Перегляд вихідного коду сторінки Берестейська земля

{{Картка:Колишня країна
|native_name                     = Берестейська земля
|common_name                     = Берестейська земля
|conventional_long_name          =
|continent                       = Європа
|region                          = Україна
|status                          =
|year_start                      = X століття
|year_end                        = 1566
|date_start                      =
|date_end                        =
|event_start                     =
|event_end                       =
|p1                              =
|image_p1                        =
|p2                              =
|flag_p2                         =
|s1                              =
|flag_s1                         =
|image_flag                      = 
|image_coat                      = 
|coa_size                        = 100px
|symbol                          = 
|image_map                       = 
|image_map_caption               = 
|religion                        = [[Православ'я]]
|capital                         = [[Берестя]]
|government_type                 = Монархія
|legislature                     =
|title_leader                    = 
|leader1                         = 
|year_leader1                    =
|leader2                         = 
|year_leader2                    = 
|leader3                         = 
|year_leader3                    = 
|year_deputy1                    =
|common_languages                = [[Руська мова|Руська]]
|currency                        =
}}
'''Берестейська земля''' (''Берестейщина''<ref name="ЕІУ"/><ref name="ЕСУ"/>, ''Берестейська волость'', ''Берестійщина''<ref name="ЕСУ"/>)&nbsp;— [[Київська Русь|руська]] земля в середній течії річки [[Західний Буг]] (басейн [[Вісла|Вісли]]) між річками Бугом, Прип'яттю, Ясьолдою та Нарвою. Входила до складу [[Київська Русь|Київської Русі]], належала до Турово-Пинського, згодом до Волинського князівства. Територія [[дуліби|дулібів]]-[[волиняни|волинян]]<ref name="ЕІУ"/><ref name="ЕСУ"/>{{sfn|Леонюк|1996|p=54}}. Центром було [[Берестя]]{{sfn|Леонюк|1996|p=54}}<ref name="ЕСУ"/>. Інші чільні міста: [[Дорогичин]], [[Більськ-Підляський|Більськ]], [[Кобринь]], [[Мельник (Підляське воєводство)|Мельник]], [[Воїнь]]{{sfn|Леонюк|1996|p=54}}, а також Кам'янець. Сьогодні Берестейська земля є складовою частиною українського етнокультурного краю [[Берестейщина|Берестейщини]].

== Історія ==

=== Передісторія ===
У V столітті до н.&nbsp;е. на території майбутньої Берестейщини була поширена [[тщинецька культура]], у V—IV століттях до н.&nbsp;е.&nbsp;— [[лужицька культура]], в III—II століттях до н.&nbsp;е.&nbsp;— [[балти|балто]]-слов'янська [[зарубинецька культура]]{{sfn|Леонюк|1996|p=347}}. Час та обставини появи на терені [[волиняни|волинян]] у різних дослідників різняться. За одними, волиняни з'являються в регіоні в IV—VI століттях й входили до дулібсько-волинянського племінного об'єднання{{sfn|Леонюк|1996|p=347}}. За [[Ісаєвич Ярослав Дмитрович|Ярославом Ісаєвичем]] у VII—IX століттях тут мешкало плем'я [[дуліби|дулібів]]<ref name="ЕІУ"/>. За [[Сергійчук Володимир Іванович|Володимиром Сергійчуком]] з VIII століття на заході Берестейщини проживали племена волинян, а на сході&nbsp;— [[деревляни]]{{sfn|Сергійчук|2008|p=494}}. За іншими дослідниками, на Берестейщині до IX століття мешкало племінне об'єднання ятвягів, проте пізніше тут почали освоюватися спочатку дреговичі, потім, в IX—XII століттях і значно інтенсивніше, волиняни, північна межа колонізації яких обмежувалася [[Біловезька Пуща|Біловезькою Пущею]], річкою [[Ясельда|Ясельдою]] та Пинськими болотами<ref name="Аркушин"/>.

