Перегляд вихідного коду сторінки Гальчевський Яків Васильович

{{Військовик
| ім'я = Гальчевський Яків Васильович
| портрет = Гальчевський Яків.jpg
| розмір = 250px
| підпис = Яків Гальчевський 
| дата народження = 3.11.1894 (22.10)
| місце народження = с. [[Малинівка (Літинський район)|Гута-Літинська]], [[Літинський повіт]], [[Подільська губернія]], [[Російська імперія]]
| дата смерті = 21.3.1943
| місце смерті = с. [[Пересоловичі]], Крайсгауптманшафт Грубешув, [[Дистрикт Люблін]], [[Генерал-губернаторство (Третій Рейх)|Генерал-губернаторство]], [[Третій Рейх]]
| прізвисько = Якуб Войнаровський
| приналежність = [[Армія УНР]]
| країна = {{UNR}}
| рід військ =
| роки служби =
| звання = {{Ранг|країна=РІА|звання=Штабскапітан}}<br/><br/>{{Ранг|країна=УНР|звання=Сотник}}<br/><br/>[[Файл:PL Epolet mjr.svg|50px]] [[майор]]
| підрозділ =
| командування = командувач повстанських загонів і організацій Правобережної України ([[1922]]–[[1923]])
| битви = [[Перша світова війна]]<br/>[[Українсько-радянська війна]]<br/>[[Друга світова війна]]
| нагороди = {{(!}}
{{!}} {{Хрест Симона Петлюри}}
{{!}}-
{{!}} {{Орден Святої Анни 4 ступеня}} {{!!}} {{Орден Святого Станіслава 3 ступеня}}
{{!)}}
| відносини =
| інше =
}}

'''Я́ків Васи́льович Гальче́вський ''(отаман Орел, Jakub Wojnarowski)''''' (* {{ДН|3|11|1894|22|10}}, с. [[Малинівка (Літинський район)|Гута-Літинська]], [[Літинський повіт|Літинського повіту]] [[Подільська губернія|Подільської губернії]], нині Малинівка Літинського району [[Вінницька область|Вінницької області]]&nbsp;— † [[21 березня]] [[1943]], с. [[Пересоловичі]], [[Дистрикт Люблін]], [[Генеральна губернія|Генерал-губернаторство]], [[Третій Рейх]])&nbsp;— український [[Воєначальник|військовий діяч]], активний учасник повстанського руху в Україні, [[Активізм|громадський діяч]], [[Учитель|вчитель]], [[письменник]]. [[Закон України «Про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у XX столітті»|Борець  за незалежність України у ХХ сторіччі]].

[[Штабс-капітан]] російської армії (літо [[1917]]), [[сотник]] [[Армія Української Народної Республіки|Армії УНР]], [[майор]] [[Збройні сили Польщі|Війська Польського]].

== До революції ==
Народився у селянській сім'ї. Батько Гальчевський Василь (Войцех) Лукович (друга пол. ХІХ&nbsp;— 1901) селянин, уроджений [[Римо-католицька церква|римо-католик]], у 1892&nbsp;р. перейшов у [[Православна церква|православ'я]]. Мати Гальчевська (в дівоцтві Русавська) Мотрона Іванівна (1876—1944).

Закінчив двокласну вчительську школу у с. [[ Кам'янка (Літинський район) | Майдан-Треповський]] та [[2-га Житомирська школа прапорщиків|2-гу Житомирську школу прапорщиків]] (червень [[1915]]).

Рядовий 2-ї запасної гарматної бригади (м. [[Казань]], [[1914]]), командир маршової роти 22-го запасного пішого батальйону (м. [[Вінниця]], [[1915]]), командир роти кінної розвідки 1-го стрілецького полку 1-ї Туркестанської дивізії 1-го [[Туркестан]]ського корпусу ([[1916]]), командир роти піхоти, кулеметної роти, ад'ютант командира 29-го Туркестанського полку (кінець [[1916]]–[[1917]]&nbsp;рр.), командир навчальної команди 8-ї Туркестанської стрілецької дивізії (квітень [[1917]]&nbsp;р.), командир 3-го батальйону 29-го Туркестанського полку (вересень [[1917]]&nbsp;р.), помічник голови Української козацької ради 8-ї Туркестанської дивізії російської армії ([[1917]]).

За героїзм на фронтах [[Перша світова війна|Першої світової війни]] був нагороджений [[Орден Святого Станіслава|орденом Святого Станіслава]] 3-го ступеня з мечами і бантом, орденом Святої Анни 3-го ступеня з мечами і бантом та [[Орден Святої Анни|орденом Святої Анни]] 4-го ступеня. Був поранений, контужений, отруєний газами.

