Перегляд вихідного коду сторінки Ернст Костянтин Львович

{{особа}}
{{Otheruses|тип=прізвище|Ернст}}

'''Костянтин Львович Ернст''' ({{нар}} [[6 лютого]] [[1961]], [[Москва]])&nbsp;— [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|радянський]] і [[Росія|російський]] медіаменеджер, пропагандист, продюсер, сценарист, телеведучий. Генеральний директор «<nowiki/>[[Перший канал (Росія)|Першого каналу]]<nowiki/>» Росії (з 6 жовтня 1999 року)<ref name="bio.1tv">{{Cite web|url=https://www.1tv.ru/news/1999-09-03/292666-boris_eltsin_predlozhil_na_dolzhnost_generalnogo_direktora_ort_konstantina_ernsta|title=Борис Ельцин предложил на должность генерального директора ОРТ Константина Эрнста|last=|date=1999-09-03|publisher=Первый канал|accessdate=|archive-date=7 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191207215237/https://www.1tv.ru/news/1999-09-03/292666-boris_eltsin_predlozhil_na_dolzhnost_generalnogo_direktora_ort_konstantina_ernsta}}</ref>.

== Біографія ==

=== Ранні роки, освіта, робота в науці ===
Батько&nbsp;— радянський біолог Лев Ернст, віце-президент Російської академії сільськогосподарських наук (РАСГН), займався генетикою, біотехнологією, селекцією сільськогосподарських тварин, а також питаннями клонування<ref name="father.cnshb">{{Cite web|url=http://www.cnshb.ru/AKDiL/akad/base/R3/000366.shtm|title=Биография Эрнста Льва Константиновича в биографической энциклопедии РАСХН, ВАСХНИЛ|publisher=Сельскохозяйственная электронная библиотека знаний|accessdate=2016-10-20|archive-date=7 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191207215245/http://www.cnshb.ru/AKDiL/akad/base/R3/000366.shtm}}</ref>. Мати&nbsp;— фінансовий працівник Світлана Нілівна Голевінова<ref>{{Cite web|url=https://ria.ru/science/20120428/637150389.html|title=Медведев выразил соболезнования родным и близким биолога Льва Эрнста|publisher=РИА Новости|accessdate=2017-10-12|archive-date=17 листопада 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20181117104913/https://ria.ru/science/20120428/637150389.html}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://www.vesti.ru/doc.html?id=783110&cid=7|title=В Москве простились с выдающимся биологом Львом Эрнстом|publisher=Вести.ру|accessdate=2017-10-12|archive-date=28 жовтня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20171028150001/https://www.vesti.ru/doc.html?id=783110&cid=7}}</ref>.

Дитинство і юні роки Ернст провів у [[Санкт-Петербург|Ленінграді]], де його батько був призначений керівником нового наукового центру. Він закінчив середню школу №&nbsp;35 на [[Васильєвський острів|Василівському острові]]. У 1983 році закінчив зооінженерний факультет Московської сільськогосподарської академії імені К.&nbsp;А.&nbsp;Тімірязєва. У дитинстві Костя захоплювався живописом, зокрема, творчістю радянського художника-авангардиста Олександра Лабаса<ref name="bio.uzn">{{Cite web|url=http://www.timacad.ru/news/kto-oni-uspeshnye-vypuskniki-timiriazevki|title=Кто они – успешные выпускники Тимирязевки|last=|website=|date=2018-07-26|publisher=|accessdate=2018-08-27|archive-date=7 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191207215310/https://www.timacad.ru/news/kto-oni-uspeshnye-vypuskniki-timiriazevki}}</ref>.

Отримавши освіту, Ернст працював у [[Науково-дослідний інститут|НДІ]], де також був секретарем [[комсомол]]ьської організації<ref>{{Стаття|автор=Чернов В.|мова=|видання=[[Огонёк]]|тип=журнал|рік=2001|місяць=04|число=15|номер=14 (4689)|сторінки=|issn=}}</ref>, в 25 років захистив [[Кандидат наук|кандидатську дисертацію]] на тему «Динаміка дозрівання месенджер-РНК при дозріванні ооцитів ссавців in vitro» і отримав пропозицію престижного дворічного стажування в [[Кембриджський університет|Кембриджському університеті]]. До цього моменту Ернст вже думав про закінчення академічної кар'єри, щоб реалізувати дитячу мрію про роботу в [[кінематограф]]і, тому він подав заяву про відставку і незабаром повернувся в Москву. Новим місцем роботи Ернста стало творче виробниче об'єднання «Відеофільм», першою великою роботою&nbsp;— документальна кінострічка «Радіо тиші», присвячена прем'єрі першого студійного альбому [[Гребенщиков Борис Борисович|Бориса Гребенщикова]] Radio Silence<ref name="bg.kommersant">{{Cite web|url=http://www.kommersant.ru/doc/2476779|title=Тишина на разные голоса|last=Борис Барабанов|date=2014-03-05|publisher=[[Коммерсантъ]]|accessdate=2016-10-20|archive-date=30 червня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190630135447/https://www.kommersant.ru/doc/2476779}}</ref><ref name="book.deathofsoviettv">{{Книга|автор=Федор Раззаков|місце=М.|видавництво=[[Эксмо]]|рік=2009|сторінок=528|сторінки=|isbn=978-5-699-33296-0}}</ref><ref name="bio.rollingstone">{{Cite web|url=http://www.rollingstone.ru/cinema/article/16042.html|title=Архив RS: Пока не сыграл в ящик: интервью с Константином Эрнстом, 2008|last=Александр Кондуков|date=2013-04-09|publisher=[[Rolling Stone]]|accessdate=2016-10-20|archive-date=7 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191207215244/http://www.rollingstone.ru/cinema/article/16042.html}}</ref><ref name="book.thevzglyad">{{Книга|автор=Евгений Додолев|місце=М.|видавництво=Зелёная лампа|рік=2012|сторінок=352|сторінки=|isbn=978-5-470-00172-6}}</ref><ref name="stories.sobesednik">{{Cite web|url=http://sobesednik.ru/publications/sobesednik/2010/02/05/sobes-5-10-ernst|title=Эрнст. Не совсем известный|date=2010-02-09|publisher=Собеседник.ru|accessdate=2016-10-20|archive-date=8 жовтня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20161008181341/http://sobesednik.ru/publications/sobesednik/2010/02/05/sobes-5-10-ernst}}</ref>.

=== «Взгляд», 1988—1989 ===
В інтерв'ю журналу «Афіша» в рамках проекту «Історія російських медіа 1989—2011» Ернст розповідав, що в 1988 році познайомився з Олександром Любимовим на дружній зустрічі, на якій той і запропонував йому спробувати себе в телепрограмі «Взгляд» (укр. Погляд), яку випускала головна редакція Для дітей і молоді Центрального Телебачення Держтелерадіо СРСР. У «Взгляді» Ернст пропрацював близько двох років, виступаючи інтерв'юером, сценаристом і режисером .

У книзі [[«The Взгляд» — бітли перебудови|«„Погляд“&nbsp;— бітли перебудови»]] його колега [[Додолєв Євген Юрійович|Євген Додола]] розповідав, що можливість спробувати себе в якості режисера Ернст отримав, домовившись з «Відеофільмом» про надання устаткування для монтажу і відеокамер Betacam SP для відрядження (на той момент найсучасніших: в телецентрі [[Останкіно (телецентр)|«Останкіно»]] таке обладнання було доступно тільки співробітникам програми [[Час (телепрограма)|«Час»]]). Це переконало керівництво «Взгляду» дати молодому співробітникові шанс, який той виправдав<ref name="book.thevzglyad"/>.

Крім того, в 1989 році Ернст зняв короткометражний ігровий фільм Homo Duplex і [[музичний відеокліп]] на пісню «Аеробіка» з альбому «Шостий лісничий» групи [[Алиса|«Аліса»]], прем'єра якого відбулася в ефірі «Взгляду»<ref name="book.thevzglyad"/><ref name="stories.sobesednik"/><ref name="alisa.rg">{{Cite web|url=http://rg.ru/2009/10/22/kinchev.html|title=Никого не обращаю в свою веру|last=Андрей Васянин|date=2009-10-22|publisher=[[Российская газета]]|accessdate=2016-10-20|archive-date=23 жовтня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20171023063256/https://rg.ru/2009/10/22/kinchev.html}}</ref><ref name="alisa.alisa">{{Cite web|url=http://www.alisa.net/pressa_lite.php?action=2005&disk=press208|title=Текстовая версия эфира программы «Летопись», посвящённого группе «Алиса» и альбому «Шестой лесничий»|publisher=[[Наше радио]]|accessdate=2016-10-20|archive-date=8 листопада 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191108202421/http://www.alisa.net/pressa_lite.php?action=2005&disk=press208}}</ref><ref name="book.colta">{{Cite web|url=http://www.colta.ru/articles/media/4309|title=Эрнст. Судьба креативного менеджера в России|last=Юрий Богомолов|date=2014-08-22|publisher=[[Colta.ru]]|accessdate=2016-10-20|archive-date=20 липня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180720140048/http://www.colta.ru/articles/media/4309}}</ref>.

=== «Матадор», 1990—1998 ===
У 1989 році заступник головного редактора молодіжної редакції Центрального Телебачення і керівник «Взгляду» [[Лисенко Анатолій Григорович|Анатолій Лисенко]] запропонував Ернсту почати працювати над власною передачею. Перший випуск «Матадора» вийшов в ефір у січні 1991 року&nbsp;— це була передача, присвячена культурі, значущим подіям і творчим людям<ref name="bio.rollingstone"/>. Темами випусків ставали [[Венеційський кінофестиваль|Венеціанський кінофестиваль]], , зйомки фільму [[Апокаліпсис сьогодні|«Апокаліпсис сьогодні»]], життя і творчість кутюр'є [[Пако Рабанн|Пако Рабана]], творця рекламних кампаній [[Benetton Group|Benetton]] Олівьєро Тоскані&nbsp;, [[шансон]]ьє [[Серж Генсбур|Сержа Генсбура]], кіноактриси [[Мерілін Монро|Мерилін Монро]], режисерів [[Жан-Люк Годар|Жан-Люка Годара]], [[Вім Вендерс|Віма Вендерса]] і [[Райнер Вернер Фассбіндер|Райнера Вернера Фассбіндера]].

Ернст поєднував ролі [[сценарист]]а, ведучого, режисера і продюсера, експериментував з подачею матеріалу і іноді перевтілювався в героїв випуску. .

