Перегляд вихідного коду сторінки Бої під Сніжним (2014)

{{Картка:Військовий конфлікт
|конфлікт      = Бої під Сніжним
|partof        = [[Війна на сході України]]
|зображення    = Russian-CrossborderShelling-of-Ukraine withdrawal(UA).jpg
|розмір        = 350пкс
|підпис        = Район боїв на карті за 6—7 серпня 2014 року
|дата1         = 15 липня&nbsp;— 14 серпня 2014
|місце         = {{Прапор|UKR}} м. [[Сніжне]] [[Донецька область|Донецької області]]<br/><small>(м.&nbsp;[[Чистякове|Чистякове (Торез)]], смт&nbsp;[[Побєда (смт)|Побєда]], с.&nbsp;[[Степанівка (Шахтарський район)|Степанівка]], с.&nbsp;[[Дмитрівка (Шахтарський район)|Дмитрівка]], с.&nbsp;[[Маринівка (Шахтарський район)|Маринівка]], сел.&nbsp;[[Кожевня]])</small>
|результат     = {{проб}}
* 5 серпня 2014 року Степанівка переходить під контроль українських військ.
* 12 серпня 2014 року українські війська вийшли із Степанівки після вторгнення регулярних підрозділів Збройних сил РФ.
|сторони1      = {{Країна з прапорцем|UKR}}
|сторони2      = {{Країна з прапорцем|RUS}}
|командувач1   =
|командувач2   = {{Прапор|RUS}} {{ранг2|ген-майор|1}} [[Касперович Дмитро Валерійович|Дмитро Касперович]]<br/>{{Прапор|RUS}} {{ранг2|полк|1}} [[Кульгав'юк Віталій Дмитрович|Віталій Кульгав'юк]]
|формування1   = {{FСВ ЗСУ}}<br/>
* {{30 ОМБр ЗСУ|1}}
** 1 БТГр
** {{comment|РеАДн|Реактивний артилерійський дивізіон}}
* {{72 ОМБр ЗСУ|1}}
** РТГр
* {{95 ОАеМБр ЗСУ|1}}
** БТГр
** {{comment|АДн|Артилерійський дивізіон}}
* {{91 ОПОЗ ЗСУ|1}}
{{FГУР}}
* {{3 ОПСпП ЗСУ|1}}
----
{{FСВ ЗСУ}}<br/>
* {{30 ОМБр ЗСУ|1}}
** 3 БТГр
|формування2   = {{FНОД}}
* {{Оплот (батальйон)}}
* [[Рязань (батальйон)|«Рязань»]]
----
{{СВ ЗСРФ}}<br/>
* {{17 ОМСБр ЗСРФ}}
* {{18 ОМСБр ЗСРФ}}
|сили1         = <small>Операція з взяття Степанівки (1-5 серпня):</small><br/>1611 чол.
|сили2         =
|втрати1       = '''Загиблі:''' 21+<br/>'''Зниклі безвісти:''' ?
|втрати2       = '''Сумарні втрати:'''<br/>100+ загиблих
----
'''Лише кадрові війська РФ:'''<br/> 32 загиблих
|втрати3       = С. Степанівка практично знищене 10-11 серпня 2014 артилерійським вогнем РФ<ref name="destroyed1"/><ref name="destroyed2"/>
|примітки      =
}}
{{Битви російсько-української війни (2014-т.ч.)}}
'''Бої під Сніжним'''&nbsp;— серія боїв в районі м. [[Сніжне]] [[Донецька область|Донецької області]] влітку 2014 року під час [[Війна на сході України|війни на сході України]].

Контроль над містом Сніжне був однією з важливих задач у 2014 році&nbsp;— до російсько-українського кордону від міста&nbsp;— всього 18&nbsp;км, де розташовані лише кілька сіл: [[Степанівка (Шахтарський район)|Степанівка]], [[Маринівка (Шахтарський район)|Маринівка]]. Одразу ж за Сніжним і до самої Макіївки і [[Донецьк]]а проходить траса {{Автошлях Н|21}}, що йде практично суцільною агломерацією [[Чистякове|Торез]]-[[Шахтарськ]]-[[Зугрес]]-[[Харцизьк]], під прикриттям якої можна було безперешкодно перекидати техніку, вантажі і особовий склад.<ref>{{Cite web|url=http://tyzhden.ua/Society/124556|title=Маринівка: стратегічна помилка з фатальними наслідками|website=tyzhden.ua|accessdate=2017-08-26|archive-date=20 березня 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20150320141949/http://tyzhden.ua/Society/124556}}</ref>

== Передумови ==

13 квітня 2014 року [[Рада національної безпеки та оборони України]] оголосила початок [[антитерористична операція на сході України|антитерористичної операції на сході України]]. Керівництво штабу АТО ухвалило рішення перекрити кордону з [[Росія|Російською Федерацією]] силами [[Збройні Сили України|Збройних Сил України]] у найкоротший можливий термін, оскільки на той час сил [[Державна прикордонна служба України|Прикордонної служби України]] бракувало для протистояння бойовикам, які перетинали кордон на військовій техніці<ref name="sergMarco_Izvarin"/>.

== Сили сторін ==
Розмір ударного угруповання, що 1-5 серпня брало участь в операції з визволення Степанівки&nbsp;— 1611 чол.<ref>{{Cite web|url=http://www.mil.gov.ua/content/other/anliz_rf.pdf|title=Аналіз ведення антитерористичної операції та наслідків вторгнення Російської Федерації в Україну у серпні - вересні 2014 року|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=|archive-date=10 вересня 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20150910092622/http://www.mil.gov.ua/content/other/anliz_rf.pdf}}</ref>

Контроль над Степанівкою після визволення перейняв 3-й батальйон 30-ї механізованої бригади, що переважно складався з мобілізованих військовослужбовців, та придані підрозділи. 3-й батальйон на той час в своєму складі мав невелику кількість кадрових офіцерів, серед особового складу невеликою була кількість підготованих мобілізованих, з огляду на обставини до стрільців було записано кухарів та бригадні музиканти.

