Перегляд вихідного коду сторінки Вільям Фіц-Осберн

{{особа}}
'''Вільям Фіц-Осберн''' ({{lang-en|William FitzOsbern}}; близько [[1020]]—[[22 лютого]] [[1071]])&nbsp;— один із найближчих соратників [[Вільгельм Завойовник|Вільгельма Завойовника]], активний учасник [[нормандське завоювання Англії|нормандського завоювання Англії]] та [[граф Герефорд]] (з [[1067]]).

== Походження ==
Вільям був сином [[нормандія|нормандського]] [[лицар]]я Осберна, [[сенешаль|сенешаля]] та двоюрідного брата [[Роберт II (герцог Нормандії)|Роберта II]], герцога Нормандії. Коли після смерті Роберта герцогом став його малолітній син [[Вільгельм Завойовник|Вільгельм]], одним з його опікунів став сенешаль Осберн. [[1040]]&nbsp;року Осберн був вбитий при захисті юного герцога від змовників. Місце батька при герцогському дворі зайняв його син Гійом (за [[англійська мова|англійською вимовою]]&nbsp;— Вільям), що успадкував від своєї матері сеньйори [[Пасі]] та [[Бретейль]].

== Участь у нормандському завоюванні Англії ==
Сенешаль Вільям був одним з перших та найактивніших прихильників організації нормандського вторгнення в Англію. За легендою, саме він переконав нормандських баронів, які сумнівались, в реальності та вигідності цього наміру. Фіц-Осберн був одним із провідників армії герцога Вільгельма, що висадилась наприкінці [[вересень|вересня]] [[1066]]&nbsp;року на англійському узбережжі. Він брав участь у [[битва при Гастінгсі|битві при Гастінгсі]] і скоро після того, як Вільгельм був [[Коронація британських монархів|коронований]] королем [[Англія|Англії]], отримав у володіння острів [[Вайт (острів)|Вайт]] та титул [[граф Герефорд|графа Герефорда]], ставши, таким чином, одним з перших представників англійської титулованої знаті.

Коли навесні [[1067]]&nbsp;року король Вільгельм І відправився до Нормандії, Вільяму Фіц-Осберну разом із [[Одо, єпископ Байо|Одо, єпископом Байо]], було доручено правити Англією. Головним завданням Фіц-Осберна стала організація оборони східних регіонів країни для того, щоб не допустити [[Данія|данського]] вторгнення. Саме у Данії знайшли притулок багато [[англосаксонський період|англосаксонських]] аристократів, а сам данський король [[Свен II Естрідсен]] зберігав претензії на англійський престол. Резеденцією Фіц-Осберна став [[Норидж]]. Данський флот прибув, але лише восени [[1069]]&nbsp;року, і, завдяки системі оборони, яка була організована Вільямом, не зміг висадитись у [[Східна Англія|Східній Англії]]. У подальшому Вільям Фіц-Осберн залишався близьким соратником Вільгельма Завойовника, регулярно брав участь у засіданнях [[Велика королівська рада|Великої королівської ради]] та нормандських походах на північ.

== Граф Герефорд ==
[[Файл:Wigmore Castle Ruins.jpg|200px|thumb|Руїни [[замок Вігмор|замка Вігмор]], збудованого Вільямом Фіц-Осберном]]
Як граф Герефорда Вільям Фіц-Осберн спорудив нову систему оборони вже у Західній Англії. Уздовж [[Уельс|валлійського]] кордону він збудував цілий ряд замків: [[замок Монмут|Монмут]], [[Карісбрук]], [[Чепстоу]] і [[Вігмор]], що закрили шляхи з Південного Уельсу до Англії. Більш того, графу вдалось встановити англійську владу у [[Ґвент]]і, одному з [[кельти|кельтських]] королівств підвенно-східного Уельсу.

== Експедиція до Фландрії ==
Авторитет та вплив Фіц-Осберна яскраво проявились [[1070]]&nbsp;року, коли [[Балдуїн VI (граф Фландрії)|Балдуїн VI]], граф [[Фландрія|Фландрії]], перед смертю призначив Вільяма опікуном свого малолітнього спадкоємця. Другим опікуном став [[Філіпп I (король Франції)|Філіпп I]], [[Французькі монархи|король Франції]]. Але, незабаром після смерті Балдуїна VI у Фландрії спалахнуло повстання проти правління вдови померлого графа [[Рихільда Геннегауська|Рихільди Геннегауської]]. На чолі повсталих став брат померлого Балдуїна [[Роберт Фриз]]. Рехільда звернулась за допомогою до Вільяма Фіц-Осберна й запропонувала йому свою руку та серце. Наприкінці [[1070]]&nbsp;року Вільям з невеликою армією висадився у Фландрії, але [[22 лютого]] [[1071]] англо-нормандські війська були розбиті у [[битва при Касселі|битві при Касселі]], а сам граф Герефорд загинув. Невдача фландрської експедиції Вільяма Фіц-Осберна різко ускладнила англо-фламандські відносини. Роберт Фриз, що закріпився у графському званні за допомогою французького короля, став одним з головних противників Вільгельма Завойовника й неодноразово виявляв підтримку і надавав притулок англосаксонським вигнанцям.

== Одруження та діти ==
Вільям був одружений з '''Аделаїзою де Тосні''', від якої мав, принаймні, двох синів та дочку:
* старший, '''[[Гійом де Бретейль]]''', успадкував нормандські володіння свого батька
* молодший, '''[[Роджер де Бретейль]]''', [[граф Герефорд|2-й граф Герефорд]] успадкував землі в Англії.
* '''Емма''', дружина [[Ральф II, граф Східної Англії|Ральфа ІІ]], [[граф Східної Англії|графа Східної Англії]] з [[1075]] року.
* Можливо він також мав незаконнонародженого сина '''Рауля'''.

== Примітки ==
 {{reflist}}

== Література ==
* Stenton, F.: Anglo-Saxon England.&nbsp;— Oxford, 1971.

== Посилання ==
* [http://www.thepeerage.com The Complete Peerage] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20030414210033/http://www.thepeerage.com/ |date=14 квітня 2003 }} {{ref-en}}
* [http://www.ku.edu/carrie/texts/carrie_books/nelson/index.html Nelson, L.: The Normans in South Wales, 1070—1171] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20050410235306/http://www.ku.edu/carrie/texts/carrie_books/nelson/index.html |date=10 квітня 2005 }} {{ref-en}}
* [http://patp.us/genealogy/conq/fitzosb.aspx Вільям Фіц-Осберн] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080615181423/http://patp.us/genealogy/conq/fitzosb.aspx |date=15 червня 2008 }} {{ref-en}}

{{start box}}
{{s-reg|en}}
{{succession box | титул=[[Граф Герефорд]] | попередник=Нове утворення | наступник=[[Роджер де Бретейль|Роджер Фіц-Вільям, 2-й граф Герефорд]] | роки=1067-&ndash;1071}}
{{end box}}

{{Нормативний контроль}}
{{DEFAULTSORT:Фіц-Осберн Вільям}}
[[Категорія:Персоналії:Англія]]
[[Категорія:Учасники нормандського завоювання Англії]]
[[Категорія:Англонормандська монархія]]
[[Категорія:Державні діячі Уэльсу]]
[[Категорія:Графи Герефорд]]
[[Категорія:Загинули в бою]]