Перегляд вихідного коду сторінки Дерусифікація в Україні

{{Картка події
| name = Дерусифікація в Україні
| image = Демонтаж 20220426.jpg
| caption = Демонтаж монумента українському та російському робітникам під [[Арка Свободи українського народу|Аркою Свободи українського народу]], [[26 квітня]] [[2022]]
| time = 2014 — дотепер
| place = {{UKR}}
| cause = [[Російсько-українська війна (з 2014)|Російсько-українська війна]]
| outcome = Перейменування та/або демонтаж об'єктів, пов'язаних з [[Росія|Російською Федерацією]], [[Пушкінопад|пушкінопад]] тощо.
}}{{не плутати|Декомунізація в Україні}}
'''Дерусифікація в Україні'''&nbsp;— процес [[Деколонізація в Україні|позбавлення від наслідків колоніального минулого]], який розпочався в часи [[Розпад Російської імперії|розпаду Російської імперії]], але був перерваний, частково відбувся під час [[Коренізація|проведення політики коренізації]], але був знову перерваний й врешті відновився лише після [[розпад СРСР|розпаду СРСР]] та стихійно активізувався під час [[ленінопад]]у в період [[Євромайдан]]у й подальшого системного процесу [[Декомунізація в Україні|декомунізації]]. Основним поштовхом до пожвавлення процесу також стала [[Російсько-українська війна (з 2014)|російська збройна агресія 2014 року]].

Процес відбувається в перейменуванні топонімів, названих на честь російських державних та культурних діячів, або таких, що є [[Росіянізм|росіянізмами]], чи таких, що відображають російський світогляд або пов'язані з [[Росія|Росією]]. Також частиною процесу є демонтаж об'єктів колоніального минулого (таблички, покажчики, пам'ятники, бюсти, панно тощо)<ref>{{Cite web|url=https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39367|title=Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про географічні назви» щодо деколонізації топонімії та впорядкування використання географічних назв у населених пунктах України|website=Верховна Рада України}}</ref>. 

21 березня 2023 року [[Верховна Рада України]] ухвалила [[Закон України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії»]], яка активно розпочалася в Україні з початку [[Російське вторгнення в Україну (з 2022)|широкомасштабного вторгнення]].<ref name=":0">{{Cite web|title=Що таке деколонізація, чому вона важлива і як буде здійснюватися згідно з законом?|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3685766-so-take-dekolonizacia-comu-vona-vazliva-i-ak-bude-zdijsnuvatisa-zgidno-z-zakonom.html|website=www.ukrinform.ua|accessdate=2023-03-29|language=uk}}</ref> 21 квітня 2023 року Президент України [[Зеленський Володимир Олександрович|Володимир Зеленський]] підписав закон про деколонізацію.<ref name=":6">{{Cite web|title=Президент України підписав закон про деколонізацію топонімів – DW – 22.04.2023|url=https://www.dw.com/uk/prezident-ukraini-pidpisav-zakon-pro-dekolonizaciu-toponimiv/a-65405315|website=dw.com|accessdate=2023-06-08|language=uk}}</ref>

== Історія ==
{{Див. також|Закон України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії»}}
Процес в сучасній Україні розпочався з розпадом СРСР,<ref>[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1183-12#Text Про приведення назви міста Ровно і Ровенської області у відповідність до правил українського правопису | від 11.06.1991 № 1183-XII]</ref><ref>[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/6040-11#Text Про відновлення селам Устенське Перше і Устенське Друге Здолбунівського району Ровенської області їх колишніх найменувань | від 16.06.1988 № 6040-XI]</ref><ref>[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/423-12#Text Про відновлення селищу міського типу Першотравневе Ровенської області колишнього найменування Моквин | від 31.10.1990 № 423-XII]</ref> але оскільки питання декомунізації виявилося набагато більшою проблемою, дерусифікації приділялося порівняно мало уваги. Обидва процеси спочатку відбувалися переважно стихійно. Системні зрушення, зокрема у питанні декомунізації, не дивлячись на тимчасову заборону [[Комуністична партія України|Комуністичної партії України]] в 1991-1993 роках,<ref>[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1435-12#Text Про тимчасове припинення діяльності Компартії України | від 26.08.1991 № 1435-XII]</ref><ref>[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1468-12#Text Про заборону діяльності Компартії України | від 30.08.1991 № 1468-XII]</ref> почалися лише після перемоги [[Революція гідності|Революції гідності]] та [[Українські закони про декомунізацію|засудження комунізму на державному рівні]] в 2015 році. Оскільки процес декомунізації в Україні майже завершився до 2022 року, після початку [[Російське вторгнення в Україну (з 2022)|російського вторгнення в Україну 2022 року]] намітився певний прогрес і у питанні дерусифікації.

На тлі російського вторгнення в Україну у 2022 році в Україні активізувалися процеси дерусифікації. У містах і селах зносили радянсько-російські пам'ятники<ref>{{Cite web|title=Дерусифікація свідомості або українська нарація міського простору|url=https://www.istpravda.com.ua/articles/2022/04/21/161239/|access-date=|website=Історична правда|archive-date=22 квітня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220422135532/https://www.istpravda.com.ua/articles/2022/04/21/161239/|last=Радь|first=Тарас|date=21 квітня 2022|accessdate=22 квітня 2022}}</ref>. Під дерусифікацію підпадали також і назви вулиць, пов’язані з Росією. Зміни відбулися у Львові, Дніпрі,<ref>{{Cite web|title=У Дніпрі перейменували близько 30 вулиць, назви яких були пов'язані з рф|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/3463471-u-dnipri-perejmenuvali-blizko-30-vulic-nazvi-akih-buli-povazani-z-rf.html|access-date=2022-04-22|website=www.ukrinform.ua|language=|archive-date=21 квітня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220421120455/https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/3463471-u-dnipri-perejmenuvali-blizko-30-vulic-nazvi-akih-buli-povazani-z-rf.html|date=21 квітня 2022}}</ref> Києві<ref>{{Cite news|title=«Дерусифікація Київського метро&nbsp;— це частина опору»: інтерв'ю з історикинею про нові назви станцій|language=|url=https://vechirniy.kyiv.ua/news/65324/|accessdate=26 квітня 2022|archive-date=26 квітня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220426182513/https://vechirniy.kyiv.ua/news/65324/|last=Петришин|first=Олена|date=22 квітня 2022}}</ref> та Харкові. В свою чергу, Івано-Франківськ став першим містом в Україні, яке повністю звільнилося від російських топонімів<ref>{{Cite web|title=Без маршала Жукова та Московських вулиць. В Україні розпочалася нова хвиля декомунізації та дерусифікації|url=https://nv.ua/ukr/ukraine/events/dekomunizaciya-ta-derusifikaciya-v-ukrajini-zminyuyut-nazvi-vulic-i-znosyat-pam-yatniki-video-50236164.html|access-date=2022-04-22|website=nv.ua|language=|archive-date=22 квітня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220422154923/https://nv.ua/ukr/ukraine/events/dekomunizaciya-ta-derusifikaciya-v-ukrajini-zminyuyut-nazvi-vulic-i-znosyat-pam-yatniki-video-50236164.html|date=22 квітня 2022}}</ref>.

21 квітня 2022 року секретар РНБО України [[Данілов Олексій Мячеславович|Олексій Данілов]] заявив, що тотальна дерусифікація бізнесу, політики та багатьох сфер українського життя неминуча: «у нас тут не залишиться нічого російського»<ref>{{Cite web|title=Про удар по Кримському мосту та кінець всього російського в Україні. Інтерв'ю радіо «НВ» з Олексієм Даніловим, яке викликало паніку у Кремлі|url=https://nv.ua/ukr/world/geopolitics/oleksiy-danilov-pro-viynu-v-ukrajini-interv-yu-na-radio-nv-2022-ostanni-novini-50235624.html|access-date=2022-04-22|website=nv.ua|language=|archive-date=21 квітня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220421161134/https://nv.ua/ukr/world/geopolitics/oleksiy-danilov-pro-viynu-v-ukrajini-interv-yu-na-radio-nv-2022-ostanni-novini-50235624.html|last=Тузов|first=Дмитро|date=21 квітня 2022}}</ref>.

Міністр культури та інформаційної політики [[Ткаченко Олександр Владиславович|Олександр Ткаченко]] вважав, що дерусифікація України відбудеться природним шляхом<ref>{{Cite web|title=Дерусифікація України відбуватиметься природнім шляхом – Ткаченко|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3463645-derusifikacia-ukraini-vidbuvatimetsa-prirodnim-slahom-tkacenko.html|access-date=2022-04-26|website=www.ukrinform.ua|language=uk|archive-date=22 квітня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220422123946/https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3463645-derusifikacia-ukraini-vidbuvatimetsa-prirodnim-slahom-tkacenko.html}}</ref>. Проте 26 грудня 2022 року [[Ткаченко Олександр Владиславович|Олександр Ткаченко]] заявив, що «час прощатися з символами російсько-імперської, радянської ідеології назавжди». Також він зазначив, що [[Кабінет Міністрів України|уряд України]] схвалив проєкт документу «Про внесення змін до Закону України «Про охорону культурної спадщини»: існуватимуть правові підстави для вилучення пам'яток культурної спадщини з Державного реєстру нерухомих пам’яток України, що є символом російської імперської та радянської тоталітарної політики й ідеології<ref>{{Cite web|title=Час прощатися|url=https://nv.ua/ukr/opinion/tkachenko-rozpoviv-shcho-bude-z-pam-yatnikami-pushkina-novini-ukrajini-50293465.html|website=nv.ua|accessdate=2022-12-30|language=uk}}</ref>.

21 березня 2023 року [[Верховна Рада України]] ухвалила [[Закон України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії»]] №7253, який надав процесам деколонізації, що тривають в Україні з початку [[Російське вторгнення в Україну (з 2022)|широкомасштабного вторгнення]], легітимні рамки та визначив дієві механізми. [[Закон України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії»|Закон про деколонізацію]] визнає злочинною і засуджує російську імперську політику, забороняє її пропаганду та символи та визначає – що належить до цих символів, хто, як і в які строки видаляє їх із публічного простору.<ref name=":0" />

21 квітня 2023 року Президент України [[Зеленський Володимир Олександрович|Володимир Зеленський]] підписав закон про деколонізацію.<ref name=":6" />

== Хронологія подій ==

=== 2014 ===
* [[26 листопада]] [[2014]] року [[Полтавська міська рада]] позбавила звання почесного громадянина російського співака та політика [[Єврей|єврейського походження]] [[Кобзон Йосип Давидович|Йосипа Кобзона]] за активну підтримку терористичних організацій ДНР та ЛНР<ref>{{cite web |url=https://zaxid.net/kobzona_pozbavili_zvannya_pochesnogo_gromadyanina_poltavi_n1331506 |title=Кобзона позбавили звання почесного громадянина Полтави
https://zaxid.net/news/ |author= |date=2014-11-26 |website=https://zaxid.net/ |publisher=[[Zaxid.net]] |accessdate=26 серпня 2021 |archive-date=26 серпня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210826220040/https://zaxid.net/kobzona_pozbavili_zvannya_pochesnogo_gromadyanina_poltavi_n1331506 }}</ref>.

=== 2016 ===
* [[4 лютого]] [[2016]] року Верховна Рада України розпочала активну декомунізаційну та дерусифікаційну політику, прийнявши Постанову «Про перейменування окремих населених пунктів та районів», якою, зокрема, перейменовано низку населених пунктів, названих на честь російських державних діячів<ref>{{cite web |url=https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984-19/sp:max100#Text |title=Про перейменування окремих населених пунктів та районів |author= |date=2016-02-04 |website=https://zakon.rada.gov.ua/ |publisher=[[Верховна Рада України]] |accessdate=26 серпня 2021 |archive-date=22 листопада 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211122025613/https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984-19/sp:max100#Text }}</ref>:
** У Донецькій області:
*** селище Горького Кіровської селищної ради Дзержинської міської ради на селище [[Дачне]]
** У Чернігівській області:
*** село Горького Олексинської сільської ради Срібнянського району на село [[Антішки]]
* [[17 жовтня]] [[2016]] року міністр інфраструктури України Володимир Омелян під час апаратної наради поставив перед підлеглими завдання, що Міжнародний аеропорт «Бориспіль» та інші українські аеропорти мають позбутися російської мови та комуністичних назв<ref>{{cite web |url=https://www.umoloda.kyiv.ua/number/0/2006/104738/ |title=Аеропорти України дерусифікують |author= |date=2016-10-17 |website=https://www.umoloda.kyiv.ua/ |publisher=[[Україна молода]] |accessdate=14 грудня 2017 |archive-date=27 липня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200727212310/https://www.umoloda.kyiv.ua/number/0/2006/104738/ }}</ref>.
* [[14 грудня]] [[2016]] року Постійна комісія Київської міської ради з питань культури, туризму та інформаційної політики погодила із зауваженнями проєкт рішення «Про перейменування проспекту, бульварів, вулиць, провулків, уточнення назв та повернення історичної назви у місті Києві», якою пропонується уточнити назви двох вулиць та провулку. Зміни стосуються лише написання власних назв<ref>{{cite web |url=https://news.dt.ua/UKRAINE/u-kiyevi-derusifikuyut-dvi-ulici-i-odin-provulok-227457_.html |title=У Києві дерусифікують дві вулиці і один провулок |author= |date=2016-12-14 |website=https://news.dt.ua/ |publisher=[[Дзеркало тижня]] |accessdate=14 грудня 2017}}</ref>.

=== 2017 ===
* [[23 травня]] [[2017]] року в газеті «Хрещатик» опубліковано ухвалені Київською міською радою «Правила розміщення рекламних засобів у місті Києві», відтак вони набули чинності. Відтоді вся реклама в столиці має бути українською мовою<ref>{{cite web |url=http://language-policy.info/2017/05/nabulo-chynnosti-rishennya-kyjivrady-pro-ukrajinomovnu-reklamu-v-stolytsi/ |title=Набуло чинності рішення Київради про україномовну рекламу в столиці |author= |date=2017-05-23 |website=http://language-policy.info/ |publisher=[[Портал мовної політики]] |accessdate=15 листопада 2017 |archive-date=15 листопада 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171115230731/http://language-policy.info/2017/05/nabulo-chynnosti-rishennya-kyjivrady-pro-ukrajinomovnu-reklamu-v-stolytsi/ }}</ref>.
* [[1 липня]] [[2017]] року [[Чернівецька міська рада]] перейменувала вулицю Московської Олімпіади на вулицю Січових стрільців<ref>{{cite web |url=https://acc.cv.ua/news/chernivtsi/vulicyu-moskovskoyi-olimpiadi-pereymenuvali-8798 |title=Вулицю Московської Олімпіади перейменували |author= |date=2017-07-01 |website=https://acc.cv.ua/ |publisher=ACC |accessdate=27 серпня 2021 |archive-date=27 серпня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210827013216/https://acc.cv.ua/news/chernivtsi/vulicyu-moskovskoyi-olimpiadi-pereymenuvali-8798 }}</ref>.
* [[26 липня]] [[2017]] року [[Слов'янська міська рада]] позбавила звання «Почесного громадянина» російського співака та політика [[Кобзон Йосип Давидович|Йосипа Кобзона]]<ref>{{cite web |url=https://www.radiosvoboda.org/a/video/28641406.html?type=video |title=Кобзона позбавили звання «Почесного громадянина» Слов'янська (відео) |author= |date=2017-07-26 |website=radiosvoboda |publisher=[[Радіо Свобода]] |accessdate=26 серпня 2021 |archive-date=26 серпня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210826213419/https://www.radiosvoboda.org/a/video/28641406.html?type=video }}</ref>.
* [[5 жовтня]] [[2017]] року [[Київська міська рада]] ухвалила рішення «Про заходи щодо забезпечення регіональної мовної політики в місті Києві» й встановила, що в місті Києві мовою роботи, діловодства і документації всіх органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій комунальної форми власності, мовою офіційних оголошень і повідомлень є державна мова<ref>{{cite web |url=http://www.kreschatic.kiev.ua/doc/1509524188.html |title=Рішення Київської міської ради №&nbsp;166/3173 від 5 жовтня 2017 року «Про заходи щодо забезпечення регіональної мовної політики в місті Києві» |author= |date=2017-11-01 |website=http://www.kreschatic.kiev.ua/ |publisher=[[Хрещатик (газета)|Хрещатик]] |accessdate=11 грудня 2017 |archive-date=12 грудня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171212071426/http://www.kreschatic.kiev.ua/doc/1509524188.html }}</ref>.
* [[25 жовтня]] [[2017]] року постійна комісія Київради з питань культури підтримала уточнення назви деяких провулків та вулиць в столиці з метою їх дерусифікації<ref>{{cite web |url=https://dt.ua/UKRAINE/u-kiyevi-derusifikuyut-dev-yat-vulic-i-provulkiv-258095_.html |title=У Києві дерусифікують десять вулиць і провулків |author= |date=2017-10-25 |website=https://dt.ua/ |publisher=[[Дзеркало тижня. Україна|Дзеркало тижня]] |accessdate=15 листопада 2017}}</ref>.
* [[31 жовтня]] [[2017]] року в селі [[Руська Лозова]] [[Харківська область|Харківської області]] було знищено пам'ятний знак на честь «Возз'єднання України з Росією»<ref>{{Cite web|url=https://www.facebook.com/nevidomyy88/posts/10210244631804495|title=Pozdniakov Vadym|website=www.facebook.com|language=uk|accessdate=2017-11-06}}</ref>{{Неавторитетне джерело}}.
* [[2 листопада]] [[2017]] року [[Житомирська обласна рада]] ухвалила рішення про дерусифікацію сфери послуг в області. У рішенні «Про подолання наслідків радянської окупації в мовному середовищі Житомирської області»<ref>{{cite web |url=https://zt.gov.ua/index.php/ofitsijni-dokumenti/normativni-dokumenti/rishennya-oblasnoji-radi/11003-№-861-про-подолання-наслідків-радянської-окупації-в-мовному-середовищі-житомирської-області.html |title=Рішення №&nbsp;861 від 02.11.2017 «Про подолання наслідків радянської окупації в мовному середовищі Житомирської області» |author= |date=2017-11-02 |website=https://zt.gov.ua/ |publisher=[[Житомирська обласна рада]] |accessdate=11 грудня 2017 |archive-date=4 серпня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200804192437/https://zt.gov.ua/index.php/ofitsijni-dokumenti/normativni-dokumenti/rishennya-oblasnoji-radi/11003-%E2%84%96-861-про-подолання-наслідків-радянської-окупації-в-мовному-середовищі-житомирської-області.html }}</ref> рекомендується у роботі, діловодстві і документації органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій комунальної форми власності використовувати державну мову&nbsp;— українську. Окрім того, українською мовою мають бути рекламні оголошення, вивіски, плакати, афіші, повідомлення та інші форми аудіо-, фото-, відеорекламної продукції, цінники на товари<ref>{{cite web |url=http://language-policy.info/2017/11/zhytomyrska-oblasna-rada-pryjnyala-rishennya-pro-derusyfikatsiyu-sfery-posluh-v-oblasti/ |title=Житомирська обласна рада прийняла рішення про дерусифікацію сфери послуг в області |author= |date=2017-11-21 |website=http://language-policy.info/ |publisher=[[Портал мовної політики]] |accessdate=11 грудня 2017 |archive-date=12 грудня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171212031527/http://language-policy.info/2017/11/zhytomyrska-oblasna-rada-pryjnyala-rishennya-pro-derusyfikatsiyu-sfery-posluh-v-oblasti/ }}</ref>.
* [[9 листопада]] [[2017]] року в [[Рівне|Рівному]] почали розгляд перейменування вулиць з російськомовними назвами<ref>{{cite web |url=http://radiotrek.rv.ua/news/u_rivnomu_hochut_pereymenuvaty_rosiyskomovnu_vulytsyu_220792.html |title=У Рівному хочуть перейменувати вулицю з російською назвою |author= |date=2017-11-09 |website=radiotrek.rv.ua |publisher=[[РадіоТрек]] |accessdate=11 січня 2018 |archive-date=12 січня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180112100903/http://radiotrek.rv.ua/news/u_rivnomu_hochut_pereymenuvaty_rosiyskomovnu_vulytsyu_220792.html }}</ref>.
* [[15 листопада]] [[2017]] року у відповідь на інсинуації про буцімто продаж Українського культурного центру в Москві група депутатів Верховної Ради виступила з ініціативою закрити в Україні російські культурні центри, які зокрема використовуються для забезпечення легального прикриття діяльності російських спецслужб, підривної діяльності<ref>{{cite web |url=https://petrimazepa.com/gruppa_nardepov_hocet_zakryt_rossiiskie_kulturnye_centry |title=Группа нардепов хочет закрыть российские культурные центры |author= |date=2017-11-15 |website=petrimazepa.com|publisher=[[Петро та Мазепа]] |accessdate=15 листопада 2017 |archive-date=15 листопада 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171115213319/https://petrimazepa.com/gruppa_nardepov_hocet_zakryt_rossiiskie_kulturnye_centry }}{{ref-ru}}</ref>.
* [[12 грудня]] [[2017]] року [[Черкаська міська рада]] ухвалила рішення «Про заходи щодо забезпечення регіональної мовної політики в місті Черкаси», відповідно з яким державна мова є основною в усіх сферах життєдіяльності міста<ref>{{cite web |url=http://language-policy.info/2017/12/restorany-i-mahazyny-u-cherkasah-mayut-perejty-na-ukrajinsku-movu/ |title=Ресторани і магазини у Черкасах мають перейти на українську мову |author= |date=2017-12-29 |website=language-policy.info |publisher=[[Портал мовної політики]] |accessdate=6 січня 2018 |archive-date=6 січня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180106220422/http://language-policy.info/2017/12/restorany-i-mahazyny-u-cherkasah-mayut-perejty-na-ukrajinsku-movu/ }}</ref>.
* [[14 грудня]] [[2017]] року [[Київська обласна рада]] підтримала перейменування Переяслава-Хмельницького на [[Переяслав]]<ref>{{cite web |url=https://ukr.lb.ua/news/2017/12/14/384833_kiivska_oblrada_pidtrimala.html |title=Київська облрада підтримала перейменування Переяслава-Хмельницького |author= |date=2017-12-14 |website=lb.ua |publisher=[[Лівий берег]] |accessdate=14 грудня 2017 |archive-date=14 грудня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171214210117/https://ukr.lb.ua/news/2017/12/14/384833_kiivska_oblrada_pidtrimala.html }}</ref>.