== Проходження військової служби у Російській армії згідно з послужним списком офіцера ==

[[11 лютого]] [[1915]] року призваний по мобілізації ратників другого розряду Літинським повітовим військовим начальником і призначений у 22 піхотний запасний батальйон. По прибутті зарахований у списки 22 запасного батальйону. [[22 червня]] [[1916]]-го переведений на службу у 15 піхотний запасний батальйон. А за два дні прибув та був зарахований у списки 8 роти.

Якраз за місяць, 22 липня, Яків відряджений у другу школу прапорщиків у м. Житомирі. Тут був зарахований у списки юнкерів 4 роти і у другий розряд з поведінки.

Нарешті [[12 грудня]] [[1916]]-го підвищений у молодші унтер-офіцери, а за чотири дні переведений у перший розряд з поведінки, підвищений у прапорщики у 15-й піхотний запасний полк і виключений зі списку<ref>РДВІА (РГВИА) Ф. 409 Оп. 1 Спр. 57031 послужний список 4-020.</ref>.

'''Послужний список прапорщика 15 запасного піхотного полку Гольчевського Я. В. станом на 22.12.1916. Джерело: РДВІА (РГВИА) Ф. 409 Оп. 1 Спр. 57031 послужний список 4-020.
'''
{|class="whitetable"
|+
| width="28&nbsp;%"|[[Файл:Гальчевський пс1.jpg|center|100px]]
| width="10&nbsp;%"|
| width="28&nbsp;%"|[[Файл:Гальчевський пс2.jpg|center|100px]]
| width="10&nbsp;%"|
| width="28&nbsp;%"|[[Файл:Гальчевський пс3.jpg|center|100px]]
| width="10&nbsp;%"|
| width="28&nbsp;%"|[[Файл:Гальчевський пс4.jpg|center|100px]]
| width="10&nbsp;%"|
| width="28&nbsp;%"|[[Файл:Гальчевський пс5.jpg|center|100px]]
| width="10&nbsp;%"|
| width="28&nbsp;%"|[[Файл:Гальчевський пс6.jpg|center|100px]]
| width="10&nbsp;%"|
|-
| align="center"|1
|
| align="center"|2
|
| align="center"|3
|
| align="center"|4
|
| align="center"|5
|
| align="center"|6
|
|}

== Після революції ==

=== Суспільно-політичний діяч ===
[[1917]]&nbsp;— взяв активну участь в українізації частин російської армії.

Завідувач школи с. [[Бруслинів|Брусленів]] ([[1918]]), член повітової шкільної ради ([[1918]]).

Член Українського національного союзу ([[1918]]). Коли в м. [[Кам'янець-Подільський]] було засновано [[Кам'янець-Подільський державний український університет|Державний український університет]], Гальчевський став його вільним слухачем (на правничому факультеті).

За дорученням керівництва УНС відповідав за підготовку повстання у 4 повітах Подільської губернії: Літинському, Вінницькому, Летичівському та Кам'янець-Подільському.

=== Старшина УНР ===
Організатор і командир Окремого Літинського куреня 2-го Українського корпусу (кін. [[1918]]&nbsp;— поч. січня [[1919]]&nbsp;рр.), сотник [[Гайсинський курінь Національної гвардії|Окремого Гайсинського куреня ім. отамана Симона Петлюри]] (січень [[1919]]&nbsp;р.), сотник 1-ї батареї [[61-й Гайсинський піший полк ім. Симона Петлюри|61-го Гайсинського пішого полку ім. Симона Петлюри]] (з січня [[1919]]&nbsp;р.), командир 61-го полку ім. Симона Петлюри ([[23 квітня]]&nbsp;— травень [[1919]]&nbsp;р.), повстанський отаман (травень [[1919]]–[[1925]]&nbsp;рр.), командувач Подільської повстанської групи ([[1922]]), командувач повстанських загонів і організацій [[Правобережна Україна|Правобережної України]] ([[1922]]–[[1923]]).

У червні [[1919]]&nbsp;р. в одному з боїв проти більшовиків Я. Гальчевського було поранено в лице і ногу.

