Перегляд вихідного коду сторінки Білорусь у російсько-українській війні (з 2014)

{{Універсальна картка}}
{{Білорусь і збройні конфлікти}}[[Республіка Білорусь]] та [[білоруси]] перебували в різному ступені залучености в [[Російсько-українська війна (з 2014)|російсько-українській війні]]. Події ознаменувалися найбільш масштабною участю білорусів у бойових діях за кордоном у [[XXI століття|XXI столітті]]<ref name="данбас колькасць">[https://belaruspartisan.by/politic/417090/ По разные стороны баррикад: сколько белорусов прошли через войну на Донбассе?] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210612092236/https://belaruspartisan.by/politic/417090/|date=12 червня 2021}} // [[Білоруський партизан]], 27 февраля 2018</ref>.

[[28 лютого]] [[2014]] року [[Міністерство закордонних справ Республіки Білорусь|Міністрество закордонних справ Білорусі]] виразило занепокоєння щодо подій в [[Україна|Україні]]<ref>[http://www.unian.ua/politics/891082-mzs-bilorusi-vajlivo-zberegti-teritorialnu-tsilisnist-ukrajini.html Belarus Foreign Ministry: It is important to preserve the territorial integrity of Ukraine] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190528032750/https://www.unian.ua/politics/891082-mzs-bilorusi-vajlivo-zberegti-teritorialnu-tsilisnist-ukrajini.html|date=28 травня 2019}}. [[UNIAN]] 28 February 2014.</ref>. [[5 березня]] нелегітимний [[Президент Республіки Білорусь|президент Білорусі]] [[Лукашенко Олександр Григорович|Олександр Лукашенко]] заявив про підтримку територіальної цілісності України<ref>{{cite web|author=|url=http://www.ukrinform.ua/eng/news/lukashenko_assures_kuchma_that_he_supports_ukraines_territorial_integrity_318142|title=Lukashenko assures Kuchma that he supports Ukraine s territorial integrity|publisher=[[Укрінформ]]|date=5 березня 2014|accessdate=2014-05-18|archive-date=22 серпня 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20150822210122/http://www.ukrinform.ua/eng/news/lukashenko_assures_kuchma_that_he_supports_ukraines_territorial_integrity_318142}}</ref>. [[23 березня]] нелегітимний президент [[Лукашенко Олександр Григорович|Олександр Лукашенко]] назвав [[Крим]], де-факто, частиною [[Росія|Російської Федерації]], але зазначив, що «Україна повинна залишатися цілісною, неподільною, позаблоковою державою»<ref>{{cite web|url=http://president.gov.by/en/news_en/view/president-of-the-republic-of-belarus-alexander-lukashenko-answers-questions-of-mass-media-representatives-on-8348/|title=President of the Republic of Belarus Alexander Lukashenko answers questions of mass media representatives on 23 March 2014|publisher=|accessdate=31 травня 2020|archive-date=27 лютого 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200227191019/http://president.gov.by/en/news_en/view/president-of-the-republic-of-belarus-alexander-lukashenko-answers-questions-of-mass-media-representatives-on-8348/|language=en}}</ref>.

У липні 2014 року в [[Мінськ|Мінську]] був запущений мирний процес щодо врегулювання [[Війна на сході України|війни на сході України]]. У лютому 2015 року на зустрічі представників [[Нормандський формат|Нормандського формату]] в Мінську був присутній [[Лукашенко Олександр Григорович|Олександр Лукашенко]]. У рамках серії зустрічей і переговорів були підписані ряд угод, відомих як «мінські»:

* [[Мінський протокол]] або [[Мінський протокол|Мінськ-1]] (5 вересня 2014 року)
* [[Мінський протокол#Меморандум 19 вересня|Мінський меморандум]] (19 вересня 2014 року)
* [[Комплекс заходів щодо виконання Мінського протоколу|Мінська угода]] або [[Комплекс заходів щодо виконання Мінського протоколу|Мінськ-2]] (11-12 лютого 2014 року)

Республіка Білорусь, [[Союзна держава Росії та Білорусі|близький союзник]] [[Росія|Російської Федерації]], підтримала свого східного сусіда у [[Російське вторгнення в Україну (з 2022)|російському вторгненні в Україну у 2022 році]]. Перед початком ширикомасштабного вторгнення Республіка Білорусь дозволила [[Збройні сили Російської Федерації|ЗС РФ]] проводити тижневі військові навчання на своїй території; однак російські війська не залишили країну після того, як вони мали закінчити. Перед [[Російське вторгнення в Україну (з 2022)|широкомасштабним російським вторгненням]] 6 лютого 2022 року самопроголошений [[Президент Республіки Білорусь|президент Білорусі]] [[Лукашенко Олександр Григорович|Олександр Лукашенко]] стверджував, що [[Україна]] нібито за 15 років увійде до складу [[Союзна держава Росії та Білорусі|Союзної держави Росії та Білорусі]], якщо «''ми не наробимо помилок''»<ref name=":11">{{Cite web|title=Повернути «у лоно слов’янства». Лукашенко заявив пропагандисту Соловйову, що Україна буде у Союзній державі через 15 років|url=https://nv.ua/ukr/world/geopolitics/lukashenko-vvazhaye-shcho-ukrajina-bude-u-soyuzniy-derzhavi-cherez-15-rokiv-ostanni-novini-50214371.html|website=[[НВ (журнал)|НВ]]|accessdate=2023-04-17|language=uk}}</ref>. Білорусь дозволила Російській Федерації здійснити частину вторгнення зі своєї території, надаючи Росії найкоротший наземний шлях до столиці України [[Київ|Києва]]<ref>{{Cite magazine|last=|date=25 February 2022|title=Why Russia's Invasion of Ukraine Led to Sanctions on Belarus|url=https://time.com/6151347/belarus-russia-ukraine/|journal=[[Тайм (журнал)|Time]]|archive-url=https://web.archive.org/web/20220226214438/https://time.com/6151347/belarus-russia-ukraine/|archive-date=26 February 2022|access-date=26 February 2022|url-status=live|language=en}}</ref><ref name="atl">{{Cite web|last=|date=24 February 2022|title=Russian Hybrid War Report: Belarus joins conflict against Ukraine|url=https://www.atlanticcouncil.org/blogs/new-atlanticist/russian-hybrid-war-report-belarus-joins-conflict-against-ukraine/|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220226214810/https://www.atlanticcouncil.org/blogs/new-atlanticist/russian-hybrid-war-report-belarus-joins-conflict-against-ukraine/|archivedate=26 February 2022|accessdate=26 February 2022|website=[[Атлантична рада|Atlantic Council]]|language=en}}</ref><ref name="fp">{{Cite web|date=|title=Lukashenko Is Letting Putin Use Belarus to Attack Ukraine|url=https://foreignpolicy.com/2022/02/24/russia-ukraine-war-belarus-chernobyl-lukashenko/|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220226214841/https://foreignpolicy.com/2022/02/24/russia-ukraine-war-belarus-chernobyl-lukashenko/|archivedate=26 February 2022|accessdate=26 February 2022|website=[[Foreign Policy]]|first=Amanda|last=Coakley|language=en}}</ref><ref name="ft">{{Cite news|last=Mallet|date=25 February 2022|title=Nato alarmed by Belarus role in Ukraine assault|url=https://www.ft.com/content/875bd999-1feb-4e2d-9455-30653a63a071|accessdate=26 February 2022|work=[[Файненшл таймс|Financial Times]]|language=en|first=Victor|archivedate=25 February 2022|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220225230050/https://www.ft.com/content/875bd999-1feb-4e2d-9455-30653a63a071|url-status=live}}</ref>. Однак ці сили відступили протягом двох місяців, таким чином припинивши наземні військові операції, що ведуться з Білорусі, і в результаті українська частина прикордонного регіону була знову захоплена Україною<ref>{{Cite web|last=Hart|first=Robert|title=Russian Forces 'Fully Withdrawn' From Northern Ukraine, U.K. Defense Ministry Says|url=https://www.forbes.com/sites/roberthart/2022/04/08/russian-forces-fully-withdrawn-from-northern-ukraine-uk-defense-ministry-says/|accessdate=2023-02-16|website=[[Форбс (журнал)|Forbes]]|language=en}}</ref> Незважаючи на це, ситуація на кордоні залишається напруженою, Україна закриває [[Прикордонна застава|пункти пропуску]], що ведуть до Білорусі, за винятком особливих випадків<ref name=":10">{{Cite web|last=Picheta|first=Frederik Pleitgen,Zahra Ullah,Claudia Otto,Rob|date=2023-02-16|title=Belarus claims it won't send troops to Ukraine unless it is attacked, as tensions escalate at border|url=https://www.cnn.com/2023/02/16/europe/belarus-ukraine-troops-russia-border-intl/index.html|accessdate=2023-02-16|website=[[CNN]]|language=en}}</ref>.

Республіка Білорусь спочатку заперечувала свою причетність до війни, але згодом визнала, що дозволила російським ракетним установкам, розміщеним на її території, обстрілювати українські цілі. Серед [[Білоруська опозиція|білоруської опозиції]] та [[Збройні сили України|українських військових]] з'явилося кілька повідомлень про те, що білоруські війська перебувають в Україні та воюють разом з росіянами, але самопроголошений [[Президент Республіки Білорусь|президент Білорусі]] [[Лукашенко Олександр Григорович|Олександр Лукашенко]] їх спростував і заявив, що [[Збройні сили Білорусі|Збройні сили Республіки Білорусь]] не братимуть безпосередньої участи у війні. Станом на початок 2023 року ЗСРБ не брали участь у бойових діях проти України та залишалися на території Білорусі протягом усієї війни. Самопроголошений  [[Президент Республіки Білорусь|президент Білорусі]] [[Лукашенко Олександр Григорович|Олександр Лукашенко]] заявив, що «не буде» відправляти солдатів в Україну, якщо на неї не нападають першими<ref name=":102">{{Cite web|last=Picheta|first=Frederik Pleitgen,Zahra Ullah,Claudia Otto,Rob|date=2023-02-16|title=Belarus claims it won't send troops to Ukraine unless it is attacked, as tensions escalate at border|url=https://www.cnn.com/2023/02/16/europe/belarus-ukraine-troops-russia-border-intl/index.html|accessdate=2023-02-16|website=[[CNN]]|language=en}}</ref><ref>{{Cite web|title=Belarus Will Only Join Russian Offensive 'If Attacked First' – Lukashenko|url=https://www.kyivpost.com/post/12258|accessdate=2023-02-17|website=[[Kyiv Post]]|language=en}}</ref>.

За даними МЗС України, на початку вторгнення [[Лукашенко Олександр Григорович|Олександр Лукашенко]] запевнив [[Президент України|президента України]] [[Зеленський Володимир Олександрович|Володимира Зеленського]], що не залучатиме збройні сили своєї країни на боці Російської Федерації<ref>{{Cite web|title=FM Kuleba: Lukashenko assures Zelensky that Belarusian military won't be used against Ukraine|url=https://www.ukrinform.net/rubric-ato/3414924-fm-kuleba-lukashenko-assures-zelensky-that-belarusian-military-wont-be-used-against-ukraine.html|accessdate=2023-02-16|website=[[Укрінформ]]|language=en}}</ref>. Перший на початку 2023 року заявив, що Україна запропонувала оформити цю домовленість [[Пакт про ненапад|пактом про ненапад]]<ref>{{Cite web|title=Ukraine has proposed non-aggression pact with Belarus: President Lukashenko|url=https://www.aa.com.tr/en/europe/ukraine-has-proposed-non-aggression-pact-with-belarus-president-lukashenko/2796020|accessdate=2023-02-16|website=[[Агентство Анадолу]]|language=en}}</ref>.

Участь Білорусі засудили в [[Західний світ|країнах Заходу]], [[Європейський Союз|ЄС]], [[Сполучені Штати Америки|США]], [[Велика Британія|Сполучене Королівство]], [[Канада]] та [[Японія]] запровадили [[Міжнародні санкції щодо Росії (з 2014)|санкції]] проти Білорусі. За даними [[Chatham House]], участь Білорусі у війні є непопулярною серед населення<ref name="bbc">{{Cite web|last=|date=25 February 2022|title=Как Лукашенко втянул Беларусь в конфликт с Украиной и чем это грозит экономике|trans_title=How Lukashenka Dragged Belarus into a Conflict with Ukraine and How It Threatens the Economy|url=https://www.bbc.com/russian/features-60526926|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220225195324/https://www.bbc.com/russian/features-60526926|archivedate=25 February 2022|accessdate=26 February 2022|website=[[BBC Росія]]|language=ru}}</ref>. Протести відбулися 27 лютого, в день [[Референдум у Білорусі (2022)|конституційного референдуму]], на якому просили скасувати статус без'ядерної країни Білорусі, але були швидко розігнані. Хакери атакували державні установи Білорусі, а також критично важливу інфраструктуру країни, щоб перешкодити військовим діям Росії в Білорусі.

У перші дні вторгнення Білорусь також брала участь у мирних ініціативах, проводячи [[Українсько-російські переговори (2022)|російсько-українські переговори]] на своєму кордоні. Незважаючи на деякі попередні домовленості, переговори не привели до тривалого припинення вогню<ref>{{Cite web|title=Ukraine and Russia meet at Belarus border but no ceasefire agreement reached|url=https://abcnews.go.com/International/ukraine-agrees-meet-russia-belarus-border/story?id=83144588|accessdate=2023-02-16|website=[[ABC News (США)|ABC News]]|language=en}}</ref>.

== Передумови ==
[[Файл:Russian helicopter in Minsk, Belarus (23 February 2022).jpg|thumb|300px|Російський гелікоптер Мі-171Ш ([[Мі-8]]АМТШ) [[Повітряні сили Російської Федерації|ВПС Росії]] над Мінськом (23 лютого 2022)]]{{Докладніше|Українсько-білоруські відносини|Підготовка Росії до вторгнення в Україну 2022 року}}
Білорусь на півночі України має 1084 км спільного [[Білорусько-український кордон|кордону]]. Її близькість до столиці м. [[Київ]] вважається важливою стратегічною цінністю<ref name="ft2">{{Cite news|last=Mallet|date=25 February 2022|title=Nato alarmed by Belarus role in Ukraine assault|url=https://www.ft.com/content/875bd999-1feb-4e2d-9455-30653a63a071|accessdate=26 February 2022|work=[[Файненшл таймс|Financial Times]]|language=en|first=Victor|archivedate=25 February 2022|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220225230050/https://www.ft.com/content/875bd999-1feb-4e2d-9455-30653a63a071|url-status=live}}</ref>. Обидві сучасні держави були утворені після [[Жовтневий переворот|Жовтневої революції]] 1917 року у формі [[Білоруська Народна Республіка|Білоруської Народної Республіки]] та [[Українська Народна Республіка|Української Народної Республіки]], які після завоювання цих територій Радянським Союзом були відновлені як [[Білоруська Радянська Соціалістична Республіка|Білоруська]] та [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Українська РСР]] у 1919 році до об’єднання з [[Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка|Радянською Росією]], що створило [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|Радянський Союз]] у 1922 році. Сучасні кордони були встановлені після [[Друга світова війна|Другої світової війни,]] коли Радянський Союз приєднав [[Західна Білорусь|західні]] [[Західна Україна|частини]] Білорусі та України від [[Польська Республіка (1918—1939)|Польської Республіки]], [[Королівство Угорщина (1920—1946)|Королівства Угорщина]], [[Чехословаччина|Чехословаччини]] та [[Королівство Румунія|Королівства Румунія]] і з тих пір залишаються незмінними, навіть коли дві республіки стали незалежними країнами в 1991 році після [[Розпад СРСР|розпаду Радянського Союзу]]<ref>{{Cite web|url=https://warontherocks.com/2021/07/belarus-and-the-ukraine-trap/|title=Belarus and the Ukraine Trap|date=21 July 2021|accessdate=11 March 2022|archivedate=4 January 2022|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220104192111/https://warontherocks.com/2021/07/belarus-and-the-ukraine-trap/|url-status=live|language=en}}</ref>.

Попередня редакція [[Конституція Республіки Білорусь|Конституції Білорусі]] передбачала нейтралітет країни<ref name="bbc2">{{Cite web|last=|date=25 February 2022|title=Как Лукашенко втянул Беларусь в конфликт с Украиной и чем это грозит экономике|trans_title=How Lukashenka Dragged Belarus into a Conflict with Ukraine and How It Threatens the Economy|url=https://www.bbc.com/russian/features-60526926|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220225195324/https://www.bbc.com/russian/features-60526926|archivedate=25 February 2022|accessdate=26 February 2022|website=[[BBC]]|language=ru}}</ref>. Проте 27 лютого в Білорусі відбувся [[Референдум у Білорусі (2022)|конституційний референдум]], який був оголошений таким, що відбувся з підтримкою 65%<ref>{{Cite news|date=27 February 2022|title=Belarus referendum approves proposal to renounce non-nuclear status - agencies|language=en|work=[[Рейтер|Reuters]]|url=https://www.reuters.com/world/europe/launchpad-russias-assault-ukraine-belarus-holds-referendum-renounce-non-nuclear-2022-02-27/|accessdate=1 March 2022|archivedate=27 February 2022|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220227164414/https://www.reuters.com/world/europe/launchpad-russias-assault-ukraine-belarus-holds-referendum-renounce-non-nuclear-2022-02-27/|url-status=live}}</ref>. Одна зі змін&nbsp;— скасування Білоруссю свого нейтрального та без'ядерного статусу. Пізніше Лукашенко уточнив, що вимагатиме від Росії доставити [[Ядерна зброя|ядерну зброю,]] якщо [[НАТО]] захоче доставити її до [[Польща|Польщі]] чи [[Литва|Литви]], західних сусідів країни<ref>{{Cite web|date=28 February 2022|title=Belarus votes to ditch 'nuclear-free' status in disputed referendum|url=https://www.euronews.com/2022/02/28/belarus-votes-to-ditch-nuclear-free-status-and-cement-lukashenko-in-power|accessdate=1 March 2022|website=[[Euronews]]|language=en|archivedate=28 February 2022|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220228202024/https://www.euronews.com/2022/02/28/belarus-votes-to-ditch-nuclear-free-status-and-cement-lukashenko-in-power|url-status=live}}</ref>.

== Анексія Криму та війна на сході України ==
[[28 лютого]] [[2014]] року [[Міністерство закордонних справ Республіки Білорусь|Міністрество закордонних справ Білорусі]] виразило занепокоєння щодо подій в [[Україна|Україні]]<ref>[http://www.unian.ua/politics/891082-mzs-bilorusi-vajlivo-zberegti-teritorialnu-tsilisnist-ukrajini.html Belarus Foreign Ministry: It is important to preserve the territorial integrity of Ukraine] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190528032750/https://www.unian.ua/politics/891082-mzs-bilorusi-vajlivo-zberegti-teritorialnu-tsilisnist-ukrajini.html|date=28 травня 2019}}. [[UNIAN]] 28 February 2014.</ref>. [[5 березня]] [[Президент Республіки Білорусь|Президент Білорусі]] [[Лукашенко Олександр Григорович|Олександр Лукашенко]] заявив про підтримку територіальної цілісності України<ref>{{cite web|author=|url=http://www.ukrinform.ua/eng/news/lukashenko_assures_kuchma_that_he_supports_ukraines_territorial_integrity_318142|title=Lukashenko assures Kuchma that he supports Ukraine s territorial integrity|publisher=[[Укрінформ]]|date=5 березня 2014|accessdate=2014-05-18|archive-date=22 серпня 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20150822210122/http://www.ukrinform.ua/eng/news/lukashenko_assures_kuchma_that_he_supports_ukraines_territorial_integrity_318142|language=en}}</ref>. [[19 березня]] [[2014|2014 року]], Міністерство закордонних справ опублікувало іншу заяву<ref>{{cite press release|url=http://www.mfa.gov.by/en/press/news_mfa/e79664430da5569e.html|title=Statement by the Ministry of Foreign Affairs of the Republic of Belarus|publisher=[[Міністерство закордонних справ Білорусі]]|date=19 березня 2014|accessdate=2014-05-18|archive-date=8 березня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190308175909/http://mfa.gov.by/en/press/news_mfa/e79664430da5569e.html|language=en}}</ref>. [[23 березня]] президент [[Лукашенко Олександр Григорович|Олександр Лукашенко]] назвав [[Крим]], де-факто, частиною [[Росія|Росії]], але зазначив, що «Україна повинна залишатися цілісною, неподільною, позаблоковою державою»<ref>{{cite web|url=http://president.gov.by/en/news_en/view/president-of-the-republic-of-belarus-alexander-lukashenko-answers-questions-of-mass-media-representatives-on-8348/|title=President of the Republic of Belarus Alexander Lukashenko answers questions of mass media representatives on 23 March 2014|publisher=|accessdate=31 травня 2020|archive-date=27 лютого 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200227191019/http://president.gov.by/en/news_en/view/president-of-the-republic-of-belarus-alexander-lukashenko-answers-questions-of-mass-media-representatives-on-8348/|language=en}}</ref>.