У боях за Степанівку починаючи з другої декади серпня брали участь підрозділи [[17-та окрема мотострілецька бригада (РФ)|17-ї окремої мотострілецької бригади РФ]]<ref>{{Cite web|url=https://twitter.com/askai707/status/699217965984649220|title=Российский военные из 17-й отд. мотострелковой бригады в Степановке (Шахтёрский р-н) и её окрестностях. 2014-й год : Askai on Twitter|accessdate=2016-07-08}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://twitter.com/askai707/status/669481787853299713|title=Российский военнослужащий из Южного воен. округа (вероятно, 17 ОМСБр) возле сожжённой БМП в Степановке Донецкой обл : Askai on Twitter|accessdate=2016-07-14|archive-date=29 серпня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210829184630/https://twitter.com/askai707/status/669481787853299713}}</ref> та [[18-та окрема мотострілецька бригада (РФ)|18-ї окремої мотострілецької бригади РФ]], зокрема був ідентифікований полковник 18 ОМСБр Віталій Кульгав'юк ({{lang-ru|Кульгавьюк Виталий Дмитриевич}}).<ref>{{Cite web|url=http://sled-vzayt.livejournal.com/5535.html|title=Полковник 18-й ОМСБр РФ на Донбассе|accessdate=2016-08-28|archive-date=9 серпня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160809102531/http://sled-vzayt.livejournal.com/5535.html}}</ref>

== Бойові дії ==

[[Дмитрівка (Шахтарський район)|Дмитрівка]] отримала сумну славу через незаконний перетин кордону російськими терористами. Так, на 26 травня 2014 року на кордоні з Україною, на відстані 10&nbsp;км від території України знаходились 40 Камазів російських найманців.<ref>{{Cite web |url=http://www.pravda.com.ua/news/2014/05/26/7026825/ |title=На кордоні з Росією зафіксували 40 вантажівок із озброєними бойовиками, Українська Правда |accessdate=30 листопада 2017 |archive-date=27 травня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140527005312/http://www.pravda.com.ua/news/2014/05/26/7026825/ }}</ref>

На початку червня проросійські формування обладнали справжній укріплений район поблизу Сніжного. Вони застосовували танки, бронетранспортери, [[протитанковий ракетний комплекс|протитанкові ракетні комплекси]], [[зенітний кулемет]], [[великокаліберний кулемет|великокаліберні кулемети]], [[міномет]]и<ref>{{Cite web |url=http://www.ukrinform.ua/ukr/news/teroristi_prorivalis_boe_m_bilya_snignogo_e__zagibli_i_poraneni_1946504 |title=Терористи проривались боєм біля Сніжного: є загиблі і поранені / &#91;&#91;Укрінформ&#93;&#93;, 13.06.2014 |accessdate=29.11.2017 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140715000810/http://www.ukrinform.ua/ukr/news/teroristi_prorivalis_boe_m_bilya_snignogo_e__zagibli_i_poraneni_1946504 |archivedate=15.07.2014 |deadurl=yes }}</ref>. Під час [[Війна на сході України|антитерористичної операції]] під Сніжним 12 червня 2014 року, українські бійці розгромили колону бандформувань, що рухалася з [[Росія|Російської Федерації]] з [[танк]]ами та [[бронетранспортер]]ами<ref>{{Cite web |url=http://www.ukrinform.ua/ukr/news/v_ataku_pid_snignim_ukraiinskih_biytsiv_poviv_general_mugenko_1946529 |title=В атаку під Сніжним українських бійців повів генерал Муженко / &#91;&#91;Укрінформ&#93;&#93;, 13.06.2014 |accessdate=29.11.2017 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140616161510/http://www.ukrinform.ua/ukr/news/v_ataku_pid_snignim_ukraiinskih_biytsiv_poviv_general_mugenko_1946529 |archivedate=16.06.2014 |deadurl=yes }}</ref><ref>[https://www.facebook.com/LlutsenkoYuri/posts/238276873038162 Армія потребує командирів-героїв] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211129181613/https://www.facebook.com/login/?next=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2FLlutsenkoYuri%2Fposts%2F238276873038162 |date=29 листопада 2021 }} // Юрій Луценко, facebook, 13 червня 2014 о 9:00</ref>. Але 17 червня, як повідомив Дмитро Тимчук, бойовики збільшили кількість важкого озброєння, і Сніжне́ перетворилося на антиукраїнську фортецю<ref>{{Cite web |url=http://dt.ua/UKRAINE/boyoviki-zbilshuyut-kilkist-vazhkogo-ozbroyennya-u-snizhnomu-145308_.html |title=Бойовики збільшили кількість важкого озброєння у Сніжному |accessdate=29 листопада 2017 |archive-date=8 жовтня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20141008234614/http://dt.ua/UKRAINE/boyoviki-zbilshuyut-kilkist-vazhkogo-ozbroyennya-u-snizhnomu-145308_.html }}</ref>.

У перших числах червня РТГр 2-го батальйону [[79-та окрема десантно-штурмова бригада (Україна)|79-ї ОАЕМБр]] під командуванням майора [[Колейник Семен Андрійович|Семена Колейника]] отримала задачу поставити переправу на річці [[Міус]] поблизу [[Кожевня|Кожевні]]. В населеному пункті [[Дмитрівка (Шахтарський район)|Дмитрівка]], через який з початку планувалось перекидання українських підрозділів, російські бойовики вже облаштували фортифікацію. За різними даними, там вже перебували від однієї до двох РТГр супротивника з бойовими машинами та артилерією. Мости були заміновані на випадок вдалого штурму українських військових. Також було відомо, що на оборону даного пункту були відправлені російські військові<ref name="sergMarco_Izvarin"/>.

