Перегляд вихідного коду сторінки Деревляни

{{Infobox Former Country
|conventional_long_name = Деревляни<ref name="СУМ-20">{{СУМ-20|ДРЕВЛЯ́НИ, ДЕРЕВЛЯ́НИ|key=ДРЕВЛЯ́НИ}}</ref><ref name="СУМ-11">{{СУМ-11|ДРЕВЛЯ́НИ, ДЕРЕВЛЯ́НИ|key=ДРЕВЛЯ́НИ}}</ref> (древляни<ref name="СУМ-20"/><ref name="СУМ-11"/>)
|continent              = Європа
|region                 = Україна
|country                = [[Україна]] 
|era                    = Середньовіччя
|status                 = 
|government_type        = плем'я
|year_start             = VI ст.
|year_end               = 884, 912—946
|event_start            = 
|date_start             =
|event_end              = 
|date_end               = 
|p1                     = Дуліби
|image_p1               = [[Файл:Sin escudo.svg|20px|Image missing]]
|p2                     = 
|image_p2               = 
|s1                     = Київська Русь
|image_s1               = [[Файл:Alex K Kievan Rus..svg|30px]]
|image_flag             = 
|image_coat             = 
|symbol                 = 
|symbol_type            =  
|coa_size               = 
|image_flag             =  
|flag                   = 
|flag_type              = 
|fla_size               = 
|image_map              = East Slavic tribes peoples 8th 9th century.jpg
|image_map_caption      = Східнослов'янські племена 8-9 ст.
|capital                = Іскоростень
|common_languages       = [[Давньоруська мова|Давньоруська (давньоукраїнська)]]
|religion               = [[Язичництво]]
|leader1                = [[Мал]] 
|year_leader1           = ? —[[945]]
|title_leader           = князь
|currency               = 
|footnotes              = <!--- Accepts wikilinks --->
}}
[[Файл:Knyaz Igor in 945 by Lebedev.jpg|thumb|Картина [[Лебедєв Клавдій Васильович|К.&nbsp;В.&nbsp;Лебедєва]] «Князь Ігор збирає данину з древлян в [[945]] році»]]
'''Деревля́ни'''<ref name="СУМ-20"/><ref name="СУМ-11"/> або '''древля́ни'''<ref name="СУМ-20"/><ref name="СУМ-11"/> ({{lang-orv|Дєрєвлѧнє}}<ref name="Іпатій"/>, {{lang-cz|Drevljané}} або '''древні, деревські люди''', '''деревці''' себто '''жителі [[Дерева|Дерев]]''' і тої частини [[Стара Русь|Старої Русі]] і [[Україна|Рідної України]] майбутнього (сучасного) українства, до якої [[Дерева]] відносилися, їх нащадками і спадкоємцями в якійсь мірі очевидно є сучасні [[поліщуки]] себто '''жителі Полісся''', як мабуть в певній мірі і жителі Великого Києва (Київщини) — [[слов'яни|східнослов'янське]] плем'я (союз племен), у [[6 століття|VI]]-[[10 століття|X&nbsp;ст.]] жили на українському [[Полісся|Поліссі]]<ref name="деревляни">стор. 497, том 2, «Енциклопедія українознавства» / Гол. ред. В. Кубійович.&nbsp;— м. Париж, Нью-Йорк: вид. «Молоде життя»-«НТШ»; 1993&nbsp;р. ISBN 5-7707-4050-7</ref>. На півночі землі ''Древлян'' доходили до р. [[Прип'ять|Прип'яті]], на півдні&nbsp;— до річок [[Здвиж]]у,[[Тетерів|Тетерева]] і Мики, на сході&nbsp;— до р. [[Дніпро (річка)|Дніпра]], на заході&nbsp;— до межиріччя [[Случ (притока Горині)|Случі]] й [[Горинь|Горині]]<ref name="деревляни"/>. За повідомленнями [[Костянтин VII Багрянородний|Костянтина VII Багрянородного]] на півдні їх землі межували з [[Печеніги|печенігами]]. Повністю увійшли у [[Етногенез українців|формування]] [[український народ|українського народу]]<ref name="деревляни"/>.

