Перегляд вихідного коду сторінки Війна на сході України

{{Картка:Військовий конфлікт
|конфлікт     = Війна на сході України
|partof       = частина [[Російсько-українська війна (з 2014)|російсько-української війни]]
|зображення   = Map of the war in Donbass.svg
|розмір       = 300px
|підпис       = Оновлювана мапа бойових дій на Донбасі: 
<div style="text-align: left;">{{legend|#ffb6db|Територія під контролем РФ, [[ДНР]] і [[ЛНР]]}}{{legend|#ffffb6|Територія під контролем української армії}}{{legend|ffffb6|[[Україна]]}}</div>
|дата1        = {{start date|df= yes|2014|04|06}}<ref name="de91">{{Cite report |url=https://www.rand.org/content/dam/rand/pubs/research_reports/RR1400/RR1498/RAND_RR1498.pdf |title=Lessons from Russia's Operations in Crimea and Eastern Ukraine |last1=Kofman |first1=Michael |last2=Migacheva |first2=Katya |publisher=RAND Corporation |location=Santa Monica |last3=Nichiporuk |first3=Brian |last4=Radin |first4=Andrew |last5=Tkacheva |first5=Olesya |last6=Oberholtzer |first6=Jenny |page=91|year=2017}}</ref>&nbsp;— {{End date|df= yes|2022|2|24}}<br/>{{start date|df= yes|2014|04|06}}&nbsp;— {{End date|df= yes|2015|2|20}}<br/>(основні бойові дії)
|місце        = {{Прапор|UKR}} [[Україна]] (частини [[Луганська область|Луганської]] та [[Донецька область|Донецької]] областей)
|результат    = {{пробіл}}
* 12 квітня 2014 року почалося захоплення українських міст у Донецькій та Луганській областях російськими диверсійними групами.
* До серпня 2014 року українські сили розділили контрольовані проросійськими угрупованнями території на кілька ізольованих анклавів.
* Задіяні в середині серпня 2014 року [[Російські сили вторгнення на території України (з 2014)|регулярні формування російської армії]] завдали серію важких поразок українській армії [[Бої на українсько-російському кордоні (2014)|на кордоні]], [[Бої за Луганський аеропорт|під Луганськом]], [[Бої за Іловайськ|Іловайськом]] і [[Оборона Маріуполя|Маріуполем]], деблокувавши анклави.
* Підписання [[Мінська угода (2014)|Перших Мінських угод]] у вересні 2014.
* Наступ з'єднаних російсько-терористичних військ у січні—лютому 2015 року призвів до [[Бої за Дебальцеве|захоплення міста Дебальцеве]].
* Підписання [[Мінська угода (2015)|Других Мінських угод]] у лютому 2015.
* З лютого 2015 року тривають позиційні бої на лінії зіткнення.
* Початок [[Російське вторгнення в Україну (2022)|повномасштабного вторгнення РФ в Україну]] 24 лютого 2022
|сторони1     = {{Країна з прапорцем|UKR}}
|сторони2     = {{Країна з прапорцем|RUS}}
* {{Flagicon image|Flag of Donetsk People's Republic.svg}} «ДНР»
* {{Flagicon image|Flag_of_the_Luhansk_People's_Republic.svg}} «ЛНР»
|командуючий1 = [[Файл:Flag of the President of Ukraine.svg|15px]]&nbsp;<small>Головнокомандувач:</small><br/>
{{Прапорець|UKR}} [[Зеленський Володимир Олександрович|Володимир Зеленський]]<br/><small>(від 20 травня 2019&nbsp;— дотепер)</small><br/>
{{Прапорець|UKR}} [[Порошенко Петро Олексійович|Петро Порошенко]]<br/><small>(7 червня 2014&nbsp;— 20 травня 2019)</small><br/>
{{Прапорець|UKR}} [[Турчинов Олександр Валентинович|Олександр Турчинов]]<br/><small>(23 лютого&nbsp;— 7 червня 2014)</small><br/>
----
[[Файл:Штандарт Міністра оборони України.svg|15px]]&nbsp;<small>Міністр оборони:</small><br/>
{{Прапорець|UKR}} [[Резніков Олексій Юрійович|Олексій Резніков]]<br/><small>(3 листопада 2021&nbsp;— дотепер)</small><br/>
{{Прапорець|UKR}} [[Таран Андрій Васильович|Андрій Таран]]<br/><small>(4 березня 2020&nbsp;— 3 листопада 2021)</small><br/>
{{Прапорець|UKR}} [[Загороднюк Андрій Павлович|Андрій Загороднюк]]<br/><small>(29 серпня 2019&nbsp;— 4 березня 2020)</small><br/>
{{Прапорець|UKR}} [[Полторак Степан Тимофійович|Степан Полторак]]<br/><small>(14 жовтня 2014&nbsp;— 29 серпня 2019)</small><br/>
{{Прапорець|UKR}} [[Гелетей Валерій Вікторович|Валерій Гелетей]]<br/><small>(3 липня&nbsp;— 14 жовтня 2014)</small><br/>
{{Прапорець|UKR}} [[Коваль Михайло Володимирович|Михайло Коваль]]<br/><small>(до 3 липня 2014)</small><br/>
----
[[Файл:Штандарт НГШ ЗСУ.png|15px]]&nbsp;<small>Начальник ГШ:</small><br/>
{{Прапорець|UKR}} [[Шаптала Сергій Олександрович|Сергій Шаптала]]<br/><small>(28 липня 2021&nbsp;— дотепер)</small><br/>
{{Прапорець|UKR}} [[Хомчак Руслан Борисович|Руслан Хомчак]]<br/><small>(21 травня 2019&nbsp;— 27 липня 2021)</small><br/>
{{Прапорець|UKR}} [[Муженко Віктор Миколайович|Віктор Муженко]]<br/><small>(3 липня 2014&nbsp;— 21 травня 2019)</small><br/>
{{Прапорець|UKR}} [[Куцин Михайло Миколайович|Михайло Куцин]]<br/><small>(до 3 липня 2014)</small><br/>
----
[[Файл:NSDCU emblem.svg|15px]]&nbsp;<small>Секретар РНБО:</small><br/>
{{Прапорець|UKR}} [[Данілов Олексій Мячеславович|Олексій Данілов]]<br/><small>(3 жовтня 2019&nbsp;— дотепер)</small><br/>
{{Прапорець|UKR}} [[Данилюк Олександр Олександрович|Олександр Данилюк]]<br/><small>(28 травня&nbsp;— 30 вересня 2019)</small><br/>
{{Прапорець|UKR}} [[Турчинов Олександр Валентинович|Олександр Турчинов]]<br/><small>(15 грудня 2014&nbsp;— 19 травня 2019)</small><br/>
{{Прапорець|UKR}} [[Парубій Андрій Володимирович|Андрій Парубій]]<br/><small>(до 7 серпня 2014)</small><br/>
----
<small>Міністр МВС:</small><br/>
{{Прапорець|UKR}} [[Монастирський Денис Анатолійович|Денис Монастирський]]<br/><small>(16 липня 2021&nbsp;— дотепер)</small><br/>
{{Прапорець|UKR}} [[Аваков Арсен Борисович|Арсен Аваков]]<br/><small>(22 лютого 2014&nbsp;— 15 липня 2021)</small><br/>
----
<small>Командувач НГУ:</small><br/>{{Прапорець|UKR}} [[Лебідь Юрій Анатолійович|Юрій Лебідь]]<br/><small>(27січня&nbsp;— 25 лютого 2022, як в.о.;<br/>25 лютого&nbsp;— дотепер)<br/>
{{Прапорець|UKR}} [[Балан Микола Іванович|Микола Балан]]<br/><small>(7 травня 2019&nbsp;— 27 січня 2022)</small><br/>
{{Прапорець|UKR}} [[Аллеров Юрій Володимирович|Юрій Аллеров]]<br/><small>(30 грудня 2015&nbsp;— 7 травня 2019)</small><br/>
{{Прапорець|UKR}} [[Балан Микола Іванович|Микола Балан]]<br/><small>(6 лютого&nbsp;— 30 грудня 2015)</small><br/>
{{Прапорець|UKR}} [[Кривенко Олександр Васильович|Олександр Кривенко]]<br/><small>(14 жовтня 2014&nbsp;— 6 лютого 2015)</small><br/>
{{Прапорець|UKR}} [[Полторак Степан Тимофійович|Степан Полторак]]<br/><small>(до 14 жовтня 2014)</small><br/>
{{Прапорець|UKR}} [[Кульчицький Сергій Петрович|Сергій Кульчицький]]† <br/><small>(до 29 травня 2014)</small><br/>
----
<small>Голова СБУ:</small><br/>
{{Прапорець|UKR}} [[Баканов Іван Геннадійович|Іван Баканов]]<br/><small>(29 серпня 2019&nbsp;— дотепер)</small><br/>
{{Прапорець|UKR}} [[Грицак Василь Сергійович|Василь Грицак]]<br/><small>(18 червня 2015&nbsp;— 29 серпня 2019)</small><br/>
{{Прапорець|UKR}} [[Наливайченко Валентин Олександрович|Валентин Наливайченко]]<br/><small>(до 18 червня 2015)</small><br/>
----
<small>Голова ДПСУ:</small><br/>
{{Прапорець|UKR}} [[Дейнеко Сергій Васильович|Сергій Дейнеко]]<br/><small>(13 червня 2019&nbsp;— дотепер)</small><br/>
{{Прапорець|UKR}} [[Цигикал Петро Олександрович|Петро Цигикал]]<br/><small>(25 липня 2017&nbsp;— 31 травня 2019)</small><br/>
{{Прапорець|UKR}} [[Назаренко Віктор Олександрович|Віктор Назаренко]]<br/><small>(6 жовтня 2014&nbsp;— 25 липня 2017)</small><br/>
{{Прапорець|UKR}} [[Литвин Микола Михайлович|Микола Литвин]]<br/><small>(до 6 жовтня 2014)</small><br/>
----
<small>Інші:</small><br/>
{{Прапорець|UKR}} [[Ярош Дмитро Анатолійович|Дмитро Ярош]]<br/>
|командуючий2 = [[Файл:Standard of the President of the Russian Federation.svg|15px]]&nbsp;<small>Головнокомандувач:</small><br/>
{{Прапорець|RUS}} [[Путін Володимир Володимирович|Володимир Путін]]<br/>
----
[[Файл:Russian_Ministry_of_Defence_Standart.png|15px]]&nbsp;<small>Міністр оборони:</small><br/>
{{Прапорець|RUS}} [[Шойгу Сергій Кужугетович|Сергій Шойгу]]<br/>
----
[[Файл:Russian General Staff head Standart.png|15px]]&nbsp;<small>Начальник ГШ:</small><br/>
{{Прапор|RUS}} [[Герасимов Валерій Васильович|Валерій Герасимов]]<br/>
----
[[Файл:War Flag of Novorussia.svg|15px]] <small>Командувачі [[Окупаційні війська РФ на Донбасі|окупаційними корпусами]]:</small><br/>
{{Прапорець|RUS}} {{ранг2|генполк|1}} [[Істраков Сергій Юрійович|Сергій Істраков]]<br/><small>(з 2015)</small><br/>{{Прапорець|RUS}} {{ранг2|генлейт|1}} [[Сердюков Андрій Миколайович|Андрій Сердюков]]<br/><small>(2015&nbsp;— 2016)</small><br/>{{Прапорець|RUS}} {{ранг2|генлейт|1}} [[Гурулєв Андрій Вікторович|Андрій Гурулєв]]<br/><small>(осінь 2014)</small>
----
[[Файл:War Flag of Novorussia.svg|15px]] <small>Командувач [[Збройні угруповання проросійських сил на Донбасі (2014)|проросійських сил]]:</small><br/>
{{Прапорець|RUS}} [[Гіркін Ігор Всеволодович|Ігор Гіркін]]<br/><small>(квітень&nbsp;— 14 серпня 2014)</small><br/>
----
[[Файл:Flag of the Donetsk People's Republic.svg|15px]] <small>Керівництво ДНР:</small><br/>
{{Прапорець|UKR}} [[Пушилін Денис Володимирович|Денис Пушилін]]<br/><small>(з 7 вересня 2018)</small><br/>
{{Прапорець|UKR}} [[Захарченко Олександр Володимирович|Олександр Захарченко]]†<br/><small>(7 серпня 2014&nbsp;— 31 серпня 2018)</small><br/>
{{Прапорець|RUS}} [[Бородай Олександр Юрійович|Олександр Бородай]]<br/><small>(квітень&nbsp;— 7 серпня 2014)</small><br/>
----
[[Файл:Flag of the Lugansk People's Republic (Official).svg|15px]] <small>Керівництво ЛНР:</small><br/>
{{Прапорець|UKR}} [[Пасічник Леонід Іванович|Леонід Пасічник]]<br/><small>(з 24 листопада 2017)</small><br/>
{{Прапорець|UKR}} [[Плотницький Ігор Венедиктович|Ігор Плотницький]]<br/><small>(14 серпня 2014&nbsp;— 25 листопада 2017)</small><br/>
{{Прапорець|RUS}}/{{Прапорець|UKR}} [[Болотов Валерій Дмитрович|Валерій Болотов]]†<br/><small>(квітень 2014&nbsp;— 14 серпня 2014)</small><br/>
----
<small>Інші:</small><br/>
{{Прапорець|RUS}} [[Лєнцов Олександр Іванович|Олександр Лєнцов]]<br/>
{{Прапорець|RUS}} [[Кузовльов Сергій Юрійович|Сергій Кузовльов]]<br/>
{{Прапорець|RUS}} [[Мітяєв Олег Юрійович|Олег Мітяєв]]<br/>
{{Прапорець|RUS}} [[Бушуєв Олександр Миколайович|Олександр Бушуєв]]†<ref>{{Cite web|title=Військовий злочинець, полковник ЗС РФ БУШУЄВ Олександр Миколайович|url=https://gur.gov.ua/content/viiskovyi-zlochynets-polkovnyk-zs-rf-bushuiev-oleksandr-mykolaiovych.html|website=gur.gov.ua|accessdate=2022-05-02|5=|archive-date=15 квітня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220415203134/https://gur.gov.ua/content/viiskovyi-zlochynets-polkovnyk-zs-rf-bushuiev-oleksandr-mykolaiovych.html}}</ref><br/>
{{Прапорець|RUS}} [[Сухарєв Сергій Володимирович|Сергій Сухарєв]]<br/>
{{Прапорець|RUS}} [[Уткін Дмитро Валерійович (1970)|Дмитро Уткін]]<br/>
{{Прапорець|RUS}} [[Безлер Ігор Миколайович|Ігор Безлер]]<br/>
{{Прапорець|RUS}} [[Козіцин Микола Іванович|Микола Козіцин]]<br/>
{{Прапорець|UKR}} [[Мозговий Олексій Борисович|Олексій Мозговий]]†<br/>
[[Файл:Flag of Transnistria (state).svg|border|20px]] [[Антюфеєв Володимир Юрійович|Володимир Антюфеєв]]<br/>
{{Прапорець|RUS}} [[Павлов Арсен Сергійович|Арсеній Павлов]]†<br/>
{{Прапорець|UKR}} [[Дрьомов Павло Леонідович|Павло Дрьомов]]†<br/>
{{Прапорець|UKR}} [[Толстих Михайло Сергійович|Михайло Толстих]]†<br/>
|формування1  = {{FЗСУ}}<br/>
* {{FСВ ЗСУ}}
* {{FВДВ ЗСУ}}
* {{FПС ЗСУ}}
{{FМВС}}<br/>
* {{FДПСУ}}
* {{FNGU}}
* {{FПСПОП}}
{{FСБУ}}<br/>Інші:<br/>
* {{ДУК|1}}
* {{УДА|1}} (з 2016)
* [[Файл:Батальйон «ОУН».png|20px]] [[Батальйон «ОУН»]]
{{Collapsible list
|bullets = yes
|title = Іноземні добровольці:
|{{Flagicon image|Flag of Belarus (1918, 1991-1995).svg|border}} [[Білорусь|Білорусі]] ([[Загін «Погоня»|«Пагоня»]], [[Тактична група «Білорусь»|«Беларусь»]])
|{{Прапорець|GEO}} [[Грузія|Грузії]]<ref>{{Cite web |url=http://gazeta.ua/articles/politics/_saakashvili-povidomiv-pro-uchast-gruzinskih-oficeriv-na-boci-ukrayini-v-ato/596219 |title=Саакашвілі повідомив про участь грузинських офіцерів на боці України в АТО |accessdate=15 грудня 2014 |archive-date=5 травня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210505010504/https://gazeta.ua/articles/politics/_saakashvili-povidomiv-pro-uchast-gruzinskih-oficeriv-na-boci-ukrayini-v-ato/596219 }}</ref> ([[Грузинський Національний Легіон]])
|{{Прапорець|POL}} [[Польща|Польщі]]<ref>{{Cite web |url=http://espreso.tv/article/2014/09/05/yak_i_za_koho_inozemni_hromadyany_voyuyut_v_rosiysko_ukrayinskiy_viyni |title=Які іноземці воюють проти Путіна на Донбасі |accessdate=15 грудня 2014 |archive-date=5 травня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210505010741/https://espreso.tv/article/2014/09/05/yak_i_za_koho_inozemni_hromadyany_voyuyut_v_rosiysko_ukrayinskiy_viyni }}</ref>
|{{Прапорець|USA}} [[Сполучені Штати Америки|США]]
|{{Прапорець|FRA}} [[Франція|Франції]]<ref>{{Cite web |url=http://www.5.ua/ato-na-shodi/na-botsi-terorystiv-voiuiut-frantsuzy-italiitsi-brazyltsi-minoborony-63905.html |title=На боці терористів воюють французи, італійці, бразильці — МінОборони |accessdate=15 грудня 2014 |archive-date=15 грудня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20191215184208/https://www.5.ua/ato-na-shodi/na-botsi-terorystiv-voiuiut-frantsuzy-italiitsi-brazyltsi-minoborony-63905.html }}</ref>
|{{Прапорець|CRO}} [[Хорватія|Хорватії]]<ref>{{Cite web |url=http://glavcom.ua/news/270064.html |title=Хорватия признала, что ее добровольцы воюют на востоке Украины |accessdate=12 лютого 2015 |archive-date=12 лютого 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150212105343/http://glavcom.ua/news/270064.html }}</ref>
|{{Прапорець|SWE}} [[Швеція|Швеції]]<ref>{{Cite web |url=http://ua.korrespondent.net/ukraine/politics/3412989-ya-pryikhav-v-ukrainu-schob-vouivaty-za-reportazh-vvs-schodo-inozemtsiv-u-zoni-ato |title=«Я приїхав в Україну, щоб воювати за …» Репортаж ВВС щодо іноземців у зоні АТО |accessdate=27 грудня 2014 |archive-date=5 травня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210505010120/https://ua.korrespondent.net/ukraine/politics/3412989-ya-pryikhav-v-ukrainu-schob-vouivaty-za-reportazh-vvs-schodo-inozemtsiv-u-zoni-ato }}</ref>
|{{Прапорець|RUS}} [[Росія|Росії]]
* [[Файл:Flag of Chechen Republic of Ichkeria.svg|20px|border]] [[Батальйон імені Джохара Дудаєва|Ічкерія]]
* [[Російська Повстанська Армія]]
}}
|формування2  = {{ЗСРФ}}
* {{СВ ЗСРФ}}
* {{ПДВ ЗСРФ}}
{{ГРУ РФ}}<br/>{{ФСБ РФ}}<br/>{{FОКРФ}} <small>{{nobr|(з 2015)}}</small><br/>
* {{1 АК ЗСРФ}}
* {{2 АК ЗСРФ}}
{{Бойовики (Донбас)}} <small>{{nobr|(до 2015)}}</small><br/>
Інші:<br/>
* {{ВсевеликеВійськоДонське}}
* {{Flagicon image|Flag of the Chechen Republic.svg|border}} [[Кадирівці]]<ref name=ftchch>{{cite news|last=Weaver|first=Courtney|title=Chechens join pro-Russians in battle foreast Ukraine|url=http://www.ft.com/intl/cms/s/0/dcf5e16e-e5bc-11e3-aeef-00144feabdc0.html?siteedition=intl|newspaper=Financial Times|date=27 травня 2014|accessdate=25 лютого 2015|archive-date=29 листопада 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211129181638/https://www.ft.com/content/dcf5e16e-e5bc-11e3-aeef-00144feabdc0?siteedition=intl}}</ref>
* {{РПА (Донбас)}}
* {{Flagicon image|Flag of Foreign Intelligence Service (Russia) 2009.gif|border}} [[ПВК Вагнера]] (2014—2015)
{{Collapsible list
|bullets = yes
|title = Іноземні добровольці:'''
|{{Flagicon image|Flag of Belarus.svg|border}} [[Білорусь|Білорусі]]<ref>{{cite web |url=http://www.rosbalt.ru/exussr/2014/07/16/1292918.html |title=How Belarusians are fighting in Ukraine (in Russian) |publisher=Rosbalt.ru |accessdate=26 серпня 2014 |archive-date=25 липня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140725061354/http://www.rosbalt.ru/exussr/2014/07/16/1292918.html }}</ref>
|{{Flagicon image|Chetniks Flag.svg|border}} [[Загін «Йован Шевич»|Сербії]]
|{{Flagicon image|Flag of Abkhazia.svg|border}} {{comment|СДУ|Самопроголошеного державного утворення}} «[[Абхазія]]»<ref name="Abkhaz">{{cite web|url=http://lb.ua/news/2014/05/28/268065_gospogransluzhba_sredi_terroristov.html|archiveurl=https://web.archive.org/web/20140529090427/http://lb.ua/news/2014/05/28/268065_gospogransluzhba_sredi_terroristov.html|archivedate=29 травня 2014|title=ru:Госпогранслужба: среди террористов есть абхазцы|publisher=LB.ua|language=Russian|date=28 травня 2014|accessdate=30 серпня 2014|deadurl=yes}}</ref>
|{{Flagicon image|Flag of South Ossetia.svg|border}} {{comment|СДУ|Самопроголошеного державного утворення}} «[[Південна Осетія]]»<ref>{{Cite web |url=http://www.washingtonpost.com/blogs/worldviews/wp/2014/08/22/the-foreigners-who-flocked-to-join-the-fight-in-ukraine/ |title=Архівована копія |accessdate=25 лютого 2015 |archive-date=2 квітня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150402201221/http://www.washingtonpost.com/blogs/worldviews/wp/2014/08/22/the-foreigners-who-flocked-to-join-the-fight-in-ukraine/ }}</ref>
|{{Flagicon image|Flag of Transnistria.svg|border}} {{comment|СДУ|Самопроголошеного державного утворення}} «[[Придністров'я]]»<ref>{{Cite web |url=https://stopterror.in.ua/info/2015/12/mvd-pridnestrovya-okazalos-na-donbasse/ |title=МВД Приднестровья оказалось на Донбассе |accessdate=30 квітня 2016 |archive-date=13 травня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160513143134/https://stopterror.in.ua/info/2015/12/mvd-pridnestrovya-okazalos-na-donbasse/ }}</ref>
|{{Flagicon image|Flag of the Second Spanish Republic.svg|border}} Іспанські комуністи<ref>{{cite web |url=http://www.telesurtv.net/english/opinion/The-Two-Sides-of-Volunteers-in-Ukraine-20140821-0048.html |title=The Two Sides of Volunteers in Ukraine |publisher={{не перекладено|треба=TeleSUR|є=TeleSUR|мова=en}} |date=21 серпня 2014 |accessdate=30 серпня 2014 |archive-date=29 серпня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140829063621/http://www.telesurtv.net/english/opinion/The-Two-Sides-of-Volunteers-in-Ukraine-20140821-0048.html }}</ref>
<ref>{{cite web |url=http://www.theguardian.com/world/2014/jul/15/separatist-fighter-russia-eastern-ukraine-interview |title=I was a separatist fighter in Ukraine |work=[[The Guardian]] |date=15 липня 2014 |accessdate=30 серпня 2014 |archive-date=7 серпня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140807031607/http://www.theguardian.com/world/2014/jul/15/separatist-fighter-russia-eastern-ukraine-interview }}</ref>
|{{Flagicon image|Flag of Falanga.svg|border}} {{iw2|Фаланга (польська радикальна націоналістична організація)|Польська «Фаланга»|pl|Falanga (organizacja)}}
| Інші<ref>{{cite web|title=French fighters join rebel stronghold in Donetsk|url=http://english.cntv.cn/2014/08/26/VIDE1409023802978432.shtml|publisher=[[Центральний Телеканал Китаю|CCTV]]|accessdate=30 серпня 2014|date=26 серпня 2014|archiveurl=https://web.archive.org/web/20140829081748/http://english.cntv.cn/2014/08/26/VIDE1409023802978432.shtml|archivedate=29 серпня 2014|deadurl=yes}}</ref><ref>[https://censor.net/ua/news/328526/za_rossiyiskih_boevikov_na_donbasse_voyuet_bolee_100_nemtsev_welt_am_sonntag За российских боевиков на Донбассе воюет более 100 немцев,&nbsp;— Welt am Sonntag], сайт Цензор. НЕТ, 15.03.2015</ref>
}}
|сили1        = ~60000 осіб (2014&nbsp;р.). {{Перехід|#Сили сторін}}
|сили2        = ~33500 бойовиків<ref name="MuzhenkoNumbers"/><br/>
~7000-12000 російських військових<ref name="MuzhenkoNumbers">{{Cite web |url=http://www.unian.ua/war/1358206-viktor-mujenko-pro-zagrozu-rosiyskogo-vtorgnennya-tse-duje-poganiy-stsenariy-ale-mi-zmusheni-yogo-rozglyadati.html |title=Віктор Муженко про загрозу російського вторгнення: «Це дуже поганий сценарій, але ми змушені його розглядати» |accessdate=31 серпня 2016 |archive-date=8 вересня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160908173322/http://www.unian.ua/war/1358206-viktor-mujenko-pro-zagrozu-rosiyskogo-vtorgnennya-tse-duje-poganiy-stsenariy-ale-mi-zmusheni-yogo-rozglyadati.html }}</ref><ref name="Rozvidka">{{Cite web |url=http://espreso.tv/news/2015/12/21/rozvidka_povidomlyaye_scho_na_donbasi_znakhodytsya_ponad_7_5_tysyach_viyskovosluzhbovciv_rosiyi |title=Розвідка повідомляє, що на Донбасі перебувають понад 7,5 тисяч військовослужбовців Росії |accessdate=29 листопада 2021 |archive-date=5 травня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210505010337/https://espreso.tv/news/2015/12/21/rozvidka_povidomlyaye_scho_na_donbasi_znakhodytsya_ponad_7_5_tysyach_viyskovosluzhbovciv_rosiyi }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://tyzhden.ua/News/131185 |title=Генерал армії США: В Україні воюють 12 тисяч російських військових |accessdate=31 серпня 2016 |archive-date=14 жовтня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20161014111752/http://tyzhden.ua/News/131185 }}</ref>
|втрати1      = <small>Офіційні дані (січень 2022):</small><br/>3604 загиблих<br/>1470 поранених<br/><small>Дані ООН (липень 2021):</small><br/>~4200 загиблих<br/><small>Дані [[Книга пам'яті полеглих за Україну|Книги пам'яті]] (1 грудня 2021):</small><br/>4490 загиблих
|втрати2      = <small>'''Сумарні втрати:'''</small><br/><small>Дані ООН (липень 2021):</small> {{перехід|#Людські жертви}}<br/>~5800 знищено<br/><small>Незалежні дані (червень 2017):</small><br/>3600—8000 знищено<ref>{{Cite web |url=https://docs.google.com/spreadsheets/d/1ALGJAoPfBemEUh_3qBrFm0e4woBB2D2ctS_FVsWBJsU/edit#gid=305614131 |title=Волонтерський проект на базі ресурсу «Груз 200» |accessdate=23 грудня 2016 |archive-date=24 лютого 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180224071717/https://docs.google.com/spreadsheets/d/1ALGJAoPfBemEUh_3qBrFm0e4woBB2D2ctS_FVsWBJsU/edit#gid=305614131 }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://na.mil.gov.ua/17287-hall-of-slain |title=7-8 тисяч бойовиків знищено лише під Донецьком — розслідування. ФОТО, ВІДЕО |accessdate=30 червня 2019 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20171126080542/http://na.mil.gov.ua/17287-hall-of-slain |archivedate=26 листопада 2017 |deadurl=yes }}</ref>
----
<small>'''Лише кадрові війська РФ:'''</small><br/><small>Дані України (березень 2016):</small><br/>1600 знищено<br/><small>Дані США (березень 2015):</small><br/>400—500 знищено<br/>
|втрати3      = <small>[[Цивільні втрати внаслідок російського вторгнення в Україну (2014 — дотепер)|Цивільні жертви]] (грудень 2021):</small><br/> 3 903+ загиблих<ref name="OCHA19_ukr"/><br/><small>серед них іноземне цивільне населення:</small><br/>300 загиблих<ref>298 осіб у MH17, 1 італійський журналіст та литовський консул</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.pravda.com.ua/news/2014/07/18/7032357/ |title=Malaysia Airlines оприлюднили дані по загиблих: 189 із 298 — нідерландці |accessdate=31 серпня 2016 |archive-date=11 вересня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160911054021/http://www.pravda.com.ua/news/2014/07/18/7032357/ }}</ref><ref name="Rocc_Mir_20140524">[http://www.pravda.com.ua/news/2014/05/25/7026423/ Під Слов'янськом убили італійського фотокора і росіянина, француза поранили&nbsp;// «Українська правда», 25 травня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140730133757/http://www.pravda.com.ua/news/2014/05/25/7026423/ |date=30 липня 2014 }}<br/>[https://archive.is/20140525111913/inforesist.org/informaciya-pro-zagibel-italijskogo-zhurnalista-i-jogo-perekladacha-pidtverdzhuyetsya/?lang=uk Інформація про загибель італійського журналіста і його перекладача підтверджується&nbsp;// InfoResist, 25 травня 2014]</ref><ref>{{Cite web |url=http://espreso.tv/news/2014/08/22/lytovskoho_pochesnoho_konsula_v_luhansku_vbyly_terorysty |title=Литовського почесного консула в Луганську вбили терористи |accessdate=27 серпня 2014 |archive-date=26 серпня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140826120116/http://espreso.tv/news/2014/08/22/lytovskoho_pochesnoho_konsula_v_luhansku_vbyly_terorysty }}</ref>
}}{{Російська збройна агресія проти України}}
{{Не плутати|Антитерористична операція на сході України|Антитерористичною операцією на сході України|комплексом організаційно-правових заходів, у рамках яких силові відомства України діяли в 2014—2018 роках}}{{Російсько-українська війна (з 2014)}}'''Війна на сході України,''' або '''війна на Донбасі''',&nbsp;— етап [[Російсько-українська війна (з 2014)|'''російсько-української війни''']], розпочатий російськими загонами, які вторглися у квітні 2014 року на територію української частини [[Донбас]]у після [[Російська інтервенція до Криму (2014)|захоплення Російською Федерацією Криму]], [[Проросійські виступи в Україні (2014)|серії проросійських виступів]] в Україні і проголошення «[[державний суверенітет|державних суверенітетів]]» [[Донецька народна республіка|ДНР]] і [[Луганська народна республіка|ЛНР]]. Конфлікт мав характер міжнародного<ref>{{Cite web|url=http://www.eurointegration.com.ua/experts/2016/11/17/7057564/|title=Кого покарає Міжнародний кримінальний суд? Міфи та реалії звіту щодо України|website=Європейська правда|accessdate=2017-01-22|archive-date=2017-02-02|archive-url=https://web.archive.org/web/20170202013433/http://www.eurointegration.com.ua/experts/2016/11/17/7057564/}}</ref>. За географічним масштабом був локальним і охоплював частини [[Донецька область|Донецької]] і [[Луганська область|Луганської]] областей України.

