Перегляд вихідного коду сторінки Гнатюк Дмитро Михайлович

{{Однофамільці|Гнатюк}}
{{Музикант
| Ім'я                 = Дмитро Михайлович Гнатюк
| Підпис               = 
| Фото                 = Dmytro Hnatyuk.jpg
| Опис_фото            = Дмитро Гнатюк
| Фон                  = EFD789
| Ім'я_при_народженні  = Дмитро
| Повне_ім'я           = Дмитро Михайлович Гнатюк
| Дата народження      = 
| Місце народження     = [[Мамаївці]], [[Королівство Румунія]] нині [[Кіцманський район]], [[Чернівецька область]]
| Дата смерті          = 
| Місце смерті         = [[Київ]], [[Україна]]
| Країна               = [[Румунія]], [[СРСР]], [[Україна]]
| Національність       = українець
| Професії             = оперний та естрадний співак, театральний режисер, педагог
| Співочий_голос       = [[баритон]]
| Інструменти          = 
| Жанри                = [[опера]]
| Псевдоніми           = 
| Колективи            = [[Національна опера України імені Тараса Шевченка]]
| Тематика пісень      = 
| Співпраця            = 
| Нагороди             = {{(!}} style="background: transparent"
{{!}} {{Орден Держави (Україна)}} {{!!}} {{Герой Соціалістичної Праці}}
{{!)}}
{{(!}} style="background: transparent"
{{!}} {{Орден князя Ярослава Мудрого III ступеня}} {{!!}} {{Орден князя Ярослава Мудрого IV ступеня}} {{!!}} {{Орден князя Ярослава Мудрого V ступеня}}
{{!}}-
{{!}} {{Почесна відзнака Президента України}}
{{!)}}
{{(!}} style="background: transparent"
{{!}} {{Орден Леніна}} {{!!}} {{Орден Леніна}} {{!!}} {{Орден Жовтневої Революції}} {{!!}} {{Орден Трудового Червоного Прапора}} {{!!}} {{Орден Дружби народів}}
{{!)}}
| Премії               = {{Премія Тараса Шевченка|1973}} {{Державна премія СРСР}}
| Звання               = {{Народний артист України}} {{Народний артист СРСР}}
| Сайт                 = [http://www.gnatuk.openua.net gnatuk.openua.net]
}}
'''Дмитро́ Миха́йлович Гнатю́к''' ([[28 березня]] [[1925]], с. [[Мамаївці]], [[Королівство Румунія]], нині [[Кіцманський район]], [[Чернівецька область]], [[Україна]]&nbsp;— [[29 квітня]] [[2016]], [[Київ]], [[Україна]]<ref>{{Cite web |url=http://day.kyiv.ua/uk/news/290416-sogodni-pomer-opernyy-spivak-dmytro-gnatyuk |title=Архівована копія |accessdate=29 квітня 2016 |archive-date=31 травня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160531135616/http://day.kyiv.ua/uk/news/290416-sogodni-pomer-opernyy-spivak-dmytro-gnatyuk }}</ref>)&nbsp;— видатний український [[опера|оперний]] [[співак]] ([[баритон]]), [[режисер]], [[педагог]]. [[Народний артист України]] (1999). [[Народний артист СРСР]] (1960), [[заслужений артист УРСР]] (1958). [[Герой Соціалістичної Праці]] (1985). [[Герой України]] (2005). Кавалер [[Орден князя Ярослава Мудрого|ордена князя Ярослава Мудрого]] III, IV, V ступеня, лауреат [[Національна премія України імені Тараса Шевченка|Національної премії імені Тараса Шевченка]]. Перший виконавець хітів 1960-х&nbsp;— пісень «[[Два кольори]]», «[[Пісня про рушник]]» та «[[Як тебе не любити, Києве мій!|Києве мій]]». Вільно володів [[румунська мова|румунською мовою]]. Депутат [[Верховна рада СРСР|Верховної Ради СРСР]] 8—10-го скликань (у 1972—1984 роках). Почесний громадяник [[Київ|Києва]] (1997), [[Чернівці]]в (2002) та [[Чернігівська область|Чернігівської області]] (2015).