Найбільші міста: [[Коростень|Іскоростень (Коростень)]]<ref name="Полісся">стор. 2171, том. 6, «Енциклопедія українознавства» / Гол. ред. В. Кубійович.&nbsp;— м. Париж, Нью-Йорк: вид. «Молоде життя»-«НТШ»; 1996&nbsp;р. ISBN 5-7707-6833-9</ref>, [[Овруч|Вручій (Овруч)]]<ref name="Полісся"/>, [[Радомишль|Мическ, Микгород (Радомишль)]], [[Малин]].
До входження в [[Київська Русь|Київську Русь]] землі ''Древлян'' становили самостійне [[князівство]] з центром в [[Коростень|Іскоростені]], що став київським [[уділ]]ом з центром у м. [[Овруч|Вручне]]<ref name="деревляни"/>.

''Древляни'' займалися [[землеробство]]м, [[скотарство]]м і ремеслами (залізоплавильним, виготовленням з овруцького шиферу пряслиць тощо).Сама назва слова  свідчить, що їхні ремесла були тісно пов'язані з обробкою та виробів із деревини.

<!--Останні дослідження доводять присутність в частині племені ''древлян'' племені литви ([[Балти|балтів]]), представників [[германці]]в<ref name="drevlyane">[http://rus-istoria.ru/component/k2/item/1060-glava-5-drevlyane Глава 5. «Древляне», Исторический интернет-портал] {{ref-ru}}</ref>. У XVI&nbsp;ст. [[литовці]] називали [[Білоруси|білорусів]] іменем «[[гуди]]»&nbsp;— ця назва дослідниками пов'язується з назвою «[[готи]]»: слов'янське населення на території [[Білорусь|Білорусі]] змінило давніх [[германці]]в<ref name="drevlyane"/>. [[Лев Диякон]] стверджував, що «князь Ігор загинув на землі [[германці]]в»<ref name="drevlyane"/>.-->

== Етимологія ==
Назва племені деревляни дав.-рус. «дєрєвлѧнє» ({{lang-uk|деревляни}}, {{lang-orv|Древлѧне}}<ref name="Іпатій">{{Cite web |url=http://litopys.org.ua/ipatlet/ipat01.htm |title=ЛѢТОПИСЬ ПО ИПАТЬЕВСКОМУ СПИСКУ |accessdate=28 жовтня 2014 |archive-date=6 серпня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110806112334/http://litopys.org.ua/ipatlet/ipat01.htm }}</ref>) ідентична [[Церковнослов'янська мова|церковнослов'янському]] слову древляни, «дрєвлєнє», де неповноголосся видає запозичення з староболгарської. В давньоруській найперша форма це «дєрєвлѧнє» є у значенні дерева за верем'яних літ первинно «лісові люди»: занє сѣдоша въ лѣсѣхъ «бо вони поселилися в лісах» (Лаврентівський літоп.), у середньогрецькій Δερβλενίνοι [букв.
дервленіні] (Кост. Багр.). Від де́рево. Так прозвалося як й інші племена за місцевістю, тому вторинне значення деревній як старий, старший, яке у стар.-церк.-слов. дрєвній є вторинним значенням слова.

У XIX&nbsp;ст. [[Гільфердінг Олександр Федорович|Ґільфердінґ]] досліджував мову й культуру ''деревлян'' серед [[полабські слов'яни|полабських слов'ян]]<ref>Гильфердинг А. Ф., [http://www.knigafund.ru/books/171394/read#page15 Памятники наречия залабских древлян и глинян] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141104213434/http://www.knigafund.ru/books/171394/read#page15|date=4 листопада 2014}}, г. Санкт-Петербурге, 1856 г., 77 с. (репринт 2012 г.) ISBN 978-5-458-55473-2 {{ref-ru}}</ref>.

== Історія ==
[[884]]&nbsp;року київський князь [[Олег Віщий]] підкорив ''деревлян'', але після його смерті ([[912]]&nbsp;року) вони вийшли з-під влади м. [[Київ|Києва]].
[[914]]&nbsp;року київський [[князь]] [[Ігор Старий|Ігор]] знову підкорив ''деревлян'', у яких, однак, залишився свій князь. [[942]]&nbsp;року відбулися збройні сутички між військами київського князя й ''деревлянами'', які прагнули стати незалежними від Києва. Спроба князя [[Ігор Рюрикович|Ігора]] [[945]] року провести повторний збір данини серед ''древлян'' привела до [[древлян повстання 945|повстання ''деревлян'']] і загибелі князя. За [[легенда|легендою]] після смерті [[Ігор Рюрикович|Ігора]], древлянський князь [[Мал]] сватався до його дружини [[Ольга (княгиня)|Ольги]], але вона знищила сватів і повела дружину на [[Коростень]]. [[946]]&nbsp;року княгиня [[Ольга (княгиня)|Ольга]] придушила повстання і ліквідувала древлянське князівство. Східну частину земель ''древлян'' з центром у місті [[Овруч|Вручій]] було включено до [[Київське князівство|Київського князівства]].