=== Київська Русь ===
[[Файл:Камянецкая вежа.jpg|thumb|[[Кам'янецька вежа]]&nbsp;— один з символів давнього [[Волинське князівство|Волинського князівства]] та сучасної Берестейщини.]]
З X століття входила до складу [[Київська Русь|Київської Русі]]<ref name="ЕІУ"/>{{sfn|Леонюк|1996|p=54}}. Саме тоді виникає назва ''Берестейська земля'', якою називали волость з містами Берестям і [[Дорогичин]]ом{{sfn|Леонюк|1996|p=8}}. Під час першого поділу держави на удільні князівства Володимиром Великим Берестейська земля відійшла до [[Турово-Пинське князівство|Турово-Пинського князівства]], яке саме підпорядковувалося київським князям{{sfn|Леонюк|1996|p=8}}. 1020 року Берестя захопив король Польщі [[Болеслав Хоробрий]], проте вже в 1022 році місто відбиває [[Ярослав Мудрий]]{{sfn|Леонюк|1996|p=347}}.

У 1087—1157 роках Берестейська земля входила до складу Турово-Пинського та, пізніше, [[Волинське князівство|Волинського князівства]]<ref name="Аркушин"/>. Удільні князівства Берестейськлї землі в 1087—1142 роках через [[Пинськ]] і [[Володимир]] були залежними від Києва{{sfn|Леонюк|1996|p=54}}. У 1120-х роках на Берестейщині відбувалися бойові дії між руським військом [[Володимир Мономах|Володимира Мономаха]] і ятвягами{{sfn|Леонюк|1996|p=348}}. Зі зростанням феодальної роздробленості [[Берестейське князівство|Берестейське]] та [[Дорогичинське князівство|Дорогичинське]] князівства стають незалежними чи напівзалежними від [[Володимир-Волинський|Володимира]]{{sfn|Леонюк|1996|p=8}}. Ними правлять власні князі: [[Ярослав Ярополчич]], [[Святополк Мстиславич]], [[Мстислав Ізяславич]], [[Василько Ярополчич]]{{sfn|Леонюк|1996|p=8}}. З другої половини XII століття належала до [[Волинське князівство|Волинського князівства]]<ref name="ЕІУ"/>.

{{External media
|image1=[https://s-media-cache-ak0.pinimg.com/736x/55/c7/bc/55c7bc51f57fa7ae24d6d4d5cb0bd0f4.jpg Берестейщина у складі Галицько-Волинської держави.]
|image2=[https://pp.vk.me/c606827/v606827783/542a/o4hTi1xtjQ8.jpg Ймовірний вигляд Берестя за часів Волинського князівства.]
}}

=== Галицько-Волинське князівство ===
У 1199 році князь волинський [[Роман Мстиславич]] утворює [[Галицько-Волинське князівство]], до якого крім Волині та Галичини входить Берестейська та Дорогичиська землі, а Турово-Пинське князівство потрапляє під його протекторат{{sfn|Леонюк|1996|p=8, 348}}<ref name="Аркушин"/>. Таким чином у 1199—1316 роках Берестейська земля входила до [[Галицько-Волинське князівство|Галицько-Волинського князівства]]<ref name="ЕІУ"/>{{sfn|Леонюк|1996|p=54}}.

1210 року Берестя захопили [[Конрад Мазовецький]] і [[Лешек Краківський]], проте 1213 року руське військо [[Данило Галицький|Данила Галицького]] повертає місто{{sfn|Леонюк|1996|p=348}}. У [[Галицько-Волинський літопис|Галицько-Волинському літописі]] щодо Берестейської землі в 1213 році вжита паралельна назва ''[[Україна (назва)|Україна]]'': «''Даниїлу же возвратившуся к домови і єха з братом, і прия Берестій, і Угровеськ, в Верещин, і Комов, і всю Україну''»{{sfn|Леонюк|1996|p=11, 54, 348}}. У цей час на Полісся та Підляшшя стали активно здійснювати напади лицарі-хрестоносці, які припинилися після розгрому їхнього війська Данилом Галицьким у 1237—1238 роках під [[Дорогичин]]ом{{sfn|Леонюк|1996|p=9}}. Почастішали також напади на Полісся ятвягів та [[литовці]]в{{sfn|Леонюк|1996|p=10}}. У 1227—1228 роках поблизу Берестя був розгромлений ятвязький загін [[Стегут Зібрович|Стегута Зібровича]], а самого Стегута вбив волинський воєвода [[Шелв]]{{sfn|Леонюк|1996|p=10}}.

