, що між випромінюванням радарів комплексу «Петріот» та [[Радар із синтезованою апертурою|радаром з синтезованою апертурою]] європейських супутників цивільного призначення [[Sentinel-1]] виникає [[Інтерференція хвиль|інтерференція]], яка помітна у вигляді великих хрестів на вільно доступних зображеннях європейського аерокосмічного агентства. РЛС комплексів «Петріот» водночас знаходяться в середині цих хрестів<ref name="pm.2018-10-24"/><ref name=":2">{{cite web
 | url = https://medium.com/@HarelDan/x-marks-the-spot-579cdb1f534b
 | title = X Marks The Spot: Identifying MIM-104 Patriot Batteries From Sentinel-1 SAR Multi-temporal Imagery
 | author = Harel Dan
 | date = 2018-10-22
 | website = Medium
 | accessdate = 20 листопада 2018
 | archive-date = 20 листопада 2018
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20181120180251/https://medium.com/@HarelDan/x-marks-the-spot-579cdb1f534b
 }}</ref>.

== Застосування ==

=== Війна у Перській затоці ===
Після [[Операція «Опера»|бомбардування іракського ядерного реактора]] ізраїльською авіацією [[1981]] року, в [[Ірак]]у був розроблений план «неминучого удару у відповідь» у разі будь-якого ізраїльського вторгнення. План передбачав завдання удару балістичними ракетами «Ель-Хусейн» (удосконалені Р-17 «Скад») із західної частини Іраку.

Під час [[Війна в Перській затоці|війни в Перській затоці]] в [[1991|1991 році]] іракці обстрілювали осучасненими Р-17 території [[Ізраїль|Ізраїлю]] (43 пуски, 40 успішних), Саудівської Аравії (48 пусків, 44 успішних), [[Катар]]у (1 пуск) і Бахрейну (1 пуск). Всього запустили 93 ракети, 5 ракет зійшли з [[Траєкторія|траєкторії]] під час початку запуску і 2 під час польоту.

Обстріл ракетами «Скад» призвів до великих руйнувань в Ізраїлі і [[Саудівська Аравія|Саудівській Аравії]] (збиток обчислювався сотнями мільйонів доларів). Через своєчасне попередження про ракетний напад, значних жертв вдалося уникнути. Але також під час обстрілу заявлялося нібито ракети споряджені [[Хімічна зброя|хімічною зброєю]], що сіяло [[Паніка|паніку]] в містах, багато людей [[Асфіксія|задихнулися]] в [[протигаз]]ах, оскільки не вміли ними користуватися. Причому, як виявилося, жодна випущена ракета не була споряджена хімічною зброєю.

Голова пресслужби [[Збройні сили Ізраїлю|Армії оборони Ізраїлю]] Нахман Шаї сказав, що складна система Patriot, керована операторами США, яка виявилася настільки успішною в Саудівській Аравії, не змогла зупинити жодну іракську ракету Scud, що налетіла на Ізраїль. «Вони не влучили»&nbsp;— сказав він про американські [[Зенітний ракетний комплекс|зенітно-ракетні комплекси]] в ефірі ізраїльського радіо. <blockquote>«Нехай ніхто не сумнівається, що вони не били. Стріляли, але не влучили. Сподіваюся, вони поцілять наступного разу, якщо таке станеться».<ref name=":3">{{Cite web|title=Iraqi Missile Evade Patriots, Three Reported Killed, 70 Injured|url=https://apnews.com/article/04cd36b4d8d0d9b19851a86b19bb24f2|website=AP NEWS|accessdate=2022-08-28|language=en}}</ref></blockquote>Післявоєнне дослідження показало, що «Петріот» виявився набагато менш дієвим, ніж передбачалося, насамперед через те, що його [[радар]] і система керування не були здатні відрізнити боєголовки від інших повітряних складових, коли ракети «Скад» розпадалися під час входу. Випробування технології ПРО тривали протягом 1990-х років із перемінним успіхом. Після війни в Перській затоці, кілька систем протиповітряної оборони США були вдосконалені. Розроблено та випробувано новий Patriot, PAC-3 — повна переробка PAC-2, яка використовувалася під час війни, зокрема цілком нову [[Протиракетна оборона|протиракету]]. Покращені можливості наведення, технічні показники радара та ракети підвищили ймовірність знищення балістичних ракет, порівняно з попереднім ЗРК PAC-2. Під час операції «<nowiki/>[[Війна в Іраку (2003—2011)|Свобода Іраку]]<nowiki/>» на початку 2000-х років, батареї «Patriot» вразили 100% ворожих ТБР (тактичних [[Протибалістична ракета|балістичних ракет]]) у межах території ведення бою. З цих перехоплень, 8 — були підтверджені кількома незалежними давачами як знищення; решту внесли до списку ймовірного ураження, через відсутність незалежної перевірки. Водночас Петріот був причетним до трьох халеп з [[Дружній вогонь|дружнім вогнем]]: два випадки, коли Patriot обстрілював союзні літаки коаліції, і один, коли літак США обстрілював власне батарею Петріот.<ref>{{Cite news|title=Defense Science Board Task Force on Patriot System Performance. Report Summary|url=http://dx.doi.org/10.21236/ada435837|date=2005-01-01|accessdate=2023-05-22|last=DEFENSE SCIENCE BOARD  WASHINGTON DC}}</ref>

