Перегляд вихідного коду сторінки Андрій Боголюбський

{{Інші імена|Андрій}}
{{Державний діяч
| ім'я             = Андрій Юрійович
| оригінальне ім'я = 
| зображення       = Andrjej Boholjubsski.jpg
| ширина портрета  = 250px
| підпис           = Реконструкція обличчя Андрія Боголюбського (М.&nbsp;Герасимов)
| герб             =
| прапор           = 
| титул            = [[Вишгородське князівство|Князь Вишгородський]]
| періодпочаток    = [[1149]]
| періодкінець     = [[1150]]
| попередник       = 
| наступник        = [[В'ячеслав Володимирович]]

| титул_2          =
| періодпочаток_2  = [[1155]]
| періодкінець_2   = [[1156]]
| попередник_2     = [[В'ячеслав Володимирович]]
| наступник_2      = 

| титул_3          = [[Турівське князівство|Князь Турівський]] і [[Пересопницьке князівство|Пересопницький]]
| періодпочаток_3  = [[1150]]
| періодкінець_3   = [[1151]]
| попередник_3     = [[Юрій Ярославич]]
| наступник_3      = [[Юрій Ярославич]]

| титул_4          = [[Владимиро-Суздальське князівство|Князь Владимиро-Суздальський]]
| періодпочаток_4  = [[4 червня]] [[1157]]
| періодкінець_4   = [[29 червня]][[1174]]
| попередник_4     = [[Юрій Долгорукий]]
| наступник_4      = [[Ярополк Ростиславич]]

| хрещене ім'я     =
| громадянство     = 

| династія         = [[Рюриковичі]] ([[Юрійовичі]])
| батько           = [[Юрій Долгорукий]]
| мати             = дочка хана [[Аепа Осеневич|Аепи]]
| дружина          = Уліта Степанівна
| діти             = [[Ізяслав Андрійович|Ізяслав]], [[Мстислав Андрійович|Мстислав]], [[Юрій Андрійович|Юрій]]
| нагороди         = 
}}
'''Андрі́й Ю́рійович''' '''Боголю́бський''' (близько [[1111]]&nbsp;— [[29 червня]] [[1174]])&nbsp;— [[князь]] [[Вишгородське князівство|вишгородський]] [[1149]]⁣&nbsp;— ⁣[[1150]], [[1155]]⁣&nbsp;— ⁣[[1156]], [[Пересопницьке князівство|пересопницько-]][[Турівське князівство|турівський]] [[1150]]⁣&nbsp;— ⁣[[1151]], [[Суздальське князівство|суздальський]] [[1156]]⁣&nbsp;— ⁣[[1157]], владимирський [[1157]]—[[1174]]. Відомий тим, що організував перше в історії Русі [[Розорення Києва (1169)|розорення Києва]] на чолі великої армії 11 північних князів у [[1169]] році<ref>''[[Півторак Григорій Петрович|Півторак Г.]]'' [https://day.kyiv.ua/uk/article/ukrayina-incognita/istorychna-pravda-proty-imperskoyi-obludy-2 Історична правда проти імперської облуди-2: Українці, білоруси, росіяни: три народи&nbsp;— три історії] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200704011236/https://day.kyiv.ua/uk/article/ukrayina-incognita/istorychna-pravda-proty-imperskoyi-obludy-2 |date=4 липня 2020 }} // [[День (газета)]]: №&nbsp;187, (2015)</ref>.

== Родовід ==
{{Родовід
|1= Андрій Боголюбський
|2= [[Юрій Долгорукий]], [[великий князь київський]]
|3= дочка хана [[Аепа Осеневич|Аепи]]
|4= [[Володимир Мономах|Володимир II]], [[великий князь київський]]
|5= Єфимія
|6= [[Аєпа]]
|8= 
|9= 
|10= 
|11= 
}}

== Біографія ==
[[Файл:Bogolyubovo asv2019-01 img10 Bogolyubsky Monastery.jpg|thumb|праворуч|Ліворуч&nbsp;— колишня башта князівського палацу, де Андрія Боголюбського було вбито 1174-го року. Тепер&nbsp;— дзвіниця церкви Різдва Богородиці.]]

=== Молоді роки ===
Народився у [[Суздаль|Суздалі]], син [[Юрій Долгорукий|Юрія Довгорукого]] та половецької князівни&nbsp;— дочки половецького хана Аепи Осеневича. Онук [[Володимир Мономах|Володимира Мономаха]]. Прізвисько Боголюбський отримав від назви села [[Боголюбово (Росія)|Боголюбове]], яке князь зробив своєю резиденцією та з [[Розорення Києва (1169)|пограбованого Києва]] привіз [[Вишгородська ікона Божої Матері|Ікону Пресвятої Богородиці]].