«Матадор» виходив з 1991 по 1995 рік, спершу на [[Центральне телебачення Держтелерадіо СРСР|Першій програмі Центрального телебачення]], потім на [[1-й канал Останкіно|1-му каналі «Останкіно»]] та [[Перший канал (Росія)|каналі ОРТ]]. З 1990 по 1992 рік передачу випускала створена колишніми співробітниками «Погляду» телекомпанія «BID» ('''В'''згляд '''і''' '''д'''ругие), після&nbsp;— продюсерський центр «Майстер TV», заснований Ернстом спільно з [[Парфьонов Леонід Геннадійович|Леонідом Парфьоновим]] та [[Угольников Ігор Станіславович|Ігорем Угольніковим]]<ref name="book.colta"/><ref name="matador.kommersant">{{Cite web|url=http://www.kommersant.ru/doc/188790|title=Вторая годовщина телекомпании ВИД|date=1997-12-02|publisher=[[Коммерсантъ]]|accessdate=2016-10-20|archive-date=7 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191207215249/https://www.kommersant.ru/doc/188790}}</ref><ref name="matador.gorby">{{Cite web|url=http://gorbymedia.com/post/11-02-1987|title=Рождение российских СМИ // 2 октября 1987. В эфир выходит программа «Взгляда»|last=Наталия Ростова|publisher=Время Горбачёва|accessdate=2016-10-20|archive-date=22 липня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190722152728/http://gorbymedia.com/post/11-02-1987}}</ref><ref name="matador2.gorby">{{Cite web|url=http://gorbymedia.com/post/11-02-1987|title=Рождение российских СМИ // 26 апреля 1990. Зарегистрирована телекомпания «ВИD»|last=Наталия Ростова|publisher=Время Горбачева|accessdate=2016-10-20|archive-date=22 липня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190722152728/http://gorbymedia.com/post/11-02-1987}}</ref>. Останній телевізійний випуск передачі був присвячений [[Венеційський карнавал|Венеціанського карнавалу]], зйомки проходили у [[Венеція|Венеції]] 1 березня 1995 року. Увечері після зйомок групі повідомили по телефону, що в Москві був убитий колишній співробітник «Погляду», співзасновник «ВИDа» і генеральний директор ОРТ [[Лістьєв Владислав Миколайович|Владислав Лістьєв]]. В ефір венеціанський випуск «Матадора» потрапив в травні 1995-го<ref name="bio.spletink">{{Cite web|url=http://www.spletnik.ru/buzz/calendar/17613-kalendar-spletnika-den-rozhdeniya-konstantina-ernsta.html|title=Календарь «Сплетника»: день рождения Константина Эрнста|last=Дарья Шамина|date=2010-02-06|publisher=Spletnik|accessdate=2016-10-20|archive-date=7 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191207215236/http://www.spletnik.ru/buzz/calendar/17613-kalendar-spletnika-den-rozhdeniya-konstantina-ernsta.html}}</ref><ref name="listyev.mk">{{Cite web|url=http://www.mk.ru/social/2016/05/09/shestdesyat-faktov-iz-zhizni-vlada-listeva-k-ego-60letiyu.html|title=Шестьдесят фактов из жизни Влада Листьева к его 60-летию|last=Евгений Додолев|date=2016-05-09|publisher=[[Московский комсомолец]]|accessdate=2016-10-20|archive-date=7 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191207215248/https://www.mk.ru/social/2016/05/09/shestdesyat-faktov-iz-zhizni-vlada-listeva-k-ego-60letiyu.html}}</ref><ref name="listyev.echo">{{Cite web|url=http://echo.msk.ru/programs/persontv/26432/|title=Человек из телевизора // О Владиславе Листьеве, обладателе первого «Специального приза за особый взгляд в развитие телевидения»|date=2004-07-24|publisher=[[Эхо Москвы]]|accessdate=2016-10-20|archive-date=7 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191207215251/https://echo.msk.ru/programs/persontv/26432/}}</ref><ref name="matador.1tv">{{Cite web|url=http://www.1tv.ru/shows/kollekciya-pervogo-kanala/shou/matador|title=Последний выпуск программы «Матадор» в коллекции Первого канала|accessdate=2016-10-20|archive-date=7 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191207215354/https://www.1tv.ru/shows/kollekciya-pervogo-kanala/shou/matador}}</ref><ref name="matador2.afisha">{{Cite web|url=https://daily.afisha.ru/archive/vozduh/cinema/u-nas-vidite-li-strana-dovolno-staromodnaya-20-let-pervomu-kanalu/|title=«У нас, видите ли, страна довольно старомодная»: 20 лет Первому каналу|last=Максим Сухагузов|date=2015-04-01|publisher=[[Афиша (журнал)|Афиша]]|accessdate=2016-10-20|archive-date=17 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220217102413/https://daily.afisha.ru/archive/vozduh/cinema/u-nas-vidite-li-strana-dovolno-staromodnaya-20-let-pervomu-kanalu/}}</ref>.

Після закриття передачі Ернст перезапустив «Матадор» у форматі глянцевого журналу про культуру і мистецтво, над яким разом з ним працювали Ілля Осколков-Ценципер, [[Роднянський Олександр Юхимович|Олександр Роднянський]] і Геннадій Йозефавічус<ref name="matador.bein">{{Cite web|url=http://www.be-in.ru/subject/541-umniy_glyanets_v_rossii/|title=«Умный глянец в России»|date=2006-11-21|publisher=Be-in.ru|accessdate=2016-10-20|archive-date=7 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191207215313/https://www.be-in.ru/subject/541-umniy_glyanets_v_rossii/}}</ref><ref name="matador.ou">{{Cite web|url=https://openuni.io/course/1/lesson/3/material/9/|title=Какие СМИ мы потеряли: от «600 секунд» до «Недели»|last=Юрий Сапрыкин|publisher=Открытый университет|accessdate=2016-10-20|archive-date=7 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191207215246/https://openuni.io/course/1/lesson/3/material/9/}}</ref><ref name="matador.slon">{{Cite web|url=https://slon.ru/russia/kommersant_sozdal_bezlichnuyu_zhurnalistiku_a_pty-530425.xhtml|title=«Коммерсантъ» создал безличную журналистику, а «ПТЮЧ» – глянцевую»|last=Наталия Ростова|date=2011-02-28|publisher=[[Slon.ru]]|accessdate=2016-10-20|archive-date=29 жовтня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20161029133953/http://slon.ru/russia/kommersant_sozdal_bezlichnuyu_zhurnalistiku_a_pty-530425.xhtml}}</ref><ref name="rodnyansky.bg">{{Cite web|url=http://bg.ru/society/redkiy_kadr-8177/|title=Редкий кадр|last=Мария Кувшинова|date=2009-07-29|publisher=Большой город|accessdate=2016-10-20|archive-date=7 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191207215242/http://bg.ru/society/redkiy_kadr-8177/}}</ref><ref name="rodnyansky.svo">{{Cite web|url=http://www.svoboda.org/content/transcript/24197900.html|title=Лицом к событию // Александр Роднянский|last=Анна Качкаева|date=2002-08-04|publisher=[[Радио «Свобода»]]|accessdate=2016-10-20|archive-date=9 серпня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160809124532/http://www.svoboda.org/content/transcript/24197900.html}}</ref>. Журнал виходив з 1995 року по грудень 1998 року, всього було випущено близько 25 номерів<ref name="matador.kuritsin">{{Cite web|url=http://www.guelman.ru/slava/archive/11-03-99.htm|title=КУРИЦЫНweekly // Матадор меняет плащ|date=1999-11-03|publisher=Современная русская литература с Вячеславом Курицыным|accessdate=2016-10-20|archive-date=24 жовтня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20171024061507/http://www.guelman.ru/slava/archive/11-03-99.htm}}</ref>. Згодом видання часто характеризували як приклад інтелектуального, богемного і некомерційного «глянцю»<ref name="matador1.prochtenie">{{Cite web|url=http://prochtenie.ru/society/24066|title=Жопа-00 заканчивается?|date=2008-12-29|website=[[Прочтение]]|publisher=|accessdate=2016-10-20|archive-date=11 березня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170311121428/http://prochtenie.ru/society/24066}}</ref><ref name="matador2.prochtenie">{{Cite web|url=http://prochtenie.ru/society/24052|title=Первый|date=2008-12-21|publisher=[[Прочтение]]|accessdate=2016-10-20|archive-date=13 серпня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160813055241/http://prochtenie.ru/society/24052}}</ref><ref name="matador3.prochtenie">{{Cite web|url=http://prochtenie.ru/society/24117|title=Золотая середина|last=Ира Коган|date=2009-01-22|publisher=[[Прочтение]]|accessdate=2016-10-20|archive-date=13 серпня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160813052908/http://prochtenie.ru/society/24117}}</ref><ref name="matador4.prochtenie">{{Cite web|url=http://prochtenie.ru/society/24058|title=Не-Татлер|last=Александр Шабуров|date=2008-12-25|publisher=[[Прочтение]]|accessdate=2016-10-20|archive-date=19 червня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180619161424/http://prochtenie.ru/society/24058}}</ref><ref name="matador.fashiontime">{{Cite web|url=http://www.fashiontime.ru/celebrities/vip_room/829270.html|title=Геннадий Иозефавичус: «В светском обществе России нет продукта мирового класса»|last=Надежда Стрелец (Сырых)|date=2011-03-31|publisher=Fashion Time|accessdate=2016-10-20|archive-date=7 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191207215243/http://www.fashiontime.ru/celebrities/vip_room/829270.html}}</ref><ref name="matador.adme">{{Cite web|url=http://www.adme.ru/business/vne-raspisaniya-kak-gendir-id-afisha-ilya-oskolkov-cenciper-ischet-interesnuyu-rabotu-12089/|title=Вне расписания. Как гендир ИД «Афиша» Илья Осколков-Ценципер ищет интересную работу|last=Марина Смовж|date=2006-11-15|publisher=Индустрия рекламы|accessdate=2016-10-20}}{{Недоступная ссылка|date=Июль 2019|bot=InternetArchiveBot}}</ref>.

=== Генеральний продюсер ОРТ, 1995—2001 ===
У книзі ''«Влад Листьев. Поле чудес в стране дураков»'' [[Додолєв Євген Юрійович|Євген Додолєв]] зазначав, що в 90-ті роки Ернст був єдиною людиною, до якого Лістьєв прислухався у професійних питаннях<ref name="book.vlad">{{Книга|автор=Евгений Додолев|місце=М.|видавництво=Рипол Классик|рік=2014|сторінок=432|сторінки=288|isbn=978-5-386-05813-5}}</ref>. Сам Ернст розповідав, що напередодні [[Приватизація|приватизації]] [[Перший канал (Росія)|ОРТ]] на прохання Лістьєва готував концепцію нового телеканалу і що Лістьєв пропонував йому посаду заступника генерального директора&nbsp;— але Ернст все ще розраховував піти з телебачення в кіно і відповів відмовою<ref name="lubimov.afisha">{{Cite web|url=http://www.afisha.ru/article/mediahistory/page4/|title=История русских медиа 1989—2011 // «Матадор». 5 января 1991|last=Елена Ванина|date=2016-02-05|publisher=[[Афиша (журнал)|Афиша]]|accessdate=2016-10-20|archive-date=10 листопада 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20161110192805/http://www.afisha.ru/article/mediahistory/page4//}}</ref>. Після приватизації телеканалу Лістьєв і Ернст разом з Андрієм Разбашем і Кирилом Ігнатьєвим (який став згодом заступником генерального директора) займалися сіткою і творчими проектами ОРТ. Зборами акціонерів 25 січня 1995 року Лістьєв був призначений першим генеральним директором ОРТ<ref name="listyev.kommersant">{{Цитата:Новини|url=https://www.kommersant.ru/doc/560139|title=Первые кнопки России|last=Бородина|first=Арина|date=2005-04-04|publisher=[[Коммерсантъ-Власть]], № 13 (616)|subscription=Подробно|pages=32|accessdate=2017-08-17|archive-date=17 серпня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170817205243/https://www.kommersant.ru/doc/560139}}</ref>.