=== Інші країни ===
У відповідь на запит турецького уряду, три країни [[НАТО]]&nbsp;— [[Німеччина]], [[Нідерланди]] та [[Сполучені Штати Америки|США]]&nbsp;— погодились розмістити 6 батарей комплексів протиповітряної оборони «Петріот» у трьох містах на півдні [[Туреччина|Туреччини]]<ref>{{cite web
 |url         = http://www.ukrinform.ua/ukr/news/kraiini_nato_viznachilisya_z_mistsyami_dislokatsiii_patriot_u_turechchini_1781627
 |title       = Країни НАТО визначилися з місцями дислокації Patriot у Туреччині
 |publisher   = Укрінформ
 |date        = 2012-12-24
 |archiveurl  = https://www.webcitation.org/6IA8knfCt?url=http://www.ukrinform.ua/ukr/news/kraiini_nato_viznachilisya_z_mistsyami_dislokatsiii_patriot_u_turechchini_1781627
 |archivedate = 2013-07-16
 |accessdate  = 2012-12-24
 |deadurl     = yes
}}</ref>. Німеччина розмістить свої підрозділи у місті [[Кахраманмараш]], Нідерланди&nbsp;— у [[Адана|Адані]], а Сполучені Штати&nbsp;— у [[Азіантеп]]і. Цей захід спрямований на зміцнення протиповітряної оборони Туреччини поки триває [[громадянська війна в Сирії]].

На початку 2013 року Німеччина розпочала відправляти комплекси «Патріот» до Туреччини<ref name=":4">{{cite web
 |url         = http://www.ukrinform.ua/ukr/news/frn_vidpravlyae__raketi_patriot_do_turechchini_1784482
 |title       = ФРН відправляє ракети "Патріот" до Туреччини
 |publisher   = УкрІнформ
 |date        = 2013-01-08
 |archiveurl  = https://www.webcitation.org/6IA8mcr4Q?url=http://www.ukrinform.ua/ukr/news/frn_vidpravlyae__raketi_patriot_do_turechchini_1784482
 |archivedate = 2013-07-16
 |accessdate  = 2013-01-08
 |deadurl     = yes
}}</ref>. 26 січня були приведені у бойову готовність перші зенітно-ракетні комплекси Patriot<ref>{{cite web
 |url         = http://www.ukrinform.ua/ukr/news/pershi_kompleksi_patriot_v_turechchini_privedeni_u_boyovu_gotovnist_1790527
 |title       = Перші комплекси Patriot в Туреччині приведені у бойову готовність
 |publisher   = УкрІнформ
 |date        = 2013-01-26
 |archiveurl  = https://www.webcitation.org/6IA8o8aKN?url=http://www.ukrinform.ua/ukr/news/pershi_kompleksi_patriot_v_turechchini_privedeni_u_boyovu_gotovnist_1790527
 |archivedate = 2013-07-16
 |accessdate  = 2013-01-30
 |deadurl     = yes
}}</ref>. 30 січня 2013 року німецькі зенітно-ракетні комплекси Patriot були поставлені на бойове чергування в Туреччині біля кордону з Сирією (у провінції [[Кахраманмараш]])<ref>{{cite web
 |url         = http://www.ukrinform.ua/ukr/news/nimetski_zrk_patriot_zastupili_na_boyove_cherguvannya_v_turechchini_1791806
 |title       = Німецькі ЗРК Patriot заступили на бойове чергування в Туреччині
 |publisher   = УкрІнформ
 |date        = 2013-01-30
 |archiveurl  = https://www.webcitation.org/6IA8pfqTx?url=http://www.ukrinform.ua/ukr/news/nimetski_zrk_patriot_zastupili_na_boyove_cherguvannya_v_turechchini_1791806
 |archivedate = 2013-07-16
 |accessdate  = 2013-01-30
 |deadurl     = yes
}}</ref>.

