Перегляд вихідного коду сторінки AIM-120 AMRAAM

{{Картка зброї
| назва                = AIM-120 AMRAAM
| зображення           = AIM-120 AMRAAM.jpg
| розм_зобр            = 
| альт                 = 
| підпис               = Ракета AIM-120
| походження           = [[Сполучені Штати]]
| тип                  = [[Ракета «повітря — повітря»|ракета класу «повітря — повітря»]] середньої дальності
<!-- Зазначення типу -->
| є_техніка            = 
| є_ракета             = так
| є_стрілецька         = так
<!-- Історія використання -->
| служба               = вересень 1991
| оператори            = {{Країна з прапорцем|USA}}
| війни                =
<!-- Історія виробництва -->
| розробник            = [[Hughes Aircraft|Hughes]]/[[Raytheon]]
| дата_розробки        = 1979—1991<ref name="designation">{{cite web|url=http://www.designation-systems.net/dusrm/m-120.html|title=Raytheon (Hughes) AIM-120 AMRAAM|author=Andreas Parsch|work=www.designation-systems.ne|language=англійською|accessdate=2010-04-30|archiveurl=https://www.webcitation.org/654ZYD96F?url=http://www.designation-systems.net/dusrm/m-120.html|archivedate=2012-01-30|deadurl=no}}</ref>, лютий 1984<ref name="designation"/>
| виробник             = [[Raytheon]]
| вартість_одиниці     = • ${{formatnum:300000}}-${{formatnum:400000}} варіант 120С<br/> • ${{formatnum:700000}} варіант 120D (приблизно)
| дата_виготовлення    =
| кількість            = ~{{formatnum:20000}}<ref>{{Cite web |url=http://www.deagel.com/Air-to-Air-Missiles/AIM-120C-AMRAAM_a001164003.aspx |title=AIM-120C AMRAAM<!-- Заголовок добавлен ботом --> |accessdate=19 листопада 2012 |archive-date=6 лютого 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120206130851/http://www.deagel.com/Air-to-Air-Missiles/AIM-120C-AMRAAM_a001164003.aspx }}</ref>
| варіанти             = AIM-120A, AIM-120B, AIM-120C, AIM-120C-4/5/6/7, AIM-120D
<!-- Основні характеристики -->
| хар_підпис           =
| вага                 =
| довжина              =
| част_довжина         =
| ширина               =
| висота               =
| діаметр              =
| обслуга              =
| десант               =
<!-- Характеристики техніки/ракет -->
| броня                =
| основне_озброєння    =
| додаткове_озброєння  =
| двигун               =
| потужність_двигуна   =
| пп_відношення        =
| корисне_навантаження =
| трансмісія           =
| підвіска             =
| кліренс              =
| ємність_палива       =
| дальність_техніки    = • AIM-120A/B: {{nowrap|55–75 км}}<br/>• AIM-120C-5: {{nowrap|>105 км}}<br/>• AIM-120D : {{nowrap|>160 км}}
| швидкість            =
| наведення            =
| керування            =
<!-- Тільки ракети -->
| розмах_крил          =
| ракетне_паливо       =
| стеля                =
| висота_п             =
| глибина              =
| прискорення          =
| точність             =
| пускова_платформа    =
| транспорт            =
}}

'''AIM-120 AMRAAM''' ({{lang-en|Advanced Medium-Range Air-to-Air Missile}})&nbsp;— американська всепогодна керована [[Ракета «повітря — повітря»|ракета класу «повітря — повітря»]] середньої дальності. Ракети цього класу призначені для ураження повітряних цілей за межами прямої видимості цілі ({{lang-en|Beyond Visual Range (BVR)}}). У [[ВПС&nbsp;США]] отримала прізвисько Slammer ({{lang-uk|Хлопавка}}).

Розроблялася фірмою [[Hughes Aircraft]] з 1981 року й була прийнята на озброєння ВПС США в 1991 році. Крім США, перебуває на озброєнні [[ВПС Великої Британії]], [[ВПС Німеччини|Німеччини]] та низки інших країн-членів [[НАТО]]. Є основним озброєнням винищувачів [[F-15|F-15C]], [[F-15|F-15E]], [[F-16]], [[McDonnell Douglas F/A-18 Hornet|F/A-18C/D]], [[McDonnell Douglas F/A-18 Hornet|F/A-18E/F]], [[F-22]].

Виробництвом ракет займалися фірми Hughes Aircraft і [[Raytheon]]. Після поглинання фірми Hughes, єдиним виробником ракет є фірма Raytheon.

== Історія розробки ==
[[Файл:Aim 120 amraam missile 20040710 145603 1.4.jpg|300px|thumb|left|AIM-120]]

Історія розробки AMRAAM почалася в середині 1970-х років, коли військові кола США дійшли висновку про необхідність розробки нової ракети середньої дальності з активною радіолокаційною [[головка самонаведення|ГСН]] на зміну ракетам [[AIM-7 Sparrow]] з напівактивною радіолокаційною ГСН. Основою цих висновків послужили як дослідження, так і практика бойового застосування [[Ракета «повітря — повітря»|ракет «повітря — повітря»]]. У 1974—1978 роках були проведені спільні програми з дослідження тактики повітряного бою — ACEVAL ({{lang-en|Air Combat Evaluation}}) і вироблення вимог до ракет класу «повітря — повітря» — AIMVAL ({{lang-en|Air Intercept Missile Evaluation}}), які показали, що винищувач у процесі наведення на ціль ракет із напівактивним наведенням дуже вразливий<ref>{{книга
 |заголовок         = Advanced Medium Range Air-to-Air Missile (AMRAAM). Curren plans and alternatives
 |url                        = http://www.cbo.gov/ftpdocs/84xx/doc8461/86doc17a.pdf
 |ответственный = 
 |издание             = 
 |место                 = 
 |видавництво     = The congress of the United States. Congressional Budjet Office
 |рік                     = 1986
 |сторінки           = 7
 |сторінок           = 44
 |archivedate                = 2010-04-10
 |archiveurl                 = https://web.archive.org/web/20100410232127/http://www.cbo.gov/ftpdocs/84xx/doc8461/86doc17a.pdf
}}</ref>. На авіабазі [[Нелліс (авіабаза)|Нелліс]] були проведені повітряні бої між представниками «синіх» — винищувачами [[F-14]] і [[F-15]] озброєних AIM-7 та [[AIM-9 Sidewinder|AIM-9]], і представниками «червоних» — винищувачами [[Northrop F-5 Freedom Fighter/Tiger II|F-5E]], озброєних лише AIM-9. Повітряні бої показали, що необхідність підсвічування бортовою РЛС цілі після пуску ракет AIM-7 винищувачами «синіх» дає можливість застосування «червоними» своїх ракет і призводить до взаємного знищення противників<ref>{{cite web|url=http://www.airpower.maxwell.af.mil/airchronicles/cc/watts.html|title=Doctrine, Technology, and War.  Part 3. Technology and War|last=Barry D. Watts|work=Air & Space Doctrinal Symposium Maxwell AFB, Montgomery, Alabama 30 April-1 May 1996|language=англійською|accessdate=2010-04-12|archiveurl=https://www.webcitation.org/655SODLMG?url=http://www.airpower.maxwell.af.mil/airchronicles/cc/watts.html|archivedate=2012-01-30|deadurl=no}}</ref>. Одним із висновків стало ухвалення рішення про необхідність розробки ракети з активною ГСН за типом [[AIM-54 Phoenix|AIM-54]], але легшої — в розмірності AIM-7.

З іншого боку, аналіз бойових дій показав зміну тактики повітряних боїв і необхідність використання ракет, що діють за принципом «вистрілив і забув», оскільки ракети з напівактивним наведенням мають малу ефективність і не забезпечують вирішальної переваги в повітряному бою. Так, у ході [[Війна Судного дня|Арабо-Ізраїльської війни 1973]] року ракетами Спарроу ізраїльтяни збили тільки сім літаків, а ракетами з [[Інфрачервона головка самонаведення|ІЧ ГСН]]&nbsp;— близько 200. У повітряних боях між ізраїльськими та сирійськими винищувачами над [[Ліванська війна 1982 року|Ліваном в 1982 році]] ракетами Спарроу збили тільки два літаки, а ще п'ятдесят ракетами з ІЧ ГСН<ref name="cbo_AMRAAM_8">{{книга
 |заголовок     = Advanced Medium Range Air-to-Air Missile (AMRAAM). Curren plans and alternatives
 |url                    = http://www.cbo.gov/ftpdocs/84xx/doc8461/86doc17a.pdf
 |видавництво = The congress of the United States. Congressional Budget Office
 |рік                 = 1986
 |сторінки       = 8
 |сторінок       = 44
 |archivedate            = 2010-04-10
 |archiveurl             = https://web.archive.org/web/20100410232127/http://www.cbo.gov/ftpdocs/84xx/doc8461/86doc17a.pdf
}}</ref>.

У 1978 році спільно [[ВПС США|ВПС]] і [[ВМС США]] були сформульовані вимоги JSOR ({{lang-en|Joint Service Operational Requirement}}) до нових ракет. Вони включали в себе завдання створення ракети з активною ГСН, ведення бою одночасно з декількома літаками противника й сумісності з літаками як ВПС, так і ВМС<ref name="cbo_AMRAAM_8"/>. У 1980 році до програми приєдналися кілька країн НАТО. Був підписаний меморандум про розробку двох програм. Країни НАТО за участю США повинні були зайнятися програмою створення ракети малої дальності ASRAAM ({{lang-en|Advanced Short Range Air to Air Missile}}). США, за участю країн НАТО, займалися програмою створення ракети середньої дальності AMRAAM ({{lang-en|Advanced Medium-Range Air-to-Air Missile}})<ref name="cbo_AMRAAM_8"/>.

