Перегляд вихідного коду сторінки Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (липень 2014)

У статті наведено список втрат українських військовослужбовців у [[Російська збройна агресія проти України (2014—2016)|російсько-українській війні]] у липні [[2014]] року.

{{Main|Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну}}

== Список загиблих за липень 2014 року ==
{| class="wikitable sortable" style="width:100%;"
|-
! style="width:1%;"| №
! style="width:2%;"| Світлина
! style="width:12%;"| Прізвище, ім'я,<br/>по батькові
! style="width:39%;"| Про особу
! style="width:9%;"| Дата смерті
! style="width:37%;"| Обставини смерті
|-
|-----
|colspan=6 style="background:#EECFA1;" |

=== Липень ===
|-----
|224
|[[Файл:Відділ швидкого реагування «Сокіл».jpg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Логвін Станіслав Володимирович]] '''<br/>{{Орден Данила Галицького|nocat=true}} ||{{дтс|1984|7|1}}, [[Донецька область]]. Майор міліції, оперуповноважений відділу оперативно-технічної розвідки УБОЗ ГУМВС України в Донецькій області, спецпідрозділ [[Сокіл (спецпідрозділ)|«Сокіл»]]. || {{дтс|2014|7|1}} || Загинув під час штурму сепаратистами (угруповання [[Безлер Ігор Миколайович|Безлера]]) будівлі Донецького ГУМВС.<ref>[http://news.liga.net/news/politics/2361222-pri_shturme_uvd_v_donetske_pogib_militsioner_est_ranenye_avakov.htm При штурме УВД в Донецке погиб милиционер, есть раненые&nbsp;— Аваков]<br/>[http://www.dialog.ua/news/7754_1404237903 Прокуратура квалифицировала нападение на управление МВД в Донецкой области как теракт]{{ref-ru}}</ref>
|-
|225
|{{51 ОМБр ЗСУ}}||{{flagicon|Україна}} '''[[Гринюк Володимир Володимирович (солдат)|Гринюк Володимир Володимирович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}|| {{дтс|1990|2|8}}, [[Граддя]] [[Маневицький район]] [[Волинська область]]. Солдат, помічник гранатометника [[51-ша механізована бригада (Україна)|51-ї окремої механізованої бригади]] ([[Володимир-Волинський]]). Не одружений. || {{дтс|2014|7|1}} || Терористи кілька разів атакували українських військових мінометним вогнем та зі стрілецької зброї в районі населеного пункту [[Крива Лука]] та на перехресті доріг, що ведуть на [[Слов'янськ]] і [[Лиман (місто)|Лиман]]. Від пострілу снайпера один військовослужбовець Збройних Сил України загинув.<ref>https://www.facebook.com/ato.news/posts/823290504348424</ref><br/> Обставини загибелі уточнюються.<ref>[http://volyntimes.com.ua/news/979 На Сході загинув ще один волинянин&nbsp;// «Volyn Times», 6 липня 2014]</ref>
|-
|226
|{{80 ОАеМБр ЗСУ}}||{{flagicon|Україна}} '''[[Давидов Ярослав Олегович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1994|6|4}}, [[Пиляї]] [[Шепетівський район]] [[Хмельницька область]]. Солдат, майстер-номер розрахунку мінометної батареї [[80-й окремий аеромобільний полк (Україна)|80-ї окремої аеромобільної бригади]], військова частина А0284. У 2013 році закінчив Шепетівський професійний ліцей, отримав професію слюсаря-ремонтника та електрогазозварювальника. Після ліцею пішов на контрактну військову службу.|| {{дтс|2014|7|1}} || Загинув від снайперського пострілу під час виконання завдань на блокпосту біля міста [[Слов'янськ]] ([[Донецька область]]).<ref>[http://shepetivka.com.ua/novyny/podii/item/1507-yomu-b-shche-zhyty-i-zhyty.html Йому б ще жити й жити&nbsp;// «Сайт міста Шепетівка», 2 липня 2014]<br/>[http://memorybook.org.ua/5/davidov.htm Давидов Ярослав Олегович]</ref>
|-
|227
|[[Файл:State Border Guard Service Patches of Ukraine 11.jpg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Пресняков Володимир Миколайович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} || {{дтс|1988|10|1}}, [[Новоазовськ]] [[Донецька область]]. Молодший сержант, молодший інспектор&nbsp;— старший механік відділення зв'язку ВПС «Новоазовськ» Донецького прикордонного загону Східного регіонального управління [[Державна прикордонна служба України|Державної прикордонної служби]]. Навчався у професійному ліцеї, де отримав спеціальність монтажника-будівельника і електрозварника. У 2008 році закінчив Навчальний центр підготовки молодших спеціалістів ДПСУ. Залишилась дружина, син та донька.|| {{дтс|2014|7|2}} || Загинув під час мінометного обстрілу терористами пункту пропуску [[Новоазовськ]] на кордоні з Росією в Донецькій області. Бойовики почали обстріл о 2:20 з боку села [[Маркине]]. В цей час на території пункту знаходилися декілька вантажних машин, автобус, тож довелося в першу чергу евакуювати мирних жителів, один з них отримав поранення.<ref name="DPSU-All">[http://dpsu.gov.ua/ua/static_page/467.htm Вічна пам'ять загиблим героям-прикордонникам!&nbsp;// «Офіційний сайт Державної прикордонної служби України (ДПСУ)», 14 липня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140714123815/http://dpsu.gov.ua/ua/static_page/467.htm |date=14 липня 2014 }}<br />[http://dpsu.gov.ua/ua/static_page/497.htm Вічна пам'ять героям-прикордонникам! // «Офіційний сайт Державної прикордонної служби України (ДПСУ)», 29 серпня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140905002123/http://dpsu.gov.ua/ua/static_page/497.htm |date=5 вересня 2014 }}</ref><ref>[http://ostannipodii.com/a/201407/vnochi_teroristi_obstrilyali_prikordonnikiv_e_zagibliy_ta_poraneni-100003617/ Вночі терористи обстріляли прикордонників, є загиблий та поранені]<br/>[http://news.liga.net/news/politics/2373788-boeviki_obstrelyali_punkt_propuska_novoazovsk_pogib_pogranichnik.htm Боевики обстреляли пункт пропуска Новоазовск, погиб пограничник]</ref>
|-
|228
|[[Файл:72ombr - 2.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Білик Ігор Зіновійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1977|3|30}}, [[Перв'ятичі]] [[Сокальський район]] [[Львівська область]]. Солдат, навідник танку у батальйонній тактичній групі танкового полку [[72-га окрема механізована бригада (Україна)|72-ї окремої механізованої бригади]] ([[Біла Церква]]). Залишилась дружина та дві доньки.|| {{дтс|2014|7|2}} ||Загинув під час відбиття озброєного нападу бойовиків на командно-спостережний пункт Першого батальйону в районі села [[Панченкове]] [[Свердловський район|Свердловського району]] [[Луганська область|Луганської області]].<ref>[http://www.032.ua/news/568870 У боях під Луганськом загинув чоловік зі Львівщини Ігор Білик&nbsp;// «032.ua&nbsp;— Сайт міста Львова», 4 липня 2014]<br/>[http://golossokal.com.ua/pro-podii/geroicheski-pogib-igor-bilyk-sokalshhiny.html Героїчно загинув Ігор Білик з Сокальщини&nbsp;// «Голос з-над Бугу», 3 липня 2014]</ref>
|-
|229
|[[Файл:Емблема 9 б ТрО.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Бровінський Андрій Анатолійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}|| {{дтс|1974|1|6}}, [[РСФСР]]. Проживав у місті [[Могилів-Подільський]] [[Вінницька область]]. Солдат, кулеметник [[9 батальйон територіальної оборони|9-го батальйону територіальної оборони Вінницької області «Вінниччина»]]. Коли Андрію було 13 років батьки переїхали в Україну.<ref>[http://tsn.ua/politika/u-zoni-ato-zahischayuchi-ukrayinu-zaginuv-urodzhenec-rf-363766.html У зоні АТО, захищаючи Україну, загинув уродженець РФ]</ref>|| {{дтс|2014|7|2}} || Загинув в ніч на [[2 липня]] під час мінометного обстрілу сил АТО бойовиками біля державного кордону.<ref>[http://www.myvin.com.ua/ua/news/events/27849.html Уночі на Донбасі загинув вінницький доброволець Андрій Бровінський. У бійця могло не бути навіть бронежилета&nbsp;// «Моя Вінниця», 2 липня 2014]<br/>[http://33kanal.com/vinnichchina/zaginuv-soldat-bataljjonu-vinnichchina-556.html Загинув солдат батальйону «Вінниччина»&nbsp;// «33-й канал», 2 липня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141006131740/http://33kanal.com/vinnichchina/zaginuv-soldat-bataljjonu-vinnichchina-556.html |date=6 жовтня 2014 }}</ref>
|-
|230
|[[Файл:UA 30 Mechanized Brigade New.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Бовсуновський Сергій Володимирович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}|| {{дтс|1983|10|28}}, [[Бовсуни]] [[Лугинський район]] [[Житомирська область]]. Молодший сержант, артилерист, командир відділення [[30-та окрема механізована бригада (Україна)|30-ї окремої механізованої бригади]] ([[Новоград-Волинський]]), призваний за мобілізацією [[23 березня]]. Не одружений, залишилася сестра. || {{дтс|2014|7|2}} || Загинув в результаті обстрілу позиції підрозділу поблизу міста [[Щастя (місто)|Щастя]] під [[Луганськ]]ом.<ref>[http://www.zhitomir.info/news_136262.html Під Луганськом загинув артилерист з Житомирської області&nbsp;// «Житомир.INFO», 3 липня 2014]</ref><ref>[http://zemlyaivolya.net/news/vin_zhiv_na_chernigivshchini_horonitimut_yogo_na_zhitomi.html Він жив на Чернігівщині, а хоронитимуть його на Житомирщині]<br/>[http://memorybook.org.ua/2/bovsunovsky.htm Бовсуновський Сергій Володимирович]</ref>
|-
|231
|[[Файл:95-оаембр.svg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Скульський Олександр Олексійович]]'''<br/>{{Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)|nocat=true}}|| {{дтс|1974|11|25}}, [[Житомир]]. Підполковник (посмертно), заступник командира батальйону з виховної роботи [[95-та окрема аеромобільна бригада (Україна)|95-ї окремої Житомирської аеромобільної бригади]]. Залишились дружина та син. || {{дтс|2014|7|2}} || Перебував у зоні АТО, під час виконання бойового завдання стався серцевий напад. Похований на військовому кладовищі у Житомирі.<ref>[http://www.zhitomir.info/news_136343.html На военном кладбище в Житомире похоронили майора 95-й аэромобильной бригады&nbsp;// «Житомир.INFO», 6 липня 2014]{{ref-ru}}</ref>
|-
|232
|[[Файл:UA GAI Emblem.jpg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Гаврилов Володимир Володимирович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}|| {{дтс|1982|5|29}}, [[Донецьк]]. Старший сержант міліції, інспектор патрульної служби полку ПС Донецького МУ МВС України.|| {{дтс|2014|7|3}} ||Розстріляний двома невідомими у камуфляжній формі поблизу транспортної розв'язки на перетині вулиць Артемівської та Гірничої в Куйбишевському районі Донецька<ref name="DAI3mandd_20140703">[http://www.pravda.com.ua/news/2014/07/3/7030879/ Невідомі в камуфляжі розстріляли трьох даішників у Донецьку&nbsp;// «Українська правда», 3 липня 2014]<br/>[https://www.youtube.com/watch?v=EQHg7-x9Bwk В Донецке расстреляли трёх сотрудников ГАИ&nbsp;// Lesnik-dn Donetsk, 3 липня 2014] {{ref-ru}}<br/>[http://www.pravda.com.ua/photo-video/2014/07/5/7031032/ З'явилося відео, на якому видно розстріл посту ДАІ&nbsp;// «Українська правда», 5 липня 2014]<br/>[https://archive.is/20140706163744/papovs.com.ua/news/2119-2014-07-03-12-21-39.html Пам'ятаймо наших побратимів&nbsp;// Професійна спілка атестованих працівників ОВС України, 6 липня 2014]</ref>. [[4 липня]] мешканці Донецька провели загиблого в останню путь; похований на цвинтарі рідного міста<ref name="CemDAIdd_20140704">{{Cite web |url=http://ua.112.ua/kriminal/u-donecku-pohovali-rozstrilyanih-vchora-spivrobitnikiv-dai-83696.html |title=У Донецьку поховали розстріляних вчора співробітників ДАІ // «112.ua», 4 липня 2014 |accessdate=28 серпня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140724201240/http://ua.112.ua/kriminal/u-donecku-pohovali-rozstrilyanih-vchora-spivrobitnikiv-dai-83696.html |archivedate=24 липня 2014 |deadurl=yes }}</ref>.
|-
|233
|[[Файл:UA GAI Emblem.jpg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Сімаков Михайло Ігорович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}|| {{дтс|1978|2|18}}, [[Луганськ]]. Проживав у [[Донецьк]]у. Старший сержант міліції, інспектор патрульної служби полку ПС Донецького МУ МВС України. || {{дтс|2014|7|3}} ||Розстріляний двома невідомими у камуфляжній формі в районі транспортної розв'язки на перетині вулиць Артемівської та Гірничої в Куйбишевському районі [[Донецьк]]а<ref name="DAI3mandd_20140703"/>. [[4 липня]] мешканці Донецька провели загиблого в останню путь; тіло загиблого на прохання родичів відправили до Луганська<ref name="CemDAIdd_20140704"/>.
|-
|234
|[[Файл:UA GAI Emblem.jpg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Танцура Вадим Анатолійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}|| {{дтс|1975|6|18}}, [[Донецьк]]. Прапорщик міліції, інспектор патрульної служби полку ПС Донецького МУ МВС України.|| {{дтс|2014|7|03}} || Розстріляний двома невідомими у камуфляжній формі в районі транспортної розв'язки на перетині вулиць Артемівської та Гірничої в Куйбишевському районі [[Донецьк]]а<ref name="DAI3mandd_20140703"/>. [[4 липня]] мешканці Донецька провели загиблого в останню путь; похований на цвинтарі рідного міста<ref name="CemDAIdd_20140704"/>.
|-
|235
|[[Файл:State Border Guard Service Patches of Ukraine 11.jpg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Семеновський Олег Миколайович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} || {{дтс|1978|7|12}}, [[Приморськ (Україна)|Приморськ]] [[Запорізька область]]. Старший прапорщик, інспектор&nbsp;— дозіметрист відділення інспекторів прикордонної служби ВПС «Новоазовськ» Донецького прикордонного загону Східного регіонального управління [[Державна прикордонна служба України|Державної прикордонної служби]]. Професію вибрав за прикладом свого батька, колишнього прикордонника. Закінчив курси підготовки інспекторів при НА ДПСУ ім. Б. Хмельницького. Залишилась дружина та двоє синів.|| {{дтс|2014|7|3}} || В ніч на [[2 липня]] терористи здійснили напад на пункт пропуску [[Новоазовськ]] на кордоні з Росією в Донецькій області. Олег на чолі прикордонного наряду виїхав на автомобілі до місця, звідки бойовики вели мінометний обстріл. Із засідки бойовики відкрили по них кулеметний вогонь. Героїчними діями прикордонники змусили нападників відступити. Олег був тяжко поранений в бою, помер у лікарні.<ref name="DPSU-All"/><ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2014/07/3/7030905/ Помер прикордонник, поранений в пункті пропуску «Новоазовськ»&nbsp;// «Українська правда», 3 липня 2014]<br/>[http://rp-ua.com/news/8988 В Новоазовской больнице умер пограничник, раненный во время вчерашнего обстрела&nbsp;// «Родное Приазовье», 3 липня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141006115751/http://rp-ua.com/news/8988 |date=6 жовтня 2014 }} {{ref-ru}}</ref>.
|-
|236
|{{80 ОАеМБр ЗСУ}}||{{flagicon|Україна}} '''[[Чепелюк Володимир Миколайович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}|| {{дтс|1988|11|4}}, [[М'якоти]] [[Ізяславський район]] [[Хмельницька область]]. Сержант, старшина роти [[80-й окремий аеромобільний полк (Україна)|80-ї окремої аеромобільної бригади]], в/ч А0284 ([[Львів]]). Закінчив Острозький обласний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою у 2009 році. Після строкової служби продовжив військову службу вже за контрактом. З перших днів АТО перебував у зоні її проведення.|| {{дтс|2014|7|3}} || Загинув на борту БТР від вибуху гранати, випущеної з РПГ терористом, який перебував на даху будинку під [[Слов'янськ]]ом.<ref>{{Cite web |url=http://partner-pres.km.ua/statti/selo-proschalosja-z-gero-m.html |title=Село прощалося з Героєм… // Тижневик «Партнер», 8 липня 2014 |accessdate=28 серпня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20141006081031/http://partner-pres.km.ua/statti/selo-proschalosja-z-gero-m.html |archivedate=6 жовтня 2014 |deadurl=yes }}</ref> За іншими даними, загинув від кулі снайпера, який використовував гвинтівку [[Вихлоп (гвинтівка)|«Вихлоп»]], на півдорозі між Ізюмом і Слов'янськом<ref>{{Cite web |url=http://krapka.km.ua/u-myakotah-pohovaly-volodymyra-chepelyuka/ |title=У М'якотах поховали Володимира Чепелюка |accessdate=28 серпня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20141006103138/http://krapka.km.ua/u-myakotah-pohovaly-volodymyra-chepelyuka/ |archivedate=6 жовтня 2014 |deadurl=yes }}</ref>.
|-
|237
|[[Файл:Paradniy.jpg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''Білик Володимир Володимирович''' || {{дтс|1970|7|25}}, [[Кальміуське|Комсомольське]] [[Старобешівський район]] [[Донецька область]]. Мешкав у [[Луганськ]]у. Старшина, розвідник групи особливого призначення [[Айдар (батальйон)|24-го батальйону територіальної оборони Луганської області «Айдар»]]. Пройшов строкову службу в одній із розвідувальних частин [[Група радянських військ у Німеччині|Групи радянських військ у Німеччині]]. До війни працював директором автотранспортного підприємства. Захоплювався полюванням, зібрав колекцію зброї. 25 травня 2014 року пішов добровольцем в «Айдар», увійшов до складу групи особливого призначення, яка діяла у захопленому бойовиками [[Луганськ]]у. Завдяки розвідувальним даним, переданим групою, артилерією і авіацією були знищені табори бойовиків на базі відпочинку «Діброва» у Станиці Луганський, в с. Миколаївка, в районі м. Щастя. Силами групи в Луганську було знищено близько 50 бойовиків і дві одиниці бронетехніки. Залишились дружина та 14-річна донька, вимушені переселенці, живуть на Київщині.|| {{дтс|2014|7|3}} || Близько 19:00 Володимир Білик зателефонував іншому розвіднику групи і повідомив, що він веде бій біля Жовтневого райвідділу міліції м. [[Луганськ]], відходить до себе додому і просить підтримки. Приблизно за 20 хвилин розвідник та викликаний ним командир групи прибули до будинку, де жив Володимир, і побачили як терористи вкинули тіло Володимира у вантажний мікроавтобус «Газель» і повезли в невідомому напрямку. У травні 2016 року Києво-Святошинський районний суд Київської області оголосив Володимира Білика померлим під час виконання обов'язків військової служби. Місце поховання досі невідомо.<ref>[http://memorybook.org.ua/2/bilykvolod.htm Білик Володимир Володимирович]<br/>[https://www.npu.gov.ua/uk/publish/article/1556754 Білик Володимир Володимирович]<br/>[https://lpl.com.ua/ru/needersato/profile/342 Помощь дочери Владимира Билыка Алине; семья вынужденных переселенцев из Луганска] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210518022920/https://lpl.com.ua/ru/needersato/profile/342 |date=2021-05-18 }}{{ref-ru}}</ref>
|-
|238
|[[Файл:79 OAeMBr ZSU.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Лисечко Антон Ігорович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1988|11|4}}, [[Кривий Ріг]] [[Дніпропетровська область]]. Сержант, старший навідник автоматичного станкового гранатомета [[79-та окрема аеромобільна бригада (Україна)|79-ї окремої аеромобільної бригади]] Сухопутних військ Збройних Сил України ([[Миколаїв]]). В свій час був учасником програми [[Україна має талант]]. За два місяці у нього було призначене весілля. || {{дтс|2014|7|4}} || Загинув під час визволення [[Слов'янськ]]а від розриву 120-мм міни.<ref name="ЛисечкоКеда">[http://www.korabelov.info/segodnya-vo-vremya-boya-na-donbasse-pogibli-dvoe-nikolaevskikh-desantnikov-eshche-chetvero-raneny.html Сегодня во время боя на Донбассе погибли двое николаевских десантников, еще четверо ранены&nbsp;// «Корабелов. Инфо», 4 липня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141006191127/http://www.korabelov.info/segodnya-vo-vremya-boya-na-donbasse-pogibli-dvoe-nikolaevskikh-desantnikov-eshche-chetvero-raneny.html |date=6 жовтня 2014 }}{{ref-ru}}<br/>[http://nikvesti.com/news/incidents/55770 Во время освобождения Славянска от террористов погибли 2 николаевских десантника&nbsp;// «НикВести», 6 липня 2014]{{ref-ru}}</ref><ref>[http://www.0564.ua/news/570083 Криворожанин Антон Лысечко не дожил два месяца до свадьбы, подорвавшись на мине в зоне АТО&nbsp;// «0564.ua&nbsp;— Сайт города Кривого Рога», 6 липня 2014]{{ref-ru}}<br/>[http://times.mk.ua/News/5918/boyca-nikolaevskoy-79-oy-aeromobilnoy-brigady-pohoronili-pod-krivym-rogom Бойца николаевской 79-ой аэромобильной бригады похоронили под Кривым Рогом&nbsp;// Сайт TIMES.mk.ua, 14 липня 2014]{{ref-ru}}<br/>[http://www.vn.mk.ua/files/2014-11-18-2.pdf На війні як на війні, газета "Вечерний Николаев", №13 (3601) від 18 листопада 2014 року] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150418170852/http://www.vn.mk.ua/files/2014-11-18-2.pdf |date=2015-04-18 }}</ref>
|-
|239
|[[Файл:79 OAeMBr ZSU.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Кеда Дмитро Юрійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1995|4|7}}, [[Луганськ]]. Солдат [[79-та окрема аеромобільна бригада (Україна)|79-ї окремої аеромобільної бригади]] ([[Миколаїв]]).|| {{дтс|2014|7|4}} || Загинув (в день свого народження) під час визволення [[Слов'янськ]]а від розриву 120-мм міни.<ref name="ЛисечкоКеда"/><ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2014/07/3/7030921/ Сили АТО звільнили Миколаївку. Є загиблі&nbsp;// «Українська правда», 3 липня 2014]<br/>[http://www.vn.mk.ua/files/2014-11-18-2.pdf На війні як на війні, газета "Вечерний Николаев", №13 (3601) від 18 листопада 2014 року] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150418170852/http://www.vn.mk.ua/files/2014-11-18-2.pdf |date=2015-04-18 }}</ref>
|-
|240
|[[Файл:93ombr.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Заїка Олексій Григорович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1992|2|24}}, [[Запоріжжя]]. Старший солдат, гранатометник 2-го взводу 6-ї роти [[93-тя окрема механізована бригада (ЗСУ)|93-ї окремої механізованої бригади]] ([[Черкаське (Новомосковський район)|Черкаське]]). Працював у ПАТ «Мотор Січ», вивчав юриспруденцію в одному з запорізьких ВНЗ. Був мобілізований у квітні.|| {{дтс|2014|7|4}} || Загинув під час нічної танкової атаки бойовиків на блокпост №10, біля села [[Новоселівка Перша]], на повороті на [[Уманське]], у Ясинуватському районі Донецької області. Бійці 93-ї бригади зайняли оборону і прийняли бій. Внаслідок терористичного нападу загинули 7 захисників, ще 6 дістали поранень.<ref name="9dd_20140704">[http://www.pravda.com.ua/news/2014/07/4/7031008/ Аваков: Миколаївка під контролем українських силовиків&nbsp;// «Українська правда», 4 липня 2014]<br/>[https://www.facebook.com/ato.news/posts/824788184198656 В результаті бою поблизу…&nbsp;// Прес-центр АТО, 5 липня 2014]<br/>[http://www.gp.gov.ua/ua/reegions_news_detail.html?_m=publications&_c=view&_t=rec&id=141022 На Донеччині за фактом терористичного акту, внаслідок якого загинули 7 військовослужбовців, відкрито кримінальне провадження&nbsp;// Генеральна прокуратура України, 5 липня 2014]<br/>[http://reporter-ua.com/2016/12/19/308291_chudom-vyzhivshiy-istoriya-zaporozhskogo-boyca-ato-sergeya-kirika-foto Чудом выживший: история запорожского бойца АТО c позывным «Ложка»]{{ref-ru}}<br/>[http://www.zoda.gov.ua/news/36829/zaporizhtsi-vshanuvali-pamyat-zahisnikiv-desyatogo-blokpostu.html Запоріжці вшанували пам'ять захисників десятого блокпосту // Запорізька ОДА, 5 липня 2017]<br/>[https://www.facebook.com/93OMBR/posts/655171611346299:0 Події трирічної давності, 04.07.14, назавжди закарбувалися в пам'яті]</ref><ref>[http://zp-news.zp.ua/запорожье-лишилось-еще-одного-бойца-в/ Запорожье лишилось еще одного бойца в зоне АТО&nbsp;// «Новости Запорожья», 6 липня 2014]{{ref-ru}}<br/>[http://iz.com.ua/zaporoje/46357-v-zone-ato-pogib-esche-odin-zhitel-zaporozhya-foto.html В зоне АТО погиб еще один житель Запорожья&nbsp;— фото&nbsp;// «Индустриалка», 6 липня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140830070033/http://iz.com.ua/zaporoje/46357-v-zone-ato-pogib-esche-odin-zhitel-zaporozhya-foto.html |date=30 серпня 2014 }}{{ref-ru}}<br/>[http://www.5.ua/ukrajina/suspilstvo/item/388323-u-zaporizhzhi-pokhovaly-uchasnyka-ato-oleksiia-zaiku У Запоріжжі поховали учасника АТО Олексія Заїку&nbsp;// «5 канал», 7 липня 2014]<br/>[http://mtm.zp.ua/2014/07/07/eshhe-odin-zaporozhets-pogib-v-boyu-na-donbasse/ Еще один запорожец погиб в бою на Донбассе&nbsp;// «Телекомпания МТМ», 7 липня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141006113526/http://mtm.zp.ua/2014/07/07/eshhe-odin-zaporozhets-pogib-v-boyu-na-donbasse/ |date=6 жовтня 2014 }}{{ref-ru}}</ref>
|-
|241
|[[Файл:93ombr.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Шевченко Дмитро Іванович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} || {{дтс|1990|2|26}}, [[Кременчук]] [[Полтавська область]]. Старший солдат, оператор-навідник БМП 2-го взводу 6-ї роти [[93-тя окрема механізована бригада (ЗСУ)|93-ї окремої механізованої бригади]] ([[Черкаське (Новомосковський район)|Черкаське]]).|| {{дтс|2014|7|4}} || Загинув під час нічної танкової атаки бойовиків на блокпост №10, біля села [[Новоселівка Перша]], на повороті на [[Уманське]], у Ясинуватському районі Донецької області. Бійці 93-ї бригади зайняли оборону і прийняли бій. Внаслідок терористичного нападу загинули 7 захисників, ще 6 дістали поранень.<ref name="9dd_20140704"/><ref>[http://www.poltava.pl.ua/news/28862/ На Донеччині в бою із сепаратистами героїчно загинув 24-річний кременчужанин&nbsp;// «Полтавщина», 6 липня 2014]</ref>
|-
|242
|[[Файл:93ombr.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Крилов Андрій Альфредович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} || {{дтс|1976|7|18}}, [[Новомиколаївка (Дніпропетровський район)|Новомиколаївка]] [[Дніпропетровська область]]. Старший солдат, механік-водій БМП 2-го взводу 6-ї роти [[93-тя окрема механізована бригада (ЗСУ)|93-ї окремої механізованої бригади]] ([[Черкаське (Новомосковський район)|Черкаське]]).|| {{дтс|2014|7|4}} || Загинув під час нічної танкової атаки бойовиків на блокпост №10, біля села [[Новоселівка Перша]], на повороті на [[Уманське]], у Ясинуватському районі Донецької області. Бійці 93-ї бригади зайняли оборону і прийняли бій. Внаслідок терористичного нападу загинули 7 захисників, ще 6 дістали поранень.<ref name="9dd_20140704"/>.
|-
|243
|[[Файл:93ombr.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Рущак Руслан Олександрович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} || {{дтс|1988|1|3}}, [[Міжгірський район]] [[Закарпатська область]]. Старший солдат, санітар медичної роти [[93-тя окрема механізована бригада (ЗСУ)|93-ї окремої механізованої бригади]] ([[Черкаське (Новомосковський район)|Черкаське]]). З 1993 року проживав у селі [[Пузикове]] [[Глобинський район]] [[Полтавська область]]. Закінчив школу, працював у ТОВ Агрофірма «Пузиківська». Мобілізований на початку квітня.|| {{дтс|2014|7|4}} || Загинув під час нічної танкової атаки бойовиків на блокпост №10, біля села [[Новоселівка Перша]], на повороті на [[Уманське]], у Ясинуватському районі Донецької області. Бійці 93-ї бригади зайняли оборону і прийняли бій. Внаслідок терористичного нападу загинули 7 захисників, ще 6 дістали поранень.<ref name="9dd_20140704"/><ref>[http://www.poltava.pl.ua/news/28905/ У Глобинському районі поховали учасника АТО Руслана Рущака&nbsp;// Інтернет-видання «Полтавщина», 9 липня 2014]</ref>/>
|-
|244
|[[Файл:93ombr.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Савенков Олександр Володимирович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1988|1|7}}, [[Богданівка (Павлоградський район)]] [[Дніпропетровська область]]. Старший солдат, електрик [[93-тя окрема механізована бригада (ЗСУ)|93-ї окремої механізованої бригади]] ([[Черкаське (Новомосковський район)|Черкаське]]). Залишившись без батьків у підлітковому віці, виховувався бабусею. Після закінчення тернівського гірничого училища працював на ДТЕК ШУ «Дніпровське» прохідником. До лав захисників Вітчизни пішов добровольцем на початку квітня.|| {{дтс|2014|7|4}} || Загинув під час нічної танкової атаки бойовиків на блокпост №10, біля села [[Новоселівка Перша]], на повороті на [[Уманське]], у Ясинуватському районі Донецької області. Бійці 93-ї бригади зайняли оборону і прийняли бій. Внаслідок терористичного нападу загинули 7 захисників, ще 6 дістали поранень.<ref name="9dd_20140704"/><ref>[http://www.pvgazeta.info/region/obchestvo/6487-eshhe-odin-gornyak-otdal-zhizn-za-ukrainu Еще один горняк отдал жизнь за Украину&nbsp;// «Популярные ведомости», 8 липня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140723114905/http://pvgazeta.info/region/obchestvo/6487-eshhe-odin-gornyak-otdal-zhizn-za-ukrainu |date= 23 липня 2014 }}{{ref-ru}}<br/>[http://www.rda.dp.ua/?p=8346 Вічна пам'ять!&nbsp;// Павлоградська РДА&nbsp;— офіційний сайт, 8 липня 2014]<br/>[http://павлоград.dp.ua/3354 В Павлоградському районі попрощались із Олександром Савенковим&nbsp;// Павлоград.dp.ua&nbsp;— регіональний портал, 8 липня 2014]</ref>
|-
|245
|[[Файл:93ombr.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Чабанов Дмитро Анатолійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1982|9|22}}, [[Дніпропетровськ]]. Старший солдат, снайпер [[93-тя окрема механізована бригада (ЗСУ)|93-ї окремої механізованої бригади]] ([[Черкаське (Новомосковський район)|Черкаське]]). Залишились дружина та донька 2009&nbsp;р. || {{дтс|2014|7|4}} || Загинув під час нічної танкової атаки бойовиків на блокпост №10, біля села [[Новоселівка Перша]], на повороті на [[Уманське]], у Ясинуватському районі Донецької області. Бійці 93-ї бригади зайняли оборону і прийняли бій. Внаслідок терористичного нападу загинули 7 захисників, ще 6 дістали поранень.<ref name="9dd_20140704"/><ref>[http://memorybook.org.ua/27/chabanov.htm Чабанов Дмитро Анатолійович]</ref>
|-
|246
|[[Файл:Південне_оперативне_командування.jpg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Мамадалієв Володимир Гаїбович]]'''<br/>{{Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)|nocat=true}}||{{дтс|1977|2|14}}, [[Новоукраїнка]] [[Кіровоградська область]]. Підполковник, старший офіцер інформаційно-аналітичного центру [[Оперативне командування «Південь»|Оперативного командування «Південь»]]. Закінчив Одеське військове училище сухопутних військ та військову академію. З перших днів бойових дій&nbsp;— на передовій. Був відряджений до [[93-тя окрема механізована бригада (ЗСУ)|93-ї окремої механізованої бригади]]. Залишилися мати, дружина та 12-річний син.|| {{дтс|2014|7|4}} || Загинув під час нічної танкової атаки бойовиків на блокпост №10, біля села [[Новоселівка Перша]], на повороті на [[Уманське]], у Ясинуватському районі Донецької області. Бійці 93-ї бригади зайняли оборону і прийняли бій. По позиції Мамадалієва прийшлося пряме влучення танкового снаряду. Внаслідок терористичного нападу загинули 7 захисників, ще 6 дістали поранень<ref name="9dd_20140704"/><ref>[http://www.volynnews.com/news/society/na-skhodi-zahynuv-ofitser-51-yi-bryhady-zmi/ На Сході загинув офіцер 51-ї бригади&nbsp;// «Волинські новини», 5 липня 2014]<br/>[https://www.facebook.com/alexey.arestovich/posts/750720278325388 15 минут назад погиб первый с моего курса…&nbsp;// Alexey Arestovich, 4 липня 2014] {{ref-ru}}</ref>.
|-
|247
|[[Файл:128-ма механізована дивізія.jpg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Калинюк Олексій Сергійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1993|3|30}}, [[Рахів]] [[Закарпатська область]]. Солдат, механік-водій [[128-ма механізована бригада (Україна)|128-ї окремої механізованої гірсько-піхотної бригади]]. Проходив службу у в/ч А1778 в [[Ужгород]]і. Залишилась мати і п'ять братів та сестер. || {{дтс|2014|7|4}} || Загинув під час обстрілу зі стрілецької зброї та мінометів східного району [[Луганськ]]а Велика Вергунка<ref name="9dd_20140704"/><ref name="ATO-04-07"/><ref>[http://goloskarpat.info/wow/40068-v-ato-zaginuv-sche-odin-zakarpatec.html В АТО загинув ще один закарпатець&nbsp;// «Голос Карпат», 4 липня 2014]</ref>
|-
|248
|[[Файл:UA 30 Mechanized Brigade New.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Генич Володимир Михайлович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1994|5|10}}, [[Верблюжка]] [[Кіровоградська область]]. Рядовий, гранатометник [[30-та окрема механізована бригада (Україна)|30-ї окремої механізованої бригади]] ([[Новоград-Волинський]]). Після закінчення школи проходив строкову службу в ЗСУ. Залишились батько та сестра.|| {{дтс|2014|7|4}} || Загинув в результаті обстрілу блокпосту в районі с. Велика Вергунка у північно-східному передмісті [[Луганськ]]а.<ref>[http://ng.kr-admin.gov.ua/novini/717-novgorodkivshchina-proshchaetsya-z-vojinom-geroem Новгородківщина прощається з воїном-героєм // Новгородківська РДА офіційний вебсайт, 11 липня 2014]<br/>[http://memorybook.org.ua/4/genich.htm Генич Володимир Михайлович]</ref>
|-
|249
|[[Файл:State Border Guard Service Patches of Ukraine 11.jpg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Ковальов Олександр Володимирович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} || {{дтс|1980|8|15}}, [[Новоазовськ]], [[Донецька область]]. Старший прапорщик, старший технік&nbsp;— начальник групи технічних засобів охорони державного кордону відділення інспекторів «Седове» ВПС «Маріуполь» Донецького прикордонного загону Східного регіонального управління [[Державна прикордонна служба України|Державної прикордонної служби]]. На кордоні служив з двадцяти років. З дитинства займався спортом, захоплювався фотосправою, різьбою по дереву, тримав голубів. Без батька залишилась 5-річна донька.|| {{дтс|2014|7|5}} || Загинув внаслідок обстрілу бойовиками з мінометів та стрілецької зброї пункту технічного спостереження на узбережжі [[Азовське море|Азовського моря]] в селищі [[Обрив (селище)|Обрив]]. Нападники підійшли з боку Росії на двох маломірних плавзасобах та причалили в районі населеного пункту [[Сєдове]]. Олександр першим помітив їх, викликав допомогу. Прикордонники зайняли оборону та прийняли бій.<ref name="DPSU-All"/><ref>[http://dpsu.gov.ua/ua/about/news/news_4501.htm На узбережжі Азовського моря терористи обстріляли пост технічного спостереження&nbsp;// Державна прикордонна служба України, 5 липня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140909124237/http://dpsu.gov.ua/ua/about/news/news_4501.htm |date=9 вересня 2014 }}<br/>[https://www.facebook.com/starshinanechiporenko/posts/666741093405282 Вечная память, соболезнования родным!&nbsp;// «Старшина Нечипоренко», 5 липня 2014] {{ref-ru}}</ref>.
|-
|250
|[[Файл:25 Airborne Brigade.jpg|110пкс]]|| {{flagicon|Україна}} '''[[Мендель Роман Володимирович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}|| {{дтс|1989|12|6}}, [[Новопетрівка (Магдалинівський район)]] [[Дніпропетровська область]]. Сержант, командир бойової машини — командир відділення [[25-та повітряно-десантна бригада (ЗСУ)|25-ї окремої Дніпропетровської повітрянодесантної бригади]]. 5 липня 2015 року нагороджений недержавним [[Орден «Народний Герой України»|орденом «Народний Герой України»]] (посмертно).|| {{дтс|2014|07|05}} || Загинув у бою під [[Слов'янськ]]ом, під час прориву бронеколони сепаратистів. Врятував товариша, накривши його своїм тілом.<ref>[http://inforesist.org/serzhant-pod-slavyanskom-pogib-prikryvaya-tovarishha-komandir/ Сержант под Славянском погиб, прикрывая товарища — командир]{{ref-ru}}<br/>[http://memorybook.org.ua/16/mendel.htm Мендель Роман Володимирович]</ref>
|-
|251
|[[Файл:Шеврон підрозділу Холодний Яр.jpg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Войцехівський Євген Вікторович]]'''<br/>(Позивний «Чех»)<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} || {{дтс|1979|7|6}}, [[Кам'янка (Черкаська область)|Кам'янка]] ([[Черкаська область]]). Проживав у м. [[Сміла]] [[Черкаська область]]. Командир загону [[Холодний Яр (бойовий загін)|«Холодний Яр»]] [[Айдар (батальйон)|24-го батальйону територіальної оборони Луганської області «Айдар»]]. За іншими даними уродженець Хабаровського краю РРФСР. Залишились дружина та двоє маленьких синів, 3-х і 5-и років.|| {{дтс|2014|7|7}} || Загинув під час збройного нападу терористів на комендатуру міста [[Щастя (місто)|Щастя]] під [[Луганськ]]ом. Близько 5-ї години ранку до комендатури під'їхала диверсійна група під виглядом українських військових з українським прапором. В автомобілі сиділи люди, які сказали, що привезли «сепаратиста». Євген підійшов до них без зброї і бронежилета, і диверсанти відкрили вогонь з автоматів, вбили бійця і обстріляли вікна комендатури.<ref>[http://cossackland.org.ua/2014/07/07/u-schasti-na-luhanschyni-polih-u-boyu-komandyr-pidrozdilu-holodnyj-yar-evhen-vojtsehivskyj/ У Щасті на Луганщині поліг у бою командир підрозділу «Холодний Яр» Євген Войцехівський&nbsp;// «Козацький край», 7 липня 2014]<br/>[http://vikka.ua/novini/91758-teroristi-boyalisya-zagiblogo-komandira-pidrozdilu-holodnogo-yaru.htm Терористи боялися загиблого командира «Холодного Яру»&nbsp;// Телерадіокомпанія «ВІККА», 7 липня 2014]<br/>[http://gazeta.ua/articles/np/_na-luganschini-bojoviki-pidstupno-vbili-bijcya-ajdaru/568604 На Луганщині бойовики підступно вбили бійця Айдару&nbsp;// «Gazeta.ua», 8 липня 2014]</ref>
|-
|252
|[[Файл:Paradniy.jpg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Гулько Олег Васильович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} || {{дтс|1972|2|9}}, [[Заліщики]] ([[Тернопільська область]]). Сержант, боєць [[Айдар (батальйон)|24-го батальйону територіальної оборони Луганської області «Айдар»]]. Був активним учасником [[Євромайдан|Революції Гідності]], у травні вирушив на схід. Рідним про це не сказав, щоб не хвилювалися. Мати дізналась, що її син на фронті, вже коли отримала «похоронку». || {{дтс|2014|7|7}} || Загинув біля міста [[Щастя (місто)|Щастя]] під [[Луганськ]]ом від пострілу в спину. Свідки кажуть, терористи приїхали начебто здаватися з білим прапором, а потім відкрили вогонь на ураження. 8 липня у Києві з Олегом попрощалися в Українському домі, звідти автобус із тілом загиблого вирушив на Тернопільщину.<ref>[http://zal.te.ua/index.php/novyny/692-oleh-hulko-z-zalishchykiv-zahynuv-na-skhodi Олег Гулько з Заліщиків загинув на Сході&nbsp;// «Заліщики online», 9 липня 2014]</ref>
|-
|253
|[[Файл:5btoPrykarpattya.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Баран Юрій Миколайович]]'''<br/>{{Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)|nocat=true}} || {{дтс|1968|7|29}}, [[Добрин]], [[Ізяславський район]], [[Хмельницька область]]. Майор, начальник штабу&nbsp;— перший заступник командира батальйону [[Прикарпаття (батальйон)|5-го батальйону територіальної оборони «Прикарпаття»]]. У 1989&nbsp;р. закінчив Хмельницьке вище артилерійське командне училище. Службу проходив у Івано-Франківську, Чернівцях, Делятині, Тячеві, Велико-Березному. З 11 травня 2014 року начальник штабу 5-го БТО в смт Делятин. Нагороджений медаллю «10 років Збройним силам України». Залишилися батьки, дружина, син 1998&nbsp;р.н. та донька 2006&nbsp;р.н.. || {{дтс|2014|7|8}} || Вбитий вдень під час обстрілу снайпером у районі міста [[Амвросіївка]] Донецької області. Офіцер не мав на собі ні бронежилету, ані шолома.<ref>[http://firtka.if.ua/?action=show&id=55191 В Донецькій області загинув начальник штабу 5-го батальйону територіальної оборони «Прикарпаття» Юрій Баран&nbsp;// Фirtka.if.ua, 8 липня 2014]<br/>[http://pravda.if.ua/news-58916.html Загиблий капітан із Прикарпаття був родом з Делятина&nbsp;// «Правда.if.ua», 8 липня 2014]<br/>[https://www.facebook.com/photo.php?fbid=662209653855278 Звернення до народних депутатів України від Івано-франківської області&nbsp;// Юрій Романюк, 9 липня 2014]<br/>[http://правда.if.ua/vlada/2070-kerivnytstvo-raionu-vyslovliuie-spivchuttia-shchodo-trahichnoi-zahybeli-yuriia-barana-foto.html Керівництво району висловлює співчуття щодо трагічної загибелі Юрія Барана (фото)]</ref><br/>За повідомленням «Корреспондент.net» з посиланням на прес-офіцера РНБО Андрія Лисенка, у ніч на 9 липня бойовики атакували блокпост ЗСУ поблизу пункту пропуску [[Успенка (Амвросіївський район)]] Донецької області. Внаслідок бойових дій троє військовослужбовців загинули, ще четверо поранені, серед загиблих — начальник штабу 5-го батальйону.<ref>[http://ua.korrespondent.net/ukraine/3390236-bii-na-punkti-propusku-uspenske-zahynuly-troie-sylovykiv Бій на пункті пропуску Успенське: загинули троє силовиків // «Корреспондент.net», 9 липня 2014]</ref> 
|-
|254
|{{80 ОАеМБр ЗСУ}}||{{flagicon|Україна}} ''' [[Філіпчук Ігор Венедиктович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}|| {{дтс|1977|1|31}}, [[Грушівці]] [[Кельменецький район]] [[Чернівецька область]]. Старший сержант, водій 87-го окремого аеромобільного батальйону (військова частина А2582, [[Чернівці]]) [[80-й окремий аеромобільний полк (Україна)|80-ї окремої аеромобільної бригади]]. || {{дтс|2014|7|8}} || Загинув під час мінометного обстрілу блокпоста в районі селища [[Металіст (Слов'яносербський район)]] під [[Луганськ]]ом.<ref name="CN_Met2dd_20140709">[http://www.citynews.net.ua/news/35051-v-boyah-pod-metallistom-pogiblo-dvoe-voennyh-ranen-korrespondent-intera-roman-bochkala-video.html В боях под «Металлистом» погибло двое военных. Ранен корреспондент «Интера» Роман Бочкала&nbsp;// «Citynews», 9 липня 2014] {{ref-ru}}<br/>[http://ua.112.ua/politika/pid-luganskom-obstrilyali-poziciyi-ukrayinskih-viyskovih-dvoye-zaginuli-neoficiyna-informaciya-85684.html Під Луганськом обстріляли позиції українських військових, двоє загинули,&nbsp;— неофіційна інформація&nbsp;// «112.ua», 9 липня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140714155018/http://ua.112.ua/politika/pid-luganskom-obstrilyali-poziciyi-ukrayinskih-viyskovih-dvoye-zaginuli-neoficiyna-informaciya-85684.html |date=14 липня 2014 }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://promin.cv.ua/news/2014/07/09/3467 |title=На Сході загинув ще один військовослужбовець з Буковини // «Чернівецький промінь», 9 липня 2014 |accessdate=28 серпня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140714173208/http://promin.cv.ua/news/2014/07/09/3467 |archivedate=14 липня 2014 |deadurl=yes }}</ref>
|-
|255
|[[Файл:UA 30 Mechanized Brigade New.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Герасимчук Дмитро Миколайович]]'''<br/>{{Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)|nocat=true}}|| {{дтс|1985|6|15}}, [[Новоград-Волинський]] [[Житомирська область]]. Капітан, ординатор госпітального відділення медичної роти [[30-та окрема механізована бригада (Україна)|30-ї окремої механізованої бригади]] ([[Новоград-Волинський]]). Залишилися дружина та дворічний син, батьки та сестра.|| {{дтс|2014|7|8}} || Загинув під час мінометного обстрілу блокпоста в районі селища [[Металіст (Слов'яносербський район)]] під [[Луганськ]]ом.<ref name="CN_Met2dd_20140709"/><ref>[http://www.1.zt.ua/news/rizne/v-lugansku-zaginuv-ofitser-z-zhitomirshchini.html В Луганську загинув офіцер з Житомирщини&nbsp;// 1zt.ua&nbsp;— Перший житомирський інформаційний портал, 9 липня 2014]<br/>[http://www.interesu.info/?action=news_inf&id=32100 На Житомирщині попрощалися ще з одним загиблим воїном&nbsp;// Ваші Інтереси&nbsp;— Житомирський інформаційний портал, 10 липня 2014]</ref>
|-
|256
|[[Файл:8-й окремий полк спеціального призначення.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Саванчук Віктор Юрійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}|| {{дтс|1993|11|12}}, [[Яланець (Томашпільський район)]] [[Вінницька область]]. Солдат, кулеметник групи [[8-й окремий полк спеціального призначення|8-го окремого полку спеціального призначення]]. Закінчив Одеський ліцей морського транспорту, у 2013 році пішов на армійську службу.|| {{дтс|2014|7|9}} || Загинув близько 23:40 під час бою, який виник після обстрілу терористами з кулемета машини «Урал», що потрапила в засідку в районі села [[Муратове (Новоайдарський район)]] Луганської області.<ref name="ATO-09-07">[https://www.facebook.com/ato.news/posts/828044757206332 Обстановка на території Донецької та Луганської областей&nbsp;// Прес-центр АТО , 10 липня 2014]<br/>[http://www.62.ua/news/572768 В Донецкой области на фугасе подорвались БТР и БМП&nbsp;— погибли двое и ранены 11 украинских силовиков&nbsp;// 62.ua, 10 липня 2014] {{ref-ru}}</ref><ref>[http://www.myvin.com.ua/ua/news/events/28023.html Вночі у зоні АТО загинув ще один вінничанин&nbsp;— 21-річний Віктор Саванчук&nbsp;// «Моя Вінниця», 10 липня 2014]</ref>
|-
|257
|[[Файл:State Border Guard Service Patches of Ukraine 11.jpg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Циганков Олексій Вікторович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}|| {{дтс|1984|12|5}}, [[Шевченківське (Куйбишевський район)]] [[Запорізька область]]. Старший солдат, патрульний&nbsp;— інструктор кінологічного відділення ВПС «Маріуполь» Донецького прикордонного загону Східного регіонального управління [[Державна прикордонна служба України|Державної прикордонної служби]]. Працював трактористом-комбайнером у рідному селі. Призваний за мобілізацією. Залишилась дружина та 4-річна донька.|| {{дтс|2014|7|9}} || Отримав важкі поранення 5 липня під час мінометного обстрілу бойовиками пункту технічного спостереження на узбережжі [[Азовське море|Азовського моря]] в селищі [[Обрив (селище)|Обрив]]. Лікарям довелось ампутувати Олексію праву ногу, але його життя врятувати не вдалося, він помер в лікарні [[Новоазовськ]]а.<ref name="DPSU-All"/><ref>[http://www.0629.com.ua/news/570411 Мариупольцы передали лекарства пограничникам&nbsp;// 0629.com.ua, 7 липня 2014] {{ref-ru}}<br/>[http://novosti.donetsk.ua/обстрелянным-из-минометов-в-седово-по/ Обстрелянным из минометов в Седово пограничникам ампутировали ноги&nbsp;// «Новости Донецка», 7 липня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141006093218/http://novosti.donetsk.ua/%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BD%D1%8B%D0%BC-%D0%B8%D0%B7-%D0%BC%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B2-%D0%B2-%D1%81%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE-%D0%BF%D0%BE/ |date= 6 жовтня 2014 }}{{ref-ru}}<br/>[https://www.facebook.com/starshinanechiporenko/posts/668936279852430 Утром стало известно о том, что пограничника Цыганкова Алексея Викторовича больше нет с нами&nbsp;// Старшина Нечипоренко, 9 липня 2014] {{ref-ru}}</ref>
|-
|258
|[[Файл:72ombr - 2.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Висоцький Павло Миколайович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1980|11|5}}, [[Рибинськ (Корюківський район)|Рибинськ]] [[Чернігівська область]]. Проживав у [[Київ]]і. Сержант, заступник командира бойової машини&nbsp;— навідник оператор 9 механізованої роти 3 механізованого батальйону військової частини А2167 [[72-га окрема механізована бригада (Україна)|72-ї окремої механізованої бригади]] ([[Біла Церква]]). Призваний за мобілізацією. Залишилася дружина та двоє дітей: донька (2004&nbsp;р.н.) та син (2012&nbsp;р.н.)|| {{дтс|2014|7|9}} || Загинув близько 21:30 внаслідок підриву [[БМП-2]] на фугасі в районі прикордонних сіл [[Червона Зоря (Шахтарський район)|Червона зоря]] та [[Дмитрівка (Шахтарський район)|Дмитрівка]] ([[Донецька область]]). У бойовій машині здетонував боєзапас<ref name="ATO-09-07"/><ref name="72ombr">{{Cite web |url=http://www.bc-news.com.ua/index.php/podiji/item/463-vzhe-ponad-10-viiskovosluzhbovtsiv-72-ombr-zahynuly-pid-chas-ato |title=Загиблі військовослужбовці 72 ОМБР // «БЦ News», 14 липня 2014 |accessdate=26 березня 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140715015627/http://www.bc-news.com.ua/index.php/podiji/item/463-vzhe-ponad-10-viiskovosluzhbovtsiv-72-ombr-zahynuly-pid-chas-ato |archivedate=15 липня 2014 |deadurl=yes }}</ref><ref>[http://svyat.kievcity.gov.ua/news/7861.html 13 липня Святошин прощатиметься з загиблим земляком, сержантом Павлом Висоцьким, що загинув під час бойових дій в зоні АТО&nbsp;// Святошинська РДА, 11 липня 2014]<br/>[http://m.gorod.cn.ua/news_56771.html Висоцький вижив під Слов'янськом, а у Дмитрівці загинув&nbsp;// gorod.cn.ua, 23 липня 2014]</ref>.
|-
|259
|[[Файл:72ombr - 2.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Мосійчук Олег Валентинович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1980|5|11}}, [[Рубченки]] [[Київська область]]. Молодший сержант, стрілець&nbsp;— помічник гранатометника 9 механізованої роти 3 механізованого батальйону військової частини А2167 [[72-га окрема механізована бригада (Україна)|72-ї окремої механізованої бригади]] ([[Біла Церква]]). Призваний за мобілізацією.|| {{дтс|2014|7|9}}|| Загинув близько 21:30 внаслідок підриву [[БМП-2]] на фугасі в районі прикордонних сіл [[Червона Зоря (Шахтарський район)|Червона зоря]] та [[Дмитрівка (Шахтарський район)|Дмитрівка]] ([[Донецька область]]). У бойовій машині здетонував боєзапас<ref name="ATO-09-07"/><ref name="72ombr"/><ref>{{Cite web |url=http://koda.gov.ua/news/article/pid_chas_provedennja_ato_zaginuv_oleg_mosijchuk_iz_volodarschini |title=Під час проведення АТО загинув Олег Мосійчук із Володарщини // Київська ОДА — офіційний сайт, 11 липня 2014 |accessdate=28 серпня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20141006133012/http://koda.gov.ua/news/article/pid_chas_provedennja_ato_zaginuv_oleg_mosijchuk_iz_volodarschini |archivedate=6 жовтня 2014 |deadurl=yes }}</ref>.
|-
|260
|[[Файл:93ombr.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Ярославцев Василь Валентинович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} || {{дтс|1980|10|10}}, [[Дніпропетровськ]]. Старший солдат, снайпер [[93-тя окрема механізована бригада (ЗСУ)|93-ї окремої механізованої бригади]], в/ч А1302 ([[Черкаське (Новомосковський район)|Черкаське]]). || {{дтс|2014|7|10}} || Загинув під [[Курахове]] ([[Донецька область]]) від кулі снайпера, намагаючись врятувати пораненого, під час просування українських військових на [[Карлівка (Мар'їнський район)|Карлівку]]<ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2014/07/10/7031495/ У Донецькій області зіткнення з бойовиками, один боєць загинув&nbsp;// «Українська правда», 10 липня 2014]</ref>.