Врахувавши ці перепони, командування штабу АТО вирішило не гаяти сили й часу на штурм добре захищених позицій, і відправило підрозділи 79-ї ОАЕМБр до Кожевні, аби влаштувати там переправу та взяти під контроль панівні висоти, з яких була можливість прикривати вогнем колони, що рухались вздовж кордону<ref name="sergMarco_Izvarin"/>.

Водночас 4-та рота 79-ї ОАЕМБр отримала завдання зайняти [[Савур-Могила|Савур-Могилу]] та розставити там [[гаубиця|гаубиці]]. Однак, [[Бій під Савур-Могилою 12 червня 2014|виконати це завдання не вдалось]]<ref name="sergMarco_Izvarin"/>. Тоді ж 5-та рота 79-ї ОАЕМБр під командуванням майора Колейника отримала завдання взяти висоту під [[Дібрівка (Шахтарський район)|Дібрівкою]] та організувати переправу під Кожевнею. Дорогою до Маринівки підрозділ Колейника чув звуки [[Бій під Савур-Могилою 12 червня 2014|бою на Савур-Могилі]]<ref name="sergMarco_Izvarin"/>. Неподалік від кордону група Колейника зустрілась із полковником держприкордонслужби, який і провів групу до Кожевні. Діставшись [[Міус]]у, військові побачили, що через надто круті схили переправу навести не вийде. Проблему вдалось вирішити, коли танк відвалом зміг зрізати схил, але це забрало кілька годин часу<ref name="sergMarco_Izvarin"/>. Під час наведення переправи по десантниках був відкритий вогонь із табору «Блакитні скелі» ({{coord|47|53|22|N|38|55|50|E|display=inline}}) під Дмитрівкою. Майор Колейник наказав розгорнути гаубичну батарею та розпочав придушення вогню супротивника. До другої половини дня переправа була наведена<ref name="sergMarco_Izvarin"/>.

Після переправи РТГр Колейника через Міус група рушила вперед. Розвідку їй забезпечувала група спецпризначення [[3-й окремий полк спеціального призначення (Україна)|3 оп СпП]] під командуванням [[Коваленко Юрій Вікторович|Юрія Коваленка]] на двох БТР. Неподалік Дібровки група виявила засідку супротивника, зав'язався бій. Загинув один спецпризначенець, восьмеро зазнали поранення, довелось викликати на допомогу два [[Мі-24]], які завдали нищівного удару по бойовиках<ref name="sergMarco_Izvarin"/>.

Для евакуації поранених та загиблого був викликаний [[Мі-8]]. Тоді вперше була помічена робота [[ПЗРК]]: був обстріляний штурмовик, який працював неподалік, але марно<ref name="sergMarco_Izvarin"/>.

Десантники дістались Дібровки вже поночі, зайняли висоту 185, яка згодом стала відома як висота «Граніт» ({{coord|47|55|6|N|39|3|56|E|display=inline}})<ref name="sergMarco_Izvarin"/>.

Завдяки наведенню переправи та створення опорних пунктів на панівних висотах стало можливим перекидати через цей вузол війська й техніку вздовж державного кордону. При проході колон, при виникненні вогневого контакту із супротивником у підрозділів, що перебували на висотах, вже були визначені планові цілі для артилерії, були організовані мобільні групи для підтримки колон<ref name="sergMarco_Izvarin">{{cite web
 | url = http://petrimazepa.com/izvarino.html
 | title = Изваринский котел
 | publisher = Петр и Мазепа
 | date = 11.02.2016
 | author = [[Карпюк Олександр Андрійович|Serg Marco]]
 | accessdate = 29 листопада 2017
 | archive-date = 15 вересня 2016
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20160915033947/http://petrimazepa.com/izvarino.html
 }}</ref>.

За даними російської сторони, [[Степанівка (Шахтарський район)|Степанівка]] була захоплена проросійськими формуваннями 15 липня 2014 року.<ref>{{Cite web|url=http://warsonline.info/ukraine/novorossiya-operativnaya-svodka-za-15-iiulya-2014-goda.html|title=Новороссия: оперативная сводка за 15 июля 2014 года - Военный Обозреватель|website=warsonline.info|accessdate=2016-11-29|archive-date=25 квітня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210425064917/http://warsonline.info/ukraine/novorossiya-operativnaya-svodka-za-15-iiulya-2014-goda.html}}</ref><ref>{{Cite news|url=https://life.ru/t/новости/136608|title=Ополченцы закрепились в приграничном с Россией поселке Степановка|work=Life.ru|accessdate=2016-11-29|archive-date=30 листопада 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20161130035429/https://life.ru/t/новости/136608}}</ref>

=== Деблокада Сектору Д ===
Українське командування розробило план деблокади Сектору Д&nbsp;— взяття Степанівки і [[Никифорове|Никифорового]] мало розблокувати підрозділи [[24-та окрема механізована бригада (Україна)|24 ОМБр]], [[72-га окрема механізована бригада (Україна)|72 ОМБр]], [[79-та окрема аеромобільна бригада (Україна)|79 ОАеМБр]] та українських прикордонників, що впродовж тижнів перебували під [[Обстріли території України російською армією|обстрілами зі сторони РФ]], і були відрізані силами проросійських формувань укріпленнями в районі Савур-Могили і навколишніх населених пунктів.<ref group="вин">ТИЖДЕНЬ.UA «Іловайськ. Частина І. Невиправдні сподівання на перемогу»: ''Крізь отвір, проламаний контрактниками спочатку під селом Степанівкою, а потім&nbsp;— під Нікіфорове, почали виходити зі сходу «окруженці»''</ref>

28 липня колона техніки 1-ї батальйонно-тактичної групи [[30-та окрема механізована бригада (Україна)|30 ОМБр]] рухалась в напрямі Савур-Могили. Під селом Степанівка БМП в голові колони підірвалась на міні і згоріла. Вояків, що сиділи на броні, порозкидало вибухом. Сергій Лебединський зумів вибратися живим із БМП.<ref>{{Cite news|url=http://memory.rv.ua/оверчук-дмитро-русланович/|title=Оверчук Дмитро Русланович (07.06.1992 – 28.07.2014) - Революція гідності. Війна. Рівненщина|date=2015-03-15|language=uk-UA|work=Революція гідності. Війна. Рівненщина|accessdate=2017-08-26|archiveurl=https://web.archive.org/web/20170826234345/http://memory.rv.ua/оверчук-дмитро-русланович/|archivedate=26.08.2017|deadurl=yes}}</ref> Колону військових сильно обстріляли, і вона відступила.

