Перегляд вихідного коду сторінки Військо Запорозьке

{{Українське козацтво
| image = Otaman-Loboda-sign.jpg
| caption = Перша відома печатка Війська Запорозького, XVI століття
}}
{{Українська історія}}
'''Ві́йсько Запоро́зьке'''&nbsp;— назва козацьких військово-політичних утворень [[XVI століття|XVI]]—[[XVIII століття|XVIII]] століття<ref>''П.&nbsp;М.&nbsp;Сас''. [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Vijsko_Zaporozke Військо Запорозьке] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160602120256/http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Vijsko_Zaporozke |date=2 червня 2016 }} // {{ЕІУ|1|542}}</ref>. В українській історіографії під терміном ''Військо Запорозьке'' найчастіше мається на увазі одне з трьох значень: 1) військово-політична організація з центром у [[Запорозька Січ|Запорозькій Січі]]; 2) [[Гетьманщина|державне утворення Гетьманщина]], що виникло під час [[Хмельниччина|визвольної війни Богдана Хмельницького]] в середині [[XVII століття|XVII]] століття на території Середнього Подніпров'я, Полісся, Брацлавщини і Запорожжя; 3) назва [[Реєстрове козацтво|реєстрового війська]] в [[Річ Посполита|Речі Посполитій]] та Гетьманщині.

У часи Гетьманщини двома основними групами Держави Війська Запорозького були [[Військо Запорозьке Городове]] та [[Військо Запорозьке Низове]]. Адміністративно-територіальною одиницею у період  Держави Війська Запорозького була&nbsp;— пала́нка.

Існувало з 1634 року п'ять основних пунктів (митниць) на кордонах Запорізької Січі. В зв'язку з цими п'ятьма пунктами внутрішній адміністративно-територіальний поділ Запоріжжя поділявся на 5 паланок. Кожна територіальна одиниця мала укріплений форт-[[Паланка (фортеця)|паланку]], де мешкав полковник з полковницькою старшиною.

Кожна паланка мала полковника (паланкового), [[Осавул|осавула]], [[Писар|писаря]], 3 пани і 3 підпанки. Кожний полковник мав ознаку влади&nbsp;— [[пірнач]], який носив завжди за поясом, [[Корогва|корогву]] малу (значок), яку носив в час урочистостей перед ним [[Хорунжий|хоружий]], і також [[Печатка|печатку]].

'''Загальний перелік всіх паланок, що існували у різні часи:'''

# [[Барвінківська паланка]]
# [[Кальміуська паланка]]
# [[Орільська паланка]]
# [[Прогноївська паланка]]
# [[Протовчанська паланка]]
# [[Самарська паланка]]
# [[Яланецька паланка]]
# [[Бугогардівська паланка]]
# [[Інгульська паланка]]
# [[Кодацька паланка]]
# [[Перевізька паланка]]

== Перші походи ==
[[Файл:Замок-фортеця на острові Мала Хортиця.jpg|thumb|Хортицький замок Байди, середина XVI&nbsp;ст.]]
У XVI&nbsp;ст. основним центром розселення козацтва стало [[Запорожжя]], або Низ (територія [[Дніпрові пороги|Дніпрових порогів]]). Звідси назва козаків&nbsp;— запорозькі або низові. Козаки заснували укріплені поселення&nbsp;— [[Січ|січі]]. Першим організаторами січей були «уходники», яких черкаські та канівські старости відпускали на Середнє і Нижнє Подніпров'я для промислу. Щорічно ватаги уходників на чолі з обраними отаманами йшли за пороги, де в захищених від раптових нападів ворога місцях будували тимчасові житла і приміщення для перероблення та зберігання продуктів промислу. До середини XVI&nbsp;ст. кількість козацтва була вкрай незначною, воно не відігравало самостійної ролі у прикордонних справах. Однак уже з 1540-х років ситуація змінюється. У цей час відбулись перші походи козаків на турецькі міста&nbsp;— [[Очаків]], [[Білгород-Дністровський|Білгород]] і [[Бендери]].