=== 2018 ===
* [[15 лютого]] [[2018]] року сесія [[Кропивницька міська рада|Кропивницької міської ради]] ухвалила проєкт рішення «Про заходи щодо забезпечення регіональної мовної політики». Рішення передбачає, що на території міста всі назви установ, підприємств, організацій, вивіски, плакати, афіші, публічні повідомлення, рекламні оголошення мають бути лише українською мовою. Орім того, у всіх закладах сфери громадського харчування обов'язковою повинна бути наявність меню державною мовою, яке першочергово зобов'язані пропонувати відвідувачам. А персонал насамперед має спілкуватися з клієнтами українською й переходити на іншу мову виключно на прохання споживачів<ref>{{cite web |url=http://language-policy.info/2018/02/u-kropyvnytskomu-zobov-yazaly-robyty-reklamu-ukrajinskoyu/ |title=У Кропивницькому зобов'язали робити рекламу українською |author= |date=2018-02-16 |website=language-policy.info |publisher=[[Портал мовної політики]] |accessdate=23 лютого 2018 |archive-date=24 лютого 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180224052818/http://language-policy.info/2018/02/u-kropyvnytskomu-zobov-yazaly-robyty-reklamu-ukrajinskoyu/ }}</ref>.
* [[16 лютого]] [[2018]] року [[Львівська міська рада]] підтримала ухвалу «Про регулювання мови обслуговування громадян у сфері надання послуг, торгівлі та здійснення інформування про товари та послуги у м. Львові», яка рекомендує закладам харчування та обслуговування надавати послуги українською, а також англійською мовами. Документом також зобов'язується усі вивіски, плакати, афіші, повідомлення та цінники у Львові виконувати виключно державною мовою<ref>{{cite web |url=http://language-policy.info/2018/02/u-lvovi-zobov-yazaly-pidpryjemtsiv-vesty-diyalnist-ukrajinskoyu-movoyu/ |title=У Львові зобов’язали підприємців вести діяльність українською мовою |author= |date=2018-02-16 |website=language-policy.info |publisher=[[Портал мовної політики]] |accessdate=23 лютого 2018 |archive-date=24 лютого 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180224052835/http://language-policy.info/2018/02/u-lvovi-zobov-yazaly-pidpryjemtsiv-vesty-diyalnist-ukrajinskoyu-movoyu/ }}</ref>.
* [[22 лютого]] [[2018]] року [[Київська міська рада]] підтримала уточнення назв вулиць і провулків Києва:
** Овражний провулок (Солом'янський район)&nbsp;— Яровий провулок;
** Огуречна вулиця (Подільський район)&nbsp;— Огіркова вулиця;
** Охотська вулиця (Голосіївський район)&nbsp;— Мисливська вулиця;
** Охотський провулок (Голосіївський район)&nbsp;— Мисливський провулок;
** Лагерна вулиця (Шевченківський район)&nbsp;— Табірна вулиця;
** Молдавська вулиця (Шевченківський район)&nbsp;— Молдовська вулиця;
** Іпсилантієвський провулок&nbsp;— Іпсилантіївський провулок;
** Бутишев провулок&nbsp;— Бутишів провулок;
** Микильський провулок (Печерський район)&nbsp;— Микільський провулок.

За словами Максима Кобєлєва, активіста ініціативи «Дріжджі», уточнення назв Кріпосного провулку (Фортечний провулок, від Новопечерської фортеці) та Стрілкової вулиці (Стрілецька вже є, на Бахмутську)<ref>[https://www.facebook.com/ua.driggi/photos/a.746450078738278.1073741835.336402879743002/1553062128077065/?type=3&theater Щойно Київська міська рада підтримала наші пропозиції щодо уточнення назв вулиць столиці та приведення їх у відповідність до українського правопису]</ref> було відхилено ще на попередніх етапах процедури через те, що їхнє перейменування не підтримали кияни під час громадських обговорень<ref>{{cite web |url=http://language-policy.info/2018/02/kyjivrada-proholosuvala-za-derusyfikatsiyu-nazv-dev-yaty-vulyts-i-provulkiv/ |title=Київрада проголосувала за деросифікацію назв дев'яти вулиць і провулків |author= |date=2018-02-22 |website=language-policy.info |publisher=[[Портал мовної політики]] |accessdate=23 лютого 2018 |archive-date=24 лютого 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180224052816/http://language-policy.info/2018/02/kyjivrada-proholosuvala-za-derusyfikatsiyu-nazv-dev-yaty-vulyts-i-provulkiv/ }}</ref>.
* 22 лютого Київська міська рада перейменувала ''Московський міст'' на [[Північний міст (Київ)|Північний міст]]<ref>{{cite web |url=https://www.bbc.com/ukrainian/news-43155953 |title=У Києві Московський міст перейменували на Північний |author= |date=2018-02-22 |website=bbc.com |publisher=[[BBC]] |accessdate=3 вересня 2021 |archive-date=4 листопада 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211104091557/https://www.bbc.com/ukrainian/news-43155953 }}</ref>.
* [[28 лютого]] [[2018]] року [[Конституційний Суд України]] виніс рішення щодо неконституційності [[Закон України «Про засади державної мовної політики»]], чим фактично його скасував<ref>{{cite web |url=http://language-policy.info/2018/02/konstytutsijnyj-sud-vyznav-nekonstytutsijnym-movnyj-zakon-kivalova-kolesnichenka/ |title=КСУ визнав неконституційним мовний закон Ківалова&nbsp;— Колесніченка |author= |date=2018-02-28 |website=language-policy.info |publisher=[[Портал мовної політики]] |accessdate=28 лютого 2018 |archive-date=28 лютого 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180228223128/http://language-policy.info/2018/02/konstytutsijnyj-sud-vyznav-nekonstytutsijnym-movnyj-zakon-kivalova-kolesnichenka/ }}</ref>.
* [[12 квітня]] [[2018]] року [[Миколаївська обласна рада]] провалила голосування щодо скасування статусу російської мови, як регіональної, наданого у відповідності до скасованого [[Закон України «Про засади державної мовної політики»|Закону Колесніченка-Ківалова]], який втратив чинність, рішенням від 7 вересня 2012 року. За це питання проголосували 23 депутати замість 33 необхідних, 19 депутатів, присутніх на сесії, взагалі не голосували<ref>{{cite web |url=http://language-policy.info/2018/04/mykolajivska-oblrada-ne-zmohla-zabraty-u-rosijskoji-movy-status-rehionalnoji/ |title=Миколаївська облрада не змогла забрати у російської мови статус регіональної |author= |date=2018-04-12 |website=language-policy.info |publisher=[[Портал мовної політики]] |accessdate=19 квітня 2018 |archive-date=20 квітня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180420010551/http://language-policy.info/2018/04/mykolajivska-oblrada-ne-zmohla-zabraty-u-rosijskoji-movy-status-rehionalnoji/ }}</ref>.
* 12 квітня [[Кременчуцька міська рада]] ухвалила рішення «Про мову обслуговування громадян у сфері надання послуг, торгівлі у м. Кременчуці»<ref>{{cite web |url=http://language-policy.info/2018/04/u-kremenchutsi-pryjnyaly-rishennya-pro-ukrajinizatsiyu-sfery-posluh/ |title=У Кременчуці прийняли рішення про українізацію сфери послуг |author= |date=2018-04-12 |website=language-policy.info |publisher=[[Портал мовної політики]] |accessdate=5 травня 2018 |archive-date=5 травня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180505210142/http://language-policy.info/2018/04/u-kremenchutsi-pryjnyaly-rishennya-pro-ukrajinizatsiyu-sfery-posluh/ }}</ref>.
* [[25 квітня]] [[2018]] року [[Одеська міська рада]] провалила проєкти рішення, яким передбачалося внесення змін до її Регламенту, прийнятого у 2015 році на виконання норм «мовного закону» Ківалова&nbsp;— Колесніченка<ref>{{cite web |url=https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/2448914-truhanov-moze-vidihnuti-ukrainizacia-odeskoi-miskradi-provalilasa.html |title=Труханов може видихнути: «українізація» Одеської міськради провалилася |author= |date=2018-04-25 |website=ukrinform.ua |publisher=[[Укрінформ]] |accessdate=25 квітня 2018 |archive-date=26 квітня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180426075942/https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/2448914-truhanov-moze-vidihnuti-ukrainizacia-odeskoi-miskradi-provalilasa.html }}</ref>.
* [[4 травня]] [[2018]] року [[Генічеська районна рада]] [[Херсонська область|Херсонської області]] скасувала своє рішення про визнання російської мови регіональною на території району<ref>{{cite web |url=http://language-policy.info/2018/05/rajrada-na-hersonschyni-skasuvala-rishennya-pro-rosijsku-movu-yak-rehionalnu/ |title=Районна рада на Херсонщині скасувала рішення про російську мову як регіональну |author= |date=2018-05-08 |website=language-policy.info |publisher=[[Портал мовної політики]] |accessdate=11 травня 2018 |archive-date=31 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220331222619/http://language-policy.info/2018/05/rajrada-na-hersonschyni-skasuvala-rishennya-pro-rosijsku-movu-yak-rehionalnu/ }}</ref>.
* [[31 травня]] [[2018]] року [[Президент України]] [[Порошенко Петро Олексійович|Петро Порошенко]] під час робочої поїздки до Івано-Франківської області підписав Указ «Про невідкладні заходи щодо зміцнення державного статусу української мови та сприяння створенню єдиного культурного простору України». Указом передбачено затвердження цільової програми на 2018—2028 роки, спрямованої на забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя, створення єдиного культурного простору України та збереження цілісності культури. Також йдеться про створення умов для забезпечення реалізації громадянами права на одержання інформації українською мовою, в тому числі через друковані засоби масової інформації, рекламу тощо<ref>{{cite web |url=http://www.president.gov.ua/news/prezident-pidpisav-ukaz-pro-nevidkladni-zahodi-shodo-zmicnen-47870 |title=Президент підписав Указ «Про невідкладні заходи щодо зміцнення державного статусу української мови та сприяння створенню єдиного культурного простору України» |author= |date=2018-05-31 |website=president.gov.ua |publisher=[[Адміністрація Президента України]] |accessdate=31 травня 2018 |archive-date=4 червня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180604062433/http://www.president.gov.ua/news/prezident-pidpisav-ukaz-pro-nevidkladni-zahodi-shodo-zmicnen-47870 }}</ref><ref>{{cite web |url=https://espreso.tv/news/2018/05/31/quotogoloshuyemo_desyatylittya_ukrayinskoyi_movyquot_poroshenko_pidpysav_ukaz |title=«Оголошуємо десятиліття української мови»,&nbsp;— Порошенко підписав указ |author= |date=2018-05-31 |website=espreso.tv |publisher=[[Еспресо TV]] |accessdate=31 травня 2018 |archive-date=19 червня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180619190047/https://espreso.tv/news/2018/05/31/quotogoloshuyemo_desyatylittya_ukrayinskoyi_movyquot_poroshenko_pidpysav_ukaz }}</ref>.
* [[14 червня]] [[2018]] року міський голова [[Володимир (місто)|Володимир-Волинського]] підтримав ідею повернути початкову назву населеного пункту&nbsp;— ''[[Володимир (місто)|Володимир]]''. Після приєднання до Російської імперії у 1795 році місто офіційно перейменоване на ''Володимир-Волинський'', аби відрізнити його від російського [[Владимир|Владимира-на-Клязьмі]]<ref>{{cite web |url=http://www.volynpost.com/news/115040-volodymyr-volynskyj-mozhut-perejmenuvaty |title=Володимир-Волинський можуть перейменувати |author= |date=2018-06-16 |website=volynpost.com |publisher=Волинь Post |accessdate=16 червня 2018 |archive-date=15 червня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180615030401/http://www.volynpost.com/news/115040-volodymyr-volynskyj-mozhut-perejmenuvaty }}</ref>.
* [[18 червня]] [[2018]] року стало відомо, що на новий 2018—2019 навчальний рік відкриття перших класів для навчання мовами нацменшин (зокрема російською) не заплановане у Луцьку та Волинській області через відсутність запитів батьків<ref>{{cite web |url=http://language-policy.info/2018/07/u-lutsku-vpershe-ne-nabyratymut-uchniv-v-rosijskomovni-klasy/ |title=У Луцьку вперше не набиратимуть учнів в російськомовні класи |author= |date=2018-07-01 |website=language-policy.info |publisher=[[Портал мовної політики]] |accessdate=2 липня 2018 |archive-date=3 липня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180703021929/http://language-policy.info/2018/07/u-lutsku-vpershe-ne-nabyratymut-uchniv-v-rosijskomovni-klasy/ }}</ref>.
* [[2 липня]] [[2018]] року у місті [[Золочів|Золочеві]], як повідомляється на сайті Нацполіції у Львівській області, руйнування пам'ятника російському письменнику [[Пушкін Олександр Сергійович|Олександру&nbsp;Пушкіну]] відбулося внаслідок природних причин&nbsp;— старіння та несприятливої погоди<ref>{{Citation|last=ПравдаТУТ Львів|title=У Золочеві впав пам'ятник Пушкіну|date=2018-07-02|url=https://www.youtube.com/watch?v=FcHWmO3xn1U|accessdate=2018-09-21}}</ref><ref>{{Cite news|url=https://www.unian.ua/society/10172591-pogruddya-pushkina-u-zolochevi-ne-lamali-vandali-vono-rozvalilos-vid-starosti-policiya.html|title=Погруддя Пушкіна у Золочеві не ламали вандали, воно розвалилось від старості|website=УНІАН|language=uk|accessdate=2018-09-21|archive-date=21 вересня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180921153309/https://www.unian.ua/society/10172591-pogruddya-pushkina-u-zolochevi-ne-lamali-vandali-vono-rozvalilos-vid-starosti-policiya.html}}</ref><ref>{{Cite news|url=https://tsn.ua/video/video-novini/na-lvivschini-cherez-negodu-rozbilosya-pogruddya-pushkina.html|title=На Львівщині через негоду розбилося погруддя Пушкіна|language=uk|work=ТСН.ua|accessdate=2018-09-21|archive-date=21 вересня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180921153257/https://tsn.ua/video/video-novini/na-lvivschini-cherez-negodu-rozbilosya-pogruddya-pushkina.html}}</ref>.
* [[27 липня]] [[2018]] року у Києві було знищено пам'ятний камінь на честь [[Патріарх Московський і всієї Русі|Московського патріарха]] [[Кирило (патріарх Московський)|Кирила (в миру&nbsp;— Володимира Гундяєва)]]<ref>{{Cite web|title=Дмитро Савченко|url=https://www.facebook.com/brunogrubich/posts/2156342864641677|website=www.facebook.com|accessdate=2021-01-21|language=uk}}</ref>{{Неавторитетне джерело}}.
* [[31 липня]] [[2018]] року [[Миколаївський окружний адміністративний суд|Миколаївським окружним адміністративним судом]] задоволено позов першого заступника прокурора Миколаївської області про визнання протиправним та не чинним рішення Миколаївської обласної ради від 07.09.2012 №&nbsp;4 «Про реалізацію вимог Закону України „Про засади державної мовної політики“ у Миколаївській області»<ref>{{cite web |url=https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/2508790-mikolaivskij-sud-pozbaviv-rosijsku-movu-statusu-regionalnoi.html |title=Миколаївський суд позбавив російську мову статусу регіональної |author= |date=2018-07-31 |website=ukrinform.ua |publisher=[[Укрінформ]] |accessdate=31 липня 2018 |archive-date=31 липня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180731134235/https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/2508790-mikolaivskij-sud-pozbaviv-rosijsku-movu-statusu-regionalnoi.html }}</ref><ref>{{cite web |url=https://espreso.tv/news/2018/07/31/u_mykolayevi_rosiysku_movu_cherez_sud_pozbavyly_stastusu_regionalnoyi |title=У Миколаєві російську мову через суд позбавили стастусу регіональної |author= |date=2018-07-31 |website=espreso.tv |publisher=[[Еспресо TV]] |accessdate=31 липня 2018 |archive-date=31 липня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180731153650/https://espreso.tv/news/2018/07/31/u_mykolayevi_rosiysku_movu_cherez_sud_pozbavyly_stastusu_regionalnoyi }}</ref>.
* У вересні 2018 року прокуратура Донеччини звернулася з вимогою скасувати рішення обласної ради, яким російську мову на території області визнано [[Регіональні мови України|регіональною]]. Також зазначається, що з метою скасування незаконних рішень територіальних рад, прийнятих з зазначених питань, Волноваською, Костянтинівською, Слов'янською та Краматорською місцевими прокуратурами пред'явлено 6 позовних заяи, які були спрямовані до суду<ref>{{cite web |url=https://dn.depo.ua/ukr/dn/prokuratura-donechchini-vimagaye-pozbaviti-rosiysku-movu-statusu-regionalnoyi-20180921841352 |title=Прокуратура Донеччини вимагає позбавити російську мову статусу регіональної |author= |date=2018-09-21 |website=dn.depo.ua |publisher=[[Depo.ua]] |accessdate=21 вересня 2018 |archive-date=21 вересня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180921192656/https://dn.depo.ua/ukr/dn/prokuratura-donechchini-vimagaye-pozbaviti-rosiysku-movu-statusu-regionalnoyi-20180921841352 }}</ref>.
* [[4 жовтня]] [[2018]] року 261 депутат Верховної Ради України проголосував за законопроєкт [[Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»|«Про забезпечення функціонування української мови як державної»]] №&nbsp;5670-д у першому читанні<ref>{{cite web |url=http://language-policy.info/2018/10/deputaty-pidtrymaly-v-pershomu-chytanni-hromadskyj-zakonoproekt-pro-movu-5670-d/ |title=Депутати підтримали в першому читанні громадський законопроект про мову (№&nbsp;5670-д) |author= |date=2018-10-04 |website=language-policy.info |publisher=[[Портал мовної політики]] |accessdate=8 жовтня 2018 |archive-date=7 жовтня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181007063111/http://language-policy.info/2018/10/deputaty-pidtrymaly-v-pershomu-chytanni-hromadskyj-zakonoproekt-pro-movu-5670-d/ }}</ref>. Підготовка законопроєкту до другого читання тривала майде чотири місяця. За цей час комітет Верховної Ради України з питань культури та духовності опрацював понад дві тисячі поправок, які надійшли від народних депутатів. Документом пропонувалося, зокрема, створити Національну комісію зі стандартів державної мови та запровадити посаду уповноваженого із захисту державної мови.
* [[19 жовтня]] [[Херсонська міська рада]] скасувала рішення про надання російській мові статусу регіональної мови<ref>{{cite web |url=https://espreso.tv/news/2018/10/20/u_khersoni_skasuvaly_regionalnyy_status_rosiyskoyi_movy |title=У Херсоні скасували регіональний статус російської мови |author= |date=2018-10-20 |website=espreso.tv |publisher=[[Еспресо TV]] |accessdate=20 жовтня 2018 |archive-date=20 жовтня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181020125347/https://espreso.tv/news/2018/10/20/u_khersoni_skasuvaly_regionalnyy_status_rosiyskoyi_movy }}</ref>.
* [[6 грудня]] [[2018]] року [[Київська міська рада]] перейменувала ''Новоросійську площу'' на [[Чернігівська площа|Чернігівську]], а також вулицю Толстого на вулицю Володимира Беца<ref>{{cite web|title=Ще ряд столичних вулиць та провулків отримали нові назв|url=https://kmr.gov.ua/uk/content/shche-ryad-stolychnyh-vulyc-ta-provulkiv-otrymaly-novi-nazv|website=kmr.gov.ua|accessdate=2021-01-21|archive-date=12 жовтня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191012183718/https://kmr.gov.ua/uk/content/shche-ryad-stolychnyh-vulyc-ta-provulkiv-otrymaly-novi-nazv}}</ref>.
* 6 грудня депутати [[Харківська обласна рада|Харківської обласної ради]] проголосували за скасування рішення про призначення російській мові регіонального статусу. Текст рішення облради розміщено в базі документів під №&nbsp;883-7 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких рішень обласної ради від 6 грудня 2018 року»<ref>{{cite web |url=https://espreso.tv/news/2018/12/13/u_kharkivskiy_oblasti_skasuvaly_regionalnyy_status_rosiyskoyi_movy |title=У Харківській області скасували регіональний статус російської мови |author= |date=2018-12-13 |website=espreso.tv |publisher=[[Еспресо TV]] |accessdate=13 грудня 2018 |archive-date=27 квітня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220427232241/https://espreso.tv/news/2018/12/13/u_kharkivskiy_oblasti_skasuvaly_regionalnyy_status_rosiyskoyi_movy }}</ref><ref>{{cite web |url=https://day.kyiv.ua/uk/news/131218u-harkivskiy-oblasti-skasuvaly-regionalnyy-status-rosiyskoyi-movy |title=У Харківській області скасували регіональний статус російської мови |author= |date=2018-12-13 |website=day.kyiv.ua |publisher=«[[День (газета)|День]]» |accessdate=13 грудня 2018 |archive-date=13 грудня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181213214845/http://day.kyiv.ua/uk/news/131218u-harkivskiy-oblasti-skasuvaly-regionalnyy-status-rosiyskoyi-movy }}</ref><ref>{{cite web |url=https://ua.korrespondent.net/city/kharkov/4043095-u-kharkivskii-oblasti-z-rosiiskoi-movy-znialy-status-rehionalnoi |title=У Харківській області з російської мови зняли статус регіональної |author= |date=2018-12-13 |website=korrespondent.net |publisher=Корреспондент |accessdate=13 грудня 2018 |archive-date=13 грудня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181213174952/https://ua.korrespondent.net/city/kharkov/4043095-u-kharkivskii-oblasti-z-rosiiskoi-movy-znialy-status-rehionalnoi }}</ref>.
* [[14 грудня]] [[2018]] року депутати [[Херсонська обласна рада|Херсонської обласної ради]] проголосували за позбавлення російської мови [[Регіональні мови України|статусу регіональної]]. На підтримку відповідного рішення проголосували 45 депутатів. Під час голосування в сесійній залі були присутні 49 депутатів<ref>{{cite web |url=https://espreso.tv/news/2018/12/14/khersonschyna_pozbavyla_rosiysku_movu_statusu_regionalnoyi |title=Херсонщина позбавила російську мову статусу регіональної |author= |date=2018-12-14 |website=espreso.tv |publisher=[[Еспресо TV]] |accessdate=14 грудня 2018 |archive-date=14 грудня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181214214024/https://espreso.tv/news/2018/12/14/khersonschyna_pozbavyla_rosiysku_movu_statusu_regionalnoyi }}</ref>.

