Перегляд вихідного коду сторінки Граб'янка Григорій Іванович

{{Державний діяч
| українське ім'я    = Григорій Граб'янка
| оригінальне ім'я   = Григорій Іванович Граб'янка
| портрет            = 
| ширина портрета    = 
| підпис             = 
| герб               = POL COA Leszczyc.svg
| підпис герба     = [[Лещиць (герб)|Ласка]]<ref>Першопочатково герб полковника був козацького походження та мав вигляд серця під хрестиком і короною, в обрамленні двох пальмових гілок. Але вже в 1730 р. Грабянка замінив його на річпосполитський герб Ласка.</ref><ref>[http://dspace.nbuv.gov.ua/xmlui/bitstream/handle/123456789/58421/36-Pryshliak.pdf?sequence=1 ГРИГОРІЙ ГРАБ’ЯНКА (ІСТОРИКО-ГЕНЕАЛОГІЧНА РОЗВІДКА)]</ref>
| титул              = Гадяцький полковник
| прапор             = Herb Viyska Zaporozkoho.svg
| періодпочаток      = [[1730]]
| періодкінець       = [[1738]]
| попередник         = 
| спадкоємець        = 
| громадянство       = {{UKRhet}}
| дата народження    =
| місце народження   =
| дата смерті        = 1738
| місце смерті       =
| династія           =
| батько             =
| мати               =
| дружина            = Євдокія Іванівна Забіла
| діти               =
| нагороди           =
| автограф           =
| Commons            =
}}

'''Григорій Іванович (Захарович) Граб'янка''' (*до [[1666]]&nbsp;— бл. [[1738]])&nbsp;— український державний та військовий діяч у добу [[Гетьманщина|Гетьманщини]]. Полковник [[Гадяцький полк|Гадяцького полку]], автор одного з відомих козацьких літописів&nbsp;— «[[Літопис Григорія Грабянки|Літопису Граб'янки]]». Зять одного з конфідентів Гетьмана [[Іван Мазепа|Івана Мазепи]] [[Іван Петрович Забіла Молодший|Івана Забіли]].

== Біографія ==
Походив імовірно з українізованої гілки польського роду Грабянків з Люблінщини, початки якого документально простежуються з 1450 року. З того часу походить згадка про надання королем польським і великим князем литовським Казимиром Ягеллончиком ґрунтів шляхтичеві Пшибиславові Грабянці. Рід був дуже розгалужений, печатався гербом Лещиць<ref> Pułaski K. «Kronika polskich rodów szlacheckich Podola, Wołynia i Ukrainy». T. I.&nbsp;— Brody, 1911.&nbsp;— S. 73-74</ref>

=== Державна та військова служба ===
З 1686 перебував на службі в козацькому війську.

Відомостей про точну дату народження Григорія Граб'янки не збереглося&nbsp;— так само, як і факти його біографії, що стосуються раннього періоду його життя.

Перші згадки про нього з'являються на початку 1680-х років, коли він вчився в [[Києво-Могилянська колегія|Києво-Могилянській колегії]], опановував польську, латинську і німецьку мови. Пізніше служив у [[Гадяцький полк|Гадяцькому полку]]&nbsp;— пройшов шлях від рядового козака до полковника. Більше двадцяти років був одружений з Євдокією Забілою (померла в [[1735]] під час перебування чоловіка у військовому поході), дітей подружжя не мало.

У [[1686]]‒[[1701]] ‒ рядовий козак Гадяцького полку, [[1702]]‒[[1717]] ‒ полковий хорунжий, гадяцький сотник, полковий осавул, [[1717]]‒[[1723]] ‒ полковий суддя. На посаді полкового судді Григорій Граб'янка мав конфлікти з тодішнім гадяцьким полковником [[Михайло Милорадович|Михайлом Милорадовичем]], який, прикриваючись протегуванням високопосадовців російського уряду, «славився» хабарництвом, здирствами і навіть прямими грабунками.