== Військові формації запорозьких козаків ==

=== Запорозька Січ ===
[[Файл:Sichi.jpg|thumb|250px|Розташування Запорозьких Січей у другій половині XVI—XVIII&nbsp;ст.]]
{{main|Запорозька Січ|Військо Запорозьке Низове}}
[[Запорозька Січ]] виникла у XVI столітті. Брак прямих свідчень залишає дискусійним питання точного часу, місця її виникнення. [[Грушевський Михайло Сергійович|М.&nbsp;С.&nbsp;Грушевський]] появу Січі за дніпровськими порогами визначив 70—80-ми роками XVI століття, [[Голобуцький Володимир Олексійович|В.&nbsp;О.&nbsp;Голобуцький]]&nbsp;— 30—50-ми роками XVI століття, В.&nbsp;О.&nbsp;Щербак&nbsp;— 60—70-ми роками XVI століття<ref name=s>[[Щербак Віталій Олексійович|Щербак В.&nbsp;О.]]&nbsp;[http://chtyvo.org.ua/authors/Scherbak_Vitalii/Ukrainske_kozatstvo_formuvannia_sotsialnoho_stanu_Druha_polovyna_XV__seredyna_XVII_st/ Українське козацтво: формування соціального стану. Друга половина XV&nbsp;— середина XVII&nbsp;ст.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200124235835/http://chtyvo.org.ua/authors/Scherbak_Vitalii/Ukrainske_kozatstvo_formuvannia_sotsialnoho_stanu_Druha_polovyna_XV__seredyna_XVII_st/ |date=24 січня 2020 }}— К.: Видавничий дім «КМ Academia», 2000.</ref>.

Ідея створення форпосту на південних рубежах [[Велике князівство Литовське|Литовсько-Руської держави]] виникла ще у 20—30-х роках XVI століття, але реалізувати її вдалося лише князю [[Дмитро Вишневецький|Дмитру Вишневецькому]], який у 50-х роках XVI століття здійснив експедицію до дніпровських порогів і на острові [[Мала Хортиця]] побудував фортецю. До складу гарнізону на Хортицькому острові входили як козаки, так і бояри, драби, слуги. Проживання козаків Д. Вишневецького єдиною громадою у специфічних умовах південного порубіжжя сприяло зародженню військово-політичної організації запорозького товариства, її моделі<ref name=s/>. Побудований Д. Вишневецьким замок став прототипом козацького укріплення, яке, утвердившись на острові Томаківка у 60—70-х роках XVI століття, дістало назву Запорозької Січі.

Сама Запорозька Січ&nbsp;— це місто-фортеця. На території фортеці зазвичай розміщувались площа, церква, курені, комори, адміністративні споруди<ref name=y>Яворницький Д.&nbsp;І.&nbsp;Історія запорозьких козаків, у трьох томах.&nbsp;— Київ: Наукова думка, 1990.</ref>. Стіни фортець запорозьких козаків були з насипів земляних валів і дерев'яних укріплень. На підконтрольних Січі землях існували козацькі господарства&nbsp;— зимівники. У XVIII столітті на Запорожжі була впроваджена адміністративно-територіальна система управляння&nbsp;— «паланковий устрій».

За етнічним походженням запорозькі козаки переважно були вихідцями з [[Україна-Русь|Русі]]; також у ряди запорожців вливалися татари, поляки, вихідці з інших народів<ref name=y/>{{sfn|Плохій|2006|с=35-36, 40-41}}<ref>{{cite web|url= http://visbio.onu.edu.ua/article/view/54983|назва= Походження основних груп козацтва за даними про поліморфізм Y-хромосоми|автор= [[Утєвська Ольга Михайлівна|Ольга Утевська]]|дата= |вебсайт= http://visbio.onu.edu.ua/|видавець= Вісник [[Одеський національний університет імені І. І. Мечникова|Одеського НУ]]: Біологія|дата-доступу= 11 березня 2018|archive-date= 2017-03-28|archive-url= https://web.archive.org/web/20170328111848/http://visbio.onu.edu.ua/article/view/54983}}</ref>.

Політичний режим Запорозької Січі [[Яворницький Дмитро Іванович|Д.&nbsp;І.&nbsp;Яворницький]] порівняв з [[Віче|вічевою демократією слов'ян]]<ref name=y/>. Правова система Запорозької Січі була заснована на звичаєвому праві, яке ґрунтувалося на усних усталених звичаях та нормах. Вищим органом влади у Січі була [[Січова Рада|рада]], право участі в якій мали всі козаки. Козацькі ради за традицією збиралися щороку 1 січня для переобрання кошового отамана і старшини<ref name=s/>. Виконавча влада належала кошовому отаману і центральному органу управління Січі&nbsp;— [[Кіш (козацький)|Кошу]].

Основною галуззю господарства Запорозької Січі були промисли, передусім це: полювання, рибальство, скотарство, бортництво, бджільництво, солевидобуток. Козаки мали торгові зносини з татарами та іншими сусідами, вели внутрішню торгівлю. Значний прибуток Січ мала з військових походів.