Через трохи більше місяця, ввечері 1 березня, Лістьєв був [[Вбивство Владислава Лістьєва|убитий]] в під'їзді власного будинку. Кандидатура нового генерального директора викликала розбіжності серед акціонерів, оскільки, згідно із статутом, потрібен консенсус усіх власників міноритарних пакетів (49&nbsp;% телеканалу належало приватним особам, 51&nbsp;% знаходився у власності держави). Один з основних міноритаріїв каналу [[Березовський Борис Абрамович|Борис Березовський]] запропонував посаду гендиректора Ернсту, з яким його познайомив [[Юмашев Валентин Борисович|Валентин Юмашев]], але телеведучий відповів відмовою&nbsp;— в інтерв'ю, присвяченому 20-річчю з дня смерті Лістьєва, Ернст пояснив, що тієї весни планував почати зйомки власного фільму на [[Мосфільм]]і. Однак через кілька місяців він змінив рішення і погодився зайняти тільки що створену в штаті керівництва [[Перший канал (Росія)|ОРТ]] посаду генерального продюсера, а згодом пояснив свій вибір падінням якості телепродукції при новому керівництві, в яке увійшли люди, що раніше не мали відношення до телевиробництва<ref name="lubimov.afisha"/><ref name="listyev.kommersant"/><ref name="producer.kommersant">{{Cite web|url=http://www.kommersant.ru/doc/11972|title=Это - первый|date=1996-01-30|publisher=[[Коммерсантъ]]|accessdate=2016-07-07|archive-date=7 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191207215307/https://www.kommersant.ru/doc/11972}}</ref><ref name="producer.meduza">{{Cite web|url=https://meduza.io/feature/2015/03/02/esli-ne-prinimat-boy-kozly-nas-pobedyat|title=«Если не принимать бой, козлы нас победят»|last=Роман Супер|date=2015-03-02|publisher=[[Meduza]]|accessdate=2016-07-07|archive-date=7 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191207215237/https://meduza.io/feature/2015/03/02/esli-ne-prinimat-boy-kozly-nas-pobedyat}}</ref><ref name="bio.theny">{{Cite web|url=http://www.newyorker.com/news/news-desk/putins-master-of-ceremonies|title=Putin’s Master of Ceremonies|last=Joshua Yaffa|date=2014-02-05|publisher=[[The New Yorker]]|accessdate=2016-10-20|archive-date=2 січня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180102061833/https://www.newyorker.com/news/news-desk/putins-master-of-ceremonies}}</ref>.

Очоливши продюсерську раду в червні 1995 року, Ернст отримав можливість визначати програмну політику ОРТ і почав реорганізацію, яка торкнулася як сітки мовлення, так і відносин телеканалу з постачальниками [[Телевізійна передача|телевізійних програм]]. Зокрема, ОРТ відмовився від продовження укладених раніше домовленостей про пакетне придбання телепрограм у Асоціації незалежних телевиробників, встановив власну цінову політику і заснував [[Дочірнє підприємство|дочірню]] телевиробничу компанію. Введений Ернстом підхід до формування сітки мовлення почав враховувати аудиторію, яку ОРТ планував переманювати у інших каналів в конкретний час доби. Ернст також залучив на посаду продюсера по кінопрограмам колишнього наукового співробітника Державного центрального музею кіно та Інституту мистецтвознавства, що читав лекції з киноведению у [[Всеросійський державний інститут кінематографії|Вдіку]], [[Нью-Йоркський університет|Нью-Йоркському університеті]] та на Вищих курсах сценаристів і режисерів Анатолія Максимова, з яким співпрацював у «Матадорі». Разом з Максимовим він розробив для ОРТ концепцію кінопоказу<ref name="producercouncil.kommersant">{{Cite web|url=http://www.kommersant.ru/doc/11364|title=ОРТ предлагает старым рекламодателям новые правила игры|date=1995-08-08|publisher=[[Коммерсантъ]]|accessdate=2016-07-07|archive-date=21 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220221075637/https://www.kommersant.ru/doc/11364}}</ref><ref name="programs1995.kommersant">{{Cite web|url=http://www.kommersant.ru/doc/118195|title=Октябрьская революция на первом канале|last=Наталья Осипова|date=1995-09-23|publisher=[[Коммерсантъ]]|accessdate=2016-07-07|archive-date=22 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191222203915/https://www.kommersant.ru/doc/118195}}</ref><ref name="bio.filmz">{{Cite web|url=http://www.filmz.ru/pub/72/20594_1.htm|title=Наша киноистория в лицах. Константин Эрнст|last=Дмитрий Королев|date=2010-09-24|publisher=Filmz.ru|accessdate=2016-10-20|archive-date=7 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191207215304/https://filmz.ru/pub/72/20594_1.htm}}</ref>.

Вже на посаді генерального продюсера, в 1995 і 1996 роках Ернст виступив продюсером серії [[Соціальна реклама|соціальних рекламних відеороликів]] «Російський проект», знятих [[Євстигнєєв Денис Євгенович|Денисом Євстигнєєвим]]<span class="ts-Переход noprint" title="#Телевидение"><sup>[⇨]</sup></span>. У 1995—1997 роках разом з Леонідом Парфьоновим Ернст придумав формат новорічного музичного телефільму «Старі пісні про головне» та виступив [[сценарист]]ом і співпродюсером циклу цих телевізійних шоу. Згодом новорічні шоу з [[Римейк|рімейками]] популярних пісень радянської естради стали для ОРТ традиційним форматом новорічного ефіру<ref name="oldsongs.tv">{{Cite web|url=http://tv-80.ru/muzykalnye/starye-pesni-o-glavnom/|title=Старые песни о главном|publisher=Телепередачи СССР|accessdate=2016-07-07|archive-date=22 липня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190722192038/https://tv-80.ru/muzykalnye/starye-pesni-o-glavnom/}}</ref><ref name="oldsongs1995(6).kommersant">{{Cite web|url=http://www.kommersant.ru/doc/124496|title=Шесть каналов придется смотреть двумя глазами|last=Наталья Осипова|date=1995-12-27|publisher=[[Коммерсантъ]]|accessdate=2016-07-07|archive-date=7 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191207215324/https://www.kommersant.ru/doc/124496}}</ref><ref name="oldsongs1996(7).kommersant">{{Cite web|url=http://www.kommersant.ru/doc/245126|title=Дубль второй и вряд ли последний|last=Юрате Гураускайте|date=1996-12-18|publisher=[[Коммерсантъ]]|accessdate=2016-07-07|archive-date=14 квітня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190414123645/https://www.kommersant.ru/doc/245126}}</ref><ref name="oldsongs1997(8).kommersant">{{Cite web|url=http://www.kommersant.ru/doc/190066|title=«Абба» не поёт старых песен о главном|last=Виктория Арутюнова|date=1997-12-24|publisher=[[Коммерсантъ]]|accessdate=2016-07-07|archive-date=7 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191207215311/https://www.kommersant.ru/doc/190066}}</ref><ref name="oldsongs.music">{{Cite web|url=http://vmiremusiki.ru/starye-pesni-o-glavnom.html|title=«Старые песни о главном» – песни о главном никогда не стареют|publisher=В мире музыки|accessdate=2016-07-07|archive-date=7 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191207215306/https://vmiremusiki.ru/starye-pesni-o-glavnom.html}}</ref><ref name="oldsongs.dw">{{Cite web|url=http://www.dw.com/ru/комментарий-советский-ремейк-как-следствие-внутренней-эмиграции/a-18962858|title=Комментарий: Советский ремейк как следствие внутренней эмиграции|last=Александр Плющев|date=2016-01-06|publisher=Deutsche Welle|accessdate=2016-07-07|archive-date=21 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220221120731/https://www.dw.com/ru/комментарий-советский-ремейк-как-следствие-внутренней-эмиграции/a-18962858}}</ref>. У 1996 році Ернст став дійсним членом Академії російського телебачення і наступні два роки вів церемонії вручення заснованої академією телевізійної премії [[ТЕФІ|«ТЕФІ»]]. Сам він вперше став лауреатом премії в 1998 році за продюсерську роботу над третьою частиною «Старих пісень про головне»<ref name="bio.aif">{{Cite web|url=http://www.aif.ru/dossier/1422|title=Биография Константина Эрнста на сайте газеты «Аргументы и факты»|date=2013-07-28|publisher=[[Аргументы и факты]]|accessdate=2016-10-20|archive-date=23 жовтня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20171023010947/http://www.aif.ru/dossier/1422}}</ref><ref name="tefi97.kommersant">{{Cite web|url=http://www.kommersant.ru/doc/172197|title=Чертова дюжина номинаций для старых и новых академиков|last=Павел Сигалов|date=1997-02-11|publisher=[[Коммерсантъ]]|accessdate=2016-07-07|archive-date=7 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191207215316/https://www.kommersant.ru/doc/172197}}</ref><ref name="tefi97-1.kommersant">{{Cite web|url=http://www.kommersant.ru/doc/178230|title=Константин Эрнст: ОРТ не ведёт контрпрограммирования против других каналов|last=Илья Нагибин|date=1997-05-24|publisher=[[Коммерсантъ]]|accessdate=2016-07-07|archive-date=7 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191207215319/https://www.kommersant.ru/doc/178230}}</ref><ref name="tefi98.kommersant">{{Cite web|url=http://www.kommersant.ru/doc/199881|title=Борис Вишняк: сколько денег дали — такое и вещание|last=Антон Чаркин|date=1998-06-09|publisher=[[Коммерсантъ]]|accessdate=2016-07-07|archive-date=7 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191207215312/https://www.kommersant.ru/doc/199881}}</ref>.

