Перегляд вихідного коду сторінки Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (вересень 2022)

{{Main|Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну}}

У статті наведено список втрат українських військовослужбовців у [[Російсько-українська війна (з 2014)|російсько-українській війні]], починаючи з [[1 вересня]] [[2022]] року по лютий [[2023]] року (включно).
{{Повідомлення |Втрати з українського боку публікуються в обмеженому форматі та з затримкою! Перевага віддається офіційній інформації, озвученій органами виконавчої влади та відповідними Указами Президента України<ref>{{cite web |title=Чому ми досі нічого не знаємо про втрати української армії у війні |url=https://www.bbc.com/ukrainian/features-60632408 |website=BBC |accessdate=10 березня 2022 |date=9 березня 2022 |archive-date=9 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220309173631/https://www.bbc.com/ukrainian/features-60632408 }}</ref>.}}

== Усі списки ==
{{Списки втрат українських військовослужбовців (2014 - дотепер)}}

== Список загиблих за вересень 2022 року ==
{| class="wikitable sortable" style="width:100%;"
|+
|-
! style="width:1%;" | №
! style="width:2%;" | Світлина Емблема
! style="width:12%;" | Прізвище, ім'я,<br/>по батькові
! style="width:39%;" | Про особу
! style="width:9%;" | Дата смерті
! style="width:37%;" | Обставини смерті
|-
|-----
| style="background:#EECFA1;" colspan="6" |

=== 1 вересня ===
|-----
|-
|8401
|[[Файл:128 ОГШБр к.png|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Жорновий Микола'''||{{дтс|1968|8|13}}, м. [[Кривий Ріг]] Дніпропетровська область. Військовослужбовець [[128-ма окрема гірсько-штурмова бригада (Україна)|128 ОГШБр]]. [[Кіборги (захисники Донецького аеропорту)|Кіборг]] (2015). Попри проблеми зі здоров'ям 24 лютого 2022 року знову долучився до ЗС України. Залишилися дружина, діти та онуки.||{{дтс|2022|9|1}}||Загинув в боях з російськими окупантами на криворізькому напрямку<ref>[https://www.facebook.com/danylyuk/posts/pfbid02xBQg8urdt63Ftns7LvXxdhEw1vjLMfaBrAwX7nDFLyTarvabn9awe8VtTvMPTQKLl Захищаючи Україну, загинув мій хороший друг Микола Жорновий]<br/>[https://www.0564.ua/news/3454869/zahisauci-ukrainu-vid-rosijskih-okupantiv-zaginuv-krivorizec-mikola-zornovij Захищаючи Україну від російських окупантів, загинув криворіжець Микола Жорновий]<br/>[https://1kr.ua/ua/m/index.php?view=mob&page=news&news%20id=73988 На війні за Україну загинув криворіжець Микола Жорновий]<br/>[https://www.facebook.com/permalink.php?story%20fbid=pfbid0CjAqoLwEXLYfyzB3MujqgKQvG5k678s5kPdJwUNKcZN8dp8qkkgR2D8kA5AvXKBUl&id=100000511627226 Прощання з Жорновим Миколою відбудеться 7.09.2022р]</ref>.
|-
|8402
|[[Файл:93_ОМБр_п.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Фурманов Геннадій Анатолійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||48 років, м. [[Гвардійське (Новомосковський район)|Гвардійське]] Дніпропетровська область. Головний сержант, командир мотопіхотного відділення [[93-тя окрема механізована бригада «Холодний Яр»|93 ОМБр]]. Брав участь у миротворчих місіях у Косові та Іраку. Учасник [[Антитерористична операція на сході України|АТО]].||{{дтс|2022|9|1}}||Загинув під час евакуації з поля бою пораненого військовослужбовця на Донеччині<ref>{{Cite web|title=Рятуючи побратима, загинув воїн Геннадій Фурманов|url=https://armyinform.com.ua/2022/09/07/ryatuyuchy-pobratyma-zagynuv-voyin-gennadij-furmanov/|website=armyinform.com.ua|accessdate=2022-12-11|language=uk}}</ref>. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":6">{{Cite web|url=https://www.president.gov.ua/documents/7982022-44961|title=Указ Президента України №&nbsp;798/2022 від 23 листопада 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»}}</ref>.
|-
|8403
|[[Файл:93 ОМБр п.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Ганжа Василь Володимирович'''||{{дтс|1984||}}. Мешканець с. [[Москаленки (Черкаська область)|Москаленки]] [[Золотоніський район]] Черкаська область. Солдат, старший водій&nbsp;— радіотелефоніст [[93-тя окрема механізована бригада «Холодний Яр»|93 ОМБр]]. На військову службу до ЗС України був призваний за мобілізацією 30 березня 2022 року.||{{дтс|2022|9|1}}||Загинув під час запеклого бою на Донеччині. Похований у рідному селі<ref>{{cite news |url= https://provce.ck.ua/na-donechchyni-zahynuv-voin-iz-chornobaivshchyny/ |title= На Донеччині загинув воїн із Чорнобаївщини |date= 8 вересня 2022 |publisher= ПроВсе |accessdate= 8 вересня 2022}}</ref>.
|-
|8404
|[[Файл:93 ОМБр п.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Леонов Сергій'''||41 рік, м. [[Кремінна]] Луганська область. Стрілець-санітар [[93-тя окрема механізована бригада «Холодний Яр»|93 ОМБр]]. У 2022 році переїхав до міста Краматорськ Донецької області. У березні приєднався до лав 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр». Після бойової підготовки вирушив на фронт.||{{дтс|2022|9|1}}||Загинув у бою поблизу м. [[Бахмут]]у Донецької області<ref>{{Cite web|title=41-річний стрілець Сергій Леонов загинув 1 вересня у бою біля Бахмута на Донеччині. Коли почалася повномасштабна війна.|url=https://www.victims.memorial/people/sergey-leonov|website=Меморіал жертв війни|accessdate=2022-12-13|language=uk}}</ref>. Після прямого влучення снаряда в укриття отримав важке поранення ніг. Вивезти його з поля бою терміново не вдалося, оскільки окупанти обстріляли санітарну машину.
|-
|8405
|[[Файл:72 ОМБр.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Гайдаєнко Руслан Іванович]]'''<br/>(«Док»)<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||35 років. Мешканець м. [[Тальне|Тального]] [[Звенигородський район|Звенигородського району]] Черкаської області. Молодший сержант, бойовий медик механізованої роти [[72-га окрема механізована бригада (Україна)|72 ОМБр]]||{{дтс|2022|9|1}}||Загинув від отриманих поранень несумісних із життям внаслідок мінометного обстрілу на [[Донецька область|Донеччині]]. Похований у рідному селі<ref>{{cite news |url= https://suspilne.media/278869-zaginuli-za-ukrainu-na-cerkasini-poprosalisa-iz-dvoma-zahisnikami/ |title= Загинули за Україну: на Черкащині попрощалися із двома захисниками|date= 7 вересня 2022 |publisher= Суспільне Черкаси|accessdate= 7 вересня 2022}}</ref>. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name="Указ 689">{{УПУ|689/2022|6 жовтня 2022|Про відзначення державними нагородами України |link= https://www.president.gov.ua/documents/6892022-44361}}</ref>.
|-
|8406
|[[Файл:Emblem of the Ukrainian Volunteer Corps «Pravyi sector».svg|110пкс|]]||{{flagicon|Ізраїль}} '''[[Фіалка Дмитро Богданович]]'''
(«Шип»)
|39 років, м. [[Львів]]. Навчався у львівській школі №&nbsp;61. Командир взводу 2-го окремого батальйону [[Добровольчий український корпус|ДУК ПС]] ім. Тараса Хаммера. До 15 років проживав в Україні, потім переїхав в [[Ізраїль]]. Служив в [[Збройні сили Ізраїлю|Збройних силах Ізраїлю]]. Останні два роки мешкав в Україні, працював дитячим тренером з футболу. Останнім місцем роботи була ДЮШ «Львів». Перед тим він був старшим тренером у ДЮФА «Динамо» (Львів). На фронт пішов добровольцем. Залишилася дружина та двоє дітей.||{{дтс|2022|9|1}}||Загинув від кульового поранення в голову біля [[Бахмут]]у на Донеччині. Згідно повідомлення керівника Офісу Президента України [[Єрмак Андрій Борисович|Андрія Єрмака]], тіло загиблого військовослужбовця було повернуто під час обміну полонених<ref>[https://zaxid.net/na_viyni_zaginuv_39_richniy_futbolniy_trener_zi_lvova_n1549114 На війні загинув 39-річний дитячий футбольний тренер зі Львова. 05.09.2022, 09:52]<br/>[https://suspilne.media/292996-tilo-ekstrenera-fk-dinamo-ta-zahisnika-dmitra-fialki-povernuli-pid-cas-obminu/ Тіло екстренера ФК «Динамо» та захисника Дмитра Фіалки повернули під час обміну. 11.10.2022, 22:04]<br/>[https://www.youtube.com/watch?v=l_Fz47iIlTc Доброволець з Ізраїлю, який загинув в боях за Україну]</ref>. Похований 21 жовтня 2022 року на єврейській дільниці [[Янівський цвинтар|Янівського цвинтаря]] у Львові.
|-
|8407
|[[Файл:Territorial Defence Forces branch SSI.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Алієв Рустам Рамазан оглу'''||[[Балакенський район]] [[Азербайджан]]. Військовослужбовець [[Сили територіальної оборони Збройних сил України|Сил ТрО ЗС України]] (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||{{дтс|2022|9|1}}<br/>(орієнтовно)||Загинув внаслідок артилерійського обстрілу села [[Князівка (Бериславський район)|Князівка]], що на Херсонщині<ref>[https://report.az/ru/v-regione/v-ukraine-pogib-eshe-odin-azerbajdzhanec/ В Украине погиб еще один азербайджанец] {{ref-ru}}</ref>.
|-
|8408
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} ''' Кравець Сергій Іванович'''||55 років, майстер-сержант 57 бригади 2 стрілецького батальйону, 1 роти, 1 взводу. Ветеран Збройних сил України, 20 років вислуги у ВПС України. Народився і проживав у місті Вінниця. Залишилась дружина та син. ||{{дтс|2022|9|1}}||Загинув поблизу населеного пункту Андріївка Херсонської області внаслідок авіаудару.
|-
|...
|[[Файл:International Legion of Territorial Defense of Ukraine emblem.svg|110x110пкс]]
|{{flagicon|Україна}} ''' {{flagicon|Ізраїль}} Фіалка Дмитро'''
|21 червня 1983, м. [[Львів]]. З дитинства захоплювався футболом. У 15 років за програмою репатріації виїхав до Ізраїлю. Закінчив там школу, відслужив у армії й отримав громадянство. Став тренером юнацької команди «Маккабі» у місті Беер-Шева. Під його керівництвом клуб потрапив у вищий юнацький дивізіон. У 2014-му повернувся до Львова доглядати за хворою бабусею. Наступного року познайомився із Євою, яка стала його дружиною. У подружжя народилося двоє дітей. У Львові працював тренером дитячої футбольної команди «Локомотив». Згодом перейшов працювати у ФК «Львів». В останньому кубку України команда під його керівництвом обіграла київське «Динамо» і потрапила до фіналу. Після початку повномасштабного російського вторгнення вступив у підрозділ Добровольчого українського корпусу. Був інструктором і командиром взводу. Пізніше підписав контракт із ЗСУ. Воював у складі Інтернаціонального легіону територіальної оборони ЗСУ.
|{{дтс|2022|9|1}}
|Загинув в бою за місто Бахмут Донецької області. Під час виконання бойового завдання за лінією зіткнення на ворожій території він отримав смертельне кульове поранення. Тіло чоловіка забрали росіяни. Переговори про обмін тривали більше місяця. Похований 21 жовтня 2022 на Янівському цвинтарі у Львові <ref>{{Cite web|url=https://www.victims.memorial/people/dmytro-fialka|title=Дмитро Фіалка}}</ref>.
|-
|…
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]
|{{flagicon|Україна}} ''' Гудзенко Віталій'''
|1990, с. [[Левківка (Голованівський район)|Левківка]] Новоархангельської громади.
|{{дтс|2022|9|1}}
|Загинув у боях на Херсонському напрямку<ref>{{Cite news|url=https://suspilne.media/361902-na-vijni-z-rosieu-zaginuli-patero-zahisnikiv-z-kirovogradsini/|title=На війні з Росією загинули шестеро захисників з Кіровоградщини}}</ref>. 19 січня похований у селі Левківка.
|-----
| style="background:#EECFA1;" colspan="6" |

=== 2 вересня ===
|-----
|-
|8409
|[[Файл:128_ОГШБр_к.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Сушко Микола Васильович'''<br/>(«Гюрза»)||{{дтс|1990|10|14}}, с. [[Широка Гребля (Хмільницька міська громада)|Широка Гребля]] Вінницька область. Старший солдат, старший стрілець [[128-ма окрема гірсько-штурмова бригада (Україна)|128 ОГШБр]]. Учасник [[Антитерористична операція на сході України|АТО]].||{{дтс|2022|9|2}}||Загинув під час визволення населеного пункту [[Нововознесенське]] Херсонської області<ref name=":0">{{Cite web|title=За Україну полягли в бою -|url=https://rada.ekhmilnyk.gov.ua/uk/articles/item/10325/za-ukrainu-polyagli-v-boyu-|website=rada.ekhmilnyk.gov.ua|accessdate=2022-11-11}}</ref><ref>{{Cite web|title=32-річний старший солдат Микола Сушко, позивний Гюрза, загинув 2 вересня 2022 року під час деокупації села Нововознесенське Херсонської області.|url=https://www.victims.memorial/people/mikola-sushko|website=Меморіал жертв війни|accessdate=2022-11-11|language=uk}}</ref>.
|-
|8410
|[[Файл:128_ОГШБр_к.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Мізин Вячеслав Григорович'''||{{дтс|1968|1|10}}, с. [[Широка Гребля (Хмільницька міська громада)|Широка Гребля]] Вінницька область. Військовослужбовець [[128-ма окрема гірсько-штурмова бригада (Україна)|128 ОГШБр]].||{{дтс|2022|9|2}}||Загинув під час визволення населеного пункту [[Нововознесенське]] Херсонської області<ref name=":0" />.
|-
|8411
|[[Файл:128_ОГШБр_к.svg|110пкс|]]
|{{flagicon|Україна}} '''Бізілія Михайло'''
|4 березня 1967, м. [[Мукачево]] Закарпатська область. Старший солдат [[128-ма окрема гірсько-штурмова бригада (Україна)|128 ОГШБр]].
|{{дтс|2022|9|2}}
|Загинув у Херсонській області<ref>{{Cite web|title=Мукачево проведе в останню путь полеглого за Україну Михайла Бізілю (ФОТО) @ Закарпаття онлайн|url=https://zakarpattya.net.ua/News/222837-Mukachevo-provede-v-ostanniu-put-polehloho-za-Ukrainu-Mykhaila-Biziliu-FOTO|website=Закарпаття онлайн|accessdate=2023-01-18}}</ref>.
|-
|8412
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]
|{{flagicon|Україна}} '''Сіляєв Вадим'''
|8 вересня 1994, с. [[Лаврів (Луцький район)|Лаврів]] Волинська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).
|{{дтс|2022|9|2}}
|Загинув під час ведення бойових дій в районі населеного пункту [[Сухий Ставок]] Херсонської області в результаті танкового обстрілу з боку противника<ref>{{Cite web|title=Завтра йому мало виповнитися 28: на Херсонщині загинув боєць із Луцького району|url=https://www.volynnews.com/news/all/zavtra-yomu-malo-vypovnytysia-28-na-khersonshchyni-zahynuv-boyets-iz-lutskoho-rayonu/|website=Волинські новини|accessdate=2023-01-18}}</ref>.
|-
|8413
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]
|{{flagicon|Україна}} '''Ломоносов Євген'''
|м. [[Козятин]] Вінницька область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).
|{{дтс|2022|9|2}}
|Загинув при спробі розмінування території поблизу с. Андріївка Херсонської області<ref>{{Cite web|title=У Козятині День жалоби. Прощатимуться з Героєм Євгеном Ломоносовим - kazatin.com|url=https://kazatin.com/ato/zavtra-u-kozyatini-den-zhalobi-proschatimutsya-z-geroem-evgenom-lomono-11676624.html|website=kazatin.com|accessdate=2023-01-18|language=uk}}</ref>.
|-
|8414
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]
|{{flagicon|Україна}} '''Брикалов Олександр'''
|с. [[Калинівка (Первозванівська сільська громада)|Калинівка]] Кіровоградська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).
|{{дтс|2022|9|2}}
|Загинув в населеному пункті Сухий Ставок Херсонської області під час бойового зіткнення з ворогом<ref>{{Cite web|title=У війні з російськими окупантами загинули військові з Кіровоградщини|url=https://dostyp.com.ua/novini/u-viini-z-rosiis-kimi-okupantami-zaghinuli-viis-kovi-z-kirovoghradshchini-39/|website=Точка Доступу|accessdate=2023-01-18|language=uk}}</ref>.
|-
|8415
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110x110пкс]]
|{{flagicon|Україна}} '''[[Голуб Леонід Григорович]]'''
{{Орден За мужність III ступеня}}
|Вінничина. Молодший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено). Працював у всеукраїнському фізкультурно-спортивному товаристві '''«'''Колос'''»''' Бершадської громади.
|{{дтс|2022|9|2}}
|Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 861">[https://www.president.gov.ua/documents/8612022-45249 Указ Президента України №&nbsp;861/2022 від 11 грудня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»]</ref>.
|-
|8415
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}}||Військовослужбовці ЗС України.||{{дтс|2022|9|2}}||(для доповнення за 2 вересня 2022 року)
|-----
| style="background:#EECFA1;" colspan="6" |

=== 3 вересня ===
|-----
|-
|8412
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Омельченко Андрій Ігоревич'''||45 років, м. [[Київ]]. Полковник, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено). 1999 року закінчив Київський інститут Сухопутних військ. Проходив службу в [[Служба безпеки України|СБУ]], учасник Учасник [[Антитерористична операція на сході України|АТО]] (2014—2015). 24 лютого 2022 року був мобілізований до ЗС України. Сиротами залишились двоє дочок.||{{дтс|2022|9|3}}||Загинув під час виведення особового складу з-під шквального вогню артилерії противника (місце&nbsp;— не уточнено)<ref>[https://aspi.com.ua/news/suspilstvo/u-boyakh-z-rosiyskimi-okupantami-zaginuv-polkovnik-andriy-omelchenko-foto#gsc.tab=0 У боях з російськими окупантами загинув полковник Андрій Омельченко (Фото)]</ref>.
|-
|8413
|[[Файл:Нашивка 118-ої окремої бригади територіальної оборони ЗСУ (Черкаська область).svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Кучугурний Євгеній Володимирович]]'''<br/>{{Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)}}||24 роки, мешканець с. [[Червона Слобода (Черкаський район)|Червона Слобода]] [[Черкаський район]] Черкаська область. Молодший лейтенант, командир стрілецької роти [[118-та окрема бригада територіальної оборони (Україна)|118 ОБрТрО]]. Випускник [[Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького|Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького]].||{{дтс|2022|9|3}}||Загинув під час виконання бойового завдання в результаті артилерійського обстрілу в [[Луганська область|Луганській області]]. Похований у рідному селі<ref>{{cite news |url= https://www.vikka.ua/novini/na-donechchini-zaginuv-cherkashhanin-komandir-strileckoyi-roti/ |title= На східному фронті загинув черкащанин – командир стрілецької роти |date= 7 вересня 2022 |publisher= Віккі|accessdate= 7 вересня 2022}}</ref>. Нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно)<ref>{{УПУ|804/2022|28 листопада 2022|Про відзначення державними нагородами України|link= https://www.president.gov.ua/documents/8042022-44981}}</ref>.
|-
|8414
|[[Файл:14_ОМБр.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Созонюк Олена Василівна'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}
||{{дтс|1993}}, 28 років, с. [[Обенижі]] [[Ковельський район]] Волинська область. Бойовий медик, військовослужбовець [[14-та окрема механізована бригада (Україна)|14 ОМБр]]. Стала на захист України у квітні 2015 року. За роки військової служби оволоділа декількома спеціальностями, зокрема медичною. В лютому 2022 року на війні втратила батька. Залишилася трирічна донька<ref>{{Cite web|title=28-річна бойова медикиня Олена Созонюк загинула 3 вересня 2022 року у Харківській області.|url=https://www.victims.memorial/people/olena-sozonuk|website=Меморіал жертв війни|accessdate=2023-08-05|language=uk}}</ref>.||{{дтс|2022|9|3}}||Загинула в боях з російськими окупантами на [[Харківська область|Харківщині]]<ref>[https://www.facebook.com/permalink.php?story%20fbid=pfbid02GxTLg5XnNYjDPNR13FTZuR8KDGFrRpFkfYN7Vz68ZFCJH9zjCaVU3T873avwYLaml&id=100023723715163 Страшна звістка увірвалась вночі, 03.09.2022, до наших осель! 4 вересня 2022]<br/>[https://www.volynpost.com/news/209566-na-vijni-zagynula-28-richna-vijskova-z-volyni-olena-sozonyuk На війні загинула 28-річна військова з Волині Олена Созонюк. 05.09.2022, 14:32]<br/>[https://www.volynnews.com/news/all/zalyshylasia-3-richna-donia-na-viyni-zahynula-boyovyy-medyk-volynskoyi-bryhady-olena-sozoniuk/ Залишилася 3-річна доня: на війні загинула бойовий медик волинської бригади Олена Созонюк. 05.09.2022, 14:47]</ref>. Нагороджена орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref>{{Cite web|url=https://www.president.gov.ua/documents/3632023-47177|title=Указ президента України №363/2023|date=30 червня 2023}}</ref>.
|-
|8415
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Чорний Олег Вікторович'''||с. [[Вихватнівці]] [[Кам'янець-Подільський район]] Хмельницька область. Офіцер, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||{{дтс|2022|9|3}}||Загинув в боях з російськими окупантами (місце&nbsp;— не уточнено)<ref>[https://www.3849.com.ua/news/3455556/kamaneccina-znovu-vtratila-zahisnika-ukraini Кам'янеччина знову втратила захисника України]<br/>[https://www.facebook.com/Cherneckii.Igor/posts/pfbid02JUNuU3pdAkXvYWQrRKCqfbibQbwk5UPFCq7bhEbxzFLKMKLoQJtz4BM8LogoCBHl Загинув мій однокашник та давній товариш Чорний Олег. 03.09.2022]</ref>.
|-
|8416
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Пласконь Тарас'''||{{дтс|1990|10|26}}. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||{{дтс|2022|9|3}}||Загинув в боях з російськими окупантами (місце&nbsp;— не уточнено)<ref>[https://www.facebook.com/story.php?story_fbid=pfbid0YweciiVRpXUuLTCLw7wCdxBUWPVcYGnym8dEKN1UaDXJfKufZMSQi9arHANk2nvRl&id=100017370154842&m_entstream_source=feed_mobile Мій рідний брат Taras Plaskon загинув на фронті, захищаючи Україну… 02.09.2022]<br/>[https://censor.net/ua/n3364921 В бою з російськими загарбниками загинув воїн Тарас Пласкон. 02.09.2022, 17:19]</ref>.
|-
|8417
|[[Файл:57th Separate Motorized Infantry Brigade SSI (with tab).png|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Довбня Василь'''||{{дтс|1996|1|14}}, мешканець с. [[Блистова (Новгород-Сіверський район)]] Чернігівська область. Військовослужбовець 17-го батальйону [[57-ма окрема мотопіхотна бригада (Україна)|57 ОМПБ]]. Випускник історичного факультету і кафедри новітньої історії України [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|КНУ]]. Навчався у КНУ впродовж 2013—2019 років. Брав участь у [[Революція гідності|Революції гідності]], [[Клуб веселих і кмітливих|КВК]] та [[Ліга сміху|Лізі сміху]], грав у футбол, виступав на Днях історика і на різних заходах. Брав участь в обороні Києва, у боях на Донбасі та Херсонщині.||{{дтс|2022|9|3}}||Загинув в боях з російськими окупантами на [[Херсонська область|Херсонщині]]<ref>[https://www.facebook.com/MyronHordiychuk/posts/pfbid08LpSwdEpqHKayPkahph9yApWinyEqwjuF76DQq4oX6vy3bZuDq6Bu1NESsk5cepol Вась.]<br/>[https://www.facebook.com/novgorod.siversky/posts/pfbid02qKSyW6XCRHidkZ1nEBzrk6PU1rGabqWbAK7N7ey39buB1GULHkSTVGd7dQDq8Bjml Війна обірвала життя повного сил]</ref>.
|-
|8418
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Наливайко В'ячеслав Володимирович'''||{{дтс|1965|8|12}}, м. [[Харків]]. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено). Директор компанії [[Українська Броня|«Українська броня»]].||{{дтс|2022|9|3}}||Загинув в боях з російськими окупантами поблизу м. [[Миколаїв|Миколаєвом]]<ref>[https://glavcom.ua/country/incidents/zahinuv-direktor-oboronnoji-kompaniji-vjacheslav-nalivajko-joho-ostannij-post-zvorushuje-do-sliz-872740.html Загинув директор оборонної компанії В'ячеслав Наливайко. Його останній пост зворушує до сліз]<br/>[https://www.facebook.com/ukrbronya/posts/pfbid02UVurPxn3bZnTjttB5gafFMG1F94zogUUy4cFuYfZuTDJ4bNgPhQH6PcvHcWfKKrSl Сьогодні під Миколаєвом загинув наш В'ячеслав Наливайко]<br/>[https://clarity-project.info/tenderer/2396500855 ФОП «НАЛИВАЙКО ВЯЧЕСЛАВ ВОЛОДИМИРОВИЧ»]</ref>.
|-
|8419
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Прохнич Володимир Васильович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||{{дтс|1978|3|27}}, м. [[Ірпінь]] Київська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено). Був оператором шведського протитанкового гранатомета NLAW, пізніше брав участь у бойових діях за іншими напрямками<ref>[https://telegraf.com.ua/ukr/ukraina/2022-09-04/5715454-v-boyakh-za-ukrainu-pogib-izvestnyy-veteran-ato-vladimir-prokhnich-kotoryy-ugrozhal-vzorvat-granatu-v-kabmine  У боях за Україну загинув відомий ветеран АТО Володимир Прохнич, який погрожував підірвати гранату у Кабміні]</ref>. Учасник [[Антитерористична операція на сході України|АТО]]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (2015).||{{дтс|2022|9|3}}||Загинув зранку в боях на сході України (місце&nbsp;— не уточнено)<ref>[https://war.obozrevatel.com/ukr/u-boyah-za-ukrainu-zaginuv-vidomij-veteran-ato-volodimir-prohnich-yakij-pogrozhuvav-pidirvati-granatu-u-kabmini-foto.htm У боях за Україну загинув відомий ветеран АТО Володимир Прохнич, який погрожував підірвати гранату у Кабміні. Фото]</ref>.
|-
|8420
|[[Файл:30 ОМБр.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Божко Андрій'''||25 років. Військовослужбовець [[30-та окрема механізована бригада (Україна)|30 ОМБр]]. Випускник Факультету податкової міліції [[Державний податковий університет|Державного податкового університету]] 2017 року.||{{дтс|2022|9|3}}||Загинув під час артилерійського обстрілу та штурму позицій з боку противника поблизу м [[Ізюм]]у, що на Харківщині<ref>[https://visnyk-irpin.com.ua/u-boyu-za-ukrayinu-zagynuv-vypusknyk-podatkovo-universytetu-2/ У бою за Україну загинув випускник Податкового університету]<br/>[https://www.facebook.com/bykvu/photos/5508904249159459 Вічна пам'ять полеглому воїну]</ref>.
|-
|8421
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Савицький Віталій Сергійович'''||25 років. Мешканець Черкаської області. Старший солдат, водій відділення безпілотних авіаційних комплексів розвідувального взводу окремого мотопіхотного батальйону ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено)||{{дтс|2022|9|3}}||Загинув в боях з російськими окупантами на [[Херсонська область|Херсонщині]]. Похований у с. [[Білозір'я]] Черкаського району Черкаської області<ref name="Суспільне1">{{cite news |url= https://suspilne.media/279601-na-cerkasini-poprosalisa-z-voinami-aki-zaginuli-na-vijni-z-rosieu/ |title= На Черкащині попрощалися з воїнами, які загинули на війні з Росією |date= 8 вересня 2022 |publisher= Суспільне |accessdate= 8 вересня 2022}}</ref>
|-
|8422
|[[Файл:24 ОМБр.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Глушко Олександр Васильович'''<br/>(«Апостол»)||31 травня 1994, с. [[Іванів (Калинівський район)|Іванів]] Вінницька область. Майор, командир батальйону [[24-та окрема механізована бригада (Україна)|24 ОМБр]]. Закінчив Національну академію сухопутних військ імені Петра Сагайдачного. Учасник [[Антитерористична операція на сході України|АТО]]. Молодим лейтенантом одразу потрапив на передові позиції Донбасу.||{{дтс|2022|9|3}}||Загинув під час артилерійського обстрілу у Миколаївській області<ref>{{Cite web|title="Він зробив для нас усе, а себе не вберіг": у Іванові попрощались із майором Олександром Глушком|url=https://kalynivka.city/articles/235180/vin-zrobiv-dlya-nas-use-a-sebe-ne-vberig-u-ivanovi-poproschalis-iz-majorom-oleksandrom-glushkom-|website=Калинівка.City|accessdate=2022-11-13|language=uk}}</ref><ref>{{Cite web|title=28-річний командир батальйону Олександр Глушко, позивний Апостол, загинув 3 вересня 2022 року під час оборони Миколаївської області.|url=https://www.victims.memorial/people/oleksandr-glushko|website=Меморіал жертв війни|accessdate=2022-11-13|language=uk}}</ref>.
|-
|8423
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]
|{{flagicon|Україна}} '''Поляков Віталій Станіславрвич'''
|35 років, м. [[Знам'янка]] Кіровоградська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).
|{{дтс|2022|9|3}}
|Загинув 3 вересня у селі Сухий Ставок Херсонської області<ref>[https://dozor.kr.ua/post/kirovogradshhina-vtratila-zaxisnika-ukrayini-vitaliya-polyakova-21595.html Кіровоградщина втратила захисника України Віталія Полякова]</ref>.
|-
|8424
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]
|{{flagicon|Україна}} '''Синоверський Андрій Ярославович'''
|29 років, с. [[Лісна Тарновиця]]. Молодший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено). Залишилися батько та матір.
|{{дтс|2022|9|3}}
|Загинув під час ведення бойових дій у населеному пункті Зайцеве Бахмутського району на Донеччині<ref>[https://galychyna.if.ua/2022/11/09/na-viyni-zaginuv-prikarpatets-andriy-sinoverskiy/ На війні загинув прикарпатець Андрій Синоверський]</ref>.
|-
|8425
|[[Файл:Нашивка 129-ої окремої бригади територіальної оборони ЗСУ.svg|132x132пкс]]
|{{flagicon|Україна}} '''[[Циб Василь Сергійович]]'''

(«Механік»){{Орден За мужність III ступеня}}
|08 травня 1994, с. [[Буди (Гайсинський район)|Буди]], мешкав в місті [[Кривий Ріг]]. Молодший сержант. Воював на Миколаївському напрямку, а потім його перевели на Херсонський разом зі своїм батьком. З 2014 до 2017 року воював у зоні АТО. 25 лютого пішов разом з батьком та двома друзями до лав тероборони.
|{{дтс|2022|9|3}}
|7 травня відбувся похорон на [[Центральне кладовище (Кривий Ріг)|Центральному кладовищі]] міста Кривий Ріг. Позицію де перебував Василь з батьком накрили мінометним обстрілом. Батько захисника на собі виніс тіло сина з місця обстрілу, намагаючись його врятувати, поки син ще був живий, проте рани були несумісні із життям<ref>{{Cite news|url=https://one.kr.ua/news/43172|title=У Кривому Розі провели в останню путь загиблого на війні проти окупантів військового Василя Циба}}</ref>. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 804">[https://www.president.gov.ua/documents/8042022-44981 Указ Президента України №&nbsp;804/2022 від 28 листопада 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»]</ref>.
|-
|8426<br/>…<br/>8435
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} ||Військовослужбовці ЗС України.||{{дтс|2022|9|3}}||(для доповнення за 3 вересня 2022 року)
|-----
| style="background:#EECFA1;" colspan="6" |

=== 4 вересня ===
|-----
|-
|8436
|[[Файл:Нашивка 118-ої окремої бригади територіальної оборони ЗСУ (Черкаська область).svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Безпалий Василь Григорович'''||53 роки. Мешканець м. [[Черкаси]]. Головний сержант, бойовий медик розвідувального взводу [[118-та окрема бригада територіальної оборони (Україна)|118 ОБрТрО]] ||{{дтс|2022|9|4}}||Загинув в боях з російськими окупантами на [[Донецька область|Донеччині]]. Похований у м. Черкаси<ref name="Суспільне2">{{cite news |url= https://suspilne.media/279514-zaginuli-na-doneccini-u-cerkasah-poprosalis-z-dvoma-rozvidnikami/ |title= Загинули на Донеччині: у Черкасах попрощалися з двома розвідниками |date= 8 вересня 2022 |publisher= Суспільне |accessdate= 8 вересня 2022}}</ref>.
|-
|8437
|[[Файл:Нашивка 118-ої окремої бригади територіальної оборони ЗСУ (Черкаська область).svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Власенко Артем Іванович'''||32 роки. Мешканець м. [[Черкаси]]. Солдат, старший розвідник [[118-та окрема бригада територіальної оборони (Україна)|118 ОБрТрО]] ||{{дтс|2022|9|4}}||Загинув внаслідок ворожого обстрілу, під час евакуації пораненого на [[Донецька область|Донеччині]]. Похований у м. Черкаси<ref name="Суспільне2"/>.
|-
|8438
|[[Файл:24th Separate Assault Battalion SSI (with tab).svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Кучерявий Анатолій Анатолійович]]'''<br/>{{Орден За мужність II ступеня}}<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||{{дтс|1989||}}, с. [[Водяне (Шполянський район)|Водяне]] [[Шполянський район]] Черкаська область. Старший солдат, навідник штурмового відділення [[24-й окремий штурмовий батальйон «Айдар»|окремого штурмового батальйону «Айдар»]]. Був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. ||{{дтс|2022|9|4}}||Загинув під час запеклого бою на [[Донецька область|Донеччині]]. Похований у рідному селі<ref name="Суспільне1"/>. Нагороджений орденом «За мужність» II ступеня (посмертно)<ref>{{УПУ|7/2023|9 січня 2023|Про відзначення державними нагородами України |link= https://www.president.gov.ua/documents/72023-45533}}</ref>.
|-
|8439
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Зозуля Віталій'''||44 роки, [[Кіровоградська область]]. Стрілець-санітар, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||{{дтс|2022|9|4}}||Загинув неподалік селища [[Піски (Покровський район)|Піски]] Донецької області<ref name=":4">{{Cite web|title=У Кропивницькому провели в останню путь загиблих захисників (фото)|url=https://cbn.com.ua/2022/09/10/u-kropyvnytskomu-provely-v-ostannyu-put-zagyblyh-zahysnykiv-foto/|website=Центральноукраїнське бюро новин (CBN)|date=2022-09-10|accessdate=2022-11-18|language=uk|last=Без}}</ref>.
|-
|8440<br/>…<br/>8445
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} ''' '''||Військовослужбовці ЗС України.||{{дтс|2022|9|4}}||(для доповнення за 4 вересня 2022 року)
|-----
| style="background:#EECFA1;" colspan="6" |