Попри численні [[Російські сили вторгнення на території України (з 2014)|факти участі Збройних сил РФ]] та [[Російська зброя на Донбасі|докази причетності Росії до війни]], офіційно Росія не визнавала факту свого вторгнення в Україну, тому з українського боку до 24 лютого 2022 року війна розглядалася як [[Неоголошена війна|неоголошена]].<ref>{{Cite web |url=http://ua.112.ua/suspilstvo/poroshenko-ninishnya-neogoloshena-viyna-mozhe-stati-velikoyu-vitchiznyanoyu-dlya-ukrayinciv-105941.html |title=Порошенко: Нинішня неоголошена війна може стати Вітчизняною для українців |accessdate=8 лютого 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150331070138/http://ua.112.ua/suspilstvo/poroshenko-ninishnya-neogoloshena-viyna-mozhe-stati-velikoyu-vitchiznyanoyu-dlya-ukrayinciv-105941.html |archivedate=31 березня 2015 |deadurl=yes }}</ref> Деякі українські політики називали війну на сході України «[[Гібридна війна|гібридною війною]]» Росії проти України.<ref name="парп">{{Cite web |url=http://www.segodnya.ua/politics/pnews/putin-vedet-gibridnuyu-voynu-v-ukraine-ekspert-516140.html |title=Путин ведет гибридную войну в Украине — эксперт |accessdate=28 липня 2014 |archive-date=20 липня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140720020142/http://www.segodnya.ua/politics/pnews/putin-vedet-gibridnuyu-voynu-v-ukraine-ekspert-516140.html }}</ref><ref name="папемп">{{Cite web |url=http://ipress.ua/ru/mainmedia/putyn_vedet_v_ukrayne_gybrydnuyu_voynu_61876.html |title=Путин ведет в Украине гибридную войну |accessdate=28 липня 2014 |archive-date=19 липня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140719152636/http://ipress.ua/ru/mainmedia/putyn_vedet_v_ukrayne_gybrydnuyu_voynu_61876.html }}</ref><ref name="войпн">{{Cite web |url=http://www.ukrrudprom.com/analytics/Gibridnaya_voyna.html |title=Гибридная война |accessdate=28 липня 2014 |archive-date=19 липня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140719195349/http://www.ukrrudprom.com/analytics/Gibridnaya_voyna.html }}</ref> Юридично на сході України до 24 лютого 2022 року тривали [[Антитерористична операція на сході України|антитерористична операція]]<ref>{{Cite web|url=http://tyzhden.ua/News/153983|title=У Генштабі пояснили, чому досі не визнали війною збройний конфлікт на сході України - Новини - Український тиждень, Тиждень.ua|website=tyzhden.ua|accessdate=2017-01-22|archive-date=2017-01-29|archive-url=https://web.archive.org/web/20170129090230/http://tyzhden.ua/News/153983}}</ref> (2014—2018) та [[Операція об'єднаних сил|операція Об'єднаних Сил]]. Російська влада неодноразово заявляла про своє несприйняття Антитерористичної операції й вимагала її припинення та початку переговорів з бойовиками.<ref>[http://ukr.segodnya.ua/politics/pnews/mid-rossii-trebuet-prekratit-ato-v-donbasse-524463.html МЗС Росії вимагає припинити АТО в Донбасі] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140603190729/http://ukr.segodnya.ua/politics/pnews/mid-rossii-trebuet-prekratit-ato-v-donbasse-524463.html |date=3 червня 2014 }} ''сегодня.ua'', 29.05.2014</ref>

Бойові дії війни на Донбасі почалися із захоплення [[12 квітня]] 2014 року російськими загонами, керованими офіцерами спецслужб РФ, українських міст&nbsp;— [[Слов'янськ]]а, [[Краматорськ]]а і [[Дружківка|Дружківки]], де захопленою у відділках МВС зброєю російські диверсанти озброїли місцевих [[Колабораціонізм|колаборантів]] і прийняли до своїх лав. В умовах неспротиву місцевих силових структур України, а іноді й відкритої співпраці,<ref>{{Cite news|url=http://pauluskp.com/news/d336f5614|title=Видео публикуется впервые - милиция и боевики в Донецке|accessdate=2017-05-29|archive-date=2017-05-31|archive-url=https://web.archive.org/web/20170531123553/http://pauluskp.com/news/d336f5614}}</ref> невеликі штурмові загони російських диверсантів у наступні дні взяли під контроль [[Горлівка|Горлівку]] й інші міста Донеччини та Луганщини. [[13 квітня]] 2014 року, у відповідь на вторгнення диверсійних загонів, в.о. президента України [[Турчинов Олександр Валентинович|Олександр Турчинов]] оголосив про початок [[Антитерористична операція на сході України|Антитерористичної операції]]. Перекинуті у район Слов'янська та Краматорська спецпідрозділи СБУ і Збройних сил України прийняли перший бій зранку 13 квітня у Семенівці, передмісті Слов'янська, потрапивши у засідку проросійських бойовиків, у якій загинув капітан [[Альфа (спецпідрозділ СБУ)|СБУ «Альфа»]].

Після серії невдалих великих боїв на початку травня 2014 року під Слов'янськом, де українські сили втратили 2 бойові гелікоптери Мі-24 від вогню російських [[Переносний зенітно-ракетний комплекс|ПЗРК]], а також кількох засідок, керівництво АТО ухвалило рішення поступово оточувати Слов'янськ, відрізаючи гарнізон проросійських бойовиків від постачання зброї з Росії. 11 травня 2014 року проросійські сили провели [[Референдуми на Донеччині та Луганщині 2014|референдуми на території деяких районів Донецької та Луганської областей]], на які винесли питання про підтримку державної самостійності проголошених у квітні суверенних [[Донецька народна республіка|ДНР]] та [[Луганська народна республіка|ЛНР]]. За підрахунками організаторів референдумів, питання було підтримане виборцями, а на думку незалежних свідків, референдуми мали всі ознаки фіктивності.

1 червня 2014 року проросійські бойовики почали кількаденний [[Облога Луганської прикордонної бази|штурм прикордонної застави у Луганську]], який закінчився 4 червня виходом українського гарнізону з прикордонної застави. 2 червня 2014 року біля штабу проросійських бойовиків, що розміщувався в Луганській ОДА, [[Авіаудар по будівлі Луганської ОДА|сталася серія вибухів]], від яких загинули і мирні жителі. 12 червня почалося постачання важкої бронетехніки з РФ: до Сніжного прибула колона танків, а через Луганськ пройшла колона [[БМ-21 «Град»|систем залпового вогню «Град»]], які наступного дня вперше застосували у війні на Донбасі&nbsp;— 13 червня російські бойовики обстріляли український блокпост під [[Добропілля]]м.

20 червня 2014 року новообраний Президент України [[Порошенко Петро Олексійович|Петро Порошенко]] оголосив про початок десятиденного одностороннього припинення вогню, пообіцявши амністію і звільнення від кримінального переслідування всім, хто складе зброю, створення спільних підрозділів МВС для забезпечення громадського порядку, децентралізацію, узгодження голів обласних адміністрацій із представниками Донбасу, дострокові місцеві та парламентські вибори. Проросійські бойовики на запропоновані умови не пристали і припинення вогню не підтримали.

Після закінчення 10 днів одностороннього припинення вогню українські сили завершили оточення Слов'янська, змусивши угруповання російських бойовиків [[5 липня]] відступити до Донецька. Штаб АТО почав масштабну операцію зі встановлення [[Бої на українсько-російському кордоні (2014)|контролю над російсько-українським кордоном]], створюючи силами кількох бригад 15-кілометрову зону вздовж кордону, контрольовану Збройними силами України і батальйонами територіальної оборони. Водночас українські сили почали операцію з [[Бої за Луганський аеропорт|деблокування ЛАП]] й оточення Луганська.

[[11 липня]] 2014 року на фоні загрози повного блокування кордону українськими силами [[Збройні сили Російської Федерації|російські регулярні війська]] почали брати участь у війні, завдавши зі своєї території нищівного [[Атака біля Зеленопілля|ракетного удару українським формуванням під Зеленопіллям]]&nbsp;— селом за кілька кілометрів від російсько-українського кордону. Відтоді вся лінія українських формувань біля кордону&nbsp;— від Луганської області до узбережжя Азовського моря&nbsp;— впродовж липня-серпня 2014 року перебувала під [[Обстріли території України російською армією|систематичними артилерійськими обстрілами з території РФ]], на які українські формування не відповідали. Обстріли спричинили перерізання ліній постачання українського угрупування, що перебувало в районі [[Ізварине|Ізвариного]], через що значні українські сили перебували в оточенні впродовж тижнів. Операцію з їхнього деблокування було проведено 6-7 серпня, після чого виснажені підрозділи вивели із зони бойових дій, таким чином остаточно втративши контроль над 140&nbsp;км державного кордону.

Станом на серпень 2017 року відбувалися постійні локальні бої, які дещо стихли перед початком навчального року.<ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2017/08/30/7153593/ У зоні АТО ще є кілька точок напруги, але «динаміка позитивна»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170831083620/http://www.pravda.com.ua/news/2017/08/30/7153593/ |date=31 серпня 2017 }}, УП, 30 серпня 2017</ref> Мало не щодня в ЗМІ (українських і закордонних) були повідомлення про обстріли, поранених і вбитих. Так, станом на 30 серпня 2017 року за день був 21 обстріл зі сторони ОРДЛО<ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2017/08/30/7153521/ Штаб АТО: 21 обстріл, втрат серед ЗСУ немає] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170831084146/http://www.pravda.com.ua/news/2017/08/30/7153521/ |date=31 серпня 2017 }}, УП, 30 серпня 2017</ref>.

Станом на серпень 2019 року бойові дії тривали. Зокрема, 7 серпня 2019 року було вбито 4 українські військовики біля Павлополя.<ref name="уп72019">[https://www.pravda.com.ua/news/2019/08/7/7222992/ З'явилися імена загиблих під Павлополем: хлопцям було від 20 до 31 року] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190808133825/https://www.pravda.com.ua/news/2019/08/7/7222992/ |date=8 серпня 2019 }}, УП, 7 серпня 2019</ref>

== Передумови ==
{{external media | align = right | width = 350px
| video1 = [https://www.youtube.com/watch?v=jLpMRBNWc5s&list=PLPnX89fQLdskhagW4J7KY6WXzIYn7hlgA&index=1 Цикл «Восток»]&nbsp;// Громадське ТБ, 29 червня 2014.
}}

=== Проросійські виступи ===
{{main|Проросійські виступи в Україні 2014}}

Протягом березня-травня 2014 року в багатьох містах східних, центральних і південних регіонів України відбулася серія мітингів і акцій, що отримала назву «Російська весна» ({{lang-ru|«Русская весна»}}).<ref>{{Cite web |url=http://ipress.ua/ljlive/chomu_rosiyska_vesna_v_ukraini_peretvorylasya_na_rosiysku_slotu_53070.html |title=Чому російська весна в Україні перетворилася на російську сльоту |accessdate=9 лютого 2017 |archive-date=11 лютого 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170211155324/http://ipress.ua/ljlive/chomu_rosiyska_vesna_v_ukraini_peretvorylasya_na_rosiysku_slotu_53070.html }}</ref> Причиною виступів стали події [[Євромайдан]]у та процес [[Російська інтервенція до Криму (2014)|встановлення Росією контролю над Кримом]]&nbsp;— акції відбувалися під російськими прапорами і з проросійськими гаслами, висували широкий спектр вимог&nbsp;— від переходу до [[Федеративна Україна|федеративного устрою України]] до закликів розділення території України і повторення «Кримського сценарію» з входженням до складу Росії. У виступах брали участь як місцеві жителі, так і привезені з Росії активісти. Найбільші мітинги відбулися в Донецьку, Луганську, [[Харків|Харкові]], [[Одеса|Одесі]], [[Дніпро (місто)|Дніпропетровську]], [[Запоріжжя|Запоріжжі]]. Акції часто переростали у сутички з проукраїнськими мітингами, що відбувалися в містах у той же час під українськими прапорами і з проєвропейськими гаслами та на підтримку територіальної цілісності України.<ref>{{Cite web |url=https://www.unian.ua/politics/896286-u-donetsku-na-antivoennomu-mitingu-stalasya-biyka-zaginuli-dvi-lyudini-postrajdalo-bilya-50-ti-vsi-podrobitsi.html |title=У Донецьку на антивоєнному мітингу сталася бійка, загинули дві людини, постраждало біля 50-ти |accessdate=9 лютого 2017 |archive-date=11 лютого 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170211155403/https://www.unian.ua/politics/896286-u-donetsku-na-antivoennomu-mitingu-stalasya-biyka-zaginuli-dvi-lyudini-postrajdalo-bilya-50-ti-vsi-podrobitsi.html }}</ref> Зокрема, 13 березня сталася перша смерть у подіях на сході&nbsp;— на проукраїнському мітингу в Донецьку вбили його учасника [[Чернявський Дмитро Олександрович|Дмитра Чернявського]], місцевого активіста з [[Донецька область|Донеччини]].

11 березня в.о. міністр оборони Ігор Тенюх заявив, що Збройні сили Російської Федерації розгорнули групу військових чисельністю 220 тис. [[Російська інтервенція до Криму (2014)|в Криму]] та для навчань біля східних кордонів України. Водночас із 41 тис. особового складу [[Сухопутні війська Збройних сил України|Сухопутних військ України]] боєздатними є лише 6 тис.<ref>{{Cite news|url=https://ukr.lb.ua/news/2014/03/11/258880_tenyuh_rossiya_podtyanula_granitsam.html|title=Тенюх: Росія підтягнула до кордонів України 220 тис. солдатів|work=LB.ua|accessdate=2017-12-01|archive-date=2017-12-01|archive-url=https://web.archive.org/web/20171201081444/https://ukr.lb.ua/news/2014/03/11/258880_tenyuh_rossiya_podtyanula_granitsam.html}}</ref>
* у лютому 2016 року оприлюднено стенограму із засідання РНБО від 28 лютого 2014 року. У доповіді Тенюха зазначалося, що Україна могла зібрати всього 5 тис. боєздатних військових, при цьому на Київському, Харківському і Донецькому напрямках Росія вже сконцентрувала 38 тис. осіб, 761 одиницю танків, 2 200 броньованих машин, 720 артилерійських систем залпового вогню, до 40 ударних вертольотів і 90 вертольотів бойового забезпечення, 90 літаків штурмової авіації. В акваторії Чорного моря на бойове чергування вийшло 80 військових кораблів РФ.<ref>{{Cite web|url=https://www.pravda.com.ua/news/2016/02/22/7099906/|title=Стенограма РНБО: Україна могла зібрати для захисту лише 5 тисяч солдатів|website=[[Українська правда]]|accessdate=2017-12-01|archive-date=2017-12-01|archive-url=https://web.archive.org/web/20171201081628/https://www.pravda.com.ua/news/2016/02/22/7099906/}}</ref>
[[16 березня]], у день [[Референдум про статус Криму 2014|проведення Росією референдуму в Криму]], в мережі з'явилося повідомлення від проросійських бойовиків про готовність почати війну у разі «погроз на адресу Південного сходу» і ультиматум про виведення українських військових формувань і техніки з «їхньої території». Через кілька днів російські ЗМІ опублікували інтерв'ю бойовиків, які назвалися «координаційним штабом Луганської області». У ньому бойовики заявили про готовність виставити 20 тис. озброєних чоловіків і наполягали на отриманні «федеративного статусу» області та проведенні референдуму, де вирішуватиметься питання входження Луганської області до складу РФ чи можливість залишитися частиною України.<ref>{{Cite news|url=http://www.kp.ru/daily/26207.7/3094548/|title=Луганские партизаны: 20 тысяч штыков мы вам гарантируем|last=|first=Александр КОЦ, Дмитрий СТЕШИН|date=2014-03-22|work=KP.RU&nbsp;— сайт «Комсомольской правды»|accessdate=2017-01-07|archive-date=2017-01-08|archive-url=https://web.archive.org/web/20170108093815/http://www.kp.ru/daily/26207.7/3094548/}}</ref>

18 березня 2014 року з метою зниження соціального напруження прем'єр-міністр [[Яценюк Арсеній Петрович|Арсеній Яценюк]] оприлюднив звернення до мешканців південних і східних регіонів України, в якому запевнив про незмінність статусу [[Закон України «Про засади державної мовної політики»|російської мови як регіональної]], а також повідомив про намір суттєво децентралізувати владу, передавши на обласний і районний рівень широкі фінансові повноваження, а також право вирішувати питання освіти, культури, історії та героїв. Щодо зовнішньої політики, повідомив про намір відновити добрі стосунки з РФ, підкреслив односторонній характер економічних преференцій зі сторони ЄС у рамках угоди, а також про відсутність намірів вступу України до [[НАТО]].<ref>{{Cite web|url=http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=247111691&cat_id=244274130|title=Урядовий портал :: Звернення Прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка до мешканців південних і східних регіонів|website=www.kmu.gov.ua|accessdate=2017-01-07|archive-date=2017-01-08|archive-url=https://web.archive.org/web/20170108095111/http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=247111691&cat_id=244274130}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://www.pravda.com.ua/news/2014/03/18/7019372/|title=Яценюк обіцяє Південному Сходу мовну свободу і більше самоврядування|website=[[Українська правда]]|accessdate=2017-01-07|archive-date=2017-01-08|archive-url=https://web.archive.org/web/20170108190709/http://www.pravda.com.ua/news/2014/03/18/7019372/}}</ref>

На початку квітня 2014 року проросійські сили суттєво загострили ситуацію: 6 квітня вони захопили будівлю СБУ в Луганську, а [[7 квітня]] відбулося «проголошення державного суверенітету» ДНР у Донецьку і [[Харківська народна республіка|ХНР]]&nbsp;— у Харкові. Після цього керівництво [[Міністерство внутрішніх справ України|МВС]] залучило спецпризначенців [[Ягуар (спецпідрозділ)|вінницького «Ягуару»]] і зранку 8 квітня звільнило захоплений будинок ОДА у Харкові<ref>{{Cite web |url=https://112.ua/mnenie/kak-yaguar-ostanovil-sozdanie-hnr-v-harkove-308587.html |title=Как «Ягуар» остановил создание «ХНР» в Харькове |accessdate=23 грудня 2016 |archive-date=24 грудня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20161224033224/https://112.ua/mnenie/kak-yaguar-ostanovil-sozdanie-hnr-v-harkove-308587.html }}</ref>. Проросійські акції не поновлювалися у Запоріжжі після «яєчної неділі» 13 квітня, коли учасників проросійського мітингу закидали яйцями місцеві активісти<ref>{{Cite web |url=http://24tv.ua/yayechna_nedilya_u_zaporizhzhya_yak_u_misti_rozganyali_lyubiteliv_leninaa_n660518 |title=Яєчна неділя у Запоріжжя: як у місті розганяли любителів Леніна |accessdate=9 жовтня 2016 |archive-date=5 квітня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160405125649/http://24tv.ua/yayechna_nedilya_u_zaporizhzhya_yak_u_misti_rozganyali_lyubiteliv_leninaa_n660518 }}</ref>. Мітинги і акції продовжувалися в Одесі до початку травня, однак припинилися після трагічних подій 2 травня, коли загинуло 49 осіб з української та проросійської сторін.

{{main|Протистояння в Одесі 2 травня 2014}}

[[Файл:Donetsk and Luhansk People's Republics uk.jpg|міні|праворуч|Взяття під контроль державних установ проросійськими силами навесні 2014 року]]

=== Проголошення «народних республік» ===
Протягом 7&nbsp;— 27 квітня, подібно «[[Кримська криза|Кримському сценарію]]», було проголошено ряд «народних республік».

7 квітня учасниками зборів у Донецькій ОДА, що назвалися «народною радою», було проголошено «[[Донецька народна республіка|Донецьку народну республіку]]».<ref>{{cite web |url=http://www.pravda.com.ua/news/2014/04/7/7021602/ |title=Донецькі сепаратисти погрожують, що попросять Путіна ввести війська |date=7 квітня 2014 |publisher=Українська правда |accessdate=4 травня 2014 |archive-date=30 листопада 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20141130144650/http://www.pravda.com.ua/news/2014/04/7/7021602/ }}</ref> Учасники зборів зачитали тексти «декларації про суверенітет», «акту про державну самостійність», після чого звернулися до Путіна із закликом «ввести миротворчі війська», і призначили на 11 травня референдум з приводу входження до складу РФ.<ref>{{Cite news|url=http://tass.ru/mezhdunarodnaya-panorama/1102559|title=Депутаты Донецкого областного совета объявили о независимости Донецкой народной республики|language=ru|work=ТАСС|accessdate=2017-10-16|archive-date=2017-10-31|archive-url=https://web.archive.org/web/20171031131626/http://tass.ru/mezhdunarodnaya-panorama/1102559}}</ref><ref>{{Cite news|url=http://tass.ru/mezhdunarodnaya-panorama/1102559|title=Депутаты Донецкого областного совета объявили о независимости Донецко…|date=2017-10-16|work=archive.fo|accessdate=2017-10-16|archive-date=2021-05-05|archive-url=https://web.archive.org/web/20210505010532/http://archive.fo/DZom1}}</ref><ref>{{Cite news|url=http://www.mk.ru/politics/article/2014/04/07/1010161-russkaya-vesna-v-dokumentah-kakie-aktyi-prinyala-donetskaya-narodnaya-respublika.html|title=«Русская весна» в документах. Какие акты приняла Донецкая народная республика|language=ru-RU|accessdate=2017-10-16|archive-date=2017-09-04|archive-url=https://web.archive.org/web/20170904200131/http://www.mk.ru/politics/article/2014/04/07/1010161-russkaya-vesna-v-dokumentah-kakie-aktyi-prinyala-donetskaya-narodnaya-respublika.html}}</ref><ref>{{Cite news|url=http://www.mk.ru/politics/article/2014/04/07/1010161-russkaya-vesna-v-dokumentah-kakie-aktyi-prinyala-donetskaya-narodnaya-respublika.html|title=«Русская весна» в документах. Какие акты приняла Донецкая народная ре…|date=2014-04-07|work=archive.fo|accessdate=2017-10-16|archive-date=2014-04-07|archive-url=https://archive.today/20140407170903/http://www.mk.ru/politics/article/2014/04/07/1010161-russkaya-vesna-v-dokumentah-kakie-aktyi-prinyala-donetskaya-narodnaya-respublika.html}}</ref><ref>{{Cite news|url=http://tass.ru/mezhdunarodnaya-panorama/1102779|title=Донецкая народная республика просит Путина ввести миротворческий контингент|language=ru|work=ТАСС|accessdate=2017-10-16|archive-date=2017-10-16|archive-url=https://web.archive.org/web/20171016175455/http://tass.ru/mezhdunarodnaya-panorama/1102779}}</ref>

Депутати Донецької облради на засідання не з'явилися. Події 7 квітня у Донецьку так описує журналіст Денис Казанський:<ref>{{Cite web|url=https://112.ua/mnenie/god-nazad-v-donecke-provozglasili-dnr-kak-eto-bylo-216802.html|title=Год назад в Донецке провозгласили ДНР: Как это было|website=112.ua|language=ru-RU|accessdate=2017-10-16|archive-date=2017-10-17|archive-url=https://web.archive.org/web/20171017042011/https://112.ua/mnenie/god-nazad-v-donecke-provozglasili-dnr-kak-eto-bylo-216802.html}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://vlada.io/odin-god-dnr/|title=Как это было. Год назад в Донецке провозгласили ДНР {{!}} Четвертая власть|date=2015-12-25|accessdate=2017-10-16|archive-date=2015-12-25|archive-url=https://web.archive.org/web/20151225151655/http://vlada.io/odin-god-dnr/}}</ref>
{{Цитата курсив|В этот же день толпа, ночевавшая в Донецкой ОГА, провозгласила «Донецкую республику». Произошло это в захваченном зале заседаний, куда люди вошли прямо с улицы. Кто первый успел занять кресла областных депутатов, тот в итоге и голосовал за «суверенитет». [...] Так появился «парламент ДНР».|Денис Казанський}}

«Харківську народну республіку» також було проголошено 7 квітня,<ref>{{Cite news|url=http://gazeta.ua/articles/politics/_separatisti-stvorili-harkivsku-narodnu-respubliku/551397?mobile=false|title=Сепаратисти "створили" "Харківську народну республіку"|work=Gazeta.ua|accessdate=2016-12-23|archive-date=2016-12-24|archive-url=https://web.archive.org/web/20161224163931/http://gazeta.ua/articles/politics/_separatisti-stvorili-harkivsku-narodnu-respubliku/551397?mobile=false}}</ref><ref>{{Cite news|url=http://tsn.ua/politika/separatisti-ogolosili-pro-stvorennya-harkivskoyi-narodnoyi-respubliki-344036.html|title=Сепаратисти оголосили про створення "Харківської народної республіки"|work=ТСН.ua|accessdate=2016-12-23|archive-date=2016-12-24|archive-url=https://web.archive.org/web/20161224094957/http://tsn.ua/politika/separatisti-ogolosili-pro-stvorennya-harkivskoyi-narodnoyi-respubliki-344036.html}}</ref> а спроба проголосити Одеську відбулася 22 квітня.<ref>{{Cite news|url=http://www.unian.ua/politics/910152-v-odesi-pravoslavni-separatisti-stvorili-narodnu-respubliku-novorosiyu.html|title=В Одесі православні сепаратисти створили "народну республіку Новоросію"|accessdate=2016-12-23|archive-date=2016-12-24|archive-url=https://web.archive.org/web/20161224031437/http://www.unian.ua/politics/910152-v-odesi-pravoslavni-separatisti-stvorili-narodnu-respubliku-novorosiyu.html}}</ref> 27 квітня було проголошено «[[Луганська народна республіка|Луганську народну республіку]]».<ref>{{Cite web |url=http://ipress.ua/news/separatysty_progolosyly_lugansku_narodnu_respubliku__video_61769.html |title=Сепаратисти проголосили «Луганську народну республіку», — відео |accessdate=30 листопада 2014 |archive-date=1 грудня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20141201195655/http://ipress.ua/news/separatysty_progolosyly_lugansku_narodnu_respubliku__video_61769.html }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://dt.ua/UKRAINE/u-lugansku-separatisti-ogolosili-pro-stvorennya-luganskoyi-narodnoyi-respubliki-142354_.html |title=У Луганську сепаратисти оголосили про створення «Луганської народної республіки» |accessdate=30 листопада 2014 |archive-date=1 грудня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20141201182206/http://dt.ua/UKRAINE/u-lugansku-separatisti-ogolosili-pro-stvorennya-luganskoyi-narodnoyi-respubliki-142354_.html }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.radiosvoboda.org/media/video/25364473.html |title=У Луганську проголосили «Луганську народну республіку» |accessdate=30 листопада 2014 |archive-date=2 грудня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20141202025243/http://www.radiosvoboda.org/media/video/25364473.html }}</ref>
* 15 травня 2014 року [[Генеральна прокуратура України|Генеральною прокуратурою України]] дані бандформування було кваліфіковано як терористичні організації, які насильницько-збройним шляхом здійснюють [[терор]] на сході України.<ref name="hp160514">{{cite web |url=http://www.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications&_c=view&_t=rec&id=138582 |title=Самопроголошені республіки у Донецькій та Луганській областях кваліфіковано як терористичні організації |date=16 травня 2014 |publisher=ГПУ |accessdate=19 травня 2014 |archive-date=14 липня 2015 |archive-url=https://archive.is/20150714042248/http://www.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications&_c=view&_t=rec&id=138582 }}</ref>
* У лютому 2015 року було оприлюднено план, що був створений ще взимку 2014 року до втечі Януковича з Києва, в якому детально викладений сценарій відділення Криму Росією та ідея створення «народних республік», автором якого вважають російського олігарха [[Малофєєв Костянтин Валерійович|Костянтина Малофєєва]].<ref>{{Cite news|url=https://www.novayagazeta.ru/articles/2015/02/24/63168-171-predstavlyaetsya-pravilnym-initsiirovat-prisoedinenie-vostochnyh-oblastey-ukrainy-k-rossii-187|title=«Представляется правильным инициировать присоединение восточных областей Украины к России»|language=ru-RU|work=Новая газета - Novayagazeta.ru|accessdate=2017-10-16|archive-date=2017-10-19|archive-url=https://web.archive.org/web/20171019025607/https://www.novayagazeta.ru/articles/2015/02/24/63168-171-predstavlyaetsya-pravilnym-initsiirovat-prisoedinenie-vostochnyh-oblastey-ukrainy-k-rossii-187}}</ref><ref>{{Cite news|url=https://censor.net/ua/news/326078/novaya_gazeta_opublikovala_plan_rossii_po_zahvatu_ukrainy|title="Новая газета" опубликовала план России по захвату Украины|last=Цензор.НЕТ|language=ru-RU|work=Цензор.НЕТ|accessdate=2017-10-16}}</ref>
* Через 2 роки один з функціонерів ДНР Денис Пушилін прокоментував події 2014 року:<ref>{{Cite web|url=https://www.ostro.org/general/politics/news/499075/|title="Референдум" в "ДНР". Как это было|website=ОстроВ|language=ru-RU|accessdate=2017-10-16|archive-date=2017-10-17|archive-url=https://web.archive.org/web/20171017041904/https://www.ostro.org/general/politics/news/499075/}}</ref>
{{Цитата курсив|Мы конечно же хотели и где-то себе рисовали, что будет такой же самый крымский сценарий. Но это был обман. Может быть самообман…|Денис Пушилін, 2016}}

Подібний спосіб ведення війни був охарактеризований НАТО та українськими військовиками як «гібридна війна».{{перехід|#Оцінки|1}}

=== Концепт Новоросії ===
{{External media||align=праворуч||video1=[https://www.youtube.com/watch?v=YXr-oLbT8Qc Путін про Новоросію. 17 квітня 2014]}}

{{main|Новоросія (конфедерація)}}

17 квітня 2014 року [[Президент Російської Федерації|Президент РФ]] [[Путін Володимир Володимирович|Володимир Путін]], відповідаючи на запитання журналіста на щорічній пресконференції, зробив заяву, що «південний схід України&nbsp;— це [[Новоросія]]», а «Харків, Донецьк, Луганськ, [[Херсон]], [[Миколаїв]] та Одеса були передані до складу України [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|радянським урядом]]».<ref>{{Cite web |url=http://www.bbc.com/ukrainian/ukraine_in_russian/2014/11/141110_ru_s_putin_on_history_ukraine |title=Пять громких заявлений Путина об истории Украины |accessdate=24 грудня 2016 |archive-date=24 грудня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20161224095943/http://www.bbc.com/ukrainian/ukraine_in_russian/2014/11/141110_ru_s_putin_on_history_ukraine }}</ref>

Надалі ватажки проросійських формувань на Донбасі, російські медіаресурси та агітаційні матеріали систематично апелювали до карт з варіаціями поділу України і створеною на її територіях Новоросією.<ref>{{Cite web |url=http://www.pravda.com.ua/articles/2014/08/15/7034916/ |title=Що таке «Новоросія» і як з нею бути |accessdate=15 квітня 2017 |archive-date=2 травня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170502065552/http://www.pravda.com.ua/articles/2014/08/15/7034916/ }}</ref>

== Перебіг подій ==
{{seealso|Хронологія війни на сході України}}
[[Файл:2014-04-14 Sloviansk city council - 2.jpg|міні|праворуч|Озброєні [[АК-74]] та [[РПГ-26]] чоловіки біля міської ради [[Слов'янськ]]а, 14 квітня 2014]]

==== Захоплення росіянами Слов'янська та Краматорська ====
Близько 9 ранку 12 квітня 2014 року до будівлі Слов'янського міського управління [[Міністерство внутрішніх справ України|МВС України]] під'їхали 2 автобуси, що доправили близько 20 добре озброєних і екіпірованих невідомих чоловіків, які захопили установу. Під час штурму бойовики використали димові шашки та сльозогінний газ, стріляли у повітря<ref>{{cite web |url=http://www.5.ua/component/k2/item/379875-prokuratura-terorysty-u-slov-iansku-zakhopyly-zaruchnykiv |title=Терористи у Слов’янську роздають зброю та облаштовують блокпости |date=12 квітня 2014 |publisher=5 канал |accessdate=5 травня 2014 |archive-date=29 листопада 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211129181517/https://www.5.ua/86/prokuratura-terorysty-u-slov-iansku-zakhopyly-zaruchnykiv-55172.html }}</ref><ref>{{Cite news|url=https://inforesist.org/video-razbor-zaxvata-gorotdela-milicii-v-slavyanske-pervoj-poshla-razvedgruppa-rf/|title=ВИДЕО. Разбор захвата горотдела милиции в Славянске. Первой пошла разведгруппа РФ|last=InfoResist.org|language=ru-RU|work=InfoResist|accessdate=2017-11-14|archive-date=2014-06-17|archive-url=https://web.archive.org/web/20140617162340/http://inforesist.org/video-razbor-zaxvata-gorotdela-milicii-v-slavyanske-pervoj-poshla-razvedgruppa-rf/}}</ref>. Метою захоплення міліцейського відділку було заволодіння вогнепальною зброєю.<ref name="Newsru">{{cite web |url=http://www.newsru.ua/ukraine/12apr2014/sloviansk.html |title=Сепаратисти у Слов'янську взяли міліцію у заручники. Будують барикади |date=12 квітня 2014 |publisher=Newsru.ua |accessdate=5 травня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140505021619/http://www.newsru.ua/ukraine/12apr2014/sloviansk.html |archivedate=5 травня 2014 |deadurl=yes }}</ref> Увечері того ж дня загін бойовиків захопив відділок МВС у сусідньому місті&nbsp;— [[Краматорськ]]у.

