Перегляд вихідного коду сторінки Донський Борис Михайлович

{{Особа
| ім'я                 = Борис Михайлович Донський 
| оригінал імені       = 
| жінка                = 
| місце_проживання     = [[Росія]]
| інші_імена           = 
| псевдонім            = 
| прізвисько           = 
| зображення           = Donskoi Borys.jpg
| розмір_зображення    = 250px
| підпис_зображення    = 
| ім'я_при_народженні  = 
| дата народження      = 1894
| місце_народження     = [[Гладкі Висілки]], [[Російська імперія]]
| дата_смерті          = 10.8.1918
| місце_смерті         = [[Київ]], [[Українська Держава]]
| причина_смерті       = 
| громадянство         = 
| національність       = [[росіянин]]
| Alma_mater           = 
| відомий_(відома)     = 
| рід_діяльності       = терорист
| титул                = 
| посада               = 
| військове звання     = 
| платня               = 
| термін               = 
| попередник           = 
| наступник            = 
| партія               = [[Есери]]-максималісти
| головував_(-ла)      = 
| конфесія             = 
| батько               = 
| матір                = 
| рід                  = 
| родичі               = 
| дружина              = неодружений
| чоловік              = 
| діти                 = 
| підпис               = 
| нагороди             = 
| сторінка_в_інтернеті = 
| примітки             = 
| зріст                = 
| вага                 = 
| герб                 = 
| підпис_герба         = 
}}
{{Otheruses|Донський}}
'''Бори́с Миха́йлович Донськи́й''' ({{lang-ru|Борис Михайлович Донской}}; [[1894]] — [[10 серпня]] [[1918]]) — російський політичний діяч, лівий [[есери|есер]]-максималіст, [[терорист]]. Матрос [[Балтійський флот|Балтійського флоту]], учасник [[Перша світова війна|Першої світової війни]] ([[1915]]–[[1917]]). Вбивця командувача німецьких армій «Київ» [[Герман фон Ейхгорн|Германа фон Ейхгорна]].

== Біографія ==
Борис Донський народився в селі [[Гладкі Висілки]] Михайлівського повіту [[Рязанська губернія|Рязанської губернії]]. Він походив родом з [[росіяни|російських]] селян-[[старообрядці]]в. Після закінчення сільської школи, 15-річний Донський виїхав на заробітки в [[Петербург]]. Він брав участь в політичних гуртках і цікавився [[толстовсто]]м.

[[1915]] року Донського мобілізували в армію і зарахували до 2-го флотського екіпажу судна «Азія» [[Балтійський флот|Балтійського флоту]]. На борту він служив мінним машиністом.

[[1916]] року Донський вступив до [[лівиця|лівої]] російської [[есери|Партії соціалістів-революціонерів]] (есерів). Незабаром командування заарештувало його за ведення антиурядової [[пропаганда|пропаганди]] серед [[матрос]]ів та організацію голодування проти утисків офіцерства. Проте після [[Лютнева революція|Лютневої революції]] [[1917]] року Донського звільнили. Моряки обрали його членом виконавчого комітету [[Кронштадт]]ської [[Рада робітничих, солдатських і матроських депутатів|Ради робітничих, солдатських і матроських депутатів]], а однопартійці постановили членом Кронштадтського комітету партії есерів. Безпосередній керівник Донського — есерка [[Каховська Ірина Костянтинівна|Ірина Каховської]] свідчила:

{{цитата|''...[він] користувався величезною популярністю в Кронштадті і матроська маса постійно висувала його в усі важкі та відповідальні хвилини на передові ролі. Партія цінувала в ньому крупного масового працівника, а ті, кому частіше доводилося зустрічатися з ним, — неймовірно обворожливу, рідкої душевної чистоти людину та дорогоцінного товариша.''<ref>Каховская И.К. Дело Эйхгорна и Деникина (Из воспоминаний) // ''Пути революции''. — Берлин, 1923. — с.194-195.</ref>}}

Позтивну оцінку давав Донському і його колега, [[більшовик]] [[Федір Федорович Раскольніков|Федір Раскольніков]]:

{{цитата|''…Донський був одним з найсимпатичніших працівників Кронштадтської лівоесеровської організації. Розвинений, дуже кмітливий матрос, він мав бойовий темперамент. Молодий, невисокого зросту, з живими очима, енергійний, пристрасний і життєрадісний, він завжди був у перших рядах і сміливо дивився в обличчя небезпеці. Серед кронштадтських лівих есерів він видавався нам найбільш близьким, підтримував добрі відносини з нашою партією, і в нашій організації його любили. «Боротьба до кінця» була його стихією.''<ref>Раскольников Ф.Ф. ''Кронштадт и Питер в 1917 году''. — Москва: Политиздат, 1990. — с. 128.</ref>}}