=== Російсько-українська війна ===
{{Main|Російсько-українська війна (з 2014)|Російське вторгнення в Україну (2022)}}
[[Файл:Remains of Russian missiles and drones in Kyiv (2023-05-12) 10.jpg|thumb|Бойова частина збитої 4 травня 2023 року над Києвом аеробалістичної ракети комплексу [[Х-47М2 «Кинджал»|Х-47 «Кинджал»]]]]
[[Файл:Kyiv after Russian attack, 2023-05-16 (01).webp|thumb|Уламки збитої 16 травня 2023 року в небі над Києвом ракети спричинили пожежу на автомобільній стоянці та автобусному парку в Солом'янському районі столиці]]

7 березня 2023 року ЗМІ поширили слова Президента Польщі, як свідчення про постачання Україні комплексу Patriot. Інформацію одразу уточнили як таку, що питання постачання майже вирішене, але самого переміщення ЗРК ще не відбулося.

18 квітня 2023 року офіційно повідомлено про прибуття першого комплексу до України<ref name="mil.2023-04-18"/>.

23 квітня 2023 року, у Повітряних Силах Збройних Сил України зазначили, що один дивізіон ЗРК Patriot вже заступив на бойове чергування в Україні<ref>{{cite web | url = https://www.dw.com/uk/odin-divizion-zrk-patriot-zastupiv-na-bojove-cerguvanna-v-ukraini/a-65413279?maca=ukr-rss-ukrnet-ukr-all-3816-xml | title = Один дивізіон ЗРК Patriot заступив на чергування в Україні. | date = 2023-04-23 | publisher = Німецька Хвиля }}</ref>.

[[4 травня]] 2023 року в повітряних силах підтвердили, що українська ППО вперше збила гіперзвукову ракету [[Х-47М2 «Кинджал»|Х-47 «Кинджал»]] за допомогою комплексу «Patriot». Ракета була випущена з [[МіГ-31|МіГ-31К]] з території РФ<ref>{{cite web | url = https://www.radiosvoboda.org/a/news-raketna-ataka-kyndzhal-zbyttya-zsu/32399435.html | title = «Історична подія»: в ЗСУ офіційно підтвердили збиття «Кинджалу» над Києвом | website = www.radiosvoboda.org | date = 2023-05-06 }}</ref>. Факт перехоплення «Кинджалу» протиракетою з ЗРК Patriot також підтвердили урядові джерела США<ref>{{cite web | publisher = [[CNN]] | url = https://edition.cnn.com/europe/live-news/russia-ukraine-war-news-05-07-23/h_b460a19fabadba404011bbc0ffecb47e | title = US officials are confident in Ukraine's claim it used Patriot system to stop a hypersonic missile | lang = англ. | date = 2023-05-07 }}</ref>.