=== 5 вересня ===
|-----
|-
|8446
|[[Файл:35th_Separate_Marine_Brigade_SSI_(with_tab).svg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Малецький Володимир Вікторович]]'''<br/>(«Маорі»)<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||м. [[Маріуполь]] Донецька область. Матрос, військовослужбовець підрозділу розвідки [[35-та окрема бригада морської піхоти (Україна)|35 ОБрМП]]. Навчався на винороба в м. [[Бердянськ]]у Запорізької області. З 2015 року&nbsp;— на війні, учасник [[Бої за Маріуполь (2022)|оборони м. Маріуполя]].||{{дтс|2022|9|5}}||Загинув під час боїв з російськими окупантами за звільнення м. [[Херсон]]у<ref>[https://telegraf.com.ua/ukr/ukraina/2022-09-06/5715679-proyshov-mariupol-ale-zaginuv-pid-khersonom-ukraina-proshchaetsya-iz-rozvidnikom-maori Пройшов Маріуполь, але загинув під Херсоном: Україна прощається із розвідником «Маорі». 06.09.2022, 09:52]</ref>. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref>[https://www.president.gov.ua/documents/7462022-44649 Указ Президента України №&nbsp;746/2022 від 31 жовтня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»]</ref>.
|-
|
|[[Файл:68_окрема_бригада.png|110пкс|]]
|{{flagicon|Україна}} '''[[Мочульський Костянтин Володимирович]]'''<br/>(«Фінт»)
{{Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)}}<br/>
|31 рік, с. [[Малаківщина]] Хмельницька область. Старший лейтенант, командир взводу зв'язку [[68-ма окрема єгерська бригада (Україна)|68 ОЄБр]]. У 2013 році закінчив Одеську національну академію зв'язку. Навчався на військовій кафедрі, отримав звання молодшого лейтенанта запасу. Працював у міжнародній ІТ-компанії VAIMO. Під час повномасштабного вторгнення повернувся з-за кордону та приєднався до лав 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша.
|{{дтс|2022|9|5}}
|Загинув внаслідок ракетного обстрілу поблизу м. [[Курахове|Курахового]] Донецької області<ref>{{Cite web|title=Костянтин Мочульський загинув під час виконання бойового завдання під Кураховим на Донеччині|url=https://www.victims.memorial/people/kostiantyn-mochulskyi|website=Меморіал жертв війни|accessdate=2023-01-25|language=uk}}</ref>. Нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно)<ref>{{Cite web|url=https://www.president.gov.ua/documents/8732022-45337|title=УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №873/2022}}</ref>.
|-
|8447
|[[Файл:68_окрема_бригада.png|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Городецький Антон'''||{{дтс|1986|4|21}}, м. [[Київ]]. Мешканець м. [[Вишгород]]у Київської області. Військовослужбовець [[68-ма окрема єгерська бригада (Україна)|68 ОЄБр]]. З перших днів [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] відправився на передову.||{{дтс|2022|9|5}}||Загинув під час ракетного удару в районі с. [[Богоявленка (Україна)|Богоявленки]] Донецької області<ref>[https://ua.news/ua/war-vs-rf/v-ok-yug-soobshhili-o-likvidatsii-vrazheskih-skladov-s-tehnikoj Вічна пам'ять і шана Герою! Антон Городецький]<br/>[https://twitter.com/vyshebaba/status/1567879992901517314 Загинув найдобріший хлопець, якого я тут зустрічав, побратим і друг Антон Городецький]<br/>[https://www.facebook.com/anton.gorodetskiy Сторінка у Фейсбук]</ref>.
|-
|8448
|[[Файл:68_окрема_бригада.png|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Тулін Євген'''<br/>(«Зоря»)||49 років, м. [[Київ]]. Молодший сержант, військовослужбовець [[68-ма окрема єгерська бригада (Україна)|68 ОЄБр]]. З початком [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] добровольцем відправився на війну.||{{дтс|2022|9|5}}||Загинув під час ракетного удару в районі с. [[Богоявленка (Україна)|Богоявленки]] Донецької області<ref name=":7">{{Cite web|title=Молодший сержант Євген Тулін, позивний Зоря, загинув 5 вересня 2022 року під час ракетного удару в районі села Богоявленка на Донеччині.|url=https://www.victims.memorial/people/evgen-tulin|website=Меморіал жертв війни|accessdate=2022-11-13|language=uk}}</ref>.
|-
|
|[[Файл:68_окрема_бригада.png|110пкс|]]
|{{flagicon|Україна}} '''Савіцький Олександр'''<br/>(«Сова»)
|38 років, м. [[Здолбунів]] Рівненська область. Старший оператор-зв'язківець [[68-ма окрема єгерська бригада (Україна)|68 ОЄБр]]. Здобув фах інженера-механіка у Львівському національному аграрному університеті. Під час повномасштабного вторгнення вирушив захищати Україну у лавах 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша
|{{дтс|2022|9|5}}
|Загинув під час ракетного удару в районі с. [[Богоявленка (Україна)|Богоявленки]] Донецької області<ref name=":7" />.
|-
|
|[[Файл:68_окрема_бригада.png|110пкс|]]
|{{flagicon|Україна}} '''Лісний Влас''' («Йоль»)
|33 роки, м. [[Харків]]. Зв'язківець, головний технік [[68-ма окрема єгерська бригада (Україна)|68 ОЄБр]]. Закінчив кафедру медіакомунікацій соціологічного факультету Харківського національного університету ім. В.&nbsp;Н.&nbsp;Каразіна. З початком повномасштабного вторгнення добровільно приєднався до 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша.
|{{дтс|2022|9|5}}
|Загинув під час ракетного удару в районі с. [[Богоявленка (Україна)|Богоявленки]] Донецької області<ref>{{Cite web|title=33-річний зв'язківець Влас Лісний загинув 5 вересня 2022 року на Донбасі.|url=https://www.victims.memorial/people/vlad-lisniy|website=Меморіал жертв війни|accessdate=2023-01-18|language=uk}}</ref>.
|-
|8449
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Годованець Роман'''||{{дтс|1985|3|6}}, с. [[Микуличин]] [[Яремчанська міська рада|Яремчанської громади]]. Мешкав в м. [[Київ|Києві]]. Стрілець-помічника гранатометника, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||{{дтс|2022|9|5}}||Загинув під час артилерійського обстрілу на [[Миколаївська область|Миколаївщині]]<ref>[https://suspilne.media/279902-u-bou-z-rosijskimi-okupantami-na-mikolaivsini-zaginuv-voin-z-prikarpatta-roman-godovanec/ У бою з російськими окупантами на Миколаївщині загинув воїн з Прикарпаття Роман Годованець]</ref>.
|-
|8450
|[[Файл:I arey uda.png|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Серовецький Сергій Сергійович'''<br/>(«Боксер»)||{{дтс|1995|12|17}}, м. [[Миколаїв]]. Військовослужбовець 7-го окремого батальйону «Арей» [[Українська добровольча армія|Української добровольчої армії]] [[129-та окрема бригада територіальної оборони (Україна)|129 ОБрТрО]]. З перших днів [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] став на захист України.||{{дтс|2022|9|5}}||Загинув в боях з російськими окупантами (місце&nbsp;— не уточнено)<ref>[https://www.facebook.com/AreyUDAMykolaiv/posts/pfbid0ZSBfq1p4Fd77jayg2o4QecJbnKfiTFcrvtHNXhYfgRKfDFxgxPn2X15MD68ja7wWl Нажаль, маємо бойову втрату…]</ref>.
|-
|8451
|[[Файл:24 ОМБр.svg|110пкс|]]
|{{flagicon|Україна}} '''Третяк Ілля Сергійович'''<br/>(«Михайлович»)
|8 грудня 1999, м. [[Кременчук]] Полтавська область. Старший солдат, кулеметник [[24-та окрема механізована бригада (Україна)|24 ОМБр]]. Закінчив гімназію №&nbsp;5 у Кременчуку. Вступив до університету, але не встиг отримати диплом. У 18-річному віці вирішив пов'язати своє життя з захистом України. У 2019-му «Михайлович» підписав контракт з ЗСУ і у лавах 24 ОМБр імені Короля Данила захищав рідну землю у гарячих точках Донецької та Луганської областей. А згодом&nbsp;— разом з побратимами зупиняв ворога на інших напрямках повномасштабної війни Росії проти України. Влітку Ілля отримав серйозне поранення голови. Переніс дві операції, лікарі поставили спочатку пластикову пластину, а потім&nbsp;— титанову замість частини лобової кістки. Не дочекавшись повного загоєння рани, Ілля знову поїхав на передову, де віддав своє життя, врятувавши побратима.
|{{дтс|2022|9|5}}
|Загинув під час виконання бойового завдання на Миколаївщині. Під час обстрілу отримав смертельне поранення, закривши собою побратима<ref>{{Cite web|title=22-річний кулеметник Ілля Третяк, позивний «Михайлович», загинув 5 вересня 2022 року під час виконання бойового завдання на Миколаївщині.|url=https://www.victims.memorial/people/illa-tretyak|website=Меморіал жертв війни|accessdate=2022-12-03|language=uk}}</ref><ref>{{Cite web|title=Уламок прошив серце: у мережі розповіли про 22-річного кулеметника, який загинув, прикривши собою побратима. Фото|url=https://war.obozrevatel.com/ukr/ulamok-proshiv-sertse-u-merezhi-rozpovili-pro-22-richnogo-kulemetnika-yakij-zaginuv-prikrivshi-soboyu-pobratima-foto.htm|website=WAR OBOZREVATEL|date=2022-11-28|accessdate=2022-12-03|language=uk|first=Лілія|last=Рагуцька}}</ref>.
Похований на Свіштовському кладовищі.
|-
|
|[[Файл:24 ОМБр.svg|110пкс|]]
|{{flagicon|Україна}} '''Піпаш Олексій Михайлович'''
|28 липня 1973, м. [[Збараж]] Тернопільська область. Військовослужбовець [[24-та окрема механізована бригада (Україна)|24 ОМБр]]. Учасник АТО (2015—2016). З початком повномасштабного вторгнення був призваний до роти охорони при військкоматі, а згодом&nbsp;— до 24 бригади.
|{{дтс|2022|9|5}}
|Загинув під час артилерійського обстрілу в районі населеного пункту [[Сухий Ставок]] Херсонської області<ref>{{Cite web|title=Пішов на війну вдруге, аби захистити дітей і малого онука. Прощаються з Олексієм Піпашем - 20 хвилин|url=https://te.20minut.ua/Podii/pishov-na-viynu-vdruge-abi-zahistiti-ditey-i-malogo-onuka-proschayutsy-11675586.html|website=te.20minut.ua|accessdate=2023-01-18|language=uk}}</ref>.
|-
|8452
|[[Файл:Тэрор_бат.png|110пкс|]]||{{flagicon|Білорусь}}<br/>(«Тед»)||[[Білорусь]]. Водій батальйону «Терор» ЗС України.||{{дтс|2022|9|5}}||Під час наступу на [[Херсонська область|Херсонщині]], машина з білоруськими бійцями була підбита міною або снарядом<ref>[https://twitter.com/TadeuszGiczan/status/1566825549082890243 During the Kherson counter-offensive] {{ref-en}}<br/>[https://nashaniva.com/298682 Наступ на Херсоншчыне: адзін забіты і пяць параненых беларусаў у батальёне «Тэрор»]</ref>.
|-
|8453
|[[Файл:56th Separate Motorized Infantry Brigade SSI.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Ангелуш Володимир Петрович]]'''<br/>{{Медаль Захиснику Вітчизни|2015|nocat=true}}||{{дтс|1979|7|9}}, с. [[Могилівка (Чернівецький район)]] Чернівецька область. Сержант, військовослужбовець [[56-та окрема мотопіхотна бригада (Україна)|56 ОМПБр]]. Раніше служив в [[Окремий загін спеціального призначення НГУ «Азов»|ОЗСП «Азов»]]. Нагороджений [[Медаль «Захиснику Вітчизни»|медаллю «Захиснику Вітчизни»]] (10.06.2015).||{{дтс|2022|9|5}}||Загинув під час штурму російського опорного пункту біля селища [[Піски (Покровський район)|Піски]], що на Донеччині. Під час бою отримав важке поранення і попросив побратима себе добити<ref name="розповідь Сергія Шутькова">[https://censor.net/ua/v3384877 Кривавий штурм російських позицій з камери українського воїна Сергія Шутькова. ВІДЕО 18+]</ref><ref>[https://www.president.gov.ua/documents/3242015-19121 УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №&nbsp;324/2015]<br/>[https://www.facebook.com/butusov.yuriy/posts/pfbid0MFciqWfFgSFoWxtdoQVsdUTZZhdLjBxwCQG7c7fSSeG9qEMtANcyuj5zLcS2Q3hsl Це одне з найвражаючих відео ближнього бою цієї війни, насичене героїзмом, біллю та адреналіном]</ref>.
|-
|8454
|[[Файл:56th Separate Motorized Infantry Brigade SSI.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Аврамишин Ігор Миколайович]]'''<br/>{{Медаль За військову службу Україні}}||{{дтс|1982|3|30}}. Молодший сержант, військовослужбовець [[56-та окрема мотопіхотна бригада (Україна)|56 ОМПБр]].||{{дтс|2022|9|5}}||Загинув під час штурму російського опорного пункту біля селища [[Піски (Покровський район)|Піски]], що на Донеччині<ref name="розповідь Сергія Шутькова"/><ref name=":13">{{Cite web |url=https://sos.erko-media.press/avramishyn-igor-mykolayovych/ |title=Аврамішин Ігор Миколайович |accessdate=2022-12-04 |archive-date=2022-12-04 |archive-url=https://web.archive.org/web/20221204230515/https://sos.erko-media.press/avramishyn-igor-mykolayovych/ }}</ref>. Нагороджений [[Медаль «За військову службу Україні»|медаллю «За військову службу Україні»]] (06.09.2022)<ref name=":14">[https://www.president.gov.ua/documents/6282022-43805 УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №&nbsp;628/2022]</ref>.
|-
|8455
|[[Файл:56th Separate Motorized Infantry Brigade SSI.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Єрах'''||Солдат, військовослужбовець [[56-та окрема мотопіхотна бригада (Україна)|56 ОМПБр]].||{{дтс|2022|9|5}}||Загинув під час штурму російського опорного пункту біля селища [[Піски (Покровський район)|Піски]], що на Донеччині<ref name="розповідь Сергія Шутькова"/><ref name=":13"/>. Нагороджений [[Медаль «За військову службу Україні»|медаллю «За військову службу Україні»]] (06.09.2022)<ref name=":14"/>.
|-
|8456
|[[Файл:59th Separate Motorized Infantry Brigade SSI (with tab).png|157x157пкс]]
|{{flagicon|Україна}} '''Камардін Едуард<br/>'''(«Ярий»)
|23 роки, смт [[Заболоття (смт)|Заболоття]] Волинська область. Капітан, командир роти 11-го окремого мотопіхотного батальйону [[59-та окрема мотопіхотна бригада (Україна)|59 ОМПБр]]. Закінчив Львівську національну академію Сухопутних військ імені Петра Сагайдачного.
|{{дтс|2022|9|5}}
|Отримав смертельні поранення під час танкового обстрілу в районі села [[Тернові Поди]] Миколаївської області<ref>{{Cite web|title=23-річний капітан Едуард Камардін, позивний Ярий, загинув 5 вересня 2022 року під час наступальної операції на Миколаївщині.|url=https://www.victims.memorial/people/eduard-kamardin|website=Меморіал жертв війни|accessdate=2022-12-15|language=uk}}</ref>.
|-
|8457
|[[Файл:44th Separate Artillery Brigade SSI (var. 2, with tab).svg|157x157пкс]]
|{{flagicon|Україна}} '''Присяжнюк Віктор Сергійович'''
|8 квітня 2002, м. [[Почаїв]] Тернопільська область. Старший солдат, старший навідник гармати артилерійського взводу [[44-та окрема артилерійська бригада (Україна)|44 ОАБр]].
|{{дтс|2022|9|5}}
|Загинув під час виконання бойового завдання<ref>{{Cite web|title=У квітні відсвяткував 20-річний ювілей, а у вересні – загинув. Почаїв прощається з військовим Віктором Присяжнюком - 20 хвилин|url=https://te.20minut.ua/Podii/u-kvitni-vidsvyatkuvav-20-richniy-yuviley-a-u-veresni--zaginuv-pochayi-11676424.html|website=te.20minut.ua|accessdate=2023-01-18|language=uk}}</ref>.
|-
|8458
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]
|{{flagicon|Україна}} '''Ремарчук Олександр Дмитрович'''
|12 серпня 1977, с. [[Лука-Мелешківська]] Вінницька область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено). В перші дні повномасштабного вторгнення повернувся з-за кордону та пішов добровольцем на війну.
|{{дтс|2022|9|5}}
|Загинув біля с. [[Білогірка]] Херсонської області<ref>{{Cite web|title=Поблизу Білогірки загинув Олександр Ремарчук з Луки Мелешківської - 20 хвилин|url=https://vn.20minut.ua/lyudi/poblizu-bilogirki-zaginuv-oleksandr-remarchuk-z-luki-meleshkivskoyi-11679241.html|website=vn.20minut.ua|accessdate=2023-01-18|language=uk}}</ref>.
|-
|8459
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]
|{{flagicon|Україна}} '''Анікєєнко Олександр'''
|8 жовтня 1988, м. [[Ніжин]] Чернігівська область. Мешканець м. Київ. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).
|{{дтс|2022|9|5}}
|Загинув біля м. [[Курахове]] Донецької області<ref>{{Cite web|url=https://m.gorod.cn.ua/news_138944.html|title=Ніжин, Носівка та Нові Млини провели в останню путь своїх земляків-воїнів}}</ref>.
|-
|8460<br/>…<br/>8460
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} ||Військовослужбовці ЗС України.||{{дтс|2022|9|5}}||(для доповнення за 5 вересня 2022 року)
|-----
| style="background:#EECFA1;" colspan="6" |

=== 6 вересня ===
|-----
|-
|8460
|[[Файл:25 ОПДБр к.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Романенко Євген Васильович]]'''<br/>(«Перукар»)<br/>{{Орден «За мужність» III ступеня}}||
33 роки, м. [[Дніпрорудне]] Дніпропетровська область. Молодший сержант, військовослужбовець [[25-та окрема повітрянодесантна бригада (Україна)|25 ОПДБр]]. Учасник [[Антитерористична операція на сході України|АТО]]. В 2014—2017 роках проходив військову службу в 93 ОМБр. Брав участь у боях за Донецький аеропорт. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (15.04.2022)<ref>{{Cite web|url=https://www.president.gov.ua/documents/2422022-42133|title=Указ Президента України №242/2022}}</ref>.||{{дтс|2022|9|6}}||Загинув в результаті смертельних осколкових поранень від ворожої міни поблизу с. [[Вербівка (Балаклійська міська громада)|Вербівки]] Харківської області<ref>{{Cite web|title=Молодший сержант Євгеній Романенко, позивний Перукар, загинув 6 вересня 2022 року біля села Вербівка під Ізюмом на Харківщині.|url=https://www.victims.memorial/people/evgeniy-romanenko|website=Меморіал жертв війни|accessdate=2022-12-10|language=uk}}</ref>.
|-
|8461
|[[Файл:ОУН - Immitis.png|110пкс|]]||{{flagicon|Росія}} '''Петровичев Сергій'''<br/>(«Рубін»)||{{дтс|1987|4|9}}, м. [[Ульяновськ]] [[Росія]]. Боєць окремої роти спеціального призначення добровольчого батальйону «ОУН-Immitis» [[71-ша окрема єгерська бригада (Україна)|71 ОЄБр]]. Проходив строкову службу в [[Збройні сили Російської Федерації|ЗС РФ]]. З рідного міста переїхав до м. [[Москва|Москви]], де прожив два роки. Був учасником антиавторитарних організацій «Вольница» та «Народная воля». У січні 2014 року приїхав до [[Київ|Києва]] і долучився до [[Революція гідності|Революції гідності]]. 2014 року після початку російської агресії добровольцем долучився до [[Батальйон міліції «Шахтарськ»|батальйону «Шахтарськ»]]. Після [[Бої за Іловайськ|боїв за Іловайськ]] та деякої перерви, на початку лютого 2015 року вступив до [[ОУН (батальйон)|батальйону «ОУН»]]. Брав участь у боях в Пісках, Донецькому аеропорту, Красногорівці, Мар'їнці, виходив з Іловайська. У вересні 2015 року підірвався на протипіхотній міні у «сірій зоні» поблизу Пісків, коли евакуйовував побратимів. В результаті йому ампутували ліву ногу, і він ходив на протезі. Дев'ять місяців пролежав у [[Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова|лікарні імені Мечникова]]. Переніс п'ятнадцять операцій. 2017 року був нагороджений медаллю «За любов та жертовність до України». Працював програмістом, одружився. Після початку [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] знову пішов боронити Україну.||{{дтс|2022|9|6}}||Загинув у боях з російськими окупантами (місце&nbsp;— не уточнено)<ref>[https://lb.ua/society/2017/10/20/379726%20patriarh%20filaret%20nagradil.html Патріарх Філарет нагородив добровольців із РФ, які воювали в лавах сил АТО на Донбасі]{{Недоступне посилання}}<br/>[https://ukrnationalism.com/publications/1797-dobrovoltsi-ato-krok-u-novyi-rik.html Добровольці АТО: крок у новий рік]<br/>[https://24tv.ua/upts%20nagorodila%20rosiyan%20yaki%20voyuyut%20za%20ukrayinu%20n880212 УПЦ нагородила росіян, які воюють за Україну]<br/>[https://tsn.ua/ato/chinovniki-vimagayut-vid-rosiyanina-yakiy-vtrativ-nogu-v-ato-dovidki-pro-nesudimist-u-rf-700266.html Чиновники вимагають від росіянина, який втратив ногу в АТО, довідки про несудимість у РФ Чиновники вимагають від росіянина, який втратив ногу в АТО, довідки про несудимість у РФ ]<br/>[https://informator.media/archives/104102 Российских добровольцев, сражавшихся за Украину… депортируют в Россию (видео InformatorTV)] {{ref-ru}}<br/>[https://www.unian.net/war/10297122-zashchitnik-ukrainy-iz-rf-sergey-petrovichev-na-voynu-ehat-opasno-v-2014-m-my-mozhet-i-ne-dumali-chto-dozhivem-do-2015-goda.html Защитник Украины из РФ Сергей Петровичев: На войну ехать опасно. В 2014-м мы, может, и не думали, что доживем до 2015 года] {{ref-ru}}<br/>[https://incident.obozrevatel.com/ukr/crime/08974-voyuyuchij-za-ukrainu-rosiyanin-pidirvavsya-na-mini.htm Росіянин, який воював за Україну, підірвався на міні]<br/>[https://www.facebook.com/iskrovska/posts/pfbid0di4ceKCiQNyExTqiLJkrh7N1ZGunEAwVsLey9g7dyEC1xyV36kMWHUgc8q9VDwdFl Стало відомо, що в бою загинув наш Рубін.]<br/>[https://www.facebook.com/permalink.php?story%20fbid=pfbid02W1Pi4woE6cmFvApkxs2653PivqRiDUoz8uoZt85gYtNDbyTjtRouRvNgwvMqSEbkl&id=1434842496805156 Друг «Рубін»]<br/>[https://www.facebook.com/LevinYigal/posts/pfbid04H3BpRAQt1bLmSmd6pBtVm8KYiY3Gwo9hnmtumTxBLojQ8BxjpweqdzU4N4AZvZsl Сергей Петровичев, он же Василий Волгин, он же «Рубин».]</ref>.
|-
|8462
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Юдочкін Олексій'''||22 роки, Кіровоградська область. Оператор-вогнеметник групи спеціального призначення (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||{{дтс|2022|9|6}}||Отримав несумісні з життям поранення неподалік с. [[Долина (Краматорський район)|Долини]] Донецької області<ref name=":4" />.
|-
|8463
|[[Файл:92nd_Separate_Motorized_Infantry_Brigade_SSI.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Лукаш Олексій Григорович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||{{дтс|1972|7|8}}, с. [[Довгалівка (Великобагачанська селищна громада)|Довгалівка]] [[Миргородський район]] Полтавська область. Старший сержант, головний сержант&nbsp;— командир відділення взводу радіорозвідки розвідувальної роти [[92-га окрема механізована бригада (Україна)|92 ОМБр]]. В 1998 році закінчив [[Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ|Дніпропетровський юридичний інститут МВС України]] та працював у Великобагачанському відділі міліції. В подальшому свою кар'єру пов'язав з юриспруденцією, більше 13 років пропрацював начальником юридичного відділу Великобагачанської районної ради. На військовій службі за контрактом&nbsp;— з 27 жовтня 2021 року. Залишилася дружина та донька.||{{дтс|2022|9|6}}||Загинув в боях з російськими окупантами поблизу с. [[Вовчий Яр (Ізюмський район)|Вовчий Яр]] Харківської області<ref>[https://np.pl.ua/2022/09/na-kharkivshchyni-zahynuv-voin-z-poltavshchyny-oleksiy-lukash/ На Харківщині загинув воїн з Полтавщини Олексій Лукаш. 09.09.2022]<br/>[https://np.pl.ua/2022/09/na-poltavshchyni-poproshchalysia-z-rozvidnykom-oleksiiem-lukashem/ На Полтавщині попрощалися з розвідником Олексієм Лукашем. 10.09.2022]</ref>. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 759">[https://www.president.gov.ua/documents/7592022-44757 Указ Президента України №&nbsp;759/2022 від 9 листопада 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»]</ref>.
|-
|8464<br/>…<br/>8466
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} ||Військовослужбовці ЗС України.||{{дтс|2022|9|6}}||(для доповнення за 6 вересня 2022 року)
|-----
| style="background:#EECFA1;" colspan="6" |

=== 7 вересня ===
|-----
|-
|8466
|[[Файл:15th Separate NGU Regiment SSI.png|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Ракосій Дмитро Олегович]]'''
{{Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)}}
|29 років, мешканець смт [[Орілька (смт)|Орілька]] Харківська область. Майор, [[15-й окремий полк НГ (Україна)|15 ОП]] [[Національна гвардія України|НГУ]]. Гравець футбольного клубу «Слов'янськ АТО». 2020 року виконував обов'язки заступника командира 15 ОП. Залишилися батьки, сестра, дружина та 1,5-річна донька.||{{дтс|2022|9|7}}||Загинув під час звільнення Харківщини<ref>[https://www.facebook.com/groups/1731789707080073/?multi%20permalinks=3216981771894185&hoisted%20section%20header%20type=recently%20seen Друже… Майор … ми й досі не віримо]<br/>[https://mvs.gov.ua/uk/press-center/news/Snayperski%20pari%20Nacgvardii%20proyshli%20pidgotovku%20na%20Shodi%2035465 Снайперські пари Нацгвардії пройшли підготовку на Сході]<br/>[https://noc-dn.org.ua/nacgvardijci-u-slovyansku-vidznachili-den-svyatogo-mikolaya-zmagannyam-z-nastilnogo-tenisu/ Нацгвардійці у Слов'янську відзначили День Святого Миколая змаганням з настільного тенісу]<br/>[https://www.05745.com.ua/news/3458259/lozivska-gromada-prosaetsa-iz-zagiblim-na-vijni-zahisnikom-dmitrom-rakosiem Лозівська громада прощається із загиблим на війні захисником Дмитром Ракосієм]</ref>. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» II ступеня (посмертно)<ref name=":10">{{Cite web|url=https://www.president.gov.ua/documents/292023-45625|title=УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №29/2023}}</ref>.
|-
|8467
|[[Файл:15th Separate NGU Regiment SSI.png|110пкс|]]
|{{flagicon|Україна}} '''[[Лизенко Микола Сергійович]]'''<br/>{{Орден За мужність II ступеня}}{{Орден За мужність III ступеня}}
|м. [[Слов'янськ]] Донецька область. Молодший сержант, командир відділення зв'язку батальйону спецпризначення «Донбас» 15-го Слов'янського полку НГУ. Працював на машинобудівному заводі, у 2018 році вступив до лав Національної гвардії України. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (26.05.2022).
|{{дтс|2022|9|7}}
|Загинув внаслідок авіаудару під час звільнення м. [[Балаклія]] Харківської області<ref>{{Cite web|title=У Слов'янську попрощалися з нацгвардійцем Миколою Лизенко {{!}} Еспресо|url=https://espreso.tv/u-slovyansku-poproshchalisya-z-natsgvardiytsem-mikoloyu-lizenko|website=espreso.tv|accessdate=2023-01-24|language=uk}}</ref>. Нагороджений орденом «За мужність» II ступеня (посмертно)<ref name=":10" />.
|-
|
|[[Файл:15th Separate NGU Regiment SSI.png|110пкс|]]
|{{flagicon|Україна}} '''Бондарчук Михайло'''
|29 років, с. [[Колом'є (Україна)|Колом'є]] Хмельницька область. Майстер-сержант 15-го Слов'янського полку НГУ. Учасник АТО/ООС. 2016 року вступив до лав Національної гвардії України.
|{{дтс|2022|9|7}}
|Загинув внаслідок авіаційного удару біля с. [[Волохів Яр]] Харківської області<ref>{{Cite web|title=Михайло Бондарчук отримав смертельні поранення під час оборони Харківщини від окупантів|url=https://www.victims.memorial/people/mykhailo-bondarchuk|website=Меморіал жертв війни|accessdate=2023-01-25|language=uk}}</ref>.
|-
|8468
|[[Файл:4 БрОП.png|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Швець Олександр Васильович (військовик)|Швець Олександр Васильович]]'''{{Орден «За мужність» III ступеня}}||Старший сержант, заступник командира 1-го взводу оперативного призначення [[4-та бригада оперативного призначення НГ (Україна)|4 БрОП]] [[Національна гвардія України|НГУ]]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (24.05.2022).||{{дтс|2022|9|7}}||Загинув під час боїв з російськими окупантами на [[Херсонська область|Херсонщині]]<ref>[https://twitter.com/JohnyDI2/status/1567906581362130944 Загинув і мій брат вчора]</ref>.
|-
|8469
|[[Файл:3rd Special Purpose Regiment (Ukraine).svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Королевський Дмитро В'ячеславович]]'''<br/>(«Тактик»)<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||{{дтс|1985|3|12}}, [[Кіровоградська область]]. Сержант, старший оператор-вогнеметник [[3-й окремий полк спеціального призначення (Україна)|3 оп СпП]]. Захищав Україну з 2014 року. [[Кіборги (захисники Донецького аеропорту)|Кіборг]]. Захищав [[Донецьк (аеропорт)|ДАП]] і с. [[Піски (Покровський район)|Піски]] в складі [[Карпатська Січ (батальйон)|ОДЧ «Карпатська Січ»]], отримав поранення. Нагороджений [[Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»|нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту»]]. Згодом воював у складі [[93-тя окрема механізована бригада «Холодний Яр»|93 ОМБр]]. Студент групи Мз-31-20 [[Харківський національний автомобільно-дорожній університет|ХНАДУ]]. В 2021 році уклав контракт з 3 ОПСпП. Брав участь у звільненні Київської і Харківської областей, обороні Сєвєродонецька. Залишилися дружина та маленький син.||{{дтс|2022|9|7}}||Загинув внаслідок прямого влучання ворожого танку в машину під час звільнення м. [[Балаклія|Балаклії]] Харківської області<ref>[https://www.facebook.com/vgosokil/posts/pfbid0Msw8qinXSL68hpxHbWrCMuGuq89Atr284FzGe2Rr56rAndWeMkBzmjeZDDVZ3cAFl Друг «Тактик» в строю]<br/>[https://www.facebook.com/iryna.rybakova.7/posts/pfbid02iATGKqeRL9y3E3HDjgeiMHEcEujpvdkqR6KmtBuE4T2pNoaL4QAdsx13sGEQGkHkl Ти, хуліганьйо і бешкетник!]<br/>[https://www.facebook.com/karpatsich/photos/боєць-карпатської-січі-тактик-отримав-п%D0 Боєць «Карпатської Січі» «Тактик» отримав поранення]<br/>[https://www.facebook.com/lera.burlakova.5/posts/pfbid02QMKrzbrSxKHRYJQu7ZCzuuu383kzDsf2REBYWUafHWLJCQvLw2s3Cwq4XiWhsci1l Тактик. Воював з 2014.]<br/>[http://chas-z.com.ua/news/14844 19-річний кіборг «Тактик» мужньо захищає позиції на Сході (ВІДЕО)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220910005843/http://chas-z.com.ua/news/14844 |date=2022-09-10 }}<br/>[http://www.mukachevo.net/ua/news/view/104641 Кіборг-доброволець з Карпатської Січі розповів про битви у Донецькому аеропорту (ВІДЕО)]<br/>[https://www.facebook.com/oleksiy.net/posts/pfbid063axqVDgn8pjwnsRkH7temD4zrJTzx7neUQpZ3Kr2d9iuXkHQ19HBB7CSyF7uPGol В СТРОЮ!]<br/>[https://www.facebook.com/kirpravda/posts/pfbid0j4LhwSg9ZvaVodqb4UJffV32o8UEuYCuJkBx65W5HKWyaGvuA5EmkRswFJrpPKg3l Публікуємо імена полеглих Героїв, про яких «КП» стало відомо сьогодні]<br/>[https://www.facebook.com/nacionalist.kir/posts/pfbid02kxeB6v4Mnmr3UsstCMW29tXh4DTAxUTYeA9fjsxWVTApT2xQcd2py6tKCkdbhvsxl Загинув Тактик&nbsp;— справжній воїн, від Бога воїн][https://www.facebook.com/permalink.php?story%20fbid=pfbid0foQZgpz3VFMBBy4i3keq3Dw3q5zDpD7UU2QzERPywRvLWskoaYiVD2eNJi8k3V5Al&id=100002384448284 Боже… Я плачу і не можу зупинитися…]<br/>[https://www.kr-rada.gov.ua/news/u-kropivnitskomu-poproshalisya-iz-pyatma-geroyami-zahisnikami-14-09-2022.html У Кропивницькому попрощалися із п'ятьма Героями-захисниками]<br/>[https://www.youtube.com/watch?v=QEeHVckvIWg «Сподівались, доживе до перемоги»: історія військового, який загинув при контрнаступі ЗСУ]</ref>. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":15">[https://www.president.gov.ua/documents/7812022-44865 Указ Президента України №&nbsp;781/2022 від 17 листопада 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»]</ref>.
|-
|8470
|[[Файл:299-а бригада тактичної авіації.png|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Благовісний Вадим Андрійович]]'''<br/>{{Орден Богдана Хмельницького II ступеня (Україна)}}{{Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)}}||{{дтс|1995|9|14}}, с. [[Перепис]] Чернігівська область. Майор, військовий льотчик [[299-та бригада тактичної авіації (Україна)|299 БрТА]]. Закінчив [[Харківський національний університет Повітряних сил імені Івана Кожедуба]]. Від початку [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] здійснив 95 бойових вильотів, під час яких (в умовах протидії ППО та винищувачів противника) брав участь у знищенні скупчення броньованої техніки та живої сили противника, складів РАО та паливно-мастильних матеріалів (ПММ). За цей час знищив близько 100 одиниць броньованої техніки, понад 80 одиниць автотранспортних засобів, близько 40 автоцистерн ПММ та близько 800 чоловік живої сили противника. Неодноразово здійснював виведення авіаційної техніки з-під авіаційних та ракетних ударів противника. Нагороджений [[Орден Богдана Хмельницького (Україна)|орденом Богдана Хмельницького ІІ]] і ІІІ ступенів.||{{дтс|2022|9|7}}||Загинув під час виконання бойового завдання (місце&nbsp;— не уточнено)<ref>[https://my.chernigov.ua/news/n-zhinschina-poproschalasja-z-maiorom-blagov-snim-vadimom.html Ніжинщина попрощалася із майором Благовісним Вадимом]<br/>[https://cheline.com.ua/news/vijna/zahishhayuchi-ukrayinu-zaginuv-lotchik-iz-chernigivshhini-319878 Захищаючи Україну, загинув льотчик із Чернігівщини]<br/>[https://nizhyn.in.ua/znovu-vazhka-vtrata-zagynuv-lotchyk-z-nizhynshhyny.html Знову важка втрата: загинув льотчик з Ніжинщини]<br/>[https://armyinform.com.ua/2022/09/22/na-den-narodzhennya-jogo-chekala-vsya-rodyna-ale-vin-pishov-u-vichnyj-polit На день народження його чекала вся родина, але він пішов у вічний політ…]</ref>.
|-
|8471
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Лавриченко Іван Анатолійович'''||42 роки. Мешканець с. [[Іскрене]] [[Звенигородський район|Звенигородського району]] Черкаської області. Військовослужбовець ЗС України, старший навідник самохідного артилерійського дивізіону.||{{дтс|2022|9|7}}||Загинув на Харківщині. Похований у рідному селі. Залишились дружина, син та донька<ref>{{cite news |url= https://suspilne.media/281252-ne-docekalisa-druzina-ta-diti-na-cerkasini-poprosalisa-iz-zagiblim-artileristom/ |title= Не дочекалися дружина та діти: на Черкащині попрощалися із загиблим артилеристом|date= 14 вересня 2022 |publisher= Суспільне Черкаси|accessdate= 14 вересня 2022}}</ref>.
|-
|8472
|[[Файл:80 ОДШБр к.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Шурман Геннадій Михайлович]]''' («Алігатор»)<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}
||{{дтс|1980|6|4}}, м. [[Шахтарськ]] Донецька область. Молодший сержант, військовослужбовець [[80-та окрема десантно-штурмова бригада (Україна)|80 ОДШБр]]. Навчався у Шахтарській загальноосвітній школі I—III ступенів №&nbsp;19 Шахтарської міської ради Донецької області. Після завершення навчання здобув професійно-технічну освіту. У мирний час займався шиномонтажем. 2014 року добровольцем став на захист Батьківщини. Приходив службу у Збройних Силах України та Національної поліції України. 2014—2016&nbsp;рр.&nbsp;— у складі [[Рота поліції «Свята Марія»|батальйону «Свята Марія»]], 2016—2021&nbsp;рр.&nbsp;— [[8-й окремий полк спеціального призначення (Україна)|8 оп СпП]]. Із початком [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] боронив державу у складі 80 ОДШБр. 4 серпня 2022 року був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня<ref>{{Cite web|title=Президент України відзначив державними нагородами 507 Захисників України|url=https://mva.gov.ua/ua/news/prezident-ukrayini-vidznachiv-derzhavnimi-nagorodami-507-zahisnikiv-ukrayini|website=mva.gov.ua|accessdate=2023-05-03|language=ua}}</ref>. Залишилися мати, дружина, сестра та племінниця.
||{{дтс|2022|9|7}}
||Загинув під час звільнення [[Харківська область|Харківської області]]<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=KcUxM8mAD9c Загинув під час наступу Геннадій Шурман! Данина скорботи від Дмитра Корчинського]<br/>[https://photo.unian.ua/photo/714301-gennadiy-shurman Геннадій Шурман]<br/>[https://suspilne.media/280227-u-lvovi-poprosalisa-iz-42-ricnim-vijskovim-gennadiem-surmanom/ У Львові попрощалися із 42-річним військовим Геннадієм Шурманом]<br/>[https://www.lvivrada.gov.ua/novyny/item/11043-lyviv-proshtayetysya-z-geroyem-gennadiyem-shurmanom Львів прощається з Героєм Геннадієм Шурманом]<br/>[https://www.facebook.com/BatalionBratstvo/posts/pfbid04eFFqVZixgKeNWTLquKipd4WeyEfCF9M85PNGEYv2eagArMTEjWjLNb8ZusTngyul Здобув вічне життя наш друг «Алігатор».]</ref>.
|-
|8473
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Хижняк Олексій Леонідович]]'''<br/>{{Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)}}||34 роки, [[Кіровоградська область]]. Капітан, командир групи спеціального призначення (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||{{дтс|2022|9|7}}||Загинув в боях з російськими окупантами в районі с. [[Чорнобаївка (Харківська область)|Чорнобаївки]] Харківської області<ref name=":4" />. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)<ref name=":15"/>.
|-
|8474
|[[Файл:Kraken logo.png|110x110пкс]]
|{{flagicon|Україна}} '''Авілов Андрій Костянтинович'''<br/>(«Паломник»)
|26 років, м. [[Харків]]. Військовослужбовець окремого розвідувально-диверсійного підрозділу [[Kraken (спецпідрозділ)|«Kraken»]] [[Головне управління розвідки Міністерства оборони України|ГУР]] [[Міністерство оборони України|МО України]]. Закінчив Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого. Учасник [[Антитерористична операція на сході України|АТО]]. 26 лютого приєднався до лав новоствореного спеціального підрозділу «Кракен»,
|{{дтс|2022|9|7}}
|Загинув під час звільнення м. [[Балаклія]] Харківської області<ref>{{Cite web|title=Боєць спецпідрозділу «Кракен» Андрій Авілов, позивний Паломник, загинув 75вересня 2022 року під час звільнення від окупантів міста Балаклея Харківської області.|url=https://www.victims.memorial/people/andriy-avilov|website=Меморіал жертв війни|accessdate=2022-12-09|language=uk}}</ref><ref name=":5">{{Cite web|url=https://suspilne.media/284577-devatero-bijciv-pidrozdilu-kraken-zaginuli-pid-cas-kontrnastupu-na-harkivsini/|title=Дев'ятеро бійців підрозділу "Kraken" загинули під час контрнаступу на Харківщині}}</ref>.
|-
|8475
|[[Файл:Kraken logo.png|110x110пкс]]
|{{flagicon|Україна}} '''Колчев Ігор Олександрович'''<br/>(«Малімон»)
|Військовослужбовець окремого розвідувально-диверсійного підрозділу [[Kraken (спецпідрозділ)|«Kraken»]] [[Головне управління розвідки Міністерства оборони України|ГУР]] [[Міністерство оборони України|МО України]].
|{{дтс|2022|9|7}}
|Загинув під час звільнення м. [[Балаклія]] Харківської області<ref name=":5" />.
|-
|8476
|[[Файл:Kraken logo.png|110x110пкс]]
|{{flagicon|Україна}} '''Сіньков Віталій Юрійович'''<br/>(«Діп»)
|Військовослужбовець окремого розвідувально-диверсійного підрозділу [[Kraken (спецпідрозділ)|«Kraken»]] [[Головне управління розвідки Міністерства оборони України|ГУР]] [[Міністерство оборони України|МО України]].
|{{дтс|2022|9|7}}
|Загинув під час звільнення м. [[Балаклія]] Харківської області<ref name=":5" />.
|-
|8477
|[[Файл:Patch Police of Ukraine.svg|132x132пкс]]
|{{flagicon|Україна}} '''Сліпцов Денис'''
|28 років, Луганська область. Сержант [[Національна поліція України|Національної поліції України]]. Учасник [[Операція об'єднаних сил|ООС]]. Закінчив Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля.
|{{дтс|2022|9|7}}
|Загинув під час виконання бойового завдання в районі села [[Вербівка (Балаклійська міська громада)|Вербівка]] Харківської області. Отримав смертельні поранення під час ворожого авіаційного удару<ref>{{Cite web|title=28-річний сержант поліції Денис Сліпцов, позивний Дагістан, загинув 7 вересня 2022 року під час виконання бойового завдання в районі села Вербівка на Харківщині.|url=https://www.victims.memorial/people/denis-sliptcov|website=Меморіал жертв війни|accessdate=2022-12-10|language=uk}}</ref>.
|-
|8478
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]
|'''{{flagicon|Україна}} [[Крикун Василь Романович]]'''{{Орден За мужність III ступеня}}
|18 травня 1992, с. [[Мар'ївка (Кропивницький район)|Мар'ївка]] Компаніївської громади. Навчався у місцевій школі, після завершення якої вступив до Кіровоградського будівельного фахового коледжу. З червня 2016 року проходив службу в лавах Збройних Сил України, старший солдат.
|{{дтс|2022|9|7}}
|Загинув в селі Вербівка (Балаклійської міської громади). Похорон відбувся 9 листопада 2022. Нагороджений орденом «За мужність» IIІ ступеня (посмертно)<ref>{{Cite news|url=https://www.president.gov.ua/documents/3052023-46881|title=УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №305/2023}}</ref>.
|-
|8479
|{{80 ОДШБр ЗСУ}}||{{flagicon|Україна}} '''[[Дудко Вадим Вікторович]]''' («Дуда»)<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}{{Медаль За військову службу Україні}}
||{{дтс|1999|5|18}}, селище [[Дубище (смт)|Дубище]] Волинської області. Закінчив Дубищенську загальноосвітню школу та Здолбунівське вище професійне училище. У дитинстві захопився спортом та грав у футбол, згодом почав займатися бойовим [[хортинг]]ом. Був багаторазовим чемпіоном українських змагань. Став майстром спорту України з бойового хортингу. Хотів відкрити свій власний спортивний клуб і тренувати дітей.
У 2018 році разом із двома братами Вадим пішов на військову службу за контрактом до ЗСУ. Служив у [[80-та окрема десантно-штурмова бригада (Україна)|80-й окремій десантно-штурмовій бригаді]]. Після закінчення контракту повернувся до мирного життя. Коли почалася повномасштабна війна, став до лав 80-ї бригади ДШВ ЗСУ. Старший солдат, командир розвідувального відділення десантно-штурмового батальйону<ref>{{Cite web|title=Розвідник Вадим Дудко загинув під час контрнаступульної операції на Харківщині|url=https://www.victims.memorial/people/vadym-dudko|website=Меморіал жертв війни|accessdate=2023-06-16|language=uk}}</ref><ref>{{Cite web|title=«Вадим наш був дуже великим добряком»: у Дубищі попрощалися з молодим Героєм {{!}} Рожищенська міська рада|url=https://rozhrada.gov.ua/news/vadym-nash-buv-duzhe-velykym-dobryakom-u-dubyshchi-poproshchalysya-z-molodym-heroyem|website=rozhrada.gov.ua|accessdate=2023-06-16|language=uk}}</ref><ref>{{Cite web|title=Шановний, пане Президент! Прошу Вас розглянути петицію про присвоєння почесного звання Героя України (посмертно) моєму брату військовослужбовцю ЗСУ старшому солдату Дудко Вадиму Вікторовичу. Електронні петиції — Офіційне інтернет-представництво Президента України|url=https://petition.president.gov.ua/petition/204994|website=petition.president.gov.ua|accessdate=2023-09-09}}</ref>. Кавалер ордена «За мужність» IIІ ступеня (21 квітня 2022)<ref name=":16">{{Cite web|url=https://www.president.gov.ua/documents/2682022-42233|title=Указ президента України №268/2022 Про відзначення державними нагородами України|date=21 квітня 2022}}</ref>.
||{{дтс|2022|9|7}}
||Загинув поблизу села Максимівка на Харківщині. Його розвідувальна група була уражена осколками від пострілу ворожої техніки. Всі п'ять воїнів загинули. Нагороджений [[Медаль «За військову службу Україні»|медаллю «За військову службу Україні»]] (посмертно)<ref name=":11">{{Cite web|url=https://www.president.gov.ua/documents/6962022-44377|title=Указ президента України №696/2022 Про відзначення державними нагородами України|date=13 жовтня 2022}}</ref>.
|-
|8480
|{{80 ОДШБр ЗСУ}}||{{flagicon|Україна}} '''[[Ковтунович Володимир Сергійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}
||{{дтс|1994|1|29}}, с. [[Тимошівка (Кременчуцький район)|Тимошівка]] Полтавської області. До війни проживав в селі [[Святилівка]], разом з дружиною та донькою. 1 липня 2022 року добровольцем мобілізований до лав ЗСУ. Служив у [[80-та окрема десантно-штурмова бригада (Україна)|80-й окремій десантно-штурмовій бригаді]], був солдатом<ref>{{Cite web|title=Захищаючи Україну, на Харківщині загинув 28-річний військовий з Полтавщини|url=https://np.pl.ua/2022/09/zakhyshchaiuchy-ukrainu-na-kharkivshchyni-zahynuv-28-richnyy-viyskovyy-z-poltavshchyny/|website=Новини Полтавщини|date=2022-09-08|accessdate=2023-06-16|language=uk|last=https://np.pl.ua/author/oksana}}</ref><ref>{{Cite web|title=На Харківщині загинув доброволець із Полтавської області|url=https://2day.kh.ua/ua/kharkow/na-kharkivshchyni-zahynuv-dobrovolets-iz-poltavskoyi-oblasti|website=2day.kh.ua|accessdate=2023-06-16|language=uk}}</ref>.
||{{дтс|2022|9|7}}
||Загинув під час бойових дій в районі населеного пункту Максимівка Харківської області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":11"/>.
|-
|8481
|{{80 ОДШБр ЗСУ}}||{{flagicon|Україна}} '''[[Злочевський Олександр Вікторович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}
||{{дтс|1997|6|10}}. Випускник факультету історії та міжнародних відносин [[Донецький національний університет імені Василя Стуса|Донецького національного університету імені Василя Стуса]]. З вересня 2021 року&nbsp;— інженер-підривник інженерно-саперного взводу 2-го батальйону [[80-та окрема десантно-штурмова бригада (Україна)|80-ої окремої десантно-штурмової бригади]]. Брав участь в обороні Вознесенська на Миколаївщині, бойових діях на Криворізькому напрямі в межах Дніпропетровської та Херсонської областей, на Донеччині в районах Лисичанськ–Бахмут, Святогірська, Богородичного і Соледара, на Харківщині&nbsp;— в операції з визволення Балаклії<ref>{{Cite web|title=«Ще одним Янголом стало більше». На війні загинув випускник ДонНУ - 20 хвилин|url=https://vn.20minut.ua/lyudi/sche-odnim-yangolom-stalo-bilshe-na-viyni-zaginuv-vipusknik-donnu-11677439.html|website=vn.20minut.ua|accessdate=2023-06-16|language=uk|last=https://www.facebook.com/meryem.lekhova?fref=ts}}</ref><ref>{{Cite news|title=ПАМ’ЯТАЮЧИ ІМЕНА ГЕРОЇВ, АДЖЕ ІМ’Я ЗОБОВ’ЯЗУЄ! - Університетські вісті|url=https://news.donnu.edu.ua/2022/10/14/pamyatayuchy-imena-geroyiv-adzhe-imya-zobovyazuye/|work=Університетські вісті|date=2022-10-14|accessdate=2023-06-16|language=uk-UA|first=Охріменко|last=Марія}}</ref>.
||{{дтс|2022|9|7}}
||Загинув поблизу с. [[Максимівка (Лозівський район)|Максимівка]] Первомайського району Харківської обл. Похований в с. [[Агрономічне (Вінницький район)|Агрономічне]] Вінницького району Вінницької обл. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":11"/>.
|-
|8482
|[[Файл:Емблема 4 БрОП.svg|139x139пкс]]
|'''{{flagicon|Україна}} Бочарников Дмитро Миколайович''' 
(«Кайман»)<br />{{Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)}}
|24 січня 1994, м. [[Павлоград]]. Заступник командира роти по роботі з особистим складом 4-ї бригади оперативного призначення НГУ (в/ч А3018), звання капітан.
|{{дтс|2022|9|7}}
|Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно, 2023)<ref>{{Cite web|url=https://www.president.gov.ua/documents/812023-45745|title=УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №81/2023}}</ref><ref>{{Cite news|url=https://new.xn--80aafeg3bveo.dp.ua/89991/|title=На фронті загинув павлоградець Дмитро Бочарников}}</ref><ref>{{Cite news|url=https://beg.dp.ua/dmitro-bocharnikov-viddav-zhittja/|title=Герої не вмирають: 28-річний павлоградець Дмитро Бочарников віддав життя за нашу свободу і незалежність}}</ref>
|-
|8482
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} ||Військовослужбовці ЗС України.||{{дтс|2022|9|7}}||(для доповнення за 7 вересня 2022 року)
|-----
| style="background:#EECFA1;" colspan="6" |