У грудні 1976 року до розробки концепції нової ракети приступили фірми [[Ford Aerospace]], [[General Dynamics]], [[Hughes]], [[Raytheon]] і [[Motorola]]/[[Northrop]]<ref name="Quo_Vadis">{{cite web|url=http://www.ausairpower.net/amraam.html|title=Quo Vadis - AMRAAM?|author=Carlo Kopp|language=англійською|accessdate=2010-04-12|archiveurl=https://www.webcitation.org/655SOjr2C?url=http://www.ausairpower.net/amraam.html|archivedate=2012-01-30|deadurl=no}}</ref>. У лютому 1979 року після закінчення концептуальної фази ({{lang-en|conceptual phase}}) опрацювання серед п'яти претендентів для продовження робіт було відібрано дві фірми — Hughes Aircraft Co. і Raytheon Co. Протягом 33 місяців фірми займалися опрацюванням технічного боку ракет і створенням льотних тестових прототипів. У грудні 1981 року фірмами Hughes і Raytheon були продемонстровані прототипи<ref name="globalsecurity_aim-120"/>. Фірма Hughes запропонувала ракету нормальної аеродинамічної схеми, що зовні нагадувала ракету Спарроу. Фірмою Raytheon була запропонована більш революційне компонування — зі зменшеними аеродинамічними поверхнями і несівним корпусом<ref name="Quo_Vadis"/>. Фірма Hughes Aircraft була оголошена переможцем конкурсу і з нею був укладений 50-місячний контракт вартістю 421 мільйон доларів<ref name="Quo_Vadis"/> на подальшу розробку ракети [8]. Розробка нової ракети йшла під індексом YAIM-120A<ref name="globalsecurity_aim-120">{{cite web|url=http://www.globalsecurity.org/military/systems/munitions/aim-120.htm|title=AIM-120 AMRAAM Slammer|work=www.globalsecurity.org|language=англійською|accessdate=2010-04-11|archive-date=7 жовтня 2006|archive-url=https://web.archive.org/web/20061007003844/http://www.globalsecurity.org/military/systems/munitions/aim-120.htm}}</ref><ref name="designation"/>.

Початковими планами передбачалося розгортання ракет в 1987 році, а габарити і вартість нової ракети мали бути менше, ніж у ракет Спарроу<ref name="cbo_AMRAAM_8"/>. У 1982 році другим виробником ракет була обрана фірма Raytheon, з часткою 40&nbsp;% в загальній кількості вироблених ракет. Планувалося виробити близько {{formatnum:24000}} ракет, а вартість програми оцінювалася в 10 мільярдів доларів<ref name="Quo_Vadis"/>. Однак реалізація даних планів зіткнулася з труднощами. Якщо витримати вимогу за габаритами вдалося, то зі строками та вартістю розробки виникли проблеми. Станом на 1984 рік затримка в строках розробки склала вже два роки, а вартість ракети на 120&nbsp;% перевищила спочатку заплановану&nbsp;— розрахункова ціна ракети зросла з 182 тисяч доларів до 438<ref name="cbo_AMRAAM_9">{{книга
 |заголовок     = Advanced Medium Range Air-to-Air Missile (AMRAAM). Curren plans and alternatives
 |url                    = http://www.cbo.gov/ftpdocs/84xx/doc8461/86doc17a.pdf
 |видавництво = The cogress of the Uited States. Congressional Budjet Office
 |рік                 = 1986
 |сторінки       = 9
 |сторінок       = 44
 |archivedate            = 2010-04-10
 |archiveurl             = https://web.archive.org/web/20100410232127/http://www.cbo.gov/ftpdocs/84xx/doc8461/86doc17a.pdf
}}</ref><ref group="прим.">В цінах 1987 фінансового року. Розрахункова ціна обчислюється як вартість розробки і виробництва запланованої кількості ракет.</ref>.

Програма розробки зіткнулася і з політичними труднощами. У зв'язку з невдачами і затримками при розробці компонентів ракет ASRAAM з програми її розробки вийшла [[Німеччина]], а потім й інші країни. США вирішили продовжувати розвиток ракет сімейства Сайдвіндер. У кінцевому підсумку програма була продовжена Великою Британією практично самостійно. Зміна планів по створенню ракет малої дальності привела і до перегляду планів по участі європейських країн у розробці AMRAAM. Німеччина і Велика Британія вирішили зайнятися розробкою ракети [[MBDA Meteor]], а Франція&nbsp;— самостійною розробкою ракети [[MICA]].

У лютому 1984 року відбувся перший випробувальний пуск AIM-120A з борту винищувача [[F-16]]. Але запуск повноцінної ракети з перехопленням реальної цілі відбувся тільки через три роки у вересні 1987 року. Перші постачання початкової партії ракет ({{lang-en|Low-Rate Initial Production}}) були здійснені ВПС в жовтні 1988&nbsp;року. У вересні 1991 року було оголошено про досягнення ракетами оперативної готовності ({{lang-en|Initial Operational Capability - IOC}})<ref name="designation"/>. Про досягнення оперативної готовності ракетами, поставленими ВМФ, було оголошено у вересні 1993 року<ref name="globalsecurity_aim-120"/>.

== Конструкція ==
[[Файл:AIM-120A AMRAAM scheme.svg|thumb|Схема ракет AIM-120A]]

Ракета AIM-120 виконана за нормальною аеродинамічною схемою з «Х» подібним розташуванням консолей крила і керма. Корпус ракети поділений на три відсіки: головний, бойової частини і хвостовий. Корпус покритий спеціальною фарбою сірого кольору, що витримує значний кінетичний нагрів<ref name="фактория">{{cite web|url=http://rbase.new-factoria.ru/missile/wobb/aim120/aim120.shtml|title="AMRAAM" AIM-120|work=ИС Ракетная техника|accessdate=2010-04-15|archiveurl=https://www.webcitation.org/655SQ8E0H?url=http://rbase.new-factoria.ru/missile/wobb/aim120/aim120.shtml|archivedate=2012-01-30|deadurl=no}}</ref>.

У головному відсіку розташований блок системи керування і наведення WGU ({{lang-en|Weapons Guidance Unit}}), що включає в себе обтічник, активну радіолокаційну [[голівка самонаведення|голівку самонаведення]] (ГСН), блок керування, [[Інерціальна навігація|інерціальний блок]], неконтактний детонатор TDD ({{lang-en|Target Detection Device}})<ref name="globalsecurity_aim-120"/>. На AIM-120A використовується блок наведення модифікації WGU-16/B<ref name="designation"/>.

Всі пристрої, крім радіопідривача, розташовані всередині конструкції, що складається з обтічника, титанової оболонки і кормового алюмінієвого шпангоута. Радіопідривач, інерціальний блок, блок керування і ГСН приєднуються до кормового шпангоуту єдиним модулем<ref name="globalsecurity_aim-120"/>. Радіопрозорий обтічник має довжину 530&nbsp;мм, діаметр біля основи&nbsp;— 178&nbsp;мм і виготовляється з [[кераміка|кераміки]] армованої [[скловолокно]]м<ref name="фактория"/>. Активна радіолокаційна головка самонаведення працює в єдиному з РЛС носія частотному X діапазоні (довжина хвилі 3 см). У ГСН застосований генератор зондуючого сигналу з використанням [[Лампа біжної хвилі|лампи біжної хвилі]] з вихідною потужністю 500&nbsp;Вт. Дальність захоплення цілі з [[Ефективна площа розсіювання|ЕПР]] = 3&nbsp;м² становить близько 16-18&nbsp;км<ref name="фактория"/>.

За ГСН розташований блок керування, що включає в себе автопілот з високопродуктивною мікро-ЕОМ на базі процесора з тактовою частотою 30&nbsp;МГц<ref name="фактория"/> і має пам'ять ємністю {{formatnum:56000}} 16-розрядних слів. ЕОМ є спільною для командної та радіолокаційної систем&nbsp;— за допомогою неї відбувається керування сервоприводами антени ГСН, обробка сигналів радіолокаційної апаратури, забезпечуються всі функції управління і командного зв'язку<ref name="globalsecurity_aim-120"/>. Використання ЕОМ дозволило здійснювати розрахунок параметрів взаємного руху цілі і ракети і виконувати розрахунок оптимальної траєкторії наведення і виведення ракети на ціль під ракурсом, необхідним для отримання найбільшого вражаючого ефекту бойової частини<ref name="фактория"/>. Модифікація AIM-120A не може бути перепрограмована і для зміни програмного забезпечення вимагає зміни апаратури. Пізніші модифікації отримали програмне забезпечення на [[перепрограмований постійний запам'ятовуючий пристрій|перепрограмованому постійному запам'ятовуючому пристрої]] ({{lang-en|Electronic Erasable Programmable Read Only Memory}}), що дозволило перепрограмовувати ракету перед вильотом<ref name="globalsecurity_aim-120"/>.

У задній частині блоку управління знаходиться [[карданов підвіс|безкарданна]] інерціальна платформа, в якій застосовані мініатюрні швидкісні гіроскопи. Вага платформи становить менше 1.4 кг<ref name="фактория"/>.

Відсік бойової частини ({{lang-en|Weapons Detonation Unit}}) інтегрований в корпус ракети. AIM-120A оснащується осколковою бойовою частиною (з готовими осколками) спрямованої дії WDU-33/B масою 23 кг<ref name="designation"/>, що складається власне з бойової частини, запобіжного виконавчого механізму FZU-49/B і контактного детонатора Mk 44 Mod 1<ref name="globalsecurity_aim-120"/>. У передній частині відсіку знаходиться роз'єм для з'єднання з головною частиною<ref name="globalsecurity_aim-120"/>.

Відсік двигуна WPU-6/B ({{lang-en|Weapons Propulsion Unit}}) складається з корпусу ракети, [[Твердопаливний ракетний двигун|твердопаливного ракетного двигуна]] (РДТП), соплового блоку і пристроїв для підвісу під літак AFD ({{lang-en|Arm/Fire Device}})<ref name="globalsecurity_aim-120"/>. Дворежимний РДТП розробки фірм [[Hercules Inc.|Hercules]]/[[Aerojet]]<ref name="designation"/> оснащений малодимним полібутадіеновим<ref name="globalsecurity_aim-120"/> паливом вагою 45 кг<ref name="фактория"/>. Корпус РДТП суміщений з корпусом ракети. Разом з двигуном виготовляється вогнева труба, навколо якої розташовується відсік керування. Сопловий блок виконаний знімним, для забезпечення знімання/установки відсіку керування. На корпусі відсіку двигуна розташовані роз'єми для установки знімних консолей крила<ref name="globalsecurity_aim-120"/>.

