Перегляд вихідного коду сторінки Театр часів Російсько-української війни

{{поточна подія}}
'''Театр часів російсько-української війни'''&nbsp;— включає перебіг подій, реакцію та рефлексію українського та світового театру на [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російське вторгнення в Україну 2022 року]].

<!-- == Майдан, Крим, Донбас ==
{{Докладніше|Російське збройне вторгнення в Крим (2014)}}
{{Докладніше|Війна на сході України}}
{{В планах}}

З початком [[Війна на сході України|російської агресії у 2014 році]] [[Луганський обласний академічний український музично-драматичний театр|Луганський академічний український музично-драматичний театр]] став єдиним театром Донбасу, який переїхав на територію, підконтрольну українській владі, і розпочав свою діяльність у [[Сєвєродонецьк]]у [[Луганська область|Луганської області]]<ref name="День Луганська муздрама">{{citeweb|url=https://day.kyiv.ua/uk/blog/kultura/my-znaly-pid-yakym-praporom-staly-do-roboty-yake-gaslo-poyednuye-nashe-mystectvo-z|title=«Ми знали, під яким прапором стали до роботи, яке гасло поєднує наше мистецтво з рідною країною»|publisher=''Г-та «[[День (газета)|День]]»''|author=Володимир МОСКОВЧЕНКО|date=11 квітня 2022|accessdate=2022-04-11}}</ref>.

Голова [[Український ПЕН|Українського ПЕН-Клубу]] [[Курков Андрій Юрійович|Андрій Курков]] написав «Щоденники Майдану» (2015)<ref name="Culture 0314">{{citeweb|url=https://culture.pl/ua/stattia/bogumila-berdykhovska-osnova-ukrainskoi-kultury-volelіubnist-intervіu|title=Боґуміла Бердиховська: «Основа української культури&nbsp;— волелюбність»|publisher=''«[[Culture.pl]]»''|author=Зузанна ЛІШЕВСЬКА|date=14 березня 2022|accessdate=2022-04-24}}</ref>.-->
== Хронологія ==
=== Лютий ===
Зранку 24 лютого 2022 року [[Російська Федерація]] розпочала [[Російське вторгнення в Україну (2022)|військове вторгнення в Україну]], що призвело до запровадження [[Воєнний стан в Україні 2022 року|воєнного стану в країні]]. Театральні заклади припинили свою роботу у звичайному режимі<ref>{{Cite web|title=Україна вводить воєнний стан&nbsp;— Зеленський|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3410884-ukraina-vvodit-voennij-stan-zelenskij.html|website=www.ukrinform.ua|accessdate=2022-02-24}}</ref>.

Театральні приміщення стали волонтерськими центрами, хостелами у Львові<ref name="Суспільне 0228">{{citeweb|url=https://suspilne.media/212382-u-lvivskih-teatrah-oblastuvali-volonterski-centri-ta-prijmaut-ludej-z-insih-regioniv/|title=У львівських театрах облаштували волонтерські центри та приймають людей з інших регіонів|publisher=''«Суспільне»''|author= Катерина САДЛОВСЬКА, Ірина СОЧУЛЬСЬКА|date=28 лютого 2022|accessdate=2022-03-03}}</ref><ref name="RTBF 0320">{{citeweb|url=https://www.facebook.com/watch?v=336290738518158|title=Театр Лесі Українки Телевізійний сюжет на бельгійському каналі RTBF про волонтерські ініціативи в Театр Лесі Українки|publisher=''«RTBF»''|author= |date=20 березня 2022|accessdate=2022-03-20}}</ref><ref name="Вавилон'13 0307">{{citeweb|url=https://youtu.be/HlgqnUFpM9I|title=- Вы вернётесь? - Сразу же. // Побут біженців у Львові.|publisher=''«[[Вавилон'13]]»''|author= |date=2022-03-07|accessdate=2022-03-20}}</ref><ref>{{Cite web|title=Співжиття: як працюють львівські установи культури в часі війни|url=https://isc.lviv.ua/blog/spivzhyttja-v-chasi-vijny/|website=Інститут стратегії культури|accessdate=}}</ref><ref name="Reporters 0323">{{citeweb|url=https://reporters.media/bomboshovyshhe-teatru-vytrymaye/|title=Бомбосховище театру витримає|publisher=''«Reporters»''|author= Єва РАЙСЬКА|date=23 березня 2022|accessdate=2022-03-28}}</ref><ref name="Твоє місто 0324">{{citeweb|url=https://youtu.be/PDf-zq0hob0|title=Історія львівського театру, який допомагає армії та переселенцям|publisher=''Медіа-хаб «Твоє місто»''|author= |date=24 березня 2022|accessdate=2022-03-28}}</ref><ref>{{Cite web|title=Les enfants abandonnés de la guerre en Ukraine|url=https://www.ledevoir.com/monde/europe/686868/ukraine-les-enfants-abandonnes-de-la-guerre-en-ukraine|website=''«[[Le Devoir]]»''|accessdate=2022-03-17|language=fr}}</ref><ref name="NZZ 0325">{{citeweb|url=https://www.nzz.ch/international/ukraine-krieg-theater-des-widerstands-gegen-russlands-aggression-ld.1675614|title=«Falls nötig, handeln wir»: Das ukrainische Theater Lesi erfindet sich im Krieg neu&nbsp;— als Schutzraum und Trutzburg des Widerstands|publisher=''«[[Нойє цюрхер цайтунг|NZZ Neue Zürcher Zeitung]]»''|author= Ivo MIJNSSEN|date=25 березня 2022|lang=de|accessdate=2022-03-31}}</ref><ref name="1+1 0331">{{citeweb|url=https://youtu.be/gLBs98Fwtt4|title=Яке воно&nbsp;— життя в бомбосховищі: нова серія сюжетів про життя в укритті|publisher=''«[[Сніданок з 1+1]]»''|author= Антон НОЧВІН|date=31 березня 2022|accessdate=2022-03-31}}</ref><ref name="Ukraїner 0419">{{citeweb|url=https://youtu.be/S2h9WM-xzAo|title=Як українці об'єдналися проти ворога|publisher=''«[[Ukraїner]]»''|author= |date=19 квітня 2022|accessdate=2022-04-26}}</ref>, Києві (центр волонтерського руху «Сузір‘ячко» на базі [[Київська академічна майстерня театрального мистецтва «Сузір'я»|майстерні театрального мистецтва «Сузір'я»]]<ref name="День 0517">{{citeweb|url=https://day.kyiv.ua/uk/article/kultura/viyna-zakinchytsya-yaki-mystecki-proyekty-potribno-vidrodyty|title=Війна закінчиться! Які мистецькі проєкти потрібно відродити|publisher=''Г-та «[[День (газета)|День]]»''|author=Тетяна ПОЛІЩУК|date=17 травня 2022|accessdate=2022-05-17}}</ref>), пошивні цехи (зокрема, [[Миколаївський академічний художній драматичний театр|Миколаївського художнього драматичного театру]]<ref>{{Cite web|title=Швацький цех у театрі|url=https://youtu.be/12u1WQxToSI|website=«Суспільне»|accessdate=2022-03-09}}</ref><ref>{{Cite web|title=Миколаївські театрали потребують тканини для створення балаклав та прапорів України|url=https://svidok.info/ru/evidence/63355|website=SVIDOK.INFO|accessdate=2022-03-21}}</ref>, [[Рівненський обласний академічний український музично-драматичний театр|Рівненського музично-драматичного театру]]<ref name="Суспільне Рівне 0303">{{citeweb|url=https://suspilne.media/213664-napad-rosii-na-ukrainu-rivne-zustricae-gumanitarnu-dopomogu-z-polsi/|title=У майстерні рівненського драмтеатру замість костюмів шиють балаклави|publisher=''«Суспільне»''|author= Наталія СТРАТОНОВА, Руслан САВУЛЯК|date=3 березня 2022|accessdate=2022-03-04}}</ref><ref>{{Cite web|title=Сплетені в Рівненському театрі ляльок сітки надсилають на передову|url=https://youtu.be/AngmLgJ47b8|website=«Суспільне»|accessdate=2022-03-11}}</ref>, [[Чернігівський обласний академічний український музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка|Чернігівського музично-драматичного театру ім. Тараса Шевченка]]<ref name="Суспільне Чернігів 0429">{{citeweb|url=https://suspilne.media/213664-napad-rosii-na-ukrainu-rivne-zustricae-gumanitarnu-dopomogu-z-polsi/|title=Балаклави для бійців: кравчиня, яка шила театральні костюми, допомагає армії|publisher=''«Суспільне»''|author= |date=29 квітня 2022|accessdate=2022-04-30}}</ref>, [[Черкаський академічний обласний український музично-драматичний театр імені Т. Г. Шевченка|Черкасського музично-драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка]]<ref name="ВІККА 0430">{{citeweb|url=https://youtu.be/SGVvi83PPio|title=У Черкасах для військових створюють костюми-невидимки|publisher=''«ВІККА»''|author= |date=30 квітня 2022|accessdate=2022-05-03}}</ref>) перейшли на пошив балаклав, прапорів, бафів, дощовиків для [[Сили територіальної оборони Збройних сил України|територіальної оборони]] та військових. У волонтерському центрі львівського [[Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької|Національного драматичного театру ім. Марії Заньковецької]] маскувальну сітку сплели з декорації вистави «Ісус, син Бога живого»<ref>{{citeweb|url=https://nv.ua/ukr/lviv/u-lvivskomu-teatri-im-mariji-zankoveckoji-spleli-maskuvalnu-sitku-z-dekoraciji-vistavi-pro-isusa-50222731.html|title=У львівському театрі сплели маскувальну сітку з декорації вистави про Ісуса|publisher=''«[[НВ]]»''|author= |date=2022-03-06|accessdate=2022-03-11}}</ref>. [[Донецький академічний обласний драматичний театр]] у [[Маріуполь|Маріуполі]] став прихистком для сотень містян, які залишились без даху над головою<ref name="Маріуполь 0311">{{citeweb|url=https://suspilne.media/216522-teatr-ak-misce-shovku-dramteatr-mariupola-stav-domom-dla-mistan/|title=Театр як місце сховку: драмтеатр Маріуполя став домом для містян|publisher=''«[[Суспільне]]»''|author=Олеся КОЧУБЕЙ, Поліна ГОРЛАЧ|date=11 березня 2022|accessdate=2022-03-12}}</ref><ref name="Укрінформ 0329">{{citeweb|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3443064-komanda-stolicnogo-tugu-za-vsima-napramkami-dopomagae-nablizennu-peremogi.html|title=Команда столичного ТЮГу за всіма напрямками допомагає наближенню перемоги|publisher=''«[[Укрінформ]]»''|author= |date=2022-03-29|accessdate=2022-03-30}}</ref>. На базі [[Івано-Франківський національний академічний обласний музично-драматичний театр імені Івана Франка|Івано-Франківського музично-драматичного театру]] було створено координаційний центр допомоги, опору, психологічної й гуманітарної підтримки, який отримав символічну назву&nbsp;— криївка «Рух опору&nbsp;— Рух допомоги»<ref name="День Рух опору">{{citeweb|url=https://day.kyiv.ua/uk/article/kultura/teatr-na-viyni-den-15-y|title=Театр на війні. День 15-й. Ростислав Держипільський, керівник Івано-Франківського академічного обласного музично-драматичного театру імені Івана Франка про виклики, які нині стоять перед нами|publisher=''Г-та «[[День (газета)|День]]»''|author=Тетяна ПОЛІЩУК|date=10 березня 2022|accessdate=2022-03-10}}</ref><ref name="День Гнатковський">{{citeweb|url=https://day.kyiv.ua/uk/article/kultura/my-mayemo-skynuty-z-sebe-moskalski-kaydany|title=«Ми маємо скинути з себе «москальські кайдани». Олексій Гнатковський, відомий актор театру та кіно про війну, волонтерство, мову та творчість|publisher=''Г-та «[[День (газета)|День]]»''|author=Тетяна ПОЛІЩУК|date=12 квітня 2022|accessdate=2022-04-13}}</ref><ref name="ВЗ 1227">{{citeweb|url=https://wz.lviv.ua/interview/480717-postavyly-solodku-darusiu-i-na-tsilyi-rik-napered-ne-stalo-kvytkiv|title=«Поставили „Солодку Дарусю“, і на цілий рік наперед не стало квитків»|publisher=''«[[Високий Замок]]»''|author=Людмила ПУЛЯЄВА|date=2022-12-27|accessdate=2023-01-01}}</ref>. Потужний волонтерський осередок був заснований активістами з [[Харківський державний академічний театр ляльок імені В. А. Афанасьєва|Харківського державного академічного театру ляльок ім. В. А. Афанасьєва]] - ХАБ "Л.ОБ" (лялькова оборона), що безперервно займається забезпеченням необхідним цивільних та військових Харкова та області. Волонтерський штаб «Ангар», заснований на базі мистецького осередку театру «[[ГаРмИдЕр]]» став одним з найпотужніших на Волині<ref name="Сила правди 20220429">{{citeweb|url=https://sylapravdy.com/u-vijny-nemaye-vyhidnogo-aktory-luczkogo-teatru-yakyj-stav-volonterskym-czentrom/|title=«У війни немає вихідного» – актори луцького театру, який став волонтерським центром|publisher=''«Сила правди»''|author=Валентина КУЦЬ|date= 2022-04-29|lang=uk|accessdate=2023-05-17}}</ref><ref name="Сила правди 20230221">{{citeweb|url=https://sylapravdy.com/kulturne-ukryttya-luczkyj-teatr-garmyder-rozpoviv-pro-vlasnyj-front/|title=Культурне укриття: луцький театр «ГаРмИдЕр» розповів про власний фронт|publisher=''«Сила правди»''|author=Кристіна ВАВРИШ|date= 2023-02-21|lang=uk|accessdate=2023-05-17}}</ref>

У [[Львівський академічний драматичний театр імені Лесі Українки|Львівському академічному драматичному театрі імені Лесі Українки]] після 24 лютого було організовано сім напрямів волонтерської діяльності: прихисток для внутрішньо переміщених осіб (розформований у червні 2022 року), кураторська робота з внутрішньо переміщеними особами, безкоштовні автобусні перевезення через польський кордон (з 28 березня по 4 травня 2022 року відправлено 76 автобусів з близько 4 тисячами людей), гуманітарна допомога (пошук, закупівля, розповсюдження одягу, їжі та необхідних засобів), приготування їжі та її роздача на залізничному вокзалі, фаундрайзинг, залучення пошивочного цеху до пошиття балаклав, пов'язок та бафів. З кінця березня щотижня працівники і працівниці театру відвідують поранених бійців у госпіталі<ref>{{Cite web|title=Театр несе службу / Україна / dwutygodnik.com|url=https://www.dwutygodnik.com/artykul/10035-Театр-несе-службу.html|website=www.dwutygodnik.com|accessdate=2022-12-09|language=pl}}</ref><ref>{{Citation|title=Як українці об'єдналися проти ворога • Ukraїner|url=https://www.youtube.com/watch?v=S2h9WM-xzAo|accessdate=2022-12-09|language=uk-UA}}</ref><ref>{{Cite news|url=https://old.loda.gov.ua/news?id=66497|title=Перевтілення акторів у волонтерів: як живуть театри Львівщини під час війни|last=Прес-служба ОДА|date=19 березня 2022|language=українська|work=веб-сайт ЛОДА|accessdate=19 березня 2022}}</ref>.

До лав захисників долучилися артисти та працівники театрів як на передовій, так і в тилу<ref name="НП 0301">{{citeweb|url=https://np.pl.ua/2022/03/artysty-ta-pratsivnyky-poltavskoho-teatru-lialok-dopomahaiut-armii/|title=Артисти та працівники Полтавського театру ляльок допомагають армії|publisher=''«Новини Полтавщини»''|author=|date=2022-03-01|accessdate=2022-03-03}}</ref><ref name="День Степанкова">{{citeweb|url=https://day.kyiv.ua/uk/article/kultura/teatr-na-viyni-den-15-y|title=19-й день війни… Катерина СТЕПАНКОВА, режисерка, акторка, волонтерка про центр «Дрібне Сузір‘ячко» та перемогу|publisher=''Г-та «[[День (газета)|День]]»''|author=Тетяна ПОЛІЩУК|date=14 березня 2022|accessdate=2022-03-15}}</ref><ref name="Weekend 0312">{{citeweb|url=https://weekend.today/lica/yak-artysty-praczyuyut-na-peremogu.htm|title=Воювати та співати: як артисти працюють на перемогу|publisher=''«Weekend.today»''|author=Світлана МАКСИМЕЦЬ|date=12 березня 2022|accessdate=2022-03-19}}</ref><ref name="Укрінформ 0331">{{citeweb|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3444883-teatr-zoloti-vorota-voue-volonterit-i-rozvivae-kulturu.html|title=Театр «Золоті ворота» воює, волонтерить і розвиває культуру|publisher=''«[[Укрінформ]]»''|author=|date=31 березня 2022|accessdate=2022-03-31}}</ref>. До лав захисників став [[Печериця Олександр Олександрович|Олександр Печериця]]<ref name="ICTV 0403">{{citeweb|url=https://youtu.be/pgCR8Od-xe0|title=З КРІПОСНОЇ В ЗСУ: український актор з відомого культового серіалу пішов захищати УКРАЇНУ|publisher=''«[[Факти (ICTV)]]»''|author= |date=2022-04-02|accessdate=2022-04-02}}</ref><ref name="5 канал 0729">{{citeweb|url=https://youtu.be/LwBYVIq2xmM|title=«Найболючіше і найважче на фронті, це не бачити як росте твій син»|publisher=''«[[5 канал]]»''|author= |date=29 липня 2022|accessdate=2022-08-04}}</ref><ref name="Укрінформ 0826">{{citeweb|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3558415-oleksandr-pecerica-aktor-teatru-i-kino.html|title=Олександр Печериця, актор театру і кіно. Вже навіть найупоротіші наші вороги зрозуміли, що нас зламати неможливо|publisher=''«[[Укрінформ]]»''|author= Валентина САМЧЕНКО|date=26 серпня 2022|accessdate=2022-08-28}}</ref>, [[Кравчук Олексій Анатолійович|Олексій Кравчук]] ([[80-та окрема десантно-штурмова бригада (Україна)]], позивний «Артист», «Святий Миколай»)<ref name="Главком 0604">{{citeweb|url=https://glavcom.ua/country/culture/rezhiser-frontovik-oleksiy-kravchuk-sogodni-miy-gumanizm-ukladajetsya-v-avtomat-850202.html|title=Режисер-фронтовик Олексій Кравчук: Сьогодні мій гуманізм укладається в автомат ми з україни|publisher=''«Главком»''|author= [[Вергеліс Олег Анатолійович|Олег ВЕРГЕЛІС]]|date=4 червня 2022|accessdate=6 червня 2022}}</ref><ref name="LAVRIN 0611">{{citeweb|url=https://youtu.be/Ttvj7BVOfwc|title=О. Кравчук&nbsp;— поранення на війні, «автомат&nbsp;— мій гуманізм», складнощі військових туалетів|publisher=''«LAVRIN»''|author= |date=10 червня 2022|accessdate=11 червня 2022}}</ref><ref name="Zaxid 0610">{{citeweb|url=https://zaxid.net/zaraz_ye_vidchuttya_velikoyi_bidi_n1544328|title=«Зараз є відчуття великої біди». Чому відомий львівський режисер пішов на війну|publisher=''«[[Zaxid.net]]»''|author= Тетяна КОЗИРЄВА|date=10 червня 2022|accessdate=17 червня 2022}}</ref>, режисер [[Задніпряний Ігор Олександрович|Ігор Задніпряний]] (мінометник)<ref name="Перший 0206">{{citeweb|url=https://soundcloud.com/user-2462259/avto-dlya-rezhisera-mnometnika-gorya-zadnpryanogo-volodimir-chukhonkn-yaroslav-fedorchuk|title=Авто для режисера-мінометника Ігоря Задніпряного. Володимир Чухонкін і Ярослав Федорчук|publisher=''Радіо «ПЕРШЕ»''|author= Ольга ТЕПЛИНСЬКАЯ|date=2023-02-06|accessdate=2023-02-06}}</ref>, Андрій Сніцарчук<ref name="Галінфо 0906">{{citeweb|url=https://galinfo.com.ua/articles/andriy_snitsarchuk_pro_viynu_z_rashystamy_tut_nemaie_repetytsiy_389301.html|title=Андрій Сніцарчук про війну з рашистами: тут немає репетицій|publisher=''«Галінфо»''|author= Андрій МАРТИНЮК|date=6 вересня 2022|accessdate=2022-09-11}}</ref>, Олексій Потьомкін<ref name="Факти 0804">{{citeweb|url=https://fakty.ua/397609-smenil-scenu-na-boevoe-snaryazhenie-artist-baleta-vstupil-v-ryady-vsu|title=Змінив сцену на бойове спорядження: артист балету вступив до лав ЗСУ|publisher=''«[[Факти і коментарі]]»''|author= Лілія МУЗИКА|date=2 березня 2022|accessdate=4 серпня 2022}}</ref>, [[Алдошин Павло Анатолійович|Павло Алдошин]]<ref name="Yabl 0802">{{citeweb|url=https://yabl.ua/2022/08/02/pavlo-aldoshin-moyi-diti-znatimut-sho-take-vijna-na-zhal-ne-gotuvati-yih-do-jmovirnosti-vijni-ce-velikij-grih|title=Актор і війна. Павло Алдошин: «Мої діти знатимуть, що таке війна, на жаль. Не готувати їх до ймовірності війни&nbsp;— це великий гріх»|publisher=''«Yabl.ua»''|author= Ольга УСАЧОВА|date=2 серпня 2022|accessdate=4 серпня 2022}}</ref>, Ніко Лапунов<ref name="НП 0611">{{citeweb|url=https://np.pl.ua/2022/06/84-yy-teatralnyy-sezon-u-poltavskykh-lialkariv-vydavsia-nasychenym/|title=84-ий театральний сезон у полтавських лялькарів видався насиченим|publisher=''«Новини Полтавщини»''|author= Марія БОЙКО|date=11 червня 2022|accessdate=12 червня 2022}}</ref>, Володимир Ращук (позивний «Артист»)<ref name="Бутусов Плюс 0522">{{citeweb|url=https://youtu.be/3nSJdPv59zU|title=Володимир Ращук. Позивний «Артист». Це не спецефекти, це артобстріл просто під час інтерв‘ю|publisher=''«Бутусов Плюс»''|author= |date=22 травня 2022|accessdate=2022-05-22}}</ref>, актори [[Чернівецький музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської|Чернівецького академічного обласного музично-драматичного театру ім. Ольги Кобилянської]] Олексій Надкерничний та Григорій Руденко-Краєвський<ref name="BukNews 0608">{{citeweb|url=http://buknews.com.ua/page/providni-aktory-chernivetskoho-teatru-oleksii-nadkernychnyi-i-rudenko-kraievskyi-staly-zakhysnykamy-ukraini.html|title=Провідні актори Чернівецького театру Олексій Надкерничний і Григорій Руденко-Краєвський стали захисниками України|publisher=''«BukNews»''|author= |date=8 червня 2022|accessdate=11 червня 2022}}</ref>, балетний фотограф із позивним «Небо»<ref name="Gazeta 0703">{{citeweb|url=https://gazeta.ua/articles/life/_a-ne-terpitimu-cogo-istoriya-fotografa-balerin-yakij-stav-bijcem-nacgvardiyi/1098212|title=«Я не терпітиму цього»: історія фотографа балерин, який став бійцем Нацгвардії|publisher=''«[[Gazeta.ua]]»''|author= |date=3 липня 2022|accessdate=3 липня 2022}}</ref>. У [[Сили територіальної оборони Збройних сил України|територіальній обороні Києва]]&nbsp;— директор та режисер театру «[[Театр української традиції «Дзеркало»)|Дзеркало]]» [[Петранюк Володимир Іванович|Володимир Петранюк]]<ref>{{Cite web|title=Dyrektor teatru w Kijowie zapowiada, że pokona Kadyrowa i wyśmiewa jego umiejętności|url=https://www.se.pl/wiadomosci/polityka/rzeznicy-kadyrowa-groza-zdobyciem-kijowa-petraniuk-pogonimy-was-aa-BQVJ-yeud-pVmG.html|website=SE|accessdate=2022-04-11|language=pl}}</ref>, драматург [[Курочкін Максим Олександрович|Максим Курочкін]] (позивний «П'єса»)<ref>{{Cite web|title=Київ&nbsp;— Мордор&nbsp;— Київ. Історія війни Максима Курочкіна, драматурга і сержанта з позивним «П'єса»|url=https://www.pravda.com.ua/articles/2022/12/14/7380600/|website=«[[Українська правда]]»|accessdate=2022-12-14|language=uk}}</ref>, режисерка, актриса, перформерка, [[ЛГБТ]]К+ активістка Антоніна Романова<ref name="Dwutygodnik 0412" /><ref>{{Cite web|title=Queer Ukrainian couple fighting side-by-side say they’re ready to die defending home from Putin|url=https://www.pinknews.co.uk/2022/05/10/ukraine-russia-war-lgbtq-oleksandr-zhugan-antonina-romanova/|website=Pink News|accessdate=2022-05-10|language=en}}</ref><ref>{{Cite web|title="Wir kämpfen für unsere und Eure Freiheit"|url=https://www.tagesspiegel.de/gesellschaft/queerspiegel/queere-militaerangehoerige-in-der-ukraine-wir-kaempfen-fuer-unsere-und-eure-freiheit/28322268.html|website= Der Tagesspiegel|accessdate=2022-05-11|language=de}}</ref><ref>{{Cite web|title=Солдаты-единороги: история украинской ЛГБТК-пары, которая едет на линию фронта в Николаев|url=https://youtu.be/FDlZcgjFLsM|website=[[BBC News]]|accessdate=2022-06-01|language=ru}}</ref><ref name="«НВ 0614">{{citeweb|url=https://life.nv.ua/ukr/lyudi/lgbt-viyskoviy-ta-aktor-oleksandr-zhugan-hochu-shchob-mene-hovav-miy-partner-50249411.html|title=«Я хочу, щоб мене ховав мій партнер, якщо мене задвухсотять». Інтерв'ю з українським ЛГБТ-військовим|publisher=''«[[НВ]]»''|author= |date=14 червня 2022|accessdate=14 червня 2022}}</ref><ref name="«GaysUA 0614">{{citeweb|url=https://gays-ua.com/ukraine/sim-istorij-smilivosti-lgbtik-lyudi-u-borotbi-za-pravo-zhiti-v-ukraїni|title=Сім історій сміливості: ЛГБТІК-люди у боротьбі за право жити в Україні|publisher=''«Gays.ua»''|author= Євген ЛЕСНОЙ|date=13 грудня 2022|accessdate=20221-12-16}}</ref>, актори Андрій Поліщук<ref name="D1 0519">{{citeweb|url=https://youtu.be/ouDo6K63zdg|title=Ніхто не буде таким, як раніше: Андрій Поліщук на D1|publisher=''Телеканал «D1»''|author= |date=19 травня 2022|accessdate=2022-05-19}}</ref>, [[Тритенко Олексій Олександрович|Олексій Тритенко]]<ref name="ГУ 0523" />, [[Лінартович Дмитро Костянтинович|Дмитро Лінартович]]<ref>{{YouTube|AnGsKxrQRH8|Україна'22&nbsp;— актор театру, кіно та дубляжу Дмитро Лінартович. Про війну, культуру і українське кіно|logo=1}}</ref>, балерина [[Національний академічний театр опери та балету України імені Тараса Шевченка|Національної опери України]] Олеся Воротнюк<ref name="Economist 0630">{{citeweb|url=https://www.economist.com/culture/2022/06/30/a-ukrainian-ballerina-goes-to-war|title=A Ukrainian ballerina goes to war|publisher=''«[[The Economist]]»''|author= |date=30 червня 2022|accessdate=3 липня 2022}}</ref><ref name="РБК 0703">{{citeweb|url=https://www.rbc.ua/ukr/styler/ukrainskaya-balerina-zashchishchaet-rodnuyu-1656843383.html|title=Українська балерина захищає рідну країну зі зброєю в руках: історія та фото красуні|publisher=''«[[РБК-Україна]]»''|author= |date=3 липня 2022|accessdate=3 липня 2022}}</ref><ref name="Суспільне 0704">{{citeweb|url=https://suspilne.media/256902-balerina-nacionalnoi-operi-zminila-puanti-na-berci-ta-vstupila-do-teritorialnoi-oboroni/|title=Балерина Національної опери змінила пуанти на берці та вступила до територіальної оборони|publisher=''«[[Суспільне Культура]]»''|author= Поліна ГОРЛАЧ|date=4 липня 2022|accessdate=4 липня 2022}}</ref>, актори [[Харківський державний академічний театр ляльок імені В. А. Афанасьєва|Харківського театру ляльок]] Тетяна Тумасянц та Олексій Петриченко, актор Олександр Міщук та звукорежисер Святослав Галась [[Львівський академічний драматичний театр імені Лесі Українки|Львівського академічного драматичного театру ім. Лесі Українки]]. Актор [[Український малий драматичний театр|Українського малого драматичного театру]] [[Мірешкін Данило Олексійович|Данило Мірешкін]] займається супроводом французьких журналістів Донецькою та Луганською областями України<ref>{{Cite web|title=Ukrainiečių aktorius Daniilas siekia parodyti pasauliui, ką išgyvena Ukrainos fronto linijoje ir dėkoja Lietuvai|url=https://www.lrytas.lt/zmones/uzsienio-zvaigzdes/2022/05/16/news/ukrainieciu-aktorius-daniilas-siekia-parodyti-pasauliui-ka-isgyvena-ukrainos-fronto-linijoje-ir-dekoja-lietuvai-23370763|website= Lrytas.lt|accessdate=2022-05-16|language=lt}}</ref>. Волонтерством разом з багатьма співвітчизниками зайнялися й актори [[Роговцева Ада Миколаївна|Ада Роговцева]]<ref name="Укрінформ 0503">{{citeweb|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3473627-ada-rogovceva-narodna-artistka-geroj-ukraini.html|title=Ада Роговцева, народна артистка, Герой України. Обіцяю дожити до Перемоги!|publisher=''«[[Укрінформ]]»''|author= Тетяна КОГУТИЧ|date=3 травня 2022|accessdate=2022-05-03}}</ref><ref name="Так просто 0503">{{citeweb|url=https://takprosto.cc/ada-rogovceva-seychas/|title=За что цветущую Аду Роговцеву обожают зрители|publisher=''«Так просто»''|author= Тетяна КОГУТИЧ|date=3 травня 2022|accessdate=2022-05-13}}</ref>, [[Павлюк Сергій Миколайович (режисер)|Сергій Павлюк]]<ref name="Economist 0527">{{citeweb|url=https://www.economist.com/1843/2022/05/27/collaborators-demonstrators-soldiers-spies-life-under-russian-occupation|title=Collaborators, demonstrators, soldiers, spies: life under Russian occupation|publisher=''«[[The Economist]]»''|author= Wendell STEAVENSON, Marta RODIONOVA|date=27 травня 2022|accessdate=2022-05-29}}</ref><ref name="Укрінформ 0602">{{citeweb|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3497149-sergij-pavluk-golovnij-reziser-hersonskogo-oblasnogo-muzicnodramaticnogo-teatru-im-mikoli-kulisa.html|title=Сергій Павлюк, головний режисер Херсонського обласного музично-драматичного театру ім. Миколи Куліша. На допитах окупанти працювали професійно: поганий, злий і конкрєтний|publisher=''«[[Укрінформ]]»''|author= Wendell STEAVENSON, Marta RODIONOVA|date=2 червня 2022|accessdate=6 червня 2022}}</ref>, [[Пустовіт Анастасія Леонідівна|Анастасія Пустовіт]]<ref name="LiRoom 0327">{{citeweb|url=https://liroom.com.ua/articles/interview/anastasia-pustovit-about-evacuation-from-nemishayeve-and-volunteering/|title=«Ми не знали, розстріляють нас чи ні»,&nbsp;— акторка Настя Пустовіт про евакуацію з Немішаєвого та волонтерство|publisher=''«LiRoom»''|author= Яна ІЛЬКІВ|date=27 березня 2022|accessdate=2022-03-29}}</ref><ref name="НВ 0328">{{citeweb|url=https://wz.lviv.ua/ukraine/454213-lutskyi-viiskovyi-aeroport-zdav-muzykant|title=«Якщо ти не хочеш, щоб тебе „рятували“&nbsp;— будеш мертвий». Акторка Кріпосної Анастасія Пустовіт розповіла про два тижні в російській окупації|publisher=''«[[НВ]]»''|author= Марія КАБАЦІЙ|date=28 березня 2022|accessdate=2022-03-29}}</ref>, [[Ясіновський Роман Володимирович|Роман Ясіновський]]<ref name="Країна 0315">{{citeweb|url=https://gazeta.ua/articles/opinions-journal/_putin-zirvetsya-z-kotushok-i-pochne-zahoplyuvati-inshi-krayini/1076033|title=«Путін зірветься з котушок і почне захоплювати інші країни»|publisher=''Ж-л «[[Країна (журнал)|Країна]]»''|author= |date=2022-03-15|accessdate=2022-03-29}}</ref>, [[Кошкіна Марина Олександрівна|Марина Кошкіна]]<ref name="Укрінформ 0505">{{citeweb|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3475428-marina-koskina-aktorka-kino-i-teatru.html|title=Марина Кошкіна, акторка кіно і театру. Знаєш, де можна дістати броніки,&nbsp;— й інших розмов вже немає|publisher=''«[[Укрінформ]]»''|author= Валентина САМЧЕНКО|date=5 травня 2022|accessdate=2022-05-07}}</ref>, [[Стерлік Максим Володимирович|Максим Стерлік]]<ref name="Лтава 0702">{{citeweb|url=https://www.mixcloud.com/radioltava/стерлік-ефір-mp3392mb/|title=Максим Стерлік&nbsp;— волонтерський проєкт у Полтаві. Театр, як терапія для ВПО в умовах війни|publisher=''UA: Українське радіо «Лтава»''|author= Олена НЕКИФОРЕНКО|date=2 липня 2022|accessdate=2 липня 2022}}</ref>, Анастасія Кузик<ref name="УР 0502">{{citeweb|url=https://soundcloud.com/uachernihivradio/volonterska-dyalnst-cherngvskikh-teatralv-poluden|title=Волонтерська діяльність чернігівських театралів (Гостя: Анастасія Кузик&nbsp;— волонтерка, режисерка обласного музично-драматичного театру ім. Т. Шевченка)|publisher=''«Українське радіо: Чернігів»''|author= |date=2 травня 2022|accessdate=2022-05-02}}</ref> багато інших.

Драматургиня [[Гарець Ірина Анатоліївна|Ірина Гарець]] з чоловіком Андрієм у перші дні російського вторгнення посадили на своїй землі яблуневий сад&nbsp;— традиція «Садів перемоги», яка існувала у [[США|Сполучених Штатах]], [[Велика Британія|Великобританії]], [[Канада|Канаді]] та інших країнах з часів [[Перша світова війна|Першої]] та [[Друга світова війна|Другої]] світових воєн<ref name="Суспільне 0427">{{citeweb|url=https://youtu.be/nKuCVp3HHkA|title=«Ця земля і ці саджанці будуть пам’ятати, що ми перемогли»&nbsp;— драматургиня Ірина Гарець|publisher=''«[[UA: Культура|Суспільне Культура]]»''|author= |date=27 квітня 2022|accessdate=2022-05-02}}</ref>.

=== Березень ===
==== Звернення театралів ====
Театральна спільнота продовжує звертатися до росіян із закликом не мовчати, виходити на вулиці. Спільне звернення 3 березня записали представники одеських театрів, які зібралися поряд із [[Одеський національний академічний театр опери та балету|Одеським театром опери та балету]]<ref name="Град 0303">{{citeweb|url=https://grad.ua/lenta-novostey/92268-predstaviteli-odesskih-teatrov-obratilis-k-rossijanam.html|title=Представители одесских театров обратились к россиянам|publisher=''«Град»''|author=|date=2022-03-03|lang=ru|accessdate=2022-03-03}}</ref><ref name="Перший 0303">{{citeweb|url=https://youtu.be/kj7FDLToBh0|title=Одесские деятели культуры обратились к россиянам с просьбой прекратить войну|publisher=''«Первый городской»''|author=|date=2022-03-03|lang=ru|accessdate=2022-03-03}}</ref><ref name="Odesa LIVE 0303">{{citeweb|url=https://youtu.be/fqOtsYczlNo|title=Театрали Одеси звернулися до російських колег|publisher=''Телеканал «Odesa. LIVE»''|author=|date=2022-03-03|lang=ru|accessdate=2022-03-03}}</ref>. Відеозвернення записали працівники [[Полтавський академічний обласний український музично-драматичний театр імені Миколи Гоголя|Полтавського музично-драматичного театру ім. Миколи Гоголя]]<ref>{{YouTube|qSKekWwl0Lk|Звернення Гоголівців|logo=1}}</ref>. Митці виступають в соціальних мережах та на сторінках газет ([[Кадирова Лариса Хамидівна|Лариса Кадирова]]<ref>[https://www.facebook.com/larysakadyrova/posts/4743394172450093 FB Лариса Кадирова. Моє звернення до діячів російського театру]</ref><ref name="День Кадирова">{{citeweb|url=https://day.kyiv.ua/uk/blog/suspilstvo/my-na-svoyiy-zemli|title=Ми на своїй землі… Росія принесла нам війну|publisher=''Г-та «[[День (газета)|День]]»''|author=[[Кадирова Лариса Хамидівна|Лариса КАДИРОВА]]|date=20 березня 2022|accessdate=2022-03-20}}</ref>, Лінас Маріюс Зайкаускас<ref name="День Зайкаускас">{{citeweb|url=https://day.kyiv.ua/uk/blog/polityka/ukrayinu-yiyi-istoriyu-mystectvo-kulturu-tradyciyi-spivuchu-movu-ne-znyshchyty|title=Україну, її історію, мистецтво, культуру, традиції, співучу мову не знищити!|publisher=''Г-та «[[День (газета)|День]]»''|author=Лінас Маріюс ЗАЙКАУСКАС|date=26 березня 2022|accessdate=2022-04-06}}</ref>), в телевізійних ефірах України ([[Жирков Станіслав Ігорович|Стас Жирков]]<ref name="Прямий 0228">{{citeweb|url=https://youtu.be/PbM3C3UpxnA|title=ПІДСУМКИ 19-го дня героїчної оборони України з Матвієм ГАНАПОЛЬСЬКИМ|publisher=''Телеканал «[[Прямий]]»''|author= [[Ганапольський Матвій Юрійович|Матвій ГАНАПОЛЬСЬКИЙ]]|date=28 лютого 2022|accessdate=2022-03-14}}</ref>, [[Біблів Віталіна Миколаївна|Віталіна Біблів]]<ref name="Дом 0928">{{citeweb|url=https://youtu.be/PbM3C3UpxnA|title=БІБЛІВ&nbsp;— про волонтерство, життя у бомбосховищі та участь в нових проєктах (Точка опори)|publisher=''Телеканал «[[Дом (телеканал)|Дом]]»''|author= |date=28 вересня 2022|accessdate=2022-09-29}}</ref>, [[Усов Дмитро Костянтинович|Дмитро Усов]]<ref name="D1 0331" />, Ігор Трахт<ref name="D1 0302">{{citeweb|url=https://grad.ua/lenta-novostey/92268-predstaviteli-odesskih-teatrov-obratilis-k-rossijanam.html|title=«Простір Свободи на D1». Ігор Трахт|publisher=''Телеканал «D1»''|author=|date=2022-03-02|lang=ru|accessdate=2022-03-03}}</ref>), коментують поточну ситуацію в Україні для закордонних ЗМІ (Олена Мигашко<ref name="Nachtkritik 0228">{{citeweb|url=https://nachtkritik.de/index.php?option=com_content&view=article&id=20693%3Aletter-from-ukraine-how-cultural-workers-experience-the-war-in-their-country|title=As long as we are alive|publisher=''«{{не перекладено|Nachtkritik|Nachtkritik|de|nachtkritik.de}}»''|author= Олена МИГАШКО|date=28 лютого 2022|lang=en|accessdate=2022-03-03}}</ref>, [[Вергеліс Олег Анатолійович|Олег Вергеліс]]<ref name="Culture">{{citeweb|url=https://culture.pl/ua/article/teatr-chasiv-agresii-ta-pekla|title=«Театр часів агресії та пекла»|publisher=''Портал «[[Culture.pl]]»''|author= [[Вергеліс Олег Анатолійович|Олег ВЕРГЕЛІС]]|date=18 березня 2022|lang=ua|accessdate=2022-04-06}}</ref>, Алекс Боровенський<ref name="Teatro e Critica 0313">{{citeweb|url=https://www.teatroecritica.net/2022/03/ucraina-a-kiev-nel-teatro-diventato-rifugio/|title=Ucraina: a Kiev nel teatro diventato rifugio|publisher=''«Teatro e Critica»''|author= Andrea ZANGARI|date=13 березня 2022|lang=it|accessdate=2022-03-13}}</ref>, Сергій Винниченко<ref>{{Cite web|title=პოლიტიკური ამბები 18 მარტი 2022 2 ნაწილი (Сергій Винниченко&nbsp;— «Театральна риболовля»)|url=https://youtu.be/tWF4UJAJ80E|website=''«{{не перекладено|TV Pirveli|TV Pirveli|ka|TV პირველი}}»''|accessdate=2022-03-18|language=ka}}</ref>, [[Свистун Артем Олександрович|Артем Свистун]]<ref>{{Cite web|title=Артем Свистун&nbsp;— Миколаївський драмтеатр)|url=https://youtu.be/tzWXEybOOSI|website=''«[[TV Pirveli]]»''|accessdate=2022-03-22|language=ka}}</ref>, [[Апчел Олена Анатоліївна|Олена Апчел]]<ref name="Teatralny">{{citeweb|url=https://teatralny.pl/rozmowy/wojna-to-nie-czas-na-teatr,3503.html|title=Wojna to nie czas na teatr|publisher=''«Teatralny.pl»''|author= Magda PIEKARSKA|date=11 березня 2022|lang=pl|accessdate=2022-04-06}}</ref>, [[Саркісян Роза Володимирівна|Роза Саркісян]] і [[Черкашина Оксана Леонідівна|Оксана Черкашина]]<ref name="Vogue PL">{{citeweb|url=https://www.vogue.pl/a/ukrainskie-artystki-mc|title=Ukraińskie artystki: Krzyczymy o wojnie|publisher=''«[[Vogue]]» ([[Польща]])''|author= Michał CENTKOWSKI|date=7 березня 2022|lang=pl|accessdate=2022-04-06}}</ref>, Лена Лягушонкова<ref name="TINFO">{{citeweb|url=https://www.tinfo.fi/fi/Tarinankertoja-voittaa|title=Tarinankertoja voittaa|publisher=''«TINFO»''|author= Linnea Stara|date=28 квітня 2022|lang=fi|accessdate=2022-04-29}}</ref>) та багато інших. До іноземних колег із закликом підтримати благодійними акціями&nbsp;— читаннями актуальних українських п'єс звернулися драматурги Неда Неждана та Олександр Вітер (поширено ЗМІ англійською, французькою, іспанською, німецькою та допомогло реалізувати багато театральних проектів по всьому світу<ref>{{Cite web|title=Action of visibility and solidarity with Ukrainian artists through the NEW network of playwrights|url=https://heartefact.org/news/2022/03/15/action-of-visibility-and-solidarity-with-ukrainian-artists-through-the-new-network-of-playwrights|website=''Heartefact.org''|accessdate=2022-03-15|language=en|archive-date=2022-04-29|archive-url=https://web.archive.org/web/20220429163937/https://heartefact.org/news/2022/03/15/action-of-visibility-and-solidarity-with-ukrainian-artists-through-the-new-network-of-playwrights}}</ref>).

Продовжують з'являтися виступи з осудом російської агресії проти України. На сторінках інтернет-видання «[[Гордон (інтернет-видання)|Гордон]]» 14 березня [[Жолдак Андрій Валерійович|Андрій Жолдак]] заявив, що знімає своє ім'я з афіш драматичних та оперних вистав, поставлених ним у Росії, та висловив думку що «весь цивілізований світ повинен перестати співпрацювати з представниками сьогоднішніми російської культури, бо ця країна сьогодні є людиноненависницькою і небезпечною для людей та цивілізації»<ref>{{citeweb|url=https://gordonua.com/ukr/news/war/zholdak-rosija-rozv-jazala-vijnu-proti-mojeji-batkivshchini-ukrajini-ja-znimaju-svoje-im-ja-rezhisera-z-usih-svojih-rosijskih-spektakliv-ta-oper-1599822.html|title=Жолдак: Росія розв'язала війну проти моєї Батьківщини – України. Я знімаю своє ім'я режисера з усіх своїх російських спектаклів та опер|publisher=''«[[Гордон (інтернет-видання)|Гордон]]»''|author= |date=2022-03-14|accessdate=2022-03-15}}</ref>. [[Ступка Дмитро Остапович|Дмитро Ступка]] у соцмережах виказав обурення щодо мовчання про російську агресію [[Антоніна Паперна|Антоніни]], старшої дочки [[Сумська Ольга В'ячеславівна|Ольги Сумської]], яка проживає в [[Москва|Москві]]<ref name="КП 0321">{{citeweb|url=https://kp.ua/culture/a646279-olha-sumskaja-o-budnjakh-vojny-smerti-mamy-i-khejte-vokruh-starshej-docheri|title=Ольга Сумская&nbsp;— о буднях войны, смерти мамы и хейте вокруг старшей дочери|publisher=''Г-та «[[КП в Україні]]»''|author=Віталій  ПЯНТКОВСЬКИЙ|date=21 березня 2022|lang=ru|accessdate=2022-03-22}}</ref>.

Від обстрілів отримали пошкодження [[харків]]ські [[Харківський національний академічний театр опери та балету імені Миколи Лисенка|оперний]] та [[Харківський державний академічний театр ляльок імені В. А. Афанасьєва|театр ляльок]]. Повністю знищено [[Донецький академічний обласний драматичний театр]] (м. [[Маріуполь]]).

==== Викрадення митців ====
В окупованому [[Херсон]]і сталися ряд викрадень публічних осіб, зокрема, директора [[Херсонський обласний театр ляльок|Херсонського обласного театру ляльок]] Віктора Гаврилюка (з 21 до 22 березня)<ref>{{Cite web|title=Викрадений російськими військовими Віктор Гаврилюк зараз у безпеці,&nbsp;— Юрій Соболевський|url=https://suspilne.media/220301-vikradenij-rosijskimi-vijskovimi-viktor-gavriluk-zaraz-u-bezpeci-urij-sobolevskij/|website=«Суспільне»|accessdate=2022-03-22}}</ref><ref>{{Cite web|title=Окупанти відпустили директора Херсонського обласного академічного театру ляльок|url=https://firstregion.com.ua/novyny-hersonshhyny/okupanty-vidpustyly-dyrektora-hersonskogo-oblasnogo-akademichnogo-teatru-lyalok/|website=«Перший регіональний»|accessdate=2022-03-22}}</ref>; генерального директора&nbsp;— художнього керівника [[Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр імені Миколи Куліша|Херсонського музично-драматичного театру ім. Миколи Куліша]] [[Книга Олександр Андрійович|Олександра Книгу]] (з 23 по 24 березня)<ref>{{Cite web|title=Війська рф викрали гендиректора Херсонського облмуздрамтеатру|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/3437487-vijska-rf-vikrali-gendirektora-hersonskogo-oblmuzdramteatru.html|website=«[[Укрінформ]]»|accessdate=2022-03-23}}</ref><ref>{{Cite web|title=Окупанти в Херсоні викрали голову Євразійської театральної асоціації|url=https://tsn.ua/ato/okupanti-v-hersoni-vikrali-golovu-yevraziyskoyi-teatralnoyi-asociaciyi-2017408.html|website=«[[ТСН]]»|accessdate=2022-03-23}}</ref><ref>{{YouTube|yyXIi1i5NjU|Пряма мова: ВИКРАДЕННЯ ОЛЕКСАНДРА КНИГИ&nbsp;— Євген Рищук, Олешківський міський голова (T-fishing)|logo=1}}</ref><ref>{{Cite web|title=საჯარო პოლიტიკა 23 მარტი 2022 2 ნაწილი (Сергій Винниченко&nbsp;— «Театральна риболовля»)|url=https://youtu.be/_BhsFDtNMZI?t=690|website=''«[[TV Pirveli]]»''|accessdate=2022-03-23|language=ka}}</ref>. За Олександром Книгою приїхала команда з 40 автоматчиків на трьох бронетранспортерах й до десятка цивільних машин із поміткою з літерою «Z»<ref name="День 0427">{{citeweb|url=https://day.kyiv.ua/uk/article/kultura/my-ne-hochemo-zhyty-v-tyurmi-rashystiv|title=«Ми не хочемо жити в тюрмі рашистів». Олександр Книга про окупацію Херсону, свій арешт, і фестиваль «Мельпомена Таврії», який обов‘язково цьогоріч відбудеться|publisher=''Г-та «[[День (газета)|День]]»''|author=Тетяна ПОЛІЩУК|date=27 квітня 2022|accessdate=2022-04-28}}</ref><ref name="Укрінформ 0513">{{citeweb|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3481855-oleksandr-kniga-organizator-festivalu-melpomena-tavrii.html|title=Олександр Книга, організатор фестивалю «Мельпомена Таврії». За мною приїхали 40 осіб з автоматами на трьох БТР-ах  і машинах із літерою «Z»|publisher=''«[[Укрінформ]]»''|author=Валентина САМЧЕНКО|date=13 травня 2022|accessdate=2022-05-13}}</ref><ref>{{YouTube|z56Uc2OWc3s|«Ми повернулися додому» – інтерв’ю з директором Херсонського театру Олександром Книгою (Інтент, 21 березня 2023)|logo=1}}</ref>.