=== 8 вересня ===
|-----
|-
|8479
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Юрченко Олексій'''<br/>{{Почесний нагрудний знак «Срібний хрест»}}||Оператор телеканалу «Прямий». Мав бойовий досвід у 2015 та 2016 роках брав участь у боях за Мар'їнку і Піски. Був командиром взводу гранатометників. Нагороджений Почесним нагрудним знаком «Срібний хрест»<ref>{{cite news |url= https://prm.ua/holovnokomanduvach-zsu-valeriy-zaluzhnyy-posmertno-nahorodyv-operatora-priamoho-oleksiia-yurchenka-sribnym-khrestom/ |title= Головнокомандувач ЗС України Валерій Залужний посмертно нагородив оператора “Прямого” Олексія Юрченка “Срібним хрестом”|date= 26 вересня 2022 |publisher= Прямий |accessdate= 26 вересня 2022}}</ref>||{{дтс|2022|9|8}}||Загинув у боях з російськими окупантами за м. [[Балаклія|Балаклію]] Харківської області<ref>[https://prm.ua/pid-chas-zvilnennia-balaklii-zahynuv-operator-priamoho-oleksiy-yurchenko/ Під час звільнення Балаклії загинув оператор «Прямого» Олексій Юрченко]</ref>.
|-
|8480
|[[Файл:80 ОДШБр к.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Бандура Роман Степанович'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}
||51 рік, с. [[Пуків]] на [[Рогатинський район|Рогатинщині]]. У шість років залишився сиротою. Його виховували сестри, брати, дідусь та бабуся. Закінчив Рогатинське професійно-технічне училище. Працював водієм у кількох місцевих підприємствах, останнім часом&nbsp;— далекобійником. У 2015 році воював у складі 80 бригади. З початку [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] знову став на захист держави. Солдат.
||{{дтс|2022|9|8}}
||Загинув у Бахмутському районі на Донеччині від вогнепальних поранень, які отримав під час виконання бойового завдання. Нагороджений орденом «За мужність» IIІ ступеня (посмертно)<ref>[https://galychyna.if.ua/2022/09/09/na-viyni-zaginuv-zhitel-rogatinshhini-roman-bandura/ На війні загинув житель Рогатинщини Роман Бандура]</ref><ref name=":19">{{Cite web|url=https://armyinform.com.ua/2023/05/11/prezydent-ukrayiny-nagorodyv-posmertno-149-ukrayinskyh-zahysnykiv/|title=Президент України нагородив посмертно 149 українських захисників}}</ref>.
|-
|8481
|[[Файл:Aidar battalion patch.png|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Остронос Сергій'''||Військовослужбовець [[24-й окремий штурмовий батальйон «Айдар»|24 ОШБ «Айдар»]].||{{дтс|2022|9|8}}||Загинув в боях з російськими окупантами в смт [[Зайцеве (смт)|Зайцевому]] на [[Донецька область|Донеччині]]<ref>[https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid0EPw71Z7FwRCZBwzZzo2S6XN4qEk9vNR99oiduifUsSvgTrWCL9yn1wGaarLZoGAAl&id=100007550685718 Загинув наш земляк Сергій Остронос]</ref>.
|-
|8482
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Галушка Богдан'''||{{дтс|2000||}}, м. [[Олександрія]] Кіровоградська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено). Займався гандболом.||{{дтс|2022|9|8}}||Загинув під час виконання бойового завдання на території Миколаївської області<ref>[https://www.facebook.com/s.kuzmenko.official/posts/pfbid0zcBvSNV1Fee4xavyxXKAkcUPX2jqhpbDMwjiFfGkefc5LDdCFsWvGFCVnCxTKQ9ol В боях за Україну загинув олександрієць Богдан Галушка]<br/>[https://gre4ka.info/suspilstvo/70983-trahichni-zvistky-u-hromadakh-kirovohradshchyny-povidomyly-pro-zahybel-zakhysnykiv-foto Трагічні звістки: у громадах Кіровоградщини повідомили про загибель захисників (ФОТО)]<br/>[https://cbn.com.ua/2022/09/10/u-vijni-z-okupantamy-zagynuly-voyiny-z-kirovogradshhyny/ У війні з окупантами загинули воїни з Кіровоградщини]<br/>[https://www.facebook.com/permalink.php?story%20fbid=pfbid0UfCgvwRZXxAmjfJ29aUjTwE5i4NXSK8r8xEYoBw5fNngk36dCZPbF9vrPwTHJi7Fl&id=100017222830940 Кіровоградська обласна федерація гандболу]</ref>.
|-
|8483
|[[Файл:35th_Separate_Marine_Brigade_SSI_(with_tab).svg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''Шаульський Ігор'''<br/>(«Лис»)||27 років, с. [[Василівка (Вигодянська сільська громада)|Василівка]] Одеська область. Мешканець м. [[Одеса]]. Старший солдат, військовослужбовець [[35-та окрема бригада морської піхоти (Україна)|35 ОБрМП]].||{{дтс|2022|9|8}}||Загинув у боях з російськими окупантами на [[Херсонська область|Херсонщині]]<ref>{{Cite web|title=27-річний старший солдат Ігор Шаульський, позивний Лис, загинув 8 вересня 2022 року у боях на Херсонщині.|url=https://www.victims.memorial/people/igor-shaulskyi|website=Меморіал жертв війни|accessdate=2022-12-07|language=uk}}</ref>.
|-
|8484
|[[Файл:Нашивка 102-ої окремої бригади територіальної оборони ЗСУ (Івано-Франківська область).svg|132x132пкс]]
|'''{{flagicon|Україна}} Шишов Євгеній Андрійови'''
|7 грудня 1993, м. [[Івано-Франківськ]]. У 1999 році пішов у перший клас до школи #13, потім перейшов в 24 школу до футбольного спец класу. Грав у футбольній команді Ніка, разом з хлопцями із команди об'їхав пів Європи приймаючи участь у багатьох міжнародних футбольних турнірах. Додому привозили багато нагород за призові місця, найцінніша з яких за перше місце у турнірі який проходив в Австрії, де Євген був капітаном команди. Після закінчення школи вступив до університету нафти і газу.  Працював на різних підприємствах та приватних фірмах Івано-Франківська, також за кордоном. В тяжкий час для України, на початку березня пішов добровольцем в тероборону м.Калуша, 14 березня прийняв присягу на вірність Україні, 25 квітня вирушив на фронт.
|{{дтс|2022|9|8}}
|Загинув  внаслідок вогневого зіткнення, під час виконання бойового завдання даючи відсіч ворогу у с. Зелений Гай, Запорізької області <ref>{{Cite web|url=http://www.geroi.if.ua/content&content_id=424|title=Євгеній Шишов}}</ref>.
|-
|8485
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110x110пкс]]
|{{flagicon|Україна}} '''[[Савчук Олександр Олександрович]]'''
{{Орден За мужність III ступеня}}
|45 років, с. [[Хоцьки]], Переяславщина. Був учасником АТО. Працював водієм. Після повномасштабного вторгнення пішов добровольцем. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).
|{{дтс|2022|9|8}}
|Загинув під час здійснення ворогом штурмових дій на Харківському напрямку.  Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). Похований в селі Ревне Бориспільського району<ref name="president.gov.ua">[https://www.president.gov.ua/documents/7932022-44933 Указ Президента України №&nbsp;793/2022 від 19 листопада 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»]</ref><ref>{{Cite news|url=https://pereiaslav.city/articles/236372/vtrati-pereyaslavschini-na-vijni-zaginuv-oleksandr-savchuk-iz-hocok|title=Втрати Переяславщини: на війні загинув Олександр Савчук із Хоцьок}}</ref>.
|-
|8486
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]
|{{flagicon|Україна}} '''Лук'яненко Олег Вікторович'''
|Народився 11.04.1981 р. в м. [[Київ]]. Мав спеціальність столяра, працював у виробництві меблів. З дитинства захоплювався туризмом, спелеологією, альпінізмом, тому згодом закінчив КНУ ім.Тараса Шевченка за спеціальністю «Географія», отримав сертифікат інструктора з туризму, і працював в цій сфері. До лав ЗСУ долучився добровільно в березні 2022 р. Служив сапером в [[46-та окрема аеромобільна бригада (Україна)|46 оаембр]] ДШВ, 1 батальйон, інженерно-саперний взвод. Виконував бойові завдання під час звільнення Херсонської області у вересні 2022 року. Без чоловіка та батька залишилася дружина та двоє синів 8 та 3 років.
|{{дтс|2022|9|8}}
|Загинув в н.п. Березнегувате, Баштанського району, Миколаївської області, 08.09.2022 р., від тяжкого поранення в голову під час виконання бойового завдання. Нагороджений Орденом за мужність III ступеню (посмертно) - Указ Президента України #310/2023 від 30.05.2023 р. Похований 14.09.2022 р. на Міському кладовищі у м. Києві ([[Берковецьке кладовище|Берковецьке]]) на 42 ділянці, 7 ряд.
|-
|8485
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} ||Військовослужбовці ЗС України.||{{дтс|2022|9|8}}||(для доповнення за 8 вересня 2022 року)
|-----
| style="background:#EECFA1;" colspan="6" |

=== 9 вересня ===
|-----
|-
|8485
|[[Файл:Нашивка 102-ої окремої бригади територіальної оборони ЗСУ (Івано-Франківська область).svg|132x132пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''Розвадовський Анатолій Миколайович'''||27 листопада 1997, с. [[Кривопілля]] [[Верховинський район]] Івано-Франківська область. Навчався в Івано-Франківську, за освітою&nbsp;— лісівник. У Верховині почав займатися рукопаш гопаком, потім досконало опанував техніку бразильського джиу-джитсу, був вихованцем тренера Віталія Стасів, а згодом і сам почав тренувати дітей. Здобув два золота на Міжнародному чемпіонаті з бразильського джіу-джитсу в Румунії.||{{дтс|2022|9|9}}||Загинув від влучання ворожого снаряду на сході України<ref>[https://galychyna.if.ua/2022/09/09/na-viyni-zaginuv-prikarpatets-anatoliy-rozvadovskiy/ На війні загинув прикарпатець Анатолій Розвадовський. 09.09.2022, 12:38]</ref><ref>[https://telegraf.com.ua/ukr/sport-cat/2022-09-17/5716769-v-boyakh-na-donbasse-pogib-ofitser-sportsmen  У боях на Донбасі загинув офіцер-спортсмен]</ref>.
|-
|8486
|[[Файл:126th Territorial Defense Brigade SSI.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Бурий Євгеній'''||Військовослужбовець [[126-та окрема бригада територіальної оборони (Україна)|126 ОБрТрО]].||{{дтс|2022|9|9}}||Загинув внаслідок ворожого мінометного обстрілу, отримавши масивне осколкове поранення (місце&nbsp;— не уточнено)<ref>[https://www.facebook.com/permalink.php?story%20fbid=pfbid0ag273Vgpb5VPbsmBagBmUunrwHm89XLcCKxPocHx4hCPoqdHV2kr6M9C5FbcBLpXl&id=109930198339576 Війна забрала в нас побратима…]<br/>[https://top-news.com.ua/mista/odesa/boyecz-odeskoyi-teroborony-zagynuv-vid-minometnogo-obstrilu-izbirkom-golovni-podiyi-odesy/ Боєць одеської тероборони загинув від мінометного обстрілу]<br/>[https://od.vgorode.ua/ukr/news/sobytyia/a1219385-vijskovosluzhbovets-odeskoji-teroboroni-zahinuv-na-rosijsko-ukrajinskij-vijni Військовослужбовець одеської тероборони загинув на російсько-українській війні]<br/>[https://gazetapo.odessa.ua/boiec-odeskoi-teroboroni-zaginyv-vid-minometnogo-obstrily/ Боєць одеської тероборони загинув від мінометного обстрілу]</ref>.
|-
|8487
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Прокопенко Олексій Борисович'''||{{дтс|1958|3|28}}, с. [[Сніжків]] Харківська область. Полковник у відставці, був начальником розвідки штабу Харківського інституту Військово-Повітряних Сил. Не зважаючи на військове звання полковника, пішов боронити Україну рядовим добровольцем.||{{дтс|2022|9|9}}||Загинув внаслідок ракетного удару на бойовому посту у м. [[Харків|Харкові]]<ref>{{Cite web|title=З глибоким сумом повідомляємо про офіційне підтвердження мужньої загибелі нашого земляка, мешканця Сніжкова Прокопенка Олексія Борисовича.|url=https://valky-rada.gov.ua/news/1667893787/|website=valky-rada.gov.ua|accessdate=2022-11-09|language=ua}}</ref>.
|-
|8488
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Мокрицький Анатолій Степанович]]'''<br/>{{Орден За мужність II ступеня}}{{Орден За мужність III ступеня}}||{{дтс|1987|8|20}}, 35 років, с. [[Шипівці]] [[Чортківський район]] Тернопільська область. Старший сержант, командир відділення взводу снайперів (підрозділ&nbsp;— не уточнено). Учасник [[Антитерористична операція на сході України|АТО]]. З початком [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] повернувся з-за кордону та став на захист Батьківщини. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (04.08.2022)<ref>[https://www.president.gov.ua/documents/5562022-43537 Указ Президента України №&nbsp;556/2022 від 4 серпня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»]</ref>.||{{дтс|2022|9|9}}||Загинув в бою з російськими окупантами поблизу населеного пункту [[Гороховатка (село)|Гороховатка]] Харківської області<ref>{{Cite web|title=Не плач, тато приїде, бо він обіцяв… Тернопільщина прощається з Анатолієм Мокрицьким - 20 хвилин|url=https://te.20minut.ua/Podii/ne-plach-tato-priyide-bo-vin-obitsyav-ternopilschina-proschaetsya-z-an-11678982.html|website=te.20minut.ua|accessdate=2022-11-14|language=uk}}</ref>. Нагороджений орденом «За мужність» II ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 806">[https://www.president.gov.ua/documents/8062022-44989 Указ Президента України №&nbsp;806/2022 від 28 листопада 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»]</ref>.
|-
|8489
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]
|'''{{flagicon|Україна}} Куцій Василь Володимирович'''
|8 квітня 1984. Бойовий медик механізованого взводу. 
|{{дтс|2022|9|9}}
|Загинув під час штурмових дій поблизу населеного пункту Мазанівка Донецької області <ref>{{Cite news|url=http://www.geroi.if.ua/content&content_id=405|title=Куцій Василь Володимирович}}</ref>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_State_Border_Guard_Service_of_Ukraine.svg|110x110пкс]]
|{{flagicon|Україна}} '''[[Махота Юлія Олександрівна]]'''
{{Орден За мужність III ступеня}}
|1998. Старший сержант, інспектор Державної прикордонної служби.
|{{дтс|2022|9|9}}
|Загинула від ворожого обстрілу 9 вересня 2022 року. Похована на кладовищі с. Мусійки, Богодухівського району. Нагороджена орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 818">[https://www.president.gov.ua/documents/8182022-45073 Указ Президента України №&nbsp;818/2022 від 1 грудня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»]</ref>.
|-
|
|[[Файл:68th jager brigade.svg|128x128пкс]]
|'''{{flagicon|Україна}} Тонкошкур Віталій'''
|30 років, с. [[Зимна Вода]] біля Львова. Здобував освіту у Харківському національному університеті Повітряних Сил імені Івана Кожедуба. У 2016 році виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції у складі 11-ї окремої бригади армійської авіації "Херсон" Сухопутних військ ЗСУ. Після повернення до цивільного життя займався ремонтом та обслуговуванням автомобілів. Із початком повномасштабного вторгнення пішов захищати Україну на східному напрямку у складі 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша ОК "Захід" Сухопутних військ ЗСУ.
|{{дтс|2022|9|9}}
|15 серпня 2023 похований на Личаківському цвинтарі <ref>{{Cite news|url=https://suspilne.media/551261-u-lvovi-ta-oblasti-15-serpna-poprosalis-iz-dvoma-zahisnikami/|title=У Львові та області 15 серпня попрощались із двома захисниками}}</ref>
|-
|8489
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} ||Військовослужбовці ЗС України.||{{дтс|2022|9|9}}||(для доповнення за 9 вересня 2022 року)
|-----
| style="background:#EECFA1;" colspan="6" |

=== 10 вересня ===
|-----
|-
|8490
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Ткачук Тарас'''||м. [[Чортків]] Тернопільська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено). Після початку [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] повернувся з [[Париж]]у і добровольцем пішов на фронт.||{{дтс|2022|9|10}}||Загинув у боях з російськими окупантами (місце&nbsp;— не уточнено)<ref>[https://www.facebook.com/ira.vanat/posts/pfbid02jfpe1D5DsJMqJQcmjAahzXhLqXEJhYAi96HasmW9DHdzuAKRC4tbxnLBvmdX2aazl Вічна пам'ять Тобі Тарасику]</ref>.
|-
|8491
|[[Файл:4 БрОП.png|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Самойленко Юрій Олегович]]'''<br/>(«Кріг»)<br/>{{Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)}}||м. [[Чорнобиль]] Київська область. Старший лейтенант [[4-та бригада оперативного призначення НГ (Україна)|4 БрОП]] НГУ. Випускник Обухівського ліцею №&nbsp;1 імені А.&nbsp;С.&nbsp;Малишка. В 2014—2015 роках обороняв м. [[Щастя (місто)|Щастя]], що на Луганщині. Залишилися батьки, дружина та 5-річна донька.||{{дтс|2022|9|10}}||Загинув від кульового поранення під час звільнення м. [[Балаклія|Балаклії]] у Харківській області<ref>[https://www.facebook.com/LevinYigal/posts/pfbid02NRiMCi9t19sN9Z3EwMLY7E1vGucdJSfHd6TzZjinttwoS6a4iskRgavKdsYNV2SSl С Юрием Самойленко, он же «Криг», я был на постоянной связи долгие годы] {{ref-ru}}<br/>[https://obukhiv.info/news/v-boyakh-za-balakliiu-zaginuv-vipusknik-obukhivskogo-litceiu/ В боях за Балаклію загинув випускник Обухівського ліцею]<br/>[https://www.facebook.com/natasya.nagorna/posts/pfbid0Pm3618KnEqFtdNoNfUXkRfXuT9dVrNbTF7R1PTGcPss2zGUsyJQ8KDdWfoTvA99Nl Ми познайомилися в місті Щастя]<br/>[https://www.instagram.com/p/CiUjdqisoAL/ У боях у Харківській області загинув наш командир та товариш старший лейтенант Юрій Самойленко]<br/>[https://www.facebook.com/permalink.php?story%20fbid=pfbid0276XTH4P4tueYgdJFCVycTdyHqHNusFZStjXZopwDMuKqMBQY5snjdnuw7K9TeF2Gl&id=100015112327901 Обухівська громада глибоко сумує з приводу загибелі воїна-земляка Юрія Олеговича Самойленка]</ref>. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)<ref name="president.gov.ua"/>.
|-
|4492
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Сімчук Ілля Сергійович'''||{{дтс|1995||}}, 27 років. Військовослужбовець 45-го окремого стрілецького батальйону Оперативного командування «Північ» ЗС України.||{{дтс|2022|9|10}}||Загинув в боях з російськими окупантами (місце&nbsp;— не уточнено)<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=NNcTC02td5E Попрощалися з українським захисником Романом «Яшкою» Косенком]</ref>.
|-
|8493
|[[Файл:Kraken logo.png|110x110пкс]]
|{{flagicon|Україна}} '''Митринюк Владислав Васильович'''<br/>(«Фотік»)
|Військовослужбовець окремого розвідувально-диверсійного підрозділу [[Kraken (спецпідрозділ)|«Kraken»]] [[Головне управління розвідки Міністерства оборони України|ГУР]] [[Міністерство оборони України|МО України]].
|{{дтс|2022|9|10}}
|Загинув під час звільнення м. [[Балаклія]] Харківської області<ref name=":5" />.
|-
|8494
|[[Файл:93 ОМБр п.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Бандурін Владислав Сергійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||{{дтс|2000|2|1}}, м. [[Дніпро (місто)|Дніпро]]. Солдат, військовослужбовець [[93-тя окрема механізована бригада «Холодний Яр»|93 ОМБр]].||{{дтс|2022|9|10}}||Загинув в районі м. [[Соледар]]у Донецької області<ref>{{Cite web|title=Чергова втрата у 93 бригаді «Холодний Яр» загинув Владислав Бандурин|url=https://gorozhanin.dp.ua/novosti/43883-chergova-vtrata-u-93-brygadi-holodnyj-yar-zagynuv-vladyslav-banduryn.html|website=Городянин Новомосковська|date=2022-09-14|accessdate=2022-12-11|language=uk}}</ref>. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":6" />.
|-
|8495
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Михайлюк Олександр Юрійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||{{дтс|1995|9|9}}, с. [[Копачівка (Луцький район)|Копачівка]] [[Луцький район]] Волинська область. Сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||{{дтс|2022|9|10}}||Загинув в боях з російськими окупантами поблизу с. [[Кіндрашівка|Кіндрашівки]] Харківської області<ref>[https://kopachivska-gromada.gov.ua/news/1663327624/ І знову сумна звістка… 16.09.2022, 14:22]</ref>. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 759"/>.
|-
|9496
|{{26_ОАБр ЗСУ}}
|'''{{flagicon|Україна}} Безкровна Олена'''
|44 роки, м. [[Кяхта]], Бурятія. З дитинства жила в місті [[Бердичів]] Житомирської області. Навчалась у Бердичівській школі №&nbsp;4. Потім вступила до Бердичівського медичного коледжу. Спочатку працювала медсестрою в осередку Червоного Хреста, потім у хірургічному відділенні міської лікарні та у фізіотерапевтичному кабінеті Центру соціально-психологічної реабілітації. У 2019 році підписала контракт із ЗСУ, служила у 26-й артилерійській бригаді імені генерал-хорунжого Романа Дашкевича. Обіймала посаду бойового медика. З початком повномасштабного вторгнення продовжила служити.
|{{дтс|2022|9|10}}
|Загинула під час контрнаступу біля села Бугаївка на Харківщині отримавши смертельне осколкове поранення внаслідок ворожого обстрілу. Похована у Бердичеві<ref>{{Cite news|url=https://www.victims.memorial/people/olena-bezkrovna|title=Олена Безкровна}}</ref>.
|-
|9497
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110x110пкс]]
|{{flagicon|Україна}} '''[[Ходорчук Сергій Сергійович]]'''
{{Орден За мужність III ступеня}}
|6 жовтня 1979, с. [[Берестяне]]. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).
|{{дтс|2022|9|10}}
|Загинув в боях біля населеного пункту Кіндрашівка Харківської області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 759"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} ||Військовослужбовці ЗС України.||{{дтс|2022|9|10}}||(для доповнення за 10 вересня 2022 року)
|-----
| style="background:#EECFA1;" colspan="6" |

=== 11 вересня ===
|-----
|-
|8495
|[[Файл:Emblem of the National Guard of Ukraine.svg|110пкс|]]
|{{flagicon|Україна}} '''[[Алфімов Сергій Олександрович (військовик)|Алфімов Сергій Олександрович]]'''<br/>{{Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)}}
|смт [[Безлюдівка]] Харківська область. Майстер-сержант [[Омега (спецпідрозділи НГУ)|ОЗСП «Омега»]] НГУ.
|{{дтс|2022|9|11}}
|Загинув під час звільнення н.п. Уди Харківської області<ref>{{Cite web|url=https://sf-omega.com.ua/ua/alfimov/|title=Алфімов Сергій Олександрович}}</ref>. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)<ref name=":10" />.
|-
|8496
|[[Файл:80 ОДШБр к.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Мармус Василь Володимирович]]'''
(«Музикант»)
|{{дтс|1992|4|26}}, м. [[Чортків]] Тернопільська область. Військовослужбовець [[80-та окрема десантно-штурмова бригада (Україна)|80 ОДШБр]].||{{дтс|2022|9|11}}||Загинув під час звільнення [[Харківська область|Харківської області]]<ref>[https://te.20minut.ua/Podii/mi--vsi-hto-tebe-znav-i-lyubiv-budemo-vchitisya-zhiti-bez-tebe-proscha-11679307.html Ми&nbsp;— всі, хто тебе знав і любив, будемо вчитися жити без тебе… Прощаються з Василем Мармусом]</ref>.
|-
|8497
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Товт Віктор Карольович'''||53 роки. Мешканець смт [[Катеринопіль (смт)|Катеринопіля]] [[Звенигородський район|Звенигородського району]] Черкаської області. Солдат, водій-слюсар відділення технічного обслуговування бронетанкової техніки окремої танкової бригади (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||{{дтс|2022|9|11}}||Загинув внаслідок артилерійського обстрілу на [[Харківська область|Харківщині]]. Похований у рідному селищі<ref>{{cite news |url= https://provce.ck.ua/u-katerynopoli-poproshchalysia-iz-zahyblym-na-kharkivshchyni-zakhysnykom/ |title= У Катеринополі попрощалися із загиблим на Харківщині захисником|date= 20 вересня 2022 |publisher= ПроВсе|accessdate= 20 вересня 2022}}</ref>.
|-
|8498
|[[Файл:Братство (батальйон).png|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Ролдугін Євгеній Олександрович'''<br/>(«Тунгус»)||{{дтс|1995|8|15}}, м. [[Хмельницький]]. Старший солдат, командир взводу і парамедик батальйону «Братство». У дитинстві певний час грав у [[футбол]], потім захопився бразильським [[джіу-джитсу]], отримавши пурпуровий пояс. Ставав призером та переможцем різних змагань. Учасник [[Революція гідності|Революції гідності]]. 2014 року будучи студентом другого курсу [[Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича|ЧНУ ім. Ю. Федьковича]] добровольцем пішов на фронт. У складі добровольчих батальйонів воював під Маріуполем, в Пісках, в Авдіївці, в Опитному, на шахті Бутівка. Нагороджений шістьма нагородами, зокрема відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції», орденом «Лицарський хрест добровольця», медаллю батальйону «Святої Марії», почесною відзнакою «За оборону Маріуполя», відзнакою Хмельницького міського голови «Воля і мужність». Навчався у Технологічному багатопрофільному ліцеї імені Артема Мазура. Є автором книги «Час відважних». Перші примірники вийшли 2022 року. Після початку [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] знову добровольцем долучився до захисників України. Командував підрозділом батальйону «Братство»<ref>[https://telegraf.com.ua/ukr/sport-cat/2022-09-16/5716701-na-voyne-s-okkupantami-geroicheski-pogib-sportsmen-tungus  На війні з окупантами героїчно загинув спортсмен «Тунгус»]</ref>. Був поранений у боях під Києвом в кінці березня 2022 року. Відновившись, закінчив курси тактичної медицини і уже в подальших боях працював як парамедик, врятував кількох своїх побратимів.||{{дтс|2022|9|11}}||Загинув від пострілу ворожого танку по санітарному автомобілю, коли вивозив важкопораненого побратима на [[Харківська область|Харківщині]]<ref>[https://vsim.ua/lyudi/hmelnichanin-evgen-roldugin-zaginuv-ryatuyuchi-vazhko-poranenogo-pobra-11678950.html Хмельничанин Євген Ролдугін загинув, рятуючи важко пораненого побратима]<br/>[https://ye.ua/syspilstvo/60764%20Ryatuvav%20zhittya%20poranenogo%20pobratima%20na%20viyni%20zaginuv%20hmelnichanin%20yevgen%20Roldugin.html Рятував життя пораненого побратима: на війні загинув хмельничанин Євген Ролдугін ]<br/>[https://suspilne.media/282068-na-harkivsini-zaginuv-27-ricnij-hmelnicanin-evgen-roldugin-sin-muzikanta-gurtu-stanza/ На Харківщині загинув 27-річний хмельничанин Євген Ролдугін, син музиканта гурту «STANZA»]<br/>[https://news.obozrevatel.com/ukr/sport/sport/tank-rozstrilyav-mashinu-z-poranenimi-ryatuyuchi-pobratimiv-pid-harkovom-zaginuv-majster-dzhiu-dzhitsu-tungus.htm Танк розстріляв машину з пораненими: рятуючи побратимів під Харковом, загинув відомий джитсер «Тунгус», який воював з 18 років]<br/>[https://tv7plus.com/novini/misto/hmelnyczkyj-poproshhavsya-z-yevgenom-rolduginym/ ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ПОПРОЩАВСЯ З ЄВГЕНОМ РОЛДУГІНИМ]<br/>[https://suspilne.media/283332-u-hmelnickomu-poprosalis-z-evgenom-rolduginom/ У Хмельницькому попрощались з Євгеном Ролдугіном]<br/>[https://www.facebook.com/permalink.php?story%20fbid=pfbid08bG3aVF7kZW2yn3GVy1mS2aRNLpW1tmcHRLkddBKJoCsNVT7c4mQUmGUFo9bAfsJl&id=100054234741911 11.09.2022 на Харківщині, рятуючи життя пораненого побратима]<br/>[https://www.facebook.com/geotour.chnu/posts/pfbid0zEoXzELi5GaeRdmfSFW8JWDTLQ8WQjPc9w15vtfftkBnYXFQ8JU1ad7R2zzp2RBkl 11 вересня 2022 року загинув наш випускник Євген Ролдугін]<br/>[https://www.facebook.com/BatalionBratstvo/posts/pfbid02S5paN3qEscJb8eCVScpx9hXBpC6BpjZSDJTHN7Qp1CmAdZ3wYrcEJYHoPBDPu2ypl У бою на Харківщині загинув друг «Тунгус»]</ref>.
|-
|8499
|[[Файл:8ПОП.png|110x110пкс]]
|{{flagicon|Україна}} '''Дядюра Михайло'''<br/>(«Ведмідь»)
|с. [[Кузьмина Гребля]] Черкаська область. Старший механік-водій взводу оперативного призначення роти оперативного призначення [[8-й полк оперативного призначення НГ (Україна)|8-го полку оперативного призначення]] НГУ.
|{{дтс|2022|9|11}}
|Загинув біля смт [[Білогорівка (смт)|Білогорівка]] Луганської області. Наїхав БТРом на ворожу міну та отримав важкі травми голови і вибухову травму<ref>{{Cite web|title=Михайло Дядюра, позивний Ведмідь, загинув 11 вересня 2022 року.|url=https://www.victims.memorial/people/mihailo-dyadura|website=Меморіал жертв війни|accessdate=2022-12-07|language=uk}}</ref>.
|-
|8500
|[[Файл:Kraken logo.png|110x110пкс]]
|{{flagicon|Україна}} '''Кучук Ігор Олегович'''<br/>(«Хмурий»)
|Військовослужбовець окремого розвідувально-диверсійного підрозділу [[Kraken (спецпідрозділ)|«Kraken»]] [[Головне управління розвідки Міністерства оборони України|ГУР]] [[Міністерство оборони України|МО України]].
|{{дтс|2022|9|11}}
|Загинув під час звільнення м. [[Балаклія]] Харківської області<ref name=":5" />.
|-
|8501
|[[Файл:Kraken logo.png|110x110пкс]]
|{{flagicon|Україна}} '''Лучко Іван Олексійович'''<br/>(«Буль»)
|Військовослужбовець окремого розвідувально-диверсійного підрозділу [[Kraken (спецпідрозділ)|«Kraken»]] [[Головне управління розвідки Міністерства оборони України|ГУР]] [[Міністерство оборони України|МО України]].
|{{дтс|2022|9|11}}
|Загинув під час звільнення м. [[Балаклія]] Харківської області<ref name=":5" />.
|-
|8502
|[[Файл:Kraken logo.png|110x110пкс]]
|{{flagicon|Україна}} '''Мурзенко Ігор Олександрович'''<br/>(«Грек»)
|1961, с. [[Свидівок]] Черкаська область. Штаб-сержант, військовослужбовець окремого розвідувально-диверсійного підрозділу [[Kraken (спецпідрозділ)|«Kraken»]] [[Головне управління розвідки Міністерства оборони України|ГУР]] [[Міністерство оборони України|МО України]]. Учасник [[Антитерористична операція на сході України|АТО]].
|{{дтс|2022|9|11}}
|Загинув під час звільнення м. [[Балаклія]] Харківської області<ref name=":5" />.
|-
|8503
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]
|{{flagicon|Україна}} '''[[Мочернюк Василь Васильович]]'''
{{Орден За мужність III ступеня}}
|с. [[Черче (Івано-Франківський район)|Черче]], Рогатинський район. Молодший сержант
|{{дтс|2022|9|11}}
|Загинув під час артилерійського обстрілу, завданого військом ворога, в Бахмутському районі Донецької області. Нагороджений орденом «За мужність» IIІ ступеня (посмертно)<ref name=":19" />.
|-
|
|[[Файл:30 ОМБр.svg|157x157пкс]]
|{{flagicon|Україна}} '''Ступак Віктор Анатолійович'''
|1991, с. [[Білки (Романівська селищна громада)|Білки]] Романівської громади. Мешкав в [[Житомир]]і. Військовий 30-ї окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького.
|{{дтс|2022|9|11}}
|Загинув у Харківській області  біля населеного пункту Червоне <ref>{{Cite news|url=https://subota.online/na-vijni-zahynuv-stupak-viktor-zhytel-romanivskoi-hromady/|title=На війні загинув Ступак Віктор – житель Романівської громади}}</ref>.
|-
|8503
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} ||Військовослужбовці ЗС України.||{{дтс|2022|9|11}}||(для доповнення за 11 вересня 2022 року)
|-
|8504
|[[Файл:8ПОП.png|110x110пкс]]
|{{flagicon|Україна}} '''Сірий Володимир'''<br />(«Вовк»)
|Село [[Пиріжна]] Одеської області. Старший лейтенант [[14-та бригада оперативного призначення НГ (Україна)|8-го полку оперативного призначення]] НГУ.
|{{дтс|2022|9|11}}
|Загинув біля смт [[Білогорівка (смт)|Білогорівка]] Луганської області.
|-
|8505
|[[Файл:8ПОП.png|110x110пкс]]
|{{flagicon|Україна}} '''Биць Максим'''<br />(«Мак»)
|Село [[Неменка]] Вінницької області. Старший солдат [[14-та бригада оперативного призначення НГ (Україна)|8-го полку оперативного призначення]] НГУ.
|{{дтс|2022|9|11}}
|Загинув біля смт [[Білогорівка (смт)|Білогорівка]] Луганської області.
|-----
| style="background:#EECFA1;" colspan="6" |