У [[1723]] у складі делегації козацької старшини на чолі з наказним гетьманом [[Павло Полуботок|Павлом Полуботком]] подавав на розгляд російському уряду Коломацькі чолобитні (про скасування Малоросійської колегії та вибори гетьмана)&nbsp;— його підпис «Григорій Гребянка, судія полковий» стоїть найпершим серед старшини Гадяцького полку. За наказом імператора [[Петро I|Петра І]] всі члени делегації, які на той час перебували в [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербурзі]], були заарештовані. Граб'янку разом з іншими ув'язнили в [[Петропавлівська фортеця|Петропавлівській фортеці]]. Лише після смерті Петра І їх звільнили (на початку [[1728]]) і Григорій Граб'янка повернувся додому.

У [[1728]]‒[[1730]] ‒ полковий обозний, з [[30 травня]] [[1730]] і до своєї смерті в [[1738]] ‒ полковник Гадяцького полку.

Так описує перебування Григорія Граб'янки на цій посаді історик Олександр Лазаревський:

{{text|“как полковник, Грабянка представлял собою личность довольно исключительную между своими товарищами по уряду, которые, пользуясь своим влиянием на полчан, наживали на этих урядах целые богатства. Три предшественника Грабянки, Чорныш, Михайло и Гаврила Милорадовичи, особенно отличались своими насилиями, подробно описанными в целой массе “суплик”. На Грабянку не одной жалобы в архивах мы не встретили: должно быть, он действительно отстаивал интересы своих примученных полчан…”.}}

У складі козацьких військ Григорій Граб'янка брав участь у походах: [[Кримські походи|Кримських]] ([[1687]]‒[[1689]]), [[Азовські походи (1695—1696)|Азовських]] ([[1695]]‒[[1696]]), Кизи-Керменському і Німанському ([[1697]]), у [[Північна війна|Північній війні 1700‒1721]], у [[Російсько-турецька війна (1735—1739)|російсько-турецькій війні 1735‒1739]], де (не раніше кінця квітня і не пізніше [[23 липня]]) [[1738]] загинув у бою при [[Великий Агайманський під|Гайман-Долині]].

=== Творчість ===
Грабянка&nbsp;— автор історичного твору літописного характеру «''Действия презельной и от начала поляков кровавой небывалой брани [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницкого]]… с поляками… Року 1710''». Твір викладає історію України з давніх часів до 1709. Джерелом для написання твору Грабянки слугували офіційні документи, польські хроніки, «[[Синопсис]]», щоденники, розповіді сучасників подій: [[Кромер Мартин|Кромера]], [[Марцін Бельський|Бєльського]], [[Стрийковський Мацєй|Стрийковського]], [[Алесандро Гваньїні|Гваньїні]], [[Веспасіян Коховський|Коховського]], [[Самуель (Самуїл) фон Пуфендорф|Пуфендорфа]] та ін. Головну увагу приділяє історії козацтва та [[Національно-визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького 1648—1657|національно-визвольній війні українського народу під проводом Б. Хмельницького 1648—1657]]. Оригінал твору не зберігся. Відомо близько 20 списків літопису Грабянки.
Вперше літопис Грабянки був опублікований ще в [[1793]] у журналі Федора Туманського «[[Российский магазин]]», але цей журнал швидко став бібліографічною рідкістю і тому члени Київської Тимчасової комісії для розгляду давніх актів, готуючи його в [[1853]] до видання, не знали про публікацію Туманського і вважали, що вводять літопис Граб'янки в науковий обіг вперше. За останні тридцять років Літопис Граб'янки перевидавався чотири рази, останній раз&nbsp;— в [[Житомир]]і в [[2001]] (з конволюту, що зберігається в [[Житомирський краєзнавчий музей|Житомирському краєзнавчому музеї]]).