|-
|261
|[[Файл:24mb2.JPG|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Леськів Андрій Ігорович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1970|11|2}}, [[Вороблячин]] [[Львівська область]]. Проживав у м. [[Яворів]]. Старший сержант, командир бойової машини&nbsp;— командир відділення механізованої роти 2-го батальйону [[24-та механізована бригада (Україна)|24-ї окремої механізованої бригади]] ([[Яворів]]). Брав участь у миротворчих місіях в Югославії, Косово та Іраку. Залишилась дружина та двоє синів, 20 і 2 років. || {{дтс|2014|7|10}} || У районі прикордонного пункту пропуску «[[Довжанський]]» на фугасі підірвалася бойова машина піхоти БМП-2 сил АТО. Загинуло 2 військовослужбовця та 2 прикордонники.<ref name="ATO-10-07">[http://nbnews.com.ua/ua/news/126722/ У районі «Довжанського» на фугасі підірвалася БМП, загинули 4 військових&nbsp;// «Незалежне бюро новин», 10 липня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141006104312/http://nbnews.com.ua/ua/news/126722/ |date=6 жовтня 2014 }}<br/>[https://www.facebook.com/ato.news/posts/828242390519902&nbsp;// Прес-центр АТО , 10 липня 2014]</ref><ref name="24ombr-10-07">{{Cite web |url=http://www.javoriv-rda.gov.ua/index.php/novini-yavorivschini/na-shodi-ukrayini-zaginuli-sche-dvoe-viyskovih-z-24-yi-omb-im-d-galitskogo.html |title=На сході України загинули ще двоє військових з 24-ї ОМБ ім. Д. Галицького // Яворівська РДА — офіційний сайт, 11 липня 2014 |accessdate=28 серпня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140714164608/http://www.javoriv-rda.gov.ua/index.php/novini-yavorivschini/na-shodi-ukrayini-zaginuli-sche-dvoe-viyskovih-z-24-yi-omb-im-d-galitskogo.html |archivedate=14 липня 2014 |deadurl=yes }}</ref><ref>[https://vk.com/video153322867_170231421?list=29e9cdf17519b6e1ec Лицарі Світла]</ref>
|-
|262
|[[Файл:24mb2.JPG|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Проць Сергій Володимирович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1994|4|6}}, [[Дарницьке]] [[Волинська область]]. Старший солдат [[24-та механізована бригада (Україна)|24-ї окремої механізованої бригади]] ([[Яворів]]). Служив за контрактом. || {{дтс|2014|7|10}} || Загинув, коли його БМП підірвався на мині. У районі прикордонного пункту пропуску «[[Довжанський]]» на фугасі підірвалася бойова машина піхоти БМП-2 сил АТО. Загинуло 2 військовослужбовця та 2 прикордонники.<ref name="ATO-10-07"/><ref name="24ombr-10-07"/>
|-
|263
|[[Файл:Gerb of State Border Guard Service of Ukraine.gif|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Шірпал Леонід Вікторович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} || {{дтс|1981|7|21}} [[Суслівці]] [[Летичівський район]] [[Хмельницька область]]. Майор [[Державна прикордонна служба України|Державної прикордонної служби України]]. Залишилась дружина та 4-річна донька.|| {{дтс|2014|7|10}} || У районі прикордонного пункту пропуску «Довжанський» на фугасі підірвалася бойова машина піхоти БМП-2 сил АТО. Загинуло 2 військовослужбовця та 2 прикордонники.<ref name="ATO-10-07"/> За уточненою інформацією [[Державна прикордонна служба України|Держприкордонслужби]] загинули 2 військовослужбовця і 1 прикордонник.<ref name="DPS-10+11-07">{{Cite web |url=http://dpsu.gov.ua/ua/about/news/news_4578.htm |title=Щодо ситуації на українсько-російському кордоні // ДПСУ — офіційний сайт, 11 липня 2014 |accessdate=28 серпня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20141006100303/http://dpsu.gov.ua/ua/about/news/news_4578.htm |archivedate=6 жовтня 2014 |deadurl=yes }}</ref><ref name="Kordon-10*11-07">[http://www.donbass-info.com/content/view/13935/13946/ Вечная память погибшим героям-пограничникам&nbsp;// «Новости donbass-info.com», 14 липня 2014]{{ref-ru}}</ref><ref>[http://vsim.ua/Podii/vbitij-u-ato-prikordonnik-z-hmel-nichchini-mriyav-pro-sina-i-dobuduvat-10406889.html Вбитий у АТО прикордонник з Хмельниччини мріяв про сина і добудувати будинок&nbsp;// «Всім.ua Хмельницький», 14 липня 2014]</ref> 
|-
|264
|[[Файл:Donbas logo.jpg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Кузьмін Дмитро Володимирович (військовик)|Кузьмін Дмитро Володимирович]]'''<br/>(Позивний «Миротворець»)<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1974|4|27}}, [[Асбест]] [[Свердловська область]] [[РРФСР]]. Проживав у м. [[Київ]]. Сержант резерву, командир 1 відділення 1 взводу спеціального призначення [[Донбас (батальйон)|резервного батальйону оперативного призначення «Донбас»]] [[Національна гвардія України|Національної гвардії]]. У ряди батальйону прийшов добровольцем. Виріс на Черкащині в селі [[Углуватка]], де мешкають його батьки. Разом із сім'єю останні роки проживав у [[Київ|Києві]]. Залишилась дружина та двоє синів.|| {{дтс|2014|7|10}} || Близько 15:00 під час виконання службово-бойового завдання в селі [[Малинівка (Покровський район, Донецька область)|Улянівка (Красноармійський район)]] Донецької області натрапив на ворожу засідку та отримав смертельне вогнепальне поранення. Похований на Черкащині. В селі Углуватка на честь воїна встановлено меморіальний знак.<ref>[http://vv.gov.ua/news.php?nid=5256&lang=ua Вічна пам'ять герою&nbsp;// Національна гвардія України офіційний сайт, 12 липня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140826005156/http://vv.gov.ua/news.php?nid=5256&lang=ua |date=26 серпня 2014 }}<br/>[http://novadoba.com.ua/8001-na-chest-zagyblogo-voyina-na-khrystynivschyni-vstanovyly-pamyatnyy-znak.html На честь загиблого воїна на Христинівщині встановили пам'ятний знак&nbsp;// «Нова доба», 23 липня 2014]</ref>
|-
|265
|[[Файл:72ombr - 2.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Якубенко Олександр Валерійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1975|3|13}}, [[Сквира]] [[Київська область]]. Солдат, номер обслуги мінометного взводу мінометної батареї 3 механізованого батальйону [[72-га окрема механізована бригада (Україна)|72-ї окремої механізованої бригади]], в/ч А2167 ([[Біла Церква]]). Призваний за мобілізацією. || {{дтс|2014|7|10}} || Загинув під час відбиття нападу терористів на аеропорт [[Донецьк]]а (1&nbsp;км північніше села Веселе).<ref name="72ombr"/>
|-
|266
|[[Файл:State Border Guard Service Patches of Ukraine 27.jpg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Момот Ігор Федорович]]'''<br/>{{Орден Богдана Хмельницького II ступеня (Україна)|nocat=true}} ||{{дтс|1965|8|18}}, [[Тираспіль]] [[Молдова]]. Полковник. Із травня 2014 року обіймав посаду заступника начальника Східного регіонального управління [[Державна прикордонна служба України|Державної прикордонної служби України]], до того був начальником навчального центру Держприкордонслужби в [[Оршанець|Оршанці]] ([[Черкаська область]]). Має багато нагород&nbsp;— Орден Червоної Зірки, Орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня, медаль «Захиснику Вітчизни» та інші. Залишились дружина і донька.<br/>12 липня було присвоєне військове звання генерал-майора (посмертно).|| {{дтс|2014|7|11}} || О 4:30 ранку бойовиками здійснено залп з установки «Град» по позиції прикордонників у [[Луганська область|Луганській області]] у районі пункту пропуску «[[Довжанський]]». За попередньою інформацією 4 загинули, 3&nbsp;— отримали поранення.<ref name="DPS-10+11-07"/><ref name="Orshanets">[http://procherk.info/news/7-cherkassy/25067-dvoe-zagiblih-cherkaskih-prikordonnikiv-sche-navit-ne-vstigli-odruzhitisja Двоє загиблих черкаських прикордонників ще навіть не встигли одружитися&nbsp;// «Прочерк», 11 липня 2014]</ref><ref>[http://procherk.info/news/7-cherkassy/25071-igorja-momota-provedut-v-ostannju-put-14-lipnja Ігоря Момота проведуть в останню путь 14 липня&nbsp;// «Прочерк», 11 липня 2014]</ref>
|-
|267
|[[Файл:NC DPSU Momota.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Штолцель Вільгельм Володимирович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1992|5|25}}, [[Мукачеве]] [[Закарпатська область]]. Солдат, курсант Навчального центру підготовки молодших спеціалістів [[Державна прикордонна служба України|Державної прикордонної служби України]]. Закінчив у 2013 році Ужгородський національний університет за кваліфікацією фахівця з розробки та тестування програмного забезпечення. [[11 квітня]] [[2014]] став курсантом Навчального центру ДПСУ в [[Оршанець|Оршанці]]. Не одружений. || {{дтс|2014|7|11}} || О 4:30 ранку бойовиками здійснено залп з установки «Град» по позиції прикордонників у [[Луганська область|Луганській області]] у районі пункту пропуску «[[Довжанський]]». За попередньою інформацією 4 загинули, 3&nbsp;— отримали поранення.<ref name="DPS-10+11-07"/><ref name="Orshanets"/>
|-
|268
|[[Файл:NC DPSU Momota.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Сирбу Дмитро Васильович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1994|2|8}} [[Сарата (смт)|Сарата]] [[Одеська область]]. Солдат, курсант Навчального центру підготовки молодших спеціалістів [[Державна прикордонна служба України|Державної прикордонної служби України]]. Закінчив у 2013 році Одеський коледж економіки, права та готельного бізнесу за кваліфікацію молодшого спеціаліста права. [[11 квітня]] [[2014]] став курсантом Навчального центру ДПСУ в [[Оршанець|Оршанці]]. Не одружений. || {{дтс|2014|7|11}} || О 4:30 ранку бойовиками здійснено залп з установки «Град» по позиції прикордонників у [[Луганська область|Луганській області]] у районі пункту пропуску «[[Довжанський]]». За попередньою інформацією 4 загинули, 3&nbsp;— отримали поранення.<ref name="DPS-10+11-07"/><ref name="Orshanets"/>
|-
|269
|[[Файл:State Border Guard Service Patches of Ukraine 24.jpg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Глущак Олег Миколайович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1983|2|6}}, [[Могилів-Подільський]] [[Вінницька область]]. Сержант 24-го Могилів-Подільського прикордонного загону, фахівець у галузі зв'язку [[Державна прикордонна служба України|Державної прикордонної служби України]]. Залишилась дружина та 4-річна донька.|| {{дтс|2014|7|11}} || О 4:30 ранку бойовиками здійснено залп з установки «Град» по позиції прикордонників у [[Луганська область|Луганській області]] у районі пункту пропуску «[[Довжанський]]». За попередньою інформацією 4 загинули, 3&nbsp;— отримали поранення.<ref name="DPS-10+11-07"/><ref>[http://vn.20minut.ua/kriza-v-ukrayini/zaghinuv-olegh-ghlushak-z-moghiliv-podil-s-kogho-odin-z-krashih-zv%E2%80%99yaz-10406969.html Загинув Олег Глущак з Могилів-Подільського, один з найкращих зв'язківців Держприкордонслужби&nbsp;// «20 хвилин&nbsp;— Вінниця», 14 липня 2014]</ref>
|-
|270
|[[Файл:Gerb of State Border Guard Service of Ukraine.gif|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Луцко Анатолій Степанович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1985|5|7}}, [[Бобринець]] [[Кіровоградська область]]. Старший сержант, начальник складу відділення продовольчого забезпечення відділу тилового забезпечення центру логістики 130 Головного центру зв'язку, автоматизації та захисту інформації [[Державна прикордонна служба України|Державної прикордонної служби України]].|| {{дтс|2014|7|11}} || О 4:30 ранку бойовиками здійснено залп з установки «Град» по позиції прикордонників у [[Луганська область|Луганській області]] у районі пункту пропуску «[[Довжанський]]». За попередньою інформацією 4 загинули, 3&nbsp;— отримали поранення.<ref name="DPS-10+11-07"/><ref name="Kordon-10*11-07"/><ref name="vn.20minut.ua">[http://vn.20minut.ua/Podii/na-donbasi-zaghinuv-prikordonnik-olegh-ghlushak-z-vinnic-koyi-oblasti-10406753.html На Донбасі загинув прикордонник Олег Глущак з Вінницької області&nbsp;// «20 хвилин&nbsp;— Вінниця», 12 липня 2014]</ref> Загинув від прямого попадання гранати від РПГ в БТР, в якому Луцко А. С. знаходився на місці навідника-оператора.<ref>[http://dpsu.gov.ua/ua/static_page/509.htm Луцко Анатолій Степанович. 11.09.2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160327065612/http://dpsu.gov.ua/ua/static_page/509.htm |date=27.03.2016 }}<br/>[http://fakel.kr.ua/index.php/suspilstvo/9769-30-veresnia-u-bobrynetskomu-raioni-oholosheno-den-zhaloby 30 вересня у Бобринецькому районі оголошено День жалоби. 29.09.2014, 14:43] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160326064515/http://fakel.kr.ua/index.php/suspilstvo/9769-30-veresnia-u-bobrynetskomu-raioni-oholosheno-den-zhaloby |date=26.03.2016 }}</ref>
|-
|271
|[[Файл:Gerb of State Border Guard Service of Ukraine.gif|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Поляков Василь Вікторович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1991|5|2}}, [[Дмитрівка (Кілійський район)|Дмитрівка]], [[Одеська область]]. Старший сержант відділення спеціальної техніки (мобільної) прикордонного загону [[Державна прикордонна служба України|Державної прикордонної служби України]]. Найкращий спеціаліст зі зброї в підрозділі.||{{дтс|2014|7|11}} || О 4:30 ранку бойовиками здійснено залп з установки «Град» по позиції прикордонників у [[Луганська область|Луганській області]] у районі пункту пропуску «[[Довжанський]]». За попередньою інформацією 4 загинули, 3&nbsp;— отримали поранення.<ref name="DPS-10+11-07"/><ref name="Kordon-10*11-07"/><ref name="vn.20minut.ua"/> Загинув під час надання допомоги в евакуації поранених товаришів від пострілу снайпера, куля влучила хлопцю в потилицю.<ref>{{Cite web |url=http://dpsu.gov.ua/ua/static_page/509.htm |title=11.09.2014 |accessdate=26.03.2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160327065612/http://dpsu.gov.ua/ua/static_page/509.htm |archivedate=27.03.2016 |deadurl=yes }}</ref>
|-
|272
|[[Файл:24mb2.JPG|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Борис Ігор Володимирович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1983|5|4}}, [[Дрогобич]] [[Львівська область]]. Солдат [[24-та механізована бригада (Україна)|24-ї окремої механізованої бригади]] ([[Яворів]]). Займався [[Паверліфтинг]]ом. Залишилась дружина та маленька дитина.|| {{дтс|2014|7|11}} || З 4.30 ранку терористи обстріляли реактивною установкою «Град» блокпост поблизу [[Зеленопілля (Свердловський район)]] [[Луганська область|Луганської області]] зі сторони державного кордону. За попередньою інформацією 19 військовослужбовців загинули (24-та та 79-та бригади)<ref name="ATO-11-07">[https://www.facebook.com/ato.news/posts/828572677153540 Обстановка в районі проведення АТО залишається складною&nbsp;// «Прес-центр АТО», 11 липня 2014]<br/>[https://www.facebook.com/ato.news/posts/828600923817382 В засобах масової інформації поширюється недостовірна інформація щодо надвеликої кількості постраждалих з числа учасників АТО&nbsp;// «Прес-центр АТО», 11 липня 2014]<br/>[http://www.pravda.com.ua/news/2014/07/11/7031630/ Бойовики обстріляли військових із «Градів»&nbsp;— 19 загиблих. За добу втрати&nbsp;— 23&nbsp;// «Українська правда», 11 липня 2014]</ref><ref name="18-imen-24ombr">[http://lvivska.com/news/2014/07/18/32381 Тіла полеглих під Зеленопіллям військовослужбовців після 15:00 привезуть у Львів&nbsp;// «Львівська Газета», 18 липня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20151222080536/http://lvivska.com/news/2014/07/18/32381 |date= 22 грудня 2015 }}<br/>[http://www.varianty.net/20821-tila-vismokh-zahyblykh-bilia-zelenopillia-biitsiv-sohodni-pryvezut-na-lvivshchynu#.U86rieN_srY Тіла вісьмох загиблих біля Зеленопілля бійців сьогодні привезуть на Львівщину&nbsp;// «Варіанти», 17 липня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140903110453/http://www.varianty.net/20821-tila-vismokh-zahyblykh-bilia-zelenopillia-biitsiv-sohodni-pryvezut-na-lvivshchynu#.U86rieN_srY |date= 3 вересня 2014 }}<br/>[http://news.vashmagazin.ua/news/lviv/oprylyudneno-povnyy-spysok-lvivyan-zagyblykh-pid-zelenopillyam Оприлюднено повний список львів'ян, загиблих під Зеленопіллям&nbsp;// «Ваші новини», 17 липня 2014]</ref><ref>[http://censor.net.ua/photo_news/293681/pri_obstrele_boevikami_zelenopolya_na_luganschine_pogib_igor_boris_u_nego_ostalas_jena_i_malenkiyi_rebenok При обстреле боевиками Зеленополья на Луганщине погиб Игорь Борис: у него осталась жена и маленький ребенок&nbsp;// «Цензор.нет», 13 липня 2014]{{ref-ru}}<br/>[http://kulturizm.info/?p=18156&lang=ua Поховали пауерліфтера, якого на сході України вбили терористи&nbsp;// Сайт kulturizm.info, 21 липня 2014]</ref>
|-
|273
|[[Файл:24mb2.JPG|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Дишель Мар'ян Миронович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1970|9|20}}, [[Стебник]] [[Львівська область]]. Молодший сержант [[24-та механізована бригада (Україна)|24-ї окремої механізованої бригади]] ([[Яворів]]). || {{дтс|2014|7|11}} || З 4.30 ранку терористи обстріляли реактивною установкою «Град» блокпост поблизу [[Зеленопілля (Свердловський район)]] [[Луганська область|Луганської області]] зі сторони державного кордону.<ref name="ATO-11-07"/><ref name="18-imen-24ombr"/>
|-
|274
|[[Файл:24mb2.JPG|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Цікало Богдан Богданович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1990|12|27}}, [[Кам'янка-Бузька]] [[Львівська область]]. Солдат, начальник короткохвильової радіостанції малої потужності [[24-та механізована бригада (Україна)|24-ї окремої механізованої бригади]] ([[Яворів]]). || {{дтс|2014|7|11}} || З 4.30 ранку терористи обстріляли реактивною установкою «Град» блокпост поблизу [[Зеленопілля (Свердловський район)]] [[Луганська область|Луганської області]] зі сторони державного кордону.<ref name="ATO-11-07"/><ref name="18-imen-24ombr"/><ref>{{Cite web |url=http://kb-mr.org.ua/wp/?p=6028 |title=Їх завдання було — забезпечити прикриття ділянки кордону // Кам'янка-Бузька міська рада офіційний сайт, 17 липня 2014 |accessdate= 28 серпня 2014 |archive-date= 8 серпня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140808054829/http://kb-mr.org.ua/wp/?p=6028 }}</ref>
|-
|275
|[[Файл:24mb2.JPG|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Попович Володимир Романович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1985|4|16}}, [[Гряда (Жовківський район)]] [[Львівська область]]. Солдат [[24-та механізована бригада (Україна)|24-ї окремої механізованої бригади]] ([[Яворів]]). || {{дтс|2014|7|11}} || З 4.30 ранку терористи обстріляли реактивною установкою «Град» блокпост поблизу [[Зеленопілля (Свердловський район)]] [[Луганська область|Луганської області]] зі сторони державного кордону.<ref name="ATO-11-07"/><ref name="18-imen-24ombr"/>
|-
|276
|[[Файл:24mb2.JPG|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Лущик Віктор Федорович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1979|3|26}}, [[Львів]]. Молодший сержант [[24-та механізована бригада (Україна)|24-ї окремої механізованої бригади]] ([[Яворів]]). || {{дтс|2014|7|11}} || З 4.30 ранку терористи обстріляли реактивною установкою «Град» блокпост поблизу [[Зеленопілля (Свердловський район)]] [[Луганська область|Луганської області]] зі сторони державного кордону.<ref name="ATO-11-07"/><ref name="18-imen-24ombr"/>
|-
|277
|[[Файл:24mb2.JPG|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Береза Іван-Віталій Володимирович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1991|9|1}}, [[Львів]]. Солдат [[24-та механізована бригада (Україна)|24-ї окремої механізованої бригади]] ([[Яворів]]). || {{дтс|2014|7|11}} || З 4.30 ранку терористи обстріляли реактивною установкою «Град» блокпост поблизу [[Зеленопілля (Свердловський район)]] [[Луганська область|Луганської області]] зі сторони державного кордону.<ref name="ATO-11-07"/><ref name="18-imen-24ombr"/>
|-
|278
|[[Файл:24mb2.JPG|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Голуб Юрій Григорович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1991|8|10}}, [[Львів]]. Старший солдат [[24-та механізована бригада (Україна)|24-ї окремої механізованої бригади]] ([[Яворів]]). || {{дтс|2014|7|11}} || З 4.30 ранку терористи обстріляли реактивною установкою «Град» блокпост поблизу [[Зеленопілля (Свердловський район)]] [[Луганська область|Луганської області]] зі сторони державного кордону.<ref name="ATO-11-07"/><ref name="18-imen-24ombr"/>
|-
|279
|[[Файл:24mb2.JPG|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Кратко Роман Зіновійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1990|11|23}}, [[Сабанівка]] [[Радехівський район]] [[Львівська область]]. Старший солдат, майстер [[24-та механізована бригада (Україна)|24-ї окремої механізованої бригади]] ([[Яворів]]). Залишилась дружина.|| {{дтс|2014|7|11}} || З 4.30 ранку терористи обстріляли реактивною установкою «Град» блокпост поблизу [[Зеленопілля (Свердловський район)]] [[Луганська область|Луганської області]] зі сторони державного кордону. Помер у літаку від втрати крові.<ref name="ATO-11-07"/><ref name="18-imen-24ombr"/><ref>[http://memorybook.org.ua/14/kratko.htm Кратко Роман Зіновійович]</ref>
|-
|280
|[[Файл:24mb2.JPG|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Шпирка Володимир Михайлович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1984|3|23}}, [[Великосілки]] [[Кам'янка-Бузький район]] [[Львівська область]]. Солдат [[24-та механізована бригада (Україна)|24-ї окремої механізованої бригади]] ([[Яворів]]). || {{дтс|2014|7|11}} || З 4.30 ранку терористи обстріляли реактивною установкою «Град» блокпост поблизу [[Зеленопілля (Свердловський район)]] [[Луганська область|Луганської області]] зі сторони державного кордону.<ref name="ATO-11-07"/><ref name="18-imen-24ombr"/>
|-
|281
|[[Файл:24mb2.JPG|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Мисик Тарас Ігорович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1984|4|10}}, [[Новояворівськ]] [[Львівська область]]. Солдат [[24-та механізована бригада (Україна)|24-ї окремої механізованої бригади]] ([[Яворів]]). || {{дтс|2014|7|11}} || З 4.30 ранку терористи обстріляли реактивною установкою «Град» блокпост поблизу [[Зеленопілля (Свердловський район)]] [[Луганська область|Луганської області]] зі сторони державного кордону.<ref name="ATO-11-07"/><ref name="18-imen-24ombr"/>
|-
|282
|[[Файл:24mb2.JPG|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Колтун Володимир Михайлович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1978|7|24}}, [[Полоничі]] [[Буський район]] [[Львівська область]]. Молодший сержант, зв'язковий 2-ї артилерійської батареї гаубичного дивізіону [[24-та механізована бригада (Україна)|24-ї окремої механізованої бригади]] ([[Яворів]]). || {{дтс|2014|7|11}} || З 4.30 ранку терористи обстріляли реактивною установкою «Град» блокпост поблизу [[Зеленопілля (Свердловський район)]] [[Луганська область|Луганської області]] зі сторони державного кордону.<ref name="ATO-11-07"/><ref name="18-imen-24ombr"/> Перебуває у списку полонених за 22.09.14 Центру звільнення полонених.<ref>[http://www.radiosvoboda.org/media/video/26650293.html Сто днів мати й дружина розшукують свого солдата // Радіо Свобода, 22 жовтня 2014]</ref>
|-
|283
|[[Файл:24mb2.JPG|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Ковалик Василь Степанович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1991|10|28}}, [[Яблунівка (Буський район)]] [[Львівська область]]. Старший солдат, старший радіотелефоніст [[24-та механізована бригада (Україна)|24-ї окремої механізованої бригади]] ([[Яворів]]). || {{дтс|2014|7|11}} || З 4.30 ранку терористи обстріляли реактивною установкою «Град» блокпост поблизу [[Зеленопілля (Свердловський район)]] [[Луганська область|Луганської області]] зі сторони державного кордону.<ref name="ATO-11-07"/><ref name="18-imen-24ombr"/>
|-
|284
|[[Файл:24mb2.JPG|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Вербицький Володимир Володимирович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1988|6|28}}, [[Львів]]. Солдат [[24-та механізована бригада (Україна)|24-ї окремої механізованої бригади]] ([[Яворів]]). || {{дтс|2014|7|11}} || З 4.30 ранку терористи обстріляли реактивною установкою «Град» блокпост поблизу [[Зеленопілля (Свердловський район)]] [[Луганська область|Луганської області]] зі сторони державного кордону.<ref name="ATO-11-07"/><ref name="18-imen-24ombr"/> Поховання відбулося 26.08.2014 у м. Львів на Личаківському кладовищі.<ref>[http://tvoemisto.tv/news/sogodni_i_zavtra_u_lvovi_proshchatymutsya_z_viyskovym_yakyy_zagynuv_v_ato_rozklad_65720.html Сьогодні і завтра у Львові прощатимуться з військовим, який загинув в АТО. 25.08.2014, 14:09]</ref>
|-
|285
|[[Файл:24mb2.JPG|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Нагорний Юрій Васильович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1988|10|24}}, [[Львів]]. Солдат, кухар [[24-та механізована бригада (Україна)|24-ї окремої механізованої бригади]] ([[Яворів]]). 2007 року закінчив Львівський професійний ліцей, де здобув професію «кухар-кондитер». Строкову службу проходив у десантних військах. Працював в різних сферах у Львові. Залишилися батьки. Батько Юрія також пішов на фронт захищати Батьківщину.|| {{дтс|2014|7|11}} || З 4.30 ранку терористи обстріляли реактивною установкою «Град» блокпост поблизу [[Зеленопілля (Свердловський район)]] [[Луганська область|Луганської області]] зі сторони державного кордону.<ref name="ATO-11-07"/><ref name="18-imen-24ombr"/> Про загибель Юрія повідомили його побратими по службі та командир, але тіло довгий час не могли знайти. Останки ідентифіковані за експертизою ДНК. Поховання 28 листопада 2015 року на Личаківському кладовищі на полі почесних поховань №76, де раніше вже було встановлено пам'ятний хрест.<ref>[http://zik.ua/ua/news/2014/08/01/batky_iz_lvivshchyny_tretiy_tyzhden_rozshukuyut_tilo_syna_yakyy_zagynuv_pid_zelenopillyam_511288 Батьки із Львівщини третій тиждень розшукують тіло сина, який загинув під Зеленопіллям&nbsp;// Західна інформаційна корпорація «ZIK», 1 серпня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140808062402/http://zik.ua/ua/news/2014/08/01/batky_iz_lvivshchyny_tretiy_tyzhden_rozshukuyut_tilo_syna_yakyy_zagynuv_pid_zelenopillyam_511288 |date=8 серпня 2014 }}<br/>[http://zaxid.net/news/showNews.do?sogodni_u_lvovi_proshhatimutsya_z_27richnim_biytsem_ato&objectId=1374427 Сьогодні у Львові прощатимуться з 27-річним бійцем АТО // "Zaxid.net", 27 листопада 2015]<br/>[http://dailylviv.com/news/polityka/u-lvovi-poproshchalysya-z-podehlym-pid-zelenopillyam-viiskovym-yuriiem-nahornym-video-25631 У Львові попрощалися з полеглим під Зеленопіллям військовим Юрієм Нагорним // «Щоденний Львів», 28 листопада 2015]<br/>[https://ukraine-memorial.org/ua/biography/nagorniy-yuriy-vasilovich Нагорний Юрій Васильович]</ref>
|-
|286
|[[Файл:24mb2.JPG|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Вихопень Василь Ігорович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1993|3|1}}, [[Вихопні]] [[Львівська область]]. Молодший сержант, старший оператор протитанкового відділення протитанкового взводу 2-го механізованого батальйону [[24-та механізована бригада (Україна)|24-ї окремої механізованої бригади]] ([[Яворів]]). Залишилися батьки.|| {{дтс|2014|7|11}} || З 4.30 ранку терористи обстріляли реактивною установкою «Град» блокпост поблизу [[Зеленопілля (Свердловський район)]] [[Луганська область|Луганської області]] зі сторони державного кордону.<ref name="ATO-11-07"/><ref name="18-imen-24ombr"/> Одразу після обстрілу Василь був у списках вбитих, та вже наступного дня його ім'я звідти забрали, батьки продовжували пошуки сина. У вересні ідентифікований серед загиблих. Похований на Личаківському кладовищі на Полі почесних поховань №76.<ref>[http://zik.ua/ua/news/2014/07/30/znyklyy_pislya_obstrilu_vasyl_vyhopen_tak_i_ne_vyyshov_na_zvyazok_ridni_prosyat_pro_dopomogu_510406 Зниклий Василь Вихопень так і не вийшов на зв'язок. Рідні просять допомоги&nbsp;// Західна інформаційна корпорація «ZIK», 30 липня 2014]<br/>[https://www.youtube.com/watch?v=Wa_xTVCkGco "Воїни Світла". Молодший сержант Вихопень Василь Ігорович]</ref>
|-
|287
|[[Файл:24mb2.JPG|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Логин Михайло Романович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1988|2|3}}, [[Коти (Яворівський район)]] [[Львівська область]]. Солдат, радіотелефоніст-лінійний наглядач відділення управління взводу батареї гаубичного самохідно-артелирійського дивізіону [[24-та механізована бригада (Україна)|24-ї окремої механізованої бригади]] ([[Яворів]]). Залишилась дружина та однорічний син.|| {{дтс|2014|7|11}} || З 4.30 ранку терористи обстріляли реактивною установкою «Град» блокпост поблизу [[Зеленопілля (Свердловський район)]] [[Луганська область|Луганської області]] зі сторони державного кордону.<ref name="ATO-11-07"/><ref name="18-imen-24ombr"/><ref>[http://www.javoriv-rda.gov.ua/index.php/novini-yavorivschini/na-yavorivschini-poproschalisya-iz-viyskovim-yakiy-zaginuv-pid-zelenopillyam.html На Яворівщині попрощалися із військовим, який загинув під Зеленопіллям&nbsp;// Сайт Яворівської РДА, 23 липня 2014]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>
|-
|288
|[[Файл:24mb2.JPG|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Костів Юрій Миронович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1989|2|23}}, [[Старичі]] [[Львівська область]]. Молодший сержант [[24-та механізована бригада (Україна)|24-ї окремої механізованої бригади]] ([[Яворів]]). || {{дтс|2014|7|11}} || З 4.30 ранку терористи обстріляли реактивною установкою «Град» блокпост поблизу [[Зеленопілля (Свердловський район)]] [[Луганська область|Луганської області]] зі сторони державного кордону.<ref name="ATO-11-07"/><ref name="18-imen-24ombr"/>
|-
|289
|[[Файл:24mb2.JPG|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Василиха Петро Степанович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1991|6|14}}, [[Дрогомишль]] [[Львівська область]]. Солдат, номер обслуги [[24-та механізована бригада (Україна)|24-ї окремої механізованої бригади]] ([[Яворів]]). || {{дтс|2014|7|11}} || З 4.30 ранку терористи обстріляли реактивною установкою «Град» блокпост поблизу [[Зеленопілля (Свердловський район)]] [[Луганська область|Луганської області]] зі сторони державного кордону.<ref name="ATO-11-07"/><ref name="18-imen-24ombr"/>
|-
|290
|[[Файл:24mb2.JPG|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Кунтий Євген Олександрович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} || {{дтс|1990|4|30}}, [[Василівка (Березанський район)]] [[Миколаївська область]]. Старший солдат, кулеметник [[24-та механізована бригада (Україна)|24-ї окремої механізованої бригади]] ([[Яворів]]). || {{дтс|2014|7|11}} || З 4.30 ранку терористи обстріляли реактивною установкою «Град» блокпост поблизу [[Зеленопілля (Свердловський район)]] [[Луганська область|Луганської області]] зі сторони державного кордону.<ref name="ATO-11-07"/><ref name="18-imen-24ombr"/>
|-
|291
|[[Файл:24mb2.JPG|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Руснак Микола Ігорович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1975|9|24}}, с. Лощинівка (зараз має назву [[Бернадівка]]) [[Тернопільська область]]. Молодший сержант, оператор 2-го протитанкового відділення протитанкового взводу 2-го механізованого батальйону [[24-та механізована бригада (Україна)|24-ї окремої механізованої бригади]] ([[Яворів]]). У дитинстві Микола втратив батьків і потрапив в інтернат. Пізніше працював на Тернопільській меблевій фабриці. Після одруження переїхва у село [[Верхівці (Гусятинський район)]]. Залишились дружина та двоє дітей, донька 8 місяців і син 12 років.|| {{дтс|2014|7|11}} || З 4.30 ранку терористи обстріляли реактивною установкою «Град» блокпост поблизу [[Зеленопілля (Свердловський район)]] [[Луганська область|Луганської області]] зі сторони державного кордону.<ref name="ATO-11-07"/><ref name="18-imen-24ombr"/><ref>[http://zz.te.ua/v-ato-zahynuv-sche-odyn-vijskovyj-z-ternopilschyny-batko-dvoh-ditej/ В АТО загинув ще один військовий з Тернопільщини, батько двох дітей]<br/>[http://faktor.te.ua/2014/08/ternopilschyna-proschalas-z-bijtsem-mykoloyu-rusnakom-yakyj-zahynuv-pid-zelenopillyam/ Тернопільщина прощалась з бійцем Миколою Руснаком, який загинув під Зеленопіллям&nbsp;// «Фактор Тернопільщини», 4 серпня 2014]</ref>
|-
|292
|[[Файл:24mb2.JPG|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Вовк Василь Ярославович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} || {{дтс|1991|1|4}}, [[Кобло]] [[Львівська область]]. Солдат, водій-хімік 704-го окремого полку радіаційного, хімічного, біологічного захисту ([[Самбір]]). Працював на заводі «Екватор». Залишились мати та сестри.|| {{дтс|2014|7|11}} || З 4.30 ранку терористи обстріляли реактивною установкою «Град» блокпост поблизу [[Зеленопілля (Свердловський район)]] [[Луганська область|Луганської області]] зі сторони державного кордону.<ref name="ATO-11-07"/><ref name="18-imen-24ombr"/><ref>[http://zik.ua/ua/news/2014/07/15/na_lvivshchyni_proshchalysya_z_kontraktnykom_vasylem_vovkom_yakyy_zagynuv_na_shodi_506024 На Львівщині прощалися з контрактником Василем Вовком, який загинув на Сході&nbsp;// «ZIK», 15 липня 2014]<br/>[http://narodka.com.ua/10303-ostannij-bij-rovesnika-nezalezhnosti Останній бій ровесника Незалежності // Народна армія, 29 вересня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160131211606/http://narodka.com.ua/10303-ostannij-bij-rovesnika-nezalezhnosti |date=31 січня 2016 }}</ref>
|-
|293
|[[Файл:79 OAeMBr ZSU.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Голота Іван Іванович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1985|9|12}}, [[Пушкове]] [[Кіровоградська область]]. Сержант 1-го батальйону [[79-та окрема аеромобільна бригада (Україна)|79-ї окремої аеромобільної бригади]] ([[Миколаїв]]). Залишилися молода дружина та 4-річна донька.|| {{дтс|2014|7|11}} || З 4.30 ранку терористи обстріляли реактивною установкою «Град» блокпост поблизу [[Зеленопілля (Свердловський район)]] [[Луганська область|Луганської області]] зі сторони державного кордону.<ref name="ATO-11-07"/><ref>{{Cite web |url=http://persha.kr.ua/vid-obstrilu-teroristiv-zaginulo-troye-vijskovix-z-kirovogradshhini/ |title=Від обстрілу терористів загинуло троє військових з Кіровоградщини // «Перша електронна», 14 липня 2014 |accessdate=28 серпня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20141006105502/http://persha.kr.ua/vid-obstrilu-teroristiv-zaginulo-troye-vijskovix-z-kirovogradshhini/ |archivedate=6 жовтня 2014 |deadurl=yes }}</ref>
|-
|294
|[[Файл:79 OAeMBr ZSU.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Плющ Михайло Вікторович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1987|6|15}}, [[Подорожнє (Світловодський район)]] [[Кіровоградська область]]. Солдат 1-го батальйону [[79-та окрема аеромобільна бригада (Україна)|79-ї окремої аеромобільної бригади]] ([[Миколаїв]]). || {{дтс|2014|7|11}} || З 4.30 ранку терористи обстріляли реактивною установкою «Град» блокпост поблизу [[Зеленопілля (Свердловський район)]] [[Луганська область|Луганської області]] зі сторони державного кордону. Михайло отримав важкі поранення та був доправлений до шпиталю у Дніпропетровськ, лікарі понад 5 годин боролися за його життя, але врятувати хлопця не вдалося.<ref name="ATO-11-07"/><ref>{{Cite web |url=http://persha.kr.ua/zavtra-svitlovodsk-proshhatimetsya-z-vijskovim-z-79-ї-aeromobilnoї-brigadi/ |title=Завтра Світловодськ прощатиметься з військовим з 79-ї аеромобільної бригади // «Перша електронна», 15 липня 2014 |accessdate=28 серпня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140727235833/http://persha.kr.ua/zavtra-svitlovodsk-proshhatimetsya-z-vijskovim-z-79-ї-aeromobilnoї-brigadi/ |archivedate=27 липня 2014 |deadurl=yes }}</ref>
|-
|295
|[[Файл:79 OAeMBr ZSU.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Бойко Віктор Михайлович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1978|5|21}}, [[Мала Виска]] [[Кіровоградська область]]. Солдат 1-го батальйону [[79-та окрема аеромобільна бригада (Україна)|79-ї окремої аеромобільної бригади]] ([[Миколаїв]]). Залишились дружина та дві доньки.|| {{дтс|2014|7|11}} || З 4.30 ранку терористи обстріляли реактивною установкою «Град» блокпост поблизу [[Зеленопілля (Свердловський район)]] [[Луганська область|Луганської області]] зі сторони державного кордону.<ref name="ATO-11-07"/><ref>[http://rk.kr.ua/biitsja-z-maloviskivschini-kirovogradskoi-oblasti-jakogo-shukali-tizhden-znaishli-ale-v-morzi Бійця з Маловисківщини Кіровоградської області, якого шукали тиждень, знайшли, але в морзі&nbsp;// «Рідний Кіровоград», 21 липня 2014]</ref>
|-
|296
|[[Файл:79 OAeMBr ZSU.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Платонов Сергій Сергійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1989|2|6}}, [[Снігурівка]] [[Миколаївська область]]. Старший солдат артилерийського взводу 1-го батальйону [[79-та окрема аеромобільна бригада (Україна)|79-ї окремої аеромобільної бригади]] ([[Миколаїв]]). || {{дтс|2014|7|11}} || З 4.30 ранку терористи обстріляли реактивною установкою «Град» блокпост поблизу [[Зеленопілля (Свердловський район)]] [[Луганська область|Луганської області]] зі сторони державного кордону.<ref name="ATO-11-07"/><ref>[http://nikvesti.com/news/politics/56869 Снигиревке попрощались с бойцом 79-й бригады, погибшим в бою с террористами под Зеленопольем&nbsp;// «НикВести», 30 липня 2014]{{ref-ru}}</ref>
|-
|297
|[[Файл:79 OAeMBr ZSU.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Новицький Анатолій Олегович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}|| {{дтс|1992|5|18}}, [[Нова Одеса]] [[Миколаївська область]]. Сержант, старший оператор протитанкового взводу 1-го батальйону [[79-та окрема аеромобільна бригада (Україна)|79-ї окремої аеромобільної бригади]] ([[Миколаїв]]). || {{дтс|2014|7|11}} || З 4.30 ранку терористи обстріляли реактивною установкою «Град» блокпост поблизу [[Зеленопілля (Свердловський район)]] [[Луганська область|Луганської області]] зі сторони державного кордону.<ref name="ATO-11-07"/><ref name="79-pohovani">[http://mediainfo.mk.ua/news/zhiteli_nikolaevshhiny_poproshhalis_s_tremja_gerojami_pogibshimi_na_vostoke_ukrainy_foto/2014-07-30-22800 Жители Николаевщины попрощались с тремя Героями, погибшими на востоке Украины (ФОТО)&nbsp;// «МедиаИнфо», 30 липня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140808054748/http://mediainfo.mk.ua/news/zhiteli_nikolaevshhiny_poproshhalis_s_tremja_gerojami_pogibshimi_na_vostoke_ukrainy_foto/2014-07-30-22800 |date=2014-08-08 }}<br/>[https://vk.com/wall-74905466_112 Сьогодні в місті Нова Одеса, Миколаївської області поховали Анатолія Новицького&nbsp;// ВКонтакте Куток патріота, 30 липня 2014]</ref>
|-
|298
|[[Файл:79 OAeMBr ZSU.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Крук Олександр Олександрович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1992|5|15}}, [[Солончаки]] [[Миколаївська область]]. Старший солдат 1-го батальйону [[79-та окрема аеромобільна бригада (Україна)|79-ї окремої аеромобільної бригади]] ([[Миколаїв]]). || {{дтс|2014|7|11}} || З 4.30 ранку терористи обстріляли реактивною установкою «Град» блокпост поблизу [[Зеленопілля (Свердловський район)]] [[Луганська область|Луганської області]] зі сторони державного кордону.<ref name="ATO-11-07"/><ref name="79-pohovani"/><ref>[http://mycity.mk.ua/?p=159110 В бою под Зеленопольем пропал без вести еще один боец из Николаева (ФОТО)&nbsp;// «Мой город», 19 липня 2014]{{ref-ru}}</ref>
|-
|299
|[[Файл:79 OAeMBr ZSU.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Волков Олексій Віталійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1994|5|24}}, [[Миколаїв]]. Солдат, водій 1-го батальйону [[79-та окрема аеромобільна бригада (Україна)|79-ї окремої аеромобільної бригади]] ([[Миколаїв]]). || {{дтс|2014|7|11}} || З 4.30 ранку терористи обстріляли реактивною установкою «Град» блокпост поблизу [[Зеленопілля (Свердловський район)]] [[Луганська область|Луганської області]] зі сторони державного кордону.<ref name="ATO-11-07"/><ref>[https://news.pn/ua/public/110448 «Ми втрачаємо найкращих з найкращих»,&nbsp;— в Миколаєві попрощалися з військовослужбовцем, загиблим від російських «Градів»&nbsp;// «Преступности. НЕТ», 31 липня 2014]{{ref-ru}}<br/>[http://www.0512.com.ua/news/581927 Родные николаевского десантника ищут парня в моргах другой области&nbsp;// 0512.com.ua&nbsp;— Сайт города Николаева, 23 липня 2014]{{ref-ru}}</ref>
|-
|300
|[[Файл:79 OAeMBr ZSU.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Гнатуша Володимир Юрійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1990|9|22}}, смт [[Куйбишеве (Куйбишевський район)|Куйбишеве]] [[Запорізька область]]. Солдат, артилерист 3-ї батареї гаубичного дивізіону, [[79-та окрема аеромобільна бригада (Україна)|79-ї окремої аеромобільної бригади]] ([[Миколаїв]]). || {{дтс|2014|7|11}} || З 4.30 ранку терористи обстріляли реактивною установкою «Град» блокпост поблизу [[Зеленопілля (Свердловський район)]] [[Луганська область|Луганської області]] зі сторони державного кордону<ref name="ATO-11-07"/><ref>[https://news.pn/ua/public/110448 «Ми втрачаємо найкращих з найкращих»,&nbsp;— в Миколаєві попрощалися з військовослужбовцем, загиблим від російських «Градів»&nbsp;// «Преступности. НЕТ», 31 липня 2014]{{ref-ru}}<br/>[http://www.0512.com.ua/news/581927 Родные николаевского десантника ищут парня в моргах другой области&nbsp;// 0512.com.ua&nbsp;— Сайт города Николаева, 23 липня 2014]{{ref-ru}}<br/>[http://times.mk.ua/News/6033/v-boyu-pod-zelenopolem-propal-boec-79-y-aeromobilnoy-brigady-nikolaeva В бою под Зеленопольем пропал боец 79-й аэромобильной бригады Николаева]{{ref-ru}}<br/>[http://zp.comments.ua/news/2014/08/06/161109.html Военнослужащий из Запорожской области погиб в бою на Луганщине&nbsp;// «Запорожье. Комментарии», 6 серпня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141006085521/http://zp.comments.ua/news/2014/08/06/161109.html |date= 6 жовтня 2014 }}<br/>[http://zp.vgorode.ua/news/232208-skorbym-ne-stalo-zaporozhskoho-boitsa-vladymyra-hnatusha Скорбим: Не стало запорожского бойца Владимира Гнатуша]{{ref-ru}}</ref>
|-
|301
|[[Файл:79 OAeMBr ZSU.png|110пкс]]|| {{flagicon|Україна}} '''[[Ладиженський Олександр Васильович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} || {{дтс|1978|4|16}}, [[Криве Озеро]] [[Миколаївська область]]. Старшина [[79-та окрема аеромобільна бригада (Україна)|79-ї окремої аеромобільної бригади]] ([[Миколаїв]]). || {{дтс|2014|7|11}} || З 4.30 ранку терористи обстріляли реактивною установкою «Град» блокпост поблизу [[Зеленопілля (Свердловський район)]] [[Луганська область|Луганської області]] зі сторони державного кордону. Поховали Олександра 25 серпня в смт Криве Озеро.<ref name="ATO-11-07"/><ref>{{Cite web |url=http://mediainfo.mk.ua/news/na_nikolaevshhine_prostilis_s_aleksandrom_ladyzhinskim_geroem_pogibshim_v_zone_ato_foto/2014-08-25-23548 |title=На Николаевщине простились с Александром Ладыжинским — героем, погибшим в зоне АТО (ФОТО) // МедиаИнфо, 25 серпня 2014 |accessdate=2016-03-26 |archive-date=2016-02-03 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160203014158/http://mediainfo.mk.ua/news/na_nikolaevshhine_prostilis_s_aleksandrom_ladyzhinskim_geroem_pogibshim_v_zone_ato_foto/2014-08-25-23548 }}</ref> В списку загиблих 79-ї бригади, ім'я Олександра Ладиженського стоїть поряд з іменами тих, хто загинув 11 липня під Зеленопіллям.<ref>[http://nikolaev-city.net/news/nikolaevskaya-79-aya-aeromobilnaya-brigada-poimenno-zapomnila-boycov-pogibshih-v-ato Николаевская 79-ая аэромобильная бригада поименно запомнила бойцов, погибших в АТО&nbsp;// Сайт Nikolaev-City.net, 3 серпня 2014]</ref>
|-
|302
|[[Файл:11aar.jpg|110пкс]]|| {{flagicon|Україна}} '''[[Меленчук Олександр Михайлович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} || {{дтс|1972|9|8}}, проживав у [[Херсонська область|Херсонській області]]. Капітан, військовослужбовець [[11-та окрема бригада армійської авіації (ЗСУ)|11-ї окремої бригади армійської авіації]] Сухопутних військ ЗСУ, в/ч А1604 ([[Чорнобаївка (Білозерський район)|Чорнобаївка]]). || {{дтс|2014|7|11}} || Місце й обставини не уточнено. На сайті Херсонської ОДА зазначено, що капітан помер 11 липня.<ref>{{Cite web |url=http://khoda.gov.ua/geroї-ne-vmirayut/storinka-pamyati/melenchuk-oleksandr-mixajlovich/ |title=Сторінка пам'яті |accessdate=26 березня 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160229102430/http://khoda.gov.ua/geroї-ne-vmirayut/storinka-pamyati/melenchuk-oleksandr-mixajlovich/ |archivedate=29 лютого 2016 |deadurl=yes }}</ref>
|-
|303
|[[Файл:UA 30 Mechanized Brigade New.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Оліферчук Юрій Леонтійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1992|10|30}}, [[Березовий Груд]] [[Лугинський район]] [[Житомирська область]]. Солдат, розвідник-снайпер [[30-та окрема механізована бригада (Україна)|30-ї окремої механізованої бригади]] ([[Новоград-Волинський]]). Призваний за мобілізацією.|| {{дтс|2014|7|11}} || Загинули у бою з бойовиками, коли о 12-й годині в районі населеного пункту Олександрівськ (під [[Луганськ]]ом) колона АТО потрапила в засідку.<ref name="ATO-Oleksandrivsk-11-07">[https://www.facebook.com/ato.news/posts/828738570470284 АТО&nbsp;// «Прес-центр АТО», 11 липня 2014]<br/>[http://ukr.lb.ua/news/2014/07/12/272711_pod_aleksandrovkoy_luganskoy.html Під Олександрівськом у Луганській області загинуло двоє українських військових&nbsp;// «LB.ua», 12 липня 2014]<br/>[http://www.day.kiev.ua/uk/news/130714-dvoie-viyskovosluzhbovciv-z-zhitomirshchini-zaginuli-na-shodi-ukrayini Двоє військовослужбовців з Житомирщини загинули на сході України&nbsp;// «День», 13 липня 2014]<br/>[http://zhitomir-online.com/podiyi/32681-na-zhytomyrschyni-poproschayutsya-iz-zagyblymy-na-skhodi-ukrayiny-viyskovosluzhbovcyamy.html На Житомирщині попрощаються із загиблими на Сході України військовослужбовцями]</ref>
|-
|304
|[[Файл:UA 30 Mechanized Brigade New.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Іващенко Валерій Володимирович (військовик)|Іващенко Валерій Володимирович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1992|10|10}}, [[Городище (Чуднівський район)]] [[Житомирська область]]. Старший солдат, кулеметник [[30-та окрема механізована бригада (Україна)|30-ї окремої механізованої бригади]] ([[Новоград-Волинський]]). Призваний за мобілізацією у березні. Залишилась мати і два брати.|| {{дтс|2014|7|11}} || Загинув під час «зачистки» військового містечка Земляне під [[Луганськ]]ом, де знаходилась база терористів. Під час мінометного обстрілу отримав смертельне осколкове поранення у потилицю.<ref name="ATO-Oleksandrivsk-11-07"/><ref>[http://www.zhitomir.info/news_136723.html Село Городище Житомирської області у жалобі: ховають хлопця, який загинув на сході під час АТО&nbsp;// «Житомир.инфо», 15 липня 2014]</ref>
|-
|305
|[[Файл:72ombr - 2.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Савченко Анатолій Валентинович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1993|5|28}}, [[Пірнове]] [[Вишгородський район]] [[Київська область]]. Солдат, далекомірник-номер обслуги зенітного артилерійського взводу 2 механізованого батальйону [[72-га окрема механізована бригада (Україна)|72-ї окремої механізованої бригади]], в/ч А2167 ([[Біла Церква]]). Призваний за мобілізацією. || {{дтс|2014|7|11}} || Загинув близько 02.00 під час артилерійського обстрілу машин супроводження конвою військової поблизу села [[Зеленопілля (Свердловський район)]] [[Луганська область|Луганської області]]<ref name="72ombr"/>.
|-
|306
|[[Файл:72ombr - 2.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Костюченко Олександр Андрійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1975|9|22}}, [[Демидів (Вишгородський район)]] [[Київська область]]. Старший сержант, старший механік-водій танкового взводу танкового батальйону [[72-га окрема механізована бригада (Україна)|72-ї окремої механізованої бригади]], в/ч А2167 ([[Біла Церква]]). Призваний за мобілізацією. || {{дтс|2014|7|11}} || Загинув близько 19.00 внаслідок спрацювання вибухового пристрою на маршруті руху військової техніки в районі [[Червонопартизанськ]]а ([[Луганська область]])<ref name="72ombr"/>.
|-
|307
|[[Файл:72ombr - 2.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Михайлов Віталій Анатолійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1982|10|30}}, [[Козин (Миронівський район)]] [[Київська область]]. Солдат, навідник 3 танкової роти танкового батальйону [[72-га окрема механізована бригада (Україна)|72-ї окремої механізованої бригади]] ([[Біла Церква]]). || {{дтс|2014|7|11}}<br/> || Загинув близько 19.00 внаслідок спрацювання вибухового пристрою на маршруті руху військової техніки в районі [[Червонопартизанськ]]а ([[Луганська область]]).<ref name="72ombr"/>
|-
|308
|[[Файл:Paradniy.jpg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''Кушнірук Сергій Євгенович'''<br/>(Позивний «Добрий») || {{дтс|1969|7|3}}, [[Луганська область]]. Мешкав у [[Луганськ]]у. Солдат, розвідник [[Айдар (батальйон)|24-го батальйону територіальної оборони Луганської області «Айдар»]]. Проходив строкову службу у внутрішніх військах, працював в міліції, у 1990-х в спецпідрозділі «Беркут». Закінчив Алчевський гірничо-металургійний інститут за фахом інженер-технолог підземної розробки покладів корисних копалин. Більшу частину життя прожив у Луганську. На початку 2000-х працював в охороні, де пройшов шлях від охоронця до заступник директора охоронного підприємства. Заснував приватне охоронне підприємство ПП «Луга-Страж». Очолював Луганську організацію ВГО «Українська служба порятунку». У травні 2014 записався добровольцем в «Айдар». Залишились дружина та троє дітей, двоє синів і донька, вимушені переселенці, мешкають на Київщині.|| {{дтс|2014|7|11}} || Загинув під час виконання бойового завдання в м. [[Луганськ]].<ref>[http://memorybook.org.ua/14/kushnirukserg.htm Кушнірук Сергій Євгенович]<br/>[https://lpl.com.ua/ua/needersato/profile/228 Допомога сім'ї Сергія Кушнірука, загиблого розвідника батальйону "Айдар": дружина та троє дітей] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220407095659/https://lpl.com.ua/ua/needersato/profile/228 |date=2022-04-07 }}<br/>[https://www.facebook.com/AIDAR.NS.org.ua/posts/491467824345659 Національний проект Небесне Сузір'я Айдар]</ref>
|-
|309
|[[Файл:72ombr - 2.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Волков Дмитро Володимирович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1992|6|20}}, [[Пречистівка]] [[Мар'їнський район]] [[Донецька область]]. Солдат, номер обслуги гаубично-самохідної артилерійської батареї гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону військової частини А2167 [[72-га окрема механізована бригада (Україна)|72-ї окремої механізованої бригади]] ([[Біла Церква]]). || {{дтс|2014|7|12}}<br/> || Не уточнено.<ref name="72ombr"/> За даними прес-центра АТО в районі прикордонного села [[Нижньодеревечка]] ([[Луганська область]]) у результаті обстрілу з БМ-21 Град загинув 1 військовослужбовець.<ref>{{Cite web |url=http://www.newsru.ua/ukraine/12jul2014/zanoch.html |title=Вночі терористи обстріляли позиції українських силовиків: 7 загиблих, 33 поранених // Newsru.ua |accessdate=28 серпня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140729160034/http://www.newsru.ua/ukraine/12jul2014/zanoch.html |archivedate=29 липня 2014 |deadurl=yes }}</ref>
|-
|310
|[[Файл:Cпеціальний підрозділ міліції громадської безпеки «Беркут».png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Ткаченко Олександр Григорович]]'''<br/>{{Орден За мужність I ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1970|11|6}}, [[Глухів]] [[Сумська область]]. Проживав у м. [[Суми]]. Майор міліції (посмертно), інспектор чергової частини спеціальної роти міліції УМВС України в Сумській області. 1991 року закінчив Сумський державний університет за спеціальністю інженер-механік. Службу в міліції розпочав у 2004 році міліціонером окремого батальйону патрульно-постової служби. Потім працював на оперативних посадах у підрозділах карного розшуку, боротьби з незаконним обігом наркотиків, спецпідрозділі УМВС області. Нагороджений медалями: «За сумлінну службу» 3 ступеня, «За доблесть і відвагу в службі карного розшуку України» 2 ступеня, «За відзнаку в службі» 2 ступеня. Прослужив у МВС 10 років. Залишились дружина та син.|| {{дтс|2014|7|12}} || В районі [[Сіверськ]]а на півночі [[Донецька область|Донецької області]] на фугасі підірвалося кілька силовиків. 1 військовослужбовець загинув.<ref>[http://rama.com.ua/zavtra-sumah-prostyatsya-s-pogibshim-ato-aleksandrom-tkachenko/ В Сумах простятся с погибшим в АТО Александром Ткаченко&nbsp;// «Панорама&nbsp;— Всі Суми», 13 липня 2014]<br/>[http://tsn.ua/ukrayina/zagibliy-sumskiy-berkutivec-pid-chas-ato-vryatuvav-150-zaruchnikiv-359101.html Загиблий сумський «беркутівець» під час АТО врятував 150 заручників]<br/>[http://www.meria.sumy.ua/index.php?newsid=41854 Герої-сумчани. Ткаченко Олександр Григорович] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160415045331/http://www.meria.sumy.ua/index.php?newsid=41854 |date=15 квітня 2016 }}</ref>
|-
|311
|[[Файл:72ombr - 2.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Калашник Микола Олександрович]] ''' <br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1989|4|29}}, [[Черкаси]]. Старший солдат військової служби за контрактом, старший навідник 1 гаубичного&nbsp;— самохідної артилерійської батареї гаубично-самохідного артилерійського дивізіону військової частини А2167 [[72-га окрема механізована бригада (Україна)|72-ї окремої механізованої бригади]] ([[Біла Церква]]). || {{дтс|2014|7|12}} || Терористи двічі обстріляли блок-пост сил АТО біля [[Маринівка (Шахтарський район)|Маринівки]] в районі прикордонного села [[Червона Зоря (Шахтарський район)|Червона Зоря]] ([[Донецька область]]). При попаданні міни в САУ 2С3 «Акація» здетонував боєзапас. Двоє військовослужбовців загинули<ref name="72ombr"/><ref name="Marynivka-12-07">[http://www.pravda.com.ua/news/2014/07/12/7031732/ У зоні АТО загинули двоє військових. Троє&nbsp;— поранених&nbsp;// «Українська правда», 12 липня 2014]</ref><ref>[http://procherk.info/news/7-cherkassy/25087-na-shodi-zaginuv-25-richnij-cherkaschanin На Сході загинув 25-річний черкащанин&nbsp;// «Прочерк», 12 липня 2014]</ref>.