У травні 2014 року начальник управління інформації [[Міністерство закордонних справ Республіки Білорусь|МЗС Білорусі]] {{нп3|Мірончік Дмитро Леонідович|Дмитро Мірончік|be|Дзмітрый Леанідавіч Мірончык}} закликав сторони збройного конфлікту до мирного діалогу. Він заявив, що рішення даного питання повинне базуватися на об'єднавчих засадах, і його необхідно шукати в першу чергу в рамках широко загальнонаціонального діалогу, в якому були б представлені інтереси всіх сил<ref>[https://www.sb.by/articles/belarus-prizyvaet-vse-storony-ukrainskogo-konflikta-nezamedlitelno-sest-za-stol-peregovorov.html Беларусь призывает все стороны украинского конфликта незамедлительно сесть за стол переговоров] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210507185542/https://www.sb.by/articles/belarus-prizyvaet-vse-storony-ukrainskogo-konflikta-nezamedlitelno-sest-za-stol-peregovorov.html|date=7 травня 2021}} // [[Радянська Білорусь (газета)|Радянська Білорусь]], 15 мая 2014</ref>. У липні 2014 року в [[Мінськ|Мінську]] був запущений мирний процес щодо врегулювання [[Війна на сході України|війни на сході України]]. У якості робочого органу для вирішення оперативних питань була створена тристороння контактна група, що складалася з представників [[Україна|України]], терористичних<ref>{{Стаття|автор=[[Василенко Володимир Андрійович|Василенко В. А.]]|назва=Російсько-українська війна 2014 року: причини, перебіг та політико-правові оцінки|посилання=http://i.tyzhden.ua/content/photoalbum/2014/10_2014/17/26-42.pdf|видання=[[Український тиждень]]|видання посилання=http://tyzhden.ua/Magazine/362|рік=2014|том=|номер=42 (362)|сторінки=28-42|issn=|doi=|id=|формат=[[PDF]]|дата_цитати=2015-07-16|мова=uk|ref=}}</ref> «<nowiki/>[[Донецька народна республіка|Донецької]]<nowiki/>» і «<nowiki/>[[Луганська народна республіка|Луганської]] народних республік», [[Росія|Російської Федерації]], а також [[Організація з безпеки і співробітництва в Європі|ОБСЄ]]. Для вирішення [[Війна на сході України|війни на сході України]] була сформована «<nowiki/>[[Нормандський формат|Нормандська четвірка]]<nowiki/>», яка складалася з глав держав і дипломатів [[Німеччина|Німеччини]], Російської Федерації, України та [[Франція|Франції]]. У лютому 2015 року на зустрічі представників цієї групи в Мінську був присутній [[Лукашенко Олександр Григорович|Олександр Лукашенко]]. У рамках серії зустрічей і переговорів були підписані ряд угод, відомих як «мінські»:

* [[Мінський протокол]] або [[Мінський протокол|Мінськ-1]] (5 вересня 2014 року)
* [[Мінський протокол#Меморандум 19 вересня|Мінський меморандум]] (19 вересня 2014 року)
* [[Комплекс заходів щодо виконання Мінського протоколу|Мінська угода]] або [[Комплекс заходів щодо виконання Мінського протоколу|Мінськ-2]] (11-12 лютого 2014 року)
Перед [[Російське вторгнення в Україну (з 2022)|широкомасштабним російським вторгненням]] 6 лютого 2022 року самопроголошений [[Президент Республіки Білорусь|президент Білорусі]] [[Лукашенко Олександр Григорович|Олександр Лукашенко]] стверджував, що [[Україна]] нібито за 15 років увійде до складу [[Союзна держава Росії та Білорусі|Союзної держави Росії та Білорусі]], якщо «''ми не наробимо помилок''»<ref name=":11" />.

== Російське вторгнення з 2022 року ==
[[Файл:Lukashenko_and_Zelenskyi_(Oct_2019).jpg|міні|[[Лукашенко Олександр Григорович|Олександр Лукашенко]] та [[Зеленський Володимир Олександрович|Володимир Зеленський]] у [[Житомир|Житомирі]] 4 жовтня 2019 року.]]
На початкових етапах війни Білорусь надала свою територію російським солдатам для нападу на Україну, але, схоже, не посилала своїх солдатів на війну. У день вторгнення [[Державна прикордонна служба України|Держприкордонслужба України]] повідомила про спробу російських військ прорватися через білорусько-український кордон на пункті пропуску містечка [[Вільча (Поліський район)|Вільча]]<ref>{{Cite web|last=|date=24 February 2022|title=Враг пошел на прорыв границы в Киевской области|trans_title=The Enemy Proceeded to Break the Border in the Kyiv Region|url=https://www.pravda.com.ua/rus/news/2022/02/24/7325371/|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220224230338/https://www.pravda.com.ua/rus/news/2022/02/24/7325371/|archivedate=24 February 2022|accessdate=26 February 2022|website=[[Українська правда]]|language=ru}}</ref> та атаку гелікоптера без розпізнавальних знаків на міст біля [[Славутич|Славутича]]<ref>{{Cite web|last=|date=24 February 2022|title=Погранслужба Украины: вертолет с территории Беларуси атаковал украинский пункт пропуска "Славутич"|trans_title=The Border Guard Service of Ukraine: a Helicopter Attacked the Ukrainian Border Checkpoint “Slavutych”|url=https://reform.by/298803-vertolet-s-territorii-belarusi-atakoval-ukrainskij-punkt-propuska-slavutich|accessdate=26 February 2022|website={{iw|Reform.by||be}}|language=ru|archivedate=6 March 2022|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220306024724/https://reform.by/298803-vertolet-s-territorii-belarusi-atakoval-ukrainskij-punkt-propuska-slavutich|url-status=live}}</ref>. CNN опублікував відео, на якому видно, як танки в’їжджають в Україну через прикордонний пункт [[Сеньківка (пункт контролю)|«Сеньківка»]], на [[Трифінія|трипості]] з Росією.<ref>{{Cite web|last=|url=https://edition.cnn.com/europe/live-news/ukraine-russia-news-02-23-22|title=WATCH: Tanks enter Ukraine via Belarus's border|language=en|website=[[CNN]]|date=24 February 2022|accessdate=26 February 2022|archivedate=25 February 2022|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220225113458/https://edition.cnn.com/europe/live-news/ukraine-russia-news-02-23-22/|url-status=live}}</ref>. Того ж дня [[Чорнобиль]] разом із сусідньою [[Чорнобильська АЕС|колишньою АЕС]] [[Бої за Чорнобиль|було захоплено]] після того, як російські війська увійшли в Україну з Білорусі через незаселену [[Чорнобильська зона відчуження|Чорнобильську зону відчуження]]<ref name="fp2">{{Cite web|date=|title=Lukashenko Is Letting Putin Use Belarus to Attack Ukraine|url=https://foreignpolicy.com/2022/02/24/russia-ukraine-war-belarus-chernobyl-lukashenko/|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220226214841/https://foreignpolicy.com/2022/02/24/russia-ukraine-war-belarus-chernobyl-lukashenko/|archivedate=26 February 2022|accessdate=26 February 2022|website=[[Foreign Policy]]|first=Amanda|last=Coakley|language=en}}</ref>.

Білорусь також дозволила Росії повний доступ до своїх військових авіабаз для російських військових літаків для запуску літаків і своїх військових установок для обстрілу артилерією та ракетами зі своєї території в бік свого південного сусіда або для перетину його кордону на південь. Вже 24 лютого український головком повідомив, що з Білорусі в бік південного заходу України були запущені чотири балістичні ракети<ref>{{Cite web|last=|date=24 February 2022|title=Из Беларуси выпущено 4 баллистические ракеты в направлении Украины — ВСУ|trans_title=Four Ballistic Missiles were Fired from Belarus in the direction of Ukraine – Ukrainian Armed Forces|url=https://tsn.ua/ru/ato/iz-belarusi-vypuscheno-4-ballisticheskie-rakety-v-napravlenii-ukrainy-vsu-1986703.html|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220225082718/https://tsn.ua/ru/ato/iz-belarusi-vypuscheno-4-ballisticheskie-rakety-v-napravlenii-ukrainy-vsu-1986703.html|archivedate=25 February 2022|accessdate=26 February 2022|website=[[ТСН]]|language=ru}}</ref>. Через два дні [[Maxar Technologies]] опублікувала супутникові знімки 150 гелікоптерів і сотень наземних машин, розміщених поблизу [[Хойники|Хойників]], близько {{Convert|50|km|mi|abbr=on}} від українського кордону<ref name="reuters26">{{Cite web|last=|date=26 February 2022|title=Images show new deployments of forces, 150 helicopters in southern Belarus -Maxar|url=https://www.reuters.com/world/europe/images-show-new-deployments-forces-150-helicopters-southern-belarus-maxar-2022-02-25/|accessdate=27 February 2022|website=[[Reuters]]|language=en|archivedate=5 March 2022|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220305040914/https://www.reuters.com/world/europe/images-show-new-deployments-forces-150-helicopters-southern-belarus-maxar-2022-02-25/|url-status=live}}</ref> з 90 вертольотами, які використовували місцеву пряму дорогу як тимчасову авіабазу<ref name="reuters26" /> Білоруські ЗМІ та [[Telegram|Telegram-]] канали також поширили численні відео та фото, на яких видно пересування російської бронетехніки та вертольотів на півдні Білорусі.<ref name="atl2">{{Cite web|last=|date=24 February 2022|title=Russian Hybrid War Report: Belarus joins conflict against Ukraine|url=https://www.atlanticcouncil.org/blogs/new-atlanticist/russian-hybrid-war-report-belarus-joins-conflict-against-ukraine/|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220226214810/https://www.atlanticcouncil.org/blogs/new-atlanticist/russian-hybrid-war-report-belarus-joins-conflict-against-ukraine/|archivedate=26 February 2022|accessdate=26 February 2022|website=[[Атлантична рада|Atlantic Council]]|language=en}}</ref><ref name="bbc3">{{Cite web|last=|date=25 February 2022|title=Как Лукашенко втянул Беларусь в конфликт с Украиной и чем это грозит экономике|trans_title=How Lukashenka Dragged Belarus into a Conflict with Ukraine and How It Threatens the Economy|url=https://www.bbc.com/russian/features-60526926|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220225195324/https://www.bbc.com/russian/features-60526926|archivedate=25 February 2022|accessdate=26 February 2022|website=[[BBC Росія]]|language=ru}}</ref><ref>{{Cite web|last=|date=|title=Як Беларусь саўдзельнічае ў нападзе на Украіну: паказваем на мапе|trans_title=How Belarus Participates in the Invasion of Ukraine: Showing on the Map|url=https://nashaniva.com/?c=ar&i=285417|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220225223141/https://nashaniva.com/?c=ar&i=285417|archivedate=25 February 2022|accessdate=26 February 2022|website=[[Наша Ніва]]|language=be}}</ref>. Через три дні Український центр стратегічних комунікацій повідомив, що [[Житомир (аеропорт)|житомирський аеропорт]] розбомбили ракетами, випущеними з території Білорусі<ref>{{Cite web|last=|date=27 February 2022|title=По аэропорту в Житомире нанесен ракетный удар со стороны Беларуси — Центр стратегических коммуникаций|trans_title=A Missile Strike was Carried Out at the Zhytomyr Airport from the Side of Belarus – Centre of Strategic Communication|url=https://nv.ua/ukraine/events/po-zhitomiru-nanesen-raketnyy-udar-so-storony-belarusi-novosti-ukrainy-50220633.html|accessdate=28 February 2022|website=[[НВ (журнал)|НВ]]|language=ru|archivedate=28 February 2022|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220228185433/https://nv.ua/ukraine/events/po-zhitomiru-nanesen-raketnyy-udar-so-storony-belarusi-novosti-ukrainy-50220633.html|url-status=live}}</ref>. 8 березня [[ImageSat International]] опублікував супутникові знімки трьох ракетних установок (можливо, російських [[Іскандер (ОТРК)|9К720 «Іскандер]] ») у полі поблизу [[Калинковичі|Калінкавичів]] (південний схід Білорусі), а також нових літаків (російських [[А-50]] або [[А-100]]) і важких вертольотів [[Мі-26]] у [[Барановичі (аеродром)|Барановичах]]<ref>{{Cite web|last=|url=https://www.newsru.co.il/world/08mar2022/isi_147.html|title=Спутниковые снимки ImageSat: в "Барановичи" продолжают прибывать самолеты ДРЛО, что может свидетельствовать о подготовке масштабного авиаудара|language=ru|website=[[NEWSru.com|NEWSru]]|date=8 March 2022|accessdate=9 March 2022|archivedate=8 March 2022|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220308202231/https://www.newsru.co.il/world/08mar2022/isi_147.html|url-status=live}}</ref><ref>{{Cite web|last=|url=https://www.newsru.co.il/world/08mar2022/isi_148.html|title=Спутниковые снимки ImageSat: в Гомельской области развернуты российские ракетные комплексы|language=ru|website=[[NEWSru.com|NEWSru]]|date=8 March 2022|accessdate=9 March 2022|archivedate=8 March 2022|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220308202156/https://www.newsru.co.il/world/08mar2022/isi_148.html|url-status=live}}</ref>.

Згодом почали з’являтися повідомлення про білоруські війська в Україні. 28 лютого опозиційне білоруське ЗМІ ''[[Хартія 97|«Хартія 97»]]'' з посиланням на анонімні білоруські та українські джерела заявило, що серед поранених і вбитих окупаційних військ в Україні є деякі білоруські військові<ref>{{Cite web|last=|date=28 February 2022|title=Среди раненых и убитых оккупантов на территории Украины — белорусские военные|trans_title=Belarusian Soldiers are among Wounded and Killed Occupiers on the Territory of Ukraine|url=https://charter97.org/ru/news/2022/2/28/456816/|accessdate=28 February 2022|website=[[Хартія 97]]|language=ru|archivedate=28 February 2022|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220228204150/https://charter97.org/ru/news/2022/2/28/456816/|url-status=live}}</ref> 1 березня український високопоставлений військовий повідомив суспільному мовнику [[Національна суспільна телерадіокомпанія України|Суспільне]], що білоруські військові були помічені на території [[Чернігівська область|Чернігівської області]] з 27 лютого і що вони рухалися з [[Городня|Городні]] в напрямку [[Чернігів|Чернігова]], столиці найпівнічнішої області України<ref>{{Cite web|title=На Чернігівщину зайшли білоруські війська|trans_title=Belarusian Armed Forces entered the Chernihiv Lands|url=https://www.pravda.com.ua/news/2022/03/1/7327083/|accessdate=1 March 2022|website=[[Українська правда]]|language=uk|archivedate=5 March 2022|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220305135104/https://www.pravda.com.ua/news/2022/03/1/7327083/|url-status=live}}</ref>; однак [[Офіс Президента України|Офіс президента]] не зміг підтвердити ці звіти<ref>{{Cite web|title=Kancelaria Zełenskiego nie potwierdza wkroczenia armii Białorusi na Ukrainę|url=https://www.rp.pl/konflikty-zbrojne/art35781811-kancelaria-zelenskiego-nie-potwierdza-wkroczenia-armii-bialorusi-na-ukraine|accessdate=1 March 2022|website=[[Жечпосполіта|Rzeczpospolita]]|language=pl|archivedate=3 March 2022|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220303120426/https://www.rp.pl/konflikty-zbrojne/art35781811-kancelaria-zelenskiego-nie-potwierdza-wkroczenia-armii-bialorusi-na-ukraine|url-status=live}}</ref>. 6 березня радник президента України [[Арестович Олексій Миколайович|Олексій Арестович]] заявив, що білоруська армія поки що не брала участі у вторгненні, заявивши, що попередні заяви про причетність Білорусі ґрунтувалися на спробах Росії створити імідж білоруської агресії. Незалежного підтвердження не було<ref>{{Cite web|date=6 March 2022|title=Дарадца Зяленскага: Беларускае войска не выкарыстоўваецца супраць Украіны|trans_title=Zelenskyy's adviser: Belarusian army is not used against Ukraine|url=https://www.svaboda.org/a/31738791.html|accessdate=9 March 2022|website=Радыё Свабода|publisher=Radio Liberty|language=be|quote=The Russian army "actually holds the Lukashenko regime and the Belarusian people hostage", the territory of Belarus is used by the Russian army "in full". [..] The Russian armed forces "sets the Belarusian army and the Belarusian people up" because "we saw Russian tanks in the direction of Kyiv from the southwest with Belarusian flags at the beginning of the conflict."|archivedate=6 March 2022|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220306154606/http://www.svaboda.org/a/31738791.html|url-status=live}}</ref>.

Повідомляється, що поранених в Україні російських військовослужбовців лікували білоруські та російські лікарі в госпіталях у [[Гомель|Гомелі]] та інших містах [[Гомельська область|Гомельської області]]<ref>{{Cite news|last=|date=27 February 2022|title=В гомельских больницах лечат раненых во время нападения на Украину российских военных|trans_title=Russian Soldiers Wounded during the Invasion of Ukraine are being Treated in Homiel Hospitals|work=[[Belsat TV]]|url=https://belsat.eu/ru/news/27-02-2022-v-gomelskih-bolnitsah-lechat-ranenyh-vo-vremya-napadeniya-na-ukrainu-rossijskih-voennyh/|accessdate=2 March 2022|language=ru|archivedate=6 March 2022|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220306022156/https://belsat.eu/ru/news/27-02-2022-v-gomelskih-bolnitsah-lechat-ranenyh-vo-vremya-napadeniya-na-ukrainu-rossijskih-voennyh/|url-status=live}}</ref><ref>{{Cite news|last=|date=28 February 2022|title=В гомельские больницы продолжают поступать раненые и погибшие российские военные|trans_title=Wounded and Killed Russian Soldiers are being Admitted to Homiel Hospitals|work=[[Belsat TV]]|url=https://belsat.eu/ru/news/28-02-2022-v-gomelskie-bolnitsy-prodolzhayut-postupat-ranenye-i-pogibshie-rossijskie-voennye/|accessdate=2 March 2022|language=ru|archivedate=6 March 2022|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220306022152/https://belsat.eu/ru/news/28-02-2022-v-gomelskie-bolnitsy-prodolzhayut-postupat-ranenye-i-pogibshie-rossijskie-voennye/|url-status=live}}</ref><ref name="pr">{{Cite web|last=|date=2 March 2022|title=СМИ: Морги и больницы Беларуси забиты трупами российских военных|trans_title=Media: Mortuaries and Hospitals in Belarus are full of Cadavers of Russian Soldiers|url=https://www.polskieradio.pl/397/7830/Artykul/2912162,СМИ-Морги-и-больницы-Беларуси-забиты-трупами-российских-военных|accessdate=2 March 2022|website=[[Польське Радіо]]|language=ru|archivedate=2 March 2022|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220302223308/https://www.polskieradio.pl/397/7830/Artykul/2912162,%D0%A1%D0%9C%D0%98-%D0%9C%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B8-%D0%B8-%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8B-%D0%91%D0%B5%D0%BB%D0%B0%D1%80%D1%83%D1%81%D0%B8-%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B8%D1%82%D1%8B-%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BF%D0%B0%D0%BC%D0%B8-%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%81%D0%B8%D0%B9%D1%81%D0%BA%D0%B8%D1%85-%D0%B2%D0%BE%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8B%D1%85|url-status=live}}</ref>. Загиблих в Україні російських військових помістили в морги на Гомельщині<ref name="pr" />. 13 березня українські ЗМІ повідомили, що лікування поранених російських військових у білоруських госпіталях призвело до того, що всі запаси крові, створені для солдатів, вичерпані, і лікарі почали використовувати резерви для цивільного населення Білорусі. Також повідомлялося, що білорусів закликають здавати кров<ref>{{Cite web|last=|url=https://odessa.online/genshtab-v-bolnitsah-belarusi-bolshoe-kolichestvo-ranenyh-rossijskih-voennyh-zapasov-krovi-ne-hvataet/|title=Морг на юге Беларуси заполнен трупами оккупантов, а в больницах не хватает крови для раненых|language=ru|website=odessa.online|date=13 March 2022|accessdate=13 March 2022}}</ref><ref>{{Cite web|last=|url=https://d1.ua/rossijskie-okkupanty-provalili-nastuplenie-na-krivoj-rog|title=Российские оккупанты провалили наступление на Кривой Рог|language=ru|website=d1.ua|date=13 March 2022|accessdate=13 March 2022}}</ref>.