==== Архівація, консервація, евакуація ====
Частина колективу [[Харківський академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка|Харківського академічного українського драматичного театру ім. Тараса Шевченка]] переїхала на Вінничину<ref name="Суспільне 20230407">{{citeweb|url=https://youtu.be/SeuS3OQ_DzA|title=«Мир буде! Перемога буде!»,&nbsp;— режисер з Харкова Олександр Ковшун у виставі передрік долю України|publisher=''«[[Суспільне Вінниця]]»''|author=Ірися ГЕРЦУН|date=2023-04-07|accessdate=2023-04-17}}</ref>.

Приклад злагодженої роботи продемонстрував [[Львів]], який системно підійшов до роботи із захисту пам'яток. Консервація київських театрів відбулася завдячуючи низовим ініціативам. Про владні перешкоджання з евакуації (зокрема, архіву театру «[[Березіль]]») свідчать харківські активісти<ref name="Говорить Київ 0426">{{citeweb|url=https://youtu.be/0QZJvhWSiFQ|title=Говорить Київ: Чи потрібно рятувати культуру? Вероніка Склярова. 26 квітня, 62 день війни|publisher=''«Народ Військо»''|author= [[Кравченко Ярослава Юріївна|Ярослава КРАВЧЕНКО]], Олексій КОВЖУН|date=26 квітня 2022|accessdate=2022-04-26}}</ref><ref name="Gwara Media 0401">{{citeweb|url=https://gwaramedia.com/mistecztvo-na-vijni-yak-evakuyuvali-kolekcziyu-muzeyu-harkivskoi-shkoli-fotografii/|title=Мистецтво на війні. Як евакуювали колекцію музею харківської школи фотографії|publisher=''«Gwara Media»''|author= Олена МИГАШКО|date=1 квітня 2022|accessdate=2022-04-26}}</ref>.

==== Відновлення театральної діяльності ====
В 14-й день російського вторгнення в Україну, 9 березня 2022 року комітет [[Національна премія України імені Тараса Шевченка|Національної премії України ім. Тараса Шевченка]] оголосив [[Національна премія України імені Тараса Шевченка — лауреати 2022 року|лауреатів 2022 року]]. Так, в номінації «Театральне мистецтво» перемогу отримала вистава про [[Війна на сході України|війну на Донбасі]] «Погані дороги» [[Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра|Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра]]: [[Трунова Тамара Вікторівна|Тамара Трунова]] (режисер-постановник, співавтор музичного рішення), [[Ворожбит Наталія Анатоліївна|Наталія Ворожбит]] (авторка п'єси), [[Ісаєнко Андрій Миколайович|Андрій Ісаєнко]] (виконавець ролі Стаса), [[Ходос Валерія Ігорівна|Валерія Ходос]] (виконавиця ролі Юлі)<ref name="Країна 0315" /><ref name="Шевченківська ghtvsz Суспільне">{{citeweb|url=https://suspilne.media/215534-sevcenkivska-premia-2022-stali-vidomi-imena-laureativ/|title=Шевченківська премія-2022: стали відомі імена лауреатів|publisher=''«[[Суспільне]]»''|author=Євгеній МОРІ|date=2022-03-09|accessdate=2022-03-09}}</ref>. Від цієї події запропонував відлік історії новітньої історії українського театру блогер Сергій Винниченко<ref name="GazetaUa 0502">{{citeweb|url=https://gazeta.ua/blog/56991/ukrayinskij-teatr-maye-perezapustitisya-razom-iz-krayinoyu|title=Український театр має перезапуститися разом із країною|publisher=''«[[Gazeta.ua]]»''|author=Сергій ВИННИЧЕНКО («[[Театральна риболовля]]»)|date=2 травня 2022|accessdate=2022-05-05}}</ref>.

В містах, де зосереджено евакуйоване дитяче населення, театри ляльок відновили заходи, почали показувати вистави (Львів<ref>{{Cite web|title=Перевтілення акторів у волонтерів: як живуть театри Львівщини під час війни|url=https://galinfo.com.ua/news/perevtilennya_aktoriv_u_volonteriv_yak_zhyvut_teatry_lvivshchyny_pid_chas_viyny_382625.html|website=Infopost|accessdate=2022-03-19}}</ref><ref>{{Cite web|title=Ukraine: le théâtre de marionnettes de Lviv|url=https://www.arte.tv/fr/videos/108312-000-A/ukraine-le-theatre-de-marionnettes-de-lviv/|website=Infopost|accessdate=2022-03-09|archive-date=2022-03-10|archive-url=https://web.archive.org/web/20220310052732/https://www.arte.tv/fr/videos/108312-000-A/ukraine-le-theatre-de-marionnettes-de-lviv/}}</ref>, Рівне<ref name="Суспільне Рівне 0311">{{citeweb|url=https://suspilne.media/216176-u-rivnomu-v-teatri-lalok-vidnovili-pokaz-vistav-vhid-bezkostovnij/|title=У Рівному в театрі ляльок відновили показ вистав. Вхід&nbsp;— безкоштовний|publisher=''«Суспільне»''|author= Аліна ДУБОВСЬКАЯ, Максим КОЛОМИС|date=11 березня 2022|accessdate=2022-03-12}}</ref><ref name="Радіо Трек 0311">{{citeweb|url=https://radiotrek.rv.ua/news/sogodni-buv-anshlag-vistavi-vzhe-dayut-u-rivnenskomu-lyalkovomu-teatri.-bezkoshtovno_284976.html|title=Сьогодні був аншлаг! Вистави вже дають у Рівненському ляльковому театрі. Безкоштовно|publisher=''«Радіо Трек»''|author= |date=2022-03-10|accessdate=2022-03-12}}</ref><ref name="Суспільне Рівне Zaxid">{{citeweb|url=https://zaxid.net/rivnenskiy_teatr_lyalok_pokazuye_vistavi_dlya_ditey_v_ukritti_n1538669|title=Рівненський театр ляльок показує вистави для дітей в укритті|publisher=''«[[Zaxid.net]]»''|author= Тетяна БУГАЄНКО|date=17 березня 2022|accessdate=2022-03-20}}</ref><ref name="Zaxid 0318">{{citeweb|url=https://zaxid.net/rivnenskiy_teatr_lyalok_pokazuye_vistavi_dlya_ditey_v_ukritti_n1538669|title=«Пан Коцький» в гуртожитку: рівненські лялькарі організували виставу для дітей переселенців|publisher=''«[[Zaxid.net]]»''|author= Валентина ГОРДИЧ, Руслан САВУЛЯК|date=18 березня 2022|accessdate=2022-03-20}}</ref><ref name="Новий 0321">{{citeweb|url=https://novy.tv/ua/news/2022/03/21/rivnenskyj-lyalkovyj-teatr-provodyt-vystavy-v-bomboshovyshhi/|title=#ДобріІсторії. «Рашисти не можуть забирати дитинство». Рівненський ляльковий театр проводить вистави в бомбосховищі…|publisher=''«[[Новий канал]]»''|author= |date=2022-03-21|accessdate=2022-03-21}}</ref>, Ужгород<ref name="Суспільне Ужгород">{{citeweb|url=https://suspilne.media/217899-vistavu-zirafa-i-nosorig-pokazali-na-zakarpatti-dla-ditej-vimusenih-pereselenciv/|title=Виставу «Жирафа і Носоріг» показали на Закарпатті для дітей вимушених переселенців|publisher=''«Суспільне»''|author= Лариса РОМАНЮК, Руслана ГОСТЮК|date=2022-03-15|accessdate=2022-03-15}}</ref>, Берегове<ref>{{Cite web|title=«Обійми здатні врятувати життя»: на Закарпатті актори-переселенці грають для вихованців дитячого будинку|url=https://infopost.media/obijmy-zdatni-vryatuvaty-zhyttya-na-zakarpatti-aktory-pereselenczi-grayut-dlya-vyhovancziv-dytyachogo-budynku-foto/|website=Infopost|accessdate=2022-03-18}}</ref>, Калуш<ref>{{Cite web|title=Калуський театр залучить до вистави дітей, які втекли від війни|url=https://vikna.if.ua/news/category/all/2022/03/22/131897/|website=Vikna.if.ua|accessdate=2022-03-22}}</ref><ref>{{Cite web|title=Театральні дійства для переселенців|url=http://kmt-kalush.tv/teatralni-dijstva-dlya-pereselentsiv/|website=Калуське телебачення|accessdate=2022-03-24|archive-date=2023-05-12|archive-url=https://web.archive.org/web/20230512154037/http://kmt-kalush.tv/teatralni-dijstva-dlya-pereselentsiv/}}</ref>, Кривий Ріг<ref>{{Cite web|title=У криворізькому міському театрі відбулася благодійна вистава для переселенців|url=https://youtu.be/3uuWqvgboOI|website=Перший Міський телеканал. Кривий Ріг|accessdate=2022-03-25}}</ref>, Чернівці<ref name="Один одному 4">{{YouTube|WdONEG0E_0Y|«Один одному» №4. Чернівці. Як стендапи, театр та література наближають перемогу (Центр спільних дій, 23 квіт. 2022 р.)|logo=1}}</ref>). [[Вільям Шекспір|Шекспірівського]] «[[Гамлет]]а» у підземеллі зіграли в [[Івано-Франківський національний академічний обласний музично-драматичний театр імені Івана Франка|Івано-Франківському драмтеатру]]<ref name="BBC 0314">{{citeweb|url=https://youtu.be/DfLp3b_OAqI|title=Гамлет у бомбосховищі. У Франківську ставлять Шекспіра|publisher=''«[[BBC News Україна]]»''|author=Анастасія ГРІБАНОВА|date=2022-03-14|accessdate=2022-03-17}}</ref>, актори [[Миколаївський національний академічний український театр драми і музичної комедії|Миколаївського національного академічного українського театру драми і музичної комедії]] задля підтримки армії записали відео з віршами [[Симоненко Василь Андрійович|Василя Симоненка]] і [[Вакарчук Святослав Іванович|Святослава Вакарчука]]<ref>{{Cite web|title=Слово&nbsp;— теж зброя: актори Миколаївського театру задля підтримки армії записали відео з віршами Симоненка і Вакарчука|url=https://parlament.ua/news/slovo-tezh-zbroya-aktori-mikolaivskogo-teatru-zadlya-pidtrimki-armii-zapisali-video-z-virshami-simonenka-i-vakarchuka-video/|website=ІА «Парламент»|accessdate=2022-03-21}}</ref>.

В Києві з 21 березня звільнена директорка Департаменту культури [[Київська міська державна адміністрація|КМДА]] (наказ від 18 березня 2022) [[Барінова Яна Дмитрівна|Яни Баріновой]]<ref>[https://kyivcity.gov.ua/npa/pro_zvilnennya_barinovo_yad/mg__152_960444/ МГ № 152 Про звільнення Барінової Я.Д.]</ref><ref name="Барінова Big Kyiv">{{citeweb|url=https://bigkyiv.com.ua/dyrektorka-departamentu-kultury-kmda-yana-barinova-zayavyla-pro-nezakonne-zvilnennya-z-posady/|title=Директорка департаменту культури КМДА Яна Барінова заявила про незаконне звільнення з посади|publisher=''«Big Kyiv»''|author= Галина ВОРОНА|date=2021-02-20|accessdate=2021-02-20}}</ref><ref name="Барінова День">{{citeweb|url=https://day.kyiv.ua/uk/news/200322-klychko-zvilnyv-dyrektorku-departamentu-kultury-kmda-yanu-barinovu|title=Кличко звільнив директорку Департаменту культури КМДА Яну Барінову|publisher=''Г-та «[[День (газета)|День]]»''|author=Тетяна ПОЛІЩУК|date=2022-03-20|accessdate=2022-03-21}}</ref>. Члени театральних колективів беруть участь у волонтерському русі, проходять службу в лавах [[Сили територіальної оборони Збройних сил України|територіальної оборони]] та [[ЗСУ]]<ref>{{Cite web|title=Ми всі віримо в нашу перемогу|url=https://day.kyiv.ua/uk/blog/kultura/my-vsi-virymo-v-nashu-peremogu|website=Г-та «[[День (газета)|День]]»|accessdate=2022-03-22}}</ref>. Свою мистецьку діяльність «[[ProEnglish Theatre]]» продовжив з напівпідвального київського приміщення, в якому розташовується<ref>{{Cite web|title=ProEnglish theatre in kyiv: it’s important that art doesn’t stop during war|url=https://thetheatretimes.com/proenglish-theatre-in-kyiv-its-important-that-art-doesnt-stop-during-war/|website=«The Theatre Times»|accessdate=2022-03-19|language=en}}</ref><ref name="Weekend 0518">{{citeweb|url=https://weekend.today/lica/yak-kyyany-praczyuyut-u-shovyshhah.htm|title=У кубельці на підлозі: як кияни працюють у метро, коридорах і сховищах|publisher=''«Weekend»''|author= Світлана МАКСИМЕЦЬ|date=18 травня 2022|accessdate=2022-05-18}}</ref><ref name="Ukraine World News 2023">{{citeweb|url=https://weekend.today/lica/yak-kyyany-praczyuyut-u-shovyshhah.htm|title=Кошти з квитків йдуть на закупівлю бронежилетів для жінок, які працюють на фронті, – Боровенський|publisher=''«Ukraine World News»''|author= Дмитро ПУСТОВІТ|date=2022-03-05|accessdate=2023-05-16}}</ref>. «Театр Драматургів» реалізує проєкт «Про війну: українські драматурги розповідають про життя під час повномасштабного вторгнення Росії», в рамках якого тексти українських драматургів про війну звучать в театрах [[Німеччина|Німеччини]] і [[Велика Британія|Британії]] (1 квітня&nbsp;— [[Театр Королівський двір|Royal Court theatre]] ([[Лондон]])&nbsp;— тексти Олеся Барліга, Наталки Блок, Андрія Бондаренка, Олексія Доричевського, Юлії Гончар, Анастасії Косодій, Лєни Лягушонкової, Ольги Мацюпи, Оксани Савченко та Людмили Тимошенко; 7 квітня&nbsp;— «Gorki Theater» ([[Берлін]])<ref>{{YouTube|Z8rjE7fk3n8|Vom Krieg. Livestream (Maxim Gorki Theater, 7 квіт. 2022 р.)|logo=1}}</ref>, 9 та 20 квітня&nbsp;— «Münchner Kammerspiele» ([[Мюнхен]])<ref>[https://www.facebook.com/teatrdramaturgiv/posts/287416876882135 Театр Драматургів]</ref>.

==== [[Всесвітній день театру]] (27 березня 2022 року) ====
[[Національна спілка театральних діячів України]] опублікувала петицію на захист української театральної культури із закликом до міжнародних театральних організацій та асоціацій з наступними проханням: 1) припинити співпрацю з російськими театральними діячами, які публічно не висловили свого засудження російської війни проти України; 2) виключити їх з числа учасників міжнародних фестивалів, конкурсів, проєктів і т.д.; 3) обмежити, аж до повної заборони, показ вистав та гастролі російських театрів на всіх театральних майданчиках<ref>{{Cite web|title=Петиція на захист української театральної культури|url=https://nstdu.com.ua/publication/petitsiya-na-zahist-ukrayinskoyi-teatralnoyi-kulturi/|accessdate=2022-04-01|date=2022-03-27|language=укр., англ.|website=[[Національна спілка театральних діячів України]]}}</ref>. Про заяку культурних діячів і внесення російських артистів до «чорного списку» повідомив [[Міністерство культури та інформаційної політики України|міністр культури та інформаційної політики України]] [[Ткаченко Олександр Владиславович|Олександр Ткаченко]]<ref name="УП 0327">{{citeweb|url=http://life.pravda.com.ua/culture/2022/03/27/247991/|title=Україна закликає світову культурну спільноту до театрального бану РФ|publisher=''«[[Українська правда]]»''|author= Михайло ЗАГОРОДНІЙ|date=27 березня 2022|accessdate=2022-04-03}}</ref>.

В [[берлін]]ському «{{не перекладено|Deutsches Theater|Deutsches Theater|en|Deutsches Theater (Berlin)}}» відбулися проєкт «STAY UNITED. Тримаємось разом #2. Українські голоси для Маріуполя», учасниками програми якої стали Андрій Палатний (куратор театральної програми фестивалю [[ГогольFest]], [[Київ]]), Софія Мельник (аніматорка), Антон Тельбізов (художній керівник театру «Театроманія», [[Маріуполь]]. Дискусія відбулася за участі: Джозі Дейл-Джонс ([[Лондон]]), Еван Космідіс ([[Афіни]]), Мадлен Бонгарт ([[Лозанна]]) та Крістін Діссман ([[Берлін]]). Пройшли двомовні читання актуальних українських текстів («Щоденник виживання» [[Павло Ар'є|Павла Ар'є]], «Путівник мандрівника в часі по Донбасу» Анастасії Косодій, «Щоденник з Києва» Євгенії Бєлорусець<ref>{{YouTube|gQN3aJz2vxo|Ukrainian Voices for Mariupol. Stay united #2, World Theatre Day 2022 (Deutsches Theater Berlin)|logo=1}}</ref>. Перший захід Першого Українського Професійного театру ім. Марії Заньковецької відбувся у [[Прага|Празі]] ([[Чехія]])<ref>{{Cite web|title=Ukrajinská herečka, která utekla do Prahy: Hrůza a šok. Chtěli jsme žít svobodně, ale místo toho přišla válka (Rozhovor)|url=https://refresher.cz/112387-Ukrajinska-herecka-ktera-utekla-do-Prahy-Hruza-a-sok-Chteli-jsme-zit-svobodne-ale-misto-toho-prisla-valka-Rozhovor|website=''«Refresher»''|accessdate=2022-03-26|language=cz}}</ref>.

В Україні команда митців та мисткинь з різних куточків країни, на підтримку культурного фронту, презентувала появу нового театру у Львові&nbsp;— театру «Варта» (режисер [[Вусик Артем Олександрович|Артем Вусик]] та учасники з Харківщини, Київщини, Сумщини, Чернігівщини, Донбасу)<ref name="Dwutygodnik 0412">{{citeweb|url=https://www.dwutygodnik.com/artykul/10035-Театр-несе-службу.html|title=Театр несе службу|publisher=''«Dwutygodnik»''|author= Люба ІЛЬНИЦЬКА|date=12 квітня 2022|accessdate=2022-04-16}}</ref><ref>[https://www.facebook.com/teatr.varta/posts/104534432215001 Театр «Варта»]</ref><ref name="ТО_МИ 0803">{{citeweb|url=https://youtu.be/cDuiaileslg|title=«Плани на завтра» #14. Театр крізь війну: терапія, документ, розвага? Пужаковська, Вусик, Бєглов, Старовойт|publisher=''«ТО_МИ»''|author= |date=3 серпня 2022|accessdate=2022-04-16}}</ref>. [[Івано-Франківський національний академічний обласний музично-драматичний театр імені Івана Франка]] вперше з початку війни, зіграв виставу на головній сцені&nbsp;— феєрію-бурлеск «Енеїда» (реж. [[Держипільський Ростислав Любомирович|Ростислав Держипільський]])<ref name="ЛБ 0327">{{citeweb|url=https://www.tkk.media/na-dorohakh-vijny/|title=Франківський драмтеатр відновив вистави на головній сцені. Від початку війни актори зіграли 8 вистав у бомбосховищі|publisher=''«[[Лівий берег]]»''|author= Віра КАСІЯН|date=27 березня 2022|accessdate=2022-03-02}}</ref>, а [[Національний академічний театр опери та балету України імені Тараса Шевченка|Національна опера України]] провела мистецьку акцію, в якій артисти виконали твори з опери «[[Наталка Полтавка (опера)|Наталка Полтавка]]» [[Лисенко Микола Віталійович|Миколи Лисенка]], твори українських композиторів [[Шевченко Юрій Валентинович|Юрія Шевченка]] та [[Скорик Мирослав Михайлович|Мирослава Скорика]]<ref>{{YouTube|MK2iHLGWWWw|Мистецька акція з нагоди Міжнародного дня театру|logo=1}}</ref>. Портал «[[Театрально-концертний Київ]]» опублікував огляд про акторів [[Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка|Національного драматичного театру ім. Івана Франка]] під час війни: [[Печериця Олександр Олександрович|Олександр Печериця]], [[Нищук Євген Миколайович|Євген Нищук]], [[Форманчук Олександр Іванович|Олександр Форманчук]], [[Баша Ксенія Василівна|Ксенія Баша]], [[Ясіновський Роман Володимирович|Роман Ясіновський]]<ref name="ТКК 0326">{{citeweb|url=https://www.tkk.media/na-dorohakh-vijny/|title=На дорогах війни. Франківці  відзначать Міжнародний день Театру в територіальній обороні та у волонтерському русі|publisher=''«[[Театрально-концертний Київ]]»''|author= [[Вергеліс Олег Анатолійович|Олег ВЕРГЕЛІС]]|date=26 березня 2022|accessdate=2022-03-02}}</ref>. А київський «[[ProEnglish Theatre]]» представив прем'єру вистави «The New World Order» ({{lang-uk|«Новий світовий порядок»}}), яку режисерка Тетяна Шелепко поставила за однойменною п'єсою [[Гарольд Пінтер|Гарольда Пінтера]]&nbsp;— постановка повністю виконана в камерному просторі театру, де актори живуть і працюють від початку самого початку воєнного вторгнення<ref name="The Arts Fuse 0405">{{citeweb|url=https://artsfuse.org/253417/theater-interview-the-need-to-make-theater-in-ukraine-today/|title=Theater Interview: The Need to Make Theater in Ukraine Today|publisher=''«{{не перекладено|The Arts Fuse|The Arts Fuse|en|The Arts Fuse}}»''|author= Bill MARX|date=5 квітня 2022|lang=en|accessdate=2022-03-06}}</ref><ref name="El Mundo 0327">{{citeweb|url=https://www.elmundo.es/cultura/2022/04/14/6255b0c4e4d4d84a208b457e.html|title=Teatro bajo las bombas rusas en Kiev|publisher=''«El Mundo»''|author= Rafael GÓMEZ HOYOS|date=14 квітня 2022|lang=es|accessdate=2022-04-16}}</ref>.

=== Квітень ===
==== Відновлення театральної діяльності ====
[[Міністерство культури та інформаційної політики України]] видало розпорядження щодо відновлення роботи закладів культури&nbsp;— театрів, опер та концертних залів&nbsp;— починаючи з 1 квітня<ref name="ВО">{{citeweb|url=https://nashkiev.ua/news/z-1-kvitnya-pochnut-pratsyuvati-teatri-operi-ta-kontsertni-zali|title=З 1 квітня почнуть працювати театри, опери та концертні зали|publisher=''«Наш Київ»''|author=Ніка КИРЕЄВА|date=30 березня 2022|accessdate=2022-04-03}}</ref>. Майданчики відкриваються з урахуванням поточної ситуації, складають програму за власним графіком. У випадку повітряної тривоги захід переривається, глядачі переміщуються до сховища. У Львові відновили свою роботу ([[Львівський обласний театр ляльок|театр ляльок]], театр «[[І люди, і ляльки]]»), [[Львівський академічний театр імені Леся Курбаса|театр ім. Курбаса]], [[Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької|Національний драматичний театр ім. Заньковецької]]<ref name="День 0330">{{citeweb|url=https://day.kyiv.ua/uk/article/kultura/dyakuyu-pryydemo|title=«Дякую. Прийдемо». Львівський театр імені Марії Заньковецької запрошує на вистави|publisher=''Г-та «[[День (газета)|День]]»''|author=Тетяна КОЗИРЄВА|date=30 березня 2022|accessdate=2022-04-03}}</ref>, [[Львівський академічний духовний театр «Воскресіння»|театр «Воскресіння»]], [[Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької|Львівський театр опери та балету ім. Соломії Крушельницької]]<ref>{{Cite web|title=As war rages in Ukraine, ballet dancers return to the stage|url=https://edition.cnn.com/style/article/lviv-national-opera-first-full-performance-intl-cmd/index.html|website=''«[[CNN]]»''|accessdate=2022-05-02|language=en}}</ref><ref>{{Cite web|title=VIV OPERA'S ARMY&nbsp;— EXCLUSIVE REPORT (TVP World)|url=https://youtu.be/mgV0ZIESYrc|website=''«[[TVP|TVP World]]»''|accessdate=2022-05-17|language=en}}</ref>, [[Львівський академічний драматичний театр імені Лесі Українки]] з «Imperium delendum est»&nbsp;— виставою, яка стала реакцією команди на новий етап війни в Україні<ref>{{Cite web|title=IMPERIUM DELENDUM EST - Театр Лесі Українки|url=https://teatrlesi.lviv.ua/event/imperium-delenda-est/|website=teatrlesi.lviv.ua|accessdate=2022-12-23|language=uk}}</ref>, шкільний театр УКУ «На Симонових стовпах»<ref name="Твоє місто Худзик">{{citeweb|url=https://tvoemisto.tv/exclusive/borotba_za_ukrainske_slovo_sensy_ta_identychnist_pochalasya_vzhe_davno__yevgen_hudzyk_pro_kulturnyy_front_130411.html|title=«Навіщо фінансувати культуру, коли війна?» У Львові оживає театральне життя|publisher=''«Твоє місто»''|author= Роман Тищенко-ЛАМАНСЬКИЙ|date= |accessdate=2022-03-13}}</ref>. З перших чисел квітня почали працювати театри ляльок в [[Івано-Франківськ]]у, [[Рівне|Рівном]]у<ref>{{Cite web|title=Як працюватимуть заклади культури Рівного з 1 квітня?|url=https://youtu.be/PLAp5a9y7OU|website=«Сфера-ТВ»|accessdate=2022-04-01}}</ref>, [[Хмельницький|Хмельницькому]], [[Ужгород]]і<ref name="Закарпання онлайн 0405">{{citeweb|url=https://zakarpattya.net.ua/News/219346-Zakarpatski-lialkari-aktyvno-vkliuchylysia-u-volonterskyi-rukh-FOTO-VIDEO|title=Закарпатські лялькарі активно включилися у волонтерський рух|publisher=''«Закарпання онлайн»''|author=Ніна МАЛИШКА|date=5 квітня 2022|accessdate=2022-04-05}}</ref>, драматичні театри на Закарпаття<ref>{{Cite web|title=Найбільший театр на Закарпатті відновлює покази вистав|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/3445753-najbilsij-teatr-na-zakarpatti-vidnovlue-pokazi-vistav.html|website=«[[Укрінформ]]»|accessdate=2022-04-01}}</ref>, Чернівців<ref>{{Cite web|title=Чернівецький драмтеатр відновлює роботу. Що покажуть у квітні|url=https://shpalta.media/2022/04/13/cherniveckij-dramteatr-vidnovlyuye-robotu-shho-pokazhut-u-kvitni/|website=«Шпальта»|accessdate=13 квітня 2022}}</ref><ref>{{YouTube|fYvncsylbB4|Театр для Вас Ч.1 (Чернівецький театр ім. О. Кобилянської (13 квіт. 2022 р.)|logo=1}}</ref> та в Івано-Франківську. На об'єднанні митців у [[Чернівці|Чернівцях]] запрацював «Мистецький штаб»&nbsp;— почали з кінопоказів, згодом запустили показ відеовистав київських театрів (першою показали виставу [[Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра|Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра]] «Погані дороги» [[Трунова Тамара Вікторівна|Тамари Трунової]], далі були «Сталкери» [[Жирков Станіслав Ігорович|Стаса Жиркова]] із живим спілкуванням по перегляду із акторками вистави [[Вітовська-Ванца Ірма Григорівна|Ірмою Вітовською]] та [[Біблів Віталіна Миколаївна|Віталіною Біблів]]<ref>{{YouTube|G8OfPnopHvs|бабу наташу Інтерв'ю віталіна біблів|logo=1}}</ref> тощо)<ref name="КП 0501">{{citeweb|url=https://kp.ua/ua/culture/a648692-oleksij-hladushevskij-pislja-nashoji-peremohi-holovna-vijna-rozpochnetsja-same-na-kulturnomu-fronti|title=Олексій Гладушевський: Після нашої перемоги головна війна розпочнеться саме на культурному фронті|publisher=''«[[КП в Україні]]»''|author=Юлія КАЦУН|date=1 травня 2022|accessdate=2022-05-02}}</ref>.

В містах, де грати немає змоги відновити роботу театрів, актори проводять виїздні виступи перед військовими, переселенцями ([[Миколаїв]]<ref>{{Cite web|title=Актеры Николаевского драмтеатра приехали со спектаклем к переселенцам|url=https://nikvesti.com/news/culture/245848|website=«Никвести»|accessdate=2022-04-11|language=ru}}</ref><ref>{{Cite web|title=«Даруємо радість»: миколаївці театрали підготували вистави-казки для дітей переселенців|url=https://svidok.info/ru/news/64120|website=«Свідок інфо»|accessdate=2022-04-23|language=uk}}</ref><ref name="Закарпання 0427">{{citeweb|url=https://suspilne.media/233066-mikolaivskij-dramaticnij-teatr-ponoviv-vistupi-vlastovuut-koncerti-dla-pereselenciv/|title=Миколаївський драматичний театр поновив виступи. Влаштовують концерти для переселенців|publisher=''«Закарпання онлайн»''|author=Ігор ГОРБАТЕНКО|date=27 квітня 2022|accessdate=2022-04-28}}</ref><ref>{{Cite web|title=«Тримаємо культурний фронт»: як працює Миколаївський обласний театр ляльок під час війни|url=https://suspilne.media/235514-trimaemo-kulturnij-front-ak-pracue-mikolaivskij-oblasnij-teatr-lalok-pid-cas-vijni/|website=«Суспільне»|accessdate=2022-05-03|language=uk}}</ref>, [[Полонне]]<ref>{{YouTube|sxwfbP41fho|Наталія Сумська, Анатолій Хостікоєв, Анастасія Рула, Вадим Свінціцький у Полонному (7 квіт. 2022 р.)|logo=1}}</ref>, [[Дніпро (місто)|Дніпро]]<ref>{{Cite web|title=Культурний фронт в дії: артисти влаштували концерт під відкритим небом для військовослужбовців|url=https://osn.com.ua/news/society/kulturniy-front-v-dii-artisti-vlashtuvali-kontsert-pid-vidkritim-nebom-dlya-viyskovosluzhbovtsiv.htm|website=«Оперативна служба новин»|accessdate=2022-04-15}}</ref><ref>{{Cite web|title=Театротерапія: актори Дніпропетровщини організовують благодійні виступи|url=https://osn.com.ua/news/society/teatroterapiya-aktori-dnipropetrovshchini-organizovuyut-blagodiyni-vistupi.htm|website=«Оперативна служба новин»|accessdate=2022-05-2}}</ref><ref>{{Cite web|title=Дніпровський академічний театр драми та комедії влаштовує концерти для переселенців та українських воїнів|url=https://osn.com.ua/news/culture/dniprovskiy-akademichniy-teatr-drami-ta-komedii-vlashtovu-kontserti-dlya-pereselentsiv-ta-ukrainskikh.htm|website=«Оперативна служба новин»|accessdate=2022-05-10}}</ref>, [[Харків]]<ref>{{Cite web|title=Puppets and poetry go underground in besieged city of Kharkiv|url=https://www.rawstory.com/puppets-and-poetry-go-underground-in-besieged-city-of-kharkiv/|website=[[Франс Прес|Agence France-Presse]]|accessdate=2022-04-17|language=en}}</ref><ref>{{YouTube|2aWGIConHgA|НАМ&nbsp;— 105 РОКІВ! University of Arts is 105 years old! (ХНУМ імені І.П.Котляревського)|logo=1}}</ref>). Артисти [[Луганський обласний академічний український музично-драматичний театр|Луганського обласного академічного українського музично-драматичного театру]] з [[Сєвєродонецьк]]а, [[Дніпровський академічний театр драми і комедії|Дніпровського академічного театру драми та комедії]] влаштували концерт для захисників України у Дніпрі<ref name="Суспільне 0430">{{citeweb|url=https://suspilne.media/234359-u-dnipri-dla-nacgvardijciv-projsov-koncert-evakujovanogo-teatru-z-lugansini/|title=У Дніпрі для нацгвардійців пройшов концерт евакуйованого театру з Луганщини|publisher=''«Закарпання онлайн»''|author=Ірина РУДЕНКО|date=30 квітня 2022|accessdate=2022-04-30}}</ref>. У [[Чернігівський обласний академічний український музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка|Чернігівському музично-драматичному театрі ім. Тараса Шевченка]] влаштували перегляд кінострічок, а згодом змогли зіграти й виставу («Загадкові варіації» за [[Загадкові варіації (п'єса)|однойменною п'єсою]] [[Ерік-Емманюель Шмітт|Еріка Еммануеля Шмітта]] у постановці Дениса Федєшова)<ref name="УР 0502" />. Київський незалежний проєкт «Театральна біржа» свої вистави показує на сцені [[Закарпатський академічний обласний український музично-драматичний театр імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв|Закарпатського академічного обласного українського музично-драматичного театру]]<ref name="Суспільне Закарпання 0408">{{citeweb|url=https://youtu.be/Jtso8xijW1o|title=Дві вистави показали актори київського незалежного проєкту «Театральна біржа»|publisher=''«Суспільне Закарпання»''|author= |date=8 квітня 2022|accessdate=2022-05-18}}</ref>. У [[Львівський академічний драматичний театр імені Лесі Українки|Львівському академічному драматичному театрі ім. Лесі Українки]] відзняли відеоролик «Діти/Children (#StandWithUkraine)»&nbsp;— як імпульс на [[Авіаудар по Маріупольському театру|знищення театру Маріуполя]]<ref>{{Citation|title=Діти/Children (#StandWithUkraine)|url=https://www.youtube.com/watch?v=z8AGNyRzcyk|accessdate=2022-12-09|language=uk}}</ref>.

В [[Київ|Києві]] театри грають в метро та вокзалах: адаптовану версію опери «Король Дроздобород» [[Шевченко Юрій Валентинович|Юрія Шевченка]] [[Київський муніципальний академічний театр опери та балету для дітей та юнацтва|Київська опера]] показала 1 квітня на [[Київ-Пасажирський#Центральний вокзал|Центральному Київському залізничному вокзалі]]; виставу «Мишка та рожева стрічка» у постановці [[Неупокоєв Руслан Валентинович|Руслана Неупокоєва]] [[Київський академічний театр ляльок]] 2 квітня зіграв на станції «[[Героїв Дніпра (станція метро)|Героїв Дніпра]]»<ref name="ВК 0403">{{citeweb|url=https://vechirniy.kyiv.ua/news/64297/|title=Станцію «Героїв Дніпра» на один день перетворили на сцену Театру ляльок|publisher=''«[[Вечірній Київ]]»''|author=Наталка МАРКІВ|date=3 квітня 2022|accessdate=2022-04-06}}</ref>, «Котик та Півник» [[Сікало Юрій Іванович|Юрія Сікало]] показали у дитячих лікарнях<ref name="Weekend 0503">{{citeweb|url=https://weekend.today/gorod/blagodijnyj-proyekt-kyyivskogo-teatru-lyalok.htm|title=Для дітей і ЗСУ: благодійний проєкт Київського театру ляльок|publisher=''«Weekend Today»''|author=|date=3 травня 2022|accessdate=2022-05-07}}</ref>. В одесі імерсивний «Театр №7» відновлює підготовку акторів, джаз-клуб «Перон №7» почав проводити концерти у центрі міста, які переросли у «Театр на балконі»<ref name="Суспільне 0420">{{citeweb|url=https://suspilne.media/230695-teatr-na-balkoni-ta-dzazovi-koncerti-v-odesi-ak-zive-mistectvo-pid-cas-vijni/|title=Театр на балконі та джазові концерти в Одесі. Як живе мистецтво під час війни|publisher=''«Суспільне»''|author= Діана ЗУБАР|date=20 квітня 2022|accessdate=2022-10-22}}</ref><ref name="УкрЮтюбПроєкт 1005">{{citeweb|url=https://youtu.be/3Qfael8Z3ZA|title=Знести чи Залишити? Як одесити ставляться до Катерини II. Одеса: історія та культура (Країна Героїв)|publisher=''«УкрЮтюбПроєкт»''|author= [[Синельников Євген Олександрович|Євген СИНЕЛЬНИКОВ]]|date=5 жовтня 2022|accessdate=2022-10-22}}</ref>. В стаціонарному приміщенні почала роботу камерна сцена [[Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки|Національного академічного драматичного театру ім. Лесі Українки]]&nbsp;— 9 квітня літературно-музична композиція «Три кохання»&nbsp;— присвята [[Леся Українка|Лесі Українці]]<ref name="Главком 0403">{{citeweb|url=https://glavcom.ua/columns/boryskuricyn/misteckiy-kontrnastup-teatr-lesi-ukrajinki-zaproshuje-glyadachiv-v-kulturne-ukrittya-835228.html|title=Мистецький контрнаступ. Театр Лесі Українки запрошує глядачів в «культурне укриття»|publisher=''«Главком»''|author=Борис КУРІЦИН|date=3 квітня 2022|accessdate=2022-04-03}}</ref><ref name="ВК 0404">{{citeweb|url=https://vechirniy.kyiv.ua/news/64339/|title=Театр Лесі Українки у Києві відновлює показ вистав|publisher=''«[[Вечірній Київ]]»''|author=Марія КАТАЄВА|date=4 квітня 2022|accessdate=2022-04-04}}</ref><ref name="I-ua 0526">{{citeweb|url=https://i-ua.tv/news/39951-kyrylo-kashlikov-lesia-ukrainka-oberih-nashoho-teatru|title=Кирило КАШЛІКОВ: «Леся Українка&nbsp;— оберіг нашого театру!»|publisher=''«I-ua»''|author=Марія КАТАЄВА|date=26 травня 2022|accessdate=2022-05-29}}</ref>, випущена вистава «У країні казок» за мотивами [[Ганс Крістіан Андерсен|Ганса Крістіана Андерсена]]<ref name="Tagesschau 0416">{{citeweb|url=https://osn.com.ua/news/society/kulturniy-front-v-dii-artisti-vlashtuvali-kontsert-pid-vidkritim-nebom-dlya-viyskovosluzhbovtsiv.htm|title=Theaterpremiere für Kinder in Kiew. «Die Kinder sollen Hoffnung haben»|publisher=''Tagesschau.de''|author=Silke DIETTRICH|date=16 квітня 2022|accessdate=2022-04-21}}</ref>, в театрі влаштували драматургічні читання («[[На полі крові (драматична поема)|На полі крові]]» [[Леся Українка|Лесі Українки]], «[[Для домашнього огнища]]» [[Франко Іван Якович|Івана Франка]])<ref name="День 0419">{{citeweb|url=https://day.kyiv.ua/uk/article/kultura/dramaturgichni-chytannya-u-dramatychni-chasy|title=Драматургічні читання у драматичні часи. Актори Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки 22 квітня започатковують новий формат зустрічей з глядачами|publisher=''Г-та «[[День (газета)|День]]»''|author=Олена ФРАНЦЕВА|date=19 квітня 2022|accessdate=2022-04-24}}</ref>. З 27 квітня відновив роботу [[Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка|Київський театр ім. Івана Франка]]&nbsp;— камерна вистав «Лимерівна» [[Уривський Іван Сергійович|Івана Уривського]] грається на сцені [[Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки|театру ім. Лесі Українки]]<ref name="День 0422">{{citeweb|url=https://day.kyiv.ua/uk/article/kultura/nepereborna-klasyka|title=Непереборна класика. Після паузи через активні військові дії Перша сцена країни відновлює роботу в Києві|publisher=''Г-та «[[День (газета)|День]]»''|author=Тетяна ПОЛІЩУК|date=22 квітня 2022|accessdate=2022-04-24}}</ref><ref name="Суспільне 0425">{{citeweb|url=https://suspilne.media/232482-teatr-franka-vidnovlue-robotu-v-kievi/|title=Театр Франка відновлює роботу в Києві|publisher=''«Суспільне»''|author=Поліна ГОРЛАЧ|date=25 квітня 2022|accessdate=2022-04-25}}</ref><ref name="Голос України 0425">{{citeweb|url=http://www.golos.com.ua/article/359114|title=Після вимушеної перерви першою покажуть «Лимерівну»|publisher=''Г-та «[[Голос України]]»''|author=Марина КРИВДА|date=25 квітня 2022|accessdate=2022-04-25}}</ref><ref name="1+1 0428">{{citeweb|url=https://youtu.be/FdjGJ9JUU0I|title=В Україні відновлюють роботу заклади культури та мистецтв: як працюватимуть театри|publisher=''«[[Сніданок з 1+1]]»''|author= Антон НОЧВІН|date=28 квітня 2022|accessdate=2022-04-30}}</ref>, «Шельменко-денщик» [[Ільченко Петро Іванович|Петра Ільченка]]&nbsp;— на сцені [[Національна музична академія України імені Петра Чайковського|Національної музичної академії України]]<ref name="5 канал 0430">{{citeweb|url=https://youtu.be/YXtnVZeGULY|title=Театр Франка відновлює роботу бо «мистецтво не потрібно ставити на паузу, навіть під час війни»|publisher=''«[[5 канал]]»''|author=|date=30 квітня 2022|accessdate=2022-04-30}}</ref>. Відновилися покази вистав києвських театрів «[[ProEnglish Theatre]]», театральної спільноти «DSP»<ref name="Укрінформ 0427">{{citeweb|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3468513-u-kievi-pokazut-plasticnopoeticnu-vistavu-rozstrilani-vidrodzenna.html|title=У Києві 28 квітня покажуть пластично-поетичну виставу «Розстріляні Від(ро)дження»|publisher=''«[[Укрінформ]]»''|author=|date=27 квітня 2022|accessdate=2022-04-28}}</ref>. [[Український малий драматичний театр]] відновив репетиційний процес та почав репетирувати нову прем'єру<ref name="ITV Зальот">{{citeweb|url=https://youtu.be/3ptgCdyQHQs|title=«Пряма мова» з Дмитром та Станіславом Весельськими|publisher=''«ITV media group»''|author= |date=22 квітня 2022|lang=uk|accessdate=2022-4-26}}</ref>. Команда [[Харківський державний академічний театр ляльок імені В. А. Афанасьєва|Харківського державного академічного театру ляльок ім. В. А. Афанасьєва]] з квітня по червень грала вистави ("Принцеси бувають різні", "Цяточка", "Івасик-Телесик") для дітей та дорослих, які ховаються у метро, вистави були зіграні на всіх тридцяти станціях<ref>{{Cite web|title=Puppets and poetry go underground in besieged city of Kharkiv|url=https://www.rawstory.com/puppets-and-poetry-go-underground-in-besieged-city-of-kharkiv/|website=Raw Story - Celebrating 18 Years of Independent Journalism|date=2022-04-17|accessdate=2022-10-05|language=en}}</ref><ref name=":0">{{Cite web|title=Про ляльок, надію та казки для дітей Харківщини|url=https://www.slk.kh.ua/spec-proekti/oblicca-geroiv/pro-lalok-nadiu-ta-kazki-dla-ditej-harkivsini.html|website=Слобідський край|accessdate=2022-10-05|language=uk}}</ref>.

==== Театральні скандали ====
На фоні війни певні керівники продовжують вирішувати свої реформаційні стратегії. Так, загострилася ситуація із «захопленням влади» у [[Київський академічний театр ляльок|Київському академічному театрі ляльок]]: від 15 квітня 2022 року з частиною працівників театру тимчасово припинено дію трудових договорів, на цьому фоні розпочата робота зі стороннім режисером над новою виставою<ref name="День 0422 Ляльки">{{citeweb|url=https://day.kyiv.ua/uk/article/kultura/chomu-zahytavsya-zamok-na-gori|title=Чому «захитався» Замок на горі? Про «спецоперацію по захопленню влади» у колективі лялькарів столиці|publisher=''Г-та «[[День (газета)|День]]»''|author= |date=22 квітня 2022|accessdate=2022-04-24}}</ref>.

=== Травень ===
[[Міністерство культури та інформаційної політики України|Міністр культури та інформаційної політики]] [[Ткаченко Олександр Владиславович|Олександр Ткаченко]] почав говорити про необхідність просування українського мистецтва та українських культурних діячів за кордоном. «Окрім того, що ми маємо говорити про так звану дерусифікацію, ми маємо підтримувати та просувати наше мистецтво. І в Україні, і за кордоном. Бо путін воює і проти нашої культури, натомість ми говоримо на Заході, що варто забороняти російські офіційні, культурні інституції… Ми маємо пропонувати власні музичні твори, наших композиторів, наші колективи просувати, театри, кіно тощо. Ми активно ставимо питання перед нашими західними партнерами в цій царині»<ref name="Укрінформ 0508">{{citeweb|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3477789-ukrainske-mistectvo-treba-aktivno-prosuvati-za-kordonom-tkacenko.html|title=Українське мистецтво треба активно просувати за кордоном&nbsp;— Ткаченко|publisher=''«[[Укрінформ]]»''|author= |date=8 травня 2022|accessdate=2022-05-09}}</ref>.

Серед поранених, які проходять лікування&nbsp;— оперний співак Сергій Іванчук, який отримав 5 кульових поранень, намагаючись евакуювати людей із Харківщини<ref name="Львівський портал 0509">{{citeweb|url=https://portal.lviv.ua/news/2022/05/09/do-lvova-evakuiuvaly-opernoho-spivaka-z-p-iatma-kulovymy-poranenniamy|title=До Львова евакуювали оперного співака з п'ятьма кульовими пораненнями|publisher=''«Львівський портал»''|author= Ольга ДЕНИСЯКА|date=9 травня 2022|accessdate=2022-05-09}}</ref><ref name="Вголос 0509">{{citeweb|url=https://vgolos.ua/news/50-vryatovanih-zhittiv-istoriya-poranennya-opernogo-spivaka-sergiya-ivanchuka_1420078.html|title=50 врятованих життів: Історія поранення оперного співака Сергія Іванчука|publisher=''«Вголос»''|author= Маріанна ПОПОВИЧ|date=9 травня 2022|accessdate=2022-05-09}}</ref>.