|-
|312
|[[Файл:72ombr - 2.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Бєлорус Владислав Вікторович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1992|11|24}}, [[Лубни]] [[Полтавська область]]. Солдат військової служби за контрактом, номер обслуги 1 гаубично-самохідної артилерійської батареї гаубично-самохідного артилерійського дивізіону [[72-га окрема механізована бригада (Україна)|72-ї окремої механізованої бригади]], в/ч А2167 ([[Біла Церква]]). 24 листопада у Лубнах у спеціалізованій школі №&nbsp;6 урочисто відкрили меморіальну дошку на честь героя та презентували збірку поезій Владислава Бєлоруса «Душа перелита у слово», до якої увійшли 65 віршів.<ref>[http://np.pl.ua/2014/11/prezentuvaly-zbirku-poezij-lubentsya-yakyj-zahynuv-v-ato/ Презентували збірку поезій лубенця, який загинув в АТО // «Новини Полтавщини», 26 листопада 2014]</ref> || {{дтс|2014|7|12}} || Терористи двічі обстріляли блок-пост сил АТО біля [[Маринівка (Шахтарський район)|Маринівки]] в районі прикордонного села [[Червона Зоря (Шахтарський район)|Червона Зоря]] ([[Донецька область]]). При попаданні міни в САУ 2С3 «Акація» здетонував боєзапас. Двоє військовослужбовців загинули.<ref name="72ombr"/><ref name="Marynivka-12-07"/>
|-
|313
|[[Файл:NC DPSU Momota.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Петрів Ігор Олексійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1967|10|13}}, [[Лахденпохья]] ([[Республіка Карелія|Карелія, РРФСР]]). Майор [[Державна прикордонна служба України|Державної прикордонної служби]], викладач Навчального центру ДПСУ в [[Оршанець|Оршанці]]. Залишилась дружина та донька.|| {{дтс|2014|7|12}} || Прикордонники супроводжували на БТР тіло загиблого [[Момот Ігор Федорович|Ігоря Момота]], під час повернення на місце дислокації о 16:00, рухаючись на БТР у районі прикордонного села [[Маринівка (Шахтарський район)|Маринівка]] ([[Донецька область]]), підірвались на фугасній міні.<ref name="DPS-12-07">[http://mediarnbo.org/?p=1693 Зведені дані ІАЦ РНБО на 12:00 13 липня&nbsp;// «Інформаційно-Аналітичний центр РНБО», 13 липня 2014]<br/>[http://vikka.ua/novini/84097-cherkaskij-prikordonnik-pidirvavsya-na-mini.htm Оршанецький прикордонник підірвався на міні&nbsp;// «ВІККА», 13 липня 2014]</ref>
|-
|314
|[[Файл:Gerb of State Border Guard Service of Ukraine.gif|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Дияк Павло Станіславович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1970|11|23}}, [[Хмельницький]]. Прапорщик Національної академії [[Державна прикордонна служба України|Державної прикордонної служби]], старший інструктор відділення навчально-спеціальних машин центру забезпечення навчального процесу, водій БТР. Перебував на захисті кордону з березня, за тиждень мав їхати до дому за ротацією. Залишилась дружина та дві доньки.|| {{дтс|2014|7|12}} || Прикордонники супроводжували на БТР тіло загиблого Ігоря Момота, під час повернення на місце дислокації о 16:00, рухаючись на БТР у районі прикордонного села [[Маринівка (Шахтарський район)|Маринівка]] ([[Донецька область]]), підірвались на фугасній міні.<ref name="DPS-12-07"/><ref>[http://ye.ua/news/news_17118.html Із війська українського&nbsp;— до війська Господнього&nbsp;// Медіа-корпорація «Є», 16 липня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141006122236/http://ye.ua/news/news_17118.html |date=6 жовтня 2014 }}<br/>[http://ye.ua/news/news_17076.html Ще одна втрата. Завтра Хмельницький прощатиметься з прикордонником, який загинув під час антитерористичної операції&nbsp;// Медіа-корпорація «Є», 15 липня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140812031242/http://ye.ua/news/news_17076.html |date=12 серпня 2014 }}</ref>
|-
|315
|[[Файл:Paradniy.jpg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Подрезенко Олександр Васильович]]'''<br/>(Позивний «Кац»)<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1973|8|14}}, [[Сєвєродонецьк]] [[Луганська область]]. Солдат, командир розвідгрупи [[Айдар (батальйон)|24-го батальйону територіальної оборони Луганської області «Айдар»]]. Залишилися мати та сестра.|| {{дтс|2014|7|12}} || Загинув під час виконання бойового завдання поблизу села [[Жовте (Слов'яносербський район)]] неподалік [[Луганськ]]а. Автомобіль «Нива», в якому їхали 5 бійців розвідгрупи Каца, підірвався на фугасі. Кац і Нельс загинули на місці<ref name="Aidar-12-07">[http://blogs.lb.ua/maks_levin/272745_aydar_druga_hodka_den_tretiy.html «Айдар», друга ходка. День третій. Три 200-х&nbsp;// «LB.ua», 13 липня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141006152227/http://blogs.lb.ua/maks_levin/272745_aydar_druga_hodka_den_tretiy.html |date=6 жовтня 2014 }}<br/>[https://twitter.com/StankoNastya/status/488301389756768257 Спочатку вони потрапили під обстріл Граду…&nbsp;// Nastya Stanko, 13 липня 2014]<br/>[https://www.facebook.com/lugfront/videos/920380624725272/ Вручення нагороди бабусі КАЦа]</ref><ref>[http://vk.com/atoheroes?w=wall-76015791_6 Лейтенант Александр Подрезенко, разведчик]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}<br/>[http://memorybook.org.ua/19/podrezenko.htm Подрезенко Олександр Васильович]</ref>
|-
|316
|[[Файл:Paradniy.jpg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Карпенко Сергій Миколайович]]'''<br/>(Позивний «Нельс»)<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} || {{дтс|1979|10|10}}, [[Нетішин]] ([[Хмельницька область]]). Боєць [[Айдар (батальйон)|батальйону «Айдар»]]. Залишилась дружина та 11-річний син.|| {{дтс|2014|7|12}} || Загинув під час виконання бойового завдання поблизу села [[Жовте (Слов'яносербський район)]] неподалік [[Луганськ]]а. Автомобіль «Нива», в якому їхали 5 бійців розвідгрупи Каца, підірвався на фугасі. Кац і Нельс загинули на місці.<ref name="Aidar-12-07"/><ref>[http://ngp-ua.info/2014/07/15242 У зоні АТО загинув боєць батальйону «Айдар» з Нетішина&nbsp;// «Незалежний громадський портал», 14 липня 2014]</ref><br/>'''''[[Втрати батальйону «Айдар»|Детальніше]].'''''
|-
|317
|[[Файл:Paradniy.jpg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Нетруненко Артем Віталійович]]'''<br/>(Позивний «Умар»)<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} || {{дтс|1989|10|7}}, [[Луганськ]]. Боєць [[Айдар (батальйон)|батальйону «Айдар»]]. || {{дтс|2014|7|12}} || Загинув під час виконання бойового завдання поблизу села [[Жовте (Слов'яносербський район)]] неподалік [[Луганськ]]а. Автомобіль «Нива», в якому їхали 5 бійців розвідгрупи Каца, підірвався на фугасі. Кац і Нельс загинули на місці, Умар помер у шпиталі від поранень і втрати крові.<ref name="Aidar-12-07"/><ref>[http://grytsenko.com.ua/news/view-na-luhanshchyni-vid-minometnoho-postrilu-zahynuv-chlen-hromadjans-koji-pozytsiji-artem-netrunenko.html На Луганщині від мінометного пострілу загинув член «Громадянської позиції» Артем Нетруненко. Світла і вічна йому пам'ять…&nbsp;// «Персональний сайт Анатолія Гриценка», 13 липня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140717094105/http://grytsenko.com.ua/news/view-na-luhanshchyni-vid-minometnoho-postrilu-zahynuv-chlen-hromadjans-koji-pozytsiji-artem-netrunenko.html |date=17 липня 2014 }}<br/>[http://www.informator.su/chechenets-z-batalyonu-aydar-zaginuv-v-boyu-z-separatistami/ Чеченець з батальйону «Айдар» загинув у бою з сепаратистами&nbsp;// «Інформатор», 21 липня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141006113743/http://www.informator.su/chechenets-z-batalyonu-aydar-zaginuv-v-boyu-z-separatistami/ |date=6 жовтня 2014 }}</ref>
|-
|318
|[[Файл:39-й_БТрО_ЗСУ.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Косенко Василь Сергійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} || {{дтс|1993|6|3}}, [[Багате (Новомосковський район)]] [[Дніпропетровська область]]. Солдат, стрілець-помічник гранатометника стрілецької роти [[39 батальйон територіальної оборони|39-го батальйону територіальної оборони ЗС України «Дніпро-2»]]. Студент Дніпропетровського національного університету внутрішніх справ. || {{дтс|2014|07|12}} || Загинув під [[Донецьк]]ом у бою з терористами, під час якого бойовики дві години з трьох сторін обстрілювали позиції батальйону.<ref>[http://www.kievrada.com/show/news/12182 Бойцам 39-го батальона нужна помощь&nbsp;// Общественно-политический портал «Киеврада», 17 липня 2014]{{ref-ru}}<br/>[http://memorybook.org.ua/14/kosenko.htm Косенко Василь Сергійович]</ref>
|-
|319
|[[Файл:20_батальйон_територіальної_оборони.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Голозубов Анатолій Анатолійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1969|12|4}}, [[Дніпропетровськ]]. Солдат 2-го взводу 1-ї роти [[20 батальйон територіальної оборони «Дніпропетровськ»|20-го батальйону територіальної оборони Дніпропетровської області]]. || {{дтс|2014|7|13}} ||Загинув біля смт [[Гостре]] на захід від [[Донецьк]]а.<ref>[http://vk.com/id185804361?w=wall185804361_411%2Fall 13.07.14 Героически погиб в Донецкой области]<br/>[http://vk.com/dobro1968?w=wall216295942_436%2Fall Найдена могила Голозубов Анатолий Анатольевич]<br/>[http://vesti-ukr.com/pridneprove/75647-v-dnepr-s-ato-vernulsja-20-j-batalon-terroborony В Днепр с АТО вернулся 20-й батальон терробороны] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141031213755/http://vesti-ukr.com/pridneprove/75647-v-dnepr-s-ato-vernulsja-20-j-batalon-terroborony |date=31 жовтня 2014 }}{{ref-ru}}</ref>
|-
|320
|[[Файл:79 OAeMBr ZSU.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Єрошенко Сергій Миколайович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1974|7|15}}, [[Новоселівка (Березанський район)]] [[Миколаївська область]]. Старший сержант артилерійського взводу 1-го батальйону [[79-та окрема аеромобільна бригада (Україна)|79-ї окремої аеромобільної бригади]] ([[Миколаїв]]). Залишились дружина, 17-річна донька та 3-річний син.|| {{дтс|2014|7|13}} || Отримав смертельні поранення в ніч на 13 липня під час обстрілу реактивною установкою «Град» блокпосту в районі прикордонного села [[Дякове]] ([[Луганська область]]).<ref>[http://nikcenter.org/newsItem/view/id/5611 Николаевского военнослужащего 79-й аэромобильной бригады Сергея Ерошенко провели в последний путь&nbsp;// Центр журналистских расследований, 17 липня 2014]{{ref-ru}}</ref> За даними зі списку МОУ, загинув о 8 ранку внаслідок обстрілу з мінометів та ПТРК опорного пункту поблизу прикордонного селища [[Поріччя (Краснодонський район)]] [[Луганська область]]. Двоє військових загинули. Пошкоджено дві БМП та три гармати Д-30.<ref name="ATOranok-13-07">[https://www.facebook.com/ato.news/posts/829747130369428 Оперативна інформація&nbsp;// «Прес-центр АТО», 13 липня 2014]</ref>
|-
|321
|[[Файл:79 OAeMBr ZSU.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Костюшко Олександр Миколайович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} || {{дтс|1974|4|21}}, [[Миколаїв]]. Сержант [[79-та окрема аеромобільна бригада (Україна)|79-ї окремої аеромобільної бригади]] (військова частина А-0224, [[Миколаїв]]). Навесні [[2014]] року записався в добровольці. Залишилися матір і сестра.|| {{дтс|2014|7|13}} || о 8 ранку бойовики обстріляли з протитанкової керованої ракети та мінометів блокпост поблизу прикордонного селища [[Поріччя (Краснодонський район)]] [[Луганська область]]. Олександр був смертельно поранений у голову. За іншими даними обстріл вівся з установок [[БМ-21 «Град»|«Град»]] і [[міномет]]ів з боку Росії.<ref name="ATOranok-13-07"/><ref>[http://ukr.segodnya.ua/regions/donetsk/v-nikolaeve-poproshchalis-s-pogibshim-ot-ruk-boevikov-desantnikom-aleksandrom-korkushko--537340.html У Миколаєві попрощалися із загиблим від рук бойовиків десантником Олександром Коркушком (відео)&nbsp;// «Сегодня», 16 липня 2014]<br/>[http://nikvesti.com/news/public/56211 Николаев провел в последний путь добровольца 79-й бригады, погибшего от обстрела со стороны России&nbsp;// «НикВести», 16 липня 2014] {{ref-ru}}</ref>
|-
|322
|[[Файл:72ombr - 2.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Моругий Андрій Миколайович]]'''<br/>{{Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)|nocat=true}} ||{{дтс|1974|11|17}}, [[Браниця]] [[Бобровицький район]] [[Чернігівська область]]. Лейтенант, заступник командира 3 механізованої роти по роботі з особовим складом 1 механізованого батальйону [[72-га окрема механізована бригада (Україна)|72-ї окремої механізованої бригади]] ([[Біла Церква]]). Закінчив Національну аграрну академію, понад 10 років керував племзаводом на Київщині, захоплювався стрибками з парашутом, займався благочинністю. Коли було оголошено мобілізацію, сів у свій джип разом з товаришами-офіцерами запасу і поїхав до військомату. Сам перебуваючи в зоні АТО, витрачав свої заощадження на додаткове забезпечення бійців засобами захисту і харчуванням. Залишилась дружина та двоє синів. || {{дтс|2014|7|13}}<br/> || Автоколону забезпечення накрило щільним артилерійським вогнем неподалік прикордонного села [[Калинове (Амвросіївський район)]] ([[Донецька область]]). Андрій сидів у кабіні скраю. Його поранило в шию і він помер одразу<ref name="72ombr"/><ref>[http://visnik-press.com.ua/?p=17073 Героя-патріота Андрія Моругого поховали в рідному селі на Чернігівщині&nbsp;// «Вісник Переяславщини», 15 липня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140725125541/http://visnik-press.com.ua/?p=17073 |date= 25 липня 2014 }}<br/>[http://despravda.com/chernigovshhina-poproshhalas-s-eshhe-odnim-geroem-kotoryj-pogib-na-vostoke-strany/ Черниговщина попрощалась с еще одним героем, который погиб на Востоке страны&nbsp;// «Черниговская правда», 16 липня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140727062122/http://despravda.com/chernigovshhina-poproshhalas-s-eshhe-odnim-geroem-kotoryj-pogib-na-vostoke-strany/ |date=27 липня 2014 }}{{ref-ru}}</ref>.
|-
|323
|[[Файл:8-й окремий полк спеціального призначення.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Муравський Сергій Сергійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}|| {{дтс|1986|6|8}}, [[Хмільник]] [[Вінницька область]]. Старший солдат, розвідник [[8-й окремий полк спеціального призначення|8-го окремого полку спецпризначення]] ([[Хмельницький]]). Не одружений, був єдиною дитиною у матері.|| {{дтс|2014|7|13}} || Загинув у бою під час операції з розблокування оточеного терористами міжнародного аеропорту [[Луганськ]]а.<ref>[http://vn.20minut.ua/Podii/na-lughanshini-zaghinuv-20-richnij-specnazivec-serghij-muravs-kij-z-hm-10407063.html На Луганщині загинув 20-річний спецназівець Сергій Муравський з Хмільника&nbsp;// «20 хвилин Вінниця», 14 липня 2014]</ref><ref name="VinHeroes">{{Cite web |url=http://www.misto.vn.ua/ua/home/days/7404 |title=Мама його виховала так, що ним гордилися не тільки рідні // «Місто», 22 липня 2014 |accessdate=28 серпня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20141006085909/http://www.misto.vn.ua/ua/home/days/7404 |archivedate=6 жовтня 2014 |deadurl=yes }}</ref>
|-
|324
|{{80 ОАеМБр ЗСУ}}||{{flagicon|Україна}} '''[[Шудравий Андрій Степанович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}|| {{дтс|1989|9|15}}, [[Яремче]] [[Івано-Франківська область]]. Старший солдат, стрілець-помічник гранатометника [[80-й окремий аеромобільний полк (Україна)|80-ї окремої аеромобільної бригади]]. Навчався у Сторожинецькому лісовому коледжі, одружився та залишився жити у [[Сторожинець|Сторожинці]] ([[Чернівецька область]]). У 2011 році розпочав військову службу за контрактом, з травня 2014 відправлений у зону АТО. Залишилась дружина та маленька дитина. || {{дтс|2014|7|13}} || Підірвався на міні під [[Луганськ]]ом.<ref>[http://vikna.if.ua/news/category/if/2014/07/16/19627/view Завтра у Яремчі поховають Андрія Шудравого, який підірвався на міні у зоні АТО&nbsp;// «Вікна», 16 липня 2014]</ref>
|-
|325
|[[Файл:1-а окрема танкова бригада.jpeg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Дусь Сергій Васильович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}|| {{дтс|1991|1|13}}, с. [[Пекурівка]], [[Чернігівська область]]. Сержант, водій-механік [[1-ша окрема гвардійська танкова бригада|1-ї окремої гвардійської танкової бригади]] ([[Гончарівське]] [[Чернігівська область]]), в/ч А1815. Найстарший брат у багатодтній родині з 10 синів і доньок<ref>[http://pivnich.info/dopomoha-dlya-rodyny-znykloho-bezvisti-voyaka/?%3A+pivnich%2FyiiS+%28Північний+Вектор%29 Допомога для родини зниклого безвісти вояка. Фото.]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>.|| {{дтс|2014|7|13}} || Колона танків прямувала на допомогу до заблокованого луганського аеропорту і потрапила під обстріл. Сергій був в танку «Булат», який ішов останнім у колоні. Танк було підбито<ref>{{Cite web |url=http://www.trslava.org.ua/?p=3220 |title=Стали у небесний стрій |accessdate=26 березня 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20141006094254/http://www.trslava.org.ua/?p=3220 |archivedate=6 жовтня 2014 |deadurl=yes }}</ref><ref>[http://memorybook.org.ua/5/dus.htm Дусь Сергій Васильович]</ref>.
|-
|326
|[[Файл:72ombr - 2.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Нехай Олександр Володимирович]]'''<br/>{{Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)|nocat=true}} || {{дтс|1976|1|4}},село [[Сухоліси]], [[Київська область]]. Старший сержант військової служби за контрактом [[72-га окрема механізована бригада (Україна)|72-ї окремої механізованої бригади]] ([[Біла Церква]]). Проживав у [[Біла Церква|Білій Церкві]]. Залишилась дружина та син 14 років.|| {{дтс|2014|7|14}} ||Не уточнено<ref name="72ombr"/>.
|-
|327
|[[Файл:15-й_гірсько-піхотний_батальйон.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Білобров Юрій Вікторович]]'''<br/>{{Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)|nocat=true}} || {{дтс|1986|7|15}}, [[Київська область]]. Капітан, командир роти [[15-й окремий гвардійський гірсько-піхотний батальйон (ЗСУ)|15-го гірсько-піхотного батальйону]] [[128-ма механізована бригада (Україна)|128-ї окремої механізованої гірсько-піхотної бригади]], військова частина А1778 ([[Ужгород]]). Випускник Одеського інституту сухопутних військ 2007 року. Залишилась дружина.|| {{дтс|2014|7|14}} || Загинув у бою під [[Луганськ]]ом.<ref>[http://karpatskijobjektiv.com/sogodni-na-sxodi-zaginuv-shhe-odin-zakarpatec/ Сьогодні на Сході загинув ще один закарпатець&nbsp;// «Карпатський об'єктив», 14 липня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141006142240/http://karpatskijobjektiv.com/sogodni-na-sxodi-zaginuv-shhe-odin-zakarpatec/ |date=6 жовтня 2014 }}<br/>[http://zakarpattya.net.ua/News/126298-Bilia-Luhanska-zahynuv-ofitser-z-Uzhhoroda Біля Луганська загинув офіцер з Ужгорода&nbsp;// «Закарпаття онлайн», 14 липня 2014]</ref>
|-
|328
|{{80 ОАеМБр ЗСУ}}||{{flagicon|Україна}} '''[[Діяконюк Іван Васильович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1973|7|9}}, [[Банилів]] [[Вижницький район]] [[Чернівецька область]]. Сержант, старший розвідник-далекомірник 1-го батальйону 2-ї гаубичної батареї [[80-й окремий аеромобільний полк (Україна)|80-ї окремої аеромобільної бригади]]. Працював вчителем музики у Банилівській школі. Призваний за мобілізацією 8 квітня 2014 року. || {{дтс|2014|07|14}} || Загинув в бою під [[Луганськ]]ом. Колона військової техніки потрапила у засідку диверсійної групи на повороті з [[Лутугине]] на луганський аеропорт та була обстріляна з протитанкової зброї. На місці бою залишились сильно обгорілі тіла, які через кілька діб було доставлено до луганського моргу.<ref name="Бій під Лутугине">[http://censor.net.ua/resonance/294733/boyi_pod_lutugino_14_iyulya_prichiny_poter_ukrainskih_voyisk Бій під Лутугине 14 липня: причини втрат українських військ // Цензор. НЕТ, 21 липня 2014]{{ref-ru}}<br/>[https://www.youtube.com/watch?v=ptN1yvGDUxA&sns=tw Развязка на Лутугино // Відео на youtube, 14 липня 2014]<br/>[https://www.facebook.com/csomvd/posts/569393519835632 Оперативная обстановка по Луганской области за прошедшие сутки по состоянию на 17 июля 2014 года]{{ref-ru}}</ref> Вважався зниклим безвісти. Після довгих пошуків і проведення ДНК-експертизи 26 червня 2015 року захисника поховали у Банилові.<ref name="80oaep-14-07">[http://bukinfo.com.ua/show/news?lid=48246 Увага! Потрібна допомога! В зоні АТО зникло 4 військових з Буковини // «БукІнфо», 25 липня 2014]</ref><ref>[http://www.0372.ua/news/868090 Загиблий буковинський боєць Іван Діяконюк до війни працював вчителем у місцевій школі // 0372.ua - Сайт міста Чернівці, 24 червня 2015]<br/>[http://www.0372.ua/news/869452 Загиблого героя Івана Діяконюка земляки зустріли стоячи на колінах // 0372.ua - Сайт міста Чернівці, 25 червня 2015]<br/>[http://vidido.ua/index.php/photoreport/article/bukovinci_navkolishki_poproalisja_iz_zagiblim_geroem/ Буковинці навколішки попрощалися із загиблим героєм АТО // «Від і До», 26 червня 2015] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160305070546/http://vidido.ua/index.php/photoreport/article/bukovinci_navkolishki_poproalisja_iz_zagiblim_geroem/ |date= 5 березня 2016 }}</ref>
|-
|329
|{{80 ОАеМБр ЗСУ}}||{{flagicon|Україна}} '''[[Колотило Олександр Ілліч]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1979|2|27}}, [[Банилів]] [[Вижницький район]] [[Чернівецька область]]. Старший сержант, військовослужбовець 1-го батальйону 2-ї гаубичної батареї [[80-й окремий аеромобільний полк (Україна)|80-ї окремої аеромобільної бригади]]. Залишилися батьки, дружина та дві доньки.|| {{дтс|2014|07|14}} || Загинув в бою під [[Луганськ]]ом. Колона військової техніки потрапила у засідку диверсійної групи на повороті з [[Лутугине]] на луганський аеропорт та була обстріляна з протитанкової зброї. На місці бою залишились сильно обгорілі тіла, які через кілька діб було доставлено до луганського моргу.<ref name="Бій під Лутугине"/> Вважався зниклим безвісти. Після довгих пошуків і проведення ДНК-експертизи 28 березня 2015 року воїна поховали у Банилові.<ref name="80oaep-14-07"/><ref>[http://buknews.com.ua/page/u-banylovi-proshchalysia-z-oleksandrom-kolotylo-iakyi-zahynuv-v-zoni-ato-foto.html У Банилові прощалися з Олександром Колотило, який загинув в зоні АТО // BukNews, 28 березня 2015]</ref>
|-
|330
|{{80 ОАеМБр ЗСУ}}||{{flagicon|Україна}} '''[[Альошин Андрій Володимирович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1978|7|11}}, [[Чернівці]]. Старший сержант, командир гармати 1-го батальйону 2-ї гаубичної батареї [[80-й окремий аеромобільний полк (Україна)|80-ї окремої аеромобільної бригади]]. Строкову службу служив артилеристом. Призваний за мобілізацією 11 квітня 2014 року. Залишилась дружина та маленький син. || {{дтс|2014|07|14}} || Загинув в бою під [[Луганськ]]ом. Колона військової техніки потрапила у засідку диверсійної групи на повороті з [[Лутугине]] на луганський аеропорт біля села [[Розкішне (Лутугинський район)]] та була обстріляна з протитанкової зброї. На місці бою залишились сильно обгорілі тіла, які через кілька діб було доставлено до луганського моргу.<ref name="Бій під Лутугине"/> Довгий час вважався зниклим безвісти. Після довгих пошуків і проведення ДНК-експертизи 14 листопада похований на Алеї Слави Центрального кладовища у Чернівцях.<ref name="80oaep-14-07"/><ref>{{Cite web |url=http://promin.cv.ua/news/2014/11/14/8194 |title=Ще одного бійця АТО поховають на Алеї Слави у Чернівцях // «Чернівецький промінь», 14 листопада 2014 |accessdate=26 березня 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20141129013028/http://promin.cv.ua/news/2014/11/14/8194 |archivedate=29 листопада 2014 |deadurl=yes }}</ref>
|-
|331
|{{80 ОАеМБр ЗСУ}}||{{flagicon|Україна}} '''[[Коноплев Павло Костянтинович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1984|1|15}}, [[Чернівці]]. Солдат, військовослужбовець 1-го батальйону 2-ї гаубичної батареї [[80-й окремий аеромобільний полк (Україна)|80-ї окремої аеромобільної бригади]]. Призваний за мобілізацією у квітні 2014 року. Залишились батьки.|| {{дтс|2014|07|14}} || Загинув в бою під [[Луганськ]]ом. Колона військової техніки потрапила у засідку диверсійної групи на повороті з [[Лутугине]] на луганський аеропорт біля села [[Розкішне (Лутугинський район)]] та була обстріляна з протитанкової зброї. На місці бою залишились сильно обгорілі тіла, які через кілька діб було доставлено до луганського моргу.<ref name="Бій під Лутугине"/> Довгий час вважався зниклим безвісти. Після довгих пошуків і проведення ДНК-експертизи 12 листопада похований на Алеї Слави Центрального кладовища у Чернівцях.<ref name="80oaep-14-07"/><ref>{{Cite web |url=http://promin.cv.ua/news/2014/11/12/8121 |title=Буковинці попрощалися із героєм АТО // «Чернівецький промінь», 12 листопада 2014 |accessdate=26 березня 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20141129013030/http://promin.cv.ua/news/2014/11/12/8121 |archivedate=29 листопада 2014 |deadurl=yes }}</ref>
|-
|332
|{{51 ОМБр ЗСУ}}||{{flagicon|Україна}} '''[[Трохимук Юрій Васильович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}|| {{дтс|1988|12|1}}, [[Залаззя]] [[Любешівський район]] [[Волинська область]]. Молодший сержант, командир самохідної гармати артилерійського батальйону [[51-ша механізована бригада (Україна)|51-ї окремої механізованої бригади]] ([[Володимир-Волинський]]). || {{дтс|2014|7|14}} || Загинув під час бою поблизу [[Краснодон]]у ([[Луганська область]]) у районі прикордонного пропускного пункту [[Ізварине]].<ref>[http://www.volynpost.com/news/36052-nova-smert-na-shodi-zagynuv-hlopec-z-lyubeshivskogo-rajonu Нова смерть на Сході: загинув хлопець з Любешівського району&nbsp;// «ВолиньPost», 15 липня 2014]</ref>
|-
|333
|[[Файл:NC DPSU Momota.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Лазаренко Павло Миколайович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1974|1|11}}, [[Черкаси]]. Останні кілька років мешкав в [[Іспанія|Іспанії]]. На початку червня приїхав на Батьківщину та прийшов добровольцем до черкаського військомату, де й був зарахований до Навчального центру [[Державна прикордонна служба України|ДПСУ]] в [[Оршанець|Оршанці]], після чого у складі групи прикордонників направлений для посилення охорони державних кордонів. || {{дтс|2014|7|14}} || Під час обстрілу «Граду», коли загинув полковник Ігор Момот, Павло отримав поранення та відмовився від евакуації до госпіталю. Та з часом стан почав погіршуватись. Павла разом з колоною Збройних Сил, було направлено до госпіталю, але колона потрапила під обстріл, прикордонник загинув.<ref>[http://vikka.ua/novini/84725-dobrovoltsya-z-ispanii-pohovayut-u-cherkasah.htm Добровольця з Іспанії поховають у Черкасах&nbsp;// «ВІККА», 15 липня 2014]<br/>[http://procherk.info/news/7-cherkassy/25177-v-orshantsi-poproschalisja-z-prikordonnnikom-jakij-poyihav-v-zonu-ato-z-ispaniyi Третій день поспіль в Оршанці оплакують українських героїв: сьогодні провели в останню путь 40-річного Павла Лазаренка&nbsp;// «Прочерк», 16 липня 2014]</ref>
|-
|334
| {{456 БрТрА ЗСУ}} ||{{flagicon|Україна}} '''[[Майборода Дмитро Олександрович]]'''<br/>[[Файл:Hero of Ukraine wearers copy.png|20px|alt=Герой України|link=Герой України|Герой України (орден «Золота Зірка»)]] || {{дтс|1980|4|17}}, [[Вінниця]]. Гвардії майор, військовий льотчик 1-го класу, командир екіпажу [[Ан-26]] [[456-та бригада транспортної авіації (Україна)|456-ї гвардійської бригади транспортної авіації]] [[Повітряні Сили Збройних Сил України|Повітряних Сил Збройних Сил України]].<br/>'''Герой України''' (посмертно).<ref>[http://www.president.gov.ua/documents/9172014-18061 Указ Президента України №&nbsp;917/2014 від 4 грудня 2014]</ref> || {{дтс|2014|07|14}} || Військово-транспортний літак [[Ан-26]], бортовий номер 19, яким виконувалось завдання із перевезення вантажів та десантування парашутним способом матеріально-технічних засобів, було збито на висоті 6500&nbsp;м в районі [[Краснодон]]а Луганської області, він впав поблизу села [[Давидо-Микільське]]. З 8 членів екіпажу 2 загинули, один потрапив у полон. Тіла загиблих пілотів сильно обгоріли, вони були закопані на території, яку контролюють бойовики. Українською стороною велись переговори про їх вивезення. Місцеві жителі фотографувалися на уламках літака і розтягували його на металобрухт. Прощання з пілотами відбулося у Вінниці [[29 вересня]], їх поховали на Алеї Слави Центрального кладовища<ref name="AN26dd_20140714">[http://www.pravda.com.ua/news/2014/07/17/7032145/ Двох льотчиків збитого Ан-26 знайшли мертвими&nbsp;// «Українська правда», 17 липня 2014]<br/>[http://33kanal.com/33-jj-kanal/za-tila-dvokh-vinnickikh-lotchikiv-separatisti-725.html За тіла двох вінницьких льотчиків сепаратисти вимагають викуп&nbsp;// «33-й канал», 23 липня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170805181557/http://33kanal.com/33-jj-kanal/za-tila-dvokh-vinnickikh-lotchikiv-separatisti-725.html |date=5 серпня 2017 }}<br/>[http://www.myvin.com.ua/ua/news/horrible/29823.html В понеділок Вінниця прощатиметься з загиблими вінницькими льотчиками // «Моя Вінниця», 27 вересня 2014]<br/>[http://www.ukrinform.ua/ukr/news/zagiblih_lotchikiv_litaka_an_26_pohovali_na_vinnitskiy_aleii_slavi_fotoreportag_1976705 Загиблих льотчиків літака Ан-26 поховали на вінницькій Алеї Слави. Фоторепортаж&nbsp;// «Укрінформ», 29 вересня 2014]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}<br/>[http://vinbazar.com/news/nshe/mati-viprosila-ostanki-tila-sina-u-teroristiv-ta-privezla-dodomu-v-sumtsi-shchob-pokhovati Мати випросила останки тіла сина у терористів та привезла додому в сумці, щоб поховати (Відео). 30.09.2014]</ref>.
|-
|335
| {{456 БрТрА ЗСУ}} ||{{flagicon|Україна}} '''[[Шкарбун Дмитро Павлович]]'''<br/>{{Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)|nocat=true}} ||{{дтс|1977|7|25}}, [[Вінниця]]. Гвардії майор, військовий льотчик 3-го класу, другий пілот [[Ан-26]] [[456-та бригада транспортної авіації (Україна)|456-ї гвардійської бригади транспортної авіації]] [[Повітряні Сили Збройних Сил України|Повітряних Сил Збройних Сил України]]. Залишились дружина та двоє маленьких дітей. || {{дтс|2014|07|14}} || Військово-транспортний літак [[Ан-26]], бортовий номер 19, яким виконувалось завдання із перевезення вантажів та десантування парашутним способом матеріально-технічних засобів, було збито на висоті 6500&nbsp;м в районі [[Краснодон]]а Луганської області, він впав поблизу села [[Давидо-Микільське]]. З 8 членів екіпажу 2 загинули, один потрапив у полон. Тіла загиблих пілотів сильно обгоріли, вони були закопані на території, яку контролюють бойовики. Українською стороною велись переговори про їх вивезення. Місцеві жителі фотографувалися на уламках літака і розтягували його на металобрухт. Прощання з пілотами відбулося у Вінниці [[29 вересня]], їх поховали на Алеї Слави Центрального кладовища<ref name="AN26dd_20140714"/>.
|-
|336
| {{91 ІП ЗСУ}} ||{{flagicon|Україна}} '''[[Саліпа Сергій Дмитрович]]'''<br/>{{Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)|nocat=true}} || {{дтс|1986|6|5}}, [[Старокостянтинів]], [[Хмельницька область]]. Капітан, командир роти забезпечення руху інженерно-дорожнього батальйону 91-го інженерного полку ([[Охтирка]]) [[Сухопутні війська Збройних Сил України|Сухопутних військ Збройних сил України]]. Залишились дружина та двоє 6-річних синів. || {{дтс|2014|07|14}} ||  Загинув біля села [[Дмитрівка]] [[Донецької області під час виконання обов'язків військової служби<ref>{{Cite web |url=http://ye.ua/news/news_17135.html |title=В зоні АТО загинув капітан зі Старокостянтинова // Медіа-корпорація «Є», 18 липня 2014 |accessdate=28 серпня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140720211907/http://ye.ua/news/news_17135.html |archivedate=20 липня 2014 |deadurl=yes }}</ref>.
|-
|337
|[[Файл:Емблема_спецбатальону_МВС_України_«Артемівськ».png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Кудрявцев Олексій Миколайович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} || {{дтс|1984|4|8}}, с. [[Урзуф]] [[Донецька область]]. Рядовий міліції, боєць [[Артемівськ (батальйон)|батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Артемівськ»]]. Після служби в армії навчався в Маріуполі у філії Одеської морської академії, де здобув професію механіка. Ходив у рейси, побував у багатьох країнах світу. У травні 2014 року пішов добровольцем на фронт захищати рідну Донеччину. Залишились батьки, дружина та двоє дітей. Один син 5-класник, іншому 2 роки. || {{дтс|2014|7|15}} || [[14 липня]] вирушив на рейсовому автобусі «Бердянськ - Артемівськ» у місце розташування частини, але був знятий з автобуса проросійськими бойовиками на блокпосту у районі міста [[Горлівка]]. У полоні був підданий тортурам, після чого страчений бойовиками [[Безлер Ігор Миколайович|Безлера («Бєс»)]]. Тіло вбитого захисника було вивезено бойовиками, його місце знаходження невідоме.
|-
|338
|[[Файл:72ombr - 2.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Бойчун Юрій Олександрович]]'''<br/>{{Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)|nocat=true}}|| {{дтс|1983|8|23}}, [[Малютянка]] [[Києво-Святошинський район]] [[Київська область]]. Молодший лейтенант, командир 6 механізованого взводу 8 механізованої роти 3 механізованого батальйону [[72-га окрема механізована бригада (Україна)|72-ї окремої механізованої бригади]] ([[Біла Церква]]), призваний за мобілізацією 25 березня.|| {{дтс|2014|7|15}} ||Загинув під час обстрілу терористами з РСЗВ «Град» позицій військових у районі міста [[Амвросіївка]] Донецької області. Похований у с. [[Писарівка (Старокостянтинівський район)]] на Хмельниччині, звідки родом його батьки.<ref name="72ombr"/><ref name="72ombr-15-16-07">[http://www.pravda.com.ua/news/2014/07/15/7031936/ За ніч загинули 2 військових, 8 поранено&nbsp;// «Українська правда», 15 липня 2014]</ref>
|-
|339
|[[Файл:72ombr - 2.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Воробйов Владислав Валентинович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}|| {{дтс|1973|11|4}}, [[Біла Церква]] [[Київська область]]. Старшина, головний сержант 8 механізованої роти 3 механізованого батальйону [[72-га окрема механізована бригада (Україна)|72-ї окремої механізованої бригади]] ([[Біла Церква]]), призваний за мобілізацією 19 березня.|| {{дтс|2014|7|15}} ||Загинув під час обстрілу терористами з РСЗВ «Град» позицій військових у районі міста [[Амвросіївка]] ([[Донецька область]])<ref name="72ombr"/><ref name="72ombr-15-16-07"/>.
|-
|340
|[[Файл:72ombr - 2.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Павлуша Сергій Валерійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}|| {{дтс|1987|2|24}}, [[Біла Церква]] [[Київська область]]. Солдат, стрілець-помічник гранатометника 6 механізованого взводу 8 механізованої роти 3 механізованого батальйону [[72-га окрема механізована бригада (Україна)|72-ї окремої механізованої бригади]] ([[Біла Церква]]), призваний за мобілізацією 19 березня. || {{дтс|2014|7|15}} ||Загинув під час обстрілу терористами з РСЗВ «Град» позицій військових у районі міста [[Амвросіївка]] ([[Донецька область]])<ref name="72ombr"/><ref name="72ombr-15-16-07"/>.
|-
|341
|[[Файл:72ombr - 2.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Братко Олег Анатолійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}|| {{дтс|1980|3|6}}, [[Березань (місто)|Березань]] [[Київська область]]. Старшина, командир бойової машини&nbsp;— командир відділення 4 взводу 8 роти 3 механізованого батальйону [[72-га окрема механізована бригада (Україна)|72-ї окремої механізованої бригади]] ([[Біла Церква]]). Призваний за мобілізацією 20 березня.<ref name="Загиблі 72 ОМБР">{{Cite web |url=http://www.bc-news.com.ua/index.php/podiji/item/463-zahybli-viiskovosluzhbovtsi-72-ombr-stanom-na-21-lypnia |title=Загиблі військовослужбовці 72 ОМБР (станом на 21 липня) |accessdate=28 серпня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140829153846/http://www.bc-news.com.ua/index.php/podiji/item/463-zahybli-viiskovosluzhbovtsi-72-ombr-stanom-na-21-lypnia |archivedate=29 серпня 2014 |deadurl=yes }}</ref>|| {{дтс|2014|7|15}} ||Загинув під час обстрілу терористами з РСЗВ «Град» позицій військових у районі міста [[Амвросіївка]] ([[Донецька область]])<ref name="72ombr"/><ref name="72ombr-15-16-07"/>.
|-
|342
|{{51 ОМБр ЗСУ}}||{{flagicon|Україна}} '''[[Кантор Ігор Володимирович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1987|1|11}}, [[Грибовиця]] [[Іваничівський район]] [[Волинська область]]. Солдат [[51-ша механізована бригада (Україна)|51-ї окремої механізованої бригади]] ([[Володимир-Волинський]]). Проживав у [[Нововолинськ]]у, в гуртожитку. Працював на заводі «Кроноспан». || {{дтс|2014|7|15}} || Вночі військові підрозділи прийняли важкий бій поблизу міста [[Амвросіївка]] [[Донецька область|Донецької області]]. Ворог завдав по позиціях військових удар з реактивних систем залпового вогню «Град». Один із зарядів влучив у бронемашину. За попередніми даними, загинули троє військових, ще двоє отримали поранення.<ref>[http://www.volynnews.com/ua/news/volyn/pid-amvrosiyivkoiu-zahynuv-volynianyn-ihor-kantor/ Один із загиблих під Амвросіївкою&nbsp;— волинянин Ігор Кантор&nbsp;// «Волинські новини», 15 липня 2014]</ref><ref>[http://ivaadm.gov.ua/novyny/item/2648-geroyi-ne-vmyrayut Герої не вмирають!&nbsp;// Сайт Іваничівської РДА, 16 липня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140809193522/http://ivaadm.gov.ua/novyny/item/2648-geroyi-ne-vmyrayut |date= 9 серпня 2014 }}<br/>[http://ndilo.com.ua/news/zagynuv-ische-odyn-zemljak.html Загинув іще один земляк&nbsp;// «Нововолинськ діловий», 15 липня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140727150313/http://ndilo.com.ua/news/zagynuv-ische-odyn-zemljak.html |date=27 липня 2014 }}</ref>
|-
|343
|{{51 ОМБр ЗСУ}}||{{flagicon|Україна}} '''[[Абрамчук Олександр Петрович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1988|2|12}}, [[Ковель]] [[Волинська область]]. Солдат, водій-механік [[51-ша механізована бригада (Україна)|51-ї окремої механізованої бригади]] ([[Володимир-Волинський]]). У 2007-му він закінчив Луківське профтехучилище №&nbsp;22, здобув спеціальність слюсаря з ремонту автомобілів. Мобілізований 9 квітня.|| {{дтс|2014|7|15}} || Вночі військові підрозділи прийняли важкий бій поблизу міста [[Амвросіївка]] [[Донецька область|Донецької області]]. Ворог завдав по позиціях військових удар з реактивних систем залпового вогню «Град». Один із зарядів влучив у бронемашину. За попередніми даними, загинули троє військових, ще двоє отримали поранення.<ref>[http://www.volyn.com.ua/?rub=33&article=0&arch=1701 Чорна звістка знову прилетіла на Волинь&nbsp;// «Волинь», 21 липня 2014]</ref>
|-
|344
|[[Файл:3opspr.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Коваленко Юрій Вікторович]]'''<br/>[[Файл:Hero of Ukraine wearers copy.png|20px|alt=Герой України|link=Герой України|Герой України (орден «Золота Зірка»)]] ||{{дтс|1977|7|16}}, [[Бершадь]] [[Вінницька область]]. Підполковник, заступник командира загону спеціального призначення військової частини В2336 [[3-й окремий полк спеціального призначення (Україна)|3-го окремого полку спецпризначення]] ([[Кропивницький]]) [[Головне управління розвідки Міністерства оборони України|ГУР Міноборони України]]. Виріс у сім'ї військового. Закінчив Одеський військовий інститут, служив у Дніпропетровську (Дніпрі) та Кіровограді (Кропивницькому). Залишилась дружина та дві доньки, 14 і 4 років.<br/>'''Герой України''' (посмертно).<ref>[http://www.president.gov.ua/documents/1912015-18818 Указ Президента України № 191/2015 Про присвоєння Ю.Коваленку звання Герой України]</ref> || {{дтс|2014|7|15}} || Трагедія сталася близько села [[Провалля]] ([[Луганська область]]), пункт прикордонного контролю [[Ізварине (пункт контролю)|Ізварине]]. Військових обстріляли з мінометів. 8 бійців загинуло, близько десяти поранено, деякі знаходяться у дуже важкому стані.<ref name="3opsp-15-07">[http://persha.kr.ua/visim-kirovogradskix-vijskovix-zaginulo-blizko-desyatka-poranenix Вісім кіровоградських військових загинуло, близько десятка поранених&nbsp;// «Перша електронна газета», 15 липня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141006230332/http://persha.kr.ua/visim-kirovogradskix-vijskovix-zaginulo-blizko-desyatka-poranenix/ |date=6 жовтня 2014 }}<br/>[http://gre4ka.info/suspilstvo/11832-vidomi-imena-viiskovykh-z-kirovohradshchyny-zahyblykh-vchora Відомі імена військових з Кіровоградщини загиблих вчора&nbsp;// «Гречка», 16 липня 2014]<br/>[http://rk.kr.ua/u-kirovogradi-poproschalis-z-chotirma-gerojami-scho-zaginuli-na-shodi У Кіровограді прощались з чотирма героями, які загинули на сході&nbsp;// «Рідний Кіровоград», 24 липня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20151222164920/http://rk.kr.ua/u-kirovogradi-poproschalis-z-chotirma-gerojami-scho-zaginuli-na-shodi |date= 22 грудня 2015 }}<br/>[https://lb.ua/society/2015/06/19/308779_pershe_shcho_mi_pobachili_rosii_buv.html "Перше, що ми побачили в Росії, був Дмитро Кісєльов" // «ЛБ», 19 червня 2015]</ref><ref>{{Cite web |url=http://vinnitsaok.com.ua/2014/07/31/187765 |title=У Бершаді поховали бійця АТО, загиблого на Луганщині // «Вінниця Ок», 31 липня 2014 |accessdate=28 серпня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140808060314/http://vinnitsaok.com.ua/2014/07/31/187765 |archivedate=8 серпня 2014 |deadurl=yes }}</ref>
|-
|345
|[[Файл:3opspr.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Алєксєєв Микола Васильович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1983|9|3}}, [[Кропивницький]]. Старший сержант, заступник командира розвідгрупи [[3-й окремий полк спеціального призначення (Україна)|3-го окремого полку спецпризначення]] ([[Кропивницький]]). || {{дтс|2014|7|15}} || Трагедія сталася близько села [[Провалля]] ([[Луганська область]]), пункт прикордонного контролю [[Ізварине (пункт контролю)|Ізварине]]. Військових обстріляли з мінометів. 8 бійців загинуло. Поховали Миколу 24 липня на Алеї Слави Рівнянського кладовища Кропивницького.<ref name="3opsp-15-07"/><ref>{{Cite web |url=http://www.kr-rada.gov.ua/news/kirovogradskih-voyiniv-specprizn.html |title=Кіровоградських воїнів — спецпризначенців поховали на Алеї Слави |accessdate=26 березня 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160311003924/http://www.kr-rada.gov.ua/news/kirovogradskih-voyiniv-specprizn.html |archivedate=11 березня 2016 |deadurl=yes }}</ref>
|-
|346
|[[Файл:3opspr.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Каравайський Богдан Ігорович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1990|12|2}}, [[Черкаси]]. Молодший сержант, командир відділення групи спеціального призначення [[3-й окремий полк спеціального призначення (Україна)|3-го окремого полку спецпризначення]] ([[Кропивницький]]). Після закінчення школи обрав військову професію.|| {{дтс|2014|7|15}} ||Трагедія сталася близько села [[Провалля]] ([[Луганська область]]), пункт прикордонного контролю [[Ізварине (пункт контролю)|Ізварине]]. Військових обстріляли з мінометів. 8 бійців загинуло.<ref name="3opsp-15-07"/> Тіло загиблого перебувало в оточенні, забрати його кілька днів не було можливості. 21 липня тіло загиблого доправили додому, батьки наполягли на генетичній експертизі, бо не могли впізнати.<ref>[http://vikka.ua/novini/92857-batki-ne-vpiznayut-zagiblogo-soldata-z-cherkas.htm Батьки не впізнають загиблого солдата з Черкас&nbsp;// «ВІККА», 27 липня 2014]</ref> Поховали Богдана 18 серпня у Черкасах.<ref>{{Cite web |url=http://dzvin.org/u-cherkasah-poproschalysya-z-ajdarivtsem-yakyj-zahynuv-u-provalli/ |title=У Черкасах попрощалися з «айдарівцем», який загинув у Проваллі // «Дзвін», 19 серпня 2014 |accessdate=26 березня 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160304205959/http://dzvin.org/u-cherkasah-poproschalysya-z-ajdarivtsem-yakyj-zahynuv-u-provalli/ |archivedate=4 березня 2016 |deadurl=yes }}</ref>
|-
|347
|[[Файл:3opspr.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Бендеров Максим Васильович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1990|4|6}}, [[Олександрія]] [[Кіровоградська область]]. Старший солдат, старший розвідник [[3-й окремий полк спеціального призначення (Україна)|3-го окремого полку спецпризначення]] ([[Кропивницький]]). Був неодноразовим чемпіоном України з [[панкратіон]]у, чемпіоном України серед спецпризначенців, працював тренером в Олександрійському спортивному клубі. В пам'ять про видатного сина своєї Батьківщини було прийнято рішення щодо проведення щорічного турніру ім. Максима Бендерова в його рідному місті Олександрії.|| {{дтс|2014|7|15}} || Трагедія сталася близько села [[Провалля]] ([[Луганська область]]), пункт прикордонного контролю [[Ізварине (пункт контролю)|Ізварине]]. 8 бійців загинуло.<ref name="3opsp-15-07"/><ref>[http://gre4ka.info/suspilstvo/11903-sered-zahyblykh-v-izvarynomu-chempiona-ukrainy-z-kirovohradshchyny-foto Серед загиблих в Ізвариному&nbsp;— чемпіон України з Кіровоградщини&nbsp;// «Гречка», 20 липня 2014]</ref>
|-
|348
|[[Файл:3opspr.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Майсеєв Станіслав Анатолійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1993|3|17}}, [[Гусарівка (Балаклійський район)]] [[Харківська область]]. Старший солдат, розвідник-кулеметник [[3-й окремий полк спеціального призначення (Україна)|3-го окремого полку спецпризначення]] ([[Кропивницький]]). Зростав у селі [[Шевелівка]] на Харківщині. Служив за контрактом у військовій частині А 0680 ([[Кропивницький]]).|| {{дтс|2014|7|15}} || Трагедія сталася близько села [[Провалля]] ([[Луганська область]]), пункт прикордонного контролю [[Ізварине (пункт контролю)|Ізварине]]. Військових обстріляли з мінометів. 8 бійців загинуло. Поховали Станіслава в с. [[Шевелівка]].<ref name="3opsp-15-07"/><ref>[http://www.balakliya-rda.gov.ua/index.php/component/content/article/8-novini/1325-vin-zaginuv-za-ukrajinu Він загинув за Україну&nbsp;// Балаклійська РДА офіційний сайт, 25 липня 2014]</ref>
|-
|349
|[[Файл:3opspr.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Рябий Дмитро Володимирович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1992|11|8}}, [[Добровеличківка]] Кіровоградська область. Старший солдат, розвідник групи спеціального призначення [[3-й окремий полк спеціального призначення (Україна)|3-го окремого полку спецпризначення]] ([[Кропивницький]]).|| {{дтс|2014|7|15}} || Трагедія сталася близько села [[Провалля]] ([[Луганська область]]), пункт прикордонного контролю [[Ізварине (пункт контролю)|Ізварине]]. Військових обстріляли з мінометів. 8 бійців загинуло.<ref name="3opsp-15-07"/><ref name="fakel.kr.ua">{{Cite web |url=http://fakel.kr.ua/index.php/suspilstvo/9225-zavtra-v-kirovohradi-proshchatymutsia-z-troma-zahyblymy-v-zoni-ato |title=Завтра в Кіровограді прощатимуться з трьома загиблими в зоні АТО. 02.09.2014, 21:59 |accessdate=26.03.2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160304232819/http://fakel.kr.ua/index.php/suspilstvo/9225-zavtra-v-kirovohradi-proshchatymutsia-z-troma-zahyblymy-v-zoni-ato |archivedate=04.03.2016 |deadurl=yes }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://persha.kr.ua/dobrovelichkivka-poxovala-specpriznachencya-dmitra-ryabogo/ |title=Добровеличківка поховала спецпризначенця Дмитра Рябого 05.09.2014, 16:40 |accessdate=26.03.2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20141006072532/http://persha.kr.ua/dobrovelichkivka-poxovala-specpriznachencya-dmitra-ryabogo/ |archivedate=06.10.2014 |deadurl=yes }}</ref>
|-
|350
|[[Файл:3opspr.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Вербовий Максим Вікторович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1991|7|16}}, [[Олексіївка (Бобринецький район)]] [[Кіровоградська область]]. Старший солдат, розвідник-кулеметник групи спеціального призначення [[3-й окремий полк спеціального призначення (Україна)|3-го окремого полку спецпризначення]] ([[Кропивницький]]). || {{дтс|2014|7|15}} || Трагедія сталася близько села [[Провалля]] ([[Луганська область]]), пункт прикордонного контролю [[Ізварине (пункт контролю)|Ізварине]]. Військових обстріляли з мінометів. 8 бійців загинуло.<ref name="3opsp-15-07"/><ref name="fakel.kr.ua"/><ref>[http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511793 Сьогодні ще один став журавлем]</ref>
|-
|351
|[[Файл:3opspr.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Марков Іван Анатолійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1993|5|31}}, [[Кропивницький]]. Старший солдат [[3-й окремий полк спеціального призначення (Україна)|3-го окремого полку спецпризначення]] ([[Кропивницький]]). || {{дтс|2014|7|15}} || Трагедія сталася близько села [[Провалля]] ([[Луганська область]]), пункт прикордонного контролю [[Ізварине (пункт контролю)|Ізварине]]. Військових обстріляли з мінометів. 8 бійців загинуло. Поховали Івана 18 серпня на Алеї Слави Рівнянського кладовища Кропивницького.<ref name="3opsp-15-07"/><ref>{{Cite web |url=http://pereveslo.org.ua/index.php/kirovogradsky-novyny/item/14287 |title=Горе, спільне для всіх. Кіровоград оплакує трьох військових, які загинули від рук терористів (ФОТО, Відео) // «Перевесло», 18 серпня 2014 |accessdate=26 березня 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160130160145/http://pereveslo.org.ua/index.php/kirovogradsky-novyny/item/14287 |archivedate=30 січня 2016 |deadurl=yes }}</ref>
|-
|352
|{{72 ОМБр ЗСУ}}||{{flagicon|Україна}} '''[[Гладченко Юрій Володимирович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}|| {{дтс|1979|10|15}}, [[Панікарча]] [[Кагарлицький район]] [[Київська область]]. Старший сержант, командир відділення взводу зв'язку 2-го МБ [[72-га окрема механізована бригада (Україна)|72-ї ОМБр]]. Мобілізований 19.03.2014. Залишились дружина, донька і син.|| {{дтс|2014|7|15}} ||Загинув в автомобілі ГАЗ-66, підірвавшись на фугасі поблизу с. [[Олександрівка (Довжанський район)]] Луганської області, під час передислокації колони з пораненими. Похований в с. Панікарча<ref>{{Cite web |url=http://www.krvk.com.ua/гладченко-юрій-володимирович/ |title=Старший сержант Гладченко Юрій Володимирович // Кагарлицький РВК |accessdate=27 серпня 2019 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20190208045919/http://www.krvk.com.ua/гладченко-юрій-володимирович/ |archivedate=8 лютого 2019 |deadurl=yes }}</ref>
|-
|353
|[[Файл:Donbas logo.jpg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Єфіменко Василь Вікторович]]'''<br/>(Позивний «Бізон»)<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}|| {{дтс|1971|1|31}}, [[Красноярськ]], [[РРФСР]]. Солдат резерву, командир 5 відділення 1 взводу 3 роти спеціального призначення [[Донбас (батальйон)|резервного батальйону оперативного призначення «Донбас»]] [[Національна гвардія України|Національної гвардії України]]. Мешкав у [[Київ|Києві]]. Залишилась дружина.|| {{дтс|2014|7|15}} || Близько 14:00 під час виконання службово-бойового завдання в місті [[Горлівка]] ([[Донецька область]]) внаслідок нападу та обстрілу терористами групи військовослужбовців [[Донбас (батальйон)|батальйону «Донбас»]] четверо бійців підрозділу отримали осколкові та вогнепальні поранення різного ступеню важкості. Військовослужбовця відправлено до Артемівської міської лікарні, де від отриманих важких поранень він помер<ref>{{Cite web |url=http://vv.gov.ua/news.php?nid=5308&lang=ua |title=Внаслідок нападу терористів один гвардієць загинув, ще троє поранено // Національна гвардія України, 16 липня 2014 |accessdate=28 серпня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140826005204/http://vv.gov.ua/news.php?nid=5308&lang=ua |archivedate=26 серпня 2014 |deadurl=yes }}</ref>.