== Життєпис ==

=== Ранні роки ===
Народився в селі [[Мамаївці]] (нині [[Кіцманський район|Кіцманського району]] [[Чернівецька область|Чернівецької області]]), що тоді входило до складу [[Королівство Румунія|Королівства Румунія]] в селянській родині. Батько&nbsp;— Михайло Дмитрович (1898—1987), мати&nbsp;— Марія Іванівна (1898—1962). Батьки жили небагато, але мали авторитет у місцевих жителів. У родині було шестеро дітей, і нерідко Михайло Гнатюк, вирушаючи у справах до Чернівців, залишав Дмитра за старшого. Батько під час [[Перша світова війна|Першої світової]] залишився без ноги, тож Дмитро змалку був залучений до праці у сільському господарстві<ref>[https://web.archive.org/web/20160411082355/http://ridna.ua/2015/03/sohodni-narodnyj-artyst-ukrajiny%E2%80%AFdmytro-hnatyuk-svyatkuje-90-rokiv/ Сьогодні народний артист України Дмитро Гнатюк святкує 90 років!]</ref>. В умовах румунської окупації закінчив румунську школу. Юнак брав участь у церковному хорі, отець Мирослав відразу відчув талант молодого Дмитра та навчив його музичної грамоти. Згодом, Дмитро організував у школі гурток художньої самодіяльности, і навіть сам поставив спектакль «Сватання на Гончарівці». «Прем'єра» відбулася у звичайнісінькій клуні, бо в селі не було клубу. Звідти винесли сіно, зробили поміст, декораціями були принесені з хат килимки. Та попри все, вистава мала величезний успіх. Згодом на районній олімпіаді художньої самодіяльности ця постановка отримала високу оцінку. Її навіть збиралися відправити до Києва, але грянула Друга світова.

З початком [[Приєднання Бессарабії та Північної Буковини до СРСР|радянської окупації (1940)]], приєднання регіону до [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР]] та пізнішого вторгнення німців, втратив старшого брата Івана, який навчався у Румунії, а з поверненням на батьківщину був звинувачений у шпіонажі і страчений.<ref>{{cite web
|автор=
|автор-посилання=
|дата=
|url=https://bykvu.com/ua/bukvy/29753-ne-stalo-dmitriya-gnatyuka-top-fakty-o-legendarnom-opernom-pevtse/
|назва=Не стало Дмитрия Гнатюка: ТОП-факты о легендарном оперном певце
|6=#Букви - всі важливі та найсвіжіші новини.
|формат=
|видавець=
|вебсайт=bykvu.com
|дата-доступу=20 грудня 2019
|url-архіву=https://web.archive.org/web/20211126180223/https://bykvu.com/ua/bukvy/29753-ne-stalo-dmitriya-gnatyuka-top-fakty-o-legendarnom-opernom-pevtse/
|мертвий-url=no
|дата-архіву=26 листопада 2021
|мовою=
}}</ref>. Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] й повторної румунської окупації Дмитро Гнатюк жив у евакуації в місті [[Нижня Салда]] [[Свердловська область|Свердловської області]], де отримав додаткову середню освіту та змушений був з 1944 року працювати металургом.

=== Повоєнні роки ===
Після війни повернувся у Чернівці. З 1945 року&nbsp;— артист, соліст [[Чернівецький музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської|Чернівецького обласного музично-драматичного театру імені Ольги Кобилянської]]. Режисер театру Василь Василько запропонував Гнатюку зіграти Миколу в спектаклі «[[Наталка Полтавка (опера)|Наталка-Полтавка]]». Молодий артист працював по 14 годин&nbsp;— так йому хотілося вдосконалити свою роль. Невдовзі режисер зателефонував своєму другові, оперному співаку та педагогу [[Паторжинський Іван Сергійович|Івану Паторжинському]] і сказав, що направляє до нього молодого співака, який бажає вчитися. Влітку Дмитро зміг приїхати до Києва, проте ніяк не міг знайти консерваторію. Питавши у перехожих ті помилково напрвили його до театрального інституту. Там він успішно склав іспити на режисерський факультет, а потім ректор Семен Ткаченко запитав у Гнатюка, чи може той що-небудь заспівати. Дмитро заспівав «[[Дивлюсь я на небо, та й думку гадаю…|Дивлюсь я на небо]]», а ректор здивувався і сказав, що йому треба було в консерваторію йти. Зрештою, розібравшись у чому річ, Семен Михайлович сам відвів Гнатюка до Паторжинського. Після отримання диплома Дмитра Михайловича прийняли до [[Національний академічний театр опери та балету України імені Тараса Шевченка|Київського оперного театру]], якому він залишився вірним на все життя. Пізніше стає солістом [[Національна опера України імені Тараса Шевченка|Київського театру опери і балету]] ([[1951]]–[[1988]]), директором ([[1979]]–[[1980]]), режисером ([[1980]]–[[1988]]). Водночас [[1983]]–[[1993]]&nbsp;— завідувач катедри оперної підготовки Київської консерваторії. До 90-річчя видатного співака [[Фольварочний Василь Іванович|Василь Фольварочний]] [[:n:Дмитро Гнатюк і презентація книги Василя Фольварочного «На крилах орлиного лету»|присвятив Дмитру Гнатюку роман-хроніку "На висотах орлиного лету"]].