=== 2019 ===
* [[11 лютого]] [[2019]] року Генеральна прокуратура України повідомила про скасування рішення Харківської міської ради від 6 серпня 2014 року про присвоєння Олександру Шишкіну, члену Ради РФ з оборони та безпеки, звання почесного громадянина Харкова за підтримку збройної агресії проти України<ref>{{cite web |url=https://www.pravda.com.ua/news/2019/02/11/7206357/ |title=У члена Ради Федерації РФ забрали звання «почесного громадянина Харкова» |author= |date=2019-02-07 |website=pravda.com.ua |publisher=[[Українська правда]] |accessdate=26 серпня 2021 |archive-date=26 серпня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210826214328/https://www.pravda.com.ua/news/2019/02/11/7206357/ }}</ref>.
* [[17 квітня]] [[2019]] року [[Кабінет Міністрів України]] ухвалив рішення щодо перейменування порту «Южний» у [[Морський торговельний порт «Південний»]]<ref>{{cite web |url=https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/341-2019-п/sp:max100#Text |title=Про перейменування морського порту «Южний» та внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України |author= |date=2019-04-17 |website=https://zakon.rada.gov.ua/ |publisher=[[Кабінет міністрів України]] |accessdate=26 серпня 2021 |archive-date=26 серпня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210826135254/https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/341-2019-п/sp:max100#Text }}</ref>.
* [[25 квітня]] 2019 року Верховна Рада ухвалила закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» в другому читанні<ref>{{cite web |url=http://uprom.info/news/other/verkhovna-rada-ukhvalyla-zakon-pro-zabezpechennia-funktsionuvannia-ukrainskoi-movy-iak-derzhavnoi/ |title=Верховна Рада ухвалила закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» |author= |date=2019-04-25 |website=uprom.info |publisher=[[Національний промисловий портал]] |accessdate=25 квітня 2019 |archive-date=25 квітня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190425082602/http://uprom.info/news/other/verkhovna-rada-ukhvalyla-zakon-pro-zabezpechennia-funktsionuvannia-ukrainskoi-movy-iak-derzhavnoi/ }}</ref>.
* [[6 травня]] [[2019]] року [[Дніпропетровський окружний адміністративний суд]] скасував рішення про надання російській мові у місті [[Дніпро (місто)|Дніпро]] статусу регіональної мови<ref>{{cite web |url=https://portal.lviv.ua/news/2019/05/06/lviv-yanyn-u-sudi-domigsya-skasuvannya-regionalnoyi-movy-v-dnipri |title=https://portal.lviv.ua/news/2019/05/06/lviv-yanyn-u-sudi-domigsya-skasuvannya-regionalnoyi-movy-v-dnipri |author= |date=2019-05-06 |website=portal.lviv.ua |publisher=Львівський портал |archiveurl=https://web.archive.org/web/20190916024224/https://portal.lviv.ua/news/2019/05/06/lviv-yanyn-u-sudi-domigsya-skasuvannya-regionalnoyi-movy-v-dnipri |archivedate=16 вересня 2019 |deadurl= |accessdate=2 вересня 2019 }}</ref>.
* [[14 травня]] [[2019]] року [[Верховна Рада України]] відхилила проєкти постанов, які блокували підписання раніше ухваленого закону про функціонування української мови як державної. Голова Верховної Ради [[Парубій Андрій Володимирович|Андрій Парубій]] підписав закон про функціонування української мови як державної<ref>{{cite web |url=https://espreso.tv/news/2019/05/14/parubiy_pidpysav_movnyy_zakon |title=Парубій підписав мовний закон |author= |date=2019-05-14 |website=espreso.tv |publisher=[[Еспресо TV]] |accessdate=14 травня 2019 |archive-date=14 травня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190514110958/https://espreso.tv/news/2019/05/14/parubiy_pidpysav_movnyy_zakon }}</ref>.
* [[15 травня]] [[2019]] року [[Президент України]] [[Порошенко Петро Олексійович|Петро Порошенко]] підписав [[Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»|Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної»]]<ref>{{cite web |url=https://novynarnia.com/2019/05/15/poroshenko-pidpisav-zakon-pro-movu/ |title=Порошенко підписав закон про мову |author= |date=2019-05-15 |website=novynarnia.com |publisher=[[Новинарня]] |accessdate=15 травня 2019 |archive-date=16 травня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190516211939/https://novynarnia.com/2019/05/15/poroshenko-pidpisav-zakon-pro-movu/ }}</ref>.
* [[16 травня]] [[2019]] року закон було опубліковано у виданні «[[Голос України]]», який набрав чинності за два місяці з дня опублікування<ref>{{cite web |url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-zakon-pro-movu-publikatsiya/29943705.html |title=«Голос України» опублікував мовний закон |author= |date=2019-05-16 |website=radiosvoboda.org |publisher=[[Радіо «Свобода»]] |accessdate=16 травня 2019 |archive-date=7 грудня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20191207081522/https://www.radiosvoboda.org/a/news-zakon-pro-movu-publikatsiya/29943705.html }}</ref>.
* [[7 червня]] [[2019]] року [[Донецький окружний адміністративний суд]] скасував рішення про надання російській мові у Донецькій області статусу регіональної мови<ref>{{cite web |url=https://portal.lviv.ua/news/2019/06/07/lviv-yanyn-u-sudi-domigsya-skasuvannya-regionalnoyi-movy-v-donetskij-oblasti |title=Львів'янин у суді домігся скасування регіональної мови в Донецькій області |author= |date=2019-06-07 |website=portal.lviv.ua |publisher=Львівський портал |accessdate=10 червня 2019 |archive-date=29 червня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190629051311/https://portal.lviv.ua/news/2019/06/07/lviv-yanyn-u-sudi-domigsya-skasuvannya-regionalnoyi-movy-v-donetskij-oblasti }}</ref>.
* [[26 вересня]] [[2019]] року [[Голубівська сільська рада]] Луганської області скасувала рішення про надання російській мові статусу регіональної мови<ref name="Луганськ">{{cite web |url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-prokuratura-regionalni-movy-luganska-oblast/31282627.html |title=У прокуратурі розповіли, де на території Луганської області російська мова втратила статус регіональної |author= |date=2021-05-21 |website=portal.lviv.ua|publisher=[[Радіо Свобода]] |accessdate=26 серпня 2021 |archive-date=25 серпня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210825203930/https://www.radiosvoboda.org/a/news-prokuratura-regionalni-movy-luganska-oblast/31282627.html }}</ref>.
* [[1 жовтня]] [[2019]] року [[Нововодянська сільська рада]] [[Луганська область|Луганської області]] скасувала рішення про надання російській мові статусу регіональної мови<ref name="Луганськ" />.
* [[3 жовтня]] [[2019]] року [[Єпіфанівська сільська рада]] [[Луганська область|Луганської області]] скасувала рішення про надання російській мові статусу регіональної мови<ref name="Луганськ" />.
* [[16 жовтня]] [[2019]] року [[Харківська міська рада]] перейменувала [[Станція метрополітену|станцію]] [[Харківський метрополітен|Харківського метрополітену]] ''«Московський проспект»'' в станцію «[[Турбоатом (станція метро)|Турбоатом]]»<ref>{{cite web |url=https://www.pravda.com.ua/news/2019/10/16/7229203/ |title=У Харкові перейменували станцію метро «Московський проспект» |author= |date=2019-10-16 |website=pravda.com.ua |publisher=[[Українська Правда]] |accessdate=3 вересня 2021 |archive-date=3 вересня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210903132310/https://www.pravda.com.ua/news/2019/10/16/7229203/ }}</ref>.
* [[30 жовтня]] [[2019]] року Верховна Рада України відновила місту Переяслав-Хмельницький історичну назву [[Переяслав]]<ref>{{cite web |url=https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/251-20/sp:max100#Text |title=Про перейменування міста Переяслав-Хмельницький Київської області |author= |date=2019-10-30 |website=zakon.rada.gov.ua |publisher=[[Верховна Рада України]] |accessdate=26 серпня 2021 |archive-date=26 серпня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210826135815/https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/251-20/sp:max100#Text }}</ref><ref>{{cite web |url=https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/2808668-rada-perejmenuvala-pereaslavhmelnickij.html |title=Рада перейменувала Переяслав-Хмельницький |author= |date=2019-10-30 |website=ukrinform.ua|publisher=[[Укрінформ]] |accessdate=30 жовтня 2019 |archive-date=30 жовтня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20191030120617/https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/2808668-rada-perejmenuvala-pereaslavhmelnickij.html }}</ref>. Зроблено це було після звернення [[Переяславська міська рада|міської ради]]<ref>{{cite web |url=http://tyzhden.ua/News/202649 |title=Міська рада Переяслава-Хмельницького проголосувала за перейменування міста |author= |date=2017-10-26 |website=tyzhden.ua |publisher=[[Український тиждень]] |accessdate=27 жовтня 2017 |archive-date=26 жовтня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171026235445/http://tyzhden.ua/News/202649 }}</ref><ref>{{cite web |url=https://uinp.gov.ua/pres-centr/novyny/verhovna-rada-pereymenuvala-misto-pereyaslav-hmelnyckyy |title=Верховна Рада перейменувала місто Переяслав-Хмельницький |author= |date=2019-10-30 |website=uinp.gov.ua |publisher=[[Український Інститут Національної Пам'яті]] |accessdate=30 жовтня 2019 |archive-date=30 жовтня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20191030163619/https://uinp.gov.ua/pres-centr/novyny/verhovna-rada-pereymenuvala-misto-pereyaslav-hmelnyckyy }}</ref>.
* [[4 листопада]] [[2019]] року [[Макіївська сільська рада (Кремінський район)|Макіївська сільська рада]] [[Луганська область|Луганської області]] скасувала рішення про надання російській мові статусу регіональної мови<ref name="Луганськ" />.
* [[7 листопада]] [[2019]] року [[Новомикільська сільська рада]] Луганської області скасувала рішення про надання російській мові статусу регіональної мови<ref name="Луганськ" />.
* [[14 листопада]] [[2019]] року [[Київська міська рада]] перейменувала ''проспект Космонавта Комарова'' в [[проспект Любомира Гузара]], а також ''вулицю Виборзьку'' на вулицю Олекси Тихого<ref>{{cite web |url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-kyiv-pereimenuvannia-vulytsya-huzara/30272058.html |title=У Києві з'являться проспект Любомира Гузара і вулиця Олекси Тихого |author= |date=2019-11-14 |website=radiosvoboda.org |publisher=[[Радіо Свобода]] |accessdate=3 вересня 2021 |archive-date=14 листопада 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20191114195618/https://www.radiosvoboda.org/a/news-kyiv-pereimenuvannia-vulytsya-huzara/30272058.html }}</ref>.
* [[21 листопада]] [[2019]] року [[Михайлівська сільська рада]] Луганської області скасувала рішення про надання російській мові статусу регіональної мови<ref name="Луганськ" />.

=== 2020 ===
* [[28 липня]] [[2020]] року [[Київська міська рада]] підтримала рішення перейменувати [[Вулиця Юрія Литвинського|вулицю Російську]] у [[Дарницький район|Дарницькому районі]] на честь героя [[Війна на сході України|російсько-української війни]] [[Литвинський Юрій Олексійович|Юрія Литвинського]]<ref>{{cite news|url=https://www.unian.ua/society/u-kiyevi-znikla-vulicya-rosiyska-nova-nazva-vulici-rosiyska-novini-kiyeva-11092580.html|title=У Києві зникла вулиця Російська|last=Unian.ua|language=uk-UA|work=УНІАН|accessdate=2020-07-28|archive-date=29 липня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200729010436/https://www.unian.ua/society/u-kiyevi-znikla-vulicya-rosiyska-nova-nazva-vulici-rosiyska-novini-kiyeva-11092580.html}}</ref>.
* [[12 серпня]] [[2020]] року у Харкові остаточно перейменовано станцію метрополітену ''Московський проспект'' на станцію «[[Турбоатом (станція метро)|Турбоатом]]»<ref>{{cite news |url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-pereymenuvannia-metro-kharkiv/30779819.html |title=У Харкові остаточно перейменували станцію метро «Московський проспект» |author= |date=2020-08-12 |website=radiosvoboda.org |publisher=[[Радіо Свобода]] |archiveurl=https://web.archive.org/web/20210903124636/https://www.radiosvoboda.org/a/news-pereymenuvannia-metro-kharkiv/30779819.html |archivedate=3 вересня 2021 |deadurl= |accessdate=3 вересня 2021 }}</ref>.
* [[19 серпня]] [[2020]] року [[Одеський окружний адміністративний суд]] скасував рішення про надання російській мові у місті Одеса статусу регіональної мови<ref>{{cite web |url=https://suspilne.media/158363-grebenuka-zasudzenogo-za-rozgin-majdanu-v-cernigovi-ponovili-na-posadi-v-odesi/ |title=Суд скасував регіональну російську мову в Одесі |author= |date=2020-08-31 |website=suspilne.media |publisher=[[Суспільне]] |archiveurl=https://web.archive.org/web/20210825233644/https://suspilne.media/158363-grebenuka-zasudzenogo-za-rozgin-majdanu-v-cernigovi-ponovili-na-posadi-v-odesi/ |archivedate=25 серпня 2021 |deadurl= |accessdate=26 серпня 2021 }}</ref>.
* [[9 жовтня]] [[2020]] року [[Кабінет Міністрів України]] прийняв Постанову «Про перейменування деяких територій та об'єктів природно-заповідного фонду», якою, зокрема, було перейменовано<ref>{{cite web |url=https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/951-2020-п/sp:max100#Text |title=Про перейменування деяких територій та об’єктів природно-заповідного фонду |author= |date=2020-10-09 |website=zakon.rada.gov.ua |publisher=[[Кабінет Міністрів України]] |archiveurl=https://web.archive.org/web/20210826141616/https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/951-2020-п/sp:max100#Text |archivedate=26 серпня 2021 |deadurl= |accessdate=26 серпня 2021 }}</ref>:
** У [[Вінницька область|Вінницькій області]]:
*** Парк-пам'ятку садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Центральний парк культури і відпочинку імені Горького» на Парк-пам'ятку садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Центральний парк імені М. Леонтовича»
** У [[Запорізька область|Запорізькій області]]:
*** Парк-пам'ятку садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Парк імені Горького» на Парк-пам'ятку садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення "Парк «Новоолександрівський»"
* [[23 жовтня]] [[2020]] року [[Запорізький окружний адміністративний суд]] скасував рішення про надання російській мові в місті Запоріжжі статусу регіональної мови<ref>{{cite web |url=https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/3131613-u-zaporizzi-sud-skasuvav-risenna-pro-nadanna-rosijskij-statusu-regionalnoi.html |title=У Запоріжжі суд скасував рішення про надання російській статусу регіональної |author= |date=2020-11-06 |website=https://www.ukrinform.ua/ |publisher=[[Укрінформ]] |archiveurl=https://web.archive.org/web/20210406105238/https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/3131613-u-zaporizzi-sud-skasuvav-risenna-pro-nadanna-rosijskij-statusu-regionalnoi.html |archivedate=6 квітня 2021 |deadurl= |accessdate=6 листопада 2020 }}</ref>.
* [[4 грудня]] [[2020]] року [[Одеський окружний адміністративний суд]] скасував рішення про надання російській мові у Одеській області статусу регіональної мови<ref>{{cite web |url=https://www.radiosvoboda.org/a/news-odesa-status-rosiyskoyi/30985395.html |title=В Одесі суд визнав нечинним рішення про надання російській мові статусу регіональної |author= |date=2020-12-05 |website=radiosvoboda.org |publisher=[[Радіо Свобода]] |archiveurl=https://web.archive.org/web/20210825202301/https://www.radiosvoboda.org/a/news-odesa-status-rosiyskoyi/30985395.html |archivedate=25 серпня 2021 |deadurl= |accessdate=26 серпня 2021 }}</ref>.
* [[11 грудня]] [[2020]] року [[Старобільська міська рада]] Луганської області скасувала рішення про надання російській мові статусу регіональної мови<ref name="Луганськ" />.