|-
|354
| {{24 ОМБр ЗСУ}} ||{{flagicon|Україна}} '''[[Коваль Максим Олександрович (24 ОМБр)|Коваль Максим Олександрович]]''' || {{дтс|1993|10|9}}, [[Шепетівка]] [[Хмельницька область]]. Старший сержант [[24-та механізована бригада (Україна)|24-ї окремої механізованої бригади]] ([[Яворів]]). Студент біотехнологічного факультету Подільського державного аграрно-технічного університету.|| {{дтс|2014|7|15}} || Загинув на блок-посту біля [[Бахмут|Артемівська]].<ref>[http://www.odnoklassniki.ru/profile/543582112443 Вечная память]{{ref-ru}}<br/>[http://rada.shepetivka.net/2011-04-17-10-03-43/2655-shepetivka-poproschalasja-z-maksimom-kovalem.html Шепетівка попрощалася з Максимом Ковалем&nbsp;// Офіційний сайт Шепетівської міської ради, 18 липня 2014]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}<br/>[http://www.youtube.com/watch?v=poVoVrd8nWA Максим Коваль, шепетівчанин, 21 рік. Загинув на блок-пості біля Артемівська&nbsp;// youtube-канал Eugene Freilikhman, 18 липня 2014]<br/>[http://ngp-ua.info/2014/07/15522 Студент з Хмельниччини, який загинув на Сході, одержав ордена «За мужність» посмертно&nbsp;// Незалежний громадський портал, 25 липня 2014]</ref>
|-
|355
|[[Файл:Емблема 28-ої окремої гвардійської механізованої бригади 2015.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Новак Василь Васильович]]'''<br/>{{Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)|nocat=true}} ||{{дтс|1985|5|31}}, [[Новгородка]] [[Кіровоградська область]]. Старший лейтенант, заступник командира 1-ї механізованої роти з озброєння [[28-ма окрема механізована бригада (Україна)|28-ї окремої механізованої бригади]] ([[Чорноморське (Одеська область)|Чорноморське]]. Закінчив Криворізький військовий ліцей та Харківський інститут танкових військ. Залишилась дружина.|| {{дтс|2014|7|16}} || Загинув у бою в прикордонному селі [[Маринівка (Шахтарський район)]] ([[Донецька область]]). Колона з трьох БМП заїхала в село і натрапила на російських бойовиків. В машину Василя влучив снаряд з танку. Довгий час Василя розшукували рідні, офіційних підтверджень його смерті не було, тільки розповіді співслужбовців, проводились експертизи ДНК. В серпні загибель Василя була підтверджена.<ref name="28омбр-16-07">[http://odessa.comments.ua/news/2014/08/29/161300.html 28-я ОгМБ потеряла 17 человек&nbsp;— бойцы своими телами прикрыли сослуживцев // «Одесса. Комментарии», 29 серпня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150722064748/http://odessa.comments.ua/news/2014/08/29/161300.html |date=22 липня 2015 }}{{ref-ru}}</ref><ref>[http://vk.com/id39443080?w=wall39443080_1781%2Fall Пожалуйста! Пропал любимый муж, сын, друг, брат.]<br/>[http://novosti.kr.ua/news/pid-chaato-zaginuv-novak-vasil-z-novgorodki.html Під час АТО загинув Новак Василь з Новгородки // Сайт novosti.kr.ua, 12 вересня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160305123826/http://novosti.kr.ua/news/pid-chaato-zaginuv-novak-vasil-z-novgorodki.html |date=5 березня 2016 }}<br/>[http://dumskaya.net/news/poteri-28-j-mehbrigady-14-ubityh-30-ranenyh-038376/ Потери одесской мехбригады на востоке Украины: 14 убитых, 30 раненых (список) // «Думская», 19 серпня 2014]{{ref-ru}}]<br/>[http://dumskaya.net/news/v-kirovogradskoj-oblasti-pohoronili-lejtenanta-o-039206/ В Кіровоградській області поховали офіцера одеської механізованої бригади (фото). 19.09.2014, 17:44]</ref>
|-
|356
|[[Файл:Емблема 28-ої окремої гвардійської механізованої бригади 2015.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Шум Віталій Олександрович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1984|12|10}}, [[Чорноморськ]] [[Одеська область]]. Солдат, кулеметник 1-го механізованого батальйону [[28-ма окрема механізована бригада (Україна)|28-ї окремої механізованої бригади]] ([[Чорноморське (Одеська область)|Чорноморське]]. Закінчив Одеський університет Внутрішніх справ. Працював охоронцем, зварювальником, а потім&nbsp;— продавцем у торговому центрі. Займався танцями, був чемпіоном України із сучасних танців. Призваний за мобілізацією 12 березня. Залишились батьки.|| {{дтс|2014|7|16}}|| Загинув у бою в прикордонному селі [[Маринівка (Шахтарський район)]] ([[Донецька область]]). Колона з трьох БМП заїхала в село і натрапила на російських бойовиків. На 28 серпня після експертизи ДНК у військкоматі підтвердили, що Віталій загинув. Похований 16 вересня. В Чорноморську на честь Героя висадили гай із сакур.<ref name="28омбр-16-07"/><ref>[http://www.04868.com.ua/news/606703 Житель Ильичёвска погиб в АТО // 04868.com.ua&nbsp;— Сайт города Ильичевска, 28 серпня 2014]<br/>[http://dumskaya.net/news/v-ilichevske-pohoronyat-pogibshego-v-zone-ato-039062/ В Іллічівську поховають солдата, загиблого в зоні АТО 15.09.2014, 12:59]<br/>[http://www.depo.ua/ukr/life/pogibshiy-geroy-ato-papa-a-ty-by-ostalsya-v-tylu-kogda-tvoi-03102014121000 Загиблий Герой АТО: «Тату, а ти б залишився в тилу, коли твої побратими на фронт ідуть?» // «ДеПо», 3 жовтня 2014]<br/>[http://7kanal.com.ua/v-gorode-sputnike-odessy-prostilis-s-pogibshim-v-zone-ato-soldatom/ В городе-спутнике Одессы простились с погибшим в зоне АТО солдатом // 7 телеканал, 16 вересня 2014]{{ref-ru}}</ref>
|-
|357
|[[Файл:Емблема 28-ої окремої гвардійської механізованої бригади 2015.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Ковальчук Костянтин Миколайович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1994|6|9}}, [[Лисогірка (Кодимський район)]] [[Одеська область]]. Солдат, старший стрілець-навідник [[28-ма окрема механізована бригада (Україна)|28-ї окремої механізованої бригади]] ([[Чорноморське (Одеська область)|Чорноморське]]. Військовослужбовець військової служби за контрактом. В малолітньому віці залишився без матері, його виховував батько. || {{дтс|2014|7|16}} ||Загинув у бою в прикордонному селі [[Маринівка (Шахтарський район)]] ([[Донецька область]]). Колона з трьох БМП заїхала в село і натрапила на російських бойовиків.<ref name="28омбр-16-07"/> Тіло військовослужбовця було ідентифіковане за тестом ДНК в м. [[Запоріжжя]]. Похований в Кодимському районі Одещини 22 вересня.<ref>[http://vk.com/id39443080?w=wall39443080_1780%2Fall Пожалуйста, помогите найти человека !!!]<br/>[http://trassae95.com/all/news/2014/09/23/zhiteli-severa-odesskoj-oblasti-poprocshalisj-pogibshim-v-zone-ato-zemlyakom-foto-17274.html Жителі півночі Одеської області попрощалися загиблим в зоні АТО земляком (фото) (рос.) 23.09.2014, 12:31]</ref>
|-
|358
|[[Файл:Емблема 28-ої окремої гвардійської механізованої бригади 2015.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Майданюк Андрій Владиславович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1988|3|24}}, [[Осички (Савранський район)]] [[Одеська область]]. Молодший сержант, командир бойової машини-командир відділення [[28-ма окрема механізована бригада (Україна)|28-ї окремої механізованої бригади]] ([[Чорноморське (Одеська область)|Чорноморське]]. Військовослужбовець військової служби за контрактом.|| {{дтс|2014|7|16}} ||Загинув у бою в прикордонному селі [[Маринівка (Шахтарський район)]] ([[Донецька область]]). Колона з трьох БМП заїхала в село і натрапила на російських бойовиків. Смерть воїна підтверджували співслужбовці, але тіло довго не могли передати рідним, він вважався зниклим безвісти. Поховали Андрія 16 вересня в рідному селі.<ref name="28омбр-16-07"/><ref>[http://memorybook.org.ua/16/maidanuk.htm Майданюк Андрій Владиславович]</ref>
|-
|359
|[[Файл:Спецпідрозділ Гепард.jpg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Завада Богдан Олексійович]]'''<br/>[[Файл:Hero of Ukraine wearers copy.png|20px|alt=Герой України|link=Герой України|Герой України (орден «Золота Зірка»)]]|| {{дтс|1979|6|26}}, [[Запоріжжя]]. Лейтенант, командир роти спецпризначення військової частини Південного оперативно-територіального об'єднання [[Національна гвардія України|Національної гвардії України]]. Залишились дружина та 12-річний син. <br/> '''Герой України''' (посмертно).|| {{дтс|2014|7|16}} || Блокпост силовиків поблизу прикордонного села [[Маринівка (Шахтарський район)]] [[Донецька область|Донецької області]] атакували близько 100 бойовиків за допомогою 4 одиниць бронетехніки зі сторони сіл [[Степанівка (Шахтарський район)|Степанівка]] та [[Тарани]]. Під час бою прикривав особовий склад та особисто вів вогонь з протитанкового гранатомету. Підбив ворожий БТР та знищив 10 терористів, чим допоміг перегрупуватися бійцям на блокпосту та врятував їм життя.<ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2014/07/16/7032065/ Біля кордону з Росією бій&nbsp;// «Українська правда», 16 липня 2014]<br/>[http://vv.gov.ua/news.php?nid=5309&lang=ua Загинув у бою, прикриваючи побратимів&nbsp;// Національна гвардія України, 16 липня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140826004527/http://vv.gov.ua/news.php?nid=5309&lang=ua |date=26 серпня 2014 }}</ref>
|-
|360
|[[Файл:72ombr - 2.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Сокирко Анатолій Михайлович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}|| {{дтс|1989|10|17}}, [[Вільшане]] [[Чернігівська область]]. Солдат[[72-га окрема механізована бригада (Україна)|72-ї окремої механізованої бригади]] ([[Біла Церква]]), призваний за мобілізацією.|| {{дтс|2014|7|16}} ||Загинув у районі [[Амвросіївка|Амвросіївки]] ([[Донецька область]])<ref name="72ombr"/><ref>[http://cg.gov.ua/index.php?id=11780&tp=1 Сокирко Анатолій&nbsp;// Чернігівська РДА]</ref>
|-
|361
|[[Файл:Gerb of State Border Guard Service of Ukraine.gif|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Постольний Микола Миколайович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1984|4|5}}, [[Петрівка (Золочівський район)]] [[Харківська область]]. Прапорщик [[Державна прикордонна служба України|Державної прикордонної служби]].|| {{дтс|2014|7|15}} || В лісопосадці за два кілометри від державного кордону в [[Станично-Луганський район|Станично-Луганському районі]] прикордонний наряд натрапив на групу бойовиків, що розміщувала вибуховий пристрій «фугас». У результаті бойового зіткнення двоє прикордонників загинули, прикриваючи відхід товаришів до бронетранспортера.<ref name="Kordon-StanLug">[http://informator.lg.ua/?p=10285#.U8fHbfPAa4Y Украинские пограничники воспрепятствовали установке «фугаса». Есть погибшие&nbsp;// Сайт Informator.lg.ua, 17 липня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140903095158/http://informator.lg.ua/?p=10285#.U8fHbfPAa4Y |date=3 вересня 2014 }}{{ref-ru}}<br/>[https://www.slk.kh.ua/news/suspilstvo/kharkivski-serzhant-ta-praporshchik-zaginuli-pri-obstrili-na-kordoni-luganskoyi-oblasti.html Харківські сержант та прапорщик загинули при обстрілі на кордоні Луганської області&nbsp;// «Слобідський край», 17 липня 2014]<br/>[https://www.slk.kh.ua/news/suspilstvo/kharkivskij-prikordonnik-zaginuv-na-luganshchini-za-tri-dni-do-vidpustki-foto.html Харківський прикордонник загинув на Луганщині за три дні до відпустки (фото)&nbsp;// «Слобідський край», 30 липня 2014]</ref>
|-
|362
|[[Файл:Gerb of State Border Guard Service of Ukraine.gif|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Закопайло Максим Олександрович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1989|8|12}}, [[Ківшарівка]] [[Харківська область]]. Молодший сержант [[Державна прикордонна служба України|Державної прикордонної служби]].|| {{дтс|2014|7|16}} ||В лісопосадці за два кілометри від державного кордону в [[Станично-Луганський район|Станично-Луганському районі]] прикордонний наряд натрапив на групу бойовиків, що розміщувала вибуховий пристрій «фугас». У результаті бойового зіткнення двоє прикордонників загинули, прикриваючи відхід товаришів до бронетранспортера.<ref name="Kordon-StanLug"/>
|-
|363
|[[Файл:UA GAI Emblem.jpg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Токар Дмитро Павлович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}|| {{дтс|1984|7|15}}, [[Донецьк]]. Старший сержант міліції, інспектор Державної патрульної служби взводу №1 роти ДПС ВДАІ з обслуговування м. Донецьк Управління [[Державна автомобільна інспекція Міністерства внутрішніх справ України|ДАІ МВС України]]. || {{дтс|2014|7|17}} || Помер від поранень отриманих під час нападу 3 липня 2014&nbsp;р. невідомими у камуфляжній формі в районі транспортної розв'язки на перетині вулиць Артемівської та Гірничої в Куйбишевському районі [[Донецьк]]а.<ref name="DAI3mandd_20140703"/><ref>{{Cite web |url=http://memorybook.org.ua/22/tokar.htm |title=Токар Дмитро Павлович |accessdate=2016-03-26 |archive-date=2016-04-07 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160407151453/http://memorybook.org.ua/22/tokar.htm }}</ref>
|-
|364
|[[Файл:Спецпідрозділ Гепард.jpg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Якушин Іван Іванович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}|| {{дтс|1982|8|17}}, [[Євпаторія]] [[Автономна Республіка Крим|АР Крим]]. Майор, офіцер групи бойової та спеціальної підготовки військової частини 3029 Південного оперативно-територіального об'єднання [[Національна гвардія України|Національної гвардії України]]. Залишились дружина та маленька донька.|| {{дтс|2014|7|17}} || 16 липня під час обстрілу терористами блокпосту гвардійців у районі прикордонного населеного пункту [[Маринівка (Шахтарський район)|Маринівка]] ([[Донецька область]]) майор Якушин отримав осколкове проникаюче поранення черевної порожнини, що призвело до великої втрати крові. У польовому медичному шпиталі йому було надано першу медичну допомогу, але стан залишався складним. Аби врятувати життя гвардійця, його доставили до погранзастави та разом із пораненими прикордонниками доправили до шпиталю населеного пункту Куйбишево Ростовської області (РФ). Вранці 17 липня майор помер.<ref>[http://ukr.lb.ua/news/2014/07/17/273171_umer_ranenih_ukrainskih.html Помер один із поранених українських військових у лікарні в Ростовській області&nbsp;// «LB.ua», 17 липня 2014]<br/>[http://vv.gov.ua/news.php?nid=5314&lang=ua У лікарні Куйбишево від поранень помер гвардієць&nbsp;// Національна гвардія України, 17 липня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140826005207/http://vv.gov.ua/news.php?nid=5314&lang=ua |date=26 серпня 2014 }}</ref>
|-
|365
|[[Файл:72ombr - 2.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Григоренко Дмитро Андрійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}|| {{дтс|1992|10|14}}, [[Фастів]] [[Київська область]]. Молодший сержант, далекомірник&nbsp;— номер обслуги 1 зенітного артилерійського відділення зенітного артилерійського взводу 3 механізованого батальйону [[72-га окрема механізована бригада (Україна)|72-ї окремої механізованої бригади]] ([[Біла Церква]]), призваний за мобілізацією 13 квітня.|| {{дтс|2014|7|17}} ||Помер у лікарні [[Донецьк]]а від поранень, отриманих 12 липня під час бою з терористами.<ref name="72ombr"/><ref>[http://fastivblog.blogspot.com/2014/07/blog-post_47.html Фастів прощався зі своїм Героєм…]</ref>
|-
|366
|{{80 ОАеМБр ЗСУ}}||{{flagicon|Україна}} '''[[Костирко Андрій Іванович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1990|12|13}}, [[Брюховичі]] [[Львівська область]]. Солдат, навідник 3-ї роти [[80-й окремий аеромобільний полк (Україна)|80-ї окремої аеромобільної бригади]].|| {{дтс|2014|7|17}} || Загинув під час обстрілу аеропорту [[Луганськ]]а з РСЗВ «Град», рятуючи пораненого танкіста, який залишився під шквальним вогнем противника. Танкіста Андрій врятував, а сам загинув.<ref>[http://ukr.lb.ua/news/2014/07/17/273234_terroristi_obstrelivayut_luganskiy.html Терористи обстрілюють луганський аеропорт з «Граду», один український військовий загинув&nbsp;// «LB.ua», 17 липня 2014]</ref><ref>[https://www.facebook.com/1459142874307883/photos/a.1459149004307270.1073741828.1459142874307883/1541253372763499/?type=1&relevant_count=1 Андрій. Солдат 3-ї роти 80-ї бригади]<br/>[http://www.nru.lviv.ua/peremishlyanska-ro/vshanuvannya-pamyati-zagiblogo-voyina-ato.html Вшанування пам’яті загиблого воїна АТО // Сайт Львівської крайової організації НРУ, 27 квітня 2015] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160310114045/http://www.nru.lviv.ua/peremishlyanska-ro/vshanuvannya-pamyati-zagiblogo-voyina-ato.html |date=10 березня 2016 }}<br/>[http://memorybook.org.ua/14/kostyrko.htm Костирко Андрій Іванович]</ref>
|-
|367
|[[Файл:Emblem of the National Guard of Ukraine.svg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Величко Андрій Валерійович]]''' ||{{дтс|1982|11|05}}, [[Сєвєродонецьк]] [[Луганська область]]. Майор, начальник хім. служби в/ч 3037 НГУ, м. Донецьк (р-н Боссе).|| {{дтс|2014|7|17}} || В червні 2014 перебував у частині № 3037. Під час штурму частини<ref>[http://informator.media/archives/4881 Воинская часть №3037 в Донецке подверглась штурму. Аваков утверждает, что военнослужащие вырвались из окружения]{{ref-ru}}</ref> опинився у полоні у банди [[Безлер Ігор Миколайович|Безлер]]а (Горлівка). 17.07.2014 зник в м. [[Красногорівка]] без документів. Подзвонив сестрі з чужого телефону. Близько 16:00 17.07.2014 виїхав з Красногорівки м-н Сонечний д. 9 кв. 38 (без документів), на машині Хюндай Элантра АН1654ЕВ чорного кольору, разом з трьома людьми: Лось Володимир, Скоринін Тимур та Величко Ірина. З того часу зникли безвісти. Машину знайшли спалену, без людей. У вересні 2015 пошукова група «Эвакуация 200» забирала з нейтральної зони в посадці між Красногорівкою та и Старомихайловкою трьох вбитих, застрелених у голову. Восени 2017 ідентифіковано за ДНК Андрія Величка — був похований на [[Краснопільський цвинтар|Краснопільському цвинтарі]] Дніпра. 12 вересня 2017 відбулось прощання на [[Краснопільський цвинтар|Краснопільському цвинтарі]], після кремації у Києві похований в Сєвєродонецьку<ref>[https://www.npu.gov.ua/uk/publish/article/1179065 Величко Андрій Валерійович (пошук, НПУ)]</ref><ref>[http://poisk.derzhava.today/propavshie/416/show Зниклі: Величко] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170906230028/http://poisk.derzhava.today/propavshie/416/show |date=2017-09-06 }}{{ref-ru}}</ref><ref>[https://donbass.comments.ua/news/101434-propali-4-cheloveka-avto.html Пропали 4 человека, которые на авто направлялись в Макеевку] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170906231623/https://donbass.comments.ua/news/101434-propali-4-cheloveka-avto.html |date=6 вересня 2017 }}{{ref-ru}}</ref><ref>[http://informator.media/archives/16865 Пропали люди в районе Красногоровки]{{ref-fr}}</ref><ref>[https://www.facebook.com/goldznak.ua/posts/1134407696691985 Война изменила людей и изменила календарь]{{ref-ru}}</ref><ref>[http://adm.dp.gov.ua/OBLADM/obldp.nsf/document.xsp?id=EFEB436801DF2F4DC22581990041ABE6 На Дніпропетровщині попрощалися з бійцями, імена яких нещодавно встановила ДНК-експертиза]</ref><ref>{{Cite web |url=https://cimic.com.ua/news/2017/09/12/14629 |title=У Дніпрі проведено ідентифікацію та передано родинам для поховання останки трьох невідомих військовослужбовців |accessdate=15 вересня 2017 |archive-date=15 вересня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170915204544/https://cimic.com.ua/news/2017/09/12/14629 }}</ref>. У січні 2018 нагороджений орденом (посмертно)<ref>[http://www.president.gov.ua/documents/122018-23514 УПУ №12/2018]</ref>.
|-
|368
|[[Файл:72ombr - 2.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Чубатенко Руслан Валерійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}|| {{дтс|1991|8|19}}, [[Березняки (Смілянський район)]] [[Черкаська область]]. Молодший сержант, командир бойової машини&nbsp;— командир відділення 7-го механізованого взводу 9-ї механізованої роти 3-го механізованого батальйону [[72-га окрема механізована бригада (Україна)|72-ї окремої механізованої бригади]], в/ч А2167 ([[Біла Церква]]). Хотів стати вчителем. Був учасником [[Євромайдан|Революції Гідності]]. Призваний за мобілізацією. Залишилися батьки.|| {{дтс|2014|7|18}} ||Загинув від чисельних поранень, отриманих у бою біля кургану [[Савур-могила]] ([[Шахтарський район]] [[Донецька область]]) під час обстрілу з мінометів та установок «Град»<ref name="72ombr"/><ref>[http://vikka.ua/novini/07534-u-zoni-ato-zaginuv-22-richnij-molodshij-serzhant-zi-smilyanschini.htm У зоні АТО загинув 22-річний молодший сержант зі Смілянщини&nbsp;// «ВІККА», 19 липня 2014]<br/>[http://v4asno.com/u-ridnomu-seli-zahybloho-bijtsya-shanuyut-usijeyu-hromadoyu/ У рідному селі загиблого бійця шанують усією громадою // «Вчасно», 11 липня 2015]</ref>.
|-
|369
|[[Файл:79 OAeMBr ZSU.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Барський Олег Миколайович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1976|6|14}}, [[Миколаїв]]. Солдат 1-го батальйону [[79-та окрема аеромобільна бригада (Україна)|79-ї окремої аеромобільної бригади]] ([[Миколаїв]]). Служив у військах Одеського військового округу, заочно закінчив [[Київський національний університет культури і мистецтв]] (Миколаївська філія) з двома червоними дипломами по двох спеціальностях, потім працював у приватній структурі. В березні вступив до загону самооборони, чергував на блокпостах Миколаєва, в травні пішов добровольцем на фронт. Залишилась дружина та син.|| {{дтс|2014|7|18}} || Загинув під час обстрілу з РСЗВ «Град» біля прикордонного села [[Маринівка (Шахтарський район)|Маринівка]] ([[Донецька область]]).<ref>[http://nikolaev-city.net/news/v-zone-provedeniya-ato-pogib-plemyannik-nachalnika-nikolaevskogo-teploremontnogo-zavoda В зоне проведения АТО погиб племянник начальника Николаевского Теплоремонтного завода&nbsp;// «Nikolaev-City.net», 19 липня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140720190044/http://nikolaev-city.net/news/v-zone-provedeniya-ato-pogib-plemyannik-nachalnika-nikolaevskogo-teploremontnogo-zavoda |date=20 липня 2014 }}{{ref-ru}}<br/>[http://www.0512.com.ua/news/583269 Николаевского десантника, погибшего в ходе АТО, хоронили в закрытом гробу (ФОТО)&nbsp;// 0512.com.ua&nbsp;— Сайт города Николаева, 24 липня 2014]{{ref-ru}}<br/>[http://www.mukola.net/news.php?id=65640 «Герої не вмирають!»: на фасаде СШ №&nbsp;34 появилась мемориальная доска погибшему воину // Mukola.net, 7 листопада 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160205043351/http://www.mukola.net/news.php?id=65640 |date=5 лютого 2016 }}{{ref-ru}}</ref>
|-
|370
|[[Файл:Емблема 34-го БТрО ЗСУ «Батьківщина».png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Бойко Віктор Анатолійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1974|8|14}}, [[Шевченкове (Звенигородський район)]] [[Черкаська область]]. Жив у [[Черкаси|Черкасах]]. Старшина [[Батьківщина (батальйон)|34-го батальйону територіальної оборони «Батьківщина»]](«Кіровоград-2»), в/ч В5509. У минулому десантник, служив в Югославії, потім працював будівельником. Залишилась донька.|| {{дтс|2014|7|18}} || Загинув під час нічного чергування від кулі снайпера, яка потрапила в гранату у нагрудній кишені жилета-розподільника. Разом із Віктором підірвались ще два солдати.<ref>[http://dostyp.com.ua/novini/zagy-nuv-vijs-kovosluzhbovets-34-go-batal-jonu-teroborony/ Загинув військовослужбовець 34-го батальйону тероборони&nbsp;// «Точка доступу», 19 липня 2014]<br/>[http://vikka.ua/novini/59270-na-shodi-zaginuv-starshina-z-cherkas.htm На Сході загинув старшина з Черкас&nbsp;// «ВІККА», 20 липня 2014]<br/>[http://kropyva.ck.ua/content/spisok-zagiblikh-v-ato-cherkashchan-popovnivsya-dvoma-pr-zvishchami Список загиблих в АТО черкащан поповнився двома прізвищами&nbsp;// «Кропива», 21 липня 2014]</ref><ref>[http://novadoba.com.ua/8239-na-odnogo-kolyshnogo-viyskovogo-prypadaye-20-neobstrilyanykh-yunakiv.html «На одного колишнього військового припадає 20 необстріляних юнаків»&nbsp;// «Нова доба», 30 липня 2014]</ref>
|-
|371
|[[Файл:Donbas logo.jpg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Черняк Ігор Васильович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1980|8|2}}, смт [[Забайкальськ]], [[Читинська область]], [[РРФСР]]. Солдат резерву, старший санітар 5-го відділення 1-го взводу 2-ї роти 3-го [[Донбас (батальйон)|резервного батальйону спеціального призначення «Донбас»]] Національної гвардії України. Оскільки батько був військовим то сім'ї часто доводилося змінювати місце проживання. Останнім місцем служби батька та місцем постійного проживання сім'ї Черняків стало місто [[Золочів (місто)|Золочів]], [[Львівська область]]. Навчався Ігор у Золочівській ЗОШ №&nbsp;2 ім. Маркіяна Шашкевича по закінченню якої склав вступні іспити до Національного університету «Львівська політехніка». Після цього працював у банку. Останнім місцем роботи було будівництво. Був активним учасником подій на Майдані у Києві. Вступив добровольцем у батальйон «Донбас».|| {{дтс|2014|7|18}} || Загинув під час бою з бойовиками із бандоформування «Привид» ({{lang-ru|«Призрак»}}) поблизу с. [[Попасна]] ([[Луганська область]]).<ref name="BatDonbas-Popasne">[http://ukr.lb.ua/news/2014/07/18/273391_pod_popasnoy_pogiblo_2_boytsa.html Під Попасною загинуло 2 бійці батальйону «Донбас»,&nbsp;— Семенченко&nbsp;// «LB.ua», 18 липня 2014]</ref><ref>[http://vv.gov.ua/news.php?nid=5423&lang=ua Перестало битися серце українського патріота&nbsp;— Ігоря Черняк (Відео)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140826005216/http://vv.gov.ua/news.php?nid=5423&lang=ua |date=26 серпня 2014 }}<br/>[http://zolochiv.net/zahyschayuchy-ukrajinu-vid-terorystiv-zahynuv-meshkanets-zolocheva/ Захищаючи Україну від терористів загинув мешканець Золочева&nbsp;// «Золочів.нет», 22 липня 2014]</ref> Поховання відбудеться у [[Радивилів|Радивилові]] на Рівненщині.<ref>{{Cite web |url=http://www.rivnepost.rv.ua/lenta_msgshow.php?id=53627 |title=У бою з сепаратистами загинув 34-річний радивилівчанин // «Рівне вечірнє», 24 липня 2014 |accessdate= 28 серпня 2014 |archive-date= 6 жовтня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20141006123710/http://www.rivnepost.rv.ua/lenta_msgshow.php?id=53627 }}</ref>
|-
|372
|[[Файл:Donbas logo.jpg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Блозва Костянтин Васильович]]'''<br/>(псевдонім «Кочерга»)<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1983|8|25}}, [[Київ]]. Солдат резерву, гранатометник [[Донбас (батальйон)|резервного батальйону спеціального призначення «Донбас»]] [[Національна гвардія України|Національної гвардії України]]. || {{дтс|2014|7|18}} || Загинув під час бою з бойовиками із бандоформування «Привид» ({{lang-ru|«Призрак»}}) поблизу села [[Попасна]] ([[Луганська область]])<ref name="BatDonbas-Popasne"/>.
|-
|373
|[[Файл:Donbas logo.jpg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Бохонько Сергій Сергійович]]'''<br/>(псевдонім «Боха»)<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1992|1|29}}, смт&nbsp;[[Єрки (смт)|Єрки]], [[Черкаська область]]. Солдат резерву, стрілець 1-го відділення 1-го взводу 2-ї роти 3-го резервного [[Донбас (батальйон)|батальйону спеціального призначення «Донбас»]] [[Національна гвардія України|Національної гвардії України]]. || {{дтс|2014|7|18}} || Близько п'ятої вечора, виконуючи бойове завдання в місті Артемівськ, солдат резерву Бохонько у складі підрозділу потрапив у ворожу засідку і був смертельно поранений.<ref>[http://vikka.ua/novini/65980-v-erkah-poproschalisya-iz-22-richnim-dobrovoltsem-donbasu-foto.htm В Єрках попрощалися із 22-річним добровольцем «Донбасу» (Фото)&nbsp;// «ВІККА», 22 липня 2014]<br/>[http://vv.gov.ua/news.php?nid=5377&lang=ua Він був щирим патріотом та мужнім солдатом&nbsp;// Сайт Національної гвардії України, 23 липня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140826005257/http://vv.gov.ua/news.php?nid=5377&lang=ua |date=26 серпня 2014 }}<br/>[http://procherk.info/news/7-cherkassy/25383-cherkaschaninu-jakij-zaginuv-u-zoni-ato-likari-zaboronjali-sluzhiti Черкащанину, який загинув у зоні АТО, лікарі забороняли служити&nbsp;// «Прочерк», 25 липня 2014]</ref>
|-
|374
|[[Файл:Емблема 28-ої окремої гвардійської механізованої бригади 2015.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Бєгіу Денис Олександрович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} || {{дтс|1994|12|8}}, [[Цюрупинськ]] [[Херсонська область]]. Солдат, водій-електрик медичного пункту [[28-ма окрема механізована бригада (Україна)|28-ї окремої механізованої бригади]] ([[Чорноморське (Одеська область)|Чорноморське]]. Пішов до армії за власним бажанням,&nbsp;— у травні пішов на контрактну службу. Служив на Одещині, потім у Донецькій області.|| {{дтс|2014|7|18}} || Загинув разом з декількома товаришами під час мінометного обстрілу бойовиками блок-посту українських військ у ніч з п'ятниці на суботу під [[Шахтарськ]]ом ([[Донецька область]]).<ref>[http://www.vtvplus.com.ua/lang/ua/news/kherson/43416-zaginuv-u-zon-ato.html Загинув у зоні АТО&nbsp;// Телекомпанія «ВТВ плюс», 23 липня 2014]<br/>[https://www.youtube.com/watch?v=EpMaZ7Wr9io&feature=youtube_gdata Похорон 19-річного військового АТО Д.Бегіу]</ref>
|-
|375
|[[Файл:Емблема 28-ої окремої гвардійської механізованої бригади 2015.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Сирота Олександр Миколайович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1990|7|4}}, [[Приморське (Татарбунарський район)]] [[Одеська область]]. Солдат військової служби за контрактом [[28-ма окрема механізована бригада (Україна)|28-ї окремої механізованої бригади]] ([[Чорноморське (Одеська область)|Чорноморське]]. Окрім Сашка, в сім'ї залишилося ще п'ять дітей.|| {{дтс|2014|7|19}} || Помер у шпиталі від отриманих напередодні поранень біля прикордонного села [[Тарани]] ([[Донецька область]]) під час артобстрілу блокпосту.<ref>[http://ukr.segodnya.ua/regions/odessa/zhiteli-odesskoy-oblasti-poproshchalis-s-soldatom-pogibshim-v-zone-ato-540256.html Жителі Одеської області попрощалися з солдатом, загиблим в зоні АТО (фото)&nbsp;// «Сегодня», 28 липня 2014]</ref>
|-
|376
|[[Файл:72ombr - 2.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Юрченко Олександр Олегович]]'''<br/>{{Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)|nocat=true}}|| {{дтс|1971|8|10}}, [[Абрамівка (Вишгородський район)]] [[Київська область]]. Старший лейтенант, командир взводу механізованої роти [[72-га окрема механізована бригада (Україна)|72-ї окремої механізованої бригади]] ([[Біла Церква]]), призваний за мобілізацією. Залишилась дружина та двоє дітей.|| {{дтс|2014|7|19}} ||Як повідомляють у соцмережах, останній зв'язок з Олександром був 19 липня о 10-й ранку в районі міста [[Амвросіївка]] ([[Донецька область]]), коли він вирушав супроводжувати колону. 21 липня надійшла інформація, що Олександра було вбито снайпером, і що його тіло доставили до міста Пологи Запорізької області. Коли жінка приїхала на опізнання, вона не змогла підтвердити, що це він, бо тіло було без голови і руки. Вона написала заяву на генетичну експертизу.<ref name="72ombr"/><ref>[http://vk.com/id6484910?w=wall6484910_1937 УВАГА, пропала людина!!!]</ref>
|-
|377
|[[Файл:72ombr - 2.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Дзех Олександр Віталійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1974|8|19}}, [[Бузова (Києво-Святошинський район)]] [[Київська область]]. Старший сержант, командир гранатометного відділення 1-ї роти 1-го баталдьйону [[72-га окрема механізована бригада (Україна)|72-ї окремої механізованої бригади]] ([[Біла Церква]]), призваний за мобілізацією. Залишились мати, дружина та двоє дітей.|| {{дтс|2014|7|19}} ||Зник безвісти 19 липня поблизу прикордонного села [[Маринівка (Шахтарський район)]], де БМП потрапила у засідку. Родичі втратили зв'язок з Олександром 19 липня. Російські терористи в соцмережах повідомляли про обстріл БМП 72-ї ОМБр і заявили, що одного українського військовослужбовця вбили й одного взяли у полон. За даними Книги пам'яті, похований в селі Бузова<ref>[http://vk.com/wall-35976144?w=wall-35976144_1125%2Fall Дзех Олександр Віталійович 1974&nbsp;р.н., родич мешканців Дарницького р-ну загинув у боях на сході // Вконтакте Революційна Комендатура Дарницького р-ну, 3 серпня 2014]</ref> За даними сайту міста Біла Церква (від військової частини) Олександр загинув 31 липня під час виконання бойового завдання від кулі снайпера.<ref name="72ombr"/><ref>[https://www.facebook.com/photo.php?fbid=625739177533283&set=a.449557445151458.1073741825.100002916195029&type=1 Цього хлопця вже нема з нами. Сашко Дзех, з сусіднього села]<br/>[http://memorybook.org.ua/5/dzeh.htm Дзех Олександр Віталійович]</ref>.
|-
|378
|[[Файл:72ombr - 2.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Дудченко Олександр Олександрович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}|| {{дтс|1988|3|23}}, [[Бориспіль]] [[Київська область]]. Старший солдат 1-ї роти 1-го механізованого баталдьйону [[72-га окрема механізована бригада (Україна)|72-ї окремої механізованої бригади]] ([[Біла Церква]]), призваний за мобілізацією в квітні 2014 року. Залишилась сестра.|| {{дтс|2014|7|19}} ||Зник безвісти 19 липня поблизу прикордонного села [[Маринівка (Шахтарський район)]], де БМП потрапила у засідку. Рятуючись від обстрілу, четверо хлопців зіскочили з БМП, двох з них знайшли пораненими, про Олександра Дудченка та [[Дзех Олександр Віталійович|Олександра Дзеха]] нічого не відомо. Російські терористи в соцмережах повідомляли про обстріл БМП 72-ї ОМБр і заявили, що одного українського військовослужбовця вбили й одного взяли у полон. Станом на вересень 2014 була інформація, що Дудченко перебуває у полоні. Упізнаний за експертизою ДНК. 1 липня 2017 року похований на Рогозівському кладовищі по вул. Суворова м. Бориспіль. Точна дата смерті невідома, на хресті було зазначено лише рік — 2014<ref>[https://cn.npu.gov.ua/uk/publish/article/116517 Розшукується безвісти зниклий військовослужбовець] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20171014052155/https://cn.npu.gov.ua/uk/publish/article/116517 |date=2017-10-14 }}<br/>[https://naidy.org.ua/ru/dudchenko-oleksandr-oleksandrovich Дудченко Олександр Олександрович (пошук)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20171014034534/https://naidy.org.ua/ru/dudchenko-oleksandr-oleksandrovich |date=2017-10-14 }}<br/>[http://onpress.info/opoznan-eshhe-odyn-soldat-72-j-brygady-ubytyj-boevykamy-v-yyule-2014-g-v-plenu-98200 Опознан еще один солдат 72-й бригады, убитый боевиками в июле 2014 г. в плену]<br/>[http://tvboryspil.com/novini/borispilcya-zniklogo-bezvisti-u-zoni-ato-opiznali-za-dnk-proshhannya-vidbudetsya-1-lipnya/ Бориспільця, зниклого безвісти у зоні АТО, опізнали за ДНК. Прощання відбудеться 1 липня]<br/>[https://www.facebook.com/nikolashram.com.ua/posts/293727867765199 В суботу, 1 липня, у Борисполі поховали бійця 72-ї окремої механізованої бригади Збройних Сил України Олександра Дудченка]</ref>.
|-
|379
|[[Файл:55oabr.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Білокобильський Сергій Михайлович]]'''<br/>{{Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)|nocat=true}} ||{{дтс|1983|1|25}}, [[Курячівка (Марківський район)]] [[Луганська область]]. Капітан, помічник начальника зв'язку військової частини А1978 55-ї окремої артилерійської бригади ([[Запоріжжя]]). Випускник Полтавського військового інституту зв'язку. Залишилась дружина та 6-річна донька. Батьки офіцера мешкають на Луганщині.|| {{дтс|2014|7|19}} || Загинув під час обстрілу позицій 3-ї гаубичної батареї терористами.<ref>{{Cite web |url=http://golos.zp.ua/novosti/item/8055-eshche-odin-zaporozhets-pogib-v-zone-boevykh-dejstvij |title=Еще один запорожец погиб в зоне боевых действий // «Голос Запорожья», 20 липня 2014 |accessdate=28 серпня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140728223034/http://golos.zp.ua/novosti/item/8055-eshche-odin-zaporozhets-pogib-v-zone-boevykh-dejstvij |archivedate=28 липня 2014 |deadurl=yes }}</ref>
|-
|380
|[[Файл:15-й гірсько-піхотний батальйон.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Чорноус Володимир Михайлович]]'''<br/>{{Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)|nocat=true}} || {{дтс|1988|5|23}}, [[Панасівка (Козятинський район)]] [[Вінницька область]]. Старший лейтенант, командир зенітно-ракетного взводу роти вогневої підтримки 15-го окремого гвардійського гірсько-піхотного батальйону [[128-ма механізована бригада (Україна)|128-ї механізованої бригади]]. Виховувався бабусею і дідусем. Військову освіту отримав у Харківському університеті Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба. З 2009 року проходив службу у військовій частині А1778 в місті [[Ужгород]]. Залишилися дружина та син 2013&nbsp;р.н.|| {{дтс|2014|7|19}} || Група військових виїхала з аеропорту Луганська на зустріч колоні, що рухалась до них із підкріпленням, та попала під обстріл артилерії терористів. Один військовий загинув.<ref name="LugAeroport-19-20-07">[http://www.unian.ua/politics/941720-u-luganskomu-aeroportu-viyskovi-zalishayutsya-zablokovanimi-e-4-zagiblih-bilshe-15-poranenih.html В У Луганському аеропорту військові залишаються заблокованими, є 4 загиблих понад 15 поранених&nbsp;// «УНІАН», 20 липня 2014]</ref><ref>[http://karpatskijobjektiv.com/odin-zaginuv-ta-troye-poranenix-zakarpatskix-vijskovix/ Під Луганськом загинув один закарпатець та троє поранених&nbsp;// «Карпатський Об'єктив», 20 липня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140810015752/http://karpatskijobjektiv.com/odin-zaginuv-ta-troye-poranenix-zakarpatskix-vijskovix/ |date=10 серпня 2014 }}<br/>[http://karpatskijobjektiv.com/podrobici-pro-zagiblogo-zakarpatcya-pid-luganskom/ Подробиці про загиблого закарпатця під Луганськом&nbsp;// «Карпатський Об'єктив», 21 липня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140810013755/http://karpatskijobjektiv.com/podrobici-pro-zagiblogo-zakarpatcya-pid-luganskom/ |date=10 серпня 2014 }}<br/>[http://zakarpattya.net.ua/News/126656-Na-Skhodi-zahynuv-vinnychanyn-iakyi-sluzhyv-v-Uzhhorodi-shche-troie-zakarpattsiv-poraneni На Сході загинув вінничанин, який служив в Ужгороді, ще троє закарпатців поранені&nbsp;// «Закарпаття онлайн», 22 липня 2014]</ref><ref name="VinHeroes"/><ref name="VinHeroes2">{{Cite web |url=http://33kanal.com/33-jj-kanal/chornijj-vivtorok-troye-zagiblikh-vinnichan-v-723.html |title=Чорний вівторок: троє загиблих вінничан в один день // 33-й канал, 23 липня 2014 |accessdate=28 серпня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140728061648/http://33kanal.com/33-jj-kanal/chornijj-vivtorok-troye-zagiblikh-vinnichan-v-723.html |archivedate=28 липня 2014 |deadurl=yes }}</ref>
|-
|381
|[[Файл:95-оаембр.svg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Пушанко Артур Олександрович]]''' <br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}|| {{дтс|1993|12|30}}, [[Житомир]]. Сержант, військовий медик 1-го аеромобільно-десантного батальйону [[95-та окрема аеромобільна бригада (Україна)|95-ї Житомирської окремої аеромобільної бригади]] ([[Житомир]]). Закінчив Житомирський інститут медсестринства. Після проходження строкової служби залишився служити за контрактом, навесні 2013 року перевівся до 95-ї бригади, де прослужив більше року. Не одружений. Залишилися мати та батько-інвалід. || {{дтс|2014|7|19}} || Загинув у бою від чисельних кульових поранень, прикриваючи від обстрілу свого підлеглого. Його група потрапила у засідку під час виконання бойового завдання по знищенню блок-поста терористів під [[Лисичанськ]]ом у Луганській області.<ref>[http://zt.20minut.ua/Podii/na-lughanshini-zaghinuv-20-richnij-desantnik-95-oyi-aeromobil-noyi-bri-10407776.html На Луганщині загинув 20-річний десантник 95-ї аеромобільної бригади&nbsp;// «20 хвилин Житомир», 21 липня 2014]<br/>[http://health.unian.ua/country/960304-na-shodi-ukrajini-u-boyah-zadiyani-mayje-pivsotni-likariv-jitomirschini.html На сході України у боях задіяні майже півсотні лікарів Житомирщини // УНІАН, 8 вересня 2014]</ref><br/>Прим. Можливо, це бій 1-го батальйону біля селища [[Спірне (селище)|Спірне]]<ref>[http://www.golos.com.ua/article/267204 Класичний бій за село... Спірне // [[Голос України]], 14 квітня 2016]<br/>[https://ua.censor.net.ua/photo_news/384143/poshukova_grupa_zsu_vyyavyla_masove_pohovannya_lyudeyi_u_kamuflyajniyi_formi_z_nashyvkamy_boyiovykiv Пошукова група ЗСУ виявила масове поховання людей у камуфляжній формі з нашивками бойовиків // Цензор.нет, 13 квітня 2016]<br/>[https://ua.censor.net.ua/video_news/384502/tut_buly_boyi_z_terorystamy_mozgovogo_tila_zakopaly_mistsevi_na_deyakyh_georgiyivski_strichky_poshukovyky "Тут були бої з терористами Мозгового. Тіла закопали місцеві. На деяких - георгіївські стрічки", - пошуковики знайшли тимчасове поховання біля села Спірне]</ref>.
|-
|382
|[[Файл:95-оаембр.svg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Савченко Максим Сергійович]]'''<br/>{{Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)|nocat=true}}|| {{дтс|1989|3|3}}, [[Суми]]. Капітан, командир взводу [[95-та окрема аеромобільна бригада (Україна)|95-ї окремої аеромобільної бригади]] ([[Житомир]]). 4 місяці брав участь у бойових діях в зоні АТО. || {{дтс|2014|7|19}} || Загинув у бою під час взяття чергової висоти в районі [[Лисичанськ]]а Луганської області&nbsp;— одне з трьох кульових поранень у частину тулуба, не захищену бронежилетом, виявилося смертельним. [[23 липня]] сумчани провели в останню путь загиблого військовослужбовця; похований на міській Алеї Слави<ref>[http://rama.com.ua/zone-provedeniya-ato-pogib-sumchanin-maksim-savchenko/ В зоне проведения АТО погиб сумчанин Максим Савченко&nbsp;// «Всі Суми Панорама-медіа», 21 липня 2014]{{ref-ru}}<br/>[http://tsn.ua/ukrayina/u-sumah-prostilisya-z-zagiblim-pid-lisichanskom-desantnikom-360337.html У Сумах простилися з загиблим під Лисичанськом десантником&nbsp;// ТСН, 23 липня 2014]</ref>.
