Перегляд вихідного коду сторінки Вурдалак Тарас Шевченко

{{Видання 
| назва              = Вурдалак Тарас Шевченко
| назва_оригіналу    = 
| переклад           = 
| фото               = Buzina wurdalak.gif
| ширина             = 200px
| підпис             = Обкладинка книги
| автор              = [[Бузина Олесь Олексійович]]
| ілюстрації         = 
| дизайн_обкладинки  = 
| країна             = 
| мова               = {{російська}}
| серія              =
| тема               =
| жанр               =
| видавництво        = «Прометей»
| дата_публікації    = 2000
| публікація_українською_мовою =
| media_type         =
| сторінки           =
| isbn               =
| попереднє_видання  =
| наступне_видання   =
}}
'''«Вурдала́к Тара́с Шевче́нко»'''&nbsp;— літературно-публіцистичний твір українського [[публіцист]]а [[Бузина Олесь Олексійович|Олеся Бузини]], який низкою літературних критиків був сприйнятий як [[пасквіль]]<ref>{{Cite web |url=http://www.ukr-in-school.edu-ua.net/id/157 |title=На городі бузина, а в Києві дядько, або чим Шевченко не догодив критиці (до 190-річчя від дня народження Великого Кобзаря) // Українська мова і література в школі. — 2004. — № 2. |accessdate=1 березня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20080501002218/http://www.ukr-in-school.edu-ua.net/id/157 |archivedate=1 травня 2008 |deadurl=yes }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://postup.brama.com/usual.php?what=37964 |title=''Соколик Оксана''. Такий незвіданий Тарас Шевченко // Поступ. — 2005. — 10 березня. |accessdate=1 березня 2010 |archive-date=17 грудня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20111217021035/http://postup.brama.com/usual.php?what=37964 }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.litrasoch.ru/mirkuvannya-z-poglyadiv-yevgena-sverstyuka-na-tvorchist-shevchenka/ |title=Міркування з поглядів Євгена Сверстюка на творчість Шевченка |accessdate=1 березня 2010 |archive-date=28 січня 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100128110251/http://www.litrasoch.ru/mirkuvannya-z-poglyadiv-yevgena-sverstyuka-na-tvorchist-shevchenka/ }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.niurr.gov.ua/ukr/publishing/panorama1~2_2000/19_un.htm |author=М. А. Ожеван |title=Українська національна ідея та культурополітика наздоганяючої модернізації |accessdate=1 березня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20090107111110/http://www.niurr.gov.ua/ukr/publishing/panorama1~2_2000/19_un.htm |archivedate=7 січня 2009 |deadurl=yes }}</ref> та спричинив суспільне обговорення. Автор у різний спосіб (посиленням акцентів на негативних моментах біографії, використання вирваних із контексту фактів та недоведених даних або суб'єктних оцінок) намагається представити читачеві негативний образ [[Шевченко Тарас Григорович|Тараса Шевченка]].<ref>{{Cite web|title=Цікаві факти з життя вбитого журналіста Олеся Бузини|url=https://pogliad.ua/news/ukraine/cikavi-fakti-z-zhittya-vbitogo-zhurnalista-olesya-buzini-143706|website=Погляд – новини Чернівці та Чернівецької області|accessdate=2019-06-22|archive-date=22 червня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190622161841/https://pogliad.ua/news/ukraine/cikavi-fakti-z-zhittya-vbitogo-zhurnalista-olesya-buzini-143706}}</ref><ref>{{Cite web|title=Екзамен на свободу слова|url=https://ukurier.gov.ua/uk/articles/ekzamen-na-svobodu-slova/|website=Урядовий Кур’єр|date=2015-04-18|accessdate=2019-06-22|first=Тетяна|last=БОДНЯ|archive-date=22 червня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190622161840/https://ukurier.gov.ua/uk/articles/ekzamen-na-svobodu-slova/}}</ref> Прокуратура [[Подільський район (Київ)|Подільського району Києва]] визначила книгу такою, що розпалює міжнаціональну ворожнечу, ображає і зводить наклепи на поета, однак суд дії Бузини соціально небезпечними не визнав<ref name="монахова">{{cite journal |author=Монахова Т. В. |url=https://www.academia.edu/34474187/Монахова_Т._В._Постколоніальний_комплекс_українців_у_добу_постмодернізму_Тетяна_Монахова_Miedzy_Pamiecia_a_Zapomnieniem._Trauma_postkomunistyczna_pod_redakcja_A._Matusiak_._Wroclaw_Wydawnictwo_Uniwersytety_Wroclawskiego_2014._S._111_122 |title=Постколоніальний комплекс українців у добу постмодернізму |journal=Miscellanea Posttotalitariana Wratislaviensia |place=Wroclaw |publisher=Wydawnictwo Uniwersytety Wroclawskiego |year=2013 |pages=111−122 |quote=Прокуратура визнала, що журналіст розпалював неприязнь до української нації, а також у свої публікаціях і книзі “Вурдалак Тарас Шевченко” ображав національного поета і зводив наклепи на нього. Але оскільки, на думку суду, дії Бузини не були соціально небезпечними, а в нього на утриманні є малолітня дитина, журналіст потрапив під амністію. |accessdate=25 липня 2019 |archive-date=22 червня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190622204812/https://www.academia.edu/34474187/Монахова_Т._В._Постколоніальний_комплекс_українців_у_добу_постмодернізму_Тетяна_Монахова_Miedzy_Pamiecia_a_Zapomnieniem._Trauma_postkomunistyczna_pod_redakcja_A._Matusiak_._Wroclaw_Wydawnictwo_Uniwersytety_Wroclawskiego_2014._S._111_122 }}</ref><ref name="Правова абетка: злочини на ґрунті ненависті"/>.