{{Галицько-Волинське князівство}}

У [[1251]]—[[1253]] роках [[король Русі|руський король]] [[Данило Галицький]] дарував [[половці|половцям]] хана [[Тегак]]а землі на Берестейщині, для захисту північної [[Волинь|Волині]] від нападів [[ятвяги|ятвягів]] та [[литовці]]в. Кочовики заснували там 40 поселень й зберігали свою ідентичність до початку XVI століття. Після занепаду Руського королівства і приєднання Волині в XIV столітті ці поселення утворили окрему [[Половецька волость|Половецьку волость]] у складі Берестейського повіту<ref>Алексеюк М.&nbsp;И.&nbsp;Половецкие поселения на Брестчине. // ''Этногенез белорусов''. М., 1973; Евстигнеев Ю. А. ''Кыпчаки (половцы) куманы и их потомки. (к проблеме этнической преемственности)''. Санкт-Петербург, 2010.</ref>. У 1270—1288 роках Берестейська земля входила до володінь князя [[Володимир Василькович|Володимира Васильковича]], у 1288—1992 роках&nbsp;— князя [[Мстислав Данилович|Мстислава Даниловича]]<ref name="ЕІУ"/>. У 1280 році польський збройний загін пограбував десять сіл у Берестейській землі, проте був розбитий утричі меншим загоном воєводи Тита{{sfn|Леонюк|1996|p=11}}.

З міркувань захисту регіону на Поліссі та Підляшші проводилося активне будівництво та відновлення оборонних укріплень&nbsp;— у Бересті, Дорогичині, [[Мельник (Підляське воєводство)|Мельнику]], [[Більськ-Підляський|Більську]], за наказом волинського князя [[Володимир Василькович|Володимира Васильковича]] будівничим [[Олекса (зодчий)|Олексою]] засноване нове місто [[Кам'янець]]{{sfn|Леонюк|1996|p=11, 349}}.

=== У складі Великого князівства Литовського ===
Взимку 1315—1316 років литовська армія на чолі з [[Гедимин]]ом пішла походом на Галицько-Волинське князівство, який закінчився приєднанням частини Берестейської землі до складу [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]]{{sfn|Леонюк|1996|p=12}}. У 1320 році князь Гедимин знову йде війною на Галицько-Волинське князівство, під час якої гине князь Володимир{{sfn|Леонюк|1996|p=349}}. Берестейська земля увійшла до складу Литви ймовірно в 1320-х роках, за правління в останній [[Витень (князь)|Витеня]], або ж Гедимина{{sfn|Леонюк|1996|p=12}}. Точна дата приєднання Берестейщини до Литви невідома й у різних дослідників різниться, проте є свідчення, що берестейські воєводи припинили згадуватися серед інших волинських воєвод з 1318 року{{sfn|Леонюк|1996|p=12}}.

Таким чином з 1320-х років входило до складу [[Троцьке воєводство|Троцького]], а з 1513—1520 років&nbsp;— до [[Підляське воєводство|Підляського воєводства]] [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]]<ref name="ЕІУ"/>{{sfn|Леонюк|1996|p=54, 350}}.

1349 року під час польсько-литовської [[Війна за галицько-волинську спадщину|війни за галицько-волинську спадщину]] Берестейщину ненадовго окуповує польський король [[Казимир III]]{{sfn|Леонюк|1996|p=349}}. 1351 року польсько-угорське військо здійснює ще один безуспішний похід на Берестейщину{{sfn|Леонюк|1996|p=349}}. У 1366 році за договором литовського князя [[Ольгерд]]а з поляками Берестя з волостю відійшли [[Кейстут]]ові{{sfn|Леонюк|1996|p=349}}. 1379 року Берестя спалили [[Тевтонський орден|тевтонські лицарі]]{{sfn|Леонюк|1996|p=349}}{{sfn|Сергійчук|2008|p=493}}. У 1382 році Берестя в облогу взяв польський князь [[Януш Мазовецький]]{{sfn|Леонюк|1996|p=349}}. 1390 року Берестя отримує [[Магдебурзьке право]]{{sfn|Леонюк|1996|p=349}}. У 1397 році Берестя спустошують тевтонські лицарі{{sfn|Леонюк|1996|p=349}}. У 1404—1519 роках у складі Великого князівства Литовського існувало удільне [[Кобринське князівство]], яке належало князям [[Кобринські|Кобринським]], потомкам князя [[Ольгерд]]а{{sfn|Леонюк|1996|p=349}}. У 1463 році Берестя спалило військо [[Кримське ханство|кримських татар]], очолюване [[Менглі-Гирей|Менглі-Гиреєм]]{{sfn|Леонюк|1996|p=349}}.