==== Відновлення театральної діяльності ====
Про відновлення роботи [[Донецький академічний обласний драматичний театр|Донецького обласного музично-драматичного театру]], будівлю якого [[Авіаудар по Маріупольському театру|знищили російські загарбники]], заявив начальник [[Донецька обласна військово-цивільна адміністрація|Донецької обласної військової адміністрації]] [[Кириленко Павло Олександрович|Павло Кириленко]], повідомлення вийшло й за підписом в.о.директорки&nbsp;— художньої керівниці театру [[Колосович Людмила Леонідівна|Людмили Колосович]]. Майданчиком для тимчасової роботи стала сцена [[Закарпатський академічний обласний український музично-драматичний театр імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв|Закарпатського музично-драматичного театру ім. братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв]] в [[Ужгород]]і, дата відновлення&nbsp;— 6 травня<ref name="Укрінформ 0510">{{citeweb|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3479712-kolektiv-mariupolskogo-dramteatru-vistupatime-na-sceni-teatru-v-uzgorodi.html|title=Колектив маріупольського Драмтеатру виступатиме на сцені театру в Ужгороді|publisher=''«[[Укрінформ]]»''|author= |date=10 травня 2022|accessdate=2022-05-10}}</ref><ref>[https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=7340262962715118&id=100001944627239 Facebook Liudmyla Kolosovych Шановні українці! Повідомляю вам, що Донецький академічний обласний драматичний театр (м.Маріуполь) з 6 травня відновлює свою роботу в м.Ужгород. Першою постановкою театру стане вистава про Василя Стуса. Разом до перемоги! В.о.директора-художнього керівника Людмила Колосович (8 травня о 08:45)]</ref>. Анонсована перша постановка&nbsp;— вистава про [[Стус Василь Семенович|Василя Стуса]]<ref name="Укрінформ Закарпаття 0513">{{citeweb|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3481999-mariupolskij-teatr-so-pereihav-na-zakarpatta-persou-pokaze-vistavu-pro-vasila-stusa.html|title=Маріупольський театр, що переїхав на Закарпаття, першою покаже виставу про Василя Стуса|publisher=''«[[Укрінформ]]»''|author= |date=13 травня 2022|accessdate=2022-05-13}}</ref><ref name="Риболовля 0516">{{citeweb|url=https://youtu.be/tZDPSnDLBm4|title=Ренесанс Маріупольського театру в Ужгороді: «Тут немає сирен»&nbsp;— Людмила Колосович|publisher=''Портал «[[Театральна риболовля]]»''|author= Сергій ВИННИЧЕНКО|date=16 травня 2022|accessdate=2022-05-20}}</ref>. Обговорення перспектив та припущення щодо роботи театру тривають у маріупольських ЗМІ<ref name="MRPL 0508">{{citeweb|url=https://mrpl.city/news/view/vosstanovit-li-rabotu-donetskij-akademicheskij-oblastnoj-dramaticheskij-teatr-bazirovavshejsya-v-mariupole|title=Восстановит ли работу Донецкий академический областной драматический театр, базировавшийся в Мариуполе?|publisher=''«MRPL»''|author= Ігор РОМАНОВ|date=8 травня 2022|accessdate=2022-05-13}}</ref><ref name="MRPL 0509">{{citeweb|url=https://mrpl.city/news/view/yak-vryatuvati-mariupolskij-teatr|title=Як врятувати маріупольський театр?|publisher=''«MRPL»''|author= Ігор РОМАНОВ|date=9 травня 2022|accessdate=2022-05-13}}</ref>, тим часом руїнами маріупольського театру окупанти водять екскурсії<ref name="24 Канал 0522">{{citeweb|url=https://youtu.be/-euZDEzXEZ0|title=У Маріуполі влаштували екскурсію в знищеному Драмтеатрі|publisher=''«[[24 Канал]]»''|author= |date=22 травня 2022|accessdate=2022-05-22}}</ref>. Окупаційні війска також займаються відновленням російської версії Донецького драмтеатру в примішенні Маріупольської філармонії<ref name="Юнион 0602">{{citeweb|url=https://youtu.be/lgCHmYRxPSs|title=В здании Мариупольской филармонии теперь Драмтеатр! Артисты готовы работать!|publisher=''«Za Победу! (Телеканал «Юнион» ДНР)»''|author= |date=2 червня 2022|accessdate=2022-06-04}}</ref>. Зі складу 210 працівників до роботи в Маріуполі долучилися орієнтовно 60 людей<ref name="Радіо Культура 202301">{{citeweb|url=http://ukr.radio/schedule/play-archive.html?periodItemID=3340941|title=«Час інтерв'ю». Маріупольський драмтеатр: життя триває. Гостя&nbsp;— Людмила Колосович, в.о. директора-художнього керівника|publisher=''«[[Радіо Культура]]»''|author= Наталія ГРАБЧЕНКО|date=2023|accessdate=2023-01-24}}</ref>. До дня захисту дітей в місті висадився дисант політичних, воєнних та культурних діячів (зокрема, [[Миронов Євген Віталійович|Євген Миронов]] із «Театром Націй», зі спробою зробити так, щоб діти «якнайшидше забули жахіття війни»<ref name="Мінінформ ДНР 0602">{{citeweb|url=https://youtu.be/9F7JCZF5Rqk|title=Театр Наций привез для детей Мангуша спектакль «Осторожно, эльфы!»|publisher=''Министерство информации ДНР''|author= |date=1 червня 2022|accessdate=2022-06-04}}</ref>, відновилися покази вистав театрів Полтавщини<ref name="Суспільне 0602">{{citeweb|url=https://suspilne.media/246080-repeticii-ta-volonterstvo-ak-pracuut-zakladi-kulturi-poltavsini-pid-cas-vijni/|title=Репетиції та волонтерство: як працюють заклади культури Полтавщини під час війни|publisher=''Суспільне''|author= Ігор ІЗОТОВ, Каріна ПОПОВА|date=3 червня 2022|accessdate=2022-06-06}}</ref>.

З 11 травня відновив роботу на своїй сцені [[Тернопільський академічний обласний театр актора і ляльки]]<ref name="Т1 0510">{{citeweb|url=https://youtu.be/8S8u26QioC8|title=Новини Т1 за 10.05.2022 (відновлюємо показ на своїй сцені)|publisher=''«Т1»''|author= |date=10 травня 2022|accessdate=2022-05-12}}</ref>, з 14-го&nbsp;— [[Рівненський обласний академічний український музично-драматичний театр]]<ref name="Суспільне Рівне 0510">{{citeweb|url=https://youtu.be/PNU9TI-Tx8Y|title=Драмтеатр у Рівному відновлює роботу. Як він працюватиме в умовах воєнного стану|publisher=''«Суспільне Рівне»''|author= |date=12 травня 2022|accessdate=2022-05-13}}</ref>, [[Київський національний академічний Молодий театр]]<ref name="ДТ 0527">{{citeweb|url=https://zn.ua/ukr/CULTURE/u-stolitsi-vidnovljuje-robotu-molodij-teatr-prezentujut-monovistavu-vertinskohosinij-avtomobil.html|title=У столиці відновлює роботу Молодий театр: презентують моновиставу Вертинського «Синій автомобіль»|publisher=''«[[Дзеркало тижня]]»''|author= [[Вергеліс Олег Анатолійович|Олег ВЕРГЕЛІС]]|date=27 травня 2022|accessdate=2022-05-27}}</ref>. На сцені [[Закарпатський обласний театр ляльок «Бавка»|Закарпатського театру ляльок]] 13 травня проходить «Читання драми українського сьогодення»&nbsp;— тексти зі збірки п'єс «Війна. 24 лютого 2022». [[Миколаївський академічний художній драматичний театр]] грають виїздні вистави у селах та містах регіону, геріатричному центру, лікарнях<ref name="Свідок 0523">{{citeweb|url=https://svidok.info/ru/news/64966|title=Творчий фронт: артисти Миколаївського драмтеатру презентували землякам добірку вистав|publisher=''«СВІДОК.info»''|author= |date=23 травня 2022|accessdate=2022-05-24}}</ref>. [[Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки]] реалізовує проєкт «Ми з України. Сценічні читання», що передбачає лабораторну форму сценічної роботи з українською драматургією (п'єса «Майстер» [[Смілянець Марина Сергіївна|Марини Смілянець]])<ref name="ТКК 0523">{{citeweb|url=https://www.tkk.media/majster-klas/|title=«Майстер»-клас. Національний театр імені Лесі Українки активно розгорнув проєкт «Ми з України. Сценічні читання», що передбачає лабораторну форму сценічної роботи з українською драматургією.|publisher=''«[[Театрально-концертний Київ]]»''|author= |date=23 травня 2022|accessdate=2022-05-24}}</ref>. [[Івано-Франківський національний академічний обласний музично-драматичний театр імені Івана Франка]] із мистецьким благодійним проєктом «Бій за Україну» (реж. [[Держипільський Ростислав Любомирович|Ростислав Держипільський]]) влаштував тур містами Західної України ([[Хмельницький]], [[Чернівці]], [[Кам’янець-Подільський]], [[Львів]], [[Івано-Франківськ]], [[Мукачево]], [[Ужгород]])<ref name="Збруч 0516">{{citeweb|url=https://zbruc.eu/node/111894|title=Високе, вічне, націоналістичне|publisher=''«[[Збруч (газета)|Збруч]]»''|author= Наталія ФЕЩУК|date=16 травня 2022|accessdate=2022-05-17}}</ref>. Розпочав роботу [[Національний академічний театр опери та балету України імені Тараса Шевченка]]<ref name="Главком 0516">{{citeweb|url=https://glavcom.ua/country/culture/natsionalna-opera-ukrajini-vidnovljuje-pokaz-vistav-u-den-jevropi-kvitki-prodano-845908.html|title=Національна опера України відновлює показ вистав: озвучено репертуар|publisher=''«Главком»''|author= [[Вергеліс Олег Анатолійович|Олег ВЕРГЕЛІС]]|date=16 травня 2022|accessdate=2022-05-17}}</ref>, [[Київський академічний театр «Колесо»]]<ref name="ВК 0521">{{citeweb|url=https://vechirniy.kyiv.ua/news/66700/|title=Столичний театр «Колесо» поновлює роботу зі знакової вистави|publisher=''«[[Вечірній Київ]]»''|author= Марія КАТАЄВА|date=21 травня 2022|accessdate=2022-05-22}}</ref>, [[Театр на Подолі|Київський академічний драматичний театр на Подолі]]<ref name="ТСН 0526">{{citeweb|url=https://kyiv.tsn.ua/u-kiyevi-vidnovlyuye-robotu-teatr-na-podoli-grafik-vistav-2071285.html|title=У Києві відновлює роботу Театр на Подолі: графік вистав|publisher=''«[[ТСН]]»''|author= |date=26 травня 2022|accessdate=2022-05-26}}</ref>, [[Одеський театр юного глядача ім. Юрія Олеші]] грає вистави в укритті<ref name="Суспільне 0527">{{citeweb|url=https://suspilne.media/243817-zamist-sceni-bomboshovise-v-odesi-zigraut-ditacu-vistavu-v-ukritti-foto/|title=Замість сцени – бомбосховище. В Одесі зіграють дитячу виставу в укритті|publisher=''«[[Суспільне]]»''|author= Ксенія ПРОЦЕПОВА|date=27 травня 2022|accessdate=2022-05-27}}</ref>. [[Національна спілка театральних діячів України]] разом з «[[ProEnglish Theatre]]» силами режисерів з США, Португалії, Польщі й України читає 9 нових п’єс про війну українською й англійською мовами<ref name="Village 0520">{{citeweb|url=https://www.the-village.com.ua/village/culture/culture-news/326131-ukrayinski-dramaturgi-prochitayut-9-p-es-pro-viynu-v-kievi-podiyu-translyuvatimut-onlayn|title=Українські драматурги прочитають 9 п’єс про війну в Києві. Подію транслюватимуть онлайн|publisher=''«The Village»''|author= Вероніка МАСЕНКО |date=20 травня 2022|accessdate=2022-05-23}}</ref><ref name="НВ 0526">{{citeweb|url=https://nv.ua/ukr/art/u-kiyevi-proydut-chitannya-p-yes-pro-viynu-de-i-koli-50245282.html|title=У театрі, що став бомбосховищем. У Києві пройдуть читання п'єс про війну|publisher=''«[[НВ]]»''|author= |date=26 травня 2022|accessdate=2022-05-27}}</ref>, а [[Київський академічний театр «Золоті ворота»]] показує відеоверсію своєї вистави «Тату, ти мене любив?» покажуть на великих екранах (сеанси у мережі кінотеатрів «[[Multiplex (мережа кінотеатрів)|Multiplex]]»)<ref name="Укрінформ 0518">{{citeweb|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3486434-vistavu-tatu-ti-mene-lubiv-pokazut-na-velikih-ekranah.html|title=Виставу «Тату, ти мене любив?» покажуть на великих екранах|publisher=''«[[Укрінформ]]»''|author= |date=18 травня 2022|accessdate=2022-05-19}}</ref>. Кравчині [[Молодіжний театр (Дніпро)|Дніпропетровського академічного обласного українського молодіжного театру]] відшили індивідуальну вишиванку, яку колектив презентував у [[День вишиванки]] в дитячому табору, в якому перебувають діти-переселенці із батьками з Харківщини та Донеччини<ref>{{Cite web|title=100 вишиванок малечі: театрали регіону влаштували дітям-переселенцям вишиване свято|url=https://osn.com.ua/news/society/100-vishivanok-malechi-teatrali-regionu-vlashtuvali-dityam-pereselentsyam-vishivane-svyato.htm|website=«Оперативна служба новин»|accessdate=2022-05-19}}</ref>, [[Миколаївський національний академічний український театр драми і музичної комедії]] відновив репетиції та постановки нових робіт<ref name="МАРТ 0527">{{citeweb|url=https://trkmart.tv/u-mykolayivskomu-muzdram-teatri-rozpovily-yak-poyednuyut-tvorchu-robotu-ta-dopomohu-frontu/|title=У Миколаївському муздрам театрі розповіли, як поєднують творчу роботу та допомогу фронту|publisher=''«МАРТ»''|author= |date=27 травня 2022|accessdate=2022-05-27}}</ref>, театральна група «ROFL Monkey Lalala» презентує перформативне читання текстів проекту #ukrwarbody за щоденниками тілесності<ref name="Риболовля 0526">{{citeweb|url=https://youtu.be/8xgYnG-h69k|title=Поліна Коробейник та Вікторія Маноле про #ukrwarbody|publisher=''Портал «[[Театральна риболовля]]»''|author= Сергій ВИННИЧЕНКО|date=26 травня 2022|accessdate=2022-05-27}}</ref>. [[Харківський державний академічний театр ляльок імені В. А. Афанасьєва|Харківський театр ляльок]] впродовж травня й червня грає вистави для дітей з окупованих чи небезпечних територій в різних населених пунктах Харківської області<ref name=":0"/>.

На підтримку окупованого [[Херсон]]а<ref>{{Cite web|title=Сидіти в окупації&nbsp;— найстрашніше. Історія режисера з Херсона, який опікується переселенцями|url=https://evacuation.city/articles/214705/evakuaciya-z-hersonu-yak-kavkazka-ruletka-istoriya-rezhisera-yakij-opikuyetsya-vimushenimi-pereselencyami|website=«Евакуація City»|accessdate=2022-05-25}}</ref>, [[Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр імені Миколи Куліша]] оголосив про проведення XXIV Міжнародного театрального фестивалю «[[Мельпомена Таврії]]» з 10 по 19 червня 2022 року. Фестиваль, який протягом 24 років існування жодного разу не переносився, навіть під час [[Пандемія коронавірусної хвороби 2019|пандемії короновіруса]], планується до проведення й воєнного року. Станом на травень, зголосилися до участі 26 театрів у тому числі із України ([[Хмельницький]], [[Житомир]], [[Дніпро (місто)|Дніпро]], [[Кривий Ріг]], [[Коломия]], [[Івано-Франківськ]], [[Львів]], [[Київ]]), [[Румунія|Румунії]], [[Грузія|Грузії]], [[Польща|Польщі]], [[Португалія|Португалії]], [[Туреччина|Туреччини]]<ref name="Укрінформ 0513" /><ref>{{YouTube|C6HMPwW6F2Y|Ukraine Media Center 13.05.2022 (UA)|logo=1}}</ref><ref name="Главком 0602">{{citeweb|url=https://glavcom.ua/country/culture/festival-v-evakuaciji-hersonska-melpomena-tavriya-ohopit-30-mist-ta-dekilka-krajin-programa-850216.html|title=Фестиваль в евакуації. Херсонська «Мельпомена Таврії» охопить 30 міст та декілька країн: програма|publisher=''«Главком»''|author= [[Вергеліс Олег Анатолійович|Олег ВЕРГЕЛІС]]|date=2 червня 2022|accessdate=11 червня 2022}}</ref><ref>[http://www.t-fishing.co.ua/product/melpomena-tavriyi-2022/ XXIV Міжнародний театральний фестиваль «Мельпомена Таврії»]</ref>. Тим часом з боку влади окупантів почали з'являтися повідомлення про призначення на керівну посаду [[Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр імені Миколи Куліша|Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. Миколи Куліша]] працівника закладу&nbsp;— охоронця Валерія Шелудько<ref name="Укрінформ 0529">{{citeweb|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/3494943-ohoronca-hersonskogo-teatru-zagarbniki-priznacili-direktorom.html|title=Охоронця херсонського театру загарбники призначили «директором»|publisher=''«[[Укрінформ]]»''|author= |date=29 травня 2022|accessdate=2022-05-29}}</ref>.

[[Херсонський обласний театр ляльок]], у складі директора Віктора Гаврилюк та акторка Валерія Липа, через погрози, змушені були покинути [[Херсон]] на початку травня, та переїхали до [[Коломия|Коломиї]]<ref name="Суспільне 1030">{{citeweb|url=https://suspilne.media/304188-mnou-vze-zacikavilosa-fsb-ak-pracivniki-hersonskogo-teatru-lalok-viizdzali-z-pid-okupacii-v-kolomiu-na-frankivsini/|title=«Мною вже зацікавилася ФСБ». Як працівники Херсонського театру ляльок виїжджали з-під окупації в Коломию|publisher=''«Суспільне»''|author= Степан ПЕНКАЛЮК, Галина МАРІЙЧИН|date=27 жовтня 2022|accessdate=2022-10-30}}</ref>.

Митці за кордоном беруть участь у творчих резиденціях, готують та випускають нові проєкти: режисерка [[Харківський державний академічний драматичний театр імені О. С. Пушкіна|Харківського драматичного театру ім. Олександра Пушкіна]] Ольга Турутя-Прасолова в [[Португалія|Португалії]]<ref name="Накипіло 0520">{{citeweb|url=https://nakipelo.ua/pislya-peremogi-ya-tri-dni-budu-plakati-vid-radosti-i-gorya-olga-turutya-prasolova/|title=«Після перемоги я три дні буду плакати від радості і горя»,&nbsp;— Ольга Турутя-Прасолова|publisher=''«Накипіло»''|author= Євген СТРЕЛЬЦОВ, Вікторія ЯКІМЕНКО|date=20 травня 2022|accessdate=2022-05-26}}</ref><ref name="Рубрика 20230307">{{citeweb|url=https://rubryka.com/article/ukrainian-culture-abroad/|title=Театр, лекції та книжки: як українки за кордоном просувають рідну культуру|publisher=''«Рубрика»''|author= Аліса СМАГІНА|date=2023-03-07|accessdate=2023-04-06}}</ref> тощо.

=== Червень ===
Фаза роботи із благодійними фондами вийшла зокрема на рівень мікродонатів. Проєкт [[Кравченко Ярослава Юріївна|Ярослави Кравченко]] «Всі по 10» зібрав свій перший мільон протягом місяця<ref name="Bazilik Media 0708">{{citeweb|url=https://bazilik.media/vsi-po-10-franka-na-front-fond-serhiia-prytuly-rozpovidaiemo-pro-sylu-mikrodonativ/|title=«Всі по 10», «Франка&nbsp;— на фронт», фонд Сергія Притули. Розповідаємо про силу мікродонатів. Історії створення проєктів, залучення аудиторії, ставлення до благодійних фондів|publisher=''«Bazilik Media»''|author= Лариса РАКША|date= 2022-07-08|accessdate=2022-07-08}}</ref><ref name="ONLINE.UA 1228">{{citeweb|url=https://novyny.online.ua/dehto-tilki-zaraz-stae-ukrayintsem-i-pochinae-rozumiti-shcho-tse-oznachae-yaroslava-kravchenko_n852155/|title=Дехто тільки зараз стає українцем і починає розуміти, що це означає&nbsp;— Ярослава Кравченко|publisher=''«ONLINE.UA»''|author= Олександр ПЕТРОВ|date= 2022-12-28|accessdate=2023-01-11}}</ref><ref name="ШоТам 20230227">{{citeweb|url=https://shotam.info/desiat-hryven-dribnytsia-ni-tse-avto-dlia-zsu-yak-zakryvaty-velyki-zbory-malymy-donatamy-yaroslava-kravchenko-ta-initsiatyva-vsi-po-10/|title=Десять гривень&nbsp;— дрібниця? Ні, це авто для ЗСУ. Як закривати великі збори малими донатами&nbsp;— Ярослава Кравченко та ініціатива «Всі по 10»|publisher=''«ШоТам»''|author= Марія ЛАВРІВ|date= 2023-02-27|accessdate=2023-02-27}}</ref>.

Червень розпочався підвищеною увагою для дитячого глядача до щорічного [[День захисту дітей (Україна)|Дня захисту дітей]]. Театри організували спеціальні заходи (Криворізький міський академічний театр музично-пластичних мистецтв «Академія руху»<ref name="Перший Міський КрРіг 0603">{{citeweb|url=https://youtu.be/jhUjnWdvDkI|title=Театрали Кривого Рогу влаштували свято для дітей|publisher=''«Перший Міський телеканал. Кривий Ріг»''|author= |date=2022-06-03|accessdate=2022-06-11}}</ref> та інші), виїздні вистави грає [[Полтавський академічний обласний театр ляльок]]<ref name="НП 0612">{{citeweb|url=https://np.pl.ua/2022/06/poltavskyy-teatr-orhanizovuie-bezkoshtovni-vystavy-dlia-ditey/|title=Полтавський театр організовує безкоштовні вистави для дітей|publisher=''«Новини Полтавщини»''|author= |date=2022-06-12|accessdate=2022-06-17}}</ref>, театри лялок випустили до дати прем'єри вистав. [[Одеський академічний український музично-драматичний театр імені В. Василька]] відвідав із гастролями [[Рівне]], де на сцені [[Рівненський обласний академічний український музично-драматичний театр|Рівненського обласного академічного українського музично-драматичного театру]] показали свою прем'єрну виставу «Саша, винеси сміття!» (реж. [[Голенко Максим Георгійович|Максим Голенко]])<ref name="Думская 0704">{{citeweb|url=https://dumskaya.net/news/nigde-my-v-ukraine-ne-chuzhie-odesskiy-teatr-pob/|title=«Нигде мы в Украине не чужие»: одесский театр побывал на гастролях в Ровно|publisher=''«[[Думская]]»''|author= Ірен АДЛЕР|date=2022-07-04|accessdate=2022-07-04}}</ref>. Тривають читки п'єс («Ми готові до війни» Олександра Середіна<ref name="Insider 0629">{{citeweb|url=https://insider.ua/ua/blagodijnij-vechir-u-fairmont-teatralna-chitka-pesi-mi-gotovi-do-vijni/|title=Благодійний вечір у Fairmont: театральна читка п’єси «Ми готові до війни»|publisher=''«Insider»''|author= |date=2022-06-29|accessdate=2022-07-04}}</ref> тощо).

З 10 червня розпочав свою роботу XXIV Міжнародний театральний фестиваль «[[Мельпомена Таврії]]»<ref>{{YouTube|e2I9EuijPhg|Вітання президента XXIV фестивалю "Мельпомена Таврії" Олександра Книги з відкриттям (10 черв. 2022)|logo=1}}</ref>. Майданчиком для відкритя та урочистих подій естивалю виступила [[Львівська опера]]<ref name="ДТ 0603">{{citeweb|url=https://zn.ua/ukr/CULTURE/opera-v-chasi-vijni-lvivskij-teatr-hotuje-strashnu-pomstu.html|title=Театр під час війни: Львівська опера готує «Страшну помсту»|publisher=''«[[Дзеркало тижня]]»''|author= [[Вергеліс Олег Анатолійович|Олег ВЕРГЕЛІС]]|date=2022-06-03|accessdate=2022-06-11}}</ref>. Фестивальні події відбулися у багатьох містах України (на власному майданчику зіграв виставу «Співи сонця і тіні» Криворізький театр «Академія руху»<ref name="0564.ua 0612">{{citeweb|url=https://www.0564.ua/news/3405655/festival-melpomena-tavrii-krivorizkij-teatr-akademia-ruhu-predstaviv-plasticnu-dramu-spivi-sonca-i-tini-foto|title=Фестиваль «Мельпомена Таврії»: Криворізький театр «Академія руху» представив пластичну драму «Співи сонця і тіні»|publisher=''Портал «0564.ua»''|author= Анна ХОМЕНКО|date=2022-06-12|accessdate=2022-06-14}}</ref><ref name="Первый городской 0611">{{citeweb|url=https://one.kr.ua/news/41672|title=У криворізькому театрі «Академія руху» показали виставу у рамках 24-го Міжнародного театрального фестивалю «Мельпомена Таврії»|publisher=''«Первый городской»''|author= |date=2022-06-11|accessdate=2022-06-17}}</ref>, у [[Дніпро (місто)|Дніпрі]] зіграли виставу «Лісова пісня» [[Дніпровський академічний театр драми і комедії]] та «Хто я?» [[Луганський обласний академічний український музично-драматичний театр]], який евакуйовано до Дніпра<ref name="9-й канал 0610">{{citeweb|url=https://youtu.be/X1VhltbGfn0|title=Стартує міжнародний театральний фестиваль «Мельпомена Таврії». Братиме участь і наш Драміком.|publisher=''«[[9-й канал]]»''|author= |date=2022-06-10|accessdate=2022-06-14}}</ref>, у [[Вінниця|Вінниці]] до фестивалю відновили харківську виставу «Хлібне перемир'я» за участі акторів [[Харківський академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка|Харківського академічного українського драматичного театру ім. Тараса Шевченка]], [[Вінницький обласний академічний український музично-драматичний театр імені Миколи Садовського|Вінницького обласного академічного українського музично-драматичного театру ім. Миколи Садовського]] та [[Вінницький академічний обласний театр ляльок «Золотий ключик»|Вінницького академічного обласного театру ляльок]]<ref name="Суспільне 0609">{{citeweb|url=https://suspilne.media/amp/248414-u-vinnici-prezentuut-pesu-sergia-zadana-hlibne-peremira/|title=У Вінниці презентують пʼєсу Сергія Жадана «Хлібне перемир'я»|publisher=''«[[Суспільне]]»''|author= Юлія БАРАБОЛЯ|date=2022-06-09|accessdate=2022-06-14}}</ref>) та по всьому світу ([[Чехія]]<ref name="CNC 0530">{{citeweb|url=https://proukrainu.blesk.cz/khersonskyi-festyval-u-chekhii-tvorche-poslannia-z-okupovanoho-mista/|title=Херсонський фестиваль у Чехії: творче послання з окупованого міста|publisher=''«CZECH NEWS CENTER»''|author= |date=2022-05-30|accessdate=2022-06-17}}</ref>, [[США]], [[Японія]])<ref name="УМ 0623">{{citeweb|url=https://www.umoloda.kiev.ua/number/3809/164/167308/|title=Козаки ось, москалям — зась: «Мельпомена Таврії» стала голосом нескореного Херсона в 11 країнах|publisher=''«[Україна молода]»''|author= Валентина СЕМЧЕНКО|date=2022-06-23|accessdate=2022-06-23}}</ref><ref name="Суспільне 0807">{{citeweb|url=https://suspilne.media/267572-golos-hersonsini-mae-buti-pocutij-pid-takim-gaslom-zive-okupovanij-teatr/|title=«Голос Херсонщини має бути почутий»: під таким гаслом живе окупований театр|publisher=''«Суспільне»''|author= |date=2022-08-07|accessdate=2022-08-07}}</ref>.

З 3 червня відновив роботу [[Київський національний академічний Молодий театр]]<ref name="ТКК 0609">{{citeweb|url=https://www.tkk.media/liruvaty-poraneni-dushi/|title=Лікувати поранені душі. Андрій Білоус&nbsp;— про першу виставу після війни, фестиваль у Вероні і самовідданість колективу Молодого театру|publisher=''«[[Театрально-концертний Київ]]»''|author= Людмила ОЛТАРЖЕВСЬКА|date=2022-06-09|accessdate=2022-06-11}}</ref><ref name="Весті 0601">{{citeweb|url=https://vesti.ua/uk/kultura-uk/andrej-bilous-ya-snyal-s-repertuara-13-spektaklej-rossijskih-avtorov|title=Андрій Білоус: «Я зняв з репертуару 13 п’єс за творами російських авторів»|publisher=''«Весті»''|author= Микола МІЛІНЕВСЬКИЙ|date=2022-06-01|accessdate=2022-06-11}}</ref>, 11 червня&nbsp;— [[Київський муніципальний академічний театр опери та балету для дітей та юнацтва|Київська опера]] (у театрі з'явилася сцена-укриття)<ref name="Корреспондент 0611">{{citeweb|url=https://ua.korrespondent.net/city/kiev/4485343-kyivska-opera-vidnovluiie-robotu-u-teatri-ziavylasia-stsena-ukryttia|title=Київська опера відновлює роботу: у театрі з явилася сцена-укриття|publisher=''«[[Корреспондент]]»''|author= Людмила САДЛОВСЬКА|date=2022-06-11|accessdate=2022-06-11}}</ref>, 18 червня свою першу прем'єрою з початку повномасштабного російського вторгнення показав у Запоріжжі [[Запорізький муніципальний театр-лабораторія «Ві»|муніципальний театр-лабораторія «Vie»]] («Міністерство освіти та науки України» за п'єсою Анастасії Косодій<ref>{{Cite web|title=У Запоріжжі відбудеться перша за час війни театральна прем'єра|url=http://iz.com.ua/zaporoje/u-zaporizhzhi-vidbudetsya-persha-za-chas-viyni-teatralna-prem-yera|website=Індустріалка - новини Запоріжжя|date=2022-06-09|accessdate=2022-08-13|archive-date=2022-08-13|archive-url=https://web.archive.org/web/20220813082058/http://iz.com.ua/zaporoje/u-zaporizhzhi-vidbudetsya-persha-za-chas-viyni-teatralna-prem-yera}}</ref><ref>{{Cite web|title= Микола Хвильовий, балакучий комп’ютер і подорожі у часі: у Запоріжжі покажуть премʼєру вистави по пʼєсі сучасного драматурга|url=https://nachasi.com/creative/2022/06/14/mykola-hvylovyj-balakuchyj-komp-yuter-i-podorozhi-u-chasi-u-zaporizhzhi-pokazhut-prem-yeru-vystavy-po-p-yesi-suchasnogo-dramaturga/|website=Na chasi|date=2022-06-14|accessdate=2022-08-13|language=uk}}</ref><ref name="Суспільне 20230107">{{citeweb|url=https://suspilne.media/354200-sucasne-mistectvo-na-tli-vijni-ak-u-zaporizkomu-teatri-vie-reaguut-na-vikliki-casu/|title=Сучасне мистецтво на тлі війни. Як у запорізькому театрі «VIE» реагують на виклики часу|publisher=''«[[Суспільне Новини]]»''|author=|date= 2023-01-05|lang=uk|accessdate=2023-02-07}}</ref>), 19 червня&nbsp;— [[Київський академічний театр юного глядача на Липках]] <ref name="ДТ 0611">{{citeweb|url=https://zn.ua/ukr/CULTURE/shche-odin-kijivskij-teatr-oholosiv-pro-vidnovlennja-roboti-hotujut-premjeru-pro-ditej-ta-bizoniv.html|title=Ще один київський театр оголосив про відновлення роботи, готують прем'єру про дітей та бізонів|publisher=''«[[Дзеркало тижня]]»''|author= [[Вергеліс Олег Анатолійович|Олег ВЕРГЕЛІС]]|date=2022-06-13|accessdate=2022-06-17}}</ref>, десять вистав в червні відіграв київський [[Новий український театр|Театр на Михайлівській]]<ref name="I-UA 0626">{{citeweb|url=https://i-ua.tv/culture/48063-shcho-novoho-u-teatri-na-mykhailivskii|title=Що нового у Театрі на Михайлівській?|publisher=''«I-UA»''|author= Едуард ОВЧАРЕНКО|date=2022-06-26|accessdate=2022-07-04}}</ref>. [[Миколаївський академічний художній драматичний театр]] продовжує працювати у гастрольному режимі на майданчиках бомбосховищ тощо<ref name="Свідок 0628">{{citeweb|url=https://svidok.info/ru/news/65724|title=Ще один київський театр оголосив про відновлення роботи, готують прем'єру про дітей та бізонів|publisher=''«Svidok Info»''|author= |date=2022-06-28|accessdate=2022-06-29}}</ref>. [[Перший український театр для дітей та юнацтва|Перший театр]] відновив покази вистав та готує прем'єри<ref name="Радіо Перше 0601">{{citeweb|url=https://svidok.info/ru/news/65724|title=Ірина Артим'як та Ірина Ципіна. Театр в час війни: прихисток для людей і сила мистецтва|publisher=''Радіо «ПЕРШЕ»''|author= |date= червень 2022|accessdate=2022-07-04}}</ref>. [[Донецький академічний обласний драматичний театр]] готує до прем'єру першу виставу відновленого періоду&nbsp;— колектив в [[Ужгород]]і працює над виставою про [[Стус Василь Семенович|Василя Стуса]]<ref name="М-студіо 0625">{{citeweb|url=https://youtu.be/SuvnM1BbHqs|title=Перша прем’єра. Підготовка розпочалася|publisher=''Телекомпанія «М-студіо»''|author= |date=2022-06-25|accessdate=2022-06-29}}</ref>. Показ вистав відбувається із перериванням під час повітряної тривоги<ref name="HB 0627">{{citeweb|url=https://nv.ua/ukr/art/liliya-rebrik-prokomentuvala-raketniy-udar-po-kiyevu-50252581.html|title=«Схаменіться, жалюгідні потвори». Лілія Ребрик розповіла, що сирени перервали її першу з початку війни виставу|publisher=''«[[HB]]»''|author= Марія КАБАЦІЙ|date=2022-06-27|accessdate=2022-06-29}}</ref>.

Деякі з театрів змогли підбити підсумки та закрити театральний сезон: [[Закарпатський обласний театр ляльок «Бавка»]] (26 червня)<ref name="21 channel 0624">{{citeweb|url=https://youtu.be/Ona5TSKQOYQ|title=Закриття театрального сезону|publisher=''«21 channel»''|author= |date=2022-06-24|accessdate=2022-07-01}}</ref><ref name="ЗакарпатПост 0629">{{citeweb|url=https://zakarpatpost.net/2022/06/29/ляльки-у-відпустці-виставою-казка-пр/|title=Ляльки у відпустці! Виставою «Казка про Лад» Закарпатський театр ляльок закрив 41-й театральний сезон|publisher=''«ЗакарпатПост»''|author= |date=2022-06-29|accessdate=2022-07-01}}</ref>, [[Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької]]<ref name="День 0621">{{citeweb|url=https://day.kyiv.ua/uk/article/kultura/z-zhyttya-do-i-pislya|title=З життя «до» і «після». У Львівській національній опері завершився театральний сезон|publisher=''Г-та «[[День (газета)|День]]»''|author=Тетяна КОЗИРЄВА|date=2022-06-21|lang=uk|accessdate=2022-07-01}}</ref><ref name="День 0630">{{citeweb|url=https://day.kyiv.ua/uk/article/kultura/z-zhyttya-do-i-pislya|title=Василь Вовкун: «Українізуймо творчий процес створення опер і балетів». Розмова з генеральним директором-художнім керівником Львівської національної опери про роботу впродовж понад чотирьох місяців війни. Але не тільки|publisher=''Г-та «[[День (газета)|День]]»''|author=Тетяна КОЗИРЄВА|date=2022-06-30|lang=uk|accessdate=2022-07-04}}</ref>. Символічне закриття 100-го сезону [[Харківський академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка|Харківського академічного українського драматичного театру ім. Тараса Шевченка]] відбулося виставою «Хлібне перемир'я» [[Ковшун Олександр Миколайович|Олександра Ковшуна]], яку зіграли у [[Вінниця|Вінниці]] (2 липня)<ref name="20 хвилин 0706">{{citeweb|url=https://vn.20minut.ua/lyudi/maemo-proyti-cherez-vogon-i-vistoyati-rezhiser-oleksandr-kovshun-pro-p-11630052.html|title=Режисер Олександр Ковшун: «Маємо пройти через вогонь і вистояти»|publisher=''«20 хвилин»''|author=Валентина КИРИЛЬЧУК|date=2022-07-06|lang=uk|accessdate=2022-07-07}}</ref>. [[Закарпатський академічний обласний український музично-драматичний театр імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв]] закрив 76-й театральний сезон виставою великої сцени «Про що плачуть верби» за п'єсою [[Іван Карпенко-Карий|Івана Карпенка-Карого]] (3 липня). Свою першу прем'єру з часу провномасштабного вторгнення, музичний перформанс «Imperium delendum est» у постановці [[Захоженко Дмитро Олегович|Дмитра Захоженка]], Львівський академічний драматичний театр ім. Лесі Українки випустив 22 червня.

Відреставрована будівля театру у Сєвєродонецьку була цілеспрямовано обстріляна окупантами.

=== Липень ===
Частина театрів продовжує грати вистави, зокрема театр «Silentium» (м. [[Калуш]]) свою пластичну виставу «Добромісяці» грає у Народному домі «Просвіта»<ref name="Інформатор 0702">{{citeweb|url=https://kalush.informator.ua/2022/07/02/u-zagiryi-vidbudetsya-vystava-pro-misyacz/|title=На Загір’ї відбудеться вистава про жителів Місяця|publisher=''«Інформатор»''|author= Анна СІРИК|date=2 липня 2022|lang=uk|accessdate=5 липня 2022}}</ref>. За кордоном відбуваються читки п'єс українських авторів («Коты-біженці» Людмили Тимошенко та [[Смілянець Марина Сергіївна|Марини Смілянець]] на ресурсах Латвійської продюсерської компанії KATLZ<ref name="LRT 0708">{{citeweb|url=https://www.lrt.lt/ru/novosti/17/1735102/p-esa-koty-bezhentsy-ozhiviot-blagodaria-ukrainskim-akteram-iz-stran-baltii|title=Пьеса «Коты-беженцы» оживёт благодаря украинским актерам из стран Балтии |publisher=''«LRT.lt»''|author= |date=8 липня 2022|lang=uk|accessdate=2022-07-08}}</ref>).

Від традиційних літніх «канікул» відмовилися в [[Національний академічний театр опери та балету України імені Тараса Шевченка|Національній опері України]]<ref name="КВ 0713">{{citeweb|url=https://kievvlast.com.ua/style/natsopera-vidmovilasya-vid-litnih-kanikul-ta-prodovzhue-svij-154-j-sezon|title=Нацопера відмовилася від літніх «канікул» та продовжує свій 154-й сезон|publisher=''«Київ Влада»''|author= Георгій ПАЛУЄВ|date=13 липня 2022|lang=uk|accessdate=2022-07-21}}</ref>. Закрили сезони та підбили підсумки [[Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка]]<ref name="ДТ 0712">{{citeweb|url=https://zn.ua/ukr/CULTURE/kasovi-pokazniki-zmenshilisja-majzhe-na-100-natsionalnij-teatr-imeni-ivana-franka-zakrivajesezon-v-umovakh-vojennoho-stanu.html|title=«Касові показники зменшилися майже на 100 %»: Національний театр імені Івана Франка закриває сезон в умовах воєнного стану|publisher=''«[[Дзеркало тижня]]»''|author= Фаїна ВАУЛІНА|date=12 липня 2022|lang=uk|accessdate=2022-07-12}}</ref>, [[Закарпатський академічний обласний український музично-драматичний театр імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв]]<ref name="Закарпаття онлайн 20220630">{{citeweb|url=https://uzhgorod.net.ua/news/168696|title=Закарпатський муздрамтеатр завершує театральний сезон|publisher=''«Закарпаття онлайн»''|author= |date=2022-06-30|lang=uk|accessdate=2023-04-06}}</ref> та інші.

З 7 липня розпочав роботу театральний фестиваль [[Авіньйонський фестиваль|The Festival d'Avignon]]. Напередодні розгорівся скандал з причини запрошеного російського режисера [[Серебренніков Кирило Семенович|Кирила Серебреннікова]], де його постановка за маловідомою повістю [[Чехов Антон Павлович|Антона Чехова]] «[[Чорний чернець (повість)|Чорний чернець]]» відкрила фестиваль на сцені Папського палацу<ref name="Суспільне 0708" />. Проте, особливістю події цього року стала програма «Ukrainian Pavilion» (кураторами програми «Pavillons du Futur» в рамках Avignon La Manufacture off-festival виступили Фредерік Поті, Вероніка Склярова, Анастасія Гайшенець та Паскаль Кесьєр<ref>[https://ui.org.ua/sectors/avignon-la-manufacture-off-festival/ Українська шоу-кейс програма. «Pavillons du Futur» в рамках Avignon La Manufacture off-festival ([[Український інститут]])]</ref>), яка пройшла в рамках фестивалю, й де взяли участь три українські вистави: «Rad Room» від команди «[[Totem Dance Group]]», постдокументальний театральний проект «Н-effect» [[Саркісян Роза Володимирівна|Рози Сакрісян]] і Йоанни Віховської, опера «Чорнобильдорф» [[Григорів Роман Романович|Романа Григоріва]] та [[Разумейко Ілля Костянтинович|Іллі Разумейка]], документальні проєкти «МИ» [[Сашко Брама|Сашка Брами]] та «Крим. 5 ранку», вистава «людина?…» та «Imperium delendum est» [[Захоженко Дмитро Олегович|Дмитра Захоженка]]<ref name="ТО_МИ 0803" /><ref name="Суспільне Культура 0726">{{citeweb|url=https://youtu.be/bn3ynxmdV50|title=Dakh Daughters, акція проти Серебреннікова, культурна дипломатія&nbsp;— Україна на Авіньйоні|publisher=''«[[Суспільне Культура]]»''|author= |date=26 липня 2022|accessdate=2022-07-29}}</ref><ref name="Риболовля 0724">{{citeweb|url=http://www.t-fishing.co.ua/events/articles/myttyevosti-viyny-4/|title=Четверті 24 миттєвості війни|publisher=''Портал «[[Театральна риболовля]]»''|author=Сергій ВИННИЧЕНКО|date=24 липня 2022|accessdate=2022-07-29}}</ref><ref name="Новини Львова 0712">{{citeweb|url=http://uanews.lviv.ua/culture/2022/07/12/307283.html|title=Львівський театр представить Україну на найбільшому театральному фестивалі світу|publisher=''«Новини Львові»''|author=|date=12 липня 2022|accessdate=2022-07-29}}</ref>. Зіграли виставу «Imperium delendum est» на основній сцені Avignon Off Festival&nbsp;— La Manufacture. Український театр був вперше представлений на цьому фестивалі у рамках програми Ukrainian Pavilion. На закритті фестивалю 26 липня в офіційній програмі взяли участь «[[Dakh Daughters]]», які вже кілька місяців поспіль перебувають у європейському турі на підтримку України<ref name="ЛБ 0722">{{citeweb|url=https://lb.ua/culture/2022/07/22/523982_avinyonskiy_teatralniy.html|title=Авіньйонський театральний фестиваль: паралельні реальності|publisher=''«[[Лівий берег]]»''|author=[[Чужинова Ірина Юріївна|Ірина ЧУЖИНОВА]]|date=22 липня 2022|accessdate=2022-07-29 липня 2022}}</ref>.

Свою першу виставу готує відновлений [[Донецький академічний обласний драматичний театр]], яртистів якого було евакуйовано з [[Маріуполь|Маріуполя]] до [[Ужгород]]а. Роботу розпочато з вистави «[[Крик нації]]» про життя і долю [[Стус Василь Семенович|Василя Стуса]] за п'єсою [[Колосович Людмила Леонідівна|Людмили Колосович]], [[Біла Олена Вікторівна|Олени Білої]] та акторів театру у постановці [[Колосович Людмила Леонідівна|Людмила Колосович]]<ref name="NYT 0701">{{citeweb|url=https://www.nytimes.com/2022/07/01/world/europe/mariupol-drama-theater-ukraine.html?unlocked_article_code=AAAAAAAAAAAAAAAACEIPuonUktbfqYhkT1UbAibKWsIjolqLmOLI2LF7g3bkLTWNTjIHw_4cBoHF50fAbLZufZ4u3C6SRdlMdr8zQfg4hsluA3tQcSj66J2VhMZCZCwvtYO4Wm5xg5nGV-5mr2evYzWzdqIileDl-huPYDP1CKaI0yEjJlw285s2ZkjqjSJTvtrNFOJ02tV12PszVNstFXpbOn7877S_AA5-Od6GchjZ9gA1PuhdUjrZltKegKkSJEQQURmVCSMivhtvrY9UK9gVP63gLhA_eMaYgLoZCW1gKI7BFIQLOsqlNk7Un1ybzwklEQrL&referringSource=articleShare|title=‘Long Live the Theater’: Mariupol’s Drama Company to Perform Again|publisher=''«[[The New York Times]]»''|author= Megan SPECIA|date=1 липня 2022|accessdate=2022-07-08}}</ref><ref name="Риболовля 0704">{{citeweb|url=https://youtu.be/_JQNC9RHNPE|title=Ренесанс Маріупольського театру в Ужгороді: «Тут є театр»&nbsp;— Людмила Колосович|publisher=''Портал «[[Театральна риболовля]]»''|author= Сергій ВИННИЧЕНКО|date=4 липня 2022|accessdate=2022-07-08}}</ref><ref name="Мстудіо 0625">{{citeweb|url=https://youtu.be/mej4tRGpFJ0|title=Перша прем’єра. Підготовка розпочалася|publisher=''Телекомпанія «М-студіо»''|author= |date=25 червня 2022|accessdate=2022-07-08}}</ref><ref name="ТСН 0719">{{citeweb|url=https://youtu.be/TSlNUr6N8jA|title=Війна не на сцені: театри перетворилися на штаби опору і бомбосховища|publisher=''Спецвипуск «[[ТСН]]»''|author= |date=19 липня 2022|accessdate=2022-07-26}}</ref>. Про [[Битва за Маріуполь (2022)|Маріуполь]] говорять театральною мовою й інші колективи з самого міста. Театр авторської п'єси «Концепція» в Києві 28 липня представив виставу за документальними подіями «Обличчя кольору війна» у постановці художнього керівника і режисер театру Олексія Гнатюка<ref name="Донбас24 0720">{{citeweb|url=https://donbas24.news/news/u-kijevi-pokazut-vistavu-pro-mariupol|title=У Києві покажуть виставу про Маріуполь. 28 липня Театр авторської п'єси «Концепція» у Театрі на Подолі представить виставу за документальними подіями «Обличчя кольору війна»|publisher=''«Донбас 24»''|author= Ольга ДЕМІДКО|date=20 липня 2022|accessdate=2022-07-23}}</ref>. Прем'єра «Я норм» відбулася 1 липня у [[Харківський державний академічний театр ляльок імені В. А. Афанасьєва|Харківському театрі ляльок]]&nbsp;— вистава для підлітків та дорослих про друзів-одинадцятикласників, які переживають перші дні [[Битва за Бучу|вторгнення в Бучі]], за п'єсою Ніни Захоженко<ref>{{Cite web|title=У Харкові презентували виставу про підлітків під час війни|url=https://suspilne.media/256517-suprotiv-molitva-rozdumi-u-harkovi-prezentuvali-vistavu-pro-pidlitkiv-pid-cas-vijni/|website=Суспільне {{!}} Новини|date=2022-07-02|accessdate=2022-10-05|language=uk|first=Аліна|last=Гаєвська}}</ref>.

Директором-художнім керівником [[Сумський національний академічний театр драми та музичної комедії імені М. С. Щепкіна|Сумського національного академічного театру драми та музичної комедії ім. М. С. Щепкіна]] керівника Луганського театру [[Дорофеєв Сергій Вікторович|Сергія Дорофеєва]], а згодом й про те, що й сам театр працюватиме у [[Суми|Сумах]]<ref name="Суспільне 0720">{{citeweb|url=https://suspilne.media/262687-luganskij-teatr-pracuvatime-u-sumah/|title=Луганський театр працюватиме у Сумах|publisher=''«Суспільне»''|author= Олена РАШЕВСЬКА, Лілія ХРИСТЕНКО|date=2022-07-20|lang=uk|accessdate=2022-07-21}}</ref><ref name="Східний Варіант 0811">{{citeweb|url=https://v-variant.com.ua/article/luhanskyy-muzychno-dramatychnyy-teatr/|title=«Спільнота Відновлення»: як Луганський музично-драматичний театр відновив роботу в Сумах|publisher=''«Східний Варіант»''|author=Катерина КОСАЧ|date=2023-08-11|lang=uk|accessdate=2023-08-12}}</ref>.