== Мета книги ==

2005 року в інтерв'ю газеті «Поступ» Бузина пояснив: «Я знав, що цю книжку МУШУ написати. Тому що дехто з моїх попередників хоча й підходив до цієї ідеї, та лякався. Я написав про те, про що не пишуть. У нас. Ми ж повинні усвідомлювати, що є світлий бік Шевченка і є його ж темний бік. Я писав про ТЕМНИЙ. Бо він є, і нікуди від цього не подітися»<ref>{{Cite web |url=http://postup.brama.com/usual.php?what=42605 |title=Олесь БУЗИНА: Ваш мер не дбає про сексуальну культуру / Розмовляла Інна КОРНЕЛЮК, Київ — Львів // Поступ. — 2005. — 9 липня. |accessdate=10 березня 2010 |archive-date=14 червня 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120614101928/http://postup.brama.com/usual.php?what=42605 }}</ref>.

На початку видання зазначено:
{{початок цитати}}
Мета цієї книги&nbsp;— розвінчати [[міф]] про Шевченка. Ви дізнаєтеся про зовсім іншого Кобзаря&nbsp;— не генія і святого, а алкоголіка та заздрісника. Незграбного ловеласа, який відбирає у колишньої нареченої подарунки. Охоронця моральності, який шпигує за дружиною друга. І «революціонера», що розкаявся та випрошує у влади прощення. Цю темну сторону Тараса завжди ретельно приховували. Але вона є. Він був і таким&nbsp;— у своїх щоденниках, листах і десятках мемуарних свідчень, які не перевидавалися після 1917 року. Я починаю там, де інші закінчували.<ref>[http://www.ozon.ru/context/detail/id/4537488/ Від видавця] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20091106084846/http://www.ozon.ru/context/detail/id/4537488 |date=6 листопада 2009 }}{{ref-ru}}</ref>
{{кінець цитати}}
У післямові до книги доктор філологічних наук [[Білодід Олександр Іванович|Олександр Білодід]] написав:
{{початок цитати}}
Поява книги Олеся Бузини&nbsp;— книги, спрямованої на розвінчання культу [[Шевченко Тарас Григорович|Шевченка]], зняття його (не хочу вживати слово «повалення»&nbsp;— ми вже наповалювалися!) з п'єдесталу божка й повернення на нормальний людський рівень, знаменує собою певний етап у сфері особистої свободи, що реалізується у свободі думки та свободі слова.

…Хто ж такий Шевченко? Моторошно закомплексована маленька людина, що все життя страждала через свої еротичні невдачі, страхи, безпорадність й низьке походження. Звідси його нездатність до компромісів; самоіронії, що згладжує недосконалість буття, й патологічна ненависть до [[Дворянство|дворянства]], до «панів», незважаючи на те, що саме вони вивели його в люди.