=== Музична кар'єра ===
Закінчив [[Київське музичне училище]], у [[1951]]&nbsp;— [[Київська консерваторія|Київську державну консерваторію]] (клас [[Паторжинський Іван Сергійович|І.&nbsp;С.&nbsp;Паторжинського]]). Під час навчання мав зустріч із диктатором [[СРСР]] [[Сталін Йосип Віссаріонович|Йосипом Сталіним]], який також оцінив його талант. «Ви собі не уявляєте, що я тоді, ще студент консерваторії, пережив! Коли я вийшов до публіки, моя нервова система просто відмовила. Я пам'ятаю, що співав „Дивлюсь я на небо“, чудову нашу пісню».
[[Файл:Байково кладбище Гнатюк.jpg|ліворуч|міні|Бюст Дмитра Гнатюка i дружини Галини на Байковому цвинтарi]]
З [[1951|1951 року]]&nbsp;— соліст [[Національний академічний театр опери та балету України імені Тараса Шевченка|Київського театру опери і балету ім. Т. Шевченка]] . У 1979—1980 роках&nbsp;— директор, в 1980—1988&nbsp;— режисер, в [[1988]] -2011&nbsp;— [[Артдиректор|художній керівник]] і головний режисер (понад 20 постановок), з 2011&nbsp;— режисер театру<ref>{{Cite web|url=http://ukrgeroes.narod.ru/GnatyukDM.html|title=Гнатюк Дмитро Михайлович<!-- Заголовок добавлен ботом -->|accessdate=2012-06-25|archiveurl=https://web.archive.org/web/20150226172709/http://ukrgeroes.narod.ru/GnatyukDM.html|archivedate=2015-02-26|deadlink=yes}}</ref> . Ставив спектаклі в оперній студії Київської консерваторії і [[Донецький академічний державний театр опери та балету імені Анатолія Солов'яненка|Донецькому театрі опери та балету ім.]] [[Донецький академічний державний театр опери та балету імені Анатолія Солов'яненка|А.]] [[Донецький академічний державний театр опери та балету імені Анатолія Солов'яненка|Солов'яненка]] .

Талановито виконані партії [[Євгеній Онєгін|Євгенія Онєгіна]]<ref name=":0">{{Cite web|title=Дмитро Гнатюк - пісні, біографія - Українські пісні|url=https://www.pisni.org.ua/persons/13.html|website=www.pisni.org.ua|accessdate=2022-06-26|language=uk}}</ref>, [[Севільський цирульник|Фіґаро]]<ref name=":0"/>, [[Ріголетто|Ріґолетто]]<ref name=":0"/>, Остап, Микола («[[Тарас Бульба (повість)|Тарас Бульба]]», «[[Наталка Полтавка (опера)|Наталка-Полтавка]]» [[Лисенко Микола Віталійович|Лисенка]])<ref name=":0"/>, [[Петруччі]]о<ref name=":0"/>, [[Мазепа (опера)|Мазепи]]<ref name=":0"/>, [[Ріголетто]]<ref name=":0"/> й багатьох інших персонажів забезпечили йому всесоюзну популярність, а також гастролі в [[Сполучені Штати Америки|США]], [[Австрія|Австрії]], [[Італія|Італії]], [[Нова Зеландія|Новій Зеландії]] та [[Китайська Народна Республіка|КНР]]. У [[Карнеґі-хол|нью-йоркському Карнеґі-Холі]] публіка не замовкала й вимагала співака «на біс» так відчайдушно, що ці овації переросли у третій акт концерту. Потім шанувальники намагалися вдертися в гримерку й зламали двері. Такий же ажіотаж був усюди, куди Гнатюк приїжджав із концертами.

У 1960 записав пісню «[[Два кольори]]», грамплатівки з якою скуповувалися величезними тиражами, пісня звучала в телепередачах і на радіостанціях. Незабаром співак закріпив успіх, виконавши «[[Пісня про рушник|Пісню про рушник]]». У тому ж році Дмитро Гнатюк отримав звання [[Народний артист СРСР|Народного артиста СРСР]]. В 1975 здобув другу освіту, закінчивши [[Київський інститут театрального мистецтва]] за спеціальністю режисер<ref>{{cite web
|автор=
|автор-посилання=
|дата=
|url=https://ua.112ua.tv/statji/pomer-opernyi-spivak-dmytro-hnatiuk-biohrafiia-308617.html
|назва=Помер оперний співак Дмитро Гнатюк. Біографія - 112 Україна
|формат=
|видавець=
|вебсайт=ua.112.ua
|дата-доступу=20 грудня 2019
|url-архіву=https://web.archive.org/web/20211126180709/https://ua.112ua.tv/statji/pomer-opernyi-spivak-dmytro-hnatiuk-biohrafiia-308617.html
|мертвий-url=no
|дата-архіву=26 листопада 2021
|мовою=
}}</ref>. Окрім співочої кар'єри, Дмитро Гнатюк увійшов в історію як режисер-новатор. Закінчивши режисерський факультет, взявся за втілення своїх найсміливіших задумів. Його дебютом в новому амплуа стала опера Олександра Бородіна «[[Князь Ігор (опера)|Князь Ігор]]». Дмитро Михайлович виключив будь-яку можливість порівняння його постановки з іншими, він свідомо порушив класичні оперні канони та замість черговості увертюра-пролог-опера представив пролог-увертюру-оперу, посиливши динаміку вистави й скоротивши її час на півтори години. Не всі спочатку зрозуміли суть такої новаторської режисури, навіть дорікали Гнатюку, але час довів його правоту.