=== 12 вересня ===
|-----
|-
|8504
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Лебединець Олександр Віталійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||{{дтс|1986|4|18}}, с. [[Бродецьке (Звенигородський район)|Бродецьке]] [[Катеринопільський район]] Черкаська область. Учасник [[Антитерористична операція на сході України|АТО]]. Був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (2016). Солдат ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено)||{{дтс|2022|9|12}}||Загинув у [[Донецька область|Донецькій області]]<ref>{{cite news |url= https://viche.ck.ua/katerynopilshchyna/na-katerynopilshhyni-poproshhalys-iz-36-richnym-geroyemm/ |title= На Катеринопільщині попрощались із 36-річним Героєм |date= 24 вересня 2022 |publisher= Вісті Черкащина |accessdate= 24 вересня 2022}}</ref><ref>{{cite news |url= https://provce.ck.ua/na-katerynopilshchyni-pokhovaly-36-richnoho-viyskovoho/ |title= На Катеринопільщині поховали 36-річного військового |date= 26 вересня 2022 |publisher= ПроВсе|accessdate= 26 вересня 2022}}</ref>.
|-
|8505
|[[Файл:Нашивка 112-ої окремої бригади територіальної оборони ЗСУ (місто Київ).svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Шаповал Олександр Миколайович]]'''<br/>(«Шапік»)||{{дтс|1975|2|9}}, м. [[Київ]]. Гранатометник підрозділу [[112-та окрема бригада територіальної оборони (Україна)|112 ОБрТрО]]. [[Заслужений артист України]]. Соліст балету [[Національний академічний театр опери та балету України імені Тараса Шевченка|Національної опери України ім. Шевченка]]. Грав у спектаклях «Кармен-сюїта», «Юлій Цезар» та інших, був викладачем дуетно-класичного танцю KSBC. Після початку [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] добровольцем долучився до тероборони ЗС України. Залишилося дружина та двоє дітей.||{{дтс|2022|9|12}}||Загинув у боях з російськими окупантами біля ст. [[Майорська]] на Донеччині<ref>[https://life.nv.ua/ukr/znamenitosti/oleksandr-shapoval-zaginuv-u-boyu-na-fronti-kuhar-povidomila-pro-smert-kolegi-foto-50269554.html «Ворог забрав життя». Загинув заслужений артист України Олександр Шаповал, який служив у ЗСУ. 12.09.2022, 22:03]<br/>[https://www.facebook.com/igor.mosijcuk/posts/pfbid02Zz9y7MkWwcd66zLqYZf8CdgP29afTvE1LrmumKsS2De5qxZLhmpsiM8TLPHGqZpJl Під Майорськом на Донеччині загинув соліст Національної опери України. 12.09.2022]<br/>[https://hromadske.radio/news/2022/09/12/u-boiakh-na-donechchyni-zahynuv-solist-baletu-natsional-noi-opery-oleksandr-shapoval У боях на Донеччині загинув соліст балету Національної опери Олександр Шаповал. 12.09.2022, 22:13]</ref>.
|-
|8506
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Савчук Володимир Дмитрович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||{{дтс|1974|7|27}}, м. [[Тернопіль]]. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено). Випускник [[Тернопільська загальноосвітня школа № 11|Тернопільської загальноосвітньої школи №&nbsp;11]] (1985). Не маючи бойового досвіду, навіть строкової служби, у перші ж дні [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]], добровільно прибув до [[Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки|ТЦК та СП]]. [[Почесні громадяни Тернополя|Почесний громадянин міста Тернополя]] (3 жовтня 2022, посмертно)<ref>[https://ternopilcity.gov.ua/news/62473.html Ще шістьом військовослужбовцям присвоєно звання «Почесний громадянин міста Тернополя» посмертно. 03.10.2022]</ref>.||{{дтс|2022|9|12}}||Загинув в результаті підриву на ворожій міні в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] на [[Сумська область|Сумщині]]<ref>[https://te.20minut.ua/Podii/hotiv-zrobiti-ridnim-syurpriz-i-mav-vzhe-na-rukah-bilet-dodomu-proscha-11679487.html Хотів зробити рідним сюрприз і мав вже на руках білет додому. Прощаються з Володимиром Савчуком. 16.09.2022]</ref>. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref>[Указ Президента України №&nbsp;756/2022 від 7 листопада 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»]</ref>.
|-
|8507
|[[Файл:24 ОМБр.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Дехтярук Вадим Іванович'''<br/>(«Саїд»)||{{дтс|1985|10|11}}, м. [[Полонне]] Хмельницька область. Розвідник розвідувального взводу [[24-та окрема механізована бригада (Україна)|24 ОМБр]].||{{дтс|2022|9|12}}||Загинув біля села Зелений Гай Миколаївської області. Потрапив у ворожу засідку та прийняв бій, у результаті якого отримав поранення. Був евакуйований та доставлений до шпиталю, однак поранення були занадто серйозними<ref>{{Cite web|title=На Миколаївщині загинув розвідник із Шепетівщини {{!}} День за днем|url=https://denzadnem.com.ua/ato/124482|website=denzadnem.com.ua|date=2022-09-14|accessdate=2022-11-12|language=uk}}</ref><ref>{{Cite web|title=36-річний розвідник Вадим Дехтярук, позивний Саїд, загинув 12 вересня 2022 року біля села Зелений Гай Миколаївської області.|url=https://www.victims.memorial/people/vadim-dehtyaruk|website=Меморіал жертв війни|accessdate=2022-11-12|language=uk}}</ref>.
|-
|8508
|[[Файл:24 ОМБр.svg|110пкс|]]
|{{flagicon|Україна}} '''Курський Олег'''
|35 років, м. [[Донецьк]]. Мешканець м. [[Львів]]. Військовослужбовець [[24-та окрема механізована бригада (Україна)|24 ОМБр]]. Був одним із засновників ГО «Коло честі» та головою відокремленого підрозділу громадської організації «Українська народна рада Донеччини та Луганщини» у Львові. Після початку повномасштабного вторгнення приєднався до лав 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила та вирушив на передову.
|{{дтс|2022|9|12}}
|Загинув під час виконання бойового завдання на Херсонщині<ref>{{Cite web|title=35-річний військовослужбовець Олег Курський загинув 12 вересня 2022 року під час виконання бойового завдання на Херсонщині.|url=https://www.victims.memorial/people/oleh-kurskyi|website=Меморіал жертв війни|accessdate=2022-12-15|language=uk}}</ref>.
|-
|8509
|[[Файл:24 ОМБр.svg|110пкс|]]
|{{flagicon|Україна}} '''Мітреньга Любомир'''
|40 років, смт [[Великий Любінь]] Львівська область. Молодший сержант, командир танку [[24-та окрема механізована бригада (Україна)|24 ОМБр]]. Після початку повномасштабного вторгнення приєднався до лав 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила.
|{{дтс|2022|9|12}}
|Загинув під час наступальних дій під селом [[Тернові Поди]] Миколаївської області<ref>{{Cite web|title=Молодший сержант Любомир Мітреньга загинув 12 вересня 2022 року у бою з окупантами під час наступальних дій під селом Тернові Поди Миколаївської області. Захисник отримав смертельні поранення внаслідок ворожого артилерійського обстрілу. Йому було 40 років.|url=https://www.victims.memorial/people/liubomyr-mitrenha|website=Меморіал жертв війни|accessdate=2022-12-15|language=uk}}</ref>.
|-
|8510
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]
|{{flagicon|Україна}} '''[[Герцунь Ігор Андрійович]]'''{{Орден За мужність III ступеня}}
|12 квітня 1995 року у с. [[Галущинці]] Підволочиського району. Ігор був гарним будівельником, про таких кажуть
|{{дтс|2022|9|12}}
|Загинув на Сумщині
|-
|8511
|[[Файл:46th airmobile brigade patch.png|128x128пкс]]
|{{flagicon|Україна}} '''[[Банк Іван Андрійович]]<br/>'''(«Банкір»){{Орден За мужність III ступеня}}{{Народний Герой України}}
|36 років, с. [[Вільний Степ]] Полтавська область. Головний сержант розвідувального взводу [[46-та окрема десантно-штурмова бригада (Україна)|46 ОДШБр]]. Брав участь у миротворчих місіях в Косово, Югославії. Учасник [[Антитерористична операція на сході України|АТО]]. Був нагороджений орденом [[Орден «За мужність»|«За мужність»]] ІІІ ступеня (11.10.2018) та отримав звання [[Орден «Народний Герой України»|Народний герой України]].
|{{дтс|2022|9|12}}
|Помер внаслідок поранень, отриманих напередодні біля села [[Білогірка]] Херсонської області<ref>{{Cite web|title=36-річний розвідник Іван Банк, позивний Банкір, помер 12 вересня 2022 року внаслідок отриманих напередодні поранень, які він отримав біля села Білогірка Херсонської області.|url=https://www.victims.memorial/people/ivan-bank|website=Меморіал жертв війни|accessdate=2022-12-07|language=uk}}</ref>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110x110пкс]]
|{{flagicon|Україна}} '''[[Алексеєнко Максим Вікторович]]'''
{{Орден За мужність III ступеня}}
|17 березня 1986, м. [[Берегове]], Закарпаття. Штаб-сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).
|{{дтс|2022|9|12}}
|Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 806"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110x110пкс]]
|{{flagicon|Україна}} '''[[Буштрук Григорій Анатолійович]]'''
{{Орден За мужність III ступеня}}
|21 серпня 1987, с. [[Калинівка (Солонянська селищна громада)|Калинівка]] на Солонянщині. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).
|{{дтс|2022|9|12}}
|Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 806"/>.
|-
|8512
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} ||Військовослужбовці ЗС України.||{{дтс|2022|9|12}}||(для доповнення за 12 вересня 2022 року)
|-----
| style="background:#EECFA1;" colspan="6" |

=== 13 вересня ===
|-----
|-
|8513
|[[Файл:24 ОМБр.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Сімонова Ольга Сергіївна]]'''<br/>(«Сімба»)||{{дтс|1988|7|12}}, м. [[Челябінськ]] [[Росія]]. Сержант, командир БМП [[24-та окрема механізована бригада (Україна)|24 ОМБр]]. 7 березня 2017 року була прийнята до українського громадянства. Вона стала першим контрактником ЗС України&nbsp;— іноземцем, який отримав паспорт громадянина України під час служби.||{{дтс|2022|9|13}}||Загинула в результаті підриву машини на вибуховому пристрої, виконуючи бойове завдання в Херсонській області<ref>[https://novynarnia.com/2018/12/07/olga-simonova/ «Стало соромно за свою країну». Ольга Сімонова з Челябінська зреклася громадянства РФ і воює за Україну в ЗСУ]<br/>[https://novynarnia.com/2022/09/13/osimonova-died/ На Донеччині загинула боєць 24 омбр Ольга Сімонова, яка зреклася громадянства РФ і воювала за Україну]<br/>[https://www.medbat.org.ua/uk/ukraїnka-tretogo-tisyacholittya-olga-simonova-nash-shlyax-tilki-do-peremogi країнка третього тисячоліття Ольга Сімонова: «Наш шлях&nbsp;— тільки до перемоги»]<br/>[https://censor.net/ua/r3060775 Пам'яті Ольги Сімонової&nbsp;— росіянки, яка стала воїном України]</ref>.
|-
|8514
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Гаркавий Сергій Вікторович'''||{{дтс|1984|6|1}}, с. [[Розсохуватка (Катеринопільський район)|Розсохуватка]] [[Катеринопільський район]] Черкаська область. Старший стрілець 1 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону (підрозділ&nbsp;— не уточнено). Жив у селі Новоселиця. Працював у Катеринопільському районному відділі УМВС, згодом&nbsp;— на сільгосппідприємстві. З перших днів російського вторгнення став на захист країни.||{{дтс|2022|9|13}}||Загинув від отриманих поранень несумісних із життям в результаті артилерійського обстрілу позицій його підрозділу на [[Донецька область|Донеччині]]. Похований у рідному селі. Залишилися батьки, дружина, дві доньки, брат, сестра та бабуся<ref>{{cite news |url= https://provce.ck.ua/zalyshylosia-dvi-donky-na-katerynopilshchyni-pokhovaly-zahybloho-soldata/|title= Залишилося дві доньки: на Катеринопільщині поховали загиблого солдата|date= 19 вересня 2022 |publisher= ПроВсе|accessdate= 19 вересня 2022}}</ref>.
|-
|8515
|[[Файл:Kraken logo.png|110x110пкс]]
|{{flagicon|Україна}} '''Галецький Володимир Геннадійович'''<br/>(«Варшава»)
|24 роки, м. [[Бердичів]] Житомирська область. Військовослужбовець окремого розвідувально-диверсійного підрозділу [[Kraken (спецпідрозділ)|«Kraken»]] [[Головне управління розвідки Міністерства оборони України|ГУР]] [[Міністерство оборони України|МО України]].
|{{дтс|2022|9|13}}
|Загинув під час звільнення Харківської області<ref name=":5" />.
|-
|8516
|[[Файл:503_OBMP.png|155x155пкс]]
|{{flagicon|Україна}} '''Рисай Сергій'''<br/>(«Юрист»)
|49 років, с. [[Григорівка (Куп'янський район)|Григорівка]] Харківська область. Мешканець м. [[Курахове]] Донецької області. Молодший сержант 503 ОБМП. Здобув вищу освіту у Донецькому інституті підприємництва.
|{{дтс|2022|9|13}}
|Загинув під час виконання бойового завдання біля села Водяне Донецької області<ref>{{Cite web|title=Молодший сержант Сергій Рисай, позивний Юрист, загинув 13 вересня 2022 року під час виконання бойового завдання біля села Водяне Донецької області. Захиснику було 49 років.|url=https://www.victims.memorial/people/serhii-rysai|website=Меморіал жертв війни|accessdate=2022-12-26|language=uk}}</ref>.
|-
|8517
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]
|'''{{flagicon|Україна}} Дикань Володимир Олександрович'''
|5 вересня 1990, м. [[Балаклія]].
|{{дтс|2022|9|13}}
|Загинув в селі Руські Тишки Харківської області <ref>{{Cite news|url=https://dani-info.com/vichna-pam-yat-zagiblim-voyinam/|title=Вічна пам’ять загиблим воїнам}}</ref>.
|-
|8517
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} ||Військовослужбовці ЗС України.||{{дтс|2022|9|13}}||(для доповнення за 13 вересня 2022 року)
|-----
| style="background:#EECFA1;" colspan="6" |

=== 14 вересня ===
|-----
|-
|8517
|[[Файл:92nd Separate Motorized Infantry Brigade SSI.svg|125x125пкс]]
|{{flagicon|Україна}} '''[[Гнот Анатолій Іванович]]''' («Єнот»){{Орден За мужність III ступеня}}
|Старший солдат. Під час контрнаступу звільняв свою Малу Батьківщину&nbsp;— Балаклію. Залишилися дружина і маленька донька.
|{{дтс|2022|9|14}}
|Загинув виконуючи бойове завдання на Харківщині під час контрнаступу
|-
|8518
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]
|{{flagicon|Україна}} '''Гіркий Микола Степанович'''
|м. [[Краматорськ]]. Лейтенант.
|{{дтс|2022|9|14}}
|Загинув виконуючи бойове завдання<ref>{{Cite web|url=https://wartears.org/posts/dead-officers-all/|title=Все офицеры Украины, погибшие с начала специальной военной операции}}</ref>.
|-
|8518
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} ||Військовослужбовці ЗС України.||{{дтс|2022|9|14}}||(для доповнення за 14 вересня 2022 року)
|-----
| style="background:#EECFA1;" colspan="6" |

=== 15 вересня ===
|-----
|-
|8519
|[[Файл:302-й зенітний ракетний полк.svg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Венченко Олексій Геннадійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||{{дтс|1979|12|1}}, смт [[Рогань]] Харківська область. Майстер-сержант, військовослужбовець [[302-й зенітний ракетний полк (Україна)|302 ЗРП]].||{{дтс|2022|9|15}}||Загинув під час виконання бойового завдання поблизу с. [[Гракове (Куп'янський район)|Гракове]] Харківської області. Похований в смт Рогань<ref>[https://www.facebook.com/groups/rogangromada/posts/1262208734569204/ Повідомлення Роганської селищної ради від 19.09.2022]</ref>. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref>[https://www.president.gov.ua/documents/7822022-44861 Указ Президента України №&nbsp;782/2022 від 17 листопада 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»]</ref>.
|-
|8520
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Сливчук Юрій Миколайович'''<br/>(«Мультик»)||{{дтс|1987|9|9}}, м. [[Долина (місто)|Долина]] Івано-Франківська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено). Мобілізований на військову службу 13 березня 2022 року. Залишилися дружина та син.||{{дтс|2022|9|15}}||Загинув під час вогневого контакту з противником в районі населеного пункту [[Варварівка (Гуляйпільський район)|Варварівка]] на території Запорізької області<ref>[https://pravda.if.ua/tryvozhna-zvistka-z-frontu-u-boyu-z-okupantamy-zagynuv-yurij-slyvchuk-z-frankivshhyny/ Тривожна звістка з фронту: у бою з окупантами загинув Юрій Сливчук з Франківщини]<br/>[https://report.if.ua/viyna/na-fronti-zagynuv-zhytel-dolyny-yurij-slyvchuk/ На фронті загинув житель Долини Юрій Сливчук]<br/>[https://www.facebook.com/oksana.slyvchukgapyak/posts/pfbid0urYomN8MeHvKeu1929HJyzutUSppNzvpoYvH3d9hrDQ2rgDKkEWSc4zFd4fSRrmwl ЗУСТРІНЕМО ГЕРОЯ&nbsp;— ЗАХИСНИКА УКРАЇНИ ЮРІЯ СЛИВЧУКА!]<br/>[https://www.facebook.com/taras.skelia/posts/pfbid02P4dpj9gpRWeA7cxCWiAbmDUWkboyR49arRTUrwL6Tq7yViJgjuEPKqbcRdZMhHoWl Минув тиждень, як від ворожої ракети на полі битви за Україну загинув Брат]</ref>.
|-
|8521
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]
|{{flagicon|Україна}} '''Талімонов Олександр Валерійович'''<br/>(«Лімон»)
|40 років, с. [[Угорники (Коломийський район)|Угорники]] Івано-Франківська область. Розвідник, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено). Учасник [[Антитерористична операція на сході України|АТО]]. З початком повномасштабного вторгнення знову пішов боронити Україну.
|{{дтс|2022|9|15}}
|Загинув під час виконання бойового завдання в районі села [[Пристін]] Харківської області<ref>{{Cite web|title=40-річний розвідник Олександр Талімонов, позивний Лімон, загинув 15 вересня 2022 року під час виконання бойового завдання в районі села Пристін Харківської області.|url=https://www.victims.memorial/people/oleksandr-talimanov|website=Меморіал жертв війни|accessdate=2022-12-03|language=uk}}</ref>.
|-
|8522
|[[Файл:Kraken logo.png|110x110пкс]]
|{{flagicon|Україна}} '''Бодякін Сергій Семенович'''<br/>(«Тяж»)
|Харківська область. Військовослужбовець окремого розвідувально-диверсійного підрозділу [[Kraken (спецпідрозділ)|«Kraken»]] [[Головне управління розвідки Міністерства оборони України|ГУР]] [[Міністерство оборони України|МО України]].
|{{дтс|2022|9|15}}
|Загинув під час звільнення Харківської області<ref name=":5" />.
|-
|8523
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]
|'''{{flagicon|Україна}} Машта Юрій'''
|Служив водієм 1-го розвідувального відділення розвідувального взводу 2-го десантно-штурмового батальйону. Був призваний на військову службу 15 вересня 2022 року.
|{{дтс|2022|9|15}}
|Загинув під час виконання бойового завдання, в районі населеного пункту Новомихайлівка, Донецької області <ref>{{Cite news|url=https://suspilne.media/515757-u-troh-gromadah-ternopilsini-poprosalisa-iz-zagiblimi-voinami/|title=У трьох громадах Тернопільщини попрощалися із загиблими воїнами}}</ref>.
|-
|8523
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} ||Військовослужбовці ЗС України.||{{дтс|2022|9|15}}||(для доповнення за 15 вересня 2022 року)
|-----
| style="background:#EECFA1;" colspan="6" |

=== 16 вересня ===
|-----
|-
|8524
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Демидов Руслан Анатолійович'''||24 роки, с. [[Витачів]] Київська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено). Випускник Витачівської гімназії 2013 року.||{{дтс|2022|9|16}}||Загинув у боях поблизу м. [[Херсон]]у<ref>[https://www.facebook.com/groups/713479545433064/posts/5374562255991413/ Пекучим болем пронеслася коридорами нашої гімназії звістка про загибель]</ref>.
|-
|8525
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Галецький Володимир'''||24 роки, м. [[Бердичів]] Житомирська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено). Здобув професію медика. Після початку [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] повернувся з [[Польща|Польщі]] і добровольцем долучився до ЗС України. Витягував поранених в найгарячіших точках. Разом з друзями віддав усі свої заощадження на позашляховик. У кінці жовтня мало виповнитися 25 років.||{{дтс|2022|9|16}}||Загинув у боях з російськими окупантами (місце&nbsp;— не уточнено)<ref>[https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid0EDnJCHxKqLVkdYonTULpnBnC4JQysGSYdZmoiHPpDutNfCJj73wpWNm1CFUn8SE9l&id=100010828236824 йому ще не було 25…]<br/>[https://zt.20minut.ua/Podii/zahischayuchi-batkivschinu-zaginuv-24-richniy-berdichivlyanin-volodimi-11679790.html Захищаючи Батьківщину, загинув 24-річний бердичівлянин Володимир Галецький]<br/>[http://ruporzt.com.ua/oblasni%20novini/179566-v-boyah-za-batkvschinu-zaginuv-zahisnik-z-zhitomirschini.html В боях за Батьківщину загинув Захисник з Житомирщини]</ref>.
|-
|8526
|[[Файл:115th Separate Mechanized Brigade SSI (no tab).svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Стецюк Олександр Олександрович'''||{{дтс|1985|3|30}}, с. [[Великий Стидин]] Рівненська область. Стрілець-зенітник 1-го зенітно-ракетного взводу зенітно-ракетної батареї [[115-та окрема механізована бригада (Україна)|115 ОМБр]]. Мобілізований добровольцем 10 березня 2022 року.||{{дтс|2022|9|16}}||Загинув під час виконання бойового завдання по виявленню та знищенню сил противника неподалік с. [[Опитне (Покровський район)|Опитне]] Покровського району Донецької області<ref>[https://horyn.info/news/zahysnyk-iz-kostopilshhyny-yakyj-pishov-dobrovolczem-v-berezni-zagynuv-na-donechchyni/ Захисник із Костопільщини, який пішов добровольцем в березні, загинув на Донеччині]<br/>[https://sfera-tv.com.ua/news/u-donetskiy-oblasti-zahinuv-zenitnik-z-rivnenshchini-88547 У Донецькій області загинув зенітник з Рівненщини]</ref>.
|-
|8527
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Колісник Олександр Юрійович'''||{{дтс|1971||}}. Мешканець [[Леськівська сільська громада|Леськівської громади]] Черкаського району Черкаської області. Військовослужбовець ЗС України, головний сержант механізованої роти механізованого батальйону (підрозділ&nbsp;— не уточнено)||{{дтс|2022|9|16}}||Загинув у бою з російськими окупантами на [[Донецька область|Донеччині]]. Похований у рідному селі<ref name="Вичерпно2">{{cite news |url= https://vycherpno.ck.ua/vichna-slava-cherkashhyna-poproshhalasya-shhe-z-chotyrma-zahysnykamy/|title= Вічна слава: Черкащина попрощалася ще з чотирма захисниками |date= 1 жовтня 2022 |publisher= Вичерпно |accessdate= 1 жовтня 2022}}</ref>.
|-
|8528
|[[Файл:24 ОМБр.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Жиловський Богдан'''||{{дтс|1981|6|8}}, с. [[Сидинівка]] Львівська область. Мешкав у м. [[Львів|Львові]]. Військовослужбовець [[24-та окрема механізована бригада (Україна)|24 ОМБр]]. Учасник [[Антитерористична операція на сході України|АТО]].|| {{дтс|2022|9|16}}||Загинув на Херсонщині<ref name=":1">{{Cite web|title=Львів прощається з двома Героями (НАЖИВО)|url=https://varta1.com.ua/news/lviv-proshchaietsya-z-dvoma-geroyami-nazhivo_353836.html|website=Варта 1|accessdate=2022-11-11|language=uk}}</ref>.
|-
|8529
|[[Файл:72 ОМБр.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Наумович Артем Анатолійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||{{дтс|1987|9|18}}, м. [[Єнакієве]] Донецька область. Майстер-сержант, стрілець-помічник гранатометника 6 механізованої роти 2 механізованого батальйону [[72-га окрема механізована бригада (Україна)|72 ОМБр]]. Пройшов службу в прикордонних військах. Учасник [[Антитерористична операція на сході України|АТО]]. З початком [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російської вторгнення в Україну]], разом з дружиною, оселився на батьківщині своєї родини в [[Черкаська область|Черкаській області]] та одразу ж став на захист країни. Залишилися дружина, батьки та брат.||{{дтс|2022|9|16}}||Загинув від отриманих поранень у результаті здійснення противником артилерійського обстрілу позицій підрозділу поблизу с. [[Водяне (Волноваський район)|Водяне]] [[Мар'їнський район|Мар'їнського району]] Донецької області. Похований в с. [[Скибин (Уманський район)|Скибин]] на Черкащині<ref>[https://vycherpno.ck.ua/zagynuv-za-dva-dni-do-dnya-narodzhennya-na-cherkashhyni-pohovaly-shhe-odnogo-molodogo-bijczya/ Загинув за два дні до Дня народження: на Черкащині поховали ще одного молодого бійця. 22.09.2022]<br/>[https://provce.ck.ua/popry-doshch-liudy-opustylys-na-kolina-na-zhashkivshchyni-v-ostanniu-put-provely-viyskovoho/ «Попри дощ, люди опустились на коліна»: на Жашківщині в останню путь провели військового. 22.09.2022, 15:37]</ref>. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref>[https://www.president.gov.ua/documents/7562022-44725 Указ Президента України №&nbsp;756/2022 від 7 листопада 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»]</ref>.
|-
|8530
|[[Файл:28 ОМБр к.svg|125x125пкс]]
|{{flagicon|Україна}} '''Савко Іван Володимирович'''
|28 років, м. [[Апостолове]] Дніпропетровська область. Солдат, водій інженерно-саперного взводу [[28-ма окрема механізована бригада (Україна)|28 ОМБр]].
|{{дтс|2022|9|16}}
|Загинув під час штурму українськими силами Херсонського напрямку. Отримав смертельні поранення під час обстрілу біля села [[Правдине]] Херсонської області<ref>{{Cite web|title=28-річний солдат Іван Савко, позивний Барс, загинув 16 вересня 2022 року під час штурму українськими силами Херсонського напрямку.|url=https://www.victims.memorial/people/ivan-savko|website=Меморіал жертв війни|accessdate=2022-12-08|language=uk}}</ref>.
|-
|8531
|[[Файл:Emblem_of_the_State_Border_Guard_Service_of_Ukraine.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Мірошниченко Владислав Віталійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||м. [[Білопілля]] Сумська область. Сержант, військовослужбовець прикордонної комендатури швидкого реагування прикордонного загону [[Державна прикордонна служба України|ДПСУ]] (підрозділ&nbsp;— не уточнено). Залишилися батьки та наречена.||{{дтс|2022|9|16}}||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено)<ref>[https://bilopillia.city/articles/237421/bilopilschina-vtratila-geroya-prikordonnika Білопільщина втратила героя-прикордонника. 17.09.2022, 16:51]<br/>[https://suspilne.media/283035-zaginuv-boec-iz-sumsini-vladislav-mirosnicenko/ Загинув боєць із Сумщини Владислав Мірошніченко. 18.09.2022, 17:40]</ref>. Похований в м. Білопіллі. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 818"/>.
|-
|8532
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]
|'''{{flagicon|Україна}} Бойко Тимофій'''(«Аякс»)
|Працював реквізитором у фільмах Одеської кіностудії "Фортеця Хаджибей" та "Край ріки".
|{{дтс|2022|9|16}}
|Зв'язок з військовим з позивним "Аякс" зник під час звільнення селища Правдине на Херсонщині. Похований на Західному кладовищі в Одесі <ref>{{Cite news|url=https://suspilne.media/519655-na-fronti-zaginuv-vijskovij-akij-pracuvav-rekvizitorom-dla-filmiv-odeskoi-kinostudii/|title=На фронті загинув військовий, який працював реквізитором для фільмів Одеської кіностудії}}</ref>
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} ||Військовослужбовці ЗС України.||{{дтс|2022|9|16}}||(для доповнення за 16 вересня 2022 року)
|-----
| style="background:#EECFA1;" colspan="6" |

=== 17 вересня ===
|-----
|-
|8532
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Жарких Сергій'''<br/>(«Кашель»)|| м. [[Донецьк]]. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено). Після окупації рідного Донецька пішов на фронт і з 2014 року боронив Україну. Воював у складі [[Карпатська Січ (батальйон)|окремої добровольчої чоти «Карпатська Січ»]].||{{дтс|2022|9|17}}||Загинув у боях з російськими окупантами (місце&nbsp;— не уточнено)<ref>[https://www.facebook.com/lera.burlakova.5/posts/pfbid02bcqvvBs2PnsvYiHCRVbwAzYG56VBkYPKJ8cNYYkqbfRb6EdjMYiwpcuPygsceHM1l - Кашля нет,&nbsp;— написав мені Лапша у суботу.]</ref>.
|-
|8533
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Дубовенко Сергій Сергійович'''<br/>(«Бізон»)||20 років, с. [[Загальці]] Київська область. Військовослужбовець військової служби за контрактом ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||{{дтс|2022|9|17}}||Загинув у боях з російськими окупантами на [[Донецька область|Донеччині]]<ref>[https://www.facebook.com/groups/248569602233898?multi%20permalinks=1515502795540566&hoisted%20section%20header%20type=recently%20seen село Загальці.]<br/>[https://www.facebook.com/permalink.php?story%20fbid=pfbid02CTEatBCPhXyP4YKy2spqANrjwMV5tw24jyoZ8ZkDwXZcyGzCvyLNaKKfeCKnooVVl&id=100005882776697 Матусю рідненька, я ж так хотів жити!]<br/>[https://www.facebook.com/search/top/?q=Дубовенко%20Сергій%20загинув На війні з російськими фашистами, за нашу свободу загинув справжній воїн Сергій Дубовенко]<br/>[https://www.facebook.com/NovaBuda/posts/pfbid032fESt7ZVfEbJAHFgrByaGjM5f1JYsaC9cHVzpmua8FaVbE9m5Z2UzBzBoM5wSyMul Його зустрічали на колінах]</ref>.
|-
|8534
|[[Файл:130ОБтТрОКиєва.png|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Андреєв Олексій Олександрович]]'''<br/>(«Курт»)<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||{{дтс|1999|5|16}}, м. [[Сарни]] Рівненська область. Солдат 130-го батальйону територіальної оборони міста Києва. Колишній студент аерокосмічного факультету [[Національний авіаційний університет|НАУ]]. За часів навчання в НАУ був головою СРГ #7 та членом команди ТОСА АКФ. Тричі намагався потрапити на фронт добровольцем, з третього разу був призваний до Тероборони.||{{дтс|2022|9|17}}||13 вересня під час виконання бойового завдання на [[Харківська область|Харківщині]] отримав тяжкі поранення в результаті вибуху російської міни [[ОЗМ-72]]. Лікарі боролися за його життя впродовж чотирьох діб, але 17 вересня Олексій помер<ref>[https://www.visti.rovno.ua/news/znovu-vtrati-zahinuv-soldat-oleksiy-andreev-z-m-sarni Знову втрати. Загинув солдат Олексій Андреєв з м. Сарни. 19.09.2022]<br/>[https://sarnynews.city/articles/238218/potrapiv-na-front-z-tretoi-sprobi-v-sarnah-poproschalis-iz-bijcem-kurtom Потрапив на фронт з третьої спроби: в Сарнах попрощались із бійцем з позивним Курт. 21.09.2022, 22:58]<br/>[https://t.me/profkom%20nau/1841 Загинув колишній студент аерокосмічного факультету Андрєєв Олексій]</ref>. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref>[https://www.president.gov.ua/documents/7442022-44645 Указ Президента України №&nbsp;744/2022 від 31 жовтня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»]</ref>.
|-
|8535
|[[Файл:Нашивка 101-ої окремої бригади територіальної оборони ЗСУ (Закарпатська область).svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Толочко Артем'''||{{дтс|1986|7|1}}, м. [[Львів]]. Військовослужбовець [[101-ша окрема бригада територіальної оборони (Україна)|101 ОБрТрО]]. Закінчив Національний університет «Львівська політехніка». З початком [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] добровольцем пішов на війну.||{{дтс|2022|9|17}}||Загинув під час боїв за Харківську область<ref name=":2">{{Cite web|title=Завтра Львів прощатиметься ще з п’ятьма Героями, які захищали Україну — Львівська міська рада|url=https://city-adm.lviv.ua/news/society/public-sector/293304-zavtra-lviv-proshchatymetsia-shche-z-piatma-heroiamy-iaki-zakhyshchaly-ukrainu|website=city-adm.lviv.ua|date=2022-09-23|accessdate=2022-11-11|language=uk-ua}}</ref>.
|-
|8536
|[[Файл:Нашивка 101-ої окремої бригади територіальної оборони ЗСУ (Закарпатська область).svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Попов Юрій'''||{{дтс|1976|7|9}}, м. [[Львів]]. Військовослужбовець [[101-ша окрема бригада територіальної оборони (Україна)|101 ОБрТрО]]. Із початком [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] добровольцем пішов на війну.||{{дтс|2022|9|17}}||Загинув під час боїв за Харківську область<ref name=":2" />.
|-
|8537
|[[Файл:Нашивка 101-ої окремої бригади територіальної оборони ЗСУ (Закарпатська область).svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Панченко Микола'''||{{дтс|1983|11|27}}, м. [[Львів]]. Військовослужбовець [[101-ша окрема бригада територіальної оборони (Україна)|101 ОБрТрО]]. Закінчив Львівський державний університет внутрішніх справ. Кадровий військовий. Учасник [[Антитерористична операція на сході України|АТО]] (2014—2015) у складі 24 ОМБр.||{{дтс|2022|9|17}}||Загинув під час боїв за Харківську область<ref name=":2" />.
|-
|8538
|[[Файл:Емблема А4220.png|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Матуш Мар'ян Йосифович'''||{{дтс|1989|8|6}}, м. [[Мостиська]] Львівська область. Військовослужбовець військової частини А4220. Батьки&nbsp;— поляки. Був парафіянином римо-католицької громади храму Народження Св. Йоана Хрестителя, в якому у свої дитячі та юні роки був міністрантом. Після навчання в [[Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка|Дрогобицькому педагогічному університеті]] проходив службу в [[Державна прикордонна служба України|ДПСУ]]. 2014 року брав участь в антитерористичній операції на сході України. У червні 2022 року знову був мобілізований.||{{дтс|2022|9|17}}||Загинув в боях з російськими окупантами (місце не уточнено)<ref>[https://ped-pressa.kiev.ua/na-fronti-zahynuv-ukrainets-polskoho-pokhodzhennia-mar-ian-matush-ostannij-shliakh-heroia/ На фронті загинув українець польського походження Мар'ян Матуш. «Останній шлях героя»]<br/>[https://www.facebook.com/Mostyskamr/posts/1246329216208915/ Мостищина знову у скорботі]<br/>[https://www.youtube.com/watch?v=R33WZ1JyM9Q У Мостиськах попрощалися із Мар'яном Матушем, який загинув за Батьківщину]<br/>[https://kuriergalicyjski.com/polak-marian-matusz-z-moscisk-zginal-w-obronie-ukrainy/ Polak Marian Matusz z Mościsk zginął w obronie Ukrainy] {{ref-pl}}</ref>.
|-
|8539
|[[Файл:Skala.png|127x127пкс]]
|{{flagicon|Україна}} '''[[Яцуник Віктор Васильович]]'''
«Британець»
|11.04.1978, с. [[Верняки]] Збаразького району. [[Батальйон розвідки «Скала»]], в.ч. А0891. Навчався в Тернополі на столяра. У 1998 емігрував до Великої Британії. Після переїзду до Англії здобув фах сантехніка. Служив у британській армії, працював за контрактом на [[Кіпр]]і. У 2021-му з армійським другом Денні відкрив власну фірму з ремонту й оновлення будинків. Залишив родину й службу в армії Великої Британії та після 25 років еміграції повернувся захищати Україну. Після початку війни, у 2014-му, став волонтером. 2 березня 2022 вночі вилетів з Британії до Польщі, там купив автівку, пересів на неї, перетнув кордон і вранці 4 березня вже був у Львові. Після оборони Києва подав рапорт до Британської армії щодо припинення контракту, бо мав чітке бажання вступити до лав ЗСУ.
|{{дтс|2022|9|17}}
|Загинув під Ізюмом від розриву міни МОН-50. Згідно заповіту його тіло кремували. Частину заповів поховати у Лондоні, ще одну&nbsp;— на батьківщині, у с. Верняки на Тернопільщині, де народився. Ще одну частину праху поховати у братській могилі.і<ref name=":8">{{Cite news|url=https://novynarnia.com/2022/11/24/vyatsunyk-brytanec/|title=Британець зі “Скали”. Чому полеглий під Ізюмом Віктор Яцуник гідний звання Героя України}}</ref>.
|-
|8540
|[[Файл:Skala.png|127x127пкс]]
|{{flagicon|Україна}} '''Шпилєвий Іван Олександрович'''
«Садист»
|26 січня 1990, м. [[Черкаси]]. [[Батальйон розвідки «Скала»]]. Здобув середню освіту у школі №&nbsp;5. Цивільна спеціальність&nbsp;— фахівець з реклами в інтернеті. До армії займався боксом. З травня служив у батальйоні розвідки «Скала», спеціалізація&nbsp;— штурмовик, оператор ПТРК Javelin.
|{{дтс|2022|9|17}}
|Загинув під Ізюмом від розриву міни МОН-50<ref name=":8" />. Був похований 21 вересня з почестями на Алеї Героїв у Черкасах<ref>{{Cite news|url=https://suspilne.media/322278-vijskovi-prosat-perejmenuvati-vulicu-u-cerkasah-na-cest-zagiblogo-pobratima/|title=Військові просять перейменувати вулицю у Черкасах на честь загиблого побратима}}</ref>.
|-
|8541
|[[Файл:30 ОМБр.svg|157x157пкс]]
|{{flagicon|Україна}} '''Гичко Олег'''
|Капітан, командир артбатареї 30-ї окремої механізованої бригади ЗСУ.
|{{дтс|2022|9|17}}
|Загинув 17.09.2022 під Бахмутом<ref>[https://wartears.org/record/144055 Гичко Олег]</ref>.
|-
|8542
|[[Файл:93_ОМБр_п.svg|110пкс|]]
|{{flagicon|Україна}} '''Ніколайчук Андрій Валерійович'''
|41 рік, м. [[Дніпро (місто)|Дніпро]]. Майор, замполіт. Був викладачем військової кафедри Університету митної справи та фінансів. До цього працював у холдингу «Наше місто». Захищав Батьківщину з 2014 року, пройшов АТО/ООС. З перших днів повномасштабного вторгнення росії пішов боронити Україну добровольцем, служив у 93 бригаді «Холодний Яр» офіцером управління механізованого батальйона. Звільняв Охтирку і Тростянець у Сумській області, а також тримав оборону Барвінково у Харківській області.
|{{дтс|2022|9|17}}
|Загинув під час виконання бойового завдання під Бахмутом. Залишилася дружина та троє дітей<ref>{{Cite news|url=https://opentv.media/ua/u-boyah-z-okupantami-zaginuv-ofitser-93-yi-brigadi-holodnij-yar-rodom-z-dnipra|title=У боях з окупантами загинув офіцер 93-ї бригади «Холодний Яр» родом з Дніпра}}</ref>.
|-
|8543
|[[Файл:Emblem of the National Guard of Ukraine.svg|110x110пкс]]
|'''{{flagicon|Україна}} Гулик Юрій'''{{Орден За мужність III ступеня}}
|1986, м. [[Золочів]]. Закінчив Золочівську школу №&nbsp;2. Більшість життя віддав службі у внутрішніх військах. Майор
|{{дтс|2022|9|17}}
|Загинув на Харківщині. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref>{{Cite news|url=https://suspilne.media/478783-troh-bijciv-nacgvardii-z-lvivsini-posmertno-nagorodili-ordenami-za-muznist-iii-stupena/|title=Трьох бійців Нацгвардії з Львівщини посмертно нагородили орденами "За мужність" ІІІ ступеня}}</ref>
|-
|8539
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} ||Військовослужбовці ЗС України.||{{дтс|2022|9|17}}||(для доповнення за 17 вересня 2022 року)
|-----
| style="background:#EECFA1;" colspan="6" |