…У повсякденному ж житті, як це переконливо доводить, спираючись на факти, Олесь Бузина, Тарас був далеко не подарунок&nbsp;— точнісінько, як й багато інших «генії». Недарма одна з його «наречених» боялася, що він закріпаче її гірше від пана. Тому євангельська рекомендація «не сотвори собі кумира» в нашому випадку актуальна, як ніколи…

Думалося: коли ж ми вийдемо на цей рівень, перестанемо вити про «долю» й «воріженьків», та піддамо нещадному аналізу наших допотопних одинозаврених ідолів.

Й перший крок на цьому шляху&nbsp;— книга Олеся Бузини. Нарешті!<ref>{{Cite web |url=http://zhurnal.lib.ru/s/shewchenko_t_g/buzina.shtml |title=Вурдалак Тарас Шевченко |accessdate=1 березня 2010 |archive-date=30 жовтня 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20101030024141/http://zhurnal.lib.ru/s/shewchenko_t_g/buzina.shtml }}</ref>
{{кінець цитати}}
Зовсім по-іншому побачила мету книги шевченкознавець [[Тарахан-Береза Зінаїда Панасівна|Зінаїда Тарахан-Береза]]:
{{початок цитати}}
Нашими недругами був вибраний відповідний момент (час переоцінки духовних цінностей), щоб покінчити нібито з «культом» Шевченка, встановленим більшовиками (!), а насправді ж для того, щоб скинути його з тієї висоти, на яку підніс його (ще за життя) рідний народ… Цей наступ розпочався спершу під виглядом «захисту» Шевченка від канонізації й маніпулювання його ім'ям та перетворення його в ікону або ж хоругву, а завершився найцинічнішою десакралізацією його в «интеллектуальном триллере»&nbsp;— «Вурдалак Тарас Шевченко» на шпальтах «общенациональной газеты» (!) «Киевские ведомости», який з'явився і окремим виданням, незважаючи на обурення та протест громадськості України. Далекосяжною виявилися мета цих публікацій&nbsp;— дискредитувати геніального поета, щоб скинути його з літературного Олімпу, скомпрометувати як людину і, навіть, викреслити із життя та пам'яті українського народу!<ref>''Тарахан-Береза Зінаїда''. Тарас Шевченко, Святиня і сучасна Україна.&nbsp;— К.: Просвіта, 2001.&nbsp;— С.&nbsp;6.</ref>
{{кінець цитати}}

== Оцінки книги ==

Претензії до твору Бузини зводилися не до розвінчування міфів про Шевченка та боротьби з ідолопоклонством, а до того, в який спосіб він це зробив. Так, академік НАН України [[Дзюба Іван Михайлович|Іван Дзюба]] у статті «Алергія на Шевченка (Про деякі „резонансні“ курйози поетової річниці)» (газета «День» від 28 березня 2000 року) зауважив, що «ідолопоклонство долається культурою й думкою, а хамство собою все долає. [[Вітольд Ґомбрович|Гомбрович]] пише про специфічних шанувальників [[Адам Міцкевич|Міцкевича]], але не глумиться з самого Міцкевича, і в [[Польща|Польщі]] не виходять книжки під назвою „Вурдалак Міцкевич“».<ref>{{Cite web |url=http://incognita.day.kyiv.ua/yaku-ukrayinu-mi-lyubimo.html |title=Іван Дзюба. Алергія на Шевченка (Про деякі «резонансні» курйози поетової річниці) |accessdate=29 вересня 2019 |archive-date=29 вересня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190929015353/http://incognita.day.kyiv.ua/yaku-ukrayinu-mi-lyubimo.html }}</ref>

Згодом Дзюба у статті-лекції «Шевченкофобія в сучасній Україні», виголошеній 15 вересня 2006 року у [[Львівський національний університет імені Івана Франка|Львівському національному університеті]], назвав Бузину «піонером» сучасної [[Шевченкофобія|шевченкофобії]], наголосив: «Щоб нація втратила свою життєздатність, дуже важливо дискредитувати основні опорні конструкції її національного самоусвідомлення. І тут, звичайно, Шевченка ніяк не обійти. Воюючи з Шевченком, воюють з Україною, хоч і приховують це з різною мірою вправності»&nbsp;<ref>''Дзюба Іван''. Шевченкофобія в сучасній Україні.&nbsp;— К.: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2006.&nbsp;— С.&nbsp;4—5.</ref>.