З 1985 року&nbsp;— також режисер Київського дитячого музичного театру (з 2005 року&nbsp;— [[Київський муніципальний академічний театр опери та балету для дітей та юнацтва|Київський муніципальний академічний театр опери і балету для дітей та юнацтва]])<ref>{{Cite web |url=http://www.music-dic.ru/html-music-keld/g/1827.html |title=ГНАТЮК в музыкальном словаре |accessdate=13 січня 2020 |archive-date=5 січня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200105100228/http://www.music-dic.ru/html-music-keld/g/1827.html }}</ref>

У 1983—1990 роках&nbsp;— завідувач кафедрою оперної підготовки Київської консерваторії ім. П.&nbsp;І.&nbsp;Чайковського (з 1985&nbsp;— доцент, з 1987&nbsp;— професор). Гнатюк все життя збирав український живопис. У своїй домівці колекціонував твори кінця XIX&nbsp;— початку XX століть, часто рятуючи їх від знищення, повертаючи з-за кордону або й реставруючи. Прожив 65 років зі своєю дружиною Галиною Макарівною Гнатюк, яка багато років присвятила розвитку української граматики та лексикології, а також вивченню історії мови. Ось як Дмитро Гнатюк описував свою дружину:

{{Текст|“Мені пощастило, що дружина не була закохана у діаманти. Не змушувала мене купувати цього, тож я все вкладав у картини. Моє хобі давало натхнення і бажання жити, працювати й робити добро”}}

За час своєї кар'єри Дмитро Гнатюк дав незліченну кількість концертів, поставив понад два десятки вистав, записав 6 компакт-дисків і понад 15 платівок. Займався викладацькою діяльністю в столичній консерваторії ([[Національна музична академія України імені Петра Чайковського|Національній музичній академії імені Петра Чайковського]]), був головним режисером оперного театру.

Помер 29 квітня 2016 року в Києві на 92-му році життя. Похований на [[Байкове кладовище|Байковому кладовищі]].

== Характеристика творчості ==
Виступав як концертний [[співак]], гастролював за кордоном ([[Угорщина]], [[Сполучені Штати Америки|США]], [[Канада]], [[Росія|Російська Федерація]], [[Португалія]], [[Німеччина]]). Записав понад 15 платівок, 6 компакт-дисків. Всього у концертному репертуарі понад 85 творів національної та світової класики&nbsp;— від буковинця [[Воробкевич Сидір Іванович|Сидора Воробкевича]] до австрійця [[Йозеф Гайдн|Йозефа Гайдна]].

Широкий жанрово-стильовий діапазон. Сильний голос, рівний у всіх регістрах, гнучкий у відтінках. Бездоганна техніка [[вокал]]у, [[дикція|дикції]], акторської гри. <!-- Саме для його голосу написав багато класичних творів композитор [[Білаш Олександр Іванович|Олександр Білаш]], зокрема «Два кольори» (на слова [[Павличко Дмитро Васильович|Дмитра Павличка]])<ref>[http://www.pisni.org.ua/songs/1323.html Два кольори. Слова: Дмитро Павличко, Музика: Олександр Білаш / pisni.org.ua]</ref>, «Ясени» (на слова [[Ткач Михайло Миколайович|Михайла Ткача]])<ref>[http://www.pisni.org.ua/songs/1323.html Ясени. Слова: Михайло Ткач, Музика: Олександр Білаш / pisni.org.ua]</ref>. не підтверджується джерелами -->