== Носії ==
[[Файл:Aim-120 030515-F-7709A-003.jpg|thumb|Пуск AIM-120 з винищувача F-15]]

Ракети AMRAAM є основною зброєю класу «повітря — повітря» всіх типів сучасних винищувачів американських збройних сил — [[McDonnell Douglas AV-8B Harrier II|«Harrier-II»]], [[F-15]], [[F-16]], [[F/A-18]], [[F-22]]. Нею буде оснащений і перспективний винищувач [[F-35]]. Ракети сімейства AIM-120 також стоять на озброєнні винищувачів країн [[НАТО]] та інших союзників США — [[McDonnell Douglas F-4 Phantom II|F-4F]], [[Panavia Tornado|«Tornado»]], [[Hawker Siddeley Harrier|«Harrier»]], [[Saab JAS 39 Gripen|JAS-39 «Grippen»]], «[[Eurofighter Typhoon]]». Ними озброювалися і вже зняті з озброєння винищувачі [[Grumman F-14 Tomcat|F-14D]] і [[Saab 37 Viggen|JAS-37 «Viggen»]]<ref name="фактория"/>.

Ракети можуть стартувати з рейкових пускових пристроїв LAU-127A (винищувачі F/A-18C/D), LAU-128A (F-15) і LAU-129A (F-16). З цих же напрямних можливий пуск ракет AIM-9 Sidewinder<ref name="globalsecurity_aim-120"/>.

== Тактика застосування ==

У загальному випадку траєкторія польоту ракети може складатися з трьох відрізків: командно-інерційного, автономного інерційного і активного радіолокаційного. Схема наведення принципово подібна для пусків із будь-якого виду носіїв. На винищувачі [[F/A-18]] ціль шукає бортова РЛС AN/APG-65. Вона здатна виділяти і одночасно супроводжувати до десяти найважливіших цілей. На бортовому індикаторі зображено вісім з них. Пілот вибирає ціль та запускає ракету. Режим активного самонаведення використовується в ближньому повітряному бою при візуальній видимості цілі<ref name="фактория"/>.

У разі пуску за межі візуальної видимості цілі, бортовою апаратурою носія здійснюється розрахунок траєкторії цілі та обчислення точки зустрічі ракети з цілі. Перед пуском інерційно-навігаційній системі ракети з борту носія передаються координати цілі. Після пуску ракети в бортовій апаратурі літака-носія фіксуються дані траєкторії цілі. Якщо ціль не маневрує, то передача з носія команд корекції не відбувається. Наведення AIM-120 на початковій ділянці здійснюється тільки за допомогою власної ІНС, а потім починає працювати активна ГСН. Як уже зазначалося, виявлення цілі з ЕПР = 3&nbsp;м² відбувається на дальностях порядку 16-18 км<ref name="фактория"/>.

Якщо ціль маневрує, бортовою апаратурою проводиться розрахунок її траєкторії і на ракету передаються скориговані координати цілі. Коригувальні команди передаються через бічні пелюстки діаграми напрямленості антени РЛС літака-носія з періодичністю її сканування. Ці команди ракета приймає за допомогою бортового приймача лінії зв'язку. За допомогою бортової апаратури носія можливо наведення одночасно до восьми ракет, запущених по різних цілях. Бортова апаратура відстежує для кожної ракети час, що залишився до захоплення цілі активною ГСН. Це дозволяє своєчасно вимикати передавання команд корекції. З ракети на носій може надходити телеметрична інформація про режими роботи систем ракети, включно з сигналом про захоплення цілі головкою самонаведення<ref name="фактория"/>.

У разі постановки ціллю звад, апаратура ракети на середньому і кінцевому відрізках може перемикатися в режим наведення на джерело завад. Відповідний режим наведення вибирається за концепцією «пустив і забув», згідно з якою льотчик повинен якомога раніше вийти з-під можливої атаки противника, перевівши ракету в режим інерційно-активного наведення<ref name="фактория"/>.

== Модифікації ==

=== AIM-120A ===

Базова модифікація ракети. Постачання цієї модифікації почалися в 1988 році, а у вересні 1991 року ракети досягли оперативної готовності ({{lang-en|Initial Operational Capability-IOC}})<ref name="designation"/>.

=== AIM-120B ===

AIM-120B, перші постачання якої почалися в 1994&nbsp;році, отримала новий блок наведення ({{lang-en|guidance section}}) WGU-41/B. Він мав перепрограмовувані модулі EPROM, новий цифровий процесор і ряд інших нових елементів<ref name="designation"/>. Ракета отримала можливість перепрограмування безпосередньо в транспортному контейнері<ref name="airwar">{{cite web|url=http://www.airwar.ru/weapon/avv/aim120.html|title=AIM-120 AMRAAM|work=airwar|accessdate=2010-04-30|archiveurl=https://www.webcitation.org/655SQrg0k?url=http://www.airwar.ru/weapon/avv/aim120.html|archivedate=2012-01-30|deadurl=no}}</ref>. Навчальні модифікації отримали позначення CATM-120B ({{lang-en|captive-carry missiles}}) і JAIM-120B ({{lang-en|test and evaluation missiles}})<ref name="designation"/>.

=== AIM-120C ===

В результаті виконання першого етапу програми комплексної модернізації ({{lang-en|P3I Phase 1 - Pre-Planned Product Improvement, Phase 1}}) була створена модифікація AIM-120С. Основною відмінністю від попередніх модифікацій стало зменшення розмаху крила і оперення до 447&nbsp;мм. Це було зроблено для забезпечення можливості розміщення ракет AIM-120 на внутрішній підвісці винищувача [[F-22 Raptor]]<ref name="designation"/>. Було знижено аеродинамічний опір, але дещо погіршилися маневрові характеристики<ref name="rusarm">{{cite web|url=http://www.rusarm.com/arhiv/n2_2008/zarubezhnye_rakety_vozduh-vozduh/|title=ЗАРУБЕЖНЫЕ РАКЕТЫ «ВОЗДУХ-ВОЗДУХ»|author=Владимир Ильин|accessdate=2010-04-30|archiveurl=https://www.webcitation.org/655STChge?url=http://www.rusarm.com/arhiv/n2_2008/zarubezhnye_rakety_vozduh-vozduh/|archivedate=2012-01-30|deadurl=yes}}</ref>. Ракета отримала вдосконалену систему інерціального наведення WGU-44/B<ref name="designation"/><ref name="rusarm"/>. За аналогією з AIM-120A/B навчальні варіанти ракет отримали позначення CATM-120C і JAIM-120C<ref name="designation"/>.

=== AIM-120C-4 ===

Першою модифікацією створеної в рамках другого етапу модернізації ''P3I Phase 2'' стала AIM-120C-4. Розміщення її у військах розпочато в 1999&nbsp;році. Ракета отримала нову бойову частину WDU-41/B меншої маси (18&nbsp;кг замість 23.5&nbsp;кг на ранніх модифікаціях)<ref name="designation"/>.

=== AIM-120C-5 ===

Наступною модифікацією по другому етапу стала ''AIM-120C-5''. Вона являє собою AIM-120C-4 з коротшою модифікованої секцією керування WCU-28/B з електронікою менших габаритів<ref name="designation"/>. Також були використані компактніші приводи рульових поверхонь<ref name="rusarm"/>. Це дозволило збільшити довжину паливного заряду на 127&nbsp;мм і підвищити дальність до 105 км<ref name="rusarm"/>. Нова секція двигуна отримала позначення WPU-16/B. Також на ракетах було застосовано нове програмне забезпечення, що підвищує роздільну здатність РЛ ГСН<ref name="rusarm"/> і була підвищена перешкодозахищеність<ref name="designation"/>. Модифікація AIM-120C-5 була призначена на експорт<ref name="rusarm"/>, її постачання почалися в липні 2000 року<ref name="designation"/>.

=== AIM-120C-6 ===

Для внутрішнього виробництва випускалася модифікація ''AIM-120C-6''<ref name="rusarm"/>, що є аналогом AIM-120C-5. Відмінністю було застосування радіопідривача нової конструкції ({{lang-en|TDD-Target Detection Device}})<ref name="designation"/>.

=== AIM-120C-7 ===

Результатом третього етапу модернізації (P3I Phase 3) стала ракета AIM-120C-7. Розробки почалися в 1998 році і проводилися з метою збільшення захисту від перешкод і виявлення їхнього джерела, удосконалення ГСН. Застосування компактнішої електроніки дозволило зменшити довжину приладового відсіку, а звільнений простір використати для додаткового палива. Це дозволило збільшити дальність стрільби. Замовником ракети були також ВМФ США, що розглядають їх як заміну знятих 2004 році з озброєння ракет великої дальності [[AIM-54 Phoenix]]. Льотні випробування з пусками по реальних цілях проводилися в серпні-вересні 2003 року<ref name="designation"/>. Розробка була закінчена в 2004 році, а постачання розпочато в 2006 році<ref name="rusarm"/>. У 2011 [[Австралія|Австралією]] були замовлені 110 ракет за ціною $&nbsp;202&nbsp;млн.

=== AIM-120D ===

У рамках четвертого етапу модернізації (P3I Phase 4) триває розробка ракети AIM-120D (раніше мала позначення AIM-120C-8). Ракета оснащується двосторонньою системою зв'язку і вдосконаленою ІНС з корекцією [[GPS]]. Це спільний проєкт ВВС і ВМФ США. Ракета повинна мати на 50&nbsp;% більшу дальність в порівнянні з AIM-120C-7<ref name="designation"/>&nbsp;— до 180 км<ref name="rusarm"/>. Перший запуск з борту F-22A був здійснений в квітні 2006 року<ref name="rusarm"/>. Прийняття на озброєння планувалося в 2008 році<ref name="rusarm"/>, але станом на березень 2010 року про закінчення випробувань не повідомлялося. Навчальна версія ракети ({{lang-en|inert captive-carry training version}}) матиме позначення CATM-120D<ref name="designation"/>.