=== 2021 ===
* [[13 січня]] [[2021]] року [[Рубіжанська міська рада]] Луганської області скасувала рішення про надання російській мові статусу регіональної мови<ref name="Луганськ" />.
* [[5 лютого]] [[2021]] року [[Звягельська міська рада|Новоград-Волинська міська рада]] повідомила, що створила робочу групу після подання пропозицій щодо повернення місту історичної назви&nbsp;— [[Звягель]], бо назва ''Новоград-Волинський'' вважалася колоніальною, що була введена Катериною II після захоплення територій Речі Посполитої відповідно до Указу від [[5 липня]] [[1795]] року<ref>{{cite web |url=https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/3185169-novogradvolinskij-hocut-perejmenuvati-na-zvagel.html |title=Новоград-Волинський хочуть перейменувати на Звягель |author= |date=2021-02-05 |website=ukrinform.ua |publisher=[[Укрінформ]] |archiveurl=https://web.archive.org/web/20210827004434/https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/3185169-novogradvolinskij-hocut-perejmenuvati-na-zvagel.html |archivedate=27 серпня 2021 |deadurl= |accessdate=27 серпня 2021 }}</ref>.
* [[24 березня]] [[2021]] року [[Запорізький окружний адміністративний суд]] скасував рішення про надання російській мові у Запорізькій області статусу регіональної мови<ref>{{cite web |url=https://www.radiosvoboda.org/a/v-zaporizhzhii-skasovano-status-rosiyskoy-yak-regionalnoy-movy/31192032.html |title=Як у Запорізькій області скасовували рішення про надання російській мові статусу регіональної? |author= |date=2021-04-08 |website=radiosvoboda.org |publisher=[[Радіо Свобода]] |archiveurl=https://web.archive.org/web/20210825201551/https://www.radiosvoboda.org/a/v-zaporizhzhii-skasovano-status-rosiyskoy-yak-regionalnoy-movy/31192032.html |archivedate=25 серпня 2021 |deadurl= |accessdate=26 серпня 2021 }}</ref>.
* [[14 травня]] [[2021]] року Болградська окружна прокуратура звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з проханням визнати незаконним та скасувати рішення рішення [[Болградська районна рада|Болградської районної ради]] від 25 липня 2013 року про надання російській мові статусу регіональної. [[Уповноважений із захисту державної мови]] [[Тарас Кремінь]] зазначав, що на 1 червня залишаються чинними рішення про «регіональні мови» Дніпропетровської та Луганської обласних рад, Болградської міської та районної ради Одеської області, Волоківської, Тарасовецької, Прутської, Великобудської та Острицької сільських рад Закарпатської області<ref>{{cite web |url=https://hromadske.ua/posts/prokuratura-odeshini-hoche-cherez-sud-skasuvati-regionalnij-status-rosijskoyi-movi |title=Прокуратура Одещини хоче через суд скасувати регіональний статус російської мови |author= |date=2021-06-01 |website=hromadske.ua |publisher=[[Громадське]] |archiveurl=https://web.archive.org/web/20210825213928/https://hromadske.ua/posts/prokuratura-odeshini-hoche-cherez-sud-skasuvati-regionalnij-status-rosijskoyi-movi |archivedate=25 серпня 2021 |deadurl= |accessdate=26 серпня 2021 }}</ref>.
* [[24 травня]] [[2021]] року [[Харківський окружний адміністративний суд]] скасував рішення про надання російській мові у місті Харкові статусу регіональної мови<ref>{{cite web |url=http://radiosvoboda.org/a/news-sud-rehionalnyi-status-rosiiskoi-harkiv/31272989.html |title=Суд скасував «регіональний статус» російської мови в Харкові |author= |date=2021-05-25 |website=zaxid.net |publisher=[[Радіо Свобода]] |archiveurl=https://web.archive.org/web/20210825200753/https://www.radiosvoboda.org/a/news-sud-rehionalnyi-status-rosiiskoi-harkiv/31272989.html |archivedate=25 серпня 2021 |deadurl= |accessdate=26 серпня 2021 }}</ref>.
* [[4 червня]] [[2021]] року чергова сесія [[Володимирська міська рада|Володимир-Волинської міської ради]] запустила процес повернення місту історичної назви [[Володимир (місто)|Володимир]]. Таку ініціативу підтримав міський голова Ігор Пальонка. Згідно з цим рішенням було створено робочу групу з питання перейменування міста, надалі проведені громадські слухання, за результатами яких міська рада порушила клопотання перед Волинською обласною радою щодо внесення подання до Верховної Ради України про перейменування міста<ref>{{cite web |url=https://volodymyrrada.gov.ua/u-volodymyri-volynskomu-rozpochnetsya-proczedura-iz-perejmenuvannya-mista/ |title=У Володимирі-Волинському розпочнеться процедура із перейменування міста |author= |date=2021-06-04 |website=volodymyrrada.gov.ua |publisher=Володимир-Волинська міська рада |archiveurl=https://web.archive.org/web/20210826125912/https://volodymyrrada.gov.ua/u-volodymyri-volynskomu-rozpochnetsya-proczedura-iz-perejmenuvannya-mista/ |archivedate=26 серпня 2021 |deadurl= |accessdate=26 серпня 2021 }}</ref>. [[5 липня]] [[2021]] року утворена робоча група, а також тривало громадське обговорення щодо перейменування<ref>{{cite web |url=https://www.youtube.com/watch?v=Xdi5ThXyTDc |title=Що думають мешканці Володимира-Волинського про перейменування міста |author= |date=2021-07-05 |website=youtube.com |publisher=[[12 канал]] |archiveurl=https://web.archive.org/web/20210826130620/https://www.youtube.com/watch?v=Xdi5ThXyTDc |archivedate=26 серпня 2021 |deadurl= |accessdate=26 серпня 2021 }}</ref>.
* [[8 червня]] [[2021]] року [[Кропивницька міська рада]] перейменувала вулицю, яка була названа на честь російського терориста Степана Халтуріна, на вулицю Семена Дорогого<ref>{{cite web |url=https://www.kypur.net/u-kropyvnyczikomu-perejmenuvaly-skver-ta-odnu-z-vulyczi/ |title=У Кропивницькому перейменували сквер та одну з вулиць |author= |date=2021-06-08 |website=kypur.net |publisher=Без купюр |archiveurl=https://web.archive.org/web/20210827003657/https://www.kypur.net/u-kropyvnyczikomu-perejmenuvaly-skver-ta-odnu-z-vulyczi/ |archivedate=27 серпня 2021 |deadurl= |accessdate=27 серпня 2021 }}</ref>.
* [[10 червня]] [[2021]] року Подільська міська рада Одеської області перейменувала топоніми села Липецького<ref>{{cite web |url=https://podilska-gromada.gov.ua/news/1623306893/ |title=Проєкт рішення міської ради «Про перейменування вулиць, провулків села Липецького» |author= |date=2021-06-10 |website=https://podilska-gromada.gov.ua/ |publisher=[[Подільська міська громада]] |archiveurl=https://web.archive.org/web/20210903140318/https://podilska-gromada.gov.ua/news/1623306893/ |archivedate=3 вересня 2021 |deadurl= |accessdate=3 вересня 2021 }}</ref>:
** Вулицю Островського на вулицю Мишайлівську
** Вулицю Московську на вулицю Вишневу
* [[17 червня]] 2021 року [[Судилківська сільська рада]] перейменувала:
** в селі Судилків вулицю Максима Горького на вулицю Річну;
** в селі Білокриниччя вулицю Максима Горького на вулицю Лесі Українки.
* [[1 липня]] [[2021]] року [[Верховна Рада України]] відновила селищу міського типу ''Новгородське'' історичну назву [[Нью-Йорк (смт)|Нью-Йорк]]. Попередня назва була дана населеному пункту [[19 жовтня]] [[1951]] року, під час [[Холодна війна|Холодної війни]], з ідеологічних причин<ref>{{cite web |url=https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1610-20/sp:max100#Text |title=Про перейменування селища міського типу Новгородське Бахмутського району Донецької області |author= |date=2021-07-01 |website=zakon.rada.gov.ua |publisher=[[Верховна Рада України]] |archiveurl=https://web.archive.org/web/20210826142237/https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1610-20/sp:max100#Text |archivedate=26 серпня 2021 |deadurl= |accessdate=26 серпня 2021 }}</ref>.
* 1 липня [[Ужгородська міська рада]] перейменувала вулицю Леоніда Говорова на вулицю Івана Фірцака<ref>{{cite web |url=https://zakarpattya.net.ua/News/212981-V-Uzhhorodi-pereimenuvaly-ta-nazvaly-novi-vulytsi |title=В Ужгороді перейменували та назвали нові вулиці |author= |date=2021-07-01 |website=zakarpattya.net.ua |publisher=[[Закарпаття онлайн]] |archiveurl=https://web.archive.org/web/20210903142443/https://zakarpattya.net.ua/News/212981-V-Uzhhorodi-pereimenuvaly-ta-nazvaly-novi-vulytsi |archivedate=3 вересня 2021 |deadurl= |accessdate=3 вересня 2021 }}</ref>.
* [[8 липня]] [[2021]] року [[Миколаївський окружний адміністративний суд]] скасував рішення про надання російській мові у місті Миколаєві статусу регіональної мови<ref>{{cite web |url=https://hromadske.ua/posts/sud-skasuvav-rishennya-mikolayivskoyi-miskradi-pro-prisvoyennya-rosijskij-movi-statusu-regionalnoyi |title=Суд скасував рішення Миколаївської міськради про присвоєння російській мові статусу регіональної |author= |date=2021-07-13 |website=zaxid.net|publisher=[[Радіо Свобода]] |archiveurl=https://web.archive.org/web/20210825201138/https://hromadske.ua/posts/sud-skasuvav-rishennya-mikolayivskoyi-miskradi-pro-prisvoyennya-rosijskij-movi-statusu-regionalnoyi |archivedate=25 серпня 2021 |deadurl= |accessdate=26 серпня 2021 }}</ref>.
* [[13 липня]] [[2021]] року [[Марганецька міська рада]] [[Нікопольський район|Нікопольського району]] перейменувала ''Московську вулицю'' на честь Андрія Стародуба&nbsp;— кіборга та загиблого героя російсько-української війни<ref>{{cite web |url=https://nikopol.nikopolnews.net/rajon/u-marhantsi-bilshe-nemaie-moskovskoi-vulytsi-ii-perejmenuvaly-na-chest-kiborha/ |title=У Марганці більше немає Московської вулиці&nbsp;— її перейменували на честь кіборга |author= |date=2021-07-14 |website=nikopol.nikopolnews.net |publisher=[[Nikopol News]] |archiveurl=https://web.archive.org/web/20210903141226/https://nikopol.nikopolnews.net/rajon/u-marhantsi-bilshe-nemaie-moskovskoi-vulytsi-ii-perejmenuvaly-na-chest-kiborha/ |archivedate=3 вересня 2021 |deadurl= |accessdate=3 вересня 2021 }}</ref>.
* [[14 липня]] [[2021]] року [[Хмельницька міська рада]] Вінницької області перейменувала низку вулиць і провулків із російськими назвами<ref>{{cite web |url=https://ngp-ua.info/2021/07/52258 |title=У Хмельницькому перейменували вулиці Суворова та Кутузова |author= |date=2021-07-15 |website=https://zaxid.net |publisher=Незалежний громадський портал |archiveurl=https://web.archive.org/web/20210827003247/https://ngp-ua.info/2021/07/52258 |archivedate=27 серпня 2021 |deadurl= |accessdate=27 серпня 2021 }}</ref>:
** вулицю Маршала Конєва на вулицю Івана Сірка;
** вулицю Кутузова на вулицю Академіка Вернадського;
** провулок Кутузова на провулок Академіка Вернадського;
** вулицю Ломоносова на вулицю Олеся Гончара;
** провулок Ломоносова на провулок Олеся Гончара;
** вулицю Матросова на вулицю Дмитра Донцова;
** провулок Матросова на провулок Дмитра Донцова;
** вулицю Мересьєва на вулицю Уласа Самчука;
** провулок Мічуріна на провулок Мальовничий;
** вулицю Панфілова на вулицю Соломії Крушельницької;
** провулок Панфілова на провулок Соломії Крушельницької
** вулицю Маршала Пересипкіна на вулицю Професора Миколи Чорнобрового;
** провулок Пугачова на провулок Олександра Олеся;
** провулок Степана Разіна на провулок Олега Ольжича;
** вулицю Степана Разіна на вулицю Олега Ольжича;
** вулицю Декабриста Раєвського на вулицю Олександра Білаша;
** вулицю Генерала Рум'янцева на вулицю Володимира Атамана;
** провулок Генерала Рум'янцева на провулок Володимира Атамана;
** вулицю Стеніна на вулицю Анатолія Свидницького;
** вулицю Суворова на вулицю Назарія Яремчука;
** провулок Суворова на провулок Назарія Яремчука;
** проїзд Суворова на проїзд Назарія Яремчука;
** вулицю Чернишевського на вулицю Івана Веретка;
* 14 липня [[Конституційний суд України]] визнав таким, що відповідає Конституції, Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»<ref>{{cite web |url=https://language-policy.info/2021/07/ksu-vyznav-zakon-pro-movu-konstytutsijnym/ |title=КСУ визнав закон про мову конституційним |author= |date=2021-07-14 |website=language-policy.info |publisher=[[Портал мовної політики]] |archiveurl=https://web.archive.org/web/20210903134213/https://language-policy.info/2021/07/ksu-vyznav-zakon-pro-movu-konstytutsijnym/ |archivedate=3 вересня 2021 |deadurl= |accessdate=3 вересня 2021 }}</ref>.
* [[31 липня]] [[2021]] року Володимир-Волинська міська рада не підтримала пропозиції щодо перейменування міста на Володимир, а також Ладомир. Водночас, документи щодо попереднього перейменування міста (додавання приставки «Волинський») на даний час вважаються втраченими&nbsp;— історики проводили дослідження у Центральному державному історичному архіві міста Київ, у державному архіві Волинської області, де зберігаються документи Володимирського міського магістрату Володимирського городничого правління м. Володимира за 1794—1806 роки, однак не знайшли жодного документу, в якому говорилося б про перейменування чи зміну назви міста [[Володимира (місто)|Володимира]]<ref>{{cite web |url=http://volodymyrrada.gov.ua/deputaty-ne-pidtrymaly-perejmenuvannya-volodymyra-volynskogo/ |title=Депутати не підтримали перейменування Володимира-Волинського |author= |date=2021-07-31 |website=volodymyrrada.gov.ua |publisher=[[Володимир-Волинська міська рада]] |archiveurl=https://web.archive.org/web/20200809181814/http://volodymyrrada.gov.ua/deputaty-ne-pidtrymaly-perejmenuvannya-volodymyra-volynskogo/ |archivedate=9 серпня 2020 |deadurl= |accessdate=26 серпня 2021 }}</ref>.
* [[6 серпня]] [[2021]] року [[Чемеровецька селищна рада]] перейменувала:
** у селі Біла: вулицю Горького на вулицю Вишневу;
** у селі Драганівка: вулицю Суворова на вулицю Польову;
** у селі Залуччя: вулицю Островського на вулицю Садову;
** у селі Чагарівка: вулицю Островського на вулицю Лесі Українки;
** у с Криків: вулицю Маяковського на вулицю Молодіжну. 
* [[12 серпня]] [[2021]] року [[Любашівська селищна рада]] перейменувала:
** у с. Бобрик Другий: провулок Островського на провулок Мирний;
** у смт Любашівка:
*** вулицю Гайдара на вулицю Грушевського;
*** вулицю Горького на вулицю 24 Серпня;
*** вулицю Папаніна на вулицю Василя Стуса;
*** вулицю Чичеріна на вулицю Заозерну;
*** вулицю Белінського на вулицю Ольгіївську.
* [[13 серпня]] [[2021]] року [[Дніпропетровський окружний адміністративний суд]] скасував рішення про надання російській мові у Дніпропетровський області статусу регіональної мови<ref>{{cite web |url=https://zaxid.net/sud_pozbaviv_rosiysku_movu_statusu_regionalnoyi_u_dnipropetrovskiy_oblasti_n1524875 |title=Суд позбавив російську мову статусу регіональної у Дніпропетровській області |author= |date=2021-08-25 |website=zaxid.net |publisher=[[Zaxid.net]] |archiveurl=https://web.archive.org/web/20210825200447/https://zaxid.net/sud_pozbaviv_rosiysku_movu_statusu_regionalnoyi_u_dnipropetrovskiy_oblasti_n1524875 |archivedate=25 серпня 2021 |deadurl= |accessdate=26 серпня 2021 }}</ref>.
* [[25 серпня]] [[2021]] року міський голова Володимир-Волинського Ігор Пальонка видав розпорядження «Про проведення громадських слухань щодо повернення місту Володимиру-Волинському історичної назви „Володимир“» та ініціював початок проведення громадських слухань, які відулися 9 вересня 2021 року у культурно-мистецькому центрі міста<ref>{{cite web |url=https://volodymyrrada.gov.ua/vidbudutsya-gromadski-sluhannya-shhodo-povernennya-mistu-volodymyru-volynskomu-istorychnoyi-nazvy-volodymyr/ |title=Відбудуться громадські слухання щодо повернення місту Володимиру-Волинському історичної назви «Володимир» |author= |date=2021-08-25 |website=volodymyrrada.gov.ua |publisher=[[Володимир-Волинська міська рада]] |archiveurl=https://web.archive.org/web/20210826065023/http://volodymyrrada.gov.ua/vidbudutsya-gromadski-sluhannya-shhodo-povernennya-mistu-volodymyru-volynskomu-istorychnoyi-nazvy-volodymyr/ |archivedate=26 серпня 2021 |deadurl= |accessdate=26 серпня 2021 }}</ref>.
* [[4 вересня]] [[2021]] року [[Володимирецька селищна рада]] перейменувала у селі Зелене вулицю Островського на вулицю Поліську<ref>{{cite web |url=https://volodymyrets.city/articles/163434/dekomunizaciya-yaki-vulici-i-v-yakih-selah-volodimireckoi-gromadi-perejmenuyut |title=Декомунізація: які вулиці і в яких селах Володимирецької громади перейменують? |author= |date=2021-09-04 |website=kmr.gov.ua|publisher=[[Володимирецька міська рада]] |archiveurl=https://web.archive.org/web/20211122012231/https://volodymyrets.city/articles/163434/dekomunizaciya-yaki-vulici-i-v-yakih-selah-volodimireckoi-gromadi-perejmenuyut |archivedate=22 листопада 2021 |deadurl= |accessdate=22 листопада 2021 }}</ref>.
* [[6 вересня]] [[2021]] року у Києві було демонтовано пам'ятний знак, присвячений дружбі Києва та Москви. Київська міська рада прийняла відповідне рішення ще 8 липня<ref>{{cite web |url=https://suspilne.media/161350-u-kievi-demontuvali-pamatnik-druzbi-kieva-z-moskvou/ |title=У Києві демонтували пам'ятник дружбі Києва з Москвою |author= |date=2021-09-06 |website=kmr.gov.ua |publisher=[[Суспільне]] |archiveurl=https://web.archive.org/web/20211122012503/https://suspilne.media/161350-u-kievi-demontuvali-pamatnik-druzbi-kieva-z-moskvou/ |archivedate=22 листопада 2021 |deadurl= |accessdate=22 листопада 2021 }}</ref>.
* [[9 вересня]] [[2021]] року під час громадських слухань було підтримано перейменування Володимир-Волинського на [[Володимир (місто)|Володимир]]<ref>{{cite web |url=http://bug.org.ua/news/volodymyr/onovleno-u-volodymyri-pid-chas-gromadskyh-obgovoren-progolosuvaly-za-perejmenuvannya-mista-586107/ |title=У Володимирі під час громадських обговорень проголосували за перейменування міста |author= |date=2021-09-09 |website=bug.org.ua |publisher=БУГ |archiveurl=https://web.archive.org/web/20211122014449/http://bug.org.ua/news/volodymyr/onovleno-u-volodymyri-pid-chas-gromadskyh-obgovoren-progolosuvaly-za-perejmenuvannya-mista-586107/ |archivedate=22 листопада 2021 |deadurl= |accessdate=22 листопада 2021 }}</ref>.
* [[15 вересня]] [[2021]] року [[Ярмолинецька селищна рада]] перейменувала у с. Ярмолинці вулицю Горького на вулицю Зелену.
* [[16 вересня]] [[2021]] року [[Городенківська міська рада]] перейменувала у селі Олієво-Корнів вулицю Горького на вулицю Тиху.
* [[1 жовтня]] [[2021]] року Володимир-Волинська міська рада підтримала повернення місту назви Володимир<ref>{{cite web |url=https://espreso.tv/miskrada-volodimir-volinskogo-pidtrimala-povernennya-istorichnoi-nazvi-mista |title=Міська рада Володимир-Волинського підтримала повернення історичної назви міста |author= |date=2021-10-01 |website=espreso.tv |publisher=[[Espreso.tv]] |archiveurl=https://web.archive.org/web/20211122020030/https://espreso.tv/miskrada-volodimir-volinskogo-pidtrimala-povernennya-istorichnoi-nazvi-mista |archivedate=22 листопада 2021 |deadurl= |accessdate=22 листопада 2021 }}</ref>.
* 1 жовтня [[Шепетівська міська рада]] перейменувала<ref>{{cite web |url=https://denzadnem.com.ua/shepetivshhyna/93654 |title=У Шепетівці депутати не підтримали рішення про перейменування вулиці Островського |author= |date=2021-10-01 |website=denzadnem.com.ua |publisher=День за днем |archiveurl=https://web.archive.org/web/20211122020701/https://denzadnem.com.ua/shepetivshhyna/93654 |archivedate=22 листопада 2021 |deadurl= |accessdate=22 листопада 2021 }}</ref>:
** в місті Шепетівка:
*** вулицю Волкова на вулицю Енергетиків;
*** вулицю Гончарова на вулицю Музівську;
*** провулок Гончарова на провулок Музівський;
*** вулицю Островського на вулицю Соборності;
*** провулок Островського на провулок Соборності.
** В селі Жилинці вулицю Островського на вулицю Українську
* [[7 жовтня]] [[2021]] року [[Заболотівська селищна рада]] перейменувала в селі Троїця Коломийського району Івано-Франківської області вулицю Мічуріна на вулицю Діброву.
* [[20 жовтня]] [[2021]] року [[Хмельницька міська рада]] перейменувала низку вулиць з колоніальними назвами<ref>{{cite web |url=https://vsim.ua/Podii/amp/u-hmelnitskomu-pereymenuvali-22-vulitsi-spisok-11448142.html |title=У Хмельницькому перейменували 22 вулиці (список) |author= |date=2021-10-20 |website=vsim.ua |publisher=vsim.ua |archiveurl=https://web.archive.org/web/20211122022234/https://vsim.ua/Podii/amp/u-hmelnitskomu-pereymenuvali-22-vulitsi-spisok-11448142.html |archivedate=22 листопада 2021 |deadurl= |accessdate=22 листопада 2021 }}</ref>:
** вулицю Гончарова на вулицю Микити Годованця;
** провулок Гончарова на провулок Микити Годованця;
** вулицю Достоєвського на вулицю Олени Теліги;
** Провулок Достоєвського на провулок Олени Теліги
** провулок Жуковського на провулок Ігоря Сікорського;
** провулок Запрудний на провулок Криничний;
** вулицю Космонавта Комарова на вулицю Космонавта Павла Поповича;
** вулицю Кошевого на вулицю Євгена Маланюка;
** провулок Кошового на вулицю Євгена Маланюка;
** вулицю Невського на вулицю Кобзарів;
** провулок Павлова на провулок Володимира Леся;
** провулок Покришкіна на провулок Олекси Береста;
** вулицю Тургенєва на вулицю Марка Вовчка;
** провулок Тургенєва на провулок Марка Вовчка;
** вулицю Черняховського на вулицю Марії Примаченко
** вулицю Чкалова на вулицю Георгія Гонгадзе;
** провулок Чкалова на провулок Генріха Фігурського
** вулицю Щедріна на вулицю Трипільську;
** провулок Щедріна на провулок Трипільський.
* [[20 жовтня]] 2021 року [[Волинська обласна рада]] підтримала перейменування міста Володимир-Волинський на місто Володимир<ref>{{cite web |url=https://konkurent.ua/publication/82498/volinrada-pidtrimala-pereymenuvannya-volodimira-volinskogo/%3Famp-content%3Damp/ |title=Волиньрада підтримала перейменування Володимира-Волинського |author= |date=2021-10-20 |website=konkurent.ua |publisher=Конкурент |archiveurl=https://web.archive.org/web/20211122022503/https://konkurent.ua/publication/82498/volinrada-pidtrimala-pereymenuvannya-volodimira-volinskogo/%3Famp-content=amp/ |archivedate=22 листопада 2021 |deadurl= |accessdate=22 листопада 2021 }}</ref>.
* [[26 жовтня]] [[2021]] року [[Наркевицька селищна рада]] перейменувала в с. Баглаї вулицю Декабристів на вулицю Зоряну.
* [[2 листопада]] [[2021]] року [[Ямпільська міська рада]] перейменувала:
** в с. Дзиґівка вулицю Горького на вулицю Сергія Петрова;
** в с. Тростянець вулицю Горького на вулицю Івана Франка.
* [[4 листопада]] [[2021]] року Київська міська рада перейменувала низьку вулиць і провулків, серед яких<ref>{{cite web |url=https://kmr.gov.ua/uk/content/u-kyyevi-pereymenuvaly-12-vulyc-i-daly-nazvy-4-novym-obyektam-toponimiky |title=У Києві перейменували 12 вулиць і дали назви 4 новим об'єктам топоніміки |author= |date=2021-11-04 |website=kmr.gov.ua |publisher=[[Київська міська рада]] |archiveurl=https://web.archive.org/web/20211122011347/https://kmr.gov.ua/uk/content/u-kyyevi-pereymenuvaly-12-vulyc-i-daly-nazvy-4-novym-obyektam-toponimiky |archivedate=22 листопада 2021 |deadurl= |accessdate=22 листопада 2021 }}</ref>:
** вулицю Малоземельну на [[Вулиця Алімпія Галика (Київ)|вулицю Алімпія Галика]];
** провулок Невський на [[Нивський провулок|провулок Нивський]];
** вулицю Московську (в селищі [[Жуляни]]) на [[Вулиця Григорія Гуляницького (Київ)|вулицю Григорія Гуляницького]].
* [[12 листопада]] [[2021]] року Уповноважений Верховної Ради із захисту державної мови Тарас Кремінь заявив про необхідність привести назви всіх населених пунктів у відповідність до норм державної мови. Були зазначені такі населені пункти, як Арбузинка, Сєвєродонецьк, Южноукраїнськ, Южне, Спокойствіє, Надєждівка, Переводчикове, Луч, Первомайське, Первомайськ тощо<ref>{{cite web |url=https://lb.ua/blog/taras_kremin/498501_neobhidno_pozbutisya.html |title=Нам необхідно позбутися російськомовних покручів у назвах українських населених пунктів |author= |date=2021-11-12 |website=lb.ua |publisher=[[LB.ua]] |archiveurl=https://web.archive.org/web/20211122023717/https://lb.ua/blog/taras_kremin/498501_neobhidno_pozbutisya.html |archivedate=22 листопада 2021 |deadurl= |accessdate=22 листопада 2021 }}</ref>.
* [[18 листопада]] [[2021]] року [[Рівненська міська рада]] перейменувала вулицю Островського на вулицю Покровську<ref>{{cite web |url=https://horyn.info/news/v-rivnomu-dekomunizuvaly-shhe-odnu-vulyczyu/ |title=В Рівному декомунізували ще одну вулицю |author= |date=2021-11-18 |websitehoryn.info |publisher=Горинь |archiveurl=https://web.archive.org/web/20211122023944/https://horyn.info/news/v-rivnomu-dekomunizuvaly-shhe-odnu-vulyczyu/ |archivedate=22 листопада 2021 |deadurl= |accessdate=22 листопада 2021 }}</ref>.