Як режисер Національної опери України ім. Т.&nbsp;Шевченка поставив понад 20-ти вистав, зокрема «[[Князь Ігор (опера)|Князь Ігор»]] [[Бородін Олександр Порфирович|О.&nbsp;Бородіна]] ([[1975]]), «[[Запорожець за Дунаєм]]» [[Гулак-Артемовський Семен Степанович|С.&nbsp;Гулака-Артемовського]] ([[1978]]), «Тоска» Дж. Пучіні (1980), «Севільський цирюльник» Дж. Росіні (1981), «Наталка Полтавка» М.&nbsp;В.&nbsp;Лисенка
(1989), «[[Золотий обруч (опера)|Золотий обруч]]» [[Лятошинський Борис Миколайович|Б.&nbsp;Лятошинського]] ([[1989]]), «Мазепа» П.&nbsp;Чайковського ([[1991]]), «Тарас
Бульба» М.&nbsp;В.&nbsp;Лисенка (1992), «Травіата» Дж. Верді (1994), «Піковая дама» П.&nbsp;І.&nbsp;Чайковського (1996), «Аїда» Дж. Верді (1998), «Війна і мир» С.&nbsp;С.&nbsp;Прокоф‘єва (2003) «[[Війна і мир (опера)|Війна і мир]]» [[Прокоф'єв Сергій Сергійович|С.&nbsp;Прокоф'єва]] ([[2003]]).<ref>Походзей П.&nbsp;І.&nbsp;Еволюція київської вокальної школи в другій половині хх століття: проблеми і творчі здобутки // Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв №&nbsp;1'2019.&nbsp;— с.435-441</ref>

Працюючи в оперній студії при НМАУ Д. Гнатюк завжди пропагував та ініціював постановку спектаклів [[Українська мова|українською мовою]]<ref>Бондарчук В.&nbsp;О.&nbsp;Оперна студія НМАУ як площина втілення режисерського методу Д. Гнатюка на прикладі постановки опери Ш. Гуно «Фауст» / В.&nbsp;О.&nbsp;Бондарчук // Аспекти історичного музикознавства.&nbsp;— 2017.&nbsp;— Вип. 10.&nbsp;— С. 285—296.&nbsp;— Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/asismy_2017_10_22.</ref><ref name="інтерв'ю"/> Зокрема, Д. Гнатюк поновив опери українських авторів&nbsp;— «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського, «Наталку Полтавку» М. Лисенка, поставив «[[Севільський цирульник]]» Дж. Россіні, «[[Фауст (опера)|Фауст]]» Ш. Гуно, «[[Травіата|Травіату]]» Дж. Верді<ref name="інтерв'ю">{{cite web
|автор=
|автор-посилання=
|дата=
|url=https://day.kyiv.ua/uk/article/kultura/vivat-maestro
|назва=Віват, Маестро!
|формат=
|видавець=Газета «День»
|вебсайт=day.kyiv.ua
|дата-доступу=18 грудня 2019
|url-архіву=https://web.archive.org/web/20211126180931/https://day.kyiv.ua/uk/article/kultura/vivat-maestro
|мертвий-url=no
|дата-архіву=26 листопада 2021
|мовою=
}}</ref><ref>{{cite web
|автор=
|автор-посилання=
|дата=
|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/2011559-gnatuk-kazav-bez-ukraini-a-ne-zmozu-spivati-i-ce-bulo-jogo-zitteve-kredo.html
|назва=Україна прощається з видатним співаком
|формат=
|видавець=
|вебсайт=ukrinform.ua
|дата-доступу=18 грудня 2019
|url-архіву=https://web.archive.org/web/20211126181121/https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/2011559-gnatuk-kazav-bez-ukraini-a-ne-zmozu-spivati-i-ce-bulo-jogo-zitteve-kredo.html
|мертвий-url=no
|дата-архіву=26 листопада 2021
|мовою=
}}</ref>.

== Громадська і політична діяльність ==
* Член [[Комуністична партія Радянського Союзу|КПРС]] з [[1960]] по [[1990|1990 рік]]
* [[Депутат]] [[Верховна рада Союзу Радянських Соціалістичних Республік|Верховної Ради СРСР]] 8-10 скликань ([[1972|тисяча дев'ятсот сімдесят дві]]&nbsp;— [[1984]])
* [[Народні Депутати Верховної Ради України 3-го скликання|Народний депутат України 3-го скликання]], заступник голови [[Комітет Верховної Ради України з питань культури і духовності|Комітету ВР з питань культури та духовності]].(з 07.1998)
* Член [[Всеукраїнське об'єднання «Громада»|Всеукраїнського об'єднання «Громада»]] (1997-05.1999)
* Голова Музичного товариства України (1985—1990) (з 1995&nbsp;— Всеукраїнська музична спілка)
* Член президії Всесоюзного музичного товариства (1986—1991)
* Голова Київського міжобласного відділення [[Національна спілка театральних діячів України|Українського театрального товариства]] (1979—1985) (нині Національна спілка театральних діячів України)
* Член Комітету з [[Національна премія України імені Тараса Шевченка|Національної премії України ім. Т. Шевченка]] (1976—1996)
* Член Радянського комітету захисту миру (1978—1992)
* Голова українського відділення Товариства «СРСР-Канада» (1977—1987)
* Член правління Всеукраїнського фонду відтворення видатних пам'яток історико-архітектурної спадщини ім. О. Гончара
* Член правління Фонду сприяння розвитку мистецтв
* Член правління Комітету «Україна-Європа».