У другій половині XVI—XVII століттях запорозькі козаки здійснили десятки походів до [[Очаків|Очакова]], [[Кілія|Кілії]], [[Ізмаїл|Ізмаїлу]], [[Аккерман (місто)|Акермана]], інших твердинь [[Османська імперія|Османської імперії]] на Північному Причорномор'ї, досягли берегів Малої Азії, зокрема, фортець [[Сіноп|Сінопа]] і [[Трапезунд|Трапезунда]]. Наприкінці XVI&nbsp;— на початку XVII століть запорозькі козаки були втягнуті у війни, що вела Річ Посполита у Лівонії, Московському царстві. Запорожці брали активну участь у козацько-селянських повстаннях в Речі Посполитій, так, саме на Січі у 1648 році почалося [[повстання Богдана Хмельницького]]. З 1649 року Запорозька Січ була складовою [[Гетьманщина|Гетьманату]]. У часи [[Руїна|Руїни]] [[Гетьман|гетьмани]] втратили контроль над Запорозькою Січчю, а сама Січ навіть виставляла своїх кандидатів на гетьманство. У 1709 році запорожці підтримали виступ гетьмана Івана Мазепи проти царя. У 1711 році Січ опинилася під кримською протекцією, а в 1734 увійшла до складу Російської імперії. Закінчилася історія Запорозької Січі у 1775 році&nbsp;— коли фортеця запорожців була зруйнована царським військом.

=== Гетьманщина ===
{{main|Гетьманщина|Військо Запорозьке Городове}}
Гетьманщина як держава сформувалася у ході [[Хмельниччина|Визвольної війни]] українського народу.

У 1648 році козацький сотник [[Богдан Хмельницький]] здійняв повстання на руських (українських) землях у Речі Посполитій. Одержавши над коронним військом ряд перемог&nbsp;— [[Битва під Жовтими Водами|під Жовтими Водами]], [[Битва під Корсунем|Корсунем]], [[Битва під Пилявцями|Пилявцями]] і [[Битва під Зборовом|Зборовом]], Б. Хмельницький в 1649 році уклав з королем Яном-Казимиром [[Зборовський договір]], згідно з яким виконавча і судова влада у Київському, Чернігівському і Брацлавському воєводствах мала належати православній шляхті і козацькій старшині; гетьман війська Запорозького мав право підтримувати 40-тисячне реєстрове військо<ref name=g>Грушевський М.&nbsp;С.&nbsp;Історія України-Руси: В 11 т., 12 кн.&nbsp;— Т.8—10.&nbsp;— Київ: Наукова думка, 1995—1998.</ref>.

Після тяжкої поразки козацького війська у [[Берестецька битва|Берестецькій битві]] в 1651 році влада гетьмана обмежувалася Київським воєводством. У 1652 році Б. Хмельницький узяв реванш у Корони за поразку під Берестечком, розгромивши коронне військо [[Битва під Батогом|під Батогом]]. Ненадійність союзу з Кримським ханством, провал [[Сучавська кампанія Тимоша Хмельницького (1653)|Молдавської кампанії]] 1653 року змусили Б. Хмельницького активізувати пошук нових союзників. У січні 1654 року в Переяславі відбулася рада, на якій було ухвалено рішення про військову угоду Гетьманщини з Московією (достовірно не знати відомостей, позаяк оригінал було втрачено).

У 1654—57 роках Гетьманат продовжував проводити досить експансіоністську політику. Так, Б. Хмельницький протягом 1654—57 років розширив границі Гетьманату на півночі до [[Чауси|Чаус]], а на переговорах з представниками семигородського князя, який претендував на корону Речі Посполитої, вимагав «Русь до Вісли»<ref name=g/>. У 1657 році гетьман [[Іван Виговський]], [[Корсунський договір (1657)|пропонуючи союз Швеції]], хотів розширення границь «до Прусії» шляхом приєднання до Гетьманату Берестейського і Новгородського воєводств<ref name=g/>.