=== 2022 ===
* [[21 квітня]] в місті [[Дніпро (місто)|Дніпрі]] перейменовано понад 30 вулиць, які раніше мали назви на честь російських та радянських діячів<ref>{{Cite web|title=У Дніпрі перейменували понад 30 вулиць та провулків, назви яких були пов’язані з Росією|url=https://lb.ua/society/2022/04/21/514217_dnipri_pereymenuvali_ponad_30.html|website=LB.ua|accessdate=2022-08-01}}</ref>: 
** вул. 30-ї Іркутської дивізії (Новокодацький р-н)&nbsp;— Українських воїнів;
** вул. Абхазька (Соборний, Шевченківський р-н)&nbsp;— Ірпінська;
** пров. Абхазький (Шевченківський р-н)&nbsp;— Ірпінський;
** вул. Алтайська (Новокодацький, Чечелівський р-н)&nbsp;— Чечелівська;
** вул. Білгородська (Соборний р-н)&nbsp;— Наукових працівників;
** вул. Біломорська (Новокодацький р-н)&nbsp;— Чорнобаївська;
** пров. Біломорський (Чечелівський р-н)&nbsp;— Чорнобаївський;
** пров. Бурятський (Амур-Нижньодніпровський р-н)&nbsp;— Бучанський.
** пров. Воркутинський (Амур-Нижньодніпровський р-н)&nbsp;— Вольовий;
** вул. Домодєдовська (Самарський р-н)&nbsp;— Ворзельська;
** Вул. Кабардинська (Чечелівський р-н)&nbsp;— Гостомельська;
** Вул. Кронштадтська (Чечелівський р-н)&nbsp;— Бородянська;
** вул. Магаданська (Індустріальний, Самарський р-н)&nbsp;— Волонтерська;
** вул. Митищинська (Новокодацький р-н)&nbsp;— Польська;
** пров. Московський (Індустріальний р-н) — Азовсталі;
** вул. Орська (Новокодацький р-н) — Краматорська;
** вул. Псковська (Самарський р-н)&nbsp;— Авдіївська;
** вул. Пулковська (Індустріальний р-н)&nbsp;— Дебальцівська; 
** вул. Ростовська (Амур-Нижньодніпровський р-н)&nbsp;— Конотопська; 
** пров. Ростовський (Амур-Нижньодніпровський р-н)&nbsp;— Конотопський;
** тупик Ростовський (Амур-Нижньодніпровський р-н)&nbsp;— Конотопський;
** вул. Саратовська (Індустріальний р-н)&nbsp;— Новокаховська;
** вул. Сахалінська (Новокодацький р-н)&nbsp;— Бахмутська;
** вул. Тагільська (Амур-Нижньодніпровський р-н)&nbsp;— Новоазовська.
** пров. Тагільський (Амур-Нижньодніпровський р-н)&nbsp;— Новоазовський;
** вул. Уфімська (Амур-Нижньодніпровський р-н)&nbsp;— Деснянська;
** вул. Хабарівська (Амур-Нижньодніпровський, Індустріальний р-н)&nbsp;— Салтівська;
** вул. Шереметьєвська (Самарський р-н)&nbsp;— Бориспільська;
** вул. Шушинська (Новокодацький р-н)&nbsp;— Молочанська;
** вул. Якутська (Новокодацький р-н)&nbsp;— Високопільська;
** вул. Ярославська (Шевченківський р-н)&nbsp;— Вишгородська.
* [[26 квітня]] [[2022]] року в місті [[Київ|Києві]] було демонтовано бронзову скульптурну групу українця та росіянина. Цікавим є те, що під час демонтажу у скульптури, яка символізувала росіянина, відвалилася голова.
* [[28 квітня]] [[2022]] року у місті [[Хмельницький|Хмельницькому]] дерусифікували назви вулиць:
** вулицю Восьмого Березня на вулицю Ольги Мак;
** вулицю Гагаріна на вулицю Героїв Маріуполя;
** провулок Гагаріна на провулок Героїв Маріуполя;
** вулицю Маршала Гречка на вулицю Миколи Міхновського;
** вулицю Громової на вулицю Бориса Антоненка-Давидовича;
**провулок Маршала Красовського на провулок Гетьмана Мазепи;
** вулицю Маршала Красовського на вулицю Гетьмана Мазепи;
** вулицю Купріна на вулицю Симона Петлюри;
** провулок Купріна на провулок Симона Петлюри;
** проїзд Купріна на проїзд Симона Петлюри;
** вулицю Лєскова на вулицю Короля Данила;
** провулок Лєскова на провулок Короля Данила;
** вулицю Некрасова на вулицю Героя України Ігоря Дашка;
** провулок Некрасова на провулок Героя України Ігоря Дашка;
** провулок Осипенко на провулок Марини Кіреєвої;
** провулок Першотравневий на провулок Заріччя;
** вулицю Попова на вулицю Героя України Дмитра Васильєва;
** вулицю Пушкіна на вулицю Героя України Олексія Скоблі;
** провулок Пушкіна на провулок Героя України Олексія Скоблі;
** вулицю Лізи Чайкіної на вулицю Катерини Білокур;
** вулицю Шостаковича на вулицю Сергія Параджанова;
** провулок Шостаковича на провулок Сергія Параджанова;
** вулицю Гастелло на вулицю Олександра Кушнірука;
** вулицю Толстого на вулицю Князя Святослава Хороброго;
** вулицю Ланову на вулицю Героя України Олександра Петраківського;
** вулицю Глінки на вулицю Ярослава Барнича;
** вулицю Гуцалюка на вулицю Юрія Клена;
** вулицю Академіка Збарського на вулицю Бориса Патона;
** провулок Академіка Збарського на провулок Бориса Патона;
** вулицю Кожедуба на вулицю Героя України Олександра Оксанченка;
** провулок Кожедуба на провулок Героя України Олександра Оксанченка;
** вулицю Валі Котика на вулицю Дмитра Гуні;
** провулок Валі Котика на провулок Дмитра Гуні;
** вулицю Лермонтова на вулицю Бориса Мамайсура;
** провулок Рєпіна на вулицю Юрія Косача;
** вулицю Савіної на вулицю Марії Заньковецької;
** вулицю Ткачука на вулицю Миколи Садовського;
** провулок Ткачука на провулок Миколи Садовського;
** вулицю Хотовицького на вулицю Івана Пулюя;
** вулицю Чайковського на вулицю Станіслава Людкевича;
** вулицю Академіка Чеботарьова на вулицю Агатангела Кримського;
** вулицю Чехова на вулицю Валер'яна Підмогильного;
** провулок Чехова на провулок Валер'яна Підмогильного;
** вулицю Академіка Щерби на вулицю Трохима Верхоли;
** вулицю Святослава Федорова на вулицю Євгена Плужника.
* 28 квітня у [[Мукачівська міська громада|Мукачівській громаді]] на [[Закарпатська область|Закарпатті]] перейменували 79 вулиць, які раніше мали російські та радянські назви<ref>{{Cite web|title=У Мукачеві перейменували всі назви вулиць, які пов'язані з росією (список)|url=http://www.mukachevo.net/ua/news/view/3523177|website=MUKACHEVO.NET|accessdate=2022-08-01|language=uk-UA}}</ref>.
* [[4 червня]] [[2022]] року у місті [[Київ|Києві]] було демонтовано меморіальну дошку [[Толстой Лев Миколайович|Льву Толстому]]. 
* Робоча група [[Міністерство освіти і науки України|Міністерства освіти і науки України]] під час засідання [[16 червня]] ухвалила рішення про вилучення зі шкільних підручників більше 40 творів радянських та російських авторів, включаючи [[Пушкін Олександр Сергійович|Олександра Пушкіна]]<ref>{{Cite web|title=Геть з класу! Зі шкільної програми вилучать більше 40 творів Пушкіна, Толстого, Булгакова та інших російських і радянських авторів|url=https://nv.ua/ukr/art/mon-viluchiv-z-shkilnoji-programi-tvori-pushkina-tolstogo-bulgakova-ta-inshih-avtoriv-novini-ukrajini-50250501.html|website=nv.ua|accessdate=2022-06-17|language=uk}}</ref>.
* [[28 червня]] [[2022]] року [https://cityhost.ua/ Cityhost.ua] запустили ініціативу з дерусифікації українських [[Доменне ім'я|доменів]]. Основна мета&nbsp;— збільшити кількість українських сайтів у правильних зонах<ref>{{Cite web|title=Kyiv.ua not Kiev.ua: як перевести регіональний домен на українську –|url=https://ain.ua/2022/06/30/kyivua-not-kievua/|date=2022-06-30|accessdate=2022-07-04|language=uk}}</ref>. Як зазначає [[реєстратор доменних імен]]&nbsp;— чимало українських сайтів функціонує на географічних доменах у національній зоні [[.ua|UA]]. Але якщо уважно придивитися, то можна помітити, що значна частина таких доменів транслітеровані з російської мови — наприклад, odessa.ua, kiev.ua, rovno.ua. Одна з причин такої ситуації в тому, що русифіковані домени запускалися першими, і вже пізніше з'явилися правильні українські аналоги — odesa.ua, kyiv.ua, rivne.ua<ref>{{Cite web|title=Деросифікуймо українські географічні домени&nbsp;— пора відмовлятися від російськомовних назв міст|url=https://cityhost.ua/uk/news/iniciativa-po-derusifikacii-ukrainskih-domenov.html|website=cityhost.ua|accessdate=2022-07-04}}</ref>.
* [[29 червня]] [[2022]] року в місті [[Дніпро (місто)|Дніпрі]] дерусифікували назви 21 вулиці<ref>{{Cite news|url=https://suspilne.media/255330-azovstali-volnovahi-geroiv-ratuvalnikiv-u-dnipri-zatverdili-novi-nazvi-dla-21-vulici/|title=Суспільне Новини|last=Руденко|first=Ірина|date=30 червня 2022|accessdate=2 серпня 2022}}</ref>.
* [[30 червня]] [[2022]] року у [[Львів|Львові]] та населених пунктах [[Львівська міська громада|Львівської міської громади]] перейменували в межах дерусифікації ряд вулиць<ref>{{Cite web|title=Вулиця імені Юрія Руфа, Гостомельська та Чорнобаївська: у Львові затвердили назви для першої частини вулиць, що підлягають перейменуванню. Еспресо.Захід|url=https://zahid.espreso.tv/vulitsya-imeni-yuriya-rufa-gostomelska-ta-chornobaivska-u-lvovi-zatverdili-nazvi-dlya-pershoi-chastini-vulits-shcho-pidlyagayut-pereymenuvannyu|website=zahid.espreso.tv|accessdate=2022-08-07|language=uk}}</ref>. 
** Місто [[Львів]]:
*** вул. Льва Толстого&nbsp;— вул. Кардинала Гузара;
*** вул. Карла Брюлова&nbsp;— вул. Ірини Калинець;
*** вул. П. Козланюка&nbsp;— вул. Героїв Маріуполя;
*** вул. Івана Сєченова&nbsp;— вул. Шумлянських;
*** вул. Миколи Некрасова&nbsp;— вул. Юрія Руфа (Юрія Дадака);
*** вул. Кибальчича&nbsp;— вул. Херсонська;
*** вул. Дагестанська — вул. Гостомельська;
*** вул. Чуваська&nbsp;— вул. Чорнобаївська.
** Місто [[Винники]]:
*** вул. Василя Жуковського&nbsp;— вул. Олександра Ванька Лагодовського;
*** вул. І. Довганика&nbsp;— вул. Володимира Грабовецького;
*** вул. К. Ціолковського&nbsp;— вул. Родини Крушельницьких;
*** вул. Михайла Лермонтова&nbsp;— вул. Мирона Кипріяна;
*** вул. О. Засядька&nbsp;— вул. Братів Йонів;
*** вул. Юрія Гагаріна&nbsp;— вул. Мирослава Скорика.
** смт [[Рудне]]:
*** вул. В. Короленка&nbsp;— вул. Юрія Липи;
*** вул. Дмитра Менделєєва&nbsp;— вул. Івана Пулюя;
*** вул. О. Марченка&nbsp;— вул. Ярослава Осмомисла;
*** вул. Олександра Невського&nbsp;— вул. Ярослава Дашкевича;
*** вул. Юрія Гагаріна&nbsp;— вул. Квітки Цісик.
* [[1 липня]] [[2022]] року експертна група з перейменувань вулиць та площ [[Київ|Києва]] за напрямком дерусифікації завершила роботу та представила свої остаточні варіанти на затвердження комісій [[Київська міська рада|Київради]]<ref>{{Cite web | url = https://novynarnia.com/2022/07/01/vid-skoropadskogo-do-ratushnogo-ekspertna-grupa-zatverdyla-propozycziyi-dlya-perejmenuvan-vulycz-kyyeva/ | title = Від Скоропадського до Ратушного: експертна група затвердила пропозиції для перейменувань вулиць Києва | publisher = Новинарня | author = Нестор Дим | date = 2022-07-01 | access-date = 2022-07-04 | language = }}</ref>.
* 1 липня було прийнято рішення про перейменування вулиць в [[Іванківська селищна громада|Іванківській селищній громаді]] на [[Київська область|Київщині]]<ref>{{Cite web|title=В Іванківській громаді прийняли рішення про перейменування вулиць|url=https://kievvlast.com.ua/news/v-ivankivskij-gromadi-prijnyali-rishennya-pro-perejmenuvannya-vulits|website=kievvlast.com.ua|accessdate=2022-08-07|language=uk}}</ref>. 
* [[8 липня]] [[2022]] року у місті [[Рівне|Рівному]] дерусифікували назви вулиць: 
** вулицю Купріна на вулицю Повстанську;
** вулицю Генерала Червонія на вулицю Василя Червонія;
** вулицю Герцена на вулицю Героїв УПА;
** вулицю Кутузова на вулицю Олега Тарасюка;
** вулицю Лєскова на вулицю Куток;
** вулицю Ломоносова на вулицю Федора Сумневича;
** вулицю Менделєєва на вулицю Сердечну;
** вулицю Можайського на вулицю Георгія Арутюняна;
** вулицю Некрасова на вулицю Андрія Нечипорука;
** вулицю Несторова на вулицю Родини Мисечків;
** вулицю Пирогова на вулицю Валерія Опанасюка;
** вулицю Пржевальського на вулицю Джохара Дудаєва;
** вулицю Рилєєва на вулицю Гетьманська;
** вулицю Станіславського на вулицю Анатоля Довгопільського;
** вулицю Толстого на вулицю Саймона Сміта;
** вулицю Тургенєва на вулицю Митрополита Борецького;
** вулицю та провулок Ушинського на вулицю і провулок Софії Русової;
** вулицю Ціолковського на вулицю Миколи Міхновського;
** вулицю Чайковського на вулицю Скульптора Сосновського;
** вулицю Чебишева на вулицю Єдності;
** вулицю Чехова на вулицю Анатолія Грицая;
** вулицю Макарова на вулицю Кулика і Гудачека;
** вулицю Ювілейну на вулицю Хіміків;
** вулицю Осипова на вулицю Княжни Гальшки;
** вулицю Сухарєва на вулицю Родини Гаврюшенків;
** вулицю 1-го Травня у Квасилові на вулицю Волинських чехів;
** парк в мікрорайоні Ювілейний називатиметься парк Хіміків.
* [[18 липня]] [[2022]] року [[Верховна Рада України|Верховна Рада]] перейменувала Володимир-Волинський район на [[Володимирський район|Володимирський]], услід за поверненням місту історичної назви [[Володимир (місто)|Володимир]]<ref>{{Cite web|title=Верховна Рада перейменувала місто Володимир-Волинський на місто Володимир|url=https://www.rada.gov.ua/news/razom/225683.html|website=www.rada.gov.ua|accessdate=2022-08-07}}</ref>.
* [[19 липня]] в [[Кривий Ріг|Кривому Розі]] [[Криворізький залізорудний комбінат]] перейменував шахту «Октябрська» на «Покровську»<ref>{{Cite web|title=У Кривому Розі перейменували шахту «Октябрська»|url=https://1kr.ua/ua/news-72957.html|website=1kr.ua|date=1658308620|accessdate=2022-08-01|language=uk}}</ref>.
* [[22 липня]] [[2022]] року в [[Хустська міська громада|Хустській громаді]] на [[Закарпатська область|Закарпатті]] перейменовано 60 вулиць<ref>{{Cite web|title=Відбулося 2-го засідання IIІ сесії Хустської міської ради VIII скликання (фото)|url=https://khust-miskrada.gov.ua/news/vidbulosia-ii-zasidannia-iii-sesii-khusts-koi-mis-koi-rady-viii-sklykannia-foto/|website=Хустська міська рада|accessdate=2022-08-01|language=uk|first=Хустська міська|last=рада}}</ref>. 
* [[25 липня]] [[2022]] року в місті [[Славутич]]і на [[Київська область|Київщині]] дерусифікували ряд топонімів міста. Зокрема, Московський квартал було перейменовано на Поліський, Бєлгородський&nbsp;— на Дніпровський, а Невський&nbsp;— на Деснянський. Також були дерусифіковані назви вулиць: 
** проспект Дружби народів&nbsp;— на проспект Незалежності;
** вулицю Курчатова — на вулицю Атомників;
** в️улицю 77-ой Гвардійської Дивізії&nbsp;— на вулицю Збройних сил України;
** вулицю Невську&nbsp;— на вулицю Деснянську,
** бульвар Бєлгородський — на бульвар Лесі Українки;
** торгівельний центр «Мінськ»&nbsp;— на торгівельний центр «Десна»;
** БПО «Сокольники»&nbsp;— на БПО «Полісся»;
** крамниця «Арбат»&nbsp;— на крамницю «Паляниця».
* [[28 липня]] [[2022]] року в місті [[Біла Церква]] на [[Київська область|Київщині]] дерусифікували назви 84 вулиць<ref>{{Cite web|title=Перелік перейменованих вулиць Білоцерківської громади|url=https://rupor.com.ua/news/perelik-pereymenovanykh-vulyts-bilotserkivs-koi-hromady/|website=Рупор Київщини|date=2022-08-01|accessdate=2022-08-01|language=uk|first=Б. Ц.|last=News}}</ref>.
* 28 липня в [[Чернігів|Чернігові]] дерусифікували назви вулиць<ref>{{Cite web|url=https://www.0462.ua/amp/news/3435373/perejmenuvanna-cernigivskih-vulic-ruskij-mir-vso|website=www.0462.ua|accessdate=2022-08-01|title=Перейменування чернігівських вулиць: «Руський мир»&nbsp;— всьо!}}</ref>: 
** вулиця Білоруську&nbsp;— на вулицю Стародубського полку;
** провулок Білоруський&nbsp;— на провулок Стародубського полку;
** вулицю Ватутіна&nbsp;— на вулицю Украïнський хутір;
** вулицю Гагаріна&nbsp;— на вулицю Тероборони;
** вулицю Гомельську&nbsp;— вулицю Січових стрільців;
** провулок Гомельський&nbsp;— на провулок Січових стрільців;
** 1-й провулок Гомельський&nbsp;— на 1-й провулок Січових стрільців;
** 2-й провулок Гомельський&nbsp;— на 2-й провулок Січових стрільців;
** вулицю Кирпоноса&nbsp;— на вулиця Княжу;
** вулицю Кутузова&nbsp;— на вулиця Івана Сірка;
** вулицю Малясова&nbsp;— вулиця Пантелеймонівську;
** вулицю Московську&nbsp;— на вулиця Героїв Маріуполя;
** вулицю Пугачева&nbsp;— на вулицю Швейцарівка;
** вулицю Пушкіна&nbsp;— на вулицю Василя Тарновського;
** вулицю Родимцева&nbsp;— на вулицю Воздвиженська;
** вулицю Рокоссовського&nbsp;— на проспект Левка Лук'яненка; 
** вулиця Седнівську приєднана до проспекту Левка Лук'яненка;
** вулицю Серьожнікова&nbsp;— на вулицю Борисоглібську;
** вулицю Суворова&nbsp;— на вулиця Троїцьку;
** провулок 1-го Травня&nbsp;— на провулок Олега Міхнюка;
** вулицю Чернишевського&nbsp;— на вулицю Василя Стуса.
*[[12 серпня]] [[2022]] року в місті [[Кременчук|Кременчуці]] на [[Полтавська область|Полтавщині]] перейменували вулиці, які раніше називалися на честь російських та радянських діячів<ref>{{Cite web|title=Деколонізація топоніміки Кременчука: у Інституті нацпам'яті розповіли про назви на честь Героїв війни з росією|url=https://poltava.to/project/7438/|website=Інтернет-видання «Полтавщина»|accessdate=2022-08-18|language=uk}}</ref>.
*[[18 серпня]] [[2022]] року в місті [[Львів|Львові]] перейменували в межах дерусифікації 20 вулиць<ref>{{Cite web|title=Перейменування 20 вулиць у Львові: перелік з новими назвами|url=https://zaxid.net/deputati_pogodili_pereymenuvannya_shhe_20_vulits_u_lvovi_n1548168/amp|website=zaxid.net|accessdate=2022-08-18}}</ref>: 
** вул. В. Комарова — вул. Братів Дужих
** вул. М. Врубеля — вул. Еммануїла Миська
** вул. Д. Мєндєлєєва — вул. Євгена Гладишевського
** вул. І. Павлова — вул. Грицька Чубая
** вул. П. Шеремети — вул. Левка Лукʼяненка
** вул. Л. Жемчужникова — вул. Стефанії Шабатури
** вул. Визвольна — вул. Богдана Гаврилишина
** вул. Металістів — вул. Владислава Веливока
** вул. О. Венеціанова — вул. Карла Звіринського
** вул. С. Мельничука — вул. Євгена Лисика
** вул. В. Перова — вул. Сембратовичів
** вул. І. Михальчука — вул. Кавова
** вул. К. Рилєєва — вул. Івана Вакарчука
** вул. О. Герцена — вул. Ігоря Білозіра
** вул. О. Засядька — вул. Павла Сбитова
** вул. Заводська — вул. Софії Яблонської
** вул. М. Глінки — Галицької Армії
** вул. М. Скрипника — вул. Михайла Гориня
** вул. О. Шумського — вул. Академіка Ярослава Ісаєвича
** вул. Коряцька — вул. Віталія Сапила
* Окрім того, буде створений сквер «Закапелок Маркіяна Іващишина» між вул. Вірменською та пл. Музейною і площа фантаста і філософа Станіслава Лема на перехресті вул. Академіка Сахарова та Вітовського.  Також перейменують частину вул. Козельницької (від вул. Стрийської до Центру імені Митрополита Андрея Шептицького) на вул. Сокола-Батька.
* [[25 серпня]] [[2022]] року в [[Київ|Києві]] перейменували в межах дерусифікації 95 топонімів міста<ref>{{Cite web|title=Лондонська і Героїв «Азова»: у Києві дерусифікували 95 вулиць|url=https://www.pravda.com.ua/news/2022/08/25/7364797/index.amp|website=www.pravda.com.ua|accessdate=2022-09-11|date=25 серпня 2022|publisher=Українська правда}}</ref>.
* [[29 серпня]] [[2022]] року в місті [[Ніжин]]і на [[Чернігівська область|Чернігівщині]] перейменували в межах дерусифікації 56 вулиць<ref>{{Cite web|title=56 вулиць Ніжина перейменовано!|url=https://nizhyn.city/articles/233585/56-vulic-nizhina-perejmenovano|website=Ніжин.City|accessdate=2022-09-11|language=uk}}</ref>.
* [[30 серпня]] [[2022]] року в [[Мереф'янська міська громада|Мереф'янській міській громаді]] на [[Харківська область|Харківщині]] перейменували 62 вулиці, які раніше називалися на честь російських та радянських діячів<ref>{{Cite news|url=https://suspilne.media/amp/279058-na-harkivsini-gromada-pozbulasa-rosijskih-toponimiv/|title=Суспільне Новини|last=Солодовнік|first=Марія|date=6 вересня 2022|accessdate=11 вересня 2022}}</ref>.
*[[31 серпня]] [[2022]] року в [[Пирятинська міська громада|Пирятинській громаді]] на [[Полтавська область|Полтавщині]] перейменували в межах дерусифікації 53 вулиці<ref>{{Cite web|title=Пирятинська міська рада. Нові назви вулиць|url=http://pyriatyn.org.ua/news/p9094|website=pyriatyn.org.ua|accessdate=2022-09-11}}</ref>.
*[[8 вересня]] [[2022]] року в місті [[Київ|Києві]] перейменували вулиці, які раніше мали російські та радянські назви<ref>{{Cite web|title=У Києві перейменували ще понад 40 міських об'єктів, назви яких пов'язані з російською федерацією та її сателітами|url=https://kyivcity.gov.ua/news/u_kiyevi_pereymenuvali_sche_ponad_40_miskikh_obyektiv_nazvi_yakikh_povyazani_z_rosiyskoyu_federatsiyeyu_ta__satelitami/|website=Офіційний портал КМДА|accessdate=2022-09-11|language=uk}}</ref>: 
** '''Деснянський район:'''
*** вулиця Пожарського&nbsp;— вулиця Мелетія Смотрицького;
*** вулиця Петра Запорожця&nbsp;— вулиця Інтернаціонального Легіону;
*** вулиця Кузбаська&nbsp;— вулиця Латвійська;
*** площа Волгоградська&nbsp;— площа Конотопської битви;
*** вулиця Попудренка&nbsp;— вулиця Гетьмана Павла Полуботка;
*** вулиця Мурманська – вулиця Академіка Кухаря.   
** '''Шевченківський район:'''
*** вулиця Грозненська – вулиця Ічкерська;
*** провулок Бабушкіна – провулок Сеньківський.
** '''Дарницький район:'''
*** вулиця Декабристів – вулиця Братства тарасівців;
*** вулиця Лермонтова – вулиця Вітовецька;
*** провулок Лермонтова 1-ий – провулок Вітовецький;
*** провулок Лермонтова 2-ий – провулок Баштанський;
*** провулок Лермонтова 3-ий – провулок Козаровицький;
*** провулок Лермонтова 4-ий – провулок Болградський;
*** провулок Лермонтова 5-ий – провулок Олександрійський;
*** провулок Терешкової Валентини 2 – провулок Христини Алчевської;
*** вулиця Сормовська – вулиця Ісмаїла Гаспринського.
** '''Оболонський район:'''
*** проспект Мінський – проспект Литовський;
*** проспект Героїв Сталінграда – проспект Володимира Івасюка.
** '''Святошинський район:'''
*** вулиця Маршака – вулиця Йосипа Маршака;
*** провулок Маршака – провулок Комерційний;
*** провулок Маршака 2-й – провулок Сім’ї Тарасевичів;
*** провулок Маршака 3-й – провулок Ювелірний;
*** вулиця Семашка – вулиця Мирослава Поповича;
*** вулиця Академіка Кржижановського – вулиця Омеляна Пріцака.
** '''Подільський район:'''
*** провулок Бурденка – провулок Могилів-Подільський;
*** вулиця Олександра Бестужева – вулиця Гамаліївська.
** '''Солом’янський район:'''
*** вулиця Ватутіна – вулиця Територіальної оборони;
*** вулиця Федосєєва – вулиця Архітектора Вишневського;
*** провулок Донський – провулок Караїмський;
*** вулиця Новомічурінська – вулиця Князів Ґедиміновичів;
*** вулиця Волгоградська – вулиця Романа Ратушного;
*** провулок Радищева – провулок Юрія Матущака;
*** вулиця Радгосп «Совки» – вулиця Пронівська;
*** вулиця Іскрівська – вулиця Джохара Дудаєва.
** '''Голосіївський район:'''
*** вулиця Цілинна – вулиця Португальська;
*** провулок П’ятигорський – провулок Альпійський;
*** провулок Генерала Доватова – провулок Дубовий;
*** провулок Майкопський – провулок Старобільський;
*** вулиця Іртишська – вулиця Тетерівська;
*** вулиця Кайсарова – вулиця Холодноярська.
** '''Печерський район:'''
*** вулиця Московська – вулиця Князів Острозьких;
*** площі Героїв Великої Вітчизняної війни повернуто історичну назву – Наводницька.
* [[22 вересня]] 2022 року у [[Роздільнянська міська громада|Роздільнянській міській територіальній громаді]] [[Одеська область|Одеської області]] [[Роздільнянська міська рада|міською радою]] було перейменовано 25 вулиць та 10 провулків у місті та селах громади<ref>{{Cite web|title=Про перейменування вулиць та провулків в населених пунктах Роздільнянської міської територіальної громади - Роздільнянська міська територіальна громада|url=https://rozdilna.toolkit.in.ua/documents/34935-pro-pereimenuvannia-vulic-ta-provulkiv-v-naselenix-punktax-rozdilnianskoyi-miskoyi-teritorialnoyi-gromadi|website=rozdilna.toolkit.in.ua|accessdate=2022-11-07}}</ref>.
* [[27 жовтня]] [[2022]] року в місті [[Київ|Києві]] перейменували ще вулиці, які раніше мали російські та радянські назви<ref>{{Cite web|title=У столиці перейменували ще понад 40 міських об'єктів, назви яких пов’язані з російською федерацією та її сателітами|url=https://kyivcity.gov.ua/news/u_stolitsi_pereymenuvali_sche_ponad_40_miskikh_obyektiv_nazvi_yakikh_povyazani_z_rosiyskoyu_federatsiyeyu_ta__satelitami/|website=Офіційний портал КМДА|accessdate=2022-11-16|language=uk}}</ref>:
** '''Дарницький район:'''
*** вулиця Карла Маркса – вулиця Йоганна Вольфганга Ґете;
*** вулиця Кронштадтська – вулиця Володимира Рибака;
*** вулиця Славгородська – вулиця Дениса Антіпова. 
** '''Голосіївський район:'''
*** вулиця Жигулівська – вулиця Бескидська;
*** вулиця Майкопська – вулиця Гетьманська;
*** вулиця Бурмистенка – вулиця Оріхуватська
*** вулиця Генерала Родимцева – вулиця Горіхуватський шлях;
*** вулиця Академіка Вільямса – вулиця Степана Рудницького;
*** вулиця Генерала Доватора – вулиця Катерини Грушевської;
*** вулиця Академіка Костичева – вулиця Професора Балінського;
*** вулиця Смольна – вулиця Братів Чучупаків;
*** площа Амурська – площа Васильківська.
** '''Шевченківський район:'''
*** вулиця Некрасівська – вулиця Івана Драча;
*** вулиця Пушкінська – вулиця Євгена Чикаленка;
*** вулиця Муромська – вулиця Володимира Жаботинського;
*** вулиця Бориса Житкова – вулиця Братів Малакових;
*** вулиця Краснодарська – вулиця Ґолди Меїр;
*** вулиця Чаплигіна – вулиця Академіка Івахненка;
*** провулок Чаплигіна – провулок Академіка Івахненка.
** '''Дніпровський район:'''
*** вулиця Астраханська – вулиця Кастуся Калиновського.
** '''Деснянський район:'''
*** вулиця Карла Маркса – вулиця Олексія Курінного;
*** вулиця Макаренка – вулиця Климента Квітки.
** '''Солом’янський район:'''
*** вулиця Багратіона – вулиця Максима Левіна;
*** вулиця Мартиросяна – вулиця Сергія Берегового;
*** провулок Московський – провулок Павла Лі.
** '''Подільський район:'''
*** вулиця Брестська – вулиця Франциска Скорини;
*** вулиця Одоєвського – вулиця Байрона;
*** провулок Олександра Бестужева – провулок Кузьми Скрябіна.
** '''Святошинський район:'''
*** вулиця Генерала Вітрука – вулиця Авіаконструкторська;
*** бульвар Ромена Роллана – бульвар Жуля Верна;
*** вулиця Гаршина – вулиця Василя Стефаника;
*** вулиця Жолудєва – вулиця Олександра Махова;
*** вулиця Петра Чаадаєва – вулиця Дмитра Чижевського;
*** вулиця Феодори Пушиної – вулиця Ореста Васкула;
*** площа Героїв Бреста – площа Чорнобаївська;
*** вулиця Якутська – вулиця Родини Бунґе.
** '''Оболонський район:'''
*** вулиця Маршала Тимошенка – вулиця Левка Лук’яненка;
*** вулиця Новикова-Прибоя – вулиця Ірини Жиленко;
*** вулиця Клари Цеткін – вулиця Дніпрової Чайки.
** '''Печерський район:'''
*** вулиця Глазунова – вулиця Дмитра Годзенка;
*** вулиця Лізи Чайкіної – вулиця Олени Степанів;
*** вулиця Олександра Матросова – вулиця Генерала Кульчицького;
*** вулиця Чигоріна – вулиця Дмитра Дорошенка.
* [[28 жовтня]] [[2022]] року в місті [[Чернівці]] для дерусифікації перейменували майже 60 вулиць, провулків та проїздів<ref>{{Cite web|title=У Чернівцях дерусифікували майже 60 вулиць - повний перелік нових назв|url=https://www.0372.ua/news/3486976/u-cernivcah-derusifikuvali-majze-60-vulic-povnij-perelik-novih-nazv|website=0372.ua - сайт міста Чернівці|accessdate=2022-11-16|language=uk}}</ref>:
** вулиця 28 Червня&nbsp;— вулиця Конституційна;
** вулиця Бєлінського Віссаріона&nbsp;— вулиця Олекси Тихого;
** вулиця Білгородська&nbsp;— вулиця Білогородська;
** вулиця Боброва Федора&nbsp;— вулиця Валерія Чибінєєва;
** вулиця Братерства&nbsp;— вулиця Тростянецька;
** вулиця Брянська&nbsp;— вулиця Івана Чендея;
** вулиця Возз'єднання&nbsp;— вулиця Костянтина Майданського;
** провулок Возз'єднання&nbsp;— провулок Костянтина Майданського;
** вулиця Волзька&nbsp;— вулиця Августина Волошина;
** вулиця Гончарова Івана&nbsp;— вулиця Миколи Леонтовича;
** провулок Гончарова Івана&nbsp;— провулок Миколи Леонтовича;
** вулиця Грибоєдова Олександра&nbsp;— вулиця Віталія Колодія;
** вулиця Декабристів — вулиця Петера Деманта;
** провулок Донський — провулок Володимира Залозецького;
** вулиця Достоєвського Федора — вулиця Корнія Товстюка;
** вулиця Єсеніна Сергія — вулиця Остапа Луцького;
** провулок Інтернаціональний — провулок Назарія Яремчука;
** вулиця Казанська — вулиця Келестина Костецького;
** вулиця Камчатська — вулиця Пластова;
** вулиця Карамзіна Миколи — вулиця Ярослава Осмомисла;
** вулиця Катукова Михайла — вулиця Миколи Мозгового;
** вулиця Ковалевської Софії — вулиця Ірпіньська;
** 1-й провулок Ковалевської Софії — 1-й провулок Ірпіньський;
** 2-й провулок Ковалевської Софії — 2-й провулок Ірпіньський;
** вулиця Ковпака Сидора — вулиця Чорнобаївська;
** провулок Ковпака Сидора — провулок Чорнобаївський;
** вулиця Космодем'янської Зої — вулиця Маріупольська;
** вулиця Станіславського Костянтина — вулиця Миколи Зерова;
** вулиця Краснодарська — вулиця Нескорених;
** вулиця Краснодонська — вулиця Дмитра Руснака;
** вулиця Кронштадська — вулиця Покровська;
** 1-й провулок Кронштадський — 1-й провулок Покровський;
** 2-й провулок Кронштадський — 2-й провулок Покровський;
** 3-й провулок Кронштадський — 3-й провулок Покровський;
** вулиця Курильська — вулиця Гостомельська;
** провулок Курильський — провулок Гостомельський;
** вулиця Кутузова Михайла — вулиця Олекси Алмазова;
** вулиця Матросова Олександра — вулиця Авксентія Яківчука;
** провулок Матросова Олександра — провулок Авксентія Яківчука;
** вулиця Маяковського Володимира — вулиця Івана Дзюби;
** вулиця Мінська — вулиця Михайла Жизнєвського;
** провулок Нікітіна — провулок Капеланський;
** вулиця Сєрова — вулиця Дмитра Костенюка;
** 1 провулок Сєрова — 1 провулок Дмитра Костенюка;
** 2 провулок Сєрова — 2 провулок Дмитра Костенюка;
** вулиця Пушкіна Олександра — вулиця Олега Панчука;
** провулок Пушкіна Олександра — провулок Олега Панчука;
** вулиця Радіщева Олександра — вулиця Степана Костишина;
** вулиця Суворова Олександра — вулиця Олександра Петрищука;
** вулиця Таманська — вулиця Кільцева;
** вулиця Удонова Михайла — вулиця Йосипа Бурга;
** вулиця Челябінська — вулиця Академічна;
** провулок Челябінський — провулок Академічний;
** проїзд Челябінський — проїзд Академічний;
** вулиця Гагаріна — вулиця Вокзальна;
** вулиця Гастелло — вулиця Рошинська;
** вулиця Новикова-Прибоя — вулиця Сбієри.
* [[10 листопада]] [[2022]] року в місті [[Київ|Києві]] перейменували ще кілька вулиць, які раніше мали російські та радянські назви<ref>{{Cite web|title=Віталій Кличко: Київрада дерусифікувала ще 11 вулиць столиці|url=https://kyivcity.gov.ua/news/vitaliy_klichko_kivrada_derusifikuvala_sche_11_vulits_stolitsi/|website=Офіційний портал КМДА|accessdate=2022-11-16|language=uk}}</ref>:
** '''Деснянський район:'''
*** вулиця Біломорська – вулиця Катерини Гандзюк;
*** вулиця Магнітогорська – вулиця Якова Гніздовського. 
** '''Голосіївський район:'''
*** вулиця Ломоносова – вулиця Юлії Здановської.
** '''Подільський район:'''
*** вулиця Північно-Сирецька – вулиця Віктора Некрасова.
** '''Дніпровський район:'''
*** бульвар Праці – бульвар Івана Котляревського;
*** вулиця Генерала Карбишева – вулиця Ірини Бекешкіної;
*** вулиця Челябінська – вулиця Пантелеймона Куліша.
** '''Печерський район:'''
*** вулиця Миколи Гастелло – вулиця Бусовогірська.
** '''Солом’янський район:'''
*** вулиця Маміна-Сибіряка – вулиця Вічова.
** '''Святошинський район:'''
*** вулиця Валі Котика – вулиця Віденська.
** '''Дарницький район:'''
*** вулиця Іжевська – вулиця Іжкарська.