На «відновлення» [[Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр імені Миколи Куліша|Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. Миколи Куліша]] в окупованому [[Херсон]]і запросили російського актора [[Гармаш Сергій Леонідович|Сергій Гармаш]], який народився в Херсоні, а 2008 року став [[Почесні громадяни Херсона|Почесним громадянином Херсона]]<ref name="Кавун 0629">{{citeweb|url=https://kavun.city/articles/221749/na-dopomogu-kolaborantam-u-hersoni-priihav-vidomij-rosijskij-aktor-pochesnij-gromadyanin-hersona|title=На «допомогу» колаборантам у Херсоні приїхав відомий російський актор: Почесний громадянин Херсона|publisher=''«Донбас 24»''|author= |date=29 червня 2022|accessdate=2022-08-25}}</ref>. Призначеним на посаду керівника Херсонського муздрам театру окупантською владою став Валерій Шелудько. Перше відео інтерв'ю із новопризначенцем поширила на своїй сторінці в соцмережі акторка [[Хохлаткіна Олена Анатоліївна|Олена Хохлаткіна]]<ref name="Главком 0721">{{citeweb|url=https://glavcom.ua/scotch/showbiz/izvestnaya-aktrisa-pokazala-zhutkoe-video-s-byvshim-ohrannikom-a-nyne-direktorom-teatra-v-hersone-862073.html|title=Известная актриса показала жуткое видео с директором театра в Херсоне&nbsp;— бывшим охранником|publisher=''«Главком»''|author= Оксана ГЕЙДОР|date=21 липня 2022|accessdate=26 липня 2022}}</ref><ref>[https://youtu.be/kd81rg9-v4I Хроніка військового часу: Валерій Шелудько в Херсонському театрі Куліша]</ref>.

=== Серпень ===
Київський актор Мартін Філдман (Віктор Стороженко) отримав серйозне поранення на [[Донеччина|Донеччині]], й потрапив до лікарні<ref name="ТСН 0723">{{citeweb|url=https://tsn.ua/glamur/aktor-storozhenko-otrimav-seryozne-poranennya-na-peredoviy-nakrili-kasetni-mini-2132368.html|title=Актор Стороженко отримав серйозне поранення на передовій: «Накрили касетні міни»|publisher=''«[[ТСН]]»''|author=|date=11 серпня 2022|lang=uk|accessdate=2022-08-13}}</ref><ref name="УП 0826">{{citeweb|url=https://www.pravda.com.ua/articles/2022/08/26/7364774/|title=Актор Віктор Стороженко з «Легіону Свободи»: Поки бомби не прилетять в Пітер та Москву, вони нічого не зрозуміють|publisher=''«[[Українська правда]]»''|author= Євген РУДЕНКО|date=26 серпня 2022|lang=uk|accessdate=2022-08-28}}</ref>.

[[Київський академічний театр юного глядача на Липках]] надає можливість побачити вистави тим, хто через стан здоров’я не може відвідати театр&nbsp;— актори грають свою репертуарну виставу «Догоридригом» у НДСЛ «[[Охматдит]]» для дітей<ref name="Укрінформ 0723">{{citeweb|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-kyiv/3535249-teatr-unogo-gladaca-pokaze-vistavu-v-ohmatdit.html|title=Театр юного глядача покаже виставу в «Охматдит»|publisher=''«[[Укрінформ]]»''|author=|date=23 липня 2022|lang=uk|accessdate=2022-07-29}}</ref>. Антрепризні вистави гастролюють країною<ref name="Кстаті 0817">{{citeweb|url=https://kstati.dp.ua/kultura/pro-lyubovniy-trikutnik-ta-inshi-figuri-foto|title=Про любовний трикутник та інші фігури|publisher=''«Кстаті+»''|author=Світлана САДОВЕНКО|date=17 серпня 2022|lang=uk|accessdate=2022-08-17|archive-date=2022-08-17|archive-url=https://web.archive.org/web/20220817105353/https://kstati.dp.ua/kultura/pro-lyubovniy-trikutnik-ta-inshi-figuri-foto}}</ref>.

Українські митці працюють за кордоном. Київський актор і режисер [[Радіонов Юрій Юрійович|Юрій Радіонов]] 4 серпня представив прем'єру моновистави «Земля Укрів» у виконанні Шорени Шонії-Радіонової в [[Манчестер]]і<ref name="Громадське радіо 0705">{{citeweb|url=https://hromadske.radio/podcasts/viyna-informatsiynyy-marafon/1055730|title=Жанри різні, але спільна тема: людина на нелюдській війні&nbsp;— режисер про моновиставу «Земля Укрів»|publisher=''«[[Громадське радіо]]»''|author=Євген САВВАТЄЄВ|date=5 липня 2022|lang=uk|accessdate=2022-07-05}}</ref><ref name="ТКК 0709">{{citeweb|url=https://hromadske.radio/podcasts/viyna-informatsiynyy-marafon/1055730|title=«Земля Укрів» під небом Британії. Сучасна українська література звучатиме у Манчестері|publisher=''«[[Театрально-концертний Київ]]»''|author=|date=9 липня 2022|lang=uk|accessdate=2022-07-09}}</ref>), у [[Гельсінкі]] пройшли Дні українського мистецтва (організатор&nbsp;— [[Фрей Ігор Станіславович|Ігор Фрей]]), куди запрошені учасники з України, Польщі та Естонії (виставу «Це все вона» зіграли [[Зюбіна Римма Анатоліївна|Римма Зюбіна]] та [[Коркушко Олег Олегович|Олег Коркушко]]<ref name="Yle 0815">{{citeweb|url=https://yle.fi/novyny/3-12577002|title=«Актори їхатимуть дві доби на автобусі, аби лише виступити у нас»&nbsp;— вже цієї суботи у Гельсінкі готуються провести День українського мистецтва|publisher=''«Yle»''|author= Galyna SERGEYEVA|date=15 серпня 2022|lang=uk|accessdate=2022-08-20}}</ref>. Серед культурно-мистецьких заходів Польщі протягом серпня&nbsp;— чимало ініціатив, які просувають українську культуру (Тиждень українського мистецтва в Познані від 24 серпня до 3 вересня), III Skovoroda Fest&nbsp;— фестиваль мультикультурної інтеграції, організований Фундацією Україна у Вроцлаві (24 серпня), до 19-ліття Театрального інституту ім. Збіґнєва Рашевського у Варшаві запрошені українські митці&nbsp;— моновистава «Річард після Річарда від львівського «[[Театр у кошику|Театру у кошику]]», реж. [[Волицька Ірина Василівна|Ірина Волицька]]; у концерті просто неба бере участь акторка Львівського академічного театру імені Леся Курбаса та учасниця гурту «[[Курбаси (гурт)|Курбаси]]» [[Рибка-Пархоменко Наталія Володимирівна|Наталка Рибка-Пархоменко]] (27 серпня)<ref name="Culture.pl 0803">{{citeweb|url=https://yle.fi/novyny/3-12577002|title=Серед культурно-мистецьких заходів, що відбуваються в різних польських містах протягом серпня – чимало ініціатив, які просувають українську культуру|publisher=''«[[Culture.pl]]»''|author= |date=3 серпня 2022|lang=uk|accessdate=2022-08-25}}</ref>. [https://teatrlesi.lviv.ua/ Львівський академічний драматичний театр імені Лесі Українки] відвідав International Theatre Festival RETROPERSPEKTYWY 2022 (Лодзь, Польща) з виставою «Imperium delendum est»<ref>{{Cite web|title=ТЕАТР ЛЕСІ У ЛОДЗІ - Театр Лесі Українки|url=https://teatrlesi.lviv.ua/teatr-lesi-u-lodzi/|website=teatrlesi.lviv.ua|accessdate=2022-12-23|language=uk}}</ref>. 

Українські митці працюють в середині країни. Театри закривають старі та відкривають нові сезони. [[Миколаївський обласний театр ляльок]] закриття театрального сезону провів онлайн 27 та 28 серпня&nbsp;— відкрив доступ до перегляду останньої прем'єри сезону «Цирк братця Кролика» (реж. Гліб Тюпін) та підбив підсумки 51-го сезону<ref>{{YouTube|mIxxAvePV-A|Закриття театрального сезону у форматі онлайн (Миколаївський театр ляльок)|logo=1}}</ref>. Театр «[[Дніпровський академічний театр драми і комедії|ДраміКом]]» ([[Дніпро (місто)|Дніпро]]) 5 серпня розпочав свій третій «Оксамитовий сезон», в рамках якого заплановано 37 подій<ref name="Город 0804">{{citeweb|url=https://gorod.dp.ua/news/207882|title=Театр «ДраміКом» розпочинає третій «Оксамитовий сезон» і готує три прем’єри|publisher=''«Gorod.dp.ua»''|author= |date=4 серпня 2022|accessdate=2022-08-10}}</ref><ref name="11 канал 0805">{{citeweb|url=https://youtu.be/2DE0n8I8qoM|title=Дніпровський «Драміком» розпочав третій «Оксамитовий сезон»|publisher=''«11 канал»''|author= |date=5 серпня 2022|accessdate=2022-08-10}}</ref>. З 6 серпня виставою «Кефір, зефір і кашемір» відкрив ювілейний 25-й сезон київський [[Новий український театр|Театр на Михайлівській]], від 7 серпня починає працювати театр «Сонечко» (відкрилися виставою «Канікули у великому місті»)<ref name="Риболовля 0803">{{citeweb|url=https://youtu.be/tZDPSnDLBm4|title=Віталій Кіно про театральний банер і підсумки 24-го сезону Театру на Михайлівській|publisher=''Портал «[[Театральна риболовля]]»''|author= Сергій ВИННИЧЕНКО|date=3 серпня 2022|accessdate=2022-08-05}}</ref><ref name="Kyiv Daily 0805">{{citeweb|url=https://kyivdaily.com.ua/teatr-na-myhajlivskij/|title=Театр на Михайлівський відкриває ювілейний сезон|publisher=''«Kyiv Daily»''|author=|date=5 серпня 2022|lang=uk|accessdate=2022-08-05}}</ref><ref name="Укрінформ 0809">{{citeweb|url=https://hromadske.radio/podcasts/viyna-informatsiynyy-marafon/1055730|title=Столичний Театр на Михайлівській відкрив 25-й сезон|publisher=''«[[Укрінформ]]»''|author=|date=9 серпня 2022|lang=uk|accessdate=2022-08-11}}</ref>. Також від 7 серпня розпочав роботу [[Одеський академічний театр музичної комедії імені М. Водяного]]&nbsp;— протягом серпня в репертуарі концерт «Наша сила&nbsp;— наша пісня» та музична комедія «За двома зайцями»<ref name="Новини.LIVE 0810">{{citeweb|url=https://novyny.live/odessa/odesskaia-muzkomediia-otkryla-novyi-teatralnyi-sezon-51507.html|title=Одеська Музкомедія відкрила новий театральний сезон|publisher=''«Новини.LIVE»''|author= Світлана ДОВЖУК|date=10 серпня 2022|lang=uk|accessdate=2022-08-16}}</ref>. [[Івано-Франківський національний академічний обласний музично-драматичний театр імені Івана Франка]] 14 серпня розпочинає 84-й театральний сезон з благодійного показу мистецького проєкту «Бій за Україну» у місті [[Тернопіль]], на рідній сцені в [[Івано-Франківськ]]у&nbsp;— 16 серпня<ref name="Укрінформ 0808">{{citeweb|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3545825-frankivskij-dramteatr-vidkrie-teatralnij-sezon-proektom-bij-za-ukrainu.html|title=Франківський драмтеатр відкриє театральний сезон проєктом «Бій за Україну»|publisher=''«[[Укрінформ]]»''|author=|date=8 серпня 2022|lang=uk|accessdate=2022-08-08}}</ref><ref name="Репортер 0812">{{citeweb|url=https://report.if.ua/lyudy/zhodnyh-rosiyan-hlopci-na-pidborah-i-bij-za-ukrayinu-na-popivani-u-frankivskomu-dramteatri-rozpovily-pro-start-84-sezonu/|title=Жодних росіян, хлопці на підборах і «Бій за Україну» на Попівані. У Франківському драмтеатрі розповіли про старт 84 сезону|publisher=''«Репортер»''|author= Ольга СУРОВСЬКА|date=12 серпня 2022|lang=uk|accessdate=2022-08-13}}</ref>, 24 серпня «Бій за Україну»&nbsp;— на горі [[Піп Іван (Чорногора)|Піп Іван]]<ref name="Курс 0812">{{citeweb|url=https://kurs.if.ua/politic/frankivskyj-dramteatr-pokazhe-bij-za-ukrayinu-na-gori-pip-ivan-u-den-nezalezhnosti/|title=Франківський драмтеатр покаже «Бій за Україну» на горі Піп Іван у День Незалежності|publisher=''«Курс»''|author= |date=12 серпня 2022|lang=uk|accessdate=2022-08-14}}</ref>. З 12 серпня відновлює показ вистав [[Сумський національний академічний театр драми та музичної комедії імені М. С. Щепкіна]]<ref name="ЦУКР 0812">{{citeweb|url=https://cukr.city/people/2022/aktory-iz-luhanshchyny/|title=Два театри. Як актори з Луганщини переїхали до Сум|publisher=''«ЦУКР»''|author= Олександр ТОКАР|date=12 серпня 2022|lang=uk|accessdate=2022-08-14}}</ref>. Свій 103-й сезон [[Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка]] розпочинає виставами [[Богомазов Дмитро Михайлович|Дмитра Богомазова]] (14-го&nbsp;— «Morituri te salutant» на камерній сцені, 23-го&nbsp;— «Украдене щастя» на основній)<ref name="Marieclaire 0814">{{citeweb|url=https://marieclaire.ua/lifestyle/652449|title=Чоловік говорить: актор театру і кіно Олексій Богданович|publisher=''«[[Marie Claire]]»''|author= Юлія ВЕБЕР|date=14 серпня 2022|accessdate=2022-08-20}}</ref>. Ювілейний 35-й сезон [[Львівський академічний театр імені Леся Курбаса]] відкриває 19 серпня виставою «Амнезія, або маленькі подружні злочини». Виставою «Вій 2.0» відкрив 20 серпня 92-й сезон [[Хмельницький обласний український музично-драматичний театр імені Михайла Старицького]]<ref name="Кишеньковий Театр 0820">{{citeweb|url=https://youtu.be/0JHdwy__u2U|title=Відкриття 92го театрального сезону в театрі ім. М. Старицького Хмельницький театральний #6|publisher=''«Кишеньковий Театр»''|author= [[Гусаков Дмитро Сергійович|Дмитро ГУСАКОВ]]|date=20 серпня 2022|accessdate=2022-08-20}}</ref>. Про роботу українських хореографів під час війни «[[The New York Times]]» (Ганна Виноградова, Микита Бей-Кравченко, Христина Шишкарьова, Ярослав Кайнар, Віктор Рубан)<ref name="NYT 0824">{{citeweb|url=https://www.nytimes.com/2022/08/24/arts/dance/modern-dance-ukraine.html|title=What Does a Dancing Body Feel Like in Ukraine? ‘I Am a Gun.’|publisher=''«[[The New York Times]]»''|author= Gia Kourlas|date=24 серпня 2022|lang=en|accessdate=2022-08-24}}</ref>.

[[Донецький академічний обласний драматичний театр]] вівіз свою виставу «Крик нації» на гастролі до [[Хуст]]а, [[Львів|Львова]]<ref name="Еспресо 0816">{{citeweb|url=https://zahid.espreso.tv/vidnovleniy-mariupolskiy-teatr-pokazhe-u-lvovi-krik-natsii|title=Відновлений Маріупольський театр покаже у Львові «Крик нації»|publisher=''«Захід [[Еспресо TV]]»''|author= |date=16 серпня 2022|accessdate=2022-08-25}}</ref><ref name="Дивись 0816">{{citeweb|url=https://dyvys.info/2022/08/16/u-lvovi-vidbudetsya-vystava-mariupolskogo-teatru/|title=У Львові відбудеться вистава Маріупольського театру|publisher=''«Дивись»''|author= Софія ДУДАР|date=16 серпня 2022|accessdate=2022-08-25}}</ref><ref name="Львівська ОДА 0823">{{citeweb|url=https://loda.gov.ua/news/38356|title=У Львові виступив з прем'єрою Донецький обласний академічний драматичний театр міста Маріуполя|publisher=''«Департамент з питань культури, національностей та релігій [[Львівська ОДА|Львівської ОДА]]»''|author= |date=23 серпня 2022|accessdate=2022-08-25}}</ref><ref name="Еспресо 0824">{{citeweb|url=https://zahid.espreso.tv/aktori-rozbomblenogo-teatru-v-mariupoli-prozhili-krik-natsii-na-lvivskiy-stseni-foto|title=Актори розбомбленого театру в Маріуполі прожили «Крик нації» на львівській сцені|publisher=''«Захід [[Еспресо TV]]»''|author= Ярина КОВАЛЬ|date=24 серпня 2022|accessdate=2022-08-25}}</ref>, [[Краків|Кракова]].

Протягом серпня з'являються одразу два огляди театральних вистав. В рубриці «Гід» «The Village» збирає вистави різних років на тему війни («Погані дороги», «Саша, винеси сміття» та «Спроба любити» Тамари Трунової, «Обличчя кольору війна» Олексія Гнатюка, «Сірі бджоли» Віталія Малахова, «Покоління Пепсі», «Реконструкція», «Я, війна і пластикова граната», «Цап-ка-цап» Андрія Білоуса, «Війна» Давида Петросяна, «7’я», «Кураж» Олексія Скляренка, «Україна в огні», «Двоє»)<ref name="The Village 0820">{{citeweb|url=https://www.the-village.com.ua/village/culture/culture-guide/329539-vistavi-pro-viynu|title=Ворожбит, Брехт і Довженко. 14 вистав київських театрів про війну|publisher=''«The Village»''|author= Олена ПАНЧЕНКО|date=20 серпня 2022|accessdate=2022-08-28}}</ref>. «[[Театрально-концертний Київ]]» зосередився на зборі знакових прем'єр, які відбулися з 24 лютого («Саша, винеси сміття» Максима Голенка, «Бій за Україну» Ростислава Держипільського, «Крик нації» Людмили Колосович, «Карпатський Раж» Дмитра Леончика, «Ми з України» проєкт сценічних читань Київського театру ім. Лесі Украінки, «Тіні забутих предків» Романа Козака, «Цап-ка-Цап» Андрія Білоуса, «Калігула» Івана Уривського, «Imperium delenda» («Імперія має впасти») Дмитра Захоженка, «Обличчя кольору війни» Олексія Гнатюка, «Куди я з вами не піду» Григорія Манукова, «З цією виставою щось не так» Емі Марчант, «Безіменна Зірка» Євгена Лунченко, «Зальот» Юрія Радіонова<ref name="ТКК 0826">{{citeweb|url=https://www.tkk.media/prem-iery-mizh-syrenamy/|title=Прем’єри між сиренами. 15 знакових вистав воєнно-театрального сезону  |publisher=''«[[Театрально-концертний Київ]]»''|author= |date=26 серпня 2022|accessdate=2022-08-28}}</ref>.

==== Театральні скандали ====
Громадське обурення викликала поява в серпневому репертуарі [[Одеський національний академічний театр опери та балету|Одеського національного академічного театру опери та балету]] балета «{{не перекладено|Маскарад (Хачатурян)|Маскарад|ru|Маскарад (Хачатурян)}}» за мотивами {{не перекладено|Маскарад (п'єса)|однойменної драми|ru|Маскарад (пьеса)}} російського поета [[Лермонтов Михайло Юрійович|Михайла Лермонтова]] на музику радянського композитора [[Хачатурян Арам Ілліч|Арама Хачатуряна]]. Увечері 17 серпня театр повідомив про відміну запланованого показу на 19 серпня<ref name="Укрінформ 0422">{{citeweb|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3553034-maskarad-odeska-opera-vze-ne-pidtancovue-rosii.html|title=«Маскарад»: Одеська опера вже не підтанцьовує росії|publisher=''«[[Укрінформ]]»''|author= Валентина САМЧЕНКО|date=18 серпня 2022|accessdate=2022-08-18}}</ref>.

Черговий скандал стався навколо повідомлення про виставу «Майстер та Маргарита» у постановці Валерія Беляковича 15 жовтня у Празі (Чехія), де українські актори мають її грати російською мовою. В епіцентрі скандалу опинилася [[Сумська Ольга В'ячеславівна|Ольга Сумська]]<ref name="Букви 0826">{{citeweb|url=https://bykvu.com/ua/show/olha-sumska-zihraie-u-spektakli-maister-ta-marharyta-postanovky-rezhysera-z-rosii-u-merezhi-obureni/|title=«Маскарад»: Одеська опера вже не підтанцьовує росії|publisher=''«[[Букви (інформагентство)|Букви]]»''|author= |date=26 серпня 2022|accessdate=2022-08-28}}</ref>.

Нова фаза скандальної історії навколо «захоплення влади» у [[Київський академічний театр ляльок|Київського академічного театру ляльок]] настала після опубліковаого інтерв'ю директора&nbsp;— художнього керівника [[Гулий Ігор Сергійович|Ігоря Гулого]] порталу «[[Театрально-концертний Київ]]» від 12 серпня<ref name="ТКК 0812">{{citeweb|url=https://www.tkk.media/za-lashtunkamy-teatru-v-umovakh-vijny/|title=Мультикультурне майбутнє «Замку на горі». Очільник столичного Академічного театру ляльок Ігор Гулий&nbsp;— про складнощі роботи в умовах воєнного стану, непопулярні рішення, продиктовані скороченням фінансування, та можливості працювати поза основним майданчиком|publisher=''«[[Театрально-концертний Київ]]»''|author= |date=12 серпня 2022|accessdate=2022-08-25}}</ref>. Реакцією на нього став розлогий коментар на сторінках того самого видання, який дав актор театру Роман Молодій від імені колективу<ref name="ТКК 0823">{{citeweb|url=https://www.tkk.media/za-lashtunkamy-teatru-v-umovakh-vijny/|title=За лаштунками театру в умовах війни. Альтернативне бачення ситуації, що склалася в «Замку на горі»|publisher=''«[[Театрально-концертний Київ]]»''|author= |date=23 серпня 2022|accessdate=2022-08-25}}</ref>.

==== День Незалежності України ====
Виходячи з підвищеної загрози до [[День Незалежності України|Дня Незалежності України]] з боку країни-агресора, проведення масових заходів скасовано, заплановані вистави&nbsp;— перенесені.

[[Миколаївський академічний художній драматичний театр]] 25 серпня відкрв сцену в укритті, де першою виставою показав театралізовану концертну програму «Україна переможе» (реж. Віктор Мозговий)<ref name="Новини N 0825">{{citeweb|url=https://novosti-n.org/ua/news/U-mykolayivskomu-teatri-vidkryly-sczenu-v-ukrytti-fotoreportazh--249383|title=У миколаївському театрі відкрили сцену в укритті|publisher=''«Новини N»''|author= |date=25 серпня 2022|accessdate=2022-08-28}}</ref> Митці виходили в етери із оглядом поточної ситуації та візією майбутнього країни та мистецтва ([[Липовська Любов Василівна|Люба Липовська]]<ref name="Інформатор 0824">{{citeweb|url=https://kalush.informator.ua/2022/08/24/lyubov-lypovska-pro-nezalezhnist-kompleks-menshovartosti-i-sylu-ukrayincziv-intervyu/|title=Любов Липовська про незалежність, комплекс меншовартості і силу українців|publisher=''«Інформатор»''|author= |date=24 серпня 2022|accessdate=2022-08-25}}</ref> тощо).

=== Вересень ===
Відкриття сезонів. На початку вересня відкрив 155-й сезон [[Національний академічний театр опери та балету України імені Тараса Шевченка]]<ref name="ВК 091024">{{citeweb|url=https://vechirniy.kyiv.ua/news/71890/|title=Не можемо пропагувати музичну культуру країни, яка сьогодні агресивно воює проти нас, — головний режисер Національної опери|publisher=''«[[Вечірній Київ]]»''|author= Тетяна АСАДЧЕВА|date=24 вересня 2022|lang=uk|accessdate=2022-09-29}}</ref>. [[Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра]] сезон відкрив комедією «З цією виставою щось не так» в [[Рига|Ризі]] (на сцені театру Дайлес), з 10 вересня&nbsp;— вистави й на київській сцені театру<ref name="ВК 0910">{{citeweb|url=https://vechirniy.kyiv.ua/news/71314/|title=Київський театр на лівому березі відкриває сезон та представить виставу у Німеччині|publisher=''«[[Вечірній Київ]]»''|author= Марія КАТАЄВА|date=2022-09-10|lang=uk|accessdate=2022-09-07}}</ref>. Також 1 вересня відкрив свій 44-й сезон [[Київський національний академічний Молодий театр]]. Прем'єрою вистави «Дякую» розпочав роботу 4 вересня [[Київський академічний театр «Золоті ворота»]]. [[Вінницький обласний академічний український музично-драматичний театр імені Миколи Садовського]] відкрив 89-й сезон рок-оперою «Біла ворона» 8 вересня, 35-й сезон [[Київська академічна майстерня театрального мистецтва «Сузір'я»]] розпочинає 10 вересня виставою «Куди я з вами не піду», 76-й сезон [[Мукачівський драматичний театр|Мукачівського драматичного театра]] розпочинається 11 вересня казкою «Жила-була Сироїжка» (реж. Тетяна Курта) та комедією «Дівич-вечір, або Як ти там?"» (реж. [[Душин Кирило Юрійович|Кирило Душин]]), 92-й театральний сезон [[Чернівецький музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської]] відкрив 15 вересня драматичною поемою «Ніч на полонині» Олександра Олеся<ref name="АСС 0901">{{citeweb|url=https://acc.cv.ua/news/chernivtsi/noviy-92-iy-sezon-u-cherniveckomu-teatri-yaku-premeru-pidgotuvali-87657|title=Новий 92-ий сезон у чернівецькому театрі: яку прем'єру підготували|publisher=''«АСС»''|author=|date=2022-09-01|lang=uk|accessdate=2022-09-07}}</ref>, 17 вересня 88-й сезон традиційним гала-концертом відкрив [[Київський національний академічний театр оперети]]<ref name="ВК 0917">{{citeweb|url=https://vechirniy.kyiv.ua/news/71553/|title=Київська оперета відкриває театральний сезон та готує прем’єри|publisher=''«[[Вечірній Київ]]»''|author= Марія КАТАЄВА|date=2022-09-17|lang=uk|accessdate=2022-09-18}}</ref>.

Під час візиту [[Зеленська Олена Володимирівна|Олени Зеленської]] до Нью-Йорку, відбулася її зустріч із генеральним директором [[Метрополітен-опера]] {{не перекладено|Пітер Гелб|Пітером Гелбом|en|Peter Gelb}} і його дружиною, диригенткою {{не перекладено|Кері-Лінн Вілсон|Кері-Лінн Вілсон|en|Keri-Lynn Wilson}}. За підсумками зустрічі було обговорено декілька спільних з Метрополітен-опера проєктів, зокрема замовлення й написання опери та започаткування регулярної програми стажувань для українських фахівців з оперної сфери<ref name="ЛБ 0924">{{citeweb|url=https://lb.ua/culture/2022/09/24/530492_ukraina_initsiyuie_spilniy_proiekt_z.html|title=Україна ініціює спільний проєкт з Метрополітен-опера у Нью-Йорку|publisher=''«[[Лівий берег]]»''|author= Наталка ЛОТОЦЬКА|date=2022-09-24|lang=uk|accessdate=2022-10-17}}</ref>.

Від ракетного удару ракетою [[С-300]] постраждала будівля [[Миколаївський академічний художній драматичний театр|Миколаївського академічного художнього драматичного театру]].

==== Альтернативні театральні майданчики ====
Ініціативна група активних криворіжців Павла Осікова та Дениса Чигірьова обладнала бомбосховище у [[Кривий Ріг|Кривому Розі]] під арт-прострі. Театральні вистави, музичні та поетичні вечори організовуються у сховищу під землею. Затишну атмосферу у сховищі «Бомбік» створила криворіжанка Світлана Остапчук<ref name="KRIVBASS.CITY 0910">{{citeweb|url=http://krivbass.city/news/view/improvizatsiya-u-bomboshovishhi-krivorizhtsi-zbirayut-koshti-dlya-zsu-ta-daruyut-radist-mirnim-meshkantsyam|title=Імпровізація у бомбосховищі: криворіжці збирають кошти для ЗСУ та дарують радість мирним мешканцям|publisher=''«KRIVBASS.CITY»''|author= Ольга КРАМАРЕНКО|date=10 вересня 2022|lang=uk|accessdate=2022-09-28}}</ref><ref name="Риболовля 0910">{{citeweb|url=https://youtu.be/71ncR_n02Mg|title=«Робимо театр з бомбосховищ»&nbsp;— арт-простір «Бомбік» у Кривому Розі|publisher=''Портал «[[Театральна риболовля]]»''|author= Сергій ВИННИЧЕНКО|date=26 вересня 2022|lang=uk|accessdate=2022-09-28}}</ref>.

==== Театральні скандали ====
Скандал розгорівся навколо припинення контракту із актором [[Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької|Національного академічного українського драматичного театру ім. Марії Заньковецької]] [[Сніцарчук Андрій Юрійович|Андрієм Сніцарчуком]], який служить у лавах 103-ї окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ<ref name="Варта 0910">{{citeweb|url=https://varta1.com.ua/news/z-lvivskogo-teatru-zvilnyayut-artista-yakiy-voyuie-za-ukrayinu_353087.html|title=З львівського театру звільняють артиста, який воює за Україну|publisher=''«Варта»''|author=|date=10 вересня 2022|lang=uk|accessdate=2022-09-13}}</ref>.

Під час прес-конференцію 19 вересня 2022 року в «[[Укрінформ]]і» Геннадій Яворовський, заступник директора Департаменту культури [[КМДА]]&nbsp;— начальник управління економіки та фінансів заявив про низку незаконних схеми в культурній сфері столиці, зокрема йшлося про проведення арендних заходів у приміщеннях [[Лук'янівський народний будинок#Київська мала опера|Малій опері]], гроші з яких за документами не показуються, [[Київський національний академічний театр оперети]], в якому нараховуються «мертві душі» та під час військово часу використовують гастролі для виїзду за кордон чоловіків призовного віку<ref name="Укрінформ 0919">{{citeweb|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-presshall/3572055-ci-zajmautsa-u-departamenti-kulturi-kmda-nekulturnimi-spravami.html|title=Чи займаються у Департаменті культури КМДА некультурними справами?|publisher=''«[[Укрінформ]]»''|author= |date=19 вересня 2022|lang=uk|accessdate=2022-09-21}}</ref><ref name="КВ 0920">{{citeweb|url=https://kievvlast.com.ua/text/stolichnij-departament-kulturi-shtormit-rozpochati-rozsliduvannya-po-novih-kriminalnih-spravah-ta-vnutrishni-sluzhbovi-rozsliduvannya|title=Столичний Департамент культури штормить: розпочаті розслідування по нових кримінальних справах та внутрішні службові розслідування|publisher=''«КиївВлада»''|author= Аннабела МОРІНА|date=20 вересня 2022|lang=uk|accessdate=2022-09-20}}</ref><ref name="Big Kyiv 0920">{{citeweb|url=https://bigkyiv.com.ua/u-departamenti-kultury-kmda-rozkazaly-pro-korupcziyu-ta-kryminalni-spravy/|title=У Департаменті культури КМДА розказали про корупцію та кримінальні справи|publisher=''«Big Kyiv»''|author= |date=20 вересня 2022|lang=uk|accessdate=2022-09-20}}</ref>.

На сесії [[Харківська обласна рада|Харківської обласної ради]] 20 вересня депутати провалили голосування за перейменування [[Харківський академічний російський драматичний театр імені О. С. Пушкіна|Харківського академічного російського драматичного театру ім. Олександра Пушкіна]]: не зібрали потрібної кількості голосів ані пропозиція вилучити з назви театру слово «російський», ані «російський» та «Пушкіна»<ref name="2day 0920">{{citeweb|url=https://2day.kh.ua/ua/kharkow/kharkivskyy-teatr-pushkina-ne-zmohly-pozbavyty-rosiyskoyi-nazvy|title=Харківський театр Пушкіна не змогли позбавити російської назви|publisher=''«2day.kh.ua»''|author= |date=20 вересня 2022|lang=uk|accessdate=2022-09-20}}</ref><ref name="Times Kharkiv 0920">{{citeweb|url=https://times.kharkiv.ua/2022/09/20/teatr-u-harkovi-zalishivsya-j-rosijskim-j-imeni-pushkina/|title=Театр у Харкові залишився й «російським», й «імені Пушкіна»|publisher=''«Times Kharkiv»''|author= |date=20 вересня 2022|lang=uk|accessdate=2022-09-20}}</ref><ref name="Культура 0920">{{citeweb|url=https://youtu.be/EA089fBuFXc|title=«Пушкін має до цього театру такий же стосунок, як і до України»&nbsp;— режисерка Ольга Турутя-Прасолова|publisher=''«Суспільне Культура»''|author= |date=29 вересня 2022|lang=uk|accessdate=2022-09-29}}</ref>.

=== Жовтень ===
Відновив репетиції [[Харківський академічний російський драматичний театр імені О. С. Пушкіна]]<ref name="Суспільне 1009">{{citeweb|url=https://youtu.be/kplplLuCV8o|title=Пошкоджений внаслідок обстрілів театр імені Пушкіна у Харкові відновив репетиції|publisher=''«Суспільне Харків»''|author= |date=9 жовтня 2022|lang=uk|accessdate=2022-10-17}}</ref>. Першу прем'єру воєнну прем'єру представив в Києві [[Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр імені Миколи Куліша]]<ref name="ВК 1009">{{citeweb|url=https://vechirniy.kyiv.ua/news/72765/|title=Херсонський театр презентує у Києві виставу про окупацію|publisher=''«[[Вечірній Київ]]»''|author= Марія КАТАЄВА|date=14 жовтня 2022|lang=uk|accessdate=2022-10-17}}</ref><ref name="Риболовля 1016">{{citeweb|url=https://youtu.be/W6vBcBXHook|title=«Лишитись (не) можна…» Євгена Резніченка у Херсонському театрі Куліша|publisher=''Портал «[[Театральна риболовля]]»''|author= Сергій ВИННИЧЕНКО|date=16 жовтня 2022|accessdate=2022-10-17}}</ref><ref name="ТСН 1017">{{citeweb|url=https://youtu.be/BGCHR7AxTM0|title=Театрали з Херсона&nbsp;— про жахи окупації та неймовірні історії порятунку|publisher=''Портал «[[ТСН]]»''|author= |date=17 жовтня 2022|accessdate=2022-10-17}}</ref>. Свій 52-й сезон [[Херсонський обласний театр ляльок]] відкрив у місті [[Коломия]]. Зіграти дитячу виставу «Дуже невихований кіт» стало можливим завдячуючи прихистку [[Коломийський академічний обласний український драматичний театр імені Івана Озаркевича|Коломийського драматеатру]] та декораціям від [[Рівненський академічний обласний театр ляльок|Рівненського театру ляльок]]<ref name="Місто 1013">{{citeweb|url=https://mi100.info/2022/10/13/hersonskyj-teatr-lyalok-vidkryv-novyj-sezon-u-kolomyyi-video/|title= Херсонський театр ляльок відкрив новий сезон у Коломиї|publisher=''«Місто»''|author=Юлія ДЕРЕВ'ЯНКО|date= 2022-10-13|lang=uk|accessdate=2023-01-25}}</ref>.

Гастролі Україною втіли [[Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр імені Миколи Куліша]]&nbsp;— відновлену моновиставу показали у Миколаєві<ref name="Свідок 1024">{{citeweb|url=https://svidok.info/ru/news/67820|title=У Миколаєві презентували моновиставу про долю переселенців та частували глядачів борщем|publisher=''«Свідок»''|author= |date=24 жовтня 2022|lang=uk|accessdate=2022-10-25}}</ref>, Одесі. Проєкти воєнного часу реалізовує львівська «[[Галереї сценографії]]»<ref name="PROТеатр 1022">{{citeweb|url=https://newsproteatr.blogspot.com/2022/10/realizovani-projecty-galerei-scenografii-pid-chas-viiny.html|title=Реалізовані проєкти Галереї Сценографії під час війни|publisher=''«PROТеатр»''|author= : Богдан ПОЛІЩУК|date=22 жовтня 2022|lang=uk|accessdate=2022-10-25}}</ref>. Концерт «Музичні мости Литва&nbsp;— Україна» відбувся 15 жовтня у [[Паневежис]]і в рамках спільного проєкту Музичного театру м. Паневежис та [[Вінницький обласний академічний український музично-драматичний театр імені Миколи Садовського|Вінницького обласного академічного українського музично-драматичного театру ім. Миколи Садовського]]<ref name="20 хвилин 1028">{{citeweb|url=https://vn.20minut.ua/Kult-podii/vidchuli-nadzvichaynu-pidtrimku-u-litvi-aktori-teatru-sadovskogo-pro-t-11705398.html|title=«Відчули надзвичайну підтримку у Литві!» Актори театру Садовського про тріумфальні гастролі у Паневежисі|publisher=''Портал «20 хвилин»''|author= Валентина КИРИЛЬЧУК|date=28 жовтня 2022|accessdate=2022-10-30}}</ref>.

У пішохідний тур зі Львова до Харкова 20 жовтня вирушив актор харківського «[[Театр 19|Театру 19]]» Микола Михальченко, для збору гроші для медичного добровольчого батальйону «[[Медичний батальйон «Госпітальєри»|Госпітальєри]]»<ref name="Суспільне 1028">{{citeweb|url=https://suspilne.media/302868-ludi-nadihautsa-moim-slahom-aktor-jde-zi-lvova-do-harkova-sob-zibrati-miljon-griven-gospitaleram/|title=Актор йде зі Львова до Харкова, щоб зібрати мільйон гривень «Госпітальєрам»|publisher=''«Суспільне»''|author= Альона РЯЗАНЦЕВА, Маргарита ДЕЖКІНА, Людмила ПАВЛЕНКО|date=28 жовтня 2022|accessdate=2022-10-30}}</ref>.

Протягом місяця стало відомо про те, що залишають керівні посади очільниця [[Київський академічний театр «Золоті ворота»|Київського академічного театру «Золоті ворота»]] [[Ромашенко Оксана Геннадіївна|Ксенія Ромашенко]] (19 жовтня), керівник [[Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра|Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра]] [[Жирков Станіслав Ігорович|Станіслав Жирков]] (21 жовтня)<ref name="Mind 1025">{{citeweb|url=https://mind.ua/publications/20248652-teatri-kieva-gotuyutsya-do-zimi-chi-bude-teplo-v-zali-ta-chi-zrostut-cini-na-kvitki|title=Театри Києва готуються до зими: чи буде тепло в залі та чи зростуть ціни на квитки|publisher=''«Mind.ua»''|author= Володимир ЗАЙОНЧКОВСЬКИЙ|date=2022-10-25|accessdate=2022-10-30}}</ref><ref name="Гончарова 2023">{{citeweb|url=https://youtu.be/bXCU7UNOxrY|title=ВІТАЛІНА БІБЛІВ: про 33 дні в бомбосховищі, звільнення Київської обл., Стаса Жиркова та театр|publisher=''«Гончарова Подкаст»''|author= [[Гончарова Тетяна Іванівна|Тетяна ГОНЧАРОВА]]|date= 2023-01-17|accessdate=2023-01-20}}</ref>.

[[Львівський академічний драматичний театр імені Лесі Українки]] відвідав з гастролями французькі національні театри і провів три покази вистави «Imperium delendum est» у містах [[Віллербанн]]<ref>{{Cite web|title=Imperium delendum est|url=https://www.tnp-villeurbanne.com/manifestation/imperium-delendum-est/|website=Théâtre National Populaire|accessdate=2022-12-26|language=fr-FR}}</ref>, [[Сент-Етьєн]]<ref>{{Cite web|title=IMPERIUM DELENDUM EST (L’empire doit être détruit) {{!}} La Comédie de Saint-Étienne|url=https://www.lacomedie.fr/evenement/imperium-delenda-est/|website=www.lacomedie.fr|date=2022-09-02|accessdate=2022-12-26|language=fr-FR}}</ref> та [[Валанс (Дром)|Валанс]]<ref>{{Cite web|title=Imperium Delendum Est – Dmytro Zakhozhenko ← La Comédie de Valence, Centre Dramatique National Drôme-Ardèche|url=https://www.comediedevalence.com/saison_22-23/imperium-delendum-est|website=La Comédie de Valence, Centre Dramatique National Drôme-Ardèche|date=2022-09-07|accessdate=2022-12-26|language=fr-FR}}</ref> у рамках спеціальної програми Contre-Sens («Хибне тлумачення») одного з найбільших театральних фестивалів Франції Sens Interdits («Заборонені сенси»). Ця спецпрограма є оперативною реакцією фестивалю на повномасштабне вторгнення Росії в Україну<ref>{{YouTube|2H3Nl6adfxM|Дмитро Захоженко, головний режисер театру Лесі Українки, режисер вистави «Imperium Delendum Est» (Медіацентр Україна, 1 листопада 2022)|logo=1}}</ref><ref>{{Citation|title=IMPERIUM DELENDUM EST {{!}} Відгуки на французьку прем‘єру вистави львівського театру|url=https://www.youtube.com/watch?v=N1DKMILlQV4|accessdate=2022-12-26|language=uk-UA}}</ref>. З цією ж виставою театр відвідав фестиваль URBANG! Festival 2022 у [[Кельн]] ([[Німеччина]])<ref>{{Cite web|title=Imperium delenda est – Lieder, Gedichte, Geständnisse, Flüche und ein Witz|url=https://freihandelszone.org/events/imperium-delenda-est/|accessdate=2022-12-26|language=de-DE}}</ref>.

У VI Міжнародному театральному фестивалі «Напрямок&nbsp;— Схід» ([[Білосток]]), який орієнтується на культуру пограниччя, взяли участь театри з України, Литви, Білорусі, Македонії та Вірменії. Представники від України&nbsp;— вистава «Клас» (реж. [[Жирков Станіслав Ігорович|Стас Жирков]], [[Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра]]), «Ін-Ші» (реж. Андра Каваліускайте, [[Київський академічний театр «Золоті ворота»]])<ref name="Польське Радіо 1017">{{citeweb|url=https://www.polskieradio.pl/398/7861/Artykul/3056401,Ксенія-Ромашенко-«Від-перших-хвилин-вистави-глядач-є-безпосереднім-учасником»|title=Ксенія Ромашенко: «Від перших хвилин вистави глядач є безпосереднім учасником»|publisher=''«[[Польське Радіо]]»''|author= Володимир ГАРМАТЮК|date=17 жовтня 2022|accessdate=2022-11-04}}</ref>.

Представники театрів Одеси взяли участь у заході «Ukraine Media Center Odesa», де обговорили питання «Як театральне мистецтво переосмислює російсько-українську війну». Участь в обговоренні взяли Юрій Ющенко (керівник літературної частини Одеського академічного театру ляльок), Лілія Штекель (керівник літературно-драматургічної частини Одеського театру юного глядача імені Юрія Олеші), Валерія Федотова (режисерка Українського театру, Тетяна Орел (керівник відділу реклами та зв'язків з громадськістю ОАТМК ім.М.Водяного), Ігор Чернецький (диригент Одеського театру опери і балету), Олена Шаврук (представник Театру Перуцького), та в режимі онлайн долучився Олег Шевчук (актор і режисер «Театру на Чайній»)<ref name="UMC Odesa 1028">{{citeweb|url=https://youtu.be/bdf3lIw4By8|title=Як театральне мистецтво переосмислює російсько-українську війну|publisher=''«Ukraine Media Center Odesa»''|author= |date=28 жовтня 2022|accessdate=2022-11-26}}</ref>.

==== Театральні скандали ====
За результатами перевірки, державна аудиторська служба виявила неефективне управління та витрату коштів [[Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької|Національного театру імені Марії Заньковецької]], зокрема, включення до репертуару театру високобюджетних театральних заходів, без проведення належної оцінки глядацького попиту, призвело до неефективних витрат підприємства в сумі 433,9 тис. гривень<ref name="ГалІнфо 1020">{{citeweb|url=https://galinfo.com.ua/news/zvorotnyy_dohid_yaku_u_lvivskomu_teatri_provalyly_vystavu_za_milyon_390958.html|title=Зворотний дохід: у львівському театрі провалили виставу за мільйон|publisher=''«ГалІнфо»''|author= |date=20 жовтня 2022|accessdate=2022-10-30}}</ref>.

Розпорядженням голови [[Чернівецька обласна рада|Чернівецької обласної ради]] [[Бойко Олексій Сергійович|Олексія Бойко]] про перевірку діяльності [[Чернівецький музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської|обласного музично-драматичного театру імені Ольги Кобилянської]] та аналіз ефективність роботи керівника установи, 25 жовтня відсторонено від обов’язків директора [[Марчак Юрій Михайлович|Юрія Марчака]] (виконуючим обов'язки признаено екс-очільника Центру Миколайчука Івана Бутняка)<ref name="Шпальта 1025">{{citeweb|url=https://shpalta.media/2022/10/25/direktora-cherniveckogo-dramteatru-vidstoronili-vid-roboti-shho-vidomo/|title=Директора Чернівецького драмтеатру відсторонили від роботи: що відомо|publisher=''«Шпальта»''|author= Олена СУЛІКОВСЬКА|date=25 жовтня 2022|accessdate=2022-10-30}}</ref>.

Повідомили про 18 звільнених акторів [[Миколаївський академічний художній драматичний театр|Миколаївського академічного художнього драматичногь театру]]<ref name="Рупор 1026">{{citeweb|url=https://rupor.net.ua/%D1%80%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE-%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B5%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BC%D1%82%D0%B5%D0%B0%D1%82%D1%80/|title=Руководство Николаевского драмтеатра прекратило трудовые отношения с порядка 18 актерами во время войны, среди них заслуженные артисты|publisher=''«Рупор»''|author=|date=26 жовтня 2022|accessdate=2022-10-30|archive-date=2022-10-30|archive-url=https://web.archive.org/web/20221030222057/https://rupor.net.ua/%D1%80%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE-%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B5%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BC%D1%82%D0%B5%D0%B0%D1%82%D1%80/}}</ref>.

Василь Крутчак на каналі «[[Ісландія (телеканал)|Ісландія]]» опублікував розслідування, згідно якого пояснюються противоборні механізми, які унеможливлюють перейменування [[Національна музична академія України імені Петра Чайковського|Національної музичної академії України ім. Петра Чайковського]]<ref name="ISLND 1026">{{citeweb|url=https://youtu.be/kaTlQWsWu0s|title=Хто захищає «злодіїв в законі»? Чому не можна перейменовувати музичну академію? (Клуб мародерів)|publisher=''«[[Ісландія (телеканал)|Ісландія]]»''|author= Василь КРУТЧАК|date=26 жовтня 2022|accessdate=2022-10-30}}</ref>.

=== Листопад ===
В світлі [[Бої за Херсон#Листопад|звільнення Херсона від окупантів]], [[Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр імені Миколи Куліша]] заявив про плани щодо відновлення роботи одразу, коли це стане безпечно<ref name="NewDayUa 1110">{{citeweb|url=https://newdayua.net/?p=949|title=Херсонський драмтеатр повертатиме борги глядачам виставами|publisher=''«NewDayUa»''|author= |date=10 листопада 2022|accessdate=2022-11-17}}</ref>.

[[Івано-Франківський національний академічний обласний музично-драматичний театр імені Івана Франка]] став партнером створеної «Станіславської школи психотерапевтичних мистецтв», яка об'єднала психотерапію та мистецтво, та націлена на зміцнення позицій психіатрії у суспільстві та розширенні інструментарія подолання травми війни<ref name="РАІ 1104">{{citeweb|url=https://youtu.be/AnI74hlxu4U|title=В Івано-Франківську стартувала «Станіславська школа психотерапевтичних мистецтв»|publisher=''ТРК «РАІ»''|author= |date=4 листопада 2022|accessdate=2022-11-26}}</ref>.

[[Львівський академічний драматичний театр імені Лесі Українки]] з виставою «Imperium delendum est» відвідав ХХХІІ Romanian National Theatre Festival (FNT) у [[Бухарест]]і ([[Румунія]])<ref>{{Cite web|title=Imperium Delendum Est! – Ediția 2022|url=https://fnt.ro/2022/en/imperium-delendum-est/|accessdate=2022-12-26|language=en-US}}</ref><ref>{{Cite web|title=Театр Лесі виступив на Національному театральному фестивалі в Румунії - Театр Лесі Українки|url=https://teatrlesi.lviv.ua/teatr-lesi-vystupyv-na-naczionalnomu-teatralnomu-festyvali-v-rumuniyi/|website=teatrlesi.lviv.ua|accessdate=2022-12-26|language=uk}}</ref>, взяв участь у фестивалі European Theatre Convention (ETC)]<ref>{{Cite web|title=Театр Лесі долучився до найбільшої театральної мережі Європи - Театр Лесі Українки|url=https://teatrlesi.lviv.ua/teatr-lesi-doluchyvsya-do-najbilshoyi-teatralnoyi-merezhi-yevropy/|website=teatrlesi.lviv.ua|accessdate=2022-12-26|language=uk}}</ref>. Також у театрі з 21 листопада почав функціонувати пункт Незламності<ref>{{Cite web|title=Пункти незламності у Львові — Львівська міська рада|url=https://city-adm.lviv.ua/nezlamnist|website=city-adm.lviv.ua|date=2022-12-02|accessdate=2022-12-09|language=uk-ua}}</ref>.