30 липня, виконуючи бойове завдання, група солдатів 30-ї бригади на 2-х машинах МТЛБ потрапила у засідку терористів між селами Степанівка та Дмитрівка Шахтарського району. [[Іваненко Олександр Олександрович|Олександр Іваненко]] з численними осколковими пораненнями потрапив у полон.

1—5 серпня 2014&nbsp;р. проведено успішну операцію з взяття села. Операція здійснювалася силами 1-го батальйону [[30-та окрема механізована бригада (Україна)|30 ОМБр]], батальйону [[25-та окрема повітряно-десантна бригада (Україна)|25 ОПДБр]] та батальйону [[95-та окрема аеромобільна бригада (Україна)|95 ОАеМБр]]. Звільнені з оточення підрозділи 24-ї механізованої, 72-ї механізованої та 79-ї аеромобільної бригад відправились до пункту постійної дислокації поза зоною проведення АТО.<ref group="вин">ТИЖДЕНЬ.UA «Іловайськ. Частина І. Невиправдні сподівання на перемогу»: ''Прямо в полі ці мобілізовані солдати покинули свою бойову техніку: десятки САУ, танків, броньових машин…. Навіть з відкритими люками. І поїхали собі додому.''</ref> Батальйон 95 ОАеМБр відправився у [[Рейд 95-ї бригади|рейд на схід]], батальйон [[25-та окрема повітряно-десантна бригада (Україна)|25 ОПДБр]] з боями попрямував на північ через [[Шахтарськ]], а [[30-та окрема механізована бригада (Україна)|30 ОМБр]] встановила мережу блок-постів та опорних пунктів від [[Степанівка (Шахтарський район)|Степанівки]] до [[Боково-Платове]].<ref group="вин" name="map1">{{Cite web |url=http://i.tyzhden.ua/content/photoalbum/2015/08_2015/25/map.jpg |title=Карта українських блокпостів |accessdate=17 серпня 2016 |archive-date=11 квітня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160411060711/http://i.tyzhden.ua/content/photoalbum/2015/08_2015/25/map.jpg }}</ref>

=== Утримання ===
6 серпня під час бою на 43-му блокпосту під селом Степанівка загинуло 4 українських бійців. Повідомлялося про смерть 4 осіб зі сторони проросійських сил.

6 серпня 2014 року командир роти капітан [[Бочаров Денис Олександрович|Денис Бочаров]] отримав завдання вирушити на перехрестя між [[Побєда (смт)|Побєдою]] і Степанівкою, «зачистити» територію від бойовиків, зайняти висоту і забезпечити на цій ділянці коридор для українських військових підрозділів, які [[Бої на українсько-російському кордоні 2014|виходили з оточення вздовж кордону]]. Бійці під командуванням капітана Бочарова виїхали на трьох БТРах, зупинилися за 600&nbsp;м від перехрестя, раптом збоку виїхав БТР противника і відкрив по них вогонь з великокаліберного кулемета. Командир дістав кульове поранення у живіт, помер дорогою до шпиталю. Командування взяв на себе молодий лейтенант командир взводу Михайло Кірдан, перехрестя було взяте під контроль, на допомогу підійшов танк. За кілька годин почався обстріл з [[БМ-21 «Град»|«Градів»]], але нікого не зачепило. А вже на світанку посунула піхота противника з БТРом. Атаку було відбито, завдання виконане. Вихід основних сил з оточення відбувся 7 серпня.<ref>{{Cite web |url=http://na.mil.gov.ua/51514-boyi-pid-stepanivkoyu-buly-najvazhchym-periodom-za-vsyu-moyu-istoriyu-vijny |title=«Бої під Степанівкою були найважчим періодом за всю мою історію війни…» |accessdate=26 серпня 2017 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20170614071843/http://na.mil.gov.ua/51514-boyi-pid-stepanivkoyu-buly-najvazhchym-periodom-za-vsyu-moyu-istoriyu-vijny |archivedate=14 червня 2017 |deadurl=yes }}</ref>