Інший погляд на цю проблему висловив [[Вергеліс Олег Анатолійович|Олег Вергеліс]], член редколегії газети «[[Київські відомості|Киевские ведомости]]», яка першою надрукувала уривки з твору Бузини: «Ті, хто так різко реагує на писанину Бузини, не розуміють, що тут має місце літературний хід, жанрова провокативність, гра. У цьому вчинкові немає заперечення Шевченка та інших українських класиків, немає нівелювання цієї великої на всі часи людини. Але не можна весь час навіть про великих говорити лише на рівні [[панегірик]]ів»<ref name="День2000_2_листопада">{{cite web|url=https://day.kyiv.ua/uk/article/podrobici/profesionalniy-patriotizm-proti-profesionalnogo-huliganstva|title=Професіональний патріотизм проти професіонального хуліганства|3=|work=Газета «День»|date=2 листопада 2000|6=|accessdate=2019-07-25|archive-date=24 червня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190624152256/https://day.kyiv.ua/uk/article/podrobici/profesionalniy-patriotizm-proti-profesionalnogo-huliganstva}}</ref>.

Директор Державного історико-культурного заповідника «Батьківщина Тараса Шевченка» Людмила Шевченко зазначила про книгу Олеся Бузини:
{{початок цитати}}
Автор зі своїм завданням «впорався». Він ще раз хотів звернути увагу не на Тараса Шевченка, а на себе, на свою постать. Він цього досяг. А сама брошурка не варта аналізу, бо не витримує жодної критики. І не потребує її.<ref>{{Cite web |url=http://www.day.kiev.ua/13895/ |title=Людмила ШЕВЧЕНКО: «Є енергетичний зв'язок між Шевченком і його малою батьківщиною» // День. — 2003. — 10 січня. |accessdate=1 березня 2010 |archive-date=28 серпня 2006 |archive-url=https://web.archive.org/web/20060828130346/http://www.day.kiev.ua/13895/ }}</ref>
{{кінець цитати}}
Проте доцент кафедри української літератури [[Луганський національний університет імені Тараса Шевченка|Луганського національного університету]] Ірина Савенко зауважила: «З одного боку, цю книжку важко спокійно віднести до масиву документальної літератури, і з іншого&nbsp;— такі явища не слід пропускати навіть науковому [[літературознавство|літературознавству]]»&nbsp;<ref>Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Філологічні науки.&nbsp;— 2009.&nbsp;— №&nbsp;1.&nbsp;— С.&nbsp;183.</ref>.