|-
|383
|[[Файл:95-оаембр.svg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Ляпін Юрій Олегович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1995|5|17}}, [[Яготинський район]] [[Київська область]]. Солдат, навідник аеромобільного десантного взводу 2-ї аеромобільної десантної роти 1-го мобільного десантного батальйону [[95-та окрема аеромобільна бригада (Україна)|95-ї окремої аеромобільної бригади]] ([[Житомир]]). || {{дтс|2014|7|19}} || Загинув у бою під [[Лисичанськ]]ом у Луганській області.<ref>[http://vk.com/wall83654068?own=1&w=wall83654068_7826 Савченко Максим, Артур Пушанко, Юра Ляпин! Парни, вечная память&nbsp;// "http://vk.com», 21 липня 2014]{{ref-ru}}<br/>[http://kor.gov.ua/node/10528 Яготинщина сумує за втратою&nbsp;// Офіційний сайт Київської обласної ради, 24 липня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140808052623/http://kor.gov.ua/node/10528 |date=8 серпня 2014 }}</ref>
|-
|384
|[[Файл:95-оаембр.svg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Клим Олег Іванович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1976|6|28}}, [[Щирець (смт)|Щирець]] [[Львівська область]]. Солдат, оператор протитанкового взводу [[95-та окрема аеромобільна бригада (Україна)|95-ї окремої аеромобільної бригади]] ([[Житомир]]). Юрист, з 2012 року займався адвокатською діяльністю. Залишилися дружина та 7-річна донька. || {{дтс|2014|7|19}} || Загинув у бою під [[Лисичанськ]]ом ([[Луганська область]]).<ref>[http://dyvys.info/lvivoblast/na-lvivschynu-dopravlyat-tilo-sche-odnoho-bijtsya-yakyj-zahynuv-u-zoni-ato.html На Львівщину доправлять тіло ще одного бійця, який загинув у зоні АТО&nbsp;// «Дивись.info», 24 липня 2014]<br/>[http://memorybook.org.ua/14/klim.htm Клим Олег Іванович]</ref>
|-
|385
|[[Файл:95-оаембр.svg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Бурлак Микола Михайлович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1987|4|9}}, [[Стольне]] [[Чернігівська область]]. Старший солдат [[95-та окрема аеромобільна бригада (Україна)|95-ї окремої аеромобільної бригади]]  ([[Житомир]]). Залишилися батьки, двоє братів та сестра.|| {{дтс|2014|7|19}} || Загинув у бою під [[Лисичанськ]]ом у Луганській області.<ref>[http://mena.org.ua/blog/mykola-burlak-pershyj-soldat-z-menschyny-yakyj-zahynuv-na-shodi-ukrajiny/ Микола Бурлак&nbsp;— перший солдат з Менщини, який загинув на сході України&nbsp;// Сайт «Менщина», 28 липня 2014]<br/>[http://cg.gov.ua/index.php?id=11781&tp=1 Бурлак Микола&nbsp;// Чернігівська ОДА]</ref>
|-
|386
|[[Файл:8-й окремий полк спеціального призначення.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Ільчук Павло Миколайович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1991|8|2}}, [[Вороненко]] [[Івано-Франківська область]]. Старший солдат [[8-й окремий полк спеціального призначення|8-го окремого полку спецпризначення]] ([[Хмельницький]]). Закінчив Надвірнянський автодорожній коледж. Після проходження строкової армійської служби залишився служити за контрактом.|| {{дтс|2014|7|20}} || Загинув під час мінометного обстрілу в районі аеропорту [[Луганськ]]а.<ref name="8polk-20-07">[http://vsim.ua/Podii/u-ato-na-shodi-zaghinulo-dva-specpriznachenci-z-hmel-nic-kogho-polku-10407806.html У АТО на Сході загинуло ще два спецпризначенці з хмельницького полку&nbsp;// «Всім», 21 липня 2014]<br/>[http://galnet.org/newsticker/172655-za-dobu-na-shodi-zahynuly-dvoje-vijskovyh За добу на Сході загинули двоє військових&nbsp;// «Galnet.org», 21 липня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140811011702/http://galnet.org/newsticker/172655-za-dobu-na-shodi-zahynuly-dvoje-vijskovyh |date=11 серпня 2014 }}<br/>[http://ye.ua/news/news_17207.html Поблизу луганського аеропорту загинули два хмельницькі спецпризначенці&nbsp;// Медіа-корпорація «Є», 25 липня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140808095136/http://ye.ua/news/news_17207.html |date=8 серпня 2014 }}</ref><ref>[http://frankivchany.if.ua/index.php/zhittya/2766-v-khodi-ato-zahynuv-shche-odyn-zhytel-prykarpattia В ході АТО загинув ще один житель Прикарпаття&nbsp;// «Франківчани», 21 липня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141006085339/http://frankivchany.if.ua/index.php/zhittya/2766-v-khodi-ato-zahynuv-shche-odyn-zhytel-prykarpattia |date=6 жовтня 2014 }}<br/>[http://news.if.ua/news/35700.html На Івано-Франківщині поховали бійця АТО 23-річного Павла Ільчука (фото)&nbsp;// Сайт news.if.ua, 24 липня 2014]</ref>
|-
|387
|[[Файл:8-й окремий полк спеціального призначення.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Василишин Андрій Дмитрович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}|| {{дтс|1984|7|27}}, [[Дорошівці]] [[Чернівецька область]]. Старший сержант, головний сержант взводу [[8-й окремий полк спеціального призначення|8-го окремого полку спецпризначення]] ([[Хмельницький]]). Працював у Чернівцях в охоронній фірмі «Тигр», майстер спорту із самбо. На фронт пішов добровольцем.|| {{дтс|2014|7|20}} || Загинув під час мінометного обстрілу в районі аеропорту [[Луганськ]]а.<ref name="8polk-20-07"/><ref>[http://molbuk.ua/chernovtsy_news/76390-zagyblyy-mynulymy-vykhidnymy-bukovynec-buv-rodom-iz-zastavnivschyny.html Буковинець, який у вихідні загинув на Сході, родом із Заставнівщини&nbsp;// «Молодий буковинець», 22 липня 2014]</ref>
|-
|388
|{{80 ОАеМБр ЗСУ}}||{{flagicon|Україна}} '''[[Галай Андрій Миколайович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} || {{дтс|1993|12|10}}, [[Вікно (Городенківський район)]] [[Івано-Франківська область]]. Солдат, водій [[80-й окремий аеромобільний полк (Україна)|80-ї окремої аеромобільної бригади]]. Після закінчення Вікнянської ЗОШ І-ІІ ст. Андрій вступив на навчання у Чернівецький транспортний коледж, який успішно закінчив у 2013 році. || {{дтс|2014|7|20}} || Загинув в бою під [[Луганськ]]ом, прориваючи вороже кільце біля аеропорту. Це дало можливість вивезти з оточення понад 50 поранених десантників, в яких не було вже ні води, ні медикаментів.<ref>[http://briz.if.ua/22155.htm На Городенківщині оголошено триденний траур]<br/>[http://firtka.if.ua/?action=show&id=55914 В зоні АТО загинув спецназівець з Івано-Франківщини&nbsp;// Агенція новин «Фіртка», 21 липня 2014]</ref><ref>{{Cite web |url=http://zik.ua/ua/news/2014/09/10/poroshenko_nagorodyv_zagyblogo_v_zoni_ato_biytsya_z_prykarpattya_ordenom_za_muzhnist_522252 |title=Порошенко нагородив загиблого в зоні АТО бійця з Прикарпаття орденом «За мужність» // «ЗІК», 10 вересня 2014 |accessdate= 26 березня 2016 |archive-date= 6 жовтня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20141006105830/http://zik.ua/ua/news/2014/09/10/poroshenko_nagorodyv_zagyblogo_v_zoni_ato_biytsya_z_prykarpattya_ordenom_za_muzhnist_522252 }}</ref>
|-
|389
|[[Файл:Емблема ГУМВС України в Луганській області.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''Татаренко Тарас Валерійович''' || {{дтс|1981|3|29}}, [[Ювілейне (Луганська міська рада)|Ювілейне]] ([[Луганськ]]). Майор міліції, оперуповноважений районного відділу управління МВС України в м. Луганськ. || {{дтс|2014|07|20}} || Був застрелений бойовиками ЛНР пострілами в голову з автоматичної зброї на вулиці Радянській міста [[Луганськ]], в районі пам'ятника «Трудівник Луганська».<ref>[https://www.facebook.com/csomvd/posts/571863712921946 Оперативная обстановка по городу Луганску за прошедшие двое суток по состоянию на 22 июля 2014 года]{{ref-ru}}<br/>[http://memorybook.org.ua/22/tatarenko.htm Татаренко Тарас Валерійович]</ref>
|-
|390
|[[Файл:95-оаембр.svg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Стриженко Артем Олегович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1993|10|28}}, [[Житомир]]. Солдат, водій-регулювальник [[95-та окрема аеромобільна бригада (Україна)|95-ї окремої аеромобільної бригади]]. Військовослужбовець за контрактом.|| {{дтс|2014|7|21}} || Під час виконання бойового завдання в зоні АТО загинув від вогнепальних поранень. Похований на міському кладовищі Житомира.<ref>[http://www.zhitomir.info/news_136965.html На сході України загинув ще один 20-річний десантник з Житомира&nbsp;// «Житомир.info», 22 липня 2014]<br/>[http://memorybook.org.ua/21/strizhenko.htm Стриженко Артем Олегович]</ref>
|-
|391
|[[Файл:Емблема 34-го БТрО ЗСУ «Батьківщина».png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Майстерюк Роман Андрійович]]'''<br/>{{Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)|nocat=true}} ||{{дтс|1971|11|23}}, [[Кропивницький]]. Підполковник (посмертно), командир роти [[Батьківщина (батальйон)|34-го батальйону територіальної оборони «Батьківщина»]](«Кіровоград-2»), в/ч В5509. Після строкової служби вирішив стати військовим. Після навчання служив офіцером у різних гарнізонах України. По закінченні Військового гуманітарного інституту Національної академії оборони України прибув до Кропивницького на посаду заступника командира 50-го окремого навчального загону спеціального призначення з виховної роботи. Кілька років поспіль був незмінним ведучим телепрограми «Армія» на місцевому телебаченні. Залишилась дружина і 20-річний син.<ref>{{Cite web |url=http://narodka.com.ua/9032-mi-vtratili-velikogo-druga |title=«Ми втратили великого друга…» // «Народна Армія», 15 серпня 2014 |accessdate=28 серпня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140819091215/http://narodka.com.ua/9032-mi-vtratili-velikogo-druga |archivedate=19 серпня 2014 |deadurl=yes }}</ref>|| {{дтс|2014|7|21}} || Бійці батальйону мали завдання взяти під контроль блокпост під [[Торецьк|Дзержинськом]] поблизу міста [[Горлівка]] (Донецька область). Терористи влаштували засідку, пропустили перший БТР-розвідник, а потім відкрили шквальний вогонь по другому. Ротний віддав наказ зайняти кругову оборону, а сам, щоб врятувати відрізаних від основних сил товаришів, скерував дії механіка-водія вже палаючої машини так, що вона своїм корпусом відрізала екіпаж від наступаючих терористів. Кулеметна черга прошила бік майора між плитами бронежилета і він загинув. У результаті бою блокпост був взятий під контроль.<ref name="34bat-21-07">{{Cite web |url=http://novosti.kr.ua/index.php/news/events/29433-podrobytsi-zahybeli-biitsiv-34-ho-batalionu-podrobytsi-zahybeli-biitsiv-34-ho-batalionu |title=Подробиці загибелі бійців 34-го батальйону // «Новини Кіровоградщини», 23 липня 2014 |accessdate=28 серпня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140811094442/http://novosti.kr.ua/index.php/news/events/29433-podrobytsi-zahybeli-biitsiv-34-ho-batalionu-podrobytsi-zahybeli-biitsiv-34-ho-batalionu |archivedate=11 серпня 2014 |deadurl=yes }}</ref>
|-
|392
|[[Файл:Емблема 34-го БТрО ЗСУ «Батьківщина».png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Ібрагімов Фаріз Расім-огли]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1989|9|11}}, [[Київ]]. Солдат [[Батьківщина (батальйон)|34-го батальйону територіальної оборони «Батьківщина»]](«Кіровоград-2»), в/ч В5509. Батько Фаріза&nbsp;— азербайджанець, мати&nbsp;— українка. Рідні і побратими звали його Федір. Це ім'я носив його прапрадід із стародавнього козацького роду, репресований у 1937-му. Фаріз був чемпіоном Києва з боксу і одним з організаторів руху фанатів ФК «Динамо», сам теж грав у футбол. Активний учасник [[Євромайдан|Революції Гідності]]. На початку АТО створив благодійний фонд для допомоги військовим, потім відправився добровольцем на Схід.<ref>{{Cite web |url=http://narodka.com.ua/9034-xoroshu-lyudinu-vijna-robit-krashhoyu |title=«Хорошу людину війна робить кращою» // «Народна Армія», 15 серпня 2014 |accessdate=28 серпня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140819091313/http://narodka.com.ua/9034-xoroshu-lyudinu-vijna-robit-krashhoyu |archivedate=19 серпня 2014 |deadurl=yes }}</ref> || {{дтс|2014|7|21}} || Бійців батальйону атакували терористи під [[Торецьк|Дзержинськом]] поблизу міста [[Горлівка]] (Донецька область). Фаріз зайняв оборону і прикрив товаришів, а сам загинув. Похований 26 липня на [[Берковецьке кладовище|міському кладовищі «Берковець»]] у Києві.<ref name="34bat-21-07"/><ref>[http://aze.in.ua/novosti/v-boyu-pod-lutugino-20-km-ot-luganska-pogib-azerbaydzhanec В бою под Лутугино (20&nbsp;км от Луганска) погиб азербайджанец&nbsp;// Об'єднана діаспора азербайджанців України, 1 серпня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140905103517/http://aze.in.ua/novosti/v-boyu-pod-lutugino-20-km-ot-luganska-pogib-azerbaydzhanec |date= 5 вересня 2014 }}{{ref-ru}}</ref>
|-
|393
|[[Файл:3opspr.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Гаркавенко Віктор Олександрович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1985|3|11}}, [[Глиняне (Добровеличківський район)]] [[Кіровоградська область]]. Старшина, заступник командира розвідувальної групи спеціального призначення [[3-й окремий полк спеціального призначення (Україна)|3-го окремого полку спецпризначення]] ([[Кропивницький]]). Залишилися дружина та маленький син. || {{дтс|2014|7|21}} || Помер у російській лікарні в м. Гуково Ростовської області від важких поранень, отриманих [[16 липня]] під час обстрілу терористами опорного пункту сил АТО в районі прикордонного населеного пункту [[Маринівка (Шахтарський район)|Маринівка]] ([[Донецька область]]). У зв'язку з неможливістю вивезення поранених з місця бойових дій задля рятування життя військових було прийнято рішення щодо доправлення їх до найближчого шпиталю Куйбишево Ростовської області (РФ). Звідти Віктор був перевезений до Гуково.<ref>[http://itar-tass.com/obschestvo/1331429 Минздрав: в больнице Гуково Ростовской области скончался украинский военный&nbsp;// «ИТАР-ТАС», 21 липня 2014]{{ref-ru}}</ref><ref>[http://gre4ka.info/nadzvychaini-podii/12014-vid-otrymanykh-poranen-zahynuv-spetspryznachenets-z-kirovohrada-foto Від отриманих поранень загинув спецпризначенець з Кіровограда(ФОТО)&nbsp;// «Гречка», 26 липня 2014]</ref>
|-
|394
|[[File:39-й_БТрО_ЗСУ.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Загородній Олександр Сергійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1964|4|18}}, [[Дніпродзержинськ]] [[Дніпропетровська область]]. Боєць [[39 батальйон територіальної оборони|39-го батальйону територіальної оборони ЗС України «Дніпро-2»]]. || {{дтс|2014|7|21}} || О 19.40, неподалік селища [[Кам'янка (Ясинуватський район)|Кам'янка]] Донецької області, на блокпост сил АТО заїхав мікроавтобус, начинений вибухівкою, який підірвався. Перевіряється, чи був даний теракт скоєний смертником. На своїй сторінці у Facebook, військовий журналіст Юрій Бутусов повідомив, що загинуло як мінімум п'ять військових, і що водій мікроавтобуса міг не знати, що у вантажі, який він перевозив, терористи заклали вибухівку, використавши його «в сліпу».<ref name="Dnipro-21-07">[http://www.unian.ua/politics/942476-rnbo-pereviryae-dani-pro-napad-smertnika-na-blokpost-de-zaginuli-troe-viyskovih.html РНБО перевіряє дані про напад смертника на блокпост, де загинули троє військових&nbsp;// «УНІАН», 22 липня 2014]<br/>[http://ukr.lb.ua/news/2014/07/22/273709_5_boytsov_39go_bto_pogibli_izza_ataki.html 5 бійців 39-го БТО загинули внаслідок атаки терориста-смертника&nbsp;// Сайт LB.ua, 22 липня 2014]<br/>[http://inforesist.org/vzryv-v-kamenke-unes-zhizni-pyati-bojcov-ato/ Заминированная машина такси унесла жизни пяти бойцов АТО&nbsp;// Сайт InfoResist, 23 липня 2014]</ref>
|-
|395
|[[File:39-й_БТрО_ЗСУ.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Волошин Ігор Анатолійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1985|11|17}}, [[Рівне]]. Сержант, кулеметник [[39 батальйон територіальної оборони|39-го батальйону територіальної оборони ЗС України «Дніпро-2»]]. Навчався у рівненській школі «Центр Надії», закінчив Рівненський кооперативний економіко-правовий коледж та економічний факультет «водника». Працював менеджером-економістом у банку. Був єдиним сином у матері.<ref>[http://www.rivnepost.rv.ua/lenta_msgshow.php?id=53621 На сході загинув 28-річний рівнянин] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141006090457/http://www.rivnepost.rv.ua/lenta_msgshow.php?id=53621 |date=2014-10-06 }}<br/>[http://24ua.me/r-vnenshina-prosha-t-sya-z-zagiblimi-v-ato/ Рівненщина прощається з загиблими в АТО] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140811231954/http://24ua.me/r-vnenshina-prosha-t-sya-z-zagiblimi-v-ato/ |date=2014-08-11 }}</ref> || {{дтс|2014|7|21}} || О 19.40, неподалік селища [[Кам'янка (Ясинуватський район)|Кам'янка]] Донецької області, на блокпост сил АТО заїхав мікроавтобус, начинений вибухівкою, який підірвався. Перевіряється, чи був даний теракт скоєний смертником.<ref name="Dnipro-21-07"/><ref>{{Cite web |url=http://www.rivnepost.rv.ua/lenta_msgshow.php?id=53621 |title=На сході загинув 28-річний рівнянин // «Рівне вечірнє», 23 липня 2014 |accessdate= 28 серпня 2014 |archive-date= 6 жовтня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20141006090457/http://www.rivnepost.rv.ua/lenta_msgshow.php?id=53621 }}</ref> Поховають Ігора на кладовищі «Нове» поряд із героями Небесної сотні.<ref>[http://rivne1.tv/Info/?id=36947 Загиблого під час АТО рівнянина Ігоря Волошина поховають біля Небесної сотні&nbsp;// «Новини Рівного», 24 липня 2014]</ref>
|-
|396
|[[File:39-й_БТрО_ЗСУ.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Кривсун Юрій Олександрович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}|| {{дтс|1972|9|22}}, [[Богуслав (Павлоградський район)]] [[Дніпропетровська область]]. Старший солдат [[39 батальйон територіальної оборони|39-го батальйону територіальної оборони ЗС України «Дніпро-2»]].<ref>[http://pavlonews.info/news/categ_2/217495.html]</ref> До відбуття в зону АТО, працював в управлінні агропромислового розвитку Павлоградського району на посаді начальника відділу ринкових відносин, маркетингу продукції та ринку матеріально-технічних ресурсів. Залишився 17-річний син. || {{дтс|2014|7|21}} || О 19.40, неподалік селища [[Кам'янка (Ясинуватський район)|Кам'янка]] Донецької області, на блокпост сил АТО заїхав мікроавтобус, начинений вибухівкою, який підірвався.<ref>{{Cite web |url=http://pvgazeta.info/region/obchestvo/6739-yurij-krivsun-gerojski-pogib-osvobozhdaya-donbass-ot-nechesti |title=Юрій Крівсун геройськи загинув, звільняючи Донбас від нечесті |accessdate=2014-08-28 |archive-date=2014-09-03 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140903135953/http://pvgazeta.info/region/obchestvo/6739-yurij-krivsun-gerojski-pogib-osvobozhdaya-donbass-ot-nechesti }}</ref>
|-
|397
|[[File:39-й_БТрО_ЗСУ.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Буша Костянтин Олександрович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1969|9|24}}, [[Дніпропетровськ]] (район [[Таромське]]). Старший сержант, головний сержант роти [[39 батальйон територіальної оборони|39-го батальйону територіальної оборони ЗС України «Дніпро-2»]]. || {{дтс|2014|7|21}} || О 19.40, неподалік селища [[Кам'янка (Ясинуватський район)|Кам'янка]] Донецької області, на блокпост сил АТО заїхав мікроавтобус, начинений вибухівкою, який підірвався. Перевіряється, чи був даний теракт скоєний смертником.<ref name="Dnipro-21-07"/><ref>[http://memorybook.org.ua/2/busha.htm Буша Костянтин Олександрович]</ref>
|-
|398
|[[File:39-й_БТрО_ЗСУ.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Калаянов Олександр Іванович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1993|10|28}}, [[Голубівка (Новомосковський район)]] [[Дніпропетровська область]]. Рядовий, водій [[39 батальйон територіальної оборони|39-го батальйону територіальної оборони ЗС України «Дніпро-2»]]. Залишилась дружина та двоє дітей. || {{дтс|2014|7|21}} || О 19.40, неподалік селища [[Кам'янка (Ясинуватський район)|Кам'янка]] Донецької області, на блокпост сил АТО заїхав мікроавтобус, начинений вибухівкою, який підірвався. Перевіряється, чи був даний теракт скоєний смертником.<ref name="Dnipro-21-07"/><ref>[http://memorybook.org.ua/14/kalayanov.htm Калаянов Олександр Іванович]<br/>[http://vk.com/golubovka?w=wall-49565981_95 ПОМНИМ, ЛЮБИМ, СКОРБИМ]</ref>
|-
|399
|[[Файл:Paradniy.jpg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Лепкалюк Олексій Васильович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} || {{дтс|1956|8|24}}, село [[Старий Косів]] ([[Івано-Франківська область]]). Сержант [[Айдар (батальйон)|батальйону «Айдар»]]. Ветеран [[Війна в Афганістані 1979—1989|війни в Афганістані]]. Учасник [[Революція гідності|Революції Гідності]]. || {{дтс|2014|07|20}} ||Загинув у бою за блокпост під [[Луганськ]]ом.<ref>[https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1459265977675747&id=1430526587216353 20-21 июля в результате боя за блокпост под Луганском батальон потерял навсегда 1 человека&nbsp;// Батальон «Айдар», 22 липня 2014] {{ref-ru}}<br/>[http://ifnews.org.ua/node/6282 Під Раду принесли труну із загиблим бійцем «Айдара»&nbsp;// «Івано-Франківські новини», 22 липня 2014]<br/>[http://firtka.if.ua/?action=show&id=56075 В Косів привезли труну із загиблим бійцем «Айдару»&nbsp;// «Агенція новин Фirtka.if.ua», 24 липня 2014]</ref><ref name="Георгіївка-Айдар-20-21">[https://www.facebook.com/AYDAR24/posts/1949726488629691 У боях за Георгіївку, під Луганськом, три роки тому загинули наші бійці-добровольці. Згадаймо побратимів!]</ref><br/>'''''[[Втрати батальйону «Айдар»|Детальніше]].'''''
|-
|400
|[[Файл:Paradniy.jpg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Михайлов Олег Миколайович]]'''<br/>(псевдо «Серапатист»)<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} || {{дтс|1968|11|12}}, [[Дерно]] [[Ківерцівський район]] [[Волинська область]]. Солдат, розвідник, снайпер [[Айдар (батальйон)|батальйону «Айдар»]]. Учасник [[Революція гідності|Революції Гідності]].|| {{дтс|2014|07|21}} || Під час розвідки в тилу супротивника поблизу смт [[Георгіївка (смт)|Георгіївка]] в районі [[Луганськ]]а був захоплений в полон і вбитий терористами.<ref name="Георгіївка-Айдар-20-21"/><ref>[http://www.volynpost.com/news/36400-na-shodi-zagynuv-sche-odyn-volynianyn На Сході загинув ще один волинянин&nbsp;// «ВолиньPost», 22 липня 2014]<br/>[http://www.pravda.lutsk.ua/ukr/news/64455/ «Ми можемо зробити своїми руками цю країну»,&nbsp;— боєць «Айдару»&nbsp;// «Волинська правда», 23 липня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160307083216/http://www.pravda.lutsk.ua/ukr/news/64455 |date=7 березня 2016 }}<br/>[http://news.lutsk.ua/u-batalyoni-aydar-zaginuli-sche-2-volinyan.html У батальйоні «Айдар» загинули ще 2 волинян&nbsp;// «Новини Луцька», 23 липня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161025030149/http://news.lutsk.ua/u-batalyoni-aydar-zaginuli-sche-2-volinyan.html |date=25 жовтня 2016 }}</ref><br/>'''''[[Втрати батальйону «Айдар»|Детальніше]].'''''
|-
|401
|[[Файл:Paradniy.jpg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Муха Володимир Олександрович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} || {{дтс|1994|3|28}}, село [[Кам'янки (Теплицький район)|Кам'янки]] ([[Вінницька область]]). Солдат, кулеметник [[Айдар (батальйон)|батальйону «Айдар»]]. Учасник [[Революція гідності|Революції Гідності]].|| {{дтс|2014|7|21}} || Загинув під час виконання бойового завдання у складі розвідгрупи поблизу смт [[Георгіївка (смт)|Георгіївка]] в районі [[Луганськ]]а.<ref>[http://i-vin.info/news/shche-dvoye-viyskovykh-vinnychan-zagynulo-v-ato-na-skhodi-ukrayiny-7036 Ще двоє військових вінничан загинуло в АТО на сході України&nbsp;// «iVin», 22 липня 2014]<br/>[https://vk.com/wall-3205727_6658 Сьогодні 21.07 в зоні АТО загинув наш земляк Володимир Муха з батольйону «Айдар»&nbsp;// «Гайсин ВКонтакте», 21 липня 2014]</ref><ref name="VinHeroes2"/><ref name="Георгіївка-Айдар-20-21"/><br/>'''''[[Втрати батальйону «Айдар»|Детальніше]].'''''
|-
|402
|[[Файл:Paradniy.jpg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Королько Микола Петрович]]'''<br/>(Позивний «Вітер» / «Сова»)<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} || {{дтс|1988|5|19}}, [[Тоболи]] [[Волинська область]]. Солдат, розвідник, снайпер [[Айдар (батальйон)|батальйону «Айдар»]].|| {{дтс|2014|7|21}} || Загинув від влучення танкового снаряду під час виконання бойового завдання поблизу смт [[Георгіївка (смт)|Георгіївка]] в районі [[Луганськ]]а.<ref name="Айдар-21-07">[http://infokava.com/social/army/6921-v-batalone-aydar-segodnya-5-geroev-ukrainy.html В Батальоне «Айдар» сегодня 5 Героев Украины&nbsp;// INFOKAVA.com, 23 липня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141006080749/http://infokava.com/social/army/6921-v-batalone-aydar-segodnya-5-geroev-ukrainy.html |date= 6 жовтня 2014 }} {{ref-ru}}</ref><ref>[http://www.volga.lutsk.ua/view/4404/1/ Щонеділі Волинь ховає героїв…&nbsp;// «Волинська газета», 31 липня 2014]<br/>[https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1461438447441994&set=a.1410411152544724.1073741829.100007275575613&type=1&permPage=1 Микола (Вітер), на війні]</ref><ref name="Георгіївка-Айдар-20-21"/><br/>'''''[[Втрати батальйону «Айдар»|Детальніше]].'''''
|-
|403
|[[Файл:Paradniy.jpg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Тома Геннадій Леонідович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} || {{дтс|1973|6|26}}, [[Шелестове]] [[Харківська область]]. Солдат, кулеметник [[Айдар (батальйон)|батальйону «Айдар»]]. || {{дтс|2014|7|21}} || Загинув під час виконання бойового завдання поблизу смт [[Георгіївка (смт)|Георгіївка]] в районі [[Луганськ]]а.<ref name="Георгіївка-Айдар-20-21"/><ref name="Айдар-21-07"/><br/>'''''[[Втрати батальйону «Айдар»|Детальніше]].'''''
|-
|404
|[[Файл:Paradniy.jpg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Ящук Павло Володимирович]]'''<br/>(Позивний «Мисливець/Охотнік»)<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} || {{дтс|1966|10|11}}, мешканець [[Бердянськ]]а [[Запорізька область]]. Старший лейтенант, командир взводу [[Айдар (батальйон)|батальйону «Айдар»]]. Був громадянином РФ, отримав українське громадянство навесні 2014, учасник [[Революція гідності|Революції Гідності]] ("Паша Московський").|| {{дтс|2014|7|21}} || Загинув від вибуху бомби під час виконання бойового завдання поблизу смт [[Георгіївка (смт)|Георгіївка]] в районі [[Луганськ]]а.<ref name="Георгіївка-Айдар-20-21"/><ref name="Айдар-21-07"/><ref>[http://visnyk.lutsk.ua/news/ukraine/regions/rosiyanyn-za-pokhodzhennyam-a-ukrayinets-za-poklykom-dushi-do-ostannogo-podykhu-boronyv-krayinu-vid-okupanta/ Росіянин за походженням, а українець за покликом душі до останнього подиху боронив країну від окупанта]</ref><br/>'''''[[Втрати батальйону «Айдар»|Детальніше]].'''''
|-
|405
|{{80 ОАеМБр ЗСУ}}||{{flagicon|Україна}} '''[[Чигрин Олександр Іванович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} || {{дтс|1993|9|2}}, село [[Усть-Путила]], [[Чернівецька область]]. Сержант, командир відділення [[80-та окрема аеромобільна бригада (Україна)|80-ї окремої аеромобільної бригади]]. Проживав з батьками у селі. || {{дтс|2014|7|21}} || Загинув внаслідок підриву бронетранспортера у [[Луганська область|Луганській області]].<ref>[http://promin.cv.ua/news/2014/07/23/4024 На Сході загинув 20-річний юнак Олександр Чигрин з Путильщини&nbsp;// «Чернівецький промінь», 23 липня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140727015008/http://promin.cv.ua/news/2014/07/23/4024 |date=27 липня 2014 }}<br/>[http://promin.cv.ua/news/2014/07/27/4182 На Путильщині поховали 20-річного юнака, що загинув на Сході&nbsp;// «Чернівецький промінь», 27 липня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141006093749/http://promin.cv.ua/news/2014/07/27/4182 |date=6 жовтня 2014 }}<br/>[http://memorybook.org.ua/27/chigrin.htm Чигрин Олександр Іванович]</ref>
|-
|406
|[[Файл:Емблема 34-го БТрО ЗСУ «Батьківщина».png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Терехов Григорій Анатолійович]]'''<br/>{{Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)|nocat=true}} || {{дтс|1960|6|17}}, [[Чапаєве (Чутівський район)]] [[Полтавська область]]. Старший лейтенант, заступник командира по роботі з особовим складом [[Батьківщина (батальйон)|34-го батальйону територіальної оборони «Батьківщина»]](«Кіровоград-2»), в/ч В5509. Закінчив Новокочубеївську школу. Здобув професію зварювальника. У 1979 призваний до лав Радянської Армії. У 80-х роках працював в артілі на річці Лєна Магаданської області. Пішов до Збройних сил України добровольцем. Залишились дружина, донька та син.|| {{дтс|2014|7|21}}|| Загинув вночі 21 липня під час виявлення та обстрілу бойовиків на блокпосту поблизу [[Костянтинівка|Костянтинівки]] ([[Донецька область]]).<ref>[http://www.oblrada.pl.ua/index.php/chutivskij-rajon/4930-viddav-zhittja-za-ukrayinu Віддав життя за Україну&nbsp;// Сайт Полтавської ОДА, 29 липня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140811190743/http://www.oblrada.pl.ua/index.php/chutivskij-rajon/4930-viddav-zhittja-za-ukrayinu |date=11 серпня 2014 }}<br/>[http://memorybook.org.ua/22/terehov.htm Терехов Григорій Анатолійович]</ref>
|-
|407
|[[Файл:Vsp.jpg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Ліхачов Сергій Вадимович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1992|10|7}}, [[Макіївка]] [[Донецька область]]. Солдат, водій-стрілець [[Військова служба правопорядку у Збройних Силах України|Військової служби правопорядку у Збройних Силах України]]. Проходив службу за контрактом у Донецьку. || {{дтс|2014|7|21}} || Загинув під час обстрілу території військового містечка [[156-й зенітний ракетний полк (Україна)|156-го ЗРП]] (де пізніше облаштовано опорний пункт «Зеніт») в районі Донецького аеропорту поблизу с-ща [[Спартак (Ясинуватський район)|Спартак]], — прикрив собою прапорщика в окопі під час обстрілу з АГС. Похований у Макіївці<ref>[http://memorybook.org.ua/15/lihachov.htm Ліхачов Сергій Вадимович // «Книга пам'яті»]<br/>[https://www.facebook.com/roman.zloy.5/posts/1728162307416349 сегодня с телевидения узнал что этот день посвящен защитникам ДАП]{{ref-ru}}<br/>[http://zolotonosha.ck.ua/2017/03/27/156-j-polk-istoriya-pershy-h-peremog-ta-nepidkoreny-j-zenit-foto/ 156-й полк: історія перших перемог та непідкорений “Зеніт”]</ref>
|-
|408
|[[Файл:93ombr.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Лавренко Олександр Миколайович]]'''<br/>[[Файл:Hero of Ukraine wearers copy.png|20px|alt=Герой України|link=Герой України|Герой України (орден «Золота Зірка»)]]<br/>{{Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)|nocat=true}} ||{{дтс|1983|3|9}}, [[Лозова (місто)|Лозова]] [[Харківська область]]. Капітан, командир танкової роти [[93-я окрема механізована бригада (Україна)|93-ї окремої механізованої бригади]] ([[Черкаське (Новомосковський район)|Черкаське]]). Випускник Харківського інституту танкових військ 2005 року.<br/>'''Герой України''' (посмертно).|| {{дтс|2014|7|21}} || Загинув о 10:00 під час бою в селі [[Піски (Ясинуватський район)]] поблизу [[Донецьк]]а. Екіпаж танку прорвався на блокпост противника, знищив ворожий танк та кілька вогневих точок, прикрив евакуацію поранених. Маневруючи під вогнем противника танк потрапив на замаскований потужний фугас. В результаті вибуху загинули два члени екіпажу, а командир роти був важко поранений. Щоб не потрапити до полону та не допустити захоплення бойової машини капітан підірвав себе разом з танком.<ref name="tankisty">[http://www.mil.gov.ua/news/2014/08/08/velichnij-podvig-geroiv-tankistiv-v-imya-miru-na-ukrainskij-zemli/ Величний подвиг Героїв-танкістів в ім'я миру на українській землі&nbsp;// Міністерство оборони України , 8 серпня 2014]<br/>[http://www.anaga.ru/22-07-14.html Танковая атака на Донецк отбита] {{ref-ru}}</ref><ref>[http://iploz.com/gorod/novosti/1901-u-boyakh-pid-donetskom-zaginuv-lozivchanin-tankist-oleksandr-lavrenko У боях під Донецьком загинув лозівчанин, танкіст Олександр Лавренко&nbsp;// «InfoPort», 25 липня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140801041528/http://iploz.com/gorod/novosti/1901-u-boyakh-pid-donetskom-zaginuv-lozivchanin-tankist-oleksandr-lavrenko |date=1 серпня 2014 }}<br/>[http://svoboda.fm/politics/ukraine/248095.html Президент присвоїв звання Герой України капітану Лавренку. 10.09.2016, 05:10]</ref>
|-
|409
|[[Файл:93ombr.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Вохромєєв Олександр Миколайович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1973|10|9}}, [[Апостолове]], [[Дніпропетровська область]]. Молодший сержант, навідник [[93-я окрема механізована бригада (Україна)|93-ї окремої механізованої бригади]] ([[Черкаське (Новомосковський район)|Черкаське]]).|| {{дтс|2014|7|21}} || Загинув о 10:00 під час бою в селі [[Піски (Ясинуватський район)]] поблизу [[Донецьк]]а. Екіпаж танку прорвався на блокпост противника, знищив ворожий танк та кілька вогневих точок, прикрив евакуацію поранених. Маневруючи під вогнем противника танк потрапив на замаскований потужний фугас.<ref name="tankisty"/>
|-
|410
|[[Файл:93ombr.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Кулягін Андрій Олександрович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1992|9|3}}, [[Воскобійники (Шишацький район)]], [[Полтавська область]]. Старший солдат, механік-водій [[93-я окрема механізована бригада (Україна)|93-ї окремої механізованої бригади]] ([[Черкаське (Новомосковський район)|Черкаське]]).|| {{дтс|2014|7|21}} || Загинув о 10:00 під час бою в селі [[Піски (Ясинуватський район)]] поблизу [[Донецьк]]а. Екіпаж танку прорвався на блокпост противника, знищив ворожий танк та кілька вогневих точок, прикрив евакуацію поранених. Маневруючи під вогнем противника танк потрапив на замаскований потужний фугас.<ref name="tankisty"/>
|-
|411
|[[Файл:93ombr.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Синельник Федір Станіславович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}|| {{дтс|1986|5|27}}, [[Радгоспне (Близнюківський район)]] [[Харківська область]]. Старший солдат, гранатометник [[93-я окрема механізована бригада (Україна)|93-ї окремої механізованої бригади]] ([[Черкаське (Новомосковський район)|Черкаське]]). До мобілізації працював на шахті «Степова» ДТЕК ШУ Першотравенське. || {{дтс|2014|7|21}} || Загинув під час бою в селі [[Піски (Ясинуватський район)]] поблизу [[Донецьк]]а.<ref>[http://novosti.donetsk.ua/в-боях-на-донетчине-погиб-горняк-из-дне/ В боях на Донетчине погиб горняк из Днепропетровской области&nbsp;// «Новости Донецка», 24 липня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140729001233/http://novosti.donetsk.ua/%D0%B2-%D0%B1%D0%BE%D1%8F%D1%85-%D0%BD%D0%B0-%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%82%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B5-%D0%BF%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%B1-%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BD%D1%8F%D0%BA-%D0%B8%D0%B7-%D0%B4%D0%BD%D0%B5/ |date= 29 липня 2014 }}{{ref-ru}}<br/>[http://glavnoe.ua/news/n185003 Харьковская «Батькивщина» соболезнует близким погибшего в зоне АТО Федора Синельника&nbsp;// «Главное», 24 липня 2014]{{ref-ru}}</ref>
|-
|412
|[[Файл:93ombr.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Кравченко Юрій Вікторович]]''' <br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1964|3|18}}, [[Полтава]]. Мешкав в с. [[Голубівка (Новомосковський район)]] [[Дніпропетровська область]]. Старший солдат, снайпер [[93-я окрема механізована бригада (Україна)|93-ї окремої механізованої бригади]] ([[Черкаське (Новомосковський район)|Черкаське]]). Залишились дружина, двоє синів та донька. || {{дтс|2014|7|21}} || Загинув від вогнепальних поранень у бою біля селища [[Піски (Ясинуватський район)|Піски]] Донецької області.<ref>[http://memorybook.org.ua/14/kravchenkoyuriy.htm Кравченко Юрій Вікторович]<br/>[http://vk.com/golubovka?w=wall-49565981_96 Фото]<br/>[https://ukraine-memorial.org/ua/biography/kravchenko-yuriy-viktorovich/ Кравченко Юрій Вікторович]<br/>[https://www.president.gov.ua/documents/4692019-27821 Указ Президента України № 469/2019 від 27.06.2019]</ref>
|-
|413
|[[Файл:93ombr.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Варфоломєєв Володимир Олександрович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} || {{дтс|1984|7|15}}, [[Червоноіванівка]] [[Дніпропетровська область]]. Старший солдат, вогнеметник [[93-я окрема механізована бригада (Україна)|93-ї окремої механізованої бригади]] ([[Черкаське (Новомосковський район)|Черкаське]]). Призваний за мобілізацією 4 квітня. || {{дтс|2014|7|21}} || Загинув в бою біля селища [[Піски (Ясинуватський район)|Піски]] (Донецька область).<ref>[http://krinich-rn.dp.gov.ua/OBLADM/krinch_rda.nsf/2e8f79a579e9ccd3c22573fe003fcaf0/c416a52530277c39c2257d2500446047?OpenDocument На Криничанщині провели в останню дорогу захисника Вітчизни Володимира Варфоломєєва // Сайт Криничанського району, 31 липня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141129173510/http://krinich-rn.dp.gov.ua/OBLADM/krinch_rda.nsf/2e8f79a579e9ccd3c22573fe003fcaf0/c416a52530277c39c2257d2500446047?OpenDocument |date= 29 листопада 2014 }}<br/>[http://memorybook.org.ua/3/varfolomeev.htm Варфоломєєв Володимир Олександрович]</ref>
|-
|414
|[[Файл:93ombr.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Юденко Євгеній Анатолійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}|| {{дтс|1987|1|20}}, [[Комсомольськ (Полтавська область)]]. Сержант, водій-механік БТР [[93-я окрема механізована бригада (Україна)|93-ї окремої механізованої бригади]] ([[Черкаське (Новомосковський район)|Черкаське]]). Закінчив Артемівську ЗОШ І-ІІІ ступенів. У 2008–2009 роках проходив строкову службу в армії. Залишилася мати, у якої Євгеній був молодшим з трьох синів.|| {{дтс|2014|7|22}} || Біля селища [[Піски (Ясинуватський район)|Піски]] (Донецька область) у сутичці з супротивником екіпаж БТР натрапив на міну.<ref>[http://www.poltava.pl.ua/news/29116/ В бою із терористами загинув 27-річний солдат із Полтавщини&nbsp;// Інтернет-видання «Полтавщина», 25 липня 2014]<br/>[http://www.youtube.com/watch?v=hOgMx3dWULI Поховання учасника АТО з Артемівки Чутівського району (Полтавщина)&nbsp;// youtube-канал «Полтавська ОДТРК Лтава», 24 липня 2014]</ref>
|-
|415
|[[Файл:24mb2.JPG|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Савченко Олександр Юрійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1992|6|15}}, [[Крижопіль]], [[Вінницька область]]. Старший солдат, навідник-оператор [[24-та механізована бригада (Україна)|24-ї окремої Залізної механізованої бригади]] ([[Яворів]]) [[13-й армійський корпус (Україна)|13-го армійського корпусу]] [[Збройні сили України|Збройних сил України]]. Навчався на факультеті судноводіння та енергетики суден Севастопільського військово-морського інституту ім.&nbsp;Нахімова. З [[19 липня]] мав продовжити навчання на факультеті військово-морських сил Одеської військової Академії, однак на той час підрозділ перебував у так званому «Довжанському котлі». З дитинства займався спортом. Неодноразово займав призові місця в чемпіонатах Вінницької області, Криму та України. || {{дтс|2014|7|22}}|| Загинув у бою в прикордонній зоні в Луганській області<ref name="VinHeroes2"/> біля КПП «Довжанський»<ref>[http://news.vinnica.ua/node/9087/ Тіло загиблого лейтенанта Савченка із Крижополя батько викупив у сепаратистів]</ref>.
|-
|416
|[[Файл:24mb2.JPG|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Васькало Роман Вікторович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1988|12|3}}, [[Львів]]. Старший солдат [[24-та механізована бригада (Україна)|24-ї окремої Залізної механізованої бригади]] ([[Яворів]]) [[13-й армійський корпус (Україна)|13-го армійського корпусу]] [[Збройні сили України|Збройних сил України]]. Залишились дружина та однорічна дитина. || {{дтс|2014|7|22}}|| Загинув у бою в районі селища [[Довжанське]] на Луганщині&nbsp;— один зі снарядів під час артилерійського обстрілу терористами влучив поруч з бійцем<ref>[http://zaxid.net/news/showNews.do?na_viyni_polig_shhe_odin_viyskovosluzhbovets_zi_lvova&objectId=1315913 На війні поліг ще один військовослужбовець зі Львова&nbsp;// Zaxid.net, 22 липня 2014]<br/>[http://galinfo.com.ua/news/167793.html Під час проведення АТО загинув львів'янин Роман Васькало&nbsp;// «Galinfo», 22 липня 2014]</ref>. Тіло загиблого довгий час не віддавали бойовики. Після тривалих переговорів, його змогли доправити на батьківщину. [[30 липня]] львів'яни провели загиблого військовослужбовця в останню путь; могила&nbsp;— на полі почесних поховань [[Личаківський цвинтар|Личаківського цвинтаря]]<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=mRt6xGbG0FY У Львові прощалися із загиблим під Луганськом солдатом&nbsp;// «5 акнал», 30 липня 2014]<br/>[http://tsn.ua/ukrayina/u-lvovi-pohovali-25-richnogo-voyaka-tilo-yakogo-teroristi-ne-viddavali-rodicham-361290.html У Львові поховали 25-річного вояка, тіло якого терористи не віддавали родичам&nbsp;// ТСН, 30 липня 2014]</ref>.
|-
|417
|[[Файл:12-й Батальйон територіальної оборони «Київ».png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Шишко Олександр Сергійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} || {{дтс|1985|9|4}}, [[Київ]]. Солдат, кулеметник [[12-й окремий мотопіхотний батальйон|12-го батальйону територіальної оборони «Київ»]]. Закінчив Національний технічний університет. У 2003 році був призваний на строкову службу до лав Державної прикордонної служби України, пройшов курси підготовки командирів відділення та курси підготовки сержантів. Мобілізований 15 травня 2014 року, Залишилася дружина та 8-місячна донька, а також мати, паралізований дідусь та сестра-інвалід. || {{дтс|2014|7|22}}|| Терористи в ніч на 22 липня обстріляли позиції сил АТО під селом Весела Гора біля м. Щастя з РСЗВ «Град». Олександр отримав важкі поранення і помер на операційному столі у шпиталі. Похований на Лісовому кладовищі у Києві.<ref>[http://kiev-ukr.segodnya.ua/kpeople/v-kieve-pohoronili-dobrovolca-pogibshego-pod-doneckom-539335.html У Києві поховали добровольця, який загинув під Донецьком (фото)&nbsp;// «Сегодня», 24 липня 2014]<br/>[https://www.facebook.com/BTOKyiv/photos/a.699635286768817.1073741827.699624460103233/717804924951853/?type=1 Вчора загинув боєць 12 батальйону Олександр Шишко]<br/>[http://dnipr.kievcity.gov.ua/content/zagybli.html Загиблі в АТО Дніпровчани]</ref>
|-
|418
|[[Файл:Емблема 28-ої окремої гвардійської механізованої бригади 2015.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Котюжинський Олександр Володимирович]]''' || {{дтс|1992|2|4}}, [[Агафіївка]] [[Одеська область]]. Сержант контрактної служби [[28-ма окрема механізована бригада (Україна)|28-ї окремої механізованої бригади]] ([[Чорноморське (Одеська область)|Чорноморське]].|| {{дтс|2014|7|22}}|| Загинув в районі міста [[Амвросіївка]] ([[Донецька область]]). Перебував у списках зниклих безвісти. За даними Книги пам'яті, похований в Агафіївці.<ref>[http://vk.com/id83763278?w=wall83763278_13699%2Fall Помогите пожалуйста найти человека]{{ref-ru}}<br/>[http://dumskaya.net/news/v-boevyh-dejstviyah-na-vostoke-ukrainy-pogibli-1-038169/ В боевых действиях на востоке Украины погибли 13 жителей Одесской области (список)&nbsp;// «Думская», 12 серпня 2014]{{ref-ru}}</ref><ref>[http://memorybook.org.ua/14/kotyuzhinsky.htm Котюжинський Олександр Володимирович]</ref>
|-
|419
|[[Файл:Emblem of the National Guard of Ukraine.svg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Радієвський Олександр Віталійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} || {{дтс|1970|5|9}}, [[Дніпропетровськ]]. Генерал-майор (посмертно)<ref>[http://www.president.gov.ua/news/30858.html Президент присвоїв Олександру Радієвському звання генерал-майора (посмертно)&nbsp;// Прес-служба Президента України, 25 липня 2014]<br/>[http://www.pravda.com.ua/news/2014/07/25/7033030/ Порошенко посмертно присвоїв звання Нацгвардійцю Радієвському&nbsp;// «Українська правда», 25 липня 2014]</ref>, командир військової частини 3011 Центрального оперативно-територіального об'єднання [[Національна гвардія України|Національної гвардії України]]. [[1987]] року вступив до лав Владикавказького вищого військового командного училища ім.&nbsp;С.&nbsp;М.&nbsp;Кірова МВС СРСР. Загалом два з половиною місяці перебував у зоні АТО&nbsp;— особисто керував діями бійців по знищенню ворожих блокпостів під час звільнення [[Миколаївка (місто)|Миколаївки]], [[Семенівка (Краматорська міська рада)|Семенівки]], [[Слов'янськ]]а. || {{дтс|2014|7|23}} || Загинув під час бою за звільнення [[Лисичанськ]]а, коли разом з бійцями потрапив у засідку на мосту<ref>{{Cite web |url=http://vv.gov.ua/news.php?nid=5378&lang=ua |title=Життя сміливця обірвалося на полі бою… // Національна гвардія України, 23 липня 2014 |accessdate=28 серпня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20141004005203/http://vv.gov.ua/news.php?nid=5378&lang=ua |archivedate=4 жовтня 2014 |deadurl=yes }}</ref>.
|-
|420
|[[Файл:Emblem of the National Guard of Ukraine.svg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Сніцар Павло Леонідович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1976|7|10}}, [[Ульяновка]] [[Кіровоградська область]]. Полковник (посмертно), командир стрілецького батальйону Центрального оперативного з'єднання [[Національна гвардія України|Національної гвардії України]] (Кропивницький). Після закінчення школи вступив у Хмельницьку академію прикордонних військ на факультет МВС. По закінченню був направлений на роботу в Кропивницький. У грудні-квітні був на Майдан, після Майдану в Донецьку, а з червня брав участь у діях під Лисичанськом.|| {{дтс|2014|7|23}} || Загинув під час бою за звільнення [[Лисичанськ]]а, коли бійці потрапили у засідку на мосту.<ref name="NGU-Lysychansk">{{Cite web |url=http://vv.gov.ua/news.php?nid=5400&lang=ua |title=Вічна пам'ять загиблим побратимам // Національна гвардія України, 26 липня 2014 |accessdate=28 серпня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140826005357/http://vv.gov.ua/news.php?nid=5400&lang=ua |archivedate=26 серпня 2014 |deadurl=yes }}</ref><ref>[http://gre4ka.info/suspilstvo/12071-u-kirovohradi-poproshchalysia-shche-z-odnym-viiskovym-iakyi-zahynuv-u-zoni-ato-foto У Кіровограді попрощалися ще з одним військовим, який загинув у зоні АТО&nbsp;// «Гречка», 29 липня 2014]</ref>
|-
|421
|[[Файл:Emblem of the National Guard of Ukraine.svg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Коцяр Ігор Олександрович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} || {{дтс|1994|3|19}}, [[Кривий Ріг]] [[Дніпропетровська область]]. Солдат строкової служби [[Національна гвардія України|Національної гвардії України]], військова частина 3011 (Кропивницький).|| {{дтс|2014|7|23}} || Загинув під час бою за звільнення [[Лисичанськ]]а, коли бійці потрапили у засідку на мосту<ref name="NGU-Lysychansk"/>.
|-
|422
|{{51 ОМБр ЗСУ}}||{{flagicon|Україна}} '''[[Спасьонов Василь Володимирович]]'''<br/>{{Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)|nocat=true}}||{{дтс|1975|1|8}}, [[Степанівка (смт)|Степанівка]] [[Сумський район]] [[Сумська область]]. Проживав у м. [[Володимир-Волинський]]. Підполковник, начальник ППО в/ч А2331 [[51-ша механізована бригада (Україна)|51-ї окремої механізованої бригади]] ([[Володимир-Волинський]]). Залишилася дружина та 5-річний син, якого подружжя всиновило 2 роки тому.|| {{дтс|2014|7|23}} || Загинув під час звільнення [[Лисичанськ]]а ([[Луганська область]]). Похований на кладовищі в селі [[Житані]] Володимир-Волинського району.<ref>[http://www.volynnews.com/news/extreme/tilo-pidpolkovnyka-z-volyni-pryvezly-dodomu/ Тіло підполковника з Волині привезли додому&nbsp;// «Волинські новини», 28 липня 2014]<br/>[http://www.volga.lutsk.ua/view/4362/ Спасьонова&nbsp;— не спасли…&nbsp;// «Волинська газета», 30 липня 2014]<br/>[http://www.volynpost.com/news/36985-pohovaly-zagyblogo-polkovnyka-51-i-brygady-foto Поховали загиблого полковника 51-ї бригади. ФОТО]<br/>[http://memorybook.org.ua/21/spasenov.htm Спасьонов Василь Володимирович]<br/>[http://istina-nova.com.ua/novosti/goroda-i-rajona/na-sumshhine-uvekovechili-geroya-ato.html На Сумщині увічнили Героя АТО. (рос.) 25.07.2015] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304231200/http://istina-nova.com.ua/novosti/goroda-i-rajona/na-sumshhine-uvekovechili-geroya-ato.html |date=04.03.2016 }}<br/>[https://www.facebook.com/14ombr/posts/905381809615210 А соняшники й досі пахнуть війною...]</ref>
|-
|423
|[[Файл:Flag of Right Sector.svg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Дутчак Юрій Іванович]]''' <br/>(псевдонім «Шумахер») || {{дтс|1984|4|24}}, [[Іспас]] [[Чернівецька область]]. Керівник Городенківського районного осередку [[Правий сектор|«Правого Сектора»]], волонтер. Мешкав у селі [[Глушків]] [[Івано-Франківська область]]. Закінчив Чернівецький будівельний технікум. Працював помічником архітектора у Чернівцях та Києві. З осені 2013 брав участь у [[Євромайдан|Революції Гідності]] як волонтер. Пізніше вступив до лав «Правого сектора». Організував військово-патріотичний табір для молоді в урочищі «Дубина», поблизу Глушкова. Залишились дружина та маленький син. || {{дтс|2014|7|23}} || Вранці волонтери в супроводі бійців [[Добровольчий український корпус|Добровольчого Українського Корпусу]] (ДУК) трьома машинами з благодійним вантажем виїхали в напрямку м. [[Амвросіївка]], заїжджаючи на всі блокпости, де стоять прикарпатці, а коли повертались, потрапили біля опівночі в засідку бойовиків під містом [[Волноваха]] [[Донецька область]]. Юрій загинув від кулі, коли сів за кермо замість пораненого водія. Машина була повністю знищена.<ref>[http://paralleli.if.ua/news/44621.html У зоні АТО один прикарпатець&nbsp;— загинув, другий&nbsp;— сильно поранений&nbsp;// «Паралелі», 24 липня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141006113753/http://paralleli.if.ua/news/44621.html |date=6 жовтня 2014 }}<br/>[http://frankivchany.if.ua/index.php/zhittya/2877-podrobytsi-zahybeli-v-zoni-ato-odnoho-iz-lideriv-prykarpatskoho-pravoho-sektora Подробиці загибелі в зоні АТО одного із лідерів прикарпатського Правого сектора&nbsp;// «Франківчани», 24 липня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140819104538/http://frankivchany.if.ua/index.php/zhittya/2877-podrobytsi-zahybeli-v-zoni-ato-odnoho-iz-lideriv-prykarpatskoho-pravoho-sektora/ |date=19 серпня 2014 }}<br/>[http://vidido.ua/index.php/pogliad/article/spomin_rodini_pro_zagiblogo_u_zoni_ato_bukovincja_jurija_dutchaka/ Спомин родини про загиблого у зоні АТО буковинця Юрія Дутчака // «Від і До», 27 листопада 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160305030422/http://vidido.ua/index.php/pogliad/article/spomin_rodini_pro_zagiblogo_u_zoni_ato_bukovincja_jurija_dutchaka/ |date= 5 березня 2016 }}</ref> [[28 липня]] у районному Палаці культури з активістом попрощалися мешканці с.[[Городенка]]; похований в рідному селі [[Іспас]].<ref>[http://bukpravda.cv.ua/news/nadzvychayni-sytuatsii/item/17976 На Сході загинув буковинський активіст, який віз допомогу військовим&nbsp;// «Буковинська правда», 28 липня 2014]<br/>[http://www.times.if.ua/suspilstvo/v-gorodenci-poproszalis-iz-yuriem-dutchakom.html В Городенці попрощались із Юрієм Дутчаком&nbsp;// «Франко Таймс», 28 липня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140810070115/http://www.times.if.ua/suspilstvo/v-gorodenci-poproszalis-iz-yuriem-dutchakom.html |date=10 серпня 2014 }}<br/>[https://www.youtube.com/watch?v=wwbjKDvLXlI Прощання з Героєм! … Пам'яті Юрія Дутчака (псевдо «Шумахер»)&nbsp;// «Правий Сектор. Коломия», 29 липня 2014]</ref>
|-
|424
|[[Файл:8-й окремий полк спеціального призначення.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Якимчук Тарас Володимирович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} || {{дтс|1993|9|6}}, [[Мізоч]] [[Рівненська область]]. Солдат, кулеметник [[8-й окремий полк спеціального призначення|8-го окремого полку спецпризначення]] ([[Хмельницький]]), служив за контрактом з жовтня 2011 року. Він був одним із тих хто найдовше перебував в зоні бойових дій. Окрім нього в сім'ї залишилися брат та сестра. || {{дтс|2014|7|23}} || КАМАЗ, на якому їхали спецпризначенці потрапив під перехресний вогонь із засідки. Тарас вискочив з кабіни, і снайпер влучив йому у бік поміж пластин бронежилета. Від важкого поранення помер у вертольоті під час транспортування до шпиталю.<ref>[http://zdolbuniv.com/region/v-zoni-ato-na-shodi-ukrajiny-zahynuv-zhytel-zdolbunivschyny-z-mizocha.html В зоні АТО на сході України загинув житель Здолбунівщини з Мізоча&nbsp;// Сайт zdolbuniv.com, 24 липня 2014]<br/>[http://zdolbuniv.com/narodna-trybuna/pamyati-zahybloho-v-zoni-ato-soldata-tarasa-yakymchuka.html Пам'яті загиблого в зоні АТО солдата Тараса Якимчука&nbsp;// Сайт zdolbuniv.com, 28 липня 2014]<br/>[https://www.facebook.com/groups/596210330491515/permalink/611689388943609/ История одной засады&nbsp;// facebook Паша К., 24 липня 2014]</ref><br/><ref name="зірвали план"/>
|-
|425
|[[Файл:93ombr.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Гончаренко Михайло Андрійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}|| {{дтс|1991|2|19}}, [[Запоріжжя]]. Старший солдат, номер обслуги [[93-я окрема механізована бригада (Україна)|93-ї окремої механізованої бригади]] ([[Черкаське (Новомосковський район)|Черкаське]]). Закінчив Класичний приватний університет, проходив строкову службу в Президентському полку. Працював у Державній податковій інспекції в Комунарському районі Запоріжжя. В зоні АТО перебував з квітня.|| {{дтс|2014|7|23}} || Загинув біля села [[Лозове (Артемівський район)]]. Терористи із засідки обстріляли колону військових. Михайло знаходився у першій машині в колоні, отримав важке поранення, його довезли до лікарні, але там він помер.<ref>[http://tv5.zp.ua/news/854/V-zone-ATO-pogib-esche-odin-zaporozhec В зоне АТО погиб еще один запорожец&nbsp;// ЗНТРК «ТВ-5», 25 липня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140728073712/http://tv5.zp.ua/news/854/V-zone-ATO-pogib-esche-odin-zaporozhec |date=28 липня 2014 }}{{ref-ru}}<br/>[http://iz.com.ua/zaporoje/48330-zaporozhskie-pobratimy-mihaila-goncharenko-misha-sam-poprosilsya-v-shturmovuyu-gruppu.html Запорожские побратимы погибшего в зоне АТО Михаила Гончаренко: Миша сам попросился в штурмовую группу&nbsp;// «Индустриалка», 26 липня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140809021033/http://iz.com.ua/zaporoje/48330-zaporozhskie-pobratimy-mihaila-goncharenko-misha-sam-poprosilsya-v-shturmovuyu-gruppu.html |date=9 серпня 2014 }}{{ref-ru}}<br/>[http://zanoza-news.com/?p=21804 Подробности: в зоне АТО погиб запорожский налоговик // Заноза, 28 липня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304190603/http://zanoza-news.com/?p=21804 |date= 4 березня 2016 }}{{ref-ru}}</ref>
|-
|426
|[[Файл:95-оаембр.svg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Холо Ігор Миколайович]]''' <br/>{{Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)|nocat=true}}||{{дтс|1992|9|9}}, [[Олександрівка (Жашківський район)]] [[Черкаська область]]. Старший лейтенант, командир взводу снайперів [[95-та окрема аеромобільна бригада (Україна)|95-ї окремої аеромобільної бригади]] ([[Житомир]]). Випускник аеромобільного факультету [[Академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного|Академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного]] 2013 року. По закінченні Академії був направлений на службу до Житомира. В зоні АТО перебував із початку березня.|| {{дтс|2014|7|23}} || [[20 липня]] терористи здійснили обстріл блокпосту під [[Лисичанськ]]ом ([[Луганська область]]). Ігор отримав 4 кульові поранення в груди. Помер під час операції в харківському шпиталі 23 липня о 6-й годині ранку.<ref>[http://procherk.info/news/7-cherkassy/25371-zavtra-na-zhashkivschini-pohovajut-sche-odnogo-geroja-ato Завтра на Жашківщині поховають ще одного героя АТО&nbsp;// «Прочерк», 24 липня 2014]<br/>[http://www.youtube.com/watch?v=SmqQr8vVKls Герої не вмирають // «Вікка», 25 липня 2014]</ref>
|-
|427
|[[Файл:Dnipro battalion emblem.jpg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Макідон Віктор Михайлович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1969|11|5}}, [[Ніжин]] [[Чернігівська область]]. Прапорщик міліції, боєць [[Дніпро (батальйон)|Добровольчого батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Дніпро-1»]]. Кілька років працював у ніжинському відділі міліції. Пізніше переїхав служити до Києва, В 45 років пішов на пенсію. Коли почалася війна, повернувся до служби у складі батальйону «Дніпро».|| {{дтс|2014|7|24}}||Дата, місце і обставини не уточнено.<ref>[http://www.uezd.com.ua/page/shhe-odin-nizhinskij-boyec-stav-u-nebesnij-strij.html Ще один ніжинський боєць став у небесний стрій&nbsp;// «Уездные новости», 25 липня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140812040435/http://www.uezd.com.ua/page/shhe-odin-nizhinskij-boyec-stav-u-nebesnij-strij.html |date=12 серпня 2014 }}<br/>[http://cg.gov.ua/index.php?id=11782&tp=1 Макидон Віктор&nbsp;// Чернігівська ОДА]</ref> (за одними джерелами загинув у Лисичанську, за іншими&nbsp;— під Луганськом).