16 травня 2023 року російські війська здійснили чергову хвилю ракетних ударів по Україні. Близько 3:01 загарбники застосували 25 ракет різних типів повітряного, морського та наземного базування. Україну атакували з північного, південного та східного напрямків. Так, по Києву випустили 6 аеробалістичних ракет «Кинджал» з шести носіїв МиГ-31К. Усі шість ракет українські підрозділи ППО знищили в небі над містом із застосуванням ЗРК «Patriot»<ref>{{cite web | url = https://mil.in.ua/uk/news/ukrayinska-ppo-znyshhyla-6-kynzhaliv-try-balistychni-rakety-i-9-kalibriv/ | title = Українська ППО знищила 6 «Кинжалів», три балістичні ракети і 9 «Калібрів» | publisher = Мілітарний | date = 2023-05-16 }}</ref>. Також цього дня, як повідомили в CNN з посиланням на американських чиновників, ЗРК «Patriot» зазнав незначних пошкоджень.

<blockquote>«Пошкодження системи протиповітряної оборони Patriot після російської ракетної атаки поблизу Києва у вівторок вранці є мінімальними, повідомили троє офіційних осіб США, причому один чиновник описав це як „незначне“ пошкодження»,&nbsp;— йдеться у повідомленні телеканалу.<ref>{{Cite web|url=https://suspilne.media/479200-zrk-patriot-mae-neznacni-uskodzenna-sistema-pracue-cnn/|title=ЗРК Patriot має незначні ушкодження, система працює — CNN|last=Собенко|first=Надія|date=17 травня 2023}}</ref></blockquote>

Речник командування Повітряних сил Юрій Ігнат все ж зазначив, що знищити Patriot «одним ударом неможливо». Ігнат пояснив, що Patriot&nbsp;— це дивізіон, який складається з командного пункту, радару, а також самих пускових установок (до восьми одиниць)<ref>{{Cite news|title=ЗРК Patriot зазнав мінімальних пошкоджень, система працює – CNN|url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-zrk-patriot-poshkodzhennya-ataka/32415996.html|work=Радіо Свобода|date=2023-05-17|accessdate=2023-05-17|language=uk|first=Радіо|last=Свобода}}</ref>.

Відбиття ракетної атаки привернуло велику увагу, попри численні застереження і заклики правоохоронних та контррозвідувальних органів дбати про інформаційну безпеку пуски протиракет транслювались в прямому етері вебкамерами на весь Інтернет, власні відео пусків протиракет одразу поширювали численні свідки та відеоблогери<ref>{{cite web | url = https://www.thedrive.com/the-war-zone/ukraine-situation-report-video-of-air-defenses-prompts-arrests | title = Ukraine Situation Report: Video Of Air Defenses Prompts Arrests | publisher = The Drive | work = The War Zone | date = 2023-05-17 }}</ref>.

За оцінкою оглядачів, під час відбиття цієї атаки використано до 32 [[Протибалістична ракета|протиракет]]<ref>{{cite web | url = https://www.thedrive.com/the-war-zone/the-patriot-system-isnt-magic-losses-in-ukraine-can-be-expected | title = The Patriot System Isn’t Magic, Losses In Ukraine Can Be Expected | publisher = The Drive | work = The War Zone | quote = Some reports state 32 interceptors were launched | date = 2023-05-17 }}</ref>.

Під час відбиття 17-ї за місяць ракетної атаки на Київ, майже опівдні 31 травня 2023 року, рештки однієї з протиракет впали на жваве перехрестя на [[Площа Героїв УПА|Площі Героїв УПА]] та ледь не зачепили маршрутне таксі. З фотографій вдалось встановити, що це рештки протиракети з кінетичним перехоплювачем Patriot PAC-3 CRI<ref name=":5">{{cite web | url = https://www.thedrive.com/the-war-zone/ukraine-situation-report-spent-patriot-missile-narrowly-misses-kyiv-motorists | title = Ukraine Situation Report: Spent Patriot Missile Narrowly Misses Kyiv Motorists | publisher = The Drive | work = The War Zone | date = 2023-05-31 }}</ref>.