=== NCADE ===
NCADE ({{lang-en|Network Centric Airborne Defense Element}})&nbsp;— програма розробки протиракети повітряного базування з використанням компонентів ракети AMRAAM<ref name="designation"/>. Призначена для перехоплення [[балістична ракета|балістичних ракет]] малої і середньої дальності на активному і висхідній ділянці траєкторії як в межах, так і поза атмосферою<ref name="NCADE_raytheon">{{cite web|url=http://www.raytheon.com/newsroom/feature/ncade_07-09/|title=Raytheon NCADE|date=07/06/2009|language=англійською|accessdate=2010-04-30|deadurl=yes|archiveurl=https://web.archive.org/web/20090807085459/http://www.raytheon.com/newsroom/feature/ncade_07-09/|archivedate=2009-08-07}}</ref> за рахунок прямого кінетичного попадання (технологія «hit to kill»)<ref>{{cite web|url=http://www.defenseindustrydaily.com/ncade-an-abm-amraam-03305/|title=NCADE: An ABM AMRAAM - Or Something More?|date=20 ноября 2008|language=англійською|accessdate=2010-04-11|archiveurl=https://www.webcitation.org/655STlo2n?url=http://www.defenseindustrydaily.com/ncade-an-abm-amraam-03305/|archivedate=2012-01-30|deadurl=no}}</ref>. Ракета буде двоступеневою і матиме габарити AMRAAM (довжина 3.66 метра і діаметр 178 міліметрів)<ref>{{cite web|url=http://www.raytheon.com/newsroom/rtnwcm/groups/rms/documents/content/rtn_rms_ncade_07-09_datasheet.pdf|title=Raytheon NCADE Network Centric Airborne Defense Element|language=англійською|accessdate=2010-04-30|deadurl=yes}}{{Недоступне посилання}}</ref>. Перший ступінь ракети являє собою блок двигуна ракети AMRAAM. Замість головної частини ракети AMRAAM встановлена спеціально розроблений другий ступінь. Другий ступінь створюється фірмою Aerojet і складається з РДТТ, блоку управління, тепловізійної ДБН від ракети [[AIM-9X Sidewinder]] і головного обтічника, що скидається. Двигун має час роботи 25 секунд і здатний створити тягу 550 ньютонів<ref name="designation"/>. Комбінована установка двигуна має чотири хвостових сопла і чотири сопла поперечного управління, що дозволяє створювати тягу як у поздовжньому, так і поперечному напрямках.

Планується, що за рахунок двигуна першого ступеня ракета буде запущена вгору під досить крутим кутом в розрахункову точку. Після відділення другого ступеня буде здійснено скидання головного обтічника, захоплення цілі ГСН і кінетичне перехоплення балістичної ракети на старті<ref name="designation"/>. Використання двигуна поперечного управління дозволить здійснювати перехоплення в розріджених шарах атмосфери і забезпечити пряме попадання бойової ступені в ціль.

Оскільки нова ракета використовує систему керування та пускові установки ракет AMRAAM, вона буде сумісна з усіма її носіями, використовувати існуючі засоби зберігання і транспортування. Відносно мала маса ракети дозволить застосовувати її з борту [[безпілотний літальний апарат|безпілотних літальних апаратів]]<ref name="Raytheon_4_12_2007">{{cite web|url=http://raytheon.mediaroom.com/index.php?s=43&item=881&pagetemplate=release|title=Raytheon Successfully Tests New Air-Launched Missile Defense System|date=4 декабря 2007 года|language=англійською|accessdate=2010-04-11|archiveurl=https://www.webcitation.org/655SUZsYc?url=http://raytheon.mediaroom.com/index.php?s=43|archivedate=2012-01-30|deadurl=no}}</ref>. За рахунок використання в конструкції великої кількості вже створених компонентів і відпрацьованих технологій, очікуються зниження технічних ризиків та фінансових витрат.

Ракета розроблялася в ініціативному порядку фірмою [[Рейтеон]]. 3 грудня 2007 з борту F-16 був здійснений тестовий запуск двох модифікованих ракет AIM-9X Sidewinder<ref name="Raytheon_4_12_2007"/>. Випробування повинні були показати здатність модифікованої ГСН відстежувати і супроводжувати балістичну ціль. Було здійснене успішне перехоплення балістичної цілі, хоча до завдання випробувань воно не входило. У 2008 році фірма Рейтеон уклала дворічний контракт вартістю 10 мільйонів доларів на подальшу розробку ракети<ref>{{cite web|url=http://www.raytheon.com/newsroom/feature/ncade_07-09/|title=Raytheon Network Centric Airborne Defense Element|date=07.06.2009|language=англійською|accessdate=2010-04-11|deadurl=yes|archiveurl=https://web.archive.org/web/20090807085459/http://www.raytheon.com/newsroom/feature/ncade_07-09/|archivedate=07.08.2009}}</ref>. Незважаючи на істотні скорочення військових витрат на 2010 фінансовий рік, на програму NCADE запитане 3,5 мільйона доларів<ref name="Flightglobal_NCADE">{{cite web|url=http://www.flightglobal.com/articles/2009/06/04/327420/raytheons-ncade-survives-fy10-budget-cuts.html|title=Raytheon's NCADE survives FY10 budget cuts|author=Stephen Trimble|date=04/06/09|publisher=Flightglobal.com|language=англійською|accessdate=2010-04-11|archiveurl=https://www.webcitation.org/655SVMdhQ?url=http://www.flightglobal.com/news/articles/raytheons-ncade-survives-fy10-budget-cuts-327420/|archivedate=2012-01-30|deadurl=no}}</ref>. За заявами фірми Рейтеон чотирирічна програма розробки, виробництва та розгортання першої партії з 20 ракет обійдуться американському платнику податків у 400 мільйонів доларів<ref name="Flightglobal_NCADE"/>.

== ЗРК на базі AMRAAM ==

=== NASAMS ===
{{Main|NASAMS}}

Ракета AIM-120 використовується в норвезько-американському зенітно-ракетному комплексі [[NASAMS]] ({{lang-en|Norwegian Advanced Surface-to-Air Missile System}}). Він розроблявся спільно [[Raytheon]] і норвезькою Norsk Forsvarteknologia (зараз [[Kongsberg Defence Systems|Kongsberg Defence Systems]]) з 1989 по 1993 роки<ref name="factoria_NASAMS">{{cite web|url=http://rbase.new-factoria.ru/missile/wobb/nasams/nasams.shtml|title=Зенитно-ракетный комплекс NASAMS|publisher=ИС Ракетная техника.|language=російською|accessdate=25 апреля 2010|archiveurl=https://www.webcitation.org/655SVy9o4?url=http://rbase.new-factoria.ru/missile/wobb/nasams/nasams.shtml|archivedate=2012-01-30|deadurl=no}}</ref>. У батареї комплексу використовується машина управління, [[Радар|РЛС]] і три пускові установки з шістьма напрямними. Загальна вартість розробки та розгортання до 1999 року шести батарей оцінювалася в 250 мільйонів доларів.

Комплекс розроблявся для використання ракет AIM-120A, тому іноді для його ракет можна зустріти позначення MIM-120A, хоча офіційно такого позначення не існує<ref name="designation"/>. Постачання комплексу [[ВПС Норвегії]] почалися в 1994 році, а в 1995 році перший комплекс заступив на бойове чергування<ref name="army-technology">{{cite web|url=http://www.army-technology.com/projects/surface-launched/|title=Surface-Launched AMRAAM (SL-AMRAAM / CLAWS) Medium-Range Air Defence System, USA|language=англійською|accessdate=2010-04-30|archiveurl=https://www.webcitation.org/655SWdBmo?url=http://www.army-technology.com/projects/surface-launched/|archivedate=2012-01-30|deadurl=no}}</ref>. Повідомлялося про постачання одного комплексу в США і чотирьох до Іспанії в 2003 році<ref name="army-technology"/>.

В серпні 2005 року фірма Kongsberg уклала з норвезьким ВПС контракт на розробку модифікованого комплексу&nbsp;— NASAMS&nbsp;II, що надійшов у війська в липні 2007 року<ref name="army-technology"/>. Комплекс отримав нову систему тактичного зв'язку, інтегровану з системою зв'язку НАТО. У грудні 2006 року армія Данії уклала контракт на постачання шести батарей ЗРК NASAMS&nbsp;II з початком постачань в 2009 році<ref name="army-technology"/>.

=== CLAWS ===

У 1995 році Армія США розглядала можливість використання ракет AMRAAM з модифікованих стаціонарних пускових установок [[MIM-23 Hawk|ЗРК Hawk]] і мобільних пускових установок з шасі [[HMMWV]] (Project 559&nbsp;— програма HUMRAAM&nbsp;— «Hummer-AMRAAM»). Розробки за програмою HUMRAAM лягли в основу комплексу CLAWS ({{lang-en|Complimentary Low-Altitude Weapon System}}) замовленого [[Корпус морської піхоти США|Корпусом морської піхоти США]]<ref name="designation"/>. У квітні 2001 року фірма Raytheon уклала контракт на розробку комплексу<ref name="designation"/>. Незважаючи на проведення у 2003—2005 роках успішних випробувань ЗРК стрільбою по різних цілях, у серпні 2006 року програма була зупинена замовником у зв'язку з необхідністю економії коштів<ref name="factoria_slamraam">{{cite web|url=http://rbase.new-factoria.ru/missile/wobb/slamraam/slamraam.shtml|title=Зенитный ракетный комплекс средней дальности SLAMRAAM|work=Информационная система "Ракетная техника"|accessdate=2010-04-30|archiveurl=https://www.webcitation.org/655SXbAun?url=http://rbase.new-factoria.ru/missile/wobb/slamraam/slamraam.shtml|archivedate=2012-01-30|deadurl=no}}</ref>.

=== SL-AMRAAM/SL-AMRAAM-ER ===

Армія США планує створити ЗРК середньої дальності під назвою SL-AMRAAM (Surface-Launched AMRAAM). Як і комплекс CLAWS, є розвитком програми HUMRAAM і використовує самохідну пускову установку на базі всюдихода HMMWV. Цим ЗРК планується замінити частину комплексів [[M1097 Avenger|Евенджер]] з ракетою [[FIM-92 Stinger]]. Перші постачання комплексу плануються в 2012 році<ref name="factoria_slamraam"/>.
 