За даними новинного телеканалу ''[[Хартія 97]]'' за 5 і 6 березня 2022 року, більшість білоруських військовослужбовців низового складу були проти участі у вторгненні в Україну. [[Хартія 97|''Хартія 97'']] та її шеф-редактор [[Наталія Радіна|Наталя Радіна]] також заявили, що білоруські офіцери доповіли своїм старшим, що ризикують повстанням або масовою здачею, якщо введуть свої частини в Україну.

10 березня секретар Ради національної безпеки і оборони України [[Данілов Олексій Мячеславович|Олексій Данілов]] заявив, що вторгнення з Білорусі було «ударом у спину», на відміну від інших напрямків вторгнення Росії, які передбачалися<ref>{{Cite web|last=|url=https://gazeta.ua/ru/articles/politics/_ukraina-gotovilas-k-vojne-no-byla-neozhidannost-danilov/1075025|title=Украина готовилась к войне, но была неожиданность – Данилов|language=ru|website=[[Gazeta.ua]]|date=10 March 2022|accessdate=10 March 2022}}</ref>.

10 березня в [[Коростень|Коростені]] на півночі України під час повітряного обстрілу загинули двоє білоруських водіїв вантажівок. Імовірно, літаки базувалися в Білорусі<ref>{{Cite web|last=|url=https://news.zerkalo.io/accidents/11081.html|title="Травмы несовместимые с жизнью". Под обстрел города Коростень попали два белоруса|language=ru|website=[[zerkalo.io]]|date=10 March 2022|accessdate=10 March 2022|archivedate=11 March 2022|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220311115141/https://news.zerkalo.io/accidents/11017.html?inpage_article=1|url-status=live}}</ref> Того ж дня біля [[Лунинець (аеродром)|авіабази Лунінець]] у Білорусі розбився невпізнаний російський літак (пілоти успішно катапультувалися). Українське видання «[[Обозреватель]]» стверджує, що літак був збитий над Україною і не долетів до авіабази в Білорусі<ref>{{Cite web|last=|url=https://news.obozrevatel.com/society/v-nebe-nad-ukrainoj-sbili-samolet-okkupantov-on-upal-na-territorii-belarusi-foto.htm|title=В небе над Украиной сбили самолет оккупантов, он упал на территории Беларуси. Фото|language=ru|website=[[Обозреватель]]|date=12 March 2022|accessdate=12 March 2022}}</ref>.

11 березня українські офіційні особи звинуватили Росію у нанесенні авіаударів по білоруських населених пунктах з українського повітряного простору, намагаючись змусити Білорусь більш безпосередньо брати участь у бойових діях<ref>{{Cite news|title=Ukraine accuses Russians of attack on Belarus|url=https://www.bbc.com/news/live/world-europe-60685883|accessdate=11 March 2022|work=[[BBC News]]|date=11 March 2022|language=en}}</ref>. Розвідка НАТО також вказала, що російські літаки злітали з Білорусі, імовірно, з білоруських авіабаз, щоб згодом увійти в Україну з білоруського повітряного простору; CNN описав це як використання Білорусі як «плацдарму» для повітряних атак на північ України<ref>{{Cite web|last=Bertrand|first=Natasha|title=Intelligence: Russia has taken to trying to jam NATO plane's radar|url=https://www.cnn.com/2022/03/10/politics/nato-surveillance-flight-russia-belarus/index.html|accessdate=22 March 2022|website=[[CNN]]|date=10 March 2022|language=en}}</ref>.

З початку війни в незалежних білоруських та українських ЗМІ почали з'являтися повідомлення про морги та лікарні в містах на півдні Білорусі, які переповнені тілами російських військових. Також 11 березня стало відомо, що в місті [[Мозир]], куди, ймовірно, доставляли тіла загиблих російських військових, складають у звичайне приміщення – 5 на 5 квадратних метрів, куди доступ мав лише завідувач відділу. Лікарі гадали, що десь існував мобільний крематорій<ref>{{Cite web|title=ВВС дізналось про морг для солдатів РФ: “Трупи гниють, потім їх кудись відвозять”|url=https://www.pravda.com.ua/news/2022/03/11/7330550/|website=[[Українська правда]]|accessdate=2023-04-17|language=uk}}</ref>.

17 березня розслідувачі відкритих джерел MotolkoHelp повідомили, що на [[Мачулищі (авіабаза)|авіабазі в Мачулищах]] розгорнуто ще російські [[Іскандер (ОТРК)|ракети «Іскандер»]], а на території Білорусі помічені ЗРК [[Панцирь-С1|«Панцир-С1»]] у Мінській області та біля смт. [[Мозир|Мазир]] та [[С-400]] у [[Барановичі|Барановичів]]. За даними MotolkoHelp, білоруським військовим наказали виконувати «брудну роботу» для російських військ, наприклад, ремонтувати пошкоджену техніку та очищати машини від бруду та людських останків<ref>{{Cite news|title=Russian War Report: Russia sends military contractors from Georgian breakaway region to Ukraine|url=https://www.atlanticcouncil.org/blogs/new-atlanticist/russian-war-report-russia-sends-military-contractors-from-georgian-breakaway-region-to-ukraine/#belarus-troops|accessdate=19 March 2022|publisher=[[Атлантична рада|Atlantic Council]]|date=18 March 2022|language=en}}</ref>.

Неодноразово офіційні особи/влада НАТО, США та/або України попереджали, що Білорусь може неминуче вступити у війну, щоб допомогти Росії, зокрема після звинувачень 11 березня в ініційованому Російською Федерацією нападі під фальшивим прапором на білоруські прикордонні поселення<ref>{{Cite news|last=Wallace|first=Danielle|date=20 March 2022|title=Ukraine warns Belarus planning 'direct invasion' to assist Putin's forces|url=https://www.foxnews.com/world/ukraine-warns-belarus-planning-direct-invasion|accessdate=22 March 2022|work=[[Fox News Channel|Fox News]]|language=en}}</ref><ref>{{Cite web|title=На Чернігівщину зайшли білоруські війська. Інформацію Суспільному підтвердив речник регіонального управління сил тероборони "Північ" Віталій Кирилов. Більше деталей згодом.|url=https://twitter.com/verkhovna_rada/status/1498591541920686082|accessdate=22 March 2022|website=Twitter|language=en|archive-date=2022-03-05|archive-url=https://web.archive.org/web/20220305095447/https://twitter.com/verkhovna_rada/status/1498591541920686082}}</ref><ref>{{Cite web|title=Institute for the Study of War|url=http://dev-isw.bivings.com/|accessdate=22 March 2022|website=[[Інститут вивчення війни|Institute for the Study of War]]|language=en|archive-date=2022-03-25|archive-url=https://web.archive.org/web/20220325065358/https://www.understandingwar.org/backgrounder/russian-offensive-campaign-assessment-march-24}}</ref><ref>{{Cite news|first=Jake|last=Tapper|first2=Kylie|last2=Atwood|first3=Devan|last3=Cole|title=Ukrainian intel suggests Belarus is prepared to join Russian invasion and US suspends operations at embassy|url=https://www.cnn.com/2022/02/28/politics/belarus-ukrainian-invasion-american-embassy-suspended/index.html|accessdate=22 March 2022|location=Washington|work=[[CNN]]|date=28 February 2022|language=en}}</ref>. 22 березня «високопоставлений представник розвідки НАТО» заявив, що Білорусь «готує середовище для виправдання білоруського наступу на Україну», хоча рішення приєднатися до війни ще не було прийнято<ref>{{Cite news|last=Bertrand|first=Natasha|last2=Hansler|first2=Jennifer|last3=Sciutto|first3=Jim|last4=CNN staff|location=Kyiv|date=22 March 2022|title=Belarus could "soon" join war in Ukraine, US and NATO officials say|url=https://www.cnn.com/europe/live-news/ukraine-russia-putin-news-03-22-22/h_b78886f5d765c55cc5b12a5b9def14b1|accessdate=22 March 2022|work=[[CNN]]|language=en}}</ref>.

Російські військові, які повернулися до Білорусі, намагалися продати награбоване в Україні або відправити до Російської Федерації. 2 квітня 2022 року українська розвідка повідомила, що в [[Наровля|Нарулі]] російські військові влаштували «базар» з продажу товарів (пральних машин, холодильників, автомобілів, велосипедів, посуду, килимів, творів мистецтва, ювелірних виробів, іграшок, косметики тощо)<ref name="belsat.loot">{{Cite web|last=|url=https://belsat.eu/ru/news/02-04-2022-rossijskie-voennye-ustroili-bazar-na-kotorom-prodayut-belorusam-nagrablennoe-v-ukraine/|title=Российские военные устроили "базар", на котором продают белорусам награбленное в Украине|language=ru|website=|date=2022-04-02|accessdate=2022-04-03}}</ref>. 4 квітня білоруські журналісти опублікували 3-годинний кадр, на якому російські військові оформляють документи на відправлення великої кількості товарів на пошті в [[Мозир|Мозирі]] (на одному з них був значок [[56-та окрема десантно-штурмова бригада (РФ)|56-ї гвардійської десантно-штурмової бригади]])<ref>{{Cite web|last=|url=https://www.pravda.com.ua/rus/news/2022/04/3/7336810/|title=Белорусские СМИ выложили видео, как российские оккупанты на почте оформляют награбленное из Украины|language=ru|website=[[Українська правда]]|date=2022-04-03|accessdate=2022-04-03}}</ref>. Російські військові також намагалися продати білорусам товари через Інтернет<ref>{{Cite web|last=|url=https://euroradio.fm/ru/chek-ne-nashli-kogda-grabili-v-buche-chto-prodayut-rossiyskie-voennye-v-belarusi|title="Чек не нашли, когда грабили в Буче?": что продают российские военные в Беларуси|language=ru|website=[[Європейське радіо для Білорусі]]|date=2022-04-03|accessdate=2022-04-03}}</ref>.

10 жовтня Лукашенко наказав білоруським військам приєднатися до російських військ поблизу України, стверджуючи, що Київ представляє явну загрозу для Білорусі<ref>{{Cite news|date=2022-10-10|title=Belarus's Lukashenko warns Ukraine, deploys troops with Russia|language=en|work=[[Рейтер|Reuters]]|url=https://www.reuters.com/world/europe/belarus-russia-form-joint-military-group-lukashenko-says-2022-10-10/|accessdate=2022-10-10}}</ref>, і заявив, що «якщо вони торкнуться одного метра нашої території, то Кримський міст здасться їм прогулянкою парком»<ref>{{Cite web|title=Belarus joins Ukraine war in alarming escalation: 'Tell the lunatics'|url=https://au.news.yahoo.com/rogue-nation-joins-ukraine-war-in-alarming-escalation-214521401.html|accessdate=2022-10-11|website=[[Yahoo! News]]|language=en}}</ref>.

20 жовтня 2022 року координатор зі стратегічних комунікацій у Раді національної безпеки [[Джон Кірбі]] та прес-секретар [[Пентагон|Пентагону]] Пет Райдер під час брифінгів оцінили вторгнення нового білорусько-російського угруповання військ на Україну як мінімальне. За їх словами, основна мета її створення — відтягнути якнайбільше української армії з півдня країни на прикриття північного кордону.<ref>{{Цитата:Новини|title=Pentagon Press Secretary Air Force Brig. Gen. Pat Ryder Holds an On-Camera Press Briefing|url=https://www.defense.gov/News/Transcripts/Transcript/Article/3195611/pentagon-press-secretary-air-force-brig-gen-pat-ryder-holds-an-on-camera-press/|work=[[Міністерство оборони США|U.S. Department of Defense]]|date=2022-10-20|language=en|accessdate=2022-10-21|archivedate=2022-10-21|archiveurl=https://web.archive.org/web/20221021085151/https://www.defense.gov/News/Transcripts/Transcript/Article/3195611/pentagon-press-secretary-air-force-brig-gen-pat-ryder-holds-an-on-camera-press/}}</ref><ref>{{Цитата:Новини|title=On-the-Record Press Gaggle by NSC Coordinator for Strategic Communications John Kirby|url=https://www.whitehouse.gov/briefing-room/speeches-remarks/2022/10/20/on-the-record-press-gaggle-by-nsc-coordinator-for-strategic-communications-john-kirby/|work=[[Білий дім|The White House]]|date=2022-10-20|language=en|accessdate=2022-10-21|archivedate=2022-10-21|archiveurl=https://web.archive.org/web/20221021085152/https://www.whitehouse.gov/briefing-room/speeches-remarks/2022/10/20/on-the-record-press-gaggle-by-nsc-coordinator-for-strategic-communications-john-kirby/}}</ref>.

6 грудня 2022 року начальник [[Головне управління розвідки Міністерства оборони України|ГУР Міноборони України]] [[Буданов Кирило Олексійович|Кирило Буданов]] заявив, що на території Білорусі концентрується «виключно оборонна зброя, яку в принципі не можна використовувати в наступі», чутки про повторний напад з боку Білорусі є російською операцією з дезінформації<ref>{{Цитата:Новини|title=Глава военной разведки Украины: Слухи о нападении со стороны Беларуси — эхо российской специальной информоперации|url=https://nashaniva.com/304870?lang=ru|work=[[Наша Ніва]]|date=2022-12-06|language=ru}}</ref>. 17 грудня ще один представник ГУР Міноборони України [[Юсов Андрій Володимирович|Андрій Юсов]] в ефірі українського агентства [[УНІАН]] сказав, що Білорусь не готує великі ударні угруповання, проте служить для Росії полігоном для тренування мобілізованих та постачальником озброєння, включаючи важке<ref>{{Цитата:Новини|title=Украинская разведка объяснила, как поймет, что Россия готовит новое наступление. И что думает о приходе армии из Беларуси|url=https://nashaniva.com/ru/305688|work=[[Наша Ніва]]|date=2022-12-17|language=ru}}</ref>.

8 січня 2023 [[Міністерство оборони Республіки Білорусь]] анонсувало проведення з 16 січня по 1 лютого спільних білорусько-російських льотно-тактичних навчань<ref>{{Цитата:Новини|title=Совместное летно-тактическое учение ВС Беларуси и России начнется 16 января|url=https://www.belta.by/society/view/sovmestnoe-letno-takticheskoe-uchenie-vs-belarusi-i-rossii-nachnetsja-16-janvarja-543714-2023/|work=[[Білоруське телеграфне агентство|БелТА]]|date=2022-01-08|language=ru}}</ref>. 10 січня представник ЗСУ [[Павлюк Олександр Олексійович|Олександр Павлюк]] сказав, що Україна посилила захист Києва. 11 січня [[Міністерство оборони Великої Британії|Міністерство оборони Великобританії]] опублікувало замітку в [[Твіттер|Twitter]], в якому було сказано, що передислокованих до Білорусі російських гелікоптерів недостатньо для повторного вторгнення<ref name="rferl_2023_01_11_001">{{Цитата:Новини|title=Ukraine Says It 'Must Be Ready' At Belarusian Border, While U.K. Downplays Immediate Threat|url=https://www.rferl.org/a/belarus-russian-aircraft-exercise/32218612.html|work=[[Радіо Свобода]]|date=2023-01-11|language=en}}</ref>.

16 лютого 2023 року Олександр Лукашенко на зустрічі з іноземними журналістами знову звинуватив Україну в тому, що вона спровокувала Росію на вторгнення, і сказав, що білоруська армія візьме безпосередню участь у бойових діях на боці Росії лише в тому випадку, якщо територію Білорусі буде атаковано<ref>{{Цитата:Новини|title=Lukashenko blames Ukraine for war, warns Belarus will join fight if attacked|url=https://www.washingtonpost.com/world/2023/02/16/alexander-lukashenko-warning-war-ukraine/|work=The Washington Post|date=2022-02-16|language=en}}</ref>.

Наприкінці лютого 2023 року західні ЗМІ, включаючи [[Yahoo! News|Yahoo News]], [[Süddeutsche Zeitung]], стали повідомляти про отримання доступу до документа під назвою «Стратегічні цілі Російської Федерації в Білорусі», нібито підготовленому в 2021 році підрозділом [[Адміністрація президента Росії|Адміністрації Президента Росії]], що займається розробкою стратегій з досягнення Росії в Україні, у Білорусі, у [[Молдова|Молдові]] та [[Балтійські країни|балтійських країнах]]. Згідно з цим документом, Росія має намір поглинути Білорусь до 2030 року, проте не шляхом військового вторгнення, як у випадку з Україною, а через примус до поступової інтеграції до [[Союзна держава Росії та Білорусі|Союзної держави]]<ref>{{Цитата:Новини|title=Russia plans Belarus 'absorption' by 2030 — media reports|url=https://www.dw.com/en/russia-plans-belarus-absorption-by-2030-media-reports/a-64771429|work=[[Дойче Велле|DW]]|date=2023-02-21|language=en}}</ref><ref>{{Цитата:Новини|title=В 2021 году Кремль планировал захватить не только Украину, но и Беларусь — правда постепенно|url=https://dossier.center/union-br/|work=Центр «Досье»|date=2023-02-20|language=ru}}</ref>. За повідомленням тих самих ЗМІ, схожий план був розроблений також для Молдови<ref>{{Цитата:Новини|title=Кремль будет вмешиваться в политику Молдовы через газовый шантаж|url=https://dossier-center.appspot.com/mld-gas/|work=Центр «Досье»|date=2023-03-15|language=ru}}</ref>.

30 березня 2023 року в Мінську був затриманий [[Справа Маші Москальової|Олексій Москальов]], засуджений в Росії за нібито здійснену ним дискредитацію армії і втік з-під домашнього арешту<ref>{{Цитата:Новини|title=В Минске задержан Алексей Москалев, осужденный в России по делу о «дискредитации» армии|url=https://meduza.io/feature/2023/03/30/v-minske-zaderzhan-aleksey-moskalev-osuzhdennyy-v-rossii-po-delu-o-diskreditatsii-armii|work=[[Meduza]]|date=2023-03-30|language=ru}}</ref>. 12 квітня того ж року він був екстрадований назад до Росії<ref>{{Цитата:Новини|title=«ОВД-Инфо»: задержанного в Беларуси Алексея Москалева экстрадировали в Россию|url=https://meduza.io/news/2023/03/30/alekseya-moskaleva-osuzhdennogo-v-rossii-po-statie-o-diskreditatsii-armii-zaderzhali-v-minske|work=[[Meduza]]|date=2023-04-12|language=ru}}</ref>.

== Розміщення на території Республіки Білорусь російської ядерної зброї ==
18 березня 2022 року в інтерв'ю телеканалу [[Tokyo Broadcasting System|TBS]] Олександр Лукашенко сказав, що не має наміру розміщувати або виробляти на території країни ядерне озброєння, однак за умови, що ядерна зброя не буде розміщена в сусідній країні, Польщі, Литві чи Україні<ref>{{Цитата:Новини|title=Aleksandr Lukashenko's Interview with TBS Television Source|url=https://japan.mfa.gov.by/en/tbs_interview/|work=Embassy of the Republic of Belarus in Japan|date=2022-03-18|language=en}}</ref>.

Наприкінці серпня 2022 року, у відповідь на перекидання до Європи, в рамках операції «{{Не перекладено|Атлантична рішучість||en|Operation Atlantic Resolve}}», американської військової техніки<ref name="автоссылка2">{{Цитата:Новини|url=https://www.army.mil/article/259588/iron_eagle_brigade_arrives_for_atlantic_resolve|title=Iron Eagle Brigade arrives for Atlantic Resolve|work=[[Армія США|U.S. Army]]|date=2022-08-24|accessdate=2022-08-27|archivedate=2022-08-27|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220827235839/https://www.army.mil/article/259588/iron_eagle_brigade_arrives_for_atlantic_resolve|language=en}}</ref>, Білорусь переобладнала свої військові літаки для несення російської ядерної зброї<ref name="автоссылка3">{{Цитата:Новини|url=https://www.belta.by/president/view/lukashenko-pomnite-my-s-putinym-obsuzhdali-vozmozhnost-nesenija-na-nashih-su-24-jadernyh-zarjadov-vse-520624-2022/|title=Лукашенко: помните, мы с Путиным обсуждали возможность несения на наших самолетах ядерных зарядов? Все готово!|work=[[Білоруське телеграфне агентство|БЕЛТА]]|date=2022-08-26|accessdate=2022-08-27|archivedate=2022-08-27|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220827221106/https://www.belta.by/president/view/lukashenko-pomnite-my-s-putinym-obsuzhdali-vozmozhnost-nesenija-na-nashih-su-24-jadernyh-zarjadov-vse-520624-2022/|language=ru}}</ref><ref name="автоссылка4">{{Цитата:Новини|title=Belarus leader says his warplanes have been modified to carry nuclear weapons|url=https://www.reuters.com/world/europe/belarus-leader-says-his-warplanes-have-been-modified-carry-nuclear-weapons-2022-08-26/|work=[[Рейтер|Reuters]]|date=2022-08-26|accessdate=2022-10-11|archivedate=2022-10-11|archiveurl=https://web.archive.org/web/20221011120400/https://www.reuters.com/world/europe/belarus-leader-says-his-warplanes-have-been-modified-carry-nuclear-weapons-2022-08-26/|language=en}}</ref>.