* Відомий князь деревлян [[Олег Святославич (князь древлянський)|Олег Святославич]] у 955—977 роках<ref>стр. 474, 377, 228—229, Щавелева Н. И. // [http://dgve.csu.ru/bibl/Svod_22_Schaveleva_2004.shtml Древняя Русь в «Польской истории» Яна Длугоша] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141023071324/http://dgve.csu.ru/bibl/Svod_22_Schaveleva_2004.shtml |date=23 жовтня 2014 }}. (Книги I—VI): текст, перевод, комментарий&nbsp;— г. Москва: Памятники исторической мысли, 2004 г.&nbsp;— 493 с.: ил.; 22.&nbsp;— (Древнейшие источники по истории Восточной Европы / редкол.: акад. РАН В.&nbsp;Л.&nbsp;Янин (отв. ред. и др.). Часть текста парал. на рус. и лат. яз.&nbsp;— Библиогр.: с. 453—461, в тексте и в подстроч. прим.&nbsp;— Указатели: с. 463—494.&nbsp;— 800 экз.&nbsp;— ISBN 5-88451-135-3. {{ref-ru}} {{ref-la}}</ref>;
* князь древлян Ніскіна (Нишкіна), Мстиш Свенельдич (Miskina), балтське «mi skinis» значить «лісовий»<ref name="росла">[http://www.vostlit.info/Texts/rus5/Dlugos_3/frametext1.htm «Как росла Русь и кем были построены главнейшие города и крепости» (I. P. 121—123), КНИГА I (с комментарем), АННАЛЫ ИЛИ ХРОНИКИ СЛАВНОГО КОРОЛЕВСТВА ПОЛЬШИ, ЯН ДЛУГОШ (СРЕДНЕВЕКОВЫЕ ИСТОРИЧЕСКИЕ ИСТОЧНИКИ ВОСТОКА И ЗАПАДА)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140328201137/http://www.vostlit.info/Texts/rus5/Dlugos_3/frametext1.htm |date=28 березня 2014 }} {{ref-ru}}</ref><ref name="дела">[http://www.vostlit.info/Texts/rus5/Dlugos_2/frametext3.htm «О том, как дела русских шли в гору, и кем были построены главнейшие города и крепости» (с комментарем), Часть 3, АННАЛЫ ИЛИ ХРОНИКИ СЛАВНОГО КОРОЛЕВСТВА ПОЛЬШИ, ЯН ДЛУГОШ (СРЕДНЕВЕКОВЫЕ ИСТОРИЧЕСКИЕ ИСТОЧНИКИ ВОСТОКА И ЗАПАДА), перевод с «Ioannis Dlugossii Annales seu cronicae incliti regni Poloniae». Liber 1/2. Warszawa. 1964] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140328212317/http://www.vostlit.info/Texts/rus5/Dlugos_2/frametext3.htm |date=28 березня 2014 }} {{ref-ru}}</ref>;
* князь древлян Мал (Малк&nbsp;— відповідник у [[литовська мова|литовській мові]] слову «malka», означає «поліно», «дрова»; Малдіт князь-спадкоємець Діра<ref name="drevlyane"/>)<ref name="росла"/><ref name="дела"/>.

Останній раз ''древляни'' згадуються в [[літопис]]і під [[1136]]&nbsp;роком, коли [[князь]] [[Ярополк Володимирович|Ярополк]], син князя [[Володимир Мономах|Володимира Мономаха]] подарував їхню землю [[Десятинна церква|Десятинній церкві]].

== Археологія ==
Вчені відносять [[плем'я]] ''древлян'' до '''[[Лука-райковецька культура|Луки-Райковецької археологічної культур]][[Лука-райковецька культура|и]]'''<ref>{{Cite web|url=http://pidruchniki.com/18860313/kulturologiya/shidni_slovyani_litopisni_plemena_viii-x|title=Східні слов'яни (літописні племена) у VIII-X ст., Райковецька культура - Археологія України - Навчальні матеріали онлайн|last=Administrator|website=pidruchniki.com|accessdate=2016-03-24|archive-date=16 березня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160316015638/http://pidruchniki.com/18860313/kulturologiya/shidni_slovyani_litopisni_plemena_viii-x}}</ref>

== Див. також ==
* [[Антський союз]]
* [[Полісся]]
* [[Древлян повстання 945|Повстання деревлян у 945 році]]
* [[Укри]]
* [[Древани]]
* [[Житичі (плем'я)]]&nbsp;— відомий чеський вчений-славіст Павло Йосиф Шафарик, доводив, що древнє городище&nbsp;— майбутній [[Житомир]]&nbsp;— виник як центр племені «житичів», що входило в племінний союз [[Древляни|древлян]].