Уже вдень 12 квітня репортер Василь Максимов упізнав у одному з членів штурмової групи в Слов'янську учасника [[Російська інтервенція до Криму (2014)|російської інтервенції до Криму]]&nbsp;— тоді він зі зброєю в руках забороняв репортерам зйомку. Були опубліковані його фото для порівняння в Криму та у Слов'янську.<ref>{{Cite web|url=http://www.belaruspartisan.org/politic/263933/|title=Опознаны "зеленые человечки" на востоке Украины|website=Белорусский партизан|language=en|accessdate=2017-11-14|archiveurl=https://web.archive.org/web/20171114093458/http://www.belaruspartisan.org/politic/263933/|archivedate=2017-11-14|deadurl=yes}}</ref><ref>{{Cite news|url=https://inforesist.org/v-slavyanske-rabotaet-russkij-desant/|title=В Славянске работает русский десант|last=InfoResist.org|language=ru-RU|work=InfoResist|accessdate=2017-11-14|archive-date=2018-12-29|archive-url=https://web.archive.org/web/20181229150244/https://inforesist.org/v-slavyanske-rabotaet-russkij-desant/}}</ref>

Станом на ранок 13 квітня диверсанти контролювали усі виїзди зі Слов'янська.<ref>{{cite web |url=http://www.rbc.ua/ukr/news/accidents/v-slavyanske-perekryty-vse-vezdy-v-gorod-13042014132200 |title=У Слов'янську перекриті всі в'їзди в місто |date=13 квітня 2014 |publisher=РБК Україна |accessdate=5 травня 2014 |archive-date=5 травня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140505021522/http://www.rbc.ua/ukr/news/accidents/v-slavyanske-perekryty-vse-vezdy-v-gorod-13042014132200 }}</ref>

=== Початок антитерористичної операції ===
{{Докладніше|Антитерористична операція на сході України}}
13 квітня 2014&nbsp;р. в.о. президента України [[Турчинов Олександр Валентинович|Олександр Турчинов]] заявив, що для того, щоб зупинити розгул тероризму, організованого російськими спецслужбами у східних регіонах України, [[Рада національної безпеки та оборони України|Рада нацбезпеки та оборони]] розпочинає широкомасштабну антитерористичну операцію із залученням Збройних Сил України<ref name="Турчинов">[http://www.pravda.com.ua/news/2014/04/13/7022274/ РНБО розпочинає масштабну АТО із залученням Збройних Сил&nbsp;— Турчинов] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20171017043038/http://www.pravda.com.ua/news/2014/04/13/7022274/ |date=17 жовтня 2017 }} Українська правда, 13 квітня 2014&nbsp;р.</ref>.
[[Файл:2014-04-15. Протесты в Донецке 001.jpg|міні|ліворуч|Барикади навколо [[Донецька обласна державна адміністрація|Донецької обласної державної адміністрації]] та банери з антиукраїнськими та антизахідними гаслами, 15 квітня 2014]]
{{Цитата курсив|Ми робили все, аби уникнути людських жертв. Але ми готові дати відсіч всім спробам вторгнення, дестабілізації та терористичним діям зі зброєю в руках. РНБО прийняла рішення розпочати широкомасштабну [[антитерористична операція|антитерористичну операцію]] із залученням Збройних Сил України. Ми не дамо Росії повторити [[Російська інтервенція до Криму (2014)|кримський сценарій]] у східному регіоні України.|Олександр Турчинов, 13 квітня 2014}}

В.о. президента України [[Турчинов Олександр Валентинович|Олександр Турчинов]] звернувся до терористів з вимогою скласти зброю до 9.00 ранку 14 квітня із гарантією незастосування проти них покарання.<ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2014/04/13/7022273/ Турчинов оголосив терористам ультиматум: скласти зброю до ранку] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140416020909/http://www.pravda.com.ua/news/2014/04/13/7022273/ |date=16 квітня 2014 }} ''Українська правда''. 13.04.2014.</ref>

==== Спроба штурму військової частини Маріуполя ====
16 квітня 2014 року о 20.30 годині проросійськими бойовиками, озброєними автоматичною зброєю, гранатами та пакетами із запалювальною сумішшю було здійснено напад на військову частину у місті [[Маріуполь]] [[Донецька область|Донецької області]].<ref name="Маріуполь">[http://www.unian.ua/politics/908703-separatisti-atakuvali-viyskovu-chastinu-v-mariupoli-e-zagibli-onovlyuetsya.html Сепаратисти атакували військову частину в Маріуполі. Є загиблі (оновлюється)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150911020221/http://www.unian.ua/politics/908703-separatisti-atakuvali-viyskovu-chastinu-v-mariupoli-e-zagibli-onovlyuetsya.html |date=11 вересня 2015 }} УНІАН, 16 квітня 2014&nbsp;р.</ref> Силами [[СБУ]] та міського управління [[Міністерство внутрішніх справ України|МВС України]] штурм бойовиків був відбитий. В результаті протистояння загинули 3 та поранено 15 осіб, спалено автомобіль та дві будівлі.<ref name="Маріуполь" />

==== Бої під Слов'янськом ====
{{main|Облога Слов'янська|Битва за Краматорськ}}
[[Файл:Мачта на Карачун-горе.JPG|міні|ліворуч|Вежа телерадіоцентру на Карачун-горі поблизу міста Слов'янська Донецької області]]
17 квітня 2014 року поблизу міста [[Слов'янськ]] [[Донецька область|Донецької області]] силами розвідувально-диверсійних груп [[Головне розвідувальне управління Генерального Штабу Російської Федерації|Головного розвідувального управління Генерального штабу Збройних сил Російської Федерації]] було захоплено телерадіопередавальний центр на [[Карачун (гора)|горі Карачун]], після чого здійснено її вимкнення від українських телерадіоканалів та налагоджено трансляцію першого [[Мультиплекс (ТБ)|мультиплексу]] цифрового телебачення [[Росія|Російської Федерації]]. 3 травня [[Високомобільні десантні війська (Україна)|десантними військами]] Збройних сил України було відновлено контроль над телевежею на Карачуні та організовано посилене патрулювання стратегічного об'єкта. Через стратегічну важливість гори, її панівну висоту над містом та розташування на ній телерадіовежі, проросійськими бойовиками протягом травня—червня 2014 року неодноразово здійснювалися спроби штурму гори та регулярний її обстріл.

5 травня озброєними проросійськими бойовиками була здійснена спроба прориву з оточеного українськими силовиками міста [[Слов'янськ]]. В ході спецоперації угруповання терористів було ліквідоване, залишки злочинців повернулися у місто. В результаті протистояння загинули 4 бійці [[Служба безпеки України|Служби безпеки]] та [[Міністерство внутрішніх справ|МВС України]], одна людина отримала тяжкі поранення.<ref name="UP_6md_20140505">{{Cite web |url=http://www.pravda.com.ua/news/2014/05/5/7024431/ |title=Під Слов'янськом загинули 6 людей, кілька десятків — поранені // «Українська правда», 5 травня 2014 |accessdate=13 березня 2015 |archive-date=30 березня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150330223158/http://www.pravda.com.ua/news/2014/05/5/7024431/ }}</ref>

==== Сутички у Маріуполі, Червоноармійську і референдуми ====
{{main|Протистояння у Маріуполі}}
[[9 травня]] [[2014]] року кількома десятками проросійських бойовиків, озброєних снайперською, автоматичною, великокаліберною зброєю та гранатами, здійснено блокування вулиць міста та вчинено спробу захоплення міського відділення [[Міністерство внутрішніх справ України|МВС України]] і військової частини Національної гвардії України.<ref>{{cite web |url=http://tsn.ua/ukrayina/pid-chas-ato-u-u-mariupoli-znischeno-blizko-20-teroristiv-zaginuv-odin-pravoohoronec-avakov-348797.html |title=Під час АТО у Маріуполі знищено близько 20 терористів, загинув один правоохоронець – Аваков |date=9 травня 2014 |publisher=ТСН |accessdate=11 травня 2014 |archive-date=23 травня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150523103641/http://tsn.ua/ukrayina/pid-chas-ato-u-u-mariupoli-znischeno-blizko-20-teroristiv-zaginuv-odin-pravoohoronec-avakov-348797.html }}</ref><ref>[http://tyzhden.ua/News/109452 На вулицях Маріуполя сепаратисти почали зводити барикади] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140511205955/http://tyzhden.ua/News/109452 |date=11 травня 2014 }} ''Тиждень.ua''. 09.05.2014.</ref><ref>[http://novosti.dn.ua/details/224651/ В Мариуполе останавливают украинский БМП ВИДЕО] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140512012902/http://novosti.dn.ua/details/224651/ |date=12 травня 2014 }} Новости Донбасса. 09.05.2014. {{ref-ru}}</ref><ref>{{cite web |url=http://fakty.ictv.ua/ua/index/read-news/id/1514592 |title=В Маріуполі розпочався бій: 8 бойовиків знищені |date=9 травня 2014 |publisher=Факти ICTV |accessdate=11 травня 2014 |archive-date=31 травня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140531201242/http://fakty.ictv.ua/ua/index/read-news/id/1514592 }}</ref> Враховуючи масштабність нападу, рух громадського транспорту в місті було зупинено<ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2014/05/9/7024886/ У Маріуполі не ходить міський транспорт. «З метою безпеки»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140512055801/http://www.pravda.com.ua/news/2014/05/9/7024886/ |date=12 травня 2014 }} ''Українська правда''. 09.05.2014.</ref> та залучені Збройні сили України з використанням бронетехніки<ref name="9 травня">{{cite web |url=http://gazeta.ua/articles/politics/_v-mariupoli-bilya-upravlinnya-miliciyi-strilyanina-ye-poraneni/556838 |title=В Маріуполі біля управління міліції стрілянина, є поранені |date=9 травня 2014 |publisher=Gazeta.ua |accessdate=11 травня 2014 |archive-date=12 травня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140512230005/http://gazeta.ua/articles/politics/_v-mariupoli-bilya-upravlinnya-miliciyi-strilyanina-ye-poraneni/556838 }}</ref> Внаслідок протистояння загинули 9 та поранено 42 особи, пошкоджено мережу водопостачання, споруди Маріупольської міської ради, прокуратури, військової частини, житлові будинки, а будівля міського відділку міліції згоріла вщент.<ref>[http://tyzhden.ua/News/109471 Маріупольська міськрада: водонапірну вежу не підривали, водопостачання відновлюють] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140512220728/http://tyzhden.ua/News/109471 |date=12 травня 2014 }} ''Тиждень.ua''. 09.05.2014.</ref> Серед загиблих 1 боєць Національної гвардії України, 3 силовики [[Батальйони територіальної оборони України|територіальної оборони України]] [[20 батальйон територіальної оборони «Дніпропетровськ»|«Дніпропетровськ»]] і [[Азов (полк)|«Азов»]] та 2 працівники Маріупольського міського відділення [[Міністерство внутрішніх справ України|МВС України]], у тому числі начальник Маріупольського міського управління ДАІ підполковник Віктор Саєнко та командир [[20 батальйон територіальної оборони «Дніпропетровськ»|Дніпропетровського батальйону територіальної оборони]] полковник [[Демиденко Сергій Володимирович|Сергій Демиденко]], якому російські бойовики відрізали вуха і викололи очі.<ref>[http://tsn.ua/politika/teroristi-vidrizali-vuha-ta-vikololi-ochi-vbitomu-komandirovi-348799.html Терористи відрізали вуха та викололи очі вбитому командирові] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140511002348/http://tsn.ua/politika/teroristi-vidrizali-vuha-ta-vikololi-ochi-vbitomu-komandirovi-348799.html |date=11 травня 2014 }} ''ТСН.ua''. 09.05.2014.</ref>

11 травня 2014 року у місті [[Красноармійськ]] [[Донецька область|Донецької області]] біля міської ради проросійськими бойовиками здійснений напад на правоохоронців. В підсумку сутички одна людина загинула та ще одна була поранена.<ref>[http://tvi.ua/new/2014/05/11/u_krasnoarmiysku_strilyanyna_ye_zahybli_i_poraneni У Красноармійську стрілянина: є загиблий і поранені] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140517121533/http://tvi.ua/new/2014/05/11/u_krasnoarmiysku_strilyanyna_ye_zahybli_i_poraneni |date=17 травня 2014 }} ''ТВі''. 11.05.2014.</ref><ref>[http://crime.in.ua/news/20140511/krasnoarmeisk Как сепаратисты провоцировали бойню в Красноармейске (+видео)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140522160919/http://crime.in.ua/news/20140511/krasnoarmeisk |date=22 травня 2014 }} ''CRIME.in.UA''. 11.05.2014. {{ref-ru}}</ref>
{{main|Сутички у західній Донеччині (2014)}}

==== Засідка під Маячкою ====
13 травня близько 30-ти проросійських бойовиків влаштували засідку на околиці села [[Маячка (Слов'янський район)|Маячкою (тоді Октябрським)]] [[Слов'янський район|Слов'янського району]] та вчинили напад на колону українських десантників. В результаті годинного збройного протистояння загинули 7 бійців [[95-та окрема аеромобільна бригада (Україна)|95-ї аеромобільної бригади]] Збройних сил України, 9 десантників отримали поранення різного ступеня тяжкості та контузії. Після огляду території на місці засідки виявлено заздалегідь обладнані позиції, контейнери від російських гранатометів [[РПГ-18 «Муха»]], [[РПГ-26 «Аглень»]] та гільзи від снайперських гвинтівок.<ref>{{Cite web|url=http://www.ukrmilitary.com/2015/12/first-blood.html|title=Перша велика кров:  загибель житомирських десантників 13 травня 2014-го під Жовтневим|website=www.ukrmilitary.com|accessdate=2016-09-27|archive-date=2016-09-28|archive-url=https://web.archive.org/web/20160928040925/http://www.ukrmilitary.com/2015/12/first-blood.html}}</ref>

16 травня поблизу [[Краматорськ]]а проросійськими бойовиками вчинений напад на місцевий аеродром, що патрулювався українськими військовими. В результаті 20-хвилинного збройного бою атака проросійських бойовиків була відбита без людських втрат.<ref>[http://www.radiosvoboda.org/content/article/25387281.html Бойовики обстріляли військовий аеродром під Краматорськом&nbsp;— Міноборони] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140531105543/http://www.radiosvoboda.org/content/article/25387281.html |date=31 травня 2014 }} ''Радіо Свобода''. 16.05.2014.</ref>

18 травня проросійськими бойовиками здійснений обстріл міста [[Краматорськ]] та вчинено напад на 5 блок-постів та базовий табір Збройних сил України поблизу Слов'янська і Краматорська. Під час спецоперації зі затримки злочинців українськими військовими нейтралізовані кілька проросійських бойовиків та захоплено [[ПЗРК «Гром»]]. В ході слідства з'ясувалося, що двоє із затриманих озброєних злочинців виявилися журналістами фейкового російського телеканалу «[[LifeNews (телеканал)|LifeNews]]» та видання «[[Известия]]» медіахолдингу «Ньюс-Медіа».<ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2014/05/18/7025691/ Під Краматорськом затримали бойовиків, які назвалися російськими журналістами] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160312010042/http://www.pravda.com.ua/news/2014/05/18/7025691/ |date=12 березня 2016 }} ''Українська правда''. 18.05.2014.</ref><ref>[http://tsn.ua/politika/pid-kramatorskom-shopili-rosiyskih-zhurnalistiv-yaki-planuvali-obstrilyuvati-aeroport-iz-pzrk-350231.html Під Краматорськом схопили російських журналістів, які планували обстрілювати літаки із ПЗРК] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170903064146/https://tsn.ua/politika/pid-kramatorskom-shopili-rosiyskih-zhurnalistiv-yaki-planuvali-obstrilyuvati-aeroport-iz-pzrk-350231.html |date=3 вересня 2017 }} ''ТСН.ua''. 19.05.2014.</ref>

[[29 травня]] російськими бойовиками поблизу Карачун-гори вчинено авіатеракт.

==== Напади бойовиків 22 травня ====
{{main|Бій під Волновахою|Засідка під Рубіжним (2014)}}
[[22 травня]] 2014 року проросійські сили здійснили два напади&nbsp;— біля Волновахи і Рубіжного.

Того дня приблизно о 4:30 ранку поблизу міста [[Волноваха]] Донецької області стався напад проросійських бойовиків на блокпост українських військових [[51-ша механізована бригада (Україна)|51-ї механізованої бригади]] ЗС України. У результаті нападу проросійських бойовиків загинули 18 людей, 32 особи отримали поранення.<ref>{{cite web |url=http://www.unian.net/politics/921298-rasprava-pod-volnovahoy-bey-slabyih.html |title=Расправа под Волновахой: бей слабых |date=2014-05-23 |publisher=УНІАН |accessdate=2014-06-02 |archive-date=2014-05-26 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140526134009/http://www.unian.net/politics/921298-rasprava-pod-volnovahoy-bey-slabyih.html }}{{ref-ru}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://www.pravda.com.ua/news/2014/05/23/7026293/|назва=Кількість військових, загиблих під Волновахою, зросла до 17 – МОЗ|видавець=[[Українська правда]]|дата=23 травня 2014|url-архіву=https://web.archive.org/web/20210505010120/https://www.pravda.com.ua/news/2014/05/23/7026293/|дата-архіву=5 травня 2021|мертвий-url=no|дата-доступу=31 травня 2021}}</ref> Того ж дня в засідку проросійських бойовиків потрапила [[30-та окрема механізована бригада (Україна)|30-та механізована бригада]] Збройних сил України, яка рухалась через міст. Бойовики перебували на обладнаних позиціях на березі річки [[Сіверський Донець]] та атакували колону. В результаті сутички загинули 3 людини, ще 5 осіб&nbsp;— важко поранені.

==== Штурм луганських прикордонників та авіаудар по будівлі ОДА ====
{{main|Облога Луганської прикордонної бази|Авіаудар по будівлі Луганської ОДА}}
Опівночі [[2 червня]] близько 100 членів проросійських збройних формувань почали штурм Луганської прикордонної застави, яка розташована прямо на околиці спального району міста, у кварталі Мирний. Українським прикордонникам надавала підтримку [[Армійська авіація України|армійська авіація]] на гелікоптерах та літаки Повітряних сил ЗСУ. В ході дводенної облоги, станом на 4 червня, будівлю та територію застави було захоплено.<ref>[http://www.bbc.co.uk/ukrainian/politics/2014/06/140602_lugansk_attack_hk Бойовики штурмують Луганський прикордонний загін&nbsp;— є поранені]</ref>

2 червня вдень в центрі Луганська пролунала серія вибухів біля будівлі Луганської обласної державної адміністрації. В результаті вибухів загинуло 8 та поранено 28 осіб. За даними Місії ОБСЄ в Україні, Луганська ОДА була обстріляна ракетами з літака.<ref>{{Cite web |url=http://www.osce.org/ukraine-smm/119479 |title=Latest news from the OSCE Special Monitoring Mission to Ukraine (SMM), based on information received until 18:00 hrs, 2 June (Kyiv time) |accessdate=29 листопада 2021 |archive-date=17 вересня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210917020248/https://www.osce.org/ukraine-smm/119479 }}</ref>

==== Наступ сил АТО 3 червня ====
3 червня українські сили здійснили наступ. Повідомлялося, що в ході антитерористичної операції була повністю очищена від терористів північ Донецької області&nbsp;— знищено опорні пункти і військові табори бойовиків, захоплений їх укріплений район у населеному пункті Семенівка під Слов'янськом, встановлено контроль над містом [[Лиман (місто)|Лиман]].<ref>{{Cite web |url=http://dt.ua/UKRAINE/v-hodi-ato-povnistyu-ochischena-vid-boyovikiv-pivnich-doneckoyi-oblasti-144491_.html |title=В ході АТО повністю очищена від бойовиків північ Донецької області |accessdate=3 червня 2014 |archive-date=6 червня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140606221744/http://dt.ua/UKRAINE/v-hodi-ato-povnistyu-ochischena-vid-boyovikiv-pivnich-doneckoyi-oblasti-144491_.html }}</ref>

==== Напади на прикордонні застави на кордоні України з Росією ====
[[5 червня]] група озброєних російських бойовиків перетнула кордон та вчинила напад на прикордонний пункт пропуску [[Маринівка (пункт контролю)|Маринівка]] з боку Російської Федерації. До прикордонників було направлено підмогу, вилетіла бойова авіація. В ході операції по проросійських терористичних угрупуваннях, які намагалися прорватись в Україну, завдано двох нищівних авіаударів, в результаті чого нейтралізовано 15 бойовиків, знищено їх [[БТР]], автомобіль «[[Урал-375Д]]» та два автомобілі [[КамАЗ]].<ref>[http://espreso.tv/news/2014/06/05/biy_za_marynivku_troye_prykordonnykiv_poraneno Авіація ЗСУ двічі завдала вогневого удару по позиціях нападників біля «Маринівки»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140607194422/http://espreso.tv/news/2014/06/05/biy_za_marynivku_troye_prykordonnykiv_poraneno |date=7 червня 2014 }} ''Еспресо.tv''. 05.06.2014.</ref> Частина бойовиків утекла назад на територію Росії, інша частина&nbsp;— закріпилася в місті [[Сніжне]] Донецької області та створила укріплений пункт на висоті [[Савур-Могила]] для стеження за діями українських сил і коригування артилерійських обстрілів.
{{main|Бій за пункт пропуску Маринівка 5 червня 2014}}

Зважаючи на необхідність відновлення контролю над державним кордоном України, з метою припинити неконтрольований рух людей з боку [[Росія|Російської Федерації]] та надалі унеможливити потрапляння на територію [[Україна|України]] військової техніки, того ж дня [[Кабінет Міністрів України|Кабінетом Міністрів України]] прийнято рішення про закриття восьми прикордонних пунктів пропуску та протягом наступних днів організована посилена охорона стратегічних об'єктів та патрулювання автошляхів на державному кордоні України в Донецькій і Луганській областях, особливо на проміжку [[Успенка (Амвросіївський район)|Успенка]]—[[Маринівка (Шахтарський район)|Маринівка]]—[[Дякове]]—[[Зеленопілля (Свердловський район)|Зеленопілля]]—[[Довжанський]] [[Державна прикордонна служба України|прикордонниками]], [[Національна гвардія України|нацгвардійцями]] та [[Збройні сили України|українськими військовими]].<ref>{{Cite web |url=http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article;jsessionid=C3ABF2AC4BFA9973FF2CAAD99B6A6B1D.vapp53?art_id=247368921&cat_id=244274130 |title=Уряд ухвалив рішення щодо припинення руху через деякі пункти пропуску на кордоні з Росією // Урядовий портал. — 5 червня 2014 |accessdate=10 березня 2015 |archive-date=12 серпня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140812011259/http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article;jsessionid=C3ABF2AC4BFA9973FF2CAAD99B6A6B1D.vapp53?art_id=247368921&cat_id=244274130 }}</ref>

[[12 червня]] силами Національної гвардії та [[Збройні сили України|Збройних сил України]] здійснено блокування колон військової техніки<ref>{{Cite web |url=http://www.ukrinform.ua/ukr/news/v_ataku_pid_snignim_ukraiinskih_biytsiv_poviv_general_mugenko_1946529 |title=В атаку під Сніжним українських бійців повів генерал Муженко / &#91;&#91;Укрінформ&#93;&#93;, 13.06.2014 |accessdate=12.03.2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140616161510/http://www.ukrinform.ua/ukr/news/v_ataku_pid_snignim_ukraiinskih_biytsiv_poviv_general_mugenko_1946529 |archivedate=16.06.2014 |deadurl=yes }}</ref><ref>[https://www.facebook.com/LlutsenkoYuri/posts/238276873038162 Армія потребує командирів-героїв] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211129181613/https://www.facebook.com/login/?next=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2FLlutsenkoYuri%2Fposts%2F238276873038162 |date=29 листопада 2021 }} // Юрій Луценко, facebook, 13 червня 2014 о 9:00</ref> і російських бойовиків у південно-східній частині [[Амвросіївський район|Амвросіївського]] та на півдні [[Шахтарський район|Шахтарського районів]]. У ході операції також була здійснена спроба відновлення контролю над курганом [[Савур-Могила]], стратегічна важливість якого пов'язана з можливістю відстеження прилеглої території радіусом 30-40 кілометрів та значної ділянки кордону [[Україна|України]] з [[Росія|Російською Федерацією]]. В результаті збройного протистояння загинули 3 та поранено 12 військовослужбовців [[79-та окрема аеромобільна бригада (Україна)|79-ї окремої Миколаївської аеромобільної бригади]] і [[3-й окремий полк спеціального призначення (Україна)|3 полку спецпризначення]] [[Збройні сили України|ЗС України]].<ref>[http://www.mil.gov.ua/news/2014/06/16/u-kirovogradi-poproshhalisya-iz-serzhantom-evgenom-burko/ У Кіровограді попрощалися із заступником командира розвідувальної групи спеціального призначення сержантом Євгеном Бурко] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141006103125/http://www.mil.gov.ua/news/2014/06/16/u-kirovogradi-poproshhalisya-iz-serzhantom-evgenom-burko/ |date=6 жовтня 2014 }}<br/>[http://tsn.ua/ukrayina/v-kirovogradi-v-ostannyu-put-proveli-specpriznachencya-yakiy-zaginuv-pid-snizhnim-354885.html В Кіровограді в останню путь провели спецпризначенця, який загинув під Сніжним // ТСН, 17 червня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150514204544/http://tsn.ua/ukrayina/v-kirovogradi-v-ostannyu-put-proveli-specpriznachencya-yakiy-zaginuv-pid-snizhnim-354885.html |date=14 травня 2015 }}</ref><ref name="UP_4dd_20140613">[http://www.pravda.com.ua/news/2014/06/13/7028875/ Силовики підбили 2 танки й іншу техніку терористів. 4 військових загинули&nbsp;// «Українська правда», 13 червня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150331114517/http://www.pravda.com.ua/news/2014/06/13/7028875/ |date=31 березня 2015 }}<br/>[https://censor.net/ua/news/289692/ojestochennye_boi_idut_na_granitse_nujno_nemedlenno_sozyvat_snbo_jurnalist Ожесточенные бои идут на границе. Нужно немедленно созывать СНБО&nbsp;// «Цензор. НЕТ», 13 червня 2014]{{ref-ru}}</ref><ref name="79oambr_20140612">[http://nikvesti.com/news/politics/54801 Во вчерашнем бою погибли не двое, а трое десантников 79-й Николаевской бригады&nbsp;// «НикВести», 13 червня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141006133047/http://nikvesti.com/news/politics/54801 |date=6 жовтня 2014 }} {{ref-ru}}</ref>

В ніч на [[17 червня]] до міста [[Сніжне|Сніжного]] [[Донецька область|Донецької області]] проросійськими бойовиками здійснено черговий перегін військового озброєння з [[Росія|Російської Федерації]], у видовій структурі якого налічувалися [[танк]]и, [[бронетранспортер]]и, [[протитанковий ракетний комплекс|протитанкові ракетні комплекси]], [[зенітна установка|зенітні артустановки]], [[великокаліберний кулемет|великокаліберні кулемети]] та [[міномет]]и. В ході контрабанди зброї, неподалік села [[Олексіївське]] [[Амвросіївський район|Амвросіївського району]] [[Донецька область|Донецької області]] проросійськими бойовиками вчинений напад на підрозділ прикордонної охорони Збройних сил України. Внаслідок отриманих поранень загинув солдат.<ref>{{Cite web |url=http://memorybook.org.ua/15/labunec.htm |title=Лабунець Євген Сергійович |accessdate=12 березня 2015 |archive-date=31 березня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150331051757/http://memorybook.org.ua/15/labunec.htm }}</ref><ref>[http://dt.ua/UKRAINE/boyoviki-zbilshuyut-kilkist-vazhkogo-ozbroyennya-u-snizhnomu-145308_.html Бойовики збільшили кількість важкого озброєння у Сніжному] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141008234614/http://dt.ua/UKRAINE/boyoviki-zbilshuyut-kilkist-vazhkogo-ozbroyennya-u-snizhnomu-145308_.html |date=8 жовтня 2014 }} // 17 июня в 22:09</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.ukrinform.ua/ukr/news/teroristi_prorivalis_boe_m_bilya_snignogo_e__zagibli_i_poraneni_1946504 |title=Терористи проривались боєм біля Сніжного: є загиблі і поранені / &#91;&#91;Укрінформ&#93;&#93;, 13.06.2014 |accessdate=12.03.2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140715000810/http://www.ukrinform.ua/ukr/news/teroristi_prorivalis_boe_m_bilya_snignogo_e__zagibli_i_poraneni_1946504 |archivedate=15.07.2014 |deadurl=yes }}</ref>
{{main|Бій під Савур-Могилою (12 червня 2014)|Бої за Савур-Могилу (2014)}}