Театри прилаштовуються під графік відключення світла. Бувають випадки, коли актори продовжують грати й після відключення<ref name="LiRoom 202211">{{citeweb|url=https://liroom.com.ua/news/culture-without-light/|title=Як заклади культури працюють без світла? Досвід кінотеатру, театру та концертного майданчику|publisher=''Медіа про нову українську культуру «LiRoom»''|author=Яна ІЛЬКІВ|date= листопад 2022|lang=uk|accessdate=2023-01-07}}</ref>.

==== Театральні скандали ====
Видання «Київ Влада» 30 листопада публікує матеріал за назвою «На межі знищення: [[Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра|Театр на лівому березі Дніпра]] потерпає через свого (екс)керівника [[Жирков Станіслав Ігорович|Жиркова]]» за авторством [[Аннабелла Моріна|Аннабелли Моріної]], в якому викладається шлях театру з моменту зміни керівництва 2019 року й до часу його роботи під час вторгнення. Матеріал підкріплено листом-зверненням до начальника [[Київська міська державна адміністрація|Київської міської військової адміністрації]] [[Попко Сергій Миколайович|Сергія Попка]] за підписом головного художника Театру на Лівому березі Юрія Ларіонова, художниці Х. Корабєльникової, народного артиста Олександра Ганноченка, Анатолія Ященка, Лева Сомова та акторів Володимира Кукуюка та Костянтина Костишина<ref name="КВ 1130">{{citeweb|url=http://kievvlast.com.ua/text/na-mezhi-znishhennya-teatr-na-livomu-berezi-dnipra-poterpae-cherez-svogo-ekskerivnika-zhirkova|title=На межі знищення: Театр на лівому березі Дніпра потерпає через свого (екс)керівника Жиркова|publisher=''«Київ Влада»''|author= [[Аннабелла Моріна|Аннабелла МОРІНА]]|date=30 листопада 2022|accessdate=2022-12-09}}</ref>. Публікація спричинила широке обговорення в спільноті, більшість з яких зводилося до того, що матеріал є  [[Маніпуляція|маніпулятивним]], й при цьому обговорюючи розділилися на захісників нового керівництва та бажаючих повернення у минулє. Колектив театру вийшов зі зверненням до Департаменту культури КМДА із проханням про призначення на посаду виконуючого обов'язки директора-художнього керівника [[Жураківська Олеся Вікторівна|Олесі Жураківської]]<ref name="Культура 1208">{{citeweb|url=https://youtu.be/W1mllCUKUmk|title=«Цей розкол дуже штучний» — Олеся Жураківська і Стас Жирков про ситуацію в Театрі на лівому березі|publisher=''«[[Суспільне Культура]]»''|author= |date=30 листопада 2022|accessdate=2022-12-09}}</ref><ref name="УП 1216">{{citeweb|url=https://life.pravda.com.ua/culture/2022/12/16/251871/|title=Гастролі, зарплати та незворотні зміни: що насправді відбувається в столичному Театрі на Лівому березі|publisher=''«[[Українська правда]]»''|author= Ганна ЩОКАНЬ|date=2022-12-16|accessdate=2022-12-22}}</ref>. У грудні вийшов наступний матеріал тієї ж авторки на тому ж порталі, який складається з матеріалів, що циркулювали у 2021 році навколо конкурсу [[Київський академічний театр юного глядача на Липках|Київського академічного театру юного глядача на Липках]]<ref name="КВ 1216">{{citeweb|url=https://kievvlast.com.ua/text/znajdit-nashogo-zhilu-teatr-na-lipkah-prosit-klichka-ta-popka-povernuti-z-za-kordonu-svogo-kerivnika|title=Знайдіть нашого Жилу: Театр на Липках просить Кличка та Попка повернути з-за кордону свого керівника|publisher=''«Київ Влада»''|author= [[Аннабелла Моріна|Аннабелла МОРІНА]]|date=2022-11-30|accessdate=2022-12-22}}</ref><ref name="КВ 1228">{{citeweb|url=https://kievvlast.com.ua/text/narodna-artistka-anzhelika-girichpro-teatr-na-lipkah-zamist-tvorchoi-atmosferi-dityachogo-teatru-v-nas-teper-majzhe-kontstabir|title=Народна артистка Анжеліка Гирич - про театр на Липках: «Замість творчої атмосфери дитячого театру в нас тепер майже концтабір»|publisher=''«Київ Влада»''|author= [[Аннабелла Моріна|Аннабелла МОРІНА]]|date=2022-12-28|accessdate=2023-01-02}}</ref>.

=== Грудень ===
[[Миколаївський академічний художній драматичний театр]] театр 1 грудня відмітив 100-річчям створення основної пересувної театральної трупи, яка згодом переросла в стаціонарний художній театр м. [[Миколаїв|Миколаєва]].  На чес дати відбулося погашення поштової марки, присвяченої ювілею колективу театру<ref name="МКІП 1201">{{citeweb|url=https://mkip.gov.ua/news/8196.html|title=Колективу Художнього театру України&nbsp;— 100 років|publisher=''[[Міністерство культури та інформаційної політики України]]''|author= |date=1 грудня 2022|accessdate=2022-12-01}}</ref><ref name="Свідок 1201">{{citeweb|url=https://svidok.info/ru/news/68475|title=Миколаївський академічний художній драмтеатр відзначив своє 100-річчя|publisher=''«Свідок»''|author= |date=1 грудня 2022|accessdate=2022-12-01}}</ref><ref name="MAPT 1130">{{citeweb|url=https://youtu.be/3Ykz96f6YIk|title=Гість програми «Діалог» Артем Свистун|publisher=''TPK «MAPT»''|author= |date=30 листопада 2022|accessdate=2022-12-01}}</ref><ref name="5 канал 1201">{{citeweb|url=https://youtu.be/GclTeepFbUQ|title=100 років виповнилося Миколаївському художньому академічному драматичному театру /включення|publisher=''«[[5 канал]]»''|author= |date=1 грудня 2022|accessdate=2022-12-01}}</ref><ref name="Суспільне 1205">{{citeweb|url=https://suspilne.media/331588-100-ricnij-uvilej-mikolaivskogo-dramteatr-aktori-rozpovili-ak-na-tvorcist-vplinulo-rosijske-vtorgnenna/|title=100-річний ювілей Миколаївського драмтеатру. Актори розповіли, як на творчість вплинуло російське вторгнення|publisher=''«Суспільне»''|author= Дар'я СВИСТУХА, Федір БОНДАР|date=5 грудня 2022|accessdate=2022-12-11}}</ref>. З нагоди ювілея театр здійснив міні гастрольний тур до [[Одеса|Одеси]] та [[Кропивницький|Кропивницького]]<ref name="Свідок 1212">{{citeweb|url=https://svidok.info/ru/news/68653|title=Миколаївський драмтеатр завершив всеукраїнські гастролі на честь 100-річного ювілею|publisher=''«Свідок»''|author= |date=12 грудня 2022|accessdate=2022-12-12}}</ref>.

6 грудня [[Львівський академічний драматичний театр імені Лесі Українки]] провів публічний благодійний аукціон для збору коштів на два дрони для ССО (проєкт отримав назву «Алярм»<ref name="Твоє місто 1204">{{citeweb|url=https://tvoemisto.tv/news/teatr_lesi_provede_blagodiynyy_auktsion_na_pidtrymku_zsu_140632.html|title=Театр Лесі проведе благодійний аукціон на підтримку ЗСУ|publisher=''«Твоє місто»''|author= |date=4 грудня 2022|lang=uk|accessdate=2022-12-09}}</ref>.

У прифронтовому [[Херсон]]і, який продовжують обстрілювати, [[Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр імені Миколи Куліша]] відкрив творчій хаб в укритті. Першими гостями стала команда «VIDLIK PROJECTS»  у складі музикантів Стаса Корольова та Антона Слєпакова. [[Київський національний академічний театр оперети]] провів благодійний концерт «Об’єднані заради Перемоги»<ref name="Голос України 1231">{{citeweb|url=http://www.golos.com.ua/article/367307|title=Крім шоку, отримали ще й багато енергії, яка нас об’єднала|publisher=''«[[Голос України]]»''|author= Марина КРИВДА|date=2022-12-31|lang=uk|accessdate=2023-01-07}}</ref><ref name="Чорноморська телерадіокомпанія 2023">{{citeweb|url=https://youtu.be/1KVJef7VsRg|title=Українська оперета під час війни, Оксана Когут, «У полі зору»|publisher=''«Чорноморська телерадіокомпанія»''|author= |date=2023-04-20|lang=uk|accessdate=2023-04-24}}</ref>.

Лондонський {{не перекладено|Фінбороу (театр|театр «Фінбороу»|en|Finborough Theatre}} став першим іноземним театром, який виступає в Україні після вторгнення. В Києві показали виставу за п'єсою «Кицька на спогад про темінь» [[Неда Неждана|Неди Нежданої]]<ref name="Broadway World 1215">{{citeweb|url=https://www.broadwayworld.com/westend/article/Finborough-Theatre-Becomes-First-Foreign-Theatre-To-Perform-In-Ukraine-Since-The-Invasion-20221215|title=Finborough Theatre Becomes First Foreign Theatre To Perform In Ukraine Since The Invasion|publisher=''«Broadway World»''|author= Stephi Wild |date=15 грудня 2022|lang=en|accessdate=2022-12-16}}</ref>.

==== Театральні скандали ====
26 грудня відбулися збори [[Національна музична академія України імені Петра Чайковського|Національної музичної академії України ім. Петра Чайковського]], за рішенням яких академія залишила у назві ім'я [[Чайковський Петро Ілліч|Чайковського]]<ref name="Радіо Культура 1228">{{citeweb|url=http://ukr.radio/schedule/play-archive.html?periodItemID=3324561|title=За рішенням зборів Національна академія України залишає у назві ім'я Чайковського. Коментує ситуацію Олександр Островський, аспірант НМАУ, делегат конференції трудового колективу («Антистрес»)|publisher=''«[[Радіо Культура]]»''|author= Наталка ПИСАНКА|date=2022-12-28|accessdate=2022-12-29}}</ref><ref name="УП 20230126">{{citeweb|url=https://life.pravda.com.ua/culture/2023/01/26/252535/|title=Час «Ч» для консерваторії Чайковського. Що з нею не так і чому проблема не лише у назві|publisher=''«[[Українська культура]]»''|author= Наталка ПИСАНКА|date=2023-01-26|accessdate=2023-02-07}}</ref>.

=== Лютий ===
На лютень 2023 року про відновлення роботи заявили [[Харківський державний академічний театр ляльок імені В. А. Афанасьєва]]<ref name="Люк 0203">{{citeweb|url=https://lyuk.media/city/kharkiv-theater-of-dolls-is-back/|title=Харківський театр ляльок відновлює роботу. Що в репертуарі?|publisher=''«Люк»''|author= Олександра ПОНОМАРЕНКО|date=2023-02-03|accessdate=2023-02-03}}</ref><ref name="GX 0203">{{citeweb|url=https://gx.net.ua/cultura/u-harkiv-povertaetsya-zhittya-lyalki-znovu-pochnut-ruhatisya-foto-.html|title=У Харків повертається життя: ляльки знову почнуть рухатися|publisher=''«GX»''|author= Наталья БОЙЧЕНКО|date=2023-02-03|accessdate=2023-02-03}}</ref> та київський «[[Дикий Театр]]»<ref>[https://wild-t.com.ua/afisha/dykyi-teatr-povertaietsia/ Дикий театр повертається!]</ref><ref name="Gwara 0224">{{citeweb|url=https://youtu.be/Xx3c5VGcZW4|title=Повернення до життя: Харківський театр ляльок відновлює свою роботу|publisher=''«Gwara»''|author= |date=2023-02-24|accessdate=2023-02-26}}</ref>.

==== Річниця вторгнення ====
Національний центр театрального мистецтва ім. Леся Курбаса підготував арт-тиждень «Лютий лютий 2014-2023», який проходить з 20 по 26 лютого у Києві, у програмі якого арт-проєкт «Ми обираємо Березіль» (фотовиставка «Курбасівці на війні», «Ми на відстані, але серцем з Україною», презентація фільмів та світлин «Рік на війні. Пригоди Бандери та Грушевського, або неймовірні історії волонтерства» від режисера та волонтера Олексія Орлова, презентація проєкту антології п’єс «Неназвана війна», прем’єра вистави «Несподівано тихо», вистава-терапія «Світанок».

24 лютого 2023 року театри [[Монреаль|Монреалю]] ([[Канада]]) за ініціативи драматурга {{не перекладено|Мішель Марк Бушар|Мішеля Марка Бушара|en|Michel Marc Bouchard}} десяток театрів беруть участь у події, яка відбудеться перед виставами&nbsp;— читання уривків з п'єси «Словник емоцій у часи війни», написаної у березні 2022 року українкою Оленою Астасьєвою<ref>{{citeweb|url=https://www.lapresse.ca/arts/theatre/2023-02-22/lever-de-rideau-pour-l-ukraine-dans-les-theatres-montrealais.php|title=
Lever de rideau pour l’Ukraine dans les théâtres montréalais|publisher=''«LaPresse.ca»''|author= Laila MAALOUF|date=2023-02-23|accessdate=2023-02-23}}</ref>.

До річниці вторгнення [[Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр імені Миколи Куліша]] презентував відеокнигу «Незламна Херсонщина» з віршами сучасних авторів про війну. До проєкту долучилися актори [[Проворова Тетяна Анатоліївна|Тетяна Проворова]], Руслан Вишнивецький, [[Тарновська Олександра Василівна|Олександра Тарновська]], Ольга Бойцова, Олена Пасько, Вадим Гнідаш, Андрій Клочко, Наталя Вишневська, Тетяна Мисак, Євгеній Карнаух та Ольга Марфіна<ref name="Суспільне 0226">{{citeweb|url=https://suspilne.media/396203-teatr-prezentuvav-videoknigu-nezlamna-hersonsina-do-rokovin-vijni/|title=Театр презентував відеокнигу «Незламна Херсонщина» до роковин війни|publisher=''«[[Суспільне Новини]]»''|author= Світлана БІЛОУС|date= 2023-02-26|lang=uk|accessdate=2023-02-27}}</ref>.

Власні підсумки річниці вторгнення підбили театри: [[Дніпровський академічний театр драми і комедії]]<ref name="Відкритий 0227">{{citeweb|url=https://youtu.be/fO4yRMSD0D8|title=Сергій Мазаний про річницю війни та репертуар у ДРАМіКОМ|publisher=''Телеканал «Відкритий»''|author= Ганна ГРЕБЕНЧУК|date= 2023-02-27|lang=uk|accessdate=2023-02-27}}</ref>, звіт під заголовком «Рік боротьби» опублікувала [[Національна спілка театральних діячів України]]<ref>[https://nstdu.com.ua/publication/rik-borotbi/ Рік боротьби]</ref>. «[[УНІАН]]» випустив матеріал з оглядом загиблиз з числа відомих артистів<ref name="УНІАН 20230224">{{citeweb|url=https://www.unian.ua/lite/stars/rik-bolyu-ta-vtrat-hto-z-vidomih-artistiv-zaginuv-na-fronti-12157362.html|title=Рік болю та втрат: хто з відомих артистів загинув на фронті|publisher=''«[[УНІАН]]»''|author= Олена ВОРОБЕЙ|date= 2023-02-24|lang=uk|accessdate=2023-02-27}}</ref>, низку інтерв'ю дав [[Струтинський Богдан Дмитрович|Богдан Струтинський]]<ref name="Живе телебачення 20230306">{{citeweb|url=https://www.youtube.com/watch?v=GFFIs185l-4|title=Театральне мистецтво у час повномасштабної війни («Добра розмова»)|publisher=''«Живе телебачення»''|author= [[Бабій Галина Василівна|Галина БАБІЙ]]|date= 2023-03-06|lang=uk|accessdate=2023-03-10}}</ref>.

=== Березень ===
В дні навколо 16 березня, основною медійною темою став [[Донецький академічний обласний драматичний театр]] у [[Маріуполь|Маріуполі]], річницю знищення якого відмітили пам'ятними заходами<ref name="Укрінформ 0316">{{citeweb|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3682876-mariupolska-drama.html|title=Маріупольська драма|publisher=''«[[Укрінформ]]»''|author=Тетяна КОГУТИЧ|date= 2023-03-16|lang=uk|accessdate=2023-03-17}}</ref><ref name="Krivbass city 0316">{{citeweb|url=https://krivbass.city/news/view/u-krivomu-rozi-vshanuyut-pamyat-zagiblih-u-dramteatri-mariupolya-yak-ta-koli-priednatisya|title=У Кривому Розі вшанують пам’ять загиблих у драмтеатрі Маріуполя: як та коли приєднатися|publisher=''«Krivbass city»''|author=Ольга КРАМАРЕНКО|date= 2023-03-16|lang=uk|accessdate=2023-03-17}}</ref><ref name="Krivbass city 0316-2">{{citeweb|url=https://krivbass.city/news/view/krivorizhtsi-vshanuvali-pamyat-mariupoltsiv-yaki-zaginuli-vnaslidok-rosijskogo-teraktu-u-dramteatri|title=Криворіжці вшанували пам’ять маріупольців, які загинули внаслідок російського теракту у Драмтеатрі|publisher=''«Krivbass city»''|author=Олена ГРИЦЕНКО|date= 2023-03-16|lang=uk|accessdate=2023-03-17}}</ref>, пройшов круглий стіл на тему «Культурна деокупація: Театр. Культурний код Маріуполя» (Український кризовий медіа-центр)<ref>{{YouTube|qGqVVjfiZH4|Культурна деокупація: Театр. Культурний код Маріуполя («Український медіа-центр»)|logo=1}}</ref>, лекцію на тему «Ренесанс маріупольського театру» у простірі «kvARTa» (м. Кривий Ріг) провів засновник порталу «[[Театральна риболовля]]» Сергій Винниченко.

==== [[Всесвітній день театру]] (27 березня 2023 року) ====
[[Національна спілка театральних діячів України]] опублікувала петицію на захист української театральної культури із закликом до міжнародних

З'являються рефлексії за підсумками року вторгнення (драматургиня Любов Ільницька<ref name="Суспільне 20230314">{{citeweb|url=https://suspilne.media/412167-radikalna-uava-abo-ak-vigladae-utopia-v-sucasnomu-teatri-intervu-z-dramaturgineu-lubovu-ilnickou/|title=Радикальна уява, або як виглядає утопія в сучасному театрі. Інтерв'ю з драматургинею Любов'ю Ільницькою|publisher=''«Суспільне»''|author=Катерина ЯКОВЕНКО|date= 2023-03-14|lang=uk|accessdate=2023-04-06}}</ref> тощо).

=== Квітень ===
8 квітня [[Кропивницький академічний український музично-драматичний театр імені М. Л. Кропивницького]] та [[Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр імені Миколи Куліша]] у [[Кропивницький|Кропивницькому]] підписали меморандум про співпрацю, відповідно до якого «сторони заохочуються одне одним розвивати взаємовигідні форми співробітництва та співпраці у сфері театрального мистецтва»<ref name="Суспільне 20230608">{{citeweb|url=https://suspilne.media/439692-kropivnickij-i-hersonskij-teatri-pidpisali-memorandum-pro-spivpracu-so-ce-oznacae/|title=Кропивницький і херсонський театри підписали меморандум про співпрацю|publisher=''«[[Суспільне Новини]]»''|author=Павло ІВАНОВ|date= 2023-04-08|lang=uk|accessdate=2023-06-11}}</ref>.

=== Червень ===
З моменту [[Підрив Каховської ГЕС|підриву Каховської ГЕС]] [[Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр імені Миколи Куліша|Херсонського музично-драматичного театру ім. Миколи Куліша]] перетворився на волонтервський хаб, куди звозять необхідну допомогу та матеріали. Й попри все херсонці продовжують мистецьке життя: закривають сезон (23-24 червня), гастролюють (липень), готують прем'єри («Сам собі країна» за текстами [[Кузьма Скрябін|Андрія Кузьменка «Скрябіна»]], «Заборонений» у співпраці з [[Кропивницький академічний український музично-драматичний театр імені М. Л. Кропивницького|Кропивницьким академічним українським музично-драматичним театром ім. Марка Кропивницького]])<ref name="Суспільне 20230608"/>.

=== Серпень ===
19 серпня у наслідку ракетного удару по [[Чернігівський обласний академічний український музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка|Чернігівському обласному академічному українському музично-драматичному театру ім. Тараса Шевченка]], було зруйновано дах будівлі.

== Події ==
=== Культурний бойкот ===
Вже 24 лютого 2022 року розпочався активний супротив всьому, що має відношення до держави-агресорки<ref name="Укрінформ 0402">{{citeweb|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3445905-z-povagou-do-sonna-pena-stinga-i-borisa-dzonsona.html|title=З повагою до Шона Пенна, Стінга і Бориса Джонсона…|publisher=''«[[Укрінформ]]»''|author= [[Базів Любов Миколаївна|Любов БАЗІВ]]|date=2 квітня 2022|accessdate=2022-04-06}}</ref><ref name="Uchoose 0331">{{citeweb|url=https://uchoose.info/moskva-slozam-ne-viryt-ne-virte-i-yiyi-slozam/|title=Москва сльозам не вірить. Не вірте і її сльозам!|publisher=''«Uchoose.info»''|author= Андрій КЛИМЧУК|date=31 березня 2022|accessdate=2022-04-06}}</ref>. Бачення ситуації викладає драматургиня [[Неда Неждана]]<ref name="День Неждана">{{citeweb|url=https://day.kyiv.ua/uk/blog/kultura/get-vid-moskvy-i-ukrayinska-repertuarna-polityka|title=«Геть від Москви» і українська репертуарна політика. Нарешті прийнято і підписано закон про колабораціонізм|publisher=''Г-та «[[День (газета)|День]]»''|author=[[Неда Неждана|Неда НЕЖДАНА]]|date=21 березня 2022|accessdate=2022-03-25}}</ref>. «[[UA: Культура]]» запустив проект «Братства нема&nbsp;— не було, немає і не буде», в рамках якого представники творчих і культурних індустрій України пояснюють у своїх колонках, як Росія роками (або навіть століттями) намагається знищити українську ідентичність (матеріали публікуються двомовно: українською та англійською)<ref>{{Cite web|title=Keep your «the» away from my country. And learn some history|url=https://suspilne.media/220259-keep-country-and-learn-history/|website=«[[UA: Культура]]»|accessdate=2022-03-23|language=en}}</ref>.

Протягом тижня, один за одним позбавилися слова «російський» з назви своїх інтернет-ресурсів чотири українських театри, де воно до того ще залишалося<ref name="Риболовля 0319">{{citeweb|url=http://www.t-fishing.co.ua/events/articles/myttyevosti-viyny/|title=24 миттєвості війни|publisher=''Портал «[[Театральна риболовля]]»''|author= Сергій ВИННИЧЕНКО|date=19 березня 2022|accessdate=2022-04-05}}</ref>. Рішенням колективу [[Миколаївський академічний художній драматичний театр|Миколаївського драматичного театру]], зміна відбулася одразу 24 лютого: першим кроком оновили назви інтернет-ресурсів та запустили процес підготовки документи для юридичної фіксації змін органом управління та депутатами [[Миколаївська обласна державна адміністрація|обласної ради]]<ref name="НикLife 0325">{{citeweb|url=https://niklife.com.ua/ru/citylook/73652|title=Художественный драмтеатр в Николаеве больше не «русский». Такова гражданская позиция коллектива|publisher=''«НикLife»''|author=|date=25 лютого 2022|lang=ru|accessdate=2022-03-01|archive-date=2022-03-01|archive-url=https://web.archive.org/web/20220301211655/https://niklife.com.ua/ru/citylook/73652}}</ref><ref>{{Cite web|title=У Миколаївському академічному художньому драмтеатрі розповіли чому змінили назву і про роботу під час війни|url=https://trkmart.tv/u-mykolayivskomu-akademichnomu-khudozhnomu-dramteatri-rozpovily-chomu-zminyly-nazvu-i-pro-robotu-pid-chas-viyny/|website=ТРК «МАРТ»|accessdate=2022-03-23}}</ref><ref name="Миколайчанин 0518">{{citeweb|url=https://imykolayivchanyn.com/uk/articles-i-melpomena-nosyt-kamuflyazh-chym-zhyve-mykolayivskyj-hudozhnij-teatr-v-chasy-vijny|title=І Мельпомена носить камуфляж: чим живе Миколаївський художній театр в часи війни|publisher=''«Я миколайчанинкультурний»''|author= Олена МІЩЕНКО|date=18 травня 2022|lang=ua|accessdate=2022-05-18}}</ref>. Заява про зміну назви [[Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки|Національного драматичного театру ім. Лесі Українки]] з'явилася на ресурсах театру 28 лютого за підписом генерального директора&nbsp;— художнього керівника [[Резнікович Михайло Ієрухімович|Михайла Резніковича]]<ref name="Київський театр Лесі Фокус">{{citeweb|url=https://focus.ua/uk/culture/508085-ne-mozhet-byt-dvuh-tochek-zreniya-kievskiy-teatr-russky-dramy-smenil-nazvanie|title=«Не може бути двох точок зору». Київський театр російської драми змінив назву|publisher=''Ж-л «[[Фокус (журнал, Україна)|Фокус]]»''|author=|date=1 березня 2022|accessdate=2022-03-02}}</ref><ref name="КиївВлада 1102">{{citeweb|url=https://kievvlast.com.ua/style/mihajlo-reznikovich-klasika-todi-zhiva-na-stseni-koli-teatr-na-pidnesenni|title=Михайло Резнікович: “«Класика тоді жива на сцені, коли театр на піднесенні»|publisher=''Портал «КиївВлада»''|author= Геннадій КІРІЯ|date=31 жовтня 2022|accessdate=2022-11-04}}</ref><ref name="Дом 20230531">{{citeweb|url=https://youtu.be/aoCjC0wH1e0|title=КАШЛІКОВ: про відмову від родичів з Росії, прихисток колег та перехід на українську (Точка опори)|publisher=''Телеканал «[[Дім (телеканал)|ДІМ]]»''|author= [[Леонтьєва Світлана Іванівна|Світлана ЛЕОНТЬЄВА]]|date=2023-05-31|accessdate=2023-05-31}}</ref>. Аналогічні заяви опублікували 1 березня [[Харківський державний академічний драматичний театр імені О. С. Пушкіна]]<ref>{{Cite web|title=Від тепер та назавжди наш театр має назву ХАРКІВСЬКИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ДРАМАТИЧНИЙ ТЕАТР ІМЕНІ О.С.ПУШКІНА|url=https://teatrpushkina.com/repertuar/vid-teper-ta-nazavzhdy-nash-teatr-maye-nazvu-harkivskyj-akademichnyj-dramatychnyj-teatr-imen-o-s-pushkina/|website=[[Харківський державний академічний драматичний театр імені О. С. Пушкіна|Театр Пушкіна]]|accessdate=2022-05-24|date=2022-03-01|archive-date=2022-05-28|archive-url=https://web.archive.org/web/20220528225720/https://teatrpushkina.com/repertuar/vid-teper-ta-nazavzhdy-nash-teatr-maye-nazvu-harkivskyj-akademichnyj-dramatychnyj-teatr-imen-o-s-pushkina/}}</ref><ref>{{Cite web|title=Харківський театр хоче позбутися російської назви|url=https://2day.kh.ua/ua/kharkow/kharkivskyy-teatr-khoche-pozbutysya-rosiyskoyi-nazvy|website=KHARKIV Today|accessdate=2022-03-18}}</ref> та 2 березня [[Одеський обласний академічний драматичний театр]]<ref>{{Cite web |url=http://rusteatr.odessa.ua/news/148613-u-tsej-skrutnij-dlya-krajini-chas-kolektiv-teatru-vikhodit-z-prokhannyam-do-deputativ-oblasnoji-radi.html |title=У цей скрутний для країни час колектив театру виходить з проханням до депутатів обласної Ради |accessdate=2022-04-05 |archive-date=2022-03-31 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220331185050/http://www.rusteatr.odessa.ua/news/148613-u-tsej-skrutnij-dlya-krajini-chas-kolektiv-teatru-vikhodit-z-prokhannyam-do-deputativ-oblasnoji-radi.html }}</ref>. Документально процес зміни назв тривав певний час. Оновлена назва [[Миколаївський академічний художній драматичний театр]] без слова «російський» вступила в дію 28 липня 2022 року<ref name="Свідок 0728">{{citeweb|url=https://svidok.info/ru/news/66391|title=Без російського: у Миколаєві театр почав працювати з оновленою назвою|publisher=''«Свідок»''|author=Ігор АРЧИБІСОВ|date=28 липня 2022|accessdate=29 липня 2022}}</ref><ref name="НІС 0804">{{citeweb|url=https://svidok.info/ru/news/66391|title=Що станеться з миколаївським театром? Інтерв'ю з директором А. СВИСТУНОМ|publisher=''«НІС-ТВ»''|author=|date=4 серпня 2022|accessdate=4 серпня 2022}}</ref>. Юридичної зміни назви не відбулося у театрі Харкова, де на сесії облради 20 вересня було «провалено» обидві пропозиції (без російського, або без російського і Пушкіна)<ref name="Риболовля 0920">{{citeweb|url=https://youtu.be/boeJWcC6q70|title=Мертва хватка Пушкіна у Харківський театр|publisher=''Портал «[[Театральна риболовля]]»''|author= |date=20 вересня 2022|accessdate=2022-12-11}}</ref>, а на засідання 1 грудня таке питання навіть не потрапило до порядку денного<ref name="SQ 1130">{{citeweb|url=https://www.sq.com.ua/ukr/novini/30.11.2022/u-xarkovi-poki-ne-pereimenovuvatimut-teatr-puskina|title=У Харкові поки не перейменовуватимуть театр Пушкіна|publisher=''«SQ»''|author= Андрей КРАВЧЕНКО|date=30 листопада 2022|accessdate=2022-12-11}}</ref>.

У перший день вторгнення директор&nbsp;— художній керівник [[Київський національний академічний Молодий театр|Київського національного академічного Молодого театру]] [[Білоус Андрій Федорович|Андрій Білоус]] видав наказ про зняття з репертуару 13 вистав за російськими авторами (Грибоєдов, Платонов, Чехов, Бунін, Купрін), були зупинені роботи ще над двома майже готовими до випуску постановками<ref name="ЛБ 0515">{{citeweb|url=https://lb.ua/culture/2022/05/15/516804_andriy_bilous_u_kiievi_ie_bagato.html|title=Андрій Білоус: «У Києві є багато людей, які вважають себе частиною „великої російської культури“»|publisher=''«[[Лівий берег]]»''|author=Світлана СТРЕТОВИЧ|date=15 травня 2022|accessdate=2022-05-16}}</ref>. Наказ про припинення підготовки акторів для російськомовних театрів від 25 березня вийшов по [[Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого|Київському національному університету театру, кіно і телебачення ім. Івана Карпенка-Карого]]<ref>{{Cite web|title=Про відновлення та внесення змін до освітнього процесу|url=https://knutkt.com.ua/component/content/article/1162/#ref05|website=[[КНУТКіТ]]|accessdate=2022-04-19|date=27 березня 2022|at=Наказ №37-Д "Про припинення підготовки акторів для російськомовних театрів"}}</ref><ref>{{Cite web|title=КНУТКІТ припинив підготовку акторів для російськомовних театрів|url=https://censor.net/ua/news/3331969/knutkit_prypynyv_pidgotovku_aktoriv_dlya_rosiyiskomovnyh_teatriv|website=«[[Цензор.нет]]»|accessdate=2022-04-06|date=2022-04-06}}</ref>. З репертуару [[Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка|Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка]] зникли вистави «Ліс» за Олександром Островським, «Ідіот» та «Брати Карамазови» за Достоєвським<ref name="Суспільне 0329">{{citeweb|url=https://suspilne.media/428868-bez-idiota-dostoevskogo-hudoznij-kerivnik-teatru-imeni-franka-pro-repertuar-ta-aktoriv-u-lavah-zsu/|title=Без «Ідіота» Достоєвського. Художній керівник театру імені Франка про репертуар та акторів у лавах ЗСУ|publisher=''«[[Суспільне Культура]]»''|author=Наталія ГРАБЧЕНКО|date= 2023-03-29|lang=uk|accessdate=2023-04-02}}</ref>.

З першого дня російського вторгнення в Україну загострилася увага до митців, які працюють із російськими інституціями, які не висказалися з осудом режиму. Так, питання про звільнення з посади режисера Вільнюського малого театру [[Тумінас Римас Володимирович|Рімаса Тумінаса]], у зв'язку з його роботою у [[Державний академічний театр імені Є. Вахтангова|московському театрі ім. Є. Вахтангова]] вже 24 лютого поставив міністр культури Литви Сімонас Кайріс<ref>{{Cite web|title=Туминас уволился из Вахтанговского театра|url=https://www.delfi.lt/ru/news/live/tuminas-uvolilsya-iz-vahtangovskogo-teatra.d?id=89558387|website=RU.DELFI|accessdate=2022-02-25|language=ru}}</ref><ref name="Реалії 0520">{{citeweb|url=https://www.severreal.org/a/rezhisser-rimas-tuminas-za-nedelyu-ya-lishilsya-dvuh-teatrov-/31859213.html|title=Режиссер Римас Туминас: «За неделю я лишился двух театров»|publisher=''«Север.Реалии»''|author=Тетяна ВОЛЬТСКА|date=20 травня 2022|accessdate=2022-05-22}}</ref>. [[Гергієв Валерій Абісалович|Валерію Гергієву]], художньому керівникові [[Маріїнський театр|Маріїнського театру]] 25 лютого було відмовлено в участі у концерті «[[Карнеґі-хол]]» ([[Нью-Йорк]]), а 1 березня Гергієва усунули з посади головного диригента та художнього керівника [[Мюнхенський філармонічний оркестр|Мюнхенського філармонічного оркестру]]. [[Міжнародний конкурс імені Петра Чайковського]] виключили з Всесвітньої федерації міжнародних музичних конкурсів<ref>{{Cite web|title=Конкурс Чайковського виключили з Всесвітньої федерації міжнародних музичних конкурсів|url=https://theclaquers.com/posts/8865|website=«CLAQUER»|accessdate=19 квітня 2022|date=2022-04-21}}</ref>.

Директорка «[[Мистецький Арсенал|Мистецького Арсеналу]]» [[Островська-Люта Олеся Богданівна|Олеся Островська-Люта]] в англомовному тексті на сторінках «[[Лівий берег|Лівого берегу]]» зробила спробу розібратися в основних тезах вимог та відкритих листів з боку діячів української культурної, академічної та взагалі інтелектуальної сцени<ref name="ЛБ 0401">{{citeweb|url=https://en.lb.ua/news/2022/04/01/12344_ukrainians_really_want_cancel.html|title=Do Ukrainians really want to cancel russia?|publisher=''«[[Лівий берег]]»''|author=[[Островська-Люта Олеся Богданівна|Олеся ОСТРОВСЬКА-ЛЮТА]]|date=1 квітня 2022|lang=en|accessdate=2022-04-01}}</ref>.

Всередині [[Росія|Російської федерації]] фіксується осуд та гоніння на тих представників культури, які засудили війну. Зокрема, голова [[Спілка театральних діячів Російської Федерації|Спілки театральних діячів Російської Федерації]] [[Калягін Олександр Олександрович|Олександр Калягін]] про від'їзд [[Хаматова Чулпан Наїлівна|Чулпан Хаматової]] до [[Литва|Литви]], визначив такий вчинок як непристойний жест актриси: «Актори&nbsp;— емоційні люди, творчі, я тільки цим можу цей крок по-справжньому виправдати. Але взагалі це непристойно — залишати країну, коли країні важко, коли вона, можливо, найбільше потребує тебе. Я нікого не лаю і не лаятиму, не вішатиму ярликів… Це особиста справа Хаматової. Але… непристойно. Іншого слова не можу підібрати»<ref name="Starhit 0304">{{citeweb|url=https://www.starhit.ru/novosti/kalyagin-hamatovoy-neprilichno-pokidat-stranu-kogda-ona-bolshe-vsego-nujdaetsya-v-tebe-270615/|title=Калягин&nbsp;— Хаматовой: «Неприлично покидать страну, когда она больше всего нуждается в тебе»|publisher=''«StarHit»''|author=Євгенія ВИНОГРАДОВА|date=3 квітня 2022|lang=ru|accessdate=2022-04-06}}</ref>.

Окремий фронт розгорнувся навколо байкотування російської культури. [[Асоціація кіноіндустрії України]] закликала до бойкоту російського кіно<ref>{{Cite web|title=Call for a boycott of Russian cinema|via=[[Facebook]]|accessdate=2022-04-02|author=[[Асоціація кіноіндустрії України]]|date=26 лютого 2022|language=en|url=https://facebook.com/Film.Industry.Association.of.Ukraine/posts/3208953852659485/}}</ref><ref>{{Citation|title=Українські кінематографісти закликають світ до бойкоту російського кіно|url=https://lb.ua/culture/2022/02/28/507243_ukrainski_kinematografisti.html|website=[[Лівий берег]]|accessdate=2022-04-02|last=Бадьйор|first=Дарія|date=28 лютого 2022}}</ref>. Широкого розголосу набув текст Олени Пшеничної «На питання „А великая русская культура то в чем виновата?“&nbsp;— у мене є відповідь»<ref name="Vgoru 0304">{{citeweb|url=https://vgoru.org/post/na-pitannya-a-velikaya-russkaya-kultura-to-v-chem-vinovata-v-mene-ye-vidpovid|title=На питання «А великая русская культура то в чем виновата?»&nbsp;— у мене є відповідь|publisher=''«Vgoru.org»''|author=Olena Pshenychna|date=3 квітня 2022|accessdate=2022-04-05}}</ref>. Заклик щодо призупинення співпраці з Росією і популяризації російського мистецтва опублікував [[Український інститут]]<ref>{{Cite web|title=Заклик Українського інституту щодо призупинення співпраці з Росією і популяризації російського мистецтва|url=https://ui.org.ua/news/stop-cooperation-with-russia/|website=[[Український інститут]]|date=2022-04-04}}</ref><ref name="Balletristic 0514">{{citeweb|url=https://balletristic.com/shcho-nie-tak-z-mistietstvom-za-mir-pamiatka-dlia-ukrayinskikh-artistiv-za-kordonom/|title=Що не так з мистецтвом “за мир”? Пам’ятка для українських артистів за кордоном|publisher=''«Balletristic»''|author=|date=14 травня 2022|accessdate=2022-05-17}}</ref>, відкритий лист видала музикознавча спільнота України<ref name="Claquers 0405">{{citeweb|url=https://theclaquers.com/posts/8766|title=Відкритий лист музикознавчої спільноти України до музикантів, музикознавців, діячів культури та культурних установ, громадських організацій всього світу|publisher=''«The Claquers»''|author=|date=5 квітня 2022|accessdate=2022-04-06}}</ref>, позицію щодо припинення культурного діалогу з агресором сформуліювало [[Міністерство культури та інформаційної політики України]]<ref>{{Cite web|title=Позиція Міністерства культури та інформаційної політики України щодо припинення культурного діалогу з агресором|url=https://mkip.gov.ua/news/7024.html|website=[[Міністерство культури та інформаційної політики України]]|accessdate=2022-05-24|date=4 Квітня 2022}}</ref><ref name="Мінкульт Риболовля 0404">{{citeweb|url=http://www.t-fishing.co.ua/events/articles/mkip/|title=театр підМІНІСТЕРСЬКОГО розливу|publisher=''Портал «[[Театральна риболовля]]»''|author= Сергій ВИННИЧЕНКО|date=4 квітня 2022|accessdate=2022-04-05}}</ref>. До створення Культурної доктрини України закликала [[Стельмашевська Ольга Леонідівна|Ольга Стельмашевська]] зі сторінок часопису «[[День (газета)|День]]»<ref name="День 0405">{{citeweb|url=https://day.kyiv.ua/uk/article/kultura/tolerantnist-kultury-vs-viyna|title=Толерантність культури vs війна. Україні потрібна доктрина…|publisher=''Г-та «[[День (газета)|День]]»''|author=[[Стельмашевська Ольга Леонідівна|Ольга СТЕЛЬМАШЕВСЬКА]]|date=5 квітня 2022|accessdate=2022-04-05}}</ref>.

Початок квітня ознаменувався [[Пушкінопад|«Пушкінопадом»]]&nbsp;— знесенням пам'ятників діячам російської культури<ref name="Стерненко 0410">{{citeweb|url=https://youtu.be/4zoS3a5ipM0|title=Пушкіни падають! В Україні зносять памʼятники росіянам. Нам потрібна деколонізація!|publisher=''«STERNENKO»''|author=[[Стерненко Сергій В'ячеславович|Сергій СТЕРНЕНКО]]|date=10 квітня 2022|accessdate=2022-04-11}}</ref><ref name="Фаріон 0410">{{citeweb|url=https://youtu.be/MIizOl3dMwg|title=Пушкінопад. Вихід з рабства рускава міра|publisher=''«Iryna Farion»''|author=[[Фаріон Ірина Дмитрівна|Ірина ФАРІОН]]|date=10 квітня 2022|accessdate=2022-04-11}}</ref><ref name="Деталі 0530">{{citeweb|url=https://detaly.co.il/kak-russkaya-kultura-stala-vragom-ukrainy/|title=Агрессор Пушкин: за что украинцы ненавидят русскую культуру|publisher=''«Деталі»''|author=Юрій ВОЛОДАРСЬКИЙ|date=30 травня 2022|accessdate=6 червня 2022}}</ref>, ініціативами з перейменування топонімів<ref>{{Cite web|title=У Києві пропонують перейменувати п'ять станцій метро|url=https://www.slovoidilo.ua/2022/04/08/novyna/suspilstvo/kyyevi-proponuyut-perejmenuvaty-pyat-stanczij-metro-detali|website=«[[Слово і Діло]]»|accessdate=2022-04-08}}</ref><ref>{{Cite web|title=Ліна Костенко представила свої варіанти назв п’яти станцій метро в Києві|url=https://prolviv.com/blog/2022/04/10/lina-kostenko-predstavyla-svoi-varianty-nazv-p-iaty-stantsii-metro-v-kyievi/|website=«Про Львів»|accessdate=2022-04-10}}</ref><ref name="ТПГ 0416">{{citeweb|url=https://day.kyiv.ua/uk/article/kultura/tolerantnist-kultury-vs-viyna|title=Пам'ятник Пушкіну: зносити чи ні?|publisher=''«Твоя підпільна гуманітарка»''|author=[[Українець Остап Віталійович|Остап УКРАЇНЕЦЬ]]|date=16 квітня 2022|accessdate=2022-05-13}}</ref> (розпочалася дискусія щодо усвідомлення ролі митців вихідців з України, які увійшли у російську культуру&nbsp;— [[Булгаков Михайло Опанасович|Михайло Булгаков]]<ref name="Булгаков Weekend">{{citeweb|url=https://projects.weekend.today/bulgakov|title=Хейт чи попит: що робити з культом Булгакова в Києві|publisher=''«Weekend»''|author=Світлана МАКСИМЕЦЬ|date=|accessdate=2022-04-26}}</ref><ref name="Булгаков ІП">{{citeweb|url=https://www.istpravda.com.ua/short/2022/08/15/161672/|title=У Києві демонтовано меморіальну дошку Булгакову|publisher=''«[[Історична правда]]»''|author=|date=15 серпня 2022|accessdate=2022-08-15}}</ref><ref name="Булгаков НГ">{{citeweb|url=https://novayagazeta.eu/articles/2022/08/20/buv-gakov-nema-gakova|title=Був Гаков&nbsp;— нема Гакова|publisher=''«Новая газета»''|author= [[Володарський Юрій Алімович|Юрій ВОЛОДАРСЬКИЙ]]|date=20 серпня 2022|accessdate=2022-08-20}}</ref>). В [[Івано-Франківськ]]у зникли вулиці Толстого, Достоєвського, Чехова, Некрасова, Лермонтова, Добролюбова, Менделєєва, Рєпіна, Глінки, Чайковського, натомість з’явилися Герої Волновахи, Києва, Маріуполя, Миколаєва, Охтирки, Попасної, Харкова, Херсон, Чернігова. Одну з вулиць названо іменем акторки [[Левицька Віра Іванівна|Віри Левицької]]<ref>{{Cite web|title=Замість Лермонтова і Достоєвського&nbsp;— Героїв Маріуполя і Чернігова: у Франківську перейменували вулиці|url=https://tsn.ua/ukrayina/zamist-lermontova-i-dostoyevskogo-geroyiv-mariupolya-i-chernigova-u-frankivsku-pereymenuvali-vulici-2035903.html|website=[[ТСН]]|accessdate=2022-04-13}}</ref><ref name="Риболовля 0413">{{citeweb|url=http://www.t-fishing.co.ua/events/articles/myttyevosti-viyny-2/|title=Другі 24 миттєвості війни|publisher=''Портал «[[Театральна риболовля]]»''|author= Сергій ВИННИЧЕНКО|date=13 квітня 2022|accessdate=2022-04-13}}</ref>. Ініціативи з перейменувать розпочато наседеними пунктами всієї країни<ref>{{Cite web|title=Закарпатські письменники підтримують усунення колоніальної спадщини|url=https://zakarpattya.net.ua/News/219723-Zakarpatski-pysmennyky-pidtrymuiut-usunennia-kolonialnoi-spadshchyny-|website=«Закарпаття.net»|accessdate=2022-04-19}}</ref>. Група депутатів Верховної Ради 11 квітня подали нову редакцію проєкту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо частки пісень державною мовою в музичних радіопрограмах і радіопередачах та заборони відтворення музичної продукції походження держави-агресора<ref>{{Cite web|title=В Україні хочуть заборонити російську музику на радіо та телебаченні|url=https://suspilne.media/227727-v-ukraini-hocut-zaboroniti-rosijsku-muziku-na-radio-ta-telebacenni-verhovna-rada/|website=«Суспільне»|accessdate=2022-04-12}}</ref>. Професор кафедри історії світової музики Олена Корчова звернулася із відкритим лист до колективу [[Національна музична академія України імені Петра Чайковського|Національної музичної академії України ім. Петра Чайковського]] щодо її перейменування, відходячи від імені [[Чайковський Петро Ілліч|Петра Чайковського]]<ref>{{Cite web|title=Відкритий лист до колективу Національної музичної академії України|url=https://theclaquers.com/posts/8783|website=The Claquers|date=2022-04-07|accessdate=2022-05-24|last=Корчова|first=Олена}}</ref><ref name="Faces of Independence 0625">{{citeweb|url=https://youtu.be/G9TGDaCRn-M|title=«Українець» Чайковський, конфлікт у Київській консерваторії та генії української класики|publisher=''«Обличчя Незалежності / Faces of Independence»''|author= |date= 25 червня 2022|accessdate=29 червня 2022}}</ref>.

== Мистецькі проєкти під час війни ==
{{В планах}}
=== Театр&nbsp;— дітям ===
Студенти театральних вишів самоорганізувалися у проєкт, де записують та викладають казки, вірші, колисанки у набравшому популярність телеграм-каналі '''«Павлуша і Ява»''' (засновник&nbsp;— актор Максим Яковлєв)<ref name="Риболовля 0319" /><ref name="ВК 0513">{{citeweb|url=https://vechirniy.kyiv.ua/news/66367/|title=Столичний актор створив телеграм-канал з казками для дітей, які у бомбосховищі|publisher=''«[[Вечірній Київ]]»''|author=Даша ГРИШИНА|date=13 травня 2021|lang=uk|accessdate=2022-5-17}}</ref>. 5 квітня відбувся запуск театрального онлайн-проєкту '''«Вартові казок»''', в рамках якого професійні лялькарі України читають українські народні та сучасні казки<ref>{{YouTube|r91_c-xGi0s|Презентація проекту «Вартові казок» (5 квіт. 2022)|logo=1}}</ref>.