[[2004]] року брав участь у [[Помаранчева революція|Помаранчевій революції]], зокрема виступав з народними піснями перед учасниками цілодобових мітингів на сцені Майдану Незалежності. У [[2014]] засуджував злочини режиму Януковича і за власним висловом, «з перших днів молився за [[Євромайдан]]<nowiki/>»<ref>{{cite web
|автор=
|автор-посилання=
|дата=
|url=https://wz.lviv.ua/interview/126499-dmytro-hnatiuk-yanukovych-bude-vmyraty-u-vazhkykh-mukakh-adzhe-prokliatyi-milionamy
|назва=Дмитро Гнатюк: «Янукович буде вмирати у важких муках, адже проклятий мільйонами» — Високий Замок
|формат=
|видавець=
|вебсайт=wz.lviv.ua
|дата-доступу=20 грудня 2019
|url-архіву=https://web.archive.org/web/20211122005737/https://wz.lviv.ua/interview/126499-dmytro-hnatiuk-yanukovych-bude-vmyraty-u-vazhkykh-mukakh-adzhe-prokliatyi-milionamy
|мертвий-url=no
|дата-архіву=22 листопада 2021
|мовою=
}}</ref>

== Нагороди та звання ==
[[Файл:Зірка Дмитра Гнатюка7.jpg|міні|200пкс|Зірка Дмитра Гнатюка на Алеї Зірок в Києві]]
* Звання [[Герой України]] з врученням [[Орден Держави|ордена Держави]] ([[28 березня]] [[2005]])&nbsp;— ''за визначні особисті заслуги перед Українською державою у розвитку музичної культури, збагачення національної скарбниці оперного та народного пісенного мистецтва, багаторічну плідну творчу і громадсько-політичну діяльність''<ref>{{УПУ|537/2005|28 березня 2005|Про присвоєння Д. Гнатюку звання Герой України}}</ref>
* [[Орден князя Ярослава Мудрого]] III&nbsp;ст. ([[27 березня]] [[2015]])&nbsp;— ''за вагомий особистий внесок у розвиток національної культури і театрального мистецтва, значні творчі здобутки, високу професійну майстерність та з нагоди Міжнародного дня театру''<ref>{{УПУ|180/2015|27 березня 2015|Про відзначення державними нагородами України діячів театрального мистецтва|link=http://www.president.gov.ua/documents/1802015-18694}}</ref>
* [[Орден князя Ярослава Мудрого]] IV&nbsp;ст. ([[16 січня]] [[2009]])&nbsp;— ''за вагомий особистий внесок у справу консолідації українського суспільства, розбудову демократичної, соціальної і правової держави та з нагоди Дня Соборності України''<ref>{{УПУ|26/2009|16 січня 2009|Про відзначення державними нагородами України}}</ref>
* [[Орден князя Ярослава Мудрого]] V&nbsp;ст. ([[28 березня]] [[2000]])&nbsp;— ''за видатні заслуги перед українською державою у розвитку культури і мистецтва, багаторічну плідну творчу і громадську діяльність''<ref>{{УПУ|541/2000|28 березня 2000|Про нагородження відзнакою Президента України "Орден князя Ярослава Мудрого"}}</ref>
* [[Почесна відзнака Президента України]] ([[27 березня]] [[1995]])&nbsp;— ''за видатні заслуги у розвитку українського музичного мистецтва, збагачення національної культурної спадщини''<ref>{{УПУ|253/95|27 березня 1995|Про нагородження Почесною відзнакою Президента України}}</ref>
* [[Народний артист України]] ([[30 грудня]] [[1999]])&nbsp;— ''за вагомий особистий внесок у розвиток української культури, багаторічну плідну творчу і громадську діяльність''<ref>{{УПУ|1637/99|30 грудня 1999|Про присвоєння Д. Гнатюку почесного звання "Народний артист України"}}</ref>
* Золота зірка [[Герой Соціалістичної Праці|Героя Соціалістичної Праці]] ([[1985]]), два [[Орден Леніна|ордени Леніна]] ([[1967]],[[1985]]), орден [[Орден Дружби народів|Дружби народів]] ([[1975]]), орден [[Орден Трудового Червоного Прапора|Трудового Червоного Прапора]] ([[1985]]) й медалі.
* [[Народний артист СРСР]] ([[1960]])
* [[Заслужений артист Української РСР]] ([[1958]])
* Премія Ленінського комсомолу (СРСР, [[1967]]), Державна премія (УРСР,[[1973]]) ім. Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка, Державна премія (СРСР,[[1977]])[http://www.kino-teatr.ru/kino/acter/m/star/259186/bio/] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150722114115/http://www.kino-teatr.ru/kino/acter/m/star/259186/bio/ |date=22 липня 2015 }}.
* Премія ім. З. Паліашвілі ([[Грузія|Грузинської СРСР]], [[1972]]).
* Почесний громадянин [[Київ|Києва]] ([[1997]]), [[Чернівці]]в ([[2002]]), [[Чернівецька область|Чернівецької області]] ([[2015]]).