==== Звільнення Маріуполя ====
13 червня о 4:50 ранку із залученням бійців Національної гвардії України, [[Міністерство внутрішніх справ України|МВС України]] та [[Батальйони територіальної оборони України|територіальної оборони України]] [[Азов (полк)|«Азов»]] і [[Дніпро (батальйон)|«Дніпро-1»]] розпочата антитерористична операція по тотальній ліквідації терористичних осередків проросійських злочинців в місті Маріуполь.<ref name="Кор13червня">{{cite web |url=http://ua.korrespondent.net/ukraine/comunity/3377650-bii-za-mariupol-yak-tse-bulo |title=Бій за Маріуполь: як це було |date=13 червня 2014 |publisher=Корреспондент.net |accessdate=14 червня 2014 |archive-date=11 квітня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150411194533/http://ua.korrespondent.net/ukraine/comunity/3377650-bii-za-mariupol-yak-tse-bulo }}</ref><ref name="Правда13">{{cite web |url=http://www.pravda.com.ua/news/2014/06/13/7028871/ |title=У Маріуполі - активна фаза АТО, зачистили центр дислокації терористів |date=13 червня 2014 |publisher=Українська правда |accessdate=14 червня 2014 |archive-date=30 березня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150330222318/http://www.pravda.com.ua/news/2014/06/13/7028871/ }}</ref><ref>{{cite web |url=http://podrobnosti.ua/podrobnosti/2014/06/13/980308.html |title=Мариуполь полностью очищен от террористов |date=13 червня 2014 |publisher=Подробности |accessdate=14 червня 2014 |archive-date=16 липня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140716210555/http://podrobnosti.ua/podrobnosti/2014/06/13/980308.html }}{{ref-ru}}</ref> В ході операції силовими органами України були знищені опорні пункти проросійських бойовиків, ліквідована їхня військова техніка, нейтралізовані самі зловмисники та відновлено контроль над усіма незаконно захопленими спорудами міста.<ref name="Правда13"/><ref name="Білецький">{{cite web |url=http://novosti.dn.ua/details/227604/ |title=После штурма Мариуполя СБУ хотело отпустить главного вербовщика террористов, - батальон "Азов" |date=16 червня 2014 |publisher=Новости Донбасса |accessdate=16 червня 2014 |archive-date=26 листопада 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20141126044046/http://novosti.dn.ua/details/227604/ }}{{ref-ru}}</ref>

14 червня у центрі міста, в районі заводу «Азовсталь», проросійськими бойовиками із засідки зі снайперської, автоматичної та великокаліберної зброї здійснений обстріл колони автомобілів [[Державна прикордонна служба України|Державної прикордонної служби]]. Загинули 5 [[Державна прикордонна служба України|прикордонників]], ще 7 осіб отримали поранення.<ref name="PrMar">[http://dpsu.gov.ua/ua/about/news/news_4299.htm Щодо обстрілу прикордонників у Маріуполі&nbsp;// Державна прикордонна служба України, 14 Червня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141006074820/http://dpsu.gov.ua/ua/about/news/news_4299.htm |date=6 жовтня 2014 }}<br/>[https://www.youtube.com/watch?v=wjQyj7dzdro 14 червня в Маріуполі прикордонники потрапили в засідку, ч.&nbsp;1&nbsp;// YouTube, 14 Червня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140617131803/http://www.youtube.com/watch?v=wjQyj7dzdro |date=17 червня 2014 }}<br/>[https://www.youtube.com/watch?v=TNizvfJ7hZg 14 червня в Маріуполі прикордонники потрапили в засідку, ч.&nbsp;2&nbsp;// YouTube, 14 Червня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150520044823/https://www.youtube.com/watch?v=TNizvfJ7hZg |date=20 травня 2015 }}<br/>[http://dpsu.gov.ua/ua/static_page/467.htm Вічна пам'ять загиблим героям-прикордонникам&nbsp;// Державна прикордонна служба України, 24 червня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140714123815/http://dpsu.gov.ua/ua/static_page/467.htm |date=14 липня 2014 }}<br/>[http://procherk.info/resonance/2-cherkassy-news/24455-proschannja-na-platsu-orshantsja Прощання на плацу Оршанця&nbsp;// «Прочерк», 17 червня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140620081403/http://procherk.info/resonance/2-cherkassy-news/24455-proschannja-na-platsu-orshantsja |date=20 червня 2014 }}</ref>

==== Бій під Металістом 17 червня ====
{{main|Бої під Металістом}}
[[17 червня]] в районі селища [[Металіст (Слов'яносербський район)]], за 10 кілометрів від [[Луганськ]]а, проросійськими бойовиками із засідки перехресним вогнем із великокаліберної зброї було атаковано колону військових Збройних сил України, що рухалась до блок-поста на околиці населеного пункту. В ході 20-годинної сутички загинули 16 військовослужбовців [[128-ма окрема гірсько-піхотна бригада (Україна)|128-ї окремої гірсько-піхотної бригади]], [[80-та окрема аеромобільна бригада (Україна)|80-ї окремої аеромобільної бригади]] [[13-й армійський корпус (Україна)|13-го армійського корпусу]] Збройних сил України та [[Батальйони територіальної оборони України|батальйону територіальної оборони України]] [[Айдар (батальйон)|«Айдар»]]. Опівдні наступного дня силами АТО за підкріпленням окремих підрозділів Національної гвардії України територія селища була повністю очищена від проросійських бойовиків, знищено кілька їх блок-постів та дві амфібії. В ході боїв загинули 2 журналісти з [[Росія|Російської Федерації]], які нелегально перетнули українсько-російський кордон та були в складі проросійських бойовиків.<ref name="17-06-Metalist">[http://dt.ua/UKRAINE/unochi-na-luganschini-vbito-15-ukrayinskih-silovikiv-dolya-sche-13-nevidoma-145356_.html Уночі на Луганщині вбито 15 українських силовиків, доля ще 13 невідома&nbsp;// Дзеркало тижня, 18 червня 2014] {{Webarchive|url=https://archive.today/20140618154923/http://dt.ua/UKRAINE/unochi-na-luganschini-vbito-15-ukrayinskih-silovikiv-dolya-sche-13-nevidoma-145356_.html |date=18 червня 2014 }}<br/>[http://www.mukachevo.net/ua/News/view/95306 Закарпатський солдат переповів, як вони потрапили в засідку на Сході&nbsp;// Інформаційно-діловий портал Mukachevo.net, 18 червня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150925105355/http://www.mukachevo.net/ua/News/view/95306 |date=25 вересня 2015 }}<br/>[http://www.wz.lviv.ua/news/68463 Під луганським містечком загинуло троє закарпатців&nbsp;// Високий замок, 19 червня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141006081742/http://www.wz.lviv.ua/news/68463 |date=6 жовтня 2014 }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://espreso.tv/news/2014/11/26/meshkanci_sche_odnoho_selyscha_vlashtuvaly_lnr_holodnyy_bunt |title=Мешканці ще одного селища влаштували ЛНР голодний бунт |accessdate=7 березня 2015 |archive-date=19 січня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150119130517/http://espreso.tv/news/2014/11/26/meshkanci_sche_odnoho_selyscha_vlashtuvaly_lnr_holodnyy_bunt }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.pravda.com.ua/news/2014/06/17/7029326/ |title=Під Луганськом загинув журналіст телеканалу «Росія» |accessdate=7 березня 2015 |archive-date=31 березня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150331044733/http://www.pravda.com.ua/news/2014/06/17/7029326/ }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://tsn.ua/politika/rosiyskiy-zhurnalist-yakiy-zaginuv-pid-luganskom-potrapiv-na-teritoriyi-ukrayini-nelegalno-timchuk-355050.html |title=Російський журналіст, який загинув під Луганськом, потрапив на територію України нелегально — Тимчук |accessdate=7 березня 2015 |archive-date=3 травня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150503044542/http://tsn.ua/politika/rosiyskiy-zhurnalist-yakiy-zaginuv-pid-luganskom-potrapiv-na-teritoriyi-ukrayini-nelegalno-timchuk-355050.html }}</ref>

[[18 червня]] біля селища міського типу [[Станиця Луганська]], в районі ринку с. Макарове, проросійськими бойовиками були обстріляні підрозділи Збройних сил України. В ході збройного протистояння російськими найманцями був оточений та пошкоджений український танк [[Т-64|Т-64Б]]. Два чоловіка екіпажу загинули, підірвавши гранату у середині танку.<ref name="Т-64Б">{{Cite web |url=http://wartime.org.ua/11477-vatniki-breshut-ves-ekipazh-ukrayinskogo-tanka-vidmovivsya-zdavatisya-v-polon-i-pidirvav-sebe-granatami.html |title=Весь екіпаж українського танка відмовився здаватися в полон і підірвав себе гранатами // Військова панорама, 20 червня 2014 |accessdate=7 березня 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20141006184429/http://wartime.org.ua/11477-vatniki-breshut-ves-ekipazh-ukrayinskogo-tanka-vidmovivsya-zdavatisya-v-polon-i-pidirvav-sebe-granatami.html |archivedate=6 жовтня 2014 |deadurl=yes }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.volynnews.com/news/extreme/yak-zahynuly-volynski-tankisty/ |title=Волинські танкісти замість полону обрали смерть? // Волинські новини, 23 червня 2014 |accessdate=7 березня 2015 |archive-date=6 жовтня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20141006095439/http://www.volynnews.com/news/extreme/yak-zahynuly-volynski-tankisty/ }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.volynnews.com/news/extreme/podrobytsi-zahybeli-volynian-iaki-pidirvaly-sebe-u-tanku/ |title=Подробиці загибелі волинян, які підірвали себе у танку // Волинські новини, 26 червня 2014 |accessdate=7 березня 2015 |archive-date=6 жовтня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20141006074104/http://www.volynnews.com/news/extreme/podrobytsi-zahybeli-volynian-iaki-pidirvaly-sebe-u-tanku/ }}</ref>.

==== Визволення Красного Лиману ====
{{main|Бої за Красний Лиман}}
19 червня Збройними силами України знищені укріплення російських бойовиків в південній частині [[Лиманський район (Донецька область)|Краснолиманського району]] (в місті [[Сіверськ]], смт [[Ямпіль (Краснолиманська міська громада)|Ямпіль]] і [[Зарічне (Краснолиманська міська громада)|Зарічне]], селі [[Закітне]] та залишків в місті [[Лиман (місто)|Красний Лиман]]).<ref>[http://ukr.lb.ua/news/2014/06/19/270378_sili_ato_zachishchayut_terroristov.html Бойовиків у Слов'янську відрізали від шляхів постачання (оновлено)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161113123042/http://ukr.lb.ua/news/2014/06/19/270378_sili_ato_zachishchayut_terroristov.html |date=13 листопада 2016 }} ''LB.ua''. 19.06.2014.</ref> В ході облави частину бандформування злочинців було затримано та притягнено до кримінальної відповідальності. Однак більшість російських бойовиків передислокувалася до міста [[Слов'янськ]]. В результаті операції загинули 16 військовослужбовців [[24-та окрема механізована бригада (Україна)|24-ї механізованої]], [[25-та окрема повітряно-десантна бригада (Україна)|25-ї повітряно-десантної]] та [[95-та окрема десантно-штурмова бригада (Україна)|95-ї аеромобільної]] бригад Збройних сил України.

=== Одностороннє припинення вогню (20—30 червня 2014 року) ===
[[20 червня]] [[2014]] року [[Петро Порошенко]] віддав наказ силам АТО з 22:00 п'ятниці {{Start date||06|20|df=y}} по 10:00 четверга {{End date|2014|06|27|df=y}} року в односторонньому порядку припинити бойові дії на окупованих терористами територіях України та закликав бойовиків до участі в переговорах з метою мирного врегулювання інциденту на Донбасі.<ref>{{Cite web |url=http://tsn.ua/politika/mirniy-plan-dlya-donbasu-peredbachaye-shirokomasshtabnu-amnistiyu-poroshenko-353091.html |title=Мирний план для Донбасу передбачає широкомасштабну амністію — Порошенко |accessdate=30 листопада 2014 |archive-date=9 липня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140709040559/http://tsn.ua/politika/mirniy-plan-dlya-donbasu-peredbachaye-shirokomasshtabnu-amnistiyu-poroshenko-353091.html }}</ref>
{{цитата|
{{hidden|header=''План мирного врегулювання ситуації на сході України'' |headerstyle=text-align:left;font-weight:200;background-color:#EFEFEF;|style=border:none;color:#808080;|contentstyle=text-align: left;color:white;|content=
{{flexilist
 | margin-left         = 1em
 | list-style-position = outside
 | list-style-type     = decimal
 | list-style          = line-height:120%; width:80%
 | li-style            = font-style: italic
 | Гарантії безпеки для всіх учасників переговорів.
 | Звільнення від кримінальної відповідальності тих, хто склав зброю і не здійснив тяжких злочинів.
 | Звільнення заручників.
 | Створення 10-кілометрової буферної зони на українсько-російському державному кордоні і виведення незаконних збройних формувань.
 | Гарантований коридор для виходу російських і українських найманців.
 | Роззброєння.
 | Створення в структурі МВС підрозділів для здійснення спільного патрулювання.
 | Звільнення незаконно утримуваних адміністративних будівель в Донецькій і Луганській областях.
 | Відновлення діяльності місцевих органів влади.
 | Поновлення центрального теле- і радіомовлення у Донецькій і Луганській областях.
 | Децентралізація влади (шляхом обрання виконкомів, захист російської мови — проект змін до Конституції).
 | Узгодження губернаторів до виборів з представниками Донбасу (за умови погодження єдиної кандидатури, при розбіжності — рішення приймає президент).
 | Дострокові місцеві і парламентські вибори.
 | Програма створення робочих місць у регіоні.
 | Відновлення об'єктів промисловості та соціальної інфраструктури
}}}}|50|П.&nbsp;О.&nbsp;Порошенко, м. Святогірськ, 20 червня 2014|}}

Одночасно з припиненням вогню відбувались переговори на рівні [[Контактна група з мирного врегулювання ситуації на сході України|Контактної групи з мирного врегулювання ситуації на сході України]].

[[24 червня]] російськими бойовиками поблизу Карачун-гори вчинено авіатеракт.

В ніч з [[26 червня]] на [[27 червня]] поблизу [[Слов'янськ]]а в районі селища [[Мирне (Слов'янський район)|Мирне]] проросійськими бойовиками із застосуванням мінометів і 8 танків здійснений штурм блок-посту Збройних сил України. Один танк та один міномет українськими військовими були знищені, ще один ворожий танк захоплений, 4 українські БТР зазнали ушкоджень. Внаслідок нападу загинули 5 десантників [[Високомобільні десантні війська (Україна)|ВДВ]] [[Збройні Сили України|ЗС України]] та 1 боєць Національної гвардії України, 5 осіб отримали поранення.<ref name="1-blokpost">[http://www.pravda.com.ua/news/2014/06/27/7030267/ Штурми в Артемівську, під Краматорськом і Слов'янськом&nbsp;— 4 військових загинули&nbsp;// «Українська правда», 27 червня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150330235912/http://www.pravda.com.ua/news/2014/06/27/7030267/ |date=30 березня 2015 }}<br/>[http://vv.gov.ua/news.php?nid=5103&lang=ua Бій за блокпост біля Слов'янська тривав кілька годин, військовим довелося відступити&nbsp;// Національна гвардія України, 27 червня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140826005153/http://vv.gov.ua/news.php?nid=5103&lang=ua |date=26 серпня 2014 }}</ref><ref>[http://www.boryslavmvk.gov.ua/1833-v-boyu-pid-slovyanskom-zaginuv-borislavets В бою під Слов'янськом загинув бориславець&nbsp;// Офіційний сайт Бориславської міської ради, 27 червня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150331074755/http://www.boryslavmvk.gov.ua/1833-v-boyu-pid-slovyanskom-zaginuv-borislavets |date=31 березня 2015 }}<br/>[http://www.unn.com.ua/uk/news/1359494-zavtra-z-maydanu-provodzhatimut-v-ostanniy-put-biytsya-2-yi-sotni-samooboroni-maydanu Завтра з Майдану проводжатимуть в останній путь бійця 2-ї сотні самооборони Майдану&nbsp;// «Українські Національні Новини», 28 червня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141006101543/http://www.unn.com.ua/uk/news/1359494-zavtra-z-maydanu-provodzhatimut-v-ostanniy-put-biytsya-2-yi-sotni-samooboroni-maydanu |date=6 жовтня 2014 }}</ref>

=== Український контрнаступ (1 липня&nbsp;— серпень 2014 року) ===
[[Файл:East Ukraine conflict dynamics.gif|thumb|Хід звільнення території України від осередків терористів протягом 1 липня&nbsp;— 5 вересня 2014 року]]
Враховуючи позицію російського керівництва з нехтування домовленостей [[Контактна група з мирного врегулювання ситуації на сході України|тристоронньої Контактної групи з мирного врегулювання ситуації в Донецькій і Луганській областях]] та продовження просування проросійського військового контингенту в глиб території [[Україна|України]], {{дтс|2014|7|1}} року силовими структурами [[Україна|України]] розпочата повномасштабна військова операція з активного контрнаступу на всій лінії фронту та тотальної ізоляції зони конфлікту від військового забезпечення з боку [[Росія|Російської Федерації]].<ref>[http://www.rnbo.gov.ua/news/1711.html?PrintVersion Оперативна інформація Інформаційно-аналітичного центру РНБОУ 18.06.2014&nbsp;— 11.07.2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150410135355/http://www.rnbo.gov.ua/news/1711.html?PrintVersion |date=10.04.2015 }} Офіційний портал Ради національної безпеки і оборони України</ref>

Станом на 4 липня, українськими військовими з початку антитерористичної операції було звільнено 17 населених пунктів, а під контролем урядових сил знаходилось 23 з 36 районів Донецької (13 з 18) та Луганської (10 з 18) областей<ref>{{Cite web |url=http://news.liga.net/ua/news/politics/2399941-z_pochatku_ato_zv_lneno_17_naselenikh_punkt_v_parub_y.htm |title=З початку АТО звільнено 17 населених пунктів — Парубій |accessdate=4 липня 2014 |archive-date=10 липня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140710033654/http://news.liga.net/ua/news/politics/2399941-z_pochatku_ato_zv_lneno_17_naselenikh_punkt_v_parub_y.htm }}</ref>.

==== Донецька область ====

===== Визволення Слов'янська та Краматорської агломерації =====
{{main|Облога Слов'янська|Битва за Краматорськ}}
[[Файл:Liberation Kramatorsk agglomeration.svg|thumb|Мапа боїв за [[Краматорська агломерація|Краматорську агломерацію]] 1—5 липня 2014 року
----
<small>{{colorbox|#FFFACD}}&nbsp;Україна{{^|-3px}}{{colorbox|#D3D3D3}}&nbsp;Територія, яку займали проросійські{{^|-3px}}{{nbsp|6}}бойовики 1—4 липня 2014 року{{^|-3px}}{{colorbox|#D2691E}}&nbsp;Територія, окупована проросійськими{{^|-3px}}{{nbsp|6}}бойовиками станом на 5 липня 2014</small>{{^|-3px}}<span style="color: #00008B;"><big>'''←'''</big></span>&nbsp;<small>Наступ українських військових{{^|-3px}}{{nbsp|6}}1—5 липня 2014 року</small>{{^|-3px}}<span style="color: #DC143C;"><big>'''←'''</big></span>&nbsp;<small>Відступ проросійських бойовиків{{^|-3px}}{{nbsp|6}}5 липня 2014 року</small>]]

1 липня 2014 року, в результаті поновлення активної фази Антитерористичної операції, військовими силами України розпочато знешкодження російських збройних формувань в населених пунктах [[Краматорська агломерація|Краматорської агломерації]] та відновлена воєнна блокада головного оперативного військового табору російських бойовиків [[Сектор Б|Сектору «Б»]] в місті [[Слов'янськ]]. Протягом дня в північній частині [[Слов'янський район|Слов'янського району]], неподалік від Слов'янська українськими силовиками знищено тренувальний табір та нейтралізовано близько 250 російських бойовиків (майже 70 відсотків з яких&nbsp;— чеченці), а вже 2 липня відновлено контроль над смт [[Райгородок (смт)|Райгородок]] та селами [[Різниківка]] і [[Рай-Олександрівка (Слов'янський район)|Рай-Олександрівка]]. Протягом 3—4 липня Збройними силами України здійснено знешкодження близько 200 проросійських бойовиків, знищено їх опорні пункти і склади боєприпасів в місті [[Миколаївка (місто)|Миколаївка]] та взято під контроль саме місто й автошлях {{Автошлях E|40}}{{Автошлях М|03}} в східній околиці [[Слов'янськ]]а, унеможливлюючи таким чином проникнення бойовиків зі зброєю на захід, північ та схід.

Поступово в лавах російських бойовиків на підґрунті безрезультатного адміністрування та фінансових проблем посилюються панічні настрої й загострюються внутрішні конфлікти. Протягом 1—4 липня бойовики масово дезертують в напрямку [[Донецьк]]а, інша їх частина&nbsp;— на деякий час самоорганізовуються в місті [[Слов'янськ]], однак вже [[5 липня]] теж тікають через [[Краматорськ]], [[Дружківка|Дружківку]] і [[Костянтинівка|Костянтинівку]] до [[Донецьк]]а та [[Горлівка|Горлівки]], мінуючи та підриваючи за собою залізничне полотно й автомобільні мости.

Упродовж 5&nbsp;— 7 липня силами військовослужбовців Збройних Сил України здійснено остаточне звільнення [[Артемівський район (Донецька область)|Артемівського]], [[Мар'їнський район|Мар'їнського]] і [[Слов'янський район|Слов'янського районів]] [[Донецька область|Донецької області]] від залишків чеченських найманців, які залишилися прикривати відхід російських бойовиків; завершено [[Демілітаризація|демілітаризаційні]] й інженерні роботи з розмінування інфраструктурних об'єктів, демонтажу фортифікаційних укріплень, ліквідації зброї й боєприпасів, та розпочато місію з адаптації регіону до мирного життя.

==== Луганська область ====
{| class="navbox collapsible collapsed" style="float: right; margin: 0.8em; width:45em; font-size:x-small;" cellspacing="0"
|-
! colspan="2" style="background:#F5F5F5; border:0 solid black;"|Збройне протистояння в Луганській області (1 липня&nbsp;— 5 вересня 2014)
|-
|{{Карта розташування+|Луганська область|width=500|align=left|caption=|places=
 {{Карта розташування~|Україна Луганська область|lat_deg=49|lat_min=02|lat_sec=28|lon_deg=39|lon_min=06|lon_sec=54|position=right|label_size=90|marksize=10|label=[[Побєда (Новоайдарський район)|{{comment|Побєда|Село Побєда Новоайдарського району Луганської області України}}]]}}
 {{Карта розташування~|Україна Луганська область|lat_deg=48|lat_min=57|lat_sec=23|lon_deg=38|lon_min=28|lon_sec=53|position=right|label_size=90|marksize=10|label=[[Сєвєродонецьк|{{comment|Сєвєродонецьк|Місто Сєвєродонецьк Луганської області України}}]]}}
 {{Карта розташування~|Україна Луганська область|lat_deg=48|lat_min=54|lat_sec=23|lon_deg=38|lon_min=30|lon_sec=55|position=right|mark=Airplane silhouette 45degree angle.svg|label_size=90|marksize=20|label=[[Сєвєродонецьк (аеропорт)|{{comment|Аеропорт|Аеропорт «Сєвєродонецьк»}}]]}}
 {{Карта розташування~|Україна Луганська область|lat_deg=48|lat_min=55|lat_sec=34|lon_deg=39|lon_min=09|lon_sec=09|position=right|label_size=90|marksize=10|label=[[Дмитрівка (Новоайдарський район)|{{comment|Дмитрівка|Село Дмитрівка Новоайдарського району Луганської області України}}]]}}
 {{Карта розташування~|Україна Луганська область|lat_deg=48|lat_min=53|lat_sec=24|lon_deg=38|lon_min=25|lon_sec=48|position=left|label_size=90|marksize=10|label=[[Лисичанськ|{{comment|Лисичанськ|Місто Лисичанськ Луганської області України}}]]}}
 {{Карта розташування~|Україна Луганська область|lat_deg=48|lat_min=50|lat_sec=50|lon_deg=39|lon_min=50|lon_sec=04|position=right|label_size=90|label=[[Красна Талівка (пункт контролю)|{{comment|«Красна&nbsp;Талівка»|Пункт пропуску через державний кордон України «Красна Талівка»}}]]}}
 {{Карта розташування~|Україна Луганська область|lat_deg=48|lat_min=45|lat_sec=01|lon_deg=38|lon_min=27|lon_sec=12|position=right|label_size=90|label=[[Новоіванівка (Попаснянський район)|{{comment|Новоіванівка|Село Новоіванівка Попаснянського району Луганської області України}}]]}}
 {{Карта розташування~|Україна Луганська область|lat_deg=48|lat_min=42|lat_sec=42|lon_deg=39|lon_min=14|lon_sec=59|position=right|label_size=90|marksize=10|label=[[Весела Гора (Слов'яносербський район)|{{comment|Весела&nbsp;Гора|Село Весела Гора Слов'яносербського району Луганської області України}}]]}}
 {{Карта розташування~|Україна Луганська область|lat_deg=48|lat_min=44|lat_sec=19|lon_deg=39|lon_min=34|lon_sec=24|position=right|label_size=90|label=[[Нижня Вільхова|{{comment|Нижня&nbsp;Вільхова|Село Нижня Вільхова Станичо-Луганського району Луганської області України}}]]}}
 {{Карта розташування~|Україна Луганська область|lat_deg=48|lat_min=44|lat_sec=17|lon_deg=39|lon_min=13|lon_sec=52|position=right|label_size=90|label=[[Щастя (місто)|{{comment|Щастя|Місто Щастя Новоайдарського району Луганської області України}}]]}}
 {{Карта розташування~|Україна Луганська область|lat_deg=48|lat_min=40|lat_sec=57|lon_deg=39|lon_min=40|lon_sec=43|position=right|label_size=90|marksize=10|label=[[Юганівка (пункт контролю)|{{comment|«Юганівка»|Пункт пропуску через державний кордон України «Юганівка»}}]]}}
 {{Карта розташування~|Україна Луганська область|lat_deg=48|lat_min=39|lat_sec=22|lon_deg=39|lon_min=07|lon_sec=35|position=left|label_size=90|label=[[Жовте (Слов'яносербський район)|{{comment|Жовте|Село Жовте Слов'яносербського району Луганської області України}}]]}}
 {{Карта розташування~|Україна Луганська область|lat_deg=48|lat_min=37|lat_sec=54|lon_deg=38|lon_min=21|lon_sec=37|position=left|label_size=90|label=[[Попасна|{{comment|Попасна|Місто Попасна Луганської області України}}]]}}
 {{Карта розташування~|Україна Луганська область|lat_deg=48|lat_min=37|lat_sec=47|lon_deg=38|lon_min=33|lon_sec=43|position=right|label_size=90|label=[[Первомайськ (Луганська область)|{{comment|Первомайськ|Місто Первомайськ Луганської області України}}]]}}
 {{Карта розташування~|Україна Луганська область|lat_deg=48|lat_min=37|lat_sec=31|lon_deg=39|lon_min=16|lon_sec=30|position=right|label_size=90|marksize=10|label=[[Металіст (Слов'яносербський район)|{{comment|Металіст|Селище Металіст Слов'яносербського району Луганської області України}}]]}}
 {{Карта розташування~|Україна Луганська область|lat_deg=48|lat_min=33|lat_sec=18|lon_deg=39|lon_min=19|lon_sec=29|position=right|label_size=90|marksize=10| label=[[Луганськ|{{comment|Луганськ|Місто Луганськ України}}]]}}
 {{Карта розташування~|Україна Луганська область|lat_deg=48|lat_min=31|lat_sec=00|lon_deg=39|lon_min=25|lon_sec=18|position=right|label_size=90|marksize=10|label=[[Хрящувате|{{comment|Хрящувате|Селище Хрящувате Краснодонського району Луганської області України}}]]}}
 {{Карта розташування~|Україна Луганська область|lat_deg=48|lat_min=30|lat_sec=18|lon_deg=39|lon_min=49|lon_sec=31|position=top|label_size=90|label=[[Давидо-Микільське|{{comment|Давидо&nbsp;-&nbsp;Микільське|Село Давидо-Микільське Краснодонського району Луганської області України}}]]}}
 {{Карта розташування~|Україна Луганська область|lat_deg=48|lat_min=28|lat_sec=41|lon_deg=39|lon_min=30|lon_sec=13|position=right|label_size=90|marksize=10|label=[[Новосвітлівка (смт)|{{comment|Новосвітлівка|Селище міського типу Новосвітлівка Краснодонського району Луганської області України}}]]}}
 {{Карта розташування~|Україна Луганська область|lat_deg=48|lat_min=29|lat_sec=37|lon_deg=39|lon_min=02|lon_sec=12|position=right|label_size=90|label=[[Біле (смт)|{{comment|Біле|Селище міського типу Біле Лутугинського району Луганської області України}}]]}}
 {{Карта розташування~|Україна Луганська область|lat_deg=48|lat_min=25|lat_sec=56|lon_deg=39|lon_min=31|lon_sec=28|position=right|label_size=90|label=[[Новоганнівка (Краснодонський район)|{{comment|Новоганнівка|Село Новоганнівка Краснодонського району Луганської області України}}]]}}
 {{Карта розташування~|Україна Луганська область|lat_deg=48|lat_min=26|lat_sec=54|lon_deg=39|lon_min=17|lon_sec=57|position=right|mark=Airplane silhouette 45degree angle.svg|label_size=90|marksize=20|label=[[Луганськ (аеропорт)|{{comment|Аеропорт|Міжнародний аеропорт «Луганськ»}}]]}}
 {{Карта розташування~|Україна Луганська область|lat_deg=48|lat_min=25|lat_sec=54|lon_deg=39|lon_min=13|lon_sec=57|position=left|label_size=90|marksize=10|label=[[Георгіївка (смт)|{{comment|Георгіївка|Селище Георгіївка Лутугинського району Луганської області України}}]]}}
 {{Карта розташування~|Україна Луганська область|lat_deg=48|lat_min=24|lat_sec=07|lon_deg=39|lon_min=12|lon_sec=37|position=left|label_size=90|marksize=10|label=[[Лутугине|{{comment|Лутугине|Місто Лутугине Луганської області України}}]]}}
 {{Карта розташування~|Україна Луганська область|lat_deg=48|lat_min=23|lat_sec=16|lon_deg=38|lon_min=31|lon_sec=50|position=right|label_size=90|marksize=10|label=[[Комісарівка (смт)|{{comment|Комісарівка|Селище міського типу Комісарівка Перевальського району Луганської області України}}]]}}
 {{Карта розташування~|Україна Луганська область|lat_deg=48|lat_min=22|lat_sec=22|lon_deg=39|lon_min=32|lon_sec=08|position=right|label_size=90|marksize=10|label=[[Красне (Краснодонський район)|{{comment|Красне|Село Красне Краснодонського району Луганської області України}}]]}}
 {{Карта розташування~|Україна Луганська область|lat_deg=48|lat_min=17|lat_sec=57|lon_deg=39|lon_min=44|lon_sec=59|position=right|label_size=90|marksize=10|label=[[Краснодон|{{comment|Краснодон|Місто Краснодон Луганської області України}}]]}}
 {{Карта розташування~|Україна Луганська область|lat_deg=48|lat_min=17|lat_sec=50|lon_deg=39|lon_min=28|lon_sec=46|position=left|label_size=90|marksize=10|label=[[Красний Яр (Краснодонський район)|{{comment|Красний&nbsp;Яр|Село Красний Яр Краснодонського району Луганської області України}}]]}}
 {{Карта розташування~|Україна Луганська область|lat_deg=48|lat_min=07|lat_sec=58|lon_deg=39|lon_min=50|lon_sec=02|position=left|label_size=90|marksize=10|label=[[Провалля|{{comment|Провалля|Село Провалля Свердловського району Луганської області України}}]]}}
 {{Карта розташування~|Україна Луганська область|lat_deg=48|lat_min=06|lat_sec=38|lon_deg=38|lon_min=53|lon_sec=09|position=left|label_size=90|label=[[Красний Луч|{{comment|Красний&nbsp;Луч|Місто Красний Луч Луганської області України}}]]}}
 {{Карта розташування~|Україна Луганська область|lat_deg=48|lat_min=05|lat_sec=47|lon_deg=39|lon_min=04|lon_sec=15|position=right|label_size=90|label=[[Антрацит (місто)|{{comment|Антрацит|Місто Антрацит Луганської області України}}]]}}
 {{Карта розташування~|Україна Луганська область|lat_deg=48|lat_min=04|lat_sec=17|lon_deg=39|lon_min=47|lon_sec=53|position=bottom|label_size=90|label=[[Червонопартизанськ (пункт контролю)|{{comment|«Червонопартизанськ»|Пункт пропуску через державний кордон України «Червонопартизанськ»}}]]}}
 {{Карта розташування~|Україна Луганська область|lat_deg=48|lat_min=03|lat_sec=16|lon_deg=39|lon_min=18|lon_sec=34|position=right|label_size=90|label=[[Ровеньки|{{comment|Ровеньки|Місто Ровеньки Луганської області України}}]]}}
 {{Карта розташування~|Україна Луганська область|lat_deg=47|lat_min=55|lat_sec=19|lon_deg=39|lon_min=28|lon_sec=51|position=right|label_size=90|marksize=10|label=[[Зеленопілля (Свердловський район)|{{comment|Зеленопілля|Село Зеленопілля Свердловського району Луганської області України}}]]}}
 {{Карта розташування~|Україна Луганська область|lat_deg=47|lat_min=56|lat_sec=58|lon_deg=39|lon_min=08|lon_sec=24|position=right|label_size=90|marksize=10|label=[[Дякове|{{comment|Дякове|Село Дякове Антрацитівського району Луганської області України}}]]}}
 {{Карта розташування~|Україна Луганська область|lat_deg=47|lat_min=51|lat_sec=30|lon_deg=39|lon_min=45|lon_sec=17|position=right|label_size=90|marksize=10|label=[[Довжанський|{{comment|«Довжанський»|Пункт пропуску через державний кордон України «Довжанський»}}]]}}
}}
|}