Російський шевченкознавець [[Большаков Леонід Наумович|Леонід Большаков]], автор близько 20 книг про українського поета, укладач Оренбурзької Шевченківської енциклопедії, зазначив:
{{початок цитати}}
Книга Бузини&nbsp;— безграмотна писанина з претензіями на викриття. Вона заснована не на фактах, а на вигадці автора. Тенденційність відчувається щокроку. Адже в роботі над книгою про реальних осіб і події найголовніше&nbsp;— не бути тенденційним. Людина, яка прочитає цю книгу, буде введена в оману.&nbsp;<ref>{{Cite web |url=http://www.day.kiev.ua/60356/ |title=''Михайлів Олена''. Уральська Шевченкіана Леоніда Большакова // День. — 2004. — 13 серпня. |accessdate=1 березня 2010 |archive-date=29 серпня 2005 |archive-url=https://web.archive.org/web/20050829234958/http://www.day.kiev.ua/60356/ }}</ref>
{{кінець цитати}}
2001 року велику статтю, присвячену книзі Олеся Бузини, вмістила у фаховому журналі «[[Слово і час]]» доктор філологічних наук [[Масенко Лариса Терентіївна|Лариса Масенко]]. Її оцінка така:
{{початок цитати}}
На ста двадцяти сторінках автор намагається вигнати Шевченка з літератури, щоправда, незрозуміло якої&nbsp;— української чи російської, бо лишається проблематичним, чи визнає він існування окремої «малоросійської словесності» взагалі. Твори поета він «знищує» одним махом, використовуючи спрощений до примітиву прийом…
{{кінець цитати}}
Підсумковий висновок дослідниці щодо Олеся Бузини:
{{початок цитати}}
І хай нікого не вводить в оману українське наймення автора на обкладинці книжки. Воно&nbsp;— тільки знак колаборанта на фальшивому образі, створеному за власною подобою. Подобою перевертня, що в перекладі на російську означає&nbsp;— вурдалак.{{sfn|Масенко|2001|c=56, 59}}
{{кінець цитати}}
[[2002]] року літературознавець [[Ротач Петро Петрович|Петро Ротач]] у книзі «Від Яготина до Полтави: Тарас Шевченко і Полтавщина», процитувавши підсумковий висновок Лариси Масенко, зазначив:
{{початок цитати}}
В Україні пасквілянт отримує належну відповідь. Та поза сумнівом, що рукою Бузини водила чиясь інша, україноненависницька рука.&nbsp;<ref>''Ротач Петро''. Від Яготина до Полтави: Тарас Шевченко і Полтавщина.&nbsp;— Книга 2.&nbsp;— Полтава, 2002.&nbsp;— С.&nbsp;252.</ref>
{{кінець цитати}}
Літературний критик [[Бойченко Олександр Володимирович|Олександр Бойченко]] в книзі «Щось на кшталт шатокуа» (Івано-Франківськ, 2003) висловив таку думку: «Скандальна книжечка Бузини „Вурдалак Тарас Шевченко“ незрівнянно корисніша для читача, ніж гори совкової шевченкознавчої літератури»&nbsp;<ref>{{Cite web |url=http://artvertep.com/print?cont=284 |title=До 190 річниці Тараса Григоровича Шевченка |accessdate=2 березня 2010 |archive-date=4 вересня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210904133749/http://artvertep.com/print?cont=284 }}</ref>. Письменник [[Степан Процюк]] висловився так:
{{початок цитати}}
Я не знаю жодного письменника, який би створив у сучасній українській літературі щось особливо гидотне. Навіть випадок Бузини є простий. Якби більше говорили про особисте життя класиків, якби не було цих псевдоцнотливих єлейних табу, то й не з'явилися б ці «інтерпретації», оскільки частенько їх переповнює ненависть. Але вона також є лише травмованою любов'ю. Хоча від інтерпретацій Бузини мені сумно, адже там нема ні краплинки розуміння й подивування метафізикою таланту великих попередників.<ref>{{Cite web |url=http://www.inlit.com.ua/comment/reply/258 |title=Степан Процюк: «Невротики — найщасливіші люди» |accessdate=2 березня 2010 |archive-date=11 жовтня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181011010329/http://www.inlit.com.ua/comment/reply/258 }}</ref>
{{кінець цитати}}

== Вплив на читачів ==

На певну небезпеку книги Бузини, попри визнану багатьма її [[абсурд]]ність, вказала Лариса Масенко. Як зазначила дослідниця, «на незрілий розум, що формується за сучасних умов панування російської масової культури на теренах України, публіцистика Бузини може справити певний вплив, оскільки для своїх маніпуляцій журналіст уміло використовує той догматичний образ Шевченка, який прищеплений кільком поколінням читачів. У радянський час тлумачення Шевченкової творчості пристосовувалося до потреб пропаганди марксистсько-ленінської ідеології. Тому з поезії Шевченка було вихолощено майже всю її проблематику (передусім&nbsp;— національно-визвольну), абсолютизовано аспекти класової боротьби»{{sfn|Масенко|2001|c=58}}.

Проте в [[Автономна Республіка Крим|Автономній Республіці Крим]] зі сторінок газети «Крымская правда» перед початком передруку в ній «Вурдалака…» було запропоновано «батькам і вчителям робити вирізки з газети, ознайомити з цією книгою якнайбільше школярів і студентів»&nbsp;<ref>{{Cite web |url=http://svitlytsia.crimea.ua/index.php?section=article&artID=2333 |title=''Скуратівський Василь''. Вурдалак вурдалака бачить здалека // Літературна Україна. — 2004. — 5 серпня. |accessdate=12 березня 2010 |archive-date=21 грудня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131221172557/http://svitlytsia.crimea.ua/index.php?section=article&artID=2333 }}</ref>