25 березня 2023 року Володимир Путін заявив, що досяг домовленості з Олександром Лукашенком про розміщення та зберігання на території Білорусі тактичної ядерної зброї, а також додав, що Лукашенко давно його просив про це<ref>{{Цитата:Новини|title=Russia to store tactical nuclear arms in Belarus|url=https://www.dw.com/en/putin-says-russia-will-station-tactical-nuclear-weapons-in-belarus/a-65121918|work=[[Дойче Велле|DW]]|date=2023-03-25|language=en}}</ref>. За його словами, це було зроблено у відповідь на рішення [[Велика Британія|Великобританії]] постачати Україні снаряди зі [[Збіднений уран|збідненим ураном]]<ref>{{Цитата:Новини|title=Putin’s timeline for storing tactical nuclear weapons in Belarus is hard to believe|url=https://www.theguardian.com/world/2023/mar/26/vladimir-putin-timeline-storing-tactical-nuclear-weapons-in-belarus-is-hard-to-believe|work=[[Ґардіан (газета)|The Guardian]]|date=2023-03-25|language=en}}</ref>. У МЗС Республіки Білорусь зазначили, що ядерні боєзаряди будуть перебувати на території країни без передачі Мінську контролю за ними<ref>{{Цитата:Новини|title=Минск: Размещение российского ядерного оружия в Беларуси не противоречит ДНЯО|url=https://www.aa.com.tr/ru/%D0%BC%D0%B8%D1%80/%D0%BC%D0%B8%D0%BD%D1%81%D0%BA-%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BC%D0%B5%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5-%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%81%D0%B8%D0%B9%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D1%8F%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B8%D1%8F-%D0%B2-%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D0%B0%D1%80%D1%83%D1%81%D0%B8-%D0%BD%D0%B5-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%B8%D1%82-%D0%B4%D0%BD%D1%8F%D0%BE/2857295|work=[[Агентство Анадолу|Anadolu Agency]]|date=2023-03-28|language=ru}}</ref>.

31 березня 2023 року, на Бучанському саміті у Києві, Володимир Зеленський розкритикував Олександра Лукашенка. За його словами, розміщення ядерної зброї на білоруській території «свідчить про повну втрату будь-якої суб'єктности», Олександр Лукашенко «більше не вирішує, яка зброя знаходиться на її території»<ref>{{Цитата:Новини|title=Зеленский: Лукашенко уже не решает, какое оружие находится на его территории|url=https://nashaniva.com/ru/313505|work=[[Наша Ніва]]|date=2023-01-04|language=ru}}</ref>.

10 квітня 2023 року Олександр Лукашенко, на зустрічі з міністром оборони Росії [[Шойгу Сергій Кужугетович|Сергієм Шойгу]], звинуватив США та європейські країни у накладенні економічних санкцій і, таким чином, у порушенні [[Будапештський меморандум|Будапешського меморандуму]], і закликав Росію захищати Білорусь «як свою власну територію»<ref>{{Цитата:Новини|title=Belarus' Lukashenko asks for Russian security guarantees|url=https://www.dw.com/en/belarus-lukashenko-asks-for-russian-security-guarantees/a-65273556|work=[[Дойче Велле|DW]]|date=2023-10-04|language=en}}</ref>.

== Юридична співучасть ==
Юристи вважають, що, допомагаючи російському вторгненню, Білорусь є співучасником вторгнення, порушуючи міжнародну заборону «загрози силою або її застосування проти територіальної цілісності чи політичної незалежності будь-якої держави» [[Статут Організації Об'єднаних Націй|Статуту ООН]], глава 1, стаття 2(4)<ref name=":9">{{Cite web|last=Reetz|first=Niklas|date=2022-03-01|title=Belarus is Complicit in Russia's War of Aggression|url=https://www.ejiltalk.org/belarus-is-complicit-in-russias-war-of-aggression/|accessdate=2022-05-01|website=EJIL: Talk!|language=en}}</ref><ref>{{Cite news|title=United Nations Charter, Chapter I: Purposes and Principles (Articles 1-2)|url=https://www.un.org/en/about-us/un-charter/chapter-1|accessdate=2022-05-01|work=[[Організація Об'єднаних Націй|United Nations]]|language=en}}</ref>. І вона винна в [[Агресія (політика)|агресії]] згідно з [[Резолюція Генеральної Асамблеї ООН 3314|визначенням Організації Об’єднаних Націй]]<ref name=":9" />, оскільки «дозволяє використовувати свою територію, яку вона передала в розпорядження іншої держави, цією іншою державою для вчинення акту агресії»<ref>{{Cite web|last=United Nations General Assembly|date=1974-12-14|title=Definition of Aggression (Resolution 29/3314)|url=http://un-documents.net/a29r3314.htm|accessdate=2022-05-01|website=UN Documents|language=en}}</ref>.

Проте оскільки білоруські сили не брали безпосередньої участи, держава не є стороною в міжнародному збройному конфлікті і не несе відповідальности за порушення російськими силами [[Міжнародне право прав людини|міжнародного права в галузі прав людини]]<ref>{{Cite web|last=Ivanova|first=Alisiya|date=2022-04-19|title=Legal Status of Belarus in Russia-Ukraine War|url=http://minskdialogue.by/en/research/memorable-notes/legal-status-of-belarus-in-russia-ukraine-war|accessdate=2022-05-01|website=Minsk Dialogue|language=en}}</ref><ref>{{Cite web|last=Wolfgang Benedek, Veronika Bílková and Marco Sassòli|date=2022-04-12|title=Report on Violations of International Humanitarian and Human Rights Law, War Crimes and Crimes Against Humanity Committed in Ukraine since 24 February 2022|url=https://www.osce.org/files/f/documents/f/a/515868.pdf|accessdate=2022-05-01|website=[[Організація з безпеки і співробітництва в Європі|OSCE]]|language=en}}</ref>.

== Білоруська опозиція вторгненню ==

=== Громадська думка Білорусі ===
{{Див. також|Російська колективна провина#Оцінки щодо білоруського суспільства}}
За даними [[Chatham House]], 79% білорусів вважають загибель білоруських солдатів під час війни між Росією та Україною неприйнятною, а понад 50% вважали, що Білорусь має зберігати нейтралітет<ref name="bbc4">{{Cite web|last=|date=25 February 2022|title=Как Лукашенко втянул Беларусь в конфликт с Украиной и чем это грозит экономике|trans_title=How Lukashenka Dragged Belarus into a Conflict with Ukraine and How It Threatens the Economy|url=https://www.bbc.com/russian/features-60526926|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220225195324/https://www.bbc.com/russian/features-60526926|archivedate=25 February 2022|accessdate=26 February 2022|website=[[BBC Росія]]|language=ru}}</ref><ref>{{Cite web|title=Belarusians' views on the military conflict between Russia and Ukraine|url=https://drive.google.com/file/d/1usMUni92q0VDlBsV2HW_n7VfxrFe6wwB/view|accessdate=24 March 2022|work=[[Chatham House]]|language=en}}</ref>. Учасникам опитування, серед іншого, поставили запитання «Що мала зробити Білорусь після початку бойових дій між Росією та Україною?». 33% висловилися за підтримку дій Росії (у тому числі 3% за участь Білорусі у війні на боці Росії і 30% проти), 25% підтримали повний нейтралітет і вигнання всіх іноземних військ з території Білорусі, 21% не впевнені, а 20% підтримали Україну (у тому числі 1% за участь Білорусі у війні на боці України і 19% проти). Таким чином, щонайменше 74% білорусів, незалежно від їхніх політичних позицій, негативно ставилися до будь-якої участі білорусів у війні.

Вважається, що «розгортання білоруських солдатів у повноцінній війні означало б радикальний розрив з наріжною ідеологією миру та стабільности Лукашенка [і поставило б питання] про підтримку Лукашенка з боку критичної частини білоруського суспільства, яка досі була вагаючись відкрито виступати проти режиму»<ref>{{Cite web|last=Vieira|first=Alena Vysotskaya Guedes|date=3 March 2022|title=Where Belarus and Belarusians Stand on the War in Ukraine|url=https://politicstoday.org/belarus-belarusians-russia-ukraine-war/|accessdate=7 March 2022|website=Politics Today|language=en|archivedate=7 March 2022|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220307222501/https://politicstoday.org/belarus-belarusians-russia-ukraine-war/|url-status=live}}</ref>.

За словами Розмарі Томас OBE (колишню амбасадорку Сполученого Королівства в Мінську між 2009 і 2012 роками), «територія Білорусі мала (найвищий) рівень бійні під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]]. Вони знають, про що йдеться. Прості білоруси сприймають Україну як братський народ. Вони зовсім не хочуть війни, але ОСОБЛИВО не з Україною»<ref>{{Cite web|title=Rosemary Thomas|url=https://twitter.com/rozzthomas/status/1500231987478638596|url-status=live|accessdate=7 March 2022|website=Twitter|language=en|archivedate=7 March 2022|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220307234134/https://twitter.com/rozzthomas/status/1500231987478638596}}</ref>.

За словами [[Джулі Фішер|Джулі Д. Фішер]], спеціального представника США в Білорусі, посла з 2020 року, очевидно, що «<nowiki/>[[білоруси]] не хочуть, щоб їхні солдати воювали, щоб російські війська вторглися в Україну з Білорусі, щоб російські солдати залишалися в Білорусі. Білоруський народ не хоче, щоб за нього приймалися рішення з-за кордону»<ref>{{Cite web|title="Пуцін і Лукашэнка не пралічылі сьмеласьць беларусаў". Амбасадарка ЗША пра стаўленьне беларусаў да вайны і прапановы Макея|trans_title="Putin and Lukashenko did not take the courage of the Belarusians into account." US Ambassador on the attitude of Belarusians to the war and Makei's proposal|url=https://www.svaboda.org/a/31816057.html|accessdate=2022-04-22|website=Радыё Свабода // [[Radio Free Europe/Radio Liberty]]|language=be}}</ref>.

=== Засудження війни лідерами опозиції ===
Білоруська опозиційна лідерка [[Тихановська Світлана Георгіївна|Світлана Тихановська]] засудила Лукашенка за участь у вторгненні<ref name="bbc5">{{Cite web|last=|date=25 February 2022|title=Как Лукашенко втянул Беларусь в конфликт с Украиной и чем это грозит экономике|trans_title=How Lukashenka Dragged Belarus into a Conflict with Ukraine and How It Threatens the Economy|url=https://www.bbc.com/russian/features-60526926|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220225195324/https://www.bbc.com/russian/features-60526926|archivedate=25 February 2022|accessdate=26 February 2022|website=[[BBC Росія]]|language=ru}}</ref> і висловила переконання, що «Україна виграє цю війну»<ref>{{Cite news|last=Whitworth|first=Damian|title=Sviatlana Tsikhanouskaya: 'I'm sure Ukraine will win this war'|work=[[The Times]]|language=en|url=https://www.thetimes.co.uk/article/sviatlana-tsikhanouskaya-im-sure-ukraine-will-win-this-war-2wgsk0lx7|accessdate=7 March 2022|issn=0140-0460|archivedate=8 March 2022|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220308231623/https://www.thetimes.co.uk/article/sviatlana-tsikhanouskaya-im-sure-ukraine-will-win-this-war-2wgsk0lx7|url-status=live}}</ref>. Вона також припустила, що [[Лукашенко Олександр Григорович|Лукашенко]] більше не контролює білоруську армію<ref>{{Cite web|date=6 March 2022|title=Alexander Lukashenko has effectively ceded control to Kremlin, say opposition|url=https://www.theguardian.com/world/2022/mar/06/belarus-has-effectively-ceded-control-to-kremlin-says-opposition-leader-sviatlana-tsikhanouskaya|accessdate=7 March 2022|website=[[Ґардіан (газета)|The Guardian]]|language=en|archivedate=9 March 2022|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220309095418/https://www.theguardian.com/world/2022/mar/06/belarus-has-effectively-ceded-control-to-kremlin-says-opposition-leader-sviatlana-tsikhanouskaya|url-status=live}}</ref>. Тихановська підтримує заклики Володимира Зеленського закрити небо над Україною<ref>{{Cite web|title=Святлана Ціханоўская падтрымала заклік прэзідэнта Украіны Уладзіміра Зяленскага аб закрыцці неба над Украінай|trans_title=Sviatlana Tsikhanouskaya supports Ukrainian President Volodymyr Zelenskyy's call to close the skies over Ukraine|url=https://nashaniva.com/?c=ar&i=285871|accessdate=7 March 2022|website=[[Наша Ніва]]|language=be|archivedate=6 March 2022|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220306235137/https://nashaniva.com/?c=ar&i=285871|url-status=live}}</ref>. Тихановська заявила, що будь-які накази білоруських воєначальників вступити у війну на боці Російської Федерації будуть злочинними і такі командири будуть переслідуватися військовими трибуналами; вона закликала білоруських солдатів не підкорятися таким незаконним наказам<ref>{{Cite web|title=Ціханоўская: Хто аддасць загад аб уварванні ва Украіну, паўстане перад трыбуналам. Хто выканае загад — будзе адказваць|trans_title=Tsikhanouskaya: Who will order the invasion of Ukraine, will appear before the tribunal. Whoever obeys the order will answer.|url=https://nashaniva.com/?c=ar&i=286784|accessdate=22 March 2022|website=[[Наша Ніва]]|language=be}}</ref>.

Інший опозиціонер [[Латушко Павло Павлович|Павло Латушка]] закликав запровадити проти Лукашенка такі ж санкції та обмеження, як і проти Путіна: «З території Білорусі по Україні також були обстріляні ракетами, а Лукашенко такий же агресор, як і Путін»<ref>{{Cite web|date=2 March 2022|title=Ambassador: Lukashenko is the same aggressor as Putin|url=https://dip.org.ua/en/belarus/ambassador-lukashenka-is-the-same-aggressor-as-putin/|accessdate=7 March 2022|website=DIP|language=en|archivedate=7 March 2022|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220307235328/https://dip.org.ua/en/belarus/ambassador-lukashenka-is-the-same-aggressor-as-putin/|url-status=live}}</ref>. Він також закликав визнати Білорусь територією, тимчасово окупованою Росією, оскільки білоруський режим втратив незалежність у прийнятті рішень і більше не контролює територію Білорусі<ref>{{Cite web|title=Латушка заклікаў прызнаць Беларусь тэрыторыяй, часова акупаванай Расеяй|trans_title=Latushka called for recognising Belarus as a territory temporarily occupied by Russia|url=https://www.svaboda.org/a/31756582.html|accessdate=16 March 2022|website=Радыё Свабода // [[Radio Free Europe/Radio Liberty]]|language=be}}</ref>.

Голова [[Рада Білоруської Народної Республіки|Ради Білоруської Народної Республіки]] [[Івонка Сурвілла|Інвонка Сурвілла]] надіслала публічного листа до президента України [[Зеленський Володимир Олександрович|Володимира Зеленського]], в якому висловила підтримку українському народу в його боротьбі за демократію, незалежність і європейське майбутнє. Вона також попросила Зеленського не ототожнювати білорусів з нелегітимним режимом Лукашенка і попросити українських чиновників і ЗМІ «припинити безпідставні утиски і образи білорусів, пряме асоціювання білоруського народу з диктатором і приниження зусиль білорусів у їхньому житті». тривалої боротьби з режимом Лукашенка», оскільки «не може бути колективної відповідальності та колективної провини в [нинішній політичній] ситуації [в Білорусі]»<ref>{{Cite web|title=Старшыня Рады БНР Сурвіла напісала Зяленскаму пра дыскрымінацыю беларусаў: "Ня можа быць калектыўнай віны"|trans_title=President of the Rada of the Belarusian Democratic Republic Survila wrote to Zelenskyy about discrimination against Belarusians: "There can be no collective guilt"|url=https://www.svaboda.org/a/31736737.html|accessdate=7 March 2022|website=Радыё Свабода // [[Radio Free Europe/Radio Liberty]]|language=be|archivedate=7 March 2022|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220307174738/https://www.svaboda.org/a/31736737.html|url-status=live}}</ref><ref>{{Cite web|title=Старшыня Рады БНР Івонка Сурвіла звярнулася да Уладзіміра Зяленскага пра дыскрымінацыю беларусаў|trans_title=President of the Rada of the Belarusian Democratic Republic Ivonka Survila addresses Volodymyr Zelenskyy about discrimination against Belarusians|url=https://belsat.eu/news/05-03-2022-starshynya-rady-bnr-ivonka-survila-zvyarnulasya-da-uladzimira-zyalenskaga-pra-dyskryminatsyyu-belarusau/|accessdate=7 March 2022|website=belsat.eu|language=be|archivedate=7 March 2022|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220307222506/https://belsat.eu/news/05-03-2022-starshynya-rady-bnr-ivonka-survila-zvyarnulasya-da-uladzimira-zyalenskaga-pra-dyskryminatsyyu-belarusau/|url-status=live}}</ref>.

18 квітня 2022 року Сурвілла звернулася до білоруських добровольців, які воюють за Україну, і підтвердила, що вони також борються за незалежність Білорусі<ref>{{Citation|title=Старшыня Рады БНР зьвярнулася да беларускіх ваяроў, якія змагаюцца на баку Ўкраіны|url=https://www.youtube.com/watch?v=Q7js09fHw9w|language=en|access-date=2022-04-18}}</ref>.

=== Засудження війни журналістами та знаменитостями ===
Білоруські опозиційні журналісти стверджували, що дії білоруського уряду можуть бути розцінені як агресія згідно зі статтею 3 (розділ «f») Резолюції 3314 Генеральної Асамблеї ООН («Дії держави щодо дозволу своєї території, яку вона розмістила у розпорядженні іншої держави для використання цією іншою державою для вчинення акту агресії проти третьої держави <…> …кваліфікується як акт агресії»)<ref name=":1">{{Cite news|date=1 March 2022|title=Lukashenko says Belarus deploying more forces to Ukraine border|language=en|work=[[Рейтер|Reuters]]|url=https://www.reuters.com/world/lukashenko-says-belarus-deploying-more-forces-ukraine-border-2022-03-01/|accessdate=1 March 2022|archivedate=3 March 2022|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220303185905/https://www.reuters.com/world/lukashenko-says-belarus-deploying-more-forces-ukraine-border-2022-03-01/|url-status=live}}</ref>.

Білоруська нобелівська лауреатка [[Алексієвич Світлана Олександрівна|Світлана Алексієвич]] назвала дії Лукашенка щодо України «злочином». Вона додала, що якщо білоруські війська будуть направлені Лукашенком в Україну, щоб допомогти Росії воювати проти українських сил, то для них «героїзмом буде не стріляти»<ref>{{Cite web|title=Belarusian Nobel Laureate Alexievich Says Lukashenka's Actions Over Ukraine A 'Crime'|url=https://www.rferl.org/a/belarus-alexievich-lukashenka-crime/31737561.html|accessdate=7 March 2022|website=[[Радіо Свобода|RadioFreeEurope/RadioLiberty]]|language=en|archivedate=9 March 2022|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220309014103/https://www.rferl.org/a/belarus-alexievich-lukashenka-crime/31737561.html|url-status=live}}</ref>. Вона також сказала, що війна Росії проти України є гіршим злом, ніж Друга світова, а українці та білоруси, які воюють проти Путіна у цій війні за свободу, є героями<ref>{{Cite web|title=Алексіевіч: Беларусы, якія ваююць на баку Украіны, — героі|trans_title=Aleksievich: Belarusians fighting on the side of Ukraine are heroes|url=https://nashaniva.com/?c=ar&i=285877|accessdate=7 March 2022|website=[[Наша Ніва]]|language=be|archivedate=6 March 2022|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220306145357/https://nashaniva.com/?c=ar&i=285877|url-status=live}}</ref>.