===== Визволення Лисичансько-Сєвєродонецької агломерації =====
19 липня 2014 року силами Національної гвардії та Збройних сил України розпочато спільну операцію зі звільнення стратегічно важливого транспортного вузла [[Лисичансько-Сєвєродонецька агломерація|Лисичансько-Сєвєродонецької агломерації]]. Упродовж двох днів силовими структурами [[Україна|України]] розгорнуті вогневі позиції у передмістях [[Попасна|Попасної]], [[Рубіжне|Рубіжного]] і [[Сєвєродонецьк]]а, а вже [[21 липня]]&nbsp;— одночасно з трьох боків розпочато військову атаку по замкнених у кільце проросійських бойовиках в окупованих населених пунктах [[Міські агломерації України|агломерації]]. Попри потужний опір, чинений професійно підготовленими проросійськими спецпризначенцями, активне використання бойовиками житлової інфраструктури як [[Рубіж оборони|щита]], а вузьких ділянок транспортних комунікацій міста (головним чином мостів через річку [[Сіверський Донець]] і її приток) та багатоквартирних будинків як вогневих точок для здійснення обстрілів, [[22 липня]] українськими військовими успішно знешкоджено противника та з мінімальними руйнуваннями відновлено контроль над [[Кремінне|Кремінним]], [[Попасна|Попасним]], [[Рубіжне|Рубіжним]] і [[Сєвєродонецьк]]ом, а наступного дня&nbsp;— над [[Новодружеськ]]им, [[Привілля]]м, та зайнято північні райони міста [[Лисичанськ]]а. З початком бойових дій у [[Лисичанськ]]у, подібно подіям під [[Слов'янськ]]ом, активізовуються панічні спроби втечі з оточеного міста бойовиків на бронетехніці, в супроводі шквального вогню з власних [[Реактивна система залпового вогню|РСЗВ]] «[[БМ-21 «Град»|Град]]» по міських житлових кварталах та одночасним знищенням мостів і шляхопроводів на своєму шляху. [[24 липня]] зведеними підрозділами [[Національна Гвардія України|Національної Гвардії]] та [[Збройні Сили України|Збройних Сил України]] завдано остаточного нищівного удару по сконцентрованих залишках проросійських бойовиків, в результаті чого у вечері того ж дня місто було повністю звільнено від озброєних іноземців та відновлено контроль над усіма незаконно захопленими міськими спорудами<ref>{{Cite web |url=http://tsn.ua/ukrayina/viyskovi-zvilnili-syeverodoneck-vid-teroristiv-360117.html |title=Військові звільнили Сєверодонецьк від терористів |accessdate=29 листопада 2021 |archive-date=5 травня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210505011044/https://tsn.ua/ukrayina/viyskovi-zvilnili-syeverodoneck-vid-teroristiv-360117.html }}</ref>, а завдяки створеному навколо міста вогневому мішку, ворожа техніка та близько 35 озброєних осіб, здебільшого [[Північний Кавказ|кавказької]] [[Національність|національності]],&nbsp;— нейтралізовані.
{{main|Бої за Лисичанськ}}

===== Облога Луганська =====
{{main|Бої за Щастя|Бої за Станицю Луганську}}
2 липня бої точилися на околицях Луганська, а в самому місті відбувалося переміщення терористів з військовою технікою, та заняття позицій, зокрема, позицій для обстрілу з ПЗРК у різних районах міста<ref>[http://espreso.tv/news/2014/07/02/na_okolycyakh_luhanska_pochavsya_biy На околицях Луганська точиться бій (доповнено)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140706123029/http://espreso.tv/news/2014/07/02/na_okolycyakh_luhanska_pochavsya_biy |date=6 липня 2014 }} ''Еспресо.tv''. 02.07.2014.</ref>. 3 липня бої точилися на краю Луганська, удари по бойовиках здійснювалися з м. [[Олександрівськ]]а, селища Металіст, які знаходились під контролем українських військових, а також з району Станиці Луганської<ref name="Лига. АТО. 03.07.14.">''Петр Шуклинов''. [http://news.liga.net/articles/politics/2399547-tretiy_den_ato_armiya_v_luganske_boeviki_begut_girkin_panikuet.htm Третий день АТО: армия у Луганска, боевики бегут, Гиркин паникует] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140704205012/http://news.liga.net/articles/politics/2399547-tretiy_den_ato_armiya_v_luganske_boeviki_begut_girkin_panikuet.htm |date=4 липня 2014 }} ''Лига.net''. 04.07.2014. {{ref-ru}}</ref>. Ввечері 4 липня бойовики обстрілювали східний район Луганська Велика Вергунка та смт Станиця Луганська, розмістивши бойову техніку у житлових районах міста<ref>[http://news.liga.net/news/politics/2412426-v_vostochnykh_rayonakh_luganska_idet_boy_sil_ato_s_boevikami_smi.htm В восточных районах Луганска идет бой сил АТО с боевиками&nbsp;— СМИ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140707073733/http://news.liga.net/news/politics/2412426-v_vostochnykh_rayonakh_luganska_idet_boy_sil_ato_s_boevikami_smi.htm |date=7 липня 2014 }} ''Лига.net''. 05.07.2014. {{ref-ru}}</ref>.

3 липня українські військові продовжували вести бої за м. [[Краснодон]]<ref name="Лига. АТО. 03.07.14." />.

==== Бої на українсько-російському кордоні ====
{{main|Бої на українсько-російському кордоні 2014}}
4 липня 2014 року блокпост українських десантників поблизу с. [[Дякове]] [[Антрацитівський район|Антрацитівського району]] на Луганщині був атакований безпілотним апаратом, з якого скинуто гранату<ref name="УП. Звіт АТО 04.07.14.">{{Cite web |url=http://www.pravda.com.ua/news/2014/07/4/7031008/ |title=Звіт АТО 04.07.14 |accessdate=18 липня 2014 |archive-date=5 травня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210505011208/https://www.pravda.com.ua/news/2014/07/4/7031008/ }}</ref>.

===== Зеленопілля =====
{{Детальніше|Атака біля Зеленопілля}}
У ніч 10-11 липня 2014&nbsp;р. коло українського населеного пункту [[Зеленопілля (Свердловський район)|Зеленопілля]] з [[Росія|Росії]] міста [[Гуково]] та [[Куйбишево (Ростовська область)|Куйбишево]] був обстріляний з [[Реактивна система залпового вогню|реактивної системи залпового вогню]] [[БМ-21 «Град»|«Град»]] базовий табір [[Тактична група|тактичної групи]] «КОРДОН» ЗСУ, НГУ, [[Державна прикордонна служба України|ДПСУ]] (в яку входили [[24-та механізована бригада (Україна)|24-та механізована]], [[72-га окрема механізована бригада (Україна)|72-га механізована]] та [[79-та окрема аеромобільна бригада (Україна)|79-та аеромобільна]] бригади). У населений пункт [[Пологи (місто)|Пологи]] [[Запорізька область|Запорізької області]] (основний військовий [[Морг (приміщення)|морг]]) були відправлені тіла загиблих українських військовослужбовців<ref>[http://obozrevatel.com/politics/25478-v-seti-poyavilis-foto-unichtozhennogo-terroristami-lagerya-ato-pod-zelenopolem.htm В сети появились фото уничтоженного террористами лагеря АТО под Зеленопольем] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140719020842/http://obozrevatel.com/politics/25478-v-seti-poyavilis-foto-unichtozhennogo-terroristami-lagerya-ato-pod-zelenopolem.htm |date=19 липня 2014 }} {{ref-ru}}</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.youtube.com/watch?v=GVXz6XIiRvQ&feature=youtube_gdata |title=Відео: Росіяни хизуються обстрілом українських державних територій з території Російської Федерації |accessdate=17 липня 2014 |archive-date=2 грудня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151202194921/https://www.youtube.com/watch?v=GVXz6XIiRvQ&feature=youtube_gdata }}</ref>.

===== Савур-могила =====
{{Докладніше|Бої за Савур-Могилу (2014)}}
[[28 липня]] 2014 року ЗСУ спільно з бійцями Нацгвардії у рамках АТО у Донецькій області проти російських найманців та так званого «ополчення Донбасу» взяли під контроль населений пункт Саурівка та стратегічно важливу висоту&nbsp;— курган [[Савур-Могила]].<ref>{{Cite web |url=http://www.pravda.com.ua/news/2014/07/28/7033196/ |title=Сили АТО взяли під контроль Савур-Могилу |accessdate=29 липня 2014 |archive-date=2 квітня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150402091250/http://www.pravda.com.ua/news/2014/07/28/7033196/ }}</ref>

Савур-Могила є стратегічною висотою на кордоні Луганської й Донецької областей України та Ростовської області Росії, з якої терористи обстрілювали українських військових та ряд населених пунктів, зокрема, [[Маринівка (Шахтарський район)|Маринівку]], що знаходиться поряд з пунктом пропуску через державний кордон [[Маринівка (пункт контролю)|«Маринівка»]].

==== Збиття Боїнга 777 ====
{{main|Збиття Боїнга 777 біля Донецька}}
{| class="toccolours" cellpadding="0" cellspacing="0" style="float:right; border: 1px solid Gainsboro; margin-left:0em"
|align="center"| {{Частина зображення|зобр=Malaysia Airlines Flight 17 crash site.png|позиція=center|ширина=280|загальна=280|верх=70|право=0|низ=52|ліво=0|рамка=немає}}
|-
| Мапа катастрофи літака Malaysia Airlines<ref>[http://www.nytimes.com/interactive/2014/07/17/world/europe/maps-of-the-crash-of-malaysian-airlines-flight-mh17.html?_r=0 Maps of the Crash of Malaysia Airlines Flight 17] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140719075545/http://www.nytimes.com/interactive/2014/07/17/world/europe/maps-of-the-crash-of-malaysian-airlines-flight-mh17.html?_r=0 |date=19 липня 2014 }} // [[The New York Times]], 17.07.2014</ref>
----
{{^|-6px}}<span style="color: #708090;"><big>'''―'''</big></span>&nbsp;<small>Маршрут рейсу MH17{{^|-3px}}{{colorbox|#9b112e}}&nbsp;Орієнтовна зона запуску ракети ([[Квадратний кілометр|320км<sup>2</sup>]]){{^|-3px}}{{colorbox|#f1b7bb}}&nbsp;Територія, яку займали проросійські бойовики{{^|-3px}}в день авіакатастрофи ([[17 липня]] [[2014]]){{^|-3px}}{{colorbox|#DCDCDC}}&nbsp;[[Росія|Російська Федерація]]</small>
|}
[[17 липня]] [[2014]] року в підконтрольній терористичній організації «ДНР» зоні, між селами [[Грабове (Шахтарський район)|Грабове]] та [[Розсипне (Дмитрівська сільська рада)|Розсипне]] [[Шахтарський район|Шахтарського району]] [[Донецька область|Донецької області]] [[Україна|України]], був [[Збиття Боїнга 777 біля Донецька|збитий пасажирський літак Boeing 777]] авіакомпанії [[Malaysia Airlines]], що виконував рейс «MH17» [[Амстердам]]&nbsp;— [[Куала-Лумпур]]. В результаті теракту загинули 298 осіб&nbsp;— громадяни [[Нідерланди|Нідерландів]], [[Малайзія|Малайзії]] та ще 16 країн.<ref name="espreso-17.07.2014">{{cite web |title=Літак Боїнг-777 малазійських авіаліній збили терористи в районі міста Торез Донецької області |date=17 липня 2014 |url=http://espreso.tv/news/2014/07/17/litak_boyinh_777_malaziyskykh_avialiniy_vpav_v_rayoni_mista_shakhtarsk_doneckoyi_oblasti |publisher=[[espreso.tv]] |accessdate=19.10.2014 |archive-date=30.09.2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140930030112/http://espreso.tv/news/2014/07/17/litak_boyinh_777_malaziyskykh_avialiniy_vpav_v_rayoni_mista_shakhtarsk_doneckoyi_oblasti }}</ref> За підсумками розслідувань, здійснених протягом липня-вересня 2014 року представниками Ради безпеки [[Нідерланди|Нідерландів]] та ряду міжнародних організацій було виявлено, що причиною падіння літака стало його ураження [[Бойова частина|боєголовкою]] моделі 9Н314М [[Зенітна ракета|ракети класу «земля-повітря»]] серії [[9M38]], якими оснащуються [[Зенітно-ракетний комплекс|зенітно-ракетні комплекси]] «[[Бук (ЗРК)|Бук]]».

Російські засоби масової інформації, всупереч результатам розслідувань, спробували перекласти провину за збиття літака на українських військових. Тим не менше, теракт став безпосередньою причиною міжнародної економічної ізоляції Російської Федерації від цивілізованого світу, яку проголосили 41 країна та ряд міжнародних організацій та спричинив [[Міжнародні санкції щодо Росії (2014—)|третю хвилю санкцій]] проти окремих секторів економіки та посилив обмеження на співробітництво і технологічне забезпечення [[Росія|Російської Федерації]].<ref name="zn hara">[http://gazeta.zn.ua/international/sankcionnaya-udavka-dlya-kremlya-_.html Санкційна удавка для Кремля] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141229034157/http://gazeta.zn.ua/international/sankcionnaya-udavka-dlya-kremlya-_.html |date=29 грудня 2014 }} {{ref-ru}}</ref><ref>[http://www.vestifinance.ru/articles/40335 ЄС прийняла санкції проти Російської федерації. Три ключових етапи] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150213035533/http://www.vestifinance.ru/articles/40335 |date=13 лютого 2015 }} {{ref-ru}}</ref>

=== Масоване вторгнення російських регулярних військ ===
{{main|Російські сили вторгнення на території України (з 2014)}}

В серпні 2014 року почалося масоване вторгнення батальйонних тактичних груп Збройних сил РФ на територію України. Різні джерела вказують, що приблизно 4 бтгр вторглися до Луганської області, і ще 4&nbsp;— до Донецької.

10—11 серпня 2014 року артилерійські обстріли з російської території, що до того тривали вже майже місяць, посилилися в районі с. Степанівка під Сніжним. 3-й механізований батальйон 30-ї бригади, що на той час тримав там позиції, складався переважно з мобілізованих, був деморалізований обстрілами та втратами техніки. Зазнавши важких втрат, підрозділи батальйону відступили.

11 серпня 2014 року Олександр Захарченко зробив заяву, що «підрозділи ДНР готові до наступальних дій», і що найближчими днями розпочнеться «широкий, нормальний наступ».<ref>{{Cite news|url=https://politikus.ru/video/26701-aleksandr-zaharchenko-intervyu-11082014.html|title=Интервью Александра Захарченко, 11.08.2014|language=ru|work=ПОЛИТИКУС - Politikus.ru|accessdate=2018-03-21|archive-date=01.09.2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180901044404/https://politikus.ru/video/26701-aleksandr-zaharchenko-intervyu-11082014.html}}</ref><ref>{{Cite news|url=http://rusdozor.ru/2014/08/11/intervyu-zaxarchenko-11-avgusta/|title=Интервью Захарченко. 11 августа|language=ru-RU|work=Русский Дозор|accessdate=2018-03-21|archive-date=2018-03-21|archive-url=https://web.archive.org/web/20180321203015/http://rusdozor.ru/2014/08/11/intervyu-zaxarchenko-11-avgusta/}}</ref> Російські новинні ресурси поширили інформацію, що у «ополчення і самооборони» з'явилося понад 200 одиниць бронетехніки, що буде використана в ході анонсованого «контрнаступу».<ref>{{Cite web|url=http://www.ntv.ru/novosti/1195517/|title=Ополченцы ДНР подготовили 200 единиц бронетехники для контрнаступления|last=ntv.ru|website=НТВ|language=en|accessdate=2018-03-21|archive-date=2018-03-22|archive-url=https://web.archive.org/web/20180322015325/http://www.ntv.ru/novosti/1195517/}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://www.tvc.ru/news/show/id/47301|title=Ополченцы ДНР готовят контрнаступление на позиции силовиков|website=ТВ Центр - Официальный сайт телекомпании|language=ru-RU|accessdate=2018-03-21|archive-date=2018-03-07|archive-url=https://web.archive.org/web/20180307015330/http://www.tvc.ru/news/show/id/47301}}</ref>

12 серпня 2014 на полях боїв війни на Донбасі вперше з'являються зразки винятково російської бронетехніки&nbsp;— танки [[Т-72]], які на той час не перебували на озброєнні української армії, унікальні російські бронетранспортери [[БТР-82А]],&nbsp;— вони були зафіксовані у боях під Сніжним, в районі Маринівки та Степанівки, і належали батальйонним тактичним групам [[17-та окрема мотострілецька бригада (РФ)|17-ї мотострілецької]] та [[18-та окрема мотострілецька бригада (РФ)|18-ї мотострілецької]] бригад Збройних сил РФ. Відомо, що того дня під Сніжним було підбито щонайменше два Т-72&nbsp;— один з них було знищено танковим тараном лейтенанта 30-ї бригади [[Абрамович Артем Володимирович|Абрамовича]].
{{main|Бої під Сніжним (2014)|Російська зброя на Донбасі}}

==== Новосвітлівка та Хрящувате ====

[[21 серпня]] селище Станиця Луганська, що по іншу сторону від річки [[Сіверський Донець]] від Новосвітлівки, було звільнене від бойовиків.<ref>{{Cite web |url=http://espreso.tv/news/2014/08/21/u_stanyci_luhanskiy_pidnyato_prapor_ukrayiny_fotofakt |title=У Станиці Луганській піднято прапор України (ФОТОФАКТ) |accessdate=7 березня 2015 |archive-date=5 травня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210505010529/https://espreso.tv/news/2014/08/21/u_stanyci_luhanskiy_pidnyato_prapor_ukrayiny_fotofakt }}</ref>

{{see also|Бої за Станицю Луганську}}

==== Іловайськ ====
{{main|Бої за Іловайськ}}
Починаючи з середини серпня 2014 року, наступальні дії українських силовиків в районі [[Іловайськ]]а поступово припиняються у зв'язку з нестачею сил для остаточного взяття міста.

У ніч з 23 на 24 серпня з Росії на територію України в районі [[Амвросіївка|Амвросіївки]] зайшло 4 батальйонно-тактичних групи [[Збройні сили Російської Федерації|Збройних сил РФ]]<ref>{{Cite web |url=http://www.mil.gov.ua/news/2015/10/19/analiz-illovausk--14354/ |title=Аналіз бойових дій в районі Іловайська після вторгнення російських військ 24-29 серпня 2014 року |accessdate=1 вересня 2016 |archive-date=17 листопада 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151117100807/http://www.mil.gov.ua/news/2015/10/19/analiz-illovausk--14354/ }}</ref>, сформованих на основі підрозділів [[6-та окрема танкова бригада (РФ)|6 ОТБр]], [[8-ма окрема мотострілецька бригада (РФ)|8 ОМСБр]], [[31-ша окрема десантно-штурмова бригада (РФ)|31 ОДШБр]], [[331-й парашутно-десантний полк (РФ)|331 ПДП]] та ін., які взяли в оточення угруповання українських сил в районі Іловайська.

24-28 серпня точилися запеклі бої, поки російські війська окопувалися на позиціях, укріплюючи кільце. За ці дні українські підрозділи змогли взяти у полон 13 військовослужбовців РФ, захопити новітній російський танк [[Т-72Б3]] та розбити колону [[8-ма окрема мотострілецька бригада (РФ)|8 ОМСБр]].<ref name="kapitan">[https://censor.net/ua/resonance/364226/kapitan_kotoryyi_izmenil_hod_voyiny КАПИТАН, КОТОРЫЙ ИЗМЕНИЛ ХОД ВОЙНЫ]</ref>

27 серпня відбулася спроба деблокувати зовні українські формування, оточені під Іловайськом, силами ротно-тактичної групи [[92-га окрема механізована бригада (Україна)|92 ОМБр]] та роти [[42-й батальйон територіальної оборони (Україна)|42 БТрО]], але їх колони в ніч з 27 на 28 зазнали артилерійського обстрілу і втратили боєздатність.

Зранку 29 серпня почався вихід українських військ з-під Іловайська по попередньо обговореному з російською стороною маршруту зі спробою прориву. Російські війська відкрили шквальний вогонь по українських колонах. Близько опівдня, для забезпечення прориву українських військ, було задіяно дві пари штурмовиків [[Су-25]]. Один з літаків було збито під час повернення на аеродром базування по зворотному маршруту в районі [[Старобешеве]]. Українські війська встигли підбити щонайменше кілька танків [[21-ша окрема мотострілецька бригада (РФ)|21 ОМСБр]], а бійці [[Донбас (батальйон)|батальйону «Донбас»]] змогли взяти в полон ще 4-х військовослужбовців РФ і підбити кілька танків [[6-та окрема танкова бригада (РФ)|6-ї танкової бригади РФ]]. Під час виходу загинуло понад 500 українських бійців, сотні були поранені та захоплені у полон.<ref>{{Cite web |url=http://matios.info/uk/novini/bryfing-golovnogo-vijskovogo-prokurora-anatoliya-matiosa-14-08-2015/ |title=Брифінг Головного військового прокурора Анатолія Матіоса 14.08.2015 |accessdate=7 вересня 2016 |archive-date=10 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160310204716/http://matios.info/uk/novini/bryfing-golovnogo-vijskovogo-prokurora-anatoliya-matiosa-14-08-2015/ }}</ref>

==== Наступ на Маріуполь 2014 ====
{{main|Оборона Маріуполя}}

=== Перші Мінські угоди ===
{{main|Мінський протокол}}

=== Збройне протистояння на лінії розмежування (6 вересня 2014 року&nbsp;— 13 січня 2015 року) ===
Водночас, бойовики та російські війська продовжували щоденні обстріли позицій українських військових на різних ділянках фронту. Загальна кількість порушень військами Росії і бойовиків режиму тимчасового припинення вогню з моменту підписання Мінських домовленостей наприкінці жовтня перевищила 2 тисячі<ref>[http://espreso.tv/news/2014/10/27/z_momentu_oholoshennya_quotperemyryaquot_terorysty_ponad_2_tys_raziv_porushyly_rezhym_prypynennya_vohnyu З моменту оголошення перемир'я терористи понад 2&nbsp;тис. разів порушили режим припинення вогню] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141209184756/http://espreso.tv/news/2014/10/27/z_momentu_oholoshennya_quotperemyryaquot_terorysty_ponad_2_tys_raziv_porushyly_rezhym_prypynennya_vohnyu |date=9 грудня 2014 }} ''Еспресо.tv''. 27.10.2014.</ref>, на початку листопада наблизилось до 2400<ref>[http://www.unian.ua/politics/1004288-boyoviki-porushili-umovi-peremirya-vje-mayje-2400-raziv-timchuk.html Бойовики порушили умови перемир'я вже майже 2400 разів&nbsp;— Тимчук] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141117012658/http://www.unian.ua/politics/1004288-boyoviki-porushili-umovi-peremirya-vje-mayje-2400-raziv-timchuk.html |date=17 листопада 2014 }} ''УНІАН''. 03.11.2014.</ref>. Станом на 18 листопада кількість обстрілів бойовиками українських позицій перевищила 3 тисячі<ref>[http://tyzhden.ua/News/123871 Терористи порушили перемир'я понад три тисячі разів&nbsp;— Тимчук] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141210102635/http://tyzhden.ua/News/123871 |date=10 грудня 2014 }} ''Тиждень.ua''. 18.11.2014.</ref>, а на 24 листопада склала 3412 разів.<ref>[http://nvua.net/ukraine/shtab-ato-podschital-skolko-raz-terroristy-narushali-minskie-dogovorennosti-21916.html Террористы нарушили минские договоренности почти три с половиной тысячи раз] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141208203658/http://nvua.net/ukraine/shtab-ato-podschital-skolko-raz-terroristy-narushali-minskie-dogovorennosti-21916.html |date=8 грудня 2014 }} ''Новое время''. 24.11.2014.{{ref-ru}}</ref>

==== Бої за 32-й блокпост ====
{{main|Бої за 32-й блокпост}}
З жовтня з'явилися повідомлення, що український блокпост №&nbsp;32, розташований на перехресті на «Бахмутській трасі» {{Автошлях Р|66}}({{Автошлях Т|1303}}) неподалік села [[Сміле (Слов'яносербський район)|Сміле]], був заблокований від постачання води і провізії. Українське командування організовувало декілька спроб прориву до 32-го блокпосту, залучивши підрозділи [[24-та окрема механізована бригада (Україна)|24-ї бригади]], НГУ та десантників, проте майже кожна спроба завершувалася втратами бійців і техніки&nbsp;— відомо про щонайменше 16 загиблих та 17 одиниць втраченої бронетехніки. В результаті блокування, в останніх числах жовтня практично половина особового складу 32-го блокпосту не могла долучатися до боїв через захворювання та знесилення. 27 жовтня українські війська по домовленості залишили 32-й блокпост.

=== Російський наступ (13 січня&nbsp;— лютий 2015 року) ===

==== Оборона Донецького аеропорту ====
{{main|Бої за Донецький аеропорт}}
[[Файл:Battle of Donetsk Airport.svg|thumb|Мапа [[Міжнародний аеропорт «Донецьк» імені Сергія Прокоф'єва|міжнародного аеропорту «Донецьк» імені Сергія Прокоф'єва]]
----
<small>
{{Collapsible list
|bullets = yes
|title = Елементи летовища
| 1 — Новий термінал
| 2 — Старий термінал
| 3 — Диспетчерська вежа
| 4 — Путилівський міст
| 5 — Центр управління «Донбасаеро»
| 6 — Штаб цивільної авіації
| 7 — Командно-диспетчерський пункт
| 8 — Злітно-посадкова смуга
| 9 — VIP-термінал
| 10 — Перон «K»
| 11 — Перон «L»
| 12 — Перон «M»
| 13 — Літаки Як-42
| 14 — Літак Як-40 (UR-MMK)
| 15 — Готель «Політ»
| 16 — Автобусна станція
| 17 — Гіпермаркет «Metro»
| 18 — Автосалон «Toyota/Lexus»
| 19 — Сквер
| 20 — Котельня
| 21 — Паливні склади
| 22 — Авіаційний ремонтний центр
| 23 — Ангар
}}
{{Collapsible list
|bullets = yes
|title = Прилеглі об'єкти
| [[Південь|S]] — [[місто|м.]] [[Донецьк]], [[село|с.]] [[Веселе (Спартаківська сільська рада)|Веселе]] та [[Військова частина|в/ч]] А1402 [[Протиповітряна оборона|ППО]]
| [[Захід|W]] — [[село|с.]] [[Спартак (Ясинуватський район)|Спартак]]
| [[Схід|E]] — [[селище|с-ще]] [[Піски (Ясинуватський район)|Піски]]
| [[Північ|N]] — [[селище|с-ще]] [[Опитне (Ясинуватський район)|Опитне]], [[Військова частина|в/ч]] А1428 [[Протиповітряна оборона|ППО]]
| та автошлях {{Автошлях М|04}}
}}
</small>
]]

Активний наступ на Донецький аеропорт бойовики поновили 15 січня 2015. Про наміри захопити аеропорт заявив ватажок ДНР Олександр Захарченко. На той час захисники аеропорту утримували другий поверх будівлі нового терміналу, а перший і третій контролювалися проросійськими бойовиками.<ref name="tuka"/> 18 січня українська танкова група, у спробі ускладнити сполучення бойовиків з Донецьким аеропортом, пройшла через селище Спартак і атакувала позиції бойовиків під Путилівським мостом, знищивши чотири танки супротивника під ним і зруйнувавши сам міст. У цих боях з чотирьох українських танків повернувся один.<ref>[https://censor.net/ua/resonance/369772/18_yanvarya_2015_goda_leyitenant_ivan_jdan_i_starshina_anatoliyi_skritskiyi_unichtojili_chetyre_tanka 18 ЯНВАРЯ 2015 ГОДА. ЛЕЙТЕНАНТ ИВАН ЖДАН И СТАРШИНА АНАТОЛИЙ СКРИЦКИЙ УНИЧТОЖИЛИ ЧЕТЫРЕ ТАНКА И ПУТИЛОВСКИЙ МОСТ В ДОНЕЦКЕ]</ref> Ситуація значно погіршилася 19 січня після того, як бойовикам вдалося підірвати частину перекриття другого поверху. Внаслідок вибуху у захисників аеропорту були загиблі, поранені і контужені. Того ж дня густий туман та заглушення супротивником засобів радіозв'язку не дали змоги всім силам підкріплення вийти до нового терміналу аеропорту, де тримали оборону українські бійці&nbsp;— в результаті штурму бойовиків оборонці аеропорту зазнали втрат загиблими, частина потрапила до полону.<ref name="tuka">{{Cite web |url=http://ukr.lb.ua/news/2015/01/22/292871_donetskiy_aeroport_zdali_pislya_242.html |title=Донецький аеропорт здали після 242 днів оборони |accessdate=29 листопада 2021 |archive-date=4 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160304201939/http://ukr.lb.ua/news/2015/01/22/292871_donetskiy_aeroport_zdali_pislya_242.html }}</ref> До 22 січня українські військові змушені були залишити об'єкт. За підрахунками військового експерта Олександра Кривоносова за весь період перебування українських військових в донецькому аеропорту загинуло понад 200 осіб, а поранено&nbsp;— понад 500<ref>{{Cite web |url=http://24tv.ua/ukrayina/ponad_200_ukrayinskih_biytsiv_zaginulo_u_boyah_za_donetskiy_aeroport__viyskoviy_ekspert/n535106 |title=Понад 200 українських бійців загинуло у боях за донецький аеропорт, — військовий експерт |accessdate=29 листопада 2021 |archive-date=15 серпня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150815081611/http://24tv.ua/ukrayina/ponad_200_ukrayinskih_biytsiv_zaginulo_u_boyah_za_donetskiy_aeroport__viyskoviy_ekspert/n535106 }}</ref>.