=== Крос-жанри у театральних приміщеннях ===
Театральні приміщення, позбавлені можливості грати вистави, перекваліфікувалися на простори для спілкування та спільного ознайомлення із суміжними мистецькими жанрами. Перегляд кінострічок відбувався з квітня у [[Чернігівський обласний академічний український музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка|Чернігівському музично-драматичному театрі ім. Тараса Шевченка]]<ref name="УР 0502" />. З квітня почав свою діяльність «Мистецький штаб» у [[Чернівці|Чернівцях]], де на базі Культурно-мистецького центру ім. Миколайчука поряд із кінопоказами влаштовували показ театральних відеовистав (почали із «Поганих доріг» [[Трунова Тамара Вікторівна|Тамари Трунової]], та «Сталкерів» [[Жирков Станіслав Ігорович|Стаса Жиркова]] із живим спілкуванням по перегляду із акторками вистави [[Вітовська-Ванца Ірма Григорівна|Ірмою Вітовською]] та [[Біблів Віталіна Миколаївна|Віталіною Біблів]]<ref name="Один одному 4" /><ref name="КП 0501" />. Серія мистецьких вечірок під назвою «Vieчорниці» відбулися на базі [[Запорізький муніципальний театр-лабораторія «Ві»|Запорізького муніципального театру-лабораторія «Vie»]]<ref>{{Cite web|title=В Запоріжжі на Хортиці відбудеться мистецька вечірка|url=https://vmestezp.org/obshhestvo/179646/na-hortici-vidbudetsa-mistecka-vechirka|website=Vmestezp.org|date=2022-07-13|accessdate=2022-08-13|language=|first=Главный|last=Редактор}}</ref><ref>{{Cite web|title=Телеканал ALEX UA - Новости: У Запоріжжі провели незвичну мистецьку вечірку – Vieчорниці|url=https://zp.vkadri.com/video/telekanal-alex-ua-novosty-u-zaporiggi-provely-nezvychnu-mystetsku-vechirku-viechornytsi.html|website=zp.vkadri.com|accessdate=2022-08-13}}</ref><ref>{{Cite web|title=У театрі на Хортиці влаштують сучасні вечорниці|url=http://iz.com.ua/zaporoje/u-teatri-na-hortitsi-vlashtuyut-suchasni-vechornitsi|website=Індустріалка - новини Запоріжжя|date=2022-07-26|accessdate=2022-08-13|archive-date=2022-07-28|archive-url=https://web.archive.org/web/20220728033804/http://iz.com.ua/zaporoje/u-teatri-na-hortitsi-vlashtuyut-suchasni-vechornitsi}}</ref>. Кінофестиваль у підвалі влаштували силами [[Миколаївський академічний художній драматичний театр|Миколаївського художнього драматичного театру]]<ref name="Подробиці 0801">{{citeweb|url=https://podrobnosti.ua/2453692-u-mikolav-vlashtuvali-tizhden-pokazv-ukranskogo-kno-u-pdval.html|title=У Миколаєві влаштували тиждень показів українського кіно у підвалі|publisher=''«[[Подробиці]]»''|author=|date=1 серпня 2022|accessdate=2022-08-13}}</ref><ref name="Свідок 0806">{{citeweb|url=https://svidok.info/ru/news/66560|title=«Коли гармати працюють&nbsp;— музи не мовчать»: як працює відомий театра Миколаєві під час війни|publisher=''«Свідок»''|author=|date=6 серпня 2022|accessdate=2022-08-14}}</ref>. Фестиваль короткого метру «4 на 3» на підтримку ЗСУ та переселенців влаштовує з 13 по 15 вересня [[Івано-Франківський національний академічний обласний музично-драматичний театр імені Івана Франка]]<ref name="Укрінформ 0813">{{citeweb|url=https://svidok.info/ru/news/66560|title=Франківський драмтеатр проведе фестиваль короткого метру, щоб підтримати ЗСУ та переселенців|publisher=''«[[Укрінформ]]»''|author=|date=13 серпня 2022|accessdate=2022-08-15}}</ref>.

=== Львів ===
Митці з різних міст, які змушені були евакуюватися, та опинилися у [[Львів|Львові]], на засадах об'єднання створили низку проєкті, серед яких читання драматургії, перформанси, музичні виступи (серія вуличних концертів [[Російський шансон|#дешансонізація]]) та прем'єри абсолютно нових вистав. У такий спосіб Львів оголосили про створення українського Мистецького фронту<ref name="Zaxid 0331">{{citeweb|url=https://zaxid.net/u_lvovi_stvorili_mistetskiy_front_dlya_dopomogi_armiyi_n1539856|title=У Львові створили Мистецький фронт для допомоги армії. Музиканти з різних міст України збирають гроші для ЗСУ|publisher=''«[[Zaxid.net]]»''|author= |date=30 березня 2022|accessdate=2022-04-09}}</ref>. Прем'єра проєкту «Театр рятує»&nbsp;— перша вистава під назвою «Сонячне небо»&nbsp;— для реабілітації мам та дітей, які потрапили в стресову ситуацію через втрату дому та переселення (проєкт Ірини Запольської реалізовано у Львові митцями зі Львова, Харкова, Маріуполя, Запоріжжя, Києва при підтримці литовського театру «Dansema» та Біруте Банявічуте) відбулася 20 березня<ref name="GazetaUa 0322">{{citeweb|url=https://gazeta.ua/blog/56755/teatr-peredchuvav-vijnu-pid-chas-strashnoyi-navali-diye-i-navit-likuye|title=Театр передчував війну. Під час страшної навали діє і навіть лікує|publisher=''«[[Gazeta.ua]]»''|author=Сергій ВИННИЧЕНКО («[[Театральна риболовля]]»)|date=22 березня 2022|accessdate=2022-03-22}}</ref>.

На площі перед [[Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької|Львівським театром опери та балету ім. Соломії Крушельницької]] французький художник монументального мистецтва {{не перекладено|JR (художник)|JR|en|JR (artist)}} створив перформанс для зйомок обкладинки журналу «[[Тайм (журнал)|Time]]»<ref name="JR 24tv">{{citeweb|url=https://24tv.ua/5-richna-divchinka-iz-krivogo-rogu-potrapila-interaktivnu-obkladinku_n1909327|title=5-річна дівчинка із Кривого Рогу потрапила на інтерактивну обкладинку журналу Time|publisher=''«[[24 Канал (сайт)|24 Канал]]»''|author= |date=2022-03-17|accessdate=2022-03-17}}</ref>.

Відбулися зйомки відеоарту для виступу [[Kalush Orchestra]] на «[[Пісенний конкурс Євробачення 2022|Євробаченні 2022]]» за участі театральної акторки та режисерки Олесі Галканової, очі та руки якої увійшли до відеопроєкції під час виступу колективу<ref name="Lifestyle 0512">{{citeweb|url=https://life.fakty.com.ua/ua/showbiz/praczyuvaly-v-ekstremalnyh-umovah-yak-znimaly-video-dlya-vystupu-kalush-orchestra-na-yevrobachenni-2022/|title=Працювали в екстремальних умовах: як знімали відео для виступу Kalush Orchestra на Євробаченні 2022|publisher=''«Lifestyle»''|author= Валентина ЧОРНА|date=12 травня 2022|accessdate=2022-05-13}}</ref>.

Київський режисер [[Урицький Михайло Якович|Михайло Урицький]] втілив читку п'єси «Намалюй мені літак» [[Ерік-Емманюель Шмітт|Еріка-Емманюеля Шмітта]] за участі акторів з Києва та Львова<ref name="LAVRIN 0611" />.

=== Руйнування театральних споруд ===
{{Main|Руйнування театральних споруд}}

Протягом широкомасштабного вторгнення зазнали пошкодження, або повне знищення ряд театральних будівль<ref name="GazetaUa 20230820">{{citeweb|url=https://gazeta.ua/blog/60052/bolyuchi-rani-teatralnogo-svitu-sumni-pidsumki|title=Болючі рани театрального світу: сумні підсумки|publisher=''«[[Gazeta.ua]]»''|author=Сергій ВИННИЧЕНКО)|date=2023-08-20|accessdate=2023-08-31}}</ref>.

У результаті авіаударів по центру [[Харків|Харкова]] 1 березня 2022 року зафіксовано потрапляння в будівлі [[Харківська обласна державна адміністрація|Харківської ОДА]], [[Харківський національний академічний театр опери та балету імені Миколи Лисенка|Харківського театру опери та балету ім. Миколи Лисенка]], [[Харківська обласна філармонія|Харківської філармонії]] та житлового масиву<ref name="Інтерфакс 0301">{{citeweb|url=https://interfax.com.ua/news/general/804339.html|title=У результаті авіаударів по центру Харкова є потрапляння до будівлі ОДА, оперного театру, філармонії та житлового масиву&nbsp;— ДСНС|publisher=''«[[Інтерфакс]]»''|author= |date=1 березня 2022|accessdate=2022-03-02}}</ref>. Ушкоджено приміщення [[Харківський державний академічний театр ляльок імені В. А. Афанасьєва|Харківського театру ляльок]]<ref name="Риболовля 0319" />.

16 березня 2022 року російські війська нанесли [[авіаудар по Маріупольському театру]] – скинули надпотужну бомбу на [[Донецький академічний обласний драматичний театр]] (м. [[Маріуполь]]), у результаті чого було зруйновано центральну частину драмтеатру, уламками завалено вхід до бомбосховища, у якому перебували мешканці міста<ref name="УП 0316">{{citeweb|url=https://www.pravda.com.ua/news/2022/03/16/7331956/|title=Росіяни скинули надпотужну бомбу на драмтеатр Маріуполя, де ховаються сотні людей|publisher=''«[[Українська правда]]»''|author=Роман ПЕТРЕНКО|date=16 березня 2022|accessdate=2022-03-16}}</ref><ref name="Новинарня 0316">{{citeweb|url=https://novynarnia.com/2022/03/16/rashysty-rozbombyly-mariupolskyj-dramteatr-de-hovalasya-tysyacha-czyvilnyh-lyudej-video/|title=Рашисти розбомбили маріупольський драмтеатр, де ховалася тисяча цивільних людей|publisher=''«Новинарня»''|author= |date=2022-03-16|accessdate=2022-03-16}}</ref><ref name="NZZ 0317">{{citeweb|url=https://www.nzz.ch/international/hunderte-personen-in-mariupol-bombardierung-im-keller-ueberlebt-ld.1675164?reduced=true|title=Ein Theaterkeller aus der Sowjetzeit rettet Hunderten im belagerten Mariupol das Leben|publisher=''«[[Нойє цюрхер цайтунг|NZZ Neue Zürcher Zeitung]]»''|author= Andreas Ernst|date=17 березня 2022|lang=de|accessdate=2022-03-31}}</ref><ref name="Вавилон13 0311">{{citeweb|url=https://youtu.be/_nsVWyzKQJU|title=Маріуполь. Театр-укриття|publisher=''«[[Вавилон'13]]»''|author=|date=2022-03-11|accessdate=2022-03-16}}</ref>.

Окремі театри отримали зовнішній захист ([[Театр на Подолі]])<ref name="Village 0406">{{citeweb|url=https://www.the-village.com.ua/village/culture/culture-situation/324955-yak-kiyiv-zahischae-kulturnu-spadschinu|title=«Потім відбудувати не вийде, треба берегти тут і зараз». Як Київ захищає культурну спадщину. Волонтери й місто захищають памʼятники й вітражі фунікулера, а музеї ховають колекції, щоб вони не постраждали від війни|publisher=''«The Village Україна»''|author= Олена ПАНЧЕНКО|date=6 квітня 2022|accessdate=2022-05-07}}</ref>.

У червні 2022-го відреставрована будівля театру [[Луганський обласний академічний український музично-драматичний театр|Луганського обласного академічного українського музично-драматичного театру]] у [[Сєвєродонецьк]]у була цілеспрямовано обстріляна окупантами<ref name="Східний варіант 0630">{{citeweb|url=https://v-variant.com.ua/uk/article/vakuatsyia-luhanskyy-dramteatr/|title=Пережили три евакуації: історія порятунку Луганського драмтеатру|publisher=''«Східний варіант»''|author=|date=2022-06-30|lang=uk|accessdate=2022-07-01}}</ref>.

В ніч проти 22 вересня 2022 року від ракетного удару ракетою [[С-300]] постраждала будівля [[Миколаївський академічний художній драматичний театр|Миколаївського академічного художнього драматичного театру]]&nbsp;— пам'ятка архітектури XIX століття<ref name="ТСН 0922">{{citeweb|url=https://tsn.ua/ru/video/video-novini/obstrel-nikolaeva-8-raket-povredili-dramaticheskiy-teatr-i-zheleznodorozhnye-puti.html|title=Обстрел Николаева – 8 ракет повредили драматический театр и железнодорожные пути|publisher=''«[[ТСН]]»''|author=|date=2022-09-22|lang=ru|accessdate=2022-09-22}}</ref>. Зруйновано ландшафтний театральний скверик, чавунні скульптури, пошкоджено внутрішній стан: вікна, кабінети, санвузли, швейний цех, музей, мала сцена, гримерні кімнати, повністю вибуховою хвилею пошкоджені вікна, двері й частково майно, яке було всередині<ref name="Суспільне 0922">{{citeweb|url=https://suspilne.media/284438-raketa-na-klumbi-ta-poskodzena-budivla-teatru-naslidki-rosijskih-obstriliv-mikolaeva/|title=Ракета на клумбі та пошкоджена будівля театру: наслідки російських обстрілів Миколаєва|publisher=''«Суспільне»''|author=Дар'я СВИСТУХА, Валентина ГУРОВА|date=2022-09-22|lang=uk|accessdate=2022-09-22}}</ref><ref name="Укрінформ 0922">{{citeweb|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3577658-mkip-dopomoze-poskodzenomu-vorozimi-raketami-teatru-u-mikolaevi.html|title=МКІП допоможе пошкодженому ворожими ракетами театру у Миколаєві|publisher=''«[[Укрінформ]]»''|author= |date=22 вересня 2022|lang=uk|accessdate=2022-09-24}}</ref><ref name="Подробиці 0924">{{citeweb|url=https://podrobnosti.ua/2457755-rozbirajuchi-zavali-vistupajut-dlja-gljadachv-pratsvniki-mikolavskogo-teatru-pokazali-kontsertnu-programu-popri-neschodavnj-obstrl.html|title=Розбираючи завали, виступають для глядачів: працівники Миколаївського театру показали концертну програму попри нещодавній обстріл|publisher=''«[[Подробиці]]»''|author= Марина МИХАЙЛОВСЬКА|date=24 вересня 2022|lang=uk|accessdate=2022-09-25}}</ref>.

В наслідку ракетного удару по [[Чернігівський обласний академічний український музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка|Чернігівському обласному академічному українському музично-драматичному театру ім. Тараса Шевченка]] 19 серпня 2023 року було зруйновано дах будівлі<ref name="АрміяInform 20230819">{{citeweb|url=https://armyinform.com.ua/2023/08/19/raketnyj-udar-rashystiv-po-chernigovu-postrazhdaly-42-osoby-pyatero-zagyblyh/|title=Ракетний удар рашистів по Чернігову: постраждали 42 особи, п’ятеро загиблих|publisher=''«АрміяInform»''|author=|date= 2023-08-19|lang=uk|accessdate=2023-08-19}}</ref><ref name="Суспільне 20230819">{{citeweb|url=https://suspilne.media/554273-centr-cernigova-obstrilali-rosiani-e-zagibli-ta-poraneni/|title=Центр Чернігова обстріляли росіяни: є загиблі та поранені|publisher=''«[[Суспільне Новини]]»''|author= Ксенія РЕКУН|date= 2023-08-19|lang=uk|accessdate=2023-08-19}}</ref><ref name="Gazeta 20230820">{{citeweb|url=https://gazeta.ua/articles/regions/_pokazali-yakij-viglyad-maye-cernigivskij-dramteatr-pislya-raketnogo-teraktu/1154882|title=Показали, який вигляд має Чернігівський драмтеатр після ракетного теракту|publisher=''«[[Gazeta.ua]]»''|author=|date=2023-08-20|lang=uk|accessdate=2023-08-20}}</ref>.

=== Театр в укритті ===
[[Миколаївський академічний художній драматичний театр]] 25 серпня 2022 року відкрив сцену в укритті, де першою виставою показав театралізовану концертну програму «Україна переможе» (реж. Віктор Мозговий)<ref name="Новини N 0825"/><ref name="Подробиці 0827">{{citeweb|url=https://podrobnosti.ua/2455681-novij-tvorchij-sezon-mikolavskij-teatr-vdkriv-u-pdval.html|title=Новий творчий сезон миколаївський театр відкрив у підвалі|publisher=''«[[Подробиці]]»''|author= Марина МИХАЙЛОВСЬКА|date=27 серпня 2022|accessdate=2022-08-28}}</ref><ref name="НикВести 0826">{{citeweb|url=https://nikvesti.com/ua/news/culture/254830|title=«Для боротьби на культурному фронті»,&nbsp;— Миколаївський драматичний театр продовжив роботу в укритті|publisher=''«НикВести»''|author= |date=26 серпня 2022|accessdate=2022-08-28}}</ref><ref name="Я 0830">{{citeweb|url=https://imykolayivchanyn.com/uk/articles-vystavy-v-ukrytti-abo-100-j-sezon-mykolayivskogo-akademichnogo-hudozhnogo-teatru|title=Вистави в укритті або 100-й сезон Миколаївського академічного художнього театру|publisher=''«Я Миколаївчанин»''|author= Олена МІЩЕНКО|date=30 серпня 2022|accessdate=2022-08-30}}</ref><ref name="Суспільне 20230328">{{citeweb|url=https://suspilne.media/428193-kultura-nadihae-ta-pidtrimue-ak-povnomasstabne-vtorgnenna-zminilo-teatralne-zitta-mikolaeva/|title=«Культура надихає та підтримує»: як повномасштабне вторгнення змінило театральне життя Миколаєва|publisher=''«[[Суспільне Новини]]»''|author= Дар'я СВИСТУХА, Ніна БУЛАХ|date=2023-03-28|accessdate=2023-03-29}}</ref>, а музей театру доповнився новим тематичним стендом, посвяченим подіям після 24 лютого<ref name="Свідок 0828">{{citeweb|url=https://svidok.info/ru/news/66930|title=Війна за волю: музей театру у Миколаєві поповнився тематичним стендом|publisher=''«Свідок.INFO»''|author= |date=28 серпня 2022|accessdate=2022-09-02}}</ref><ref name="MAPT 20230421">{{citeweb|url=https://youtu.be/7k9VBs_QVvQ|title=Гість програми «Діалог» [[Курман Євген Васильович|Євген Курман]]|publisher=''TPK «MAPT»''|author= |date=2023-04-21|accessdate=2023-05-17}}</ref>.

Проект «Театр в укритті» працює на базі [[Рівне]]нського міського палацу дітей та молоді, де актори театральної лабораторії «[[ВідСутність]]» щотижня грають благодійні вистави в сховищі Палацу. Розпочали 3 квітня виставою «Коханець» за [[Гарольд Пінтер|Гарольдом Пінтером]], далі&nbsp;— 10 квітня&nbsp;— «Повернення або Баскетбол на двох» за п’єсою Юрія Паскара<ref name="MIZANSCENA 0406">{{citeweb|url=https://mizanscena.com/2022/04/06/new-art-project-theatre-in-shelter/|title=Проект «Театр в укритті» у Рівному|publisher=''Онлайн-журнал «MIZANSCENA»''|author=|date=6 квітня 2022|accessdate=2022-04-06}}</ref>.

Серед героїв фотопроєкту «[[The New York Times]]»&nbsp;— «Citizens of Kyiv» були шеф-драматург [[Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра|Театру на лівому березі]] [[Павло Ар'є]], артист балета [[Національний академічний театр опери та балету України імені Тараса Шевченка|Національної опери України]] Борис Яструб, акторка «[[Дикий Театр|Дикого театру]]» Анна Абрамьонок<ref name="Citizens of Kyiv">{{citeweb|url=https://www.nytimes.com/interactive/2022/03/18/magazine/ukraine-war-kyiv.html|title=Citizens of Kyiv|publisher=''«[[The New York Times]]»''|author= Олександр ЧЕКМЕНЬОВ|date=18 березня 2022|lang=en|accessdate=2022-03-17}}</ref>.

Кошти на приведення до ладу приміщення укриття&nbsp;— культурний хаб у бомбосховищі&nbsp;— у [[Запоріжжя|Запоріжжі]] приватний підприємець випустив обмежену кількість поштових марок<ref name="Суспільне 0814">{{citeweb|url=https://suspilne.media/271022-u-zaporizzi-prodaut-marki-z-putinim-sob-oblastuvati-art-bomboshovise/|title=У Запоріжжі продають марки з Путіним, щоб облаштувати арт-бомбосховище|publisher=''«Суспільне»''|author= |date=14 серпня 2022|lang=uk|accessdate=2022-08-20}}</ref>.

Проєкту «Театр в укритті» реалізовано у [[Івано-Франківський національний академічний обласний музично-драматичний театр імені Івана Франка|Франківському драмтеатрі]]<ref name="Укрінформ 1030">{{citeweb|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3600634-rostislav-derzipilskij-gendirektorhudoznij-kerivnik-ivanofrankivskogo-dramteatru.html|title=Ростислав Держипільський, гендиректор-художній керівник Івано-Франківського драмтеатру|publisher=''«[[Укрінформ]]»''|author= Ірина ДРУЖУК|date=30 жовтня 2022|lang=uk|accessdate=2022-11-05}}</ref><ref name="Сніданок 1122">{{citeweb|url=https://youtu.be/2CJJybBa7Xg|title=«В нас до війни були черги тільки ввечері до театру, зараз увесь день»&nbsp;— історія одного драмтеатру|publisher=''«[[Сніданок з 1+1]]»''|author= |date=22 листопада 2022|lang=uk|accessdate=2022-12-11}}</ref>.

Арт-простір «Бомбік» відкрито у бомбосховищі в місті [[Кривий Ріг]]<ref name="Риболовля 0926">{{citeweb|url=https://youtu.be/71ncR_n02Mg|title=«Робимо театр з бомбосховищ» – арт-простір «Бомбік» у Кривому Розі|publisher=''Портал «[[Театральна риболовля]]»''|author= Сергій ВИННИЧЕНКО|date=26 вересень 2022|lang=uk|accessdate=2022-12-11}}</ref><ref name="УП 1109">{{citeweb|url=https://life.pravda.com.ua/culture/2022/11/9/251219/|title=Театральні прем’єри воєнного стану: що дивитись на прифронтових сценах та у тилу|publisher=''«[[Українська правда]]»''|author= Ганна ЩОКАНЬ|date=9 листопада 2022|lang=uk|accessdate=2022-12-11}}</ref>.

Сцену в укритті облаштували учасники театру-студії «Діалог» Калинівського технологічного фахового коледжу (м. [[Калинівка (місто)|Калинівка]], [[Вінницька область]])<ref name="33 канал 1116">{{citeweb|url=https://33kanal.com/news/198363.html|title= Єдиний сценічний майданчик в укритті|publisher=''«33-й новини»''|author= |date=16 листопада 2022|lang=uk|accessdate=2022-11-18}}</ref>.

=== Закордонні гастролі ===
* 7 квітня&nbsp;— Моновиставу «Едіт Піаф» української акторки [[Дудич Олена Олексіївна|Олену Дудич]] ([[Львівський обласний академічний музично-драматичний театр імені Юрія Дрогобича]]) зіграли у театрі SCENEN P (м. [[Стокгольм]]). Приймаюча сторона&nbsp;— Український театр в Швеції «МИ». Зібрані кошти передано на потреби новоприбулих біженців-українців<ref name="День 0418">{{citeweb|url=https://day.kyiv.ua/uk/article/kultura/viyna-u-nas-odna-front-u-kozhnogo-sviy|title=«У кожного свій фронт». Зоряна Кікцьо, засновниця Ukrainsk Teater i Sverige (Українського Театру в Щвеції) «МИ» про творчість та виклики, які сьогодні диктує всьому світу загарбницька росія|publisher=''Г-та «[[День (газета)|День]]»''|author=Тетяна ПОЛІЩУК|date=18 квітня 2022|accessdate=2022-04-21}}</ref>;
* 11 квітня&nbsp;— Вистава «Dopis nezname» (Київський театр «Візаві») зіграли в [[Чехія|Чехії]]<ref>{{Cite web|title=«Bez hraní jsme jako květ bez vody.» Herecká rodina z Kyjeva odehraje na Broumovsku divadelní představení|url=https://radiozurnal.rozhlas.cz/inteligence-v-exilu-novy-serial-radiozurnalu-o-valecnych-uprchlicich-kteri-se-8731345/3|website=''«Radiožurnálu»''|accessdate=2022-04-27|language=cs}}</ref>
* квітень&nbsp;— Гастролі вистави київського театру «SPLASH» «Украдене щастя» за [[Украдене щастя|п'єсою]] [[Франко Іван Якович|Івана Франка]] (реж. Гіо Пачкорія) відбулися протягом місяця у [[Німеччина|німецькому]] місті [[Вупперталь]] (покази 13, 14, 18, 21, 22, 23 квітня). Приймаюча сторона&nbsp;— театр «К4»<ref name="WDR 0413">{{citeweb|url=https://www1.wdr.de/mediathek/audio/wdr5/wdr5-scala-aktuelle-kultur/audio-ukrainerinnen-spielen-auf-wuppertaler-buehne-100.html|title=Ukrainerinnen spielen auf Wuppertaler BühneWDR 5 Scala&nbsp;— aktuelle Kultur|publisher=''«WDR 2022»''|author=|date=13 квітня 2022|accessdate=2022-05-02}}</ref><ref name="WDR 0422">{{citeweb|url=https://www1.wdr.de/fernsehen/lokalzeit/bergischesland/videos/video-stueck-zum-thema-glueck-ukrainische-schauspielerinnen-in-wuppertal-100.html|title=Stück zum Thema Glück: Ukrainische Schauspielerinnen in WuppertalLokalzeit Bergisches Land|publisher=''«WDR 2022»''|author=|date=22 квітня 2022|accessdate=2022-05-02}}</ref><ref name="Риболовля 0502">{{citeweb|url=https://youtu.be/HuH1szExoAg|title=Гіо Пачкорія про «Украдене щастя» в Німеччині та недореалізовану культурну дипломатію|publisher=''Портал «[[Театральна риболовля]]»''|author=Сергій ВИННИЧЕНКО|date=30 квітня 2022|accessdate=2022-05-02}}</ref>
* квітень&nbsp;— [[Харківський національний академічний театр опери та балету імені Миколи Лисенка]] виїхав із гастрольним туром до [[Литва|Литви]] із оперними та балетними виставами та гала-концертами в різних містах країни<ref>{{YouTube|PPT60_Fvgcg|Charkivo teatro gastrolės Lietuvoje. Spaudos konferencija (LNOBT, 28 квіт. 2022)|logo=1}}</ref><ref name="День 0429">{{citeweb|url=https://day.kyiv.ua/uk/article/kultura/shid-opera-zhyve-i-bude-zhyty|title=«Схід Опера» живе і буде жити! Харківські митці розпочинають, в межах проєкту «Ukraine Now and Forever», гастрольний тур у Литовській Республіці&nbsp;— #StandWithUkraine|publisher=''Г-та «[[День (газета)|День]]»''|author=[[Стельмашевська Ольга Леонідівна|Ольга СТЕЛЬМАШЕВСЬКА]]|date=29 березня 2022|accessdate=2022-04-30}}</ref><ref name="УМ 0501">{{citeweb|url=https://umoloda.kyiv.ua/number/0/2006/166012/|title=«Схід Опера»: у Литві безпрецедентно гастролюють 220 харків’ян із дітьми|publisher=''«[[Україна молода]]»''|author=Валентина САМЧЕНКО|date=1 травня 2022|accessdate=2022-05-2}}</ref><ref name="ДТ 0513">{{citeweb|url=https://zn.ua/ukr/CULTURE/kharkivska-skhid-opera-triumfalno-zavershila-hastroli-u-litvi-na-pidtrimku-ukrajini.html|title=Харківська Схід Опера тріумфально гастролює у Литві на підтримку України|publisher=''«[[Дзеркало тижня]]»''|author=Фаїна ВАУЛІНА|date=13 травня 2022|accessdate=2022-05-13}}</ref>;
* 1&nbsp;— 13 травня&nbsp;— Вистава «The Book of Sirens» [[ProEnglish Theatre]] (реж. Алекс Боровенський) в [[Іспанія|Іспанії]] ([[Більбао]], [[Мадрид]], [[Аранхуес]], [[Аліканте]]);
* 2 травня&nbsp;— Вистава «Це дитя» Закарпатського обласного угорського драматичного театру (реж. Олег Мельничук) взяла участь у Міжнародному театральному фестивалі «МІТЕМ» у Національному театрі в [[Будапешт]]і
* 23 травня&nbsp;— Оперу «Chornobyldorf» показали на відкритті O.Festival (м. [[Роттердам]], [[Нідерланди]]). Восени показ має відбутися в Австрії, Англії та Болгарії<ref name="Суспільне 0426">{{citeweb|url=https://suspilne.media/232753-chornobyldorf-avtori-j-aktori-rozpovidaut-ak-opera-pro-cornobil-stala-opoviddu-pro-vijnu/|title=Chornobyldorf: автори й актори розповідають, як опера про Чорнобиль стала оповіддю про війну ЕКСКЛЮЗИВНО|publisher=''«[[Дзеркало тижня]]»''|author=Олеся КОТУБЕЙ|date=26 квітня 2022|accessdate=2022-05-24}}</ref><ref name="Theaterkrant 0527">{{citeweb|url=https://www.theaterkrant.nl/recensie/chornobyldorf/opera-aperta/|title=Opera Aperta. Chornobyldorf. Pure punkopera met middelvinger naar het establishment|publisher=''«Theaterkrant»''|author=Nuno BLIJBOOM|date=27 травня 2022|accessdate=2022-05-29}}</ref>;
* червень&nbsp;— Вистава «Погані дороги» [[Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра|Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра]] (реж. [[Трунова Тамара Вікторівна|Тамара Трунова]])<ref name="Village 0427">{{citeweb|url=https://www.the-village.com.ua/village/culture/culture-news/325427-teatr-na-livomu-berezi-pokazhe-v-evropi-vistavu-pogani-dorogi|title=Театр на лівому березі покаже в Європі виставу «Погані дороги»|publisher=''«The Village Україна»''|author=|date=27 квітня 2022|accessdate=2022-04-30}}</ref><ref name="LRT 0517">{{citeweb|url=https://www.lrt.lt/naujienos/kultura/12/1696406/vilniaus-mazajame-teatre-spektaklis-blogi-keliai-kurio-premjera-ukrainoje-galejo-niekada-neivykti|title=Vilniaus mažajame teatre – spektaklis „Blogi keliai“, kurio premjera Ukrainoje galėjo niekada neįvykti |publisher=''«LRT.lt»''|author=|date=17 травня 2022|accessdate=2022-05-24}}</ref>. Тур відбувається за графіком: 1 червня&nbsp;— Dailes Theatre Festival, Рига, Латвія; 9 червня&nbsp;— Vilniaus mažasis teatras, Вільнюс, Литва; 16 червня&nbsp;— TheATRIUM Festival, Клайпеда, Литва; 20 червня&nbsp;— The Komedie Theatre, Прага, Чехія; 24 червня&nbsp;— The Radikal Jung Festival, Мюнхен, Німеччина; 30 червня&nbsp;— Berliner Ensemble, Берлін, Німеччина. Низка театральних фестивалів Європи запросили постановку за п’єсою [[Ворожбит Наталія Анатоліївна|Наталки Ворожбит]] про війну між росією й Україною до участі в їхніх програмах<ref name="Укрінформ 0528">{{citeweb|url=https://www.ukrinform.ua/amp/rubric-culture/3494543-ukrainsku-vistavu-pogani-dorogi-u-cervni-pokazut-u-latvii-litvi-ta-nimeccini.html|title=Українську виставу «Погані дороги» у червні покажуть у Латвії, Литві та Німеччині|publisher=''«[[Укрінформ]]»''|author=|date=28 травня 2022|accessdate=2022-05-29}}</ref><ref name="Gazeta 0531">{{citeweb|url=https://www.ukrinform.ua/amp/rubric-culture/3494543-ukrainsku-vistavu-pogani-dorogi-u-cervni-pokazut-u-latvii-litvi-ta-nimeccini.html|title=«Розумію, що ми всі&nbsp;— країна волонтерів. Сваримося через це і кайфуємо одночасно»,&nbsp;— режисер Стас Жирков|publisher=''«[[Gazeta.ua]]»''|author= Ганна ЩОКАНЬ|date=31 травня 2022|accessdate=2022-06-02}}</ref><ref name="ЛБ 0809">{{citeweb|url=https://lb.ua/culture/2022/08/09/525667_tamara_trunova_kozhen_maie.html|title=Тамара Трунова: «Кожен має усвідомити власну відповідальність за будь-яке мистецьке слово, проговорене про цю війну»|publisher=''«[[Лівий берег]]»''|author= Соня КОШКІНА, Ксенія БІЛАШ|date=9 серпня 2022|accessdate=2022-08-10}}</ref>.
* червень&nbsp;— Вистава «Що росте в парку» (КНУТКіТ ім. Івана Карпенка-Карого, реж. [[Лук'яненко Катерина Олександрівна|Катерина Лук'яненко]]) взяла участь у X Міжнародноve фестивалs лялькових шкіл PUPPETNOPUPPET (LALKANIELALKA) у м. [[Білосток]] ([[Польща]])<ref name="Ruinaacesa 0701">{{citeweb|url=https://ruinaacesa.com.br/what-grows-in-the-park/|title=the stage as a forest|publisher=''«Ruinaacesa»''|author= Amilton De Azevedo|date=1 липня 2022|accessdate=2022-07-04}}</ref>;
* серпень&nbsp;— Німецький тур вистави «The Book of Sirens» [[ProEnglish Theatre]] (реж. Алекс Боровенський) ([[Берлін]], [[Кельн]] та [[Ганновер]]).
* світовий тур колективу «Український оркестр свободи» (Ukrainian Freedom Orchestra) до складу якого увійшли музиканти з [[Національний академічний театр опери та балету України імені Тараса Шевченка|Київської національної опери]], [[Національний заслужений академічний симфонічний оркестр України|Національного симфонічного оркестру України]], [[Академічний симфонічний оркестр Львівської філармонії|Львівського філармонічного оркестру]], [[Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької|Львівської національної опери]], [[Харківський національний академічний театр опери та балету імені Миколи Лисенка|Харківської опери]] та інших українських колективів<ref name="NYT 0814">{{citeweb|url=https://www.nytimes.com/2022/08/14/arts/music/ukraine-war-orchestra-refugees.html|title=An Orchestra Supports Ukraine, and Reunites a Couple Parted by War|publisher=''«[[The New York Times]]»''|author= Javier C. HERNANDEZ|date=14 серпня 2022|accessdate=2022-08-17}}</ref><ref name="Суспільне 0816">{{citeweb|url=https://suspilne.media/271692-u-mene-nemae-zbroi-ale-e-violoncel-ukrainskij-orkestr-svobodi-gastrolue-svitom/|title=«У мене немає зброї, але є віолончель»: «Український оркестр свободи» гастролює світом|publisher=''«[[Суспільне]]»''|author= Поліна ГОРЛАЧ|date=16 серпня 2022|accessdate=2022-08-17}}</ref>.
* листопад&nbsp;— Вистава «Фальшива нота» ([[Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки]]) в [[Лондон]]е<ref name="Подробиці 1129">{{citeweb|url=https://podrobnosti.ua/2462252-do-britansko-stolits-z-gastrollju-prihav-kivskij-teatr-men-les-ukranki.html|title=До британської столиці з гастроллю приїхав Київський театр імені Лесі Українки|publisher=''«[[Подробиці]]»''|author= Світлана ЧЕРНЕЦЬКА|date=29 листопада 2022|accessdate=2022-11-30}}</ref>.

=== ЗМІ ===
* Радіо Культура запустило проєкт про актуальні новини культури, які є доречними у воєнному контексті «На часі. Культура» (ефіри щосуботи та щонеділі, ведучі&nbsp;— Ірина Славінська та Олена Гусейнова). В рамках передачі&nbsp;— документальний радіосеріал Неллі Даниленко, яка досліджує життя митців, що тримають культурний фронт у себе вдома, поки триває війна<ref>{{Cite web|title=«На часі. Культура»&nbsp;— новий проєкт Суспільного радіо|url=https://corp.suspilne.media/newsdetails/4918|website=«Суспільне»|accessdate=2022-04-08}}</ref>.

=== Вебпроєкти ===
* Актриса [[Київський академічний театр «Золоті ворота»|Київського академічного театру «Золоті ворота»]] [[Біблів Віталіна Миколаївна|Віталіна Біблів]] в образі баби Наташі виходить у регулярний онлайн<ref name="Риболовля 0319" />;
* Письменник [[Андрухович Юрій Ігорович|Юрій Андрухович]] разом із діячами [[Івано-Франківський національний академічний обласний музично-драматичний театр імені Івана Франка|Івано-Франківського національного академічного театру ім. Івана Франка]] запустив проєкт з висвітлення історій вкрадених пісень<ref>{{Cite web|title=МиСильні: Андрухович та Національний Івано-Франківський театр розповіли історію вкраденої пісні|url=https://youtu.be/di-HFwTDLq0|website=''«[[ТСН]]»''|accessdate=2022-03-24}}</ref>;
* Студенти кафедри мистецтва театру ляльок [[Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого|Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. Івана Карпенка-Карого]] зробили власну лялькову версію військових подій<ref>{{YouTube|HNgGrwzgc0U|National puppet hero of Ukrain|logo=1}}</ref>;
* Актриса [[Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка|Національного академічного театру ім. Івана Франка]] [[Міхіна Тетяна Володимирівна|Тетяна Міхіна]] розпочала відеопроєкт «SOS: Ми поруч» на Ютуб-каналі Штабу громадянської оборони SOS у [[Кам'янець-Подільський|Кам’янець-Подільському]]. Основне завдання&nbsp;— допомога людям, які постраждали від воєнних дій: біженцям, пораненим, військовослужбовцям та територіальній обороні. В кожному інтерв’ю розповідається про творчих українців, які живуть в реаліях війни та допомагають суспільству<ref name="Укрінформ 0405">{{citeweb|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3449412-aktrisa-teatru-franka-rozpocala-videoproekt-na-utubkanali-u-kamanecpodilskomu.html|title=Актриса театру Франка розпочала відеопроєкт на Ютуб-каналі у Кам’янець-Подільському|publisher=''«[[Укрінформ]]»''|author=|date=5 квітня 2022|accessdate=2022-04-06}}</ref>.
* [[Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка]] започаткував проєкт «Поезія незламних» на основі віршів, народжених російсько-українською війною<ref name="Укрінформ 0412">{{citeweb|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3449412-aktrisa-teatru-franka-rozpocala-videoproekt-na-utubkanali-u-kamanecpodilskomu.html|title=«Поезія незламних»: Національний театр Франка готує проєкт на основі віршів, народжених російсько-українською війною|publisher=''«[[Укрінформ]]»''|author= [[Базів Любов Миколаївна|Любов БАЗІВ]]|date=12 квітня 2022|accessdate=2022-04-12}}</ref><ref name="День 0415">{{citeweb|url=https://day.kyiv.ua/uk/article/kultura/slovo-yak-zbroya|title=Слово, як зброя. Режисер Іван Уривський розповів «Дню» про новий проєкт франківців&nbsp;— «Поезія Незламних»|publisher=''Г-та «[[День (газета)|День]]»''|author=Тетяна ПОЛІЩУК|date=15 квітня 2022|accessdate=2022-04-17}}</ref><ref name="Сніданок 0418">{{citeweb|url=https://youtu.be/NY4RWvGasuY|title=Поезія незламних: як був створений онлайн-проєкт, щоб підтримувати бойовий дух|publisher=''«[[Сніданок з 1+1]]»''|author=|date=18 квітня 2022|accessdate=2022-04-21}}</ref><ref name="День 0429 Поліщук">{{citeweb|url=https://day.kyiv.ua/uk/article/kultura/pro-volonterskyy-i-tvorchyy-front|title=Про волонтерський і творчий фронт. Ірина ДОРОШЕНКО, провідна актриса Національного театру ім. І. Франка про нові прєкти, які народились у воєнний час|publisher=''Г-та «[[День (газета)|День]]»''|author=Тетяна ПОЛІЩУК|date=29 квітня 2022|accessdate=2022-05-02}}</ref><ref name="Факти 0506 Поліщук">{{citeweb|url=https://youtu.be/LT8o8_t9WxA|title=Українські ВІРШІ про війну&nbsp;— актори театру і кіно масово популяризують сучасну поезію|publisher=''«[[Факти (ICTV)]]»''|author=|date=6 травня 2022|accessdate=2022-05-07}}</ref>.
* Актор [[Салій Віталій Миколайович|Віталій Салій]] озвучив відео, в якому творча команда художнього фільму «[[Я працюю на цвинтарі (фільм)|Я працюю на цвинтарі]]» екранізувала міську лірику&nbsp;— «…Цілую тебе, обіймаю, кохаю! Твій рідний Київ»&nbsp;— вірш Євгена Спіріна<ref>{{YouTube|k5lI_bu4iOM|Твій рідний Київ (Good Morning Films, 18 квіт. 2022 р.)|logo=1}}</ref>.
* 16 квітня&nbsp;— проєкт «Х** Войне. Украина. Письма с фронта» (читка)<ref>[https://nimbus.ultrastream.tv/ «Х** Войне. Украина. Письма с фронта»]</ref>
* 6 травня&nbsp;— [[Львівська опера]] презентує міжнародний благодійний проєкт TOGETHER WITH UKRAINE («Разом з Україною»)&nbsp;— серія онлайн концертів відомих творів українських композиторів та світової класики<ref>[https://mediacenter.org.ua/uk/priyednatisya-do-onlajn-kontsertiv-v-usomu-sviti-lvivska-natsionalna-opera-prezentuye-blagodijnij-proyekt-together-with-ukraine/ Приєднатися до онлайн концертів в усьому світі: Львівська національна опера презентує благодійний проєкт Together With Ukraine]</ref>
* квітень&nbsp;— волонтерський аудіопроєкт «Хроніки підвалу» підготували Кафедра театрознавства та акторської майстерності факультету культури і мистецтв [[Львівський національний університет імені Івана Франка|ЛНУ імені І. Франка]] спільно з [[Перший український театр для дітей та юнацтва|Першим театром]]<ref name="Еспресо TV 0425">{{citeweb|url=https://zahid.espreso.tv/u-lvovi-oprilyudnili-khroniki-pidvalu|title=У Львові оприлюднили «Хроніки підвалу»|publisher=''«[[Еспресо TV]]»''|author=|date=25 квітня 2022|accessdate=2022-05-05}}</ref>.
* Ініціативна група Lyatoshynsky-Club, Ukrainian Live Classic, Українського Інституту та Львівського Органного Залу створила проєкт зі збіркою нот українських композиторів для всього світу для виконання творів на підтримку України<ref>[https://ukrainianlive.org/ukrainian-scores Ukrainian scores (Українські ноти)]</ref>
* [[Миколаївський обласний театр ляльок]] реалізував відео проєкт «Єдина країна» (16 епізодів), у якому актори, казкові герої, ляльки збираються і розповідають глядачам про цікавинки кожного регіону України<ref name="Суспільне 0813">{{citeweb|url=https://suspilne.media/269883-pid-cas-vijni-mikolaivski-lalkari-prodovzuut-pracuvati-dla-ditej/|title=Під час війни миколаївські лялькарі продовжують працювати для дітей|publisher=''«Суспільне»''|author= Ігор ГОРБАТЕНКО|date=13 серпня 2022|accessdate=2022-08-14}}</ref><ref name="Mykolaiv.one 0822">{{citeweb|url=https://mykolaiv.one/uk/articles/3949-3949|title=Як миколаївські лялькарі виховують патріотів України|publisher=''«Mykolaiv.one»''|author= Тетяна ЛЕВА|date=22 серпня 2022|accessdate=2022-09-05}}</ref>

=== Щоденники війни ===
Про волонтерський штаб в тилу окупантів, який розгорнули в палаці культури смт [[Немішаєве]] [[Бородянський район|Бородянського району]] [[Київська область|Київської області]], потрапляння в полон, розповіла акторка [[Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра|Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра]] [[Пустовіт Анастасія Леонідівна|Анастасія Пустовіт]], яка два тижні провела в окупації<ref name="Пустовіт Медіацентр">{{citeweb|url=https://vechirniy.kyiv.ua/news/64339/|title=«Якщо ви зробите щось не так, як ми вам сказали&nbsp;— ми вас вб'ємо»&nbsp;— Пустовіт про російську окупацію|publisher=''Медіацентр «Україна»''|author=|date=27 березня 2022|accessdate=2022-04-06}}</ref><ref>{{Cite web|title=«Якщо ти не хочеш, щоб тебе „рятували“&nbsp;— будеш мертвий». Акторка Кріпосної Анастасія Пустовіт розповіла про два тижні в російській окупації|url=https://nv.ua/ukr/art/aktorka-kriposnoji-rozpovila-pro-dva-tizhni-v-rosiyskiy-okupaciji-video-50228939.html|website=nv.ua|accessdate=2022-03-29}}</ref>, [[Біблів Віталіна Миколаївна|Віталіна Біблів]]&nbsp;— про проведені 33 дні в підвалі у селі [[Чайки (Бучанський район)|Чайки]] [[Бучанський район|Бучанського району]] неподалік [[Буча|Бучі]]<ref name="ЖВЛ 0501">{{citeweb|url=https://youtu.be/nsPuR0dzQJM|title=Як акторка Віталіна Біблів провела 33 дні в підвалі неподалік Бучі|publisher=''«ЖВЛ»''|author= |date=1 травня 2022|accessdate=2022-05-07}}</ref>. Як вибиралася з Маріуполя актриса [[Донецький академічний обласний драматичний театр|Донецького академічного обласного драматичного театру]] Наталя Квятківська<ref name="Суспільне Поділля 0405">{{citeweb|url=https://suspilne.media/225483-distavalasa-do-hmelnickogo-4-dobi-istoria-aktrisi-mariupolskogo-teatru/|title=Діставалася до Хмельницького 4 доби: історія актриси Маріупольського театру|publisher=''«Суспільне Поділля»''|author= Леся БОРОВЕЦЬ, Тетяна ВОРОЖЦОВА|date=5 квітня 2022|accessdate=2022-04-06}}</ref>. Потенційний студент режисерського курсу Київського університет театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого розповів про переховування від мобілізації до війська «ДНР»<ref name="Зміна 0412">{{citeweb|url=https://zmina.info/articles/perehovuvavsya-dva-misyaczi-a-potim-vtik-istoriya-hlopczya-yakyj-unyknuv-mobilizacziyi-do-lav-bojovykiv/|title=«Місяць переховувався, а потім утік”: історія хлопця, який уникнув мобілізації в „ДНР“»|publisher=''«Зміна»''|author= Наталія АДАМОВИЧ|date=12 квітня 2022|accessdate=2022-04-13}}</ref>.

Актор Дмитро Чернов на своєму каналі в ютубі робить відеозамальовки «Щоденники недолугого окупанта»<ref>{{YouTube|RuoWq9kBtgI|Щоденники недолугого окупанта. 10 серія (D.Chernov)|logo=1}}</ref>, директорка «[[Дикий Театр|Дикого театру]]» [[Кравченко Ярослава Юріївна|Ярослава Кравченко]] разом із Олексієм Ковжуном започаткували youtube-щоденник війни «Говорить Київ»<ref>{{YouTube|ehfqnwNO-qw|Говорить Київ: сам себе примири, 13 квітня, 49 день війни|logo=1}}</ref>, художниця–сценограф Ніка Хворостенко, яка лишилася в [[Харків|Харкові]] з першого дня війни вела графічний щоденник&nbsp;— у вітражній стилістиці щоденно в своєму інстаграмі викладає малюнки, що відповідали настрою дня<ref name="Риболовля 0405">{{citeweb|url=https://youtu.be/xJ6VdgaL5AM|title=Вітражний щоденник Ніки Хворостенко|publisher=''Портал «[[Театральна риболовля]]»''|author=|date=5 квітня 2022|accessdate=2022-04-06}}</ref>. Свою історію для «MusiCures» розказав актор [[Київський академічний театр ляльок|Київського академічного театру ляльок]] Вадим Доценко<ref>{{YouTube|ByBRnklDX6k|Vadym Dotsenko #DiaryofWAR for MusiCures (with sign language translation) (MusiCures, 12 квіт. 2022 р.)|logo=1}}</ref>, для «Reporters»&nbsp;— [[Заслужений артист України|заслужена артистка України]], акторка [[Львівський академічний театр імені Леся Курбаса|Львівського академічного театру ім. Леся Курбаса]] [[Рибка-Пархоменко Наталія Володимирівна|Наталія Рибка-Пархоменко]]<ref name="Reporters 0404">{{citeweb|url=https://reporters.media/my-obov-yazkovo-zaspivayemo/|title=«Ми обовʼязково заспіваємо&nbsp;— коли переможемо». Малі історії великої війни. Наталія Рибка-Пархоменко, заслужена артистка України, акторка Львівського академічного театру ім. Леся Курбаса, співачка|publisher=''«Reporters»''|author= |date=4 квітня 2022|accessdate=2022-04-13}}</ref>.