=== 2023 ===
[[17 березня]] [[2023]] року [[Запорізька міська рада]] перейменувала парк у [[Хортицький район|Хортицькому районі]] та дві вулиці:<ref>{{Cite web|url=https://zp.gov.ua/uk/articles/item/17430/vidbulas-sesiya-zaporizkoi-miskoi-radi-|title=Відбулася 17-та сесія Запорізької міської ради|website=zp.gov.ua|date=2023-03-17}}</ref>
* Ювілейний парк в парк Героїв Національної гвардії України;
* вулицю Добролюбова на вул. Фанатську&nbsp;— на честь офіцера-розвідника Івана Лєщенкова, позивний «Фанат»;
* вулицю Курську на вулицю Максима Здоревського, майора поліції, який загинув у результаті ворожого обстрілу гуманітарної колони на виїзді із Запоріжжя 30 вересня 2022 року.
3 травня 2023 року в [[Одеса|Одесі]] було перейменовано два міські райони: Малиновський та Суворовський на [[Хаджибейський район|Хаджибейський]] та [[Пересипський район|Пересипський]].<ref>[https://www.unian.ua/society/v-odesi-pereymenuvali-dva-rayoni-novini-odesi-novini-odesi-12243291.html В Одесі дерусифікували назви двох районів]</ref> Також було перейменовано низку вулиць, зокрема вул. Курганська отримала назву  Курганна, Брестська — Берестейська, Олександрівський проспект, який знаходиться в історичному центрі, отримав назву - Українських Героїв, а тупик Байкал став вулицею Калиновою. Площу перед Одеським театром музичної комедії ім. Михайла Водяного назвали площею Білої Акації (арія з однойменної опери є гімном Одеси). Також перейменували алеї у парку культури та відпочинку ім. Тараса Шевченка: Олександрівську - на Мистецьку, Суворовську — на Капітанів.

== Спроби повернення колоніальних назв та інший спротив дерусифікації ==
* [[25 лютого]] [[2021]] року [[Черкаська міська рада]] проголосувала за перейменування 7 вулиць та одного провулку. Вулиця Волкова була перейменована на Івана Мазепи, Крилова&nbsp;— на Василя Стуса, Можайського&nbsp;— на Степана Бандери, Титова&nbsp;— на Титарна, Стасова&nbsp;— на Митрополита Липківського, Пацаєва&nbsp;— на Петра Дорошенка, Добровольського&nbsp;— на Сінну, провулок Невського&nbsp;— на провулок Хмільник. Однак це рішення було ветоване міським головою [[Бондаренко Анатолій Васильович|Анатолієм Бондаренком]]<ref>{{cite web |url=https://suspilne.media/108439-u-cerkasah-budut-vulici-banderi-i-mazepi/ |title=У Черкасах будуть вулиці Бандери і Мазепи |author= |date=2021-02-25 |website=suspilne.media |publisher=[[Суспільне]] |archiveurl=https://web.archive.org/web/20220217192343/https://suspilne.media/108439-u-cerkasah-budut-vulici-banderi-i-mazepi/ |archivedate=17 лютого 2022 |deadurl= |accessdate=27 серпня 2021 }}</ref>.
* [[11 березня]] [[2021]] року [[Черкаська міська рада]] не змогла подолати вето міського голови щодо перейменування вулиць<ref>{{cite web |url=https://suspilne.media/158584-mitec-akij-nadihatime-insih-pro-cerkaskogo-skulptora-znimaut-film/ |title=Черкаські вулиці залишаться зі старими назвами |author= |date=2021-03-11 |website=suspilne.media |publisher=[[Суспільне]] |archiveurl=https://web.archive.org/web/20210827005511/https://suspilne.media/158584-mitec-akij-nadihatime-insih-pro-cerkaskogo-skulptora-znimaut-film/ |archivedate=27 серпня 2021 |deadurl= |accessdate=27 серпня 2021 }}</ref>.
* [[18 листопада]] [[2021]] року [[Первомайська міська рада (Миколаївська область)|Первомайська міська рада]] відмовила Уповноваженому Верховної Ради з захисту державної мови Тарасу Кременю у порушенні питання перейменування міста Первомайськ.
* На честь дня народження російського письменника [[Булгаков Михайло Опанасович|Михайла Булгакова]] 15 травня 2023 року в Києві, на стіні [[Дім Листовничого|Музею Булгакова]], філії [[Музей історії Києва|Музею історії Києва]], йому було встановлено нову меморіальну дошку<ref>[https://novynarnia.com/2023/05/26/u-kyyevi-vidkryly-novu-memorialnu-doshku-na-chest-ukrayinofoba-bulgakova/ У Києві оновили меморіальну дошку на честь українофоба Булгакова]</ref>.

== Топоніми ==
{{main|Перелік топонімів України, перейменованих внаслідок дерусифікації}}

Перелік топонімів, які не відповідають нормам української мови, затверджений Рішенням №230 [[Національна комісія зі стандартів державної мови|Національної комісії зі стандартів державної мови]] від 22 червня 2023 року<ref>[https://mova.gov.ua/dokumenti/rozyasnennya/cherven-2023/rishennia-230-vid-22-chervnia Рішення № 230 від 22 червня]</ref><ref>[https://suspilne.media/517095-122-nazvi-naselenih-punktiv-harkivskoi-oblasti-ne-vidpovidaut-standartam-derzavnoi-movi-nackomisia/ 122 назви населених пунктів Харківської області не відповідають стандартам державної мови — Нацкомісія]</ref> та Рішенням №231 для Автономної Республіки Крим від 27 червня 2023 року.<ref>[https://mova.gov.ua/dokumenti/rozyasnennya/cherven-2023/rishennia-231-vid-27-chervnia Рішення № 231 від 27 червня]</ref>

=== Мовні ===
{{columns-list|4|
* [[Авіловка (Україна)|Авіловка]]
* [[Алексєєвка (Білогірський район)|Алексєєвка]]
* [[Альошинське]]
* [[Апрелівка]]
* [[Апрелівське]]
* [[Арбузівка]]
* [[Арбузинка]]
* [[Арбузове]]
* [[Армянськ]]
* [[Атаманське]]
* [[Бакланова Муравійка]]
* [[Беззаботівка]]
* [[Безмятежне]]
* [[Безуглівка]]
* [[Бережесть]]
* [[Березова Роща]]
* [[Беседівка]]
* [[Богдано-Надеждівка]]
* [[Бредихине]]
* [[Буда-Вороб'ївська]]
* [[Будо-Вороб'ї]]
* [[Велика Безуглівка]]
* [[Велика Комишуваха]]
* [[Велика Медведівка]]
* [[Верхні Орішники]]
* [[Вершинова Муравійка]]
* [[Весела Роща (Україна)|Весела Роща]]
* [[Вигон]]
* [[Водоток]]
* [[Возвратне]]
* [[Волна]]
* [[Волнухине]]
* [[Вороб'їв]]
* [[Вороб'ївка]]
* [[Вороб'ївщина]]
* [[Воробіївка]]
* [[Воробйове]]
* [[Восточне]]
* [[Восход]]
* [[Времівка]]
* [[Глінка (село)|Глінка]]
* [[Гражданівка]]
* [[Гражданка (село)|Гражданка]]
* [[Дар-Надежда]]
* [[Дебрі]]
* [[Добролюбовка]]
* [[Довга Пустош]]
* [[Дремове]]
* [[Дремлюги]]
* [[Дубно (значення)|Дубно]]
* [[Дубравка]]
* [[Єлівка]]
* [[Єліне]]
* [[Єльне]]
* [[Желанне]]
* [[Желанне Друге]]
* [[Желанне Перше]]
* [[Задорне]]
* [[Закроівщина]]
* [[Защита]]
* [[Звонецьке]]
* [[Звонецький Хутір]]
* [[Ізвесткове]]
* [[Ізлучисте]]
* [[Ізобільне]]
* [[Ізумрудне (Крим)|Ізумрудне]]
* [[Іскрене]]
* [[Істочне]]
* [[Казначеївка]]
* [[Каменка (Україна)|Каменка]]
* [[Капитолівка]]
* [[Карабинівка]]
* [[Клочки]]
* [[Комишанка]]
* [[Комишатка]]
* [[Комишеве]]
* [[Комишинка (Сімферопольський район)|Комишинка]]
* [[Комиші (Україна)|Комиші]]
* [[Комишівка]]
* [[Комишівка Перша]]
* [[Комишне]]
* [[Комишувате]]
* [[Комишуватка]]
* [[Комишуваха]]
* [[Кольцове]]
* [[Коренівка]]
* [[Кореньок]]
* [[Косточки]]
* [[Кошечки]]
* [[Красний Луч (значення)|Красний Луч]]
* [[Крестянівка]]
* [[Крива Пустош]]
* [[Криловка]]
* [[Кудрине]]
* [[Кудринці]]
* [[Кудрівка]]
* [[Кудряве]]
* [[Кудрявка]]
* [[Кудрявське]]
* [[Кудряшівка]]
* [[Кузнеці (Україна)|Кузнеці]]
* [[Кузнецівка]]
* [[Кузнецове]]
* [[Кузнецово-Михайлівка]]
* [[Кузнецьке]]
* [[Кукушкіне]]
* [[Кучі]]
* [[Кучівка]]
* [[Кучківка]]
* [[Ландишове]]
* [[Лебедєве]]
* [[Лікарственне]]
* [[Лічебне]]
* [[Лосєва Слобода]]
* [[Луч]]
* [[Лучисте]]
* [[Лучове]]
* [[Любиме]]
* [[Любо-Надеждівка]]
* [[Майське]]
* [[Маркеєв]]
* [[Медведеве]]
* [[Медведиха]]
* [[Медведівка]]
* [[Медведівці]]
* [[Медвежа]]
* [[Медвежа Балка]]
* [[Медвежанка]]
* [[Медвеже Вушко]]
* [[Медвежий (Україна)|Медвежий]]
* [[Медвідка]]
* [[Метьолкіне]]
* [[Миндальне]]
* [[Мишутине]]
* [[Мурав'ї]]
* [[Муравейник]]
* [[Муравейня]]
* [[Найденівка]]
* [[Найдьонівка]]
* [[Научний]]
* [[Надежда]]
* [[Надеждине]]
* [[Надеждинка (Україна)|Надеждинка]]
* [[Надеждівка]]
* [[Нечаяне]]
* [[Нижні Орішники]]
* [[Нові Вороб'ї]]
* [[Новий Посьолок (Україна)|Новий Посьолок]]
* [[Новомайське]]
* [[Новонадеждине]]
* [[Новопостроєне]]
* [[Обільне]]
* [[Обратне]]
* [[Обрив]]
* [[Обривка]]
* [[Оврагове]]
* [[Овражки]]
* [[Овражне]]
* [[Огурцівка]]
* [[Одиноке]]
* [[Опитне]]
* [[Оползневе]]
* [[Охотники]]
* [[Охотникове]]
* [[Охотниче]]
* [[Первомаївка]]
* [[Первомайськ]]
* [[Первомайське]]
* [[Первомайський]]
* [[Переводчикове]]
* [[Питомник]]
* [[Побєда]]
* [[Побєдне]]
* [[Побєдине]]
* [[Подспор'є]]
* [[Пожарна Балка]]
* [[Пойма]]
* [[Потеряйки]]
* [[Потеряйки-Горові]]
* [[Потихонове]]
* [[Прохладне]]
* [[Прелесне]]
* [[Приовражне]]
* [[Приют]]
* [[Приютівка]]
* [[Приютне]]
* [[Приятне Свідання]]
* [[Пруди]]
* [[Прудище]]
* [[Прудникове]]
* [[Прудове]]
* [[Птиче]]
* [[Пчільники]]
* [[Пчолине]]
* [[Путепровід]]
* [[Радужне]]
* [[Рождественське]]
* [[Розове]]
* [[Розовий]]
* [[Ростуще]]
* [[Рубашкине]]
* [[Рублівка]]
* [[Руднєве]]
* [[Руч'ї (Роздольненський район)|Руч'ї]]
* [[Рябина]]
* [[Саблине]]
* [[Сапогів]]
* [[Сапогове]]
* [[Сапожин]]
* [[Сапожине]]
* [[Сапожків Хутір]]
* [[Саранчине]]
* [[Саранчівка]]
* [[Саранчова Долина]]
* [[Свободне]]
* [[Сені]]
* [[Сергієва Балка]]
* [[Сєверне]]
* [[Сєверний (смт)|Сєверний]]
* [[Сєверо-Гундорівський]]
* [[Сєвєродонецьк]]<ref name="pon"/>
* [[Сєдово-Василівка]]
* [[Сєрноводське]]
* [[Сєрове]]
* [[Сиделівка]]
* [[Сирень]]
* [[Скворцівка]]
* [[Скворцове]]
* [[Сосулівка]]
* [[Спокойствіє]]
* [[Старе Давидково]]
* [[Старі Вороб'ї]]
* [[Строївка]]
* [[Строїтель (селище)|Строїтель]]
* [[Стройне]]
* [[Судьбинка]]
* [[Тараканів]]
* [[Токарєве]]
* [[Троїця (Україна)|Троїця]]
* [[Трудродительське]]
* [[Труженка]]
* [[Угли]]
* [[Углище]]
* [[Углова Рудня]]
* [[Углове (Крим)|Углове]]
* [[Углуватка]]
* [[Удобне]]
* [[Ужівка]]
* [[Ужова]]
* [[Уїздці]]
* [[Улиця]]
* [[Упорне]]
* [[Усатове]]
* [[Усівка]]
* [[Усове]]
* [[Утішне]]
* [[Уткине]]
* [[Уткіне]]
* [[Утконосівка]]
* [[Утьос (Україна)|Утьос]]
* [[Учебне]]
* [[Уютне]]
* [[Фартуківка]]
* [[Хмельове]]
* [[Хмельовик]]
* [[Хренів]]
* [[Хрустальне]]
* [[Хрустальний]]
* [[Цвітне]]
* [[Цвітні Піски]]
* [[Цвітова]]
* [[Цвітове]]
* [[Цвіткове]]
* [[Цвітоха (село)|Цвітоха]]
* [[Цвіточне]]
* [[Цвітуще]]
* [[Цвітянка]]
* [[Цепочкине]]
* [[Черемуха (Бердичівський район)|Черемуха]]
* [[Черемухівка]]
* [[Черемушна]]
* [[Чумальово]]
* [[Щебетовка]]
* [[Щекине]]
* [[Щекинське]]
* [[Южне (значення)|Южне]]
* [[Южноукраїнськ]]
* [[Январське]]
}}