{{External media||align=right
||video1=1. [http://i.tyzhden.ua/content/photoalbum/2015/08_2015/20/tyn/2.jpg Покинута українська техніка під Сонцевим] // серпень 2014.}}
Внаслідок цього на базі біля села [[Сонцеве (Старобешівський район)|Сонцеве]], що неподалік річки [[Кальміус]] під [[Староласпа|Староласпою]], залишилося до 40 одиниць рухомої техніки. За даними [[Бутусов Юрій Євгенович|Юрія Бутусова]], техніка належала 3-му батальйону 30 ОМБр та роті 72 ОМБр, які забезпечували прорив до оточених на кордоні українських підрозділів.<ref name=":0" /> За даними ж [[Тинченко Ярослав Юрійович|Ярослава Тинченка]], покинута біля Сонцеве техніка належала підрозділам, які до того тижнями знаходилися у оточенні в «[[Бої на українсько-російському кордоні 2014|Ізваринському котлі]]».<ref>{{Cite web|url=http://tyzhden.ua/Society/144112|title=Серпень 2014-го. Іловайськ. Частина І. Невиправдні сподівання на перемогу|website=tyzhden.ua|accessdate=2017-08-26|archive-date=30 січня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180130011104/http://tyzhden.ua/Society/144112}}</ref>
{{цитата курсив|Всі війська, які вийшли з «мішків», були абсолютно непридатними для подальшого використання. Для ілюстрації цього наведемо такий красномовний факт. «Окруженці» вже вибрались з «мішків», пройшли кілька десятків кілометрів та дістались району села Солнцево – неподалік річки Кальміус. Їх уже ніхто не переслідував, не обстрілював. Вони були на своїй території, яка, правда через кілька тижнів перейшла під контроль сепаратистів.  Прямо в полі ці мобілізовані солдати покинули свою бойову техніку: десятки САУ, танків, броньових машин…. Навіть з відкритими люками. І поїхали собі додому. Де, звичайно, їх зустріли, як героїв.|[[Тинченко Ярослав Юрійович|Ярослав Тинченко]]}}
Штаб сектора «Д» перекинув наявні сили для вирівняння ситуації, і більшу частину покинутих бойових машин вдалося евакуювати.<ref name=":0" />

1 серпня про-російські сили захопили Торез, який на короткий час був взятий під контроль українськими силами.{{fact}}

3 серпня ще десять російських танків були переміщені на територію України. Того ж дня поблизу Сніжного і Тореза українські військові остаточно знищили сепаратистські частини, що діяли на кордоні між Луганською та Донецькою областями.{{fact}}

=== Вторгнення російських регулярних військ ===
{{main|Російські сили вторгнення на території України (з 2014)}}
10—11 серпня 2014 року Степанівка зазнала масштабних руйнувань під масованим вогнем із території Росії батареями РСЗВ «Град».<ref name="destroyed1">{{Cite web |url=http://svit24.net/events/111184-rossijskie-grady-polnost-yu-unichtozhili-ukrainskoe-selo-na-donechchine |title=Российские «Грады» полностью уничтожили украинское село на Донеччине |accessdate=1 серпня 2016 |archive-date=12 серпня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140812213715/http://svit24.net/events/111184-rossijskie-grady-polnost-yu-unichtozhili-ukrainskoe-selo-na-donechchine }}</ref><ref name="destroyed2">{{Cite web|url=http://espreso.tv/news/2014/08/11/rosiyski_hrady_povnistyu_znyschyly_ukrayinske_selo_stepanivka|назва=Російські "Гради" повністю знищили українське село Степанівка|видавець=[[Еспресо TV]]|дата=11 серпня 2014|url-архіву=https://web.archive.org/web/20170824053137/http://espreso.tv/news/2014/08/11/rosiyski_hrady_povnistyu_znyschyly_ukrayinske_selo_stepanivka|дата-архіву=24 серпня 2017|мертвий-url=no|дата-доступу=31 березня 2022}}</ref> Під час артпідготовки 11 серпня українські підрозділи зазнали втрат&nbsp;— загинули 5 солдатів 30-ї бригади.

Починаючи з 11 серпня позиції 3-го батальйону під Степанівкою Шахтарського району зазнавали [[Обстріли території України російською армією|нищівних артилерійських ударів з Росії]]. Військові ховались у випадкових укриттях&nbsp;— більша частина техніки була знищена. Почалося масове дезертирство мобілізованих солдатів. У ніч із 12 на 13 вересня з'явилося повідомлення про 50 танків, які наступають на Маринівку та Степанівку із російського боку.<ref name="marynivka_tyzhden">{{Cite web|url=http://tyzhden.ua/Society/124556|title=Маринівка: стратегічна помилка з фатальними наслідками|website=tyzhden.ua|accessdate=2017-09-14|archive-date=20 березня 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20150320141949/http://tyzhden.ua/Society/124556}}</ref>

12 серпня на блокпост лейтенанта [[Абрамович Артем Володимирович|Абрамовича]] відійшли 1 танк і 2 БМП з сусіднього блокпоста. Із штабом зв'язатися не вдалося. Після «наради лейтенантів» вирішили прориватися до своїх на [[Міусинськ]], куди й прибули. Старший лейтенант, що керував у Міусинську, наказав повернутися на висоту та захищати тил бригади. Після зайняття попередньої позиції побачили, як з півдня почався обстріл «Градами», проте ракети пролетіли далі. Почала стріляти ворожа артилерія. Запросивши в штабу артилерійську допомогу, почули відповідь: «Снарядів немає». Незабаром на блокпост вийшли 4 танки, перший з яких був Т-64 з білими смугами, як в українських, з другого напрямку наступала піхота проросійських сил. Після перших пострілів у одного танка заклинило гармату, на той час уже були підбиті 2 БМП. Абрамович наказав підлеглим відходити, сам лишився прикривати відступ. Танк Т-64, екіпаж якого: старший лейтенант [[Абрамович Артем Володимирович|Артем Абрамович]]&nbsp;— командир танку, сержант [[Антонюк Ярослав Васильович|Ярослав Антонюк]]&nbsp;— механік-водій, та солдат [[Барбух Петро Петрович|Петро Барбух]]&nbsp;— навідник, вступив у двобій з російським Т-72. У двобої танки таранили один одного. Український екіпаж відтоді вважався зниклим безвісти. У бою було знищено 2 танки Т-72, українські сили втратили Т-64&nbsp;— Абрамович, Антонюк, Барбух та БМП-2&nbsp;— загинули прапорщик [[Руденко Дмитро Миколайович|Дмитро Руденко]] та сержант [[Луцько Богдан Вікторович|Богдан Луцько]]. Група, яку прикривав екіпаж Абрамовича, дісталася до Міусинська. Більшість учасників бою залишилися живими та повернулися додому.