== Навколо книги ==

[[Національна спілка письменників України]] звернулася до прокуратури [[Подільський район (Київ)|Подільського району]] Києва з проханням порушити проти Бузини кримінальну справу за розпалювання міжнаціональної ворожнечі та наклеп на Шевченка. Прокуратура визнала, що у своїх публікаціях і книзі «Вурдалак Тарас Шевченко» журналіст розпалював неприязнь до української нації, ображав пам'ять поета і зводив наклепи на нього. Однак суд дії Бузини не визнав соціально небезпечними, окрім того, журналіст виховував малолітню дитину, тож він потрапив під амністію, про що НСПУ було повідомлено 14 листопада 2001 року<ref name="монахова" /><ref name="Правова абетка: злочини на ґрунті ненависті">{{cite web|url=https://hromadske.radio/podcasts/pravova-abetka/pravova-abetka-zlochyny-na-grunti-nenavysti|title=Правова абетка: злочини на ґрунті ненависті|author=Олег Шинкаренко, Олена Сапожнікова, Анастасія Салюк|work=Громадське радіо|date=25 липня 2017, 06:00|accessdate=2019-07-26|quote=Прокуратура визнала, що журналіст розпалював неприязнь до української нації, а також у свої публікаціях і книзі “Вурдалак Тарас Шевченко” ображав національного поета і зводив наклепи на нього. Але оскільки, на думку суду, дії Бузини не були соціально небезпечними, а в нього на утриманні є малолітня дитина, журналіст потрапив під амністію.|archive-date=22 червня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190622205003/https://hromadske.radio/podcasts/pravova-abetka/pravova-abetka-zlochyny-na-grunti-nenavysti}}</ref>.
На таке рішення Подільського суду НСПУ подала спочатку [[Апеляція|апеляційну скаргу]], а потім&nbsp;— [[Касація (судочинство)|касаційну скаргу]] до [[Верховний Суд (Україна)|Верховного суду]]<ref name="На захист Кобзаря"/>.

30 жовтня 2000 року в Києві, біля будинку Подільського районного суду, група чоловіків і жінок немолодого віку побила Олеся Бузину. Ця група з'явилася на суд за позовом кількох письменників проти журналіста й газети «Киевские ведомости», яка надрукувала на своїх сторінках твір, що їх обурив. Побиття зупинив наряд міліції. Лікарі діагностували в Олеся Бузини струс мозку, ушкодження носа, великі гематоми та рвані подряпини на обличчі, через що його й госпіталізували<ref name="День2000_2_листопада"/>.

Того ж 30 жовтня 2000 року в [[Рівне|Рівному]] була спроба погрому редакції газети «Рівне вечірнє», яка 20 жовтня передрукувала розділ із книги «Вурдалак Тарас Шевченко». Після цієї публікації найбільшу газету області позбавили акредитації на засідання міської ради, а 30 жовтня під стіни редакції з'явилися групи обурених пікетників. Їхні представники на чолі з народним депутатом України [[Червоній Василь Михайлович|Василем Червонієм]] спробували передати головному редактору листа, у якому засуджували цю публікацію, але того на місці не виявилося. Тоді у вікна редакції полетіло каміння, а її стіни розписали гнівними гаслами «Геть із Рівного!» та ін., а також шестикутними зірками. Міліція не надто перешкоджала активному пікетуванню з биттям вікон, однак повноцінного розгрому редакції не допустила, внаслідок чого п'ятеро міліціонерів постраждали. За фактом нападу було порушено кримінальну справу<ref name="День2000_2_листопада"/>.

Коментуючи ці події, секретар [[Національна спілка журналістів України|Національної спілки журналістів України]] [[Лубченко Ігор Федорович|Ігор Лубченко]] зауважив: «Можна погоджуватися, або не погоджуватися з Олесем Бузиною, можна сперечатися з ним, у тому числі й на сторінках газет, але руку підносити ні на кого не можна. Україна наприкінці двадцятого сторіччя не повинна жити за законами джунглів! Це стосується і погрому газети „Рівне вечірнє“»<ref name="День2000_2_листопада"/>.