=== Генеральний директор ОРТ і «Першого каналу», з 1999 року ===
Після відставки [[Шабдурасулов Ігор Володимирович|Ігоря Шабдурасулова]], очолював ОРТ з жовтня 1998 року, 3 вересня 1999 року Ернст став тимчасово виконуючим обов'язки генерального директора телекомпанії, зберігши посаду генерального продюсера. За рекомендацією Шабдурасулова, пропозиції [[Президент Російської Федерації|Президента Російської Федерації]] [[Єльцин Борис Миколайович|Бориса Єльцина]] і при підтримці Березовського збори акціонерів телекомпанії 6 жовтня 1999 року призначили Ернста новим генеральним директором ОРТ. Він продовжував суміщати обов'язки генерального директора і генерального продюсера до липня 2001 року, коли новим генеральним продюсером ОРТ став Олександр Файфман<ref name="listyev.kommersant"/><ref name="bio.aif"/><ref name="shabrus.slon">{{Cite web|url=https://slon.ru/russia/nezavisimaya_pressa_eto_demagogiya-169454.xhtml|title=«Независимая пресса» – это демагогия»|last=Наталия Ростова|date=2009-11-05|publisher=[[Slon.ru]]|accessdate=2016-07-07|archive-date=24 жовтня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20161024032019/https://slon.ru/russia/nezavisimaya_pressa_eto_demagogiya-169454.xhtml}}</ref><ref name="sep1999.polit">{{Cite web|url=http://polit.ru/news/1999/09/03/536066/|title=Эрнст исполняет обязанности гендиректора ОРТ и в ближайшем времени будет назначен таковым|date=1999-09-03|publisher=Полит.ру|accessdate=2016-07-07|archive-date=7 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191207215309/https://polit.ru/news/1999/09/03/536066/}}</ref><ref name="dir.kommersant">{{Cite web|url=http://www.kommersant.ru/doc/227021|title=«Менты» на Первом канале. Часть вторая|last=Виктория Арутюнова|date=1999-10-07|publisher=[[Коммерсантъ]]|accessdate=2016-07-07|archive-date=7 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191207215311/https://www.kommersant.ru/doc/227021}}</ref><ref name="book.1999">{{Книга|автор=Федор Раззаков|місце=М.|видавництво=[[Эксмо]]|рік=2009|сторінок=592|сторінки=164|isbn=978-5-699-33297-7}}</ref><ref name="fifeman.kp">{{Cite web|url=http://www.kp.ru/daily/22585/10658/|title=Константин Эрнст потеснился|date=2001-07-06|publisher=[[Комсомольская правда]]|accessdate=2016-09-20|archive-date=30 жовтня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191030045439/https://www.kp.ru/daily/22585/10658/}}</ref>.

На момент призначення Ернста генеральним директором, Березовський фактично контролював інформаційну політику телеканалу через Дирекцію інформаційних програм, яку влітку очолила лояльна йому Тетяна Кошкарьова. Після початку серйозних розбіжностей між Березовським і новим президентом Російської Федерації [[Путін Володимир Володимирович|Володимиром Путіним]], бізнесмен був позбавлений важелів впливу на тележурналістів і продав свій пакет акцій [[Абрамович Роман Аркадійович|Роману Абрамовичу]], і незабаром канал покинули всі близькі Березовському менеджери. У свідченнях, даних у [[Високий суд Англії та Уельсу|Високому суді Лондона]] в рамках обговорення [[Березовський Борис Абрамович|позову Березовського до Абрамовича]] в 2011 році, колишній глава [[Адміністрація президента Росії|Адміністрації президента]] Олександр Волошин стверджував, що метою тиску на Березовського в 2000 році було звільнення генерального директора каналу від його неформального впливу. За словами Волошина, після цього ''«Ернст сам все розставив по своїх місцях»''<ref name="voloshin.slon">{{Cite web|url=https://slon.ru/economics/voloshin_ort_igrushka_ernst_i_dorenko_upravlyalis_berezovskim-699082.xhtml|title=Волошин: ОРТ – игрушка, Эрнст и Доренко управлялись Березовским|last=Георгий Неяскин|date=2011-11-14|publisher=[[Slon.ru]]|accessdate=2016-09-20|archive-date=24 жовтня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20161024030922/https://slon.ru/economics/voloshin_ort_igrushka_ernst_i_dorenko_upravlyalis_berezovskim-699082.xhtml}}</ref><ref name="voloshin.bbc">{{Cite web|url=http://www.bbc.com/russian/russia/2011/11/111114_kursk_london_voloshin.shtml|title=На суде олигархов вспомнили о трагедии «Курска»|last=Павел Бандаков|date=2011-11-14|publisher=[[BBC]]|accessdate=2016-09-20|archive-date=23 жовтня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20171023032145/http://www.bbc.com/russian/russia/2011/11/111114_kursk_london_voloshin.shtml}}</ref><ref name="zs.book">{{Книга|автор=[[Засурский, Иван Иванович|Иван Засурский]]|частина=Роль государства в новой системе СМИ — ОРТ: история создания и использования|відповідальний=|місце=М.|видавництво=Издательство МГУ|рік=1999|сторінок=270|сторінки=|isbn=5-211-04108-9|chapterurl=}}</ref>.
[[Файл:2011-02-03_Владимир_Путин_в_Останкино_(6).jpeg|міні|250x250пкс|Костянтин Ернст показує Володимиру Путіну апаратну Першого каналу, 2011 рік]]
За ініціативою Ернста 29 липня 2002 року річні збори акціонерів ОРТ проголосувала за повернення телеканалу історичної назви «Перший канал». Ернст мотивував зміну назви невідповідністю правового статусу каналу поняттю [[Суспільне мовлення|суспільного телебачення]]<ref>{{Cite web|url=http://kommersant.ru/doc/334127|title="Нет для общероссийского канала названия лучше, чем 'Первый канал'". Интервью гендиректора ОРТ Константина Эрнста|publisher=[[Коммерсантъ]]|date=2002-07-29|accessdate=7 грудня 2019|archive-date=21 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220221082153/https://www.kommersant.ru/doc/334127}}</ref>. Право на [[Знак для товарів і послуг|торговельну марку]] ОРТ збереглося за ВАТ «Перший канал», Ернст розглядав можливість зробити її майданчиком для відпрацювання нових проектів і участі в конкурсах на мовлення на дециметрових хвилях<ref name="rename.kommersant">{{Cite web|url=http://www.kommersant.ru/doc/334289|title=У «Первого канала» все останется старым|last=Арина Бородина|date=2002-07-30|publisher=[[Коммерсантъ]]|accessdate=2016-07-07|archive-date=30 червня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160630144016/http://www.kommersant.ru/doc/334289}}</ref><ref name="rename.gazeta">{{Cite web|url=http://www.gazeta.ru/2002/07/29/ortresilosek.shtml|title=ОРТ решило сэкономить на названии|last=Иван Челнок|date=2002-07-29|publisher=[[Газета.ru]]|accessdate=2016-07-07|archive-date=7 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191207215301/https://www.gazeta.ru/2002/07/29/ortresilosek.shtml}}</ref>.

У 2002 році «Перший канал» запустив власну службу вимірювання телеаудиторії, що використовує телефонні опитування для збору інформації про телеперегляди&nbsp;— на 2013 рік вона проводила близько 11 тисяч інтерв'ю в день, збираючи інформацію про перегляди 29 телеканалів в Москві і [[Московська область|Московській області]]<ref name="tns.nanny">{{Cite web|url=http://mediananny.com/raznoe/2302004/|title=Панельгейт Russia. Эрнст бьёт в набат|date=2013-11-07|publisher=Медианяня|accessdate=2016-10-20|archive-date=7 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191207215312/https://mediananny.com/raznoe/2302004/}}</ref>.

=== Інше ===
Протягом багатьох років Ернст займає пост голови журі [[Вища ліга КВК|Вищої ліги]] [[Клуб веселих та кмітливих|КВН]]&nbsp;— однієї з популярних передач «Першого каналу»<ref name="kvn.tass">{{Cite web|url=http://tass.ru/kultura/2639039|title=Гендиректор Первого канала Константин Эрнст отмечает 55-летие|date=2016-02-06|publisher=[[ТАСС]]|accessdate=2016-10-31|archive-date=9 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191209070033/https://tass.ru/kultura/2639039}}</ref>.

Навесні 2016 року було прийнято рішення [[Рада національної безпеки і оборони України|РНБО]], згідно з яким Ернсту та 16 інших журналістам, редакторам та керівникам ЗМІ було заборонено в'їзд на територію [[Україна|України]]<ref name="uk.hrw">{{Cite web|url=https://www.hrw.org/ru/news/2016/06/01/290500|title=Украина: 17 российским журналистам запрещен въезд в страну|date=2016-06-01|publisher=[[Human Rights Watch]]|accessdate=2016-07-07|archive-date=12 березня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170312113750/https://www.hrw.org/ru/news/2016/06/01/290500}}</ref>.

У грудні 2022 року проти Ернста та низки інших росіян за підтримку [[Війна на сході України|війни проти України]] було введено персональні санкції у Новій Зеландії<ref>{{Cite web|title=Нова Зеландія ввела санкції проти 23 росіян: хто потрапив під обмеження|url=https://www.rbc.ua/rus/news/nova-zelandiya-vvela-sanktsiyi-proti-23-rosiyan-1670839974.html|website=РБК-Украина|accessdate=2022-12-14|language=uk}}</ref>.

== Громадська діяльність ==
[[Файл:Oleg_Dobrodeev_and_Konstantin_Ernst_24_May_2013.jpeg|міні|250x250пкс|Костянтин Ернст, генеральний директор [[Всеросійська державна телевізійна і радіомовна компанія|ВГТРК]] Олег Добродєєв на нараді з питань розвитку вітчизняного кінематографа 2013 рік]]