=== Повстанський отаман ===
[[1920]]—[[1922]]&nbsp;— воював проти частин дивізій [[Котовський Григорій Іванович|Г. Котовського]] та Осадчого: з полками 1-ї дивізії, з 10-м, 11-м, 12-м полками 2-ї дивізії Червоного козацтва, 8-ї кінної дивізії. Не злічити боїв і з частинами [[24-та окрема механізована бригада (Україна)|24-ї Самарської дивізії]], 2-м ескадроном Брацлавського полку, Вінницькою школою піхотних червоних командирів, артилерійською школою, відділами особливого призначення тощо. Оперував на Літинщині, Летичівщині, Брацлавщині, рейдував у Вінницькому, Проскурівському, Кам'янець-Подільському, Ново-Ушицькому, Могилівському, Ольгопільському повітах, на Ямпільщині.

Створена Гальчевським [[Подільська повстанська група Гальчевського|Подільська повстанська група]] складалась із 4 кінних бригад:

1-а кінна бригада, командир [[Байда-Голюк Яків Семенович|Яків Байда-Голюк]];

2-а кінна бригада, командир Василь Лісовий;

3-я кінна бригада, командир [[Мирон Лихо]];

4-а кінна бригада, командир [[Харченко Семен Васильович (отаман Хмара)|Семен Хмара-Харченко]];

Вінницька сотня ім. Богуна, командир підхорунжий [[Онисько Рубака-Грабарчук]].

Наказом Головного отамана Директорії УНР Симона Петлюри призначений останнім командувачем повстанських сил Правобережної України ([[1922]]).

Повстанські псевдо&nbsp;— Орел, Орлик, Войнаровський.{{Цитата|«Це був час, — писав він, — коли всіх майже большевиків я із своїми козаками пускав у "розход" особисто, щоб їхня якнайбільша кількість зустрілася "там" із моїм братом! Коли мені приходилося стріляти якого комуніста, то обов'язково він діставав кулю в ніс, де брови сходились: в це місце, після страшних мук, жид Хаїм Бурґ із нагана застрілив мого молодшого й єдиного брата! Почуття помсти є страшне й робить людину, поки вона не заспокоїть жадоби помсти, також страшною. Всякі екзекуції мені були противні та жадоба помсти і ненависть робили мене жорстокою людиною, а головне: я мав силу зносити все, щоб найгірше досолити комуністам».
«До нас твердий час не мав сантименту, як і люди з противного боку, — стверджував Гальчевський. — не могли й ми мати жалості до представників совітських катівень».

«Наша засада така: кинджал дає в руки револьвер, — револьвер здобуває кріс, — крісом здобувається кулемет, а кулеметом опановується гармата, а все разом дає повстанцям міста, знаряддя і владу».