=== 18 вересня ===
|-----
|-
|8540
|[[Файл:92nd Separate Motorized Infantry Brigade SSI.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Коваль Микола'''||{{дтс|1977||}}, м. [[Березне]] Рівненська область. Майор, заступник командира дивізіону [[92-га окрема механізована бригада (Україна)|92 ОМБр]]. З 2015 року боронив Україну.||{{дтс|2022|9|18}}||Загинув поблизу м. [[Куп'янськ]]а, що на Харківщині<ref>[https://rivne.media/news/bilya-kupyanska-zahinuv-zastupnik-komandira-divizionu-z-rivnenshchini-67152 Біля Куп'янська загинув заступник командира дивізіону з Рівненщини]<br/>[https://rivne.rayon.in.ua/news/542317-na-skhodi-pomer-mayor-iz-bereznogo На сході помер майор із Березного]</ref>.
|-
|8541
|[[Файл:International Legion of Territorial Defense of Ukraine emblem.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Нідерланди}} '''Бенджамін Джорджіо Галлі'''||{{дтс|1995|1|27}}, [[Бедеро-Валькувія]] [[Варезе (провінція)|провінція Варезе]] [[Італія]]. Солдат, військовослужбовець [[Інтернаціональний легіон територіальної оборони України|Інтернаціонального легіону територіальної оборони України]]. Батько&nbsp;— італієць, мати&nbsp;— нідерландка. Виріс між Італією, [[Бельгія|Бельгією]] та [[Нідерланди|Нідерландами]], мав нідерландське громадянство і багато років жив у [[Вінтерсвейк]]у, нідерландському місті на кордоні з [[Німеччина|Німеччиною]]. Він працював токарем, грав у команді зі [[страйкбол]]у. 3 березня записався до Інтернаціонального легіону.||{{дтс|2022|9|18}}||Загинув під час контрнаступу від вибуху касетної бомби на південь від Харкова<ref>[https://www.telegraaf.nl/nieuws/128879048/nederlander-27-gesneuveld-aan-het-oorlogsfront-in-oekraine Nederlander (27) gesneuveld aan het oorlogsfront in Oekraïne]<br/>[https://nltimes.nl/2022/09/20/another-dutch-fighter-killed-combat-ukraine Another Dutch fighter killed in combat in Ukraine] {{ref-en}}<br/>[https://www.vanityfair.it/article/benjamin-giorgio-galli-foreign-fighter-morto-in-ucraina Benjamin Giorgio Galli, chi era il foreign fighter morto in Ucraina] {{ref-it}}<br/>[https://www.corriere.it/esteri/22%20settembre%2020/morto-benjamin-giorgio-galli-foreign-fighter-ucraina-1389dbf0-38fb-11ed-82bb-ebbcf266f7f2.shtml?refresh%20ce Foreign fighter italo-olandese morto in Ucraina. La madre: «Mio figlio è morto due giorni fa, durante una controffensiva»]{{Недоступне посилання}} {{ref-it}}<br/>[https://milano.repubblica.it/cronaca/2022/09/20/news/giorgio%20galli%20italiano%20morto%20ucraina%20foreign%20fighter-366512043/ Benjamin Giorgio Galli morto a 27 anni in Ucraina: chi è il foreign fighter. La madre: «Si sentiva nel posto giusto»]{{Недоступне посилання}} {{ref-it}}</ref>.
|-
|8542
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Пелиш Василь Петрович]]'''||{{дтс|1995|2|10}}, м. [[Старий Самбір]] Львівська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||{{дтс|2022|9|18}}||17 вересня отримав важке поранення поблизу м. [[Костянтинівка|Костянтинівки]] Донецької області. На наступний день помер від отриманих травм в лікарні м. [[Дніпро (місто)|Дніпра]]<ref>{{Cite web|title=Воїн ЗСУ Василь Пелиш, якому окупанти відтяли руку в 2014 році за патріотичне татуювання, помер від поранень, зазнаних у бою з окупантами на Донеччині. ФОТОрепортаж|url=https://censor.net/ua/photo_news/3368132/voyin_zsu_vasyl_pelysh_yakomu_okupanty_vidtyaly_ruku_v_2014_rotsi_za_patriotychne_tatuyuvannya_pomer|website=Цензор.НЕТ|accessdate=2022-09-22|language=uk|last=Цензор.НЕТ}}</ref>.
|-
|8543
|[[Файл:93 ОМБр п.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Новіков Олексій'''||м. [[Гуляйполе]] Запорізька область. Військовослужбовець [[93-тя окрема механізована бригада «Холодний Яр»|93 ОМБр]]. Сім років провів на війні.||{{дтс|2022|9|18}}||Загинув у боях з російськими окупантами (місце&nbsp;— не уточнено)<ref>[https://www.facebook.com/permalink.php?story%20fbid=pfbid02hVFp328SgRfhrqmq98GCMyJupxpiDZ2HiU8xMguHpx2bY9zjsD5XGeSA1JeBShEkl&id=100008993320288 Честь …схиляю голову …]<br/>[https://www.facebook.com/permalink.php?story%20fbid=pfbid0i5sqHivGExMDBYJfV1gJgpufcPGeUA7XYBKTp31QDEzypxtmusYV7Cy1cgG57xh5l&id=100008993320288 Війна забирає …]<br/>[https://t.me/gulaypole%20info/2372 Шановні Гуляйпільці вчора віддав своє життя захищаючи батьківщину справжній патріот]</ref>.
|-
|8544
|[[Файл:55 ОАБр.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Самсон Володимир Васильович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||м. [[Гуляйполе]] Запорізька область. Головний сержант, військовослужбовець [[55-та окрема артилерійська бригада «Запорізька Січ»|55 ОАБр]]. З 2015 року захищав Україну. Загинув у переддень свого народження. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня<ref name=":Указ 643/2022"/>.||{{дтс|2022|9|18}}||Загинув у боях з російськими окупантами (місце&nbsp;— не уточнено)<ref>[https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid02A9nJqTUCbEe5w39RQYj1zbT8v5tr9xuStgAtWSmcFkAQDfb4mPwnBDLAJoqP21ayl&id=100021773413338 18 вересня, в переддень свого Дня народження, загинув Володимир Самсон]<br/>[https://t.me/gulaypole_info/2384 Війна обірвала життя героя…]<br/>[https://www.facebook.com/permalink.php?story%20fbid=pfbid02SB3sgisQFS5XoFYW3VFVNAUFQ58UxJTYCMGt1eJcL2RxrVtU8Dz8sbv2B65KdCiSl&id=100008993320288 Загиблі гуляйпільці]</ref>.
|-
|8545
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Жовтий Микола'''||{{дтс|1980|2|28}}, м. [[Одеса]]. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено). Працював рекламником в компанії [[Поверхность+|Поверхность ТВ]].||{{дтс|2022|9|18}}||Загинув у боях з окупантами на півдні України<ref>[https://www.facebook.com/YurijNesterenko/posts/pfbid0DJhriZWkomNDECXsgrZQzrHNvQ17tC4LV5M6C31CEUTfGXF3eSNp4aedapXXZBHNl Вперше зустрілися в 1997 році]<br/>[https://www.facebook.com/YurijNesterenko/posts/pfbid02mdBmhvtHukdCzDtPEvL8wnio6k3ktZ8Ui5hyNyMK4BVdTeSY91Yz5kpDug84RAAQl Николай Жолтый брате, спочивай з Богом]<br/>[https://www.facebook.com/gala.kostenko/posts/pfbid025oPkpjt2jcV2w92zidrfZZcMSxK72BouWFZkpGoLeSS7TstfCSQRWiq1Uf97JHaXl Желтенький як же так]<br/>[https://www.facebook.com/poverkhnost/posts/pfbid02rAvuV5VKSfN59ymCmvCsutocyrkHcodZyLSrs7vCvwhKrcGSDo6JXbjYciTJDM9Xl Трагічна звістка: на півдні у бою з російським окупантом за волю і незалежність своєї Батьківщини загинув воїн]</ref>.
|-
|8546
|[[Файл:Нашивка 113-ої окремої бригади територіальної оборони ЗСУ (Харківська область).svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Клименко Ігор Юрійович'''||{{дтс|1984||}}. Мешканець с. [[Лозівок]] Черкаського району Черкаської області. Сержант, водій кулеметного відділення взводу вогневої підтримки окремого батальйону окремої бригади [[113-та окрема бригада територіальної оборони (Україна)|територіальної оборони Харківщини]]||{{дтс|2022|9|18}}||Загинув на Харківщині. Похований у рідному селі<ref name="Вичерпно2"/>.
|-
|8547
|[[Файл:Нашивка 109-ої окремої бригади територіальної оборони ЗСУ (Донецька область).svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Рубець Олександр Григорович'''
||46 років, м. [[Краматорськ]] Донецька область. Військовослужбовець [[109-та окрема бригада територіальної оборони (Україна)|109 ОБрТрО]]. У квітні 2022 року пішов добровольцем на фронт.||{{дтс|2022|9|18}}||Загинув від влучання ворожого снайпера під час звільнення міста [[Лиман (місто)|Лиман]] Донецької області<ref>{{Cite web|title=У Краматорську поховали Олександра Рубця, який загинув у боях за звільнення Лиману|url=https://www.kramatorskpost.com/u-kramatorsku-poxovali-oleksandra-rubcya-yakii-zaginuv-u-boyax-za-zvilnennya-limanu_84881|website=https://www.kramatorskpost.com|accessdate=2022-11-14|language=ua|first=Олексій|last=Ладика}}</ref>.
|-
|8548
|[[Файл:Emblem_of_the_State_Border_Guard_Service_of_Ukraine.svg|110x110пкс]]
|{{flagicon|Україна}} '''Кияненко Дмитро Васильович'''
(«Грек»)
|25 років, с. [[Урзуф]]. Прикордонник з Маріуполя. Наприкінці березня під час бойового завдання він з побратимами потрапили у засідку і опинився під завалами. Перебував під завалами 8 годин з осколковими пораненнями в животі і спині. 19 травня потрапив у полон під час виходу з Азовсталі. З того часу перебував в Оленівці.
|{{дтс|2022|9|18}}
|Загинув в полоні в [[Оленівка (Кальміуський район)|Оленівці]]. Похований 17 грудня 2022 у селі Рожнів Косівського району, у березні 2022 року тут знайшли прихисток від війни батьки та дружина Дмитра з тримісячним сином<ref>{{Cite news|url=https://suspilne.media/340724-a-znau-so-mij-sin-pomer-dostojno-na-prikarpatti-pohovali-zahisnika-mariupola-dmitra-kianenka/|title="Я знаю, що мій син помер достойно". На Прикарпатті поховали захисника Маріуполя Дмитра Кияненка}}</ref>.
|-
|
|[[Файл:72 ОМБр.svg|110пкс|]]
|{{flagicon|Україна}} '''Рубцов Олексій'''
(«Солдат»)
|31 травня 1982. Воював у складі полку «Азов». Через зразкову службу став зам. командира 3 роти. Мав офіцерське звання. ВІдданий фанат ФК Динамо Київ. 
Після повномасштабного вторгнення у 2022 році і до звільнення Ірпеня знаходився у лавах «Карпатської Січі». Потім тримали позиції біля Ізюму. Повернувшись до Києва вступив в розвідвзвод «Чорних Запорожців». Під час одного з бойових виходів отримав поранення разом з більшістю хлопців зі своєї групи. Відновившись, Олексій продовжив воювати.
|{{дтс|2022|9|18}}
|18 вересня під час серйозного бою знову був поранений. Опинившись в оточенні росіян не просив у них милості <ref>{{Cite news|url=https://novynarnia.com/2022/11/03/na-fronti-zagynuv-oficzer-zsu-oleksij-rubczov/|title=На фронті загинув офіцер, ультрас “Динамо” Олексій Рубцов}}</ref>.
|-
|8548
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} ||Військовослужбовці ЗС України.||{{дтс|2022|9|18}}||(для доповнення за 18 вересня 2022 року)
|-----
| style="background:#EECFA1;" colspan="6" |

=== 19 вересня ===
|-----
|-
|8549
|[[Файл:24 ОМБр.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Пилипенко Олександр'''||{{дтс|1994|11|13}}, м. [[Лисичанськ]] Луганська область. Військовослужбовець [[24-та окрема механізована бригада (Україна)|24 ОМБр]]. Учасник [[Антитерористична операція на сході України|АТО]] та [[Операція об'єднаних сил|ООС]].||{{дтс|2022|9|19}}||Загинув в боях з російськими окупантами на [[Донецька область|Донеччині]]<ref name=":1" />.
|-
|8450
|[[Файл:80 ОДШБр к.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Волгін В'ячеслав''' («Батюшка»)
||{{дтс|1999|5|4}}, [[Львів]]. Навчався у початковій школі «Дивосвіт» Львівської міської ради та у середній загальноосвітній школі №&nbsp;90 міста Львова. Під час навчання був дитячим аніматором, прислуговував при храмі Зіслання Святого Духа УГКЦ. У 2016 році вступив на підготовчий курс до Львівської духовної семінарії Святого Духа УГКЦ. Згодом протягом двох років навчався у Національному університеті «Львівська політехніка». Працював у товаристві з обмеженою відповідальністю «Нова пошта». Надихався військовою справою, пробував власні сили при вступі до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. У 2019 році вступив до лав [[80-та окрема десантно-штурмова бригада (Україна)|80-ї окремої десантно-штурмової бригади]] Десантно-штурмових військ Збройних сил України. У 2020—2021 роках виконував бойові завдання із стримування агресії росії на території Донецької та Луганської областей. Із першого дня повномасштабного вторгнення російської федерації боровся із окупантами у «гарячих точках»<ref>{{Cite web|title=Новини Львова: Завтра Львів прощатиметься з п’ятьма Героями|url=https://galinfo.com.ua/news/zavtra_lviv_proshchatymetsya_z_pyatma_geroyamy_390823.html|website=Гал-інфо|accessdate=2023-05-04}}</ref>.
||{{дтс|2022|9|19}}
||Загинув біля села Оскіл на Харківщині. Під час виконання бойового завдання у транспортний засіб українських захисників влучив ворожий снаряд. Похований 18 жовтня на Марсовому полі Личаківського кладовища у Львові<ref>{{Cite web|title=Вячеслав Волгін загинув біля села Оскіл на Харківщині під час виконання бойового завдання|url=https://www.victims.memorial/people/viacheslav-volhin|website=Меморіал жертв війни|accessdate=2023-05-04|language=uk}}</ref>.
|-
|8450
|[[Файл:80 ОДШБр к.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Целуйко Нікіта Сергійович]]'''<br/>{{Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)}}
||{{дтс|1999|10|1}}, м. [[Семенівка]] Чернігівської області. Навчався в Семенівській гімназії №&nbsp;2, після закінчення 9 класів у 2015 році пішов навчатися до Чернігівського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою. Після закінчення ліцею у 2017 році став курсантом Військового інституту телекомунікацій та інформатизації. Військову службу проходив у [[80-та окрема десантно-штурмова бригада (Україна)|80-й окремій десантно-штурмовій бригаді]] (в/ч А0284) на посаді командира взводу зв'язку 1 десантно-штурмового батальйону<ref>{{Cite web|title=Захисник-десантник із Семенівки Нікіта Целуйко загинув на Харківщині, звільняючи українські села – Чернігів.Сity|url=https://chernihivnews.city/articles/249731/zahisnik-desantnik-iz-semenivki-nikita-celujko-zaginuv-na-harkivschini-zvilnyayuchi-ukrainski-sela|website=Чернігів.City|accessdate=2023-05-18|language=uk}}</ref><ref>{{Cite web|title=Чернігівщина в скорботі: троє Героїв пішли у засвіти|url=https://mynizhyn.com/news/misto-i-region/25174-chernigivshina-v-skorboti-troe-geroyiv-pishli-u-zasviti.html|website=Головний сайт Ніжина, де ви знайдете всю інформацію про новини, події та історію міста|accessdate=2023-05-18|language=uk}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://suspilne.media/296236-na-cernigivsini-poprosalisa-z-troma-bijcami-aki-zaginuli-na-harkivsini-ta-hersonsini/|title=На Чернігівщині попрощалися з трьома бійцями, які загинули на Харківщині та Херсонщині|date=16 жовтня 2022|website=Суспільне. Новини}}</ref>.
||{{дтс|2022|9|19}}
||Загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Оскіл, Ізюмського району Харківської області. Похований 16 жовтня на місцевому кладовищі Семенівки. Нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно)<ref name=":17">{{Cite web|title=Указ № 886/2022 від 23.12.2022 Про відзначення державними нагородами|url=https://zakononline.com.ua/documents/show/513154___711734|website=zakononline.com.ua|date=2022-12-23|accessdate=2023-05-18|language=ru|last=ZakonOnline}}</ref>.
|-
|8451
|[[Файл:10th Mountain Assault Brigade Insignia (UA).svg|110пкс]]
|'''{{flagicon|Україна}} Харкавий Юрій''' 
[[Файл:ATO Participant ribbon bar.svg|67x67пкс]]
|5 травня 1988, м. [[Івано-Франківськ]]. Був наймолодшим у багатодітній сім`ї, дванадцятою дитиною. Навчався у загальноосвітній школі № 10, яку закінчив у 2003 році. Після закінчення школи, навчався у професійному технічному ліцею № 1 і здобув професію провідника пасажирського вагону. У 2006 році проходив військову службу у місті Мукачеве, Закарпатської області. Після закінчення служби в армії працював у торговому центрі «Арсен» - охоронцем. У 2014 році брав участь в зоні проведення АТО, раніше боєць 128-ї бригади, був у Попасній, Біловодську, Дебальцевому. У 2015 році нагороджений пам'ятним знаком учасника подій «Дебальцеве» та відзнакою «Учасник АТО». Після початку повномасштабного вторгнення служив у лавах 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади у 109 окремому гірсько-штурмовому батальйоні. 
|{{дтс|2022|9|19}}
|Загинув у результаті ракетного обстрілу під час бойових дій з військовими формуваннями російської федерації поблизу населеного пункту Дорожнє Донецької області. Посмертно нагороджено медаллю «За заслуги перед Прикарпаттям» (2022 р.) та відзнакою міського голови Івано-Франківська «За честь і звитягу» (2023 р.) <ref>{{Cite web|url=http://www.geroi.if.ua/content&content_id=444|title=Юрій Харкавий}}</ref>.
|-
|8551
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} ''' '''||Військовослужбовці ЗС України.||{{дтс|2022|9|19}}||(для доповнення за 19 вересня 2022 року)
|-----
| style="background:#EECFA1;" colspan="6" |

=== 20 вересня ===
|-----
|-
|8550
|{{95 ОДШБр ЗСУ}}
|{{flagicon|Україна}} '''[[Гриценко Владислав Олександрович]]'''
{{Орден За мужність II ступеня}}{{Орден За мужність III ступеня}}
|20 січня 1998, с. [[Пархимів]] Чернігівська область. Молодший сержант [[95-та окрема десантно-штурмова бригада (Україна)|95 ОДШБр]]. У 2019 році долучився до лав Збройних Сил України. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (22.05.2022).
|{{дтс|2022|9|20}}
|Загинув під час виконання бойового завдання поблизу с. Яцківка Донецької області<ref>{{Cite web|title=Захисник України Владислав Гриценко своє життя присвятив захисту країни від російських окупантів – Чернігів.Сity|url=https://chernihiv.city/articles/243332/zahisnik-ukraini-vladislav-gricenko-svoye-zhittya-prisvyativ-zahistu-kraini-vid-rosijskih-okupantiv|website=Чернігів.City|accessdate=2023-02-04|language=uk}}</ref>. Нагороджений орденом «За мужність» ІІ ступеня (посмертно)<ref>{{Cite web|url=https://www.president.gov.ua/documents/242023-45593|title=УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №24/2023}}</ref>.
|-
|8551
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Головчанський Єгор Іванович'''<br/>(«Єгер»)
{{Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)}}
|{{дтс|1996||}}, м. [[Молодогвардійськ]] Луганська область. Молодший лейтенант, командир взводу (підрозділ&nbsp;— не уточнено). Єгор родом із Луганщини, двічі переселенець. 26 лютого 2022 добровільно пішов до військомату. Мав декілька контузій, але, провівши у шпиталі всього два тижні, знову був відправлений на передову.||{{дтс|2022|9|20}}||Загинув разом з Артемом Савіним («Койот»)<ref name="Койот і Єгер" />. Загинув у боях з російськими окупантами поблизу смт [[Архангельське (смт)|Архангельського]] Бериславського району Херсонської області. Тіло загиблого було важко опізнати, тому було проведено експертизу ДНК та 12 грудня 2022 року підтверджено його смерть<ref>[https://www.vinnitsa.info/news/u-khersons-kiy-oblasti-zahynuv-viys-kovyy-z-vinnychchyny-yehor-holovchans-kyy.html У Херсонській області загинув військовий з Вінниччини Єгор Головчанський. 14.12.2022, 15:28]</ref><ref>{{Cite web|title=Посмертно відзначили 25-річного лейтенанта Єгора Головчанського - 20 хвилин|url=https://vn.20minut.ua/lyudi/posmertno-vidznachili-25-richnogo-leytenanta-egora-golovchanskogo-11762909.html|website=vn.20minut.ua|accessdate=2023-01-31|language=uk}}</ref>. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)<ref>{{Cite web|url=https://www.president.gov.ua/documents/452023-45665|title=УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №45/2023}}</ref>.
|-
|8552
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Савін Артем Сергійович'''<br/>(«Койот»)||29 липня 1992, м. [[Кривий Ріг]], Дніпропетровська область. Воював в АТО/ООС з 18 років. Закінчив криворізьку гімназію №&nbsp;84. Після [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] отримав на фронті поранення, але й після цього повернувся до виконання бойових завдань. Брав участь у звільненні Херсонської області.||{{дтс|2022|9|20}}||Загинув о 6:30 ранку разом з Єгором Головчанський («Єгер») внаслідок підриву на потужному вибуховому пристрої поблизу с. Архангельське, Бериславського району, Херсонської області.<ref name="Койот і Єгер">[https://www.facebook.com/NikolayKolesnyk/posts/pfbid0296jKoX6UkiCkPSJ7rEzcP3QnbNQ8dqhayygifQNtAuQw6gFbXP2TTEGoig5y1Lecl Березень, Мала Шестерня, поряд позиції підрозділу Чапая, ми привезли їм Старлінк]</ref>. Їхні тіла дуже сильно обгоріли, Артем був без кінцівок, м'яких тканин обличчя, зубів. Опізнати було неможливо, тому довелось чекати експертизу ДНК майже три місяці<ref>{{Cite news|url=https://bykvu.com/ua/mysli/meni-daly-khvylynu-shchob-ioho-obiiniaty-obiiniaty-lodiane-skruchene-tilo-cherez-chornyi-polietylenovyi-mishok-interv-iu-z-druzhynoiu-zahybloho-zakhysnyka-ukrainy/|title=Мені дали хвилину, щоб його обійняти. Обійняти льодяне скручене тіло через чорний поліетиленовий мішок – інтерв’ю з дружиною загиблого захисника України.}}</ref>. Прощання з героєм відбулося 13 грудня 2022 року в с. Новий Шлях. Похований на Веселівському кладовищі<ref>{{Cite news|url=https://www.veskr.com.ua/krivorozhskie-gorodskie-novosti/57731-na-krivorizhzhi-13-grudnya-proshchayutsya-z-geroem-shcho-zaginuv-v-boyu-na-berislashchini.html|title=На Криворіжжі 13 грудня прощаються з героєм, що загинув в бою на Бериславщині}}</ref>.
|-
|8553
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Поліщук Олександр Олександрович'''||{{дтс|1986|8|23}}. Мешканець м. [[Тальне|Тального]] Черкаська область. Військовослужбовець ЗС України, оператор протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки (підрозділ&nbsp;— не уточнено). Навчався у Тальнівській школі №&nbsp;1, відслужив у ЗС України. Потім здобув професію верстатника деревообробних верстатів при Східноєвропейському університеті економіки і менеджменту. Призваний на військову службу 4 травня 2022 року.||{{дтс|2022|9|20}}||Загинув у ході бою з переважаючими силами противника в напрямку Донецької області&nbsp;— отримав поранення, несумісні з життям. Похований у м. Тальному. Залишилась дружина та дві доньки<ref>{{cite news |url= https://viche.ck.ua/talnivshhina/talnivshhyna-poproshhalasya-z-36-richnym-geroyem-yakyj-viddav-zhyttya-za-ukrayinu/|title= Тальнівщина попрощалася з 36-річним Героєм, який віддав життя за Україну|date= 24 вересня 2022 |publisher= Вісті Черкащини|accessdate= 24 вересня 2022}}</ref>.
|-
|8554
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Місніков Ігор Володимирович'''||{{дтс|1994||}}. Мешканець с. [[Ліпляве]] Черкаського району Черкаської області. Солдат, оператор розвідувального відділення підрозділу мотопіхотної бригади (підрозділ&nbsp;— не уточнено)||{{дтс|2022|9|20}}||Загинув у результаті поранень, отриманих унаслідок масованого обстрілу села Калинове на Донеччині. Похований у рідному селі<ref name="Вичерпно2"/>.
|-
|8555
|[[Файл:Нашивка 109-ої окремої бригади територіальної оборони ЗСУ (Донецька область).svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Линський Володимир Іванович]]'''<br/>(«Фенікс»)||{{дтс|1965|8|6}}, м. [[Краматорськ]] Донецька область. Військовослужбовець [[109-та окрема бригада територіальної оборони (Україна)|109 ОБрТрО]]. Учасник [[Антитерористична операція на сході України|АТО]]. Очолював комітет з питань АТО/ООС громадської ради при Донецькій ОДА.||{{дтс|2022|9|20}}||Загинув під час боїв за звільнення міста [[Лиман (місто)|Лиман]] Донецької області<ref>{{Cite web|title=У Краматорську хочуть перейменувати вулицю на честь загиблого воїна Володимира Линського — ІА «Вчасно»|url=https://vchasnoua.com/donbass/73988-u-kramatorsku-khochut-pereimenuvaty-vulytsiu-na-chest-zahybloho-voina-volodymyra-lynskoho|website=vchasnoua.com|date=2022-10-05|accessdate=2022-11-14|language=uk-ua|last=ІА «Вчасно»}}</ref><ref>{{Cite web|title="Він воював завзято і помер як воїн": у Краматорську поховали військовослужбовця тероборони Володимира Линського|url=https://www.kramatorskpost.com/vin-voyuvav-zavzyato-i-pomer-yak-voyin-u-kramatorsku-poxovali-viiskovosluzbovcya-teroboroni-volodimira-linskogo_84878|website=https://www.kramatorskpost.com|accessdate=2022-11-14|language=ua|first=Олексій|last=Ладика}}</ref>.
|-
|8556
|[[Файл:Нашивка 109-ої окремої бригади територіальної оборони ЗСУ (Донецька область).svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Печерський Іван'''||Донецька область. Командир підрозділу гранатометного відділу [[109-та окрема бригада територіальної оборони (Україна)|109 ОБрТрО]]. Учасник [[Антитерористична операція на сході України|АТО]]. 26 лютого 2022 року пішов добровольцем на фронт.||{{дтс|2022|9|20}}||Загинув під час боїв за звільнення міста [[Лиман (місто)|Лиман]] Донецької області<ref>{{Cite web|title=В Краматорську поховали Івана Печерського, який загинув у боях за Лиман|url=https://www.kramatorskpost.com/v-kramatorsku-poxovali-ivana-pecerskogo-yakii-zaginuv-u-boyax-za-liman_84888|website=https://www.kramatorskpost.com|accessdate=2022-11-14|language=ua|first=Микола|last=Жалнін}}</ref>.
|-
|8557
|[[Файл:17th tank brigade insignia daily.svg|124x124пкс]]
|{{flagicon|Україна}} '''Целік Олександр'''
|9 липня 1977, [[Кривий Ріг]]. Сержант. Перше місце роботи&nbsp;— комбінат «Криворіжсталь». Протягом 1996—1998 років ніс строкову військову службу у Збройних силах України. Потім трудився монтажником з монтажу сталевих і залізобетонних конструкцій в ДП «Криворізьке спеціалізоване управління Мо1». У 1999-му вирішив кардинально змінити свою роботу&nbsp;— служив в органах внутрішніх справ аж до 2011-го. Заочно закінчив два вищі навчальні заклади -Криворізький технічний університет та Дніпропетровський державний університет. 29 жовтня 2019 року Олександр пішов служити за контрактом в Збройні сили України. Ніс службу командиром танкового взводу танкової роти танкового батальйону у в/ч АЗ3283.
|{{дтс|2022|9|20}}
|Загинув під час боїв<ref>{{Cite news|url=https://krivbass.city/news/view/u-boyu-za-tsilisnist-ukraini-zaginuv-komandir-roti-17-oi-okremoi-tankovoi-krivorizkoi-brigadi|title=У бою за цілісність України загинув командир роти 17-ої окремої танкової Криворізької бригади}}</ref>
|-
|8558
|[[Файл:80 ОДШБр к.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Лонський Владислав Олегович]]'''<br/>(«Страйк»)<ref>[https://www.facebook.com/permalink.php?story%20fbid=pfbid02zM87jMgWDHr9i9wrbdtcNktEchwzgWRCv1G91dCy8j6qQo4isR2HtdVd4R1yPYUl&id=100008993320288 Страйк ….]</ref><br/>{{Орден Богдана Хмельницького II ступеня (Україна)}}{{Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)}}
||13 травня 1998, м. [[Ківерці]] Волинської області. У 2013 році закінчив Ківерцівську загальноосвітню школу №&nbsp;4, а з 2014 по 2015 рік навчався у Волинському обласному ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою. Після закінчення ліцею обрав для навчання [[Військова академія (Одеса)|Одеську військову академію]] за спеціальністю «Управління діями підрозділів десантно-штурмових військ». На 1 курсі отримав звання молодший сержант. У 2019 році з відзнакою закінчив Одеську військову академію, отримавши звання лейтенант. Для проходження подальшої військової служби отримав призначення у [[80-та окрема десантно-штурмова бригада (Україна)|80-ту окрему десантно-штурмову бригаду]] на посаду командира взводу. Згодом очолив роту. У складі 3 БТГр 80 ОДШБр м. Чернівці з 2019 року неодноразово брав участь в ООС на сході України. У червні 2021 року отримав звання старшого лейтенанта, а в квітні 2022 року&nbsp;— звання капітана та отримав статус учасника бойових дій. З перших днів повномасштабної війни його місцем служби був схід та південь України, де точилися найзапекліші бої: Херсон, Бахмут, Піски, Краматорськ, Білогорівка, Ізюм<ref>{{Cite web|title=Офіцеру-десантнику з Ківерців виповнилося б 25 років|url=https://history.rayon.in.ua/news/598587-ofitseru-desantniku-z-kivertsiv-vipovnilosya-b-25-rokiv|website=history.rayon.in.ua|date=2023-05-13|accessdate=2023-05-17|language=uk}}</ref>. Кавалер ордена Богдана Хмельницького ІІ<ref>{{Cite web|url=https://www.president.gov.ua/documents/6742022-44225|title=Указ президента України №674/2022 Про відзначення державними нагородами України|date=28 вересня 2022}}</ref> та ІІІ ступенів<ref name=":16"/>.
||{{дтс|2022|9|20}}
||Загинув поблизу населеного пункту [[Оскіл (село)|Оскіл]] Ізюмського району Харківської області внаслідок танкового обстрілу. Похований 24 вересня<ref>{{Cite web|title=У Ківерцях в останню дорогу провели загиблого воїна Владислава Лонського. ФОТО та ВІДЕО|url=https://kivertsi.rayon.in.ua/news/543671-u-kivertsyakh-v-ostannyu-put-proveli-zagiblogo-voina-vladislava-lonskogo|website=kivertsi.rayon.in.ua|date=2022-09-25|accessdate=2023-05-17|language=uk}}</ref>.
|-
|8559
|[[Файл:НЗ ВДВ.svg|157x157пкс]]||'''Смірнов Богдан Павлович''' (« Хасім») ||28 березня 1987, с. [[Дніпровокам'янка]]. Доброволець. Солдат 13 окремого десантно-штурмового батальйону ім. Т.Сенюка||{{дтс|2022|9|20}}||Загинув у с. Яцківка Донецької область. Похований у с. Калужине Верхньодніпровської територіальної громади Кам'янського району<ref>{{Cite news|url=https://dv-gazeta.info/dneprnews/v-boyu-z-rashistami-zaginuv-desantnik-z-dnipropetrovshhini-bogdan-smirnov.html|title=В бою з рашистами загинув десантник з Дніпропетровщини Богдан Смірнов}}</ref>.Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)<ref name=":12" />.
|-
|8560
|[[Файл:80 ОДШБр к.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Михайловський Микола Миколайович'''
||14 грудня 2003, с. [[Зарічанка]] Хмельницької області. Навчався у Більській ЗОШ I—III&nbsp;ст. ім. К.&nbsp;І.&nbsp;Геренчука. Закінчив Мукшо-Китайгородський ліцей, що в Кам'янці-Подільському. Потім пішов на службу за контрактом<ref>{{Cite web|title=Загинув Михайловський Микола Миколайович » Кам`янець-Подільський «ПЕРШИЙ ПОРТАЛ»|url=https://k-p.net.ua/news_kamenec/avarii/6593-zagynuv-mykhailovskyi-mykola-mykolaiovych.html|website=Кам`янець-Подільський «ПЕРШИЙ ПОРТАЛ»|accessdate=2023-06-14|language=uk|last=https://www.facebook.com/Kamenetz}}</ref>. Був гранатометником в/ч А2582&nbsp;— [[87-й окремий аеромобільний батальйон (Україна)|87 ОАеМБ]] [[80-та окрема десантно-штурмова бригада (Україна)|80-ї окремої десандно-штурмової бригади]]<ref>{{Cite web|url=https://suspilne.media/505855-mati-zagiblogo-bijca-z-hmelniccini-prosit-pidtrimati-peticiu-pro-prisvoenna-sinu-zvanna-geroa-ukraini/|title=Мати загиблого бійця з Хмельниччини просить підтримати петицію про присвоєння сину звання Героя України|date=13 червня 2023|website=Суспільне. Новини}}</ref>.
||{{дтс|2022|9|20}}
||Загинув поблизу населеного пункту [[Оскіл (село)|Оскіл]] Ізюмського району Харківської області внаслідок танкового обстрілу.
|-----
| style="background:#EECFA1;" colspan="6" |

=== 21 вересня ===
|-----
|-
|8556
|[[Файл:Emblem of the National Guard of Ukraine.svg|110пкс|]]
|{{flagicon|Україна}} '''[[Куцолабський Владислав Петрович]]'''
{{Орден За мужність II ступеня}}{{Орден За мужність III ступеня}}
|1995. Молодший сержант, розвідник-кулеметник батальйону спеціального призначення НГ України (підрозділ&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (04.08.2022).
|{{дтс|2022|9|21}}
|Загинув внаслідок отримання поранень несумісних з життям в населеному пункті [[Дробишеве]] Краматорського району Донецької області<ref>{{Cite web|title=Сум...Біль....Розпач|url=https://murafska-gromada.gov.ua/news/1663854957/|website=murafska-gromada.gov.ua|accessdate=2023-02-15|language=ua}}</ref>. Нагороджений орденом «За мужність» II ступеня (посмертно)<ref name=":12">{{Cite web|url=https://www.president.gov.ua/documents/812023-45745|title=УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №81/2023}}</ref>.
|-
|8557
|[[Файл:80 ОДШБр к.svg|110пкс|]]
|{{flagicon|Україна}} '''[[Грошов Сергій Леонідович]]'''
{{Орден За мужність II ступеня}}{{Орден За мужність III ступеня}}
|2 червня 1983, с. [[Панівці (Кам'янець-Подільський район)|Панівці]], [[Кам'янець-Подільський район]], [[Хмельницька область]]. Старший сержант, військовослужбовець [[80-та окрема десантно-штурмова бригада (Україна)|80 ОДШБр]]. Учасник [[Антитерористична операція на сході України|АТО]]. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (04.04.2022)<ref>[https://www.president.gov.ua/documents/2122022-42025 Указ Президента України №&nbsp;212/2022 від 4 квітня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»]</ref>.
|{{дтс|2022|9|21}}
|Брав участь у [[Бої за Ізюм (2022)|боях під Ізюмом]]. Там отримав важке осколкове поранення в голову та вправ у кому<ref>{{Cite web|title=Без батька залишилось 4 дітей: на війні загинув Сергій Грошов з Кам’янеччини - vsim.ua|url=https://vsim.ua/lyudi/bez-batka-zalishilos-4-ditey-na-viyni-zaginuv-sergiy-groshov-z-kamyane-11681511.html|website=vsim.ua|accessdate=2023-02-02|language=uk}}</ref>. Помер в лікарні. Нагороджений орденом «За мужність» II ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 806"/>.
|-
|8558
|[[Файл:Emblem of the National Guard of Ukraine.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Кирпа Максим Анатолійович]]'''{{Орден За мужність III ступеня}}||29 років. Мешканець с. [[Красенівка|Красенівки]] Золотоніського району Черкаської області. Розвідник батальйону спеціального призначення Національної Гвардії України.||{{дтс|2022|9|21}}||Загинув внаслідок запеклого бою на [[Донецька область|Донеччині]]. Похований у рідному селі<ref>{{cite news |url= https://provce.ck.ua/na-chornobaivshchyni-poproshchalysia-iz-zahyblym-spetspryznachentsem/ |title= На Чорнобаївщині попрощалися із загиблим спецпризначенцем|date= 30 вересня 2022 |publisher= ПроВсе|accessdate= 30 вересня 2022}}</ref>. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)<ref name=":12" />.
|-
|8559
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Шиповський Дмитро'''||м. [[Харків]]. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено). Український оператор кіно та телебачення. Був призваний на військову службу до ЗС України в березні 2022 року.||{{дтс|2022|9|21}}||Загинув у боях з російськими окупантами (місце&nbsp;— не уточнено)<ref>{{Cite web|title=На фронті загинув Дмитро Шиповський: Ми не повинні забувати ні про кого, хто віддав своє життя захищаючи нас|url=https://detector.media/blogs/article/203287/2022-09-30-na-fronti-zagynuv-dmytro-shypovskyy-my-ne-povynni-zabuvaty-ni-pro-kogo-khto-viddav-svoie-zhyttya-zakhyshchayuchy-nas/|website=detector.media|date=2022-09-30|accessdate=2022-10-28|language=uk|first=Інга|last=Вишневська}}</ref>.
|-
|8560
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]
|{{flagicon|Україна}} '''[[Яловцов Максим Вадимович]]''' («Регбіст»){{Орден За мужність III ступеня}}
|5 серпня 1990. Був фундатором організації «Громадська безпека». До початку війни Максим в академії навчав греплінгу, будучи чемпіоном України 2021. Був одним з лідерів фанатського руху київського «Динамо».
|{{дтс|2022|9|21}}
|Загинув в тилу ворога під час виконання бойового завдання. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)<ref name=":12" />.
|-
|8561
|[[Файл:23 OMPB ZSU.png|110x110пкс]]
|{{flagicon|Україна}} '''Іпатій Іван Юрійович'''
|32 роки, с. [[Лукавці]], Чернівецької області. Закінчив Лукавецький заклад загальної середньої освіти. У 2014 році його мобілізовали в групу резервістів. Учасник [[Антитерористична операція на сході України|АТО]]. Брав участь у бойових діях поблизу міста Щастя та поблизу Донецького аеропорту. У мирному житті проживав на Київщині у селі Карапиші.
|{{дтс|2022|9|21}}
|Загинув у боях з окупантами в районі села Шахтарське Донеччині. Поховали захисника у селі Лукавці Чернівецької області.
|-
|8562
|[[Файл:24 ОМБр.svg|157x157пкс]]
|'''{{flagicon|Україна}} Мидлик Ярослав Ростиславович'''
|02 червня 1972, Кременецький район. Старший солдат, командир відділення кулеметного взводу 4 стрілецької роти в.ч. А0998
|{{дтс|2022|9|21}}
|Деталі загибелі не повідомлялися<ref name=":9" />.
|-
|8563
|[[Файл:80 ОДШБр к.svg|110пкс|]]
|{{flagicon|Україна}} '''[[Ушков Віктор Валерійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}
|27 грудня 1985, м. [[Винники]] Львівської області, згодом переїхав з родиною до Львова. Там закінчив місцеву школу №&nbsp;29. Вищу освіту здобув у [[Львівський торговельно-економічний університет|Львівському торговельно-економічному університеті]]. Працював у відділі фізичного захисту Державної податкової служби у Львівській області та на приватному підприємстві «Львів-Пласт». Був експедитором. Після повномасштабного вторгнення, як учасник АТО, одразу знову став на захист України. Боровся з російськими окупантами у лавах [[80-та окрема десантно-штурмова бригада (Україна)|80-ї окремої десантно-штурмової бригади]]<ref>{{Cite web|title=Десантник Віктор Ушков загинув 21 вересня 2022 року під час боїв з російськими окупантами за Харківську область.|url=https://www.victims.memorial/people/victor-ushkov|website=Меморіал жертв війни|accessdate=2023-05-26|language=uk}}</ref>.
|{{дтс|2022|9|21}}
|Загинув під час боїв з російськими окупантами за Харківську область. Похований 26 вересня на Личаківському цвинтарі у Львові<ref>{{Cite web|title=Львів прощається з загиблим на війні Героєм Віктором Ушковим (НАЖИВО, ФОТО)|url=https://varta1.com.ua/news/lviv-proshchaietsya-z-zagiblim-na-viyni-geroiem-viktorom-ushkovim-nazhivo-foto_353925.html|website=Варта 1|date=2023-03-09|accessdate=2023-05-26|language=uk}}</ref>. Нагороджений орденом «За мужність» IІI ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 806"/>.
|-
|8564
|[[Файл:65th Separate Battalion (Stryi).png|123x123пкс]]
|{{flagicon|Україна}} '''[[Озеров Микола Володимирович]]'''

(«Крим»){{Орден За мужність III ступеня}}
|1977, м. [[Генічеськ]]. Пройшов військову службу від курсанта до командира. Мешкав в [[Стрий|Стрию]] Львівської області з 2004 року. З 2014 року брав участь у АТО. Захищав Донецький аеропорт, кіборг. Підполковник, військовослужбовець 65-го окремого батальйону територіальної оборони, 103 ОБрТрО.
|{{дтс|2022|9|21}}
|Загинув при штурмі міста Ямпіль Донецької області. Похорон відбувся 25 вересня 2022 в місті Стрий. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно) <ref name=":Указ 783">[https://www.president.gov.ua/documents/7832022-44857 Указ Президента України №&nbsp;783/2022 від 17 листопада 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»]</ref><ref>{{Cite news|url=https://suspilne.media/285454-na-lvivsini-poprosalisa-z-zahisnikami-mikolou-ozerovim-ta-vladislavom-stasivim/|title=На Львівщині попрощалися з захисниками Миколою Озеровим та Владиславом Стасівим}}</ref>.
|-
|8565
|[[Файл:65th Separate Battalion (Stryi).png|123x123пкс]]
|'''{{flagicon|Україна}} [[Стасів Владислав Володимирович]]'''(«Динамо»){{Орден За мужність III ступеня}}
|22 роки. У 2017 році Владислав закінчив Стрийську школу №3, вступив у Івано-Франківський НТУ нафти і газу. Після повномасштабного вторгнення пішов добровольцем до лав ЗСУ. Військовослужбовець 65-го окремого батальйону територіальної оборони, 103 ОБрТрО, був навідником гранатометного відділення взводу вогневої підтримки.
|{{дтс|2022|9|21}}
|Загинув при штурмі міста Ямпіль Донецької області від кулі снайпера. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 783"/><ref>{{Cite news|url=https://zahid.espreso.tv/u-boyakh-z-okupantami-zaginuli-legendarniy-kiborg-mikola-ozerov-ta-navidnik-vladislav-stasiv|title=У боях з окупантами загинули легендарний кіборг Микола Озеров та навідник Владислав Стасів}}</ref>.
|-
|8566
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]
|'''{{flagicon|Україна}} Дохленко Олександр'''
|27 років, с. [[Могриця]], Юнаківська громада. Був фельдшером КНП СОР "Сумський обласний центр екстреної медичної допомоги та медичних катастроф". З 2019 року став на захист України. Старший солдат, бойовий медик. Спочатку звільняв Сумську область, Конотоп, потім Чернігів, потім Донбас. Воював в Пісках і в Зайцевому на Бахмутському напрямку.
|{{дтс|2022|9|21}}
|Загинув на Бахмутському напрямку виконуючи завдання забрати пораненого <ref>{{Cite news|url=https://suspilne.media/554493-koznogo-dna-zdes-mama-zagiblogo-bojovogo-medika-iz-sumsini-rozpovila-pro-sina-ta-zitta-bez-nogo/|title="Кожного дня ждеш": мама загиблого бойового медика із Сумщини розповіла про сина та життя без нього}}</ref><ref>{{Cite news|url=https://suspilne.media/285202-na-sumsini-poprosalisa-z-bojovim-medikom-vzvodu-oleksandrom-dohlenkom/|title=На Сумщині попрощалися з бойовим медиком взводу Олександром Дохленком}}</ref>.
|-
|8566
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} ||Військовослужбовці ЗС України.||{{дтс|2022|9|21}}||(для доповнення за 21 вересня 2022 року)
|-----
| style="background:#EECFA1;" colspan="6" |