; Церемонії відкриття та закриття XXII Олімпійських Зимових ігор

У 2014 році Ернст виступив креативним продюсером і автором сценаріїв церемоній відкриття і [[Церемонія закриття зимових Олімпійських ігор 2014|закриття]] [[Зимові Олімпійські ігри 2014|зимових Олімпійських ігор в Сочі]]. В інтерв'ю він розповідав, що в 2011 році разом з художником-постановником Георгієм Ципіним і режисером-постановником Андрієм Болтенко надіслав сценарій на конкурс, оголошений оргкомітетом «Сочі 2014», а журі обрало їх сценарій з числа запропонованих<ref name="oly.echo">{{Cite web|url=http://echo.msk.ru/programs/tv/1254166-echo/|title=Телехранитель // Олимпийское телевидение|last=Елена Афанасьева|date=2014-02-09|publisher=[[Эхо Москвы]]|accessdate=2016-10-20|archive-date=7 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191207215300/https://echo.msk.ru/programs/tv/1254166-echo/}}</ref><ref name="oly.kp">{{Cite web|url=http://www.spb.kp.ru/daily/26192.5/3079898/|title=Эрнст рассказал, как готовилась церемония открытия Олимпиады|last=Анастасия Новикова|date=2014-02-09|publisher=[[Комсомольская правда]]|accessdate=2016-10-20|archive-date=7 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191207215312/https://www.spb.kp.ru/daily/26192.5/3079898/}}</ref>. За словами продюсера Андрія Насоновського, якого Ернст запросив на посаду генерального директора спеціально створеного Агентства з проведення церемоній, Ернст взяв на себе повне керівництво робочим процесом і всі супутні ризики<ref name="oly.buro">{{Cite web|url=https://www.buro247.ru/lifestyle/expert/andrey-nasonovskiy.html|title=Продюсер Андрей Насоновский о «чудесах», «пахоте», работе с Эрнстом и Лагерфельдом|last=Наталья Лучанинова|date=2015-04-01|publisher=Buro 24/7|accessdate=2016-10-20|archive-date=4 серпня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160804085050/https://www.buro247.ru/lifestyle/expert/andrey-nasonovskiy.html}}</ref>. Під його началом над виставою працювали 12 тисяч осіб з різних країн. Спеціально для церемонії відкриття були внесені зміни в проект олімпійського стадіону [[Фішт (стадіон)|Фішт]]: над відкритим полем був зведений купол, на перекриттях якого монтувалися конструкції для підйому людей і об'єктів у повітря<ref name="oly.int">{{Cite web|url=http://www.interviewrussia.ru/life/georgiy-cypin-kogda-ty-delaesh-olimpiadu-tebe-ne-prostyat-nichego|title=Когда ты делаешь Олимпиаду, тебе не простят ничего!|last=Мария Фроляк|date=2014-02-28|publisher=[[Interview (журнал)|Interview]]|accessdate=2016-10-20|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160813121842/http://www.interviewrussia.ru/life/georgiy-cypin-kogda-ty-delaesh-olimpiadu-tebe-ne-prostyat-nichego|archivedate=2016-08-13|deadlink=yes}}</ref><ref name="oly.lam">{{Cite web|url=http://www.lookatme.ru/mag/magazine/02-2014/200807-damon-lavelle-populous|title=Деймон Лавелль из Populous построил главный стадион в Сочи|last=Даниил Трабун|date=2014-02|publisher=[[Look At Me]]|accessdate=2016-10-20|archive-date=7 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191207215248/http://www.lookatme.ru/mag/magazine/02-2014/200807-damon-lavelle-populous}}</ref>.

Внесок Ернста у підготовку церемоній був відзначений державою і творчою спільнотою. У березні 2014 року [[Президент Російської Федерації|президент Росії]] [[Путін Володимир Володимирович|Володимир Путін]] вручив Ернсту орден [[Орден «За заслуги перед Вітчизною»|«За заслуги перед Вітчизною» II ступеня]]<ref name="oly0.kp">{{Cite web|url=http://www.spb.kp.ru/daily/26210.5/3095042/|title=Владимир Путин: «Жаль, что этот зал не может вместить всех, кто работал над Олимпиадой»|last=Дмитрий Смирнов|date=2014-03-24|publisher=[[Комсомольская правда]]|accessdate=2016-10-20|archive-date=7 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191207230843/https://www.spb.kp.ru/daily/26210.5/3095042/}}</ref>. У вересні журнал [[GQ]] присвоїв йому звання «Людини року» і «Продюсер року», а проект «Сноб» вручив премію «Зроблено в Росії&nbsp;— 2014»<ref name="oly.gq">{{Cite web|url=http://www.gq.ru/moty/2014/87508_chelovek_goda_2014_konstantin_ernst.php|title=Человек года 2014: Константин Эрнст|last=Роман Супер, Ким Белов|date=2014-09-16|publisher=[[GQ]]|accessdate=2016-10-20|archive-date=11 січня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170111222450/http://www.gq.ru/moty/2014/87508_chelovek_goda_2014_konstantin_ernst.php}}</ref><ref name="oly-2014.snob">{{Cite web|url=https://snob.ru/selected/entry/81482?v=1464953770|title=Премия «Сделано в России — 2014». Победители|date=2014-09-25|publisher=[[Сноб (журнал)|Сноб]]|accessdate=2016-10-20|archive-date=13 серпня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160813011819/https://snob.ru/selected/entry/81482?v=1464953770}}</ref>. Сама церемонія була удостоєна гран-прі національної премії «Подія року», російської загальнонаціональної телевізійної премії [[ТЕФІ|«Тефі»]], чотирьох номінацій на [[Еммі|«Еммі»]] і однієї нагороди за світлове оформлення<ref name="oly.vdnh">{{Cite web|url=http://vdnh.ru/news/mekhanika-chuda-magiya-tseremonii-otkrytiya-olimpiyskikh-igr-v-sochi-/|title=«Механика чуда» — магия церемонии открытия Олимпийских игр в Сочи|date=2014-12-17|publisher=[[ВДНХ]]|accessdate=2016-10-20|archive-date=7 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191207215302/https://vdnh.ru/news/mekhanika-chuda-magiya-tseremonii-otkrytiya-olimpiyskikh-igr-v-sochi-/}}</ref>. У квітні 2015 року стало відомо, що оргкомітет [[Зимові Олімпійські ігри 2018|XXIII зимових Олімпійських ігор]] у [[Пхьончхан|Пхенчані]] запросив Ернста на роль консультанта в підготовці церемоній відкриття і закриття зимових Олімпійських ігор 2018 року<ref name="oly.fan">{{Cite web|url=http://riafan.ru/238981-ernst-eksportiruet-v-yuzhnuyu-koreyu-uspeh-sochinskoy-olimpiadyi|title=Эрнст экспортирует в Южную Корею успех сочинской Олимпиады|date=2015-04-10|publisher=Федеральное агентство новостей|accessdate=2016-10-20|archive-date=7 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191207215307/https://riafan.ru/238981-ernst-eksportiruet-v-yuzhnuyu-koreyu-uspeh-sochinskoy-olimpiadyi}}</ref>.

== Особисте життя ==
Костянтин Ернст ніколи не був офіційно одружений.

Його першим [[Фактичний шлюб|неформальним шлюбом]] стали відносини з театральним критиком Ганною Силюнас<ref>{{Cite web|url=https://www.tatler.ru/nashi_lyudi/376418_aleksandra_ernst__pro_ottsa_konstantina_i_zhizn_v_nyuyorke.php#p=376822|title=Александра Эрнст — про отца Константина и жизнь в Нью-Йорке|date=2015-12-03|publisher=Tatler|accessdate=2017-10-14|archive-date=22 жовтня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20171022085952/https://www.tatler.ru/nashi_lyudi/376418_aleksandra_ernst__pro_ottsa_konstantina_i_zhizn_v_nyuyorke.php#p=376822}}</ref>, дочкою Відаса Силюнаса, доктора наук та завідувача кафедрою зарубіжного театру школи-студії [[Московський художній театр|МХАТ]]<ref>{{Cite web|url=http://mhatschool.theatre.ru/cathedras/arts/3023/|title=Видас Силюнас написал книгу о золотом веке испанского театра|date=2002-10-16|publisher=Школа-студия МХАТ|accessdate=2017-10-14|archive-date=14 жовтня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20171014134115/http://mhatschool.theatre.ru/cathedras/arts/3023/}}</ref>.

З 1998 року по 2010 рік Ернст перебував у своєму другому [[Фактичний шлюб|неформальному шлюбі]] з російським підприємцем Ларисою Синельщиковою<ref name="spletnik">{{Cite web|url=http://www.spletnik.ru/buzz/pressa/14801-silnye-zhenshciny-vogue.html|title=Сильные женщины Vogue|publisher=Сплетник|date=2009-08-29|accessdate=7 грудня 2019|archive-date=7 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191207215241/http://www.spletnik.ru/buzz/pressa/14801-silnye-zhenshciny-vogue.html}}</ref><ref>{{Cite web |url=https://www.vedomosti.ru/business/articles/2014/12/23/kvadrat-dlya-dvoih |title=Группа «Красный квадрат», прежде работавшая с «Первым каналом», снимает проекты для его главного конкурента — ВГТРК — Ведомости |accessdate=7 грудня 2019 |archive-date=7 грудня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20191207215236/https://www.vedomosti.ru/business/articles/2014/12/23/kvadrat-dlya-dvoih }}</ref>. Незважаючи на твердження деяких російських ЗМІ, що називають у своїх публікаціях Синельщикову не інакше, як «дружина Ернста», їхні стосунки ніколи не були офіційно зареєстровані як шлюб.

21 липня 2014 року російська версія журналу Tatler повідомила своїм читачам, що «Костянтин Ернст остаточно затвердив юну подругу в офіційній програмі своїх світських виходів», додавши, що Софія Павлівна Заїка (нар. 12 квітня 1988)<ref>{{Cite web |url=http://www.sobaka.ru/people/4963 |title=Софья Заика(Павловна) {{!}} Люди Санкт-Петербурга {{!}} Sobaka.ru |accessdate=7 грудня 2019 |archive-date=7 грудня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20191207215249/http://www.sobaka.ru/people/4963 }}</ref>, «екс-співробітниця модного будинку Ulyana Sergeenko зі зрозумілою з готовністю змінила ненудні вечірки і сміливі фотосети на культурні раути і боязкі, ледве чутні судження з-за плеча телевізійного титану»<ref>{{Cite web|url=https://www.tatler.ru/nashi_lyudi/reytingi_25/327295_vistupili_duetom_novie_svetskie_pari.php#p=327306;|title=Выступили дуэтом: новые светские пары|date=2014-07-21|publisher=Tatler|accessdate=2017-10-09|archive-date=16 жовтня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20171016122832/https://www.tatler.ru/nashi_lyudi/reytingi_25/327295_vistupili_duetom_novie_svetskie_pari.php#p=327306;}}</ref>.

Про початок відносин між Заїкою і Ернстом в російських телевізійних колах стало відомо ще в середині 2013 року. До нього Софія Заїка зустрічалася з Федором Бумером, більш відомим, як Кто DJ<ref>{{Cite web|url=https://daily.afisha.ru/archive/volna/heroes/nas-ne-dogonyat-stala-prorochestvom-kak-kto-dj-sygral-v-sochi/|title=«Нас не догонят» стала пророчеством»: как Kto DJ сыграл в Сочи|date=2014-02-26|publisher=Афиша Daily|accessdate=2017-10-09|archive-date=7 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191207215245/https://daily.afisha.ru/archive/volna/heroes/nas-ne-dogonyat-stala-prorochestvom-kak-kto-dj-sygral-v-sochi/}}</ref>. Раніше в числі її прихильників був також помічений фотограф Тимофій Колесніков<ref>{{Cite web|url=https://graziamagazine.ru/news/timofej-kolesnikov/|title=Тимофей Колесников в объективе Егора Корешкова|date=2016-07-04|publisher=Grazia|accessdate=2017-10-09|archive-date=7 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191207215245/https://graziamagazine.ru/news/timofej-kolesnikov/}}</ref>.