==== Дебальцеве ====
[[Файл:Withdrawal from Debaltseve.svg|thumb|Мапа боїв за [[Дебальцеве]] після [[Мінська угода (2015)|Мінського саміту]] 12 лютого 2015 року
----
<small>{{colorbox|#FFFACD}}&nbsp;Україна{{^|-3px}}{{colorbox|#D2691E}}&nbsp;Територія, яку займали проросійські{{^|-3px}}{{nbsp|6}}бойовики {{TranslateDate|2015|2|12}} року{{^|-3px}}{{colorbox|#D3D3D3}}&nbsp;Територія, яку зайняли проросійські{{^|-3px}}{{nbsp|6}}бойовики 12—{{TranslateDate|2015|2|17}} року</small>{{^|-3px}}<span style="color: #DC143C;"><big>'''←'''</big></span>&nbsp;<small>Наступ проросійських бойовиків{{^|-3px}}{{nbsp|6}}12—{{TranslateDate|2015|2|17}} року</small>{{^|-3px}}<span style="color: #00008B;"><big>'''←'''</big></span>&nbsp;<small>Виведення українських військових{{^|-3px}}{{nbsp|6}}{{TranslateDate|2015|2|18}}</small>]]
{{Розширити розділ|дата=січень 2018}}
{{main|Бої за Дебальцеве}}

=== Другі Мінські угоди ===
{{main|Мінська угода (2015)}}

=== Позиційні бої (18 лютого 2015&nbsp;— 23 лютого 2022) ===

==== Захоплення у полон диверсантів ГРУ ====
{{main|Бій з диверсантами ГРУ РФ під Щастям}}
16 травня 2015 року поблизу м. [[Щастя (місто)|Щастя]] на Луганщині українськими військовими були захоплені у полон військовослужбовці [[3-тя окрема бригада спеціального призначення (РФ)|3-ї бригади спецпризначення ГРУ РФ]] Олександр Александров і Євген Єрофеєв під час виконання військового завдання. Під час допитів згодом Євген Єрофєєв повідомив, що є громадянином Росії, проживає в [[Тольятті]], є військовослужбовцем РФ. «''Моє військове звання капітан, посада&nbsp;— командир групи. Служу у 3-й окремій гвардійській бригаді, місце дислокації&nbsp;— місто Тольятті''»,&nbsp;— сказав він. На територію України він прибув на початку квітня 2015 року у складі другого загону третьої гвардійської бригади спеціального призначення. За його словами, загін російських військових, в завдання якого входило ведення розвідки спостереженням за переднім краєм, розташовується в окупованому бойовиками Луганську. Склад загону: три роти по чотири групи. Група російських військових, в яку входив Єрофєєв, складалася з: командира групи, заступника командувача групи, 2 командирів відділення, 2 снайперів, 2 кулеметників, 2 саперів, 2 розвідників і 2 старших розвідників. Всі є громадянами Російської Федерації.<ref>{{Cite web |url=http://www.unian.ua/war/1079555-vzyatiy-u-polon-rosiyskiy-spetsnazivets-rozpoviv-scho-dumae-pro-viynu-proti-ukrajini.html |title=Взятий у полон російський спецназівець розповів, що думає про війну проти України // УНІАН. — 19.05.2015 |accessdate=25.04.2017 |archive-date=26.04.2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170426151800/https://www.unian.ua/war/1079555-vzyatiy-u-polon-rosiyskiy-spetsnazivets-rozpoviv-scho-dumae-pro-viynu-proti-ukrajini.html }}</ref> У свою чергу розвідник-санітар Олександр Александров назвав прізвища всіх членів групи. Він також заявив, що є діючим російським військовим, проходить військову службу у військовій частині 21208, третя гвардійська окрема бригада спеціального призначення, що перебуває при місті Тольятті. «''Ми зайшли на територію України 26 березня 2015. Зайшли в складі другого батальйону в кількості 220 людей''»&nbsp;— повідомив Александров.<ref>{{Cite web |url=http://www.pravda.com.ua/news/2015/05/19/7068373/ |title=Затримані військові із РФ розкрили прізвища й цілі // Українська правда. — 19.05.2015 |accessdate=25.04.2017 |archive-date=26.04.2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170426062329/http://www.pravda.com.ua/news/2015/05/19/7068373/ }}</ref>

==== Наступ на Мар'їнку 2015 ====
{{main|Бої за Мар'їнку}}

==== Полон майора РФ ====
{{main|Полон майора Старкова}}
25 липня 2015 року українські військовики затримали «КамАЗ» з боєприпасами, який заїхав на контрольний пост з території тимчасово непідконтрольній Україні. У вантажівці був кадровий військовослужбовець збройних сил РФ&nbsp;— майор Старков Володимир Олександрович. За свідченнями Старкова, на Донбасі у складі незаконних збройних формуваннях діють близько 2 тисяч так званих «радників» із числа кадрових військових збройних сил РФ.<ref>{{Cite web |url=http://www.unian.ua/society/1106151-zatrimaniy-na-donechchini-mayor-starkov-prohodit-viyskovu-slujbu-u-rostovskiy-oblasti.html |title=Затриманий на Донеччині майор Старков проходить військову службу у Ростовській області // УНІАН. — 29.07.2015 |accessdate=25.04.2017 |archive-date=22.01.2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180122072222/https://www.unian.ua/society/1106151-zatrimaniy-na-donechchini-mayor-starkov-prohodit-viyskovu-slujbu-u-rostovskiy-oblasti.html }}</ref>

==== Бої на Світлодарській дузі ====
{{main|Бої на Світлодарській дузі}}

==== Бої за Авдіївку ====
{{main|Бої за Авдіївку}}

==== Жолобок ====
{{main|Бої за Бахмутку (2017)}}

Станом на червень 2017 року, у зоні АТО знаходилися 34 тисячі бійців Збройних сил України.<ref>{{Cite news|url=https://dt.ua/UKRAINE/u-2017-roci-v-zoni-ato-zaginuli-ponad-120-viyskovosluzhbovciv-minoboroni-246236_.html|title=У 2017 році в зоні АТО загинули понад 120 військовослужбовців – Міноборони|work=DT.ua|accessdate=2017-06-21|archive-date=2021-11-29|archive-url=https://web.archive.org/web/20211129181519/https://zn.ua/ukr/UKRAINE/u-2017-roci-v-zoni-ato-zaginuli-ponad-120-viyskovosluzhbovciv-minoboroni-246236_.html}}</ref>

=== Протистояння в Азовському морі ===
{{main|Блокада Азовського моря}}
У 2018 році Росія розпочала [[Блокада Азовського моря|блокаду Азовського моря]] для українських суден та кораблів.

=== Операція об'єднаних сил ===
{{main|Операція об'єднаних сил}}
Від 30 квітня 2018 року було змінено формат операції з антитерористичної на загальновійськову, під контролем збройних сил, у тісній координації з іншими силовими органами.

=== Воєнний стан ===
[[Файл:Martial Law in Ukraine (2018) ukr.svg|міні|300пкс|Мапа запровадження воєнного стану у 2018 році.]]
{{main|Воєнний стан в Україні}}
26 листопада 2018 року, після [[Інцидент у Керченській протоці|агресії РФ у Керченській протоці]] в Україні було запроваджено [[Воєнний стан в Україні|воєнний стан]] на 30 днів у 10 областях, прилеглих до РФ, морських узбереж та маріонеткової [[Придністровська Молдавська Республіка|ПМР]].

=== Розведення військ 2019 ===
{{Main|Розведення військ на Донбасі}}

26 червня 2019 року українські військові розібрали свій блокпост і відійшли з однієї з позицій у [[Станиця Луганська|Станиці Луганській]]. При цьому блокпост російських бойовиків був укріплений і залишився на старих позиціях. Також на цих позиціях продовжилися обстріли російськими бойовиками як українських військових так і мирних мешканців.<ref>{{Cite web|title=Через обстріли розведення у Станиці Луганській знову не відбулося|url=http://www.pravda.com.ua/news/2016/11/26/7128060/|website=[[Українська правда]]|accessdate=2020-02-06|language=uk|archive-date=2020-02-06|archive-url=https://web.archive.org/web/20200206132539/https://www.pravda.com.ua/news/2016/11/26/7128060/}}</ref>

1 жовтня 2019 року [[Зеленський Володимир Олександрович|Володимир Зеленський]] заявив, що умовою російського президента Володимира Путіна для зустрічі в [[Нормандський формат|нормандському форматі]] є виконання Україною [[Формула Штайнмаєра|формули Штайнмаєра]] та розведення військ на визначених ділянках фронту.<ref>{{Cite web|title=Дата зустрічі в нормандському форматі є, але Росія гальмує – Пристайко|url=https://www.pravda.com.ua/news/2019/11/14/7231928/|website=[[Українська правда]]|accessdate=2020-02-06|language=uk|archive-date=2020-02-06|archive-url=https://web.archive.org/web/20200206132530/https://www.pravda.com.ua/news/2019/11/14/7231928/}}</ref> Після заяв президента Зеленського про можливість розведення військ в районі Золотого, на заклик [[Білецький Андрій Євгенійович|Андрія Білецького]] сюди прибули бійці [[Національні дружини|національних дружин]], активісти [[Національний корпус (партія)|Національного корпусу]]<ref>{{Cite web|title=Гарантії безпеки для Золотого|url=https://ndrugua.org/articles/garantiyi-bezpeky-dlya-zolotogo/|website=Національні Дружини|date=2019-10-08|accessdate=2020-02-06|language=uk|archive-date=2019-10-10|archive-url=https://web.archive.org/web/20191010132049/https://ndrugua.org/articles/garantiyi-bezpeky-dlya-zolotogo/}}</ref> та представники ветеранських організацій. Було заявлено, що якщо українські війська буде відведено з Золотого, то сіру зону займуть озброєні громадські активісти, передусім з числа ветеранів. У процесі розведення було з'ясовано, що згідно з наказом президента України 32/2019, лінія зіткнення проходить біля селища Михайлівка (Золоте-5). Це дало змогу військовим відтягнутись до селища Родіна (Золоте-4), але не здавати позиції у самому населеному пункті. 29-31 жовтня українські війська покинули Золоте<ref name="web.archive.org">{{Cite web|title=Добровольці залишили Золоте {{!}} Новини на Gazeta.ua|url=https://gazeta.ua/articles/donbas/_dobrovolci-yaki-protestuvali-proti-rozvedennya-vijsk-pokinuli-zolote/935979|website=web.archive.org|date=2019-11-08|accessdate=2020-02-06|archive-date=2019-11-08|archive-url=https://web.archive.org/web/20191108090149/https://gazeta.ua/articles/donbas/_dobrovolci-yaki-protestuvali-proti-rozvedennya-vijsk-pokinuli-zolote/935979}}</ref>, в тому числі й добровольці.<ref name="web.archive.org"/>

9 листопада 2019 року ЗСУ покинули свої позиції і відійшли від [[Петрівське (Стильська сільська рада)|Петрівського]] та [[Богданівка (Волноваський район)|Богданівки]]<ref>{{Cite web|title=Практичне розведення військ біля Петрівського завершилося|url=https://www.pravda.com.ua/news/2019/11/11/7231633/|website=[[Українська правда]]|accessdate=2020-02-06|language=uk|archive-date=2019-12-28|archive-url=https://web.archive.org/web/20191228111853/https://www.pravda.com.ua/news/2019/11/11/7231633/}}</ref>.

Під час зустрічі в Парижі [[9 грудня]] лідери [[Нормандський формат|нормандської четвірки]] домовилися про нове розведення сил на трьох ділянках уздовж лінії розмежування на Донбасі<ref>{{Cite web|title=Українська сторона підготувала пропозиції щодо наступного розведення військ на Донбасі - Пристайко|url=https://nv.ua/ukr/ukraine/politics/rozvedennya-viysk-kijiv-viznachiv-nastupni-dilyanki-novini-ukrajini-50058999.html|website=nv.ua|accessdate=2020-02-06|archive-date=2021-05-05|archive-url=https://web.archive.org/web/20210505010630/https://nv.ua/ukr/ukraine/politics/rozvedennya-viysk-kijiv-viznachiv-nastupni-dilyanki-novini-ukrajini-50058999.html}}</ref>.

== Сили сторін ==
Українські сили у Донецькій та Луганській областях нараховували 60000 військовослужбовців у серпні 2014 року.<ref>[http://espreso.tv/news/2015/06/26/chyselnist_ukrayinskykh_viyskovykh_na_donbasi_dovedena_do_60_tys____poroshenko Чисельність українських військових на Донбасі доведена до 60 тис.,&nbsp;— Порошенко] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210505010156/https://espreso.tv/news/2015/06/26/chyselnist_ukrayinskykh_viyskovykh_na_donbasi_dovedena_do_60_tys____poroshenko |date=5 травня 2021 }}//[[Еспресо TV]], 11 серпня 2014</ref> <!--та близько 40&nbsp;000&nbsp;— восени 2018 року.<ref>[https://www.facebook.com/petroporoshenko/videos/290518645062299/ Виступ П.&nbsp;Порошенка на форумі «Там, де ми&nbsp;— там Україна»], 22 серпня 2018</ref>{{таймкод}}<ref>[https://facebook.com/story.php?story_fbid=1082435591924776&id=465841193584222 Степан Полторак про звернення до депутатів ВРУ щодо воєнного бюджету країни на 2019 рік], повідомлення на сторінці Фейсбук, 14.11.2018]</ref><br/>{{неякісне джерело}}--><!--тут може йти мова тільки про 40,000 на першій лінії-->

За даними [[Збройні сили України|ЗC України]] та [[Міністерство внутрішніх справ України|МВС України]], станом на червень 2018 року, [[окупаційні війська РФ на Донбасі]] налічують близько 35 тисяч військовослужбовців. До них входять як регулярні російські війська, які дислокуються на Сході України, так і сили місцевих колаборантів. Крім того, у їх розпорядженні є майже 500 танків, понад 800 бронемашин, близько 750 артилерійських систем і багато іншого озброєння<ref>{{Cite web|title=СТРАТЕГІЯ ВІДНОВЛЕННЯ ЦІЛІСНОСТІ УКРАЇНИ І ДЕОКУПАЦІЇ ДОНБАСУ."МЕХАНІЗМ МАЛИХ КРОКІВ"|url=https://censor.net/ua/blogs/3071084/strategya_vdnovlennya_tslsnost_ukrani_deokupats_donbasumehanzm_malih_krokv|website=[[Цензор.нет]]|accessdate=2019-05-16|language=ru|last=Цензор.НЕТ|archive-date=2021-11-29|archive-url=https://web.archive.org/web/20211129181617/https://censor.net/ua/blogs/3071084/strategya_vdnovlennya_tslsnost_ukrani_deokupats_donbasumehanzm_malih_krokv}}</ref><ref>{{Cite web |url=https://24tv.ua/rosiya-provodit-peregrupuvannya-viysk-novini-rosiyi-i-ukrayini_n1352467 |title=Росія проводить перегрупування військ на Донбасі: яка її мета. 20.05.2020, 17:42 |accessdate=30.05.2020 |archive-date=30.05.2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200530192750/https://24tv.ua/rosiya-provodit-peregrupuvannya-viysk-novini-rosiyi-i-ukrayini_n1352467 }}</ref>.

== Спроби мирного врегулювання ==
[[Файл:Normandy format talks in Minsk (February 2015) 04.jpeg|thumb|Учасники Мінського саміту за столом попередніх переговорів у розширеному форматі]]

=== Моніторингова місія ОБСЄ ===
{{main|Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ в Україні}}
З метою збору фактів інцидентів у сфері безпеки [[Україна|України]] та міжнародного суспільного висвітлення даної інформації, 21 березня 2014 року Постійною радою [[Організація з безпеки і співробітництва в Європі|Організації з безпеки і співробітництва в Європі]] ухвалено рішення щодо направлення в Україну [[Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ в Україні|Спеціальної моніторингової місії міжнародних спостерігачів]] терміном на 6 місяців. Улітку того ж року в результаті трансформації окремих терористичних актів у системні та масові бойові дії зі застосуванням військової техніки, мандат цієї місії було продовжено до 31 березня 2016 року, а чисельність збільшено до 500 осіб, з яких близько 350 спостерігачів направлено в епіцентр глобального конфлікту&nbsp;— до [[Донецька область|Донецької]] та [[Луганська область|Луганської областей]].<ref name="SSM">{{стаття | посилання=http://www.osce.org/ukraine-smm/116879?download=true| назва=OSCE SPECIAL MONITORING MISSION (SMM) TO UKRAINE: The facts| видання=[http://www.osce.org/ OSCE]|тип=сайт| date=2015-03-23 | accessdate=2015-03-28 |формат=PDF| мова=en}}</ref>

=== Мінський протокол ===
{{main|Мінський протокол}}
[[Файл:Minsk Protocol.svg|thumb|Мапа лінії розмежування та буферної зони згідно з Мінською угодою<ref name="ReferenceC">[http://www.unian.ua/politics/1030775-opublikovano-tochnu-mapu-liniji-rozmejuvannya-sil-na-donbasi.html Опубліковано точну мапу лінії розмежування сил на Донбасі] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150318133524/http://www.unian.ua/politics/1030775-opublikovano-tochnu-mapu-liniji-rozmejuvannya-sil-na-donbasi.html |date=18 березня 2015 }} // [[УНІАН]]</ref>
<span style="color: #0000FF;"><big>'''―'''</big></span>&nbsp;<small>Границя контролю України</small>{{^|-3px}}<span style="color: #FF0000;"><big>'''―'''</big></span>&nbsp;<small>Границя окупації проросійськими{{^|-3px}}{{nbsp|6}}бойовиками</small>{{^|-3px}}<span style="color: #708090;"><big>'''―'''</big></span>&nbsp;<small>Граничні межі 30&nbsp;км буферної зони для{{^|-3px}}{{nbsp|6}}артилерії калібром > 100 мм{{^|-3px}}{{colorbox|#DAA520}}&nbsp;Територія, яку займали проросійські{{^|-3px}}{{nbsp|6}}бойовики {{TranslateDate|2014|9|19}} року</small>]]
[[5 вересня]] [[2014]] року в [[Мінськ]]у в будівлі «Президент-готель» відбулася третя зустріч [[Контактна група з мирного врегулювання ситуації на сході України|Контактної групи з мирного врегулювання ситуації на сході України]], в ході якої сторонами конфлікту узгоджено виконання «Плану мирного врегулювання ситуації на сході України» П.&nbsp;О.&nbsp;Порошенка, з урахуванням ініціатив президента Російської Федерації В.&nbsp;В.&nbsp;Путіна. Дія угоди набрала чинності в той же день о 19:00 ([[UTC+2]])<ref name=lesc>[[Сергій Лещенко]]. [http://blogs.pravda.com.ua/authors/leschenko/5409fe790ca26/ Деякі подробиці домовленостей щодо перемир'я на сході України] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140928232322/http://blogs.pravda.com.ua/authors/leschenko/5409fe790ca26/ |date=28 вересня 2014 }} // 05 вересня 2014, 21:18</ref><ref name=osce>{{cite web| url = http://www.osce.org/ru/home/123258| title = Протокол про результати консультації Трьохсторонньої контактної групи, Мінськ, 5 вересня 2014 року| publisher = Organization for Security and Co-operation in Europe| date = 5 вересня 2014| accessdate = 28 вересня 2014| archive-date = 2 жовтня 2014| archive-url = https://web.archive.org/web/20141002084645/http://www.osce.org/ru/home/123258}}</ref><ref>[http://www.osce.org/ru/home/123258 Протокол о результатах консультаций Трехсторонней контактной группы, Минск, 5 сентября 2014 г.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141002084645/http://www.osce.org/ru/home/123258 |date=2 жовтня 2014 }} // Издатель: Organization for Security and Co-operation in Europe. Дата: 5 сентября 2014</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.osce.org/home/123257 |title=English |accessdate=7 лютого 2015 |archive-date=14 лютого 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150214205138/http://www.osce.org/home/123257 }}</ref>.

Починаючи з вересня 2014 року розпочала роботу робоча група спільного Центру з контролю і координації питань припинення вогню і поетапної стабілізації лінії розмежування сторін на Сході України, до складу якої увійшли представники української сторони, моніторингова група ОБСЄ і 76 військовослужбовців ЗС РФ на чолі з заступником головнокомандувача Сухопутних військ РФ генерал-лейтенантом Ленцовим А. В.<ref name="ReferenceC"/>

[[20 вересня]] [[2014]] року рішенням четвертого засідання Контактної групи затверджений Меморандум щодо двостороннього припинення застосування зброї, який тлумачив шляхи [[імплементація|імплементації]] 1 пункту рішення протоколу<ref>{{Cite web |url=http://www.unian.ua/politics/987263-na-peregovorah-u-minsku-uzgodili-devyat-parametriv-peremirya.html |title=На переговорах у Мінську узгодили дев'ять параметрів перемир'я |accessdate=7 лютого 2015 |archive-date=8 лютого 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150208012212/http://www.unian.ua/politics/987263-na-peregovorah-u-minsku-uzgodili-devyat-parametriv-peremirya.html }}</ref>. Меморандум передбачав: загальне припинення застосування зброї; зупинка військових формувань сторін на лінії зіткнення станом на 19 вересня; відведення засобів ураження калібром понад 100 міліметрів від лінії зіткнення на відстані не менше 15 кілометрів з кожної сторони; заборону на розміщення важких озброєнь і важкої техніки в районі, обмеженому певними населеними пунктами; заборону на польоти авіації та іноземних літальних апаратів, крім апаратів ОБСЄ; виведення іноземних найманців із зони конфлікту.

З моменту укладання Меморандуму над її виконанням фактично працювала лише українська сторона. Верхівка Російської Федерації та керовані нею бойовики, взяті на себе зобов'язання, саботували.

=== Угода про виведення зброї на сході Україні ===
[[29 вересня]] [[2015]] року сторонами [[Контактна група з мирного врегулювання ситуації на сході України|Контактної групи з мирного врегулювання ситуації на сході України]] підготовлена «Угода про виведення зброї в Східній Україні».<ref>{{cite web | url=http://www.osce.org/cio/186831 | title=Голова ОБСЄ Івіца Дачич вітає Угоду про виведення зброї на сході Україні, досягнутої в рамках Тристоронньої Контактної групи | publisher=[[Організація з безпеки і співробітництва в Європі]] | language=англ. | accessdate=[[13 жовтня]] [[2015]] | archive-date=9 червня 2021 | archive-url=https://web.archive.org/web/20210609145148/https://www.osce.org/cio/186831 }}</ref><ref>[http://www.bbc.com/ukrainian/politics/2015/09/150930_osce_minsk_vc привітала угоду про відведення зброї на Донбасі] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210505010915/https://www.bbc.com/ukrainian/politics/2015/09/150930_osce_minsk_vc |date=5 травня 2021 }} [[BBC]]</ref>

[[2 жовтня]] [[2015]] року у [[Париж]]і в ході четвертої зустрічі лідерів держав у [[Нормандський формат|нормандському форматі]] [[Україна]]—[[Німеччина]]—[[Франція]]—[[Росія]] обговорено шляхи реалізації Угоди та узгоджено ряд питань, що включали: відведення озброєнь калібром понад 100&nbsp;мм; розмінування окремих територій; розширення мандату гуманітарних та миротворчих місій; звільнення українських заручників; проведення місцевих виборів згідно з чинним законодавством України тощо<ref>{{cite web | url=http://www.president.gov.ua/news/obsye-povinno-mati-bezpereshkodnij-dostup-do-vsih-okupovanih-36079 | title=ОБСЄ повинно мати безперешкодний доступ до всіх окупованих територій, включно з українсько-російським кордоном – Президент України про Паризькі домовленості | publisher=Офіційне інтернет-представництво [[Президент України|Президента України]] [[Порошенко Петро Олексійович|Петра Порошенка]] | language=укр. | accessdate=[[13 жовтня]] [[2015]] | archive-date=1 квітня 2019 | archive-url=https://web.archive.org/web/20190401054314/https://www.president.gov.ua/news/obsye-povinno-mati-bezpereshkodnij-dostup-do-vsih-okupovanih-36079 }}</ref>
Питання щодо [[суверенітет]]у [[Україна|України]] над [[Автономна Республіка Крим|Автономною Республікою Крим]] не були вирішені.

Протягом [[3 жовтня|3]]—[[19 жовтня]] [[2015]] року [[Збройні сили України|Збройними силами України]] реалізований перший етап Угоди з відведення зброї у секторі «Північ», який охоплює частину території Луганської області: [[3 жовтня|3]]—[[6 жовтня]] відтягнуті [[танк]]и, [[9 жовтня|9]]—[[11 жовтня]]&nbsp;— [[Артилерія|артилерійські]] [[Гармата|гармати]] та міномети.<ref>{{cite web | url=http://uacrisis.org/ua/34993-ukrainian-andrij-lisenko-drugu-dobu-u-zoni-ato-trivaye-rezhim-pripinennya-vognyu | title=Андрій Лисенко: Другу добу у зоні АТО триває режим припинення вогню | publisher=Ukraine Crisis Media Center | language=укр. | accessdate=[[13 жовтня]] [[2015]] | archive-date=19 лютого 2019 | archive-url=https://web.archive.org/web/20190219110544/http://uacrisis.org/ua/34993-ukrainian-andrij-lisenko-drugu-dobu-u-zoni-ato-trivaye-rezhim-pripinennya-vognyu }}</ref><ref>[http://www.bbc.com/ukrainian/politics/2015/10/151003_withdrawal_upd_sa Генштаб: Україна почала відведення зброї на Луганщині] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210505010435/https://www.bbc.com/ukrainian/politics/2015/10/151003_withdrawal_upd_sa |date=5 травня 2021 }} [[BBC]]</ref><ref>[http://www.bbc.com/news/world-europe-34430072 Ukraine crisis: 'Weapons pullout begins'] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211019014758/https://www.bbc.com/news/world-europe-34430072 |date=19 жовтня 2021 }} [[BBC]]</ref><ref>[http://www.rferl.org/content/ukraine-russian-backed-rebels-agree-withdraw-weapons/27278407.html Ukraine, Russian-Backed Rebels Agree To Withdraw Weapons] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304124027/http://www.rferl.org/content/ukraine-russian-backed-rebels-agree-withdraw-weapons/27278407.html |date=4 березня 2016 }} [[Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода|Радіо Свобода]]</ref>

[[20 жовтня]] [[2015]] року [[Збройні сили України|Збройними силами України]] розпочатий другий етап угоди з відтягнення озброєнь у секторі «Південь», що охоплює Донецьку область та західну частину Луганської області, і має протривати 24 дні.

Відведення зброї проросійськими бойовиками розпочате [[18 жовтня]] [[2015]] року.

=== Моніторинговий проєкт «Прифронтова інспекція» ===
Проєкт громадської організації «[[Фундація.101]]»<ref>{{Cite web |url=https://www.foundation101.org/projects/inspection |title=Прифронтова інспекція |accessdate=13 січня 2016 |archive-date=28 квітня 2016 |archive-url=https://www.webcitation.org/6h7MAmfYH?url=https://www.foundation101.org/projects/inspection }}</ref> за сприяння [[Уповноважений Верховної Ради України з прав людини|Уповноваженого Верховної ради України з прав людини]]<ref>{{Cite web |url=https://www.youtube.com/watch?v=P7ikQt2Vq4w |title=А.Богданович щодо запуску проекту «Прифронтова інспекція» |accessdate=13 січня 2016 |archive-date=1 жовтня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181001091837/https://www.youtube.com/watch?v=P7ikQt2Vq4w }}</ref> та [[Донецька обласна державна адміністрація|Донецької обласної військово-цивільної адміністрації]]<ref>{{Cite web |url=http://donoda.gov.ua/?lang=ua&sec=02.03.09&iface=Public&cmd=view&args=id:29220 |title=Військово-цивільна адміністрація Донецької області запроваджує моніторинг дотримання прав людини при перетині КПВВ |accessdate=13 січня 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160126134601/http://donoda.gov.ua/?lang=ua&sec=02.03.09&iface=Public&cmd=view&args=id:29220 |archivedate=26 січня 2016 |deadurl=yes }}</ref>.

Проєкт являє собою щоденний моніторинг контрольних пунктів в'їзду-виїзду на лінії зіткнення у Донецькій області на предмет дотримання прав людини, а також щодо виконання органами державної влади вимог «Тимчасового порядку контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів (товарів) через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей».

Проєкт триває з вересня 2015 року на КПВВ «Зайцеве» та «Новотроїцьке».

