Перегляд вихідного коду сторінки Боженко Василь Назарович

{{Особа
|ім'я = Василь Назарович Боженко
|жінка = 
|місце_проживання = 
|інші_імена = 
|оригінал імені = 
|зображення =
|дата народження = 
|місце народження = Хутір Бережинка, Єлисаветградський повіт, Херсонська губернія, Російська Імперія
|розмір_зображення = 200px
|підпис_зображення = 
|ім'я_при_народженні = 
|дата_народження = 1871
|місце_народження = с. [[Бережинка (Первозванівська сільська громада)|Бережинка]], нині [[Кропивницький район]]
|дата_смерті = 19 або 21 серпня 1919
|місце_смерті = [[Славута]] або Житомир<br>(похований у [[Житомир]]і)
|причина_смерті = 
|дата смерті = 
|місце смерті = м. Славута, Заславський повіт, земля Погорина, УНР
|поховання = 
|громадянство = 
|національність = 
|відомий_(відома) = 
|рід_діяльності = 
|титул = 
|військове звання = [[командир]] [[бригада|бригади]]
|платня = 
|термін = 
|попередник = 
|наступник = [[Васіч Василь Миколайович]]
|партія = [[РСДРП]]
|головував_(-ла) = 
|конфесія = 
|дружина = Боженко Феодосія Мартинівна
|діти = 
|родичі = Боженко Назар
|нагороди = 
|сторінка_в_інтернеті = 
|примітки = 
|employer = 
|герб = 
}}
{{Однофамільці|Боженко}}
'''Васи́ль Наза́рович Боже́нко''' (1867/1869/1871, с. [[Бережинка (Первозванівська сільська громада)|Бережинка]], нині [[Кропивницький район]]&nbsp;— 19 серпня 1919, [[Славута]] або 21 серпня 1919, [[Житомир]])&nbsp;— [[більшовики|більшовицький]] червоний польовий командир та український радянський військовий діяч часів війни 1917—1921 років, [[українофобія|українофоб]], [[колаборант]], посібник російських більшовиків.

Входить до числа постатей, які підпадають під закон про [[Декомунізація в Україні|декомунізацію]]<ref>{{Cite web|title=Список осіб, які підпадають під закон про декомунізацію {{!}} Офіційний вебсайт УІНП|url=http://www.memory.gov.ua/publication/spisok-osib-yaki-pidpadayut-pid-zakon-pro-dekomunizatsiyu|website=www.memory.gov.ua|accessdate=2019-02-11|archive-date=7 жовтня 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20151007165331/http://www.memory.gov.ua/publication/spisok-osib-yaki-pidpadayut-pid-zakon-pro-dekomunizatsiyu}}</ref>.

== Життєпис ==

=== До революції ===
Народився 1871 (за іншими даними&nbsp;— 1867 або 1869) року<ref name="Ш2"/> в сім'ї бідняка у селі [[Бережинка (Кропивницький район)|Бережинка]] [[Єлисаветградський повіт|Єлисаветградського повіту]] [[Херсонська губернія|Херсонської губернії]] (нині [[Кропивницький район]], [[Кіровоградська область]], [[Україна]]). Українець. З 12 років йому довелось піти на заробітки. В березні [[1904]] за поширення листівок Одеського комітету [[Російська соціал-демократична робітнича партія|РСДРП]] був вперше заарештований. Учасник російсько-японської війни. Повернувшись з війни, продовжував революційну роботу в масах на Єлисаветградщині, за що у [[1907]] був позбавлений волі на три роки.

З [[1915]] по [[1917]]&nbsp;— столяр у Київських механічних майстернях, один із керівників профспілкового руху: голова профспілки деревообробників. [[3 березня]] [[1917]] на зборах представників заводів та майстерень Боженко обирається до Тимчасового виконавчого комітету по організації Київської ради робітничих депутатів, тоді ж вступає у [[Більшовики|більшовицьку партію]]<ref>Згідно з «канонічним» за радянських часів виданням «Історії Великого Жовтня», у Тимчасовому комітеті Боженко був єдиним більшовиком поміж решти членів комітету: трьох есерів та трьох меншовиків.</ref>.