З 1658 року у Гетьманаті тривав період громадянських воєн і зовнішніх інтервенцій&nbsp;— [[Руїна]]. У 1663 році Гетьманщина розпалася на два гетьманства&nbsp;— Лівобережне і Правобережне. Два Гетьманати, спираючись на різні зовнішньополітичні сили і протистоячи один одному, домагалися об'єднання земель Гетьманщини. Руїна призвела до формального поділу Гетьманату в 1667 році за [[Андрусівський договір|Андрусівським договором]] на Лівобережний гетьманат під протекторатом Московського царства і Правобережжя у складі Речі Посполитої<ref name=i>Історія українського козацтва. Нариси у двох томах.&nbsp;— Т.1.&nbsp;— Київ: ВД «Києво-Могилянська академія», 2006.</ref>. Об'єднати Гетьманат в 1668 році вдалося [[Петро Дорошенко|Петрові Дорошенку]], одному з найвидатніших діячів періоду Руїни. Скінчилася Руїна падінням Правобережного гетьманату у 1676 році і розоренням татарами й османами південної частини Правобережжя.

Лівобережний гетьманат на початку XVIII століття спробував вивести з-під московської протекції [[Іван Мазепа]], але разом з своїм союзником&nbsp;— шведським королем Карлом XII&nbsp;— зазнав поразки у битві під Полтавою. На Лівобережжі гетьманський уряд з 1722 до 1727 замінювала [[Малоросійська колегія]], а з 1734 до 1750&nbsp;— «Правління гетьманського уряду». У 1764—1783 роках Лівобережжя було остаточно інкорпоровано до складу Російської імперії.

=== Реєстрове військо ===
[[Файл:Титул реєстра Війська Запорозького 1649 року.jpg|thumb|250px|Титульний аркуш реєстру 1649 року]]
{{main|Реєстрові козаки}}
Козаки на території Наддніпрянщини відомі з кінця XV століття. Але як окремий соціальний стан козацтво почало формуватися лише у другій половині XVI століття. Знаменувало початок цього процесу затвердження урядом Речі Посполитої реєстрового війська у 70-х роках XVI століття. Основні елементи суспільних привілеїв реєстрове козацтво, очевидно, перейняло од [[бояри|бояр]] та [[шляхта|шляхти]]<ref name=s/>. За реєстровими закріплювався цілий ряд прав і привілеїв: звільнення од державних податків і повинностей, окреме адміністративне підпорядкування та судочинство, право на володіння земельними маєтностями<ref name=s/>.

Через участь козаків у повстаннях в кінці XVI&nbsp;— першій половині XVII століть влада Речі Посполитої почала вбачати в козаках загрозу своєму панівному становищу в Україні. Звідси&nbsp;— поява кількох постанов варшавського вального сейму, якими суттєво обмежувалися і навіть скасовувалися козацькі права. Повною мірою їх відновлення було зафіксоване у Зборовському договорі 1649 року, «Березневих статтях» 1654 року. Правові норми цих документів знаменували перетворення козацтва на соціальний стан Гетьманщини. Політичні і економічні важелі влади перейшли до рук старшини, яка сконсолідувалась у привілейований соціальний прошарок<ref name=s/>.

Чисельність реєстрового війська змінювалася в залежності од різних суспільно-політичних факторів. У 1572 році встановлено реєстр козацького війська&nbsp;— 300, у 1578—500, у 1583—600, у 1590, 1596, 1617&nbsp;— 1 тисяча, у 1619&nbsp;— 3 тисячі, у 1625&nbsp;— 6 тисяч, у 1630&nbsp;— 8 тисяч, у 1635&nbsp;— 7 тисяч, у 1638&nbsp;— 6 тисяч<ref name=i/>. Військо Гетьманату за Зборівською угодою мало становити 40 тисяч, за Білоцерківською&nbsp;— 20 тисяч, за Переяславською&nbsp;— 60 тисяч. Гадяцьким трактатом визначено 30 тисяч реєстрового війська і 10 тисяч «затяжного» війська. У Лівобережному гетьманаті у другій половині XVI століття діяла Глухівська угода, яка передбачала 30-тисячний реєстр.

== Характеристика козацького війська ==
{{Історія української армії}}
{{main|Козацьке військо}}
Козацьке військо розвивалося у специфічних умовах південного порубіжжя. В умовах постійної загрози нападу кочовиків формувався новий тип вояка&nbsp;— універсального, готового до швидкої зміни обстановки, такого, що сприймав свою військову діяльність через призму протистояння християнського і ісламського світів<ref name=i/>.

Першим відомим підрозділом козацького війська був загін (перша згадка&nbsp;— 1533 рік)<ref name=i/>. Під час Лівонської війни козацьке військо поділялося на роти, сотні, хоругви, десятки. У Запорозькій Січі наприкінці XVI століття сформувалася чітка структура війська. Головнокомандувачем запорозького війська був гетьман, далі йшли полковники, сотники, десятники.