У червні 2007 року фірма Рейтеон анонсувала дві програми з удосконалення комплексу SL-AMRAAM. Планується створити універсальну пускову установку для ракет AMRAAM і ракет AIM-9X Sidewinder з дальністю 10&nbsp;км. Ракети запускаються з однієї і тієї самої рейкової напрямної. На виставці в [[Ле Бурже (Міжнародний авіасалон)|Ле-Бурже]] в 2007 році демонструвалася пускова установка з шістьма напрямними і встановленими на ній чотирма ракетами AIM-120 і двома ракетами AIM-9X.

Також для заміни комплексу [[MIM-23 Hawk|ЗРК Hawk]] планується розробити в рамках програми SL-AMRAAM-ER ракету великої дальності. Ракета повинна мати дальність 40 км<ref name="army-technology"/>. Макет нової ракети також був показаний на авіасалоні [[Ле Бурже (Міжнародний авіасалон)|Ле-Бурже]] в 2007 році<ref>{{cite web|url=http://www.gosniias.ru/pages/issues/ti/2007/ti2807.htm#6|title=ГосНИИ АС. ЭКСПРЕСС-ИНФОРМАЦИЯ. США. Расширение возможностей ЗУР SL-AMRAAM|accessdate=2010-04-30|archiveurl=https://www.webcitation.org/655SYDnhS?url=http://www.gosniias.ru/pages/issues/ti/2007/ti2807.htm#6#6|archivedate=2012-01-30|deadurl=yes}}</ref>. За заявою Дж. Гарретта, віцепрезидента фірми Рейтеон, нова ракета створюється на базі ракети [[RIM-162 ESSM|ESSM]] з використанням її блоку двигуна і бойової частини, а ГСН і система управління взяті від ракети AMRAAM<ref>{{cite web|url=http://www.flightglobal.com/articles/2007/06/20/214940/raytheon-goes-for-grand-slam.html|title=Raytheon goes for grand slam|work=www.flightglobal.com|language=англійською|accessdate=2010-04-30|archiveurl=https://www.webcitation.org/655SZ1IIJ?url=http://www.flightglobal.com/news/articles/raytheon-goes-for-grand-slam-214940/|archivedate=2012-01-30|deadurl=no}}</ref>. Перші випробування нової ракети SL-AMRAAM-ER були проведені в Норвегії в 2008 році<ref>{{cite web|url=http://www.defensenews.com/osd_story.php?sh=VSDA&i=3590322|title=Raytheon Tests Extended SL-AMRAAM|author=Kris Osborn|date=19 июня 2008|language=англійською|accessdate=2010-05-05|deadurl=yes}}{{Недоступне посилання}}</ref>.
<gallery>
File:NASAMS 1, Bodø, 2005.jpg|AIM-120 AMRAAM в ЗРК NASAMS
File:AIM-120 AMRAAM P6230147.JPG|Пускова установка SL-AMRAAM в Ле-Бурже 2007 з ракетами AIM-120 і AIM-9X.
File:AMRAAM-ER.jpg|Макет ракети SL-AMRAAM-ER на Ле-Бурже 2007.
</gallery>

== Тактико-технічні характеристики ==

{| class="standard wide" align="center" style="text-align:center"
|-
! align="right"|Модифікація
! AIM-120A<ref name="designation"/>
! AIM-120B<ref name="designation"/>
! AIM-120C<ref name="designation"/>
! AIM-120C-4<ref name="designation"/>
! AIM-120C-5<ref name="designation"/>
! AIM-120C-6
! AIM-120C-7<ref>{{cite web|url=http://www.raytheon.com/capabilities/products/stellent/groups/rms/documents/content/cms01_054563.pdf|title=AMRAAM Advanced Medium-Range Air-to-Air Missile|language=англійською|accessdate=2010-05-05|deadurl=yes|archiveurl=https://web.archive.org/web/20110514084617/http://www.raytheon.com/capabilities/products/stellent/groups/rms/documents/content/cms01_054563.pdf|archivedate=2011-05-14}}</ref>
! AIM-120D
|-
|
|
|
| P3I Phase 1
| colspan="3"| P3I Phase 2
| P3I Phase 3
| P3I Phase 4
|-
! align="right"|Рік початку поставок
|  1991
|  1994
|  1996
|  1999
|  2005
|  2005
|  2009
|  2007?
|-
! align="right"|Максимальна дальність пуску, км
| colspan="4" | 50-70
| colspan="2" | 105
| 120<ref name="rusarm"/>
| 180<ref name="rusarm"/>
|-
! align="right"|Мінімальна дальність пуску
| 2 км<ref name="designation"/>
| colspan="7" | ?
|-
! align="right"|Довжина ракети
| colspan="8" | 3,66 м (12 футів)
|-
! align="right"|Діаметр корпусу ракети
| colspan="8" | 178 мм (7 дюймів)
|-
! align="right"|Розмах крила
| colspan="2" | 533 мм <br/>(21 дюйм)
| colspan="4" | 447 мм <br/>(17,6 дюйма)
| 445 мм <br/>(17,5 дюйма)
|
|-
! align="right"|Розмах рулів
| colspan="2" | 635 мм <br/>(25 дюймів)
| colspan="4" | 447 мм <br/>(17,6 дюйма)
| 447 мм<br/>(17,6 дюйма)
|
|-
! align="right"|Стартова вага, кг
|  157
|
|
|
|
|
|  161,5
|
|-
! align="right"|Максимальна швидкість польоту
|  colspan="8"| 4М
|-
! align="right"| БЧ
|  colspan="3"| ОФ 23 кг (50 фунтів)
|  colspan="3"| ОФ 18 кг (40 фунтів)
|  ОФ 20,5 кг (45 фунтів)
|
|-
! align="right" | Система наведення
|  colspan="7" | ІНС + радіоканал + АРЛ ГСН
|  ІНС + GPS + двосторонній канал + АРЛ ГСН
|-
! align="right" | Відсік БЧ (Weapons Detonation Unit)
|  colspan="3" | WDU-33/B
|  colspan="3" | WDU-41/B
|  ??
|
|-
! align="right" | Навігаційний відсік (Guidance Unit)
|  WGU-16/B
|  WGU-41/B
|  WGU-44/B
|
|
|
|  ??
|  ??
|-
! align="right"|Відсік рушія (Propulsion Section)
|  colspan="4"| WPU-6/B
|  colspan="2"| WPU-16/B
|  ??
|  ??
|-
! align="right"|Блок управління (Control Section)
| WCU-11/B
|
|
|
| WCU-28/B
|
|  ??
|  ??
|}