31 жовтня 2016 року на «Першому каналі» почався прем'єрний показ телесеріалу «Таємнича пристрасть», в якому Софія Заїка зіграла роль Марі Ежен ([[Марина Владі|Марини Владі]])<ref>{{Cite web|url=https://www.1tv.ru/aksenov/|title=Экранизация романа Василия Аксёнова «Таинственная страсть»|date=2016-10-31|publisher=Первый канал|accessdate=7 грудня 2019|archive-date=7 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191207215237/https://www.1tv.ru/aksenov/}}</ref>.

22 липня 2017 року ряд російських ЗМІ повідомив про те, що Костянтин Ернст одружився з Софією Заїкою, проте документальних підтверджень офіційної реєстрації цього шлюбу немає<ref>{{Cite web|url=http://www.woman.ru/relations/medley4/article/142742/|title=Константин Эрнст больше не скрывает свою музу|date=2014-10-21|publisher=Woman.ru|accessdate=2016-06-16|archive-date=7 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191207215239/http://www.woman.ru/relations/medley4/article/142742/}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://instyle.ru/stars-news/konstantin-ernst-i-sofia-zaika-pozhienilis.html|title=Константин Эрнст и Софья Заика поженились|date=2016-07-21|publisher=InStyle|accessdate=2017-10-09|archive-date=9 жовтня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20171009144318/https://instyle.ru/stars-news/konstantin-ernst-i-sofia-zaika-pozhienilis.html}}</ref>.

=== Діти ===
У Костянтина Ернста 3 дочки&nbsp;— Олександра народилася в 1994 році в цивільному шлюбі з Ганною Силюнас, нині проживає в [[Нью-Йорк]]у, [[Сполучені Штати Америки|США]], а також 2 дочки від Софії Заїки, Еріка і Кіра, які народилися в 2016 і 2017 роках.<ref>{{Cite web|url=https://www.cosmo.ru/stars/news/04-09-2015/54-letniy-konstantin-ernst-vo-vtoroy-raz-stanet-otcom/|title=54-летний Константин Эрнст во второй раз станет отцом|date=2015-09-04|publisher=[[Cosmopolitan]]|accessdate=2017-10-09|archive-date=7 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191207215236/https://www.cosmo.ru/stars/news/04-09-2015/54-letniy-konstantin-ernst-vo-vtoroy-raz-stanet-otcom/}}</ref>.

== Критика ==

* Ряд російських ЗМІ у своїх публікаціях стверджують, що Костянтин Ернст «відноситься до каналу як до своєї вотчини», при цьому «Ернст ніколи не говорить про гроші відкрито і прямо, але кожному, хто приходить до нього зі своїм проектом, стає зрозуміло: ділитися „пирогом“ доведеться», а «перше питання, яке він ставить, коли розглядає можливість запуску того чи іншого проекту на каналі&nbsp;— що він буде з цього мати»<ref>{{Cite web|url=http://utronews.org/culture/ernst_skomandoval_fas_rBqf_2017/|title=Эрнст скомандовал фас?|date=2017-09-04|publisher=УтроNews|accessdate=2017-10-11|archive-date=11 жовтня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20171011233144/http://utronews.org/culture/ernst_skomandoval_fas_rBqf_2017/}}</ref>.
* 10 лютого 2016 року оглядач «<nowiki/>[[Новая газета|Нової газети]]<nowiki/>» Слава Тарощина у своїй статті, присвяченій 55-річчю Костянтина Ернста, з іронією звернула увагу на те, що «до нього в Останкіно не прибув особисто Володимир Путін, як це сталося п'ять років тому», а «<nowiki/>[[Андреєва Катерина Сергіївна|Катя Андрєєва]] не<nowiki/> зачитувала стерильним голосом привітань від президента через їх відсутність», завершивши її словами «у 50-річного Ернста був в особистому загашнику десяток першокласних проектів на чолі з хітом „<nowiki/>[[Прожекторперісхілтон]]<nowiki/>“, а у 55-рі<nowiki/>чного Ернста є хіба що б<nowiki/>алансуючий на грані [[Ургант Іван Андрійович|Ургант]]<nowiki/>»<ref>{{Cite web|url=https://www.novayagazeta.ru/articles/2016/02/10/67384-s-chem-prishel-konstantin-ernst-k-svoemu-55-letiyu|title=С чем пришёл Константин Эрнст к своему 55-летию|last=Слава Тарощина|date=2016-02-10|publisher=Новая Газета|accessdate=2017-10-09|archive-date=17 серпня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170817034946/https://www.novayagazeta.ru/articles/2016/02/10/67384-s-chem-prishel-konstantin-ernst-k-svoemu-55-letiyu}}</ref>.
* У вересні 2017 року ве<nowiki/>дучий телеканалу «Росія-1» [[Соловйов Володимир Рудольфович|Володимир Соловйов]] заявив в інтерв'ю, що жарт Івана Урганта про те, що «солов'їний послід»&nbsp;— це хороша назва для шоу на каналі «Росія»", який прозвучав в ефірі «Першого каналу», був не спонтанним, а спланованим, і пролунав з схвалення саме Костянтина Ернста<ref>{{Cite web|url=https://www.gazeta.ru/social/2017/09/13/10887074.shtml|title=«Канальные войны»: Соловьёв наносит ответный удар|date=2017-09-13|publisher=Газета.ру|accessdate=2017-10-11|archive-date=12 жовтня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20171012043716/https://www.gazeta.ru/social/2017/09/13/10887074.shtml}}</ref>. «Наїзд був по телевізору! При цьому на Москву-то я свою відповідь не поставив. А Ваня вийшов по всім „орбітам“. Видно, хтось боляче переживає відхід ряду ведучих з Першого каналу на телеканал „Росія“. Тут Ургант&nbsp;— засіб»,&nbsp;— аргументував свою позицію Соловйов, додавши, що «зазвичай на телебаченні так не роблять» і що «це оголошення війни»<ref>{{Cite web|url=https://www.kp.ru/daily/26730/3757068/|title=Владимир Соловьёв: Наезд Урганта на меня — это объявление войны!|date=2017-09-12|publisher=Комсомольская Правда|accessdate=2017-10-11|archive-date=8 жовтня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20171008025817/https://www.kp.ru/daily/26730/3757068/}}</ref>.
* У вересні 2017 року директор по контенту російського оператора цифрового телебачення «Триколор ТБ» Михайло Горячев<ref>{{Cite web|url=http://blog.tricolor.tv/persons/mihail_goryachev/|title=Михаил Горячев. Директор по контенту|date=|publisher=Триколор ТВ|accessdate=|archive-date=29 січня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180129140537/http://blog.tricolor.tv/persons/mihail_goryachev/}}</ref> заявив, що в даний час дистрибуцією контенту як і раніше називається ситуація, коли Костянтин Ернст «вливає в абонентів те, що вважає за потрібне» через телеканали, і висловив припущення, що в майбутньому подібна дистрибуція контенту буде здійснюватися безпосередньо, а не через посередника<ref>{{Cite web|url=http://www.kinometro.ru/sp/show/name/kinoexpo_2017_cinema_tv_digital_2324|title=Кино Экспо 2017|date=2017-09-22|publisher=Бюллетень кинопрокатчика|accessdate=2017-10-11|archive-date=11 жовтня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20171011232915/http://www.kinometro.ru/sp/show/name/kinoexpo_2017_cinema_tv_digital_2324}}</ref>.

== Санкції ==
Костянтин Ернст — генеральний директор «<nowiki/>[[Росія-1|Першого каналу Росія]]<nowiki/>» — однієї з найбільших російських медіакомпаній, яка вже багато років використовується російською владою з метою пропаганди. На цій посаді він відповідає за організацію та розповсюдження антиукраїнської пропаганди. Він також є одним із провідних бізнесменів, зайнятих у секторах економіки, які забезпечують суттєве джерело доходу уряду Росії, який несе відповідальність за [[Анексія Криму (2014)|анексію Криму]] та дестабілізацію України.<ref>{{Cite web|title=ЕРНСТ Костянтин Львович - біографія, досьє, активи {{!}} Війна і санкції|url=https://sanctions.nazk.gov.ua/sanction-person/375/|website=sanctions.nazk.gov.ua|accessdate=2023-03-14|language=uk}}</ref>

25 лютого 2023 року доданий до санкційного списку [[Європейський Союз|Євросоюзу]].<ref>{{Cite web|title=Search results - EUR-Lex|url=https://eur-lex.europa.eu/eli/dec/2014/145|website=eur-lex.europa.eu|accessdate=2023-03-14|language=en}}</ref>

6 березня 2022 року до санкційного списку [[Канада|Канади]].<ref>{{Cite web|title=Canada Gazette, Part 2, Volume 156, Number 6: Regulations Amending the Special Economic Measures (Russia) Regulations|url=https://gazette.gc.ca/rp-pr/p2/2022/2022-03-16/html/sor-dors48-eng.html|website=gazette.gc.ca|date=2022-03-16|accessdate=2023-03-14|first=Public Works and Government Services Canada|last=Government of Canada}}</ref>

28 лютого 2022 року доданий до санкційного списку [[Швейцарія|Швейцарії]].<ref>{{Cite web|title=Massnahmen im Zusammenhang mit der Situation in der Ukraine|url=https://www.seco.admin.ch/seco/de/home/Aussenwirtschaftspolitik_Wirtschaftliche_Zusammenarbeit/Wirtschaftsbeziehungen/exportkontrollen-und-sanktionen/sanktionen-embargos/sanktionsmassnahmen/massnahmen-zur-vermeidung-der-umgehung-internationaler-sanktione.html|website=www.seco.admin.ch|accessdate=2023-03-14|language=de|first=Staatssekretariat für Wirtschaft|last=SECO}}</ref>

19 жовтня 2022 року доданий до санкційного списку України.<ref>{{Cite web|url=https://www.president.gov.ua/documents/7262022-44481|title=УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №726/2022
Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 жовтня 2022 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)»}}</ref>

== Нагороди та звання ==

=== Державні ===
[[Файл:Dmitry_Medvedev_and_Konstantin_Ernst_21_feb_2011.jpg|праворуч|міні|250x250пкс|[[Медведєв Дмитро Анатолійович|Дмитро Медведєв]] нагороджує Ернста орденом «За заслуги перед Вітчизною» III ступеня. 21 лютого 2011 року]]
[[Файл:Vladimir_Putin_and_Konstantin_Ernst_24_March_2014.jpeg|міні|250x250пкс|[[Путін Володимир Володимирович|Володимир Путін]] нагороджує Ернста орденом «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня. 24 березня 2014 року]]