У червні 2023 року [[CEO]] компанії-виробника повідомив, що Україні вдалось підлаштувати програмне забезпечення під перехоплення високошвидкісних ракет, як «Кинджал»<ref name=":6">{{Cite web|title=Patriot: Raytheon анонсувала поставку Україні ще п’яти батарей американських ЗРК|url=https://mil.in.ua/uk/news/patriot-raytheon-anonsuvala-postavku-ukrayini-shhe-p-yaty-batarej-amerykanskyh-zrk/|website=Мілітарний|accessdate=2023-06-12|language=uk|archiveurl=https://web.archive.org/web/20230612103413/https://mil.in.ua/uk/news/patriot-raytheon-anonsuvala-postavku-ukrayini-shhe-p-yaty-batarej-amerykanskyh-zrk/|archivedate=12 червня 2023}}</ref>.

Імовірно, комплекс даного типу 13 травня 2023 року був причетний до збиття одразу чотирьох (або п'яти) російських літальних апаратів: [[Су-34]], [[Су-35]] та пари вертольотів [[Мі-8]] (за словами речника Повітряних сил ЗСУ Юрія Ігната третій Мі-8 збитий з переляку російською ППО) над Брянською областю<ref>{{cite web | url = https://www.thedrive.com/the-war-zone/ukraine-situation-report-patriot-kill-marks-hint-that-it-downed-aircraft-inside-russia | title = Ukraine Situation Report: Patriot Kill Marks Hint That It Downed Aircraft Inside Russia | publisher = The Drive | work = The War Zone | date = 2023-07-03 }}</ref>.

== Оператори ==
[[File:MIM-104 Patriot operators.svg|thumb|400px|Карта операторів MIM-104 Patriot. Поточні оператори - синім, майбутні - фіолетовим]]
=== Поточні ===
* {{GRE}}
* {{ISR}}
* {{SPA}}
* {{JOR}}
* {{QAT}}
* {{KUW}}
* {{NET}}
* {{GER}}
* {{UAE}}
* {{KOR}}
* {{ПрТ|Польща}}: в листопаді 2017 року Державний департамент США схвалив дозвіл на продаж 4 батарей Польщі сукупною вартістю $10,5&nbsp;млрд{{r|ar.2018-05-31}}.
* {{ROC}} (Тайвань)
* {{ПрТ|Румунія}}: замовлено 7 батарей ЗРК «Patriot» PAC-3+, у вересні 2020 року отримано перший комплекс<ref name="mil.2021-05-24">{{cite web
 | url = https://mil.in.ua/uk/news/rumuniya-otrymaye-najnovishu-versiyu-zrk-patriot/
 | title = Румунія отримає найновішу версію ЗРК Patriot
 | author = Люксіков Михайло
 | publisher = Український мілітарний портал
 | date = 2021-05-24
 | accessdate = 24 травня 2021
 | archive-date = 24 травня 2021
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20210524140520/https://mil.in.ua/uk/news/rumuniya-otrymaye-najnovishu-versiyu-zrk-patriot/
 }}</ref>.
* {{SAU}}
* {{USA}}
* {{ПрТ|Швеція}}: в травні 2018 року стало відомо, що Швеція мала намір укласти контракт на придбання комплексу з чотирма пусковими установками та деякої кількості ракет, навчання, технічної підтримки тощо, вартістю близько $1,13&nbsp;млрд. У разі купівлі додатково 300 ракет, вартість контракту може зрости до близько $3&nbsp;млрд<ref name="ar.2018-05-31">{{cite news | url = https://www.armyrecognition.com/may_2018_global_defense_security_army_news_industry/sweden_will_purchase_u.s._patriot_air_defense_missile_systems.html | title = Sweden will purchase U.S. Patriot air defense missile systems | date = 2018-05-31 | publisher = Army Recognition | accessdate = 31 травня 2018 | archive-date = 14 червня 2018 | archive-url = https://web.archive.org/web/20180614081222/http://www.armyrecognition.com/may_2018_global_defense_security_army_news_industry/sweden_will_purchase_u.s._patriot_air_defense_missile_systems.html }}</ref>.
* {{ПрТ|Україна}}: наприкінці 2022 року повідомлялося, що США, Німеччина та Нідерланди намітили передати 3 батареї ЗРК «Patriot» Україні як військову підтримку<ref>{{Cite news|url=https://www.whitehouse.gov/briefing-room/speeches-remarks/2022/12/21/background-press-call-on-the-upcoming-visit-of-president-zelenskyy-of-ukraine/|title=Background Press Call on the Upcoming Visit of President Zelenskyy of Ukraine|date=20 грудня 2022|language=Англійською}}</ref>.
* {{JAP}}