Внаслідок артилерійських ударів й танкової атаки, 3-й батальйон, не маючи можливості відновити резерви (із сектору Д вже були виведені 24-та, 72-га, 79-та й 95-та бригади), здійснив доволі безладний та невпорядкований відхід.<ref name=":0">{{Cite news|url=https://censor.net.ua/resonance/347619/13_avgusta_2014go_okrujenie_luganska_tragediya_stepanovki_shturm_hryaschevatogo_udar_po_chastyam_18oyi|title=13 АВГУСТА 2014-ГО. ОКРУЖЕНИЕ ЛУГАНСКА, ТРАГЕДИЯ СТЕПАНОВКИ, ШТУРМ ХРЯЩЕВАТОГО, УДАР ПО ЧАСТЯМ 18-ОЙ МОТОСТРЕЛКОВОЙ БРИГАДЫ РФ|last=Цензор.НЕТ|language=ru-RU|work=Цензор.НЕТ|accessdate=2017-08-15|archive-date=15 серпня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170815175857/https://censor.net.ua/resonance/347619/13_avgusta_2014go_okrujenie_luganska_tragediya_stepanovki_shturm_hryaschevatogo_udar_po_chastyam_18oyi}}</ref>

Того ж дня загинув поблизу села Степанівка старший сержант 30-ї бригади [[Гребенюк Олександр Валентинович|Олександр Гребенюк]] під час нападу на групу інженерного забезпечення, яка проводила мінування; зазнав важкого поранення, не могли вивезти під обстрілом. Олександр віз медиків, їх обстріляли, після зупинки авто опинилося в центрі вибуху, не зміг вибратися після перекидання.

Того ж дня о 23:00 колона техніки 30-ї бригади рухалася із села Велика Шишівка до Малої Шишівки. Автомобіль «Фольксваген», в якому їхав [[Волосевич Євген Вікторович|Євген Волосевич]] з ще 3 вояками, потрапив під обстріл російських «Градів». Три військовики зазнали поранень, трьох полонили, двоє вважалися зниклими безвісти.

Офіцери 3-ї батальйонно-тактичної групи 30-ї бригади все ж отримали наказ самотужки виходити від кордону на захід. 13 серпня група майора [[Лісовський Микола Володимирович|Миколи Лісовського]] і майора [[Гордієнко Сергій Миколайович|Сергія Гордієнка]] виходила зі Степанівки однією з останніх. Офіцери і ще четверо українських бійців загинули разом в полі неподалік понівеченої САУ.<ref name="marynivka_tyzhden" />

13 серпня, біля Сніжного, українська артилерія знищила колону вантажівок наповнених боєприпасами для сепаратистів. За словами двох членів Ради з прав людини при Президенті Російської Федерації, цей конвой був у супроводі російських військовослужбовців, з яких понад 100 були вбиті і близько 300 поранених. У ході атаки ЗСУ знищили одинадцять [[БМ-21 «Град»|установок «Град»]], три танки і п'ять бронетранспортерів.
* 2 вересня російські журналісти-дослідники заявили, що 13 серпня під Сніжним були знищені 120 російських військових, 450 отримали поранення.<ref>[http://www.ukrinform.ua/ukr/news/pid_snignim_za_raz_znishcheno_120_soldativ_rf_450_poranenih___rosiyski_zmi_1968843 Під Сніжним за раз знищено 120 солдатів РФ, 450 поранених&nbsp;— російські ЗМІ]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref><ref>{{cite news|last1=Grove |first1=Thomas |title=Exclusive: Over 100 Russian soldiers killed in single Ukraine battle - Russian rights activists |url=https://news.yahoo.com/over-100-russian-soldiers-killed-eastern-ukraine-russian-155412872.html |accessdate=28 серпня 2014 |agency=Reuters |work=Yahoo! News |date=28 серпня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140905000058/https://news.yahoo.com/over-100-russian-soldiers-killed-eastern-ukraine-russian-155412872.html |archivedate=5 September 2014 |deadurl=no |df=dmy }}</ref>

Капітан медичної служби [[Ломаківська Ірена Юріївна|Ірена Ломаківська]] з бійцями 3-го батальйону 30-ї окремої механізованої бригади виходила із оточення у Степанівці, потрапили під обстріл зі «Смерчів» та «Градів». Ірена Ломаківська була однією з медичного персоналу на два санітарні автомобілі та майже півтора десятка важкопоранених солдатів й офіцерів. Дорогою до медпункту бригади в трьох поранених (у різних автомобілях) припинялося серцебиття чи дихання. Капітан Ломаківська по дорозі міняла крапельниці, переміщалася під обстрілом між санітарними автомобілями.

15 серпня ЗСУ знищили ще один російський конвой.{{fact}}

20-21 серпня українські війська знову намагалися повернути Торез, проте були відтіснені.{{fact}}

22 серпня вогнем [[Збройні сили України|Збройні Сили України]] знищили в районі Сніжного 11 установок [[БМ-21 «Град»]], 3 танки, 5 бойових машин піхоти терористів, за попередніми підрахунками втрати російських найманців складають понад 100 осіб<ref>{{Cite web|url=http://espreso.tv/news/2014/08/22/syly_ato_pid_snizhnym_znyschyly_11_ustanovok_hrad_terorystiv|title=Сили АТО під Сніжним знищили 11 "Градів" терористів|website=espreso.tv|accessdate=2017-02-23|archive-date=1 грудня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20171201080917/https://espreso.tv/news/2014/08/22/syly_ato_pid_snizhnym_znyschyly_11_ustanovok_hrad_terorystiv}}</ref>. Того ж дня жителі Сніжного повідомили, що їхні колодязі з водою залиті дизельним пальним<ref>{{Cite web|url=http://espreso.tv/news/2014/08/22/u_snizhnomu_terorysty_zalyly_kolodyazi_solyarkoyu|title=У Сніжному терористи залили колодязі соляркою|website=espreso.tv|accessdate=2017-02-23|archive-date=1 грудня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20171201081819/https://espreso.tv/news/2014/08/22/u_snizhnomu_terorysty_zalyly_kolodyazi_solyarkoyu}}</ref>.