Позови до суду на Бузину подавали й інші організації, зокрема [[ВУТ «Просвіта»|ВО «Просвіта»]] на чолі з депутатом ВР [[Павло Мовчан|Павлом Мовчаном]]<ref name = "replyua.net"> [https://replyua.net/news/4837-zhurnalist-i-pisatel-oles-buzina-kem-on-byl.html: Журналіст і письменник Олесь Бузина ким він був?]{{dead link}}</ref>.

== Видання ==

* ''Бузина Олесь''. Вурдалак Тарас Шевченко: Интеллектуальный триллер.&nbsp;— К.: Прометей, 2000.&nbsp;— 126&nbsp;с. ISBN 966-7160-01-7.
* ''Бузина Олесь''. Вурдалак Тарас Шевченко, или Поддельный Кобзарь.&nbsp;— К.: Арий, 2009.&nbsp;— 288&nbsp;с. ISBN 978-966-498-056-9. Це оновлене та доповнене видання&nbsp;<ref>{{Cite web |url=http://www.inlit.com.ua/node/3602 |title=21 березня 2009 р. в «Книжковому супермаркеті» відбулась презентація оновленої та доповненої книги «Вурдалак Тарас Шевченко» |accessdate=3 березня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20181011015431/http://www.inlit.com.ua/node/3602 |archivedate=11 жовтня 2018 |deadurl=yes }}</ref>.

== Примітки ==
{{reflist|refs=
<ref name="На захист Кобзаря">{{cite journal|author=Кузьменко Василь|url=http://www.personal-plus.net/312/|title=На захист Кобзаря|journal=Персонал Плюс|issue=10|date=11-17 березня 2009 року|accessdate=2019-07-26|quote=суд чомусь (?!) не бачив в діях пасквілянта того, що завжди так чи інакше осуджується в цивілізованому світі ... наша апеляційна скарга на несправедливе рішення Подільського райсуду в позові проти Бузини (на захист Т.Шевченка) не була розглянута по суті|archive-date=10 квітня 2010|archive-url=https://web.archive.org/web/20100410084501/http://www.personal-plus.net/312/}}</ref>
}}