Козацьке військо було універсальним. Ударну силу козацького війська становила [[піхота]], озброєна рушницями, холодною зброєю<ref name=i/>. Кількість шеренг козацьких стрільців не була сталою. Козаки вели вогонь з рушниць стоячи, з коліна, навіть лежачи. Козацька [[кіннота]] являла собою легку кавалерію з відповідними завданнями&nbsp;— розвідка, флангові атаки, переслідування, рейди, заманювання до пастки тощо Кіннота атакувала неприятеля «лавою»; якщо не перемагала&nbsp;— відступала під прикриття піхоти. Важливе місце у козацькому війську займала [[артилерія]]<ref name=i/>. При стрільбі з гармат використовувались кулі, картеч, запалювальні снаряди тощо. У запорозьких козаків був свій флот, який складався з «[[чайка (човен)|чайок]]»&nbsp;— човнів, що вміщували 50—70 воїнів і були озброєні 4—6 невеликими гарматами, а також човнів на 20—30 осіб. У морських боях козаки намагалися атакувати супротивника непомітно: вночі або проти сонця. Наблизившись до ворожого судна, брали його на [[абордаж]]<ref name=i/>.

Через те, що тактика козацького бою відштовхувалася від оборони, бій супротивнику козаки намагалися нав'язати на важкодоступній місцевості<ref name=i/>. Готуючись до бою, козаки будували вали, рови, дерев'яні укріплення. Основним оборонним укріпленням у поході був табір&nbsp;— укріплення з возів, з'єднаних мотузками, ланцюгами. Головним призначенням табору возів було прикриття від атак кінноти і списоносців.

Основною зброєю козака була рушниця. Козаків називали «рушничним військом». Загалом козаки були добре озброєні як вогнепальною, так і холодною зброєю. З вогнепальної зброї у джерелах згадуються [[самопал]]и, [[мушкет]]и, [[аркебуза|аркебузи]] (чи «[[пищаль|пищалі]]»), [[гаківниця|гаківниці]], [[пістолет|пістолі]], гармати, [[фальконет]]и, мортири; з холодної&nbsp;— [[Шабля|шаблі]], [[Спис|списи]], [[Кинджал|кинджали]], [[Булава|булави]], обухи (бойові молотки), луки і стріли тощо.

Дисципліна у козацькому війську базувалась на карності, ідеології, осуді товариства<ref name=i/>. Найпоширенішими покараннями були смерть та побиття киями. Ідеологія зводилася до релігійних і патріотичних лозунгів: у протистоянні з татарами й османами козаки вважали себе захисниками християнської віри, а під час війни з поляками додавалася ще й національна ідея визволення Русі<ref name=i/>.

== Джерела ==
Джерелами для вивчення історії Війська Запорозького є документи [[15 століття|15]]&nbsp;— [[18 століття|18 століть]]: [[законодавчий акт|законодавчі акти]], [[універсал]]и, накази і [[грамоти]] урядовців та козацьких ватажків, козацькі [[Компут|реєстри]], акти [[люстрація|люстрацій]] замків, [[подимне|подимні]] тарифи, документація органів судочинства, поземельні привілеї, майнові угоди та заповіти, офіційне й приватне листування, [[літопис]]и, [[хроніка|хроніки]], [[мемуари]]. Більшість з них має фрагментарний і розрізнений характер.

=== Розташування основних архівних джерел ===

'''Україна'''
* [[Центральний державний історичний архів України, м. Київ]].
:* Фонд Житомирського міського суду, збірки документів [[Замойські|Замойських]] і [[Сапіги|Сапіг]] кінця 16&nbsp;— першої половини 17 століття, списки особового складу рядових козаків у фондах:
::* «Документи архівів та рукописних відділів бібліотек Польщі, які відображають історію України»;
::* «Документи і матеріали з історії Запорозької Січі»;
::* «Колекція фотокопій документів про Визвольну війну українського народу 1648—1654&nbsp;рр.».
* [[Інститут рукопису Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського|Інститут рукопису]] [[Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського|Національної бібліотеки України ім. В.&nbsp;І.&nbsp;Вернадського]], [[Київ]].
:* Люстрації королівщин, виписки з актових книг, універсали козацьких ватажків, кореспонденція урядових чиновників.