«В постійній боротьбі ми стали людьми не з цього світу, а стояли понад людські пристрасті. На землі нічого не було такого, щоби нас до неї притягало: ні батьки, ні родина, ні багатство не могло нам заступити неба, куди наші душі рвались, бо там була ідея. Смерти ми не боялися, бо завсіди стояла вона перед нами. Свою смерть кожний із нас уявляв собі, як легкий перехід у інший, незнаний нам світ, де буде вічний спокій, на який ми заслужили своїм бурхливим життям. Перехід повинен бути легким тому, що ми знали, за що вмираємо, що не один ворог поляг від кожного із нас. Нам легко було вмирати в бою, ми без страху заглядали смерті в очі. На землі не залишаємо нічого, чого б нам було шкода. У мене особисто – ні золота, ні речей не залишилося б. Ціле моє майно на мені, і з нього найціннішим була зброя...»|3=«Ми є месники за кривди народу» (''Яків Гальчевський'')<ref>«[http://unknownwar.info/export_html/_716.html ]</ref>.|4=}}
'''Фото Подільської повстанської групи, вересень 1922 року, після переходу 2 вересня за р. Збруч на польську територію '''(джерело архів УСБУ у Вінницькій області справа 12197, арк. 49 (у конверті) [[Файл:поділська повстанська група.JPG|thumb|центр|1000px|Особи зображені на фото за даними допитів (архів УСБУ у Вінницькій області справа 12197, арк. 41-48,50-51) затриманого повстанця Корнелишина Ф. С. (на фото №&nbsp;44) у якого вилучено це фото: '''1.''' Отаман&nbsp;— '''ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ&nbsp;— ОРЕЛ'''&nbsp;— житель Літинського повіту, села Літинської гути, 28 років.
'''2.''' Помічник отамана&nbsp;— '''ПОГИБА Петро'''&nbsp;— 23 роки, жит. Кубанської області, Станиці Старо-Титарівської.
'''3.''' Начальник Штабу&nbsp;— '''[[Конопленко-Запорожець Павло|КОНОПЕНКО Павло Степанович]]''',&nbsp;— 32х років, житель Херсонської губернії.
'''4.''' Лікар&nbsp;— '''МОТРУК''' житель Буковини, 27 років.
'''5.''' комендант і начальник контррозвідки&nbsp;— '''КОХАН Іван''', 23 роки, житель м-ка Вовковинець.
'''6.''' Командир сотні&nbsp;— '''БАБІЄНКО''' 32-х років, жит. м. Летичів
'''7.''' Ад'ютант штабу&nbsp;— '''КОВБАСЮК Євгеній'''&nbsp;— 26 років житель Брацлавського повіту с. Забіжжя.
'''8.''' Командир бригади '''[[Харченко Семен Васильович (отаман Хмара)|ХМАРА&nbsp;— ХАРЧУК Семен Васильович]]'''&nbsp;— 32-х років, жит. Войтівецької вол. села Мордина.
'''9.''' Начальник штабу бригади Хмари&nbsp;— '''ЄВСІЄВСЬКИЙ''', 32 років, житель Полтавської губ.
'''10.''' Начальник-штабу 3-ї бригади&nbsp;— '''Богданенко Віктор Олександрович''' 21 рік, житель міс. Бара.
'''11.''' козак&nbsp;— '''ПАШКОВСЬКИЙ Пилип''', житель Київської губ. Липовецького повіту, с. Калник, 22х років.
'''12.''' козак, житель села Кулиги, Літинського повіту.
'''13.''' козак&nbsp;— '''ГОРОДЕЦЬКИЙ''', житель Летичівського повіту, Вербецького&nbsp;— Майдана, 20 років.
'''14.''' козак на імя '''Нарцен''', житель Летичівського повіту, Вербецького&nbsp;— Майдана, 20 років.
'''15.''' козак&nbsp;— '''ОСТАПЧУК Юліан''', жит. с. Літинка, Літинського повіту 23 роки.
'''16.''' козак&nbsp;— '''ГАБІНЕТ Семен''', житель с. Уладівки, Вінницького повіту 23 роки.
'''17.''' козак '''ІВАНОВ Пилип''', жит. с. Сохни, Літинського повіту, 19 років.
'''18.''' Командир сотні&nbsp;— '''[[Онисько Рубака-Грабарчук|ГРАБАРЧУК Онисим]]''', жит. Пиківської&nbsp;— Слобідки, Він. повіт, 21 рік.
'''19.''' козак '''КОРОЛЬ Антон''', житель м. Пилява, Літинського повіту, 22 роки.
'''20.''' Козак по імені '''Іван''', жит. с. Сохни Літинського повіту 22 роки.
'''21.''' Козак '''ПОЛІЩУК Тимофій''', житель села Майдан-Стасів Літинськ. п. 20 років.
'''22.''' Козак '''ЛЕТСЬКИЙ Феодосій''' 19 років житель с. Педоси Літинського повіту.
'''23.''' Козак '''Стрелецький Терентій''', 26 років, жит. м. Хмільника.
'''24.''' Козак по імені '''Корній''', років 20, житель с. Сохни Літинського повіту.
'''25.''' Козак '''КОВАЛЬ Стефан''' 22 роки, житель з Галичини.
'''26.''' Козак '''ДРЕМБЛЮГА''' 20 років, жит. с. Івчі Літинського повіту.
'''27.''' Козак по імені '''Костя''' 21 рік жит. с. Сохни Літинського повіту.
'''28.''' Козак '''ВИШТАЛЮК Яків''' 20 років, жит. села Зиновінців Літинського повіту.
'''29.''' Козак '''ШЕРШОВ Григорій''' 26 років жит Майд-Сахнянснький Літинського повіту.
'''30.''' Козак '''Осадчук Григорій''' 30 років, жит. с. Кусиківці Літинського повіту.
'''31.''' Козак '''Швець Петро''' 22 роки, жит. Пиківської Слобідки Він.повіту.
'''32.''' Козак '''Поляруш Ахтемон''', 22 роки, жит. с. Майдана-Стасіва Літ.п.
'''33.''' Козак '''Поліщук Олексій''' 25 років, жит. с. Майдана Стасева, Літинськ повіту
'''34.''' Козак '''Синдзюк Василь''' 32х років. жит. села Сохни Літинського повіту.
'''35.''' Козак '''[[Вовнюк Прокоп]]''' 20 років, жит. хутора Майдана-Літинецького, Літинськ. повіту.
'''36.''' Козак '''Надія Андрій Павлович''', 25 років жит. Полтавської губ.
'''37.''' Козак '''Григоренко Василь''' 36 років, жит. с. Сохни Літинського повіту
'''38.''' Козак: по імені '''Василь''' 25 років, жит. Катеринославської губ.
'''39.''' Козак: '''Дідер Петро''' 23 роки, жит. с. Гармаки Лет.повіту.
'''40.''' Козак: '''Мочерний Франц''' 20 років жит. с. Супівка Могилівського повіту.
'''41.''' Козак: '''Городецький Сидір''' 21 рік, жит. Майлана Вербецького, Летичівського повіту.
'''42.''' Козак: '''галичанин''' 24 роки жит. Галичини.
'''43.''' Козак: '''Бобрецький''' 21 года жит. хуторів Бобрецьких Летичівського повіту.
'''44.''' Козак: '''Корнелишин Федір''', 27 років, житель с. Уладівки, Вінницького повіту.
'''45.''' Козак: '''Рожнетовський Альбін''', 27 років, жит. с. Уладівки Вінницького повіту.
'''46.''' '''Костюк Порфірій''', 22 роки, козак, житель м. Дяківці, Літинського повіту.
'''47.''' Козак: по кличці '''Пулла''' 23 роки, житель Майд-Стасева, Літ.повіту
'''48.''' Козак: '''Ророга Іван''' 35 років, житель села Літинки, Літинськ повіту.
'''49.''' Козак: '''Харковий Василь''' 25 років, житель с. Сохни, Літинського повіту
'''50.''' Козак: '''Покитка Іван''', 26 років. жит. села Майдана&nbsp;— Стасева, Літ. повіту.
'''51.''' Козак: '''Поліщук Василь''' 35 роківв, жит. с. Вугли, Літинськ. повіту
'''52.''' Козак: '''Топоровський Микита''' 28 років, житель с. Сохни, Літинськ повіту
]]