== Сім'я ==
* Батько&nbsp;— Михайло Дмитрович (1898—1987)&nbsp;— колгоспник.
* Мати&nbsp;— Марія Іванівна (1898—1962)&nbsp;— колгоспниця.
* Старший брат&nbsp;— Іван. До 1940 року навчався у Вищій морській школі в Констанці (Румунія)<ref>{{Cite web |url=http://gordonua.com/publications/dmitriy-gnatyuk-pisnya-pro-rushnik-do-slez-menya-pronimala-kogda-umerla-mama-ne-mog-ee-pet-130403.html |title=Дмитрий Гнатюк: «Спасло меня то, что на мне семь убитых лежало. Когда трупы разгребали, кто-то закричал: „Тут живой один есть!“» |accessdate=13 січня 2020 |archive-date=13 січня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200113221758/https://gordonua.com/publications/dmitriy-gnatyuk-pisnya-pro-rushnik-do-slez-menya-pronimala-kogda-umerla-mama-ne-mog-ee-pet-130403.html }}</ref> .
* Дружина&nbsp;— [[Гнатюк Галина Макарівна|Галина Макарівна Гнатюк]] (1927—2016)&nbsp;— мовознавець, лексикограф, історик української мови, доктор філологічних наук (1984), працювала в [[Інститут мовознавства імені О. О. Потебні НАН України|Інституті мовознавства імені О.]] [[Інститут мовознавства імені О. О. Потебні НАН України|А.]] [[Інститут мовознавства імені О. О. Потебні НАН України|Потебні]] НАН України<ref>{{Cite web |url=http://politeka.net/240761-pogibla-zhena-izvestnogo-opernogo-pevtsa-gnatyuka/ |title=Умерла жена известного оперного певца Гнатюка |accessdate=13 січня 2020 |archive-date=24 червня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160624153151/http://politeka.net/240761-pogibla-zhena-izvestnogo-opernogo-pevtsa-gnatyuka/ }}</ref> .
* Син&nbsp;— Андрій&nbsp;— філолог, викладає французьку мову в університеті

== Фотогалерея ==
<center>
<gallery style="margin:2px auto; text-align:center" widths="180" heights="140" perrow="6">
Файл:Коровай, подарований Дмитрові Гнатюку на 90-річчя.jpg|Коровай, подарований буковинською громадою Дмитрові Гнатюку до його 90-річчя
Файл:Гнатюк, Мельников.JPG|Гнатюк Д.М. та [[Мельников Володимир Миколайович|Мельников&nbsp;В.&nbsp;М.]] на Майдані Незалежності, м.&nbsp;Київ, 2011&nbsp;р.
Файл:Гнатюк, Цибух.JPG|Гнатюк&nbsp;Д.&nbsp;М. і [[Цибух Валерій Іванович|Цибух&nbsp;В.&nbsp;І.]] на Майдані Незалежності, м.&nbsp;Київ, 2011&nbsp;р.
Файл:Гнатюк, Каденюк, Мельников, Гурбик.JPG|Гнатюк Д.М. та [[Каденюк Леонід Костянтинович|Каденюк&nbsp;Л.&nbsp;К.]], [[Гурбик Богдан Олександрович|Гурбик&nbsp;Б.&nbsp;О.]], [[Мельников Володимир Миколайович|Мельников&nbsp;В.&nbsp;М.]], м.&nbsp;Київ, 2010&nbsp;р.
Файл:В.Рожок, Д.Гнатюк, В.Фольварочний.JPG|[[Рожок Володимир Іванович|Рожок В.І.]], Д. Гнатюк та [[Фольварочний Василь Іванович|В. Фольварочний]] в Малому залі [[НМАУ]]
Файл:Гнатюк мемориальная доска в Киеве.jpg|Меморіальна дошка Дмитру Гнатюку в Києві
</gallery>
</center>