== Після революції ==
Під час [[Січневе повстання (1918)|Київського січневого збройного повстання 1918 року]] на чолі [[Деміївка|Деміївського]] [[Червона гвардія|червоногвардійського загону]] брав участь у боях проти [[Українська Центральна Рада|Української Центральної ради]]. З березня [[1918]] року після зайняття Києва німецькими військами&nbsp;— на [[Донеччина|Донбасі]]. У травні того ж року на чолі невеликого загону виходить з України в [[Нейтральна зона|«нейтральну зону»]]. Як свідчить очевидець, на початку вересня В.&nbsp;Н.&nbsp;Боженко з титулом «командуючого всіма повстанськими силами» у селі [[Степне (Ямпільський район)|Юринівка]] (на той час&nbsp;— [[Новгород-Сіверський повіт|Новгород-Сіверського повіту]] [[Чернігівська губернія|Чернігівської губернії]]) займається організацією повстанських загонів, очолює повітовий військово-революційний комітет. Результатом його роботи стає злиття щонайменше 30 загонів у три з'єднання, командирами яких було призначено його самого, [[Салай Михайло Гордійович|Салая]] та [[Черняк Тимофій Вікторович|Черняка]].

[[Файл:Bojenko vs zhytomyr.jpg|thumb|260px|Надгробна плита у [[Житомир]]і]]
[[Файл:Боженко.jpg|міні|260пкс|Пам'ятник у [[Київ|Києві]] (було зруйновано у 2015 році)]]
Наприкінці вересня [[1918]]&nbsp;призначений командиром 2-го батальйону, а в листопаді&nbsp;— командиром [[Таращанський полк|Таращанського полку]], пізніше&nbsp;— командиром [[Таращанська бригада|Таращанської бригади]], що входила до складу [[1-ша українська радянська дивізія|1-ї української радянської дивізії]], згодом&nbsp;— [[44-та гірськострілецька дивізія (СРСР)|44-ї стрілецької дивізії]], якою командував [[Щорс Микола Олександрович|Микола Щорс]]. [[Таращанський полк]], разом з [[Богунський полк|Богунським]], брав участь у бойових діях проти [[Директорія Української Народної Республіки|Директорії]] і захопленні Києва [[5 лютого]] [[1919]], за що був нагороджений Червоним прапором, а командир Боженко&nbsp;— іменною золотою зброєю. За життя нагороду Боженкові так і не було вручено.

== Смерть ==
Помер (за однією з версій був отруєний [[ЧК]] в процесі ліквідації партизанщини в Червоній Армії)<ref name="istpravda">{{Cite web |url=http://www.istpravda.com.ua/articles/2018/03/16/152209/ |title=Митрофаненко Ю. Боженко, Щорс та інші. Трагедія «червоних отаманів» |accessdate=21 березня 2018 |archive-date=21 березня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180321192852/http://www.istpravda.com.ua/articles/2018/03/16/152209/ }}</ref>, за одними даними 21 серпня 1919 року в Житомирі<ref name="Ш2">''Шушківський А. І.'' [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=36007 Боженко Василь Назарович] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161103220037/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=36007 |date=3 листопада 2016 }}…&nbsp;— С. 172.</ref>, за іншими&nbsp;— на станції [[Славута]] [[19 серпня]] [[1919]]. Похований у [[Житомир]]і, могила не збереглася.