|-
|428
|[[Файл:79 OAeMBr ZSU.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Карбівничий Сергій Васильович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1980|9|16}}<ref>[http://vk.com/id38613401 Сергей Карбивничий] в соціальній мережі VK</ref>, [[Вознесенськ]] [[Миколаївська область]]. Солдат, водій польової лазні [[79-та окрема аеромобільна бригада (Україна)|79-ї окремої аеромобільної бригади]] ([[Миколаїв]]). || {{дтс|2014|7|24}} || Загинув вранці під час обстрілу позицій військових з РСЗВ «Град» у прикордонній зоні поблизу [[Амвросіївка|Амвросіївки]] ([[Донецька область]]), пункт пропуску [[Маринівка (пункт контролю)|Маринівка]]. Похований 26 липня у [[Вознесенськ]]у.<ref>[http://novosti-n.org/news/read/73695.html В зоне АТО погиб еще один военнослужащий 79-й бригады&nbsp;// «Новости-N», 24 липня 2014]{{ref-ru}}<br/>[http://www.voznesensk.org/material/703 25-26 липня 2014 року в місті Вознесенську оголошено Днем жалоби. Загинув Сергій Карбівничий&nbsp;// Сайт Вознесенської міської ради, 25 липня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140729195835/http://www.voznesensk.org/material/703 |date=29 липня 2014 }}<br/>[http://voznesensk.org/material/711 Вознесенськ прощається з загиблим в зоні АТО Карбівничим Сергієм Васильовичем&nbsp;// Сайт Вознесенської міської ради, 29 липня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140810032006/http://voznesensk.org/material/711 |date=10 серпня 2014 }}</ref><br/>За даними радіоперехоплення бойовики надали російським військовим координати квадрату для обстрілу з артилерії поблизу смт&nbsp;[[Григорівка (Олексіївська сільська рада)|Григорівка]] Донецької області. В результаті обстрілу з території РФ загинули троє військових.<ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2014/07/25/7033014/ Російські військові обстрілюють позиції ЗС України&nbsp;— СБУ&nbsp;// «Українська правда», 25 липня 2014]</ref>
|-
|429
|[[Файл:79 OAeMBr ZSU.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Кучеренко Олександр Миколайович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} || {{дтс|1982|4|5}}, [[Капустине (Жовтневий район)]] [[Миколаївська область]]. Старший солдат, старший механік центру зв'язку [[79-та окрема аеромобільна бригада (Україна)|79-ї окремої аеромобільної бригади]] ([[Миколаїв]]). Залишились двоє дітей 4 і 8 років.|| {{дтс|2014|7|24}} || Загинув о 20:45 під час обстрілу позицій військових з РСЗВ «Град» та артилерії у прикордонній зоні поблизу с. [[Дякове]] ([[Антрацитівський район]] Луганська область). Похований в рідному селищі.<ref>[http://novosti-n.org/news/read/73718.html Позиции николаевских десантников вновь подверглись обстрелу&nbsp;— один человек погиб&nbsp;// «Новости-N», 25 липня 2014]{{ref-ru}}<br/>[http://memorybook.org.ua/14/kucherenko.htm Кучеренко Олександр Миколайович]<br/>[http://nikolaev-city.net/news/v-zhovtnevom-rayone-prostilis-s-pogibshim-desantnikom-aleksandrom-kucherenko-kotoryy-pogib-v В Жовтневом районе простились с погибшим десантником Александром Кучеренко, который погиб в Луганской области&nbsp;// «NIKOLAEV-CITY», 29 липня 2014]{{ref-ru}}</ref>
|-
|430
|[[Файл:Нарукавний_шеврон_40_б_ТрО.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Краковецький Роман Васильович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} || {{дтс|1991|7|25}}, [[Кривий Ріг]], [[Дніпропетровська область]]. Солдат, стрілець-навідник [[40-й окремий мотопіхотний батальйон|40-го батальйону територіальної оборони «Кривбас»]]. || {{дтс|2014|7|24}} ||Під час проведення перевірки блокпостів в районі [[Амвросіївка|Амвросіївки]] (Донецька область) БРДМ підірвався на радіокерованому фугасі.<ref>[http://dnepr.comments.ua/news/2014/07/24/115626.html На Донбассе погиб доброволец из Кривого Рога&nbsp;// «Комментарии Днепропетровск», 24 липня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140818152934/http://dnepr.comments.ua/news/2014/07/24/115626.html |date=18 серпня 2014 }}{{ref-ru}}</ref>.
|-
|431
|[[Файл:93ombr.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Берестенко Ігор Петрович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1990|8|27}}, [[Нікополь]] [[Дніпропетровська область]]. Старший солдат, механік-водій зенітно-артилерійського взводу 3-го механізованого батальйону [[93-тя окрема механізована бригада (ЗСУ)|93-ї окремої механізованої бригади]] ([[Черкаське (Новомосковський район)|Черкаське]]). || {{дтс|2014|7|24}} || Загинув у бою з терористами біля селища [[Новолуганське]] [[Артемівський район (Донецька область)]] неподалік [[Дебальцеве]]. Диверсійна група терористів під'їхала на машині до місця, де військові набирали воду, та відкрила кулеметний вогонь. Відбиваючи атаку терористів, в бою загинули троє бійців.<ref>[http://city-nikopol.com.ua/3679-ukrainskiy-voin-nikopolchanin-igor-berestenko-pogib-v-zone-ato.html Украинский воин, Никопольчанин, Игорь Берестенко погиб в зоне АТО (видео архив)&nbsp;// Газета «Город Никополь», 26 липня 2014]{{ref-ru}}<br/>[http://tyzhden.ua/Society/115225 На танконебезпечному напрямку&nbsp;// «Тиждень», 26 липня 2014]</ref>
|-
|432
|[[Файл:93ombr.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Караченцев Олександр Юрійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1987|8|27}}, [[Кривий Ріг]] [[Дніпропетровська область]]. Солдат, номер обслуги зенітно-артилерійського взводу 3-го механізованого батальйону [[93-тя окрема механізована бригада (ЗСУ)|93-ї окремої механізованої бригади]] ([[Черкаське (Новомосковський район)|Черкаське]]). Після строкової служби в армії працював разом із батьком на вантажних перевезеннях. Після окупації Криму добровольцем пішов до військкомату.|| {{дтс|2014|7|24}} || Загинув у бою з терористами біля селища [[Новолуганське]] [[Артемівський район (Донецька область)]] неподалік [[Дебальцеве]]. Диверсійна група терористів під'їхала на машині до місця, де військові набирали воду, та відкрила кулеметний вогонь. Відбиваючи атаку терористів, в бою загинули троє бійців.<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=-I9CIkxUwlM Похорони Олександра Караченцева // ТРК Рудана, 7 серпня 2014]<br/>[http://www.youtube.com/watch?v=mus6TDm9z-o Відкриття меморіальної дошки Олександру Караченцеву // ТРК Рудана, 14 жовтня 2014]<br/>[http://memorybook.org.ua/14/karachencev.htm Караченцев Олександр Юрійович]</ref>
|-
|433
|[[Файл:93ombr.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Григорович Олександр Валентинович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1979|4|2}}, [[Печанівка]] [[Житомирська область]]. Старший солдат, радіотелефоніст зенітно-артилерійного взводу 3-го механізованого батальйону [[93-я окрема механізована бригада (Україна)|93-ї окремої механізованої бригади]] ([[Черкаське (Новомосковський район)|Черкаське]]). Останні 10 років мешкав у м. [[Кривий Ріг]], працював монтером залізничної колії ПАТ «[[АрселорМіттал Кривий Ріг]]». Був мобілізований на початку квітня. Залишилася дружина та 7-річний син. || {{дтс|2014|7|24}} || Загинув у бою з терористами біля селища [[Новолуганське]] [[Артемівський район (Донецька область)]] неподалік [[Дебальцеве]]. Диверсійна група терористів під'їхала на машині до місця, де військові набирали воду, та відкрила кулеметний вогонь. Відбиваючи атаку терористів, в бою загинули троє бійців.<ref>[http://www.zhitomir.info/news_137162.html В Житомирской области похоронят 35-летнего военнослужащего, который погиб в зоне АТО&nbsp;// Сайт Zhitomir.info, 28 липня 2014]<br/>[http://www.zhitomir.info/news_137370.html У селі Житомирської області попрощалися із солдатом, який загинув в зоні АТО 24 липня&nbsp;// Сайт Zhitomir.info, 1 серпня 2014]<br/>[http://www.youtube.com/watch?v=clil-ffiAIk Відкриття меморіальної дошки Олександру Григоровичу&nbsp;// youtube ТРК Рудана, 8 жовтня 2014]</ref>
|-
|434
|[[Файл:140th Special Operations Forces Center.jpeg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Чабан Андрій Олександрович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1988|1|31}}, [[Залісці (Збаразький район)|Залісці]], Збаразький район, [[Тернопільська область]]. Сержант, інструктор відділення зв'язку 140-го окремого центру СО ГШ в/ч А0661 ([[Хмельницький]]). Закінчив Галицький інститут ім. В. Чорновола у Тернополі, служив за контрактом з 2008 року. Відколи Росія захопила Крим, 80 днів був у Херсоні, потім його направили на Схід. Залишились батьки, старший брат та наречена.|| {{дтс|2014|7|24}} || Під нальоту на блокпост бойовиків в районі міста [[Первомайськ (Луганська область)]] спецпризначенці виявили диверсійну групу терористів. Загинув у бою від кулі снайпера.<ref>[http://7days-ua.com/news/zahynuv-nash-zemlyak-26-27-lypnya-na-ternopilschyni-dni-zhaloby/ Загинув наш земляк: 26-27 липня на Тернопільщині&nbsp;— Дні жалоби&nbsp;// Сайт «7 ДНІВ-УКРАЇНА», 26 липня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170824013310/http://7days-ua.com/news/zahynuv-nash-zemlyak-26-27-lypnya-na-ternopilschyni-dni-zhaloby/ |date= 24 серпня 2017 }}<br/>[http://gazeta-misto.te.ua/news/вчора-у-залісцях-що-на-збаражчині-пох/ Вчора у Залісцях, що на Збаражчині, поховали 26-річного хлопця, якого вбили під Луганськом&nbsp;// Сайт «Місто», 28 липня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160817014144/http://www.gazeta-misto.te.ua/news/вчора-у-залісцях-що-на-збаражчині-пох/ |date=17 серпня 2016 }}<br/>[http://doba.te.ua/novyny/kapitan-bataljonu-rozpoviv-na-pohoroni-yak-zahynuv-andrij-chaban-z-ternopilschyny.html Капітан батальйону розповів на похороні, як загинув Андрій Чабан з Тернопільщини&nbsp;// Інтернет-газета Тернопілля «Доба», 29 липня 2014]<br/>[http://zz.te.ua/maty-zahybloho-bijtsya-z-ternopilschyny-mrije-pobuvaty-na-mistsi-de-snajperska-kulya-obirvala-zhyttya-jiji-syna/ Мати загиблого бійця з Тернопільщини мріє побувати на місці, де снайперська куля обірвала життя її сина // «За Збручем», 13 жовтня 2014]</ref><br/><ref name="зірвали план">[https://armyinform.com.ua/2020/04/yak-specznazivczi-zirvaly-plany-bojovykiv-zahopyty-popasnu/ Як спецназівці зірвали плани бойовиків захопити Попасну // АрміяInform, 17 квітня 2020]</ref>
|-
|435
|[[Файл:140th Special Operations Forces Center.jpeg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Черкасов Володимир Юрійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1989|6|3}}, [[Ольгопіль (Чечельницький район)]] [[Вінницька область]]. Сержант, старший розвідник-снайпер 140-го окремого центру СО ГШ в/ч А0661 ([[Хмельницький]]). Перші роки життя провів у селі [[Кам'янки (Гайсинський район)|Кам'янки]] Теплицького району, тоді сім'я виїхала на інше місце проживання. Був єдиною дитиною у своїх батьків. Служив контрактником в українській армії.|| {{дтс|2014|7|24}} || Під нальоту на блокпост бойовиків в районі міста [[Первомайськ (Луганська область)]] спецпризначенці виявили диверсійну групу терористів. У бою отримав важки поранення, помер у шпиталі. Поховали Володимира у селі Кожухівка (звідти родом батьки Володі).<ref>[http://vin.gov.ua/web/vinoda.nsf/web_alldocs/DocДЕПА9MCJVN На Донеччині під час обстрілу терористами загинув спецпризначенець з Вінниччини&nbsp;// Офіційне інтернет-представництво Вінницької ОДА, 25 липня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140728163405/http://vin.gov.ua/web/vinoda.nsf/web_alldocs/DocДЕПА9MCJVN |date=28 липня 2014 }}<br/>[http://www.teplykrda.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=3279:2014-07-28-06-24-48&catid=36:2008-07-05-12-55-09&Itemid=1 І знову смерть на теплицькій землі&nbsp;// Офіційний сайт Теплицької РДА, 28 липня 2014]</ref><br/>[http://memorybook.org.ua/27/cherkasov.htm Черкасов Володимир Юрійович]<br/><ref name="зірвали план"/>
|-
|436
|[[Файл:140th Special Operations Forces Center.jpeg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Кобернюк Василь Іванович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1983|10|11}}, [[Ізяслав]] [[Хмельницька область]]. Сержант, розвідник-снайпер 140-го окремого центру СО ГШ в/ч А0661 ([[Хмельницький]]). Сім років служив в Хмельницькому, потім майже чотири роки пропрацював у Замковій виправній колонії №&nbsp;58 в Ізяславі. Займався футболом, грав за ізяславський футбольний клуб «Горинь». Звільнився, щоб піти добровольцем захищати Батьківщину. Залишилася мати, брат та наречена.|| {{дтс|2014|7|24}} || Під нальоту на блокпост бойовиків в районі міста [[Первомайськ (Луганська область)]] спецпризначенці виявили диверсійну групу терористів. Загинув у бою.<ref>[http://ye.ua/news/news_17208.html В зоні проведення антитерористичної операції вбили солдата з Ізяслава&nbsp;// Медіа-корпорація «Є», 25 липня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140808095141/http://ye.ua/news/news_17208.html |date=8 серпня 2014 }}<br/>[http://excl.com.ua/news/2014/07/28/4861/zupynyv_voroga_cinoju_vlasnogo_zhyttja_-_shche_odyn_podoljanyn_povernuvsja_dodomu_v_truni Зупинив ворога ціною власного життя&nbsp;— ще один подолянин повернувся додому в труні&nbsp;// «Ексклюзив», 28 липня 2014]</ref> {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140729095622/http://excl.com.ua/news/2014/07/28/4861/zupynyv_voroga_cinoju_vlasnogo_zhyttja_-_shche_odyn_podoljanyn_povernuvsja_dodomu_v_truni |date=29 липня 2014 }}<br/><ref name="зірвали план"/>
|-
|437
|[[Файл:72ombr - 2.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Орлов Олег Юрійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}|| {{дтс|1991|9|28}}, [[Умань]] [[Черкаська область]]. Молодший сержант, командир гармати 2-го гаубичного самохідно-артилерійського взводу [[72-га окрема механізована бригада (Україна)|72-ї окремої механізованої бригади]] ([[Біла Церква]]).|| {{дтс|2014|7|24}} ||Загинув під час артилерійського обстрілу з боку російського кордону в районі прикордонного села [[Червона Зоря (Шахтарський район)|Червона зоря]] ([[Донецька область]]).<ref name="72ombr"/><ref>[http://vikka.ua/novini/36145-umanchanin-zaginuv-na-donechchini-pid-chas-obstrilu-z-boku-rosii.htm Уманчанин загинув на Донеччиині під час обстрілу з боку Росії&nbsp;// «ВІККА», 26 липня 2014]</ref>
|-
|438
|[[Файл:24mb2.JPG|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Рокіцький Сергій Дмитрович]]'''<br/>{{Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)|nocat=true}}||{{дтс|1980|9|8}}, [[Великі Мацевичі]] [[Старокостянтинівський район]] [[Хмельницька область]]. Капітан медичної служби, військовий лікар [[24-та механізована бригада (Україна)|24-ї окремої Залізної механізованої бригади]] ([[Яворів]]). Проживав у [[Тернопіль|Тернополі]], де служив за контрактом лікарем-ординатором, начальником медичного пункту в/ч А1769 11-ї артилерійської бригади. На Сході перебував 4 місяці у складі 24-ї механізованої бригади, батькам казав, що він у Львові, щоб не хвилювались. Залишилась дружина та 4-річна донька.|| {{дтс|2014|7|24}}|| Загинув від кулі снайпера, коли рятував пораненого, під час звільнення [[Лисичанськ]]а.<ref>[http://zz.te.ua/v-zoni-ato-zahynuv-vijskovyj-likar-z-ternopolya/ В зоні АТО загинув військовий лікар з Тернополя&nbsp;// Новинний портал «За Збручем», 11 серпня 2014]</ref><ref>[http://smijana.livejournal.com/350859.html Слава Герою! ..моєї родини]<br/>[http://vk.com/club41746516?w=wall-41746516_33%2Fall 24 липня 2014 року… Нестало великої Людини… Рокіцький Сергій Дмитрович…]</ref>
|-
|439
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Volunteer_Corps_«Pravyi_sector».svg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Статій Володимир Михайлович]]'''<br/>(псевдонім «Білий»)<br/>{{Орден «За мужність» III ступеня}}||{{дтс|1974|10|26}}, [[Львів]]. Боєць 5-го Окремого батальйону [[Добровольчий український корпус|Добровольчого Українського Корпусу]]. Займався [[Регбі]], грав за місцеву команду «Сокіл». Залишились дружина та неповнолітня донька. || {{дтс|2014|7|25}} || Біля села [[Піски (Ясинуватський район)]] Донецької області всю ніч тривав мінометний обстріл. На ранок, коли мала відбутись передислокація, хлопці потрапили під обстріл, двоє загинули.<ref name="PS-Don">[http://poglyad.te.ua/protystoyannya-kyjiv/sohodni-zranku-u-zoni-ato-zahynuly-hloptsi-z-pravoho-sektora/ Сьогодні зранку у зоні АТО загинули хлопці з Правого Сектора&nbsp;// «Погляд», 25 липня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140727145907/http://poglyad.te.ua/protystoyannya-kyjiv/sohodni-zranku-u-zoni-ato-zahynuly-hloptsi-z-pravoho-sektora/ |date=27 липня 2014 }}<br/>[http://inforesist.org/esli-tak-xotyat-to-pust-ishhut-menya-pod-minometnym-obstrelom-yarosh/ Если так хотят, то пусть ищут меня под минометным обстрелом&nbsp;— Ярош&nbsp;// Сайт Info Resist, 25 липня 2014]</ref>. Загинув від вибуху гранати&nbsp;— не бажаючи опинитись в полоні, підірвався разом з чотирма терористами, які його оточили. [[28 липня]] львів'яни провели бійця в останню путь. Прощання та заупокійна Літургія відбулися у Храмі Святих ап.&nbsp;Петра і Павла мікрорайону [[Рясне (Львів)|Рясне]]; поховання&nbsp;— на місцевому кладовищі неподалік від храму<ref>[http://ps-zahid.info/news/v-polon-ne-zdavatys-otochenyj-terorystamy-bojets-bilyj-zahynuv-sam-i-zabrav-z-soboyu-na-toj-svit-chotyroh-vorohiv/ «В полон не здаватись»! Оточений терористами, боєць «Білий» загинув сам і забрав з собою на той світ чотирьох ворогів&nbsp;// «Правий сектор. Захід», 28 липня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140801204237/http://ps-zahid.info/news/v-polon-ne-zdavatys-otochenyj-terorystamy-bojets-bilyj-zahynuv-sam-i-zabrav-z-soboyu-na-toj-svit-chotyroh-vorohiv/ |date=1 серпня 2014 }}<br/>[http://lv.20minut.ua/Podii/l-viv-proshayet-sya-z-zaghiblim-gheroyem-10408718.html Львів прощається з загиблим героєм&nbsp;// «20 Хвилин», 28 липня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140808033032/http://lv.20minut.ua/Podii/l-viv-proshayet-sya-z-zaghiblim-gheroyem-10408718.html |date=8 серпня 2014}}</ref><ref name=":0">[https://www.president.gov.ua/documents/972021-37349 Указ Президента України №97/2021 від 12.03.2021 року «Про відзначення державними нагородами України»]</ref>.
|-
|440
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Volunteer_Corps_«Pravyi_sector».svg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Беленець Андрій Анатолійович]]'''<br/>(псевдонім «Снєгір»)<br/>{{Орден «За мужність» III ступеня}}||{{дтс|1968|11|18}}, [[Херсон]]. Проживав у с. [[Новокиївка (Снігурівський район)]] [[Миколаївська область]]. Боєць 5-го Окремого батальйону [[Добровольчий український корпус|Добровольчого Українського Корпусу]]. Залишилась дружина, троє синів (1993, 1999 і 2006&nbsp;р.н.) та онук.|| {{дтс|2014|7|25}} || Біля села [[Піски (Ясинуватський район)]] Донецької області всю ніч тривав мінометний обстріл. На ранок, коли мала відбутись передислокація, хлопці потрапили під обстріл, двоє загинули. Похований в с. Новокиївка<ref name="PS-Don"/><ref>[http://novosti-n.org/ukraine_article/read/9083.html На Николаевщине хоронят бойцов, погибших в зоне АТО&nbsp;// «Новости N», 30 липня 2014]<br/>[https://vk.com/ps.mikolaiv?w=wall-65225967_17870 Сьогодні 25-го липня 2014 року, в передмісті Донецьку Героїчно в бою за Україну, загинув наш побратим Беленець Андрій Анатолійович]<br/>[http://www.mk.gov.ua/ua/heroes_dnd/1428319032/1428321683 Беленець Андрій Анатолійович // Миколаївська ОДА]<br/>[http://www.umoloda.kiev.ua/number/3369/188/127055/ Кривава точка на Донбасі: історії захисників України, які загинули у Пісках]<br/>[https://www.president.gov.ua/documents/972021-37349 Указ Президента України №97/2021 від 12.03.2021 року «Про відзначення державними нагородами України»]</ref>
|-
|441
|[[Файл:15-й гірсько-піхотний батальйон.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Георгієв Дмитро В'ячеславович]]'''<br/>{{Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)|nocat=true}} || {{дтс|1977|8|17}}, [[Миколаїв]]. Капітан, заступник начальника штабу військової частини А1778 [[15-й окремий гвардійський гірсько-піхотний батальйон (ЗСУ)|15-го окремого гвардійського гірсько-піхотного батальйону]] ([[Ужгород]]) [[128-ма механізована бригада (Україна)|128-ї механізованої бригади]]. Випускник Одеського інституту сухопутних військ за спеціальністю «Бойове застосування». Мешкав з сім'єю в [[Ужгород]]і. Залишилася дружина та двоє синів. || {{дтс|2014|7|25}} || Загинув у ніч на 26 липня під час оборони аеропорту [[Луганськ]]а.<ref>[http://karpatskijobjektiv.com/zakarpatec-yakij-neshhodavno-zaginuv-na-sxodi-buv-oficerom/ Закарпатець, який нещодавно загинув на Сході був офіцером&nbsp;// «Карпатський об'єктив», 26 липня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140811054045/http://karpatskijobjektiv.com/zakarpatec-yakij-neshhodavno-zaginuv-na-sxodi-buv-oficerom/ |date=11 серпня 2014 }}<br/>[http://panorama-mukachevo.com/2014/07/26/96049/ Сьогодні вночі терористи вбили ще одного закарпатця&nbsp;// «Панорама Мукачева», 26 липня 2014]</ref>
|-
|442
|{{51 ОМБр ЗСУ}}||{{flagicon|Україна}} '''[[Повх Микола Іванович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1993|6|5}}, [[Велимче]] [[Волинська область]]. Солдат, стрілець [[51-ша механізована бригада (Україна)|51-ї окремої механізованої бригади]] ([[Володимир-Волинський]]). || {{дтс|2014|7|25}} || Загинув від вогнепальних поранень поблизу [[Докучаєвськ]]а ([[Донецька область]]).<ref>[http://www.volynpost.com/news/36770-nova-smert-na-shodi-zagynuv-hlopec-z-ratnivschyny Нова смерть: на Сході загинув хлопець з Ратнівщини&nbsp;// «ВолиньPost», 27 липня 2014]<br/>[http://memorybook.org.ua/19/povh.htm Повх Микола Іванович]<br/>[http://ratadmin.gov.ua/press-tsentr/item/2630-svitla-pam%E2%80%99yat--pro-mykolu-lyshyt-sya-nazavzhdy-v-nashyh-sercyah Світла пам’ять про Миколу лишиться назавжди в наших серцях] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150721002412/http://ratadmin.gov.ua/press-tsentr/item/2630-svitla-pam%E2%80%99yat--pro-mykolu-lyshyt-sya-nazavzhdy-v-nashyh-sercyah |date=2015-07-21 }}</ref>
|-
|443
|[[Файл:24mb2.JPG|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Лейба Павло Радович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1995|8|9}}, 19 років, [[Банилів-Підгірний]] [[Чернівецька область]]. Солдат, навідник [[24-та механізована бригада (Україна)|24-ї окремої Залізної механізованої бригади]] ([[Яворів]]). Закінчив Чернівецьке ПТУ №&nbsp;4 за спеціальністю «плиточник, облицювальник, маляр». Сирота, залишилась сестра.|| {{дтс|2014|7|25}} || Загинув від вогнепального кульового поранення голови під [[Лисичанськ]]ом.<ref>[http://vidido.ua/index.php/pogliad/article/u_beregometi_chernivec_koi_oblasti_pohovali_18-richnogo_hlopcja_jakii_zagin/ У Берегометі Чернівецької області поховали 18-річного хлопця, який загинув на Сході&nbsp;// «Від і дО», 28 липня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160323014026/http://vidido.ua/index.php/pogliad/article/u_beregometi_chernivec_koi_oblasti_pohovali_18-richnogo_hlopcja_jakii_zagin/ |date= 23 березня 2016 }}<br/>[http://oda.cv.ua/page/leiba-pavlo-radovich Лейба Павло Радович // Чернівецька ОДА] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150910064243/http://oda.cv.ua/page/leiba-pavlo-radovich |date=10 вересня 2015 }}</ref>
|-
|444
|{{51 ОМБр ЗСУ}}||{{flagicon|Україна}} '''[[Савчук Григорій Пантелеймонович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1978|11|12}}, [[Залужне (Локачинський район)]] [[Волинська область]]. Солдат, далекомірник-номер обслуги [[51-ша механізована бригада (Україна)|51-ї окремої механізованої бригади]] ([[Володимир-Волинський]]). Залишились дружина та троє неповнолітніх дітей, найближчим часом має народитись четверта дитина.|| {{дтс|2014|7|25}}|| Помер від важких поранень у Харківському військовому шпиталі.<ref>{{Cite web |url=http://www.locadm.gov.ua/press-tsentr/item/1821-vyslovlyuiemo-shchyri-spivchuttya-rodyni-savchuka-grygoriya-yakyy-zagynuv-v-zoni-ato |title=Висловлюємо щирі співчуття родині Савчука Григорія, який загинув в зоні АТО // Сайт Локачинської РДА, 28 липня 2014 |accessdate= 28 серпня 2014 |archive-date= 8 серпня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140808050956/http://www.locadm.gov.ua/press-tsentr/item/1821-vyslovlyuiemo-shchyri-spivchuttya-rodyni-savchuka-grygoriya-yakyy-zagynuv-v-zoni-ato }}</ref>
|-
|445
|[[Файл:State Border Guard Service Patches of Ukraine 22.jpg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Горчак Григорій Федорович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1981|7|26}}, [[Білгород-Дністровський]] [[Одеська область]]. Старший прапорщик, начальник відділення інспекторів Білгород-Дністровського прикордонного загону [[Державна прикордонна служба України|Державної прикордонної служби]]. Залишились дружина та двоє дітей, 8-річна донька і 5-річний син. || {{дтс|2014|7|25}} || Загинув внаслідок обстрілів позицій прикордонного угрупування та пункту пропуску «[[Довжанський]]» ([[Луганська область]]) з території РФ: з 17:10 здійснювався обстріл з гранатометів, а з 19:22 до 20:05&nbsp;— з мінометів. Вогонь коригувався за допомогою [[Безпілотний літальний апарат|БПЛА]] з Росії. За повідомленням ДПСУ, внаслідок неодноразових артилерійських та танкових обстрілів бойовиками позицій прикордонного угрупування на межі Донецької та Луганської областей був поранений прикордонник, який за деякий час помер. Похований в с. [[Польове (Білгород-Дністровський район)]], [[Одеська область]].<ref name="DPSUnews_4726">{{Cite web |url=http://dpsu.gov.ua/ua/about/news/news_4726.htm |title=Щодо ситуації на українсько-російському кордоні // Державна прикордонна служба України, 26 липня 2014 |accessdate=28 серпня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140729150519/http://dpsu.gov.ua/ua/about/news/news_4726.htm |archivedate=29 липня 2014 |deadurl=yes }}</ref><ref>[http://dpsu.gov.ua/ua/Gorchak-Grigoriy-Fedorovich/ Старший прапорщик Горчак  Григорій Федорович // Сайт ДПСУ]<br/>[http://dumskaya.net/news/v-odesskoj-oblasti-provodili-v-poslednij-put-pog-037819/ В Одесской области проводили в последний путь погибшего в зоне АТО пограничника&nbsp;// Сайт dumskaya.net, 29 липня 2014]{{ref-ru}}<br/>[http://bessarabiainform.com/2014/07/b-dnestrovskij-skorbit-v-zone-ato-pogib-otec-dvoix-detej/ Б.-Днестровский скорбит&nbsp;— в зоне АТО погиб отец двоих детей&nbsp;// Сайт «Бессарабия INFORM», 29 липня 2014]{{ref-ru}}</ref>.
|-
|446
|[[Файл:State Border Guard Service Patches of Ukraine 26.jpg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Киричук Сергій Володимирович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1989|1|7}}, [[Римачі]] [[Волинська область]]. Молодший сержант, молодший інспектор&nbsp;— водій відділення інспекторів прикордонної служби відділу «Грабове» Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління [[Державна прикордонна служба України|Державної прикордонної служби]].|| {{дтс|2014|7|25}} || Був важко поранений осколком у голову під час нападу терористів на міжнародний прикордонний пункт пропуску [[Маринівка (пункт контролю)|«Маринівка»]] ([[Донецька область]]). Сергія евакуювали до російського міста Куйбишеве Ростовської області, де він від поранень помер у Центральній районній лікарні.<ref name="DPSU-All"/><ref>[http://www.volyn.com.ua/?rub=20&article=4&arch= Печальний рахунок протистояння на сході&nbsp;// «Волинь», 29 липня 2014]</ref>
|-
|447
|[[Файл:Paradniy.jpg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Стрельчук Павло Володимирович]]'''<br/>(псевдо «Старшина»)<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}|| {{дтс|1973|8|8}}, [[Кам'янець-Подільський]] ([[Хмельницька область]]). Боєць [[Айдар (батальйон)|24-го батальйону територіальної оборони Луганської області «Айдар»]].|| {{дтс|2014|7|25}} || Загинув у бою під [[Луганськ]]ом.<ref name="Aidar-27-07">[https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1462573264011685&id=1430526587216353 О потерях «Айдара» 27.07.2014&nbsp;// Сторінка facebook Батальйон «Айдар», 28 липня 2014]</ref><ref>[http://kampot.org.ua/kamyanec-podilskiy/news_kamenec/podii_mista/3107-v-zoni-ato-zaginuv-kamyanchani-petro-strelchuk.html В зоні АТО загинув Кам'янчанин Павло Стрельчук&nbsp;// «Кам'янецька Січ», 27 липня 2014]<br/>[http://ru.tsn.ua/ukrayina/v-hmelnickoy-oblasti-prostilis-s-pogibshim-aydarovcem-kotoryy-otdal-svoy-bronezhilet-sobratu-379218.html В Хмельницкой области простились с погибшим «айдаровцем», который отдал свой бронежилет собрату&nbsp;// «ТСН», 29 липня 2014]{{ref-ru}}<br/>[http://ye.ua/news/news_17220.html Зона АТО: загинув доброволець з Кам'янець-Подільського // Медіа-корпорація «Є», 28 липня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140903060226/http://ye.ua/news/news_17220.html |date=3 вересня 2014 }}</ref><br/>'''''[[Втрати батальйону «Айдар»|Детальніше]].'''''
|-
|448
|[[Файл:Paradniy.jpg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''Гамай Тарас Омелянович'''|| {{дтс|1965|5|2}}, [[Львів]]. Водій автовзводу [[Айдар (батальйон)|24-го батальйону територіальної оборони Луганської області «Айдар»]]. 1984 року закінчив Львівський електротехнікум зв'язку. Водій з 17-річним стажем. З 1984 по 1994 рік працював інструктором з водіння в автошколі. Ймовірно, мешкав у Києві. На фронт пішов добровольцем. Залишилися дружина й дитина.|| {{дтс|2014|7|25}} || Зник безвісти 25 липня під час супроводу бензовозу з міста [[Щастя (місто)|Щастя]] до смт [[Георгіївка (смт)|Георгіївка]] ([[Лутугинський район]] [[Луганська область]]). На сторінці «Батальйон Айдар» у Facebook 21 липня 2015 року зазначено, що восени стало відомо, що Тарас загинув у машині, яка була розстріляна терористами на блокпосту в районі Олександрівки (можливо, [[Олександрівськ]]). Інших відомостей про загибель чи поховання немає.<ref>[https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1635054210096922&id=1430526587216353 Это было год назад... // Facebook Батальйон «Айдар», 21 липня 2015]{{ref-ru}}<br/>[http://naidy.org.ua/?p=435 Тарас Омельянович Гамай]{{ref-ru}}<br/>[http://www.work.ua/resumes/621173/ Резюме]</ref>
|-
|449
|{{51 ОМБр ЗСУ}}||{{flagicon|Україна}} '''[[Гарматій Володимир Михайлович]]'''<br/>[[Файл:Hero of Ukraine wearers copy.png|20px|alt=Герой України|link=Герой України|Герой України (орден «Золота Зірка»)]] ||{{дтс|1992|8|4}}, [[Чернелів-Руський]] [[Тернопільська область]]. Молодший лейтенант, командир мінометного взводу [[51-ша механізована бригада (Україна)|51-ї окремої механізованої бригади]], в/ч А2331 ([[Володимир-Волинський]]). Закінчив [[Тернопільський національний економічний університет]]. <br/> '''Герой України''' (посмертно). || {{дтс|2014|7|26}} ||За словами комбата, 25 липня підірвався на міні, з ним було ще 7 солдатів. Через кілька днів родичам повідомили, що тіло загиблого знаходиться у дніпропетровському морзі, до того часу офіційних підтверджень загибелі Володимира не було, тому друзі та рідні Володимира до останнього вірили, що він живий.<ref>[http://vk.com/wall-34691663_2022201?offset=last&f=replies Допоможіть розшукати цього хлопця! Є інформація що він може бути в лікарні в Дніпропетровську]<br/>[http://doba.te.ua/novyny/ternopilschyna-proschalas-iz-volodymyrom-harmatijem-scho-zahynuv-na-vijni.html Тернопільщина прощалась із Володимиром Гарматієм, що загинув на війні&nbsp;// «Доба», 2 серпня 2014]<br/>[http://www.president.gov.ua/documents/4482016-20606 УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №448/2016 Про присвоєння В.Гарматію звання Герой України.]</ref>
|-
|450
|[[Файл:Donbas logo.jpg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Піддубний Віталій Володимирович]]'''<br/>(Позивний «Сват»)<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}|| {{дтс|1977|10|4}}, [[Миропілля (Краснопільський район)]] [[Сумська область]]. Проживав у м. [[Бердянськ]] [[Запорізька область]]. Солдат резерву, стрілець 5-го відділення 2-го взводу 1-ї роти 3 [[Донбас (батальйон)|резервного батальйону оперативного призначення «Донбас»]] [[Національна гвардія України|Національної гвардії України]]. Активний «самооборонівець» Бердянського «Євромайдану», в батальйон «Донбас» пішов добровольцем.<ref>{{Cite web |url=http://vv.gov.ua/news.php?nid=5426&lang=ua |title=Відчуваючи, що не повернеться, все рівно пішов захищати Батьківщину |accessdate=28 серпня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140826005407/http://vv.gov.ua/news.php?nid=5426&lang=ua |archivedate=26 серпня 2014 |deadurl=yes }}</ref> Залишились дружина, донька 3,5 років та старший син.|| {{дтс|2014|07|26}} || Бійці батальйону перевозили з Артемівська продукти для взводу та потрапили у засідку під [[Лисичанськ]]ом, їх машина була обстріляна з кулемета. Загинув один боєць.<ref>{{Cite web |url=http://pro.berdyansk.biz/content.php?id=23029 |title=Сегодня на Донбассе погиб еще один бердянец — Виталий Поддубный // Сайт PRO.BERDYANSK.BIZ, 26 липня 2014 |accessdate=28 серпня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140803205559/http://pro.berdyansk.biz/content.php?id=23029 |archivedate=3 серпня 2014 |deadurl=yes }}</ref>
|-
|451
|[[Файл:72ombr - 2.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Лазенко Сергій Васильович]]'''<br/>{{Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)|nocat=true}}|| {{дтс|1968|10|8}}, [[Переяслав-Хмельницький]] [[Київська область]]. Прапорщик, головний сержант 1-го танкового взводу 2-ї танкової роти танкового батальйону [[72-га окрема механізована бригада (Україна)|72-ї окремої механізованої бригади]] ([[Біла Церква]]). Виріс на Підварках, навчався у 4-й школі, служив у НДР, останнім часом працював бійцем у пожежній частині. Залишилися дружина та 5-річна донька.|| {{дтс|2014|7|26}} ||Танк було підбито на кордоні з Росією.<ref name="72ombr"/><br/>З 18:30 до 18:40 по блокпосту ЗСУ в районі прикордонного села [[Григорівка (Олексіївська сільська рада)|Григорівка]] Донецької області зі сторони РФ було здійснено декілька пострілів з танка. внаслідок обстрілу загинув 1 військовослужбовець ЗСУ.<ref>[http://dpsu.gov.ua/ua/about/news/news_4729.htm Щодо ситуації на українсько-російському кордоні&nbsp;// Державна прикордонна служба України, 27 липня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140730083833/http://dpsu.gov.ua/ua/about/news/news_4729.htm |date=30 липня 2014 }}<br/>[http://i-visti.com/news/pereyaslav/7715/ Переяславець Сергій Лазенко загинув на Донбасі&nbsp;// «ВІСТІ», 28 липня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141208183147/http://i-visti.com/news/pereyaslav/7715/ |date=8 грудня 2014 }}</ref>
|-
|452
|[[Файл:1-а окрема танкова бригада.jpeg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Бруй Микола Віталійович]]'''<br/>(Псевдонім «Клин»)<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1986|03|06}}, [[Чернігів]]. Старший солдат, гранатометник<ref>http://m.gorod.cn.ua/news_54032.html</ref> [[1-ша окрема гвардійська танкова бригада|1-ї окремої гвардійської танкової бригади]] ([[Гончарівське]]). Член чернігівського відділення [[Тризуб (організація)|ВО «Тризуб» імені С. Бандери]]. У 2008 році закінчив Чернігівський державний педагогічний університет імені Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка, отримав кваліфікацію вчителя історії, практичного психолога в закладах освіти. У 2008–2009 роках проходив строкову службу в 95-й Житомирській аеромобільній бригаді. Залишились батьки, сестра, дружина та 5-річна донька.|| {{дтс|2014|7|26}} || Загинув вночі у бою біля села [[Красне (Краснодонський район)]] неподалік від аеропорту [[Луганськ]]а, прикриваючи своїх товаришів і відбиваючи їх з полону бойовиків.<ref name="1tankova-26-07">[http://m.pik.cn.ua/11108/ Прощання з загиблим в бою чернігівцем &nbsp;// Інтернет-видання Чернігівщина: події і коментарі, 2 серпня 2014]</ref><ref>[http://bilahata.net/aktsenty/suspilstvo/u-zahybloho-v-luhansku-chernihivtsya-zalyshylysya-vdoma-druzhyna-ta-donechka.html У загиблого в Луганську чернігівця залишилися вдома дружина та донечка&nbsp;// «Біла хата», 29 липня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140808064637/http://bilahata.net/aktsenty/suspilstvo/u-zahybloho-v-luhansku-chernihivtsya-zalyshylysya-vdoma-druzhyna-ta-donechka.html |date=8 серпня 2014 }}<br/>[http://svoboda.fm/culture/Culture/232753.html Прощання з Миколою Бруєм&nbsp;— слава Героям!&nbsp;// «Високий вал», 4 серпня 2014]<br/>[http://www.youtube.com/watch?v=R1mQA2dKnWQ У Чернігові попрощалися з Миколою Бруєм, який героїчно загинув на Луганщині&nbsp;// youtube-канал Hromadske Chernihiv, 4 серпня 2014]<br/>[http://www.hvilya.com/news/poliglot_chernigivec_shho_zaginuv_u_velikij_chernigivci/2014-08-18-5013 Поліглот-чернігівець, що загинув у Великій Чернігівці…] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170728155206/http://www.hvilya.com/news/poliglot_chernigivec_shho_zaginuv_u_velikij_chernigivci/2014-08-18-5013 |date=2017-07-28 }}</ref> Був смертельно поранений під час надання невідкладної медичної допомоги важкопораненому товаришу. Тіло загиблого бойовики вивезли до Краснодону, лише через кілька днів його вдалося переправити до Чернігова через територію РФ. Чернігівська обласна рада прийняла рішення про клопотання про присвоєння Миколі звання «Герой України» (посмертно).<ref name="Чернігівська ОДА">[http://m.pik.cn.ua/11847/ Обласна рада запропонувала присвоїти звання «Герой України» трьом чернігівцям посмертно // «Чернігівщина: події і коментарі», 18 вересня 2014]</ref>
|-
|453
|[[Файл:1-а окрема танкова бригада.jpeg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Коваль  Юрій Миколайович (військовик)|Коваль Юрій Миколайович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1980|1|17}}, [[Ярославка (Бобровицький район)|Ярославка]] [[Чернігівська область]]. Солдат [[1-ша окрема гвардійська танкова бригада|1-ї окремої гвардійської танкової бригади]] ([[Гончарівське]]).|| {{дтс|2014|7|26}}||Загинув вночі у бою біля села [[Красне (Краснодонський район)]] неподалік від аеропорту [[Луганськ]]а. На трьох БТР-ах бійці прорвали два блок-пости і потрапили в засідку.<ref name="1tankova-26-07"/><ref>[http://cg.gov.ua/index.php?id=11784&tp=1 Коваль Юрій&nbsp;// Чернігівська ОДА]</ref> Тіло загиблого бойовики вивезли до Краснодону, лише через кілька днів його вдалося переправити до Чернігова через територію РФ. Чернігівська обласна рада прийняла рішення про клопотання про присвоєння Юрію звання «Герой України» (посмертно).<ref name="Чернігівська ОДА"/>
|-
|454
|[[Файл:1-а окрема танкова бригада.jpeg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Куценко Микола Олегович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1992|9|23}}, [[Миргород]] [[Полтавська область]]. Лейтенант, командир взводу [[1-ша окрема гвардійська танкова бригада|1-ї окремої гвардійської танкової бригади]] ([[Гончарівське]] на Чернігівщині). З дитинства мріяв стати офіцером, щоб продовжувати династію військових. Випускник Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного 2013 року.|| {{дтс|2014|7|27}} ||Загинув, рятуючи екіпаж танка, який потрапив під обстріл в районі [[Лутугине]] під [[Луганськ]]ом.<ref>[http://www.poltava.pl.ua/news/29184/ На Луганщині у бою із сепаратистами загинув 21-річний миргородець&nbsp;// Інтернет-видання «Полтавщина», 30 липня 2014]</ref>
|-
|455
|{{51 ОМБр ЗСУ}}||{{flagicon|Україна}} '''[[Кулакевич Станіслав Андрійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1989|3|9}}, [[Блажове]] [[Рівненська область]]. Молодший сержант, снайпер [[51-ша механізована бригада (Україна)|51-ї окремої механізованої бригади]] ([[Володимир-Волинський]]). Він був десятою дитиною у сім'ї.|| {{дтс|2014|7|27}}|| Загинув від вогнепальних поранень під час виконання бойового завдання в зоні проведення АТО.<ref>[http://4vlada.com/rivne/37006 У зоні АТО загинув військовий з Рівненщини&nbsp;// Портал «Четверта влада», 28 липня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140815134508/http://4vlada.com/rivne/37006 |date=15 серпня 2014 }}<br/>[http://ndilo.com.ua/news/other-news/u-51-yi-brygadi-zagynuly-2-snayipery-pidpolkovnyk-i-zv-jazkivec.html У 51-й бригаді загинули 2 снайпери, підполковник і зв'язківець // Нововолинськ діловий, 28 липня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160404153123/http://ndilo.com.ua/news/other-news/u-51-yi-brygadi-zagynuly-2-snayipery-pidpolkovnyk-i-zv-jazkivec.html |date=4 квітня 2016 }}<br/>[http://memorybook.org.ua/14/kulakevich.htm Кулакевич Станіслав Андрійович]</ref>
|-
|456
|[[Файл:Paradniy.jpg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Білик Василь Степанович]]'''<br/>(Позивний «Гуцул»)<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} || {{дтс|1992|8|15}}, [[Городенка]] [[Івано-Франківська область]]. Боєць [[Айдар (батальйон)|24-го батальйону територіальної оборони Луганської області «Айдар»]]. Працював ді-джеєм, об'їздив усю Україну. Був активним учасником [[Євромайдан|Революції Гідності]]. Залишилися мати, молодший брат і дворічна донька.|| {{дтс|2014|7|27}} || Загинув у бою під [[Луганськ]]ом. Василя поховали у Меморіальному сквері в Івано-Франківську з усіма почестями. Згодом у ЗМІ з'явилася інформація, що Василь був вбитий випадково під час конфлікту у небойовий ситуації. Винуватець був заарештований.<ref name="Aidar-27-07"/><ref>http://www.theinsider.ua/politics/54a9af9fa9f76/</ref><ref>[https://www.facebook.com/39sotnya/photos/a.1416617338616368.1073741828.1416589168619185/1442894992655269/?type=1 Запомните его таким…]{{ref-ru}}<br/>[http://www.day.kiev.ua/uk/article/voni-zaginuli-za-nas-cuspilstvo/mi-ne-zabudemo До свого 22-го дня народження не дожив менше трьох тижнів // «День», 29 вересня 2014]</ref><br/>'''''[[Втрати батальйону «Айдар»|Детальніше]].'''''
|-
|457
|[[Файл:Paradniy.jpg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Личак Микола Анатолійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1964|1|26}}, [[Ірпінь]] [[Київська область]]. Боєць [[Айдар (батальйон)|24-го батальйону територіальної оборони Луганської області «Айдар»]], розвідник. Ветеран-«афганець». || {{дтс|2014|7|27}} || Потрапив під мінометний обстріл, коли проводив розвідку боєм на під'їзді до [[Лутугине]].<ref name="Aidar-27-07"/><ref name="Загинули наші земляки">[http://www.kotsubynske.com.ua/2014/07/30/загинули-наші-земляки-з-айдару/ Загинули наші земляки з «Айдару»&nbsp;// Сайт громади Приірпіння, 30 липня 2014]</ref><ref name="Lutugine-27-07">[https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1470070916595253&id=1430526587216353 Лутугино. Нетипичный бой «Айдара»(о бое 27.07.2014)&nbsp;// Сторінка facebook Батальйон «Айдар», 13 серпня 2014]{{ref-ru}}<br/>[http://www.youtube.com/watch?v=LqmXK4vPGFg Заступник командира батальйону «Айдар» назвав імена 10 з 13 загиблих бійців&nbsp;// youtube-канал «Громадське ТБ», 28 липня 2014]<br/>[http://ukr.lb.ua/news/2014/07/29/274502_aydar_prostilsya_boytsami.html? «Айдар» попрощався з бійцями, які загинули в Лутугиному&nbsp;// «LB.ua», 29 липня 2014]</ref><br/>'''''[[Втрати батальйону «Айдар»|Детальніше]].'''''
|-
|458
|[[Файл:Paradniy.jpg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Римар Ігор Віталійович]]'''<br/>(Позивний «Сірко»)<br/>{{Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)|nocat=true}}||{{дтс|1962|7|9}}, [[Могилів-Подільський]] [[Вінницька область]]. Проживав у м. [[Київ]]. Старший лейтенант, боєць [[Айдар (батальйон)|24-го батальйону територіальної оборони Луганської області «Айдар»]]. Залишилась сім'я у Києві, мати на Вінниччині та сестра.|| {{дтс|2014|7|27}} || Загинув під час бойових дій батальйону біля населених пунктів [[Лутугине]], [[Успенка (смт)|Успенка]] та [[Георгіївка (смт)|Георгіївка]].<ref name="Aidar-27-07"/><ref name="Lutugine-27-07"/><ref name="MogPodil-Aidar">[http://misto.mogpod.com/index.php?option=com_content&view=article&id=4795:-qq-&catid=64:2011-07-07-04-40-34 Загинули бійці батальйону «Айдар»&nbsp;// Могилів-Подільська міська рада офіційний сайт, 31 липня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150722113007/http://misto.mogpod.com/index.php?option=com_content&view=article&id=4795:-qq-&catid=64:2011-07-07-04-40-34 |date=2015-07-22 }}<br/>[http://vinbazar.com/news/nshe/militsioneri-pidtrimali-matir-aidarivtsya-shcho-zaginuv-u-zoni-ato-foto Міліціонери підтримали матір айдарівця, що загинув у зоні АТО]</ref>
|-
|459
|[[Файл:Paradniy.jpg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Коврига Сергій Володимирович]]'''<br/>(Позивний «Лялік»)<br/>{{Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)|nocat=true}}||{{дтс|1962|4|17}}, [[Могилів-Подільський]] [[Вінницька область]]. Проживав у [[Гайсин]]і. Підполковник, боєць [[Айдар (батальйон)|24-го батальйону територіальної оборони Луганської області «Айдар»]]. Ветеран-«афганець». Закінчив Кам'янець-Подільське вище військово-інженерне командне училище, був начальником обліково-операційного відділення ВОС, у 2007 році був керівником Управління МНС України в м.[[Севастополь]]. У 2012 році служив за контрактом в [[Лівія|Лівії]]. Був активним учасником [[Євромайдан|Революції Гідності]]. Залишилися дружина, дві доньки та син.<br/><ref>[http://www.youtube.com/watch?v=ouB3I_eWdVQ Коврига Сергій «Лялік» про війну (відео)]</ref>|| {{дтс|2014|7|27}} || Загинув під час бойових дій батальйону біля населених пунктів [[Лутугине]], [[Успенка (смт)|Успенка]] та [[Георгіївка (смт)|Георгіївка]].<ref name="Aidar-27-07"/><ref name="Lutugine-27-07"/><ref name="КовригаМенюк">{{Cite web |url=http://www.vin.gov.ua/web/vinoda.nsf/web_alldocs/DocДЕПА9MGKQU |title=Вінниччина втратила двох бійців з батальйону «Айдар» // Вінницька ОДА офіційне інтернет-представництво, 29 липня 2014 |accessdate=28 серпня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140808041805/http://www.vin.gov.ua/web/vinoda.nsf/web_alldocs/DocДЕПА9MGKQU |archivedate=8 серпня 2014 |deadurl=yes }}</ref>
|-
|460
|[[Файл:Paradniy.jpg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Алієв Іолчу Афі-Огли]]<br/>(Руслан Алієв)'''<br/>(Позивний «Аварець») <br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1964|5|11}}, проживав у [[Київ|Києві]]. Солдат, боєць [[Айдар (батальйон)|24-го батальйону територіальної оборони Луганської області «Айдар»]]. Азербайджанець, учасник [[УНА-УНСО|УНСО]].<ref>{{Cite web |url=http://una-unso.in.ua/sogodni-poproshhalisya-z-ruslanom/ |title=Сьогодні попрощалися з Русланом // УНСО офіційний сайт, 31 липня 2014 |accessdate=28 серпня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20141006165211/http://una-unso.in.ua/sogodni-poproshhalisya-z-ruslanom/ |archivedate=6 жовтня 2014 |deadurl=yes }}</ref>|| {{дтс|2014|7|27}} || Загинув під час бойових дій батальйону біля населених пунктів [[Лутугине]], [[Успенка (смт)|Успенка]] та [[Георгіївка (смт)|Георгіївка]].<ref name="Aidar-27-07"/><ref name="Lutugine-27-07"/><br/>'''''[[Втрати батальйону «Айдар»|Детальніше]].'''''
|-
|461
|[[Файл:Paradniy.jpg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Менюк Станіслав Петрович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1991|2|9}}, [[Гайсин]] [[Вінницька область]]. Солдат, боєць [[Айдар (батальйон)|24-го батальйону територіальної оборони Луганської області «Айдар»]]. || {{дтс|2014|7|27}} || Загинув під час бойових дій батальйону біля населених пунктів [[Лутугине]], [[Успенка (смт)|Успенка]] та [[Георгіївка (смт)|Георгіївка]].<ref name="Aidar-27-07"/><ref name="Lutugine-27-07"/><ref name="КовригаМенюк"/><br/>'''''[[Втрати батальйону «Айдар»|Детальніше]].'''''
|-
|462
|[[Файл:Paradniy.jpg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Куліш Іван Володимирович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1962|6|22}}, [[Піщане (Старобільський район)|Піщане]] [[Луганська область]]. Старший солдат, боєць [[Айдар (батальйон)|24-го батальйону територіальної оборони Луганської області «Айдар»]].|| {{дтс|2014|7|27}} || Загинув під час бойових дій батальйону біля населених пунктів [[Лутугине]], [[Успенка (смт)|Успенка]] та [[Георгіївка (смт)|Георгіївка]].<ref name="Aidar-27-07"/><ref name="Lutugine-27-07"/><ref>[http://www.0642.ua/news/587706 В Старобельске похоронили местного добровольца-«айдаровца»&nbsp;// 0642.ua&nbsp;— Сайт города Луганска, 30 липня 2014]{{ref-ru}}</ref><br/>'''''[[Втрати батальйону «Айдар»|Детальніше]].'''''
|-
|463
|[[Файл:Paradniy.jpg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Квач Орест Арсенович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1991|7|23}}, [[Заліщики]] [[Тернопільська область]]. Солдат, боєць розвідроти [[Айдар (батальйон)|24-го батальйону територіальної оборони Луганської області «Айдар»]]. || {{дтс|2014|7|27}} || Підірвався на міні, коли йшов з саперами.<ref name="Aidar-27-07"/><ref name="Lutugine-27-07"/><ref>[https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10152320631318237&set=a.443317713236.241076.608638236&type=1 Оресту Квачу було 23.]<br/>[http://espreso.tv/news/2014/07/29/predstavnyk_ultras_dynamo_zahynuv_pid_chas_uchasti_v_ato Представник ультрас «Динамо» загинув під час участі в АТО&nbsp;// Сайт «еспресо.tv», 29 липня 2014]<br/>[http://www.0352.ua/article/589002 23-річного Ореста Квача з Тернопільщини, який загинув в зоні АТО, упізнали лише за нашивкою на одязі, яку вишила його наречена&nbsp;// 0352.ua&nbsp;— Сайт міста Тернополя, 1 серпня 2014]</ref><br/>'''''[[Втрати батальйону «Айдар»|Детальніше]].'''''
|-
|464
|[[Файл:Paradniy.jpg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Вербовий Михайло Вікторович]]'''<br/>(Позивний «Лєший»)<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1993|2|23}}, [[Південне (Нікопольський район)|Південне]] [[Дніпропетровська область]]. Боєць [[Айдар (батальйон)|24-го батальйону територіальної оборони Луганської області «Айдар»]]. Був активним учасником [[Євромайдан|Революції Гідності]]. Добровольцем записався в батальйон «Золоті ворота», потім перейшов в «Айдар».|| {{дтс|2014|7|27}} || Загинув під час бойових дій батальйону біля [[Лутугине]] ([[Луганська область]]).<ref name="Aidar-27-07"/><ref name="Lutugine-27-07"/><ref>{{Cite web |url=http://nikopolnews.net/politika/voyna/1438-sredi-pogibshih-aydarovcev-byl-nikopolchanin.html |title=Серед загиблих айдарівців був нікопольчанин // Інтернет-газета «Говорит и показывает Никополь», 30 липня 2014 |accessdate=26 березня 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150515185930/http://nikopolnews.net/politika/voyna/1438-sredi-pogibshih-aydarovcev-byl-nikopolchanin.html |archivedate=15 травня 2015 |deadurl=yes }}</ref>
|-
|465
|[[Файл:Paradniy.jpg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Давидчук Олександр Васильович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1966|6|10}}, [[Ірпінь]] [[Київська область]]. Солдат, розвідник [[Айдар (батальйон)|24-го батальйону територіальної оборони Луганської області «Айдар»]], розвідник. Ветеран-«афганець».|| {{дтс|2014|7|27}} || Потрапив під мінометний обстріл, коли проводив розвідку боєм на під'їзді до Лутугине.<ref name="Загинули наші земляки"/><br/>'''''[[Втрати батальйону «Айдар»|Детальніше]].'''''