'''Польща'''
* [[Головний архів давніх актів|Головний архів давніх актів]], [[Варшава]].
:* ''Архів Радзивіллів''&nbsp;— справи про військові походи запорожців, універсали [[король Речі Посполитої|королів Речі Посполитої]] [[Стефан Баторій|Стефана Баторія]], [[Сигізмунд ІІІ Ваза|Сигізмунда III]] і [[Владислав IV Ваза|Владислава IV]], [[гетьман великий литовський|литовського гетьмана]] [[Кшиштоф Радзивілл (молодший)|Христофора (Кшиштофа) Радзивілла]] (можливо, його батька [[Кшиштоф Радзивілл (Перун)|Христофора (Кшиштофа) Радзивілла (Перуна)]] до Війська Запорозького, накази [[гетьман великий коронний|коронних гетьманів]] [[Станіслав Жолкевський|Станіслава Жолкевського]] та [[Станіслав Конецпольський|Станіслава Конецпольського]], кореспонденція родини [[Радзивілли|Радзивіллів]] та інші документи.
:* ''Архів Замойських''&nbsp;— універсал [[гетьман Війська Запорозького|гетьмана Війська Запорозького]] [[Гнат Василевич|Гната Василевича]] [[1596]] року, листування з козаками [[канцлер]]а Речі Посполитої [[Ян Замойський|Яна Замойського]], [[воєвода київський|київського воєводи]] [[Томаш Замойський|Томаша Замойського]], кореспонденції [[Данилович Іван|Яна (Івана) Даниловича]], [[Калиновські гербу Калинова|Яна Калиновського]], [[Стефан Хмелецький|Стефана Хмелецького]], [[Януш Тишкевич|Януша Тишкевича]], [[Адам Кисіль|Адама Киселя]], епістолярна спадщина [[старший Війська Запорозького|старших Війська Запорозького]] [[Ян Оришовський|Яна Оришовського]], [[Федор Полоус|Федора Полоуса]], [[Тихін Байбуза|Тихона Байбузи]], [[Гнат Василевич|Гната Василевича]], [[Григорій Лобода|Григорія Лободи]], [[Самійло Кішка|Самійла Кішки]], [[Гаврило Крутневич|Гаврила Крутневича]], [[Дорош Кучкович|Дороша Кучковича]], [[Оліфер Голуб|Оліфера Голуба]], [[Михайло Дорошенко|Михайла Дорошенка]], [[Іван Кулага|Івана Кулаги]] і [[Андрій Діденко|Андрія Діденка]] та інші документи.
* [[Бібліотека музею Чороторийських]], [[Краків]].
:* Королівські універсали, урядові постанови, документи урядових комісій [[1617]], [[1619]], [[1622]], [[1625]] років, описи козацьких повстань кінця 16&nbsp;— 1-ї половини 17 століття, щоденники [[Московський похід (1608 — 1611)|Московського походу (1608&nbsp;— 1611)]], [[Цецорська битва|Цецорської]] та [[Хотинська битва|Хотинської битв]], кореспонденція князів [[Збаразькі|Збаразьких]], [[Острозькі|Острозьких]], [[Сапєги|Сапєг]] та [[Ходкевичі]]в.
* [[Бібліотека Варшавського університету]], [[Варшава]] (відділ рукописів).
* [[Бібліотека Ягеллонського університету]], [[Краків]] (відділ рукописів).
* [[Бібліотека Польської Академії наук]], [[Краків]] (відділ рукописів).

'''Росія'''
* [[Російськимй державний архів давніх актів|Російський державний архів давніх актів]], [[Москва]].
* [[Національна російська бібліотека ім. М. Є. Салтикова-Щедріна]], [[Санкт-Петербург]].

=== Збірки опублікованих джерел ===
* [[Акты, относящиеся к истории Западной России]]
* [[Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России]]<ref>''Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, собранные и изданные Археографическою комиссиею''. Санкт-Петербург, 1863—1892, в 15 т.</ref>
* [[Архив Юго-Западной России]]
* [[Жерела до історії України-Руси]]
* [[Селянський рух на Україні 1569 — 1647 рр.]]
* [[Źródła dziejowe]]
* [[Volumina legum]]
* [[Akta historica res gestas Poloniae illustrantia]]

== Історіографія ==
{{main|Історіографія Війська Запорозького}}
Історичні твори і дослідження сучасників козаків, що використовуються як джерела для вивчення Війська Запорозького:

* [[Марцін Бельський]]. ''[[Хроніка Польська (1597)|Хроніка Польська]]'' ([[1597]])<ref>''Kronika Polska Marcina Bielskiego''.— Sanok, 1856.— T. 2.— S. 882.</ref>