=== 2015 ===

У другій декаді січня 2015 року [[Дії українських партизанів на окупованих територіях (2014—)|партизани]] вистежили та знешкодили «Град» бойовиків&nbsp;— стеження тривало тиждень. Партизани прорахували їхнє розташування, вислали групу бійців, у ході короткочасного бою знешкоджено екіпаж та саму машину<ref>{{Cite web|url=http://espreso.tv/news/2015/01/12/v_snizhnomu_partyzany_vidbyly_quothradquot_u_boyovykiv_fotofakt|title=У Сніжному партизани відбили "Град" у бойовиків (ФОТОФАКТ)|website=espreso.tv|accessdate=2017-02-23|archive-date=31 серпня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180831035308/https://espreso.tv/news/2015/01/12/v_snizhnomu_partyzany_vidbyly_quothradquot_u_boyovykiv_fotofakt}}</ref>.

== Наслідки ==
Зайняття Степанівки проросійськими силами призвело до подальших важких наслідків для українських підрозділів, погіршило ситуацію і зайняття Маринівки. Міусинськ, утримання якого було завданням 30-ї бригади, також полишено, шляхи для відступу на південь для механізованих сил були перетнуті. 1-й та 2-й батальйони бригади опинилися відрізаними від тилових підрозділів, пробиватися в сектор «Д» під вогнем терористів було неможливо. В такій ситуації батальйони приймають рішення пробиватися на північ&nbsp;— у відтинок відповідальності сектору «А», під Лутугине.<ref name=":0" />

Останні сили 30-ї бригади відходили із Степанівки вранці 14 серпня, відстрілюючись на ходу протягом 20 кілометрів від трьох терористичних розрахунків РПГ.

Після відходу із сектору «Д» 30-ї та 95-ї бригад лишилися виснажені недоукомплектовані підрозділи 1-ї батальйонно-тактичної групи 28-ї бригади та зведений загін 51-ї бригади біля Петровського. На той час сектор «Д» залишився практично без резервів.

16 серпня 2014 під час спроби забрати тіла українських військовиків, що загинули у бою під [[Степанівка (Шахтарський район)|Степанівкою]] 11-13 серпня, до полону «ДНР» потрапив полковник [[Без'язиков Іван Миколайович|Іван Без'язиков]]. Іван разом із двома офіцерами рушив домовлятися із терористами про обмін полоненими, вивіз загиблих та поранених. Однак самого полковника полонили чеченські найманці.
* Капітана глибинної розвідки Євгена Петровича Мандажі та майора юстиції Валерія Валентиновича Шмигельського звільнили 19 вересня та 5 грудня 2014-го відповідно.
* У липні 2016 року Іван Без'язиков був обміняний з полону.
* У грудні 2016 полковнику Івану Без'язикову було висунуто звинувачення у співпраці зі спецслужбами проросійських сил.

25 січня 2016 року номінальний ватажок російських терористів [[Олександр Захарченко]] на виступі перед студентами [[Донецька національна академія будівництва і архітектури|Донецької національної академії будівництва і архітектури]] в окупованому Донецьку зізнався, що російські бойовики вщент спалили село Кожевня під час однієї з наступальних операцій<ref>
{{cite web
 | url = http://vlada.io/uk/vlada_news/zaharchenko-ziznavsya-shho-yogo-boyoviki-spalili-selo-kozhevnya-v-donetskiy-oblasti/
 | title = Захарченко зізнався, що його бойовики спалили село Кожевня в Донецькій області
 | publisher = Четверта влада
 | date = 27 січня 2016
 | accessdate = 29 листопада 2017
 | archiveurl = https://web.archive.org/web/20160201142553/http://vlada.io/uk/vlada_news/zaharchenko-ziznavsya-shho-yogo-boyoviki-spalili-selo-kozhevnya-v-donetskiy-oblasti/
 | archivedate = 1 лютого 2016
 | deadurl = yes
 }}
</ref>. Згодом російські терористи поширили в інтернеті відеохроніку штурму села влітку 2014 року. Названа ними мета&nbsp;— захоплення ділянки державного кордону з Росією задля забезпечення безперешкодного постачання військової техніки та боєприпасів<ref>{{cite web
 | url = http://novosti.dn.ua/details/268639/
 | title = Пророссийские боевики уничтожали украинское село Кожевню минометами и танками
 | publisher = Новости Донбасса
 | date = 01.02.2016
 | accessdate = 29 листопада 2017
 | archive-date = 4 лютого 2016
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20160204133315/http://novosti.dn.ua/details/268639
 }}</ref>.

За словами журналіста [[Денис Казанський|Дениса Казанського]], з оприлюдненого відео випливає, що село було знищене збройним формуванням «ДРГ „Рязань“», яке складається переважно із найманців із Росії. Наступ бойовиків розпочався 22 липня 2014 року. Окремих учасників цього наступу спіткала непроста доля: російський журналіст [[Стенін Андрій Олексійович|Андрій Стенін]], який вів відеозйомку, згорів у власній машині через місяць, «ДРГ „Рязань“» зазнала важких втрат у липні 2015 року в [[Бої за Мар'їнку|боях за Мар'їнку]], командир формування Едуард Гілазов загинув за загадкових обставин у серпні 2015 року.<ref>{{Cite web|url=https://uapress.info/uk/news/show/116548|title=Прокляття села Кожевня: всі бойовики, причетні до його спалення, трагічно загинули (ВІДЕО)|last=uapress.info|website=uapress.info|language=uk|accessdate=2018-12-07|archive-date=9 грудня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20181209150950/https://uapress.info/uk/news/show/116548}}</ref><ref>
{{cite web
 | url = http://www.times.dn.ua/news/fresh/glavnye_novosti_khronika_unichtozheniya_boevikami_ukrainskogo_sela_i_zakrytie_kpvv_zaytsevo/99557/
 | title = Главные новости: хроника уничтожения боевиками украинского села и закрытие КПВВ «Зайцево»
 | publisher = Новости Донбасса
 | date = 1 лютого 2016
 }}{{Недоступне посилання|date=травень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
</ref>