== Виробництво ==

Програма закупівель США<ref group="прим.">Дані в цій таблиці за деякі роки містять планові цифри, тому підсумкова цифра по даній таблиці не збігається з кількістю реально закуплених ракет.</ref>
{| class="standard wide" align="center" style="text-align:center"
|-
! rowspan="2"|Фінансовий рік (контракт)
! colspan="2"|кількість, штук
! colspan="2"|сума, млн. $<ref group="прим.">У цінах поточного фінансового року. Увага! Сума виділена на закупівлі включає в себе як ціну самих ракет, так і вартість закупівлі матеріалів на подальші поставки, запчастини та комплектуючі до ракет тощо</ref>
! rowspan="2"|коментар
|-
! AirForce
! Navy
! AirForce
! Navy
|-
!1987 (Lot 1)<ref name="закупки1981_1995_А-13">{{Cite web |url=http://www.cbo.gov/ftpdocs/75xx/doc7535/94doc02b.pdf |title=Закупівлі 1981—1995, стор А-13 |accessdate=23 листопада 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20111012185455/http://cbo.gov/ftpdocs/75xx/doc7535/94doc02b.pdf |archivedate=12 жовтня 2011 |deadurl=yes }}</ref>
|  180
|  0
|  593
|  0
|
|-
!1988 (Lot 2)<ref name="закупки1981_1995_А-13"/>
|  400
|  0
|  712
|  0
|
|-
!1989 (Lot 3)<ref name="закупки1981_1995_А-15">{{Cite web |url=http://www.cbo.gov/ftpdocs/75xx/doc7535/94doc02b.pdf |title=Закупівлі 1981—1995, стор А-15 |accessdate=23 листопада 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20111012185455/http://cbo.gov/ftpdocs/75xx/doc7535/94doc02b.pdf |archivedate=12 жовтня 2011 |deadurl=yes }}</ref>
|  874
|  26
|  795
|  35
|
|-
!1990 (Lot 4)<ref name="закупки1981_1995_А-15"/>
|  815
|  85
|  686
|  102
|
|-
!1991 (Lot 5)<ref name="закупки1981_1995_А-15"/>
|  510
|  300
|  535
|  286
|
|-
!1992 (Lot 6)<ref name="закупки1981_1995_А-15"/>
|  630
|  191
|  532
|  192
|
|-
!1993 (Lot 7)<ref name="закупки1981_1995_А-15"/>
|  1000
|  165
|  606
|  102
|
|-
!1994 (Lot 8)<ref name="закупки1981_1995_А-15"/>
|  1007
|  75
|  487
|  58
|  План
|-
!1995 (Lot 9)<ref name="закупки1981_1995_А-15"/>
|  413
|  106
|  310
|  8
|  План
|-
!1996 (Lot 10)
|  ?
|  ?
|
|
| згідно з [http://oai.dtic.mil/oai/oai?verb=getRecord&amp;metadataPrefix=html&amp;identifier=ADA368946 Component Breakout of the Advanced Medium Range Air-To-Air Missiles] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110717145048/http://oai.dtic.mil/oai/oai?verb=getRecord |date=17 липня 2011 }} по 1996 фінансовий рік включно МО США отримало 7342 ракети, витративши 6,6 мільярда доларів (вартість розробки і виробництва).
|-
!1997 (Lot 11)<ref>{{cite web
 |url         = http://www.defenselink.mil/comptroller/defbudget/fy1999/fy1999_weabook.pdf
 |title       = Department of Defense Budget for Fiscal Year 1999
 |last        = 
 |work        = defenselink.mil
 |publisher   = US Department of Defence
 |format      = pdf
 |pages       = стр. 36
 |language    = англійською
 |accessdate  = 
 |archiveurl  = https://www.webcitation.org/6157tQXXj?url=http://comptroller.defense.gov/defbudget/fy1999/fy1999_weabook.pdf
 |archivedate = 2011-08-20
 |deadurl     = no
}}</ref>
|  133
|  100
|  110,6
|  50,3
| Ціна однієї ракети згідно з Lot 11&nbsp;— 340 тисяч доларів<ref name="globalsecurity_aim-120"/>.
|-
!1998 (Lot 12)<ref>{{cite web
 |url         = http://www.defenselink.mil/comptroller/defbudget/fy2000/fy2000_weabook.pdf
 |title       = Department of Defense Budget for Fiscal Year 2000
 |last        = 
 |work        = defenselink.mil
 |publisher   = US Department of Defence
 |format      = pdf
 |pages       = стр. 33
 |language    = англійською
 |accessdate  = 
 |archiveurl  = https://www.webcitation.org/6157ttHF1?url=http://comptroller.defense.gov/defbudget/fy2000/fy2000_weabook.pdf
 |archivedate = 2011-08-20
 |deadurl     = no
}}</ref>
|  173
|  120
|  101,9
|  54,1
| Lot 12 включає в себе виробництво 813 ракет (з них 520 на експорт) на суму 243 мільйони доларів (ціна однієї ракети {{formatnum:299000}} доларів)<ref name="globalsecurity_aim-120"/>.
|-
!1999 (Lot 13)<ref name="fy2001">{{cite web
 |url         = http://www.defenselink.mil/comptroller/defbudget/fy2001/fy2001_weabook.pdf
 |title       = Department of Defense Budget for Fiscal Year 2001
 |last        = 
 |work        = defenselink.mil
 |publisher   = US Department of Defence
 |format      = pdf
 |pages       = стр. 35
 |language    = англійською
 |accessdate  = 
 |archiveurl  = https://www.webcitation.org/6157uKane?url=http://comptroller.defense.gov/defbudget/fy2001/fy2001_weabook.pdf
 |archivedate = 2011-08-20
 |deadurl     = no
}}</ref>
|  180
|  100
|  89,7
|  50,5
|
|-
!2000 (Lot 14)<ref name="fy2001"/>
|  187
|  100
|  89,7
|  46,1
| План
|-
!2001 (Lot 15)<ref>{{cite web
 |url         = http://www.defenselink.mil/comptroller/defbudget/fy2003/fy2003_weabook.pdf
 |title       = Department of Defense Budget for Fiscal Year 2003
 |last        = 
 |work        = defenselink.mil
 |publisher   = US Department of Defence
 |format      = pdf
 |pages       = стр. 34
 |language    = англійською
 |accessdate  = 
 |archiveurl  = https://www.webcitation.org/6157unGzB?url=http://comptroller.defense.gov/defbudget/fy2003/fy2003_weabook.pdf
 |archivedate = 2011-08-20
 |deadurl     = no
}}</ref>
|  170
|  63
|  95,7
|  37,6
|
|-
!2002 (Lot 16)<ref>{{cite web
 |url         = http://www.defenselink.mil/comptroller/defbudget/fy2004/fy2004_weabook.pdf
 |title       = Department of Defense Budget for Fiscal Year 2004
 |last        = 
 |work        = defenselink.mil
 |publisher   = US Department of Defence
 |format      = pdf
 |pages       = стр. 34
 |language    = англійською
 |accessdate  = 
 |archiveurl  = https://www.webcitation.org/6157vUk9F?url=http://comptroller.defense.gov/defbudget/fy2004/fy2004_weabook.pdf
 |archivedate = 2011-08-20
 |deadurl     = no
}}</ref>
|  190
|  55
|  100,2
|  36,5
|
|-
!2003 (Lot 17)<ref>{{cite web
 |url         = http://www.defenselink.mil/comptroller/defbudget/fy2005/fy2005_weabook.pdf
 |title       = Department of Defense Budget for Fiscal Year 2005
 |last        = 
 |work        = defenselink.mil
 |publisher   = US Department of Defence
 |format      = pdf
 |pages       = стр. 35
 |language    = англійською
 |accessdate  = 
 |archiveurl  = https://www.webcitation.org/6157vwVWg?url=http://comptroller.defense.gov/defbudget/fy2005/fy2005_weabook.pdf
 |archivedate = 2011-08-20
 |deadurl     = no
}}</ref>
|  158
|  76
|  84,9
|  50,5
|
|-
!2004 (Lot 18)<ref>{{cite web
 |url         = http://www.defenselink.mil/comptroller/defbudget/fy2006/fy2006_weabook.pdf
 |title       = Department of Defense Budget for Fiscal Year 2006
 |last        = 
 |work        = defenselink.mil
 |publisher   = US Department of Defence
 |format      = pdf
 |pages       = стр. 32
 |language    = англійською
 |accessdate  = 
 |archiveurl  = https://www.webcitation.org/6157wNwcw?url=http://comptroller.defense.gov/defbudget/fy2006/fy2006_weabook.pdf
 |archivedate = 2011-08-20
 |deadurl     = no
}}</ref>
|  159
|  42
|  98,4
|  36,9
|
|-
!2005 (Lot 19)<ref>{{cite web
 |url         = http://www.defenselink.mil/comptroller/defbudget/fy2007/fy2007_weabook.pdf
 |title       = Department of Defense Budget for Fiscal Year 2007
 |last        = 
 |work        = defenselink.mil
 |publisher   = US Department of Defence
 |format      = pdf
 |pages       = стр. 36
 |language    = англійською
 |accessdate  = 
 |archiveurl  = https://www.webcitation.org/6157wrXMj?url=http://comptroller.defense.gov/defbudget/fy2007/fy2007_weabook.pdf
 |archivedate = 2011-08-20
 |deadurl     = no
}}</ref>
|  159
|  37
|  106,9
|  28,9
|
|-
!2006 (Lot 20)<ref name="fy2008">{{cite web
 |url         = http://www.defenselink.mil/comptroller/defbudget/fy2008/fy2008_weabook.pdf
 |title       = Department of Defense Budget for Fiscal Year 2008
 |last        = 
 |work        = defenselink.mil
 |publisher   = US Department of Defence
 |format      = pdf
 |pages       = стр. 42
 |language    = англійською
 |accessdate  = 
 |archiveurl  = https://www.webcitation.org/6157xee4q?url=http://comptroller.defense.gov/defbudget/fy2008/fy2008_weabook.pdf
 |archivedate = 2011-08-20
 |deadurl     = no
}}</ref>
|  8
|  48
|  103,1
|  73,8
|
|-
!2007 (Lot 21)<ref name="fy2008"/>
|  87
|  128
|  115,4
|  88,3
| План
|-
!2008 (Lot 22)<ref name="fy2010">{{cite web
 |url         = http://www.defenselink.mil/comptroller/defbudget/fy2010/FY2010_Weapons.pdf
 |title       = Department of Defense Budget for Fiscal Year 2010
 |last        = 
 |work        = defenselink.mil
 |publisher   = US Department of Defence
 |format      = pdf
 |pages       = стр. 3-38
 |language    = англійською
 |accessdate  = 
 |archiveurl  = https://www.webcitation.org/6157yZLtK?url=http://comptroller.defense.gov/defbudget/fy2010/FY2010_Weapons.pdf
 |archivedate = 2011-08-20
 |deadurl     = no
}}</ref>
|  133
|  52
|  190,8
|  8
|
|-
!2009 (Lot 23)<ref name="fy2010"/>
|  133
|  57
|  203,8
|  93
| План
|-
!2010 (Lot 24)<ref name="fy2010"/>
|  196
|  79
|  291,8
|  145,5
| План
|}

Станом на 31 грудня 2009 року планується виробництво {{formatnum:17840}} ракет, а загальна вартість програми (розробки та виробництва) оцінюється в $&nbsp;{{formatnum:21283300000}}<ref>{{cite web|url=http://preview.defenselink.mil/news/PACPRESS.pdf|title=SAR Program Acquisition Cost Summary As of Date: December 31, 2009|language=англійською|accessdate=2010-05-05|archiveurl=https://www.webcitation.org/655SZcvAO?url=http://preview.defenselink.mil/news/PACPRESS.pdf|archivedate=2012-01-30|deadurl=yes}}</ref>.

== Експлуатація та бойове застосування ==
Середній час напрацювання на відмову для ракет AIM-120 становить 1500 годин<ref name="midkiff">{{cite web|url=http://www.midkiff.cz/index.php?page=defence&url=raytheon&url2=amraam|title=AMRAAM's Performance and Reliability is Combat-Proven!|language=англійською|accessdate=2010-05-01|archiveurl=https://www.webcitation.org/655Sa4a42?url=http://www.midkiff.cz/index.php?page=defence|archivedate=2012-01-30|deadurl=yes}}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.hughesmissiles.com/production_programs/amraam/amraam2.htm|title=AMRAAM|language=англійською|accessdate=2010-05-01|archiveurl=https://www.webcitation.org/655SazG2Q?url=http://www.hughesmissiles.com/production_programs/amraam/amraam2.htm|archivedate=2012-01-30|deadurl=yes}}</ref>.