* [[Орден «За заслуги перед Вітчизною»]] IV ступеня (27 листопада 2006 року)&nbsp;— ''за великий внесок у розвиток російського телерадіомовлення та багаторічну плідну діяльність''<ref name="gov.2006.kremlin">{{Cite web|url=http://www.kremlin.ru/acts/bank/24616|title=Указ Президента Российской Федерации от 27 ноября 2006 года № 1316 «О награждении государственными наградами Российской Федерации»|publisher=[[Kremlin.ru]]|accessdate=2016-06-21|archive-date=13 листопада 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201113093141/http://www.kremlin.ru/acts/bank/24616}}</ref>
* Почесна грамота Президента Російської Федерації (9 грудня 2009 року)&nbsp;— ''за активну участь у підготовці та проведенні конкурсу естрадної пісні «Євробачення-2009» в Москві''<ref name="gov.2009.kremlin">{{Cite web|url=http://kremlin.ru/acts/bank/30282|title=Распоряжение Президента Российской Федерации от 09.12.2009 г. № 829-рп «О награждении Почётной грамотой Президента Российской Федерации»|publisher=[[Kremlin.ru]]|accessdate=2016-06-21|archive-date=12 серпня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200812182848/http://kremlin.ru/acts/bank/30282}}</ref>
* [[Орден «За заслуги перед Вітчизною»]] III ступеня (7 лютого 2011 року)&nbsp;— ''за великий внесок у розвиток вітчизняного телебачення і багаторічну плідну діяльність''<ref name="gov.2011.kremlin">{{Cite web|url=http://kremlin.ru/events/president/news/10250|title=Константин Эрнст награждён орденом «За заслуги перед Отечеством» III степени|date=2011-02-07|publisher=[[Kremlin.ru]]|accessdate=2016-06-21|archive-date=7 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191207215237/http://kremlin.ru/events/president/news/10250}}</ref>
* Почесна грамота Уряду Російської Федерації (4 лютого 2012 року)&nbsp;— ''за заслуги в розвитку вітчизняного телебачення та плідну творчу діяльність''<ref name="gov.2012.consultant">{{Cite web|url=http://base.consultant.ru/cons/cgi/online.cgi?req=doc;base=EXP;n=498093;dst=0;ts=E214D1AAEDD0E2416AF1F4C6E81FD872;rnd=0.6235967487992422|title=Распоряжение Правительства Российской Федерации № 116-р от 4 февраля 2011 г. «О награждении Почётной грамотой Правительства Российской Федерации Эрнста К.Л.»|publisher=[[КонсультантПлюс]]|accessdate=2016-06-21|archive-date=4 березня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160304104146/http://base.consultant.ru/cons/cgi/online.cgi?req=doc;base=EXP;n=498093;dst=0;ts=E214D1AAEDD0E2416AF1F4C6E81FD872;rnd=0.6235967487992422}}</ref>
* [[Орден «За заслуги перед Вітчизною»]] II ступеня (24 березня 2014 року)&nbsp;— ''за великий внесок в організацію підготовки та проведення XXII Олімпійських і XI Паралімпійських зимових ігор 2014 року в Сочі та забезпечення успішного виступу збірних команд Росії''<ref name="gov.2014.tass">{{Cite web|url=http://tass.ru/sport/1070510|title=Путин вручил награды за подготовку и проведение Олимпиады и Паралимпиады в Сочи|date=2014-03-23|publisher=[[ТАСС]]|accessdate=2016-06-21|archive-date=10 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191210000851/https://tass.ru/sport/1070510}}</ref>
* [[Медаль «Учаснику військової операції в Сирії»]] (17 квітня 2016 року)&nbsp;— ''за високий професіоналізм та об'єктивність у висвітленні [[Інтервенція Росії в Сирію|військової операції в Сирійській Арабській Республіці]]''<ref name="gov.2016.tass">{{Cite web|url=http://tass.ru/obschestvo/3213554|title=Шойгу наградил медалями журналистов за освещение операции в Сирии|date=2016-04-17|publisher=[[ТАСС]]|accessdate=2016-05-08|archive-date=20 квітня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160420154206/http://tass.ru/obschestvo/3213554}}</ref>
* Премія [[Уряд Російської Федерації|Уряду Російської Федерації]] в галузі ЗМІ (13 грудня 2017 року)&nbsp;— ''за організацію трансляції військово-морського параду в [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербурзі]], приуроченого до Дня військово-морського флоту''<ref>{{Cite web|url=https://rg.ru/2017/12/25/premii-dok.html|title=Распоряжение Правительства Российской Федерации от 13 декабря 2017 г. N 2796-р "О присуждении премий Правительства Российской Федерации 2017 года в области средств массовой информации"|date=2017-12-25|publisher=[[Российская газета]]|accessdate=|archive-date=7 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191207215236/https://rg.ru/2017/12/25/premii-dok.html}}</ref>
* Подяка президента Російської Федерації ({{Date|23|4|2008|2}})&nbsp;— ''за інформаційне забезпечення та активну громадську діяльність щодо розвитку громадянського суспільства в Російській Федерації''<ref>{{Cite web|url=http://docs.cntd.ru/document/902097921|title=РАСПОРЯЖЕНИЕ О поощрении|publisher=Электронный фонд правовой и нормативно-технической документации|date=2008-04-23|accessdate=7 грудня 2019|archive-date=19 березня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180319151127/http://docs.cntd.ru/document/902097921}}</ref>.
* Орден Дружби (25 грудня 2008 року)&nbsp;— ''за «об'єктивне» висвітлення подій у період війни проти Грузії в серпні 2008 року"''<ref name="osetia.law">{{Cite web|url=http://www.lawinrussia.ru/node/301278|title=Входит ли Константин Львович Эрнст в политическую элиту?|publisher=Политическое образование|last=Наталья Козырева|date=2014-09-11|accessdate=2016-06-30|archive-date=16 серпня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160816093334/http://www.lawinrussia.ru/node/301278}}</ref>
* [[Орден Дружби (Казахстан)|Орден Достик]] 2 ступеня (Казахстан)<ref>{{Cite web |url=https://www.youtube.com/watch?v=m8jENG98Nf4 |title=Новости телеканала Хабар |accessdate=7 грудня 2019 |archive-date=1 червня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190601060305/https://www.youtube.com/watch?v=m8jENG98Nf4&gl=US&hl=en }}</ref>
* Подяка президента Російської Федерації ([[30 травня]] [[2018|2018 року]])&nbsp;— ''за активну участь в суспільно-політичному житті російського суспільства''<ref>{{Cite web |url=http://publication.pravo.gov.ru/Document/View/0001201805310045?index=12&rangeSize=1 |title=Распоряжение Президента Российской Федерации от 30 мая 2018 года № 131-рп «О поощрении» |accessdate=7 грудня 2019 |archive-date=12 серпня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200812121851/http://publication.pravo.gov.ru/Document/View/0001201805310045?index=12&rangeSize=1 }}</ref>

=== Професійні ===

* Нагорода фестивалю «Кинопресса-92» в номінації «Найкраща книга, публікація, теле&nbsp;— чи радіопередача про кіно» (13 січня 1993 року)&nbsp;— ''за передачу «Матадор»''<ref name="kinopressa.1993.kommersant">{{Cite web|url=http://www.kommersant.ru/doc/35400|title=Вручение призов «Кинопресса-92»|date=1993-01-14|publisher=[[Коммерсантъ]]|accessdate=2016-05-12|archive-date=7 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191207215257/https://www.kommersant.ru/doc/35400}}</ref>
* Премія «ТЕФІ» в номінації «Краща продюсерська робота» (24 травня 1998 року)&nbsp;— ''за музичний фільм «Старі пісні про головне-3»''<ref name="tefi.1998.kommersant">{{Cite web|url=http://www.tefi.ru/ru/tefi/tefi-vict1998/|title=Список победителей конкурса «ТЭФИ-1998» на сайте премии|accessdate=2016-05-12|archiveurl=https://web.archive.org/web/20131021043858/http://www.tefi.ru/ru/tefi/tefi-vict1998/|archivedate=2013-10-21}}</ref>
* «Приз преси» Першого відкритого російського конкурсу реклами за видатний приклад соціальної реклами останніх років" і приз журналу «Реклама» (1999 рік)&nbsp;— ''за ролики серії «Російський проект»''
* Премія ТЕФІ" в номінації «Краща продюсерська робота» (2000 рік)&nbsp;— ''за телесеріал [[Убивча сила|«Убивча сила»]]''<ref name="2000tefi.trud">{{Cite web|url=http://www.trud.ru/article/28-11-2000/15783_zolotaja_oliva_dlja_ort.html|title=«Золотая олива» для ОРТ|publisher=[[Труд (газета)|Труд]]|date=2000-11-28|accessdate=7 грудня 2019|archive-date=7 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191207215240/http://www.trud.ru/article/28-11-2000/15783_zolotaja_oliva_dlja_ort.html}}</ref>
* Премія «ТЕФІ» в номінації «Продюсер фільму/серіалу» (20 вересня 2010 року)&nbsp;— ''за телесеріал «Школа»''<ref name="tefi2010.1tv">{{Cite web|url=http://www.1tv.ru/news/about/161470|title=Большинство наград ТЭФИ в категории «Профессия» у Первого канала|publisher=[[Первый канал (Россия)|Первый канал]]|date=2010-09-21|accessdate=7 грудня 2019|archive-date=4 березня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160304114702/http://www.1tv.ru/news/about/161470}}</ref>
* «Медаль честі» на телеринку в Каннах (9 квітня 2014 року)&nbsp;— ''за роботу сценариста церемоній відкриття і закриття Олімпійських ігор в Сочі, успішні проекти «Першого каналу», за продюсерську діяльність з виробництва теле&nbsp;— і кінофільмів, роботу з виробництва російських версій міжнародних форматів телепрограм''<ref name="kannes.gazeta">{{Cite web|url=http://www.gazeta.ru/culture/2014/04/09/a_5986949.shtml|title=Эрнст взял медаль за Олимпиаду|publisher=[[Газета.Ru]]|date=2014-04-09|accessdate=7 грудня 2019|archive-date=7 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191207215251/https://www.gazeta.ru/culture/2014/04/09/a_5986949.shtml}}</ref>
* Премія «ТЕФІ» в номінації «За особистий внесок у розвиток російського телебачення» (2014)