|-
|466
|[[Файл:Paradniy.jpg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Шостак Сергій Олександрович]]'''<br/>(Позивний «Шест»)<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1972|6|28}}, [[Луцьк]]. Старший сержант (старший прапорщик міліції у відставці), заступник командира взводу розвідки [[Айдар (батальйон)|24-го батальйону територіальної оборони Луганської області «Айдар»]].|| {{дтс|2014|7|27}} || Загинув під час боїв за місто [[Лутугине]] біля [[Луганськ]]а.<ref name="Aidar-27-07"/><ref name="Lutugine-27-07"/><ref>[http://mvs.gov.ua/mvs/control/volyn/uk/publish/article/123384;jsessionid=C5B9F6EE3D048A228ECDAC5DC2E300BB Ні кроку назад! (ФОТО)&nbsp;// УМВС України у Волинській області офіційний вебсайт, 31 липня 2014]<br/>[http://www.pravda.lutsk.ua/ukr/news/64686/ У зоні Антитерористичної операції на сході України загинув лучанин Сергій Шостак&nbsp;// «Волинська правда», 30 липня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160412171427/http://www.pravda.lutsk.ua/ukr/news/64686/ |date=12 квітня 2016 }}<br/>[http://www.volyn.com.ua/index.php?rub=20&article=0&arch=1708 Луцьк провів в останню путь бійців «Айдару»&nbsp;// «Волинь», 1 серпня 2014]<br/>[https://www.youtube.com/watch?v=gyaMRH_lOf8 На Волині прощались із бійцем батальйону «Айдар»&nbsp;// «Громадське. Волинь», 1 серпня 2014]</ref><br/>'''''[[Втрати батальйону «Айдар»|Детальніше]].'''''
|-
|467
|[[Файл:Paradniy.jpg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Бойко Віталій Васильович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1973|7|24}}, [[Київ]]. Солдат, боєць [[Айдар (батальйон)|24-го батальйону територіальної оборони Луганської області «Айдар»]]. || {{дтс|2014|7|27}} || Загинув під час бойових дій батальйону біля населених пунктів [[Лутугине]], [[Успенка (смт)|Успенка]] та [[Георгіївка (смт)|Георгіївка]]<ref name="Aidar-27-07"/><ref name="Lutugine-27-07"/><ref>[http://www.segodnya.ua/politics/society/v-kieve-pohoronili-pogibshego-boyca-batalona-aydar-540729.html В Киеве похоронили погибшего бойца батальона «Айдар»&nbsp;// «Сегодня», 30 липня 2014]{{ref-ru}}</ref><br/>'''''[[Втрати батальйону «Айдар»|Детальніше]].'''''
|-
|468
|[[Файл:Paradniy.jpg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Василаш Ілля Євгенович]]'''<br/>(псевдо «Дід»)<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1959|8|2}}, [[Горбівці (Глибоцький район)|Горбівці]] [[Чернівецька область]]. Солдат, боєць [[Айдар (батальйон)|24-го батальйону територіальної оборони Луганської області «Айдар»]], розвідник. Ветеран-«афганець».|| {{дтс|2014|7|27}} || Загинув під час бойових дій батальйону біля населених пунктів [[Лутугине]], [[Успенка (смт)|Успенка]] та [[Георгіївка (смт)|Георгіївка]].<ref name="Aidar-27-07"/><ref name="Lutugine-27-07"/><br/>'''''[[Втрати батальйону «Айдар»|Детальніше]].'''''
|-
|469
|[[Файл:UA 30 Mechanized Brigade New.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Батюк Валентин Євгенович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1979|2|13}}, [[Рогізна (Любарський район)|Рогізна]] [[Житомирська область]]. Солдат, стрілець-помічник грантометника [[30-та окрема механізована бригада (Україна)|30-ї окремої механізованої бригади]], в/ч А0409 ([[Новоград-Волинський]]).|| {{дтс|2014|7|27}} || Загинув у бою за стратегічно важливу висоту [[Савур-Могила]] на стику кордонів Луганської, Донецької областей та державного кордону України з Росією.<ref name="Житомир-30-95">[http://www.zhitomir.info/news_137194.html На сході України загинули два військовослужбовця з житомирських бригад&nbsp;// Сайт Житомир.info, 28 липня 2014]</ref><ref>[http://memorybook.org.ua/2/batyk.htm Батюк Валентин Євгенович]</ref>
|-
|470
|[[Файл:UA 30 Mechanized Brigade New.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Гаврилюк Сергій Євгенович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1991|6|15}}, [[Червоний Цвіт]] [[Шепетівський район]] [[Хмельницька область]]. Старший солдат, старший стрілець [[30-та окрема механізована бригада (Україна)|30-ї окремої механізованої бригади]], в/ч А0409 ([[Новоград-Волинський]]).|| {{дтс|2014|7|27}} || Загинув у бою за стратегічно важливу висоту [[Савур-Могила]] на стику кордонів Луганської, Донецької областей та державного кордону України з Росією. Довгий час Сергій перебував у списках зниклих безвісти.<ref>[http://adm.km.ua/index.php?subaction=showfull&id=1413882294&archive=&start_from=&ucat=5& Виставка присвячена героям із зони АТО // Хмельницька ОДА, 21 жовтня 2014]</ref><ref>[http://memorybook.org.ua/4/gavriluk.htm Гаврилюк Сергій Євгенович]</ref>
|-
|471
|[[Файл:State Border Guard Service Patches of Ukraine 24.jpg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Дзюбелюк Олександр Миколайович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1990|7|23}}, [[Нова Ушиця]] [[Хмельницька область]]. Старший лейтенант, заступник начальника мобільної прикордонної застави Могилів-Подільського прикордонного загону [[Державна прикордонна служба України|Державної прикордонної служби]]. Закінчив Національну академію Державної прикордонної служби за спеціальністю офіцер управління основними підрозділами охорони державного кордону. 2011 року нагороджений медаллю «20 років ДПСУ». Неодружений.|| {{дтс|2014|7|27}} || За інформацією Держприкордонслужби з 10.00 до 13.05 та з 13.30 до 14.45 було здійснено мінометно-гаубичний обстріл пункту пропуску «[[Довжанський]]» ([[Луганська область]]). Вогонь вівся з населеного пункту Черніков (РФ), випущено понад 250 снарядів. У результаті обстрілу вбито 4 та поранено 2 прикордонників. Журналісту РІА вдалося зв'язатися телефоном з одним з прикордонників з «Довжанського», він повідомив, що обстрілювали з російської території. «Спочатку били з „Градів“. А потім полетіли снаряди, які летять зовсім тихо. Вперше таке бачили. Змішали все із землею. Скрізь воронки у зріст людини. Від пункту пропуску нічого не залишилося. Не знаю, що ще вони застосовували, але ми звернули увагу, як від попадання на берці якоїсь речовини, взуття від того розлазиться одразу. Так само злазить фарба з автомобілів». За словами співрозмовника, поранених і тіла вбитих забрали на територію Росії.<ref name="DPS-27-07">[http://army.unian.ua/944549-z-boku-rf-po-punktu-propusku-doljanskiy-vipustili-ponad-250-snaryadiv-zaginuli-4-prikordonniki.html З боку РФ по пункту пропуску «Должанський» випустили понад 250 снарядів: загинули 4 прикордонники&nbsp;// УНІАН, 28 липня 2014]<br/>[http://vn.20minut.ua/kriza-v-ukrayini/na-«dovzhans-komu»-zaghinuli-chetvero-prikordonnikiv-z-moghiliv-podil--10408745.html На «Довжанському» загинули четверо прикордонників з Могилів-Подільського. Тіла вбитих забрали на територію Росії&nbsp;// «20 хвилин Вінниця», 28 липня 2014]</ref>
|-
|472
|[[Файл:State Border Guard Service Patches of Ukraine 24.jpg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Блажко Володимир Олексійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1982|6|25}}, [[Могилів-Подільський]] [[Вінницька область]]. Прапорщик, інспектор відділення інспекторів Могилів-Подільського прикордонного загону [[Державна прикордонна служба України|Державної прикордонної служби]]. Залишилась дружина та донька 2008&nbsp;р.н. || {{дтс|2014|7|27}} || За інформацією Держприкордонслужби з 10.00 до 13.05 та з 13.30 до 14.45 було здійснено мінометно-гаубичний обстріл пункту пропуску «[[Довжанський]]» ([[Луганська область]]). Вогонь вівся з населеного пункту Черніков (РФ), випущено понад 250 снарядів. У результаті обстрілу вбито 4 та поранено 2 прикордонників.<ref name="DPS-27-07"/>
|-
|473
|[[Файл:State Border Guard Service Patches of Ukraine 24.jpg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Соколовський Віктор Іванович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1986|12|24}},[[Озаринці]] [[Вінницька область]]. Старший сержант, водий Могилів-Подільського прикордонного загону [[Державна прикордонна служба України|Державної прикордонної служби]]. За спеціальністю фельдшер. У 2006 році закінчив Могилів&nbsp;— Подільський медичний коледж. Неодружений. || {{дтс|2014|7|27}} || За інформацією Держприкордонслужби з 10.00 до 13.05 та з 13.30 до 14.45 було здійснено мінометно-гаубичний обстріл пункту пропуску «[[Довжанський]]» ([[Луганська область]]). Вогонь вівся з населеного пункту Черніков (РФ), випущено понад 250 снарядів. У результаті обстрілу вбито 4 та поранено 2 прикордонників.<ref name="DPS-27-07"/>
|-
|474
|[[Файл:State Border Guard Service Patches of Ukraine 24.jpg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Дмитренко Павло Петрович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1970|8|10}}, [[Джурин (Шаргородський район)|Джурин]] [[Вінницька область]]. Старший солдат, електрік-акумуляторник Могилів-Подільського прикордонного загону [[Державна прикордонна служба України|Державної прикордонної служби]]. 1988 року закінчив Мазурівське СПТУ №&nbsp;38. Мешкав із сім'єю у м.[[Могилів-Подільський]]. Залишилась дружина та дорослий син.|| {{дтс|2014|7|27}} || За інформацією Держприкордонслужби з 10.00 до 13.05 та з 13.30 до 14.45 було здійснено мінометно-гаубичний обстріл пункту пропуску «[[Довжанський]]» ([[Луганська область]]). Вогонь вівся з населеного пункту Черніков (РФ), випущено понад 250 снарядів. У результаті обстрілу вбито 4 та поранено 2 прикордонників.<ref name="DPS-27-07"/>
|-
|475
|[[Файл:95-оаембр.svg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Василенко Олександр Васильович (95 ОАеМБр)|Василенко Олександр Васильович]]''' <br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1994|12|1}}, [[Ігнатпіль]] [[Житомирська область]]. Солдат, гранатометник [[95-та окрема аеромобільна бригада (Україна)|95-ї окремої аеромобільної бригади]] ([[Житомир]]). Військовослужбовець за контрактом.|| {{дтс|2014|7|27}}|| Загинув у бою під [[Торез]]ом ([[Донецька область]]).<ref name="Житомир-30-95"/><ref>[http://www.1.zt.ua/news/rizne/v-ovrutskomu-rayoni-pamyatayut-geroyiv-zemlyakiv-yaki-zaginuli-v-zoni-ato.html В Овруцькому районі памятають героїв-земляків, які загинули в зоні АТО // Перший Житомирський, 22 вересня 2014]</ref>
|-
|476
|[[Файл:95-оаембр.svg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Білоушенко Сергій Олександрович]]''' <br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1993|2|19}}, [[Корсунь-Шевченківський]] [[Черкаська область]]. Солдат, гранатометник аеромобільного взводу [[95-та окрема аеромобільна бригада (Україна)|95-ї окремої аеромобільної бригади]] ([[Житомир]]). Закінчив гімназію, вступив до Київського університету технологій і дизайну. Після року строкової служби в ЗСУ вступив на контрактну службу у 2011 році. Був єдиним сином у матері.|| {{дтс|2014|7|27}} || Загинув у бою під [[Торез]]ом ([[Донецька область]]).<ref>[http://vikka.ua/novini/40259-u-torezi-zaginuv-desantnik-iz-korsun-shevchenkivskogo.htm У Торезі загинув десантник із Корсунь-Шевченківського&nbsp;// «ВІККА», 29 липня 2014]<br/>[http://kropyva.ck.ua/content/v-ato-zaginuv-korsunchanin В АТО загинув корсунчанин&nbsp;// «Кропива», 29 липня 2014]<br/>[http://www.kray.ck.ua/suspilstvo/aktualno/item/9459-korsunchanin-zaginuv-pid-torezom#.U9kcdeN_srY Корсунчанин загинув під Торезом&nbsp;// «Черкаський край», 30 липня 2014]{{Недоступне посилання}}</ref>
|-
|477
|[[Файл:95-оаембр.svg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Книш Олександр Олександрович]]''' <br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1982|10|6}}, [[Левків (Житомирський район)|Левків]] [[Житомирська область]]. Старший сержант, головний сержант-командир міномета 13-го батальйону [[95-та окрема аеромобільна бригада (Україна)|95-ї окремої аеромобільної бригади]] ([[Житомир]]). Брав участь у миротворчих операціях, має багато нагород. Залишилась дружина та двоє маленьких дітей.|| {{дтс|2014|7|27}} || Загинув в бою біля міста [[Шахтарськ]] ([[Донецька область]]).<ref>[http://www.zhitomir.info/news_137219.html На сході України загинув житомирський десантник&nbsp;// Сайт «Житомир.info», 29 липня 2014]<br/>[http://memorybook.org.ua/14/knysh.htm Книш Олександр Олександрович]</ref>
|-
|478
|[[Файл:93ombr.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Основа Олександр Володимирович]]''' <br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1983|9|1}}, [[Вільнянськ]] [[Запорізька область]]. Старший солдат, гранатометник 93-ї окремої механізованої бригади ([[Черкаське (Новомосковський район)|Черкаське]]) Сухопутних військ ЗС України, призваний за мобілізацією 3 квітня. Закінчив Вільнянський професійний ліцеї, проходив строкову службу зв'язківцем у 2003 році.|| {{дтс|2014|7|27}} || Загинув біля станції [[Дебальцеве]] ([[Донецька область]]).<ref>[http://zabor.zp.ua/www/content/v-zone-ato-pogib-eshche-odin-zaporozhskii-boets-1 Вчера, 27 июля, в зоне АТО возле станции Дебальцево Донецкой обл. погиб 30-летний боец Александр Основа&nbsp;// Сайт «ZаБор», 28 липня 2014]{{ref-ru}}</ref>
|-
|479
|[[Файл:41 OMPB ZSU.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Рудник Артем Юрійович]]''' || {{дтс|1989|9|12}}, [[Чернігів]]. Молодший сержант [[41 батальйон територіальної оборони «Чернігів-2»|41-го батальйону територіальної оборони України «Чернігів-2»]]. Залишилась вагітна дружина.|| {{дтс|2014|7|27}} || Загинув на блокпосту біля села [[Новоіванівка (Попаснянський район)]] на Луганщині від вогнепального поранення голови.<ref>[http://www.gorod.cn.ua/news/gorod-i-region/56891-pervyi-pogibshii-v-41-m-batalone-mladshii-serzhant-artem-rudnik.html#ad-image-0 Первый погибший в 41-м батальоне&nbsp;— младший сержант Артем Рудник&nbsp;// gorod.cn.ua Городской сайт Чернигова, 30 липня 2014]{{ref-ru}}<br/>[http://cg.gov.ua/index.php?id=11783&tp=1 Руднік Артем&nbsp;// Чернігівська ОДА]</ref> За результатами службового розслідування офіційна версія&nbsp;— самогубство.<ref>{{Cite web |url=http://tvi.ua/new/2014/10/16/kandydat_u_narodni_deputaty_vyrishyv_propiarytysya_na_chuzhomu_hori |title=Кандидат у народні депутати вирішив пропіаритися на чужому горі // ТВі, 16 жовтня 2014 |accessdate= 26 березня 2016 |archive-date= 20 жовтня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20141020165437/http://tvi.ua/new/2014/10/16/kandydat_u_narodni_deputaty_vyrishyv_propiarytysya_na_chuzhomu_hori }}</ref>
|-
|480
|[[Файл:95-оаембр.svg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Шуліков Сергій Вікторович]]'''<br/>{{Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)|nocat=true}}|| {{дтс|1983|5|11}}, селище [[Садове (Снігурівський район)]] [[Миколаївська область]]. Капітан, заступник командира роти, інструктор з парашутно-десантної підготовки розвідувальної роти 13-го батальйону [[95-та окрема аеромобільна бригада (Україна)|95-ї окремої аеромобільної бригади]] ([[Житомир]]). Мешкав у [[Житомир]]і. Залишились вагітна дружина та двоє дітей&nbsp;— донька 2002&nbsp;р.н. і син 2012&nbsp;р.н. || {{дтс|2014|7|28}} || Загинув в селі [[Дібрівка (Шахтарський район)]] ([[Донецька область]]) від кулі снайпера.<ref>[http://www.0412.ua/news/589166 На Житомирщині провели в останню дорогу чотирьох військовослужбовців, загиблих в зоні АТО&nbsp;// «0412.ua», 1 серпня 2014]<br/>[http://www.5.ua/ukrajina/suspilstvo/item/390408-na-zhytomyrshchyni-poproshchalys-iz-zahyblymy-na-donbasi-biitsiamy На Житомирщині попрощались із загиблими на Донбасі бійцями&nbsp;// «5 канал», 1 серпня 2014]<br/>[http://snigurivka-rda.gov.ua/ua/sweet_memory/default.htm Сторінка пам’яті загиблих Героїв-снігурівчан // Снігурівська РДА ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170618041932/http://snigurivka-rda.gov.ua/ua/sweet_memory/default.htm |date=2017-06-18 }}</ref>
|-
|481
|[[Файл:72ombr - 2.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Романчук Анатолій Михайлович]]'''<br/>{{Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)|nocat=true}}||{{дтс|1981|1|27}}, [[Дунаївці]] [[Хмельницька область]]. Мешкав у місті [[Біла Церква]] [[Київська область]]. Капітан, начальник розвідки 1-ї гаубічносамохідно-артилерійської батареї гаубичного артилерійського самохідного дивізіону [[72-га окрема механізована бригада (Україна)|72-ї окремої механізованої бригади]] ([[Біла Церква]]).|| {{дтс|2014|7|28}} ||Загинув при спробі прориву до оточених підрозділів українських військ на кордоні з Росією.<ref name="72ombr"/><ref>[https://www.facebook.com/photo.php?fbid=809651655741799&set=a.479663955407239.116013.100000909172681&type=1 Как спасать сектор «Д»?]{{ref-ru}}</ref>
|-
|482
|[[Файл:Donbas logo.jpg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Пічул Микола Миколайович]]'''<br/>(Позивний «Студент»)|| {{дтс|1994|7|11}}, [[Хрещатицьке|Красноармійське (Новоазовський район)]] [[Донецька область]]. Молодший сержант, кулеметник 1-го відділення 3-го взводу 1-ї роти [[Донбас (батальйон)|резервного батальйону оперативного призначення «Донбас»]] [[Національна гвардія України|Національної гвардії України]]. Вступив у [[Приазовський державний технічний університет]] в Маріуполі. З початком бойових дій взяв академвідпустку та пішов добровольцем захищати рідну землю. За два тижні до загибелі відсвяткував своє 20-річчя. || {{дтс|2014|7|28}} || Вранці був вбитий пострілом у голову військовослужбовцями ЗСУ під час сварки в його рідному селі [[Хрещатицьке|Красноармійське (Новоазовський район)]] Донецької області, коли заступився за мирних мешканців.<ref>[http://zanoza-news.com/?p=22788 Жителя Бабурки в зоне АТО по ошибке застрелили соратники (ФОТО)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140811010742/http://zanoza-news.com/?p=22788 |date=2014-08-11 }}{{ref-ru}}<br/>[https://www.facebook.com/photo.php?fbid=707604362646061&set=a.604079499665215.1073741828.100001895113875&type=1 Привіт. Сьогодні з ранку вбили мого бойового побратима]<br/>[http://memorybook.org.ua/19/penchul.htm Пічул Микола Миколайович]</ref>
|-
|483
|[[Файл:79 OAeMBr ZSU.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Трофімов Євген Юрійович]]'''<br/>(псевдонім «Трофим»)<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1993|3|12}}, [[Запоріжжя]]. Молодший сержант, розвідник [[79-та окрема аеромобільна бригада (Україна)|79-ї окремої аеромобільної бригади]] ([[Миколаїв]]). Навчався у Запорізькому національному технічному університеті за спеціальністю «Фізичне виховання і реабілітація». Професійно займався тайським боксом, багаторазовий чемпіон України, має звання майстра спорту. В 17 років завоював титул чемпіона Європи з тайського боксу серед юнаків.<ref>[http://www.gur.mil.gov.ua/ru/content/real-man-serve-in-intelligence.html Настоящие мужчины служат в разведке&nbsp;// Сайт ГУР МО, 17 жовтня 2013]</ref> у 2012 році був призваний на строкову службу, потім залишився служити за контрактом. Залишилася дружина, а 30 липня народився син, назвали Трофімом.|| {{дтс|2014|7|28}} || Євген виводив з оточення колону військових, знаходився на першому БТРі. Бойовики з лісосмуги обстріляли колону, в бою Євген загинув від осколкового поранення в шию.<ref>[http://zabor.zp.ua/www/content/v-zone-ato-pogib-eshche-odin-boets-iz-zaporozhya-0 В зоне АТО погиб еще один боец из Запорожья&nbsp;// Городской портал Запорожья, 31 липня 2014]{{ref-ru}}<br/>[https://news.pn/ru/public/110548 На Донбассе погиб николаевский десантник, дважды выводивший своих боевых товарищей из окружения&nbsp;// Сайт «Преступности. НЕТ», 1 серпня 2014]<br/>[https://www.facebook.com/yuri.biriukov/posts/1459953270940152 Трофим, ну как так!&nbsp;// facebook Юрий Бирюков, 30 липня 2014]{{ref-ru}}</ref>

Двоє бійців загинули в бою біля прикордонного села [[Дякове]] (Луганська область). Бойовики почали обстріл позицій військових з лісосмуги, у відповідь вогневі позиції бойовиків були розбиті артилерійським і мінометним вогнем.<ref name="79br-28-07">[http://censor.net.ua/news/295743/desantniki_vstupili_v_boyi_s_terroristami_pod_dyakovo_unichtojena_lesopolosa_s_tehnikoyi_boevikov Десантники вступили в бой с террористами под Дьяково&nbsp;— уничтожена лесополоса с техникой боевиков&nbsp;// Сайт Цензор. НЕТ, 28 липня 2014]{{ref-ru}}</ref>
|-
|484
|[[Файл:79 OAeMBr ZSU.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Остяк Віталій Юрійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1976|4|10}}, [[Винники]] [[Львівська область]]). Солдат, стрілець [[79-та окрема аеромобільна бригада (Україна)|79-ї окремої аеромобільної бригади]] ([[Миколаїв]]). Був активним учасником Майдану 2004 року і [[Євромайдан]]у. Залишилась дружина та 12-річний син. || {{дтс|2014|7|28}} || Колона забезпечення була атакована терористами в селі [[Дібрівка (Шахтарський район)]] на межі Донецької і Луганської областей неподалік від [[Дякове]], зав'язався бій. У цьому бою Віталій отримав смертельні поранення і загинув. Похований у с.[[Чишки (Пустомитівський район)]].<ref>[http://uk-ua.facebook.com/permalink.php?story_fbid=843406185677062&id=514450088572675 Друзі, потрібна Ваша допомога, допоможіть знайти !]<br/>[http://galinfo.com.ua/news/169070.html Завтра Львів прощатиметься з Віталієм Остяком&nbsp;// Сайт Galinfo, 7 серпня 2014]</ref><ref>[https://www.youtube.com/watch?v=IryCRNmrBHg Львівшина попрощалася з Віталієм Остяком, який загинув у зоні АТО&nbsp;// youtube-канал tvZIKua, 8 серпня 2014]</ref>
|-
|485
|{{51 ОМБр ЗСУ}}||{{flagicon|Україна}} '''[[Хмелецький Віктор Іванович]]'''<br/>{{Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)|nocat=true}}|| {{дтс|1978|6|7}}, [[Володимир-Волинський]] [[Волинська область]]. Майор, начальник відділення зв'язку штабу військової частини А2331 [[51-ша механізована бригада (Україна)|51-ї окремої механізованої бригади]] ([[Володимир-Волинський]]). Залишилися дружина, син та донька.|| {{дтс|2014|7|28}} || Загинув поблизу [[Саурівка]] Шахтарського району Донецької області, під час обстрілу терористами колони військових, яка пересувалась в район висоти [[Савур-могила]].<ref name="51ombr-28-07">[http://www.volynpost.com/news/36864-novi-volynski-smerti-odyn-iz-najchornishyh-dniv-foto Нові волинські смерті: один із найчорніших днів.&nbsp;// Сайт «ВолиньPost», 29 липня 2014]<br/>[http://antikor.com.ua/articles/10675-komandira_spetsialjnoji_grupi_51_brigadi_dopitujutj_chomu_tak_malo_vtrat Командира спеціальної групи 51 бригади допитують: чому так мало втрат?&nbsp;// «Антикор», 4 серпня 2014]<br/>[http://www.volynnews.com/news/society/biytsia-51-bryhady-z-volyni-nahorodyly-posmertno/ Бійця 51 бригади з Волині нагородили посмертно. 25.10.2014, 17:40]</ref>
|-
|486
|[[Файл:UA 30 Mechanized Brigade New.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Тимощук Іван Вікторович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1978|9|23}}, [[Новоград-Волинський]] [[Житомирська область]]. Солдат, кулеметник 1-го механізованого батальйону [[30-та окрема механізована бригада (Україна)|30-ї окремої механізованої бригади]], в/ч А0409 ([[Новоград-Волинський]]). По закінченні школи вступив до Новоград-Волинського промислово-економічного технікуму. Після третього курсу рік служив у Львові у внутрішніх військах. Після повернення буквально через два дні пішов на роботу&nbsp;— ремонтувати машини, а згодом перейшов на ТОВ «Церсаніт-Інвест». Призваний за мобілізацією 10 березня. Залишились батьки та наречена.|| {{дтс|2014|7|28}} || Загинув у бою за стратегічно важливу висоту [[Савур-Могила]] на стику кордонів Луганської, Донецької областей та державного кордону України з Росією. Поховали Івана в с. Сусли Новоград-Волинського району.<ref>[http://www.zvyagel.com.ua/?p=9546 У Новограді-Волинському провели в останню путь військовослужбовця, загиблого в зоні АТО // «Звягель», 8 серпня 2014]<br/>[http://www.nvnews.com.ua/novini/166-kazhut-shcho-geroji-ne-vmirayut.html Кажуть, що герої не вмирають // «Поліські новини», 22 серпня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141019231045/http://www.nvnews.com.ua/novini/166-kazhut-shcho-geroji-ne-vmirayut.html |date=19 жовтня 2014 }}</ref>
|-
|487
|[[Файл:UA 30 Mechanized Brigade New.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Максимчук Станіслав Вікторович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1995|6|15}}, [[Голоби]] [[Волинська область]]. Старший солдат, гранатометник механізованого батальйону [[30-та окрема механізована бригада (Україна)|30-ї окремої механізованої бригади]], в/ч А0409 ([[Новоград-Волинський]]), служив за контрактом.|| {{дтс|2014|7|28}} || Загинув у бою за стратегічно важливу висоту на кордоні України [[Савур-могила]].<ref>{{Cite web |url=http://news.lutsk.ua/v-boyu-za-strategichnu-visotu-na-shodi-zaginuv-volinyanin.html |title=В бою за стратегічну висоту на Сході загинув волинянин // Сайт «Новини Луцька», 29 липня 2014 |accessdate=28 серпня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140924062638/http://news.lutsk.ua/v-boyu-za-strategichnu-visotu-na-shodi-zaginuv-volinyanin.html |archivedate=24 вересня 2014 |deadurl=yes }}</ref>
|-
|488
|[[Файл:UA 30 Mechanized Brigade New.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Коробенков Олексій Олександрович]]''' <br/>{{Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)|nocat=true}}|| {{дтс|1990|8|22|}}, с. Боброво [[Архангельська область]] ([[РРФСР]]). Старший лейтенант, заступник командира механізованої роти з озброєння [[30-та окрема механізована бригада (Україна)|30-ї окремої механізованої бригади]] ([[Новоград-Волинський]]). Проживав в с. [[Олександрівка (Буринський район)]] [[Сумська область|Сумської області]]. У 2008 році вступив на факультет військової підготовки Харківського політехнічного інституту.|| {{дтс|2014|7|28}} || Загинув під час обстрілу з РСЗВ «Град» приблизно о 1-й годині в районі висоти [[Савур-могила]] в Донецькій області.<ref>[http://like.sumy.ua/news/obshchestvo/3386-na-donbasse-pogib-eshche-odin-voennyj-iz-sumskoj-oblasti На Донбассе погиб еще один военный из Сумской области&nbsp;// Сайт «Любимые Сумы», 2 серпня 2014]{{ref-ru}}</ref><ref>[http://www.1.zt.ua/news/rizne/rodina-zagiblogo-biytsya-30-yi-brigadi-mozhe-zalishitis-bez-pilg-video.html Родина загиблого бійця 30-ї бригади може залишитись без пільг. ВІДЕО 21.08.2014]</ref>
|-
|489
|[[Файл:UA 30 Mechanized Brigade New.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Оверчук Дмитро Русланович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} || {{дтс|1992|7|6}}, [[Шкарів]] [[Гощанський район]] [[Рівненська область]]. Сержант, механік-водій БМП [[30-та окрема механізована бригада (Україна)|30-ї окремої механізованої бригади]] ([[Новоград-Волинський]]). Залишились батьки та наречена.|| {{дтс|2014|7|28}} || Під селом [[Степанівка (Шахтарський район)]] ([[Донецька область]]) в районі висоти [[Савур-Могила]] БМП підірвалась на міні і згоріла. Колону військових сильно обстріляли, і вона відступила. Про долю Дмитра з 28 липня було не відомо. Після експертизи ДНК Дмитра поховали 20 вересня у рідному селі.<ref>[https://www.facebook.com/PoshukovaIniciativa/posts/1484553788467120 ЗНИК!!! 30 бригада!!!]<br/>[http://www.rv.gov.ua/sitenew/main/ua/news/detail/31111.htm Гощанщина прощатиметься із загиблим Героєм // Рівненська ОДА, 20 вересня]<br/>[http://www.rivnepost.rv.ua/lenta_msgshow.php?id=54842 Дорогу, якою проводжали загиблого бійця, встелили квітами // «Рівне Вечірне», 20 вересня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160408215018/http://rivnepost.rv.ua/lenta_msgshow.php?id=54842 |date= 8 квітня 2016 }}</ref>
|-
|490
|[[Файл:UA 30 Mechanized Brigade New.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Камбаров Аки Анатолійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} || {{дтс|1975|8|23}}, [[Мари]] [[Туркменістан]]. Проживав у м.[[Новоград-Волинський]] [[Житомирська область]]. Старшина, головний сержант 3 механізованої роти 1 механізованого батальйону [[30-та окрема механізована бригада (Україна)|30-ї окремої механізованої бригади]] ([[Новоград-Волинський]]). У 1995 році закінчив СПТУ у Новоград-Волинському. У 2000 році вступив на військову службу за контрактом. Брав участь у миротворчих місіях у [[Сьєрра-Леоне]], [[Ірак]]у та [[Республіка Косово|Косово]]. Залишилася дружина та двоє синів, 1998 і 2014&nbsp;р.н.|| {{дтс|2014|7|28}} || Загинув поблизу села [[Степанівка (Шахтарський район)]] [[Донецька область]] в районі висоти [[Савур-Могила]], під час обстрілу злетів з БТРа. Про долю Дмитра з 28 липня було не відомо. Упізнаний за експертизою ДНК. 26 лютого 2015 року з військовим попрощались у Новоград-Волинському. Похований у селі [[Сусли]].<ref>[http://rayon.novograd.com.ua/index.php/novaja-glavnaja/4627-vichna-pam-yat-zagiblomu-uchasniku-ato вічна пам'ять загиблому учаснику АТО // Новоград-Волинська РДА, 25 лютого 2015] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150226103139/http://rayon.novograd.com.ua/index.php/novaja-glavnaja/4627-vichna-pam-yat-zagiblomu-uchasniku-ato |date=26 лютого 2015 }}<br/>[http://www.zhitomir.info/news_144795.html У Новограді-Волинському прощаються із загиблим військовим // Житомир.info, 26 лютого 2015]<br/>[http://naidy.org.ua/?p=1939 Камбаров Аки Анатольевич]{{ref-ru}}<br/>[http://www.zhitomir.info/news_144859.html У Новоград-Волинському районі поховали сержанта 30-ї бригади, який загинув під Саур-Могилою // Житомир.info, 27 лютого 2015]</ref>
|-
|491
|[[Файл:UA 30 Mechanized Brigade New.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Шестак Василь Васильович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} || {{дтс|1992|6|19}}, [[Закарпатська область]]. З дитинства проживав у с. [[Соломна]] [[Волочиський район]] [[Хмельницька область]]. Солдат, кулеметник БТР 3-ї механізованої роти 1-го механізованого батальйону [[30-та окрема механізована бригада (Україна)|30-ї окремої механізованої бригади]] ([[Новоград-Волинський]]). Закінчив Підволочиський ліцей, з 3 липня 2011 року служив за контрактом у Збройних Силах України. Залишилися батьки.|| {{дтс|2014|7|28}}<br/>орієнтовно || Зник під час боїв в районі висоти [[Савур-Могила]] ([[Шахтарський район]] [[Донецька область]]). З 28 липня не виходив на зв'язок, відомо, що під час обстрілів був поранений в ногу. У вересні 2015 року упізнаний за експертизою ДНК серед похованих під Дніпропетровськом невідомих героїв АТО. Перепохований у с. Соломна.<ref>[http://ye.ua/news/news_21892.html У Волочиському районі перепоховають бійця АТО, який загинув більше року тому під Іловайськом // «Є», 18 вересня 2015] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160407220710/http://ye.ua/news/news_21892.html |date=7 квітня 2016 }}<br/>[http://ngp-ua.info/2014/08/15839 У зоні АТО зник 22-річний солдат з Хмельниччини // «НГП», 10 серпня 2014]<br/>[https://vk.com/wall-5063972_456325 Українського 22-річного бійця шукає вся Україна!]</ref>
|-
|492
|[[Файл:UA 30 Mechanized Brigade New.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Тимощук Сергій Григорович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} || {{дтс|1972||}}. Сержант, військовослужбовець [[30-та окрема механізована бригада (Україна)|30-ї окремої механізованої бригади]] ([[Новоград-Волинський]]).<br/>'''Зниклий безвісти'''.<br/>У січні 2018 нагороджений орденом (посмертно)<ref>[http://www.president.gov.ua/documents/122018-23514 Указ Президента України №12/2018]</ref>.|| {{дтс|2014|7|28}} || 28.07.14 зник безвісти поблизу села [[Степанівка (Шахтарський район)]] [[Донецька область]]<ref>[https://www.npu.gov.ua/uk/publish/article/1188412 Тимощук Сергій Григорович]<br/>[http://www.1.zt.ua/news/rizne/spisok-zniklih-bezvisti-biytsiv-30-yi-brigadi.html Список зниклих безвісти бійців 30-ї бригади]</ref>.
|-
|493
|[[Файл:72ombr - 2.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Василець Олександр Кузьмович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1978|5|8}}, [[Богуші]] [[Рівненська область]]. Проживав у с.[[Макарів]] [[Київська область]]. Молодший сержант, командир бойової машини&nbsp;— командир відділення 3 механізованого взводу 4 механізованої роти 2 механізованого батальйону [[72-га окрема механізована бригада (Україна)|72-ї окремої механізованої бригади]] ([[Біла Церква]]), призваний за мобілізацією. Залишились двоє маленьких дітей.|| {{дтс|2014|7|28}} ||Загинув у нічному бою з терористами під час мінометного обстрілу.<ref name="72ombr"/><ref>[https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1441329209474267&set=a.1407584576182064.1073741832.100007916053876&type=1 Нехорошее у нас утро..]<br/>[http://news.volyninfo.com/ukraine/305776-na-rivnenshchini-iz-zagiblim-dobrovolcem-proshchalisya-usim-selom.html На Рівненщині із загиблим добровольцем прощалися усім селом&nbsp;// Сайт «ВолиньІнфо», 5 серпня 2014]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>
|-
|494
|[[Файл:Paradniy.jpg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Саіпов Кудайназар Алімбайович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1980|12|31}}, [[Пересічне]] [[Харківська область]]. Солдат, водий [[Айдар (батальйон)|24-го батальйону територіальної оборони «Айдар»]].|| {{дтс|2014|7|29}} || Вбитий снайпером під час чергування на посту.<ref>[http://atn.ua/obshchestvo/na-harkovshchine-pohoronen-boec-aydara-ubityy-snayperom На Харьковщине похоронен боец «Айдара», убитый снайпером&nbsp;// «АТН», 30 липня 2014]{{ref-ru}}</ref>
|-
|495
|[[Файл:72ombr - 2.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Підлубний Віталій Миколайович]]''' <br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1983|12|12}}, [[Київська область]]. Солдат, старший механік&nbsp;— водій механізованого взводу 9 механізованої роти 3 механізованого батальйону [[72-га окрема механізована бригада (Україна)|72-ї окремої механізованої бригади]] ([[Біла Церква]]), призваний за мобілізацією 27 березня 2014 року.|| {{дтс|2014|7|29}} ||Отримав смертельне поранення під час бою з терористами та помер в шпиталі від отриманих поранень.<ref name="72ombr"/>
|-
|496
|[[Файл:72ombr - 2.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Слободяник Вадим Павлович]]''' <br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1978|8|20}}, [[Київська область]]. Старший солдат, старший оператор 2 розвідувального взводу розвідувальної роти [[72-га окрема механізована бригада (Україна)|72-ї окремої механізованої бригади]] ([[Біла Церква]]), призваний за мобілізацією 27 березня 2014 року.|| {{дтс|2014|7|29}} ||Загинув у бою з терористами.<ref name="72ombr"/>
|-
|497
|[[Файл:24mb2.JPG|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Родич Андрій Ігорович]]'''<br/>{{Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)|nocat=true}}||{{дтс|1988|3|5}}, [[Львів]]. Старший лейтенант, командир взводу 1-го батальйону [[24-та механізована бригада (Україна)|24-ї окремої Залізної механізованої бригади]] ([[Яворів]]). Випускник Академії Сухопутних військ імені Сагайдачного 2011 року. Мешкав із сім'єю у [[Новояворівськ]]у. Залишились дружина та 6-річна донька. || {{дтс|2014|7|29}}|| Андрій керував автомобілем «Урал», який підірвався на фугасі. Похований 14 серпня на Личаківському кладовищі на полі Почесних поховань №&nbsp;76.<ref>[http://zik.ua/ua/news/2014/07/31/na_chodi_zagynuv_ofitser_zaliznoi_brygady_andriy_rodych_510706 На Сході загинув офіцер Залізної бригади Андрій Родич&nbsp;// «ZIK», 31 липня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140808062216/http://zik.ua/ua/news/2014/07/31/na_chodi_zagynuv_ofitser_zaliznoi_brygady_andriy_rodych_510706 |date= 8 серпня 2014 }}<br/>[http://zik.ua/ua/news/2014/08/08/vdova_ofitsera_zi_lvova_prosyt_dopomogty_v_poshukah_tila_ii_cholovika_512992 Вдова офіцера зі Львова просить допомогти в пошуках тіла її чоловіка&nbsp;// «ZIK», 8 серпня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140809095407/http://zik.ua/ua/news/2014/08/08/vdova_ofitsera_zi_lvova_prosyt_dopomogty_v_poshukah_tila_ii_cholovika_512992 |date= 9 серпня 2014 }}<br/>[http://vgolos.com.ua/photo/lviv_poproshchavsya_z_andriiem_rodychem_yakyy_zagynuv_u_ato_154058.html Львів попрощався з Андрієм Родичем, який загинув у АТО&nbsp;// «Вголос», 14 серпня 2014]</ref>
|-
|498
|{{3 ОПСпП ЗСУ}}||{{flagicon|Україна}} '''[[Лисенко Сергій Петрович]]'''<br/>{{Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)|nocat=true}} ||{{дтс|1977|9|10}}, [[Коломия]] [[Івано-Франківська область]]. Підполковник, заступник командира 1-го загону по роботі з особовим складом [[3-й окремий полк спеціального призначення (Україна)|3-го ОПСпП]]. Випускник [[Військова академія (Одеса)|ОІСВ]] (1999), з 1999 служив у полку, — спочатку в Криму, з 2003 в Кіровограді. Займався військово-прикладними видами спорту. Розлучений, залишився син (мешкає в Криму).|| {{дтс|2014|7|29}} || Розвідгрупа з 19 військовослужбовців виконувала бойове завдання із рятування пілота збитого літака [[Су-25]]. Бійці заночували на території закинутої ферми поблизу с. [[Латишеве]] Шахтарського району. Власник ферми (61 рік, затриманий у червні 2016) доніс про це терористам зі Сніжного, які приїхали на бронетехніці і оточили ферму. В нерівному бою під час прориву загинули 10 спецпризначенців. Похований у Коломиї<ref name="3полк-Латишеве">[http://old.gre4ka.info/suspilstvo/37904-u-kropyvnytskomu-vshanuvaly-spetspryznachentsiv-iaki-zahynuly-na-donbasi-3-roky-tomu-foto У Кропивницькому вшанували спецпризначенців, які загинули на Донбасі 3 роки тому]</ref>.<br/>Див. [[Евакуація пілотів з-під Сніжного (липень 2014)]].
|-
|499
|{{3 ОПСпП ЗСУ}}||{{flagicon|Україна}} '''[[Андреєнко Кирило Леонідович]]'''<br/>{{Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)|nocat=true}}|| {{дтс|1988|5|6}}, [[Чита]], [[РРФСР]]. Капітан, командир групи СпП 1-го загону СпП [[3-й окремий полк спеціального призначення (Україна)|3-го ОПСпП]]. З родини військовослужбовця. Шкільні роки пройшли у [[Дніпро (місто)|Дніпрі]]. Випускник [[Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного|АСВ ім. Сагайдачного]] ([[Львів]], 2011, дипломом з відзнакою). В полку з 2011, на фронті від початку АТО. Залишилась дружина. || {{дтс|2014|7|29}} ||Загинув у бою поблизу с. [[Латишеве]] Шахтарського району, де розвідгрупа потрапила в засідку за наведенням місцевого зрадника. Похований у Львові<ref name="3полк-Латишеве"/>.<br/>Див. [[Евакуація пілотів з-під Сніжного (липень 2014)]].
|-
|500
|{{3 ОПСпП ЗСУ}}||{{flagicon|Україна}} '''[[Шершень Андрій Олексійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}|| {{дтс|1981|8|22}}, [[Стара Жадова]] [[Сторожинецький район]] [[Чернівецька область]]. Виріс у с. [[Хлібодарівка (Чаплинський район)]] [[Херсонська область]]. Старшина, заступник командира групи СпП 1-го загону [[3-й окремий полк спеціального призначення (Україна)|3-го ОПСпП]]. Навчався в [[Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка|КДПУ]], вступив на військову службу за контрактом. [[Миротворчі місії України|Миротворець]] ([[Ірак]], 2003—2004; [[Кувейт]], 2005). Снайпер-інструктор, понад 200 стрибків з парашутом, [[альпінізм|альпініст]]. Залишились дружина і син.|| {{дтс|2014|7|29}} || Загинув у бою поблизу с. [[Латишеве]] Шахтарського району, де розвідгрупа потрапила в засідку за наведенням місцевого зрадника. Похований у Кропивницькому<ref name="3полк-Латишеве"/>.<br/>Див. [[Евакуація пілотів з-під Сніжного (липень 2014)]].
|-
|501
|{{3 ОПСпП ЗСУ}}||{{flagicon|Україна}} '''[[Бузуляк Анатолій Віталійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}|| {{дтс|1986|11|29}}, [[Високі Байраки]] [[Кропивницький район]] [[Кіровоградська область]]. Мешкав у с. [[Іванівка (Кропивницький район)]]. Сержант, заступник командира 3-ї групи СпП — командир 1-го відділення 3-ї роти СпП 1-го загону [[3-й окремий полк спеціального призначення (Україна)|3-го ОПСпП]]. Випускник [[Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка|ЦДПУ]] (2009, «Географія»). На військовій службі за контрактом з 08.10.2009. Залишились мати і брат.|| {{дтс|2014|7|29}} || Загинув у бою поблизу с. [[Латишеве]] Шахтарського району, де розвідгрупа потрапила в засідку за наведенням місцевого зрадника. Похований в с. Іванівка<ref name="3полк-Латишеве"/>.<br/>Див. [[Евакуація пілотів з-під Сніжного (липень 2014)]].
|-
|502
|{{3 ОПСпП ЗСУ}}||{{flagicon|Україна}} '''[[Шимчик Ярослав Володимирович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}|| {{дтс|1992|6|7}}, [[Гайворон]] [[Кіровоградська область]]. Старший солдат, радист радіогрупи 1-го загону СпП [[3-й окремий полк спеціального призначення (Україна)|3-го ОПСпП]]. Спортсмен-важкоатлет. Служив за контрактом. Залишились батьки. || {{дтс|2014|7|29}} || Загинув у бою поблизу с. [[Латишеве]] Шахтарського району, де розвідгрупа потрапила в засідку за наведенням місцевого зрадника. Похований в Гайвороні<ref name="3полк-Латишеве"/>.<br/>Див. [[Евакуація пілотів з-під Сніжного (липень 2014)]].
|-
|503
|{{3 ОПСпП ЗСУ}}||{{flagicon|Україна}} '''[[Глобенко Олексій Іванович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}|| {{дтс|1988|5|9}}, [[Ємилівка (Голованівський район, село)|Ємилівка]] [[Голованівський район]] [[Кіровоградська область]]. Мешкав у м. [[Кропивницький]]. Старшина, головний сержант роти СпП 1-го загону СпП [[3-й окремий полк спеціального призначення (Україна)|3-го ОПСпП]]. З 5 років мешкав у м. [[Гайворон]]. В армії з 2007, після строкової служби підписав контракт. Залишилась дружина та двоє синів. || {{дтс|2014|7|29}} || Загинув у бою поблизу с. [[Латишеве]] Шахтарського району, де розвідгрупа потрапила в засідку за наведенням місцевого зрадника. Похований у Кропивницькому<ref name="3полк-Латишеве"/>.<br/>Див. [[Евакуація пілотів з-під Сніжного (липень 2014)]].
|-
|504
|{{3 ОПСпП ЗСУ}}||{{flagicon|Україна}} '''[[Панков Лев Миколайович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1991|5|28}}, [[Кропивницький]]. Мешкав у м. [[Мала Виска]] [[Кіровоградська область]]. Старший солдат, водій автомобільного відділення спецмашин [[3-й окремий полк спеціального призначення (Україна)|3-го ОПСпП]]. З 2011 військовослужбовець за контрактом. Залишилась мати.|| {{дтс|2014|7|29}} || Загинув у бою поблизу с. [[Латишеве]] Шахтарського району, де розвідгрупа потрапила в засідку за наведенням місцевого зрадника. Похований у Малій Висці<ref name="3полк-Латишеве"/>.<br/>Див. [[Евакуація пілотів з-під Сніжного (липень 2014)]].
|-
|505
|{{3 ОПСпП ЗСУ}}||{{flagicon|Україна}} '''[[Гришин Сергій Миколайович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1984|12|27}}, [[Кропивницький]]. Старший солдат, водій господарчого відділення роти забезпечення 3-го загону [[3-й окремий полк спеціального призначення (Україна)|3-го ОПСпП]]. Юрист, випускник Кіровоградського юридичного інституту [[Харківський національний університет внутрішніх справ|ХНУВС]] (2010). З 2004 працював у Кіровоградській виправній колонії №6. Мобілізований 19.03.2014. Залишились батьки, сестра.|| {{дтс|2014|7|29}} ||  Загинув у бою поблизу с. [[Латишеве]] Шахтарського району, де розвідгрупа потрапила в засідку за наведенням місцевого зрадника. Вважався зниклим безвісти, ідентифікований за ДНК. Похований 05.02.2015 у Кропивницькому<ref name="3полк-Латишеве"/>.<br/>Див. [[Евакуація пілотів з-під Сніжного (липень 2014)]].
|-
|506
|{{3 ОПСпП ЗСУ}}||{{flagicon|Україна}} '''[[Рикалов Роман Валерійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1992|3|24}}, [[Хмельницький]]. З дитинства мешкав на Кіровоградщині. Старший солдат, радист 2-го відділення радіогрупи 1-го загону [[3-й окремий полк спеціального призначення (Україна)|3-го ОПСпП]]. Строкова служба — [[47-й полк спеціального призначення ВВ «Тигр»|47-й ПСпП ВВ МВС]] ([[Феодосія]]-13). На військовій службі за контрактом з 16.05.2013. Залишились батьки. || {{дтс|2014|7|29}} || Загинув у бою поблизу с. [[Латишеве]] Шахтарського району, де розвідгрупа потрапила в засідку за наведенням місцевого зрадника. Вважався зниклим безвісти. Упізнаний за експертизами ДНК, похований 05.09.2017 у Кропивницькому<ref name="3полк-Латишеве"/>.<br/>Див. [[Евакуація пілотів з-під Сніжного (липень 2014)]].
|-
|507
|[[Файл:Security Service of Ukraine Emblem.svg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''Ткаченко Олег Анатолійович''' ||{{дтс|1977|2|27}}, [[Довжанськ|Свердловськ]] [[Луганська область]]. Підполковник [[Служба безпеки України|Служби безпеки України]] ([[Луганськ]]), оперативний співробітник. 13 років служив в СБУ. Залишилася дружина і син. || {{дтс|2014|7|29}}<br/>за іншими даними 28 липня || Після захоплення [[Луганськ]]а офіцер фактично перейшов на нелегальне становище. Під час збирання оперативної інформації був викрадений бойовиками. Був вбитий [[29 липня]] після жорстоких катувань.<ref>[https://www.facebook.com/nvimu/posts/1020659641460412 Вчора на Стіні пам'яті біля Михайлівського собору з'явились... // facebook Національний військово-історичний музей України, 28 лютого 2019 року]<br/>[https://ssu.gov.ua/ua/pages/188 ТКАЧЕНКО Олег Анатолійович] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190301074519/https://ssu.gov.ua/ua/pages/188 |date=1 березня 2019 }}</ref>
|-
|508
|{{3 ОПСпП ЗСУ}}||{{flagicon|Україна}} '''[[Карпа Тарас Степанович]]'''<br/>{{Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)|nocat=true}} ||{{дтс|1989|2|17}}, [[Лужки (Жовківський район)]] [[Львівська область]]. Проживав у м. [[Кропивницький]]. Капітан, командир групи СпП 1-го загону СпП [[3-й окремий полк спеціального призначення (Україна)|3-го ОПСпП]]. Випускник [[Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного|АСВ ім. Сагайдачного]] (2010). Залишилася дружина і син. || {{дтс|2014|7|30}} || [[29 липня]] дістав тяжкі поранення поблизу с. [[Латишеве]] Шахтарського району, де розвідгрупа потрапила в засідку за наведенням місцевого зрадника. Помер наступного дня в лікарні окупованого м. [[Сніжне]]. Вважався зниклим безвісти, в серпні 2015 знайдено могилу в Сніжному. Перепохований 04.11.2015 у Кропивницькому<ref name="3полк-Латишеве"/>.<br/>Див. [[Евакуація пілотів з-під Сніжного (липень 2014)]].