Вночі, [[4 липня]] [[1917]] року, в ході [[Липневі дні (1917)|липневих заворушень]] в Петрограді, Донський узгодив питання участі в озброєній демонстрації із лідерами лівих есерів в Таврійському палаці й повідомив про це Кронштадтській Раді. Згодом він був членом делегації виконавчого комітету Ради на переговорах із [[ВЦВК |Всеросійським Центральним Виконавчим Комітетом]] щодо повернення до Кронштадту усіх моряків, які брали участь у заворушеннях і були заарештовані [[Тимчасовий уряд Росії|Тимчасовим урядом]].

Протягом [[9 вересня|9]] — [[13 вересня]] 1917 року, під час [[Корніловський заколот|Корніловського виступу]], Донський спільно з однопартійцем [[Микола Рівкін|Миколою Рівкіним]] командував об'єднаним загоном моряків Балтійського флоту, що були вислані для захисту Петрограда.

== Вбивство фельдмаршала Ейхгорна ==
[[30 липня]] [[1918]] року Донський кинув бомбу в командувача групою німецьких військ в Україні [[Герман фон Ейхгорн|Германа фон Ейхгорна]]. Генерал-фельдмаршал загинув разом зі своїм ад'ютантом. Терорист був відразу затриманий.

На першому допиті він заявив: {{цитата|„Звати мене Борис Михайлович Донський. Мені 24 роки. Я селянин села Михайлівського повіту Рязанської губернії, неодружений, грамотний, не судився. З 1915 по 1917 рік служив на Балтійському флоті на транспортному судні «Азія», де був мінним машиністом. В партії перебував з 1916 року. Винним себе визнаю. Центральним Комітетом Української і Російської партії лівих соціалістів-революціонерів було ухвалено постанову вбивати всіх німецьких, французьких та інших іноземних воєначальників, які ідуть в Росію забирати в селян землю і душити російську революцію. На останньому з'їзді нашої партії в Москві цю постанову було санкціоновано“.}}

Після короткого слідства, Донського німецьким військово-польовим судом було засуджено до смертної казні. [[10 серпня]] [[1918]] року о п'ятій годині пополудні Донський був повішений поблизу Лук'янівської в'язниці<ref>Казнь убійцы ген. Эйхгорна // Послѣднія новости. Кіевъ.  — 1918. — № 5141 (вечерній выпускъ). — 12 августа (30 іюля). — С. 2. {{ref-ru-dor}}</ref>.

== Примітки ==
{{reflist}}

== Література ==
* ''Каховская И. К.'' Пути революции. — Берлин, 1923. {{ref-ru}}
* Политические деятели России 1917: биографический словарь / Ред. П. В. Волобуев.  — {{М.}} : Большая Российская энциклопедия, 1993. — 432 с. — {s|ISBN 5-85270-137-8}. {{ref-ru}}
* ''[[Раскольников Федір Федорович|Раскольников Ф. Ф.]]'' Кронштадт и Питер в 1917 году. — 2-е изд. — {{М.}} : Политиздат, 1990. — 317 с. {{ref-ru}}
* ''[[Волковинський Валерій Миколайович|Волковинський В. М.]]'' [http://gazeta.dt.ua/SOCIETY/nayguchnishiy_teroristichniy_akt_periodu_ukrayinskoyi_revolyutsiyi.html Найгучніший терористичний акт періоду Української революції] // Дзеркало тижня. — 2001. — № 5. — 2 лютого. {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150402165141/http://gazeta.dt.ua/SOCIETY/nayguchnishiy_teroristichniy_akt_periodu_ukrayinskoyi_revolyutsiyi.html |date=2 квітня 2015 }}

== Посилання ==
* {{ref-ru}} [http://www.hrono.info/biograf/donskoi_bm.html Донський Борис Михайлович // Хронос] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080924042537/http://www.hrono.info/biograf/donskoi_bm.html |date=24 вересня 2008 }}
{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Російські терористи]]
[[Категорія:Члени партії лівих соціалістів-революціонерів]]
[[Категорія:Страчені під час Громадянської війни в Росії]]
[[Категорія:Повішені]]