На політичну сцену Андрій Боголюбський вийшов у середині 1140-х років. 1147 разом з братом Ростиславом ходив за наказом батька на Рязань<ref>Рязань давня&nbsp;— нині археологічна пам'ятка, поблизу сучасного міста [[Спаськ-Рязанський]] Рязанської області Російської Федерації</ref>. Під час [[Міжусобна війна на Русі 1146—1154|війни за Київ]] між Юрієм Долгоруким і його небожем [[Ізяслав Мстиславич|Ізяславом Мстиславичем]] (1148—1151) Андрій Боголюбський підтримував батька. Коли батько сідав на київський престол, він наділяв синів своїми володіннями. 1149 року Андрій одержав від батька [[Вишгородське князівство|Вишгород]], а [[1150]], замість нього, [[Турів]], [[Пінськ]], [[Дорогобуж (село)|Дорогобуж]] і [[Пересопниця|Пересопницю]], але 1151 року до Києва повернувся Ізяслав, і Андрій Юрійович утратив ці володіння.

=== Боротьба за владу на Русі ===
У березні 1155 року Юрій знову став великим київським князем і дав Андрієві Вишгород, де завжди сиділи старші сини київських князів, перші кандидати на київський престол. Однак Андрій Боголюбський не бачив для себе перспектив у Києві. 1155 року він без згоди батька залишив Вишгород і перебрався до [[Владимир|Владимира-на-Клязьмі]]. Під час поспішного від'їзду з Вишгорода він викрав в храмі Бориса і Гліба вельми шановну ікону Богородиці. Таку же шановну, як і ікона Пирогоща. Обидві ікони згідно з літописом були привезені з Константинополя на одному і тому ж кораблі. І зараз ця ікона, перейменована у Володимирську&nbsp;— святиня номер 1 в російському православ'ї.

Після смерті Юрія Долгорукого у [[1157]] році Андрій Боголюбський витіснив із [[Ростов]]а і [[Суздаль|Суздаля]] своїх молодших братів [[Михайло Юрійович|Михалка]] і [[Всеволод Юрійович Велике Гніздо|Всеволода]] і об'єднав під своєю рукою північні землі, ставши єдиним князем Володимиро-Суздальського князівства. Своєю столицею він зробив місто Володимир, яке укріпив і прикрасив, збудувавши новий дитинець, головні ворота якого були зведені за зразком київських [[Золоті ворота (Київ)|Золотих воріт]] і одержали ту саму назву, а також величний [[Успенський собор (Владимир)|Успенський собор]]. Сам Андрій Боголюбський жив у замку неподалік від Владимира в селі [[Боголюбове]]<ref>Нині селище міського типу [[Владимирська область|Владимирської області]] Російської Федерації</ref>. Здійснив кілька спроб підпорядкувати своїй владі [[Великий Новгород|Новгород]]. Намагався відірвати [[Суздальське князівство|Суздальську землю]] від [[Київ|Києва]], утворити окрему церковну [[митрополія|митрополію]].

Вигнав до [[Візантійська імперія|Візантії]] своїх 4-х братів разом з їхньою матір'ю&nbsp;— другою дружиною [[Юрій Долгорукий|Юрія Долгорукого]].

Давнє суперництво Андрія із кузенами [[Мстиславичі|Мстиславичами]] досягло апогею, коли у Києві було обрано князем [[Мстислав Ізяславич|Мстислава Ізяславича]], сина Ізяслава Мстиславича, давнього ворога його батька. Водночас новгородське віче вигнало князя [[Святослав Ростиславич|Святослава Ростиславича]], який звернувся за допомогою до Андрія. Новгородці, своєю чергою звернулися за допомогою до Мстислава. Це стало початком кривавої міжусобної війни. На боці Андрія стали князі [[Муром]]а, [[Рязань|Рязані]], [[Смоленськ]]а, [[Полоцьк]]а, [[Сіверське князівство|сіверські]], [[Чернігівське князівство|чернігівські]] та [[Дорогобуж (село)|дорогобузькі]]. Їх об'єднане військо у 1169 році взяло в облогу Київ<ref>Н.&nbsp;И.&nbsp;Костомаров Андрей Боголюбский//Русская история в жизнеописаниях её главнейших деятелей&nbsp;— Вып.1</ref>. При цьому всі князі, які брали участь в поході, були нащадками або свояками половецьких ханів. Князь Андрій, який ініціював цей похід і поставив на чолі його свого сина, був онуком половецького хана Аепи. Основу війська, яке йшло на Київ, становила так звана ''ростовська тисяча''. Після недовгої облоги [[берендеї]] та [[торки]], які були у дружині Мстислава, відмовилися воювати, Мстислав втік, місто [[Розорення Києва (1169)|було взяте та нещадно пограбоване]]&nbsp;— знищені та спалені тоді були не лише житлові квартали, а й значна кількість церков та монастирів. Андрій Боголюбський посадив на київський престол [[Гліб Юрійович|Гліба Переяславського]]. Проте подальші спроби Андрія посилити свій вплив на Русі зазнали невдачі&nbsp;— у 1170 році суздальські війська були розбиті під Новгородом молодим новгородським князем, [[Роман Мстиславич|Романом Мстиславичем]].