Інший білоруський письменник [[Бахаревич Ольгерд Іванович|Альєрд Бахаревич]] заявляв, що «ми маємо одного ворога: для білорусів, [[Українці|українців]], [[Литовці|литовців]] і навіть [[Росіяни|росіян]]. І цей ворог – імперія Путіна, [[путінізм]], путінський фашизм!»<ref>{{Cite web|title=Да беларусаў пачынаюць ставіцца з нянавісцю. Як быць? Размова з пісьменнікам Альгердам Бахарэвічам|trans_title=They are beginning to treat Belarusians with hatred. What to do? Conversation with the writer Alhierd Baharevich|url=https://belsat.eu/news/05-03-2022-da-belarusau-pachynayuts-stavitstsa-z-nyanavistsyu-yak-byts-razmova-z-pismennikam-algerdam-baharevicham/|accessdate=7 March 2022|website=belsat.eu|language=be|archivedate=8 March 2022|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220308075118/https://belsat.eu/news/05-03-2022-da-belarusau-pachynayuts-stavitstsa-z-nyanavistsyu-yak-byts-razmova-z-pismennikam-algerdam-baharevicham/|url-status=live}}</ref>.

Понад 80 представників білоруської кіноіндустрії публічно засудили військову агресію Росії проти України<ref>{{Cite web|title=Беларуская кінасупольнасць патрабуе неадкладна спыніць вайну ва Украіне|trans_title=The Belarusian film industry demands an immediate end to the war in Ukraine|url=https://nashaniva.com/?c=ar&i=285638|accessdate=7 March 2022|website=[[Наша Ніва]]|language=be|archivedate=6 March 2022|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220306145345/https://nashaniva.com/?c=ar&i=285638|url-status=live}}</ref>.

Зірка білоруського тенісу [[Азаренко Вікторія Федорівна|Вікторія Азаренко]] «заявила про своє занепокоєння та глибокий сум у зв'язку з подіями» в Україні<ref>{{Cite web|last=Gamble|first=Andrew|date=3 March 2022|title=Belarusian star Azarenka speaks out amid country's role in Ukraine invasion|url=https://www.mirror.co.uk/sport/tennis/belarusian-tennis-star-victoria-azarenka-26380062|accessdate=7 March 2022|website=[[Дейлі міррор|Daily Mirror]]|language=en|archivedate=7 March 2022|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220307222506/https://www.mirror.co.uk/sport/tennis/belarusian-tennis-star-victoria-azarenka-26380062|url-status=live}}</ref>.

Колишня білоруська олімпійська плавчиня [[Герасименя Олександра Вікторівна|Олександра Герасименя]] також заявила про свій негатив проти участі білоруської влади у війні: «Україна ніколи не була нашим ворогом, це наш братський народ»<ref>{{Cite web|title="Мы ехалі па сустрэчнай паласе, каб выратавацца". Аляксандра Герасіменя расказала пра сваю эвакуацыю з Украіны|trans_title="We were driving in the oncoming lane to escape." Aliaksandra Herasimenia told about her evacuation from Ukraine|url=https://nashaniva.com/?c=ar&i=286751|accessdate=21 March 2022|website=[[Наша Ніва]]|language=be}}</ref>.

=== Антивоєнні громадські протести та диверсії в Білорусі ===
{{Докладніше|Рейкова війна в Білорусі під час російсько-української війни}}
Незважаючи на дуже жорсткі заходи безпеки, запроваджені режимом Лукашенка, 27 лютого, в день голосування за зміни до конституції Білорусі, у містах Білорусі відбулися акції протесту проти вторгнення<ref name=":2">{{Cite web|last=|date=26 February 2022|title=Какие последствия будет иметь российско-украинская война для Беларуси?|trans_title=What consequences will the Russian-Ukrainian war have for Belarus?|url=https://belsat.eu/ru/news/26-02-2022-kakie-posledstviya-budet-imet-rossijsko-ukrainskaya-vojna-dlya-belarusi/|accessdate=27 February 2022|website=[[Belsat TV]]|language=ru|archivedate=27 February 2022|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220227093730/https://belsat.eu/ru/news/26-02-2022-kakie-posledstviya-budet-imet-rossijsko-ukrainskaya-vojna-dlya-belarusi/|url-status=live}}</ref>, під час яких, за даними Міністерства, було затримано 800 осіб. внутрішніх справ Білорусі<ref name=":3">{{Cite web|last=|date=27 February 2022|title=Belarusians Protest Russian Invasion Of Ukraine During Vote On Constitutional Changes|url=https://www.rferl.org/a/belarus-referendum-constitutional-changes-lukashenka/31726363.html|accessdate=28 February 2022|website=[[Радіо Свобода]]|language=en|archivedate=4 March 2022|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220304225432/https://www.rferl.org/a/belarus-referendum-constitutional-changes-lukashenka/31726363.html|url-status=live}}</ref><ref>{{Cite news|title="Завялі нас у душ і залілі газам, білі". Як адбывалі "суткі" затрыманыя на антываенных акцыях|trans_title="They took us to the shower, filled it with gas and beat us.” How detainees at anti-war rallies spent their "days"|url=https://www.svaboda.org/a/31753620.html|accessdate=15 March 2022|work=Радыё Свабода|date=15 March 2022|language=be|last=Свабода}}</ref>.

Білоруські активісти зірвали роботу Білоруської залізниці (перевозить російські військові потяги), зруйнувавши два пункти керування семафорними сигналами та стрілочними переводами, організувавши коротке замикання сигналізації під Могилевом<ref name=":4">{{Cite web|last=|date=28 February 2022|title=На протестах в Беларуси задержали 800 человек|trans_title=800 People Detained During Protests In Belarus|url=https://korrespondent.net/world/4452430-na-protestakh-v-belarusy-zaderzhaly-800-chelovek|accessdate=28 February 2022|website=[[Корреспондент]]|language=ru|archivedate=28 February 2022|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220228084608/https://korrespondent.net/world/4452430-na-protestakh-v-belarusy-zaderzhaly-800-chelovek|url-status=live}}</ref>. Міністерство внутрішніх справ Білорусі назвало ці акти «терактами» і звинуватило в їх інспіруванні опозиціонерів Світлану Ціхановську та Павла Латушка<ref name="c97.3">{{Cite web|title=Sabotage Operations Started At Belarusian Railways|url=https://charter97.org/en/news/2022/3/1/456979/|accessdate=6 March 2022|website=[[Хартія 97]]|language=en|archivedate=6 March 2022|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220306165751/https://charter97.org/en/news/2022/3/1/456979/|url-status=live}}</ref>. 2 березня хакери пошкодили мережеву інфраструктуру Білоруської залізниці<ref name=":5">{{Cite web|last=|date=2 March 2022|title=МВД рассказало о задержаниях блокировщиков железных дорог и квалифицировало их действия как терроризм|trans_title=The Ministry of Internal Affairs Reported about the Arrests of Railroad Saboteurs and Qualified Their Actions as Terrorism|url=https://mediazona.by/news/2022/03/02/blocks|accessdate=2 March 2022|website=[[MediaZona]]|language=ru|archivedate=6 March 2022|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220306142059/https://mediazona.by/news/2022/03/02/blocks|url-status=live}}</ref>. 3 березня ''[[Джерусалем пост|Jerusalem Post]]'' повідомила, що генпрокуратура почала розслідування за фактом диверсії<ref name=":6">{{Cite web|title=There was another attack on the infrastructure of the Belarusian Railway. Large queues at railway stations|url=https://belsat.eu/en/news/02-03-2022-belarusian-railways-infrastructure-suffers-another-attack/|accessdate=6 March 2022|website=belsat.eu|language=en|archivedate=6 March 2022|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220306165756/https://belsat.eu/en/news/02-03-2022-belarusian-railways-infrastructure-suffers-another-attack/|url-status=live}}</ref>. Були численні диверсійні акти<ref>{{Cite web|date=22 March 2022|title=Belarusians are sabotaging plans to join Vladimir Putin's Ukraine War|url=https://www.atlanticcouncil.org/blogs/belarusalert/belarusians-are-sabotaging-plans-to-join-vladimir-putins-ukraine-war/|accessdate=24 March 2022|website=[[Атлантична рада|Atlantic Council]]|language=en}}</ref><ref>{{Cite web|title=Поўная карта дыверсій на беларускай чыгунцы|trans_title=Complete map of acts of sabotage on the Belarusian railway|url=https://nashaniva.com/?c=ar&i=287850|accessdate=2022-04-08|website=[[Наша Ніва]]|language=be}}</ref>.

Станом на 9 березня 2022 року за підозрою у зриві руху російських військових потягів у Білорусі затримали щонайменше вісім осіб<ref>{{Cite web|date=9 March 2022|title=З пачатку вайны затрымалі мінімум 8 "рэйкавых партызанаў": што вядома пра "рэйкавую вайну" ў Беларусі|trans_title=At least 8 "rail guerrillas" detained since the beginning of the war: what is known about "rail war" in Belarus|url=http://spring96.org/be/news/107024|accessdate=10 March 2022|website=[[Правозахисний центр «Вясна»]]|language=be|archivedate=9 March 2022|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220309102234/https://spring96.org/be/news/107024|url-status=live}}</ref>. Диверсії спонукали білоруську владу доручити спеціальний військовий підрозділ для патрулювання залізниць у цивільному<ref>{{Cite web|title=Супольнасць чыгуначнікаў: чыгунку будзе кантраляваць спецназ унутраных войскаў|trans_title=Community of railroad workers the railways will be patrolled by special military forces|url=https://euroradio.fm/supolnasc-chygunachnikau-chygunku-budze-kantralyavac-specnaz-unutranyh-voyskau|accessdate=18 March 2022|website=[[Європейське радіо для Білорусі]]|language=be}}</ref>.

30 березня 2022 року під час затримання поліцейські поранили трьох чоловіків 27 та 28 років з [[Бобруйськ|Бобруйська]] за нібито пошкодження залізничного обладнання поблизу [[Осиповичі|Осиповичів]]<ref>{{Cite news|title="Стралялі на паражэньне". Сілавікі паранілі і затрымалі некалькі "рэйкавых партызанаў". Што пра іх вядома|trans_title="Shot to kill." Security forces wounded and detained several "rail partisans". What is known about them|url=https://www.svaboda.org/a/31788670.html|accessdate=2022-04-08|work=Радыё Свабода|date=6 April 2022|language=be}}</ref><ref>{{Cite web|date=2022-04-06|title=Belarus arrests four for trying to sabotage railway links to Ukraine|url=https://www.euronews.com/2022/04/06/belarus-arrests-four-for-trying-to-sabotage-railway-links-to-ukraine|accessdate=2022-04-08|website=[[Euronews]]|language=en}}</ref>.

Станом на 13 квітня 2022 року відкрито 7 кримінальних справ за фактами поширення інформації про переміщення російської військової техніки в Гомельській області<ref>{{Cite web|title=За перадачу даных пра рух расійскай вайсковай тэхнікі на Гомельшчыне распачата яшчэ сем крымінальных спраў|trans_title=Seven more criminal cases instituted for transfer of data on movement of Russian military equipment in Homiel region|url=https://nashaniva.com/288214|accessdate=2022-04-14|website=[[Наша Ніва]]|language=be}}</ref>.

Станом на 12 квітня на Білоруській залізниці зафіксовано близько 80 диверсій. За даними МВС Білорусі. Найпоширенішим видом пошкодження є підпал сигналізатора. Це порушує освітлення на залізничній системі, знижуючи швидкість поїзда до 20–15&nbsp;км/год. Подружня пара також підпалила журнали військової техніки, що зберігалася на залізниці. До інших диверсій причетні самі залізничники, а також хакери, які атакували комп’ютерну систему. Заступник міністра внутрішніх справ Білорусі погрожував вбити таких осіб у своїй заяві на початку березня. Наприкінці березня в людей, які намагалися підпалити сигнальну будку, стріляли<ref>{{Cite web|title=Why Belarus is yet to join Russia's invasion of Ukraine|url=https://www.opendemocracy.net/en/odr/why-belarus-is-yet-to-join-russias-invasion-of-ukraine/|accessdate=2022-04-18|website=[[openDemocracy]]|language=en}}</ref>.

За словами радника [[Офіс Президента України|Офісу президента України]] зі стратегічних комунікацій у сфері національної безпеки та оборони [[Арестович Олексій Миколайович|Олексія Арестовича]], «білоруським партизанам вдалося пошкодити білоруську залізницю… Серйозно пошкоджено і ускладнило життя російським військам»<ref>{{Cite web|title=Арастовіч: За беларускую тэрыторыю цяпер можна не хвалявацца|trans_title=Arestovich: We should not worry for the Belarusian territory now|url=https://nashaniva.com/?c=ar&i=288860|accessdate=2022-04-24|website=[[Наша Ніва]]|language=be}}</ref><ref>{{Cite news|title=Петляє як може — Арестович про роль Лукашенка та Білорусі у війні РФ проти України|trans_title=He is twisting as he can – Arestovich about the role of Lukashenko and Belarus in the Russian war against Ukraine|url=https://nv.ua/ukr/world/geopolitics/arestovich-rozpoviv-pro-rol-lukashenka-ta-bilorusi-u-viyni-rf-proti-ukrajini-50236509.html|accessdate=2022-04-24|work=[[НВ (журнал)|НВ]]|language=uk}}</ref>.

21 квітня 2022 року правозахисна спільнота Білорусі визнала політичними в’язнями одинадцять осіб, звинувачених у диверсії<ref>{{Cite web|title=Заява аб прызнанні 11 новых палітычных зняволеных|trans_title=Eleven new political prisoners in Belarus: Statement by the human rights community of Belarus of 21 April 2022|url=http://spring96.org/be/news/107471|accessdate=2022-04-21|website=[[Правозахисний центр «Вясна»|Viasna Human Rights Centre]]|language=be}}</ref>.

23 квітня 2022 року ''[[Вашингтон пост|The Washington Post]]'' написала про таємну білоруську мережу залізничників і дисидентів, які допомогли зупинити наступ Росії на Київ<ref>{{Cite web|title=Anti-war resistance in Belarus: Rail partisans slow Russian troops {{!}} BelarusDigest|url=https://belarusdigest.com/story/anti-war-resistance-in-belarus-rail-partisans-slow-russian-troops/|accessdate=2022-04-26|language=en|archive-date=2022-04-25|archive-url=https://web.archive.org/web/20220425162854/https://belarusdigest.com/story/anti-war-resistance-in-belarus-rail-partisans-slow-russian-troops/}}</ref><ref>[https://www.washingtonpost.com/world/2022/04/23/ukraine-belarus-railway-saboteurs-russia/ The Belarusian railway workers who helped thwart Russia’s attack on Kyiv] - The Washington Post, 23 April 2022</ref>.

Повідомляється, що 26 лютого 2023 року російський [[Літак дальнього радіолокаційного стеження|літак раннього попередження та управління]] [[А-50]] був пошкоджений вибухами під час перебування на [[Мачулищі (авіабаза)|авіабазі Мачулищі]] поблизу [[Мінськ|Мінська]], білоруське партизанське угруповання «План Перемога»<ref>{{Cite news|date=1 March 2023|accessdate=1 March 2023|language=en|title=Opposition Belarusian Project reveals what weapon was used to attack Russian A-50 AWACS in Machulishchy airbase|url=https://www.pravda.com.ua/eng/news/2023/03/1/7391590/|work=[[Українська правда]]}}</ref> стверджувало, що атакувало цей літак з використанням боєприпасів, скинутих з безпілотників<ref>{{Cite web|url=https://www.thedrive.com/the-war-zone/claims-swirl-around-supposed-strike-on-russian-a-50-radar-jet-in-belarus|title=Claims swirl around supposed strike on Russian A-50 radar jet in Belarus|date=27 February 2023|accessdate=2023-02-27|language=en}}{{Cite web|last=desk|first=The Kyiv Independent news|date=2023-02-26|title=Opposition group: Russian aircraft damaged by explosions in Belarus|url=https://kyivindependent.com/news-feed/explosions-reported-at-belarusian-airfield|accessdate=2023-02-26|website=[[The Kyiv Independent]]|language=en}}{{Cite web|title=Belarusian partisans sabotaged in Machulishchy|url=https://www.pravda.com.ua/eng/news/2023/02/26/7391117/|accessdate=2023-02-26|website=[[Українська правда]]|language=en}}{{Cite web|last=desk|first=The Kyiv Independent news|date=2023-02-26|title=Anti-war partisans in Belarus claim to have damaged Russian plane|url=https://amp.theguardian.com/world/2023/feb/27/belarus-anti-war-partisans-russian-plane-drones-machulishchy-damage-claim|accessdate=2023-02-26|website=The Guardian Independent|language=en}}</ref>. Однак супутникові знімки авіабази Мачулищі від 28 лютого не показали значних пошкоджень єдиного А-50, який там знаходиться<ref>{{Cite web|url=https://www.thedrive.com/the-war-zone/first-image-of-russian-a-50-radar-jet-after-claimed-attack-in-belarus|title=Russian A-50 Radar Jet Intact After Claimed Drone Attack In Belarus|website=thedrive.com|date=28 February 2023|language=en}}</ref>.

=== Білоруські добровольці ===
[[Файл:Пам’ятна_дошка_білорусам,_які_загинули_за_Україну.jpg|праворуч|міні|[[Пам'ятник білорусам, загиблим за Україну (Київ)|Пам'ятник білорусам, загиблим за Україну]]]]
Громадяни країни воювали як на боці Збройних сил України ([[Тактична група «Білорусь»]] з червня 2015 року, [[загін «Погоня»]] з червня 2014 по вересень 2016, батальйони «Азов»<ref name="комс2019">[https://www.kp.by/daily/26951/4005323/ КГБ продолжает вычислять белорусов, воюющих за границей]{{Недоступне посилання}} // Комсомольская правда, 12 марта 2019</ref> і «Торнадо»<ref name="тутбай2017">[https://news.tut.by/society/538690.html Вынесены приговоры бывшим бойцам украинского батальона "Торнадо". Белорус Ляшук получил 10 лет] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210122225136/https://news.tut.by/society/538690.html|date=22 січня 2021}} // [[TUT.BY]], 7 апреля 2017</ref>, а також звичайні підрозділи ЗСУ<ref name="данбас колькасць2">[https://belaruspartisan.by/politic/417090/ По разные стороны баррикад: сколько белорусов прошли через войну на Донбассе?] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210612092236/https://belaruspartisan.by/politic/417090/|date=12 червня 2021}} // [[Білоруський партизан]], 27 февраля 2018</ref>), так і на стороні терористів (в складі батальйону «Схід» і козачих загонів<ref name="спутник">[https://m.sputnik.by/society/20180328/1034485938/pochti-200-belorusov-prinyali-uchastie-boevye-dejstviya-na-ukraine.html Почти 200 белорусов приняли участие в боевых действиях на Украине] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210507185542/https://m.sputnik.by/society/20180328/1034485938/pochti-200-belorusov-prinyali-uchastie-boevye-dejstviya-na-ukraine.html|date=7 травня 2021}} // Sputnik, 23 марта 2018</ref>). Під час боїв за Іловайськ (серпень-вересень 2014 року) зафіксовано участь загону «Погоня», в ході яких відзначилися бойовики з позивними «Брест», «Усач» і «Горб», які зуміли підбити в вуличних боях танк Т-72 і дві БМД злочинних формувань «<nowiki/>[[Донецька народна республіка|ДНР]]<nowiki/>». Тактична група «Білорусь» брала участі в боях за Авдіївку, Піски, Волновахи, Мар'їнка.

На 28 березня 2018 року, згідно з інформацією білоруської влади, у війні взяли участь 188 найманців і добровольців з Республіки Білорусь<ref name="спутник" />. Однак існують і інші цифри. Так, за даними [[Белсат|Белсату]], загальне число учасників війни з білоруським громадянством до цього часу досягло 1 тис. чоловік<ref name="данбас колькасць2" />. У [[Головне управління по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією|ГУБОЗіК]] заявили, що приплив в зону бойових дій білорусів, характерний для перших років війни, до 2018 року приплив був припинений. На той момент правоохоронні органи перевіряли на причетність до найманству на території України понад 730 білоруських громадян і осіб без громадянства, які проживають в Білорусі<ref name="спутник" />.