=== 22 вересня ===
|-----
|-
|8563
|[[Файл:92nd Separate Motorized Infantry Brigade SSI.svg|110пкс|]]
|{{flagicon|Україна}} '''[[Колєснік Ярослав Олександрович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}
|48 років, Харківська область. Старший солдат, військовослужбовець [[92-га окрема механізована бригада (Україна)|92 ОМБр]]. Учасник Революції Гідності. Учасник АТО. Пройшов бої за Іловайськ. 24 лютого 2022 року повернувся до лав рідної бригади та став на захист Харківської області та Харкова. У березні був у боях за Малу Рогань та Вільхівку. У вересні брав участь у Харківському контрнаступі, йшов у першому ешелоні. Рота, у складі якої він був, першою заходила в місто Куп‘янськ.
|{{дтс|2022|9|22}}
|Загинув у боях за Куп‘янськ-Вузловий та Ківшарівку Харківської області<ref>{{Cite web|title=Боєць Ярослав Колєснік загинув 22 вересня 2022 року у боях за Куп‘янськ-Вузловий та Ківшарівку Харківської області.|url=https://www.victims.memorial/people/yaroslav-kolesnik|website=Меморіал жертв війни|accessdate=2023-01-17|language=uk}}</ref>. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 759"/>.
|-
|8564
|[[Файл:25 ОПДБр к.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Башта В'ячеслав'''<br/>(«Грівас»)||{{дтс|1995|10|27}}, мешканець м. [[Дніпро (місто)|Дніпро]]. Військовослужбовець [[25-та окрема повітрянодесантна бригада (Україна)|25 ОПДБр]]. Повернувся з [[Польща|Польщі]], щоб укласти контракт із ЗС України. З 2019 по 2022 рік проходив військову службу у складі [[80-та окрема десантно-штурмова бригада (Україна)|80 ОДШБр]]. Звільнився в запас за місяць до [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]]. З першого дня вторгнення&nbsp;— без зайвих сумнівів доєднався до 25 ОПДБр. За час своєї служби прикривав відхід українських військ з [[Лисичанськ]]у, брав участь в боях за [[Кодема|Кодему]] та інші населені нашої Донеччини, у [[Харківський контрнаступ Збройних сил України (2022)|контрнаступальної операції українського воїнства на Харківщині]] (під час якої за його участі відбувся знаменитий інцидент з тараном російської [[БМП-2]] за допомогою танкового трала).||{{дтс|2022|9|22}}||Загинув в боях з російськими окупантами (місце&nbsp;— не уточнено)<ref>[https://censor.net/ua/p3369381 22 вересня в боях з російськими окупантами загинув воїн 25-ї бригади В'ячеслав Башта. ФОТО]<br/>[https://t.me/TyskNIP/2013 Пряма мова його близького друга]<br/>[https://www.facebook.com/ivandmitriiev/posts/pfbid0xcsRA7icL2ErWHyoQyJoeeEZsbUjULmA5tCaFREQxUHWMHwotK58qVyy5FR5xPMFl Загинув мій найкращий друг…]</ref>.
|-
|8565
|[[Файл:24th Separate Assault Battalion SSI (with tab).svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Котух Юрій Олександрович'''||{{дтс|1981|5|20}}, м. [[Біла Церква]] Київська область. Сержант, командир відділення [[24-й окремий штурмовий батальйон «Айдар»|24 ОШБ «Айдар»]]. Захищав Україну з 2014 року.||{{дтс|2022|9|22}}||Загинув від ворожого обстрілу в місті [[Бахмут]]і на [[Донецька область|Донеччині]]<ref>[https://www.facebook.com/YevgenKot/posts/pfbid0AL3nHjKBHr9Zjoz5xobtLvomKy71HqXvUK4SxPetyK9KRUrLJ6UeLs8mLL4QMMKgl ак ми й не зустрілися там, Юрець, ти пішов]<br/>[https://krokus.tv/4961-vjna-zabrala-zhittja-voyina-z-bloyi-cerkvi-kotuha-jurja.html Війна забрала життя воїна з Білої Церкви Котуха Юрія]</ref><ref name="троє білоцерківських захисників">[https://www.04563.com.ua/news/3468278/vijna-zabrala-zitta-se-troh-bilocerkivskih-zahisnikiv Війна забрала життя ще трьох білоцерківських захисників]</ref>.
|-
|8566
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Борецький Сергій'''||м. [[Біла Церква]] Київська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено). Захищав Україну з 2014 року.||{{дтс|2022|9|22}}||Загинув від ворожого обстрілу в м. [[Бахмут]]і, що на Донеччині<ref name="троє білоцерківських захисників"/><ref>[https://krokus.tv/4960-bla-cerkva-vtratila-zahisnika-ukrayini-boreckogo-sergja.html Біла Церква втратила захисника України Борецького Сергія]</ref>.
|-
|8567
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Дмитрук Микола'''||м. [[Біла Церква]] Київська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено). З початку [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] став до захисту України.||{{дтс|2022|9|22}}||Загинув від ворожого обстрілу в м. [[Бахмут]]і, що на Донеччині<ref name="троє білоцерківських захисників"/>.
|-
|8568
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Радучич Олексій'''||Миколаївська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено). Після початку [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] повернувся з [[Польща|Польщі]], щоб захищати Україну.||{{дтс|2022|9|22}}||Загинув у боях з окупантами на півдні України<ref>[https://www.facebook.com/natasya.nagorna/posts/pfbid0rFxY3WDvJ1PEPFbdqRQPF8CLw9Ftvh52yiMaxom7t6SgdANwrkXurnC6DkWHySXKl ПРОЩАННЯ]<br/>[https://t.me/thegardcity/25547 Олексій Радучич загинув, захищаючи Україну]</ref>.
|-
|8569
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Томило Станислав'''||48 років. Мешканець с. [[Сушки (Черкаський район)|Сушки]] Черкаського району Черкаської область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено)||{{дтс|2022|9|22}}||Загинув від поранень, несумісних з життям, які він отримав у результаті артобстрілу поблизу міста Бахмут Донецької області. Похований у рідному селі. Залишилась дружина, донька та три сини<ref>{{cite news |url= https://vycherpno.ck.ua/vid-poranen-otrymanyh-bilya-bahmutu-zagynuv-cherkashhanyn/|title= Від поранень, отриманих біля Бахмуту, загинув черкащанин|date= 28 вересня 2022 |publisher= Вичерпно|accessdate= 28 вересня 2022}}</ref>.
|-
|8570
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Вісич Андрій Олексійович'''||{{дтс|1984||}}. Мешканець [[Смілянська міська громада|Смілянської громади]] [[Черкаський район|Черкаського району]] Черкаської області. Солдат, стрілець-зенітник зенітного ракетного взводу стрілецького батальйону ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено)||{{дтс|2022|9|22}}||Загинув під час артилерійського обстрілу, отримавши поранення, несумісні з життям на [[Донецька область|Донеччині]]. Похований на батькіщині<ref name="Вичерпно2"/>.
|-
|8571
|[[Файл:10th Mountain Assault Brigade Insignia (UA).svg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''Доброцький Юрій Миколайович'''||м. [[Ворохта]] Івано-Франківська область. Навідник мотопіхотного відділення [[10-та окрема гірсько-штурмова бригада (Україна)|10 ОГШБр]].||{{дтс|2022|9|22}}||Загинув під час артилерійського обстрілу в районі населеного пункту [[Берестове (Бахмутський район)|Берестове]] Донецької області<ref>{{Cite web|title=Ворохтянська селищна рада (територіальна громада Ворохти та Татарова) {{!}} Сьогодні в нашу громаду знову надійшла сумна звістка|url=https://www.facebook.com/groups/761710967266071/posts/5284041421699647/|website=www.facebook.com|accessdate=2022-11-14|language=uk}}</ref>.
|-
|8572
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]
|'''{{flagicon|Україна}} [[Мокрійчук Юрій Ананійович]]'''{{Орден За мужність III ступеня}}
|с. [[Бабухів]]. Головний сержант.
|{{дтс|2022|9|22}}
|Загинув під час артилерійського обстрілу в районі населеного пункту Берестове Бахмутського району Донецької області. Нагороджений орденом «За мужність» IIІ ступеня (посмертно)<ref name=":19" />.
|-
|8573
|[[Файл:93 ОМБр п.svg|128x128пкс]]
|{{flagicon|Україна}} '''[[Матвійчук Валерій Анатолійович]]'''
(«Дорожник»){{Орден За мужність III ступеня}}
|1 січня 1964, м. [[Самбір]]. Підполковник, військовослужбовець 93ОМБр.
|{{дтс|2022|9|22}}
|Загинув під час виконання бойового завдання. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 783"/><ref>{{Cite news|url=https://4studio.com.ua/novyny/pid-chas-vykonannya-bojovogo-zavdannya-na-shodi-zagynuv-pidpolkovnyk-valerij-matvijchuk-foto/|title=Під час виконання бойового завдання на Сході загинув підполковник Валерій Матвійчук (ФОТО)}}</ref>.
|-
|
|[[Файл:81 ОАеМБр к.svg|129x129пкс]]
|'''{{flagicon|Україна}} Шилов Олександр''' 
(«Монах»)
|26 років, м. [[Кривий Ріг]]. Після школи навчався у Криворізькому ліцеї-інтернаті з посиленою військово-фізичною підготовкою. Захоплювався військовою справою та мріяв захищати рідну країну. 2017 року здійснив мрію і пішов на військову службу до лав Збройних Сил України. Воював в АТО/ООС на Донбасі і щиро вірив у перемогу над ворогом. Під час повномасштабного вторгнення Олександр був бійцем 81-ї окремої аеромобільної бригади ЗСУ. На початку травня 2022 року отримав важке поранення, важку контузію, був у госпіталі приблизно 2 тижні, повернувся на фронт. Його відправили під Бахмут, він там ще отримував поранення то в ногу, то в руку. Але в госпіталь не їхав. Через контузію він страждав від головного болю, ночами не спав. 
|{{дтс|2022|9|22}}
|Загинув в бою з окупантами під Бахмутом на Донеччині. З важкими пораненнями не встигли евакуювати, оскільки окупанти не припиняли обстріли. Він помер від втрати крові. Похований у рідному місті <ref>{{Cite web|url=https://www.victims.memorial/people/oleksandr-shylov|title=Олександр Шилов}}</ref>.
|-
|8573<br/>8573
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} ||Військовослужбовці ЗС України.||{{дтс|2022|9|22}}||(для доповнення за 22 вересня 2022 року)
|-----
| style="background:#EECFA1;" colspan="6" |

=== 23 вересня ===
|-----
|-
|8574
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||'''{{flagicon|Україна}} [[Зуєв Валентин Олександрович]]''' 
(«Афганець»)
{{Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)}}
|1 липня 1974, мешканець м. [[Чернігів|Чернігова]]. Майор, командир взводу 3-ї стрілецької роти 21 окремого стрілецького батальйону<ref>[http://www.silskivisti.kiev.ua/19980/index.php?n=51780 Змінив перо на автомат (коротко про добровольчий 21 окремий стрілецький батальйон). 04.10.2022]</ref>. Проходив військову службу в ЗС України протягом 25 календарних років та шість років тому звільнився. З початком [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] знову став на захист держави. Залишилися дружина та син.||{{дтс|2022|9|23}}||Загинув під час ворожого артилерійського обстрілу поблизу м. [[Бахмут]]у на Донеччині. Похований на кладовищі «Яцево» в м. Чернігові<ref>[https://suspilne.media/286874-z-pekla-ne-vsi-povertautsa-u-cernigovi-poprosalisa-z-majorom-zuevim/ З пекла не всі повертаються: у Чернігові попрощалися з майором Зуєвим. 29.09.2022, 16:04]<br/>[https://www.youtube.com/watch?v=UDX6xSNFwfY&t=2s З пекла не всі повертаються: у Чернігові попрощалися з майором Зуєвим. 29.09.2022]</ref>. Нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня указом президента України (посмертно)<ref>{{Cite web|url=https://www.president.gov.ua/documents/2302023-46541|title=УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №230/2023}}</ref>.
|-
|8575
|[[Файл:Нашивка 109-ої окремої бригади територіальної оборони ЗСУ (Донецька область).svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Ааб Микола'''<br/>(«Абба»)||м. [[Краматорськ]] Донецька область. Військовослужбовець [[109-та окрема бригада територіальної оборони (Україна)|109 ОБрТрО]]. Працював в [[АТБ-Маркет|супермаркеті АТБ]].||{{дтс|2022|9|23}}||Загинув в боях з російськими окупантами під [[Лиман (місто)|Лиманом]], що на Донеччині<ref>[https://www.facebook.com/kirkach.antonenko/posts/pfbid02xcnWQoSiLoRuBSTfJAedXwhi43Kni3gH1KLUXyB529gneQgqC5sMonP39KfiZ6sol Микола Ааб «Абба», Краматорівець загинув під Лиманом]</ref>.
|-
|8576
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Віхарєв Юрій Едуардович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||35 років, мешканець м. [[Славутич]]а Київської області. Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||{{дтс|2022|9|23}}||Загинув в бою з російськими окупантами поблизу с. [[Петропавлівка (Куп'янський район)|Петропавлівки]] на [[Харківська область|Харківщині]]<ref>[https://slavutich.cn.ua/news/novosti_slavuticha_i_regiona/20064-slavutich-zustrichae-zagiblogo-geroja-yurija-vihareva.html Славутич зустрічає загиблого Героя Юрія Віхарєва. 29.09.2022]</ref>. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 759"/>.
|-
|8577
|[[Файл:24 ОМБр.svg|110пкс|]]
|{{flagicon|Україна}} '''Лопушанський Юрій Романович'''
|06.09.1990, [[Підволочиськ|смт. Підволочиськ]]. Лейтенант, командир кулеметного взводу 2-го стрілецького батальйону [[24-та окрема механізована бригада (Україна)|24-ї окремої механізованої бригади]]. У 2008 році закінчив Підволочиську гімназію '''і'''мені Івана Франка, Національний університет водного господарства та природокористування в місті Рівне. Був майстром по металу. Займався парашутним спортом.
|{{дтс|2022|9|23}}
|Загинув на Херсонщині<ref>[https://te.20minut.ua/Podii/dnyami-vitali-z-dnem-narodzhennya-a-vin-obitsyav-povernutis-proschayut-11683222.html Днями вітали з днем народження, а він обіцяв повернутись… Прощаються з Юрієм Лопушанським]</ref>.
|-
|8578
|[[Файл:10th Mountain Assault Brigade Insignia (UA).svg|110пкс]]
|{{flagicon|Україна}} '''[[Бордун Любомир Бориславович]]'''{{Орден За мужність III ступеня}}
|29 червня 1984, Івано-Франківська область. Військовослужбовець [[10-та окрема гірсько-штурмова бригада (Україна)|10 ОГШБр]]. Закінчив Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника. Був депутатом Коломийської міської ради двох скликань. До 2016 року був заступником директора з навчально-виховної роботи у рідній Коломийській гімназії. Потім став начальником Управління освіти Коломийської міської ради. З перших днів повномасштабного вторгнення вирушив захищати Україну. Брав участь у боях за Київську та Луганську області, у боях за [[Сєвєродонецьк]].
|{{дтс|2022|9|23}}
|Загинув у Донецькій області<ref>{{Cite web|title=Військовослужбовець Любомир Бордун загинув 23 вересня 2022 року, захищаючи Донецьку область від російських окупантів. Захиснику було 38 років.|url=https://www.victims.memorial/people/liubomyr-bordun|website=Меморіал жертв війни|accessdate=2022-12-26|language=uk}}</ref>. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня указом президента України (посмертно)<ref>{{Cite news|url=https://suspilne.media/365822-prezident-zelenskij-posmertno-nagorodiv-ordenom-za-muznist-iii-stupena-bijca-iz-frankivsini-lubomira-borduna/|title=Президент Зеленський посмертно нагородив орденом "За мужність" III ступеня бійця із Франківщини Любомира Бордуна}}</ref>.
|-
|8579
|[[Файл:80 ОДШБр к.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Литвин Мирослав Орестович]]'''<br/>{{Орден «За мужність» III ступеня}}
||{{дтс|1987|10|11}}, с. [[Великі Грибовичі]] Львівської області. Навчався у Великогрибовицькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Жовківської районної ради Львівської області. У 2004—2005&nbsp;рр. навчався у Львівському ВПУ комп'ютерних технологій та будівництва за спеціальністю «слюсар з ремонту автомобілів». Після завершення навчання проходив службу у військах протиповітряної оборони у Києві. У мирний час спільно з братом займався сімейним бізнесом, був малярем-штукатуром. У 2015—2016 році виконував бойові завдання в зоні проведення Антитерористичної операції у складі Національної гвардії України. Опісля повернувся до цивільного життя, вів власний блог під псевдонімом «Олександр Сніжко». Із початком повномасштабного вторгнення росії боронив державу у лавах [[80-та окрема десантно-штурмова бригада (Україна)|80-ї окремої десантно-штурмової бригади]] Десантно-штурмових військ Збройних сил України<ref>{{Cite web|title=Львів прощається з Героєм Мирославом Литвином|url=https://www.lvivrada.gov.ua/novyny/item/11090-lyviv-proshtayetysya-z-geroyem-myroslavom-lytvynom|website=www.lvivrada.gov.ua|accessdate=2023-05-04|language=uk-ua|first=Софія|last=Особа}}</ref><ref>{{Cite web|title=Мирослав Орестович Литвин|url=https://heroipto.lviv.ua/Мирослав-Орестович-Литвин/|website=Сайт пам'яті|date=2022-09-30|accessdate=2023-05-04|language=uk}}</ref>.
||{{дтс|2022|9|23}}
||Загинув у бою з російськими окупантами. Похований 27 вересня на Личаківському кладовищі у Львові. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 806" />.
|-
|8580
|[[Файл:80 ОДШБр к.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Матвіяс Роман Романович]]'''<br/>{{Орден «За мужність» III ступеня}}
||{{дтс|1987|8|22}}, м. Львів. Проживав у селі [[Гряда (Львівський район)|Гряда]] Львівської області. Навчався у Куликівському опорному закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Куликівської селищної ради та Великогрибовицькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Жовківської районної ради. Вищу освіту здобував у ЛНУ імені Івана Франка та Львівському національному університеті природокористування. У 2004—2005 роках проходив військову службу у складі [[79-та окрема десантно-штурмова бригада (Україна)|79-ї окремої десантно-штурмової бригади]] Десантно-штурмових військ Збройних сил України. Згодом протягом 6-ти років працював у правоохоронних органах. У 2014—2015 роках захищав Україну у лавах [[80-та окрема десантно-штурмова бригада (Україна)|80-ї окремої десантно-штурмової бригади]] Десантно-штурмових військ Збройних сил України. Після повернення до цивільного життя працював у товаристві з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта». Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації повернувся до лав 80-ї бригади<ref>{{Cite web|title=Львів прощається з Героєм Романом Матвіясом|url=https://www.lvivrada.gov.ua/novyny/item/11088-lyviv-proshtayetysya-z-geroyem-romanom-matviyasom|website=www.lvivrada.gov.ua|accessdate=2023-05-04|language=uk-ua|first=Софія|last=Особа}}</ref><ref>{{Cite web|title=Солдат Роман Матвіяс загинув біля села Вовчий Яр на Донеччині|url=https://www.victims.memorial/people/roman-matviias|website=Меморіал жертв війни|accessdate=2023-05-04|language=uk}}</ref>.
||{{дтс|2022|9|23}}
||Загинув біля села [[Вовчий Яр (Краматорський район)|Вовчий Яр]] на Донеччині. Після вдалої контрнаступальної операції на Харківщині українські військові просувалися вперед у напрямку Луганщини. В одному із боїв прийняв останній бій. Похований 27 вересня на Личаківському кладовищі у Львові. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 806" />.
|-
|8581
|[[Файл:80 ОДШБр к.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Ковальський Іван Михайлович]]'''<br/>{{Орден «За мужність» III ступеня}}
||{{дтс|1992|2|13}}, [[Винники]]-[[Львів]]. Після закінчення школи вступив на навчання до Львівської політехніки в Інститут дистанційного навчання, де здобув кваліфікацію бакалавра з транспортних технологій. У 2014&nbsp;— отримав кваліфікацію спеціаліста в Інституті механічної інженерії та транспорту<ref>{{Cite web|title=На війні загинув випускник Львівської політехніки Іван Ковальський {{!}} Національний університет «Львівська політехніка»|url=https://lpnu.ua/news/na-viini-zahynuv-vypusknyk-lvivskoi-politekhniky-ivan-kovalskyi|website=lpnu.ua|accessdate=2023-05-04|language=uk}}</ref>. У 2010 році вступив на строкову службу до внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, перебував у складі 2 окремої Галицької бригади Національної гвардії України. У 2022 році вступив до складу [[95-та окрема десантно-штурмова бригада (Україна)|95 окремої десантно-штурмової бригади]] ЗСУ. У серпні 2022 року проходив військові навчання у Сполученому Королівстві. Із початком повномасштабного вторгнення захищав Україну у складі [[80-та окрема десантно-штурмова бригада (Україна)|80 окремої десантно-штурмової бригади]] ЗСУ. Брав участь у наступальних діях на харківському напрямку<ref>{{Cite web|url=https://suspilne.media/285780-u-lvovi-poprosautsa-z-troma-vijskovimi-80-desantno-sturmovoi-brigadi/|title=У Львові попрощаються з трьома військовими 80 десантно-штурмової бригади|date=26 вересня 2022|website=Суспільне. Новини}}</ref>.
||{{дтс|2022|9|23}}
||Загинув під час підриву транспортного засобу. У машині перебувало семеро українських захисників. П‘ятеро загинуло, ще двоє отримали поранення<ref>{{Cite web|title=У боях за Україну загинув 30-річний захисник із Винник Іван Ковальський|url=https://vynnyky-visnyk.com.ua/2022/09/25/u-boiakh-za-ukrainu-zahynuv-30-richnyi-zakhysnyk-iz-vynnyk-ivan-kovalskyi/|website=Винниківський Вісник|date=2022-09-25|accessdate=2023-05-04|language=uk|last=visnyk}}</ref>. Похований 27 вересня на Личаківському кладовищі у Львові. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 806" />.
|-
|8582
|[[Файл:80 ОДШБр к.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Мовчан Євген Володимирович]]'''<br/>{{Орден «За мужність» III ступеня}}
||1992, житель села [[Гардишівка]]. Стрілець номер обслуги десантно-штурмового батальйону [[80-та окрема десантно-штурмова бригада (Україна)|80-ї ОДШБр]] (в/ч А-0284)<ref>{{Cite web|title=У Донецькій області загинув житель Бердичівського району Мовчан Євген Володимирович — РІО Бердичів|url=https://rio-berdychiv.info/novini/politika/item/21047-u-donetskii-oblasti-zahynuv-zhytel-berdychivskoho-raionu-movchan-yevhen-volodymyrovych.html|website=rio-berdychiv.info|accessdate=2023-05-18|language=uk-ua|last=РІО-Бердичів}}</ref>.
||{{дтс|2022|9|23}}
||Загинув у Донецькій області, виконуючи бойове завдання із захисту України. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 806" />.
|-
|8583
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} ||Військовослужбовці ЗС України.||{{дтс|2022|9|23}}||(для доповнення за 23 вересня 2022 року)
|-----
| style="background:#EECFA1;" colspan="6" |

=== 24 вересня ===
|-----
|-
|8581
|[[Файл:72 ОМБр.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Король Тимофій Андрійович'''||53 роки. Мешканець м. [[Умань|Умані]] Черкаської області область. Військовослужбовець ЗС України, командир взводу [[72-га окрема механізована бригада (Україна)|72 ОМБр]]||{{дтс|2022|9|24}}||Загинув в результаті поранень, отриманих внаслідок мінометного обстрілу на на [[Донецька область|Донеччині]]<ref>{{cite news |url= https://provce.ck.ua/na-viyni-zahynuv-komandyr-vzvodu-z-umanshchyny/|title= На війні загинув командир взводу з Уманщини |date= 27 вересня 2022 |publisher= ПроВсе|accessdate= 27 вересня 2022}}</ref>.
|-
|8582
|[[Файл:Нашивка 102-ої окремої бригади територіальної оборони ЗСУ (Івано-Франківська область).svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Тряско Мар'яна Василівна'''<br/>(«Квітка»)||{{дтс|1985|6|7}}, с. [[Тростянець (Калуський район)]] Івано-Франківська область. Бойовий медик підрозділу [[102-га окрема бригада територіальної оборони (Україна)|102 ОБрТрО]]. Останні 14 років мешкала в [[Італія|Італії]], працювала медиком. Там вона вийшла заміж та народила двох дітей. До того працювала медсестрою у Долинській лікарні. В селі [[Тростянець (Калуський район)|Тростянець]] будувала будинок і планувала приїздити сюди з рідними. Після початку [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]], коли по телебаченню в Італії побачила сюжет про те, що в Україні не вистачає медиків, приїхала і у квітні стала на захист Вітчизни.||{{дтс|2022|9|24}}||Потрапила під великокаліберний артилерійський обстріл в Запорізькій області. Укриття, в якому вона перебувала, не витримало потужного удару. Жінка отримала множинні поранення й важкі травми. Кілька днів військові лікарі боролися за її життя, але вона таки померла у лікарні в Запоріжжі<ref>[https://versii.if.ua/novunu/zagynula-prykarpatska-zahysnyczya-maryana-kvitka-yaka-povernulasya-z-italiyi-zahyshhaty-ukrayinu/ Загинула прикарпатська захисниця Мар'яна «Квітка», яка повернулася з Італії захищати Україну]<br/>[https://domogospodarka.com.ua/na-fronti-zahynula-mar-iana-kvitka-iaka-povernulasia-z-italii-dlia-oborony-ukrainy-video-foto/ На фронті загинула Мар'яна «Квітка», яка повернулася з Італії для оборони України (відео, фото)]<br/>[https://suspilne.media/286577-na-ivano-frankivsini-poprosalisa-iz-bojovou-medikineu-maranou-trasko-na-pozivnij-kvitka/ На Івано-Франківщині попрощалися із бойовою медикинею Мар'яною Тряско на позивний Квітка]<br/>[https://armyinform.com.ua/2022/10/10/zagynula-bojovyj-medyk-chyya-rodyna-ryatuvala-shhe-stepana-banderu Загинула бойовий медик, чия родина рятувала ще Степана Бандеру]</ref>.
|-
|8583
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Мальований Олександр Іванович'''||{{дтс|1976|5|8}}, м. [[Київ]]. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено). Займався туризмом. Учасник [[Революція гідності|Революції гідності]]. Захищав Україну ще 2014 року, але отримав важке поранення і демобілізувався. Після початку [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] повернувся до ЗС України.||{{дтс|2022|9|24}}||Загинув в боях з російськими окупантами (місце&nbsp;— не уточнено)<ref>[https://www.facebook.com/aleksandr.malovanyi Сторінка у Фейсбуці]</ref>.
|-
|8584
|[[Файл:24 ОМБр.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Рустем Мамут оглу Аблятіфов]]'''<br/>(«Ногай»)||{{дтс|1964|12|3}}, м. [[Одеса]]. Військовослужбовець [[24-та окрема механізована бригада (Україна)|24 ОМБр]]. Український кримськотатарський громадський діяч, політолог, експерт з питань етнополітики, член громадської організації «Кримський Інститут громадянського суспільства». Голова Ради громадської організації «Арбій вє вєтанпєрвєрлік бірлігі „Девлєт Ґірай“ єдек такими». [[Доктор філософії]] з [[Історія|Історії]]. Учасник [[Антитерористична операція на сході України|АТО]]. 25 лютого 2022 року був призваний до ЗС України.||{{дтс|2022|9|24}}||Загинув в боях з російськими окупантами в [[Херсонська область|Херсонській області]]<ref>[https://www.facebook.com/permalink.php?story%20fbid=pfbid021UsRteCF8MEEz9JATNbeqZgPJFitkU3WtUL8JhCA11dCMT8LJD2mknKFC5Se5vwGl&id=100003576664760 Легкої дороги, старий товаришу…]<br/>[https://lnu.edu.ua/na-fronti-zahynuv-vypusknyk-aspirantury-lvivskoho-universytetu-rustem-mamut-ohlu-abliatifov/ На фронті загинув випускник аспірантури Львівського університету Рустем Мамут оглу Аблятіфов]</ref><ref name="ще двоє з 24 у Львові">[https://city-adm.lviv.ua/news/society/public-sector/293393-zavtra-lviv-poproshchaietsia-z-dvoma-heroiamy-iaki-zahynuly-zakhyshchaiuchy-ukrainu Завтра Львів попрощається з двома Героями, які загинули, захищаючи Україну]</ref>.
|-
|8585
|[[Файл:24 ОМБр.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Довгань Євген'''||{{дтс|1963|3|6}}, с. [[Сновичі]] Львівська область. Військовослужбовець [[24-та окрема механізована бригада (Україна)|24 ОМБр]]. Навчався у Сновицькому закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів. Закінчив відокремлений структурний підрозділ «Львівський фаховий коледж Львівського національного університету природокористування». Після завершення навчання протягом 1981—1983 років проходив службу у військах протиповітряної оборони. Працював на колишньому Львівському домобудівному комбінаті №&nbsp;2 та у будівельній компанії ПАТ "Холдингова компанія «Еко-Дім». З початком [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] став на захист Батьківщини. Залишилися дружина, донька та брат.||{{дтс|2022|9|24}}||Загинув в боях з російськими окупантами<ref name="ще двоє з 24 у Львові"/>.
|-
|8586
|[[Файл:92nd Separate Motorized Infantry Brigade SSI.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Фурін Володимир Вікторович]]'''<br/>(«Дєд»)<br/>{{Орден «За мужність» III ступеня}}||{{дтс|1965||}}, с. [[Рахнівка (Кам'янець-Подільський район)|Рахнівка]] Хмельницька область. Молодший сержант, водій [[92-га окрема механізована бригада (Україна)|92 ОМБр]]. Учасник [[Антитерористична операція на сході України|АТО]].||{{дтс|2022|9|24}}||Загинув під час виконання бойових завдань поблизу м. [[Куп'янськ]]а Харківської області<ref>{{Cite web|title=Новини Хмельницького "Є"|url=https://ye.ua/syspilstvo/61237_Ridni_do_ostannogo_virili_scho_vin_zhiviy__na_viyni_zaginuv_Volodimir_Furin.html|website=ye.ua|date=2022-10-21|accessdate=2022-11-17|language=uk}}</ref><ref>{{Cite web|title=Молодший сержант Володимир Фурін, позивний Дєд, загинув 24 вересня 2022 року поблизу міста Куп'янськ Харківської області.|url=https://www.victims.memorial/people/volodimir-furin|website=Меморіал жертв війни|accessdate=2022-11-17|language=uk}}</ref>. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":6" />.
|-
|8587
|[[Файл:14 ОМБр.svg|134x134пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''Чуйко Володимир'''<br/>(«Гіпс»)||39 років, с. [[Комарове (Камінь-Каширський район)|Комарове]] Волинська область. Молодший сержант, військовослужбовець [[14-та окрема механізована бригада (Україна)|14 ОМБр]]. Закінчив історичний факультет Волинського державного університету ім. Лесі Українки.||{{дтс|2022|9|24}}||Загинув під час виконання бойового завдання в районі села [[Гороб'ївка|Гороб'ївки]] Харківської області<ref>{{Cite web|title=Молодший сержант Володимир Чуйко, позивний Гіпс, загинув 24 вересня 2022 року під час виконання бойового завдання в районі села Гороб'ївка на Харківщіні.|url=https://www.victims.memorial/people/volodimir-chuiko|website=Меморіал жертв війни|accessdate=2022-12-03|language=uk}}</ref>.
|-
|8588
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]
|{{flagicon|Україна}} '''Баранецький Вячеслав'''<br/>(«Барон»)
|31 рік, м. [[Одеса]]. Лейтенант, командир взводу 38-го окремого штурмового батальйону ЗСУ. Учасник АТО (2014). Закінчив Одеську юридичну академію.
|{{дтс|2022|9|24}}
|Загинув під час виконання бойового завдання під Авдіївкою Донецької області<ref>{{Cite web|title=Вячеслав Баранецький загинув 24 вересня 2022 року під час виконання бойового завдання під Авдіївкою|url=https://www.victims.memorial/people/viacheslav-baranetskyi|website=Меморіал жертв війни|accessdate=2023-01-25|language=uk}}</ref>.
|-
|8589
|[[Файл:80 ОДШБр к.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Осінцев Сергій Олегович''' («Кракен»)
||{{дтс|1999|3|30}}<ref>{{Cite web|title=У боях на Харківщині загинув Герой-захисник Сергій Осінцев з Неполоковецької громади|url=https://kitsman.city/articles/239338/u-boyah-na-harkivschini-zaginuv-geroj-zahisnik-sergij-osincev-z-nepolokoveckoi-gromadi|website=Кіцмань.City|accessdate=2023-05-02|language=uk}}</ref>, м. [[Івано-Франківськ]]. Жив у Чернівецькій області&nbsp;— в селі Оршівці. Навчався у Неполоковецькому закладі середньої освіти. У 2018 році закінчив Снятинський коледж Подільського ДАТУ за спеціальністю «Експлуатація та ремонт машин та обладнання агропромислового виробництва». Займався важкою атлетикою. Мав багато нагород та медалей за призові місця у змаганнях із гирьового спорту. На другий день повномасштабного російського вторгнення, 25 лютого 2022 року, Сергій приєднався до ЗСУ. Захищав Україну в лавах 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Був кулеметником. У березні захищав Миколаївщину, потім воював на Луганщині: Лисичанськ, Білогорівка, Верхньокам'янське. Отримав контузію та осколкове поранення. Після відновлення боронив Піски на Донеччині та брав участь у звільненні Ізюма на Харківщині<ref>{{Cite web|title=Старший солдат Сергій Осінцев загинув у бою з окупантами на Харківщині|url=https://www.victims.memorial/people/serhii-osintsev|website=Меморіал жертв війни|accessdate=2023-05-02|language=uk}}</ref>.
||{{дтс|2022|9|24}}
||Загинув у бою з окупантами в районі села Піски-Радьківські на Харківщині. Похований у селищі Неполоківці Чернівецької області.
|-
|8590
|[[Файл:80 ОДШБр к.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Прищепа Дмитро Петрович]]'''<br/>{{Орден «За мужність» III ступеня}}
||{{дтс|1994|10|19}}, с. [[Глибочиця (Житомирський район)|Глибочиця]] Житомирської області. Жив у селі [[Левків (Житомирський район)|Левків]] тієї ж області. Навчався у Левківській загальноосвітній школі. Після початку повномасштабної війни, у червні 2022 року, пішов добровільно до військкомату. Приєднався до лав [[80-та окрема десантно-штурмова бригада (Україна)|80-ї окремої десантно-штурмової бригади]] та вирушив на передову захищати Україну<ref>{{Cite web|title=Військовослужбовець Дмитро Прищепа загинув 24 вересня 2022 року у бою з російськими окупантами в районі села Піски-Радьківські Харківської області.|url=https://www.victims.memorial/people/dmitro-prichepa|website=Меморіал жертв війни|accessdate=2023-05-03|language=uk}}</ref>.
||{{дтс|2022|9|24}}
||Загинув у бою з російськими окупантами в районі села [[Піски-Радьківські]] на Харківщині. Похований у селі Левків на Житомирщині. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref>{{Cite web|title=Президент підписав п’ять указів про нагородження понад пів тисячі воїнів. Посмертно – 128|url=https://novynarnia.com/2022/11/30/prezydent-pidpysav-pyat-ukaziv-pro-nagorodzhennya-ponad-piv-tysyachi-voyiniv-posmertno-128/|website=novynarnia.com|date=2022-11-30|accessdate=2023-05-03|language=uk}}</ref>.
|-
|
|[[Файл:72 ОМБр.svg|157x157пкс]]
|'''{{flagicon|Україна}} Замойский Роман'''
|20 грудня 1973, [[Зоринськ]] Луганської області. Закінчив місцеву школу та профтехучилище за спеціальністю "кухар". Декілька років працював керівником будинку культури. Під час окупації частини Луганської області у 2014 році Роман переїхав у село [[Виспа]] Рогатинського району Івано-Франківської області до своєї бабусі Ольги. Навідник-оператор 2 механізованої роти 1 механізованого батальйону частини А2167. Став на захист України 12 червня 2022 року.
|{{дтс|2022|9|24}}
|Загинув під час ракетного обстрілу під час виконання бойового завдання поблизу Павлівки Волноваського району Донецької області <ref>{{Cite web|url=https://www.instagram.com/p/CuOTu0zofBi/|title=Сьогодні для Рогатинської громади день великого смутку.}}</ref>.
|-
|8590<br/>…<br/>8590
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} ||Військовослужбовці ЗС України.||{{дтс|2022|9|24}}||(для доповнення за 24 вересня 2022 року)
|-----
| style="background:#EECFA1;" colspan="6" |