Зафіксовані такі випадки бойового застосування ракет AIM-120:
* 27 грудня 1992. Ірак. AIM-120A, запущеною з F-16, збитий іракський [[МіГ-25]]<ref name="midkiff"/>.
* 17 січня 1993. Ірак. AIM-120A, запущеною з F-16, збитий іракський [[МіГ-23]]<ref name="midkiff"/>.
* 18 січня 1993. Ірак. AIM-120A, запущеною з F-15, збитий іракський МіГ-25<ref name="midkiff"/>.
* 28 лютого 1994. AIM-120A, запущеною з F-16, збитий [[G-4 Super Galeb]] боснійських сербів<ref name="midkiff"/>.
* 24 березня 1999. Косово. AIM-120B, запущеною з голландського (RNeAF) F-16, збитий сербський [[МіГ-29]]<ref name="APA-Rus-BVR-AAM">{{cite web|url=http://www.ausairpower.net/APA-Rus-BVR-AAM.html|title=The Russian Philosophy of Beyond Visual Range Air Combat|author=Carlo Kopp|date=25.04.2008|language=англійською|accessdate=2010-05-01|archiveurl=https://www.webcitation.org/655Sbbsn6?url=http://www.ausairpower.net/APA-Rus-BVR-AAM.html|archivedate=30.01.2012|deadurl=no}}</ref>
* 24 березня 1999. Косово. AIM-120C, запущеною з американського F-15, збитий МіГ-29<ref name="APA-Rus-BVR-AAM"/>
* 24 березня 1999. Косово. AIM-120C, запущеною з американського F-15, збитий МіГ-29<ref name="APA-Rus-BVR-AAM"/>
* 26 березня 1999. Косово. AIM-120C, запущеною з американського F-15, збитий МіГ-29<ref name="APA-Rus-BVR-AAM"/>
* 26 березня 1999. Косово. AIM-120C, запущеною з американського F-15, збитий МіГ-29<ref name="APA-Rus-BVR-AAM"/>
* 4 травня 1999. Косово. AIM-120A, запущеною з американського F-16, збитий МіГ-29<ref name="APA-Rus-BVR-AAM"/>

У Північному Іраку 14 квітня 1994 ракетою AMRAAM, запущеної з американського F-15C 53-винищувальної ескадрильї ({{lang-en|53-rd Fighter Squadron}}), помилково був збитий один з двох американських вертольотів [[Sikorsky UH-60 Black Hawk|UH-60 «Блек Хок»]]<ref>{{cite web|url=http://www.nytimes.com/1994/04/15/world/us-jets-over-iraq-attack-own-helicopters-in-error-all-26-on-board-are-killed.html|title=U.S. Jets over Iraq attack own helicopters in error ; all 26 on board are killed|author=MICHAEL R. GORDON|date=15.04.1994|language=англійською|accessdate=2010-05-01|archiveurl=https://www.webcitation.org/655SfGVYu?url=http://www.nytimes.com/1994/04/15/world/us-jets-over-iraq-attack-own-helicopters-in-error-all-26-on-board-are-killed.html|archivedate=30.01.2012|deadurl=no}}</ref>.

Під час військових навчань в Естонії 7 серпня 2018 року іспанський літак [[Eurofighter Typhoon|Eurofighter EF2000]] випадково здійснив запуск ракети AIM-120 AMRAAM. Станом на кінець серпня рештки ракети так і не були знайдені<ref>{{cite web | url = https://medium.com/dfrlab/balticbrief-accidental-missile-launched-over-estonia-26fe8c222a2b?source=rss-105bc7078bae------2 | title = #BalticBrief: Accidental Missile Launched Over Estonia | publisher = DFRLab | date = 2018-08-27 | accessdate = 27 серпня 2018 | archive-date = 28 серпня 2018 | archive-url = https://web.archive.org/web/20180828001712/https://medium.com/dfrlab/balticbrief-accidental-missile-launched-over-estonia-26fe8c222a2b?source=rss-105bc7078bae------2 }}</ref>.

== Оператори ==

За даними компанії-виробника Rayteon, ракети AMRAAM знаходяться на озброєнні 33 країн світу<ref>{{cite web|url=http://www.raytheon.com/capabilities/products/amraam/|title=Advanced Medium-Range Air-to-Air Missile (AMRAAM)|language=англійською|accessdate=2009-04-25|archiveurl=https://www.webcitation.org/655SfnDzM?url=http://www.raytheon.com/capabilities/products/amraam/|archivedate=2012-01-30|deadurl=no}}</ref>. Поставки ракет здійснюються тільки союзникам США і, в основному, призначені для озброєння літаків американської розробки&nbsp;— [[F-4]], [[F-15]] і [[F-16]].

{{columns |width=280px
|col1 =
;{{Країна з прапорцем|AUS}}
* [[Військово-повітряні сили Австралії|Королівські військово-повітряні сили Австралії]]
** [[F/A-18 Hornet]]
** [[Boeing F/A-18E/F Super Hornet|F/A-18E/F Super Hornet]]
;{{Країна з прапорцем|BHR}}
* [[Королівські військово-повітряні сили Бахрейну]]
** [[F-16 Fighting Falcon]]
;{{Країна з прапорцем|BEL}}
* [[Повітряна складова Збройних сил Бельгії]]
** [[F-16 Fighting Falcon]]
;{{Країна з прапорцем|UK}}
* [[Королівські військово-повітряні сили Великої Британії]]
** [[Eurofighter Typhoon]]
;{{Країна з прапорцем|GRE}}
* [[Військово-повітряні сили Греції]]
** [[F-4 Phantom II]]
** [[F-16 Fighting Falcon]]
;{{Країна з прапорцем|DEN}}
* [[Королівські військово-повітряні сили Данії]]
** [[F-16 Fighting Falcon]]
;{{Країна з прапорцем|ISR}}
* [[Військово-повітряні сили Ізраїлю]]
** [[F-15 Eagle|F-15C/D Eagle]]
** [[McDonnell Douglas F-15E Strike Eagle#F-15I|F-15I]]
** [[F-16 Fighting Falcon#F-16 C.2FD|F-16I Fighting Falcon (Sufa)]]
;{{Країна з прапорцем|ESP}}
* [[Військово-повітряні сили Іспанії]]
** [[F/A-18 Hornet]]
** [[Eurofighter Typhoon]]
* [[Сухопутні війська Іспанії]]
** [[NASAMS]]
* [[Військово-морські сили Іспанії]]
** [[McDonnell Douglas AV-8B Harrier II|AV-8 Harrier II]]
;{{Країна з прапорцем|ITA}}
* [[Військово-повітряні сили Італії]]
** [[Eurofighter Typhoon]]
** [[F-16 Fighting Falcon]]
* [[Військово-морські сили Італії]]
** [[McDonnell Douglas AV-8B Harrier II|AV-8 Harrier II]]
;{{Країна з прапорцем|JOR}}
* [[Королівські військово-повітряні сили Йорданії]]<ref name="Пресс релиз Рейтеон 1">{{cite web|url=http://raytheon.mediaroom.com/index.php?s=43&item=1445&pagetemplate=release|title=Three Arab Nations Purchase Raytheon AMRAAM|language=англійською|accessdate=2010-04-26|archiveurl=https://www.webcitation.org/655Shi3GL?url=http://raytheon.mediaroom.com/index.php?s=43|archivedate=2012-01-30|deadurl=no}}</ref>
** [[F-16 Fighting Falcon]]
;{{Країна з прапорцем|CAN}}
* [[Військово-повітряні сили Канади|Королівські військово-повітряні сили Канади]]
** [[McDonnell Douglas CF-18 Hornet|CF-18 Hornet]]
;{{Країна з прапорцем|KWT}}
* [[Військово-повітряні сили Кувейту]]<ref name="Пресс релиз Рейтеон 1"/>
** [[F/A-18 Hornet|F/A-18C/D Hornet]]
| col2 =
;{{Країна з прапорцем|MAS}}
* [[Королівські військово-повітряні сили Малайзії]]
** [[F/A-18 Hornet|F/A-18D Hornet]]
;{{Країна з прапорцем|MAR}}
* [[Військово-повітряні сили Марокко]]
** [[F-16 Fighting Falcon]]<ref name="Пресс релиз Рейтеон 1"/>
;{{Країна з прапорцем|NLD}}
* [[Королівські військово-повітряні сили Нідерландів]]
** [[F-16 Fighting Falcon]]
** [[NASAMS]]<ref>{{cite web|url=http://www.kongsberg.com/en/KOG/News/2006/December/1206AirDefenceContractNetherlands.aspx|title=Air defence contract with the Netherlands|language=англійською|accessdate=2010-05-01|archiveurl=https://www.webcitation.org/655SigBU4?url=http://www.kongsberg.com/en/kog/news/2006/december/1206airdefencecontractnetherlands/|archivedate=2012-01-30|deadurl=yes}}</ref>
;{{Країна з прапорцем|DEU}}
* [[Військово-повітряні сили Німеччини]]
** [[F-4 Phantom II]]
** [[Eurofighter Typhoon]]
;{{Країна з прапорцем|NOR}}
* [[Королівські військово-повітряні сили Норвегії]]
** [[F-16 Fighting Falcon]]
** [[NASAMS]]
;{{Країна з прапорцем|UAE}}
* [[Військово-повітряні сили ОАЕ]]
** [[F-16 Fighting Falcon|F-16E/F Block 60]]
;{{Країна з прапорцем|OMN}}
* [[Королівські військово-повітряні сили Оману]]
** [[F-16 Fighting Falcon]]
;{{Країна з прапорцем|PAK}}
* [[Військово-повітряні сили Пакистану]]
** [[F-16 Fighting Falcon]]
;{{Країна з прапорцем|KOR}}
* [[Військово-повітряні сили Республіки Корея]]
** [[McDonnell Douglas F-15E Strike Eagle#F-15K|F-15K Slam Eagle]]
** [[F-16 Fighting Falcon]]
;{{Країна з прапорцем|POL}}
* [[Військово-повітряні сили Польщі]]
** [[F-16 Fighting Falcon|F-16C/D Block 52+ Fighting Falcon]]
;{{Країна з прапорцем|PRT}}
* [[Військово-повітряні сили Португалії]]
** [[F-16 Fighting Falcon]]
;{{Країна з прапорцем|ROC-TW}}
* [[Військово-повітряні сили Республіки Китай]]
** [[F-16 Fighting Falcon#F-16 A.2FB|F-16 Fighting Falcon]]
;{{Країна з прапорцем|KSA}}
* [[Військово-повітряні сили Саудівської Аравії]]
** [[Panavia Tornado|Tornado ADV]]
** [[McDonnell Douglas F-15 Eagle|F-15С/D Eagle]]
** [[McDonnell Douglas F-15E Strike Eagle#F-15S|F-15S Strike Eagle]]
| col3 =
;{{Країна з прапорцем|SIN}}
* [[Військово-повітряні сили Сингапуру]]
** [[McDonnell Douglas F-15E Strike Eagle#F-15SG|F-15SG Strike Eagle]]
** [[F-16 Fighting Falcon]]
;{{Країна з прапорцем|USA}}
* [[Військово-повітряні сили США]]
** [[F-15 Eagle]]
** [[F-16 Fighting Falcon]]
** [[F-22 Raptor]]
** [[Lockheed Martin F-35 Lightning II|F-35A Lightning II]]
* [[Військово-морські сили США]]
** [[F/A-18 Hornet]]
** [[Boeing F/A-18E/F Super Hornet|F/A-18E/F Super Hornet]]
** [[EA-18G Growler]]
** [[Lockheed Martin F-35 Lightning II|F-35C Lightning II]]
* [[Корпус морської піхоти США]]
** [[McDonnell Douglas AV-8B Harrier II|AV-8 Harrier II]]
** [[F/A-18 Hornet|F/A-18C/D Hornet]]
** [[Lockheed Martin F-35 Lightning II|F-35B Lightning II]]
;{{Країна з прапорцем|THA}}
* [[Королівські військово-повітряні сили Таїланду]]
** [[Saab JAS 39 Gripen|JAS 39 Gripen]]
** [[F-16 Fighting Falcon|F-16 Block 15 ADF/MLU Fighting Falcon]]
;{{Країна з прапорцем|TUR}}
* [[Повітряні сили Туреччини]]
** [[F-4 Phantom II]]
** [[F-16 Fighting Falcon]]
;{{Країна з прапорцем|HUN}}
* [[Військово-повітряні сили Угорщини]]
** [[Saab JAS 39 Gripen|JAS 39 Gripen]]
;{{Країна з прапорцем|FIN}}
* [[Військово-повітряні сили Фінляндії]]
** [[McDonnell Douglas F/A-18 Hornet|F/A-18C/D Hornet]]
;{{Країна з прапорцем|CZE}}
* [[Військово-повітряні сили Чехії]]<ref>{{cite web|url=http://www.radio.cz/en/news/65161#2|title=Czech Air force has bought 24 AMRAAMs|language=англійською|accessdate=2010-05-01|archiveurl=https://www.webcitation.org/655SgpI4u?url=http://www.radio.cz/en/section/news/news-2005-04-06#2#2|archivedate=2012-01-30|deadurl=yes}}</ref>
** [[Saab JAS 39 Gripen|JAS 39 Gripen]]
;{{Країна з прапорцем|CHI}}
* [[Військово-повітряні сили Чилі]]
** [[F-16 Fighting Falcon]]
** [[SL-AMRAAM]] (замовлення)
;{{Країна з прапорцем|CHE}}
* [[Військово-повітряні сили Швейцарії]]
** [[F/A-18 Hornet|F/A-18C/D Hornet]]
;{{Країна з прапорцем|SWE}}
* [[Військово-повітряні сили Швеції]]
** [[Saab JAS 39 Gripen|JAS 39 Gripen]]
;{{Країна з прапорцем|JPN}}
* [[Повітряні Сили Самооборони Японії]]
** [[McDonnell Douglas F-15 Eagle#Модифікації|Mitsubishi F-15J/DJ]]
;{{Країна|Україна}}
* [[Повітряні сили Збройних Сил України]]
** [[NASAMS|ЗРК NASAMS]]
}}