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Джерела та література ==
{{refbegin|2}}
* ''А.&nbsp;Г.&nbsp;Плахонін''. [http://history.org.ua/?encyclop&termin=Drevlyany Древляни] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160625062811/http://history.org.ua/?encyclop&termin=Drevlyany |date=25 червня 2016 }} // {{ЕІУ|2|462}}
* {{ЕУ}}
* «[[Повість врем'яних літ|Літопис Руський]]», м. Київ, вид. «Дніпро», 1989&nbsp;р., 591 с.&nbsp;— ISBN 5-308-00052-2 {{ref-uk}}
* стр. 474, 377, 228—229, ''[[Щавелєва Наталія Іванівна|Щавелева Н. И.]]'' // [http://dgve.csu.ru/bibl/Svod_22_Schaveleva_2004.shtml Древняя Русь в «Польской истории» Яна Длугоша] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141023071324/http://dgve.csu.ru/bibl/Svod_22_Schaveleva_2004.shtml |date=23 жовтня 2014 }}. (Книги I—VI): текст, перевод, комментарий&nbsp;— г. Москва: Памятники исторической мысли, 2004 г.&nbsp;— 493 с.: ил.; 22.&nbsp;— (Древнейшие источники по истории Восточной Европы / редкол.: акад. [[РАН]] [[Янін Валентин Лаврентійович|В.&nbsp;Л.&nbsp;Янин]] (отв. ред. и др.). Часть текста парал. на рус. и лат. яз.&nbsp;— Библиогр.: с. 453—461, в тексте и в подстроч. прим.&nbsp;— Указатели: с. 463—494.&nbsp;— 800 экз.&nbsp;— ISBN 5-88451-135-3. {{ref-ru}} {{ref-la}}
* Гайдай Л. // «Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях».- м. Луцьк: вид. «Вежа», 2000&nbsp;р.
* ''[[Антонович Володимир Боніфатійович|Антонович В.&nbsp;Б.]]'', «Древности Юго-Западного края. Раскопки в стране древлян» («Материалы для археологии России», №&nbsp;11, г. {{СПб.}}, 1893 г.).
* ''[[Третьяков Петро Миколайович|Третьяков П.]]'' // «Восточнославянские племена», 1948 г. {{ref-ru}}
* [http://history.franko.lviv.ua/dovidnyk.htm Довідник з історії України] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090410032820/http://history.franko.lviv.ua/dovidnyk.htm |date=10 квітня 2009 }}. За ред. І. Підкови та Р.Шуста.- {{К.}}: Генеза, 1993.
* ''Орлов А. С., Георгиева Н. Г., Георгиев В. А.'', [http://www.hrono.ru/etnosy/drevlyane.html Древляне] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20061008201000/http://www.hrono.ru/etnosy/drevlyane.html |date=8 жовтня 2006 }} // Исторический словарь. 2-е изд. {{М.}}, 2012, с. 170. {{ref-ru}}

{{refend}}

== Посилання ==
{{refbegin}}
* [https://web.archive.org/web/20121130225617/http://www.ostu.ru/personal/nikolaev/rus9.gif Карта розселення народів Європи в IX&nbsp;ст.] {{ref-ru}}
* [http://www.korosten.biz/stati/gorod-korosten/st-krs-1.html Тайна Древлянского княжества Коростень&nbsp;— отец городов славянских, korosten.biz] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141023201237/http://www.korosten.biz/stati/gorod-korosten/st-krs-1.html |date=23 жовтня 2014 }} {{ref-ru}}

{{refend}}

{{Державні утворення українців}}
{{Слов'янські племена}}
{{Київська Русь}}
{{Археологічні культури Білорусі}}
{{Археологічні культури України}}
{{ВП-портали|Етнологія|Антропологія|Історія}}

{{DEFAULTSORT:Деревляни}}
[[Категорія:Деревляни| ]]
[[Категорія:Східнослов'янські племена]]
[[Категорія:Історія Житомирської області]]
[[Категорія:Середньовічні слов'яни України]]