=== 25 вересня ===
|-----
|-
|8591
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Кандауров Олександр'''||{{дтс|1998|3|10}}, смт [[Межова]] Дніпропетровська область. Мешканець с. [[Сатанівка (Уманський район)|Сатанівки]] [[Уманський район|Уманського району]] Черкаської області. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено). Закінчив Монастирищенський професійний ліцей. Був призваний до ЗС України з першого дня [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]].||{{дтс|2022|9|25}}||Загинув у результаті здійснення противником артилерійського обстрілу (місце&nbsp;— не уточнено)<ref>{{cite news |url= https://procherk.info/news/viyna/105436-u-monastirischenskij-gromadi-poproschalisja-z-geroem-zahisnikom |title= У Монастирищенській громаді попрощалися з Героєм-захисником|date= 28 вересня 2022 |publisher= Прочерк|accessdate= 28 вересня 2022}}</ref>.
|-
|8592
|[[Файл:30 ОМБр.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Осницький Петро Георгійович'''||{{дтс|1982||}}. Мешканець [[Чорнобаївська селищна громада|Чорнобаївської громади]] Черкаської області. Старший солдат, навідник взводу [[30-та окрема механізована бригада (Україна)|30 ОМБр]]||{{дтс|2022|9|25}}||Загинув внаслідок запеклого бою під час штурмових дій військ загарбника на околиці Бахмута Донецької області. Похований на батьківщині<ref>{{cite news |url= https://vycherpno.ck.ua/zahyshhayuchy-pozycziyi-bilya-bahmuta-zagynuv-vijskovyj-z-cherkashhyny/ |title= Захищаючи позиції біля Бахмута, загинув військовий з Черкащини|date= 2 жовтня 2022 |publisher= Вичерпно|accessdate= 2 жовтня 2022}}</ref>.
|-
|8593
|[[Файл:25 ОПДБр к.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Щербатюк Володимир Віталійович'''||23 роки. Мешканець м. [[Сміла|Сміли]] Черкаської області. Солдат, механік-водій кулеметного взводу [[25-та окрема повітрянодесантна бригада (Україна)|25 ОПДБр]]||{{дтс|2022|9|25}}||Загинув внаслідок запеклого бою на на [[Донецька область|Донеччині]]. Похований у м. Смілі Черкаської області<ref>{{cite news |url= https://provce.ck.ua/u-smili-pokhovaly-23-richnoho-zahybloho-viyskovoho/ |title= У Смілі поховали 23-річного загиблого військового|date= 6 жовтня 2022 |publisher= ПроВсе|accessdate= 6 жовтня 2022}}</ref>.
|-
|8594
|[[Файл:204th Tactical Aviation Brigade SSI (with tab).png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Редькін Тарас Вікторович]]'''<br/>(«Тарасик»)<br/>{{Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)}}{{Медаль За військову службу Україні}}{{Нагрудний знак «Знак пошани» (МОУ)}}||{{дтс|1996|10|2}}, м. [[Харків]]. Майор, заступник командира ескадрильї&nbsp;— штурман авіаційної ескадрильї [[204-та бригада тактичної авіації (Україна)|204 БрТА]] [[Повітряні сили Збройних сил України|Повітряних сил]] [[Збройні сили України|Збройних сил України]]. В 2019 році закінчив навчання в [[Харківський національний університет Повітряних сил імені Івана Кожедуба|ХНУПС імені Івана Кожедуба]]. Нагороджений медаллю [[Медаль «За військову службу Україні»|«За військову службу Україні»]] та [[Нагрудний знак «Знак пошани»|нагрудним знаком «Знак пошани»]].||{{дтс|2022|9|25}}||Близько 4-ї ранку виконав завдання зі знищення ворожих засобів ППО за допомогою протирадіолокаційних ракет [[AGM-88 HARM]] недалеко від лінії бойового зіткнення, але після цього був збитий<ref>[https://www.facebook.com/aleksandrovna.stashevskaya/posts/pfbid029K5S9iLRRBNhiA3ht4B9oMfP9LyYtNYj8P7KRURExzZTiX1dJiBLWg5GDp73dVAMl Сьогодні день народження мого Кошенятка!]<br/>[https://www.president.gov.ua/documents/2932022-42349 Указ Президента України №&nbsp;293/2022]<br/>[https://www.facebook.com/bykvu/photos/5586599158056634 Вічна пам'ять полеглому герою!]<br/>[https://censor.net/ua/p3371573 На війні з російськими окупантами загинув штурман авіаційної ескадрильї майор Тарас Редькін. ФОТО]<br/>[https://lutsk.rayon.in.ua/news/546018-u-boyu-z-okupantami-zaginuv-lotchik-z-brigadi-yaka-bazuetsya-v-lutsku У бою з окупантами загинув льотчик з Луцької бригади]<br/>[https://www.facebook.com/aleksandrovna.stashevskaya/posts/pfbid0wV2KiuVDo6JNvPTUEJViFZqLAYeTbUgYc8zdBwcEgT5aDH9iK7PQVCq322mP8vWwl 25.09.2022..]<br/>[https://armyinform.com.ua/2022/10/21/kateryna-redkina-druzhyna-lotchyka-vynyshhuvacha-rozumiyu-shho-taras-ne-mig-vchynyty-inakshe-prosto-jogo-shaleno-brakuye Я прекрасно усвідомлювала, що виходжу заміж за бойового льотчика, що в разі потреби він віддасть своє життя]</ref>. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)<ref>[https://www.president.gov.ua/documents/7552022-44721 Указ Президента України №&nbsp;755/2022 від 7 листопада 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»]</ref>.
|-
|8595
|[[Файл:92nd Separate Motorized Infantry Brigade SSI.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Кіктенко Євген Іванович]]'''<br/>{{Орден «За мужність» III ступеня}}||24 роки, м. [[Зміїв]] Харківська область. Солдат, танкіст 3 танкового взводу 2 танкової роти [[92-га окрема механізована бригада (Україна)|92 ОМБр]]. Учасник [[Операція об'єднаних сил|ООС]]. Під час звільнення Харківщини двічі зазнавав бойових травм, коли його танк наїжджав на ворожі міни.||{{дтс|2022|9|25}}||Загинув під [[Петропавлівка (Куп'янський район)|Петропавлівкою]] на Куп'янщині, Харківська область<ref>{{Cite web|title=У Змієві попрощалися із загиблим в боях за Харківщину танкістом|url=https://dumka.media/ukr/war/1664893485-u-zmievi-poproshchalisya-iz-zagiblim-v-boyah-za-harkivshchinu-tankistom|website=DUMKA.MEDIA|accessdate=2022-12-11|language=ru}}</ref>. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":6" />.
|-
|8596
|[[Файл:61 ОПЄБр к.svg|125x125пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''Москучук Віктор Михайлович'''<br/>(«Вільха»)||{{дтс|1980|8|25}}, м. [[Звягель|Новоград-Волинський]] Житомирська область. Капітан, командир 2-ї роти 99-го окремого піхотного батальйону [[61-ша окрема механізована бригада (ЗСУ)|61 ОПБр]]. Закінчив Одеський інститут Сухопутних військ. З першого дня повномасштабної війни, 24 лютого 2022 року, не вагаючись, знову пішов на захищати Україну.||{{дтс|2022|9|25}}||Загинув в боях з російськими окупантами поблизу с. [[Білогірка|Білогірки]] Херсонської області<ref>{{Cite web|title=Москучук Віктор Михайлович|url=https://sokyryanska-gromada.gov.ua/news/1664180980/|website=sokyryanska-gromada.gov.ua|accessdate=2022-12-13|language=ua}}</ref><ref>{{Cite web|title=Капітан Віктор Москучук, позивний Вільха, загинув 25 вересня 2022 року під час боїв з російськими окупантами за Херсонську область. Ворожий снаряд обірвав життя захисника біля села Білогірка. Рівно за місяць до загибелі офіцеру виповнилося 42 роки.|url=https://www.victims.memorial/people/viktor-moskuchuk|website=Меморіал жертв війни|accessdate=2022-12-13|language=uk}}</ref>.
|-
|8597
|[[Файл:Нашивка_103-ої_окремої_бригади_територіальної_оборони_ЗСУ_(Львівська_область).svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Ничвид Василь Петрович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||{{дтс|1969||}}, мешканець м. [[Золочів|Золочева]] Львівської області. Капітан, командир стрілецької роти, виконувач обов'язків заступника командира 64 батальйону [[103-тя окрема бригада територіальної оборони (Україна)|103 ОБрТрО]]. До [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] працював керівником підприємства. Залишилися дружина, четверо синів та онуки.||{{дтс|2022|9|25}}||Загинув під час звільнення від російських окупантів смт [[Ямпіль (Краматорський район)|Ямпіль]] [[Краматорський район|Краматорського району]] Донецької області<ref>[http://nus.in.ua/novyny-zolochivschyny/4741-pamyati-geroya-vasilya-nichvida.html Пам'яті Героя Василя Ничвида. 03.10.2022, 22:39]<br/>[https://www.youtube.com/watch?v=2SAksXS8pgI&ab_channel У Золочеві попрощалися з капітаном Василем Ничвидом (відео)]<br/>[https://zol-2.schools.lviv.ua/pam-yati-zahyblykh-heroyiv/ Пам'яті загиблих героїв!]</ref>. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 783"/>.
|-
|8598
|[[Файл:81 ОАеМБр к.svg|129x129пкс]]
|'''{{flagicon|Україна}} Тимошенко Дмитро Петрович'''
|31 березня 1985, с. [[Чугалі]] Кременецької громади. Мешкав в місті [[Кременець]]. Долучився до лав ЗСУ в квітні минулого року. Солдат, навідник 2 відділення 3 аеромобільного взводу 1 аеромобільного батальйону [[81-ша окрема аеромобільна бригада (Україна)|81 ОАеМБр]].
|{{дтс|2022|9|25}}
|Загинув поблизу населеного пункту Новоселівка у Донецькій області<ref name=":9">{{Cite news|url=https://suspilne.media/432042-viddav-zitta-za-nezaleznist-u-gromadi-vstanovili-pamatnu-dosku-bijcu-dmitru-timosenku/|title=Віддав життя за незалежність: у громаді встановили пам’ятну дошку бійцю Дмитру Тимошенку}}</ref>
|-
|8599
|[[Файл:92nd_Separate_Motorized_Infantry_Brigade_SSI.svg|125x125пкс]]
|{{flagicon|Україна}} '''[[Чапча Микола Вікторович]]'''
{{Орден За мужність III ступеня}}
|с. [[Миколаївка (Лозівський район, Миколаївська сільська рада)|Миколаївка]], Лозівська міська громада, Харківська область. Старший солдат. З 2016 по 2020 рік за контрактом проходив військову службу у зоні проведення антитерористичної операції (АТО). Вже у дні повномасштабного вторгнення, мобілізувався у 92-гу бригаду.
|{{дтс|2022|9|25}}
|Загинув під Куп'янськом. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 759"/>.
|-
|
|[[Файл:Нашивка_103-ої_окремої_бригади_територіальної_оборони_ЗСУ_(Львівська_область).svg|132x132пкс]]
|{{flagicon|Україна}} '''[[Галич Мар'ян Васильович]]'''
{{Орден За мужність III ступеня}}
|12 квітня 2000, с. [[Карпатське]], Самбірський район. Закінчив місцеву школу, поступив до Самбірського професійно-технічного училища де здобув спеціальність оператора комп'ютерного набору. Проходив строкову службу у прикордонних військах. Демобілізувавшись, працював на підприємстві «Джейбл» в Ужгороді. У березні 2022 був мобілізований. Старший солдат, [[103-тя окрема бригада територіальної оборони (Україна)|103-тя окрема бригада територіальної оборони]].
|{{дтс|2022|9|25}}
|Загинув виконуючи бойове завдання під час наступально-штурмових дій, неподалік населеного пункту Ямпіль, що на Донеччині. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 783"/>.
|-
|8600<br />…<br />8600
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} ||Військовослужбовці ЗС України.||{{дтс|2022|9|25}}||(для доповнення за 25 вересня 2022 року)
|-----
| style="background:#EECFA1;" colspan="6" |

=== 26 вересня ===
|-----
|-
|8601
|[[Файл:130ОБтТрОКиєва.png|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Безоглюк Ігор Анатолійович]]'''<br/>("Лівша, «Базель»)<br/>{{Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)}}||{{дтс|1972|3|14}}, мешканець м. [[Київ|Києва]]. Підполковник, командир роти, протитанкіст 130-го батальйону територіальної оборони міста Києва. 1993 року закінчив Київське загальновійськове училище і 2010 року звільнився з армії. Служив у [[95-та окрема десантно-штурмова бригада (Україна)|95-й повітряно-десантній бригаді]], НДІ Сухопутних військ та інших підрозділах. 2014 року став одним із співзасновників організації [[Український Легіон (організація)|«Український Легіон»]]. У 2014 року з'їздив у Піски, а з травня 2015 року служив заступником командира полку з бойової підготовки [[Окремий загін спеціального призначення НГУ «Азов»|ОЗСП «Азов»]]. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня.||{{дтс|2022|9|26}}||Загинув під час підриву броньованої машини на ворожій міні у звільненій частині [[Харківська область|Харківської області]]<ref>[https://novynarnia.com/2022/09/28/ibezogliuk/ На Харківщині із солдатами загинув співзасновник «Українського легіону» підполковник Ігор Безоглюк]<br/>[https://www.radiosvoboda.org/a/29311168.html Екскурсія в «Азов». Один день із українським полком спецпризначення]</ref>.
|-
|8602
|[[Файл:130ОБтТрОКиєва.png|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Захарчук Андрій'''<br/>(«Захар»)||Солдат, протитанкіст 130-го батальйону територіальної оборони міста Києва.||{{дтс|2022|9|26}}||Загинув під час підриву броньованої машини на ворожій міні у звільненій частині [[Харківська область|Харківської області]]<ref name="троє на міні">[https://www.facebook.com/130TRO/videos/663596321566732/ Невимовно важка втрата для нашого батальйону……]</ref>.
|-
|8603
|[[Файл:130ОБтТрОКиєва.png|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Хмель Роман'''<br/>(«Майстер»)||м. [[Боярка]] Київська область. Солдат, протитанкіст 130-го батальйону територіальної оборони міста Києва.||{{дтс|2022|9|26}}||Загинув під час підриву броньованої машини на ворожій міні у звільненій частині [[Харківська область|Харківської області]]<ref name="троє на міні"/><ref>[https://www.facebook.com/permalink.php?story%20fbid=pfbid02CofFWioxBU3UNMJFSF9KafzG3Prr5PnYjjCpQsipzEmpbb5DNaBEG7LvtbbxbvYNl&id=100000557532578 Боже, я досі не вірю…]</ref>.
|-
|8604
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Смелков Андрій Вікторович'''||42 роки, с. [[Поташ (Звенигородський район)|Поташ]] Звенигородський район Черкаська область. 28 березня 2022 року був призваний до ЗС України за мобілізацією, був навідником у одній із військових частин, адже мав досвід служби у Силах Протиповітряної оборони. Понад 20 років проживав в Італії, де мав сім'ю. Повернувся до України з початком [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]].||{{дтс|2022|9|26}}||Загинув в боях з російськими окупантами в с. Павлівці на [[Донецька область|Донеччині]]. Похований у рідному селі<ref>{{cite news |url= https://viche.ck.ua/talnivshhina/povernuvsya-z-za-kordonu-shhob-zahystyty-ukrayinu-talnivshhyna-poproshhalasya-z-geroyem/ |title= Повернувся з-за кордону, щоб захистити Україну: Тальнівщина попрощалася з Героєм |date= 4 жовтня 2022 |publisher= Суспільне |accessdate= 4 жовтня 2022}}</ref>.
|-
|8605
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Требін Юрій Сергійович'''||26 січня 1978, с. [[Семенівка (Роменський район)|Семенівка]] Полтавська область. Старший солдат, водій зенітного ракетного відділення (підрозділ&nbsp;— не уточнено). Учасник [[Антитерористична операція на сході України|АТО]]. З початком повномасштабного вторгнення повернувся з-за кордону та долучився до лав ЗС України.||{{дтс|2022|9|26}}||Загинув під час виконання бойового завдання в районі с. [[Спірне (селище)|Спірного]] поблизу м. [[Бахмут]]у на Донеччині<ref>{{Cite web|title=Старший солдат Юрій Требін загинув 26 вересня 2022 року під час виконання бойового завдання в районі села Спірне під Бахмутом на Донеччині.|url=https://www.victims.memorial/people/yuriy-trebin|website=Меморіал жертв війни|accessdate=2022-12-09|language=uk}}</ref>.
|-
|8606
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Попов Денис Валерійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||20 років, с. [[Мар'янське (Криворізький район)|Мар'янське]] [[Криворізький район]] Дніпропетровська область. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||{{дтс|2022|9|26}}||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено)<ref>[https://suspilne.media/286661-u-boah-za-ukrainu-zaginuv-20-ricnij-voin-z-dnipropetrovsini-denis-popov/ У боях за Україну загинув 20-річний воїн з Дніпропетровщини Денис Попов. 29.09.2022, 08:02]<br/>[https://rudana.com.ua/news/zahyshchayuchy-batkivshchynu-zagynuv-20-richnyy-voyin-iz-kryvorizhzhya-denys-popov Захищаючи Батьківщину, загинув 20-річний воїн із Криворіжжя Денис Попов. 29.09.2022, 08:40]</ref>. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":18">[https://www.president.gov.ua/documents/7802022-44853 Указ Президента України №&nbsp;780/2022 від 17 листопада 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»]</ref>.
|-
|8607
|[[Файл:Нашивка_103-ої_окремої_бригади_територіальної_оборони_ЗСУ_(Львівська_область).svg|110пкс|]]
|{{flagicon|Україна}} '''[[Курнат Володимир Іванович]]'''
{{Орден За мужність III ступеня}}
|1 жовтня 1972, м. [[Львів]]. Лейтенант, військовослужбовець [[103-тя окрема бригада територіальної оборони (Україна)|103 ОБрТрО]]. Закінчив ліцей №18 міста Львова. Закінчив Національний університет «Львівська політехніка» за спеціальністю «Приладобудування». Майор поліції. Протягом багатьох років працював старшим оперуповноваженим у місті Львові, згодом&nbsp;— керівником карного розшуку Яворівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області. Після повернення до Львова займав керівні посади у службі карного розшуку.
|{{дтс|2022|9|26}}
|Загинув у м. [[Миколаївка (місто)|Миколаївка]] Донецької області<ref>{{Cite web|title=Новини Львова: У місті попрощаються з львів'янином Володимиром Курнатом|url=https://galinfo.com.ua/news/u_misti_poproshchayutsya_z_lvivyanynom_volodymyrom_kurnatom_390419.html|website=Гал-інфо|accessdate=2023-02-02}}</ref>. Вертаючись з бойового завдання разом з побратимами підірвався на ворожому фугасі. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 783"/>.
|-
|8608
|[[Файл:Полк Пагоня.png|110пкс|]]||{{flagicon|Білорусь}} '''Вещевайлов Олексій Олександрович'''<br/>(«Жнець»)||{{дтс|1991|1|18}}, м. [[Гомель]] [[Білорусь]]. Солдат, кулеметник білоруського полку «Погоня» [[Інтернаціональний легіон територіальної оборони України|Інтернаціонального легіону територіальної оборони України]]. У рідному місці навчався та працював електрозварювальником. Після [[Революція гідності|Революції гідності]] став на захист України, вступивши до [[ОУН (батальйон)|добровольчого батальйону ОУН]]. В складі батальйону деякий час проходив службу на посаді стрільця в зоні проведення Учасник [[Антитерористична операція на сході України|АТО]] в с. [[Піски (Покровський район)|Піски]] Ясинуватського району Донецької області. Потім вступив на службу за контрактом до [[72-га окрема механізована бригада (Україна)|72 ОМБр]]., де був кулеметником та захищав авдіївську «промку» і шахту «Бутовку» та в інших гарячих точках. Нагороджений медаллю «За оборону Авдіївки» (04.12.2017), численними подяками від командування бригади. Через службу в ЗС України був заарештований режимом Лукашенка за екстремізм, відбув 2,5 роки покарання. Після цього знову повернувся в Україну. Під час [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] з березня вступив до тероборони Білоцерківщини, а вже в червні&nbsp;— до полку «Пагоня», що приписаний до [[1-ша окрема бригада спеціального призначення ім. Івана Богуна|1-ї ОБрСпП]]. Залишилась дитина, дружина та батьки.||{{дтс|2022|9|26}}||Загинув в результаті прильоту ворожої міни в окоп поблизу м. [[Бахмут]]у на Донеччині<ref>[https://suspilne.media/287927-priihav-z-bilorusi-sob-zahisati-ukrainu-na-cerkasini-poprosalis-z-31-ricnim-vijskovim/ Приїхав з Білорусі, щоб захищати Україну: на Черкащині попрощались з 31-річним військовим]<br/>[https://zahidfront.com.ua/news/U-borotbi-proti-rosiyan-v-Ukrayini-zaginuv-biloruskij-boyec-polku-Pagonya.html У боротьбі проти росіян в Україні загинув білоруський боєць полку «Пагоня»]<br/>[https://t.me/belpolk%20pagonya/72 Сёння загінуў баец палку «Пагоня» з пазыўным «Жнец».]<br/>[https://t.me/belpolk%20pagonya/82 2 кастрычніка. Г. Тальнэ, Украіна]</ref>.
|-
|8609
|[[Файл:80 ОДШБр к.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Гудзенко Михайло Романович]]''' («Удар»)<br/>{{Орден За мужність II ступеня}}{{Орден За мужність III ступеня}}
||{{дтс|2001|1|24}}<ref>{{Cite web|title=На полі бою поліг десантник з Львівщини|url=https://varta1.com.ua/news/na-poli-boyu-polig-desantnik-z-lvivshchini_354115.html|website=Варта 1|accessdate=2023-05-03|language=uk}}</ref>, [[Полянка (Львівський район)|Полянка]] Львівської області. В юності цікавився фермерством. Навчився їздити на комбайні і тракторі. У 19 років почав військову службу за контрактом у Збройних силах України. Обіймав посаду гранатометника у 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді. З перших днів повномасштабного російського вторгнення Михайло разом із побратимами боронив Україну. У квітні солдат Гудзенко був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня<ref>{{Cite web|title=Президент своїм Указом відзначив воїнів-захисників України державними нагородами|url=https://armyinform.com.ua/2022/04/13/prezydent-svoyim-ukazom-vidznachyv-voyiniv-zahysnykiv-ukrayiny-derzhavnymy-nagorodamy/|website=armyinform.com.ua|accessdate=2023-05-03|language=uk}}</ref><ref>{{Cite web|title=Михайло Гудзенко підірвався на ворожій міні біля села Ізюмське на Харківщині|url=https://www.victims.memorial/people/mykhailo-hudzenko|website=www.victims.memorial|accessdate=2023-05-03}}</ref>.
||{{дтс|2022|9|26}}
||Загинув біля села Ізюмське на Харківщині. Під час виконання бойового завдання захисник підірвався на ворожій міні. Похований у рідному селі. Нагороджений орденом «За мужність» II ступеня (посмертно)<ref>{{Cite web|url=https://www.president.gov.ua/documents/8062022-44989|title=Указ президента України №806/2022 Про відзначення державними нагородами України|date=28 листопада 2022}}</ref>.
|-
|8610
|[[Файл:80 ОДШБр к.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Колядинський Сергій Олегович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}{{Медаль Захиснику Вітчизни|2015}}
||7 червня 1994, с. [[Градиськ]] Камінь-Каширського району Волинської області. Ходив до школи у с. Градиськ. Проживав у Кременчуці. Захищав Україну з 2019, на військову службу призваний Маневицьким РВК Волинської області. Молодший сержант, командир гармати 2 артилерійського взводу 2 артилерійської батареї артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи [[80-та окрема десантно-штурмова бригада (Україна)|80-ї окремої десантно-штурмової бригади]] (в/ч А 0284)<ref>{{Cite web|title=На Полтавщині попрощалися із загиблим на війні молодшим сержантом Сергієм Колядинським|url=https://ptv.ua/news/9609924b-ddf9-4e97-9029-3a91bddb69d3|website=ptv.ua|accessdate=2023-05-20|language=en}}</ref><ref>{{Cite web|title=«Не побачить свого первістка»: на війні загинув Сергій Колядинський|url=https://www.telegraf.in.ua/kremenchug/10111071-ne-pobachit-svogo-pervistka-na-vijni-zaginuv-sergij-koljadinskij.html|website=Всі новини Кременчука на сайті Кременчуцький ТелеграфЪ|accessdate=2023-05-20|language=uk}}</ref><ref>{{Cite web|title=«Удвох з командиром вели бій під обстрілами ворожої авіації»: Кременчук попрощався з воїном Сергієм Колядинським|url=https://www.telegraf.in.ua/kremenchug/10111194-udvoh-z-komandirom-veli-bij-pid-obstrilami-vorozhoji-aviaciji-kremenchuk-poproschavsja-z-vojinom-sergiyem-koljadinskim.html|website=Всі новини Кременчука на сайті Кременчуцький ТелеграфЪ|accessdate=2023-05-20|language=uk}}</ref>. Нагороджений [[Медаль «Захиснику Вітчизни»|медаллю «Захиснику Вітчизни»]] (13 квітня 2022)<ref>{{Cite web|title=Про відзначення державними нагородами України|url=https://zakon.rada.gov.ua/go/236/2022|website=Офіційний вебпортал парламенту України|accessdate=2023-05-20|language=uk}}</ref>.
||{{дтс|2022|9|26}}
||Загинув поблизу села Піски-Радьківські на Харківщині. Прощання відбулося 4 жовтня у Кременчуці в Міському палаці культури та Свято-Миколаївському соборі. Похований на Алеї Героїв Свіштовського кладовища. Нагороджений орденом «За мужність» IIІ ступеня (посмертно)<ref name=":17" />.
|-
|8611<br/>…<br/>8612
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} ||Військовослужбовці ЗС України.||{{дтс|2022|9|26}}||(для доповнення за 26 вересня 2022 року)
|-----
| style="background:#EECFA1;" colspan="6" |

=== 27 вересня ===
|-----
|-
|8613
|[[Файл:72 ОМБр.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Мороз Василь Сергійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||35 років. Мешканець с. [[Мокра Калигірка]] [[Звенигородський район]] Черкаська область. Стрілець окремої роти [[72-га окрема механізована бригада (Україна)|72 ОМБр]].||{{дтс|2022|9|27}}||Загинув внаслідок ворожого артилерійського обстрілу на [[Донецька область|Донеччині]]. Похований у рідному селі<ref>{{cite news |url= https://provce.ck.ua/v-boiakh-za-donechchynu-zahynuv-35-richnyy-viyskovyy-z-katerynopilshchyny/ |title= У боях за Донеччину загинув 35-річний військовий з Катеринопільщини |date= 30 вересня 2022 |publisher= ПроВсе|accessdate= 30 вересня 2022}}</ref>. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
|-
|8614
|[[Файл:Браконьєри_УДА.png|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Шупрудько Олександр'''<br/>(«Залізняк»)||31-33 роки, м. [[Біла Церква]] Київська область. Боєць-доброволець, снайпер окремої тактичної групи «Браконьєри» [[Українська добровольча армія|УДА]]. Учасник [[Революція гідності|Революції гідності]]. 2015 року у віці 25 років взяв до рук зброю, щоб стати на захист України. Із року в рік відточував свою майстерність як снайпер, ефективно вбиваючи ворожих солдатів. Після 24 лютого 2022 року підготував снайперський підрозділ білоцерківської ТрО.||{{дтс|2022|9|27}}||22 вересня потрапив під ворожий обстріл в районі м. [[Бахмут]]у, що на Донеччині. Помер 27 вересня в лікарні у місті Дніпро, так і не вийшовши з коми<ref>[https://www.04563.com.ua/news/3469626/ne-stalo-se-odnogo-voina-z-biloi-cerkvi-suprudka-oleksandra Не стало ще одного воїна з Білої Церкви&nbsp;— Шупрудька Олександра]<br/>[https://krokus.tv/4974-sogodn-perestalo-bitisja-serce-shuprudka-oleksandra-snajpera-bjcja-dobrovolcja-okremoyi-taktichnoyi-grupi-brakonyeri.html Сьогодні перестало битися серце Шупрудька Олександра, снайпера, бійця-добровольця окремої тактичної групи «Браконьєри»]<br/>[https://www.facebook.com/otg.brakonyery/posts/pfbid02s1eCZpVotbUfQ35VtZkDyoiheg6fRPWuJ6TPHR4n7DHv7d7H7WJuCaM3DojdtqArl Загинув наш побратим, снайпер, боєць-доброволець]</ref>.
|-
|8615
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Андрейцев Сергій'''||{{дтс|1981|10|9}}, с. [[Бобруйки]] Чернігівська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено). Мешканець у [[Дарницький район|Дарницького району]] м. Києва. Отримав економічну освіту. Був керівником декількох охоронних компаній, після чого став співвласником власної. Учасник [[Антитерористична операція на сході України|АТО]] (2015—2016), боронив Україну на Луганщині. З 24 лютого 2022 знову став на захист України. Залишилися батьки та дружина.||{{дтс|2022|9|27}}||Загинув в боях з російськими окупантами на [[Донецька область|Донеччині]]<ref>[https://www.facebook.com/darn.kievcity.gov.ua/posts/pfbid09ptkZVvA8fvqoEhnggwnhExSoNHuRdxayJuLgKbJoSQtDPCSGBVxQmC1DXzsE7H3l Невимовна втрата&nbsp;— загинув наш захисник, дарничанин Сергій Андрейцев…]</ref>.
|-
|8616
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Глухов Сергій Вікторович'''||43 роки, с. [[Боронява]] [[Хустський район]] Закарпатська область. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено)||{{дтс|2022|9|27}}||Загинув у районі населеного пункту Безіменне Миколаївської області під час бойового зіткнення та артилерійського обстрілу. Похований в с. [[Мехедівка (Черкаська область)|Мехедівці]] Золотоніського району Черкаської області<ref>{{cite news |url= https://provce.ck.ua/na-drabivshchyni-poproshchalysia-iz-zahyblym-zakhysnykom/ |title= На Драбівщині попрощалися із загиблим захисником |date= 5 жовтня 2022 |publisher= ПроВсе|accessdate= 5 жовтня  2022}}</ref>.
|-
|8617
|[[Файл:AZOV logo.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Піменов Сергій Валентинович'''||48 років. Мешканець м. [[Умань|Умані]] Черкаської області. Старший бойовий медик роти окремого полку [[Окремий загін спеціального призначення НГУ «Азов»|«Азов»]].||{{дтс|2022|9|27}}||Загинув в запеклому бої з російськими окупантами на [[Донецька область|Донеччині]]. Похований в м. Умані<ref>{{cite news |url= https://provce.ck.ua/v-umani-pokhovaly-zahybloho-na-viyni-medyka-azovtsia/ |title= В Умані поховали загиблого на війні медика-“азовця” |date= 8 жовтня 2022 |publisher= ПроВсе|accessdate= 8 жовтня 2022}}</ref>.
|-
|8618
|[[Файл:24 ОМБр.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Солтис Євгеній'''||{{дтс|1965|1|31}}, м. [[Львів]]. Військовослужбовець [[24-та окрема механізована бригада (Україна)|24 ОМБр]]. З початком [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] добровільно став на захист України.||{{дтс|2022|9|27}}||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено)<ref name=":3">{{Cite web|title=Завтра Львів прощається з Героями Ярославом Юником та Євгенієм Солтисом — Львівська міська рада|url=https://city-adm.lviv.ua/news/society/public-sector/293453-zavtra-lviv-proshchaietsia-z-heroiamy-yaroslavom-yunykom-ta-yevheniiem-soltysom|website=city-adm.lviv.ua|date=2022-10-04|accessdate=2022-11-16|language=uk-ua}}</ref>.
|-
|8619
|[[Файл:25 ОПДБр к.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Ковальський Павло Олегович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||{{дтс|1992|6|5}}, с. Петрівка (нині&nbsp;— [[Хейлове]]), [[Монастирищенський район]], Черкаська область. Солдат, телефоніст&nbsp;— лінійний наглядач взводу зв'язку [[25-та окрема повітрянодесантна бригада (Україна)|25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади]].||{{дтс|2022|9|27}}||Загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині. Похований у рідному селі.<ref>{{cite news |url= https://uman-media.com.ua/news/item/1626-soldata-z-umanshchyny-nahorodzheno-ordenom-za-muzhnist-posmertno.html |title= Солдата з Уманщини нагороджено орденом «За мужність» (посмертно) |date= 14 лютого 2023|publisher= uman-media.com.ua|accessdate= 4 березня 2023}}</ref> Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref>{{УПУ|54/2023|1 лютого 2023|Про відзначення державними нагородами України |link=https://www.president.gov.ua/documents/542023-45693}}</ref>.
|-
|8620
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]
|'''{{flagicon|Україна}} [[Заяць Павло Володимирович]]'''{{Орден За мужність III ступеня}}
|12 липня 1996, с. [[Гаї (Золочівський район)|Гаї]]. Пластун гуртка "Орли" підготовчого куреня ім. П.Полтави у с. Гаї, станиця Броди. 26 лютого 2022 пішов добровольцем на фронт. Старший солдат, водій-слюсар ремонтної роти автомобільної техніки військової частини А2562 (ремполк "Фенікс"). 
|{{дтс|2022|9|27}}
|Загинув під час ворожого ракетного обстрілу в місті Запоріжжя, врятувавши десятки мирних жителів повідомивши радіостанцією про ракетний удар. Люди встигли евакуюватися в укриття, але він сам загинув. Похований 29 вересня 2022 в рідному селі. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно) <ref>{{Cite news|url=https://armyinform.com.ua/2023/07/20/prezydent-vidznachyv-derzhavnymy-nagorodamy-142-vijskovyh-87-z-nyh-posmertno/|title=Президент відзначив державними нагородами 142 військових, 87 з них — посмертно}}</ref><ref>{{Cite news|url=https://zolochiv.net/tag/zayats-pavlo/|title=ЗАЯЦЬ Павло}}</ref>.
|-
|8621<br />…<br />8622
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} ||Військовослужбовці ЗС України.||{{дтс|2022|9|27}}||(для доповнення за 27 вересня 2022 року)
|-----
| style="background:#EECFA1;" colspan="6" |

=== 28 вересня ===
|-----
|-
|8623
|[[Файл:International Legion of Territorial Defense of Ukraine emblem.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Ірландія}} '''Рорі Мейсон'''||23 роки, м. [[Данбойн]] [[Міт (графство)|Міт]], [[Ірландія]]. Військовослужбовець [[Інтернаціональний легіон територіальної оборони України|Інтернаціонального легіону територіальної оборони України]]. Закінчив коледж Святого Петра. Працював у Німеччині. Після початку [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] приєднався до Інтернаціонального легіону.||{{дтс|2022|9|28}}||Загинув під час контрнаступу на [[Харківська область|Харківщині]] біля кордону з Росією<ref>[https://www.eurointegration.com.ua/news/2022/10/5/7148103/ В Україні загинув військовослужбовець з Ірландії]<br/>[https://www.independent.ie/news/he-had-an-inability-to-turn-the-other-way-in-the-face-of-injustice-familys-pride-and-pain-after-irishman-rory-mason-23-killed-in-action-in-ukraine-42041749.html ‘He had an inability to turn the other way in the face of injustice’: Family's pride and pain after Irishman Rory Mason (23) killed in action in Ukraine] {{ref-en}}</ref>.
|-
|8624
|[[Файл:49стрілбат ЗСУ «Карпатська Січ».png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''Юник Ярослав'''<br/>(«Ярік»)||{{дтс|1986|4|25}}, м. [[Львів]]. Військовослужбовець [[Карпатська Січ (батальйон)|49-го окремого стрілецького батальйону «Карпатська Січ»]]. Учасник [[Антитерористична операція на сході України|АТО]]. Закінчив Національний університет «Львівська політехніка». З початком [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] добровільно став на захист України.||{{дтс|2022|9|28}}||Загинув при штурмі на [[Лиман (місто)|Лиманському]] напрямку Донеччини. Отримав смертельні поранення під час мінометного обстрілу<ref name=":3" /><ref>{{Cite web|title=36-річний старший прапорщик Ярослав Юник, позивний Ярік, загинув 28 вересня 2022 року при штурмі на Лиманському напрямку Донеччини.|url=https://www.victims.memorial/people/uaroslav-yunnik|website=Меморіал жертв війни|accessdate=2022-11-16|language=uk}}</ref>.
|-
|8625
|[[Файл:80_ОДШБр_к.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Лелявський Юрій Миколайович]]'''<br/>{{Орден «За заслуги» III ступеня (Україна)}}{{Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)}}||Капітан, начальник служби зв'язків з громадськістю [[80-та окрема десантно-штурмова бригада (Україна)|80 ОДШБр]]. Професійний журналіст, у цивільному житті багато років працював у різних виданнях та загальнонаціональних телеканалах. Учасник [[Антитерористична операція на сході України|АТО]] (2014—2015), висвітлював події на Сході України. Потрапив в полон до російських окупантів. Після звільнення з полону, як офіцер запасу, приєднався до ЗС України та проходив військову службу на посадах керівника пресслужби та служби зв'язків з громадськістю [[10-та окрема гірсько-штурмова бригада (Україна)|10 ОГШБр]] та 80 ОДШБр. Нагороджений орденом «[[Орден «За заслуги» (Україна)|За заслуги]]» ІІІ ступеня (5 червня 2015)<ref>[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/313/2015#Text Указ Президента України №&nbsp;313/2015 від 5 червня 2015 року «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня журналіста»]</ref>.||{{дтс|2022|9|28}}||Загинув в бою з російськими окупантами під час виконання завдання у складі десантно-штурмового підрозділу (місце&nbsp;— не уточнено)<ref>[https://www.facebook.com/www.dshv.mil.gov.ua/posts/pfbid0QfUAVksKXFCMeNPK5rCdbFEkXVvMc3d4Ud8y5Bjz6UXTAtWbJCk25mdfgSdtsFS5l З сумом повідомляємо, що 28 вересня під час виконання завдання… 03.10.2022]<br/>[https://armyinform.com.ua/2022/10/03/ya-v-pershu-chergu-oficzer-a-vzhe-potim-zhurnalist-tak-govoryv-pro-sebe-kapitan-yurij-lelyavskyj/ «Я в першу чергу&nbsp;— офіцер, а вже потім&nbsp;— журналіст»&nbsp;— так говорив про себе капітан Юрій Лелявський. 03.10.2022, 20:36]<br/>[https://detector.media/infospace/article/203375/2022-10-03-u-boyu-zagynuv-rechnyk-80-i-okremoi-desantno-shturmovoi-brygady-yuriy-lelyavskyy/ У бою загинув речник 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Юрій Лелявський. 03.10.2022, 17:15]</ref>. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 806"/>.
|-
|8626
|[[Файл:80_ОДШБр_к.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Гуцуляк Віталій Вікторович]]'''<br/>{{Орден «За заслуги» III ступеня (Україна)}}
||20 квітня 1992, с. [[Мамаївці]], Чернівецької області. Проживав у селі [[Брусниця (Вижницький район)|Брусниця]]. Воював у складі 80-ї окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ<ref>{{Cite web|title=Загинув Герой-захисник Віталій Гуцуляк родом з Мамаївців, який проживав у Брусниці|url=https://kitsman.city/articles/239878/zaginuv-geroj-zahisnik-vitalij-guculyak-rodom-z-mamaivciv-yakij-prozhivav-u-brusnici|website=Кіцмань.City|accessdate=2023-05-16|language=uk}}</ref><ref>{{Cite web|title=«Біль усієї країни»: на Буковині попрощалися з бійцем Віталієм Гуцуляком - фото|url=https://molbuk.ua/news/268778-bil-vsiiei-krainy-na-bukovyni-poproshchalysia-z-biicem-vitaliiem-guculiakom-foto.html|website=Новини Чернівці: Інформаційний портал «Молодий буковинець»|accessdate=2023-05-16}}</ref>.
||{{дтс|2022|9|28}}
||Загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту [[Вище Солоне]], Харківської області. Нагороджений орденом «[[Орден «За заслуги» (Україна)|За заслуги]]» ІІІ ступеня (посмертно)<ref>{{Cite web|title=Указ № 886/2022 від 23.12.2022 Про відзначення державними нагородами|url=https://zakononline.com.ua/documents/show/513154___711734|website=zakononline.com.ua|date=2022-12-23|accessdate=2023-05-16|language=ru|last=ZakonOnline}}</ref>.
|-
|8627
|[[Файл:14 ОМБр.svg|134x134пкс]]
|{{flagicon|Україна}} '''Кохно Сергій'''
|21 рік, смт [[Зарічне (Вараський район)|Зарічне]] Рівненська область. Старший солдат, механік-водій [[14-та окрема механізована бригада (Україна)|14 ОМБр]]. 2021 року пішов служити за контрактом до ЗСУ.
|{{дтс|2022|9|28}}
|Загинув у бою з окупантами за Харківську область.<ref>{{Cite web|title=Сергій Кохно загинув у бою з окупантами за Харківську область|url=https://www.victims.memorial/people/serhii-kokhno|website=Меморіал жертв війни|accessdate=2023-01-17|language=uk}}</ref>
|-
|8628
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]
|'''{{flagicon|Україна}} [[Березніков Євген Михайлович]]<br />'''{{Орден За мужність III ступеня}}
|18 липня 1998, с. [[Рункошів]]. Після закінчення школи поступив до Чернівецького професійно-технічного училища на електрозварювальника. Після завершення навчання пішов працювати, допомагав сім’ї. Працював за кордоном. Повернувся з-за кордону, щоб долучитися до лав ЗСУ.
|{{дтс|2022|9|28}}
|Загинув виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Горобіївка Дворічанського району Харківської області, під час артилерійського обстрілу росіянами. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно) <ref>{{Cite web|url=https://www.president.gov.ua/documents/3632023-47177|title=УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №363/2023}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://ye.ua/syspilstvo/60989_Na_Kam_yanechchini_proveli_v_ostannyi_dorogu_24_richnogo_voyina_yevgena_Bereznikova.html|title=На Кам'янеччині провели в останню дорогу 24-річного воїна Євгена Березнікова}}</ref>
|-
|8629
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]
|'''{{flagicon|Україна}} Ромашов Анатолій Васильович'''
|6 листопада 1976, селище [[Оратів]] Вінницької області. Мешкав в місті [[Бар (місто)|Бар]]. Мобілізований до лав ЗСУ 1 липня 2022 року
|{{дтс|2022|9|28}}
|Загинув під Лиманом Донецької області <ref>{{Cite news|url=https://vn.20minut.ua/lyudi/pid-limanom-zaginuv-anatoliy-romashov-z-mista-orativ-geroyu-bulo-45-ro-11684159.html|title=Під Лиманом загинув Анатолій Ромашов з міста Оратів. Герою було 45 років}}</ref>
|-
|8630<br />…<br />8630
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} ||Військовослужбовці ЗС України.||{{дтс|2022|9|28}}||(для доповнення за 28 вересня 2022 року)
|-----
| style="background:#EECFA1;" colspan="6" |

=== 29 вересня ===
|-----
|-
|8631
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Слухай Сергій'''||с. [[Нова Буда (Бучанський район)]] Київська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||{{дтс|2022|9|29}}||Загинув в боях з російськими окупантами (місце&nbsp;— не уточнено)<ref>[https://www.facebook.com/NovaBuda/posts/pfbid0RcjBtbqym5QDV2ahAwdtcGDwZCLnFHn56K7CZUc6jQCs7rjk6T7rtZAmkkdMqCEQl Слів немає]</ref>.
|-
|8632
|[[Файл:126th Territorial Defense Brigade SSI.svg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''Бунібалт Олег'''||Військовослужбовець [[126-та окрема бригада територіальної оборони (Україна)|126-ї ОБрТрО]].||{{дтс|2022|9|29}}||Загинув в боях з російськими окупантами (місце&nbsp;— не уточнено)<ref>[https://suspilne.media/287359-na-vijni-zaginuv-vijskovij-z-odeskoi-brigadi-teroboroni/ На війні загинув військовий з одеської бригади тероборони] // Олександра Пономаренко 30 вересня, 19:17]</ref>.
|-
|8633
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Погорілий Євгеній'''||{{дтс|1994||}}, м. [[Кам'янка (Черкаська область)|Кам'янка]] Черкаська область. Військовослужбовець ЗС України, гранатометник механізованого батальйону (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||{{дтс|2022|9|29}}||Загинув під час стрілецького бою на [[Донецька область|Донеччині]]. Похований на батьківщині<ref>{{cite news |url= https://provce.ck.ua/na-cherkashchyni-poproshchalysia-z-troma-viyskovymy-iaki-zahynuly-na-viyni/ |title= На Черкащині попрощалися з трьома військовими, які загинули на війні |date= 17 жовтня 2022 |publisher= ПроВсе |accessdate= 17 жовтня 2022}}</ref>.
|-
|8634
|[[Файл:30 ОМБр.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Швецов Анатолій Анатолійович'''<br/>(«Шаман»)||54 роки, смт [[Диканька]] Полтавська область. Сержант, стрілець-санітар підрозділу [[30-та окрема механізована бригада (Україна)|30 ОМБр]]. У Збройних Силах України з 2020 року.||{{дтс|2022|9|29}}||Загинув в результаті танкового обстрілу під час виконання бойового завдання в районі селища [[Курдюмівка (смт)|Курдюмівка]] Донецької області<ref>{{Cite web|title=54-річний сержант Анатолій Швецов, позивний Шаман, загинув 29 вересня 2022 року під час виконання бойового завдання в районі селища Курдюмівка на Донеччині.|url=https://www.victims.memorial/people/anatoliy-shetcov|website=Меморіал жертв війни|accessdate=2022-11-20|language=uk}}</ref><ref>{{Cite web|title=За останній тиждень стало відомо про загибель 16-х захисників з Полтавщини|url=https://poltava.to/news/68165/|website=Інтернет-видання «Полтавщина»|accessdate=2022-11-20|language=uk}}</ref>.
|-
|8635<br/>…<br/>8640
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} ||Військовослужбовці ЗС України.||{{дтс|2022|9|29}}||(для доповнення за 29 вересня 2022 року)
|-----
| style="background:#EECFA1;" colspan="6" |