== Еміграція ==
[[1925]]&nbsp;— з боями покинув терен [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УСРР]], перейшов до Польщі, де змінив прізвище на Войнаровський. У 1925—1930 працював польським службовцем з підготовки агентів, що засилались до Радянської України.

Автор публікацій в українському журналі «[[Діло (газета)|Діло]]» та «[[Літературно-науковий вістник|Віснику]]» [[Донцов Дмитро Іванович|Дмитра Донцова]] (під псевдонімом Яків Правобережець).

=== У польському війську ===
[[Файл:Hal'chevs'kyj-2.jpg|міні|200пкс|Яків Гальчевський (Якуб Войнаровський) у польському війську]]

Від [[1 вересня]] [[1930]]&nbsp;р.&nbsp;— на службі у Війську Польському (перше звання капітан).

Командир сотні польського 67-го пішого полку 4-ї стрілецької дивізії (з вересня [[1930]]&nbsp;р., м. Бродниця, Польща), 3-го (рекрутського) батальйону 67-го піхотного полку ([[1939]]), начальник 108-ї поборової комісії (з [[24 серпня]] [[1939]]&nbsp;р.), командир 4-го батальйону 67-го полку (з 27 серпня [[1939]]&nbsp;р.), 4-го батальйону 14-го полку (з [[29 серпня]] [[1939]]&nbsp;р.), батальйону «Бродниця» полку Національної Оборони 4-ї польської дивізії (з [[11 вересня]] [[1939]]&nbsp;р.), командир батальйону «Бродниця» 14-го полку 4-ї дивізії Війська Польського (вересень [[1939]]&nbsp;р.).

== Український партизан ==
Радник організатора [[Українська повстанська армія|УПА]], командира [[Українська народно-революційна армія|Поліської Січі]] [[Тарас Бульба-Боровець|Тараса Бульби-Боровця]]. Організатор і командир [[Грубешів]]ської української самооборони ([[Холмщина]], [[1942]]–[[1943]]).

[[Файл:Samooborona Kholm.JPG|thumb|left|250px|Бойовий Прапор Холмської Самооборони в Грубешові]]

Автор книги «Проти червоних окупантів» (Т. 1.&nbsp;— [[Краків]], [[1941]]; Т. 2.&nbsp;— [[Краків]]-[[Львів]], [[1942]]), автор рукописів «З воєнного нотатника» та історіософічної праці в 25 розділах без назви, досі не опублікованих (Грубешівщина, січень [[1942]]).