Згідно Громадському сектору загону «Погоня», у [[Війна на сході України|війні на сході України]] з української сторони взяли участь близько 200-250 білоруських громадян. Співавтор документальної книги «Добробати», колишній прес-офіцер батальйонів «Дніпро-1» і «Донбас» Василина Трохимович називала цифру в 400-500 чоловік, причому саме осіб з громадянством Республіки Білорусь, без урахування етнічних білорусів з української армії. Виходячи зі слів ветерана війни Олександра Жучковского, за кількістю бійців в рядах проросійських сепаратистів Білоруссю обходить тільки Росія. Чисельність білоруських найманців і добровольців на стороні терористів він оцінив в 700-1000 чоловік. У 2016 році білорус Олександр Огренич (позивний «Гориничі»), який очолював підрозділ розвідки терористів, назвав цифру в 700-800 терористів<ref name="данбас колькасць2" />.

==== Полк імені Кастуся Калиновського ====
{{Докладніше|Полк імені Кастуся Калиновського}}
[[Файл:Узброеныя_Сілы_Украіны._Беларускі_полк.jpg|праворуч|міні|Білоруські добровольці в ЗСУ 8 березня 2022 року (пізніше був створений окремий білоруський батальйон)]]
В Україні для оборони Києва білоруси створили окремий [[Полк імені Кастуся Калиновського|батальйон імені Кастуся Калиновського]]<ref>{{Cite web|title=A Volunteer Belarusian battalion is in Kyiv and vows to defend it with their lives|url=https://www.newsrael.com/posts/4zc7zzi6qgu|accessdate=15 March 2022|website=www.newsrael.com|language=en}}</ref><ref>{{Citation|title=Some Belarusians join the fight against Russia|url=https://www.youtube.com/watch?v=0GXAXmxInJc|language=en|access-date=2022-03-30}}</ref>.

Повідомляється, що понад 200 громадян Білорусі вступили до лав Збройних сил України для захисту України від російського вторгнення, ще 300 добровольців з Білорусі прибули через Польщу<ref>{{Cite web|title=Білоруси будуть здаватися в полон, або порушувати наказ – білорус про можливий наступ на Україну|trans_title=Belarusians will either surrender or disobey the order – a Belarusian on a possible attack on Ukraine|url=https://www.pravda.com.ua/news/2022/03/5/7328466/|accessdate=7 March 2022|website=[[Українська правда]]|language=uk|archivedate=9 March 2022|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220309052151/https://www.pravda.com.ua/news/2022/03/5/7328466/|url-status=live}}</ref><ref>{{Cite web|title=Беларуская рота добраахвотнікаў ва Украіне запісала зварот да беларусаў і перадала асобнае прывітанне Рыгору Азаронку|trans_title=Belarusian volunteer unit in Ukraine recorded a message for Belarusians with special greetings to Ryhor Azaronak|url=https://nashaniva.com/?c=ar&i=285884|accessdate=7 March 2022|website=[[Наша Ніва]]|language=be|archivedate=7 March 2022|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220307222557/https://nashaniva.com/?c=ar&i=285884|url-status=live}}</ref>.

Колишній білоруський олімпійський веслувальник і рекордсмен світу [[Шурмей Павло Антонович|Павло Шурмей]] заявив про намір воювати за Україну в якості добровольця<ref>{{Cite web|title=Расказваем пра беларускага весляра, які паехаў ваяваць за Украіну|trans_title=We are writing about a Belarusian rower who went to fight for Ukraine|url=https://nashaniva.com/?c=ar&i=285702|accessdate=7 March 2022|website=[[Наша Ніва]]|language=be|archivedate=6 March 2022|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220306223200/https://nashaniva.com/?c=ar&i=285702|url-status=live}}</ref>.

Ще один білоруський добровольчий батальйон, який воює за Україну, окрім батальйону імені Кастуся Каліновського, відомий як [[Полк «Погоня»|полк «Пагоня»]]<ref>{{Cite web|url=https://www.txtreport.com/news/2022-03-30-another-belarusian-military-unit-announces-formation-for-battles-for-ukraine--this-time-regiment.rynV-1zQq.html|title=Another Belarusian military unit announces formation for battles for Ukraine, this time regiment|date=30 March 2022|website=txtreport.com|language=en}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.hindustantimes.com/world-news/understanding-belarus-is-it-putin-s-accomplice-or-a-victim-101648710641070.html|title=Understanding Belarus: Is it Putin's accomplice or a victim?|date=31 March 2022|website=[[Hindustan Times]]|language=en}}</ref>. За Україну воюють ще кілька білоруських військових частин<ref>{{Cite web|title=За вашу і нашу свабоду. Якія вайсковыя падраздзяленні стварылі беларусы для абароны Украіны|trans_title=For your and our freedom. What military units did the Belarusians create to defend Ukraine?|url=https://belsat.eu/news/13-04-2022-za-vashu-i-nashu-svabodu-yakiya-vajskovyya-padrazdzyalenni-stvaryli-belarusy-dlya-abarony-ukrainy/|accessdate=2022-04-18|website=belsat.eu|language=be}}</ref>.

===== Загиблі добровольці =====
На березень 2018 року відомо про загибель 17 громадян Білорусі, з яких 9 билися в рядах проросійських сепаратистів, а 8 — на боці України<ref name="список">[https://gomel.today/rus/news/belarus-11068/ Белорусы, которые погибли на Донбассе в боях за Украину и «ЛДНР». Списки с обеих сторон]{{Недоступне посилання}}</ref>.

4 березня 2022 року повідомлялося, що Ілля «Ліцвін» став першим білоруським добровольцем, який загинув під час важких боїв під українським містом [[Буча]]<ref>{{Cite web|title="Працаваў праграмістам, нармальна зарабляў". Хто такі беларус Ільля "Літвін", які загінуў за Ўкраіну|trans_title="Worked as an IT specialists, earned a good salary." Who is the Belarusian Ilya "Licvin", who died for Ukraine|url=https://www.svaboda.org/a/31736352.html|accessdate=7 March 2022|website=Радыё Свабода / [[Radio Free Europe/Radio Liberty]]|language=be|archivedate=6 March 2022|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220306221145/https://www.svaboda.org/a/31736352.html|url-status=live}}</ref>.

13 березня 2022 року повідомлялося, що учасник [[Полк імені Кастуся Калиновського|батальйону імені Кастуся Каліновського]] на прізвисько «Тур» (справжнє ім’я [[Скобля Олексій Миколайович|Олексій Скобля]] ) загинув під час бою під Києвом, коли його підрозділ потрапив у засідку<ref>{{Cite news|title=Лукашэнка адрэагаваў на ўтварэньне ва Ўкраіне беларускага батальёну імя Кастуся Каліноўскага|trans_title=Lukashenka reacted to the formation of Kastuś Kalinoŭski Belarusian battalion in Ukraine|url=https://www.svaboda.org/a/31753976.html|accessdate=15 March 2022|work=Радыё Свабода|date=15 March 2022|language=be}}</ref><ref>{{Cite web|title=A Belarusian volunteer died near Kiev|url=https://belsat.eu/en/news/14-03-2022-belarusian-volunteer-killed-near-kyiv/|accessdate=15 March 2022|website=belsat.eu|language=en}}</ref>. 13 квітня 2022 року президент України Зеленський посмертно присвоїв Скоблію звання «Герой України» — «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі»<ref>{{Cite news|title=Беларускага байца Аляксея Скоблю пасьмяротна ўганаравалі званьнем Героя Ўкраіны|trans_title=Belarusian fighter Aliaksiej Skoblia posthumously awarded the title of Hero of Ukraine|url=https://www.svaboda.org/a/31800987.html|accessdate=2022-04-14|work=Радыё Свабода|date=13 April 2022|language=be}}</ref><ref>[https://www.president.gov.ua/documents/2332022-42101 DECREE OF THE PRESIDENT OF UKRAINE №233 / 2022 About conferring the title of Hero of Ukraine]</ref>.

24 березня 2022 року в бою за [[Ірпінь]] загинув Зміцер Апанасович («Терор»)<ref>{{Cite web|title=Як загінуў добраахвотнік Зміцер Апанасовіч? Расказваюць яго паплечнікі|trans_title=How did volunteer Zmicier Apanasovič die? His associates tell|url=https://nashaniva.com/?c=ar&i=287112|accessdate=2022-05-14|website=[[Наша Ніва]]|language=be}}</ref>.

Дмитро Рубашевський («Ганс») став четвертим білорусом, який загинув, захищаючи Україну. Він приїхав воювати за Україну у 2015 році, у 2019 році був важко поранений і втратив око<ref>{{Cite web|title=Ва Украіне загінуў яшчэ адзін беларус|trans_title=Another Belarusian died in Ukraine|url=https://nashaniva.com/?c=ar&i=288222|accessdate=2022-05-14|website=[[Наша Ніва]]|language=be}}</ref>.

Наприкінці квітня 2022 року, воюючи за Україну в [[Донецька область|Донецькій області,]] загинув Константин Дзюбайла («Дранік»)<ref>{{Cite web|title="Блізкія пабрацімы называлі яго «Дранік". Ва Украіне загінуў яшчэ адзін беларус-добраахвотнік|trans_title="Close associates called him "Dranik ". Another Belarusian volunteer died in Ukraine|url=https://nashaniva.com/?c=ar&i=289873|accessdate=2022-05-14|website=[[Наша Ніва]]|language=be}}</ref>.

16 травня 2022 року під час бою за українське село був смертельно поранений командир загону [[Полк імені Кастуся Калиновського|батальйону імені Кастуся Калиновського]] Павло «Волат», який помер дорогою до лікарні<ref>{{Cite web|title=На вайне ва Ўкраіне загінуў камандзір атраду Павал "Волат" — шосты беларускі баец з пачатку паўнамаштабнага ўварваньня Расеі|trans_title=The commander of the detachment Pavel Volat, the sixth Belarusian fighter since the beginning of the full-scale Russian invasion, was killed in the war in Ukraine.|url=https://www.svaboda.org/a/31852459.html|accessdate=2022-05-17|website=Радыё Свабода // [[Radio Free Europe/Radio Liberty]]|language=be}}</ref>.

==== Кримінальні переслідування ====
За статтею 361-3 Кримінального кодексу республіки за участь на території іноземної держави в збройних конфліктах або військових діях карається до 5 років обмеження волі або від 2 до 5 років в'язниці, а за статтею 361-1 за створення екстремістського формування або керівництво таким формуванням або входять в нього структурним підрозділом загрожує до 10 років в'язниці<ref>{{Cite web|url=https://pravo.by/document/?guid=3871&p0=Hk9900275|title=УГОЛОВНЫЙ КОДЕКС РЕСПУБЛИКИ БЕЛАРУСЬ|accessdate=13 червня 2021|archive-date=24 травня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210524174956/https://pravo.by/document/?guid=3871&p0=hk9900275|language=ru}}</ref>.

Активно відстежувати ветеранів війни білоруські силовики почали з 2015 року. У 2017 році слідчі порушили 10 кримінальних справ, і вже до кримінальної відповідальності притягнули сім чоловік. За словами начальника [[Головне управління по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією|Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією]] (ГУБОПіК) МВС полковника міліції {{нп3|Карпенків Микола Миколайович|Миколи Карпенкова|ru|Карпенков, Николай Николаевич}}, крім цього встановлено більше 20 громадян України, Росії, Таджикистану, які проживали на території Білорусі і воювали на сході України<ref name="спутник" />. Голова [[Комітет державної безпеки Республіки Білорусь|КДБ]] Валерій Вакульчик в 2019 році заявив, що фігурантами кримінальних справ про найманство є 138 осіб. Суди, як правило, проходять в закритому режимі і не завжди відомі ЗМІ. Найбільш гучними стали наступні<ref name="комс2019" />:

* 2016: Восени 28-річного уродженця Новополоцка Тараса Аватарова, який повернувся з [[Війна на сході України|війни на сході України]], засудили на 5 років. Однак йому пред'явили звинувачення в зберіганні та перевезенні боєприпасів. Чоловіка затримали вночі на залізничному вокзалі. Його видав стирчить з-під куртки бронежилет. Під час обшуку в речах знайшли саморобну гранату, пістолет і довідку про участь в антитерористичній операції в Україні, видану угрупованням «Правий сектор».
* 2017: У березні засудили 20-річного вітебляніна, який воював у складі батальйону «Азов». Судовий процес був збуджений не по найманство, а за грабіж, розпалювання расової, національної ворожнечі, зберігання і розповсюдження порнографії, особливо злісне хуліганство і наругу над пам'ятниками захисникам Вітчизни. В результаті той отримав 7 років колонії посиленого режиму. У вересні 29-річний білорус отримав 2 роки обмеження волі без направлення до виправної установи відкритого типу - його судили за статтею 361-3. За неофіційними даними, це житель Постав, який воював на сході України. Через місяць з тієї ж статті і такий же термін отримав 41-річний житель Річиці, який воював за самопроголошену «<nowiki/>[[Донецька народна республіка|ДНР]]<nowiki/>». У грудні гомельчанин, що воював на боці сепаратистів, засудили на два роки. Гомельський обласний суд виніс вирок 29-річному білорусу за кримінальною статтею «Участь на території іноземної держави в збройному формуванні або збройному конфлікті, військових діях, вербування або підготовка осіб до такої участі». За найманство за статтею 361-3 білорус отримав мінімальний термін - 2 роки позбавлення волі. У суді обвинувачений запевняв, що не був військовослужбовцем, не мав вогнепальної зброї і не брав участі в бойових діях. За словами гомельчанин, він вступив в російську громадську організацію, прийняв присягу на вірність і попрямував з гуманітарною місією на територію України, яка знаходиться під контролем «<nowiki/>[[Луганська народна республіка|ЛНР]]<nowiki/>».
* 2018: У травні по 361-3 колонії загального режиму отримав житель міста Кругле. Білорус воював на боці самопроголошеної «ЛНР».

9 вересня 2015 року в готельному комплексі під Києвом співробітниками карного розшуку та військової прокуратури України був затриманий брестчанин [[Ляшук Данііл Олександрович|Данило Олександрович Ляшук]] (нар. 1 листопада 1995<ref>{{Cite web|url=http://www.vb.by/society/people/intervju_s_devushkoj.html|title=Бывшая девушка брестского «Моджахеда» рассказала о нём «Вечёрке»|accessdate=13 червня 2021|archive-date=8 серпня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180808090720/http://www.vb.by/society/people/intervju_s_devushkoj.html|language=ru}}</ref>), відомим також як «Моджахед». Він звинувачувався в причетності до мародерству, викрадень, жорстоким тортурам і катуванням населення Луганської області. Білоруса українські правоохоронні органи шукали більше двох місяців. Йому були пред'явлені звинувачення, передбачені частиною 1 статті 255 («Створення злочинної організації з метою вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину або участь в ній, або участь у злочинах, вчинюваних такою організацією»), частиною 5 статті 27 («пособництво у вчиненні злочину або його приховування »), частиною 2 статті 365 (« Перевищення влади або службових повноважень, якщо воно супроводжувалося насильством, застосуванням зброї або болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями »), частиною 3 статті 146 (« Незаконне позбавлення волі або викрадення людини, вчинені в складі організованої групи, або якщо вони спричинили тяжкі наслідки ») і частиною 2 статті 127 КК України (« Катування, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням свого службового становища »). За даними слідства, в період між 13 березня і 2 квітня 2015 року Ляшук брав участь у викраденні і тортурах 10 осіб<ref>{{Cite web|url=http://www.radiosvoboda.org/a/27275385.html|title=Футбольний фанат, репер, боєць-доброволець, ісламіст — чотири життя «торнадівця» «Моджахеда»|accessdate=13 червня 2021|archive-date=21 травня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210521162909/https://www.radiosvoboda.org/a/27275385.html|website=[[Радіо Свобода]]|language=uk}}</ref>. Головний військовий прокурор Анатолій Матіос зазначив, що саме він «з надзвичайних цинізмом і зухвалістю, жорстокістю і жорстокістю здійснював найбільш жорстокі тортури місцевого населення Луганської області, організовував і брав безпосередню участь у згвалтуванні затриманих, яких він разом з іншими підозрюваними викрадав з корисливих мотивів»<ref name="тутбай2017" />.

Раніше Ляшук значився як навколофутбольний «правий» репер Денні Мед, брав участь у бійках з членами «антифа», вболівав за брестський «Динамо». За ним також зафіксовані симпатії до бойовиків ІГІЛ і нацистської ідеям. 24 листопада 2014 року його виїхав з Бреста на маршрутному автобусі на Україну. Ляшук вступив в роту патрульної служби міліції особливого призначення «Торнадо» ГУ МВС України в Запорізькій області під командуванням неодноразово судимого Руслана Онищенко. В на початку 2015-го білорус отримав поранення в боях під Луганськом. Після дніпропетровського госпіталю повернувся до лав роти «Торнадо»<ref>[https://www.sb.by/articles/gastarbaytery-voyny.html Белорусам, участвующим в чужой войне, на родине светит уголовная статья «Наемничество»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210521162803/https://www.sb.by/articles/gastarbaytery-voyny.html|date=21 травня 2021}} // [[Радянська Білорусь (газета)|Радянська Білорусь]], 10 февраля 2016</ref>.

У квітні 2017 року оболонський суд Києва виніс вирок 12 бійцям добровольчої спецроти міліції «Торнадо», в тому числі і Ляшук. Білорус отримав 10 років в'язниці<ref name="тутбай2017" />.

23 травня 2021 року [[Перехоплення літака рейсу 4978 Ryanair|борт FR4978]] ірландської авіакомпанії Ryanair, що летів з Афін до Вільнюса, отримав повідомлення про мінування і приземлився в національному аеропорту Мінськ. Спочатку державне агентство [[Білоруське телеграфне агентство|БелТА]] повідомило, що ініціатива дострокового приземлення виходила від пілотів однак згодом представник [[Ryanair]] повідомив, що курс літака був змінений за вказівкою білоруського центру з управління повітряним рухом. Від білоруських диспетчерів, за твердженням авіакомпанії, надійшла інформація про загрозу вибуху на борту літака. Після посадки був затриманий білоруський опозиційний активіст [[Протасевич Роман Дмитрович|Роман Протасевич]], раніше воював на сході України в складі батальона «Азов». Представники самопроголошених республік звинувачують білоруса в скоєнні злочинів проти мирного населення. Президент Олександр Лукашенко заявив, що не заперечує проти того, щоб повстанці приїхали до Мінська і допитали затриманого<ref>{{Cite web|url=https://m.sputnik.by/politics/20210601/1047776570/Lukashenko-ne-protiv-chtoby-predstaviteli-LNR-zadavali-voprosy-Protasevichu.html?mobile_return=no|title=Лукашенко не против, чтобы представители ЛНР задавали вопросы Протасевичу|accessdate=13 червня 2021|archive-date=3 червня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210603093940/https://m.sputnik.by/politics/20210601/1047776570/Lukashenko-ne-protiv-chtoby-predstaviteli-LNR-zadavali-voprosy-Protasevichu.html?mobile_return=no|language=ru}}</ref>.

=== Антивоєнні акції білоруської діаспори ===
[[Файл:Stand_with_Ukraine_March_in_London.jpg|міні|Білоруська діаспора бере участь у Марші Stand with Ukraine у Лондоні, 26 березня 2022 року.]]
Білоруси, які проживають за межами Білорусі та України, висловлюють свою солідарність з українським народом, відвідуючи антивоєнні мітинги, допомагаючи організаціям, які займаються українськими біженцями, збирають і доставляють фінансову та гуманітарну допомогу<ref>{{Cite web|title="Russians go home!" Беларусы ва ўсім свеце пратэстуюць супраць вайны|trans_title="Russians go home!" Belarusians around the world protest against the war|url=https://belsat.eu/news/04-03-2022-russians-go-home-belarusy-va-usim-svetse-pratestuyuts-suprats-vajny/|accessdate=7 March 2022|website=belsat.eu|language=be|archivedate=7 March 2022|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220307222458/https://belsat.eu/news/04-03-2022-russians-go-home-belarusy-va-usim-svetse-pratestuyuts-suprats-vajny/|url-status=live}}</ref><ref>{{Cite web|title=Ад гуманітарнай дапамогі да беларускіх атрадаў: як беларусы могуць дапамагчы (і ўжо дапамагаюць) украінцам на вайне|trans_title=From humanitarian aid to Belarusian military volunteers: how Belarusians can help (and are already helping) Ukrainians in war|url=https://belsat.eu/news/03-03-2022-ad-gumanitarnaj-dapamogi-da-belaruskih-atradau-yak-belarusy-moguts-dapamagchy-i-uzho-dapamagayuts-ukraintsam-na-vajne/|accessdate=7 March 2022|website=belsat.eu|language=be|archivedate=7 March 2022|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220307235806/https://belsat.eu/news/03-03-2022-ad-gumanitarnaj-dapamogi-da-belaruskih-atradau-yak-belarusy-moguts-dapamagchy-i-uzho-dapamagayuts-ukraintsam-na-vajne/|url-status=live}}</ref><ref>{{Cite web|title=Брат Мікіты Крыўцова адкрыў цэнтр дапамогі беларускім добраахвотнікам ва Украіне|trans_title=Mikita Kryutsov's brother has opened a centre to help Belarusian volunteers in Ukraine|url=https://nashaniva.com/?c=ar&i=285729|accessdate=7 March 2022|website=[[Наша Ніва]]|language=be|archivedate=7 March 2022|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220307125851/https://nashaniva.com/?c=ar&i=285729|url-status=live}}</ref>, а також допомагають білоруським добровольцям, які воюють для України<ref>{{Cite web|title=Беларусы Вялікабрытаніі пачалі дапамагаць беларускім добраахвотнікам, якія ваююць ва Украіне|trans_title=Belarusians of Great Britain have started helping Belarusian volunteers fighting in Ukraine|url=https://nashaniva.com/?c=ar&i=286211|accessdate=12 March 2022|website=[[Наша Ніва]]|language=be}}</ref>. Декілька організацій у Великій Британії заснували «Білоруси в Британії для України», головну ініціативу для координації їхньої відповіді<ref>{{Cite web|title=Belarusians in Britain for Ukraine|url=https://www.belbritain4ukraine.org/|accessdate=20 March 2022|website=Belarusians in Britain for Ukraine|language=en|archive-date=2022-03-21|archive-url=https://web.archive.org/web/20220321105503/https://www.belbritain4ukraine.org/}}</ref>.