Проте і після цього Андрій продовжував втручатися у київські справи та ставити своїх союзників на князювання у Києві та інших містах. Після смерті у Києві Гліба Юрійовича (1171, ймовірно отруєний), за запрошенням молодших [[Ростиславичі Смоленські|Ростиславичів]] у Києві сів [[Володимир Мстиславич]], молодший син [[Мстислав Великий|Мстислава Великого]], однак невдовзі помер. Андрій віддав Київ старшому Ростиславичу, [[Роман Ростиславич|Роману]], але вже у 1173 році між ними виник конфлікт і Роман був змушений вернутись у [[Смоленськ]]. Андрій послав до Києва свого брата, [[Михайло Юрійович|Михайла Юрійовича]], однак той не хотів їхати на Русь і відправив замість себе брата [[Всеволод Юрійович Велике Гніздо|Всеволода]] та племінника [[Ярополк Ростиславич|Ярополка]]. Всеволод покняжив у Києві 5 тижнів, після чого його взяв в полон [[Давид Ростиславич]], а великим князем став його брат, [[Рюрик Ростиславич|Рюрик]].

Дізнавшись про це Андрій наказав Ростиславичам покинути Русь та вернутись на Смоленщину. Проте вони відмовились та постригли Андрієвому послу бороду, що стало приводом до початку воєнних дій. Андрій зібрав велике військо у якому крім владимиро-суздальських полків були сили Муромського, Рязанського, Турівського, Полоцького, Городенського князівств та Новгорода. Ростиславичі не стали захищати Київ, натомість заперлись у сусідніх містах&nbsp;— [[Рюрик Ростиславич|Рюрик]] сів у [[Білогородка (Бучанський район)|Білгороді]], [[Мстислав Ростиславич|Мстислав]] у [[Вишгород]]і⁣, а Давид поїхав у [[Галич]] просити допомоги в [[Ярослав Осмомисл|Ярослава Осмомисла]].

Війська Андрія Боголюбського взяли в облогу Вишгород. Через 9 тижнів вони дізнались що до міста йде [[Луцьке князівство|луцький князь]] [[Ярослав Ізяславич]] з союзними галицько-волинськими силами, право якого на Київ признали й Ростиславичі. Союзники Андрія почали хаотично відступати, і в цей час з Вишгорода успішну вилазку здійснив Мстислав Ростиславич. Грандіозний похід Андрія завершився провалом, що фактично означало втрату ним влади й впливу на Русі.

Прагнучи до зміцнення князівської влади, боровся з боярами. Вважається основоположником майбутньої [[Московія|Московської держави]].

Був двічі одружений. Відомостей про першу дружину немає. Друга&nbsp;— осетинська княжна. За легендою, однак, друга дружина [[Оліта]] була дочкою боярина [[Кучка|Кучки]].

=== Вбивство Андрія ===
Авторитарні методи правління, буйний норов і жорстокість стосовно навіть близьких людей призвели до організації змови проти Андрія Боголюбського. [[29 червня]] [[1174]] року внаслідок змови бояр Кучковичів князя вбили. [[Повість про вбивство Андрія Боголюбського|Розповідь про вбивство Андрія Юрійовича]] в місті Боголюбове можна знайти у [[Іпатіївський літопис|Іпатіївському літописі]] та [[Новгородські літописи|Новгородському літописі]] під [[1175]] роком.

У 2015 році під час реставрації Спасо-Преображенського собору в [[Переславль-Залєський|Переяславі-Заліському]] дослідники знайшли на стіні список із 20-ти змовників, які вбили князя, та короткий опис самої події<ref>{{Cite web|url=https://lenta.ru/news/2015/12/29/bogolubskiy/|title=Раскрыто совершенное в XII веке убийство князя Андрея Боголюбского|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=|archive-date=31 жовтня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201031194651/https://lenta.ru/news/2015/12/29/bogolubskiy/}}</ref>.