Західна частина Берестейської землі стала згодом відомою як [[Підляшшя]] (міста [[Дорогичин]], [[Більськ-Підляський|Більськ]], [[Мельник (Підляське воєводство)|Мельник]], [[Сураж (Підляське воєводство)|Сураж]])<ref name="ЕІУ"/>. 1566 року східна частина Берестейської землі з містами Берестям, Кобринем, [[Кам'янець|Кам'янцем]] і [[Пінський повіт (Велике князівство Литовське)|Пинським повітом]] увійшла до новоствореного [[Берестейське воєводство (Велике князівство Литовське)|Берестейського воєводства]]<ref name="ЕІУ"/>{{sfn|Леонюк|1996|p=54}}. За Берестейським воєводством згодом закріпилася назва [[Берестейщина]]<ref name="ЕІУ"/><ref name="ЕСУ"/>.

В Берестейсько-Литовському воєводстві Берестейська земля перебувала до 1795 року.

== Див. також ==
* '''[[Берестейщина]]'''&nbsp;— український етнокультурний край на території колишньої Берестейської землі

== Примітки ==
{{reflist|2|refs=

<ref name="ЕІУ">{{ЕІУ|1|стаття=Берестейська земля|автор статті=[[Ісаєвич Ярослав Дмитрович|Ісаєвич Я. Д.]]|посилання=http://www.history.org.ua/?termin=Berestejska_zemlia}}</ref>

<ref name="ЕСУ">{{ЕСУ|том=|стаття=Берестейщина|автор=[[Ісаєвич Ярослав Дмитрович|Ісаєвич Я. Д.]], [[Леонюк Володимир Гнатович|Леонюк В.]]|id=39392|ref=}}</ref>

<ref name="Аркушин">{{cite journal
|author  = [[Аркушин Григорій Львович|Аркушин Г. Л.]]
|title   = Українська більшість Берестейщини як сучасна меншість
|journal = Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем
|date    = 2015
|volume  =
|issue   = 26
|pages   = 7
|doi     =
|url     = http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vg_2015_26_3
|accessdate =
|language   = uk
|issn    =
|ref     = Аркушин
}}</ref>

}}

=== Джерела ===
{{refbegin|1}}
* {{Словник Берестейщини|1|стаття=|сторінки=|ref=Леонюк}}
* {{Словник Берестейщини|2|стаття=|сторінки=|ref=Леонюк}}
* {{книга
 |автор          = [[Сергійчук Володимир Іванович|Сергійчук В. І.]]
 |заголовок      = Етнічні межі і державний кордон України
 |посилання      = http://resource.history.org.ua/item/0009662
 |відповідальний = 
 |видання        = Вид. 3-є
 |місце          = {{К.}}
 |видавництво    = ПП Сергійчук M. І.
 |рік            = 2008
 |том            = 
 |сторінок       = 560
 |сторінки       = 
 |isbn           = 978-966-2911-24-4
 |ref            = Сергійчук
}}
{{refend}}

== Література ==
* {{УРЕ}}

== Посилання ==
* [http://history.franko.lviv.ua/Ib.htm Довідник з історії України. За ред. І.Підкови та Р.Шуста.- К.: Генеза, 1993 Том 1_б] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20060827163820/http://history.franko.lviv.ua/Ib.htm |date=27 серпня 2006 }}

{{Руські землі}}
{{Бібліоінформація}}
[[Категорія:Галицько-Волинське князівство]]
[[Категорія:Берестейщина]]
[[Категорія:Держави і території, засновані 1080]]
[[Категорія:1080 в Україні]]