=== Зміна прикордонно-митного контролю України на кордоні з Російською Федерацією ===

{{Main|Російсько-український кордон}}

5 червня 2014 було закрито вісім пунктів пропуску на кордоні з Росією.<ref>http://dt.ua/POLITICS/zakrito-visim-punktiv-propusku-na-kordoni-z-rosiyeyu-144627_.html {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150403010549/http://dt.ua/POLITICS/zakrito-visim-punktiv-propusku-na-kordoni-z-rosiyeyu-144627_.html |date=3 квітня 2015 }} Закрито вісім пунктів пропуску на кордоні з Росією</ref>

20 лютого 2015 року Кабмін розпорядився закрити 23 пункти пропуску на кордоні з Росією.<ref>{{Cite web |url=http://dt.ua/POLITICS/kabmin-rozporyadivsya-zakriti-23-punktu-na-kordoni-z-rosiyeyu-164899_.html |title=Кабмін розпорядився закрити 23 пункту на кордоні з Росією |accessdate=1 жовтня 2016 |archive-date=2 жовтня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20161002032805/http://dt.ua/POLITICS/kabmin-rozporyadivsya-zakriti-23-punktu-na-kordoni-z-rosiyeyu-164899_.html }}</ref>

Станом на вересень 2016 працює 31 пункт пропуску на кордоні з Російською Федерацією.<ref>{{Cite web |url=http://dpsu.gov.ua/ua/NA-KORDONI-Z-ROSIYSKOYU-FEDERACIYU/ |title=Пункти пропуску на кордоні з Російською Федерацією |accessdate=1 жовтня 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20161215205005/http://dpsu.gov.ua/ua/NA-KORDONI-Z-ROSIYSKOYU-FEDERACIYU |archivedate=15 грудня 2016 |deadurl=yes }}</ref>

=== Оголошення режиму припинення вогню ===
Президентом України було оголошено односторонній режим припинення вогню з 21.06.2014.

За час війни було кілька спроб встановити режим припинення вогню, про що сторони домовлялись у рамках Тристоронньої контактної групи:
* з 18:00 05.09.2014
* з 00:00 15.02.2015
* з 00:00 01.10.2015
* з 00:00 30.04.2016 (великоднє перемир'я)
* з 00:00 01.09.2016 (шкільне перемир'я)
* з 00:00 24.12.2016 (новорічне перемир'я)
* з 00:00 24.06.2017 (хлібне перемир'я)
* з 00:00 25.08.2017 (шкільне перемир'я)
* з 00:00 23.12.2017 (новорічне перемир'я)
* з 00:00 05.03.2018<ref>{{Cite web |url=https://www.pravda.com.ua/news/2018/03/2/7173477/ |title=ТКГ оголосила про повне і безстрокове перемир'я на Донбасі — ЗМІ // УП, 02.03.2018 |accessdate=30.03.2018 |archive-date=30.03.2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180330211347/https://www.pravda.com.ua/news/2018/03/2/7173477/ }}</ref>
* з 00:00 30.03.2018 (великоднє перемир'я)<ref>{{Cite web |url=https://www.pravda.com.ua/news/2018/03/30/7176227/ |title=У зоні АТО почало діяти «великоднє перемир'я» // УП, 30.03.2018 |accessdate=30.03.2018 |archive-date=30.03.2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180330211253/https://www.pravda.com.ua/news/2018/03/30/7176227/ }}</ref>

== Наслідки ==

=== Людські жертви ===
{{Main|Жертви російського вторгнення в Україну (з 2014)}}
[[Файл:Втрати2014-2017.png|міні|праворуч|250пкс|Втрати українських військових сил за місяцями війни]]

Станом на серпень 2017 року, за даними [[Офіс ООН з координації гуманітарних питань|ООН]], з початку конфлікту на Донбасі у квітні 2014 року зафіксовано 10225 вбитих і 24541 поранену особу в результаті бойових дій. Це число включає українських військовослужбовців, членів проросійських збройних груп, і цивільне населення.<ref name="OCHA19_ukr">{{Cite web|url=http://www.ohchr.org/Documents/Countries/UA/UAReport19th_UKR.pdf|title=Доповідь щодо ситуації з правами людини в Україні (16 травня – 15 серпня 2017 року)|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=|archive-date=12 вересня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170912234111/http://www.ohchr.org/Documents/Countries/UA/UAReport19th_UKR.pdf}}</ref>

Першою відомою смертю від бойових дій на сході України є загибель капітана [[Служба безпеки України|СБУ]] [[Біліченко Геннадій Васильович|Геннадія Біліченка]] 13 квітня 2014 року неподалік Семенівки під Слов'янськом, що у складі загону [[Альфа (спецпідрозділ СБУ)|антитерористичного спецпідрозділу «Альфа»]] був направлений до [[Протистояння у Слов'янську 2014 року|захопленого напередодні]] штурмовою групою [[Гіркін Ігор Всеволодович|Ігоря Гіркіна]] Слов'янська. Першою відомою цивільною жертвою у війні на Донбасі є [[Рибак Володимир Іванович|Володимир Рибак]], депутат горлівської міськради, що був викрадений 17 квітня 2014 року, і знайдений страченим 19 квітня. Ймовірна дата смерті&nbsp;— 18 квітня.

Станом на квітень—серпень 2017 року, усі українські силові структури ([[Збройні сили України|ЗСУ]], [[Національна гвардія України|НГУ]], [[Міністерство внутрішніх справ України|МВС]], [[Служба безпеки України|СБУ]], [[Державна прикордонна служба України|прикордонники]] та ін.) втратили 3587 осіб загиблими у зоні конфлікту: з них 2652 є бойовими втратами,<ref>{{Cite web |url=http://www.radiosvoboda.org/a/news/28425637.html |title=Порошенко: на Донбасі від початку року загинули 69 українських військових. 12.04.2017 |accessdate=30.10.2017 |archive-date=15.04.2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170415214417/http://www.radiosvoboda.org/a/news/28425637.html }}</ref> а 935&nbsp;— небойовими.<ref name="matios_27_10_2017">{{Cite news|url=https://censor.net/ua/news/460846/za_tri_goda_kolichestvo_neboevyh_poter_bolee_10_tysyach_voennoslujaschih_iz_nih_2150_bezvozvratnye_voennaya|title=За три года количество небоевых потерь - более 10 тысяч военнослужащих, из них 2150 - безвозвратные, - военная прокуратура. ДОКУМЕНТ|last=Цензор.НЕТ|language=ru-RU|work=Цензор.НЕТ|accessdate=2017-10-28|archive-date=2021-11-29|archive-url=https://web.archive.org/web/20211129181543/https://censor.net/ua/news/460846/2150_viyiskovoslujbovtsiv_zagynulo_cherez_neboyiovi_prychyny_8_tysyach_poraneno_i_travmovano_cherez}}</ref> Станом на 28 жовтня 2017 року, за даними [[Генеральний штаб Збройних сил України|Генерального штабу ЗСУ]], бойові втрати Збройних сил України становили 2&nbsp;333 загиблих і 8&nbsp;377 поранених.<ref>{{Cite news|url=https://censor.net/ua/news/460841/genshtab_utochnil_poteri_vsu_s_nachala_ato_bolee_10_tys_chelovek_iz_nih_23_tys_bezvozvratnye_genshtab|title=Генштаб уточнил потери ВСУ с начала АТО - более 10 тыс. человек, из них 2,3 тыс. -  безвозвратные, - Генштаб|last=Цензор.НЕТ|language=ru-RU|work=Цензор.НЕТ|accessdate=2017-10-28|archive-date=2021-11-29|archive-url=https://web.archive.org/web/20211129181600/https://censor.net/ua/news/460841/genshtab_utochnyv_vtraty_zsu_z_pochatku_ato_ponad_10_tys_lyudeyi_z_nyh_23_tys_bezpovorotni_genshtab}}</ref>
За повідомленням Головного військового прокурора [[Анатолій Матіос|А.Матіоса]] 25 квітня 2018&nbsp;р., з початку проведення [[АТО]] статус учасника бойових дій отримали майже 326 тис. осіб, 8 489 з них отримали каліцтва і поранення, '''3 784 військовослужбовців загинули'''. При цьому за час проведення АТО щонайменше 554 особи наклали на себе руки<ref>{{Cite web|url=https://censor.net/ru/news/3063345/na_psihologicheskuyu_reabilitatsiyu_uchastnikov_ato_gosbyudjetom_predusmotreno_109_mln_grn_no_net_normativnyh|назва=На психологическую реабилитацию участников АТО госбюджетом предусмотрено 109 млн грн, но нет нормативных документов для предоставления таких услуг, - Матиос|видавець=[[Цензор.нет]]|дата=25 квітня 2018|url-архіву=https://web.archive.org/web/20180623113158/https://censor.net/ua/news/3063345/na_psihologicheskuyu_reabilitatsiyu_uchastnikov_ato_gosbyudjetom_predusmotreno_109_mln_grn_no_net_normativnyh|дата-архіву=23 червня 2018|мертвий-url=no|дата-доступу=31 травня 2021}} {{ref-ru}}</ref>
{{main|Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну}}
Цивільні втрати на серпень 2017 року становили 2803 чоловік, включно із загиблими у збитому літаку [[Збиття Boeing 777 біля Донецька|рейсу MH17]].<ref name="OCHA19_ukr"/>
21 квітня 2018&nbsp;р. в Управлінні [[ООН]] по координації гуманітарних питань (UN OSHA) заявили, що більше 2540 цивільних осіб загинули і 9 тис. отримали поранення в результаті бойових дій на сході України, які почалися в 2014 р<ref>{{Cite web|url=https://korrespondent.net/ukraine/events/3963765-ytohy-2104-boeholovky-v-krymu-y-urahan-v-moskve|назва=Итоги 21.04: Боеголовки в Крыму и ураган в Москве|видавець=[[Корреспондент|«Корреспондент»]]|дата=22 квітня 2018|url-архіву=https://web.archive.org/web/20210505010940/https://korrespondent.net/ukraine/events/3963765-ytohy-2104-boeholovky-v-krymu-y-urahan-v-moskve|дата-архіву=5 травня 2021|мертвий-url=no|дата-доступу=31 травня 2021}}</ref>
{{main|Цивільні втрати внаслідок російського вторгнення в Україну (2014 — дотепер)}}
Українська влада оцінює кількість загиблих [[Російські сили вторгнення на території України (з 2014)|російських військовослужбовців]] у 1&nbsp;600 чоловік&nbsp;— таку цифру назвав представник СБУ у березні 2016 року.<ref>{{Cite web |url=http://www.unian.ua/war/1290653-za-chas-viyni-na-donbasi-zaginulo-ponad-16-tisyachi-rosiyskih-viyskovih-sbu.html |title=За час війни на Донбасі загинуло понад 1,6 тисячі російських військових — СБУ |accessdate=31 серпня 2016 |archive-date=11 вересня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160911231644/http://www.unian.ua/war/1290653-za-chas-viyni-na-donbasi-zaginulo-ponad-16-tisyachi-rosiyskih-viyskovih-sbu.html }}</ref> За даними [[Державний департамент США|Держдепартаменту США]], станом на березень 2015 року загинуло 400—500 російських кадрових військових.<ref>{{Cite web|url=http://www.pravda.com.ua/news/2015/03/10/7061060/|title=В Україні загинуло, як мінімум, 400-500 російських військових — Нуланд|website=[[Українська правда]]|accessdate=2017-10-30|archive-date=2017-11-07|archive-url=https://web.archive.org/web/20171107012811/http://www.pravda.com.ua/news/2015/03/10/7061060/}}</ref>

В інтерв'ю від 19 червня 2017 року голова місії ООН Фіона Фрейзер повідомила, що ООН веде підрахунок усіх жертв конфлікту: українських військовослужбовців, цивільне населення, і членів проросійських збройних груп. Фіона Фрейзер наголосила, що ця цифра, яка на момент інтерв'ю складала 10090 осіб, є лише їх оцінкою, причому заниженою. Ця цифра будується на основі офіційних даних, які ООН отримує від органів української влади, а також інформації від членів озброєних груп і їх речників. Місія ООН документує втрати серед цивільного населення. Сумарна цифра отримується як зведені разом усі попередні дані.<ref>{{Cite news|url=https://hromadske.ua/posts/holova-misii-oon-pro-porushennya-prav-lyudini-na-shodi-ukraini|title=«Ця штучна межа роз’єднує родини» — голова місії ООН з прав людини в Україні|last=|first=|date=|language=|work=|accessdate=2017-10-30|archive-date=2021-05-05|archive-url=https://web.archive.org/web/20210505011321/https://hromadske.ua/posts/holova-misii-oon-pro-porushennya-prav-lyudini-na-shodi-ukraini}}</ref> Із врахуванням загальних озвучених ООН людських втрат, кількості загиблих у зоні конфлікту військовослужбовців з усіх відомств України і цивільних громадян, сумарне число втрат [[Російські сили вторгнення на території України (з 2014)|російських військових]] і проросійських збройних структур ([[Окупаційні війська РФ на Донбасі|окупаційних корпусів]] та [[Збройні угруповання проросійських сил на Донбасі (2014)|збройних угруповань]]) станом на літо 2017 року можна оцінити у ~3800—4800 загиблих.

Станом на липень 2021 року загальні втрати проросійських сил у конфлікті Моніторингова місія ООН з прав людини оцінювала у 5800 осіб.<ref>{{Cite web|title=В ООН підрахували кількість жертв бойових дій на Донбасі з 2014 року|url=https://www.slovoidilo.ua/2021/07/15/novyna/bezpeka/oon-pidraxuvaly-kilkist-zhertv-bojovyx-dij-donbasi-2014-roku|website=slovoidilo.ua|accessdate=2022-05-02|language=uk|archive-date=2 травня 2022|7=|archive-url=https://web.archive.org/web/20220502161650/https://www.slovoidilo.ua/2021/07/15/novyna/bezpeka/oon-pidraxuvaly-kilkist-zhertv-bojovyx-dij-donbasi-2014-roku}}</ref><br/>

Анонімний OSINT-дослідник [[Necro Mancer]], що займається встановленням, документацією і аналізом подій російсько-української війни, до 24 лютого 2022 року зафіксував імена 5855 вбитих (включаючи не бойові втрати) російських загабників та місцевих проросійських колаборантів, починаючи з березня 2014. В 2014 році було зафіксовано 1654 вбитих, в 2015—1508, в 2016—655, в 2017—598 , в 2018—443, в 2019—413, в 2020—308, в 2021—251, в 2022&nbsp;— 25.<ref name=":2">[https://docs.google.com/spreadsheets/d/1ALGJAoPfBemEUh_3qBrFm0e4woBB2D2ctS_FVsWBJsU/edit#gid=2130329978 Груз 200]</ref>

==== Біженці ====
{{main|Біженці та вимушені переселенці російсько-української війни}}
[[Файл:Ukraine IDP July 2019.png|300px|міні|Густина внутрішньо переміщених осіб до місцевого населення по областях станом на липень 2019
<blockquote>
{{legend|#ffffff|Немає даних (АР Крим та м. Севастополь)}}
{{legend|#fae9d5|< 0.50%}}
{{legend|#eabb9f|0.50% - 1.00%}}
{{legend|#d99070|1.10% - 3.00%}}
{{legend|#c16745|3.10% - 12.00%}}
{{legend|#a60f16|12.10% - 35.15%}}
</blockquote>]]
З початком бойових дій мирні жителі почали полишати домівки у зоні бойових дій та окупованих проросійськими бойовиками територій, рятуючи життя своє та своїх близьких.

У березні 2015 року загальне число осіб, що покинули свої домівки становило майже 2&nbsp;млн чоловік, з яких число внутрішньо переміщених осіб всередині України сягнуло 1 мільйона 177 тисяч чоловік, а за кордоном налічувалося понад 760 тисяч біженців.<ref>{{Cite web |url=http://reliefweb.int/map/ukraine/ukraine-overview-population-displacement-23-march-2015 |title=Ukraine: Overview of population displacement (as of 23 March 2015) |accessdate=29 жовтня 2016 |archive-date=29 жовтня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20161029113402/http://reliefweb.int/map/ukraine/ukraine-overview-population-displacement-23-march-2015 }}</ref>

20 лютого 2017 року [[Міністерство закордонних справ України]] оприлюднило заяву, згідно з якою від початку збройної агресії Росії проти України майже 1&nbsp;млн 800 тис. стали [[Внутрішньо переміщені особи|внутрішньо переміщеними особами]].<ref>{{Cite web |url=http://tyzhden.ua/News/185941 |title=Від початку збройної агресії Росії проти України загинули понад 9800 людей — МЗС |accessdate=20 лютого 2017 |archive-date=21 лютого 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170221081837/http://tyzhden.ua/News/185941 }}</ref>

За даними міжнародної організації «Міжнародна ініціатива з розвитку дітей», Україна на 2016 рік входить до ТОП-10 країн світу за кількістю переселенців.<ref>{{Cite web|url=http://www.convictus.org.ua/ru/news/ekspert-iz-niderlandov-ukraina-vhodit-v-top-10-stran-mira-po-kolichestvu-pereselencev|title=Эксперт из Нидерландов: Украина входит в ТОП-10 стран мира по количеству переселенцев {{!}} Конвиктус Украина|website=www.convictus.org.ua|accessdate=2016-12-08|archiveurl=https://web.archive.org/web/20161220091150/http://www.convictus.org.ua/ru/news/ekspert-iz-niderlandov-ukraina-vhodit-v-top-10-stran-mira-po-kolichestvu-pereselencev|archivedate=2016-12-20|deadurl=yes}}</ref>

==== Полонені та зниклі безвісти ====
{{main|Список українських політв'язнів у Російській Федерації та в Криму}}
Станом на [[7 вересня]] [[2017]] року протягом збройного конфлікту на Донбасі з полону бойовиків було звільнено 3 138 осіб. У заручниках на окупованих територіях Донецької і Луганської областей перебуває 144 особи та вважаються зниклими безвісти 410 осіб.<ref>{{Cite web |url=http://www.pravda.com.ua/news/2017/09/7/7154322/ |title=З початку АТО з полону бойовиків звільнили понад 3 тисячі осіб — СБУ |accessdate=7 вересня 2017 |archive-date=7 вересня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170907165259/http://www.pravda.com.ua/news/2017/09/7/7154322/ }}</ref> Також 44 українці утримуються в Росії та окупованому Криму.<ref>{{Cite web |url=http://24tv.ua/zaruchniki_rosiyi_kogo_ne_zgadali_u_spiskah_savchenko_n772694 |title=Заручники Росії: кого не згадали у списках Савченко |accessdate=7 вересня 2017 |archive-date=7 вересня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170907173529/http://24tv.ua/zaruchniki_rosiyi_kogo_ne_zgadali_u_spiskah_savchenko_n772694 }}</ref>

==== Порушення прав людини ====
{{main|Гуманітарна ситуація в зоні російсько-українського конфлікту}}
13 квітня&nbsp;— у першу ж добу після прибуття до Слов'янська, російськими бойовиками були викрадені і відправлені «на підвал» охоронці полтавської приватної фірми «Явір-2000», а автомобіль, що був відправлений «Явором» на пошук викрадених, був обстріляний неподалік Семенівки,&nbsp;— у водія влучило 5 куль, одна з яких&nbsp;— у хребет.

У захопленому Слов'янську, Донецьку та інших містах проросійські бойовики затримували і ув'язнювали громадських активістів, українських кореспондентів і посадовців, осіб, що виявляли проукраїнську позицію або видавалися джерелом наживи, сповідували неприйнятну з точки зору бойовиків віру чи видавалися просто підозрілими. Тільки за перший тиждень з 13 до 22 квітня було викрадено щонайменше 4 журналісти, дані про ще трьох були непідтверджені.<ref>{{Cite web |url=http://gordonua.com/news/separatism/istochnik-v-doneckoy-oblasti-pohitili-eshche-dvoih-zhurnalistov-19613.html |title=Помимо Саймона Островского и Евгения Гапича, в Донецкой области похищены еще как минимум двое журналистов. |accessdate=29 жовтня 2016 |archive-date=29 жовтня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20161029112711/http://gordonua.com/news/separatism/istochnik-v-doneckoy-oblasti-pohitili-eshche-dvoih-zhurnalistov-19613.html }}</ref> Потерпілі, що побували «на підвалі» свідчили про камери тортур, що були обладнані у підвалах штабів та баз бойовиків.<ref>{{cite web
 | url = http://www.ukrinform.ua/ukr/news/amerikanskiy_gurnalist_rozpoviv_pro_torturi_separatistiv_video_1932632
 | title = Американський журналіст розповів про тортури сепаратистів. Відео
 | author = 
 | publisher = УкрІнформ
 | date = 25.04.2014
 | accessdate = 30.04.2017
 | archiveurl = https://web.archive.org/web/20140426095810/http://www.ukrinform.ua/ukr/news/amerikanskiy_gurnalist_rozpoviv_pro_torturi_separatistiv_video_1932632
 | archivedate = 26.04.2014
 | deadurl = yes
 }}</ref><ref>{{cite web
 | url = http://www.pravda.com.ua/news/2014/04/25/7023586/
 | title = Американський журналіст розповів про полон у Слов'янську
 | author = 
 | publisher = Українська Правда
 | date = 25.04.2014
 | accessdate = 30.04.2017
 | archive-date = 22.01.2018
 | archive-url = https://web.archive.org/web/20180122181539/https://www.pravda.com.ua/news/2014/04/25/7023586/
 }}</ref> Кількість утримуваних вже у перший місяць рахувалася на сотні осіб.

З розгортанням збройного протистояння до рук сепаратистів стали потрапляти військовослужбовці, добровольці й волонтери, які забезпечували армію. Кількість полонених значно зросла після серії поразок української армії у літніх [[Бої на українсько-російському кордоні (2014)|боях за кордон]], [[Бої за Іловайськ|іловайському котлі]] та інших точках. Проросійські бойовики проводили «паради полонених» на вулицях міст&nbsp;— такі випадки гостро засуджувалися правозахисниками, як порушення прав військовополонених. Були випадки, коли бойовики брали у полон родичів, які на свій ризик везли викуп за своїх полонених.

На території східної України, окупованої проросійськими військами зафіксовано щонайменше 26 пунктів, в яких розміщуються концтабори та місця масового поховання людей. Проти полонених бойовиками широко застосовуються жорстокі тортури, а з їх родичів за звільнення вимагаються грошові викупи, які в залежності від статків родин варіюються від 5 000 до 50 000 доларів США. Ув'язненні активно використовуються на каторжних роботах з будівництва фортифікаційних укріплень та вивезення майна підприємств України в Російську Федерацію.<ref>[http://www.radiosvoboda.org/media/photogallery/26620447.html Концтабори і масові поховання на Донбасі (карта СБУ)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150129012922/http://www.radiosvoboda.org/media/photogallery/26620447.html |date=29 січня 2015 }}. [[Радіо «Свобода»]].&nbsp;— 2014.&nbsp;— 4.10.</ref><ref>{{Cite web |url=http://glavred.info/politika/sbu-pokazala-kartu-smerti-konclagerya-i-massovye-zahoroneniya-zhertv-boevikov-donbassa-291835.html |title=СБУ показала «карту смерти» на Донбассе: концлагеря и массовые захоронения жертв боевиков |accessdate=1 березня 2015 |archive-date=1 грудня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20141201182308/http://glavred.info/politika/sbu-pokazala-kartu-smerti-konclagerya-i-massovye-zahoroneniya-zhertv-boevikov-donbassa-291835.html }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.segodnya.ua/regions/donetsk/terroristy-na-donbasse-ustroili-tyurmy-i-konclagerya-557690.html |title=Террористы на Донбассе устроили тюрьмы и концлагеря |accessdate=1 березня 2015 |archive-date=17 листопада 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20141117191809/http://www.segodnya.ua/regions/donetsk/terroristy-na-donbasse-ustroili-tyurmy-i-konclagerya-557690.html }}</ref><ref name="HRW">{{Cite web |url=http://www.rbc.ua/rus/news/accidents/hrw-zayavlyaet-o-pytkah-grazhdanskih-lits-so-storony-prorossiyskih-01092014210800 |title=Human Rights Watch заявляет о пытках гражданских лиц со стороны боевиков ДНР и ЛНР |accessdate=1 березня 2015 |archive-date=1 грудня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20141201212024/http://www.rbc.ua/rus/news/accidents/hrw-zayavlyaet-o-pytkah-grazhdanskih-lits-so-storony-prorossiyskih-01092014210800 }}</ref> За результатами пошукових операцій, у місцях колишнього розташування польових таборів проросійських бойовиків виявлено велику кількість братських могил, тіла в яких з чіткими ознаками тортур. Частину небіжчиків неможливо ідентифікувати внаслідок нелюдського спотворення.<ref>{{Cite web |url=http://espreso.tv/news/2014/09/09/terorysty_zhorstoko_katuvaly_polonenykh_zakhysnykiv_savur_mohyly_tila_zahyblykh_spotvoreni_do_nevpiznannya |title=Терористи жорстоко катували полонених захисників Савур-Могили. Тіла загиблих спотворені до невпізнання |accessdate=1 березня 2015 |archive-date=30 грудня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20141230051123/http://espreso.tv/news/2014/09/09/terorysty_zhorstoko_katuvaly_polonenykh_zakhysnykiv_savur_mohyly_tila_zahyblykh_spotvoreni_do_nevpiznannya }}</ref><ref>[http://www.ukrinform.ua/ukr/news/volonteri_znayshli_tila_18_ukraiinskih_biytsiv_pid_savur_mogiloyu_1970911 Волонтери знайшли тіла 18 українських бійців під Савур-могилою]{{Недоступне посилання|date=травень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>

=== Економічні наслідки ===
{{main|Економічні наслідки російської агресії проти України}}

Станом на жовтень 2015&nbsp;р., на території Донецької області, підконтрольної українській владі, від початку військових дій було зруйновано і пошкоджено понад 9,2 тис. житлових будинків та об'єктів інфраструктури. Попередня розрахункова сума збитку оцінюється в 3&nbsp;млрд гривень.<ref>{{Cite web |url=http://uanews.donetsk.ua/economy/2015/10/24/74587.html |title=В області з початку військових дій зруйновано і пошкоджено понад 9 тис. об'єктів |accessdate=23 грудня 2016 |archive-date=24 грудня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20161224030307/http://uanews.donetsk.ua/economy/2015/10/24/74587.html }}</ref>

Окрім втрат, яких Росія зазнала через розрив економічних зв'язків з Україною та неочікувано довготривалі [[Економічні санкції|санкції]], вона отримала і певні зиски&nbsp;— прибравши конкурента в стратегічно важливих для Росії галузях економіки шляхом руйнування економіки, насамперед металургії сходу України. Цьому також сприяли окремі українські олігархи. Так, за даними Bild (публікація 2016&nbsp;р.) представники Ахметова ще у 2014&nbsp;р. брали участь в засіданнях російських урядових структур по Донбасу<ref>{{Cite web |url=http://lugradar.net/2016/03/119017 |title=На Донбассе всем полностью заправляют министры Путина — Bild |accessdate=30 березня 2016 |archive-date=10 квітня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160410144502/http://lugradar.net/2016/03/119017 }}</ref>.

Станом на початок лютого 2019 року на підконтрольній українському урядові території Донецької області було відновлено 6 998 житлових будинків з 12 905, які були пошкоджені з 2014 року<ref>{{cite web |url=https://espreso.tv/news/2019/02/05/ukrayina_vidnovyla_na_donechchyni_ponad_polovynu_zruynovanykh_budynkiv |назва=Україна відновила на Донеччині понад половину зруйнованих будинків |автор= |дата=5 лютого 2019 |вебсайт=Еспресо |видавець= |url-архіву=https://web.archive.org/web/20190503155723/https://espreso.tv/news/2019/02/05/ukrayina_vidnovyla_na_donechchyni_ponad_polovynu_zruynovanykh_budynkiv |дата-архіву=3 травня 2019 |мертвий-url= |дата-доступу=3 травня 2019 }}</ref>.

=== Екологічні наслідки ===
Див. [[Екологічні наслідки війни на сході України]].

=== Військово-технічні втрати ===
{{Main|Втрати військової техніки в російсько-українському конфлікті}}
21 вересня 2014 року Президент України [[Порошенко Петро Олексійович|Петро Порошенко]] оголосив, що українські підрозділи, що брали участь у боях, втратили до 65&nbsp;% техніки.<ref>{{Cite web |url=http://24tv.ua/home/showSingleNews.do?prezident_viznav_vtrati_ato_65_tehniki_z_peredovoyi_znishheno&objectId=487732 |title=Президент визнав втрати АТО: 65 % техніки з передової знищено. 21.09.2014, 20:39 |accessdate=01.09.2016 |archive-date=28.12.2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20141228152254/http://24tv.ua/home/showSingleNews.do?prezident_viznav_vtrati_ato_65_tehniki_z_peredovoyi_znishheno&objectId=487732 }}</ref>

4 липня 2018 року Головний військовий прокурор України [[Матіос Анатолій Васильович|Анатолій Матіос]] повідомив, що за даними Генштабу ЗСУ протягом 2014—2018 років втрачено понад 15 тисяч одиниць вогнепальної зброї: автоматів&nbsp;— майже 7 645, пістолетів&nbsp;— майже 3 тисячі, гвинтівок, кулеметів&nbsp;— 2200, гранатометів&nbsp;— 2258. Поставлено на облік за весь період війни всього 258 одиниць трофейної зброї.<ref>{{Cite web |url=https://glavcom.ua/news/zbroyni-sili-vtratili-ponad-15-tis-odinic-zbroji-za-chotiri-roki--510063.html |title=Збройні сили втратили понад 15 тис. одиниць зброї за чотири роки 04.07.2018, 16:41 |accessdate=04.07.2018 |archive-date=04.07.2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180704161045/https://glavcom.ua/news/zbroyni-sili-vtratili-ponad-15-tis-odinic-zbroji-za-chotiri-roki--510063.html }}</ref>

==== Авіація ====
{{main|Список втрат військової авіації України|Збиття Іл-76 у Луганську}}

Під час бойових дій проросійські сили збили 8 реактивних бомбардувальників і винищувачів, 3 літаки військово-транспортної авіації й 9 гелікоптерів. 1 гелікоптер був знищений на землі.

Внаслідок інцидентів поза зоною бойових дій у 2014—2015 роках розбилися два українські реактивні літаки й 1 гелікоптер.

== Реакція ==

=== В Україні ===
{{main|Реакція українського суспільства на російську агресію}}
[[Файл:Top-10 фактів російської присутності на Донбасі.jpg|міні|300пкс|Факти російської присутності на Донбасі]]
Після появи загонів російських диверсантів у квітні на території України у Донецькій та Луганській областях, керівництво України поклало відповідальність за дестабілізацію ситуації і людські жертви на Російську Федерацію.<ref name="Турчинов"/><ref name="Аваков">[http://www.pravda.com.ua/news/2014/04/12/7022218/ Аваков розповів про російський слід на Донбасі] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170106192748/http://www.pravda.com.ua/news/2014/04/12/7022218/ |date=6 січня 2017 }} Українська правда, 12 квітня 2014&nbsp;р.</ref> Із розвитком конфлікту, неодноразово робилися заяви і оприлюднювалися докази на підтвердження причетності РФ до подальшої ескалації конфлікту. У зв'язку з початком бойових дій на Донбасі, було оголошено про початок другої хвилі мобілізації до лав Збройних сил України, і станом на серпень 2015 року в Україні було проведено 6 хвиль мобілізації.