=== Майбутні ===

* {{MAR}}
* {{SWI}}

== Історія операторів ==

=== Польща ===
На першому етапі програми Wisla були закуплені батареї ЗРК Patriot PAC-3+ разом з елементами всієї системи на суму 4,75&nbsp;млрд доларів США<ref name="de.7487"/>.

Перша батарея цих ЗРК, придбана у 2018 році, досягне операційної готовності не раніше І кварталу 2024 року<ref name="de.7487"/>.

Наприкінці травня 2022 року міністр оборони Польщі [[Маріуш Блащак]] оголосив про початок другої фази програми протиповітряної оборони Wisla, у межах якої буде закуплено систему Patriot<ref name="de.7487"/>.

Впровадження другої фази програми Wisla дозволить розгорнути загалом вісім батарей Patriot/систем управління IBCS у польських збройних силах<ref name="de.7487"/>.

Ці батареї стануть основою комплексної системи протиповітряної оборони, до якої також будуть входити комплекси малої дальності [[Нарва (ЗРК)|Narew]], а також польські комплекси [[Piorun (ПЗРК)|Piorun]], Poprad та Pilica<ref name="de.7487"/>.

Також буде придбано батареї РЛС кругового огляду LTAMDS. У межах виробничої кооперації до системи керування IBCS мають бути інтегровані польські радари PET-PCL і P-18PL, розроблені польською компанією PIT-RADWAR<ref name="de.7487">{{cite web | url = https://defence-ua.com/weapon_and_tech/polscha_vpisujetsja_u_dovgobud_hoche_pridbati_sche_6_batarej_zrk_patriot-7487.html | title = Польща вписується у "довгобуд", хоче придбати ще шість батарей ЗРК Patriot | publisher = Defense Express | date = 2022-05-24 }}</ref>.

=== Румунія ===
29 листопада 2017 року уряд уклав контракт на придбання 7 комплексів у конфігурації 3+ в складі з радарами, пунктами управління, пусковими установками, мобільними електростанціями{{r|ar.2018-05-31}}. Чотири батареї призначені для Військово-повітряних сил (ВПС) і три для сухопутних військ. Угоду оцінюють в суму близько 4&nbsp;млрд дол., разом з ракетами<ref name="ump.2020-09-21"/>.

Згідно з повідомленням Агентства Міноборони США з питань співробітництва в галузі безпеки (DSCA), у замовлений комплект мали увійти 7 РЛС AN/MPQ-65, 7 командних пунктів AN/MSQ-132, 28 пускових установок M903, 56 зенітних керованих ракет Patriot MIM-104E Guidance Enhanced Missile-TBM (GEM-T), 168 протиракет Patriot Advanced Capabilty-3 (PAC-3) Missile Segment Enhancement (MSE), 7 електрогенераторів EPP III та 13 підіймально-щоглових пристроїв. 17 вересня 2020 року відбулися урочистості приймання Збройними силами, першого поставленого із США комплексу протиповітряної та протиракетної оборони Patriot<ref name="ump.2020-09-21">{{cite web
 | url = https://www.ukrmilitary.com/2020/09/patriot.html
 | title = Румунія отримала першу батарею ЗРК Patriot
 | publisher = Ukrainian Military Pages
 | date = 2020-09-21
 | accessdate = 30 вересня 2020
 | archive-date = 3 жовтня 2020
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20201003172309/https://www.ukrmilitary.com/2020/09/patriot.html
 }}</ref>.

Окрім отримання останньої розробки системи, Румунія також скористається гнучкою архітектурою конфігурації для оновлення наявної системи до найновішої версії<ref name="mil.2021-05-24"/>.