Відповідно до свого завдання&nbsp;— звеличення Хмельницького і його доби&nbsp;— Грабянка написав твір складною, стилізованою під [[Церковнослов'янська мова|церковнослов'янську]] [[Українська мова|українською]] книжною мовою того часу. [[Архаїзм|Архаїзуючи]] мову, автор прагнув досягти високого, патетичного стилю розповіді<ref>Ю. Луценко. [[iarchive:bil2010/page/n141|Григорій Грабянка і його літопис]] / [[Білоус Петро Васильович|Білоус П. В.]] Українська література XI—XVIII&nbsp;ст.: навч. посіб. для самостійної роботи студента / П.&nbsp;В.&nbsp;Білоус, О.&nbsp;П.&nbsp;Білоус.&nbsp;&nbsp;— [[Київ|К.]]: [[Академія (видавничий центр)|ВЦ  «Академія»]], 2010.&nbsp;— С. 144.</ref>.

== Праці ==
* «Дѣйствія презѣльнои и отъ начала поляковъ крвавшои небывалой брани Богдана Хмельницкого, гетмана Запорожского зъ поляки… 1710»

== Вшанування пам'яті ==
* На честь літописця Григорія Граб'янки названо вулиці у [[Вулиця Граб'янки (Львів)|Львові]], [[Вулиця Григорія Граб'янки (Дніпро)|Дніпрі]] та [[Вулиця Григорія Граб'янки (Полтава)|Полтаві]]<ref>{{Cite web |url=http://www.adm-pl.gov.ua/sites/default/files/207-2016.pdf |title=''ПРО ПЕРЕЙМЕНУВАННЯ ТОПОНІМІЧНИХ НАЗВ, ДЕМОНТАЖ МЕМОРІАЛЬНИХ ДОЩОК ТА ЗОБРАЖЕНЬ КОМУНІСТИЧНОЇ СИМВОЛІКИ У МІСТІ ПОЛТАВІ''' |accessdate=29 травня 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160529224009/http://www.adm-pl.gov.ua/sites/default/files/207-2016.pdf |archivedate=29 травня 2016 |deadurl=yes }}</ref>.

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела та література ==
* ''Сас П. М.'' [http://www.history.org.ua/?termin=Grabyanka_G Грабянка Григорій Іванович і його літопис української історії та історії козацтва] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160309220956/http://history.org.ua/?termin=Grabyanka_G |date=9 березня 2016 }} // {{ЕІУ|2|183}}
* ''В. Горобець''. [https://archive.org/stream/Politychna#page/n155/mode/2up Граб'янка Григорій] // Політична енциклопедія. Редкол.: [[Левенець Юрій Анатолійович|Ю. Левенець]] (голова), [[Шаповал Юрій Іванович|Ю. Шаповал]] (заст. голови) та ін.&nbsp;— К.: Парламентське видавництво, 2011.&nbsp;— с.156—157. ISBN 978-966-611-818-2.
* Літопис гадяцького полковника Григорія Грабянки.&nbsp;— К.: Т-во «Знання» України, 1992,&nbsp;— 192 с.
* Мицик Ю. [http://chtyvo.org.ua/authors/Mytsyk_Yurii/Neznani_dokumenty_do_biohrafii_Hryhoriia_Hrabianky.pdf Незнані документи до біографії Григорія Граб'янки] // Український археографічний щорічник.&nbsp;— Випуск 21/22.&nbsp;— Том 24/25.&nbsp;— Київ, 2018

== Посилання ==
{{Вікіцитати}}
* [http://cyclop.com.ua/content/view/1023/58/1/5/#5405 Грабянка Григорій Іванович] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160805130540/http://cyclop.com.ua/content/view/1023/58/1/5/#5405 |date=5 серпня 2016 }} // {{Юридична енциклопедія|1}}
* [https://web.archive.org/web/20080820211630/http://litopys.org.ua/grab/hrab.htm Літопис гадяцького полковника Григорія Грабянки]
* [[iarchive:hrabianka/page/n1|Летопись гадячского полковника Григория Грабянки]] (1853){{ref-ru}}

{{Адміністрація Гетьманщини}}

[[Категорія:Літописці]]
[[Категорія:Випускники Києво-Могилянської академії]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названі вулиці]]
[[Категорія:Гадяцькі полковники]]
[[Категорія:Українські державні діячі]]
[[Категорія:Загинули в бою]]