=== Драматургія ===
Станом на 3 квітня 2022 року портал сучасної української драматургії «Ukrdrama HUB» опублікував збірку п'єс в розідлі '''«24 лютого. Війна 2022»''', в якій з'явилися тексти, написані протягом першого місяця російського вторгнення в Україну: Олена Астасьєва («Херсон. Дневник оккупации» та «Словарь эмоций военного времени»), [[Білиць Ігор Костянтинович|Ігор Білиць]] («Рускій воєнний»), [[Блок Наталія Ігорівна|Наталя Блок]] («Наші діти»), Андрій Бондаренко («Мир і спокій» та «Синдром уцілілого»), Олена Гапєєва («В землі»), [[Гарець Ірина Анатоліївна|Ірина Гарець]] («Садити яблуні», «Онкорашка» та «Тато каже»), Юлія Гончар («Retaliation»), Оксана Гриценко («Обісцяний БТР»), Тетяна Киценко («Іван Федорович Шпонька та Червона свитка» та «Назвати своїми іменами»), [[Лєна Лягушонкова]] («Тополь М летить на кішку брошку»), Ольга Мацюпа («Уламки і пазли»), Оксана Савченко («Я хочу додому» та «В ден»), Костянтин Солов'єнко («Повоєнний сценарій»), Людмила Тимошенко («Моя мама чайник» та «Моя Тара»), Віталій Ченський («Робинзон»)<ref>[https://ukrdramahub.blogspot.com/2022/04/24-2022.html Ukrdrama HUB. Війна. 24 лютого 2020]</ref>.

Національний центр театрального мистецтва ім. Леся Курбаса (куратори [[Неда Неждана]] та [[Олександр Мірошниченко (Олександр Вітер)|Олександр Вітер]]) з перших днів війни запустили проект «ДрамПост», мета якого&nbsp;— інформаційна війна мовою драми (сценічні та онлайн-читання п’єс); освітньо-мистецьке волонтерство (драматургічні майстер-класи, творчі зустрічі на тему актуальної драми, статті та інтерв’ю) та збір коштів на захист і порятунок українців і України. Проект підтримали колеги з України (Одеса<ref>[https://www.facebook.com/events/364614582209959/ Відкрита читка «Той, що відчиняє двері» (Одеса)]</ref>, Чернівці, Ужгород), інших країн (Польща, Франція, Австрія, Румунія, Іспанія, Чехія, Туреччина, США). Проект волонтерський: авторські права на читання і публікації п’єс і статей надаються безкоштовно, а зібрані пожертвування йдуть на користь українських захисників, поранених та біженців<ref>[http://kurbas.org.ua/news/drampost.html Міжнародний драматургічно-театральний проект «Дрампост»]</ref>. Вийшла відкрита драматургічну антологія актуальної драми «На часі», яка увібрала в себе тексти авторів різних поколінь і напрямів об'єднані темою російсько-української війни. Читання і постановки п’єс з цієї антологіі з'явилися в Одесі, Чернівцях, Ужгороді, а також в Туреччині, Франціі, Польщі, США). До збірки увійшли п'єси Ярослава Верещака «Пекельна дорога до раю», [[Олександр Мірошниченко (Олександр Вітер)|Олександра Вітра]] «Подаруй мені смак сонця»<ref>{{YouTube|FsBSRHN9_8Y|Відкриті читки онлайн. «Подаруй мені смак сонця», О.Вітер (Одесский театр юного зрителя им. Юрия Олеши, 16 квіт. 2022 р.)|logo=1}}</ref>, Andy Iva «Боятися нема сенсу», Олега Миколайчука «Каштан і конвалія», Неди Нежданої «Otvetka@ua» та «Загублені в тумані», [[Смілянець Марина Сергіївна|Марини Смілянець]] «Молитва за Елвіса», Ігоря Юзюка «До-дієз шостої октави»<ref>[http://kurbas.org.ua/news/aktualna-dramaturgiya-na-chasi/aktualna-dramaturgiya-na-chasi.html Актуальна драматургія «На часі»]</ref>.

Твори сучасних українських драматургів зацікавили європейського читача, що спричинило перекладацькі активності. Зокрема п'єсу «Мати Горького» [[Лєна Лягушонкова|Лєни Лягушонкової]] переклав Рорі Малларкі, над перекладом п’єси «Час Пілатесу» Ольги Мацюпи працювала Дейзі Гіббонс, Ніна Мюррей переклала п’єсу «П’ять пісень Полісся» Людмили Тимошенко та лібрето до опери «PENITA LA TRAGEDIA» [[Киценко Тетяна Петрівна|Тетяни Киценко]], Хелена Кернан переклала драмеді «Тіндерленд» Ірини Серебрякової<ref name="Читомо 20230511">{{citeweb|url=https://chytomo.com/pereklad-iak-mist-cherez-la-mansh-ukrainska-dramaturhiia-mandruie-do-velykoi-brytanii/|title=Переклад як міст через Ла-Манш: українська драматургія мандрує до Великої Британії|publisher=''Портал «[[Читомо]]»''|author=Анна ГАЛАС|date= 2023-05-11|lang=uk|accessdate=2023-05-16}}</ref>.

У спільноті активно дискутується тема того, як писати про війну під час війни<ref name="УП 20230516">{{citeweb|url=https://life.pravda.com.ua/culture/2023/03/5/253183/|title=Як пишуть про війну у війну і чому ворога (не) варто зображувати примітивним: розповідають театральні митці|publisher=''«[[Українська правда]]»''|author=Ганна ЩОКАНЬ|date= 2023-03-05|lang=uk|accessdate=2023-05-16}}</ref>.

=== Театральні прем'єри ===
{{Main|2022 у театрі#Прем'єри}}
За підрахунками театрального аналітика Сергія Винниченка, автора порталу «[[Театральна риболовля]]», протягом 2022 року українські театри презентували понад 230 прем'єрних вистав, 200 з яких приходиться безпосередньо на час вторгнення<ref name="Укрінформ 20221218">{{citeweb|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3637808-trivoga-bomboshovise-anslag-teatralni-pidsumki-roku.html|title=Тривога. Бомбосховище. Аншлаг. Театральні підсумки року|publisher=''«[[Укрінформ]]»''|author=[[Базів Любов Миколаївна|Любов БАЗІВ]]|date= 2022-12-18|lang=uk|accessdate=2023-04-17}}</ref>.

; Постановки українських митців за кордоном
* [[8 квітня]] &nbsp;— '''«Saśa, išnešk šiukšles»''' за п'єсою «Саша, винеси сміття» [[Ворожбит Наталія Анатоліївна|Наталки Ворожбіт]] (реж. [[Жирков Станіслав Ігорович|Стас Жирков]], Малий театр Вільнюса, [[Литва]]) <small>(режисер репитирував дистанційно)</small><ref>{{Cite web|title=Ypatingomis aplinkybėmis: Valstybinio Vilniaus mažojo teatro spektaklį režisierius stato iš bombarduojamos Ukrainos|url=https://www.delfi.lt/kultura/naujienos/ypatingomis-aplinkybemis-valstybinio-vilniaus-mazojo-teatro-spektakli-rezisierius-stato-is-bombarduojamos-ukrainos.d?id=89800435|website=''DELFI.lt''|accessdate=2022-03-25|language=lt}}</ref><ref>{{Cite web|title=Jūratė Visockaitė. S. Becketto ir N. Vorožbit dialogas|url=https://literaturairmenas.lt/teatras/jurate-visockaite-s-becketto-ir-n-vorozbit-dialogas|website=''«Literatūra ir menas»''|accessdate=2022-03-15|language=lt}}</ref>
* [[27 травня]]&nbsp;— '''«Життя на випадок війни»''' [[Лєна Лягушонкова|Лєни Лягушонкової]] (реж. Уля Кіяк, Спільний проєкт Торунського, Бидгоского театрів та міського центру культури (м. [[Бидгощ]], [[Польща]]) <small>(прем’єра на Торуньському фестивалі «Контакт»)</small>&nbsp;— у виставі зіграли акторки з різних українських міст, котрі знайшли прихисток у Куявсько-Поморському воєводстві<ref name="UaPl 1009">{{citeweb|url=https://balletristic.com/u-vashinghtoni-pokazhut-priemieru-vistavi-mariupol/|title=«Життя на випадок війни»: українські акторки у Польщі покажуть виставу-інструкцію про виживання під обстрілами|publisher=''«ua.pl»''|author= |date=9 жовтня 2022|accessdate=2022-12-11}}</ref>
* [[10 червня]]&nbsp;— '''«Маріуполь»''' пластична композиція (хор. Владислав Детюченко, комп. Джон Хоуп (Іван Гаркуша) в рамках програми підтримки українських артистів через серію Ukrainian Artists & Company E Commission, м. [[Вашингтон]], [[округ Колумбія]], [[США]])<ref name="Balletristic 0610">{{citeweb|url=https://balletristic.com/u-vashinghtoni-pokazhut-priemieru-vistavi-mariupol/|title=У Вашингтоні покажуть прем'єри від українських хореографів: «Маріуполь» та FANTASY of TOUCH|publisher=''«Balletristic»''|author= |date=10 червня 2022|accessdate=16 червня 2022}}</ref>
* [[29 вересня]]&nbsp;— '''«Собачій дім»''' [[Смілянець Марина Сергіївна|Марини Смілянець]] (реж. Лариса Семирозуменко, [[Латвійський національний театр]], м. [[Рига]], [[Латвія]])<ref name="НГ 0803">{{citeweb|url=https://novayagazeta.ee/articles/2022/08/03/ne-razdeliaiu-ukrainu-i-evropu|title=«Не разделяю Украину и Европу». Киевский режиссер Лариса Семирозуменко ставит в Риге спектакль|publisher=''«Новая газета. Балтия»''|author= Андрій ШАВРЕЙ|date=3 серпня 2022|accessdate=4 серпня 2022}}</ref><ref name="LSM.LV 0803">{{citeweb|url=https://rus.lsm.lv/statja/kultura/kultura/sbor-truppi-v-nacionalnom-teatre--vruchenie-dragocennostey-i-vstrecha-s-ukrainskoy-kollegoy-kultura1kb.a467867/|title=Сбор труппы в Национальном театре&nbsp;— вручение драгоценностей и встреча с украинской коллегой #kultura1kb|publisher=''« LSM.LV»''|author= Андрій ШАВРЕЙ|date=3 серпня 2022|accessdate=4 серпня 2022}}</ref>
* [[10 вересня]]&nbsp;— '''«Sich waffnend gegen eine See von Plagen»''' [[Павло Ар'є|Павла Ар'є]] та Майї Заде (реж. [[Жирков Станіслав Ігорович|Стас Жирков]], {{не перекладено|Schaubühne|Schaubühne|en|Schaubühne}}, [[Берлін]], [[Німеччина]])<ref>{{Cite web|title=Sich waffnend gegen eine See von Plagen. Interviewtrailer der Schaubühne|url=https://youtu.be/oxA7sXZ4DyU|website=''Schaubühne Berlin''|accessdate=2022-08-05|language=en}}</ref><ref>{{Cite web|title=Überfall|url=https://nachtkritik.de/index.php?option=com_content&view=article&id=21395%3Asich-waffnend-gegen-eine-see-von-plagen-schaubuehne-berlin-stas-zhyrhov-und-pavlo-arie-inszenieren-einen-abend-ueber-den-krieg-in-der-ukraine&catid=34%3Aschaubuehne-berlin&Itemid=40&|website=''Nachtkritik''|accessdate=2022-09-11|language=de}}</ref><ref name="ЛБ 0911">{{citeweb|url=https://lb.ua/culture/2022/08/21/526859_stas_zhirkov_bez_normalnih_robochih.html|title=Стас Жирков: «Без нормальних робочих зв’язків з Європою й світом в українського театру немає майбутнього»|publisher=''«[[Лівий берег]]»''|author= [[Чужинова Ірина Юріївна|Ірина ЧУЖИНОВА]]|date=21 серпня 2022|accessdate=2022-09-11}}</ref>
* [[18 листопада]]&nbsp;— '''«Gorkis mutter» / «Мати Горького»''' [[Лєна Лягушонкова|Лєни Лягушонкової]] (реж. [[Голенко Максим Георгійович|Максим Голенко]], м. [[Штутгарт]], Німеччина)<ref>{{Cite news|title=Німці питали, де межа токсичного впливу Росії: у Штутгарті показали виставу «Мать Горького»|url=https://life.pravda.com.ua/culture/2022/11/23/251469/|work=«[[Українська правда]]»|date=2022-11-23|accessdate=2022-12-11|language=uk|last=Ганна ЩОКАНЬ}}</ref>

; 2023
* [[11 лютого]]&nbsp;— '''«Odyssee»''' [[Павло Ар'є|Павла Ар'є]] (реж. [[Жирков Станіслав Ігорович|Стас Жирков]], Düsseldorfer Schauspielhaus, [[Німеччина]])<ref>{{Cite web|title=Das Warten der Penelope in den Schrecken des Ukraine-Krieges&nbsp;— Odyssee mit Frauen aus der Ukraine|url=https://www.neue-duesseldorfer-online-zeitung.de/kultur/artikel/das-warten-der-penelope-in-den-schrecken-des-ukraine-krieges-odyssee-mit-frauen-aus-der-ukraine-2470.html|website=''«Neue Düsseldorfer Online Zeitung»''|accessdate=2023-02-11|language=de}}</ref><ref>{{Cite web|title=Penelope zieht in den Krieg|url=https://nachtkritik.de/index.php?option=com_content&view=article&id=22055%3Aodyssee-duesseldorfer-schauspielhaus-stas-zhyrkovs-und-pavlo-aries-inszenierung-frei-nach-homer-mit-menschen-aus-der-ukraine-und-aus-duesseldorf|website=''Nachtkritik''|accessdate=2023-02-11|language=de}}</ref>
* [[8 березня]]&nbsp;— '''«Ha*l*t»''' Тамари Трунової та [[Смілянець Марина Сергіївна|Марини Смілянець]] (реж. [[Трунова Тамара Вікторівна|Тамара Трунова]], копродукція Театру на Лівому березі із RADAR OST 2023)<ref name="DT">{{citeweb|url=https://www.deutschestheater.de/programm/a-z/halt-radar-ost/|title=Kooperation mit dem Left Bank Theatre, Kyjiw. Ukraine für RADAR OST 2023. Ha*l*t|publisher=''Deutsches Theater''|author=|date= |lang=uk|accessdate=2023-05-17}}</ref>
* [[29 квітня]]&nbsp;— '''«Хто ти такий?»''' за мотивами п’єси «[[Мина Мазайло]]» [[Куліш Микола Гурович|Миколи Куліша]] (реж. Олена Сіриченко, Театр-студїя «Крок», м. [[Рига]], [[Латвія]])<ref name="Latvijas Radio 2023">{{citeweb|url=https://lr4.lsm.lv/lv/raksts/mes-ukrainai/yun-ukranc-pereselenc-stvorili-v-riz-teatr-studyu.a175785/|title=Юні українці-переселенці створили в Ризі театр-студію|publisher=''Latvijas Sabiedriskie Mediji''|author=Людмила ПИЛИП|date= 2023-04-21|lang=uk|accessdate=2023-05-16}}</ref>

=== Театральний дискурс про майбутнє ===
Театральна спільнота стає до обговорення теми післявоєнного культурного відродження. Діалог Ганни Шерман із [[Чужинова Ірина Юріївна|Іриною Чужиновою]] про необхідність будувати плани на майбутнє відбувся 15 березня 2022 року<ref>{{YouTube|mO2Rr02ef1g|Ганна Шерман та Ірина Чужинова про необхідність будувати плани на майбутнє (Antykvar Publishing House)|logo=1}}</ref>. Платформа «[[Український театр]]» розпочала ефіри із митцями для обговорення ситуації та подальших кроків. Учасниками стали: директор&nbsp;— художній керівник [[Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра|Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра]] [[Жирков Станіслав Ігорович|Стас Жирков]]<ref>{{YouTube|sW7_bWwW1yk|Стас Жирков в розмові з Іриною Чужиновою (Antykvar Publishing House)|logo=1}}</ref>; деканка театрального факультету [[Харківський національний університет мистецтв імені Івана Котляревського|Харківського національного університету мистецтв ім. Івана Котляревського]], кандидатка мистецтвознавства [[Партола Яна Вікторівна|Яна Партола]]<ref>{{YouTube|iezhqDnlpkk|Яна Партола, деканка театрального факультету ХНУМ ім. І. П. Котляревського (Antykvar Publishing House)|logo=1}}</ref>; заслужений артист України, актор [[Івано-Франківський національний академічний обласний музично-драматичний театр імені Івана Франка|Івано-Франківського національного академічного театру ім. Івана Франка]] [[Гнатковський Олексій Іванович|Олексій Гнатковський]]<ref>{{YouTube|mxoX9UPWWQQ|Олексій Гнатковський, актор Івано-Франківського національного академічного театру імені Івана Франка (Antykvar Publishing House)|logo=1}}</ref>; в.о. деканки факультету культури і мистецтв [[Львівський національний університет імені Івана Франка|Львівського національного університету ім. Івана Франка]], докторка мистецтвознавства [[Гарбузюк Майя Володимирівна|Майя Гарбузюк]]<ref>{{YouTube|q5lXbQhRUY4|Майя Гарбузюк&nbsp;— в.о. деканки факультету культури і мистецтв ЛНУ імені Івана Франка (Antykvar Publishing House)|logo=1}}</ref>; композитор, співзасновник Opera aperta [[Разумейко Ілля Костянтинович|Ілля Разумейко]]<ref>{{YouTube|CqoucRmKntI|Ілля Разумейко (Elias Spricht)&nbsp;— композитор, співзасновник Opera aperta (Antykvar Publishing House)|logo=1}}</ref>; режисерка київського «[[ProEnglish Theatre]]» Тетяна Шелепко<ref>{{YouTube|WKmhnvbcNI0|Тетяна Шелепко&nbsp;— режисерка ProEnglish Theatre (Київ) (Antykvar Publishing House)|logo=1}}</ref>; головний режисер [[Одеський академічний український музично-драматичний театр імені В. Василька|Одеського академічного українського драматичного театру ім. Василя Василька]] [[Голенко Максим Георгійович|Максим Голенко]]<ref>{{YouTube|smPZRepyG-0|Максим Голенко&nbsp;— головний режисер Одеського академічного театру імені Василя Василька (Antykvar Publishing House)|logo=1}}</ref>; керівниця літературно-драматургічної частини [[Харківський національний академічний театр опери та балету імені Миколи Лисенка|Харківського національного академічного театру опери і балету]], переможниця конкурсу на посаду директорки&nbsp;— художньої керівниці [[Харківський державний академічний драматичний театр імені О. С. Пушкіна|Харківського академічного театру російської драми імені О. Пушкіна]] [[Лобанова Інга Вячеславівна|Інга Лобанова]]<ref>{{YouTube|28FJE2_l9PU|Інга Лобанова&nbsp;— керівниця літературно-драматургічної частини Харківського театру опери і балету (Antykvar Publishing House)|logo=1}}</ref>; режисерка Київського академічного театру «[[Київський академічний театр «Золоті ворота»|Золоті ворота]]», викладачка КМАЕЦМ [[Губрій Тетяна Ігорівна|Тетяна Губрій]]<ref>{{YouTube|XrzdSYQEdXE|Тетяна Губрій&nbsp;— режисерка Київського академічного театру «Золоті ворота» (Antykvar Publishing House)|logo=1}}</ref>; керівниця відділу зовнішніх комунікацій [[Національна спілка театральних діячів України|Національної спілки театральних діячів України]] і координаторка проєктів спілки Ольга Байбак<ref>{{YouTube|nhqxiMBO_-Q|Ольга Байбак&nbsp;— керівниця відділу зовнішніх комунікацій НСТДУ (Antykvar Publishing House, 13 квіт. 2022 р.)|logo=1}}</ref>; режисер, хореограф, перфомер, засновник і директор продюсерського центру «Ruban Production ITP» Віктор Рубан<ref>{{YouTube|r4iN7WQOedI|Віктор Рубан&nbsp;— режисер, хореограф, перфомер, засновник продюсерського центру Ruban Production (Antykvar Publishing House, 13 квіт. 2022 р.)|logo=1}}</ref>; директорка&nbsp;— художня керівниця театру «[[Київський академічний театр «Золоті ворота»|Золоті ворота]]» Ксенія Ромашенко; режисер, актор, драматург, перформер, співзасновник театру «Прекрасні квіти», засновник театру «[[Театр «Нєфть»|Нєфть]]» і театру «Варта» [[Вусик Артем Олександрович|Артем Вусик]]; драматургиня [[Лєна Лягушонкова]]<ref>{{YouTube|5EO2NvjqbDg|Драматургиня Лєна Лягушонкова (Antykvar Publishing House, 25 квіт. 2022 р.)|logo=1}}</ref>; режисер [[Урицький Михайло Якович|Михайло Урицький]]<ref>{{YouTube|3BMpsUhPVmU|Режисер Михайло Урицький (Antykvar Publishing House, 26 квіт. 2022 р.)|logo=1}}</ref>; драматургиня та режисерка [[Ворожбит Наталія Анатоліївна|Наталя Ворожбит]]<ref>{{YouTube|CKBE7ylxeHs|Наталя Ворожбит, драматургиня, режисерка (Antykvar Publishing House, 26 квіт. 2022 р.)|logo=1}}</ref>. Розмову із театральним критиком, журналістом, доцентом кафедри театрознавства [[Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого|Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. Івана Карпенка-Карого]] [[Васильєв Сергій Геннадійович|Сергієм Васильєвим]] провела директорка видавничого дому «Антиквар» Ганна Шерман<ref>{{YouTube|BWlP6ma_zPE|Сергій Васильєв&nbsp;— театральний критик, доцент кафедри театрознавства КНУТКіТ ім. І.К. Карпенка-Карого (Antykvar Publishing House, 17 квіт. 2022 р.)|logo=1}}</ref>. Письменниця та мовознавиця Євгенія Кузнєцова задається питаннями з пошуку причин, звідки взялися російськомовні українці<ref name="VoxUkraine">{{citeweb|url=https://voxukraine.org/gra-v-reversi-zvidky-vzyalysya-rosijskomovni-ukrayintsi/|title=Гра в реверсі: звідки взялися російськомовні українці|publisher=''«VoxUkraine»''|author=Євгенія КУЗНЄЦОВА|date=22 квітня 2022|lang=uk|accessdate=2021-4-26}}</ref>.

Проєкт «Плани на завтра» від Інституту стратегії культури та Radio SKOVORODA спрямовано на детальне обговорення викликів та можливостей, які вийдуть на перший план в Україні одразу після перемоги над ворогом<ref>{{YouTube|E3U5vT9i0W8|Сливинський, Старовойт, Бєглов, Селезньова про Україну зараз і після перемоги. Плани на завтра #1|logo=1}}</ref>.

Проблематику формування репертуарної політики [[Національний академічний театр опери та балету України імені Тараса Шевченка|Національної опери України]] на сторінках «The Claquers» розпочав артист оркестру театру, контрабасист Антон Жуков<ref name="The Claquers 0511">{{citeweb|url=https://theclaquers.com/posts/9046|title=Репертуарний вакуум в Національній опері|publisher=''«The Claquers»''|author=Антон ЖУКОВ|date=11 травня 2022|lang=uk|accessdate=2021-5-12}}</ref>. Спроба осмислення «[[Культура скасування|Культури скасування]]» у відкритій лекції «„Культура скасування“ чи „скасування культури“» зробили [[доктор філософських наук]] [[Лютий Тарас Володимирович|Тарас Лютий]] та директорка Докторської школи ім. родини Юхименків [[Національний університет «Києво-Могилянська академія|НаУКМА]], завідувачка докторантури, аспірантури, [[кандидат філософських наук]] Людмила Криворучка<ref>{{YouTube|fdoZswwZz8k|Відкрита лекція Культурного Проекту&nbsp;— «Культура скасування» чи «скасування культури» (Культурний Проект, 23 квіт. 2022 р.)|logo=1}}</ref>. Вчергове піднімається тема доцільності звань [[Народний артист України|народних артистів]]<ref name="The Claquers 0522">{{citeweb|url=https://theclaquers.com/posts/9136|title=Корупція від мистецтва: для чого потрібні почесні звання?|publisher=''«The Claquers»''|author=Антон ЖУКОВ|date=22 травня 2022|lang=uk|accessdate=2021-5-22}}</ref>.

На початку травня відбулася онлайн-розмова про становище артистів у сфері сучасної музики в Україні, організована Initiative Neue Musik Berlin / field notes та Kyiv Contemporary Music Days<ref name="The Claquers 0522 Сафьян">{{citeweb|url=https://theclaquers.com/posts/9214|title=Web-talk з музичною спільнотою України: культурна дипломатія під час війни|publisher=''«The Claquers»''|author=Дзеніслава САФЬЯН|date=22 травня 2022|lang=uk|accessdate=11 червня 2022}}</ref>. Режисер [[Троїцький Владислав Юрійович|Влад Троїцький]] в інтерв'ю виданню «[[Лівий берег]]» стверджує, що «В Україні досі немає розуміння, наскільки потужною зброєю може бути мистецтво»<ref name="ЛБ 0724">{{citeweb|url=https://lb.ua/culture/2022/07/24/524002_vladislav_troitskiy_v_ukraini_dosi.html|title=Владислав Троїцький: «В Україні досі немає розуміння, наскільки потужною зброєю може бути мистецтво»|publisher=''«[[Лівий берег]]»''|author= Ксенія БІЛАШ, Соня КОШКІНА|date=24 липня 2022|accessdate=2022-08-10}}</ref>.

До розробки плану післявоєнної України залучена Нацрада та 2500 експертів, які випрацьовують тези протягом двох місяців. Конференція з цього приводу запланована на початку липня у місті [[Лугано]] ([[Швейцарія]]), де буде презентовано великий план відбудови<ref name="Forbes 0617">{{citeweb|url=https://theclaquers.com/posts/9214|title=2500 експертів два місяці пишуть план для післявоєнної України. Як влаштована та чим займається створена Зеленським Нацрада відновлення|publisher=''«[[Forbes]]»''|author=Іра КРИЦЬКА, Сергій ШЕВЧУК|date=17 червня 2022|lang=uk|accessdate=4 липня 2022}}</ref>. За координації Центру економічної стратегії (Centre for Economic Strategy) 30 експертів пропрацювали бачення України 2030, у тексті якого виокремили червоні лінії та визначає ключові зміни. Розділ 2.4. присвячено Політиці у сфері культури<ref>[https://ces.org.ua/wp-content/uploads/2022/06/Україна-після-перемоги-1.pdf Україна після перемоги Бачення України 2030]</ref>.

== Світова підтримка ==
Потужну підтримку виказіє Україні світ, у тому числі у вигляді гуманітарної допомоги, підтримки, мистецьких заходах<ref name="НП 0303">{{citeweb|url=https://np.pl.ua/2022/03/u-danii-planuiut-provesty-1000-kontsertiv-dlia-zboru-koshtiv-shchob-dopomohty-ukraini/|title=У Данії планують провести 1000 концертів для збору коштів, щоб допомогти Україні|publisher=''«Новини Полтавщики»''|author=|date=2022-03-03|lang=ru|accessdate=2022-03-03}}</ref><ref name="Lrytas 0301">{{citeweb|url=https://tv.lrytas.lt/zinios/lietuvos-diena/2022/03/01/news/panevezio-teatre-vaidinantys-aktoriai-is-ukrainos-jaudinasi-del-savo-namiskiu-prabundame-su-malda-22564857/|title=Panevėžio teatre vaidinantys aktoriai iš Ukrainos jaudinasi dėl savo namiškių: prabundame su malda|publisher=''«{{не перекладено|Lrytas.lt|Lrytas.lt|en|Lrytas.lt}}»''|author=|date=2022-03-01|lang=en|accessdate=2022-03-05}}</ref>.

=== [[Австрія]] ===
Сценічні читання п’єс «Голоси з темряви» та «Майдан Інферно» Неди Нежданої, «Погані дороги» Наталі Ворожбит відбулися 12 березня у [[Брегенц]]і<ref>[https://www.facebook.com/100063706270530/posts/367623888704484 Christoph Thoma. Stimmen aus der Dunkelheit (12 березня 2022)]</ref>

=== [[Бельгія]] ===
В рамках фестивалю «Statues en Marche» театр «Живих скульптур» (м. [[Івано-Франківськ]]), який брав у ньому участь, отримав від організаторів дозвіл на збір кошти для ЗСУ просто неба, демонструючи європейцям образи українських військових<ref name="Укрінформ 0807">{{citeweb|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3545293-zivi-skulpturi-z-ivanofrankivska-abo-ak-aktori-pantomimi-nablizaut-peremogu.html|title=«Живі скульптури» з Івано-Франківська, або Як актори пантоміми наближають перемогу|publisher=''«[[Укрінформ]]»''|author=|date=2022-08-07|lang=uk|accessdate=2022-08-07}}</ref>.

=== [[Болгарія]] ===
[[Театр ім. Рачо Стоянова|Габровський театр ім. Рачо Стоянова]] прийняв українських переселенців&nbsp;— жінок та дітей [[Миколаївський академічний художній драматичний театр|Миколаївського драматичного театру]]<ref>{{citeweb|url=https://bnt.bg/news/aktyori-ot-dramatichniya-teatar-v-gabrovo-pomagat-na-svoi-kolegi-ot-teatara-v-nikolaev-v315627-303978news.html|title=Актьори от Драматичния театър в Габрово помагат на свои колеги от театъра в Николаев|publisher=''«България в 60 минути»''|author= |date=2022-03-10|lang=bg|accessdate=2022-03-10}}</ref><ref>{{citeweb|url=https://www.btv.bg/shows/tazi-nedelia/video-sabota/semejstvo-artisti-ot-ukrajna-shte-predstavjat-izkustvoto-si-na-teatralen-festival-v-gabrovo-no-razdeleni.html|title=Семейство артисти от Украйна ще представят изкуството си на театрален фестивал в Габрово, но разделени|publisher=''«bTV»''|author= |date=2022-04-02|lang=bg|accessdate=2022-04-13}}</ref><ref>{{YouTube|XELDlJEcJF4|I just want to go home (Inspired Talks, 1 серп. 2022 р.)|logo=1}}</ref><ref>{{citeweb|url=https://tetradkata.com/2022/09/02/detski-spektakal-na-ukrainski-ezik-ot-dt-gabrovo-sthe-patuva-sred-ukrainskite-obsthnosti-v-stranata/|title=Детски спектакъл на украински език от ДТ – Габрово ще пътува сред украинските общности в страната|publisher=''«Tetradkata.com»''|author= |date=2022-09-02|lang=bg|accessdate=2022-09-07}}</ref>).

У програмі VIII Міжнародного фестиваля монодрами «Соло Акт» (м. [[Габрово]]) 4 квітня взяв участь [[Миколаївський академічний художній драматичний театр]] із виставою «Сповідь» (реж. [[Павлюк Сергій Миколайович (режисер)|Сергій Павлюк]])&nbsp;— участь відеоверсії вистави позаконкурсна<ref>{{citeweb|url=https://offnews.bg/kultura/ukrainskata-postanovka-izpoved-ot-solo-akt-fest-v-pomosht-na-b-773346.html|title=Украинската постановка «Изповед» от «Соло акт» фест в помощ на бежанците|publisher=''«Off news»''|author= |date=2022-03-10|lang=bg|accessdate=2022-03-29}}</ref><ref>{{citeweb|url=https://bnt.bg/news/mezhdunaroden-festival-na-monodramata-solo-akt-v-gabrovo-ot-2-do-7-april-v317285-304679news.html|title=Международен фестивал на монодрамата «Соло акт» в Габрово от 2 до 7 април|publisher=''«[[БНТ (канал)|БНТ]]»''|author= |date=2022-04-01|lang=bg|accessdate=2022-04-02}}</ref><ref>{{citeweb|url=https://dramagabrovo.com/2022/04/08/соло-акт-фест-приключи-с-три-специа/|title=«Соло акт» фест приключи с три специални извънредни награди|publisher= |author= Меглена ЗЛАТЕВА|date=2022-04-08|lang=bg|accessdate=2022-04-13}}</ref>.

=== [[Велика Британія]] ===
Лист на підтримку українських театрів, що здійснюють супротив російській агресії 18 березня в ЗМІ опублікував британський [[продюсер]] [[сер]] {{не перекладено|Камерон Макінтош|Камерон Макінтош|en|Cameron Mackintosh}} («[[Привид опери (мюзикл)|Привид опери]]», «[[Гамільтон (мюзикл)|Гамільтон]]» та інших)<ref name="ДТ 0318">{{citeweb|url=https://zn.ua/ukr/CULTURE/najvplivovishij-britanskij-prodjusernadislav-lista-na-pidtrimku-ukrajinskikh-teatriv-shcho-zdijsnjujut-suprotiv-rosijskij-ahresiji.html|title=Найвпливовіший британський продюсер надіслав листа на підтримку українських театрів, що здійснюють супротив російській агресії|publisher=''«[[Дзеркало тижня]]»''|author= [[Вергеліс Олег Анатолійович|Олег ВЕРГЕЛІС]]|date=2022-03-18|accessdate=2022-04-15}}</ref>, на сцені лондонського театру «{{не перекладено|Лондонський колізей|Колізей|en|London Coliseum}}» 19 березня відбувся гала-концерті «Dance for Ukraine» («Танець для України»), організаторами якого виступив колишній прем'єр лондонського {{не перекладено|Королівський балет Великої Британії|Королівського балету|en|The Royal Ballet}} [[Заслужений артист України]] [[Путров Іван Олександрович|Іван Путров]] та румунська балерина [[Аліна Кожокару]] (зібрані кошти направлені для гуманітарної допомоги українцям)<ref>{{citeweb|url=https://www.reuters.com/world/europe/top-ballet-performers-dance-ukraine-charity-event-2022-03-20/|title=Top ballet performers 'Dance for Ukraine' in charity event|publisher=''«[[Рейтер]]»''|author= Edward BARAN|date=2022-03-20|lang=en|accessdate=2022-03-20}}</ref><ref>{{citeweb|url=https://tsn.ua/lady/news/show-biznes/tanec-dlya-ukrayini-u-naybilshomu-teatri-londona-vidbuvsya-blagodiyniy-koncert-2014441.html|title=«Танець для України»: у найбільшому театрі Лондона відбувся благодійний концерт|publisher=''«[[ТСН]]»''|author= |date=2022-03-20|lang=en|accessdate=2022-03-20}}</ref>, а 1 квітня лондонський [[Театр Королівський двір|Royal Court theatre]] на знак солідарності з Україною провів читання драми «Погані дороги» [[Ворожбит Наталія Анатоліївна|Наталки Ворожбит]] із трансляцією на сайті «[[The Guardian]]»<ref>{{citeweb|url=https://www.theguardian.com/stage/2022/mar/25/royal-court-theatre-to-present-plays-in-solidarity-with-ukraine|title=Royal Court theatre to present plays in solidarity with Ukraine|publisher=''«[[The Guardian]]»''|author= Chris WIEGAND|date=2022-03-25|lang=en|accessdate=2022-03-31}}</ref>.

З 9 серпня по 3 вересня в рамках Worldwide Ukrainian Play Readings in London, який було організовано John Freedman, в Лондоні були поставлені дві п'єси українських драматургинь: «Саша, винеси сміття» [[Ворожбит Наталія Анатоліївна|Наталки Ворожбит]] та «Кицька на спогад про темінь» [[Неда Неждана|Неди Нежданої]]<ref>[https://finboroughtheatre.co.uk/production/two-ukrainian-plays/ Finborough Theatre. Two ukrainian plays]</ref>

У вересні в [[Лондон]]і з'явилася інсталяцію на підтримку українського балету, яка складається з балерини, яка стоїть на купі мішків із піском, що символізує стійкість культури та мистецтва України. Одна з танцівниць, залучених до проєкту, стала [[Шевченко Христина Юріївна|Христина Шевченко]]&nbsp;— прима-балерина {{не перекладено|Американський театр балету|Американського театру балету|en|American Ballet Theatre}}. Також прибуток від продажів квитків на виставу Обʼєднаного українського балету «Жизель» у лондонському театрі передали до фонду, який підтримує українську культуру<ref>{{citeweb|url=https://www.thestable.com.au/mother-a-defiant-dancer-for-the-resilience-of-ukraines-arts-and-culture/|title=Mother: a defiant dancer for the resilience of ukraine’s arts and culture|publisher=''«The Stable»''|author= |date=2022-09-13|lang=en|accessdate=2022-09-21}}</ref>.

2022-го вперше у Великій Британії здійснили професійну постановку драматичної поеми «[[Кассандра (драматична поема)|Кассандра]]» [[Леся Українка|Лесі Українки]] за ініціювавою Українського інституту в Лондоні (переклад  Ніни Мюррей). Виставу вийшла у постановці Гелен Істман в лондонській творчій спільноті «Live Canon». 2023-го пройшли гастролі «Касандри» та стали частиною Сезону культури Велика Британія/Україна від Українського інституту та Британської Ради<ref name="УП 20230406">{{citeweb|url=https://life.pravda.com.ua/culture/2023/04/6/253703/|title=«Сучасний твір про правду, фемінізм та антиімперіалізм»: в Британії вперше переклали та поставили «Кассандру» Лесі Українки|publisher=''«[[Українська правда]]»''|author=[[Пушнова Тетяна Геннадіївна|Тетяна ПУШНОВА]]|date= 2023-04-06|lang=uk|accessdate=2023-05-04}}</ref>.

=== [[Данія]] ===
Данія допомагає зокрема [[Миколаївський академічний художній драматичний театр|Миколаївському академічному художньому драматичному театру]], будівля якого постраждала від прильоту 22 вересня 2022 року. Пошкоджені котли закуплені Данією, й у червні 2023 року направляються до [[Миколаїв|Миколаєва]]<ref name="Свідок 20230607">{{citeweb|url=https://svidok.info/uk/news/71670|title=Данія допоможе у відбудові котельні миколаївського театру|publisher=''«Свідок»''|author=|date=2023-06-07|lang=uk|accessdate=2023-06-08}}</ref>.

=== [[Естонія]] ===
Тартуський театр «[[Ванемуйне (театр)|Ванемуйне]]» а безоплатній основі приймав українців, які відвідували танцювальні вистави та опери<ref name="Tribuna 0903">{{citeweb|url=https://tribuna.ee/attributes/teatr-vanemuyne-vstrechaet-v-teatre-ukraincev-priekhavshikh-v-estoniyu/|title=Театр «Ванемуйне» ждёт украинцев, приехавших в Эстонию|publisher=''«Tribuna»''|author=|date=2022-09-03|lang=ru|accessdate=2022-09-07}}</ref>.

=== [[Італія]] ===
Італійський режисер з [[Верона|Верони]] Маттео Спіацці ініціював театрально-гуманітарний проект «Stage4Ukraine», метою якого стало прийом українських студентів<ref>{{Cite web|title=Stage4Ukraine&nbsp;— Un palco per il futuro|url=https://birdmenmagazine.com/2022/03/18/stage-for-ukraine/|website=Birdmen Magazine|accessdate=2022-03-18|language=it}}</ref>. Маттео Спіацці, який перші дні війни знаходився у Києві та й переховувався у підвалі, разом із Ferdinando Bruni, Elio De Capitani та Francesco Frongia взяли участь у вечорі солідарності із Україною, який відбувся 10 березня у міланському {{не перекладено|Elfo|театрі «Elfo»|it|Teatro dell'Elfo}}<ref>{{citeweb|url=https://www.elfo.org/spettacoli/2021-2022/un-palco-per-l-ucraina.htm|title=UN PALCO PER L'UCRAINA UNA SERATA DI SOLIDARIETÀ E DI TESTIMONIANZE|publisher=''«Elfo»''|author= |date=2022-03-10|lang=it|accessdate=2022-03-10}}</ref>.

Маестро Рікардо Муті, художній керівник концертної програми Міжнародного музичного фестивалю «Шляхи дружби», який проходив з 23 по 28 квітня в [[Равенна|Равенні]], до програми «Великдень» включий виступ артистів [[Національний академічний театр опери та балету України імені Тараса Шевченка|Національної опери України]]<ref>{{Cite web|title=A UKRAINIAN EASTER WITH THE ARTISTS FROM KYIV|url=https://www.ravennafestival.org/en/a-ukrainian-easter-with-the-artists-from-kyiv/|website=Ravennafestival|accessdate=2022-04-21}}</ref>.

=== [[Канада]] ===
У театрі Просперо (м. [[Монреаль]]) 1 травня пройшла читка п'єси «Поганих доріг» [[Ворожбит Наталія Анатоліївна|Наталки Ворожбит]] в режисурі [[Гладій Григорій Степанович|Григорія Гладія]])<ref>{{citeweb|url=http://www.lienmultimedia.com/spip.php|title=Le Théâtre Prospero organise une lecture publique en solidarité à l’Ukraine le 1er mai|publisher=''«Le Lien MULTIMEDIA»''|author= |date=2022-04-29|accessdate=2022-05-02}}</ref>.

=== [[Литва]] ===
Акція Солідарності з Україною (із телемостом за участі акторів театру «[[Київський академічний театр «Золоті ворота»|Золоті ворота]]») пройшла 24 лютого в Міському театрі міста [[Алітус]], а вже 6 березня на сцені театру показали виставу «Маріте» (реж. [[Жирков Станіслав Ігорович|Стас Жирков]]) із зустріччу з родиною режисера. Кошти спрямовані для українських театральних діячів, які опинились у важкому становищі<ref>{{citeweb|url=https://www.15min.lt/kultura/naujiena/naujienos/lietuvos-meno-asociacijos-reiskia-parama-ukrainai-nurodo-kas-turi-keistis-1104-1647758 |title=Lietuvos meno bendruomenių parama Ukrainai: Dubajuje – tylos minutė, skelbiamos paramos koncertų datos|publisher=''«15min»''|author= Gretos Skaraitienės|date=2022-02-28|lang=lt|accessdate=2022-03-08}}</ref><ref>{{citeweb|url=https://www.menufaktura.lt/?m=1024&s=70585|title=Ukrainiečių režisierius Stasas Zhyrkovas: apie „Marytę“ ir darbą Alytaus teatre|publisher=''«Menufaktura»''|author= Saulė Pinkevičienė|date=2022-02-23|lang=lt|accessdate=2022-03-08}}</ref><ref>{{citeweb|url=https://www.lrt.lt/naujienos/kultura/12/1638687/nuo-karo-i-alytu-pabegusi-rezisiere-is-ukrainos-ksenija-apie-vyra-likusi-kovoti-sunaus-jausmus-ir-savo-ginkla-putino-kare|title=Nuo karo į Alytų pabėgusi režisierė iš Ukrainos Ksenija – apie vyrą, likusį kovoti, sūnaus jausmus ir savo ginklą Putino kare|publisher=''«LRT»''|author= Aurelija Babinskienė, Kristina Aržuolaitienė|date=2022-03-08|lang=lt|accessdate=2022-03-10}}</ref>. В Міському театрі міста Алітус 25 березня відкрилася інсталяція в підтримку українських театралів. Наведені цифри українського театрального життя, зібрані українським театральним блогером Сергієм Винниченком («[[Театральна риболовля]]») за ініціативи директорки&nbsp;— художньої керівниці театру «[[Київський академічний театр «Золоті ворота»|Золоті ворота]]» Ксенії Ромашенко: «Українські театри розбомбили, але вони будуть жити і говорити: …більше 13 000 вистав не показали театри…, …понад 22 000 артистів не вийшли на сцену…, …більше 3 000 000 глядачів не прийшли до театру…»<ref>[https://alytausteatras.lt/ksenia-romashenko-bombomis-uzdarius-ukrainos-teatrus-jie-vis-tiek-gyvuos/ KSENIA ROMASHENKO: „BOMBOMIS UŽDARIUS UKRAINOS TEATRUS&nbsp;— JIE VIS TIEK GYVUOS“]</ref>.

У [[Вільнюс]]і відбулася вистава про Донецький драмтеатр (м. Маріуполь), сценарій якого ґрунтується на дописах у Facebook маріупольської журналістки Надії Сухорукової<ref>{{Cite web|title=В Вильнюсе состоялся спектакль о Мариуполе|url=https://mrpl.city/news/view/v-vilnyuse-sostoyalsya-spektakl-o-mariupole|website=Mrpl.city|accessdate=2022-06-22|language=ru}}</ref>.

На VIII Міжнародному театральному фестивалі «Перехрестя» («Sankryža») (м. [[Друскінінкай]]) 6 серпня була зіграна вистава «Маестро Азнавур. Une vie d`amour» [[Київський академічний театр «Колесо»|Київського академічного театру «Колесо»]]<ref name="Обзор 0719">{{citeweb|url=https://obzor.lt/news/n82724.html|title=На «Перекрёстке» в Друскининкай&nbsp;— «МАЭСТРО АЗНАВУР»|publisher=''«Обзор»''|author=|date=2022-07-19|lang=ru|accessdate=2022-08-07}}</ref>. [[Київський академічний театр «Золоті ворота»]] у цьому фестивалі взяв участь 10 вересня із виставою «Каліки» (реж. [[Жирков Станіслав Ігорович|Стас Жирков]]).

=== [[Молдова]] ===
[[Національний театр імені Міхая Емінеску]] у вересні 2022 року представив виставу «Реквієм за Бучею», підготовленій за мотивами сучасних віршів про російську агресію, авторів з України, Молдови та Румунії<ref name="Главком 0926">{{citeweb|url=https://glavcom.ua/country/culture/rekvijem-za-bucheju-kishinivskij-teatr-pokazav-vistavu-pro-zlochini-putinskoji-vijni-878030.html|title=«Реквієм за Бучею». Кишинівський театр показав виставу про злочини путінської війни|publisher=''«[[Главком]]»''|author=Маріанна ПРИСЯЖНЮК|date= 2023-09-26|lang=uk|accessdate=2023-02-19}}</ref>.

=== [[Нідерланди]] ===
В амстердамському театрі De Toneelmakerij 12 квітня відбулася прем‘єра документальної вистави про війну в Україні «Witnessing U», яка є колабарацією [[Запорізький муніципальний театр-лабораторія «Ві»|запорізького муніципального театру-лабораторії VIE]] та De Toneelmakerij <ref>{{Cite web|title=«Ця вистава — оголений нерв». Українські мисткині в Амстердамі – Divoche.Media|url=https://divoche.media/2022/04/27/czya-vystava-ogolenyj-nerv-ukrayinski-mystkyni-v-amsterdami/|date=2022-04-27|accessdate=2022-12-07|language=uk|first=Оля|last=Донік}}</ref><ref>{{Cite web|title=Про свідків бомбардувань Маріуполя та жертв наруги російських військових: у Нідерландах покажуть документальну виставу|url=https://gazeta.ua/articles/culture/_pro-svidkiv-bombarduvan-mariupolya-ta-zhertv-narugi-rosijskih-vijskovih-u-niderlandah-pokazhut-dokumentalnu-vistavu/1081283|website=«[[Gazeta.ua]]»|date=2022-04-08|accessdate=2022-12-07|language=uk|last=Gazeta.ua}}</ref>.

=== [[Німеччина]] ===
Благодійний вечір із читками текстів українських драматургинь пройшли 6 березня в {{не перекладено|Münchner Kammerspiele|Мюнхенському камерному театрі|de|Münchner Kammerspiele}}. Прозвучали уривки текстів «Крим 5-та ранку» [[Ворожбит Наталія Анатоліївна|Наталі Ворожбит]] та Анастасія Косодій; «Що таке єврейська музика» Анастасії Косодій; «Погані дороги» Наталки Ворожбит. По завершенню було показано фільму [[Ворожбит Наталія Анатоліївна|Наталки Ворожбит]] «[[Погані дороги]]»<ref>[https://www.muenchner-kammerspiele.de/en/programm/11259-standwithukraine-entferntenachbar-innen-filmvorfhrung-bad-roads-von-natalia-vorozhbyt MK: #StandWithUkraine #EntfernteNachbar*innen Filmvorführung «Bad Roads» von Natalia Vorozhbyt]</ref>. Зі вступною промовою до баварського глядача звернулась українська театральна режисерка [[Губрій Тетяна Ігорівна|Тетяна Губрій]]<ref>{{YouTube|_FL0ZSfea8o|Пряма мова: Тетяна Губрій, українська театральна режисерка в Münchner Kammerspiele (T-fishing)|logo=1}}</ref>. До [[Всесвітній день театру|Всесвітнього дня театру]] 27 березня, на підтримку України та Драмтеатру в Маріуполі, у «[[Deutsches Theater]]» (м. [[Берлін]]) відбулася масштабна подія&nbsp;— зустрічі, читки, включення наживо з України. Серед учасників: режисерка [[Губрій Тетяна Ігорівна|Тетяна Губрій]], шеф-драматург [[Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра|Театру на лівому березі]] [[Павло Ар'є]]<ref>[https://www.deutschestheater.de/en/programme/a-z/stay-united-2-2/ STAY UNITED Тримаємось разом #2 Ukraine voices for Mariupol]</ref><ref>{{YouTube|gQN3aJz2vxo|Ukrainian Voices for Mariupol. Stay united #2, World Theatre Day 2022 (Deutsches Theater Berlin, 27 бер. 2022 р.)|logo=1}}</ref>. Польський центру ITI виступив зі зверненням до Дня театру<ref>{{citeweb|url=https://youtu.be/pATHUqtrrak|title=Orędzie Polskiego Ośrodka ITI na Międzynarodowy Dzień Teatru 27 marca 2022 roku|publisher=''«Polski Ośrodek ITI»''|author= |date=2022-03-26|lang=pl|accessdate=2022-08-04}}</ref>.