== Гуманітарна допомога ==
Перша гуманітарна допомога для жителів південного сходу України була зібрана і спрямована в грудні 2014 року Союзом афганців Білорусі, спільно з групою «СРСР» і російськими однодумцями. Вантаж доставлений в Новосвітлівка. Волонтери привезли їжу для нужденних мешканців і більше 35 тисяч книг, які пішли в бібліотеки терористів<ref>{{Cite web|url=http://antifashist.com/item/na-donbass-pribyla-gumanitarnaya-pomoshh-iz-bratskoj-belorussii.html|title=На Донбасс прибыла гуманитарная помощь из братской Белоруссии|accessdate=13 червня 2021|archive-date=9 травня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210509111309/http://antifashist.com/item/na-donbass-pribyla-gumanitarnaya-pomoshh-iz-bratskoj-belorussii.html|language=ru}}</ref>{{Не АД}}.

26 квітня 2017 року Олександра Лукашенко оголосив наміри відправити тепер уже урядову гуманітарну допомогу<ref>{{Cite web|url=https://www.belnovosti.by/politika/belarus-planiruet-napravit-gumanitarnuyu-pomoshch-zhitelyam-donbassa|title=Беларусь планирует направить гуманитарную помощь жителям Донбасса|accessdate=13 червня 2021|archive-date=7 травня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210507193322/https://www.belnovosti.by/politika/belarus-planiruet-napravit-gumanitarnuyu-pomoshch-zhitelyam-donbassa|language=en}}</ref>. У червні вантаж був відправлений. Гуманітарна допомога складалася з стандартного продуктового і гігієнічного комплекту з розрахунку на чотири тисячі осіб. У нього входили соняшникову олію, крупи і макаронні вироби, цукор, м'ясні консерви, дріжджі, борошно, шампунь, мило, зубна паста, миючі та інші гігієнічні засоби. Загальна вага вантажу становить 58 тонн<ref>{{Cite web|url=https://ria.ru/20170612/1496323341.html|title=Белоруссия направила гуманитарную помощь для жителей Донбасса|accessdate=13 червня 2021|archive-date=7 травня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210507193324/https://ria.ru/20170612/1496323341.html|website=[[РИА Новости]]|language=ru}}</ref>.

У червні 2018 з маршруту Мінськ-Київ-Сєверодонецьк-Краматорськ вирушив новий конвой з гуманітарною допомогою для жителів регіону. Вантаж містив продукти харчування, ковдри, намети, пересувні дизельні електростанції та взуття, а також 150 комплектів парт і стільців для дітей старшого шкільного віку, 75 шаф для шкільного приладдя та підручників і 44 холодильника «Атлант». Загальним вага вантажу становив 55 тонн, загальною вартістю близько 80 тис. Доларів. У Києві були вивантажені продукти, а меблі та холодильники відправлені безпосередньо в Східну Україну<ref>{{Cite web|url=https://www.sb.by/articles/pomoch-tem-komu-trudno.html|title=Как Беларусь оказывает гуманитарную помощь разным странам мира|accessdate=13 червня 2021|archive-date=16 травня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210516120711/https://www.sb.by/articles/pomoch-tem-komu-trudno.html|website=|language=ru}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://dnews.dn.ua/news/679373|title=На Донбасс прибыла гуманитарная помощь из Беларуси (Фото, Видео)|accessdate=13 червня 2021|archive-date=7 травня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210507185123/https://dnews.dn.ua/news/679373|website=[[Донецькі новини]]|language=ru}}</ref>.

== Біженці ==
За даними комісара ООН у справах біженців, до листопада 2016 року в країну прибуло близько 160 тис. українських біженців<ref>{{Cite web|url=https://cxid.info/132811_glavy-mzs-belgii-lyuksemburga-i-niderlandov-pribyli-na-vostok-ukrainy.html|title=За время войны на Донбассе Беларусь приняла 160 тысяч украинцев|accessdate=13 червня 2021|archive-date=7 травня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210507193321/https://cxid.info/132811_glavy-mzs-belgii-lyuksemburga-i-niderlandov-pribyli-na-vostok-ukrainy.html|language=ru}}</ref>. Частина їх пройшла процедуру натуралізації, частина отримала дозвіл на постійне проживання, частина просто отримала тимчасовий притулок і після нормалізації ситуації повернулася в держава громадянської належності або переїхала в треті країни. За розпорядженням Олександра Лукашенка біженцям були надані пільги, в тому числі пріоритет при оформленні документів і сприяння в працевлаштуванні. Як заявив начальник Департаменту по громадянству і міграції МВС Олексій Бігун, на 2020 рік понад 3 тис. 850 громадян України мали на території Білорусі додатковий захист, також деяким з них надано статус біженця, 2/3 були особами працездатного віку і працювали на території країни, 12% громадян перебували у відпустці по догляду за дитиною, багато українців, які отримали додатковий захист, народили в республіці дітей і досить інтенсивно інтегрувалися в суспільство<ref>{{Cite web|url=https://www.belta.by/society/view/begun-migrantov-iz-ukrainy-po-prezhnemu-privlekaet-stabilnost-na-territorii-belarusi-411983-2020/|title=Бегун: мигрантов из Украины по-прежнему привлекает стабильность на территории Беларуси|accessdate=13 червня 2021|archive-date=7 травня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210507185542/https://www.belta.by/society/view/begun-migrantov-iz-ukrainy-po-prezhnemu-privlekaet-stabilnost-na-territorii-belarusi-411983-2020/|website=[[Білоруське телеграфне агентство|БелТА]]|language=ru}}</ref>.

За словами білоруського юриста Максима Ганцевичах, більшість українців, які втекли від військових дій в Білорусі, навіть не намагалися отримати статус біженця і знаходилися фактично в статусі трудових мігрантів. Багато взагалі не вважали за потрібне ставати на облік в посольстві і не намагалися офіційно працевлаштуватися. Крім того, деякі перетинали кордон багаторазово, а хтось не мав наміру отримувати посвідку на проживання ілт знаходиться в Білорусі короткочасно. Але більшість людей, що бігли від війни, просто не знали, що при перетині кордону їм відразу ж потрібно було заявити про подачу на статус біженця. Замість цього вони спочатку їхали до родичів або друзів, а вже потім зверталися до відділів з питань громадянства і міграції за реєстрацією<ref>{{Cite web|url=https://russian.rt.com/ussr/article/421062-ukraina-belorussia-bezhenci|title=Столкновение менталитетов: почему украинские переселенцы не приживаются в Белоруссии|accessdate=13 червня 2021|archive-date=7 травня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210507193320/https://russian.rt.com/ussr/article/421062-ukraina-belorussia-bezhenci|language=ru}}</ref>.

15 вересня 2022 року Олександр Лукашенко підписав указ, за яким українським біженцям, які потрапили до Білорусі, надаються права нарівні з білоруськими громадянами, включаючи здобуття дошкільної, шкільної, середньо-спеціальної, вищої освіти, медичного обслуговування, допомоги на дітей, пенсії. Білоруські роботодавці були звільнені від сплати держмита, пов'язаних із наймом українських працівників<ref>{{Цитата:Новини|url=https://news.zerkalo.io/life/22098.html|title=Лукашенко расширил действие своего указа о помощи беженцам с Донбасса на всех украинцев|work=Zerkalo.io|date=2022-09-15|accessdate=2022-09-15|language=ru}}</ref>.

== Реакції ==

=== Україна ===
[[Файл:Letter_from_S._V._Deineko_to_A._P._Lappo_26.02.2022.jpg|міні|Лист голови Держприкордонслужби України Сергія Дейнека до голови [[Державний прикордонний комітет Республіки Білорусь|Держприкордонкомітету Білорусі]] Анатолія Лаппо, 26 лютого 2022 року.]]
26 лютого голова [[Державна прикордонна служба України|Держприкордонслужби України]] Сергій Дейнеко написав офіційного листа голові [[Державний прикордонний комітет Республіки Білорусь|Державного прикордонного комітету Білорусі]] Анатолію Лаппо, звинувативши його організацію в допомозі Росії вторгнутися в Україну з півночі<ref>{{Cite web|last=|date=26 February 2022|title="Будьте вы прокляты, твари". Глава украинских пограничников написал письмо председателю ГПК Беларуси|trans_title=“God Damn you, Bastards!” The Head of Ukrainian Border Guards Wrote a Letter to the Head of the State Border Committee of Belarus|url=https://news.zerkalo.io/economics/10538.html|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220226160017/https://news.zerkalo.io/economics/10538.html|archivedate=26 February 2022|accessdate=26 February 2022|website=[[tut.by|zerkalo.io (tut.by)]]|language=ru}}</ref>. Деякі депутати [[Верховна Рада України|Верховної Ради]] України закликали розірвати дипломатичні відносини з північним сусідом<ref>{{Cite web|title=У Раді закликали розірвати дипвідносини з Білоруссю|trans_title=The Rada Urges To Sever Diplomatic Relations With Belarus|url=https://www.eurointegration.com.ua/news/2022/02/27/7134807/|accessdate=1 March 2022|website=[[Європейська правда]]|language=uk|archivedate=1 March 2022|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220301132209/https://www.eurointegration.com.ua/news/2022/02/27/7134807/|url-status=live}}</ref>.

Велика кількість інтернет-хакерів, зокрема пов’язаних з децентралізованою групою під назвою [[Анонімус (угруповання)|Anonymous]] і [[Російсько-українська кібервійна|Ukrainian IT Army]], здійснили численні кібератаки проти білоруських урядових установ<ref name=":0">{{Cite magazine|title=Ukraine's Volunteer 'IT Army' Is Hacking in Uncharted Territory|url=https://www.wired.co.uk/article/ukraine-it-army-russia-war-cyberattacks-ddos|journal=Wired UK|language=en|issn=1357-0978|archive-url=https://web.archive.org/web/20220306141227/https://www.wired.co.uk/article/ukraine-it-army-russia-war-cyberattacks-ddos|archive-date=6 March 2022|access-date=1 March 2022|url-status=live}}</ref> <ref>{{Cite web|last=Pitrelli|first=Monica Buchanan|date=1 March 2022|title=Global hacking group Anonymous launches 'cyber war' against Russia|url=https://www.cnbc.com/2022/03/01/how-is-anonymous-attacking-russia-disabling-and-hacking-websites-.html|accessdate=1 March 2022|website=[[CNBC]]|language=en|archivedate=1 March 2022|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220301210133/https://www.cnbc.com/2022/03/01/how-is-anonymous-attacking-russia-disabling-and-hacking-websites-.html|url-status=live}}</ref> і державної залізниці<ref>{{Cite web|date=28 February 2022|title=Hackers attack train network to stop Putin's troops moving to Ukraine|url=https://www.independent.co.uk/tech/hackers-attack-train-putin-troops-russia-ukraine-b2024907.html|accessdate=1 March 2022|website=[[Індепендент|The Independent]]|language=en|archivedate=28 February 2022|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220228185909/https://www.independent.co.uk/tech/hackers-attack-train-putin-troops-russia-ukraine-b2024907.html|url-status=live}}</ref>. У відповідь на вторгнення Anonymous злив близько 200 гігабайт листування білоруської приватної оборонної компанії Tetraedr<ref name=":0" />.

=== Білорусь ===

==== Влада ====
Президент Білорусі [[Лукашенко Олександр Григорович|Олександр Лукашенко]] спочатку заперечував участь білоруських військових у війні<ref>{{Cite web|last=|date=24 February 2022|title=Лукашенко: белорусские войска не принимают никакого участия в российской спецоперации в Донбассе|trans_title=Lukashenka: Belarusian Troops do not Participate in the Russian Special Operation in Donbas|url=https://www.belta.by/president/view/lukashenko-belorusskie-vojska-ne-prinimajut-nikakogo-uchastija-v-rossijskoj-spetsoperatsii-v-donbasse-486648-2022/|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220224092148/https://www.belta.by/president/view/lukashenko-belorusskie-vojska-ne-prinimajut-nikakogo-uchastija-v-rossijskoj-spetsoperatsii-v-donbasse-486648-2022/|archivedate=24 February 2022|accessdate=26 February 2022|website=[[Білоруське телеграфне агентство|БелТА]]|language=ru}}</ref>, а Міністерство оборони Білорусі не коментувало повідомлення про те, що ракети, запущені з Білорусі, вразили українські цілі<ref>{{Cite web|last=|date=25 February 2022|title=Мінабароны другі дзень ніяк не каментуе сітуацыю з расійскімі войскамі, што ідуць ва Украіну праз Беларусь|trans_title=The Ministry of Defence does not comment for the second day on the situation with the Russian Troops Entering Ukraine From Belarus|url=https://nashaniva.com/?c=ar&i=285410|accessdate=26 February 2022|website=[[Наша Ніва]]|language=be|archivedate=6 March 2022|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220306142055/https://nashaniva.com/?c=ar&i=285410|url-status=live}}</ref>. Однак 27 лютого Олександр Лукашенко визнав, що Росія обстріляла Україну з Білорусі, але прокоментував це як «вимушений крок»<ref name="belta27">{{Cite web|last=|date=27 February 2022|title=Лукашенко подтвердил, что с территории Беларуси были запущены ракеты по позициям в Украине, но это был вынужденный шаг|trans_title=Lukashenka confirmed that rockets were launched from the territory of Belarus at positions in Ukraine, but this was a forced step|url=https://www.belta.by/president/view/lukashenko-podtverdil-chto-s-territorii-belarusi-byli-zapuscheny-rakety-po-pozitsijam-v-ukraine-no-eto-487330-2022/|accessdate=27 February 2022|website=[[Білоруське телеграфне агентство|БелТА]]|language=ru}}</ref>. Лукашенко також оголосив, що не буде наказувати білоруським військам приєднуватися до росіян, які воюють в Україні<ref>{{Cite news|date=1 March 2022|title=Belarus leader says Minsk won't join Russian operation in Ukraine, Belta reports|language=en|work=[[Рейтер|Reuters]]|url=https://www.reuters.com/world/europe/belarus-leader-says-minsk-wont-join-russian-operation-ukraine-belta-reports-2022-03-01/|accessdate=1 March 2022|archivedate=1 March 2022|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220301113556/https://www.reuters.com/world/europe/belarus-leader-says-minsk-wont-join-russian-operation-ukraine-belta-reports-2022-03-01/|url-status=live}}</ref>, незважаючи на повідомлення, що вони вже були в Україні, однак він вирішив перекинути додаткові сили до українського кордону 1 березня<ref name=":12">{{Cite news|date=1 March 2022|title=Lukashenko says Belarus deploying more forces to Ukraine border|language=en|work=[[Рейтер|Reuters]]|url=https://www.reuters.com/world/lukashenko-says-belarus-deploying-more-forces-ukraine-border-2022-03-01/|accessdate=1 March 2022|archivedate=3 March 2022|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220303185905/https://www.reuters.com/world/lukashenko-says-belarus-deploying-more-forces-ukraine-border-2022-03-01/|url-status=live}}</ref>.

==== Опозиція ====
[[Білоруська опозиція|Білоруська опозиціонерка]] в екзилі [[Тихановська Світлана Георгіївна|Світлана Тихановська]]  засудила Лукашенка за участь у вторгненні<ref name="bbc6">{{Cite web|last=|date=25 February 2022|title=Как Лукашенко втянул Беларусь в конфликт с Украиной и чем это грозит экономике|trans_title=How Lukashenka Dragged Belarus into a Conflict with Ukraine and How It Threatens the Economy|url=https://www.bbc.com/russian/features-60526926|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220225195324/https://www.bbc.com/russian/features-60526926|archivedate=25 February 2022|accessdate=26 February 2022|website=[[BBC Росія]]|language=ru}}</ref>. Білоруські опозиційні журналісти стверджували, що дії білоруської влади можна розцінювати як агресію за ст&nbsp;3 (розділ&nbsp;«f») [[Резолюція Генеральної Асамблеї ООН 3314|Резолюції Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй 3314]] ''(«Дії держави, що дозволяють використовувати свою територію, яку вона надала у розпорядження іншої держави, цією іншою державою для вчинення акту агресії проти третя держава [...]{{Spaces}}... кваліфікувати як акт агресії'' »)<ref name=":22">{{Cite web|last=|date=26 February 2022|title=Какие последствия будет иметь российско-украинская война для Беларуси?|trans_title=What consequences will the Russian-Ukrainian war have for Belarus?|url=https://belsat.eu/ru/news/26-02-2022-kakie-posledstviya-budet-imet-rossijsko-ukrainskaya-vojna-dlya-belarusi/|accessdate=27 February 2022|website=[[Belsat TV]]|language=ru|archivedate=27 February 2022|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220227093730/https://belsat.eu/ru/news/26-02-2022-kakie-posledstviya-budet-imet-rossijsko-ukrainskaya-vojna-dlya-belarusi/|url-status=live}}</ref>. 27 лютого, у день голосування за зміни до білоруської конституції, у містах Білорусі пройшли протести проти вторгнення<ref name=":32">{{Cite web|last=|date=27 February 2022|title=Belarusians Protest Russian Invasion Of Ukraine During Vote On Constitutional Changes|url=https://www.rferl.org/a/belarus-referendum-constitutional-changes-lukashenka/31726363.html|accessdate=28 February 2022|website=[[Радіо Свобода]]|language=en|archivedate=4 March 2022|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220304225432/https://www.rferl.org/a/belarus-referendum-constitutional-changes-lukashenka/31726363.html|url-status=live}}</ref>, під час яких було затримано 800 осіб, повідомляє [[Міністерство внутрішніх справ Республіки Білорусь|МВС Білорусі]]<ref name=":42">{{Cite web|last=|date=28 February 2022|title=На протестах в Беларуси задержали 800 человек|trans_title=800 People Detained During Protests In Belarus|url=https://korrespondent.net/world/4452430-na-protestakh-v-belarusy-zaderzhaly-800-chelovek|accessdate=28 February 2022|website=[[Корреспондент]]|language=ru|archivedate=28 February 2022|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220228084608/https://korrespondent.net/world/4452430-na-protestakh-v-belarusy-zaderzhaly-800-chelovek|url-status=live}}</ref>.