{{main|Хвилі мобілізації в Україні (2014‒2015)}}

16 квітня 2014 року [[Верховна Рада України|Верховна Рада]] оприлюднила постанову, в якій закликала громадян України вступати до лав Збройних сил України, Національної гвардії України та підрозділів Міністерства внутрішніх справ України, обіцяла зробити все необхідне для правового та соціального захисту всіх учасників антитерористичної операції як учасників бойових дій із захисту Батьківщини, та їх сімей.<ref>[http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1215-18 ПОСТАНОВА Верховної Ради України «Про Заяву Верховної Ради України щодо захисту конституційних прав військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, осіб рядового і начальницького складу та інших працівників органів внутрішніх справ України, які беруть участь у антитерористичній операції, направленій на захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, мирного життя українських громадян»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180201193629/http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1215-18 |date=1 лютого 2018 }}, ''Відомості Верховної Ради'', 2014, №&nbsp;20-21, ст.763</ref>

Громадянське суспільство відреагувало на продовження агресії РФ щодо України волонтерським рухом. На добровольчих засадах активістами вирішувався широкий спектр питань&nbsp;— від суто військових до гуманітарних: безпосередня організація [[Добровольчі військові формування України (з 2014)|добровольчих збройних формувань]], матеріальна допомога підрозділам Збройних сил України, розробка безпілотних літальних апаратів і програмного забезпечення для Збройних сил, дитяча підтримка бійців на фронті листами і малюнками, організація центрів з допомоги у адаптації пораненим і демобілізованим бійцям, внутрішньо переміщеним особам.

{{main|Волонтерський рух допомоги українським військовикам (2014‒2016)}}

Питаннями інформаційної безпеки, викриттям прихованих Російською Федерацією аспектів війни займаються чисельні добровольчі проєкти, зокрема [[Stop Fake]] та [[ІнформНапалм]].

Частина українського суспільства прийняла точку зору, що пропагується російськими ЗМІ та офіційними особами РФ на події у Криму та на Донбасі, звинувачуючи українське керівництво у розпаленні і веденні війни, і заперечуючи існування російської агресії щодо України.<ref>{{Cite web|url=http://www.pravda.com.ua/columns/2014/07/9/7031357/|title=Як виграти інформаційну війну на Донбасі?|website=[[Українська правда]]|accessdate=2017-01-04|archive-date=2016-03-04|archive-url=https://web.archive.org/web/20160304052501/http://www.pravda.com.ua/columns/2014/07/9/7031357/}}</ref><ref>{{Cite news|url=http://glavcom.ua/publications/129079-vijna-na-donbasi.-shcho-dumajut-ukrajintsi-doslidzhennja.html|title=ВІйна на Донбасі. Що думають українці (ДОСЛІДЖЕННЯ)|accessdate=2017-01-04|archive-date=2017-01-04|archive-url=https://web.archive.org/web/20170104090556/http://glavcom.ua/publications/129079-vijna-na-donbasi.-shcho-dumajut-ukrajintsi-doslidzhennja.html}}</ref>

{{main|Поетапний план звільнення Донбасу}}

=== У світі ===
{{main|Міжнародна реакція на російсько-українську війну (з 2014)}}
Політики світу дотримуються різних підходів та поглядів щодо війни, яку веде Україна<ref name=dacuk>[http://hvylya.net/analytics/politics/sergey-datsyuk-ritorika-vokrug-voyuyushhey-ukrainyi.html Риторика вокруг воюющей Украины] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161018204646/http://hvylya.net/analytics/politics/sergey-datsyuk-ritorika-vokrug-voyuyushhey-ukrainyi.html |date=18 жовтня 2016 }} // [[Дацюк Сергій Аркадійович|Сергій Дацюк]], для «Хвилі», 18.08.15, 11:47</ref>. Загалом, більшість економічно розвинутих країн виступили проти російської агресії в Україні. Країнами, які найбільш послідовно дотримуються цієї позиції є Велика Британія, Литва, Німеччина, Польща, США та інші країни.

{{multiple image
| width = 230
| image1 = Марш мира Москва 21 сент 2014 L1460551 (cropped).jpg
| caption1 = Учасники Маршу миру
| image2 = Antiwar march in Moscow 2014-09-21 1779.jpg
| caption2 = Прибічники Новоросії та Л/ДНР
| footer = Москва, Марш миру 21 вересня 2014 року
| footer_align=center
}}

=== У Росії ===
{{У планах}}
<!-- описати реакцію влади, її прихильників та незгодних з політикою Кремля -->

== Оцінки та класифікація конфлікту ==
{{main|Оцінки та класифікація російсько-українського конфлікту}}
{{якірець|Оцінки}}

* [[Гіркін Ігор Всеволодович|Ігор Гіркін]] «Стрелков» визнав, що [[Росія]] використовує Донбас для торгів за визнання Криму російським.<ref>{{Cite web |url=https://www.youtube.com/watch?v=cG9GNrvjfWo |title=Что делать с республиками Донбасса? (И.Стрелков, И.Хакимзянов, М.Калашников) |accessdate=3 серпня 2018 |archive-date=31 липня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180731225233/https://www.youtube.com/watch?v=cG9GNrvjfWo&gl=US&hl=en }}</ref>

== Війна на сході України в культурі ==
{{main|Війна на сході України в культурі}}
На тему війни на сході України написані численні книги та зняті фільми.

Один з найвідоміших фільмів про війну&nbsp;— «[[Маріуполіс]]», знятий [[Мантас Кведаравічюс|Мантасом Кведаравічюсом]] у копродукції з Литвою, Німеччиною, Францією та Україною. Світова прем'єра стрічки відбудеться у лютому 2016 року на [[Берлінський міжнародний кінофестиваль|Берлінському міжнародному кінофестивалі]]<ref name="bbc1">{{cite web|url=http://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2016/01/160115_she_mariupolis_berlinale|title=На Берлінале покажуть фільм про Маріуполь|author=|date=15 січня 2016|accessdate=19 січня 2016|language=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160119222218/http://www.bbc.com/ukrainian/news_in_brief/2016/01/160115_she_mariupolis_berlinale|archivedate=19 січня 2016|мертвий-url=no|publisher=''«[[Українська служба BBC]]»''}}</ref>. Документальні проєкти знімали [[Мустафа Найєм]], [[Богдан Кутєпов]], [[Леонід Кантер]], [[Володимир Тихий]], [[Юлія Шашкова]], [[Руслан Горовий]], [[Альона Полуніна]] та ін. У музичному плані події конфлікту зображували [[Kozak System]], [[Океан Ельзи]] («[[Мить (сингл)|Мить]]» та «[[Не твоя війна]]»), [[Арсен Мірзоян]], чисельні народні виконавці. У Києві було поставлено виставу за п'єсою «Котел» [[Старожицька Марія Георгіївна|Марії Старожицької]], у Львові&nbsp;— вистава «Безодня» [[Орест Огородник|Ореста Огородника]], у Запоріжжі&nbsp;— вистава-кіно «[[Місто Z: Хранителі]]».

Багато поетів та письменників торкнулися теми війни у своїх творах, зокрема, [[Василь Шкляр]], [[Євген Положій]], [[Івченко Владислав Валерійович|Владислав Івченко]], [[Ірена Карпа]], [[Любов Якимчук]], [[Сергій Жадан]], [[Рідний Микола Олександрович|Микола Рідний]], [[Анета Камінська]], [[Марія Матіос]], [[Березовець Тарас Валерійович|Тарас Березовець]], [[Цаплієнко Андрій Юрійович|Андрій Цаплієнко]], [[Павел Смоленський]], [[Іван Дзюба]]. Видано декілька фотоальбомів, мистецькі виставки проходили у [[Європарламент]]і, на 56-му [[Венеційська бієнале|Венеційському бієнале]], столицях та великих містах Європи і світу.
Пам'ятні знаки, стели, монументи та [[кенотаф]]и героям АТО, загиблим у війні, почали з'являтися у великих українських містах. В Києві встановили стіну пам'яті загиблих бійців АТО<ref>{{Cite web |url=http://apostrophe.com.ua/article/society/2015-05-30/v-kieve-otkryili-stenu-pamyati-pogibshih-boytsov-ato-eksklyuzivnyie-foto/1792 |title=В Киеве открыли Стену памяти погибших бойцов АТО |accessdate=2021-11-29 |archive-date=2016-03-11 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160311133316/http://apostrophe.com.ua/article/society/2015-05-30/v-kieve-otkryili-stenu-pamyati-pogibshih-boytsov-ato-eksklyuzivnyie-foto/1792 }}</ref>, між Слов'янськом і Краматорськом&nbsp;— пам'ятний камінь на згадку про бій 4 липня 2014, у Вінниці&nbsp;— фігуру сокола, вписану у державний символ&nbsp;— тризуб. В Кривому Розі відкрито перший в Україні пам'ятник учасникам АТО у вигляді статуї. Центральна фігура монументальної композиції&nbsp;— постать українського солдата у повний зріст, у шоломі та бронежилеті, з автоматом у руках, встановлена на постаменті з написом «Слава героям України». У місті Переяслав&nbsp;— Хмельницький [[Київська область]] встановлений гранітно-бронзовий Монумент «Воїнам Переяславщини, які загинули за Україну» (скульптор [[Володимир Микитенко]]). Центром композиції є фігура реального воїна&nbsp;— Олександра Чебаненка, який загинув біля міста [[Бахмут]] [[Донецька область|Донецької області]] [https://www.president.gov.ua/news/nash-shlyah-do-miru-ce-shlyah-yednannya-marina-poroshenko-pi-54214] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190323162138/https://www.president.gov.ua/news/nash-shlyah-do-miru-ce-shlyah-yednannya-marina-poroshenko-pi-54214 |date=23 березня 2019 }}

У центральній частині Житомира 14 грудня 2020 року були розпочаті роботи зі спорудження пам'ятника «Воїнам Житомирщини&nbsp;— захисникам Вітчизни у збройному конфлікті на сході України».<ref>{{Cite web|title=У Житомирі почали споруджувати пам’ятник воїнам АТО/ООС|url=https://zhytomyr-future.com.ua/uk/u-zhytomyri-pochaly-sporudzhuvaty-pamyatnyk-voyinam-ato-oos|website=zhytomyr-future.com.ua|accessdate=2020-12-16|language=uk|archive-date=2021-01-18|archive-url=https://web.archive.org/web/20210118131749/https://zhytomyr-future.com.ua/uk/u-zhytomyri-pochaly-sporudzhuvaty-pamyatnyk-voyinam-ato-oos}}</ref>

== Цікаві факти ==
* Озброєні особи в масках, які захопили будівлю МВС у Краматорську, називали [[Бортовий камінь|бордюрний камінь]] російським словом ''«[[Поребрик (мем)|поребрик]]»'' (як називають його в Санкт-Петербурзі), чим викликали підозри про можливе російське походження бойовиків.<ref>{{Cite web |url=http://polit.ru/article/2014/04/14/al140414/ |title=«Дальше, дальше *****, за поребрик!» |accessdate=1 червня 2014 |archive-date=11 червня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140611192739/http://polit.ru/article/2014/04/14/al140414/ }}</ref><ref>([http://video.vesti.ua/donbass/1127-v-kramatorske-aktivisty-nashli-porebriki "В Краматорске активисты нашли «поребрики»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140415193749/http://video.vesti.ua/donbass/1127-v-kramatorske-aktivisty-nashli-porebriki |date=15 квітня 2014 }}).</ref>
* Одними із перших глав маріонеткових [[ДНР]] та [[ЛНР]] були російські політтехнологи [[Бородай Олександр Юрійович|Олександр Бородай]] та [[Баширов Марат Фаатович|Марат Баширов]].
* [[Гіркін Ігор Всеволодович|Ігор Гіркін]], офіцер [[Федеральна служба безпеки Російської Федерації|ФСБ РФ]] у відставці, польовий командир проросійських сил у Слов'янську та перший міністр оборони маріонеткової ДНР у своєму інтерв'ю в листопаді 2014 року визнав, що саме він почав війну, захопивши із своїм загоном адміністративні будівлі у Слов'янську і Краматорську.<ref>{{Cite web|title = - Кто ты, «Стрелок»? - Интервью А.Проханова с И.Стрелковым|url = http://politikus.ru/articles/36116-kto-ty-strelok.html|accessdate = 2015-09-26|archive-date = 2015-09-27|archive-url = https://web.archive.org/web/20150927201925/http://politikus.ru/articles/36116-kto-ty-strelok.html}}</ref>
* За словами колишнього голови ДНР [[Бородай Олександр Юрійович|Олександра Бородая]], під час війни на Сході України, на стороні проросійських сил воювало від 30 до 50 тис. громадян Російської Федерації<ref>{{Cite web |url=https://www.youtube.com/watch?v=zh7oqMMhn6g&feature=youtu.be&t=578 |title=Александр Бородай. Донбасс — союз добровольцев |accessdate=1 грудня 2015 |archive-date=13 березня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170313005138/https://www.youtube.com/watch?v=zh7oqMMhn6g&feature=youtu.be&t=578 }}</ref>.
* Один із лідерів донецьких бойовиків&nbsp;— [[Ходаковський Олександр Сергійович|Олександр Ходаковський]]&nbsp;— заявив, що результати так званого «референдуму» про створення ДНР були отримані внаслідок втручання збройних підрозділів під час підрахунку голосів виборчими комісіями.<ref>{{Citation|last=Denis Kazanskyi|title=Ходаковский рассказал, как обеспечивали результат на референдуме в 2014 году|url=https://www.youtube.com/watch?v=tbS4dZTe_VY&t=10s|accessdate=2019-02-03|archive-date=2021-11-29|archive-url=https://web.archive.org/web/20211129181518/https://www.youtube.com/watch?v=tbS4dZTe_VY&t=10s}}</ref>
* [[Франсуа Олланд]], президент Франції, у своїй книзі «Уроки влади» розповідає про переговори з [[Путін Володимир Володимирович|Володимиром Путіним]] у [[Мінські домовленості (2015)|Мінську]] взимку 2015 року наступне: «Багато разів Порошенко та Путін підвищували голос один на одного. Останній раптово рознервувався та пригрозив просто та повністю розчавити війська свого співрозмовника. Це виглядало визнанням наявності його військ на сході України. Він миттєво взяв себе у руки».<ref>{{Cite news|title=Що Олланд розповів про мінські угоди та плани Путіна щодо України|url=https://www.bbc.com/ukrainian/features-45374522|date=2018-09-03|accessdate=2019-02-09|language=en-GB|archive-date=2019-04-07|archive-url=https://web.archive.org/web/20190407154723/https://www.bbc.com/ukrainian/features-45374522}}</ref>
* [[Віктор Медведчук]] в інтерв'ю [[112 Україна|каналу 112]] розповів, що у 2014 році, він разом з [[Шуфрич Нестор Іванович|Нестором Шуфричем]] зустрілися з представниками маріонеткової ДНР лише після дзвінка у Москву, де останнім дали таку вказівку.<ref>{{Citation|last=Denis Kazanskyi|title=Медведчук признал что боевиками ДНР командует Москва|url=https://www.youtube.com/watch?v=mvJTTTwnVnQ|accessdate=2019-02-11|archive-date=2019-02-12|archive-url=https://web.archive.org/web/20190212014956/https://www.youtube.com/watch?v=mvJTTTwnVnQ}}</ref>

== Зображення ==
<gallery>
Image:2014 Крим.PNG|Захоплення АР Крим і м. Севастополя Росією у лютому — березні 2014&nbsp;р.
Image:2014 Ukraine War01.png|Розташування Збройних сил України на початку російської агресії у 2014&nbsp;р.
Image:2014 Ukraine War02.PNG|1-ший етап російсько-української війни на Донбасі: квітень — липень 2014&nbsp;р.
Image:2014 Ukraine War03.PNG|Донбас. Липень — вересень 2014&nbsp;р. Контрнаступ російських військ.
Image:2014 Ukraine War04.PNG|Донбас після Мінських домовленостей, вересень — листопад 2014&nbsp;р.
Image:2015 Ukraine War05.png|Донбас перед черговим загостренням, січень 2015&nbsp;р.
Image:2015 Ukraine War06.PNG|Донбас після 2-гих Мінських домовленостей, лютий — червень 2015&nbsp;р.
Image:2015 Ukraine War07.png|Східний фронт на Донбасі станом на листопад 2015&nbsp;р.
</gallery>

== Див. також ==
{{портал|Україна|Росія}}
{{Div col}}
* [[Російсько-українська війна (з 2014)]]
* [[Воєнні злочини Російської Федерації]]
* [[Російська зброя на Донбасі]]
* [[Російські сили вторгнення на території України (з 2014)|Список російських підрозділів вторгнення на території України]]
* [[Акт попередження агресії Росії 2014]]
* [[Жертви російського вторгнення в Україну (з 2014)]]
** [[Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну|Втрати силових структур у результаті війни]]
** [[Цивільні втрати у російсько-українській війні (з 2014)|Цивільні втрати]]
* [[Втрати військової техніки в російсько-українському конфлікті]]
* [[Декларація про боротьбу за звільнення України]]
* [[Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»]]
* [[Проросійські виступи в Україні (2014)|Проросійські виступи в Україні 2014]]
* [[Дії українських партизанів на окупованих територіях (2014—)]]
* [[Фундація.101]]
* [[Чорний тюльпан (гуманітарна місія)|Чорний тюльпан]]
* [[Сучасне українсько-російське протистояння]]
* [[Братський народ]]
* [[Друга холодна війна]]
* [[Хронологія війни на сході України]]
* [[Білорусь і конфлікт на сході України]]
* [[Репарації з Росії]]
{{Div col end}}

== Примітки ==
{{reflist|group="Прим."}}

== Виноски ==
{{reflist|30em|}}

== Література ==
* Троян С., Киридон А. Грузія 2008&nbsp;— Україна 2014: запаралелення російських стратегем //Зовнішні справи.&nbsp;— 2014.&nbsp;— №&nbsp;8.&nbsp;— С. 33—37.
* ''[[Антуан Аржаковський|Antoine Arjakovsky]]'' Russie-Ukraine, de la guerre à la paix?&nbsp;— Paris&nbsp;: Parole et Silence, 2014. ISBN 978-2889183302 (Український переклад: Розбрат України з Росією: стратегія виходу з піке)
* ''Rajan Menon, Eugene B. Rumer'' Conflict in Ukraine. The Unwinding of the Post-Cold War Order.&nbsp;— The MIT Press, 2015.&nbsp;— ISBN 978-0262029049.
* ''Thomas D. Grant'' Aggression against Ukraine. Territory, Responsibility, and International Law.&nbsp;— Palgrave Macmillan, 2015.&nbsp;— ISBN 9781137514639.
* {{cite journal
 |author            = Nikolay Mitrokhin
 |date              = 2015
 |title             = Infiltration, Instruction, Invasion:  Russia’s War in the Donbass
 |url               = https://spps-jspps.autorenbetreuung.de/files/07-mitrokhin.pdf
 |dead-url          = 
 |format            = 
 |url-access        = 
 |department        = 
 |journal           = Journal of Soviet and Post-Soviet Politics and Society
 |type              = 
 |series            = 
 |language          = en
 |edition           = 
 |location          = 
 |publisher         = 
 |publication-place = 
 |publication-date  = 
 |volume            = 1
 |issue             = 
 |page              = 
 |pages             = 219—249
 |doi               = 
 |isbn              = 
 |issn              = 
 |archive-url       = https://web.archive.org/web/20210611213218/https://spps-jspps.autorenbetreuung.de/files/07-mitrokhin.pdf
 |archive-date      = 11 червня 2021
 |access-date       = 
 |ref               = 
}}
* ''[[Тарас Возняк|Возняк]].'' Геополітичні аспекти війни в Україні.&nbsp;— Львів&nbsp;: Незалежний культурологічний журнал «Ї», 2015.&nbsp;— ISBN 978-966-397-176-6.
* {{cite book
 | title = Вторжение в Украину. Хроника российской агрессии
 | author = Дмитро Тимчук, Юрій Карін, Костянтин Машовець, В'ячеслав Гусаров
 | publisher = Брайт Букс
 | year = 2016
 | lang = рос.
 | isbn = 978-966-2665-85-7 }}
* ''Брехуненко В., Ковальчук В., Ковальчук М., Корнієнко В.'' «Братня» навала. Війни Росії проти України ХІІ‒ХХІ ст. / За заг. ред. В. Брехуненка. НАН України. Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.&nbsp;С.&nbsp;Грушевського.&nbsp;— К., 2016.&nbsp;— 248 с.
* ''[[Гай-Нижник Павло Павлович|Гай-Нижник П. П.]]'' [http://hai-nyzhnyk.in.ua/doc/2017doc.rosiya-proty-ukrainy.php Росія проти України (1990—2016&nbsp;рр.): від політики шантажу і примусу до війни на поглинання та спроби знищення.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190205095821/http://hai-nyzhnyk.in.ua/doc/2017doc.rosiya-proty-ukrainy.php |date=5 лютого 2019 }}&nbsp;— К.: «МП Леся», 2017.&nbsp;— 332 с. ISBN 978-617-7530-02-1
* Магда Є. Гібридна агресія Росії: уроки для Європи. Київ: Каламар, 2017.
* [https://nuou.org.ua/nauka/svr/npub/bla-kniga-ato/ Біла книга антитерористичної операції на Сході України (2014—2016)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210721180259/https://nuou.org.ua/nauka/svr/npub/bla-kniga-ato/ |date=21 липня 2021 }} (під заг. ред. І. Руснака) // К.: ''[[Національний університет оборони України імені Івана Черняховського|Національний університет оборони України]]'', 2017.&nbsp;— 162 с. ISBN 978-617-7187-21-8
* [http://www.e-ir.info/wp-content/uploads/2018/06/The-Sources-of-Russia’s-Great-Power-Politics-E-IR.pdf ''Taras Kuzio, Paul D'Anieri.'' The Sources of Russia's Great Power Politics: Ukraine and the Challenge to the European Order. E-International Relations Publishing, 2018.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220221231635/https://www.e-ir.info/wp-content/uploads/2018/06/The-Sources-of-Russia%E2%80%99s-Great-Power-Politics-E-IR.pdf |date=21 лютого 2022 }}

== Посилання ==
{{Вікіцитати1}}
{{Commonscat|War in Donbass}}
{{вікіджерела|Категорія:Угоди щодо врегулювання української кризи}}
* [https://dos-cso.maps.arcgis.com/apps/Cascade/index.html?appid=8dad6c865bed491ead3190c7ffb2fafe Сайт про російську агресію в Україні] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190222071209/https://dos-cso.maps.arcgis.com/apps/Cascade/index.html?appid=8dad6c865bed491ead3190c7ffb2fafe |date=22 лютого 2019 }}, створений підрозділом Держдепартаменту США
* [https://www.radiosvoboda.org/a/25456177.html Архів мап ситуації у зоні бойових дій на сході України] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180708020225/https://www.radiosvoboda.org/a/25456177.html |date=8 липня 2018 }}
* ''[[Горбулін Володимир Павлович|Володимир Горбулін]]'', [https://web.archive.org/web/20160222004619/http://uacrisis.org/ua/40347-gorbulin-tezy Тези до другої річниці російської агресії проти України] // ''Національний інститут стратегічних досліджень''
* ''Dr. Phillip Karber'', [https://www.csis.org/events/russian-military-forum-russias-hybrid-war-campaign-implications-ukraine-and-beyond The Russian Military Forum: Russia's Hybrid War Campaign: Implications for Ukraine and Beyond] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170823165530/https://www.csis.org/events/russian-military-forum-russias-hybrid-war-campaign-implications-ukraine-and-beyond |date=23 серпня 2017 }} // ''Center for Strategic and International Studies (CSIS)'', 10 березня 2015
* [http://infolight.org.ua/content/infografika-ato-shchodenne-onovlennya-geografiya-hronologiya-ta-struktura-obstriliv Інфографіка АТО&nbsp;— щоденне оновлення (географія, хронологія та структура обстрілів)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161117212202/http://infolight.org.ua/content/infografika-ato-shchodenne-onovlennya-geografiya-hronologiya-ta-struktura-obstriliv |date=17 листопада 2016 }}
* [http://www.xn--e1aa5aceg.xn--j1amh/ru/ Єдиний реєестр пошкодження інфраструктури в зоні АТО] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141030085842/http://www.xn--e1aa5aceg.xn--j1amh/ru/ |date=30 жовтня 2014 }}
* [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2014_10_30/KR141053.html Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція: додаток до розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014&nbsp;р. N 1053-р] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150224122600/http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2014_10_30/KR141053.html |date=24 лютого 2015 }}
* [http://www.worldpoliticsreview.com/authors/790/steven-metz «Strategic Horizons: Russia's Ukraine Invasion Signifies a Changing Global Order», World Politics Review, March 5, 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140611192626/http://www.worldpoliticsreview.com/authors/790/steven-metz |date=11 червня 2014 }} {{ref-en}}
* [https://censor.net/ua/resonance/313320/rossiyiskaya_armiya_i_spetsslujby_rf_v_voyine_protiv_ukrainy Разведцентры ГРУ, работающие против Украины; Части ФСБ, участвующие в боевых действиях против Украины: РОССИЙСКАЯ АРМИЯ И СПЕЦСЛУЖБЫ РФ В ВОЙНЕ ПРОТИВ УКРАИНЫ] ''Цензор. НЕТ''. 25.11.2014. {{ref-ru}}
* [http://www.ostro.org/general/politics/articles/458705/ Гармаш Сергей «Циничная правда о невыплатах пенсий на Донбассе. Без соплей»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141124034252/http://www.ostro.org/general/politics/articles/458705/ |date=24 листопада 2014 }} ''ОстроВ''. 21.07.2014. {{ref-ru}}
* Абліцов В. Донбас: європейська Україна чи азійське Дикопілля?&nbsp;— К.: Інститут історії України НАНУ, 2014,&nbsp;— 97 с.
* [http://www.mil.gov.ua/news/2015/08/13/analiz-vedennya-antiteroristichnoi-operaczii--12694/ Аналіз ведення АТО та наслідків вторгнення РФ в Україну у серпні-вересні 2014 року] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220306224906/https://www.mil.gov.ua/news/2015/08/13/analiz-vedennya-antiteroristichnoi-operaczii--12694/ |date=6 березня 2022 }} // Міністерство оборони України
* {{cite web |url=http://www.understandingwar.org/sites/default/files/ISW%20Ukrainian%20ORBAT%20Holcomb%202016_0.pdf |title=THE ORDER OF BATTLE OF THE UKRAINIAN ARMED FORCES: A KEY COMPONENT IN EUROPEAN SECURITY |author=Franklin Holcomb |date=2016-12 |website=http://www.understandingwar.org/ |publisher=Institute for the study of war |accessdate=16 січня 2018 |archive-date=27 серпня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180827061638/http://www.understandingwar.org/sites/default/files/ISW%20Ukrainian%20ORBAT%20Holcomb%202016_0.pdf }}
* {{cite web |url=https://www.depo.ua/ukr/war/garyachi-tochki-ato-de-zsu-mozhut-piti-v-nastup-u-2018-roci-karta-20171231702479 |title=Гарячі точки АТО: Де ЗСУ можуть піти в наступ у 2018 році (КАРТА) |author= |date=2018-01-01 |website=https://www.depo.ua/ |publisher=[[Depo.ua]] |accessdate=19 січня 2018 |archive-date=20 січня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180120071532/https://www.depo.ua/ukr/war/garyachi-tochki-ato-de-zsu-mozhut-piti-v-nastup-u-2018-roci-karta-20171231702479 }}
* {{cite web |url=http://www.mil.gov.ua/news/2018/02/13/zayava-pres-czentru-shtabu-ato/ |title=Заява Прес-центру штабу АТО |author= |date=2018-02-13 |website=http://www.mil.gov.ua/ |publisher=[[Міністерство оборони України]] |accessdate=13 лютого 2018 |archive-date=14 лютого 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180214073412/http://www.mil.gov.ua/news/2018/02/13/zayava-pres-czentru-shtabu-ato/ }}
* {{cite web |url=https://1plus1.ua/ukraina-100-dniv-nad-prirvou/video#up |title=Україна. 100 днів над прірвою |author= |date=2018-03-13 |website=https://1plus1.ua/ |publisher=[[1+1]] |accessdate=14 березня 2018 |archive-date=14 березня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180314175806/https://1plus1.ua/ukraina-100-dniv-nad-prirvou/video#up }}
* {{cite web |url=https://mil.in.ua/бойовик-у-книзі-описав-як-росія-вводил/ |title=Бойовик у книзі описав як Росія вводила регулярну армію в Україну |author= |date=2019-03-11 |website=https://mil.in.ua/ |publisher=[[Український мілітарний портал]] |accessdate=11 березня 2019 |archive-date=26 березня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190326185609/https://mil.in.ua/бойовик-у-книзі-описав-як-росія-вводил/ }}
<!--
* [http://apostrophe.ua/news/society/accidents/2016-07-17/ne-putin-jurnalist-rasskazal-kto-nachinal-voynu-na-donbasse/65749? Бутусов назвал имя человека, начинавшего войну на Донбассе] // «Апостроф», apostrophe.ua, 17 июля 2016, 22:36
* [http://apostrophe.ua/news/world/ex-ussr/2016-05-24/rossiyskiy-fotograf-rasskazal-kak-rossiya-razvyazala-voynu-na-donbasse/60017 Российский фотограф рассказал, как Россия развязала войну на Донбассе] // «Апостроф», apostrophe.ua, 24 мая 2016, 13:59
-->

{{Російська збройна агресія проти України (2014‒2016)}}
{{Особистості російсько-української війни (2014-дотепер)}}
{{Добровольчі військові формування України (2014 - дотепер)}}
{{Збройні сили РФ у російсько-українській війні}}
{{Силові структури РФ на Донбасі}}
{{Волонтери російсько-української війни}}
{{Міжнародні конфлікти}}
{{Війни XXI століття}}
{{Російське вторгнення в Україну (2022)}}

{{ВП-портали|Війна}}

{{DEFAULTSORT:Війна на сході України}}
[[Категорія:Війна на сході України| ]]
[[Категорія:Війни за незалежність]]
[[Категорія:Війни XXI століття]]
[[Категорія:Російсько-українська війна (з 2014)]]
[[Категорія:Війни в історії України]]
[[Категорія:Російський імперіалізм]]
[[Категорія:Російський державний тероризм]]
[[Категорія:Міжнародний тероризм]]
[[Категорія:Російський фашизм]]
[[Категорія:2014 в Україні]]
[[Категорія:2015 в Україні]]
[[Категорія:2016 в Україні]]
[[Категорія:2017 в Україні]]
[[Категорія:2018 в Україні]]
[[Категорія:2019 в Україні]]
[[Категорія:2020 в Україні]]
[[Категорія:2021 в Україні]]
[[Категорія:2022 в Україні]]
[[Категорія:Конфлікти у 2014]]
[[Категорія:Конфлікти у 2015]]
[[Категорія:Конфлікти у 2016]]
[[Категорія:Конфлікти у 2017]]
[[Категорія:Конфлікти у 2018]]
[[Категорія:Конфлікти у 2019]]
[[Категорія:Конфлікти у 2020]]
[[Категорія:Конфлікти у 2021]]
[[Категорія:Конфлікти у 2022]]