* [[Алессандро Гваньїні]]. ''[[Хроніка Сарматії Європейської]]'' ([[1611]])<ref>''Kronika Sarmaciej Europejskiej… przez Alexandra Gwagnina z Werony''.&nbsp;— Krakaw, 1611.</ref>

* [[Гійом Левассер де Боплан]]. ''[[Опис України]]'' ([[1660]])<ref>{{Cite web |url=http://litopys.org.ua/boplan/bop07.htm |title=''Description d'Ukranie, qui sont plusieurs provinces du Royaume de Pologne. Contenues depuis les confins de la Moscovie, insques aux limites de la Transilvanie. Ensemble leurs moeurs, façons de viures, et de faire la Guerre''. Par le Sieur de Beauplan. — A Rouen, Chez Jacques Cailloue, 1660. |accessdate=29 січня 2008 |archive-date=10 квітня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210410175154/http://litopys.org.ua/boplan/bop07.htm }}</ref>

* Невідомий автор. ''[[Літопис Самовидця]]'' (після [[1702]])<ref>{{Cite web |url=http://litopys.org.ua/samovyd/sam.htm |title=''Літопис Самовидця''. видання підготував Я. І. Дзира. — Київ: «Наукова думка», 1971. |accessdate=29 січня 2008 |archive-date=8 квітня 2005 |archive-url=https://web.archive.org/web/20050408230410/http://litopys.org.ua/samovyd/sam.htm }}</ref>

* [[Григорій Грабянка]]. ''[[Літопис Григорія Грабянки]]'' ([[1710]])<ref>{{Cite web |url=http://litopys.org.ua/grab/hrab.htm |title=''Літопис гадяцького полковника Григорія Грабянки'' / Пер. із староукр. — К.: Т-во «Знання» України, 1992. |accessdate=29 січня 2008 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20080820211630/http://litopys.org.ua/grab/hrab.htm |archivedate=20 серпня 2008 |deadurl=yes }}</ref>

* [[Самійло Величко]]. [[Літопис Самійла Величка|Літопис]] (після [[1720]])<ref>{{Cite web |url=http://litopys.org.ua/velichko/vel.htm |title=Величко С. В. ''Літопис''. Т. 1. / Пер. з книжної української мови, вст. стаття, комент. В. О. Шевчука; Відп. ред. О. В. Мишанич.— К.: Дніпро, 1991.; ''Літопис''. Т. 2. / Пер. з книжної української мови, комент. В. О. Шевчука; Відп. ред. О. В. Мишанич.— К.: Дніпро, 1991. |accessdate=29 січня 2008 |archive-date=9 січня 2008 |archive-url=https://web.archive.org/web/20080109091216/http://litopys.org.ua/velichko/vel.htm }}</ref>

* [[Петро Симоновський]]. '' [[Краткое описание о козацком малороссийском народе и о военных его делах]] '' ([[1765]])<ref>{{Cite web |url=http://litopys.org.ua/symon/sym.htm |title=Симоновский П. И. ''Краткое описание о козацком малороссийском народе и о военных его делах''.— Москва, 1847. |accessdate=29 січня 2008 |archive-date=8 жовтня 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20101008012807/http://litopys.org.ua/symon/sym.htm }}</ref>

== Див. також ==
* [[Вольності Війська Запорозького]]
* [[Військове мистецтво запорозьких козаків]]
* [[Озброєння військ Київської Русі]]