== Військові звання ==
* штабс-капітан російської армії (літо [[1917]]&nbsp;р.)
* сотник Армії УНР (звання полковника присвоєно Головним отаманом Армії УНР [[Петлюра Симон Васильович|С. Петлюрою]] [[20 серпня]] [[1922]]&nbsp;р., але не затверджено військовим міністром УНР [[Сальський Володимир Петрович|В. Сальським]]),
* майор Війська Польського.

== Сім'я ==

Перша дружина: Жуматій Марія Оксентіївна (1897, містечко [[Лиса Гора (Первомайський район)|Лиса Гора]] Херсонскої губернії&nbsp;— ?), за фахом учитель. Одружились у 1919. Заарештована [[ Державне політичне управління|ГПУ]] у 1922&nbsp;р. Пізніше звільнена, працювала у 9-й трудовій школі ім. Д. Бєдного (м. Вінниця).

Друга дружина: донька православного священника в [[Гостинне]], [[Люблінське воєводство]], [[Грубешівський повіт]], [[Вербковичі (гміна)|ґміна Вербковичі]] Которович (у 2-му шлюбі Дидинська) Надія Іванівна (1911, [[Холмщина]]&nbsp;— 2003, [[Пенсільванія|штат Пенсільванія]] [[Сполучені Штати Америки|США]]).

Син: Роман (1938—2009 США).

== Загибель ==
Загинув [[21 березня]] [[1943]] в селі [[Пересоловичі]], [[Грубешівський повіт|Грубешівського повіту]]<ref>{{Cite web|url=http://www.jerzymaslowski.pl/blog/podziemie-antykomunistyczne/kazimierz-wroblewski-%E2%80%9Erys%E2%80%9D-%E2%80%9Emaryska%E2%80%9D-%E2%80%9Eostatni%E2%80%9D|title=Архівована копія|accessdate=14 червня 2018|archiveurl=https://web.archive.org/web/20180614144300/http://www.jerzymaslowski.pl/blog/podziemie-antykomunistyczne/kazimierz-wroblewski-%e2%80%9erys%e2%80%9d-%e2%80%9emaryska%e2%80%9d-%e2%80%9eostatni%e2%80%9d|archivedate=14 червня 2018|deadurl=yes}}</ref> у бою з грубешівським відділом [[Армія Крайова|Армії Крайової]] під командуванням поручника Казимира Врублевського, псевдо «Мариська» (02.08.1914, Козодави&nbsp;— 01.07.2007, Грабовець), який стаціонував у Стрілецьких лісах. 

Останній бій Яків Гальчевський провів в приміщенні старої школи в [https://www.google.com/maps/place/22-550+Пересоловичі/data=!4m2!3m1!1s0x47249b3351b22587:0xa803af62e7c50329?sa=X&ved=2ahUKEwjZ5onc3-jjAhULuIsKHaumBkIQ8gEwE3oECAwQBA с. Пересоловичі] (Peresolowice). На жаль, ця школа наразі являє собою зарослу руїну. [https://www.google.com.ua/maps/place/50%C2%B046'07.5%22N+23%C2%B042'14.6%22E/@50.76875,23.7034154,107m/data=!3m2!1e3!4b1!4m14!1m7!3m6!1s0x47249b3351b22587:0xa803af62e7c50329!2zMjItNTUwINCf0LXRgNC10YHQvtC70L7QstC40YfRlg!3b1!8m2!3d50.7680082!4d23.705297!3m5!1s0x0:0x0!7e2!8m2!3d50.768746!4d23.7040497 Локалізацію школи див. тут.] 

[[Файл:Грубешів 1943, похорон М.Струтинського, Я.Войнароського.jpg|thumb|left|Грубешів, березень 1943, похорон вбитих поляками голови УДК М.Струтинського та командира Грубешівської української самооборони Я.Войнароського]]

Наказ на вбивство Войнаровського віддав комендант Грубешівського району АК поручник Антоній Рихель (Ангел) (Antoni Rychel “Aniol”).  В польській літературі Войнаровський згадується як «кривавий війт» — причина загибелі місцевої польської інтелігенції.<ref>{{Cite web|url=https://h.ua/story/442808/|title=Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 8. Братовбивство|last=Парнікоза|first=Іван|date=|website=|publisher=|language=українська|accessdate=04.08.2019|archive-date=31 жовтня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20181031043537/http://h.ua/story/442808/}}</ref>

Похований у м. [[Грубешів]] на [[Холмщина|Холмщині]] (нині Польща), могила не збереглася.