== Оцінка проєкту ==

Ракета AMRAAM прийшла на зміну ракетам [[AIM-7 Sparrow|AIM-7]] і [[AIM-54 Phoenix|AIM-54]]. У порівнянні з ракетою AIM-7 оснащеною напів-активною голівкою самонаведення (ГСН), ракета AIM-120 з активною радіолокаційною ГСН є ракетою, що діє за принципом «вистрілив і забув» і дозволяє здійснювати одним винищувачем стрільбу ракетами одночасно по декількох цілях. У порівнянні з ракетою AIM-54, AMRAAM помітно легша, що дозволило озброїти нею не тільки важкі винищувачі типу F-14, але і легші літаки. Менша вага в порівнянні з попередниками дозволиа збільшити кількість ракет на одному винищувачі і оснастити AIM-120 всі американські винищувачі.

Фахівці по різному оцінюють можливості ракет AMRAAM. Деякі фахівці відзначають, що повітряний бій на малих дістаніціях не втратив своєї значимості. Існують складності виявлення супротивника, що використовує літаки побудовані з використанням технологій малопомітності і застосовують спеціальну тактику зближення. За результатами проведеного американськими фахівцями аналізу, 50 відсотків повітряних боїв що починаються з великих і середніх дистанцій закінчуються ближніми маневреними боями<ref>{{cite web|url=http://www.soldiering.ru/avia/arsenal/ura_a.php|title=Перспективы развития зарубежных управляемых ракет класса «воздух - воздух»|author=Ст. лейтенант К. Егоров|work=«[[Зарубежное военное обозрение]]», №8 2001 г.|accessdate=2010-05-01|archiveurl=https://www.webcitation.org/655SjTVil?url=http://www.soldiering.ru/avia/arsenal/ura_a.php|archivedate=2012-01-30|deadurl=no}}</ref>. Під питанням залишається і ефективність застосування ракет в умовах радіоелектронної протидії. Необхідність використання бортової РЛС демаскує винищувач і більш бажаним є використання ракет з інфрачервоними ГСН, що використовують пасивні методи наведення<ref>{{cite web|url=http://www.airwar.ru/other/article/svb.html|title=Современный воздушный бой|author=Полковник В. КИРИЛЛОВ|accessdate=2010-04-30|archiveurl=https://www.webcitation.org/655Skzv5O?url=http://www.airwar.ru/other/article/svb.html|archivedate=2012-01-30|deadurl=no}}</ref>. Разом з тим дослідження проведені фахівцями СРСР показали, що відсутність ракет, подібних AIM-120 AMRAAM, призводить до 5-7-кратного програшу по ефективності авіаційного комплексу<ref>{{cite web|url=http://old.vko.ru/article.asp?pr_sign=archive.2005.25.34|title=Очерк истории создания отечественного управляемого оружия класса "Воздух-воздух"|accessdate=2010-04-30|archiveurl=https://www.webcitation.org/655SmAvzU?url=http://old.vko.ru/article.asp?pr_sign=archive.2005.25.34|archivedate=2012-01-30|deadurl=yes}}</ref>. До того ж, доктрина США припускає домінування в повітрі і широке використання літаків дальнього радіолокаційного виявлення та управління ([[AWACS|ДРЛВ]])<ref>{{cite web|url=http://www.airwar.ru/other/article/zpv.html|title=Завоевание превосходства в воздухе.|author=Полковник А. Краснов|accessdate=2010-04-30|archiveurl=https://www.webcitation.org/655SoFbCC?url=http://www.airwar.ru/other/article/zpv.html|archivedate=2012-01-30|deadurl=no}}</ref>. У цих умовах виявлення противника відбувається на дальніх дистанціях, а винищувач може не демаскувати себе включенням РЛС, отримуючи цілевказівка від літака ДРЛВ.

Ракета AMRAAM першою в класі ракет «повітря&nbsp;— повітря» середньої дальності була оснащена активної радіолокаційною ГСН. Ракети середньої дальності з подібними тактико-технічними характеристиками та оснащені активною радіолокаційною ГСН і інерційним наведенням на початковому етапі польоту створені в ряді країн. У 1994 році на озброєння [[ВПС Росії]] прийнята ракета [[Р-77]]. У Китаї на основі Р-77 розроблена ракета [[PL-12]]. Трохи осторонь в цьому ряду стоїть французька ракета [[MICA]]. При дещо меншій дальності, вона має набагато меншу масу і є ракетою, що поєднує в собі характеристики ракет середньої та малої дальності. До того ж, ця ракета може оснащуватися ІЧ ГСН, що забезпечує більш гнучке її застосування. Багато країн{{які}} приділяють багато сил створенню ракет великої дальності (понад 100 км). Країни Євросоюзу{{які}} розробляють ракету [[MBDA Meteor|Метеор]], відмінною особливістю якої є використання [[прямоточний повітряно-реактивний двигун|прямоточного повітряно-реактивного двигуна]].

В цілому ракети AMRAAM показали себе досить надійним та ефективним видом зброї. Ракета може застосовуватися по широкій номенклатурі цілей включаючи [[безпілотний літальний апарат|безпілотні літальні апарати]] і [[крилата ракета|крилаті ракети]], що підтверджено великою кількістю випробувань<ref name="фактория"/>.

{{Порівняльні характеристики аналогів ракети AIM-120 AMRAAM}}

== Примітки ==
{{reflist|group=прим.}}

== Джерела ==
{{reflist|2}}

== Посилання ==
* {{cite web
 |url         = http://rbase.new-factoria.ru/missile/wobb/aim120/aim120.shtml
 |title       = "AMRAAM" AIM-120
 |work        = ИС Ракетная техника
 |accessdate  = 2010-04-15
 |archiveurl  = https://www.webcitation.org/655SQ8E0H?url=http://rbase.new-factoria.ru/missile/wobb/aim120/aim120.shtml
 |archivedate = 2012-01-30
 |deadurl     = no
}}
* {{cite web
 |url         = http://www.designation-systems.net/dusrm/m-120.html
 |title       = Raytheon (Hughes) AIM-120 AMRAAM
 |author      = Andreas Parsch
 |work        = www.designation-systems.ne
 |language    = англійською
 |accessdate  = 2010-04-30
 |archiveurl  = https://www.webcitation.org/654ZYD96F?url=http://www.designation-systems.net/dusrm/m-120.html
 |archivedate = 2012-01-30
 |deadurl     = no
}}
* {{cite web
|url=http://www.globalsecurity.org/military/systems/munitions/aim-120.htm
|title=AIM-120 AMRAAM Slammer
|work=www.globalsecurity.org
|language=англійською
|accessdate=2010-04-11
|archive-date=7 жовтня 2006
|archive-url=https://web.archive.org/web/20061007003844/http://www.globalsecurity.org/military/systems/munitions/aim-120.htm
}}

{{Авіатехніка Hughes}}
{{Ракетна зброя США}}

[[Категорія:Ракети «повітря — повітря»]]
[[Категорія:Військова продукція Raytheon]]
[[Категорія:Засоби ППО в МТД Україні для відбиття російської агресії]]