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Література ==
{{commonscat|Zaporozhian Cossacks}}
* [http://litopys.org.ua/coss1/shch.htm Щербак В. О. ''Українське козацтво: формування соціального стану. Друга половина XV&nbsp;— середина XVII ст''.— К.: Видавничий дім «КМ Academia», 2000.— 300 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111012022327/http://litopys.org.ua/coss1/shch.htm |date=12 жовтня 2011 }}
* [http://chtyvo.org.ua/authors/Smolii_Valerii/Istoriia_ukrainskoho_kozatstva_Narysy_u_dvokh_tomakh_Tom_1/ Історія українського козацтва. Нариси у двох томах.&nbsp;— Т. 1] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200125003703/http://chtyvo.org.ua/authors/Smolii_Valerii/Istoriia_ukrainskoho_kozatstva_Narysy_u_dvokh_tomakh_Tom_1/ |date=25 січня 2020 }}.&nbsp;— Київ: [[Києво-Могилянська академія (видавництво)|ВД «Києво-Могилянська академія»]], 2006.
* ''[[Струкевич Олексій Карпович|Струкевич О.]]'' [https://archive.org/stream/maliySlovnik#page/n87/mode/2up Військо Запорозьке] // {{МСІУ}}
* [https://archive.org/stream/istviinvUkraini#page/n109/mode/2up Військо Запорозьке] // Історія війн і збройних конфліктів в Україні: Енциклопедичний довідник / Авт.-упор.: [[Гуржій Олександр Іванович|О.&nbsp;І.&nbsp;Гуржій]] та ін.&nbsp;— К.: Видавництво гуманітарної літератури, 2004.&nbsp;— С. 107.
* [https://archive.org/stream/dovidnyk2002#page/n69/mode/2up Військо Запорізьке] // {{ДІУ}}
* ''[[Яворницький Дмитро Іванович|Яворницький Д. І.]]'' [http://resource.history.org.ua/item/0013950 Історія запорозьких козаків] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20211208220740/http://resource.history.org.ua/item/0013950 |date=8 грудня 2021 }}: у 3-х т.&nbsp;— К.: [[Наукова думка]], 1990—1991.
* Пивовар А.&nbsp;В.&nbsp;Поселення Правобережного Запорожжя в 2-й половині XVIII століття / [http://library.kr.ua/elib/alminhulstep/InhulskyiStep1.pdf Інгульський Степ, альманах. Вип. I] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190621093217/http://library.kr.ua/elib/alminhulstep/InhulskyiStep1.pdf |date=21 червня 2019 }}.&nbsp;— К. 2016.&nbsp;— С. 8—36.
* ''Чухліб Т. В.'' [https://archive.org/stream/tchukhlib2009#page/n33/mode/1up Військо Запорозьке у системі європейських та азійських монархій (1568—1647&nbsp;рр.)] // Козаки і Монархи. Міжнародні відносини ранньомодерної Української держави 1648—1721&nbsp;рр.&nbsp;— 3-тє вид., випр. і доповн.&nbsp;— К.: Вид. імені Олени Теліги, 2009.&nbsp;— С. 34-52.&nbsp;— 616 с.&nbsp;— ISBN 978-966-355-041-1.
* {{cite book
 | назва = Наливайкова віра: Козацтво та релігія в ранньомодерній Україні. Видання друге&nbsp;— К.: [[Критика (видавництво)|Критика]], 495 с. ISBN 966-7679-86-1
 | прізвище = Плохій
 | ім'я = Сергій
 | автор-посилання = Плохій Сергій Миколайович
 | рік = 2006
 | ref = harv }}

== Посилання ==
* [http://litopys.org.ua/samovyd/sam.htm ''Літопис Самовидця''. видання підготував Я.&nbsp;І.&nbsp;Дзира.&nbsp;— Київ: «Наукова думка», 1971.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20050408230410/http://litopys.org.ua/samovyd/sam.htm |date=8 квітня 2005 }} {{ref-uk}}
* [https://web.archive.org/web/20080820211630/http://litopys.org.ua/grab/hrab.htm ''Літопис гадяцького полковника Григорія Грабянки'' / Пер. із староукр.&nbsp;— К.: Т-во «Знання» України, 1992.] {{ref-uk}}
* [http://litopys.org.ua/velichko/vel.htm Величко С. В. ''Літопис''. Т. 1. / Пер. з книжної української мови, вст. стаття, комент. В.&nbsp;О.&nbsp;Шевчука; Відп. ред. О.&nbsp;В.&nbsp;Мишанич.— К.: Дніпро, 1991.; ''Літопис''. Т. 2. / Пер. з книжної української мови, комент. В.&nbsp;О.&nbsp;Шевчука; Відп. ред. О.&nbsp;В.&nbsp;Мишанич.— К.: Дніпро, 1991.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080109091216/http://litopys.org.ua/velichko/vel.htm |date=9 січня 2008 }} {{ref-uk}}
* [http://litopys.org.ua/boplan/index.html Боплан Г. Л. де. ''Опис України, кількох провінцій Королівства Польського, що тягнуться від кордонів Московії до границь Трансільванії, разом з їхніми звичаями, способом життя і ведення воєн''.&nbsp;— К.: Наук. думка; [[Кембридж (Массачусетс)|Кембридж]] (Мас.): Укр. наук. ін-т, 1990.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20101006095035/http://litopys.org.ua/boplan/index.html |date=6 жовтня 2010 }} {{ref-uk}}

{{Козацькі війська}}{{Державні утворення українців}}
[[Категорія:Військо Запорозьке]]
[[Категорія:Козацькі війська України]]