5 травня 2022 року підписано меморандум між державним постачальником військової техніки Romarm і його дочірньою компанією Electromecanica Ploiesti та Raytheon Missiles & Defense про створення в Румунії виробництва ракет-перехоплювачів «SkyCeptor» (варіант керованої ракети «Stunner»)<ref>{{cite web | url = https://mil.in.ua/uk/news/rumuniya-vyroblyatyme-perehoplyuvachi-skyceptor-dlya-zrk-patriot/ | title = Румунія вироблятиме перехоплювачі “SkyCeptor” для ЗРК “Patriot” | publisher = Мілітарний | date = 2022-05-05 }}</ref>.

=== Україна ===
Під час візиту президента України В. Зеленського 21 грудня 2022 року до США, оприлюднено відомості про передавання таких комплексів до Збройних Сил України. Водночас постачання ЗРК Patriot також стосуватиметься і навчання обслуги, яке проходитиме на території третьої країни<ref name="zd.2022-12-24">{{Cite web|title=ЗРК Patriot: основні характеристики, історія створення та вартість (ФОТО, ВІДЕО)|url=https://zakdialoh.com/zrk-patriot-osnovni-harakterystyky-istoriya-stvorennya-ta-vartist-foto-video/|website=Закарпатський ДІАЛОГ|date=2022-12-22|accessdate=2022-12-24|language=uk|last=bbodnar813}}</ref>.

5 січня 2023 року після телефонної розмови президента США [[Джо Байден|Джо Байдена]] і канцлера ФРН [[Олаф Шольц|Олафа Шольца]] стало відомо про рішення Німеччини передати БМП [[Marder]] та батарею MIM-104 Patriot Україні. Терміни та кількість не оголошені, однак Німеччина так само подбає про навчання українських військових<ref>{{cite web | url = https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3647300-nimeccina-nadast-ukraini-marder-i-patriot.html | title = Німеччина надасть Україні Marder і Patriot | publisher = Укрінформ | date = 2023-01-05 }}</ref>.

В статті, присвяченій [[Масований ракетний обстріл України 9 березня 2023|ракетному обстрілу 9 березня 2023 року]] видання [[Financial Times]] зробило припущення, що Україна вже могла фізично отримати перший комплекс Patriot, але ще не поставила на бойове чергування, оскільки чекає на пускові установки та завершення підготовки операторів<ref>{{cite web | url = https://defence-ua.com/minds_and_ideas/ukrajina_vzhe_fizichno_otrimala_patriot_ale_poki_voni_ne_rozgornuti_financial_times_na_skilki_tse_realno-10903.html | title = Україна вже фізично отримала Patriot, але поки вони не розгорнуті - Financial Times: на скільки це реально | publisher = Defense Express | date = 2023-03-10 }}</ref>.

18 квітня 2023 року уряд Німеччини офіційно повідомив, що перша батарея вже передана та перебуває в Україні<ref name="mil.2023-04-18">{{cite web | url = https://mil.in.ua/uk/news/nimetski-zrk-patriot-vzhe-v-ukrayini/ | title = Німецькі ЗРК Patriot вже в Україні | publisher = Мілітарний | date = 2023-04-18 }}</ref>. 

12 червня 2023 року Raytheon анонсувала постачання ще п'яти батарей до кінця 2024 року<ref name=":6" />. 

Україна отримала протиракети різних версій:<ref name=":6" /><ref name=":5" /><ref name="td.2023-08-10">{{cite web | url = https://www.thedrive.com/the-war-zone/we-now-know-the-types-of-patriot-missiles-being-used-in-ukraine | title = We Now Know The Types Of Patriot Missiles Being Used In Ukraine | publisher = The Drive | work = The War Zone | date = 2023-08-10 }}</ref>
* PAC-2: серії GEM+, зокрема Guidance Enhanced Missile (GEM), GEM-Cruise (GEM-C), та GEM-Tactical (GEM-T);
* PAC-3: Cost Reduction Initiative (CRI), Missile Segment Enhancement (MSE).