== Вшанування пам'яті ==
[[Файл:Місце де буде встановлено пам'ятний знак Якову Гальчевському - с. Малинівка.JPG|thumb|280px|праворуч|Хрест на місці майбутнього пам'ятного знаку полковнику Армії УНР, керівнику повстанських сил Правобережної України отаманові Якову Гальчевському на псевдо «Орел»]]
* [[1994]] року засновано [[премія імені Якова Гальчевського|премію імені Якова Гальчевського]] «За подвижництво у державотворенні».
* [[12 січня]] [[2013]] року в с. Малинівка Літинського району на Вінниччині з ініціативи національно-патріотичних сил краю освячено хрест на місці майбутнього пам'ятного знаку полковнику Армії УНР, керівнику повстанських сил Правобережної України отаманові Якову Гальчевському на псевдо «Орел».<ref>{{Cite web |url=http://gazeta.ua/blog/35879/na-vinnichchini-vstanovili-hrest-otamanovi-orlu-yakovu-galchevskomu |title=На Вінниччині встановили хрест отаманові «Орлу» — Якову Гальчевському |accessdate=1 серпня 2013 |archive-date=19 червня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130619065545/http://gazeta.ua/blog/35879/na-vinnichchini-vstanovili-hrest-otamanovi-orlu-yakovu-galchevskomu }}</ref>
* [[30 листопада]] [[2013]] року, у суботу, в селі Малинівка на батьківщині Якова відбулось відкриття пам'ятного знаку видатному борцю за українську державність, герою національно-визвольних змагань 1917-20-х років XX століття, полковнику армії УНР, легендарному отаману Орлу Якову Гальчевському.<ref>{{Cite web |url=http://litin-rda.gov.ua/news/683-v-s.-malinvka-ltinskogo-rajjonu-vdkrili.html |title=Архівована копія |accessdate=6 грудня 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20131210103029/http://litin-rda.gov.ua/news/683-v-s.-malinvka-ltinskogo-rajjonu-vdkrili.html |archivedate=10 грудня 2013 |deadurl=yes }}</ref>
* [[19 лютого]] [[2016]] року у місті [[Хмельницький]] з'явились вулиця, провулок та проїзд Якова Гальчевського.
* [[28 грудня]] [[2015]] року у місті [[Вінниця]] з'явилась Вулиця Якова Гальчевського.
* Також вулиця Якова Гальчевського існує в [[Шепетівка|Шепетівці]], [[Летичів|Летичеві]], [[Хмільник|Хмільнику]].
*  У листопаді 2017 року у селі [[Уладівка]] було встановлено меморіальну дошку на честь повстанських отаманів, одним з них є Яків Гальчевський. <ref>{{Cite web |url=https://vn.depo.ua/ukr/vn/yak-u-seli-na-vinnichchini-vshanuvali-pam-yat-diyachiv-unr-20171108672110 |title=Архівована копія |accessdate=24 вересня 2019 |archive-date=24 вересня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190924214129/https://vn.depo.ua/ukr/vn/yak-u-seli-na-vinnichchini-vshanuvali-pam-yat-diyachiv-unr-20171108672110 }}</ref>
* [[23 травня]] [[2019]] року у селі [[Бруслинів]] на фасаді місцевої школи було відкрито меморіальну дошку Якову Гальчевському. <ref>{{Cite web |url=http://vlasno.info/kultura/6/patriotichni-aktsiji/item/30256-na-vinnychchyni-vstanovyly-memorial |title=Архівована копія |accessdate=24 вересня 2019 |archive-date=24 вересня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190924214520/http://vlasno.info/kultura/6/patriotichni-aktsiji/item/30256-na-vinnychchyni-vstanovyly-memorial }}</ref>

== Праці ==
* {{Cite book
|last= Гальчевський&nbsp;— Войнаровський
|first= Яків
|title={{Cite WS
  |title= Проти червоних окупантів
  |link= Проти червоних окупантів
}}
|volume= 1
|publisher = Українське видавництво
|location= Краків
|date=1941}}
* [http://diasporiana.org.ua/memuari/10091-galchevskiy-voynarovskiy-ya-proti-chervonih-okupantiv-ch-2/ Яків Гальчевський&nbsp;— Войнаровський. Проти червоних окупантів ч. 2] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150402100146/http://diasporiana.org.ua/memuari/10091-galchevskiy-voynarovskiy-ya-proti-chervonih-okupantiv-ch-2/ |date=2 квітня 2015 }}
* [http://chtyvo.org.ua/authors/Halchevskyi_Yakiv/ Твори Я. Гальчевського у «Чтиві»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130119042155/http://chtyvo.org.ua/authors/Halchevskyi_Yakiv/ |date=19 січня 2013 }}
* [http://www.ukrlife.org/main/evshan/galchevskynot.htm Яків Гальчевський. З воєнного нотатника] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170118175559/http://www.ukrlife.org/main/evshan/galchevskynot.htm |date=18 січня 2017 }}