=== Інші ===

* Національна премія «Дарін» Російської Академії бізнесу та підприємництва (2001 рік)<ref name="darin.izvestia">{{Cite web|url=http://izvestia.ru/news/319479|title=Большинство наград ТЭФИ в категории «Профессия» у Первого канала|publisher=[[Первый канал (Россия)|Первый канал]]|date=2010-09-21|accessdate=7 грудня 2019|archive-date=15 серпня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160815174457/http://izvestia.ru/news/319479}}</ref>
* Премія «Людина року» журналу [[GQ]] у номінації «Відкриття року» (спільно з Анатолієм Максимовим)&nbsp;— ''за продюсерську роботу над фільмом «Нічний дозор»''<ref name="opening.kommersant">{{Cite web|url=http://www.kommersant.ru/doc/612025|title=Лауреатам раздали по две буквы|last=Евгения Милова|date=2005-09-26|publisher=[[Коммерсантъ]]|accessdate=2016-06-16|archive-date=7 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191207215255/https://www.kommersant.ru/doc/612025}}</ref>
* Орден «В ім'я Росії» та нагороднийої кортик (14 травня 2006 року)<ref name="inthename.kommersant">{{Cite web|url=http://www.kommersant.ru/doc/682222|title=«Лучших граждан России» вооружили кортиками|date=2006-05-15|last=Мария Олькина|publisher=[[Коммерсантъ]]|accessdate=7 грудня 2019|archive-date=7 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191207215321/https://www.kommersant.ru/doc/682222}}</ref>
* Антипремія «Абзац» в номінації «Почесна безграмота» з формулюванням (16 березня 2007 року)&nbsp;— ''як фізичне втілення найбільшої рейтингової частки телебачення, що оглупляє просту людину, відриває його від книги і читання, від будь-якого вияву культури''<ref name="abzats.gazeta">{{Cite web|url=http://www.gazeta.ru/news/culture/2007/03/16/n_1046330.shtml|title=Подведены итоги антипремии «Абзац»|publisher=[[Газета.Ru]]|date=2007-03-16|accessdate=2016-06-30|archive-date=7 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191207215303/https://www.gazeta.ru/news/culture/2007/03/16/n_1046330.shtml}}</ref>
* Премія журналу [[GQ]] у номінаціях «Людина року» і «Продюсер року» (2009 рік)&nbsp;— ''за повернення «Першого каналу» освіченої і забезпеченої аудиторії і за участь у проведенні конкурсу «Євробачення» в Москві''<ref name="2009gq.ft">{{Cite web|url=http://www.fashiontime.ru/fashion/news/757720.html|title=Премия «Человек года GQ»|publisher=FashionTime|date=2010-09-16|accessdate=2016-06-30|archive-date=7 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191207215242/http://www.fashiontime.ru/fashion/news/757720.html}}</ref><ref name="2009.gq">{{Cite web|url=http://www.gq.ru/moty/2013/47877_lyudi_goda_gq_2009.php|title=Люди года GQ 2009|publisher=[[GQ]]|date=2013-09-06|accessdate=2016-06-30|archive-date=16 серпня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160816043034/http://www.gq.ru/moty/2013/47877_lyudi_goda_gq_2009.php}}</ref>
* Премія журналу [[GQ]] у номінаціях «Людина року» і «Продюсер року» (2014 рік)&nbsp;— ''за церемонію відкриття і закриття Олімпійських ігор в Сочі''<ref name="2014.gq">{{Cite web|url=http://www.gq.ru/moty/2014/87883_vse_pobediteli_premii_gq_chelovek_goda_2014.php|title=Все победители премии «GQ Человек года» 2014|publisher=[[GQ]]|date=2013-09-18|accessdate=2016-06-30|archive-date=1 січня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170101081510/http://www.gq.ru/moty/2014/87883_vse_pobediteli_premii_gq_chelovek_goda_2014.php}}</ref>

== Фільмографія ==

=== Продюсер ===
* [[Довлатов (фільм)|Довлатов]] (2018)
* [[Сплячі (телесеріал)|Сплячі 2]] (серіал) (2018)
* [[Троцький (телесеріал)|Троцький]] (серіал) (2017)
* [[Наліт (телесеріал)|Наліт]] (серіал) (2017)
* [[Мата Харі (телесеріал)|Мата Харі]] (серіал) (2017)
* [[Вікінг (фільм, 2016)|Вікінг]] (2016)
* [[Вийти заміж за Пушкіна]] (серіал) (2016)
* [[Таємнича пристрасть]] (серіал) (2016)
* [[Шакал (телесеріал)|Шакал]] (серіал) (2016)
* [[Салам Масква]] (серіал) (2016)
* [[Сарана (фільм, 2013)|Сарана]] (2015)
* [[Метод (телесеріал)|Метод]] (серіал) (2015)
* [[Павук (телесеріал)|Павук]] (серіал) (2015)
* [[Кат (телесеріал, 2014 року)|Кат]] (серіал) (2015)
* [[Купрін (телесеріал)|Купрін]] (серіал) (2014 року)
* [[Ку! Кін-дза-дза]] (2013)
* [[Мосгаз (телесеріал)|Мосгаз]] (серіал) (2012)
* [[Втеча 2]] (серіал) (2012)
* [[Короткий курс щасливого життя]] (серіал) (2011)
* [[Висоцький. Спасибі, що живий]] (2011)
* [[Група щастя (серіал)]] (2011)
* [[Діаманти. Крадіжка]] (2010)
* [[Чужа (фільм, 2010)|Чужа]] (2010)
* [[Голоси (телесеріал)|Голоси]] (серіал) (2010)
* [[Гаражі (телесеріал)|Гаражі]] (серіал) (2010)
* [[Втеча (телесеріал, 2010)|Втеча]] (серіал) (2010)
* [[Край (фільм)|Край]] (2010)
* [[Зворикін-Муромець]] (ТБ) (2010)
* [[Велика війна (документальний цикл)|Велика війна]] (серіал) (2010)
* [[Школа (телесеріал, 2010)|Школа]] (2010)
* Спроба Віри (ТБ) (2010)
* [[Анна Кареніна (фільм, 2009)|Анна Кареніна]] (2009)
* [[Мульт особистості]] (телепрограма) (2009)
* [[Про Федота-стрільця, удалого молодця (мультфільм)|Про Федота-стрільця, удалого молодця]] (2008)
* [[Ленінград (фільм, 2007)|Ленінград]] (2007)
* [[На шляху. Будинок надії]] (серіал) (2007)
* [[Іронія долі. Продовження]] (2007)
* На шляху до серця (серіал) (2007)
* [[Диверсант 2: Кінець війни]] (серіал) (2007)
* Турецький гамбіт (серіал) (2006)
* [[Тихий Дон (телесеріал, 2006)|Тихий Дон]] (ТБ) (2006)
* [[Грозові ворота]] (ТБ) (2006)
* [[Моя любов (мультфільм)|Моя любов]] (2006)
* [[Денна Варта (фільм)|Денна Варта]] (2006)
* [[Полювання на ізюбра (телесеріал)|Полювання на ізюбра]] (серіал) (2005)
* [[Єсенін (телесеріал)|Єсенін]] (серіал) (2005)
* [[Зірка епохи (телесеріал)|Зірка епохи]] (серіал) (2005)
* [[Загибель імперії (телесеріал)|Загибель імперії]] (серіал) (2005)
* [[Брежнєв (телесеріал)|Брежнєв]] (ТБ) (2005)
* [[Втрачене сонце]] (серіал) (2005)
* [[Турецький гамбіт (фільм)|Турецький гамбіт]] (2005)
* [[Казароза (фільм)|Казароза]] (2005)
* [[Вузький міст]] (ТБ) (2004)
* [[Диверсант (телесеріал)|Диверсант]] (2004)
* [[Нічний Дозор (фільм, 2004)|Нічний дозор]] (2004)
* Прикордонний блюз (2004)
* [[72 метри]] (2004)
* [[Слідство ведуть ЗнаТоКи. Пуд золота]] (серіал) (2002)
* [[Інше життя (телесеріал)|Інше життя]] (2003)
* [[Ділянка (телесеріал)|Ділянка]] (2003)
* Росіяни в місті ангелів (серіал) (2003)
* [[Азазель (телефільм)|Азазель]] (ТБ) (2002)
* [[Спецназ (телесеріал)|Спецназ]] (2002—2003)
* [[Фабрика зірок]] (телепрограма) (2002—2012)
* [[Займемося любов'ю (фільм, 2002)|Займемося любов'ю]] (2002)
* [[Слідство ведуть ЗнаТоКи. Третейський суддя]] (ТБ) (2002)
* [[Льодовиковий період (телесеріал)|Льодовиковий період]] (2002)
* Паризький антиквар (міні-серіал) (2001)
* П'ятий кут (серіал) (2001)
* Підозра (міні-серіал) (2001)
* [[Вбивча сила (телесеріал)|Вбивча сила]] (всі сезони) (2000—2005)
* [[Спогади про Шерлока Холмса]] (серіал) (2000)
* [[Особливості національного полювання в зимовий період]] (2000)
* [[Кордон. Тайговий роман]] (серіал) (2000)
* [[Імперія під ударом]] (серіал) (2000)
* [[Мама (фільм, 1999)|Мама]] (1999)
* [[Зал очікування (телесеріал)|Зал очікування]] (1998)
* [[Блокпост (фільм)|Блокпост]] (1998)
* [[Старі пісні про головне 3]] (ТБ) (1998)
* [[Старі пісні про головне 2]] (ТБ) (1997)
* [[Старі пісні про головне]] (ТБ) (1996)

=== Сценарист ===

* Іронія долі. Продовження (2007)
* Старі пісні про головне 3 (ТБ) (1998)
* Старі пісні про головне 2 (ТБ) (1997)
* Старі пісні про головне (ТБ) (1996)<ref>{{Cite web|url=http://www.kinopoisk.ru/level/4/people/231415/|title=Фильмография Константина Эрнста на сайте «Кинопоиск»|accessdate=2016-10-31|archive-date=11 травня 2012|archive-url=https://web.archive.org/web/20120511000438/http://www.kinopoisk.ru/level/4/people/231415/}}</ref>

== Примітки ==
{{Примітки|4}}

{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Члени ВЛКСМ]]
[[Категорія:Телеведучі Першого каналу]]
[[Категорія:Перший канал (Росія)]]
[[Категорія:Вікіпедія:Статті з іншим значенням на Вікіданих]]
[[Категорія:Лауреати премії ТЕФІ]]
[[Категорія:Лауреати Державної премії РФ в області літератури і мистецтва]]
[[Категорія:Російські телеведучі]]
[[Категорія:Російські пропагандисти]]
[[Категорія:Телеведучі СРСР]]
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
[[Категорія:Сценаристи XXI століття]]
[[Категорія:Сценаристи XX століття]]
[[Категорія:Російські сценаристи]]
[[Категорія:Режисери XXI століття]]
[[Категорія:Режисери XX століття]]
[[Категорія:Російські режисери]]
[[Категорія:Радянські режисери]]
[[Категорія:Кінопродюсери XX століття]]
[[Категорія:Російські кінопродюсери]]
[[Категорія:Уродженці Москви]]
[[Категорія:Народились 1961]]
[[Категорія:Народились 6 лютого]]
[[Категорія:Сторінки з неперевіреними перекладами]]
[[Категорія:Відмічені в українофобії]]
[[Категорія:Фігуранти бази «Миротворець»]]
[[Категорія:Особи, до яких застосовано санкції через російсько-українську війну]]