== Примітки ==
{{примітки|2}}

== Посилання ==
* {{УМузЕ-1|частина=Гнатюк Дмитро Михайлович|сторінки =475-476}}
{{Вікіпосилання
|Тема        = Дмитро Гнатюк
|Портал       = 
|Портал-зображення = 
|Вікісховище    = Category: Dmytro Hnatyuk
|Вікіцитати     = Гнатюк Дмитро Михайлович
|Вікіновини     = Категорія:Дмитро Гнатюк
}}
* [http://www.uaestrada.org/spivaki/gnatjuk_dmitro Гнатюк Дмитро на сайті «Золотий Фонд української естради»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150801231612/http://www.uaestrada.org/spivaki/gnatjuk_dmitro |date=1 серпня 2015 }}
* [http://logos-ukraine.com.ua/project/index.php?project=piued2&id=795 Почесні імена України&nbsp;— еліта держави II. Видавництво Логос Україна] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140202095551/http://logos-ukraine.com.ua/project/index.php?project=piued2&id=795 |date=2 лютого 2014 }}

== Література та джерела ==
* ''Стефанович М. П.'' Дмитро Михайлович Гнатюк.&nbsp;— Київ, [[1961]].
* [http://dovidka.com.ua/fcontent.php?parm=h.c5R2mR36sUWEKT9.wZ Довідник «Хто є хто в Україні».&nbsp;— К. І. С.]
* [http://www.bbc.co.uk/ukrainian/ukraine/2011/04/110417_gnatyuk_interactive_sd.shtml Дмитро Гнатюк: співав Сталіну і туарегам. Інтерв'ю Українській службі Бі-Бі-Сі.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110421103022/http://www.bbc.co.uk/ukrainian/ukraine/2011/04/110417_gnatyuk_interactive_sd.shtml |date=21 квітня 2011 }}
* [[Дмитро Гнатюк|Гнатюк Дмитро Михайлович]] // Богайчук М.&nbsp;А.&nbsp;Література і мистецтво Буковини в іменах: словник-довідник / М.&nbsp;А.&nbsp;Богайчук.&nbsp;— Чернівці: [[Букрек]], 2005.&nbsp;— С. 66–67.
* Історія вокального мистецтва / О.&nbsp;Д.&nbsp;Шуляр: [монографія]: Ч.ІІ.&nbsp;— Івано-Франківськ, «Плай» 2012.&nbsp;— С.229
* ''Гусар Ю.'' Простелився «рушничок» у світ: [про Дмитра Гнатюка] / [[Юхим Гусар]] Зірки не гаснуть: [художньо-документальні розповіді про видатних митців Буковини, чиї імена занесено на «Алею зірок» у Чернівцях].&nbsp;— Чернівці: Правдивий поступ, 2003.&nbsp;— С.&nbsp;11–20.
* ''Гусар Ю.'' Простелився «рушничок» у світ: [до 80-річчя від дня народження Д. Гнатюка] / [[Юхим Гусар]] // Час 2000.&nbsp;— 2005.&nbsp;— 25 берез.&nbsp;— С. 1, 5.
* ''Гусар Ю.'' Найтитулованіший буковинець: [про Дмитра Гнатюка] / [[Юхим Гусар]] // Буковинське віче.&nbsp;— 2010.&nbsp;— 3 берез.&nbsp;— С. 4.
* ''Шевченко Л. А.'' [http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Gnatyuk_D Гнатюк Дмитро Михайлович] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170118052129/http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Gnatyuk_D |date=18 січня 2017 }} // {{ЕІУ|2|127}}
{{Бібліоінформація}}
{{Герої України}}
{{Портали|Театр|Біографії}}

[[Категорія:Уродженці Мамаївців]]
[[Категорія:Випускники Київської консерваторії]]
[[Категорія:Депутати Верховної Ради СРСР 8-го скликання]]
[[Категорія:Депутати Верховної Ради СРСР 9-го скликання]]
[[Категорія:Депутати Верховної Ради СРСР 10-го скликання]]
[[Категорія:Радянські педагоги]]
[[Категорія:Радянські режисери]]
[[Категорія:Баритони СРСР]]
[[Категорія:Українські баритони]]
[[Категорія:Українські педагоги]]
[[Категорія:Українські оперні режисери]]
[[Категорія:Режисери XXI століття]]
[[Категорія:Випускники Київського інституту музики імені Рейнгольда Глієра]]
[[Категорія:Учасники Помаранчевої революції]]
[[Категорія:Народні депутати України 3-го скликання]]
[[Категорія:Політики XXI століття]]
[[Категорія:Почесні громадяни Києва]]
[[Категорія:Буковинське земляцтво]]
[[Категорія:Почесні громадяни Чернівців]]
[[Категорія:«Алея зірок» у Чернівцях]]
[[Категорія:Члени ВО «Громада»]]
[[Категорія:Померли в лікарні «Феофанія»]]
[[Категорія:Педагоги XX століття]]
[[Категорія:Педагоги Києва]]
[[Категорія:Співаки Національної опери України]]