== Примітки ==
{{reflist}}

== Література ==
* [https://web.archive.org/web/20120421160047/http://unknownwar.info/-_668/ Подільський отаман Яків Орел-Гальчевський. З книги Р. Коваля «Повернення отаманів Гайдамацького краю», 2001]
* [http://unknownwar.info/---------_671/ Яків Гальчевський-Орел, отаман Подільської повстанської групи. Газета «Незборима Нація»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130626230207/http://unknownwar.info/---------_671/ |date=26 червня 2013 }}
* [http://unknownwar.info/-----_685/ І нарекли його отаманом Орлом. Біографія полковника армії УНР Якова Гальчевського, 2004] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130626201605/http://unknownwar.info/-----_685/ |date=26 червня 2013 }}
* [http://biletskyi.blogspot.ca/2012/08/blog-post.html?spref=fb ФОТО. Де загинув Яків Гальчевський (Отаман Орел)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160305104817/http://biletskyi.blogspot.ca/2012/08/blog-post.html?spref=fb |date=5 березня 2016 }}
* [[Завальнюк Костянтин Вікторович|Завальнюк К. В.]], Стецюк Т.&nbsp;В.&nbsp;Яків Гальчевський у документах епохи.&nbsp;— К.-П.: 2012: ПП «Медобори-2006».&nbsp;— 224 с.
* Стаття к.і.н., доцента кафедри історії слов'ян КНУ ім. Т.Шевченка Андрія Руккаса в альманасі «Молода Нація» (К.) 2000, №&nbsp;4&nbsp;— Яків Гальчевський&nbsp;— український офіцер у Війську Польському міжвоєнного періоду.
* {{Тинченко.ОК армії УНР|Г}}
* {{Тинченко.ОК армії УНР.2|Г}}
* [http://forum.milua.org/viewtopic.php?f=2&t=18251/ Послужний список прапорщика 15&nbsp;— го піхотного запасного полку Я.&nbsp;В.&nbsp;Гольчевського на Воєнно-історичному форумі] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141222162416/http://forum.milua.org/viewtopic.php?f=2&t=18251%2F |date=22 грудня 2014 }}

== Джерела ==
{{wikiquote}}
{{wikisource}}
* [https://web.archive.org/web/20100530092159/http://www.ukrainians-world.org.ua/peoples/e6948ac9d9513f74 Українці у світі]
* [http://biletskyi.blogspot.ca/2012/08/blog-post.html ФОТО. Де загинув Яків Гальчевський (Отаман Орел)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130921054221/http://biletskyi.blogspot.ca/2012/08/blog-post.html |date=21 вересня 2013 }}
* [http://www.ounb.km.ua/vidanya/2014/gal_2.pdf Подвижник української ідеї: до 120-річчя від дня народження Я.&nbsp;В.&nbsp;Гальчевського: довід.-бібліогр. вид. / Упр. культури, національностей та релігій Хмельниц. облдержадмін.; Культурол. т-во ім. Я. Гальчевського; ХОУНБ ім. М. Островського.&nbsp;— Кам'янець-Поділ.: Вид-во ПП «Медобори 2006», 2014.&nbsp;— 32 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160305000427/http://www.ounb.km.ua/vidanya/2014/gal_2.pdf |date=5 березня 2016 }}

== Посилання ==
* [https://www.youtube.com/watch?v=ZAE-SYRt6_Q Вшанування пам'яті отамана Якова Гальчевського 26.03.2016]

{{Authority control}}
{{Кавалери Хреста Симона Петлюри}}

[[Категорія:Персоналії:УНР]]
[[Категорія:Повстанські отамани]]
[[Категорія:Уродженці Літинського району]]
[[Категорія:Померли в Люблінському воєводстві]]
[[Категорія:Діячі УПА]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названо вулиці]]
[[Категорія:Персоналії:Холмщина]]
[[Категорія:Борці за незалежність України у XX столітті]]
[[Категорія:Подоляни]]
[[Категорія:Українські антикомуністи]]
[[Категорія:Українські громадські діячі]]