=== Ідеологічні ===
{{columns-list|4|
* [[Амурське]]
* [[Андрієво-Іванове]]
* [[Архангелівка]]
* [[Архангельська Слобода]]
* [[Архангельське]]
* [[Астраханка (Україна)|Астраханка]]
* [[Білгород-Дністровський]]
* [[Бєлінське]]
* [[Бородіно]]
* [[Брянське]]
* [[Булавинівка]]
* [[Ватутіне]]
* [[Велика Костромка]]
* [[Велика Рублівка]]
* [[Вересневе]]
* [[Верхньодрагунське]]
* [[Верхня Кутузовка]]
* [[Вільноуланівське]]
* [[Внукове]]
* [[Геленджик (село)|Геленджик]]
* [[Глинка (Старобешівський район)|Глинка]]
* [[Глінка (село)|Глінка]]
* [[Годунівка]]
* [[Горького]]
* [[Гусарка]]
* [[Дар'їно-Єрмаківка]]
* [[Донська Балка]]
* [[Донське]]
* [[Донцівка]]
* [[Донцівщина]]
* [[Єлизаветградка]]
* [[Єлизаветпілля]]
* [[Єлизаветпіль]]
* [[Єрмакове]]
* [[Желябовка]]
* [[Зірниця (село)|Зірниця]]
* [[Іжевка]]
* [[Іскра]]
* [[Кавказ (значення)|Кавказ]]
* [[Калмиківка]]
* [[Калуга (Баштанський район)|Калуга]]
* [[Коломенське (Совєтський район)|Коломенське]]
* [[Комісарове]]
* [[Костромка (Бериславський район)|Костромка]]
* [[Красна Балка]]
* [[Красна Воля]]
* [[Красна Долина]]
* [[Красна Зорька (Крим)|Красна Зорька]]
* [[Красна Зоря]]
* [[Красна Поляна]]
* [[Красна Слобода (Білогірський район)|Красна Слобода]]
* [[Красне]]
* [[Красний Кут (Дружківська міська рада)|Красний Кут]]
* [[Красний Лиман (значення)|Красний Лиман]]
* [[Красний Луг]]
* [[Красний Луч (значення)|Красний Луч]]
* [[Красний Мак]]
* [[Красний Під]]
* [[Красний Яр]]
* [[Красні Лози]]
* [[Красноволиця]]
* [[Красногірка]]
* [[Красногірське]]
* [[Красногорівка (значення)|Красногорівка]]
* [[Красногригорівка]]
* [[Краснодарка]]
* [[Краснодарський]]
* [[Краснодольне]]
* [[Краснокам'янка (значення)|Краснокам'янка]]
* [[Краснолісся]]
* [[Краснолюбецьк]]
* [[Краснопілка]]
* [[Краснопілля]]
* [[Краснопіль]]
* [[Краснорічка (Україна)|Краснорічка]]
* [[Красноселівка]]
* [[Красносілка]]
* [[Красносілля]]
* [[Красносільське]]
* [[Красностав]]
* [[Красноярка]]
* [[Красноярське]]
* [[Краснянське]]
* [[Кропоткіне]]
* [[Кунцеве]]
* [[Кутузовка (Україна)|Кутузовка]]
* [[Липецька Поляна]]
* [[Липецьке]]
* [[Ломоносове]]
* [[Луб'янка]]
* [[Максима Горького]]
* [[Мала Костромка]]
* [[Менделєєве]]
* [[Менделєєвка]]
* [[Мечнікове]]
* [[Миколаївка-Новоросійська]]
* [[Мічуріна]]
* [[Мічуріне]]
* [[Мічурінівка]]
* [[Мічурінське]]
* [[Мордвинівка]]
* [[Москаленка]]
* [[Москаленки]]
* [[Москалі]]
* [[Москалівка]]
* [[Москалівщина]]
* [[Москальцівка]]
* [[Москвитянівка]]
* [[Москівщина]]
* [[Московка]]
* [[Московське]]
* [[Московський Бобрик]]
* [[Московщина (село)|Московщина]]
* [[Нахімове]]
* [[Невське]]
* [[Некрасове]]
* [[Некрасовка]]
* [[Нижня Кутузовка]]
* [[Нова Астрахань]]
* [[Нова Калуга]]
* [[Нова Калуга Друга]]
* [[Нове Тарутине]]
* [[Новий Кавказ]]
* [[Новоархангельськ]]
* [[Новоастраханське]]
* [[Новоград-Волинський]]
* [[Новокурське]]
* [[Новомосковськ]]
* [[Новомосковське]]
* [[Новопсков]]
* [[Новоросійське (Скадовський район)|Новоросійське]]
* [[Осипенко]]
* [[Охотське]]
* [[Панфіловка (Первомайський район)|Панфіловка]]
* [[Пожарське]]
* [[Поліно-Осипенкове]]
* [[Потьомкине]]
* [[Пушкіне]]
* [[Пушкіно (Берегівський район)|Пушкіно]]
* [[Рєпіне]]
* [[Рилєєвка]]
* [[Романово-Булгакове]]
* [[Російська Буда]]
* [[Росіянівка]]
* [[Ростов (село)|Ростов]]
* [[Скобелеве]]
* [[Стара Московка]]
* [[Старостине (Роздільнянський район)|Старостине]]
* [[Суворове]]
* [[Суворовка]]
* [[Суворовське]]
* [[Сусаніне]]
* [[Таганка]]
* [[Тамбовка]]
* [[Тарутине]]
* [[Тімірязєве]]
* [[Тімірязєвка]]
* [[Толстой (село)|Толстой]]
* [[Тургенєве]]
* [[Тургенєвка]]
* [[Уварівка]]
* [[Уварове]]
* [[Улянівка]]
* [[Урало-Кавказ]]
* [[Уралове]]
* [[Уральське (Єланецький район)|Уральське]]
* [[Царедарівка]]
* [[Царівка]]
* [[Чайковське (Крим)|Чайковське]]
* [[Челюскінець]]
* [[Червоноград]]
* [[Червона Поляна]]
* [[Червона Слобода]]
* [[Червоне]]
* [[Червоний Бір]]
* [[Черемисівка]]
* [[Червонопопівка]]
* [[Червоносілка]]
* [[Чехова]]
* [[Чехове]]
* [[Чкалова]]
* [[Чкалове]]
* [[Чкаловка]]
* [[Чкаловське (смт)|Чкаловське]]
* [[Черемушки]]
* [[Ясна Поляна]]
}}

==== Вулиці, провулки, проспекти, площі ====
{{columns-list|2|
* [[Московська вулиця]]
* [[Московський провулок]]
* [[Петрівська алея (Київ)]]&nbsp;— названа на честь російського імператора [[Петро I|Петра І]]
* [[Вулиця Мініна]]&nbsp;— на честь російського національного героя [[Кузьма Мінін|Кузьми Мініна]]
* [[Вулиця Пушкіна]]&nbsp;— на честь російського  поета [[Пушкін Олександр Сергійович|Олександра Пушкіна]]
* [[Пушкінська вулиця]]
* [[Вулиця Пожарського]]&nbsp;— на честь російського національного героя [[Пожарський Дмитро Михайлович|Дмитра Пожарського]]
* [[Вулиця Адмірала Ушакова]]&nbsp;— на честь російського адмірала [[Ушаков Федір Федорович|Федора Ушакова]]
* [[Вулиця Достоєвського]]&nbsp;— на честь російського письменника [[Достоєвський Федір Михайлович|Федора Достоєвського]]
* [[Вулиця Булгакова]]
* [[Вулиця Воронцовська]]
* [[Вулиця Гагаріна]]
* [[Проспект Юрія Гагаріна]]
* [[Вулиця Глінки]]
* [[Вулиця Горького]]
* [[Вулиця Єрмака]]
* [[Провулок Єрмака]]
* [[Вулиця Єсеніна]]
* [[Вулиця Желябова]]
* [[Катерининська вулиця]]
* [[Катерининська площа]]
* [[Вулиця Комарова]]<ref name=":0" />
* [[Вулиця Кутузова]]
* [[Провулок Кутузова]]
* [[Вулиця Лермонтова]]
* [[Лермонтовська вулиця]]
* [[Вулиця Ломоносова]]
* [[Вулиця Маяковського]]
* [[Проспект Маяковського]]
* [[Вулиця Менделєєва]]
* [[Вулиця Мічуріна]]
* [[Вулиця Нахімова]]
* [[Вулиця Некрасова]]
* [[Вулиця Панфіловців]]
* [[Провулок Панфіловців]]
* [[Вулиця Маршала Пересипкіна]]
* [[Потьомкінська вулиця]]
* [[Вулиця Суворова]]<ref name=":0">{{Cite web|url=http://texty.org.ua/d/2018/streets/|title=На чию честь названі вулиці України?|website=ТЕКСТИ.ORG.UA|accessdate=2018-11-07}}</ref>
* [[Тимірязєвська вулиця (Київ)]]
* [[Тимірязєвський провулок]]
* [[Вулиця Толстого]]
* [[Вулиця Льва Толстого]]<ref name=":0" />
* [[Площа Льва Толстого]]
* [[Вулиця Тургенєва]]
* [[Тургенєвська вулиця (Київ)]]
* [[Вулиця Чайковського]]
* [[Провулок Чайковського]]
* [[Чайковська вулиця (Харків)]]
* [[Вулиця Челюскінців]]
* [[Вулиця Чернишевського]]
* [[Чернишевська вулиця (Харків)]]
* [[Вулиця Чехова]]
* [[Вулиця Чкалова]]
* [[Вулиця Абаканська]]
* [[Абаканська вулиця (Пирятин)]]
* [[Адигейська вулиця]]
* [[Адигейський провулок]]
* [[Вулиця Алтайська]]
* [[Вулиця Амурська]]
* [[Амурська вулиця]]
* [[Амурська площа]]
* [[Вулиця Анапська]]
* [[Архангельська вулиця]]
* [[Вулиця Архангельська]]
* [[Вулиця Астраханська]]
* [[Астраханська вулиця]]
* [[Астраханський провулок]]
* [[Вулиця Байкальська]]
* [[Вулиця Белгородська]]
* [[Біломорська вулиця]]
* [[Вулиця Брянська]]
* [[Вулиця Велика Пермська]]
* [[Виборзький провулок (Київ, Солом'янський район)]]
* [[Вулиця Волгоградська]]
* [[Волгоградська вулиця]]
* [[Волгоградська площа (Київ)]]
* [[Волго-Донська вулиця]]
* [[Волго-Донський провулок]]
* [[Вулиця Вологодська]]
* [[Волзька вулиця]]
* [[Волзький провулок]]
* [[Волховська вулиця]]
* [[Волховський провулок]]
* [[Вулиця Воронезька]]
* [[Воронезька вулиця (Київ)]]
* [[Грозненська вулиця]]
* [[Вулиця Дагестанська]]
* [[Донська вулиця (Київ)]]
* [[Єнісейська вулиця]]
* [[Жигулівська вулиця]]
* [[Іжевська вулиця]]
* [[Іртиська вулиця]]
* [[Кавказька вулиця]]
* [[Казанська вулиця]]
* [[Кемеровська вулиця]]
* [[Кисловодська вулиця]]
* [[Кисловодський провулок]]
* [[Коломенська вулиця]]
* [[Вулиця Костромська]]
* [[Красноводська вулиця]]
* [[Красноводський провулок]]
* [[Краснодарська вулиця]]
* [[Кронштадтська вулиця]]
* [[Кузбаська вулиця]]
* [[Кузбаський провулок]]
* [[Вулиця Курська]]
* [[Курська вулиця]]
* [[Кустанайська вулиця]]
* [[Кустанайський провулок]]
* [[Магнітогорська вулиця (Київ)]]
* [[Магнітогорський провулок]]
* [[Майкопська вулиця]]
* [[Майкопський провулок]]
* [[Москворіцька вулиця]]
* [[Муромська вулиця]]
* [[Мурманська вулиця]]
* [[Невська вулиця]]
* [[Невський провулок]]
* [[Вулиця Новгородська]]
* [[Новгородська вулиця]]
* [[Новоросійська вулиця]]
* [[Вулиця Новосибірська]]
* [[Вулиця Омська]]
* [[Орловська вулиця]]
* [[Орловський провулок]]
* [[Орська вулиця]]
* [[Охотська вулиця]]
* [[Охотський провулок]]
* [[П'ятигорська вулиця]]
* [[П'ятигорський провулок]]
* [[Пітерська вулиця]]
* [[Псковська вулиця]]
* [[Псковський провулок]]
* [[Ржевський провулок]]
* [[Ростовська вулиця]]
* [[Вулиця Рязанська]]
* [[Вулиця Саратовська]]
* [[Саратовська вулиця]]
* [[Смоленська вулиця]]
* [[Смоленський провулок]]
* [[Ставропольська вулиця]]
* [[Ставропольський провулок]]
* [[Суздальська вулиця]]
* [[Таганрогська вулиця]]
* [[Тагільська вулиця]]
* [[Тагільський провулок]]
* [[Вулиця Тамбовська]]
* [[Тверська вулиця]]
* [[Тихвінський провулок]]
* [[Тихорєцька вулиця]]
* [[Тихорєцький провулок]]
* [[Вулиця Тобольська (Харків)]]
* [[Тобольський провулок]]
* [[Томська вулиця (Дніпро)]]
* [[Вулиця Тульська]]
* [[Тульський провулок]]
* [[Тульська площа]]
* [[Вулиця Уральська]]
* [[Уральська вулиця]]
* [[Уральський провулок]]
* [[Вулиця Уссурійська]]
* [[Уссурійська вулиця]]
* [[Уссурійський провулок]]
* [[Вулиця Хабаровська]]
* [[Холмогорська вулиця]]
* [[Холмогорський провулок]]
* [[Челябінська вулиця]]
* [[Якутська вулиця]]
}}

== Підтримка ==
За повну дерусифікацію в Україні виступали:
* професор, доктор фізико-математичних наук [[Боргардт Олександр Олександрович|Олександр Боргардт]]<ref>{{Cite web|title=Україна категорично потребує повної та остаточної деросифікації, тобто – знеросійщення {{!}} Жінка-УКРАЇНКА|url=http://ukrainka.org.ua/node/5959|website=ukrainka.org.ua|accessdate=2021-01-21|archive-date=23 червня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180623193853/http://ukrainka.org.ua/node/5959}}</ref>
* журналіст та письменник [[Отар Довженко]]<ref>{{Cite web|title=Деросифікація має бути повною|url=https://glavcom.ua/columns/otar_dovgenko/128275-derusifikatsija-maje-buti-povnoju.html|website=glavcom.ua|accessdate=2021-01-21|language=uk|archive-date=25 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220225041948/https://glavcom.ua/columns/otar_dovgenko/128275-derusifikatsija-maje-buti-povnoju.html}}</ref>
* доктор філологічних наук, професор Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, академік АН ВШ України [[Пономарів Олександр Данилович|Олександр Пономарів]]<ref name="pon">{{cite web |url=http://slovoidilo.com/109-polityka/18937-ukrainska-mova-v-dobu-dekomunizatsii-i-rozrosiishchennia.html |title=Українська мова в добу декомунізації й розросійщення |author=Олександр Пономарів |date=2016-07-21 |website=http://slovoidilo.com/ |publisher=[[Слово і Діло]] |accessdate=18 січня 2018 |archive-date=19 січня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180119120136/http://slovoidilo.com/109-polityka/18937-ukrainska-mova-v-dobu-dekomunizatsii-i-rozrosiishchennia.html }}</ref>
* письменник [[Дзюба Іван Михайлович|Іван Дзюба]]
* громадський активіст [[Стерненко Сергій В'ячеславович|Сергій Стерненко]]
* голова [[Український інститут національної пам'яті|Українського інституту національної пам'яті]] [[В'ятрович Володимир Михайлович|Володимир В'ятрович]]<ref>{{cite web |url=https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2112849-volodimir-vatrovic-direktor-institutu-nacionalnoi-pamati.html |title=Після декомунізації буде деколонізація |author= |date=2016-11-02 |website=https://www.ukrinform.ua/ |publisher=[[Укрінформ]] |accessdate=25 лютого 2018 |archive-date=26 квітня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220426182529/https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2112849-volodimir-vatrovic-direktor-institutu-nacionalnoi-pamati.html }}</ref><ref>{{cite web |url=https://www.obozrevatel.com/ukr/society/81532-pozbutisya-vid-rosijskogo-vyatrovich-anonsuvav-protses-dekolonizatsii-v-ukraini.htm |title=Позбутися російського: В'ятрович анонсував процес деколонізації в Україні |author= |date=2016-11-02 |website=https://www.obozrevatel.com/ |publisher=[[Обозреватель]] |accessdate=25 лютого 2018 |archive-date=26 лютого 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180226211647/https://www.obozrevatel.com/ukr/society/81532-pozbutisya-vid-rosijskogo-vyatrovich-anonsuvav-protses-dekolonizatsii-v-ukraini.htm }}</ref>.

== Динаміка ==
Показник української мови на українському телебаченні
{|class="standard"
|+
! Рік !! [[2011]] !! [[2012]] !! [[2013]] !! [[2014]] !! [[2015]] !! [[2016]] !! [[2017]] !! [[2018]] !! [[2019]]
![[2020]]
|-
| align=center|  Відсоток української мови
| 22,2&nbsp;%<ref name=":1">{{Cite web |url=http://texty.org.ua/pg/article/devrand/read/33472/ |title=Моніторинг стану української мови (ІНФОГРАФІКА) |accessdate=18 квітня 2019 |archive-date=26 квітня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220426182504/https://texty.org.ua/articles/33472/Monitoryng_stanu_ukrajinskoji_movy_INFOGRAFIKA-33472/ }}</ref>
| 27,9&nbsp;%<ref name=":2">{{Cite web |url=http://texty.org.ua/pg/article/editorial/read/49503/Ukrajinska_mova_trymaje_pozyciji_v_osviti_j |title=Українська мова тримає позиції в освіті й кінопрокаті, але втрачає у медіа і рекламі (ІНФОГРАФІКА) |accessdate=18 квітня 2019 |archive-date=26 квітня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220426182500/https://texty.org.ua/articles/49503/Ukrajinska_mova_trymaje_pozyciji_v_osviti_j-49503/ }}</ref>
| 31,8&nbsp;%<ref name=":2"/>
| 30,3&nbsp;%<ref name=":3">{{Cite web |url=http://texty.org.ua/pg/article/Oximets/read/76925/Mif_pro_75_ukrajinskoji_na_telebachenni_Vse |title=Міф про 75 % української на телебаченні. Все про мовні квоти для ТБ |accessdate=18 квітня 2019 |archive-date=26 квітня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220426182501/https://texty.org.ua/articles/76925/Mif_pro_75_ukrajinskoji_na_telebachenni_Vse-76925/ }}</ref>
| 30,3&nbsp;%<ref name=":5">{{Cite web |url=https://ms.detector.media/mediaprosvita/research/analitichniy_oglyad_stanovische_ukrainskoi_movi_v_20142015_rokakh/ |title=Аналітичний огляд «Становище української мови в 2014—2015 роках» |accessdate=18 квітня 2019 |archive-date=18 квітня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190418080152/https://ms.detector.media/mediaprosvita/research/analitichniy_oglyad_stanovische_ukrainskoi_movi_v_20142015_rokakh/ }}</ref>
| 30,6&nbsp;%<ref name=":3"/>
| 39,2&nbsp;%<ref name=":4">{{Cite web |url=https://www.volynnews.com/news/society/mova/ |title=УКРАЇНСЬКА МОВА ДОМІНУЄ НА ТЕЛЕБАЧЕННІ. ІНФОГРАФІКА |accessdate=18 квітня 2019 |archive-date=18 квітня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190418075428/https://www.volynnews.com/news/society/mova/ }}</ref>
| 64,4&nbsp;%<ref name=":4"/>
| 92,0&nbsp;%<ref>{{Cite web |url=https://gordonua.com/ukr/news/society/-serednij-pokaznik-prisutnosti-ukrajinskoji-movi-na-ukrajinskomu-telebachenni-dosjag-92-natsrada-887216.html |title=Середній показник присутності української мови на українському телебаченні досяг 92 % — Нацрада |accessdate=18 квітня 2019 |archive-date=3 лютого 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210203170815/https://gordonua.com/ukr/news/society/-serednij-pokaznik-prisutnosti-ukrajinskoji-movi-na-ukrajinskomu-telebachenni-dosjag-92-natsrada-887216.html }}</ref>
|?
|}