== Література ==

* {{Публікація|журнал|автор=Масенко Лариса |назва=…слово брехнею підбите |інфо=З приводу книжки О.&nbsp;Бузини |видання= Слово і час |рік=2001 |випуск= 3 |сторінки=54–59 |спецвідомості=Рец. на кн. : Бузина О. Вурдалак Тарас Шевченко : интеллектуальный триллер |ref=Масенко}}
* {{cite web |url=http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=1596 |author=[[Кононенко Данило Андрійович|Кононенко Данило]] |title=Ваше слово брехнею підбите… |work=Кримська світлиця |date=2004-01-06 |accessdate=1 березня 2010 |archive-date=4 грудня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131204032641/http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=1596 }}
* ''Відоменко Олександр'', ''Семенюк Євген''. Тарас Шевченко і родина Енгельгардтів: Телеповість&nbsp;— есе, нариси, статті та рецензії.&nbsp;— Хмельницький: Міська друкарня, 2002.&nbsp;— 172&nbsp;с.
* [http://www.day.kiev.ua/2967/ ''Сверстюк Євген''. Свербіж геростратівський: Нотатки на злобу дня у формі катехізису // День.&nbsp;— 1999.&nbsp;— 6 серпня.]
* [http://www.day.kiev.ua/46965/ ''Дзюба Іван''. Алергія на Шевченка (Про деякі «резонансні» курйози поетової річниці) // День.&nbsp;— 2000.&nbsp;— 28 березня.]
* [http://www.day.kiev.ua/52515/ ''Лемиш Анатолій''. Кулачне літературознавство триває // День.&nbsp;— 2000.&nbsp;— 4 листопада.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20041023074933/http://www.day.kiev.ua/52515/ |date=23 жовтня 2004 }}
* [http://www.day.kiev.ua/290619?idsource=53370&mainlang=ukr Реакція «Манту» // День.&nbsp;— 2000.&nbsp;— 7 грудня.]
* [http://www.day.kiev.ua/64976/ ''Черненко Сергій''. Тарас Шевченко: історія успіху // День.&nbsp;— 2001.&nbsp;— 31 серпня.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100212035914/http://www.day.kiev.ua/64976 |date=12 лютого 2010 }}
* [http://www.day.kiev.ua/13895/ Людмила ШЕВЧЕНКО: «Є енергетичний зв'язок між Шевченком і його малою батьківщиною» // День.&nbsp;— 2003.&nbsp;— 10 січня.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20060828130346/http://www.day.kiev.ua/13895/ |date=28 серпня 2006 }}
* [http://www.day.kiev.ua/60356/ ''Михайлів Олена''. Уральська Шевченкіана Леоніда Большакова // День.&nbsp;— 2004.&nbsp;— 13 серпня.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20050829234958/http://www.day.kiev.ua/60356/ |date=29 серпня 2005 }}
* [http://www.khpg.org/index.php?id=1089108721 ''Бузина Олесь''. Мой совет всем, кто еще захочет подавать надуманные иски // Киевские ведомости.&nbsp;— 2004.&nbsp;— 29 мая.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100320120027/http://www.khpg.org/index.php?id=1089108721 |date=20 березня 2010 }}
* [http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=2062 ''Городенко Леся''. ЯК СЛОВО ВАШЕ ВІДІЗВЕТЬСЯ… (Формування громадської думки мовними засобами в сучасних ЗМК України) // Електронна бібліотека Інституту журналістики] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131219031217/http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=2062 |date=19 грудня 2013 }}
* ''Малишко Валентина''. Знову запахло бузиною // Літературна Україна.&nbsp;— 2000.&nbsp;— 20 січня.
* [http://postup.brama.com/000722/123_1_2.html ''Нагорна Тетяна''. Рецидив забутого скандалу. Есе річної давності скандального київського журналіста викликало обурення Лариси Скорик // Поступ.&nbsp;— 2000.&nbsp;— 22—23 липня.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080724155624/http://postup.brama.com/000722/123_1_2.html |date=24 липня 2008 }}
* [http://nezboryma-naciya.org.ua/show.php?id=323 ''Коваль Роман''. Маразми Самостійної України «в отдельно взятой голове» // Незборима нація.&nbsp;— 2001.&nbsp;— Січень.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111105020630/http://nezboryma-naciya.org.ua/show.php?id=323 |date=5 листопада 2011 }}
* ''Белодед Александр''. Наконец-то у нас есть честная книга о Шевченко! // Киевские ведомости.&nbsp;— 2000.&nbsp;— 2 декабря.
* [http://www.day.kiev.ua/171205/ Іван Дзюба. Казуїстика як державна політика? Кілька запитань до віце-прем'ер-міністра уряду України Д.&nbsp;В.&nbsp;Табачника // День.&nbsp;— 2006.&nbsp;— 27 жовтня.]
* [http://www.day.kiev.ua/ua.2006.215/173781/173785/ «І знову казуїстика…» Лист Івана Дзюби Дмитру Табачнику // День.&nbsp;— 2006.&nbsp;— 8 грудня.]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
* [http://www.day.kiev.ua/174288/ ''Смілка Роман''. Політика, що поросла бузиною // День.&nbsp;— 2006.&nbsp;— 16 грудня.]
* [http://h.ua/story/4429/ Олесь Бузина: «Бог приписал меня этой стране как слабительное» // ХайВей] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131219035913/http://h.ua/story/4429/ |date=19 грудня 2013 }}
* [http://fleet.sebastopol.ua/index.php?article_to_view=105 ''Лосев Игорь''. МАРАЗМ КРЕПЧАЕТ, или Симферопольская бузина // Флот України] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20071029023127/http://www.fleet.sebastopol.ua/index.php?article_to_view=105 |date=29 жовтня 2007 }}
* [http://svitlytsia.crimea.ua/index.php?section=article&artID=2333 ''Скуратівський Василь''. Вурдалак вурдалака бачить здалека // Літературна Україна.&nbsp;— 2004.&nbsp;— 5 серпня.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131221172557/http://svitlytsia.crimea.ua/index.php?section=article&artID=2333 |date=21 грудня 2013 }}
* ''Кузьменко Василь''. Зупинимо наругу над Т.&nbsp;Шевченком, українцями і Україною!!!&nbsp;— К.: Просвіта, 2008.

[[Категорія:Книги про Тараса Шевченка]]
[[Категорія:Українські книги]]
[[Категорія:Російськомовні книги]]
[[Категорія:Українофобія]]
[[Категорія:Російська пропаганда]]