Білоруські активісти зруйнували роботу [[Білоруська залізниця|Білоруської залізниці]] (перевозить російські військові потяги), зруйнувавши два пункти керування [[Семафор|семафорними сигналами]] та [[Стрілочний перевід|стрілочними переводами]], організувавши коротке замикання сигналізації під [[Могильов|Могильовом]]<ref name="c97.32">{{Cite web|title=Sabotage Operations Started At Belarusian Railways|url=https://charter97.org/en/news/2022/3/1/456979/|accessdate=6 March 2022|website=[[Хартія 97]]|language=en|archivedate=6 March 2022|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220306165751/https://charter97.org/en/news/2022/3/1/456979/|url-status=live}}</ref>. Міністерство внутрішніх справ Білорусі назвало ці акти «терактами» і звинуватило в їх інспіруванні опозиціонерів Світлану Ціхановську та [[Латушко Павло Павлович|Павла Латушка]]<ref name=":52">{{Cite web|last=|date=2 March 2022|title=МВД рассказало о задержаниях блокировщиков железных дорог и квалифицировало их действия как терроризм|trans_title=The Ministry of Internal Affairs Reported about the Arrests of Railroad Saboteurs and Qualified Their Actions as Terrorism|url=https://mediazona.by/news/2022/03/02/blocks|accessdate=2 March 2022|website=[[MediaZona]]|language=ru|archivedate=6 March 2022|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220306142059/https://mediazona.by/news/2022/03/02/blocks|url-status=live}}</ref>. 2 березня [[Хактивізм|хакери]] пошкодили мережеву інфраструктуру Білоруської залізниці<ref name=":62">{{Cite web|title=There was another attack on the infrastructure of the Belarusian Railway. Large queues at railway stations|url=https://belsat.eu/en/news/02-03-2022-belarusian-railways-infrastructure-suffers-another-attack/|accessdate=6 March 2022|website=belsat.eu|language=en|archivedate=6 March 2022|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220306165756/https://belsat.eu/en/news/02-03-2022-belarusian-railways-infrastructure-suffers-another-attack/|url-status=live}}</ref>. 3 березня ''[[Джерусалем пост|Jerusalem Post]]'' повідомила, що генпрокуратура почала розслідування за фактом диверсії<ref>{{Cite web|title=Belarus investigating sabotage of railway by organized group|url=https://www.jpost.com/breaking-news/article-699184|accessdate=3 March 2022|website=[[Джерусалем пост|The Jerusalem Post]]|language=en|archivedate=5 March 2022|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220305174542/https://www.jpost.com/breaking-news/article-699184|url-status=live}}</ref>.

18 лютого 2023 року Світлана Тихановська відвідала [[Мюнхенська конференція з безпеки|Мюнхенську конференцію з безпеки]], відкриту напередодні річниці російського вторгнення. Під час конференції вона також зустрілася і провела бесіду з [[Джордж Сорос|Джорджем Соросом]]<ref>{{Цитата:Новини|title=Мюнхенская конференция по безопасности: усиление поддержки Киеву и ускорение поставок оружия|url=https://ru.euronews.com/2023/02/17/munich-security-conference|work=[[Euronews]]|date=2022-02-18|language=ru}}</ref><ref>{{Цитата:Новини|title=Тихановская встретилась с Джорджем Соросом|url=https://nashaniva.com/ru/310722|work=[[Наша Ніва]]|date=2022-02-19|language=be}}</ref>.

=== Церкви та релігійні організації ===
Придушення [[Протести в Білорусі (2020—2021)|протестів 2020–2021 років]] суттєво зменшило можливість християнських громад висловлювати свою позицію незалежно від влади. До 2022 року продемократична громадська активність білоруських християн зосередилася навколо групи «Християнська візія», більшість членів якої перебувала за кордоном<ref name=":7">{{Cite web|last=Васілевіч|first=Наталля|date=11 March 2022|title=Белорусские христианские реакции против российского вторжения в Украину|trans_title=Belarusian Christian responses Against the Russian Invasion in Ukraine|url=https://belarus2020.churchby.info/belorusskie-hristianskie-reakczii-protiv-rossijskogo-vtorzheniya-v-ukrainu/|accessdate=13 March 2022|website=Царква і палітычны крызіс у Беларусі / Church and the Political Crisis in Belarus|language=ru}}</ref>. У день вторгнення група виступила із заявою, в якій засудила агресію та використання білоруської території російською армією, висловила солідарність з Україною та закликала білоруських солдатів не брати участі у війні<ref>{{Cite web|title=Statement of the Christian Vision Working Group of the Coordination Council Regarding Military Aggression Against Fraternal Ukraine and Alexander Lukashenko's Regime Involvement — Царква і палітычны крызіс у Беларусі|url=https://belarus2020.churchby.info/statement-of-the-christian-vision-working-group-of-the-coordination-council-regarding-military-aggression-against-fraternal-ukraine-and-alexander-lukashenkos-regime-involvement/|accessdate=11 March 2022|language=ru}}</ref>.

Спочатку керівництво всіх основних білоруських християнських конфесій уникало називати ті події вторгненням чи війною<ref name=":72">{{Cite web|last=Васілевіч|first=Наталля|date=11 March 2022|title=Белорусские христианские реакции против российского вторжения в Украину|trans_title=Belarusian Christian responses Against the Russian Invasion in Ukraine|url=https://belarus2020.churchby.info/belorusskie-hristianskie-reakczii-protiv-rossijskogo-vtorzheniya-v-ukrainu/|accessdate=13 March 2022|website=Царква і палітычны крызіс у Беларусі / Church and the Political Crisis in Belarus|language=ru}}</ref>. Предстоятель Білоруської православної церкви митрополит [[Веніамин (Тупеко)|Веніамін]] не засудив вторгнення, але закликав сторони «робити кроки назустріч»<ref>{{Cite web|title=Обращение Митрополита Минского и Заславского Вениамина, Патриаршего Экзарха всея Беларуси, в связи с ситуацией в Украине {{!}} Епархии {{!}} Белорусская Православная Церковь {{!}} Новости {{!}} Официальный портал Белорусской Православной Церкви|url=http://church.by/news/-36|accessdate=11 March 2022|website=church.by}}</ref>. Православний теолог Наталія Василевич розкритикувала його позицію<ref>{{Cite web|title=Наталля с двумя "Л"|url=https://t.me/burbalka/394|accessdate=11 March 2022|website=Telegram}}</ref>. Інші православні єпископи мовчали<ref>{{Cite web|title=Флагшток — Гомель і Гомельшчына|url=https://t.me/flagshtok/7225|accessdate=11 March 2022|website=Telegram}}</ref>.

У першому повідомленні [[Єпископська Конференція Білорусі|Конференції католицьких єпископів у Білорусі]], опублікованому 26 лютого, йшлося про «конфлікт в Україні»<ref>{{Cite web|title=Паведамленне Канферэнцыі Каталіцкіх Біскупаў у Беларусі ў сувязі з канфліктам ва Украіне|url=https://catholic.by/3/news/belarus/14340-kkbb-ucraine-26-02-2022|accessdate=13 March 2022|website=catholic.by|language=be}}</ref>. У відповідь на різку критику мирян єпископська конференція зібралася на позачергове засідання 3 березня. У своїй заяві єпископи висловили стурбованість переростанням політичного конфлікту у війну і закликали не допустити участі в ньому Білорусі<ref>{{Cite web|title=Зварот Канферэнцыі Каталіцкіх Біскупаў у Беларусі: Вайна — гэта злачынства супраць Бога і чалавека (BY/RU)|url=https://catholic.by/3/news/belarus/14359-zvarot-kanferentsyi-katalitskikh-biskupa-u-belarusi|accessdate=11 March 2022|website=catholic.by|language=be}}</ref>. 9 березня [[Українська греко-католицька церква]] подякувала білоруським єпископам за «братерську солідарність»<ref>{{Cite web|title=Ва Украінскай Грэка-Каталіцкай Царкве падзякавалі каталіцкім біскупам Беларусі за салідарнасць|url=https://catholic.by/3/news/world/14378-va-ukrainskaj-greka-katalitskaj-tsarkve-padzyakavali-katalitskim-biskupam-belarusi-za-salidarnasts|accessdate=11 March 2022|website=catholic.by|language=be}}</ref>.

2 березня четверо єпископів євангельських конфесій закликали своїх вірян до триденного посту та молитви за припинення війни в Україні. Там зазначили, що до цього причетна й Білорусь<ref>{{Cite web|title=Хрысціянская візія: НЕ ВАЙНЕ!|url=https://t.me/christianvision/2230|accessdate=11 March 2022|website=Telegram}}</ref>.

9 березня [[Всеукраїнська Рада Церков]] звернулася до релігійних діячів Білорусі з проханням «використати свої повноваження для недопущення втягнення білоруської армії у війну проти України»<ref>{{Cite web|date=9 March 2022|title=UCCRO calls not to allow the Belarusian army to be involved in the war|url=https://vrciro.org.ua/en/statements/uccro-statement-on-belarus-role-in-war-against-ukraine|accessdate=13 March 2022|website=[[Всеукраїнська Рада Церков]]|language=en}}</ref>.

У деяких [[Католицька церква|католицьких]] парафіях і монастирях відбулися молитви за Україну та мир в Україні<ref>{{Cite web|title=Хрысціянская візія: НЕ ВАЙНЕ!|url=https://t.me/christianvision/2308|accessdate=11 March 2022|website=Telegram}}</ref><ref>{{Cite web|title=Хрысціянская візія: НЕ ВАЙНЕ!|url=https://t.me/christianvision/2170|accessdate=11 March 2022|website=Telegram}}</ref><ref>{{Cite web|title=Хрысціянская візія: НЕ ВАЙНЕ!|url=https://t.me/christianvision/2144|accessdate=11 March 2022|website=Telegram}}</ref>. Кілька православних, католицьких і протестантських священиків і пасторів публічно протестували проти війни<ref>{{Cite web|title=Хрысціянская візія: НЕ ВАЙНЕ!|url=https://t.me/christianvision/2302|accessdate=11 March 2022|website=Telegram}}</ref><ref name=":8">{{Cite web|title=Хрысціянская візія: НЕ ВАЙНЕ!|url=https://t.me/christianvision/2299|accessdate=11 March 2022|website=Telegram}}</ref><ref>{{Cite web|title=Хрысціянская візія: НЕ ВАЙНЕ!|url=https://t.me/christianvision/2162|accessdate=20 March 2022|website=Christian Vision|language=ru|quote=Priest Hyeorhiy Roy openly opposes the complicity of Belarus in Russia's military attack on Ukraine and demands the withdrawal of Russian troops from the territory of Belarus.}}</ref>. Православний священик Михайло Маруга був затриманий під час акції проти російського вторгнення в Україну біля залізничного вокзалу Мінська 28 лютого та засуджений до 13 діб арешту<ref>{{Cite web|title=A Monitoring of the Persecution in Belarus of People on Religious Grounds During the Political Crisis (UPDATING)|url=https://belarus2020.churchby.info/monitoring/|accessdate=20 March 2022|website=Царква і палітычны крызіс у Беларусі / Church and the Political Crisis in Belarus|publisher=[[Christian Vision (Belarus)|Christian Vision]]|language=en}}</ref>.

3 березня Союз матерів закликав солдатських матерів прийти до [[Собор Сходження Святого Духа (Мінськ)|Білоруського православного собору]] в Мінську, щоб помолитися за припинення російської агресії та утримання Білорусі від участі. До акції долучилися майже 100 матерів, затримано щонайменше чотирьох жінок і двох журналістів<ref>{{Cite news|last=Corley|first=Felix|date=9 March 2022|title=BELARUS: Soldiers' mothers detained for prayers for end to war on Ukraine|url=https://www.forum18.org/archive.php?article_id=2724|accessdate=13 March 2022|work=Forum 18|language=en}}</ref>.

==== Церкви в білоруській діаспорі ====
27 лютого [[Церква святого Кирила Турівського і всіх святих заступників білоруського народу|греко-католицька парафія в Лондоні]] звернулася до братів-українців, висловивши солідарність з народом України та побажання, щоб їхня перемога надихнула білорусів припинити російську окупацію їхньої країни<ref>{{Cite web|date=27 February 2022|title=Address to the Ukrainian Faithful and Clergy of the Greek Catholic Diocese of the Holy Family in London|url=http://belaruschurch.skaryna.org.uk/?p=2629|accessdate=20 March 2022|website=Belarusian Church in London|language=en}}</ref>.

=== Західні країни ===
Допомога Білорусі вторгненню Російської Федерації викликала засудження [[Західний світ|західних]] держав. У день вторгнення [[Міністерство фінансів США|Мінфін США]] ввів санкції проти Білорусі за її причетність до російського вторгнення. Під санкції потрапили кілька ВПК і генерали<ref>{{Cite web|last=|url=https://home.treasury.gov/news/press-releases/jy0607|title=U.S. Treasury Targets Belarusian Support for Russian Invasion of Ukraine|language=en|website=[[Міністерство фінансів США]]|date=|accessdate=26 February 2022|archivedate=25 February 2022|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220225202247/https://home.treasury.gov/news/press-releases/jy0607|url-status=live}}</ref> 26 лютого Японія розглядала можливість запровадити аналогічні санкції, які запровадила через два дні<ref>{{Cite news|date=26 February 2022|title=Japan considering imposing sanctions against Belarus|language=en|work=[[Рейтер|Reuters]]|url=https://www.reuters.com/world/europe/japan-considering-imposing-sanctions-against-belarus-2022-02-26/|accessdate=27 February 2022|archivedate=2 March 2022|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220302021046/https://www.reuters.com/world/europe/japan-considering-imposing-sanctions-against-belarus-2022-02-26/|url-status=live}}</ref><ref>{{Cite web|last=|first=|date=28 February 2022|title=Japan slaps sanctions on Belarus over Russian invasion of Ukraine|url=https://english.kyodonews.net/news/2022/02/1ea62824810a-japan-studies-sanctions-on-belarus-over-russian-invasion-of-ukraine.html|accessdate=1 March 2022|website=[[Кьодо (інформаційне агентство)|Kyodo News+]]|archivedate=1 March 2022|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220301132215/https://english.kyodonews.net/news/2022/02/1ea62824810a-japan-studies-sanctions-on-belarus-over-russian-invasion-of-ukraine.html|url-status=live|language=en}}</ref>.

[[Європейський Союз]] ввів перші санкції проти Білорусі — перші були запроваджені 27 лютого, які заборонили певні категорії білоруських товарів в ЄС, включаючи ліс, сталь, мінеральне паливо та тютюн<ref>{{Cite web|last=Martin|first=Jessica|date=27 February 2022|title=EU extends Russia sanctions to airspace, media, Belarus|url=https://www.euractiv.com/section/europe-s-east/news/west-seeks-to-cripple-russian-banks-currency-in-ukraine-sanctions/|accessdate=1 March 2022|website=Euractiv|language=en|archivedate=1 March 2022|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220301014247/https://www.euractiv.com/section/europe-s-east/news/west-seeks-to-cripple-russian-banks-currency-in-ukraine-sanctions/|url-status=live}}</ref>. Після того, як прем’єр-міністр Литви запропонував відключити Білорусь від [[SWIFT]]<ref>{{Cite tweet|number=1497981026093703180|user=nexta_tv|title=Lithuanian Prime Minister proposed to disconnect Belarus from SWIFT}}</ref>, [[Європейський Союз]], який не визнає Лукашенка легітимним [[Президент Республіки Білорусь|президентом Білорусі]], почав планувати розширення санкцій, які вже були введені проти російських організацій і вищих посадовців, на свого союзника<ref>{{Cite news|date=28 February 2022|title=EU to impose new sanctions on Belarus this week -EU official|language=en|work=[[Рейтер|Reuters]]|url=https://www.reuters.com/world/eu-impose-new-sanctions-belarus-this-week-eu-official-2022-02-28/|accessdate=1 March 2022|archivedate=2 March 2022|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220302205535/https://www.reuters.com/world/eu-impose-new-sanctions-belarus-this-week-eu-official-2022-02-28/|url-status=live}}</ref>.

=== Міжнародні організації ===
2 березня 2022 року [[Генеральна Асамблея ООН|Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй]] переважною більшістю голосів проголосувала за догану [[Росія|Росії]] за її вторгнення в [[Україна|Україну]] та вимагала від Москви припинити бойові дії та вивести свої військові сили, що має на меті дипломатичну ізоляцію [[Росія|Росії]] у світовій організації. За резолюцію проголосував 141 із 193 членів Асамблеї, 35, включаючи [[Китайська Народна Республіка|Китай,]] утрималися, а 5 країн, включаючи [[Росія|Росію]] та [[Білорусь]], проголосували проти документа<ref>{{Cite news|last=Pamuk|first=Humeyra|last2=Landay|first2=Jonathan|date=2 March 2022|title=U.N. General Assembly in historic vote assails Russia over Ukraine invasion|language=en|work=[[Reuters]]|url=https://www.reuters.com/world/un-general-assembly-set-censure-russia-over-ukraine-invasion-2022-03-02/|accessdate=11 March 2022|archivedate=2 March 2022|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220302180258/https://www.reuters.com/world/un-general-assembly-set-censure-russia-over-ukraine-invasion-2022-03-02/|url-status=live}}</ref>. Пункт 10 резолюції [[Генеральна Асамблея ООН|Генасамблеї ООН]] від 2 березня 2022 року підтвердив причетність [[Білорусь|Білорусі]] до незаконного застосування сили проти [[Україна|України]]<ref>{{Cite news|last=<!--Staff writer(s)/no by-line.-->|date=3 March 2022|title=UN resolution against Ukraine invasion: Full text|language=en|work=[[Al Jazeera]]|url=https://www.aljazeera.com/news/2022/3/3/unga-resolution-against-ukraine-invasion-full-text|accessdate=11 March 2022|archivedate=3 March 2022|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220303234448/https://www.aljazeera.com/news/2022/3/3/unga-resolution-against-ukraine-invasion-full-text|url-status=live}}</ref>.

У червні 2022 року [[CERN]] заявив, що повністю припиняє співпрацю з Білоруссю у 2024 році, коли закінчаться поточні п'ятирічні угоди про спільну діяльність<ref>{{Цитата:Новини|title=ЦЕРН отказывается от сотрудничества с беларусскими и российскими учёными|url=https://devby.io/news/tsern-ne-budet-sotrudnichat-s-belorusskimi-i-rossiiskimi-uchyonymi|work=devby.io|date=2022-06-19|accessdate=2022-06-23|archivedate=2022-06-23|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220623093701/https://devby.io/news/tsern-ne-budet-sotrudnichat-s-belorusskimi-i-rossiiskimi-uchyonymi|language=ru}}</ref>.

У січні 2023 року Білорусь була виключена зі списку мовників чотирьох Олімпійських ігор 2026-2032<ref>{{Цитата:Новини|title=IOC awards exclusive 2026-2032 Olympic Games media rights in Europe to European Broadcasting Union and Warner Bros. Discovery|url=https://olympics.com/ioc/news/ioc-awards-exclusive-2026-2032-olympic-games-media-rights-in-europe|work=[[Міжнародний олімпійський комітет|International Olympic Committee]]|date=2023-01-16|language=en}}</ref>.

== Див. також ==
* {{Не перекладено|Регіональне угруповання військ Білорусі та Росії|3=ru|4=Региональная группировка войск Белоруссии и России}}
*[[Чечня під час російсько-української війни]]

== Література ==

* ''Шаншиева Л. Н.'' [https://cyberleninka.ru/article/n/belarus-i-ukrainskiy-krizis-2013-2015-gg Беларусь и украинский кризис (2013-2015 гг. )] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211229194316/https://cyberleninka.ru/article/n/belarus-i-ukrainskiy-krizis-2013-2015-gg|date=29 грудня 2021}} // Л. Н. Шаншиева ; Европейская безопасность: события, оценки, прогнозы : журнал. — 2015.
* ''Шаншиева Л. Н.'' [https://cyberleninka.ru/article/n/belarus-i-ukrainskiy-krizis-dvoystvennost-otsenok-i-poiski-resheniy Беларусь и украинский кризис: двойственность оценок и поиски решений] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211229194313/https://cyberleninka.ru/article/n/belarus-i-ukrainskiy-krizis-dvoystvennost-otsenok-i-poiski-resheniy|date=29 грудня 2021}} // Л. Н. Шаншиева ; Россия и современный мир : журнал. — 2015.
* ''Шаншиева Л. Н.'' [https://cyberleninka.ru/article/n/belarus-i-ukrainskiy-krizis-v-kontekste-regionalnoy-bezopasnosti Беларусь и украинский кризис в контексте региональной безопасности] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211229194316/https://cyberleninka.ru/article/n/belarus-i-ukrainskiy-krizis-v-kontekste-regionalnoy-bezopasnosti|date=29 грудня 2021}} // Л. Н. Шаншиева ; Проблемы европейской безопасности : журнал. — 2016.
* {{Cite book
|title=Белорусский Донбасс
|last=Андреева
|first=Катерина
|last2=Ильяш
|first2=Игорь
|year=2020
|publisher=Фолио
|location=Харьков
|pages=512
|language=ru
|isbn=978-966-03-9020-1
|authorlink=Катерина Андрєєва
}}

== Примітки ==
<references responsive="" />
{{Бібліоінформація}}
{{Російське вторгнення в Україну (2022)}}
{{Російська збройна агресія проти України (з 2014)}}
{{Українсько-білоруські відносини}}

[[Категорія:Білорусь під час російсько-української війни| ]]
[[Категорія:Російсько-українська війна (з 2014)]]
[[Категорія:Війни Білорусі]]
[[Категорія:2022 у Білорусі]]
[[Категорія:Російсько-українська війна за країнами]]