Показник української мови на українському радіо

{|class="standard"
|+
! Рік !! [[2011]] !! [[2012]] !! [[2013]] !! [[2014]] !! [[2015]] !! [[2016]] !! [[2017]] !! [[2018]] !! [[2019]]
![[2020]]
|-
| align=center|  Відсоток української мови
| 4,6&nbsp;%<ref name=":1"/>
| 3,4&nbsp;%<ref name=":2"/>
| 2,2&nbsp;%<ref name=":2"/>
| 5,0&nbsp;%<ref name=":4"/>
| 4,9&nbsp;%<ref name=":5"/>
| 30,0&nbsp;%<ref name=":4"/>
| 32,0&nbsp;%<ref name=":4"/>
| 54,0&nbsp;%<ref name=":4"/>
| 57,0&nbsp;%<ref>{{Cite web |url=https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/2663451-nacrada-ukrainomovnih-pisen-na-radio-vze-57.html |title=Нацрада: україномовних пісень на радіо — вже 57 % |accessdate=18 квітня 2019 |archive-date=1 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220301172244/https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/2663451-nacrada-ukrainomovnih-pisen-na-radio-vze-57.html }}</ref>
|?
|}

Показник шкіл в Україні з українською мовою викладання<ref>{{Cite web |url=http://www.ebk.net.ua/Book/history/mitsyk_iu/part23/2303.htm |title=Стан освіти, науки і культури в середині 1960-х — у 1980-х рр. |accessdate=18 квітня 2019 |archive-date=21 квітня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220421100810/http://www.ebk.net.ua/Book/history/mitsyk_iu/part23/2303.htm }}</ref><ref>«Статистичний щорічник України за 1998 рік»&nbsp;— К., 1999</ref>

{|class="standard"
|+
! Рік !! [[1955]] !! [[1986]] !! [[1991]] !! [[1992]] !! [[1994]] !! [[1996]] !! [[1998]] !! [[2005]] !! [[2006]] !! [[2007]] !! [[2011]] !! [[2012]] !! [[2017]] !! [[2018]] !![[2019]] !! З [[2020]]
|-
| align=center|  Відсоток української мови
| 72,8&nbsp;%
| 40,6&nbsp;%
| 49,3&nbsp;%
| 51,4&nbsp;%
| 56,5&nbsp;%
| 60,0&nbsp;%
| 65,0&nbsp;%
| 77,0&nbsp;%
| 78,0&nbsp;%
| 79,0&nbsp;%
| 82,2&nbsp;%
| 81,9&nbsp;%
| 90,0&nbsp;%
| 92,0&nbsp;%
|?
| 100&nbsp;%<ref>{{cite web |url=https://www.radiosvoboda.org/a/mayzhe-200-tysyach-uchniv-pereyshly-na-ukrayinsʹku-i-tse-nezvorotnʹo-movnyy-ombudsmen/30817619.html |title=Майже 200 тисяч учнів перейшли на українську, і це незворотньо – мовний омбудсмен |author= |date=2020-09-03 |website=https://www.radiosvoboda.org/ |publisher=[[Радіо Свобода]] |accessdate=30 серпня 2021 |archive-date=29 серпня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210829223244/https://www.radiosvoboda.org/a/mayzhe-200-tysyach-uchniv-pereyshly-na-ukrayins%CA%B9ku-i-tse-nezvorotn%CA%B9o-movnyy-ombudsmen/30817619.html }}</ref>.
|}

== Русифікаційні історичні міфи ==
Дерусифікацією є також боротьба з локальними русифікаційними історичними міфами&nbsp;— міфами, метою яких є так зване «обґрунтування» русифікації українських міст. До таких російських локальних історичних міфів зокрема відносяться такі ''міфи'' як «[[Київ]] завжди розмовляв російською», «[[Одеса]]&nbsp;— Південна Пальміра» («Північною Пальмірою» у Російській імперії називали [[Санкт-Петербург]]) тощо<ref>{{Cite web|url=https://nashkiev.ua/culture/yak-ukraina-povertae-vkradenu-istoriyu-muziku-ta-kulinariyu|title=Як Україна повертає вкрадену історію|website=Наш Київ}}</ref>.

=== Пам'ятники ===
* [[Державний історико-культурний заповідник «Поле Полтавської битви»]]
** [[Пам'ятник коменданту фортеці Олексію Келіну]].
** [[Пам'ятник на місці відпочинку Петра I]].
** [[Монумент Слави (Полтава)|Монумент Слави]] в Полтаві
** Статуя [[Петро I|Петра І]] в [[Полтава|Полтаві]].
* пам'ятник на честь «возз'єднання України з Росією» - Переяславської ради у композиції [[Арка Свободи українського народу|Арки дружби народів]] у Києві
* пам'ятник 1979 року, споруджений під назвою «Навіки разом»; встановлено на відзначення 300-річчя «возз'єднання» Гетьманщини з Московським царством у Переяславі.
* пам'ятник російсько-української дружби у [[Харків|Харкові]].<ref>[https://stroyobzor.ua/ru/kharkov/news-city/kharkivyani-prosyat-pribrati-pamyatnik-ukraino-rosiyskoi-druzhbi-u-centri-mista Харків'яни просять прибрати пам'ятник україно-російської дружби у центрі міста]</ref>
* Пам'ятник [[Олександр Невський|Олександрові Невському]] на Шахтарській площі [[Донецьк]]а ([[серпень 2011]]).
* [[Олександрівська колона (Одеса)|Олександрівська колона]] в [[Одеса|Одесі]].
* [[Меморіал Борцям Революції (Луганськ)|Меморіал Борцям Революції]] в [[Луганськ]]у
* [[Сквер Слави героїв громадянської війни (Луганськ)|Сквер Слави героїв громадянської війни]] в [[Луганськ]]у
* Пам'ятник Зої Космодем'янській в Конотопі<ref>[https://sts.sumy.ua/society/у-конотопі-декомунізували-памятник.html У Конотопі декомунізували пам’ятник Зої Космодем’янській]</ref>
* Пам'ятник Зої Космодем'янській в Нових Санжарах<ref>[https://exo.in.ua/news/33293 Пам’ятник Зої Космодем’янській перенесуть? — Тижневик «ЕХО»]</ref>
* Пам'ятник Зої Космодем'янській в Харкові<ref>[https://ua.igotoworld.com/ua/poi_object/76294_byust-zoi-kosmodemyanskoy.htm Бюст Зої Космодем'янської, Харків]</ref>
* Пам'ятник Зої Космодем'янській в Чорноморці<ref>[https://mayor.omr.gov.ua/ua/map/1213/ вул. Зої Космодем’янської, 1, сел. Чорноморка]</ref>

==== Демонтовані ====
{{main|Пушкінопад|Демонтаж пам'ятників Суворову в Україні}}
* [[Пам'ятник Іскрі та Кочубею]].
* [[Пам'ятник Зої Космодем'янській (Київ)|Пам'ятник Зої Космодем'янській в Києві]]
* Пам'ятник Зої Космодем'янській в Чернігові<ref>[https://suspilne.media/231136-u-cernigovi-znesli-pamatnik-zoi-kosmodemanskij/ У Чернігові знесли пам'ятник Зої Космодем'янській]</ref>
* Пам'ятник Зої Космодем'янській в Нововолинську<ref>[https://www.volynnews.com/news/all/palyla-budynky-selian-u-novovolynsku-demontuvaly-pamiatnyk-zoyi-kosmodemianskiy/ Палила будинки селян: у Нововолинську демонтували пам'ятник Зої Космодем’янській]</ref>
* Пам'ятник Зої Космодем'янській в селі Приборжавське<ref>[https://zakarpattya.net.ua/Zmi/220215-Na-KHustshchyni-demontuvaly-pam%E2%80%99iatnyky-Horkomu-Zoi-Kosmodem%E2%80%99ianskii-ta-Vali-Kotyku-FOTO На Хустщині демонтували пам’ятники Горькому, Зої Космодем’янській та Валі Котику (ФОТО)]</ref>
* Пам'ятник Зої Космодем'янській в Чорткові<ref>[https://teren.in.ua/news/evolyutsiya-parku-u-chortkovi-vid-zoyi-kosmodem-yanskoyi-do-ivana-franka-foto_295355.html Еволюція парку у Чорткові: від Зої Космодем’янської до Івана Франка (фото)]</ref>
* пам'ятник політичному діячу російської імперії і фавориту Катерини II князю [[Потьомкін Григорій Олександрович|Григорію Потьомкіну]] у Миколаєві.<ref>[https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/3706328-u-mikolaevi-demontuvali-pamatnik-potomkinu.html У Миколаєві демонтували пам'ятник Потьомкіну]</ref>
* російськими окупантами було демонтовано та вивезено [[пам'ятник князю Потьомкіну Таврійському]] у [[Херсон]]і<ref>[https://suspilne.media/303014-u-hersoni-vijskovi-rf-demontuvali-se-odin-pamatnik-potomkinu/ У Херсоні військові РФ демонтували ще один пам'ятник — Потьомкіну]</ref>
* [[Пам'ятник Олександру Невському|Пам'ятник Олександрові Невському]] у [[Харків|Харкові]].
* [[Пам'ятник Олександрові Пушкіну (Тернопіль)|Пам'ятник Олександрові Пушкіну]] у [[Тернопіль|Тернополі]].
* [[Пам'ятник Олександрові Пушкіну (Чернігів)|Пам'ятник Олександрові Пушкіну]] у [[Чернігів|Чернігові]].
* [[Пам'ятник Олександрові Пушкіну (Миколаїв)|Пам'ятник Олександрові Пушкіну]] у [[Миколаїв|Миколаєві]]
* [[Пам'ятник Олександрові Пушкіну (Київ, погруддя)|Пам'ятник Олександрові Пушкіну]] у [[Київ|Києві]].
* [[Пам'ятник Олександрові Пушкіну (Житомир)|Пам'ятник Олександрові Пушкіну]] у [[Житомир]]і.
* Пам'ятник Олександрові Пушкіну в [[Запоріжжя|Запоріжжі]].
* пам'ятник російсько-української дружби у композиції [[Арка Свободи українського народу|Арки дружби народів]] у Києві
* Монумент «на честь 300-річчя возз'єднання України з Росією» в Переяславі<ref>[https://suspilne.media/258126-u-pereaslavi-demontuvali-monument-na-cest-300-ricca-vozzednanna-ukraini-z-rosieu/ У Переяславі демонтували монумент на честь 300-річчя "возз’єднання" України з Росією]</ref>
* [[Засновникам Одеси|Пам'ятник «Засновникам Одеси»]].
* Пам'ятник Олександрові Суворову в [[Ізмаїл]]і.
* Пам'ятник Олександрові Суворову  в [[Одеса|Одесі]].
* Пам'ятник [[Суворов Олександр Васильович|Олександрові Суворову]] в [[Тульчин]]і.

=== Релігія ===
{{main|Політичне православ'я}}
* Літургічна мова (Московський ізвод ([[Старомосковський ізвод|старий]]/[[Новомосковський ізвод|новий]]) церковно-слов'янської мови)<ref>[http://kyiv-pravosl.info/2022/04/08/tserkva-u-vijni-eresi-istoriya-ta-osoblyve-rosijske-pravoslavya/ Церква у Війні: єресі, історія та особливе російське православ'я]</ref><ref>[https://ipiend.gov.ua/wp-content/uploads/2018/07/yaremchuk_rosiiska.pdf Російська Православна Церква в інформаційно-пропагандистському конструкті політики РФ щодо України на сучасному етапі // ІПіЕНД ім. І.Ф.Кураса НАН України]</ref>
* Храмові святі: [[Олександро-Невський собор|Олександр Невський]] (мілітарія), [[Андрій Боголюбський]] (претензія на Київ, {{нп|Боголюбська ікона Божої Матері||ru|Боголюбская икона Божией Матери}}), [[Церква Казанської Ікони Божої Матері|Казанська ікона Богородиці]] ([[Казанська ікона Божої Матері]]-[[Казанське ханство#Загибель|пропаганда різанини]]), [[Матрона Московська]]

== Див. також ==
* [[Пушкінопад]]
* [[Список вулиць, перейменованих у зв’язку з російським вторгненням в Україну (2022)]]
* [[Декомунізація в Україні]]
* [[Деколонізація в Україні]]
* [[Дерусифікація]]
* [[Зросійщення]]
* [[Зросійщення України]]
* [[Словник-порадник для дерусифікації і збагачення української мови]]

== Примітки ==
{{reflist|3}}

== Посилання ==
{{refbegin|3}}
* [https://uinp.gov.ua/dekomunizaciya-ta-reabilitaciya/podolannya-naslidkiv-rusyfikaciyi-ta-totalitaryzmu-v-ukrayini Подолання наслідків русифікації та тоталітаризму в Україні] // [[УІНП]]
* [https://mova-ombudsman.gov.ua/news/onovnlenij-spisok-imen-vidatnih-tvorciv-doslidnikiv-i-populyarizatoriv-ukrayinskoyi-movi-proponovanih-dlya-uvichnennya-v-geografichnih-nazvah-ta-obyektah-toponimiki Оновлений список імен видатних творців, дослідників і популяризаторів української мови, пропонованих для увічнення в географічних назвах та об`єктах топоніміки | Уповноважений із захисту державної мови]
* {{cite web |url=https://www.radiosvoboda.org/a/30188918.html |title=Деросифікація України: здобутки й новітні загрози |author= |date=2019-09-29 |website=https://www.radiosvoboda.org/ |publisher=[[Радіо «Свобода»]] |archiveurl=https://web.archive.org/web/20190929071049/https://www.radiosvoboda.org/a/30188918.html |archivedate=2019-09-29 |deadurl=no |accessdate=29 вересня 2019 }}
* {{cite web |url=https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/2423131-novij-zakon-pro-movu-zatissa-ci-nizkij-start.html |title=Новий закон про мову: затишшя чи низький старт? |author= |date=2018-03-19 |website=https://www.ukrinform.ua/ |publisher=[[Укрінформ]] |accessdate=19 березня 2018 |archive-date=19 березня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180319120112/https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/2423131-novij-zakon-pro-movu-zatissa-ci-nizkij-start.html }}
* {{cite web |url=http://language-policy.info/2018/02/zrosla-kilkist-pryhylnykiv-ukrajinskoji-movy-yak-jedynoji-derzhavnoji-doslidzhennya/ |title=Зросла кількість прихильників української мови як єдиної державної – дослідження |author= |date=2018-02-22 |website=http://language-policy.info/ |publisher=[[Портал мовної політики]] |accessdate=23 лютого 2018 |archive-date=24 лютого 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180224052820/http://language-policy.info/2018/02/zrosla-kilkist-pryhylnykiv-ukrajinskoji-movy-yak-jedynoji-derzhavnoji-doslidzhennya/ }}
* {{cite web |url=https://www.radiosvoboda.org/a/1806505.html |title=Чи можлива реальна деросифікація України? |author=Віктор Каспрук |date=2009-08-24 |website=https://www.radiosvoboda.org/ |publisher=[[Радіо Свобода]] |accessdate=6 січня 2018 |archive-date=6 січня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180106231840/https://www.radiosvoboda.org/a/1806505.html }}
* {{cite web |url=http://bastion.tv/news/kiyiv-mozhe-pokazati-priklad-yak-podolati-naslidki-movnoyi-okupaciyi-ukrayini/ |title=Київ може показати приклад, як подолати наслідки мовної окупації України |author= |date=2017-04-26 |website=http://bastion.tv/ |publisher=Останній Бастіон |accessdate=14 грудня 2017 |archive-date=15 грудня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171215110844/http://bastion.tv/news/kiyiv-mozhe-pokazati-priklad-yak-podolati-naslidki-movnoyi-okupaciyi-ukrayini/ }}
* [https://kyivyes.com.ua/uk/articles/vasyl-stus-zamist-lva-tolstogo-yak-derusyfikuyut-kyyiv Василь Стус замість Льва Толстого. Як «деросифікують» Київ?] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220522031641/https://kyivyes.com.ua/uk/articles/vasyl-stus-zamist-lva-tolstogo-yak-derusyfikuyut-kyyiv |date=22 травня 2022 }} 13 травня. Процитовано 26 травня 2022
* {{cite web |url=https://news.vash.ua/news/suspilstvo/svobodivtsi-obitsyayut-totalnu-derusyfikatsiyu-ukrayiny-53580 |title=«Свободівці» обіцяють тотальну деросифікацію України |author= |date=2017-11-27 |website=https://news.vash.ua/ |publisher=Ваші новини |accessdate=14 грудня 2017 |archive-date=15 грудня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171215053458/https://news.vash.ua/news/suspilstvo/svobodivtsi-obitsyayut-totalnu-derusyfikatsiyu-ukrayiny-53580 }}
* {{cite web |url=https://apostrophe.ua/ua/article/society/2016-10-12/derusifikatsiya-v-ukraine-vedet-li-eto-k-grajdanskoy-voyne/7698 |title=Деросифікація в Україні: чи веде це до громадянської війни |author= |date=2016-10-12 |website=https://apostrophe.ua/ |publisher=Апостроф |accessdate=14 листопада 2017 |archive-date=2 листопада 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20161102023318/http://apostrophe.ua/ua/article/society/2016-10-12/derusifikatsiya-v-ukraine-vedet-li-eto-k-grajdanskoy-voyne/7698 }}
* {{cite web |url=http://tyzhden.ua/Society/152416 |title=Декомунізація = деросифікація України |author= |date=2015-11-28 |website=http://tyzhden.ua/ |publisher=Український тиждень |accessdate=14 листопада 2017 |archive-date=27 листопада 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171127235328/http://tyzhden.ua/Society/152416 }}
* {{cite web |url=https://krytyka.com/ua/articles/hibrydna-derusyfikatsiya |title=Гібридна деросифікація |author=Володимир Кулик |date=2017-10 |website=https://krytyka.com/ |publisher=Критика |accessdate=14 листопада 2017 |archive-date=23 серпня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200823211821/https://krytyka.com/ua/articles/hibrydna-derusyfikatsiya }}
* {{cite web |url=https://www.5.ua/suspilstvo/lahidna-derusyfikatsiia-telebachennia-perekhodyt-na-75-ukrainskoi-146609.html |title=Лагідна деросифікація: Телебачення переходить на 75% української |author= |date=2017-05-29 |website=https://www.5.ua/ |publisher=[[5 канал]] |accessdate=14 листопада 2017 |archive-date=15 листопада 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171115015318/https://www.5.ua/suspilstvo/lahidna-derusyfikatsiia-telebachennia-perekhodyt-na-75-ukrainskoi-146609.html }}
* {{cite web |url=https://www.obozrevatel.com/blogs/36570-derusifikatsiya-neizbezhnyij-etap-istoricheskogo-razvitiya-ukrainyi.htm |title=Деросификация — неизбежный этап исторического развития Украины |author= |date=2016-08-02 |website=https://www.obozrevatel.com/ |publisher=[[Обозреватель]] |accessdate=14 листопада 2017 |archive-date=15 листопада 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171115082936/https://www.obozrevatel.com/blogs/36570-derusifikatsiya-neizbezhnyij-etap-istoricheskogo-razvitiya-ukrainyi.htm }}
* {{cite web |url=http://texty.org.ua/pg/article/newsmaker/read/5017/Derusyfikacija_Ukrajiny_ni_kroku_nazad |title=Деросифікація України: ні кроку назад |author=Іван Мельник  |date=2009-09-08 |website=http://texty.org.ua/ |publisher=Тексти |accessdate=15 листопада 2017}}
* {{cite web |url=http://language-policy.info/2017/11/rosijska-mova-vtrachaje-populyarnist-sered-zhyteliv-postradyanskyh-krajin/ |title=Російська мова втрачає популярність серед жителів пострадянських країн |author= |date=2017-11-14 |website=http://language-policy.info/ |publisher=[[Портал мовної політики]] |accessdate=13 грудня 2017 |archive-date=29 листопада 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171129213526/http://language-policy.info/2017/11/rosijska-mova-vtrachaje-populyarnist-sered-zhyteliv-postradyanskyh-krajin/ }}
* {{cite web |url=http://language-policy.info/2017/12/movni-pidsumky-2017-roku/ |title=Мовні підсумки 2017 року |author=Максим Кобєлєв |date=2017-12-30 |website=http://language-policy.info/ |publisher=[[Портал мовної політики]] |accessdate=6 січня 2018 |archive-date=4 січня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180104190158/http://language-policy.info/2017/12/movni-pidsumky-2017-roku/ }}
* {{cite web |url=https://www.radiosvoboda.org/a/28947735.html |title=2017 рік у мовній сфері: підстави для позитиву збільшуються |author= |date=2017-12-31 |website=https://www.radiosvoboda.org/ |publisher=[[Радіо Свобода]] |accessdate=6 січня 2018 |archive-date=6 січня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180106231826/https://www.radiosvoboda.org/a/28947735.html }}
* {{cite web |url=http://texty.org.ua/d/2018/streets/ |title=На чию честь названі вулиці України? |author=Юлія Дукач |date=2018-11-06 |website=http://texty.org.ua/ |publisher=Тексти |accessdate=7 листопада 2018}}
* [http://language-policy.info/tag/derusyfikatsiya-ukrajiny/ Портал мовної політики//деросифікація України] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20171115015552/http://language-policy.info/tag/derusyfikatsiya-ukrajiny/ |date=15 листопада 2017 }}
* [http://language-policy.info/tag/derusyfikatsiya/ Портал мовної політики//деросифікація] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20171115015550/http://language-policy.info/tag/derusyfikatsiya/ |date=15 листопада 2017 }}
* {{Cite web|title=Василь Стус замість Льва Толстого. Як «деросифікують» Київ? - kyivyes.com.ua|url=https://kyivyes.com.ua/uk/articles/vasyl-stus-zamist-lva-tolstogo-yak-derusyfikuyut-kyyiv|date=2022-05-13|accessdate=2022-05-24|language=uk|archive-date=22 травня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220522031641/https://kyivyes.com.ua/uk/articles/vasyl-stus-zamist-lva-tolstogo-yak-derusyfikuyut-kyyiv}}
* [https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3685766-so-take-dekolonizacia-comu-vona-vazliva-i-ak-bude-zdijsnuvatisa-zgidno-z-zakonom.html Що таке деколонізація, чому вона важлива і як буде здійснюватися згідно з законом?]
* [https://www.radiosvoboda.org/a/novyny-pryazovya-derusyfikatsiya-pivdnya-ukrayiny-pochalasya/32179533.html «Дерусифікація ціною окупації». Як напад Росії впливає на жителів півдня України?]
* [https://www.istpravda.com.ua/columns/2023/05/4/162651/ Чи варто міняти імена одних колаборантів на інших?]
{{refend}}
* ''Обличчя Незалежності '' [https://youtu.be/YAtJ1Pyz-e8 Російський шовінізм під обгорткою «дружби народів» в СРСР]
* [https://localhistory.org.ua/texts/interviu/navit-na-zakhodi-ukrayini-dosi-ie-pamiatniki-chapaievu-i-vatutinu-vadim-pozdniakov/ “Навіть на заході України досі є пам’ятники Чапаєву і Ватутіну”, – Вадим Поздняков]
{{Деколонізація в Україні}}
{{Українська мова}}

[[Категорія:Дерусифікація в Україні| ]]
[[Категорія:Російсько-українська війна в культурі]]
[[Категорія:Російське вторгнення в Україну в культурі]]
[[Категорія:Події в Україні]]
[[Категорія:Російська мова в Україні]]