|-
|509
|[[Файл:1-а окрема танкова бригада.jpeg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Деркач Сергій Павлович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1973|12|11}}, [[Прилуки]] [[Чернігівська область]]. Майор, заступник командира батальйону [[1-ша окрема гвардійська танкова бригада|1-ї окремої гвардійської танкової бригади]] ([[Гончарівське]]). Залишилась дружина та двоє дітей (8 і 4 років). || {{дтс|2014|7|30}} ||Загинув під [[Луганськ]]ом, біля села [[Шишкове]] машина підірвалась на фугасній міні, здетонували боєзапаси, що перевозилися в машині.<ref>[http://newvv.net/politics/ukraine/232739.html Чернігівщина попрощалася з Героями&nbsp;// «Високий Вал», 1 серпня 2014]</ref><ref name="1tankova-30-07">[http://m.gorod.cn.ua/news_57090.html В Прилуках поховали Сергія Деркача, що загинув на Луганщині&nbsp;// Сайт gorod.cn.ua, 6 серпня 2014]</ref><ref>http://pivnich.info/u-prylukah-proschalysya-z-herojem-orhanizatsiya-pohovan-pytan-bilshe-nizh-vidpovidej/ {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140808181743/http://pivnich.info/u-prylukah-proschalysya-z-herojem-orhanizatsiya-pohovan-pytan-bilshe-nizh-vidpovidej/ |date=8 серпня 2014 }} У Прилуках прощалися з Героєм: організація поховань&nbsp;— питань більше, ніж відповідей</ref>
|-
|510
|[[Файл:1-а окрема танкова бригада.jpeg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Моісеєнко Володимир Миколайович (військовик)|Моісеєнко Володимир Миколайович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1974|1|28}}, [[Іркутськ]] [[РРФСР]]. Проживав у с. [[Іржавець (Ічнянський район)]] [[Чернігівська область]]. Сержант, водій роти матеріально-технічного забезпечення [[1-ша окрема гвардійська танкова бригада|1-ї окремої гвардійської танкової бригади]] ([[Гончарівське]]). Залишилась дружина та троє дітей.|| {{дтс|2014|7|30}} ||Загинув під [[Луганськ]]ом, біля села [[Шишкове]] машина підірвалась на фугасній міні, здетонували боєзапаси, що перевозилися в машині.<ref name="1tankova-30-07"/><ref>[http://pivnich.info/irzhavets-poproschavsya-z-kozakom/ Іржавець попрощався з козаком&nbsp;// «Північний вектор», 2 серпня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140808052532/http://pivnich.info/irzhavets-poproschavsya-z-kozakom/ |date=8 серпня 2014 }}<br/>[http://cg.gov.ua/index.php?id=11787&tp=1 Моісеєнко Володимир&nbsp;// Чернігівська ОДА]</ref>
|-
|511
|[[Файл:Emblem_of_the_Ukrainian_Volunteer_Corps_«Pravyi_sector».svg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Дяченко Олександр Юрійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1976|10|17}}, [[Запоріжжя]].<ref>[http://zanoza-news.com/?p=22813 Семья погибшего бойца из «Правого сектора» не получит помощи от государства&nbsp;// «Заноза», 6 серпня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140811010928/http://zanoza-news.com/?p=22813 |date= 11 серпня 2014 }}{{ref-ru}}</ref> Боєць 5-го Окремого батальйону [[Добровольчий український корпус|Добровольчого Українського Корпусу]]. Активний учасник запорізького Євромайдану. Залишилась дружина та 7-річний син.|| {{дтс|2014|7|30}} || Застрелений снайпером біля села [[Піски (Ясинуватський район)]] під [[Донецьк]]ом. Бій тривав 6-7 годин у 600 метрах від блок-посту терористів.<ref>[http://www.ipnews.in.ua/?p=256689 Сегодня в Запорожье попрощаются с бойцом «Правого сектора», который вчера погиб в зоне АТО&nbsp;// Новостной интернет-портал «IPnews», 31 липня 2014]{{Недоступне посилання}}<br/>[http://1ua.com.ua/rni7061876 Вічна слава герою!&nbsp;// «Наша Політика», 31 липня 2014]<br/>[http://zanoza-news.com/?p=22044 Горы роз и слезы побратимов&nbsp;— в Запорожье хоронили бойца «Правого сектора»&nbsp;// «Заноза», 31 липня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140811010933/http://zanoza-news.com/?p=22044 |date= 11 серпня 2014 }}{{ref-ru}}</ref><ref name=":0"/>
|-
|512
|[[Файл:128-ма механізована дивізія.jpg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Балог Василь Васильович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1981|1|2}}, [[Великі Лучки]] [[Закарпатська область]]. Капітан, командир батареї [[128-ма механізована бригада (Україна)|128-ї механізованої бригади]]. Залишилась дружина та двоє синів 2003 та 2012&nbsp;р.н.|| {{дтс|2014|7|30}} || Загинув під [[Луганськ]]ом внаслідок мінометного обстрілу.<ref name="128ombr-30-07">{{Cite web |url=http://karpatskijobjektiv.com/uchora-pid-luganskom-zaginuli-dvoye-oficeriv-iz-zakarpattya/ |title=Учора під Луганськом загинули двоє офіцерів із Закарпаття // «Закарпатський об'єктив», 31 липня 2014 |accessdate=28 серпня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140811183955/http://karpatskijobjektiv.com/uchora-pid-luganskom-zaginuli-dvoye-oficeriv-iz-zakarpattya/ |archivedate=11 серпня 2014 |deadurl=yes }}</ref>
|-
|513
|[[Файл:128-ма механізована дивізія.jpg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Корнєв Володимир Вікторович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1982|9|5}}, [[Свердловська область]] ([[РРФСР]]). Капітан, начальник розвідки штабу [[128-ма механізована бригада (Україна)|128-ї механізованої бригади]]. Народився у родині військових, коли навчався у другому класі, вони переїхали із Німеччини, де проходив службу батько. Продовжив династію, став офіцером. В [[Ужгород]] був переведений з міста [[Чернівці]].|| {{дтс|2014|7|30}} || Загинув під [[Луганськ]]ом внаслідок мінометного обстрілу (за іншими джерелами&nbsp;— під [[Сніжне|Сніжним]] у Донецькій області). Похований у с.[[Дівички]], де мешкають його батьки (військове містечко на Київщині).<ref name="128ombr-30-07"/><ref>[http://visnik-press.com.ua/?p=17759 Володимир Корнєв загинув за Україну. Він уродженець Росії&nbsp;// «Вісник Переяславщини», 4 липня 2014]</ref>
|-
|514
|[[Файл:17-а танкова бригада.svg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Макарян Євген Валерійович]]'''<br/>{{Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)|nocat=true}}||{{дтс|1986|6|27}}, [[Одеса]]. Старший лейтенант, командир взводу 17-ї окремої Криворізької танкової бригади. Залишилась вагітна дружина. || {{дтс|2014|7|30}} ||Загинув під час мінометного обстрілу в бою за звільнення міста [[Первомайськ (Луганська область)]]. Похований у м. [[Миколаїв]].<ref>[http://memorybook.org.ua/16/makaryan.htm Макарян Євген Валерійович]</ref>
|-
|515
|[[Файл:UA 30 Mechanized Brigade New.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Амельчаков Юрій Юрійович]]'''<br/>{{Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)|nocat=true}} || {{дтс|1975|7|2}}, [[Житомир]]. Старший лейтенант, командир зенітно-ракетного артилерійського взводу [[30-та окрема механізована бригада (Україна)|30-ї окремої механізованої бригади]] ([[Новоград-Волинський]]). Залишилася дружина та двоє дітей, 13 і 3 років.|| {{дтс|2014|7|30}} || Підрозділ Юрія вирушив на допомогу іншим підрозділам та потрапив у засідку в районі сіл [[Степанівка (Шахтарський район)|Степанівка]] — [[Маринівка (Шахтарський район)]] Донецької області. З того часу Юрій вважався зниклим безвісти. Упізнаний за експертизою ДНК серед загиблих, тіла яких вивезли волонтери пошукової місії. [[21 серпня]] [[2015]] року воїна поховали на військовому кладовищі Житомира.<ref>[http://zhitomir.today/news/society/u_zhitomiri_poproshchayutsya_iz_zagiblim_viyskovim_30_yi_okremoyi_mehanizovanoyi_brigadi_yuriiem_amelchakovim-id9061.html У Житомирі попрощаються із загиблим військовим 30-ї окремої механізованої бригади Юрієм Амельчаковим // ЖИТОМИР.today, 19 серпня 2015] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160407160753/http://zhitomir.today/news/society/u_zhitomiri_poproshchayutsya_iz_zagiblim_viyskovim_30_yi_okremoyi_mehanizovanoyi_brigadi_yuriiem_amelchakovim-id9061.html |date= 7 квітня 2016 }}<br/>[http://www.zhitomir.info/news_149872.html У Житомирі провели в останню путь Юрія Амельчакова, який загинув рік тому біля Степанівки // Житомир.info, 21 серпня 2015]<br/>[http://naidy.org.ua/?p=2235 Амельчаков Юрій Юрійович (пошук)]</ref><br/>
|-
|516
|[[Файл:UA 30 Mechanized Brigade New.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''Шанюк Петро Анатолійович''' || {{дтс|1982|7|12}}, [[Ягодинка (Романівський район)]] [[Житомирська область]]. Солдат [[30-та окрема механізована бригада (Україна)|30-ї окремої механізованої бригади]] ([[Новоград-Волинський]]).<br/>'''Зниклий безвісти'''. Визнаний померлим за рішенням Романівського районного суду від 19.04.2017.<ref>{{Cite web |url=http://oda.zt.gov.ua/informacziya-pro-zagiblix-ta-pomerlix-osib,-yaki-brali-uchast-v-ato.html |title=Інформація про загиблих та померлих осіб, які брали участь в АТО |accessdate=15 червня 2017 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20170701001427/http://oda.zt.gov.ua/informacziya-pro-zagiblix-ta-pomerlix-osib,-yaki-brali-uchast-v-ato.html |archivedate=1 липня 2017 |deadurl=yes }}</ref> || {{дтс|2014|7|30}} || Був в одній машині з Юрієм Амельчаковим. Підрозділ вирушив на допомогу іншим підрозділам та збився зі шляху і потрапив у розташування противника в районі сіл [[Степанівка (Шахтарський район)|Степанівка]] — [[Маринівка (Шахтарський район)]] Донецької області. За словами вцілілих військовослужбовців, загинув під час обстрілу. Тіло не знайдене, перебуває у списку розшуку.<ref>[http://memorybook.org.ua/28/shanuk.htm Шанюк Петро Анатолійович]</ref>
|-
|517
|[[Файл:UA 30 Mechanized Brigade New.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''Лук'янчук Богдан Петрович''' || {{дтс|1978|9|22}}, [[Суємці]] [[Баранівський район]] [[Житомирська область]]. Солдат [[30-та окрема механізована бригада (Україна)|30-ї окремої механізованої бригади]] ([[Новоград-Волинський]]).<br/>'''Зниклий безвісти'''. || {{дтс|2014|7|30}} || Був в одній машині з Юрієм Амельчаковим. Підрозділ вирушив на допомогу іншим підрозділам та збився зі шляху і потрапив у розташування противника в районі сіл [[Степанівка (Шахтарський район)|Степанівка]] — [[Маринівка (Шахтарський район)]] Донецької області. За словами вцілілих військовослужбовців, загинув під час обстрілу. Тіло не знайдене, перебуває у списку розшуку<ref>[http://memorybook.org.ua/15/lukianuk.htm Лук'янчук Богдан Петрович]</ref>
|-
|518
|[[Файл:State Border Guard Service Patches of Ukraine 26.jpg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Гулюк Сергій Миколайович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1981|9|7}}, проживав у [[Луцьк]]у. Молодший сержант, водій секції автомобільних перевезень Луцького прикордонного загону [[Державна прикордонна служба України|Державної прикордонної служби]]. Залишились троє дітей.|| {{дтс|2014|7|31}} || З 03.20 до 03.50 31 липня 2014 диверсійно-розвідувальної групою в районі н.п. [[Василівка (Амвросіївський район)]] у Донецькій області було здійснено обстріл прикордонників з мінометів та гранатометів. 5 прикордонників загинули та 11 поранені. Поховали Сергія на батьківщині його батьків, у селі Завидів Острозького району.<ref name="DPSU-31-07">{{Cite web |url=http://dpsu.gov.ua/ua/about/news/news_4763.htm |title=Щодо ситуації на українсько-російському кордоні // ДПСУ — офіційний сайт, 31 липня 2014 |accessdate=28 серпня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160405160038/http://dpsu.gov.ua/ua/about/news/news_4763.htm |archivedate=5 квітня 2016 |deadurl=yes }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.lutskrada.gov.ua/fast-news/na-shodi-zagynuv-shche-odyn-nash-zemlyak |title=На Сході загинув ще один наш земляк // Офіційний сайт Луцької міської ради, 31 липня 2014 |accessdate=28 серпня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140808072309/http://www.lutskrada.gov.ua/fast-news/na-shodi-zagynuv-shche-odyn-nash-zemlyak |archivedate=8 серпня 2014 |deadurl=yes }}</ref><ref>http://visnyk.lutsk.ua/news/ukraine/regions/volyn/ubytogo-boiovykamy-lutskogo-prykordonnyka-pokhovayut-na-rivnenshchyni/ Убитого бойовиками луцького прикордонника поховають на Рівненщині</ref>
|-
|519
|[[Файл:State Border Guard Service Patches of Ukraine 11.jpg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} ''' [[Басак Олександр Олександрович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1989|4|12}}, [[Пантаївка]] [[Олександрійська міськрада]] [[Кіровоградська область]]. Старший солдат, патрульний відділення інспекторів [[Донецький прикордонний загін|Донецького прикордонного загону]] [[Державна прикордонна служба України|Державної прикордонної служби]]. Закінчив Кіровоградський педагогічний університет за спеціальністю фізичне виховання. Призваний за мобілізацією у березні. Не одружений, був єдиною дитиною у батьків.|| {{дтс|2014|7|31}} || З 03.20 до 03.50 31 липня 2014 диверсійно-розвідувальної групою в районі н.п. [[Василівка (Амвросіївський район)]] у Донецькій області було здійснено обстріл прикордонників з мінометів та гранатометів. 5 прикордонників загинули та 11 поранені.<ref name="DPSU-31-07"/><ref>[http://myalexandriya.blogspot.ru/2014/07/v-zone-ato-pogib-pogranichnik-iz-pantayevki.html В зоне АТО погиб пограничник из Пантаевки&nbsp;// Сайт «Моя Александрия», 31 липня 2014]{{ref-ru}}<br/>[http://akulamedia.com/na-kirovogradschini-proveli-v-ostannju-dorogu-oleksandra-basaka-viiskovogo-jakii-zaginuv-v-zoni-ato-foto На Кіровоградщині провели в останню дорогу Олександра Басака, військового, який загинув в зоні АТО. ФОТО&nbsp;// Медіапортал «Акула», 3 серпня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160305125946/http://akulamedia.com/na-kirovogradschini-proveli-v-ostannju-dorogu-oleksandra-basaka-viiskovogo-jakii-zaginuv-v-zoni-ato-foto |date= 5 березня 2016 }}</ref>
|-
|520
|[[Файл:State Border Guard Service Patches of Ukraine 11.jpg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Паршутін Олег Володимирович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1974|3|14}}, [[Кропивницький]]. Молодший сержант, молодший інспектор прикордонної служби відділу «Іловайськ» [[Державна прикордонна служба України|Державної прикордонної служби]].|| {{дтс|2014|7|31}} || З 03.20 до 03.50 31 липня 2014 диверсійно-розвідувальної групою в районі н.п. [[Василівка (Амвросіївський район)]] у Донецькій області було здійснено обстріл прикордонників з мінометів та гранатометів. 5 прикордонників загинули та 11 поранені. Поховали Олега на Алеї Слави Рівненського кладовища у Кропивницькому.<ref name="DPSU-31-07"/><ref name="DPSU-Kirivograd-31-07">[http://fotoinform.net/news/novosti-na-ukrainskom-yazike/u-kirovogradi-znovu-skorbotniy-den.html#axzz399N6nFFl У Кіровограді знову скорботний день&nbsp;// Сайт «FOTOINFORM», 1 серпня 2014]</ref><ref>[http://rk.kr.ua/kirovograd-oplakue-geroja-prikordonnika-foto-video Кіровоград оплакує героя-прикордонника. ФОТО. ВІДЕО&nbsp;// «Рідний Кіровоград», 2 серпня 2014]</ref>
|-
|521
|[[Файл:State Border Guard Service Patches of Ukraine 11.jpg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Черноморченко Ростислав Олександрович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1992|3|23}}, [[Кропивницький]]. Молодший сержант, інспектор прикордонної служби 1-ї категорії інструктор кінологічного відділення відділу «Амвросіївка» [[Державна прикордонна служба України|Державної прикордонної служби]]. Призваний за мобілізацією.|| {{дтс|2014|7|31}} || З 03.20 до 03.50 31 липня 2014 диверсійно-розвідувальної групою в районі н.п. [[Василівка (Амвросіївський район)]] у Донецькій області було здійснено обстріл прикордонників з мінометів та гранатометів. 5 прикордонників загинули та 11 поранені. Поховали Ростислава на Алеї слави Рівнянського цвинтаря у Кропивницькому.<ref name="DPSU-31-07"/><ref name="DPSU-Kirivograd-31-07"/><ref>{{Cite web |url=http://akulamedia.com/kirovograd-poproschavsja-z-rostislavom-chernomorchenkom-prikordonnikom-jakii-zaginuv-u-zoni-ato-foto-video |title=Кіровоград попрощався з Ростиславом Черноморченком, прикордонником, який загинув у зоні АТО. ФОТО. ВІДЕО // Медіапортал «Акула», 3 серпня 2014 |accessdate= 28 серпня 2014 |archive-date= 9 серпня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140809141753/http://akulamedia.com/kirovograd-poproschavsja-z-rostislavom-chernomorchenkom-prikordonnikom-jakii-zaginuv-u-zoni-ato-foto-video }}</ref>
|-
|522
|[[Файл:State Border Guard Service Patches of Ukraine 11.jpg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Філіпповський Юрій Володимирович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1985|7|6}}, [[Підгородне]] [[Дніпропетровська область]]. Прапорщик, старший технік групи логістики відділення інспекторів [[Донецький прикордонний загін|Донецького прикордонного загону]] [[Державна прикордонна служба України|Державної прикордонної служби]].|| {{дтс|2014|7|31}} || З 03.20 до 03.50 31 липня 2014 диверсійно-розвідувальної групою в районі н.п. [[Василівка (Амвросіївський район)]] у Донецькій області було здійснено обстріл прикордонників з мінометів та гранатометів. 5 прикордонників загинули та 11 поранені.<ref name="DPSU-31-07"/>
|-
|523
|[[Файл:25 Airborne Brigade.jpg|110пкс]] ||{{flagicon|Україна}} '''[[Посохов Дмитро Вікторович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}|| {{дтс|1990|4|27}}, [[Плоске (Великобурлуцький район)]] [[Харківська область]]. Солдат, кулеметник 1-го парашутно-десантного батальйону [[25-та повітряно-десантна бригада (Україна)|25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади]], в/ч А1126 ([[Гвардійське (Новомосковський район)|Гвардійське]]).|| {{дтс|2014|7|31}}|| Загинули внаслідок потужних обстрілів бойовиками з РСЗВ «Град» позицій силовиків, а також атаки бойовиків із засідки на колону БТР десантників поблизу м.[[Шахтарськ]] Донецької області. За неофіційними даними загинули 21 військових, частина загиблих та поранених потрапили до бойовиків. За попередніми даними командування ПДВ ЗС України, оприлюдненими наступного дня, в бою під м.[[Шахтарськ]] 10 десантників загинули, 13 поранені, доля 11 військовослужбовців невідома.<ref name="25ambr-Shahtarsk-31-07">[http://tsn.ua/politika/u-shahtarsku-boyoviki-z-gradiv-obstrilyali-silovikiv-21-zagibliy-zmi-361490.html У Шахтарську бойовики з «Градів» обстріляли силовиків: 21 загиблий&nbsp;— ЗМІ&nbsp;// «ТСН», 31 липня 2014]<br/>[http://radioukr.com.ua/ua/4/572743/ У районі Шахтарська зникли безвісти 11 десантників&nbsp;// НКУ «Українське радіо», 1 серпня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141006140250/http://radioukr.com.ua/ua/4/572743/ |date=6 жовтня 2014 }}<br/>[http://www.5.ua/component/k2/item/390384-komanduvannia-vdv-pidtverdylo-zahybel-10-desantnykiv-u-shakhtarsku Командування ВДВ підтвердило загибель 10 десантників у Шахтарську&nbsp;// «5-й канал», 1 серпня 2014]<br/>[https://www.facebook.com/dniprojrvk/photos/a.450159435115253.1073741828.449269235204273/519922264805636/?type=1 Погибшие из 25 бригады]{{ref-ru}}<br/>[http://dnipro.depo.ua/ukr/dnipro/desyatki-zniklih-rik-tomu-pid-shahtarskom-desantnikiv-dosi-30072015150700 Десятки зниклих рік тому під Шахтарском десантників досі не знайдені // Depo.Дніпро, 30 липня 2015]</ref><ref>[http://kharkov.comments.ua/news/2014/08/01/112038.html В зоне АТО погиб харьковский боец&nbsp;// «Комментарии: Харьков», 1 серпня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140808044438/http://kharkov.comments.ua/news/2014/08/01/112038.html |date=8 серпня 2014 }}{{ref-ru}}</ref>
|-
|524
|[[Файл:25 Airborne Brigade.jpg|110пкс]] ||{{flagicon|Україна}} '''[[Гордієнко Віталій Олегович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1986|2|4}}, [[Нікопольський район]] [[Дніпропетровська область]]. Старший солдат, снайпер 3-го парашутно-десантного батальйону [[25-та повітряно-десантна бригада (Україна)|25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади]], в/ч А1126 ([[Гвардійське (Новомосковський район)|Гвардійське]]).|| {{дтс|2014|7|31}}|| Загинули внаслідок потужних обстрілів бойовиками з РСЗВ «Град» позицій силовиків, а також атаки бойовиків із засідки на колону БТР десантників поблизу м.[[Шахтарськ]] Донецької області.<ref name="25ambr-Shahtarsk-31-07"/><ref>[http://nikopolnews.net/politika/voyna/1444-nikopolschina-poteryala-esche-odnogo-syna.html Никопольщина потеряла еще одного сына&nbsp;// Інтернет-газета «Говорит и показывает Никополь», 1 серпня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140814155454/http://nikopolnews.net/politika/voyna/1444-nikopolschina-poteryala-esche-odnogo-syna.html |date=14 серпня 2014 }}{{ref-ru}}</ref>
|-
|525
|[[Файл:25 Airborne Brigade.jpg|110пкс]] ||{{flagicon|Україна}} '''[[Акімов Дмитро Анатолійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1991|3|25}}, [[Дніпропетровськ]]. Старший солдат, старший стрілець 1-го парашутно-десантного батальйону [[25-та повітряно-десантна бригада (Україна)|25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади]], в/ч А1126 ([[Гвардійське (Новомосковський район)|Гвардійське]]).|| {{дтс|2014|7|31}}|| Загинули внаслідок потужних обстрілів бойовиками з РСЗВ «Град» позицій силовиків, а також атаки бойовиків із засідки на колону БТР десантників поблизу м.[[Шахтарськ]] Донецької області.<ref name="25ambr-Shahtarsk-31-07"/>
|-
|526
|[[Файл:25 Airborne Brigade.jpg|110пкс]] ||{{flagicon|Україна}} '''[[Жуков Антон В'ячеславович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1985|12|28}}, [[Дніпропетровськ]]. Сержант, командир бойової машини 1-го парашутно-десантного батальйону [[25-та повітряно-десантна бригада (Україна)|25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади]], в/ч А1126 ([[Гвардійське (Новомосковський район)|Гвардійське]]). Залишилися 8-річний син і 5-річна донька<ref>[http://www.depo.ua/ukr/life/pogibshiy-geroy-ato-mama-obeshchay-chto-ne-budesh-silno-plakat--19092014175900 Загиблий Герой АТО: «Мамо, обіцяй, що не будеш сильно плакати, якщо мене вб'ють»]</ref>. || {{дтс|2014|7|31}}|| Загинули внаслідок потужних обстрілів бойовиками з РСЗВ «Град» позицій силовиків, а також атаки бойовиків із засідки на колону БТР десантників поблизу м.[[Шахтарськ]] Донецької області.<ref name="25ambr-Shahtarsk-31-07"/><ref>[http://www.depo.ua/rus/life/pogibshiy-geroy-ato-mama-obeshchay-chto-ne-budesh-silno-plakat--19092014175900 Загиблий Герой АТО: «Мама, обіцяй, що не будеш сильно плакати, якщо мене вб'ють» 19.09.2014, 18:30]</ref>
|-
|527
|[[Файл:25 Airborne Brigade.jpg|110пкс]] ||{{flagicon|Україна}} '''[[Матусевич Віталій Олегович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1986|8|12}}, [[Дніпропетровська область]]. Сержант, командир бойової машини 3-го парашутно-десантного батальйону [[25-та повітряно-десантна бригада (Україна)|25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади]], в/ч А1126 ([[Гвардійське (Новомосковський район)|Гвардійське]]). Після строкової служби в армії працював у ПАТ «[[АрселорМіттал Кривий Ріг]]». Закінчив Криворізький політехнічний коледж. Поступив до ВНЗ та готувався до захисту диплому.<ref>[https://www.facebook.com/geroikrivbassa/photos/a.508650745947572.1073741827.500633900082590/509313919214588/?type=1&theater Назавжди у нашій пам'яті.]</ref>. || {{дтс|2014|7|31}}|| Загинули внаслідок потужних обстрілів бойовиками з РСЗВ «Град» позицій силовиків, а також атаки бойовиків із засідки на колону БТР десантників поблизу м.[[Шахтарськ]] Донецької області.<ref name="25ambr-Shahtarsk-31-07"/>
|-
|528
|[[Файл:25 Airborne Brigade.jpg|110пкс]] ||{{flagicon|Україна}} '''[[Градиський Володимир Миколайович]]'''<br/>{{Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)|nocat=true}}||{{дтс|1970|10|29}}, [[Дніпропетровськ]].<ref>[http://vk.com/id18457337 Володимир Градиський ВКонтакте]</ref> Старший лейтенант, командир взводу 1-го парашутно-десантного батальйону [[25-та повітряно-десантна бригада (Україна)|25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади]], в/ч А1126 ([[Гвардійське (Новомосковський район)|Гвардійське]]). Залишилась дружина та дорослий син.|| {{дтс|2014|7|31}}|| Загинули внаслідок потужних обстрілів бойовиками з РСЗВ «Град» позицій силовиків, а також атаки бойовиків із засідки на колону БТР десантників поблизу м.[[Шахтарськ]] Донецької області.<ref name="25ambr-Shahtarsk-31-07"/>
|-
|529
|[[Файл:25 Airborne Brigade.jpg|110пкс]] ||{{flagicon|Україна}} '''[[Камінський Антон Олександрович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1987|4|12}}, [[Дніпропетровськ]]. Старший солдат, стрілець&nbsp;— помічник гранатометника 1-го парашутно-десантного батальйону [[25-та повітряно-десантна бригада (Україна)|25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади]], в/ч А1126 ([[Гвардійське (Новомосковський район)|Гвардійське]]).|| {{дтс|2014|7|31}}|| Загинули внаслідок потужних обстрілів бойовиками з РСЗВ «Град» позицій силовиків, а також атаки бойовиків із засідки на колону БТР десантників поблизу м.[[Шахтарськ]] Донецької області.<ref name="25ambr-Shahtarsk-31-07"/>
|-
|530
|[[Файл:25 Airborne Brigade.jpg|110пкс]] ||{{flagicon|Україна}} '''[[Нікітін Ростислав Олегович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1994|3|29}}, [[Дніпропетровськ]]. Старший солдат, старший стрілець 3-го парашутно-десантного батальйону [[25-та повітряно-десантна бригада (Україна)|25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади]], в/ч А1126 ([[Гвардійське (Новомосковський район)|Гвардійське]]).|| {{дтс|2014|7|31}}|| Загинули внаслідок потужних обстрілів бойовиками з РСЗВ «Град» позицій силовиків, а також атаки бойовиків із засідки на колону БТР десантників поблизу м.[[Шахтарськ]] Донецької області.<ref name="25ambr-Shahtarsk-31-07"/><ref>[https://www.facebook.com/oksana.mashovets/posts/607938035986508 Десантники не умирают…]{{ref-ru}}</ref>
|-
|531
|[[Файл:25 Airborne Brigade.jpg|110пкс]] ||{{flagicon|Україна}} '''[[Іванов Віталій Олександрович (військовий)|Іванов Віталій Олександрович]]''' <br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1991|11|19}}, [[Дніпропетровськ]]. Молодший сержант, командир бойової машини&nbsp;— командир відділення 3-го парашутно-десантного батальйону [[25-та повітряно-десантна бригада (Україна)|25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади]], в/ч А1126 ([[Гвардійське (Новомосковський район)|Гвардійське]]).|| {{дтс|2014|7|31}}|| Загинули внаслідок потужних обстрілів бойовиками з РСЗВ «Град» позицій силовиків, а також атаки бойовиків із засідки на колону БТР десантників поблизу м.[[Шахтарськ]] Донецької області.<ref name="25ambr-Shahtarsk-31-07"/>
|-
|532
|[[Файл:25 Airborne Brigade.jpg|110пкс]] ||{{flagicon|Україна}} '''[[Бригінець Олександр Вікторович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1983|8|21}}, [[Кривий Ріг]] [[Дніпропетровська область]]. Старший солдат, старший стрілець 1-го парашутно-десантного батальйону [[25-та повітряно-десантна бригада (Україна)|25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади]], в/ч А1126 ([[Гвардійське (Новомосковський район)|Гвардійське]]).|| {{дтс|2014|7|31}}|| Загинули внаслідок потужних обстрілів бойовиками з РСЗВ «Град» позицій силовиків, а також атаки бойовиків із засідки на колону БТР десантників поблизу м.[[Шахтарськ]] Донецької області.<ref name="25ambr-Shahtarsk-31-07"/>
|-
|533
|[[Файл:25 Airborne Brigade.jpg|110пкс]] ||{{flagicon|Україна}} '''[[Сочев Олександр Леонідович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1976|1|23}}, [[Дніпропетровська область]]. Солдат, сапер інженерно-саперної роти [[25-та повітряно-десантна бригада (Україна)|25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади]], в/ч А1126 ([[Гвардійське (Новомосковський район)|Гвардійське]]).|| {{дтс|2014|7|31}}|| Загинули внаслідок потужних обстрілів бойовиками з РСЗВ «Град» позицій силовиків, а також атаки бойовиків із засідки на колону БТР десантників поблизу м.[[Шахтарськ]] Донецької області.<ref name="25ambr-Shahtarsk-31-07"/>
|-
|534
|[[Файл:25 Airborne Brigade.jpg|110пкс]] ||{{flagicon|Україна}} '''[[Симоненко Дмитро Миколайович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1990|5|1}}, [[Глинськ (Роменський район)]] [[Сумська область]]. Проживав у [[Новомосковськ]]у. Сержант, водій-кранівник взводу десантного забезпечення 3-го парашутно-десантного батальйону [[25-та повітряно-десантна бригада (Україна)|25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади]], в/ч А1126 ([[Гвардійське (Новомосковський район)|Гвардійське]]). Під час подій на Майдані підрозділ Дмитра намагалися перекинути на його придушення. Дмитро і група десантників відмовилися їхати на Майдан, за це їх звільнили з ЗСУ. Але після перемоги Майдану він відновився, і був направлений для участі в АТО, з перших днів брав участь у бойових операціях. За цей час його бронежилет витримав чотири ворожі кулі, а сам він зазнав поранення плеча, проте не залишив підрозділ. У Дмитра залишилась дружина та прийомний син.|| {{дтс|2014|7|31}}|| Загинув під час потужного обстрілу бойовиками з РСЗВ «Град» позицій силовиків поблизу м.[[Шахтарськ]] Донецької області. Дмитро загинув, прикриваючи маневр свого підрозділу. Осколок потрапив між пластинами бронежилета і завдав смертельного поранення. Дмитро ще відстрілювася навіть тоді, коли його виносили з поля бою.<ref name="25ambr-Shahtarsk-31-07"/><ref>[http://strc.sumy.ua/vnews/eme/31702-sche-odin-sumchanin-zaginuv-u-zon-ato.html Ще один сумчанин загинув у зоні АТО&nbsp;// Сумська обласна ДТРК, 4 серпня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140812051200/http://strc.sumy.ua/vnews/eme/31702-sche-odin-sumchanin-zaginuv-u-zon-ato.html |date= 12 серпня 2014 }}<br/>[http://ukrpohliad.org/national-memory/vin-shhe-vidstrilyuvasya-navit-todi-koly-jogo-vidnosy-ly-z-polya-boyu.html Він ще відстрілювася навіть тоді коли його відносили з поля бою&nbsp;// «Український погляд», 8 серпня 2014]<br/>[http://nmsk-segodnya.dp.ua/article/zagyblyy-novomoskovskyy-desantnyk-mriyav-pro-syna Загиблий новомосковський десантник мріяв про сина // «Новомосковськ сьогодні», 25 серпня 2014]</ref>
|-
|535
|[[Файл:25 Airborne Brigade.jpg|110пкс]] ||{{flagicon|Україна}} '''[[Ковтун Станіслав Григорович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1986|3|4}}, [[Атюша]] [[Чернігівська область]]. Солдат, гранатометник 1-го парашутно-десантного батальйону [[25-та повітряно-десантна бригада (Україна)|25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади]], в/ч А1126 ([[Гвардійське (Новомосковський район)|Гвардійське]]). Мав військову освіту. Залишилась 1-річна дитина.|| {{дтс|2014|7|31}}|| Загинули внаслідок потужних обстрілів бойовиками з РСЗВ «Град» позицій силовиків, а також атаки бойовиків із засідки на колону БТР десантників поблизу м.[[Шахтарськ]] Донецької області. Станіслав отримав смертельне поранення в шию.<ref name="25ambr-Shahtarsk-31-07"/><ref>[http://www.gorod.cn.ua/news/gorod-i-region/57200-tilo-zagiblogo-v-ato-yurija-kovalja-vezli-u-bobrovickii-raion-cherez-rosiyu.html Тіло загиблого в АТО Юрія Коваля везли у Бобровицький район через Росію&nbsp;// Міський сайт Чернігова gorod.cn.ua, 11 серпня 2014]</ref>
|-
|536
|[[Файл:25 Airborne Brigade.jpg|110пкс]] ||{{flagicon|Україна}} '''[[Дубов Ігор Леонідович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1973|2|20}}, [[Дніпропетровська область]]. Молодший сержант, стрілець [[25-та повітряно-десантна бригада (Україна)|25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади]], в/ч А1126 ([[Гвардійське (Новомосковський район)|Гвардійське]]).|| {{дтс|2014|7|31}}|| Загинули внаслідок потужних обстрілів бойовиками з РСЗВ «Град» позицій силовиків, а також атаки бойовиків із засідки на колону БТР десантників поблизу м.[[Шахтарськ]] Донецької області.<ref name="25ambr-Shahtarsk-31-07"/>
|-
|537
|[[Файл:25 Airborne Brigade.jpg|110пкс]] ||{{flagicon|Україна}} '''[[Федоряка Петро Вікторович]]'''<br/>{{Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)|nocat=true}}|| {{дтс|1964|9|15}}, [[Нова Гребля (Роменський район)]] [[Сумська область]]. Проживав у с. [[Трудолюб]] [[Полтавська область]]. Старший лейтенант, командир взводу [[25-та повітряно-десантна бригада (Україна)|25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади]], в/ч А1126 ([[Гвардійське (Новомосковський район)|Гвардійське]]). У 1986 році закінчив механіко-математичний факультет Харківського університету. Один з найвідоміших в Україні ковалів і зброярів, засновник українського ковальського фестивалю ножарів. Відео з Петром Федорякою, фестиваль (2013 рік).<ref>[http://www.youtube.com/watch?v=UR7xpQDzO9U Фестиваль ножовщиков «Трудолюб» 2013 (ч.9) Украина&nbsp;— Петро Федоряка]</ref> Клинки і знамениті сокири Петра зберігаються в колекціях любителів холодної зброї України та багатьох країн світу. Залишились дві доньки, 1986 і 1987&nbsp;р.н.|| {{дтс|2014|7|31}}|| Загинули внаслідок потужних обстрілів бойовиками з РСЗВ «Град» позицій силовиків, а також атаки бойовиків із засідки на колону БТР десантників поблизу м.[[Шахтарськ]] Донецької області. Снаряд влучив у БТР. Російські бойовики знімали тіла загиблих десантників на відео і фото і потім хизувались у соцмережах, а полоненого пораненого бійця заставили копати могилу.<ref name="25ambr-Shahtarsk-31-07"/><ref>[http://vjn.dreamwidth.org/896128.html Ще один український талант загинув від рук «апалчєнцев»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140808043826/http://vjn.dreamwidth.org/896128.html |date=8 серпня 2014 }}<br/>[http://steeledge.com.ua/mastera/fedoriaka.html Ножевой мастер Федоряка Петр Викторович]</ref> Тіло Петра змогли вивезти з Шахтарська тільки у жовтні. Похований 15 жовтня у с. Трудолюб на Полтавщині.<ref>[http://bastion.tv/news/sogodni-poltavshina-proshayetsya-z-kovalem-zbroyarem-yakij-zaginuv-v-ato/ Сьогодні Полтавщина прощається з ковалем-зброярем, який загинув в АТО // «Останній бастіон», 15 жовтня 2014]</ref>
|-
|538
|[[Файл:25 Airborne Brigade.jpg|110пкс]] ||{{flagicon|Україна}} '''[[Сєдов Олексій Олексійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1990|10|17}}, [[Дніпропетровськ]]. Солдат, стрілець [[25-та повітряно-десантна бригада (Україна)|25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади]], в/ч А1126 ([[Гвардійське (Новомосковський район)|Гвардійське]]). Виріс в багатодітній сім'ї, де був єдиним сином. Залишились батьки та чотири сестри.|| {{дтс|2014|7|31}}|| Загинули внаслідок потужних обстрілів бойовиками з РСЗВ «Град» позицій силовиків, а також атаки бойовиків із засідки на колону БТР десантників поблизу м.[[Шахтарськ]] Донецької області. Снаряд влучив у БТР. Російські бойовики знімали тіла загиблих десантників на відео і фото і потім хизувались у соцмережах.<ref name="25ambr-Shahtarsk-31-07"/><ref>[http://kp.ua/incidents/465187-opoznala-brata-na-strashnom-vydeo Она опознала брата на страшном видео&nbsp;// «Комсомольська правда в Україні», 8 серпня 2014]{{ref-ru}}</ref> Тіло Олексія змогли вивезти з Шахтарська тільки у жовтні. Похований 18 жовтня на [[Краснопільський цвинтар|Краснопільському цвинтарі]] Дніпропетровська.<ref>[http://kp.ua/incidents/475216-sestra-pohybsheho-pod-shakhterskom-desantnyka-ya-obeschala-chto-ko-dnui-rozhdenyia-vernu-leshu-domoi-y-ya-eto-sdelala Сестра погибшего под Шахтерском десантника: «Я обещала, что ко дню рождения верну Лешу домой, и я это сделала» // «Комсомольська правда в Україні», 24 жовтня 2014]{{ref-ru}}</ref>
|-
|539
|[[Файл:25 Airborne Brigade.jpg|110пкс]] ||{{flagicon|Україна}} '''[[Джубатканов Артем Володимирович]]'''<br/>{{Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)|nocat=true}} || {{дтс|1980|11|9}}, [[Миколаїв]]. Лейтенант, командир взводу [[25-та повітряно-десантна бригада (Україна)|25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади]], в/ч А1126 ([[Гвардійське (Новомосковський район)|Гвардійське]]).|| {{дтс|2014|7|31}}|| Загинули внаслідок потужних обстрілів бойовиками з РСЗВ «Град» позицій силовиків, а також атаки бойовиків із засідки на колону БТР десантників поблизу м.[[Шахтарськ]] Донецької області. Снаряд влучив у БТР. Російські бойовики знімали тіла загиблих десантників на відео і фото і потім хизувались у соцмережах. Упізнаний за експертизою ДНК, поховання на [[Краснопільський цвинтар|Краснопільському цвинтарі]]під Дніпропетровськом.<ref name="25ambr-Shahtarsk-31-07"/><ref>[http://memorybook.org.ua/5/dzhubatkanov.htm Джубатканов Артем Володмирович]</ref>
|-
|540
|[[Файл:25 Airborne Brigade.jpg|110пкс]] ||{{flagicon|Україна}} '''[[Болтушенко Андрій Володимирович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1984|5|26}}, [[Піщанка (Новомосковський район)]] [[Дніпропетровська область]]. Солдат, кулеметник 2-ї роти 1-го батальйону [[25-та повітряно-десантна бригада (Україна)|25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади]], в/ч А1126 ([[Гвардійське (Новомосковський район)|Гвардійське]]). До призову працював у службі безпеки єврейського центру «Менора» в [[Дніпропетровськ]]у. Залишилась дружина та донька.|| {{дтс|2014|7|31}}|| Загинули внаслідок потужних обстрілів бойовиками з РСЗВ «Град» позицій силовиків, а також атаки бойовиків із засідки на колону БТР десантників поблизу м.[[Шахтарськ]] Донецької області.<ref name="25ambr-Shahtarsk-31-07"/> Тіло вивезли з Шахтарська тільки через два місяці, до того часу вважався зниклим безвісти. Опізнаний за результатами експертизи ДНК. Поховали Андрія 17 жовтня в селі Піщанка.<ref>[http://a.gorod.dp.ua/news/96252 В Днепропетровске назвали первого погибшего, опознанного благодаря анализу ДНК // Сайт gorod.dp.ua, 20 жовтня 2014]{{ref-ru}}</ref>
|-
|541
|[[Файл:25 Airborne Brigade.jpg|110пкс]] ||{{flagicon|Україна}} '''[[Сердюков Євген Сергійович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} || {{дтс|1983|11|17}}, [[Мецамор (село)|Мецамор]] [[Вірменія]]. З дитинства проживав у [[Дніпропетровськ]]у. Молодший сержант, командир бойової машини — командир відділення [[25-та повітряно-десантна бригада (Україна)|25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади]], військова частина А1126 ([[Гвардійське (Новомосковський район)|Гвардійське]]). Активний член вірменської громади. Євген мав власний бізнес. Був призваний за мобілізацією 11 березня. Окрім військової служби займався допомогою армії, купував інструменти та запчастини для ремонту військової техніки. || {{дтс|2014|7|31}}|| Загинув внаслідок потужних обстрілів бойовиками з РСЗВ «Град» позицій силовиків, а також атаки бойовиків із засідки на колону БТР десантників поблизу [[Шахтарськ]]а Донецької області. [[6 лютого]] [[2015]] року похований на [[Краснопільський цвинтар|Краснопільському цвинтарі]] [[Дніпропетровськ]]а.<ref name="25ambr-Shahtarsk-31-07"/><ref>[http://zorya.org.ua/p/73412 Завтра у Дніпропетровську попрощаються з вірменом, який загинув за Україну // «Зоря», 6 лютого 2015] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150207004548/http://zorya.org.ua/p/73412 |date=7 лютого 2015 }}<br/>[http://www.tourdnepr.com/content/view/11338/11265/ Прощание с участником АТО Евгением Сердюковым // «Новини Дніпропетровщини», 5 лютого 2015]{{ref-ru}}</ref>
|-
|542
|[[Файл:25 Airborne Brigade.jpg|110пкс]] ||{{flagicon|Україна}} '''[[Трегубчак Станіслав Олегович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} || {{дтс|1987|8|23}}, [[Кривий Ріг]] [[Дніпропетровська область]]. Солдат, гранатометник 1-ї парашутно-десантної роти парашутно-десантного батальйону [[25-та повітряно-десантна бригада (Україна)|25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади]], військова частина А1126 ([[Гвардійське (Новомосковський район)|Гвардійське]]). Закінчив ПТУ №45, відслужив строкову армійську службу, працював у підрядних організаціях. У листопаді 2013 року пройшов конкурсний відбір у ПАТ «[[АрселорМіттал Кривий Ріг]]», де почав працювати електрогазозварником коксового цеху №1. Мобілізований у березні 2014 року. || {{дтс|2014|7|31}}|| Загинув внаслідок потужних обстрілів бойовиками з РСЗВ «Град» позицій силовиків, а також атаки бойовиків із засідки на колону БТР десантників поблизу [[Шахтарськ]]а Донецької області. Довгий час перебував у списку зниклих безвісти. У квітні 2015 року тіло загиблого воїна упізнано за експертизою ДНК, 11 квітня у Кривому Розі оголошено день жалоби.<ref name="25ambr-Shahtarsk-31-07"/><ref>[https://ukraine.arcelormittal.com/index.php?id=12&pr=472 При виконанні бойового завдання в зоні АТО на сході України загинув працівник коксохімічного виробництва ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» // Сайт ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», 10 квітня 2015] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304191730/https://ukraine.arcelormittal.com/index.php?id=12&pr=472 |date= 4 березня 2016 }}<br/>[http://vykonkom-tsmkr.gov.ua/podiji/novyny/pro-zahybel-trehubchaka-stanislava-olehovycha/ Про загибель Трегубчака Станіслава Олеговича // Сайт виконкому Центрально-міської райради у м. Кривий Ріг, 10 квітня 2015] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150412113019/http://vykonkom-tsmkr.gov.ua/podiji/novyny/pro-zahybel-trehubchaka-stanislava-olehovycha/ |date=12 квітня 2015 }}</ref>
|-
|543
|[[Файл:25 Airborne Brigade.jpg|110пкс]] ||{{flagicon|Україна}} '''[[Самишкін Володимир Борисович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}|| {{дтс|1992|10|12}}, [[Ашгабат]] [[Туркменістан]]. Солдат, механік-водій [[25-та повітряно-десантна бригада (Україна)|25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади]], в/ч А1126 ([[Гвардійське (Новомосковський район)|Гвардійське]]). Служив за контрактом з 2013 року. Залишилася сестра.|| {{дтс|2014|7|31}}|| Загинув внаслідок потужних обстрілів бойовиками з РСЗВ «Град» позицій силовиків, а також атаки бойовиків із засідки на колону БТР десантників поблизу [[Шахтарськ]]а Донецької області. Довгий час перебував у списку зниклих безвісти. Був тимчасово похований сепаратистами біля недобудованої церкви у парку в м. Шахтарськ разом з іншими бойовими побратимами: Федорякою П.В., Сєдовим О.О., Трегубчаком С.О., Джубаткановим А.В., Халіним В.О. та Сердюковим Є.С. 9 жовтня 2014 р. ексгумований пошуковцями Місії "Ексгумація-200" ("Чорний тюльпан") та привезений до Дніпропетровська<ref>[https://narodnaiapamiat.wordpress.com/2014/10/10/ Сводка із зони АТО: в четвер виявлено тіла восьми українських солдат]</ref>. Похований на [[Краснопільський цвинтар|Краснопільському цвинтарі]] міста Дніпропетровськ як невідомий № 786. Впізнаний за експертизою ДНК 29 липня 2015 року.<ref name="25ambr-Shahtarsk-31-07"/><ref>[http://www.memorybook.org.ua/21/samishkin.htm Самишкін Володимир Борисович]<br/>[http://informator.lg.ua/?p=22037#.U-4jXwpfq-I.facebook Пропал без вести Самышкин Владимир Борисович] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150722062407/http://informator.lg.ua/?p=22037#.U-4jXwpfq-I.facebook |date=22 липня 2015 }}{{ref-ru}}</ref>
|-
|544
|[[Файл:25 Airborne Brigade.jpg|110пкс]] ||{{flagicon|Україна}} '''[[Халін Володимир Олександрович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} || {{дтс|1983|10|21}}, [[Нові Кайдаки]] [[Дніпропетровська область]]. Старший солдат, старший стрілець 3 роти 1-го батальйону [[25-та повітряно-десантна бригада (Україна)|25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади]], військова частина А1126 ([[Гвардійське (Новомосковський район)|Гвардійське]]). || {{дтс|2014|7|31}}|| Загинув внаслідок потужних обстрілів бойовиками з РСЗВ «Град» позицій силовиків, а також атаки бойовиків із засідки на колону БТР десантників поблизу [[Шахтарськ]]а Донецької області. Довгий час перебував у списку зниклих безвісти. Похований на [[Краснопільський цвинтар|Краснопільському цвинтарі]] міста Дніпропетровськ як невідомий № 789. Опізнаний за тестами ДНК.<ref name="25ambr-Shahtarsk-31-07"/><ref>[http://memorybook.org.ua/25/halin.htm Халін Володимир Олександрович]<br/>[http://vk.com/wall-52555140_16597?reply=16966 По просьбе родных. Халин Владимир считается пропавший без вести]{{ref-ru}}</ref>
|-
|545
|[[Файл:25 Airborne Brigade.jpg|110пкс]] ||{{flagicon|Україна}} '''Шатайло Михайло Сергійович''' || {{дтс|1990|7|21}}, [[Балта]] [[Одеська область]]. Старший лейтенант, заступник командира роти з озброєння [[25-та повітряно-десантна бригада (Україна)|25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади]], військова частина А1126 ([[Гвардійське (Новомосковський район)|Гвардійське]]). Закінчив військовий ліцей та Інститут танкових військ при НТУ ХПІ у Харкові.|| {{дтс|2014|7|31}}|| Зник безвісти після потужних обстрілів бойовиками з РСЗВ «Град» позицій силовиків, а також атаки бойовиків із засідки на колону БТР десантників поблизу [[Шахтарськ]]а Донецької області. За словами очевидців, снаряд з танку супротивника влучив у бойову машину десанту, на якій їхав Михайло. Відшукати та зібрати тіло не вдалося.<ref name="25ambr-Shahtarsk-31-07"/><ref>[http://memorybook.org.ua/28/shataylo.htm Шатайло Михайло Сергійович]<br/>[https://twitter.com/ian_tanya/status/498173098961956865/photo/1 ПРОПАЛ Михаил Шатайло!]{{ref-ru}}<br/>[http://izvestiya.odessa.ua/ru/2014/08/20/kto-oni-eti-yunye-parni Кто они, эти юные парни?] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160406193738/http://izvestiya.odessa.ua/ru/2014/08/20/kto-oni-eti-yunye-parni |date=2016-04-06 }}{{ref-ru}}</ref>
|-
|546
|{{80 ОАеМБр ЗСУ}}||{{flagicon|Україна}} '''[[Чікал Юрій Дмитрович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1983|2|21}}, [[Нові Бросківці]] [[Чернівецька область]]. Солдат, стрілець-номер обслуги [[80-та окрема аеромобільна бригада (Україна)|80-ї окремої аеромобільної бригади]]. Закінчив у 2005 році географічний факультет ЧНУ, працював вчителем у Старобросківецькій середній школі, заступником директора школи. Єдиний син у матері. || {{дтс|2014|7|31}} ||Загинув в бою біля смт [[Георгіївка (смт)|Георгіївка]] під [[Луганськ]]ом від осколкових поранень та вибухової травми.<ref>[http://www.0372.ua/news/589561 Буковина втратила ще одного героя&nbsp;// 0372.ua&nbsp;— Сайт міста Чернівців, 2 серпня 2014]<br/>[http://storozhynets.org.ua/novyny/storozhynechchyna-poproschalasya-iz-zahyblym-na-shodi-ukrajiny-vijskovosluzhbovtsem-yurijem-chikalom/21768.html Сторожинеччина попрощалася із загиблим на сході України героєм-патріотом, військовослужбовцем Юрієм Чікалом&nbsp;// Старожинецька РДА офіційний сайт, 5 серпня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140808054512/http://storozhynets.org.ua/novyny/storozhynechchyna-poproschalasya-iz-zahyblym-na-shodi-ukrajiny-vijskovosluzhbovtsem-yurijem-chikalom/21768.html |date=8 серпня 2014 }}<br/>[http://memorybook.org.ua/27/chikal.htm Чікал Юрій Дмитрович]</ref>
|-
|547
|[[Файл:95-оаембр.svg|110пкс]]|| {{flagicon|Україна}} '''[[Бабюк Віктор Ярославович]]''' <br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}}||{{дтс|1984|4|25}}, [[Братськ]] [[Іркутська область]] [[РРФСР]]. З однорічного віку проживав у с. [[Ошихліби]] [[Кіцманський район]] [[Чернівецька область]]. Старший солдат, старший розвідник [[95-та окрема аеромобільна бригада (Україна)|95-ї окремої Житомирської аеромобільної бригади]]. У Чернівцях вивчився за спеціальністю «столяр, різьбяр по дереву та бересті». Призваний за мобілізацією. Залишилися дружина та двоє дітей.|| {{дтс|2014|7|31}} || Загинув під [[Шахтарськ]]ом під час обстрілу терористами.<ref>[http://www.oda.cv.ua/news/roman-vanzuryak-vislovlyue-shchire-spivchuttya-ridnim-ta-blizkim-viktora-babyuka Роман Ванзуряк висловлює щире співчуття рідним та близьким Віктора Бабюка&nbsp;// Чернівецька ОДА офіційний вебсайт, 2 серпня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140808050703/http://www.oda.cv.ua/news/roman-vanzuryak-vislovlyue-shchire-spivchuttya-ridnim-ta-blizkim-viktora-babyuka |date=8 серпня 2014 }}<br/>[http://promin.cv.ua/news/2014/08/04/4535 Літак із тілами двох загиблих буковинців уже прибув до аеропорту&nbsp;// «Чернівецький промінь», 4 серпня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140808052930/http://promin.cv.ua/news/2014/08/04/4535 |date=8 серпня 2014 }}<br/>[http://freelife.cv.ua/golovne/4132-vktor-babyuk-zaginuv-za-ukrayinu.html#.U-jAe-N_srZ Віктор Бабюк загинув за Україну&nbsp;// «Вільне життя», 8 серпня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140812202714/http://freelife.cv.ua/golovne/4132-vktor-babyuk-zaginuv-za-ukrayinu.html#.U-jAe-N_srZ |date=12 серпня 2014 }}</ref>
|-
|548
|[[Файл:79 OAeMBr ZSU.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Шульга Андрій Олександрович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1993|7|22}}, [[Дар'ївка (Білозерський район)]] [[Херсонська область]]. Солдат, старший майстер-регулювальник [[79-та окрема аеромобільна бригада (Україна)|79-ї окремої аеромобільної бригади]] ([[Миколаїв]]). Служив за контрактом з 2012 року. || {{дтс|2014|7|31}} || Сапери зачепили розтяжку, коли виходили до броду у пошуках місця переправи. Від вибуху один боєць загинув, ще один отримав важкі поранення.<ref>[http://www.0512.com.ua/news/588427 В бою на Донбассе погиб еще один боец 79-ой николаевской аэромобильной бригады&nbsp;// 0512.com.ua&nbsp;— Сайт города Николаева, 31 липня 2014]{{ref-ru}}</ref><ref>[http://bilozerka-rda.ks.ua/content/683 Висловлюємо співчуття родині загиблого&nbsp;// Білозерська РДА офіційний сайт, 4 серпня 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140810200942/http://bilozerka-rda.ks.ua/content/683 |date=10 серпня 2014 }}<br/>[http://vk.com/revolution_kherson?w=wall-62177108_28260%2Fall В зоні АТО загинув херсонець Андрій Шульга&nbsp;// ВКонтакте відкрита група «Українська революція. #Херсон&nbsp;— це Україна!», 2 серпня 2014]</ref>
|-
|549
|[[Файл:Шеврон УМВД Украины в Донецкой области 2.jpg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Рябоконь Василь Васильович]]'''|| {{дтс|1963|6|21}}, [[Донське (смт)|Донське]] [[Донецька область]]. Підполковник, начальник Докучаєвського міськвідділу міліції. Залишилися дружина, дорослий син і 15-річна донька.||{{дтс|2014|7|31}} ||Застрілений на автодорозі в районі дачного кооперативу «Мрія» ([[Волноваський район]] [[Донецька область]]) з контрольним пострілом у голову. Офіцерів розстріляли в автомобілі з автоматичної зброї, коли вони після служби поверталися з [[Докучаєвськ]]а додому в Донське. Обидва були в цивільному одязі, без зброї.<ref name="MVS-Dokuchaevsk">[http://www.pravda.com.ua/news/2014/08/1/7033606/ На Донеччині убили міліцейського начальника і його водія&nbsp;// «Українська правда», 1 серпня 2014]</ref><ref>[http://memorybook.org.ua/20/ryabokon.htm Рябоконь Василь Васильович]</ref>
|-
|550
|[[Файл:Шеврон УМВД Украины в Донецкой области 2.jpg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Дорошок Микола Володимирович]]''' || {{дтс|1981|3|15}}, [[Донське (смт)|Донське]] [[Донецька область]]. Старший лейтенант, дільничий інспектор Докучаєвського міськвідділу міліції. Залишилися дружина, 11-річна дочка і однорічний син.||{{дтс|2014|7|31}} ||Застрілений на автодорозі в районі дачного кооперативу «Мрія» ([[Волноваський район]] [[Донецька область]]). Офіцерів розстріляли в автомобілі з автоматичної зброї, коли вони після служби поверталися з [[Докучаєвськ]]а додому в Донське. Обидва були в цивільному одязі, без зброї.<ref name="MVS-Dokuchaevsk"/><ref>[http://memorybook.org.ua/5/doroshko.htm Дорошок Микола Володимирович]</ref>
|-
|551
|[[Файл:UA 30 Mechanized Brigade New.png|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''[[Абрамов Роман Вікторович]]'''<br/>{{Орден За мужність III ступеня|nocat=true}} ||{{дтс|1986|8|16}}, [[Малі Гадомці]] [[Житомирська область]]. Солдат, стрілець-помічник гранатометника [[30-та окрема механізована бригада (Україна)|30-ї окремої механізованої бригади]] ([[Новоград-Волинський]]), призваний за мобілізацією. Залишилась дружина та двоє синів, 1 і 3 років.|| {{дтс|2014|7|31}} || Загинув у бою за стратегічно важливу висоту на кордоні України [[Савур-могила]], що на Донеччині. Біля Романа розірвався ракетний снаряд.<ref>{{Cite web |url=http://www.berdichivnews.com.ua/news/66-prigodi/2217-pohoron-abramova.html |title=У Бердичеві поховали вбитого на Савур-Могилі солдата і чекають на ще один вантаж «200» // «Бердичівські новини», 3 серпня 2014 |accessdate=28 серпня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140810100110/http://www.berdichivnews.com.ua/news/66-prigodi/2217-pohoron-abramova.html |archivedate=10 серпня 2014 |deadurl=yes }}</ref>
|-
|552
|[[Файл:Paradniy.jpg|110пкс]]||{{flagicon|Україна}} '''Колотун Сергій Сергійович'''||{{дтс|1984|5|3}}, [[Кам'яне (Великоолександрівський район)]] [[Херсонська область]]. Боєць [[Айдар (батальйон)|24-го батальйону територіальної оборони «Айдар»]]. Можливо, мешкав у Миколаєві (паспорт виданий 2000 р. в Миколаєві). Залишились дружина та двоє дітей.|| [[липень]] [[2014]] || Служив у м. [[Щастя (місто)|Щастя]]. Дата й обставини смерті невідомі, перебував у списку зниклих безвісти, ідентифікований за ДНК. Похований 30 травня 2017 року на військовому кладовищі поблизу [[Старобільськ]]а поряд з іншими айдарівцями<ref>[https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=331362647278139&id=100012132181183 Сьогодні у місті Старобільськ поховали ще одного Героя із батальйону Айдар]</ref>.
|-

|}

== Невстановлена дата смерті ==

{{flagicon|Україна}} '''Шворак Павло''', загинув під час прориву до луганського аеропорту, військові були атаковані бойовиками із засідки (орієнтовно 14 липня). Зі слів співслужбовця.<ref>[http://vikna.if.ua/news/category/community/2014/09/02/21600/view РОМАН КУЦІЛЬ: "КОЛИ ПОЧИНАЄТЬСЯ ОБСТРІЛ, ТО ВСІ МАЙОРИ ТА ПІДПОЛКОВНИКИ «ЩЕЗАЮТЬ»]</ref>

{{flagicon|Україна}} '''Марушко Владислав''', [[Луцьк]]. Виріс без батька, займався кікбоксингом. Загинув від осколкових поранень від міни в грудну клітку. Залишилася мати і старший брат, який пішов на фронт після похорон Владислава.<ref>[http://life.pravda.com.ua/person/2014/09/22/180729/ Брат за брата. «Я втік сюди, щоб показати, що в мене брат марно тут не вмер» // «Українська правда. Життя», 22 вересня 2014]</ref>

{{flagicon|Україна}} ''' ''', боєць [[Донбас (батальйон)|батальйону територіальної оборони «Донбас»]] Донецької області. 16 липня 2014 року журналіст Мустафа Найем написав, що був свідком помилкового обстрілу машини батальйону військовими ЗСУ в [[Донецька область|Донецькій області]], в результаті чого загинув боєць батальйону «Донбас». Дату події і прізвище загиблого не уточнено.<ref>[http://www.pravda.com.ua/articles/2014/07/16/7032058/ Халатність ціною в життя]{{ref-ru}}</ref>

== Примітки ==
{{reflist|2}}

{{Списки втрат українських військовослужбовців (2014 - дотепер)}}
{{-}}{{Російська збройна агресія проти України (2014‒2016)}}

[[Категорія:2014 в Україні]]
[[Категорія:Списки загиблих учасників російсько-української війни|2014-07]]
[[Категорія:Померли 2014|*]]