== Втрати ==
=== Втрати України ===
{{main|Список загиблих у боях під Сніжним}}
Згідно з офіційними даними, втрати українських частин у боях за Степанівку 11-13 серпня становлять 21 загиблий боєць, невідомим є число зниклих безвісти.<ref name=":0" />

У грудні 2014 року російський пропагандистський ресурс виклав відео руйнувань Степанівки, зняте з висоти пташиного польоту.<ref>{{Citation|last=SputnikTV|title=Разрушенная Степановка после боев - съемка с беспилотника (видео)|date=2014-12-23|url=https://www.youtube.com/watch?v=LtO9SU_Rjrk|accessdate=2017-02-03|archive-date=10 лютого 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170210015056/https://www.youtube.com/watch?v=LtO9SU_Rjrk}}</ref> На відео видно залишки згорілого танку [[Т-64]] [[30-та окрема механізована бригада (Україна)|30-ї механізованої бригади]].<ref>{{Cite web|url=http://lostarmour.info/armour/item.php?id=754|title=Lost Armour {{!}} ID 754&nbsp;— Т-64БВ Степановка|website=lostarmour.info|language=en|accessdate=2017-02-03|archive-date=4 лютого 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170204170048/http://lostarmour.info/armour/item.php?id=754}}</ref>

На початку серпня 2015 року пошуковики місії «<nowiki/>[[Чорний тюльпан (гуманітарна місія)|Чорний тюльпан]]<nowiki/>» відшукали тіла двох українських військовиків у Сніжному&nbsp;— поховання 30 липня 2014-го<ref>{{Cite news|url=http://www.unn.com.ua/uk/news/1489723-chorniy-tyulpan-znayshov-u-snizhnomu-tila-vbitikh-ukrayinskikh-viyskovikh|title="Чорний тюльпан" знайшов у Сніжному тіла вбитих українських військових|last=|first=|date=|language=uk|work=|accessdate=2017-02-23|archive-date=1 грудня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20171201044547/http://www.unn.com.ua/uk/news/1489723-chorniy-tyulpan-znayshov-u-snizhnomu-tila-vbitikh-ukrayinskikh-viyskovikh}}</ref>.
=== Втрати Росії ===
Український історик [[Тинченко Ярослав Юрійович|Ярослав Тинченко]] оцінює кількість загиблих солдат регулярних підрозділів ЗС РФ у боях під Сніжним у 32 особи:<ref>{{Cite web|title=Реальні втрати російської армії й припущення|url=https://tyzhden.ua/Society/218963|website=tyzhden.ua|accessdate=2022-07-16}}</ref>

*[[18 ОМСБр ЗС РФ|18 ОМСБр]] &nbsp;— 22 вбитих
*[[17 ОМСБр ЗС РФ|17 ОМСБр]] &nbsp;— 8 вбитих
*Підрозділи [[Головне управління Генерального штабу ЗС Російської Федерації|ГУ ГШ]] &nbsp;— 2 вбитих

== Примітки ==
{{reflist|3}}

== Виноски ==
<references group="вин"/>

== Посилання ==
* [http://censor.net.ua/resonance/347619/13_avgusta_2014go_okrujenie_luganska_tragediya_stepanovki_shturm_hryaschevatogo_udar_po_chastyam_18oyi 13 АВГУСТА 2014-ГО. ОКРУЖЕНИЕ ЛУГАНСКА, ТРАГЕДИЯ СТЕПАНОВКИ, ШТУРМ ХРЯЩЕВАТОГО, УДАР ПО ЧАСТЯМ 18-ОЙ МОТОСТРЕЛКОВОЙ БРИГАДЫ РФ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160818193406/http://censor.net.ua/resonance/347619/13_avgusta_2014go_okrujenie_luganska_tragediya_stepanovki_shturm_hryaschevatogo_udar_po_chastyam_18oyi |date=18 серпня 2016 }}{{ref-ru}}
* [http://112.ua/mnenie/godovshhina-tragedii-v-stepanovke-251790.html Річниця трагедії в Степанівці] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160902010650/http://112.ua/mnenie/godovshhina-tragedii-v-stepanovke-251790.html |date=2 вересня 2016 }}{{ref-ru}}
* [http://espreso.tv/article/2016/07/06/dva_roky_v_poloni_istoriya_polkovnyka_bezyazykova Два роки в полоні: історія звільненого розвідника Без'язикова] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160707155254/http://espreso.tv/article/2016/07/06/dva_roky_v_poloni_istoriya_polkovnyka_bezyazykova |date=7 липня 2016 }}
* [http://kh.ridna.ua/2015/06/16/simnadtsyat-myttjevostej-z-zhyttya-tankista-z-hannopolya/ Сімнадцять миттєвостей життя танкіста з Ганнополя]
* [http://2plus2.ua/video/article/lyustrator-specproekt-bitva-za-ctepanivku-384950074.html Битва за Степанівку]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}

[[Категорія:Бої російсько-української війни (з 2014)|С]]
[[Категорія:Битви війни на сході України у Донецькій області|С]]
[[Категорія:2014 у Донецькій області]]
[[Категорія:Історія Горлівського району]]
[[Категорія:Серпень 2014]]
[[Категорія:Конфлікти у 2014]]
[[Категорія:Історія Сніжного]]