П’єсу «Саша, винеси сміття» [[Ворожбит Наталія Анатоліївна|Наталки Ворожбит]] (режисер [[Трунова Тамара Вікторівна|Тамара Трунова]]) було прочитано 13 травня у берлінському «[[Deutsches Theater]]»&nbsp;— читання двомовне за участі акторів з України (Ірина Ткаченко, Марина Клімова) та з Німеччини (Felix Goeser, Tobias Radcke)<ref>{{Cite web|title=Sascha, bring den Müll raus / Саша, винеси сміття&nbsp;— Zweisprachige szenische Lesung (DE/UKR)&nbsp;— Deutsches Theater Berlin|url=https://www.theaterkompass.de/beitraege/sascha-bring-den-muell-raus-sasha-vinesi-smittja-zweisprachige-szenische-lesung-de-ukr-deutsches-theater-berlin-56703|website=Theaterkompass|accessdate=2022-05-10|language=de}}</ref><ref>{{YouTube|LoH09RpwuOE|SASCHA, BRING DEN MÜLL RAUS / САША, ВИНЕСИ СМІТТЯ. STAY UNITED #4 (Deutsches Theater Berlin)|logo=1}}</ref>. «[[ProEnglish Theatre]]» із виставою «The Book of Sirens» (реж. Алекс Боровенський) взяв участь у фестивалі «InBetweenFires» (м. [[Берлін]], [[Німеччина]]). Виставу зіграли в рамках фестивалю 29 та 30 липня<ref name="TAZ 0801">{{citeweb|url=https://taz.de/Performances-in-ehemaliger-Klavierfabrik/!5867858/|title=Theater aus dem Luftschutzkeller|publisher=''«[[Die Tageszeitung]]»''|author=Einmal ZAHLEN|date=2022-08-01|lang=de|accessdate=2022-08-03}}</ref>. Маріупольський театр «Театроманія» грає вистави у Німеччині&nbsp;— виставу «Тіні забутих предків» у постановці Антона Тельбізова на День Незалежності зіграли у місті [[Ганновер]]<ref name="Донбас24 0906">{{citeweb|url=https://donbas24.news/news/teatromaniya-prodovzuje-rozvivati-ta-pidtrimuvati-kulturu-mariupolya|title=«Театроманія» продовжує розвивати та підтримувати культуру Маріуполя|publisher=''«Tribuna»''|author=|date=2022-09-06|lang=uk|accessdate=2022-09-11}}</ref>.

=== [[Норвегія]] ===
До Міжнародного дня лялькаря, 20 березня, портал норвезьке відділення [[UNIMA|Міжнародної спілки діячів театру ляльок]] «UNIMA Norge» опублікувала серію замальовок про українських лялькарів під час війни. Героями стали завліт Дар'я Іванова<ref>[https://unima.no/daria-ivanova-theatre-of-war-actions-instead-of-puppet-theatre/ UNIMA Norge. Daria Ivanova-Theatre of war actions instead of puppet theatre]</ref> та актор [[Київський академічний театр ляльок|Київського академічного театру ляльок]] Вадим Доценко<ref>[https://unima.no/vadym-dotsenko-is-an-actor-of-the-kyiv-academic-puppet-theatre-a-volunteer-in-one-of-the-restaurants-in-kyiv/ UNIMA Norge. Vadym Dotsenko]</ref>, головний режисер [[Чернігівський обласний театр ляльок імені Олександра Довженка|Чернігівського театру ляльок]] [[Гольцов Віталій Володимирович|Віталій Гольцов]]<ref>[https://unima.no/vitaliy-goltsov-there-is-an-opinion-that-when-the-guns-speak-the-muses-are-silent/ UNIMA Norge. Vitaliy Goltsov – There is an opinion that «when the guns speak, the muses are silent»]</ref>, директор&nbsp;— художній керівник [[Київський театр маріонеток|Київського театру маріонеток]] Вадим Кожевніков<ref>[https://unima.no/vadym-kozhevnikov/ UNIMA Norge. Vadym Kozhevnikov]</ref>, головні риежисери [[Харківський державний академічний театр ляльок імені В. А. Афанасьєва|Харківського театру ляльок]] [[Дмітрієва Оксана Федорівна|Оксана Дмітрієва]] та [[Полтавський академічний обласний театр ляльок|Полтавського театрів ляльок]] Ніко Лапунов<ref>[https://unima.no/niko-lapunov-and-oksana-dmitrieva-chief-directors-of-poltava-and-kharkiv-puppet-theatres-from-the-first-days-of-the-russian-ukrainian-war-they-have-begun-to-to-help-the-ukrainian-army-niko-enliste/ UNIMA Norge. Niko Lapunov and Oksana Dmitrieva]</ref>.

=== [[Польща]] ===
Польське радіо у березні розпочало цикл радіоп'єс за мотивами творів українських драматургів із циклу «Сучасна драматургія України» (реж. Вальдемар Модестович). Першою вийшла п’єса «[[На початку і наприкінці часів]]» [[Павло Ар'є|Павла Ар'є]], серед наступних&nbsp;— твори [[Неда Неждана|Неди Нежданої]], Ольга Мацюпи та Олександра Громова<ref>{{citeweb|url=https://www.polskieradio.pl/398/7861/Artykul/2928093,Польське-радіо-розпочинає-цикл-радіопєс-за-творами-українських-авторів|title=Польське радіо розпочинає цикл радіоп'єс за творами українських авторів|publisher=''«Polskie Radio S.A»''|author= |date=2022-03-27|lang=uk|accessdate=2022-03-31}}</ref>.

З 27 липня по 6 серпня у [[Гданськ]]у пройшов щорічний Міжнародний Шекспірівський фестиваль, в рамках якого 30 липня відбулася дискусійна панель «Театр під час війни», мета якої&nbsp;— почути в Європі голос українського театру про російсько-українську війну, про трансформацію українських театрів у центри гуманітарного сприяння українцям. Від України участь взяли: художній керівник [[Держипільський Ростислав Любомирович|Ростислав Держипільський]] та актори Надія Левченко та [[Луцький Роман Михайлович|Роман Луцький]] ([[Івано-Франківський національний академічний обласний музично-драматичний театр імені Івана Франка]]), режисерка «[[ProEnglish Theatre]]» Тетяна Шелепко, головна режисерка Київського академічного [[Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра|Театру драми і комедії на Лівому березі Дніпра]] [[Трунова Тамара Вікторівна|Тамара Трунова]], куратор «[[Gogolfest]]» та театру «[[Дах (театр)|Дах]]» Андрій Палатний, український режисер, актор та педагог [[Май Андрій Володимирович|Андрій Май]]<ref name="ДТ 0801">{{citeweb|url=https://zn.ua/ukr/CULTURE/holos-ukrajinskoho-teatru-pochuli-u-polshchi-na-shekspirivskomu-festivali-u-hdansku.html|title=Шекспірівський фестиваль у Польщі: українці розповіли про особливості роботи театрів під час війни|publisher=''«[[Дзеркало тижня]]»''|author=[[Вергеліс Олег Анатолійович|Олег ВЕРГЕЛІС]]|date=2022-08-01|lang=uk|accessdate=2022-08-02}}</ref>.

З 28 серпня по 5 вересня у [[Краков]]і пройшов IX Міжнародний фестиваль українського театру «[[Схід – Захід (фестиваль)|Схід-Захід]]», участь у якому взяли 15 театрів з України. Тема фестивалю&nbsp;— «Знімаючи маски»<ref name="UAinKrakow 0719">{{citeweb|url=https://uainkrakow.pl/u-krakovi-vidbudetsia-mizhnarodnyi-festyval-ukrainskoho-teatru-skhid-zakhid/|title=У Кракові відбудеться міжнародний фестиваль українського театру «Схід-Захід»|publisher=''«UAinKrakow.pl»''|author=|date= |lang=ua|accessdate=2022-09-05}}</ref><ref name="20 хвилин 0907">{{citeweb|url=https://vn.20minut.ua/Kult-podii/u-polschi-yim-aploduvali-stoyachi-vinnitskiy-i-harkivskiy-teatri-vrazi-11675396.html|title=У Польщі їм аплодували, стоячи! Вінницький і Харківський театри вразили всіх на фестивалі у Кракові|publisher=''«20 хвилин Вінниця»''|author= Валентина КИРИЛЬЧУК|date=2022-09-07|lang=uk|accessdate=2022-09-07}}</ref>

=== [[США]] ===
14 березня у [[Метрополітен-опера]] відбувся концерт на підтримку України, а на фасаді будівлі театру розмітили прапор країни. [[Гімн України]] в рамках концерту виконав бас-баритон Владислав Буяльський<ref>{{YouTube|A1MAJFH5QNY|A Concert for Ukraine (Metropolitan Opera 15 бер. 2022 р.)|logo=1}}</ref><ref>{{citeweb|url=https://1plus1.ua/novyny/koncert-na-pidtrimku-ukraini-vid-metropoliten-operi-v-nu-jorku-gimn-vikonav-ukrainec|title=Концерт на підтримку України від Метрополітен-опери в Нью-Йорку: гімн виконав українець|publisher=''«[[1+1]]»''|author= |date=2022-03-15|accessdate=2022-03-20}}</ref>.

Читання текстів українських драматургів відбулось у [[Нью-Йорк]]у. У театрі «The Drama League» 19 березня, в рамках ініціативи «ДрамПост» та проекту «Світових Читань для України» презентували п'єсу «Лабіринт» [[Олександр Мірошниченко (Олександр Вітер)|Олександра Вітра]] у перекладі Тетяни Шліхар<ref>{{Cite web|title=Ukrainian Playwrights Step Up, and the Theater World Attends. Q&A with Drama League’s Gabriel Stelian-Shanks|url=https://newyorktheater.me/2022/03/16/ukrainian-playwrights-step-up-and-the-theater-world-attends-qa-with-drama-leagues-gabriel-stelian-shanks-%EF%BF%BC/|website=«New York Theater»|accessdate=2022-03-16|language=en}}</ref>. П’єсу «Погані дороги» [[Ворожбит Наталія Анатоліївна|Наталки Ворожбит]] було прочитано 12 травня театрі «{{не перекладено|La MaMa|La MaMa|en|La MaMa Experimental Theatre Club}}»&nbsp;— читали текст англійською із вкрапленнями української<ref>{{citeweb|url=https://ukrainian.voanews.com/a/vorozhbyt-interview-/6582405.html|title=«Я не хочу нікого олюднювати з того боку. Для мене це надто нелюдське»&nbsp;— драматургиня Наталія Ворожбит|publisher=''«VOA»''|author= Ксенія ТУРКОВА|date=2022-05-20|accessdate=2022-05-22}}</ref>. Школа театру і танцю NIU 3 квітня провела ніч читань українських драматургів в Театрі О'Коннелл у Стівенс-Білдінг (театрально-хореографічний факультет Університету Північного Іллінойсу, США) в рамках проекту «Українська складова Всесвітнього читання». Тексти представлені в двох категоріях: «Війна» («Словник емоцій у воєнний час» Олени Астасьєвої у перекладі Джона Фрідмана, «Почуття війни» Юлії Гончар у перекладі Джоноа Фарндона, «Наші діти» Наталі Блок у перекладі Джона Фрідмана та Наталії Братусь) та «До того» («У темряві» Наталі Блок у перекладі Дейзі Хейс, «Кицька на спогад про темінь» Неди Нежданої у перекладі Джона Фарндона, «Мир і спокій» Андрія Бондаренка у перекладі Джоноа Фарнона)<ref>{{citeweb|url=https://northernstar.info/94234/lifestyle/niu-school-of-theatre-and-dance-to-perform-plays-by-ukrainian-playwrights/|title=NIU School of Theatre and Dance to perform plays by Ukrainian playwrights|publisher=''«The Northern Star»''|author= Daija Hammonds|date=2022-04-02|lang=en|accessdate=2022-04-13}}</ref>.

Акція на підтримку народу України відбулася на [[Таймс-Сквер]] 4 квітня. На площу вийшли актори [[Бродвейський театр|бродвейських театрів]], й заспівали пісню з мюзиклу «{{не перекладено|Знедолені (мюзикл)|Знедолені|en|Les Misérables (musical)}}»<ref>{{Cite web|title=Актори бродвейських театрів під час зливи вийшли на Таймс-Сквер підтримати Україну|url=https://24tv.ua/aktori-brodveyskih-teatriv-pid-chas-zlivi-viyshli-tayms-skver_n1936265|website=«[[24tv.ua]]»|accessdate=2022-04-04}}</ref><ref name="Риболовля 0404">{{citeweb|url=https://youtu.be/2Omw6I9MvWI|title=Пряма мова: актори бродвейських театрів в акції підтримки України|publisher=''Портал «[[Театральна риболовля]]»''|author=|date=2022-04-04|accessdate=2022-04-04}}</ref><ref>{{YouTube|Zd6v9FyEkXo|Do You Hear the People Sing For Ukraine - Broadway Times Square NYC&nbsp;— Official Video (Times Square NYC)|logo=1}}</ref>. 16 квітня 24 американські незалежні театральні компанії з [[Нью-Йорк]]у взяли участь у 12-годинному онлайн марафоні на підтримку України (організовано Martin E. Segal Theatre Center)<ref>[https://www.thesegalcenter.org/event/new-york-theatre-artists-for-ukraine-a-12-hour-online-marathon-of-readings-and-conversations-with-24-new-york-theatre-institutions/ New York Theatre Artists for Ukraine: A 12-hour online marathon of readings and conversations with 24 New York theatre institutions]</ref>. На уклін у жовто-блакитному прапорі вийшла 1 травня оперна співачка [[Монастирська Людмила Вікторівна|Людмила Монастирська]], після виконання головної партії в опері «[[Турандот (Пуччіні)|Турандот]]» нью-йоркського театру [[Метрополітен-опера]]<ref>{{citeweb|url=https://www.nytimes.com/2022/05/01/arts/ukrainian-soprano-flag-anna-netrebko.html|title=Ukrainian Diva Replacing Netrebko at the Met Wears Her Country’s Flag|publisher=''«[[The New York Times]]»''|author= |date=2022-05-01|accessdate=2022-05-02}}</ref><ref>{{citeweb|url=https://suspilne.media/234631-ukrainska-operna-spivacka-vijsla-na-scenu-metropoliten-opera-zagornuvsis-v-ukrainskij-prapor/|title=Українська оперна співачка вийшла на сцену Метрополітен-опера, загорнувшись в український прапор|publisher=''«[[Суспільне]]»''|author= Анастасія ІЗВОЩІКОВА|date=2022-05-01|accessdate=2022-05-02}}</ref>.

=== [[Туреччина]] ===
3 квітня в рамках театрального марафону, що проходить європейськими країнами, в [[Стамбул]]і пройшла відкрита театральна читка нової п'єси «Подаруй мені смак сонця» українського драматурга [[Олександр Мірошниченко (Олександр Вітер)|Олександра Вітера]]<ref>[https://www.facebook.com/Les.Kurbas.Centre/posts/5351941798173828 Центр Леся Курбаса. Продовжуємо розповідати про культурну підтримку України за кордоном]</ref>.

=== [[Угорщина]] ===
В рамках міжнародного театрального фестивалю MITEM (м. [[Будапешт]]) 24 квітня було проведено «Дні Солідарності з Україною» зі збором коштів для біженців, які тікають від війни. На фестивалі продемонстрували відеоверсію вистави «Безталанна» (реж. [[Уривський Іван Сергійович|Іван Уривський]]), відбулася концерт-вистава «[[Dakh Daughters]]»<ref name="ДТ 0426">{{citeweb|url=https://zn.ua/ukr/CULTURE/beztalanna-urivskoho-ta-hurt-dakh-daughters-doluchilisja-do-dnja-solidarnosti-z-ukrajinoju-na-festivali-mitem.html|title=«Безталанна» Уривського та гурт DAKH DAUGHTERS долучилися до «Дня солідарності з Україною» на фестивалі МІТЕМ|publisher=''«[[Дзеркало тижня]]»''|author= [[Вергеліс Олег Анатолійович|Олег ВЕРГЕЛІС]]|date=2022-04-26|accessdate=2022-04-26}}</ref>.

=== [[Франція]] ===
За участю [[Французький інститут|Французького інституту]] та у партнерстві з [[Міністерство культури і комунікацій Франції|міністерством культури Франції]] 21 березня на сцені театру «[[Одеон (театр)|Одеон]]» пройшов вечір «Україна: театр миру» (Ukraine: le théâtre de la paix). В рамках події відбулася читка п'єси «Погані дороги» [[Ворожбит Наталія Анатоліївна|Наталки Ворожбит]], музичний супровід&nbsp;— гурти «[[Dakha Brakha]]» та «[[Dakh Daughters]]»<ref>{{citeweb|url=https://www.franceculture.fr/emissions/l-invite-e-des-matins/ukraine-le-theatre-de-la-paix-avec-lucie-berelowitsch-stephane-braunschweig-et-iryna-dmytrychyn|title=Ukraine : le théâtre de la paix. Avec Lucie Berelowitsch, Stéphane Braunschweig et Iryna Dmytrychyn|publisher=''«[[ТСН]]»''|author= |date=2022-03-18|lang=fr|accessdate=2022-03-24}}</ref>.

Читка п’єси «Дикий мед у рік Чорного півня» Олега Миколайчука пройшла 28 квітня на «Літературному українському вечорі» у [[Сент-Андре-де-Сангоні]]<ref>[https://parlatges.org/events/soiree-litteraire-ukrainienne/ Soirée littéraire ukrainienne]</ref>.

=== [[Чехія]] ===
В [[Прага|Празі]] 13 травня відбувся проєкт «Invaze / Invasion / Вторгнення»&nbsp;— читка українських п'єс, написаних після 24 лютого<ref>[https://www.ghmp.cz/en/exhibitions/invaze-invasion-вторгнення/ Invaze / Invasion / Вторгнення 28. 4. 2022 – 22. 5. 2022 Curators: Oksana Maslova, Sandra Baborovská]</ref>.

=== [[Японія]] ===
Українські артисти балету реалізували гастрольний тур [[Японія|Японією]]<ref name="NHK 0802">{{citeweb|url=https://www3.nhk.or.jp/nhkworld/en/news/videos/20220802211114928/|title=Ukraine Star Dancers Reunite in Japan Tour|publisher=''«[[NHK]]»''|author=Ebara MIKI|date=2022-08-02|lang=en|accessdate=2022-08-04}}</ref>

=== Міждержавні проєкти  ===
Проект «Всесвітні українські читання п'єс» ({{lang-en|Worldwide Ukrainian Play Readings}})&nbsp;— колаборація [[Курочкін Максим Олександрович|Максима Курочкін]] (Київський театр драматургів), Філіпа Арнулта (Балтиморський центр міжнародного театрального розвитку), Ноа Біркстед-Брін (Лондонський театр Sputnik), Джона Фрідмана та інших<ref>{{Cite web|title=Ukraine, Eurasian Theater’s New Leader|url=https://www.wilsoncenter.org/blog-post/ukraine-eurasian-theaters-new-leader|website=Wilsoncenter.org|accessdate=2022-05-16|language=en}}</ref>.

== Релокація ==
=== По Україні ===
Акторів з Дніпра (Ксенія Савєльєва) та Маріуполя (Ярослава Свідерська, Єгор Кривицький) прийняв [[Чернівецький музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської]]<ref name="C4 20230208">{{citeweb|url=https://youtu.be/MDLT2rkn_Jc|title=Як призвичаїлись до сцени театру вимушено переселені актори?|publisher=''«Чернівці.C4»''|author=|date= 2023-02-08|lang=uk|accessdate=2023-02-11}}</ref>.

=== За кордоном ===
Завідувачка трупою [[Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра|Київського академічного театру драми та комедії на лівому березі Дніпра]] Лаура Вілцане з весни працює асистентом режисера у [[Рига|ризькому]] театрі «[[Театр «Дайлес»|Дайлес]]»<ref name="LSM.LV 1118">{{citeweb|url=https://rus.lsm.lv/statja/kultura/kultura/laura-vilcane-teatr--on-kak-vozduh-kak-vozmozhnost-vizhit.a483131/|title=Лаура Вилцане: «Театр&nbsp;— он как воздух, как возможность выжить»|publisher=''«LSM.LV»''|author=Людмила МЕТЕЛЬСЬКА|date= 2022-11-18|lang=uk|accessdate=2022-11-21}}</ref>. [[Турло Ганна Сергіївна|Ганна Турло]] працює режисеркою у Театрі Шванди (м. [[Сміхов]], [[Чехія]])<ref name="Україна 1229">{{citeweb|url=https://radioukrajina.cz/ukrayinka-v-chekhiyi/robota/ykrajinka-jaka-bydyje-teatral-n-mosty|title=Українка, яка будує театральні мости|publisher=''Радіо «Україна»''|author=Оксана МАСЛОВА|date= 2022-12-29|lang=uk|accessdate=2023-01-01}}</ref>.

Акторка [[Донецький академічний обласний драматичний театр|Донецького академічного обласного драматичного театру]] Анна Німайєр з окупованої території до Латвії<ref name="Свої 20220624">{{citeweb|url=https://svoi.city/articles/217824/anna-nemajer|title=Анна Німайєр&nbsp;— актриса розбомбленого театру. Це її історія порятунку з блокадного Маріуполя|publisher=''«Svoi city»''|author=Ганна КУРЦАНОВСЬКА|date= 2022-06-24|lang=uk|accessdate=2023-02-11}}</ref>.

== Антиукраїнська діяльність ==
{{В планах}}
* Український скрипаль Академічного камерного оркестру [[Волинська обласна філармонія|Волинської обласної філармонії]] «Кантабіле» Ілля Сметанін заарештований як російський шпигун&nbsp;— за його наведенням 24 лютого 2022 року  у [[Луцький військовий аеродром]] влучили ворожі ракети. Повторно вдарили 11 березня<ref name="ВЗ 0315">{{citeweb|url=https://wz.lviv.ua/ukraine/454213-lutskyi-viiskovyi-aeroport-zdav-muzykant|title=Луцький військовий аеропорт «здав» музикант…|publisher=''Г-та «[[Високий замок (газета)|Високий замок]]»''|author=Наталія КРАВЧУК|date=15 березня 2022|accessdate=2022-03-19}}</ref>;
* 16 березня відео на підтримку [[Президент Російської Федерації|Президента РФ]] та [[Збройні сили Російської Федерації|російської армії]] опублікував [[Новосибірський обласний театр ляльок]]<ref name="Театр Неделя 7">{{Cite web|title=Театр во время боевых действий. Неделя 7|url=http://oteatre.info/hronika-nedelya-7/|website=Ж-л «Театр»|accessdate=2022-04-13|language=ru}}</ref><ref>{{YouTube|xdYnQRady14|Актёры театра кукол выразили поддержку российской армии и президенту Владимиру Путину (Новосибирский областной театр кукол, 16 бер. 2022 р.)|logo=1}}</ref>;
* 18 березня на підтримку [[Анексія Криму (2014)|анексії Криму]] Росією, в концерт-мітингу «Кримська весна», який пройшов в «[[Лужники (стадіон)|Лужниках]]», взяли участь актори [[Пєвцов Дмитро Анатолійович|Дмитро Пєвцов]], [[Машков Володимир Львович|Володимир Машкова]]<ref>{{citeweb|url=https://www.bbc.com/russian/news-60798290|title=«Za мир, za Россию, za президента»: как празднование «крымской весны» смешалось с поддержкой войны в Украине|publisher=''«[[BBC]]»''|author= Наталія ЗОТОВА|date=18 березня 2022|lang=ru|accessdate=2022-04-05}}</ref>;
* 29 березня за ініціативи художнього керівника [[Машков Володимир Львович|Володимира Машкова]], на фасаді {{не перекладено|Московський театр Олега Табакова|Московського театру Олега Табакова|ru|Московский театр Олега Табакова}} було вивішено гігантську літер «Z» у вигляді [[Георгіївська стрічка|георгіївської стрічки]]. Машков прокоментував це: «Сьогодні на будівлі нашого театру з'явився цей символ за Батьківщину, за нашу армію, за нашого [[Путін Володимир Володимирович|президента]], за життя наших дітей без нацистів та бандерівців»<ref>{{Cite web|title=Стало известно, как появилась буква «Z» на здании Московского театра Олега Табакова|url=https://riamo.ru/article/551484/stalo-izvestno-kak-poyavilas-bukva-z-na-zdanii-moskovskogo-teatra-olega-tabakova-xl|website=«Риамо»|accessdate=2022-03-29|language=ru}}</ref><ref>{{Cite web|title=Что бы сказал Олег Павлович? На здании Театра Табакова поместили огромную букву Z|url=https://rus.jauns.lv/article/novosti/495061-cto-by-skazal-oleg-pavlovic-na-zdanii-teatra-tabakova-pomestili-ogromnuyu-bukvu-z|website=«Открыто»|accessdate=2022-03-29|language=ru}}</ref>;
* 2 квітня [[Большой театр]] збором від показу балету «[[Спартак (балет)|Спартак]]» розпочав «благодійну акцію „Відкрита завіса“» за підтримки [[Міністерство культури Російської Федерації|Міністерства культури РФ]]<ref>{{Cite web|title=Bolshoi Theatre to show ballet in support of Russian army|url=https://www.france24.com/en/live-news/20220401-bolshoi-theatre-to-show-ballet-in-support-of-russian-army|website=[[France 24]]|date=2022-04-01|accessdate=2022-04-19|language=en}}</ref><ref>{{Cite web|title=2 апреля 2022 года на Исторической сцене Большого театра будет показан балет Арама Хачатуряна «Спартак».|url=https://bolshoi.ru/news/obyavleniya/1382-Spartacus-2022-04-02|website=[[Большой театр]]|accessdate=2022-04-19|language=ru|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220402113907/https://bolshoi.ru/news/obyavleniya/1382-Spartacus-2022-04-02/|archivedate=2022-04-02}}</ref><ref>{{Cite web|title=Танці на крові: Большой театр збирає гроші сім'ям російських військових|url=https://tsn.ua/lady/news/show-biznes/tanci-na-krovi-bolshoy-teatr-zbiraye-groshi-sim-yam-rosiyskih-viyskovih-2028475.html|website=[[ТСН]]|date=2022-04-04|accessdate=2022-04-19}}</ref>;
* 13 квітня на підтримку російського вторгнення в Україну [[Мінусінський міський драматичний театр]] випустив ролик «ZV»<ref name="Театр Неделя 7" /><ref>{{YouTube|nLY9oJJk-yc|ZV (Минусинский драматический театр, 13 квіт. 2022 р.)|logo=1}}</ref>.
* 21 квітня низку агресивних загарбницьких тез висловив [[Охлобистін Іван Іванович|Іван Охлобистін]]<ref name="УНІАН 0421">{{citeweb|url=https://www.unian.ua/lite/stars/mi-pidirvemo-cey-svit-mi-vsih-ub-yemo-p-yaniy-ohlobistin-zibravsya-voyuvati-za-putina-11795607.html|title=«Ми підірвемо цей світ! Ми всіх уб'ємо»: п'яний Охлобистін зібрався воювати за Путіна|publisher=''«[[УНІАН]]»''|author= Віолетта ОРЛОВА|date=21 квітня 2022|accessdate=2022-04-24}}</ref>.
* 18 травня із пропагандистською  промовою у [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербурзі]] виступив актор [[Дюжев Дмитро Петрович|Дмитро Дюжев]]<ref name="Обозреватель 0421">{{citeweb|url=https://news.obozrevatel.com/ukr/show/people/video-z-rosijskim-aktorom-dyuzhevim-yakij-prognuvsya-i-zaklikav-slaviti-rf-stoyachi-stalo-virusnim.htm|title=Відео з російським актором Дюжевим, який прогнувся і закликав «славити РФ стоячи», стало вірусним|publisher=''«[[Обозреватель]]»''|author= Макс КАРПЕНКО|date=16 травня 2022|accessdate=2022-05-22}}</ref>.
* У Туреччині скасували концерт піаністки [[Валентина Лисиця|Валентини Лисиці]]: вона виступала на руїнах Маріуполя<ref name="УНІАН 0602">{{citeweb|url=https://www.unian.ua/lite/stars/u-turechchini-skasuvali-koncert-pianistki-lisici-vona-vistupala-na-rujinah-mariupolya-11851386.html|title=У Туреччині скасували концерт піаністки Лисиці: вона виступала на руїнах Маріуполя|publisher=''«[[УНІАН]]»''|author= Віолетта ОРЛОВА|date=2 червня 2022|accessdate=11 червня 2022}}</ref>.
* 7 липня розпочав роботу театральний фестиваль [[Авіньйонський фестиваль|The Festival d'Avignon]], відкривати який було запрошено російського режисера Кіріла Серебреннікова (на сцені Папського палацу його постановув за маловідомою повістю [[Чехов Антон Павлович|Антона Чехова]] «[[Чорний чернець (повість)|Чорний чернець]]»)<ref name="Суспільне 0708">{{citeweb|url=https://suspilne.media/258419-zaprosuvati-teroristiv-ganba-mihajlo-zuravel-pro-serebrennikova-na-avinjonskomu-festivali/|title=«Запрошувати терористів&nbsp;— ганьба». Михайло Журавель про Серебреннікова на Авіньйонському фестивалі|publisher=''«[[Суспільне]]»''|author= Євгеній МОРІ|date=8 липня 2022|accessdate=2022-07-08}}</ref>.
* У вересні росіяни провели в тимчасово окупованому Маріуполі концерт в Донецькому драмтеатрі, під час якого грав оркестр, радянський актор [[Михайлов Олександр Якович|Олександр Михайлов]] виголошував вірші про російського ведмедя<ref name="ТСН 0912">{{citeweb|url=https://tsn.ua/ato/rosiyani-vlashtuvali-koncert-na-kistkah-vbitih-mirnih-mistyan-video-diystva-pered-dramteatrom-u-mariupoli-2155471.html|title=«Окупанти влаштували «концерт» на кістках вбитих мирних містян: відео дійства перед Драмтеатром у Маріуполі|publisher=''«[[ТСН]]»''|author= |date=12 вересня 2022|accessdate=2022-09-24}}</ref>
* Російський піаніст Станіслав Корчагін, який у 2014-2015 роках проходив службу у 154-му окремому комендантському преображенському полку, бере участь в українському міжнародному музичному конкурсі імені Горовиця, який через повномасштабне вторгнення Росії проходить у [[Женева|Женеві]]<ref name="УП 20230418">{{citeweb|url=https://life.pravda.com.ua/culture/2023/04/18/253867/|title=Росіянин, який служив у армії РФ під час війни в Україні, бере участь в українському конкурсі піаністів|publisher=''«[[Українська правда]]»''|author= Марія КАБАЦІЙ|date=2023-04-18|accessdate=2023-04-20}}</ref>

== Театральні втрати ==
До діячів культури, вбитих під час російсько-української війни, використовується термін «українське розстріляне відродження 21 століття»<ref name="Вікна 2023">{{citeweb|url=https://vikna.tv/longreads/ukrayinski-mytczi-yakyj-vbyla-rosiya/|title=Їх вбила Росія. Діячі культури, що стали українським розстріляним відродженням 21 століття|publisher=''«Вікна»''|author=Вікторія МЕЛЬНИК|date=2023|lang=uk|accessdate=2023-09-28}}</ref>.

Від тяжких поранень, отриманих під обстрілами в Києві, 26 березня помер в лікарні артист балету, танцівник [[Національний академічний театр опери та балету України імені Тараса Шевченка|Національної опери України]] [[Дацишин Артем Вікторович|Артем Дацишин]]<ref>{{cite web|url=https://tsn.ua/ukrayina/zaginuv-artist-baletu-nacionalnoyi-operi-ukrayini-artem-dacishin-2012254.html|назва=Загинув артист балету Національної опери України Артем Дацишин|дата=13 березня 2022|вебсайт=tsn.ua|видавець=[[ТСН]]|дата-доступу=17 березня 2022}}</ref><ref name="День Дацишин">{{citeweb|url=https://day.kyiv.ua/uk/article/kultura/teatr-na-viyni-den-15-y|title=Перерваний політ… 40 днів від того дня, як трагічно загинув Артем Дацишин, соліст балету Національної опери України|publisher=''Г-та «[[День (газета)|День]]»''|author=Лариса ТАРАСЕНКО|date=6 квітня 2022|accessdate=2022-04-06}}</ref>. Під обстрілами в [[Ірпінь|Ірпені]] 6 березня загинув 33-річний актор [[Лі Павло Романович|Павло Лі]]&nbsp;— про смерть повідомив український адвокат та журналіст Ярослав Куц: ''«Пашка лі… навіть фото не встигли зробити…. Покійся з миром»''<ref>{{Cite web |url=https://www.facebook.com/kutsyaroslav/posts/4958226087588380 |title=Фейсбук Ярослав Куц «Пашка лі… навіть фото не встигли зробити…. Покійся з миром» (6 березня о 14:13) |accessdate=15 березня 2022 |archive-date=6 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220306225616/https://www.facebook.com/kutsyaroslav/posts/4958226087588380 }}</ref><ref>{{Cite web|title=В Ірпені під обстрілами загинув 33-річний український актор|url=https://www.depo.ua/ukr/life/v-irpeni-pid-obstrilami-zaginuv-33-richniy-ukrainskiy-aktor-202203061432024|website=Depo.ua|accessdate=2022-03-06|archive-date=7 березня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220307212704/https://www.depo.ua/ukr/life/v-irpeni-pid-obstrilami-zaginuv-33-richniy-ukrainskiy-aktor-202203061432024}}</ref>. Під час ракетного обстрілу житлового будинку в Києві 17 березня загинула заслужена артистка України, актриса [[Київський національний академічний Молодий театр|Київського Молодого театру]] [[Швець Оксана Олександрівна|Оксана Швець]]<ref>{{Cite web|title=У Києві під час ракетного обстрілу загинула заслужена артистка України Оксана Швець|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3432570-u-kievi-pid-cas-raketnogo-obstrilu-zaginula-zasluzena-artistka-ukraini-oksana-svec.html|website=«[[Укрінформ]]»|accessdate=2022-03-17}}</ref><ref>{{Cite web|title=Під час удару по столиці загинула відома театральна актриса|url=https://crime.fakty.ua/398452-vo-vremya-bombezhki-stolicy-pogibla-izvestnaya-teatralnaya-aktrisa|website=«[[Факти та коментарі]]»|accessdate=2022-03-17}}</ref>. 29 березня загинула актриса [[Київський академічний театр юного глядача на Липках|Київського театру юного глядача]] [[Демочко Марія Олексіївна|Марія Демочко]]<ref>{{Cite web|title=Київський ТЮГ втратив Дюймовочку. Померла молода актриса|url=https://glavcom.ua/kyiv/news/kijivskiy-tyug-vtrativ-dyuymovochku-pomerla-moloda-aktrisa-834350.html|website=«Главком»|accessdate=2022-03-30}}</ref>. В бою на півночі [[Донецька область|Донецької області]] 1 квітня загинув Сергій Пивоваров, зварювальник 6-го розряду бутафорської дільниці театру [[Харківський національний академічний театр опери та балету імені Миколи Лисенка|Харківського театру опери та балету ім. Миколи Лисенка]], який на фронт пішов гранатометником<ref name="Суспільне 0404">{{citeweb|url=https://suspilne.media/225091-v-bou-na-shodi-ukraini-zaginuv-pracivnik-harkivskogo-opernogo-teatru/|title=В бою на сході України загинув працівник харківського Оперного театру|publisher=''«Суспільне Поділля»''|author= |date=4 квітня 2022|accessdate=2022-04-06}}</ref>. У [[Маріуполь|Маріуполі]] загинули дві юні артистки, актриси театру «Концепція»&nbsp;— Єлизавета Очкур та Соня Амельчикова, обидві грали Люссі у виставі «Лев, Чаклунка, Платтяна шафа» по книзі «[[Хроніки Нарнії]]»<ref name="Телеграф 0423">{{citeweb|url=https://telegraf.com.ua/ukr/ukraina/2022-04-23/5703223-igrali-v-spektaklyakh-po-knige-khroniki-narnii-v-mariupole-pogibli-dve-malenkie-aktrisy|title=Грали у спектаклях за книгою «Хроніки Нарнії»: у Маріуполі загинули дві маленькі актриси|publisher='' «Телеграф»''|author=Анна БАРАБАН|date=23 квітня 2022|accessdate=2022-04-24}}</ref>. Під час виконання бойового завдання поблизу н.п. Новолуганське Донецької області, 12 червня, загинув машиніст сцени [[Київський національний академічний театр оперети|Київського національного академічного театру оперети]] Дмитро Перінський<ref>[https://www.facebook.com/operetta.kiev1/posts/pfbid0BAvBUgrxVhusfvXWGi5M2TzNZLBhz1MUnmvnCoxgzN8aabiT6je3EeQYSWY9y3pLl В бою за Україну, виконуючи бойове завдання поблизу н.п. Новолуганське Донецької області, 12 червня, загинув захисник Вітчизни, машиніст сцени Київського національного академічного театру оперети Дмитро Перінський]</ref>. У бою під Майорськом 12 вересня загинув соліст балету [[Національний академічний театр опери та балету України імені Тараса Шевченка|Національного академічного театру опери та балету України ім. Тараса Шевченка]] [[Шаповал Олександр Миколайович|Олександр Шаповал]]<ref name="УП 0913">{{citeweb|url=https://www.pravda.com.ua/news/2022/09/13/7367189/|title=У бою з окупантами на Донеччині загинув соліст балету Національної опери Олександр Шаповал|publisher=''«[[Українська правда]]»''|author=Станіслав ПОГОРІЛОВ|date=13 вересня 2022|lang=uk|accessdate=2022-09-13}}</ref>. Під [[Бахмут]]ом загинув 26-річний артист балету [[Київський національний академічний театр оперети|Київського національного академічного театру оперети]] [[Хлуп'янець Вадим Васильович|Вадим Хлуп'янець]]<ref name="Главком 20221122">{{citeweb|url=https://glavcom.ua/country/culture/u-bojakh-za-ukrajinu-zahinuv-artist-baletu-vadim-khlupjanets-890851.html|title=У боях за Україну загинув артист балету Вадим Хлуп’янець|publisher=''ІА «[[Главком]]»''|author=Надія КЛОЧКО|date=22 листопада 2022|lang=uk|accessdate=2022-11-22}}</ref>. В боях на Донеччині загинув колишній художник з освітлення [[Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр імені Миколи Куліша|Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. Миколи Куліша]] 34-річний Антон Білозубов (востаннє виходив на зв'язок 13 червня 2023 року)<ref name="Суспільне 0620">{{citeweb|url=https://suspilne.media/511565-u-boah-za-ukrainu-na-doneccini-zaginuv-hersonec-anton-bilozubov/|title=У боях за Україну, на Донеччині загинув херсонець Антон Білозубов|publisher=''«Суспільне Новини»''|author= Світлана БІЛОУС|date= 2023-06-20|lang=uk|accessdate=2023-07-05}}</ref>.

== Посилання ==
* [http://www.t-fishing.co.ua/product/war-2022/ Творчість періоду російсько-української війни] в каталозі порталу «[[Театральна риболовля]]»
* [https://ua.boell.org/uk/2022/07/07/dvi-rosiyi-estradnyy-nomer-u-mariupolskomu-dramteatri «Дві Росії». Естрадний номер у Маріупольському драмтеатрі] (аналіз by Оксана Довгополова), 7 липня 2022
* [https://wydawnictwowarstwy.pl/strona-glowna/159-notatnik-teatralny-9770867259002.html Випуск 88-89/2022] «Нотатник Театральний» ({{lang-pl|Notatnik Teatralny}})&nbsp;— журнал, присвячений сучасному театру, орієнтований на творчу практику&nbsp;— містить аналіз можливого розвитку українського драматичного театру українськими митцями та теоретиками
* [https://lb.ua/culture/2023/03/19/549180_pro_ukrainskiy_teatr_i_pro_te_yak_yogo.html Про український театр і про те, як його змінила війна]&nbsp;— [[Апчел Олена Анатоліївна|Олена Апчел]], театральна режисерка, дослідниця для портала «[[Лівий берег]]», 19 березня 2023

; Воєнні огляди (2022)
* [https://nachtkritik.de/index.php?option=com_content&view=article&id=20693%3Aletter-from-ukraine-how-cultural-workers-experience-the-war-in-their-country «As long as we are alive»]&nbsp;— Олена Мигашко для газети «{{не перекладено|Nachtkritik|Nachtkritik|de|nachtkritik.de}}» ([[Німеччина]]), 28 лютого 2022
* [https://zbruc.eu/node/111094 «Ми не надто багато навчилися з історії»]&nbsp;— [[Забужко Оксана Стефанівна|Оксана Забужко]] виступ на пленарній сесії [[Європейський парламент|Європейського парламенту]], 8 березня 2022
* [https://www.thenation.com/article/world/ukraine-russia-culture-war/ The War of Words Between Between «Rashka» and Ukraine] Benjamin Moser для журнала «{{не перекладено|The Nation|The Nation|en|The Nation}}» ([[США]]), 17 березня 2022
* [https://www.die-deutsche-buehne.de/kein-tagebuch-aus-lemberg «(K)ein Tagebuch aus Lemberg»]&nbsp;— Вікторія Швидко для журнала «{{не перекладено|Die Deutsche Bühne|Die Deutsche Bühne|de|Die Deutsche Bühne}}» ([[Німеччина]]), 18 березня 2022
* [https://culture.pl/ua/article/teatr-chasiv-agresii-ta-pekla «Театр часів агресії та пекла»]&nbsp;— [[Вергеліс Олег Анатолійович|Олег Вергеліс]] для портала [[Culture.pl]] ([[Польща]]), 18 березня 2022
* [https://lb.ua/culture/2022/03/18/509953_cancel_russia_yak_instrument.html «Cancel Russia як інструмент самозбереження»]&nbsp;— [[Шейко Володимир Петрович|Володимир Шейко]], генеральний директор [[Український інститут|Українського інституту]] для портала «[[Лівий берег]]», 18 березня 2022
* [http://www.t-fishing.co.ua/events/articles/myttyevosti-viyny/ «24 миттєвості війни»]&nbsp;— Сергій Винниченко для портала «[[Театральна риболовля]]», 19 березня 2022
* [https://en.lb.ua/news/2022/04/01/12344_ukrainians_really_want_cancel.html «Do Ukrainians really want to cancel russia?»]&nbsp;— Олеся Островська-Люта, директор [[Мистецький Арсенал|Мистецького Арсеналу]] для «[[Лівий берег|Лівого берегу]]», 1 квітня 2022
* [http://www.t-fishing.co.ua/events/articles/myttyevosti-viyny-2/ «Другі 24 миттєвості війни»]&nbsp;— Сергій Винниченко для портала «[[Театральна риболовля]]», 13 квітня 2022
* [https://www.radiosvoboda.org/a/zakhid-putin-khb-viyna-ukrayina/31820455.html З уроків великого блефу: чому 40 мільйонів українців кинули на поталу «серійному вбивці»]&nbsp;— есе [[Забужко Оксана Стефанівна|Оксани Забужко]] для Times Literary Supplement (розширена версія вийшла на [[Радіо Свобода]] 25 квітня 2022
* [https://umoloda.kyiv.ua/number/3804/164/166391/ Засудження росії в унісон: як митці за кордоном підтримують Україну]&nbsp;— Юрко Нива для газети «[[Україна молода]]» 19 травня 2022
* [https://didaskalia.pl/pl/artykul/teatr-ukrainski-albo-o-dekonstrukcji-rosyjskiej-narracji Teatr ukraiński, albo o dekonstrukcji rosyjskiej narracji]&nbsp;— [[Чужинова Ірина Юріївна|Iryna Czużynowa]], Marta Kacwin-Duman для «Didaskalia. Gazeta Teatralna» (Польща), червень 2022
* [https://didaskalia.pl/pl/artykul/glosy-z-ukrainy Głosy z Ukrainy Saszko Brama, Antonina Romanowa, Weronika Skliarowa, Tamara Trunowa, Stas Żyrkow]&nbsp;— Marta Kacwin-Duman для «Didaskalia. Gazeta Teatralna» (Польща), червень 2022
* [https://www.critical-stages.org/25/theatre-as-a-ηumanitarian-mission-ukraines-experience-2022/ Theatre as a Ηumanitarian Mission: Ukraine`s Experience 2022]&nbsp;— [[Гарбузюк Майя Володимирівна|Maiia Harbuziuk]] для «Critical Stages/Scènes critiques», липень 2022
* [https://mind.ua/publications/20245529-teatri-voennogo-chasu-yak-voni-pracyuyut-pislya-24-lyutogo Театри воєнного часу: як вони працюють після 24 лютого. Які вистави затребувані і що робити глядачам під час повітряних тривог]&nbsp;— Ольга Усачова для «Mind», серпень 2022
* [https://www.performingartsv4.eu/news/ukraine-war-and-theatres/ Ukraine: War and Theatres]&nbsp;— Марія Шишкевич (ProТеатр) для Performing Arts Central Europe, 5 вересня 2022
* [https://tyzhden.ua/ukrainskyj-teatr-u-chasi-vijny/ Український театр у часі війни]&nbsp;— [[Веселовська Ганна Іванівна|Ганна Веселовська]] для [[Український тиждень]], 16 листопада 2022
* [https://gazeta.ua/blog/58301/bez-svitla-ta-pid-saundtrek-trivog-ak-zhive-ukrayinskij-teatr «Без світла та під саундтрек тривог. Як живе український театр»]&nbsp;— Сергій Винниченко («[[Театральна риболовля]]») для [[Gazeta.ua]], 20 листопада 2023 року
* [https://zbruc.eu/node/115133 Роль театрального мистецтва у часі війни. Український театр у реальності сучасної війни]&nbsp;— Ляна Костинюк для газети «[[Збруч (газета)|Збруч]]», 12 квітня 2023
* [https://life.pravda.com.ua/culture/2023/02/25/253057/ «Культура на війні стає функціональною»: 4 надихаючі розмови з митцями в ЗСУ]&nbsp;— Анаід Агаджанова для «[[Українська правда|УП]]», 25 лютого 2023
* [https://www.die-deutsche-buehne.de/leseprobe/ukraine-krieg-und-theater/ Was macht der Krieg mit dem Theater?]&nbsp;— Detlev Baur для «Die Deutsche Bühne: Startseite», 3 травня 2023 <small>(версія українською «Що робить війна з театром?»<ref>[https://natalybolharova.blogspot.com/2023/06/httpswwwdie-deutsche-buehnede.html Що робить війна з театром?]</ref>)</small>
* [https://krytyka.com/ua/articles/ukrainska-teatralna-diplomatiia-u-chas-viiny-shcho-my-vtrachaiiemo-i-iak-tsomu-zapobihty Українська театральна дипломатія у час війни: що ми втрачаємо і як цьому запобігти]&nbsp;— Світлана Олексюк для порталу «Критика», серпень 2023
* [https://life.pravda.com.ua/columns/2023/09/8/256434/ Театр на експорт: Як приймають наших театралів за кордоном протягом «воєнного» сезону та що вони розповідають світу про Україну]&nbsp;— [[Жила В'ячеслав В'ячеславович|Слава Жила]] для «[[Українська правда|УП]]», 8 вересня 2023
* [https://www.youtube.com/watch?v=56yYL3dyAkY Докфільми, поезія та стінопис перемоги. Культура під час війни]&nbsp;— [[Ukraїner]], 25 серпня 2023

== Примітки ==
{{reflist|3}}

{{Історія театру|state=expanded}}
{{Російське вторгнення в Україну (2022)}}
[[Категорія:2022 у театрі]]
[[Категорія:Російське вторгнення в Україну в культурі]]