=== 30 вересня ===
|-----
|-
|8641
|[[Файл:130ОБтТрОКиєва.png|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Запічний Максим Юрійович]]'''<br/>(«Шерлок»)<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}{{Медаль Захиснику Вітчизни|2015|nocat=true}}||{{дтс|1984|1|5}}, м. [[Полтава]]. Старший солдат, сапер 130-го батальйону територіальної оборони міста Києва. В 2008 році закінчив [[Полтавський національний технічний університет імені Ю. Кондратюка|Полтавський НТУ ім. Ю. Кондратюка]], отримав спеціальність інженера-будівельника. Працював на Полтавському турбомеханічному заводі та [[Полтаваобленерго]]. Влітку 2014 року уклав контракт на проходження військової служби та відслужив 10 місяців, з них три&nbsp;— на фронті, на посаді сапера у складі [[91-й окремий полк оперативного забезпечення (Україна)|91 ОПОЗ]]. 30 грудня 2014 року добровольцем пішов захищати [[Бої за Донецький аеропорт|ДАП]], де був 17 днів та в день ротації зазнав поранення. Після одужання виконував бойові завдання в Авдіївці, Мар'їнці та інших містах Донбасу. Був на передовій до кінця серпня 2015 року, потім знову працював інженером, але через [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російське вторгнення в Україну]] знову вирушив на фронт. Нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (20.08.2015) та орденом «За мужність» ІІІ ступеня (06.09.2022).||{{дтс|2022|9|30}}||Загинув потрапивши до мінної пастки поблизу села [[Тернова (Харківський район)|Тернова]] Харківської області<ref>[https://www.facebook.com/permalink.php?story%20fbid=pfbid02f3cmVvUN21UKPp3SL7dngDLU9RR6hB54ztZ1yDsquYaNHcAkuEyZsVrt9Gh5QXx9l&id=100001491962017 Вчора загинув «Шерлок» Maksym Zapichnyi]<br/>[https://poltava.to/news/68090/ На війні загинув полтавський сапер Максим Запічний. 02.10.2022, 15:04]</ref>.
|-
|8642
|[[Файл:92nd Separate Motorized Infantry Brigade SSI.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Заєць Антон Олександрович]]'''<br/>{{Орден За мужність II ступеня}}{{Орден За мужність III ступеня}}||м. [[Краматорськ]] Донецька область. Старший солдат, танкіст підрозділу [[92-га окрема механізована бригада (Україна)|92 ОМБр]]. Випускник загальноосвітньої школи №&nbsp;23&nbsp;м. Краматорська. До призову у ЗС України працював водієм на продуктовому складі. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (13.04.2022).||{{дтс|2022|9|30|}}||Загинув разом з двома бойовими побратимами під час звільнення від російських окупантів смт [[Куп'янськ-Вузловий (смт)|Куп'янськ-Вузловий]] Харківської області. Похований на Алеї героїв с. [[Іванівка (Лиманська міська громада)|Іванівки]]<ref>{{Cite web|title=У боях з окупантами загинув танкіст із Краматорська Антон Заєць|url=https://obs.in.ua/news/novosti-kramatorska/24456-u-boyakh-za-vizvolennya-limana-zaginuv-tankist-iz-kramatorska-anton-zaets|website=obs.in.ua|accessdate=2022-11-14|language=ru-ru|last=OBS}}</ref><ref>{{Cite web|title=В Краматорську попрощалися із загиблим на Харківщині військовослужбовцем Антоном Зайцем|url=https://www.kramatorskpost.com/v-kramatorsku-poproshhalisya-iz-zagiblim-na-xarkivshhini-viiskovosluzbovcem-antonom-zaicem_84896|website=https://www.kramatorskpost.com|accessdate=2022-11-14|language=ua|first=Микола|last=Жалнін}}</ref>. Нагороджений орденом «За мужність» II ступеня (посмертно)<ref name=":18"/>.
|-
|8643
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Кравець Сергій Валерійович]]'''<br/>{{Медаль За військову службу Україні}}||51 рік, мешканець м. [[Умань|Умані]] Черкаської області. Солдат, гранатометник стрілецького взводу окремого стрілецького батальйону (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||{{дтс|2022|9|30}}||Загинув в результаті запеклого бою з російськими окупантами на [[Луганська область|Луганщині]]. Похований в м. Умані<ref>{{cite news |url= https://provce.ck.ua/na-viyni-zahynuv-hranatometnyk-z-umani/ |title= На війні загинув гранатометник з Умані |date= 8 жовтня 2022 |publisher= ПроВсе|accessdate= 8 жовтня 2022}}</ref>. Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно))<ref name=":Указ 783"/>.
|-
|8644
|[[Файл:25 ОПДБр к.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Конев Олександр'''||35 років, м. [[Суми]]. Військовослужбовець [[25-та окрема повітрянодесантна бригада (Україна)|25 ОПДБр]].||{{дтс|2022|9|30}}||Загинув при виконанні бойового завдання у [[Краматорський район|Краматорському районі]] Донецької області<ref>[https://suspilne.media/296248-na-doneccini-zaginuv-vijskovij-iz-sum-oleksandr-konev/ На Донеччині загинув військовий із Сум Олександр Конев. 16.10.2022, 18:46]</ref>.
|-
|8645
|[[Файл:25 ОПДБр к.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Толпєкін Андрій'''<br/>(«Чу»)||43 роки, м. [[Дніпро (місто)|Дніпро]]. Старший навідник гранатометного взводу роти вогневої підтримки [[25-та окрема повітрянодесантна бригада (Україна)|25 ОПДБр]]. Учасник [[Антитерористична операція на сході України|АТО]].||{{дтс|2022|9|30}}||Загинув біля села [[Нове (Краматорський район)|Нове]] Донецької області. Під час операції з деокупації Лимана отримав смертельне поранення<ref>{{Cite web|title=43-річний військовослужбовець Андрій Толпєкін, позивний Чу, загинув 30 вересня 2022 року біля села Нове на Донеччині.|url=https://www.victims.memorial/people/andriy-tolpekin-|website=Меморіал жертв війни|accessdate=2022-11-22|language=uk}}</ref>.
|-
|8646
|[[Файл:25 ОПДБр к.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Кириченко Андрій'''||с. [[Охоче (Харківський район)|Охоче]] Харківська область. Мешканець с. [[Булахівка (Павлоградський район)|Булахівки]] Дніпропетровська області. Старший солдат, механік-водій підрозділу [[25-та окрема повітрянодесантна бригада (Україна)|25 ОПДБр]]. Учасник [[Антитерористична операція на сході України|АТО]].||{{дтс|2022|9|30}}||Загинув під час виконання бойового завдання в районі села [[Ямполівка|Ямполівки]] Донецької області<ref>{{Cite web|title=Старший солдат Андрій Кириченко загинув 30 вересня 2022 року під час виконання бойового завдання в районі села Ямполівка на Донеччині.|url=https://www.victims.memorial/people/andriy-kirichenko|website=Меморіал жертв війни|accessdate=2022-12-10|language=uk}}</ref>.
|-
|8647<br/>…<br/>8650
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} ||Військовослужбовці ЗС України.||{{дтс|2022|9|30}}||(для доповнення за 30 вересня 2022 року)
|-
|-----
| style="background:#EECFA1;" colspan="6" |

=== Додатково (згідно з Указами Президента України) ===
|-----
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Барсуков Сергій Ігорович]]'''<br/>{{Орден Золота Зірка (Україна)|nocat=true}}||Старший лейтенант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено)<br/>[[Герой України]] (16.09.2022, посмертно).||{{дтс|2022|4|12}}||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено)<ref>[https://www.president.gov.ua/documents/6552022-44009 Указ Президента України №&nbsp;655/2022 від 16 вересня 2022 року «Про присвоєння С.Барсукову звання Герой України»]</ref>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Іванченко Олександр Володимирович]]'''<br/>{{Орден Богдана Хмельницького II ступеня (Україна)}}||Старший лейтенант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» II ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 627/2022">[https://www.president.gov.ua/documents/6272022-43801 Указ Президента України №&nbsp;627/2022 від 6 вересня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»]</ref>.
|-
|
|{{95 ОДШБр ЗСУ}}||{{flagicon|Україна}} '''[[Балаба Роман Володимирович]]'''<br/>{{Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)}}||м. [[Вінниця]]. Старший сержант, військовослужбовець 95 ОДШБр, командир розвідувального відділення.||{{дтс|2022|4|14}}||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] під Ізюмом. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 627/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Шевчук Олександр Сергійович]]'''<br/>{{Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)}}||м. [[Вінниця]]. Майор, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||{{дтс|2022|5|16}}||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 627/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Артюшин Вадим Григорович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Підполковник, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 627/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:503_OBMP.png|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Каранда Віктор Володимирович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Солдат, військовослужбовець [[503-й окремий батальйон морської піхоти (Україна)|503 ОБМП]].||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено)<ref name="держнагороди 503 ОБМП"/>. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 627/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Козакевич Олександр Володимирович (військовик)|Козакевич Олександр Володимирович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Лейтенант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 627/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Корчинський Олександр Анатолійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 627/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Кузько Олексій Михайлович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 627/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Михайлюк Ігор Петрович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Молодший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 627/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Мірошник Сергій Анатолійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 627/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Назарук Олександр Миколайович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 627/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Федорчук Олександр Петрович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 627/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Павленко Олександр Іванович'''<br/>{{Медаль За військову службу Україні}}||Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно)<ref name=":Указ 627/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Савченко Віталій Миколайович'''<br/>{{Медаль За військову службу Україні}}||Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно)<ref name=":Указ 627/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Савчук Михайло Олександрович'''<br/>{{Медаль За військову службу Україні}}||Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно)<ref name=":Указ 627/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Сверчков Ігор Олександрович'''<br/>{{Медаль За військову службу Україні}}||Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно)<ref name=":Указ 627/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Терещенко Анатолій Анатолійович'''<br/>{{Медаль За військову службу Україні}}||Старший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно)<ref name=":Указ 627/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Бабурнич Юрій Юрійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 628/2022">[https://www.president.gov.ua/documents/6282022-43805 Указ Президента України №&nbsp;628/2022 від 6 вересня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»]</ref>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Білов Віктор Вікторович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 628/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Бортнюк Богдан Анатолійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 628/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Васильчишин Осип Михайлович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 628/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Горпініч Оксана Леонідівна]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Старший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинула в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджена орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 628/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Гриняківський Сергій Володимирович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 628/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Громик Юрій Григорович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Молодший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 628/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Дацків Володимир Михайлович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 628/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Дубина Микола Сергійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 628/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Дудік Андрій Андрійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Молодший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 628/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Желізник Роман Ярославович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 628/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Калапуз Іван Ярославович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 628/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Колесник Олександр Сергійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 628/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Колісніченко Сергій Олександрович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Капітан, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 628/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Коноваленко Олександр Юрійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 628/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Крощук Андрій Петрович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 628/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Крупенний Микола Миколайович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 628/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Куцик В'ячеслав Мирославович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Молодший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 628/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Лінник Леонід Григорович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Молодший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 628/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Лучків Василь Степанович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Головний сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 628/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Матляк Іван Ігорович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||32 роки, уродженець Славської громади. Старший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 628/2022"/><ref>{{Cite news|url=https://lviv.media/lvivshchyna/23991-u-boiu-za-ukrainu-zahynuv-urodzhenets-slavskoi-hromady/|title=У бою за Україну загинув уродженець Славської громади}}</ref>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Медяник Сергій Сергійович'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 628/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Морочило Іван Юрійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 628/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Нурко Василь Степанович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 628/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Обершт Петро Степанович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||1969, с. Ярівка, Хотинська міська громада, Чернівецька область. Старший лейтенант, військовослужбовець ЗСУ. Служив за контрактом з 2020-го року.||(дата підлягає уточненню)||Загинув на Харківщині. Похорон відбувся 14 травня 2022. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 628/2022"/><ref>{{Cite news|url=https://buknews.com.ua/page/na-harkivshchyni-zahynuv-starshyi-leitenant-petro-obersht-z-sela-yarivky.html|title=На Харківщині загинув старший лейтенант Петро Обершт з села Ярівки}}</ref>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Палош Михайло Федорович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 628/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Попович Павло Павлович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Старшина, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 628/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Приходай Михайло Андрійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 628/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Рендзяк Андрій Мирославович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 628/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Савінков Іван Валентинович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 628/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Савчук Володимир Федорович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 628/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Синишин Павло Ігорович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 628/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Скляр Олег Сергійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Капітан, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 628/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Сорич Ярослав Ярославович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 628/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Стегній Василь Ярославович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 628/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Стецик Руслан Петрович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 628/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Тибінка Андрій Миронович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Молодший лейтенант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 628/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Тисовський Олександр Ілліч]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 628/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Тищенко Геннадій Михайлович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Майор, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 628/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Угринюк Микола Михайлович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Молодший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 628/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Чмара Віктор Богданович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 628/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Янишин Богдан Зеновійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||31 рік, м. [[Болехів]]. Сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||{{дтс|2022|7|9}}||Героїчно загинув у запеклих боях на Миколаївщині. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 628/2022"/><ref>{{Cite news|url=https://galychyna.if.ua/2022/07/10/na-viyni-zaginuv-prikarpatets-bogdan-yanishin/|title=На війні загинув прикарпатець Богдан Янишин}}</ref>.
|-
|
|[[Файл:Emblem of the National Guard of Ukraine.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Акуленко Микола Миколайович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||11 лютого 1995, с. [[Українка (Кам'янський район)|Українка]] Криничанської селищної громади Кам'янського району. Старший солдат, військовослужбовець [[Національна гвардія України|НГУ]] (підрозділ&nbsp;— не уточнено). Із жовтня 2017 року Микола проходив військову службу за контрактом на посаді водія автомобільного відділення автомобільного взводу.||{{дтс|2022|4|}}(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] при обороні міста Маріуполь. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name="Указ 636">[https://www.president.gov.ua/documents/6362022-43913 Указ Президента України №&nbsp;636/2022 від 7 вересня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»]</ref>.
|-
|
|[[Файл:Emblem of the National Guard of Ukraine.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Андріяш Володимир Олександрович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Солдат, військовослужбовець [[Національна гвардія України|НГУ]] (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=" Указ 636"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem of the National Guard of Ukraine.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Артеменко Юрій Іванович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Лейтенант, військовослужбовець [[Національна гвардія України|НГУ]] (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=" Указ 636"/>.
|-
|
|[[Файл:AZOV logo.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Ахмєдов Руслан Ільгам огли]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||1985, м. [[Запоріжжя]]. Солдат, військовослужбовець [[Національна гвардія України|НГУ]], [[Окремий загін спеціального призначення НГУ «Азов»|ОЗСП «Азов»]].||{{дтс|2022|5|14}}||Загинув на Азовсталі після важких боїв за Маріуполь. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=" Указ 636"/>. Похований в Запоріжжі на Первомайському кладовищі
|-
|
|[[Файл:8ПОП.png|110x110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Богачук Михайло Володимирович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||16 листопада 1994, с. [[Іванів (Хмільницький район)|Іванів]] Хмільницького району на Вінниччині. Старший лейтенант, військовослужбовець 8-го полку оперативного призначення НГУ. Після закінчення школи навчався у Національній академії Національної гвардії України.||{{дтс|2022|6|17}}||Загинув внаслідок артилерійського обстрілу. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=" Указ 636"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem of the National Guard of Ukraine.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Бондар Андрій Віталійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Старший солдат, військовослужбовець [[Національна гвардія України|НГУ]] (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=" Указ 636"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem of the National Guard of Ukraine.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Варава Вадим Миколайович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Лейтенант, військовослужбовець [[Національна гвардія України|НГУ]] (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=" Указ 636"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem of the National Guard of Ukraine.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Горобець Анатолій Іванович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Солдат, військовослужбовець [[Національна гвардія України|НГУ]] (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=" Указ 636"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem of the National Guard of Ukraine.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Грабчак Максим Геннадійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Головний сержант, військовослужбовець [[Національна гвардія України|НГУ]] (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=" Указ 636"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem of the National Guard of Ukraine.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Гудим Андрій Олександрович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Сержант, військовослужбовець [[Національна гвардія України|НГУ]] (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=" Указ 636"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem of the National Guard of Ukraine.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Загрійчук Антон Миколайович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Старший лейтенант, військовослужбовець [[Національна гвардія України|НГУ]] (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=" Указ 636"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem of the National Guard of Ukraine.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Заражевський Роман Іванович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Солдат, військовослужбовець [[Національна гвардія України|НГУ]] (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=" Указ 636"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem of the National Guard of Ukraine.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Іванов Михайло Станіславович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Молодший сержант, військовослужбовець [[Національна гвардія України|НГУ]] (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=" Указ 636"/>.
|-
|
|{{9 ПОП НГУ}}||{{flagicon|Україна}} '''[[Іщенко Антон Вікторович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||53 роки, м. [[Запоріжжя]]. Солдат, військовослужбовець [[Національна гвардія України|НГУ]] ([[9-й полк оперативного призначення НГ (Україна)|9 Полк оперативного призначення]]). 25 лютого 2022 року, одразу після [[Російське вторгнення в Україну (2022)|вторгнення]], пішов добровольцем на фронт, для захисту своєї сім'ї. До війни працював в [[Державна аудиторська служба України|аудиторській службі України]].
|([[14 липня]] [[2022]])||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— [[Кам'янське (Василівський район)|село Кам'янське]], Запорізької області). Нагороджений орденом «<nowiki/>[[Орден «За мужність»|За мужність]]<nowiki/>» III ступеня (посмертно)<ref name=" Указ 636"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem of the National Guard of Ukraine.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Костін Дмитро Олексійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Старший солдат, військовослужбовець [[Національна гвардія України|НГУ]] (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=" Указ 636"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem of the National Guard of Ukraine.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Крячко Василь Анатолійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Солдат, військовослужбовець [[Національна гвардія України|НГУ]] (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=" Указ 636"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem of the National Guard of Ukraine.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Лещенко Дмитро Сергійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Солдат, військовослужбовець [[Національна гвардія України|НГУ]] (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=" Указ 636"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem of the National Guard of Ukraine.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Марков Павло Андрійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Солдат, військовослужбовець [[Національна гвардія України|НГУ]] (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=" Указ 636"/>.
|-
|
|[[Файл:3br.png|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Путря Леонід Володимирович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Старший солдат [[3-тя бригада оперативного призначення НГ (Україна)|3 БрОП]] [[Національна гвардія України|НГУ]].||{{дтс|2022|6|21}}||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=" Указ 636"/>.
|-
|
|[[Файл:3br.png|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Сенчук Владислав Васильович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Солдат [[3-тя бригада оперативного призначення НГ (Україна)|3 БрОП]] [[Національна гвардія України|НГУ]].||{{дтс|2022|7|11}}||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=" Указ 636"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem of the National Guard of Ukraine.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Собчук Олександр Вікторович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Підполковник, військовослужбовець [[Національна гвардія України|НГУ]] (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=" Указ 636"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem of the National Guard of Ukraine.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Федоренко Іван Сергійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Старший солдат, військовослужбовець [[Національна гвардія України|НГУ]] (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=" Указ 636"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem of the National Guard of Ukraine.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Четверук Володимир Юрійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Молодший сержант, військовослужбовець [[Національна гвардія України|НГУ]] (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=" Указ 636"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_State_Border_Guard_Service_of_Ukraine.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Стахов Павло Володимирович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Сержант, військовослужбовець підрозділу [[Державна прикордонна служба України|ДПСУ]] (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=" Указ 636"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_State_Border_Guard_Service_of_Ukraine.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Тимчук Руслан Павлович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Старший солдат, військовослужбовець підрозділу [[Державна прикордонна служба України|ДПСУ]] (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=" Указ 636"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_State_Border_Guard_Service_of_Ukraine.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Дудник Андрій Станіславович'''<br/> {{Медаль За військову службу Україні}}||Старший майстер-сержант, військовослужбовець підрозділу [[Державна прикордонна служба України|ДПСУ]] (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно)<ref name=" Указ 636"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_State_Border_Guard_Service_of_Ukraine.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Альошкін Олег Олексійович''' <br/>{{Медаль Захиснику Вітчизни|2015|nocat=true}}||Сержант, військовослужбовець підрозділу [[Державна прикордонна служба України|ДПСУ]] (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно)<ref name=" Указ 636"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_State_Border_Guard_Service_of_Ukraine.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Богдан Олександр Сергійович''' <br/>{{Медаль Захиснику Вітчизни|2015|nocat=true}}||Старший майстер-сержант, військовослужбовець підрозділу [[Державна прикордонна служба України|ДПСУ]] (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно)<ref name=" Указ 636"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_State_Border_Guard_Service_of_Ukraine.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Вінник Євгеній Андрійович''' <br/>{{Медаль Захиснику Вітчизни|2015|nocat=true}}||Головний сержант, військовослужбовець підрозділу [[Державна прикордонна служба України|ДПСУ]] (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно)<ref name=" Указ 636"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_State_Border_Guard_Service_of_Ukraine.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Власенко Олександр Сергійович''' <br/>{{Медаль Захиснику Вітчизни|2015|nocat=true}}||Старший майстер-сержант, військовослужбовець підрозділу [[Державна прикордонна служба України|ДПСУ]] (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно)<ref name=" Указ 636"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_State_Border_Guard_Service_of_Ukraine.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Євстратенко Григорій Олександрович'''<br/>{{Медаль Захиснику Вітчизни|2015|nocat=true}}||Майстер-сержант, військовослужбовець підрозділу [[Державна прикордонна служба України|ДПСУ]] (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно)<ref name=" Указ 636"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Коваль Олександр Васильович]]'''<br/>{{Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)}}||Капітан, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 642/2022">[https://www.president.gov.ua/documents/6422022-43929 Указ Президента України №&nbsp;642/2022 від 12 вересня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»]</ref>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Сидоренко Дмитро Леонідович]]'''<br/>{{Орден За мужність II ступеня}}||Молодший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» II ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 642/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Александрович Олександр Сергійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 642/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Бегеба Олександр Володимирович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 642/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Бондаренко Сергій Васильович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 642/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Гіта Сергій Валентинович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Капітан, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 642/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Губарик Роман Володимирович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 642/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Данилейченко Олексій Володимирович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 642/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Дяченко Олександр Володимирович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 642/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Загинайко Юрій Вікторович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 642/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Загнітко Дмитро Васильович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 642/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Захарчук Андрій Михайлович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Старший лейтенант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 642/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Клименко Олександр Русланович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 642/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Климентовський Вадим Феліксович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 642/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Крайник Сергій Михайлович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 642/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Лежевський Дмитро Васильович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 642/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Мигалка Олексій Васильович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 642/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Онопрієнко Олександр Миколайович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 642/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Орлецький Роман Володимирович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 642/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Орловський Дмитро Станіславович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 642/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Пень Сергій Олександрович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Молодший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 642/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Сердюк Сергій Олексійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 642/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Скороход Владіслав Володимирович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 642/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Слободонюк Микола Миколайович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 642/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Стецик Артур Сергійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 642/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Сугак Сергій Павлович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 642/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Юра Мар'ян Іванович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 642/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Гаврилюк Ігор Володимирович'''<br/>{{Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)}}||Майор, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 643/2022">[https://www.president.gov.ua/documents/6432022-43925 Указ Президента України №&nbsp;643/2022 від 12 вересня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»]</ref>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Литвинов Роман Миколайович]]'''<br/>{{Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)}}||Підполковник, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 643/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Михайлюк Володимир Миколайович]]'''<br/>{{Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)}}||Молодший лейтенант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 643/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Мірзошоєв Бахтійор Файзійович]]'''<br/>{{Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)}}||Підполковник, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 643/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Орловський Володимир Сергійович]]'''<br/>{{Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)}}||Лейтенант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 643/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Гнатюк Максим Ігорович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Молодший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 643/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Матюхін Олексій Володимирович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Старший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 643/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Тур Юрій Володимирович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 643/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Шверко Павло Аронович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 643/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:503_OBMP.png|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Буднік Володимир Андрійович]]'''<br/>{{Орден За мужність II ступеня}}||Молодший сержант, військовослужбовець [[503-й окремий батальйон морської піхоти (Україна)|503 ОБМП]].||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено)<ref name="держнагороди 503 ОБМП">[https://www.facebook.com/503obmp/posts/pfbid02JCS7WoyUduizCz2EcXtVTqPpdmbPgzvPHpoZTcyB7c69xcspAGSDy1YhwBnM6219l Морпіхів 503-го окремого батальйону морської піхоти нагороджено державними нагородами]</ref>. Нагороджений орденом «За мужність» II ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 647/2022">[https://www.president.gov.ua/documents/6432022-43925 Указ Президента України №&nbsp;647/2022 від 13 вересня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»]</ref>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Васюта Сергій Володимирович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 647/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Клименко Євгеній Анатолійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 647/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:503_OBMP.png|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Ломакін Роман Олександрович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Солдат, військовослужбовець [[503-й окремий батальйон морської піхоти (Україна)|503 ОБМП]].||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено)<ref name="держнагороди 503 ОБМП"/>. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 647/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Панченко Олег Вікторович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Молодший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 647/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Сельницький Сергій Юрійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 647/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Химич Роман Михайлович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 647/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Черноскутов Артем Сергійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Молодший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 647/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Armed_Forces.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Шульга Максим Іванович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Майор, військовослужбовець ЗС України (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name=":Указ 647/2022"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem of the National Guard of Ukraine.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Неймат Дмитро Сергійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Штаб-сержант, військовослужбовець [[Національна гвардія України|НГУ]] (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name="Указ 672">[https://www.president.gov.ua/documents/6722022-44217 Указ Президента України №&nbsp;672/2022 від 28 вересня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»]</ref>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_State_Border_Guard_Service_of_Ukraine.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Голобородько Сергій Михайлович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||48 років, с. [[Стецівка (Звенигородський район)|Стецівка]]. Головний сержант, військовослужбовець підрозділу [[Державна прикордонна служба України|ДПСУ]]. Після армії пішов працювати пожежником до Звенигородської пожежної частини. Став командиром відділення. 12 березня 2022 року був мобілізований.||{{дтс|2022|7|17}}||Загинув під час мінометного обстрілу в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name="Указ 672"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_State_Border_Guard_Service_of_Ukraine.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Григорець Владислав Володимирович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Молодший сержант, військовослужбовець підрозділу [[Державна прикордонна служба України|ДПСУ]] (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name="Указ 672"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_State_Border_Guard_Service_of_Ukraine.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Грищенко Роман Валерійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Старший сержант, військовослужбовець підрозділу [[Державна прикордонна служба України|ДПСУ]] (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name="Указ 672"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_State_Border_Guard_Service_of_Ukraine.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Крючковий Артем Миколайович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Штаб-сержант, військовослужбовець підрозділу [[Державна прикордонна служба України|ДПСУ]] (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name="Указ 672"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_State_Border_Guard_Service_of_Ukraine.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Лоза Олександр Васильович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Головний сержант, військовослужбовець підрозділу [[Державна прикордонна служба України|ДПСУ]] (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name="Указ 672"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_State_Border_Guard_Service_of_Ukraine.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Меньшиков Віталій Юрійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Молодший сержант, військовослужбовець підрозділу [[Державна прикордонна служба України|ДПСУ]] (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name="Указ 672"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_State_Border_Guard_Service_of_Ukraine.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Підпурний Віталій Якович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Головний сержант, військовослужбовець підрозділу [[Державна прикордонна служба України|ДПСУ]] (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name="Указ 672"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_State_Border_Guard_Service_of_Ukraine.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Семенюк Олександр Григорович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Штаб-сержант, військовослужбовець підрозділу [[Державна прикордонна служба України|ДПСУ]] (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name="Указ 672"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_State_Border_Guard_Service_of_Ukraine.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Сорока Юрій Віталійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня}}||Старший сержант, військовослужбовець підрозділу [[Державна прикордонна служба України|ДПСУ]] (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)<ref name="Указ 672"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_State_Border_Guard_Service_of_Ukraine.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Єрьоменко Віктор Геннадійович'''<br/>{{Медаль Захиснику Вітчизни|2015|nocat=true}}||Старший лейтенант, військовослужбовець підрозділу [[Державна прикордонна служба України|ДПСУ]] (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно)<ref name="Указ 672"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_State_Border_Guard_Service_of_Ukraine.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Запорожченко Андрій Русланович'''<br/>{{Медаль Захиснику Вітчизни|2015|nocat=true}}||Головний сержант, військовослужбовець підрозділу [[Державна прикордонна служба України|ДПСУ]] (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно)<ref name="Указ 672"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_State_Border_Guard_Service_of_Ukraine.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Ісаєнко Сергій Сергійович'''<br/>{{Медаль Захиснику Вітчизни|2015|nocat=true}}||Майстер-сержант, військовослужбовець підрозділу [[Державна прикордонна служба України|ДПСУ]] (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно)<ref name="Указ 672"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_State_Border_Guard_Service_of_Ukraine.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Клочко Олег Олександрович'''<br/>{{Медаль Захиснику Вітчизни|2015|nocat=true}}||Сержант, військовослужбовець підрозділу [[Державна прикордонна служба України|ДПСУ]] (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно)<ref name="Указ 672"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_State_Border_Guard_Service_of_Ukraine.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Коваленко Олексій Юрійович'''<br/>{{Медаль Захиснику Вітчизни|2015|nocat=true}}||Головний сержант, військовослужбовець підрозділу [[Державна прикордонна служба України|ДПСУ]] (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно)<ref name="Указ 672"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_State_Border_Guard_Service_of_Ukraine.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Козлов Максим Костянтинович'''<br/>{{Медаль Захиснику Вітчизни|2015|nocat=true}}||Старший майстер-сержант, військовослужбовець підрозділу [[Державна прикордонна служба України|ДПСУ]] (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно)<ref name="Указ 672"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_State_Border_Guard_Service_of_Ukraine.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Матвієнко Андрій Миколайович'''<br/>{{Медаль Захиснику Вітчизни|2015|nocat=true}}||Старший майстер-сержант, військовослужбовець підрозділу [[Державна прикордонна служба України|ДПСУ]] (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно)<ref name="Указ 672"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_State_Border_Guard_Service_of_Ukraine.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Мішнєв Віктор Валентинович'''<br/>{{Медаль Захиснику Вітчизни|2015|nocat=true}}||Старший майстер-сержант, військовослужбовець підрозділу [[Державна прикордонна служба України|ДПСУ]] (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно)<ref name="Указ 672"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_State_Border_Guard_Service_of_Ukraine.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Недовєсов Андрій Сергійович'''<br/>{{Медаль Захиснику Вітчизни|2015|nocat=true}}||Головний сержант, військовослужбовець підрозділу [[Державна прикордонна служба України|ДПСУ]] (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно)<ref name="Указ 672"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_State_Border_Guard_Service_of_Ukraine.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Овчаренко Олег Іванович'''<br/>{{Медаль Захиснику Вітчизни|2015|nocat=true}}||Штаб-сержант, військовослужбовець підрозділу [[Державна прикордонна служба України|ДПСУ]] (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно)<ref name="Указ 672"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_State_Border_Guard_Service_of_Ukraine.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Павловський Сергій Вікторович'''<br/>{{Медаль Захиснику Вітчизни|2015|nocat=true}}||Майстер-сержант, військовослужбовець підрозділу [[Державна прикордонна служба України|ДПСУ]] (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно)<ref name="Указ 672"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_State_Border_Guard_Service_of_Ukraine.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Печериця Дмитро Миколайович'''<br/>{{Медаль Захиснику Вітчизни|2015|nocat=true}}||Старший майстер-сержант, військовослужбовець підрозділу [[Державна прикордонна служба України|ДПСУ]] (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно)<ref name="Указ 672"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_State_Border_Guard_Service_of_Ukraine.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Потоцький Дмитро Сергійович'''<br/>{{Медаль Захиснику Вітчизни|2015|nocat=true}}||Головний сержант, військовослужбовець підрозділу [[Державна прикордонна служба України|ДПСУ]] (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно)<ref name="Указ 672"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_State_Border_Guard_Service_of_Ukraine.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Потоцький Євген Сергійович'''<br/>{{Медаль Захиснику Вітчизни|2015|nocat=true}}||Старший сержант, військовослужбовець підрозділу [[Державна прикордонна служба України|ДПСУ]] (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно)<ref name="Указ 672"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_State_Border_Guard_Service_of_Ukraine.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Реуцький Андрій Русланович'''<br/>{{Медаль Захиснику Вітчизни|2015|nocat=true}}||Старший сержант, військовослужбовець підрозділу [[Державна прикордонна служба України|ДПСУ]] (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно)<ref name="Указ 672"/>.
|-
|
|[[Файл:Emblem_of_the_State_Border_Guard_Service_of_Ukraine.svg|110пкс|]]||{{flagicon|Україна}} '''Смоленський Анатолій Володимирович'''<br/>{{Медаль Захиснику Вітчизни|2015|nocat=true}}||Старший майстер-сержант, військовослужбовець підрозділу [[Державна прикордонна служба України|ДПСУ]] (підрозділ&nbsp;— не уточнено).||(дата підлягає уточненню)||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] (місце&nbsp;— не уточнено). Нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно)<ref name="Указ 672"/>.
|-
|}

=== Примітка ===
# [[16 квітня]] 2022 року, Президент України [[Зеленський Володимир Олександрович|Володимир Зеленський]] під час інтерв'ю телерадіокомпанії [[CNN]] повідомив, що у війні з російськими окупантами загинуло від '''2500''' до '''3000''' українських військових<ref>[https://edition.cnn.com/2022/04/15/politics/tapper-zelensky-interview-cnntv/index.html Exclusive: Zelensky says world should be prepared for possibility Putin could use nuclear weapons. 16.04.2022]<br/>[https://dumskaya.net/news/okolo-treh-tysyach-ukrainskih-voennyh-pogibli-v-163092/ Близько трьох тисяч українських військових загинули у війні з рф,&nbsp;— Зеленський. 16.04.2022, 09:20] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220530235209/https://dumskaya.net/news/okolo-treh-tysyach-ukrainskih-voennyh-pogibli-v-163092/ |date=30 травня 2022 }}</ref>.
# [[11 травня]] 2022 року, в ході спеціального брифінгу офіційних представників Сил оборони України, начальник оперативного управління штабу управління [[Національна гвардія України|Нацгвардії України]] Олексій Надточий, вперше з початку війни, назвав втрати, які відомство зазнало в ході [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]]. За його словами, втрати [[Національна гвардія України|Національної гвардії України]] під час виконання бойових завдань склали: безповоротні втрати&nbsp;— '''501''' військовослужбовець, санітарні втрати (зазнали поранень)&nbsp;— 1697 військовослужбовців<ref>[https://www.unian.ua/war/vtrati-ukrajini-u-viyni-z-rosiyeyu-2022-vpershe-nazvano-vtrati-nacgvardiji-ukrajini-novini-vtorgnennya-rosiji-v-ukrajinu-11822178.html Загинули сотні бійців: вперше названо втрати Нацгвардії під час війни з Росією. 11.05.2022, 15:40] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220512184936/https://www.unian.ua/war/vtrati-ukrajini-u-viyni-z-rosiyeyu-2022-vpershe-nazvano-vtrati-nacgvardiji-ukrajini-novini-vtorgnennya-rosiji-v-ukrajinu-11822178.html |date=12 травня 2022 }}<br/>[https://focus.ua/uk/voennye-novosti/515263-vpervye-s-nachala-voyny-v-nacgvardii-nazvali-chislo-poter-video Вперше з початку війни: в Нацгвардії назвали кількість втрат (відео). 11.05.2022, 18:05] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220511162415/https://focus.ua/uk/voennye-novosti/515263-vpervye-s-nachala-voyny-v-nacgvardii-nazvali-chislo-poter-video |date=11 травня 2022 }}<br/>[https://www.youtube.com/watch?v=p0fu6Pi0e0E&t=1690s Спеціальний брифінг офіційних представників Сил оборони України. 11.05.2022] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220511162415/https://www.youtube.com/watch?v=p0fu6Pi0e0E&t=1690s |date=11 травня 2022 }}</ref>.
# [[14 липня]] 2022 року, в ході спеціального брифінгу, директор Департаменту організації заходів цивільного захисту [[Державна служба України з надзвичайних ситуацій|ДСНС]] Віктор Вітовецький, вперше з початку війни, назвав втрати, які відомство зазнало в ході [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]]. За його словами, втрати [[Державна служба України з надзвичайних ситуацій|ДСНС]] під час виконання службових обов'язків склали: загиблі&nbsp;— '''41''' рятувальник, травмовані (зазнали поранень)&nbsp;— 131 рятувальник, полонені&nbsp;— 6 рятувальників<ref>[https://www.slovoidilo.ua/2022/07/14/novyna/suspilstvo/stalo-vidomo-skilky-ukrayinskyx-ryatuvalnykiv-zahynuly-cherez-vijnu-rf  Стало відомо, скільки українських рятувальників загинули через війну з рф]</ref>.
# [[22 серпня]] 2022 року, [[Головнокомандувач Збройних сил України|Головнокомандувач Збройних Сил України]] [[Залужний Валерій Федорович|Валерій Залужний]] повідомив, що в ході [[Російське вторгнення в Україну (2022)|повномасштабної війни з Росією]] загинули близько '''9000''' українських військовослужбовців<ref>[https://www.rbc.ua/ukr/news/zaluzhnyy-rasskazal-skolko-ukrainskih-voennyh-1661169830.html Залужний розповів, скільки українських військових загинуло у війні з РФ. 22.08.2022, 15:03]</ref><ref>[https://www.radiosvoboda.org/a/news-ahresiia-rf-vtraty-zsu/31999423.html У ході повномасштабної агресії РФ загинули майже 9 тисяч українських військових&nbsp;— Залужний. 22.08.2022]</ref>.
# [[23 вересня]] 2022 року, президент України [[Зеленський Володимир Олександрович|Володимир Зеленський]] в інтерв'ю французькому виданню Ouest-France заявив, що впевнений у перемозі свого народу в цьому конфлікті, в якому, за його оцінками, гине '''50 солдатів на день'''. «У п'ять разів менше, ніж російських військових»,&nbsp;— сказав український президент<ref>[https://www.ouest-france.fr/europe/ukraine/volodymyr-zelensky/direct-video-volodymyr-zelensky-entretien-exclusif-a-ouest-france-poutine-guerre-en-ukraine-14b23510-3a70-11ed-9b76-9edc71c5adb1 Guerre en Ukraine: revivez notre entretien exclusif avec Volodymyr Zelensky. 23.09.2022, 13h12]</ref><ref>[https://24tv.ua/korotko-shhodnya-ukrayina-vtrachaye-blizko-50-voyiniv-zelenskiy_n2163994 Щодня Україна втрачає близько 50 воїнів,&nbsp;— Зеленський. 23.09.2022, 15:55]</ref>.
# «Таблиця/Список загиблих» буде наповнюватися та корегуватися по мірі можливості за надходженням відповідної інформації, яка постійно змінюється в результаті інтенсивності бойових дій (посилання&nbsp;— тільки на офіційні та перевірені джерела)
# Див. розділ «Обговорення».
# Відомості з Указів Президента України «Про присвоєння звання Герой України», «Про відзначення державними нагородами України» доповнювати в кінці основної Таблиці, з подальшим уточненням соц.-демографічними даними загиблих Героїв і рознесенням записів за відповідними датами!

== Померлі або вбиті в ході російського вторгнення в Україну (2022) демобілізовані учасники АТО/ООС ==
{{flagicon|Україна}} '''Махринов Максим Сергійович''', {{дтс|1984|8|16}}, м. [[Токмак]] Запорізька область. Учасник [[Антитерористична операція на сході України|АТО]]. Під час окупації партизанив, допомагаючи визволенню рідного міста. 1 вересня вбив в Токмаку декілька окупантів, а 2 вересня підірвав себе гранатою під час їхньої спроби його заарештувати. Його останні слова, зі слів очевидців: «Слава Україні!»<ref>[http://iz.com.ua/zaporoje/zhitel-okupovanogo-mista-v-zaporizkiy-oblasti-pidirvav-sebe-koli-yogo-veli-u-viddilok Житель окупованого міста в Запорізькій області підірвав себе, коли його вели у відділок]<br/>[https://censor.net/ua/n3364909 Партизан Максим Махринов підірвав себе у Токмаку разом з двома окупантами,&nbsp;— ЗМІ. ФОТО]</ref>.

{{flagicon|Україна}} '''Клінг Роберт Робертович''', 20.01.1970, 52 роки, [[Німеччина]]. Мешканець смт [[Петропавлівка (Синельниківський район)|Петропавлівки]] [[Синельниківський район|Синельниківського району]] Дніпропетровської області. В дитинстві разом з багатодітною сім'єю переїхав до нового місця мешкання, в Україну. Після отримання середньої освіти, був призваний на строкову військову службу. Після демобілізації працював на різних місцевих підприємствах. З початком [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]] 25 лютого 2022 року приєднався та ніс службу в місцевій роті Тероборони. На початку травня 2022 року був призваний за мобілізацією до [[93-тя окрема механізована бригада «Холодний Яр»|93 ОМБр]] на посаду гранатометника, в складі якої брав участь у бойових діях на [[Харківська область|Харківщині]]. В боях отримав контузію та 30 червня 2022 року потрапив до військового госпіталю, де під час лікування у нього було виявлено онкологічне захворювання. Пройшов дві хіміотерапії та на початку вересня 2022 року прибув додому, але в результаті погіршення стану здоров'я його було повернуто до військового госпіталю, де 4 вересня він помер від пневмонії та серцевої недостатності. Похований з військовими почестями в смт Петропавлівці<ref>[https://petropavlivka.city/articles/235434/nimec-z-ukrainskoyu-dusheyu-ne-stalo-teroboronivcya-petropavlivki-roberta-klinga Німець з українською душею: не стало тероборонівця з Петропавлівки Роберта Клінга. 07.09.2022, 17;33]<br/>[https://petropavlivka.city/articles/236323/u-petropavlivci-v-ostannij-put-proveli-geroya-roberta-klinga-video У Петропавлівці в останній путь провели Героя Роберта Клінга. (ВІДЕО). 12.09.2022, 14:09]</ref>.

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Посилання ==
* [https://memorybook.org.ua/membooks/membookstart.htm Книга Пам'яті полеглих за Україну] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220312195126/https://memorybook.org.ua/membooks/membookstart.htm |date=12 березень 2022 }}

{{Списки втрат українських військовослужбовців (2014 - дотепер)}}
{{Російська збройна агресія проти України (2014‒2016)}}
{{Російське вторгнення в Україну (2022)}}

[[Категорія:Списки загиблих учасників російсько-української війни]]
[[Категорія:Померли 2022|*]]
[[Категорія:Військовослужбовці, загиблі під час російського вторгнення в Україну (з 2022)|2022-09]]