Серед загального грабунку та зневаги до покійного князя з боку суздальців лише вірний слуга [[Кузьма Киянин|Кузьмище киянин]] подбав про християнські обряди над тілом убитого та похорон.

== Канонізація ==
Канонізований [[Російська православна церква|Російською православною церквою]] близько 1751 року у лику благовірного. Інші православні церкви поки не розглядали це питання.

== Галерея ==
<gallery widths="200px" heights="200px">
File:Отсечение руки Боголюбского.jpg|Андрію Боголюбському його вбивці відрубують ліву руку, хоча в тексті стверджується, що йому відрубали праву.{{efn|"Петр же ему отътя руку десную. "І відняв Петро від нього праву руку його."}} ''[[Радзивіллівський літопис]]'' (15 ст.)
Файл:Князь Андрей Боголюбский.jpg|<small>Таким уявляв Боголюбського російський художник [[Васнецов Віктор Михайлович|Васнецов]] (1848-1926)</small> 
Файл:Andrjej Boholjubsski.jpg|<small>Бюст-реконструкція по черепу А. Боголюбського</small>
|<small>М. Фартух ''«Москалі руйнують Київ. 1169»''. Ілюстрація зобража [[Розорення Києва (1169)|події 1169 року]], коли православний [[Київ]] було пограбовано святим російської церкви А. Боголюбським.</small>
</gallery>

== Сім'я і діти ==
{{main|Юрійовичі}}
* Батько: [[Юрій Довгорукий]]
* Мати: донька [[половці|половецького]] хана [[Аєпа|Аепи]].
* Дружина: Уліта Степанівна
* Діти
*: [[Ізяслав Андрійович|'''Ізяслав Андрійович''']] (?&nbsp;— 1165)
*: [[Мстислав Андрійович|'''Мстислав Андрійович''']] (?&nbsp;— 1173)
*: [[Гліб Андрійович|'''Гліб Андрійович''']] (?&nbsp;— 1174)
*: [[Юрій Андрійович|'''Юрій Андрійович''']] (1160/1165—1194), князь новгородський (1172—1175), чоловік грузинської цариці [[Тамара Велика|Тамари]].

== Примітки ==
{{Notelist}}
{{reflist}}

== Джерела ==
* ''Котляр М. Ф.'' [http://www.history.org.ua/?termin=Andrij_Boholiubskyj Андрій Боголюбський] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160418114735/http://history.org.ua/?termin=Andrij_Boholiubskyj |date=18 квітня 2016 }} // {{ЕІУ|1|84}}
* {{УРЕ}}
* ''Антонов Е.'' [http://www.nkj.ru/news/27936/ Кто убил Андрея Боголюбского] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160201115553/http://www.nkj.ru/news/27936/ |date=1 лютого 2016 }} // Наука і жизнь.&nbsp;— 2016.&nbsp;— №&nbsp;11 (ноябрь). {{ref-ru}}
{{Rodovid|677}}
{{Commonscat|Andrei Bogolyubsky}}
{{external media
||video1={{YouTube|L36v0DTCCS8|Справжні обличчя Древньої Руси}} // Председатель СНТ.&nbsp;— 2019.&nbsp;— 7 черв. {{ref-ru}}}}

== Посилання ==
* [http://www.istpravda.com.ua/articles/2011/08/3/48534/view_print/ Звідки походить Москва та Московія] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161120152028/http://www.istpravda.com.ua/articles/2011/08/3/48534/view_print/ |date=20 листопада 2016 }} // Історична правда.
* [https://web.archive.org/web/20150201201249/http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/rurykowiczowie01.html#E1 Dynastia Rurykowiczów 1] {{ref-pl}}
* {{УМЕ1|частина=[https://archive.org/stream/UkrMalaEn/kn_01_А-Б#page/n31/mode/2up Андрій Боголюбський]|сторінки=32}}
* {{УМЕ11|частина=Побожність|сторінки=1404}}

{{Князі пересопницькі}}
{{Князі Турівські}}
{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Юрійовичі]]
[[Категорія:Великі князі Володимирські]]
[[Категорія:Пересопницькі князі]]
[[Категорія:Вишгородські князі]]
[[Категорія:Князі турівські]]
[[Категорія:Російські терористи]]
[[Категорія:Російські воєнні злочинці]]
[[Категорія:Поховані у Владимирі]]
[[Категорія:Руські князі половецького походження]]
[[Категорія:Князі Суздальські]]
[[Категорія:Рюриковичі]]
[[Категорія:Правителі Європи XII століття]]