=== Швеція ===
В травні 2018 року стало відомо, що Швеція мала намір укласти контракт на придбання комплексу з чотирма пусковими установками та деякої кількості ракет, навчання, технічної підтримки тощо, вартістю близько $1,13&nbsp;млрд. У разі придбання додатково 300 ракет вартість контракту мала зрости до  $3&nbsp;млрд<ref name="ar.2018-05-31"/>

Придбано 4 батареї Patriot PAC-3+/PDB-8 з 12 пусковими установками, 4 секторними радарами AN/MPQ-65 та станціями управління AN/MSQ-132, а також 200 ракет PAC-3 MSE та 100 ракет PAC-2 GEM-T. Також укладено окремий контракт з RMMV на 40 вантажівок [[Серія тактичних вантажівок RMMV HX|RMMV HX]] 8×8 у трьох різних версіях, які будуть носієм окремих компонентів ЗРС<ref name="ump.2021-05-12"/>.

У травні 2021 року Швеція отримала перші елементи системи протиповітряної та протиракетної оборони Luftvärnssystem 103&nbsp;— так тут назвали систему MIM-104 Patriot PAC-3 на шасі RMMV. Міністерство оборони Королівства Швеція повідомляє, що німецьке підприємство Rheinmetall MAN Military Vehicles поставило перші вантажівки із сімейства [[Серія тактичних вантажівок RMMV HX|RMMV HX]] 8×8, які будуть носієм окремих компонентів цієї системи. Водночас американський концерн Lockheed Martin повідомив про передавання Швеції перших ракет-перехоплювачів PAC-3 MSE. Згідно з повідомленням Міністерства оборони Швеції передавання зенітної ракетної системи (ЗРС) мало статися восени 2021 року<ref name="ump.2021-05-12">{{cite web
 | url = https://www.ukrmilitary.com/2021/05/sweden-patriot.html
 | title = Швеція отримала перші компоненти системи «Петріот»
 | publisher = Ukrainian Military Pages
 | date = 2021-05-12
 | accessdate = 13 травня 2021
 | archive-date = 13 травня 2021
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20210513080659/https://www.ukrmilitary.com/2021/05/sweden-patriot.html
 }}</ref>.

У листопаді 2021 року Збройні сили Швеції оголосили про введення в дію ракетних комплексів Patriot Advanced Capability-3 (PAC-3). Урочистості з прийняття комплексу на озброєння, відбулися у полку протиповітряної оборони у [[Гальмстад]]і.<ref>{{Cite web|title=Швеція прийняла на озброєння ЗРК "Patriot"|url=https://mil.in.ua/uk/news/shvetsiya-pryjnyala-na-ozbroyennya-zrk-patriot/|website=Мілітарний|accessdate=2021-11-24|archive-date=24 листопада 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211124185904/https://mil.in.ua/uk/news/shvetsiya-pryjnyala-na-ozbroyennya-zrk-patriot/}}</ref>

== Див. також ==
=== Аналоги ===
* {{FRA-}}/{{ITA-}} [[FSAF SAMP/T]]
* {{JPN-}} {{iw|Type 03 Chū-SAM|Тип 03 Chū-SAM}} 
* {{Прапорець|IND}} {{iw|Akash (missile)|Акаш (ЗРК)}}
* {{Прапорець|PRC}} {{iw|HQ-9}}
* {{Прапорець|PRC}} {{iw|HQ-12}}
* {{NOR-}}/{{USA-}} [[NASAMS]] 
* {{Прапорець|USR}}/{{RUS-}}[[С-300]]
* {{ISR-}} [[Праща Давида]]
* {{RUS-}} [[С-400]]
* {{GER-}} [[IRIS-T SLM]]
* [[Протиповітряна оборона]]
* [[Протиракетна оборона]]

== Примітки ==
{{Notelist}}{{reflist|3}}

{{Missile-stub}}
{{Ракетна зброя США}}
{{ППО-ЗСУ}}
{{нормативний контроль}}
{{портали|Військова техніка}}

[[Категорія:Зенітно-ракетні комплекси США]]
[[Категорія:Військова продукція Raytheon]]
[[Категорія:RCA]]
[[Категорія:Засоби ППО в МТД Україні для відбиття російської агресії]]
[[Категорія:Засоби ППО російсько-української війни]]