== Родина ==
Дружина Боженка&nbsp;— Феодосія Мартинівна&nbsp;— загинула при загадкових обставинах (за однією з версій, була вбита [[ЧК]])<ref name="istpravda"/> у [[1919]]&nbsp;році. Ймовірно, похована в Києві. Брат Михайло за часів громадянської війни командував ескадроном [[Богунський полк|Богунського полку]], брав участь у німецько-радянській війні: був командиром загону народного ополчення [[Дніпровський металургійний комбінат|Дніпровського металургійного заводу ім. Дзержинського]]<ref>Див. ''[[Дмитро Пилипович Григорович|Григорович&nbsp;Д. Ф.]], [[Володимир Олександрович Замлинський|Замлинський В. А.]], [[Василь Миколайович Нем'ятий|Немятый В. Н.]]'' Коммунистическая партия Украины в годы Великой Отечественной войны.&nbsp;— {{К.}} : Політвидав України, 1980.</ref>.

== Ставлення до української мови ==
[[Затонський Володимир Петрович|Затонський]] наводив приклад Василя Боженка, який на прохання поставити україномовну п'єсу відповів ламаною російською (добре її так і не вивчив): «Пьесу розришаю, но заприщаю, как на контреволюционном языке»<ref>''Стецишин О.'' [https://web.archive.org/web/20161111194709/http://movaua.org.ua/?p=3564 Як більшовики зневажали українську мову] // Історія.&nbsp;— 2016.&nbsp;— №&nbsp;8 (33) (серп.).&nbsp;— С. 4—5.</ref>.

== Пам'ять ==
* [[Вулиця Боженка]]&nbsp;— у багатьох містах України (близько 70-ти) та Росії періоду більшовизму. В процесі декомунізації в Україні назва вулиці Боженка залишилася тільки в [[Луцьк|Луцьку]] та окупованому [[Луганськ]]у.

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* {{УРЕ}}
* [http://www.istpravda.com.ua/articles/2018/03/16/152209/ Митрофаненко Ю. Боженко, Щорс та інші. Трагедія «червоних отаманів»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180321192852/http://www.istpravda.com.ua/articles/2018/03/16/152209/ |date=21 березня 2018 }}
* ''Шушківський А. І.'' [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=36007 Боженко Василь Назарович] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161103220037/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=36007 |date=3 листопада 2016 }} // {{ЕСУ|3|172}}
* ''[[Аралов Семен Іванович|Аралов С. И.]]'' Ленин вел нас к победе. Воспоминания.&nbsp;— {{М.}} : Госполитиздат, 1989. {{ref-ru}}
* История Великого Октября. В 3-х томах.&nbsp;— 2-е изд. / И.&nbsp;И.&nbsp;Минц ; АН СССР ; Науч. Сов. по компл. пробл. Вел. Октябр. Соц. револ. ; Ин-т Истории.&nbsp;— т. 1: Свержение самодержавия.&nbsp;— {{М.}} : Наука, 1977.&nbsp;— С. 673.

== Посилання ==
* [http://wek.kiev.ua/uk/Боженка_вулиця Вулиця Боженка] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220307101501/http://wek.kiev.ua/uk/Боженка_вулиця |date=7 березня 2022 }}.
* [http://novoarhangelsk.org.ua/?cat=18 Історія Бережинки]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}.
* [[Інститут історії України НАН України|Інститут історії України]]. [http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Bozhenko_V Боженко Василь Назарович] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200826090422/http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Bozhenko_V |date=26 серпня 2020 }}.
* {{cite web |url=http://www.istpravda.com.ua/articles/2018/03/16/152209/ |title=Боженко, Щорс та інші. Трагедія "червоних отаманів" |author=Юрій Митрофаненко |date=2018-03-16 |website=http://www.istpravda.com.ua/ |publisher=[[Історична правда]] |accessdate=21 березня 2018 |archive-date=21 березня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180321044050/http://www.istpravda.com.ua/articles/2018/03/16/152209/ }}

{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Повстанські отамани]]
[[Категорія:Червоні отамани]]
[[Категорія:Військовики Української радянської армії]]
[[Категорія:Уродженці Кропивницького району]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названо вулиці]]
[[Категорія:Особи, увічнення яких підпадає під закон про декомунізацію]]
[[Категорія:Відмічені в українофобії]]
[[Категорія:Померли в Славуті]]