Перегляд вихідного коду сторінки Драгоманов Михайло Петрович

{{othernames|Драгоманов}}
{{Письменник
|Ім'я = Михайло Драгоманов
|Оригінал імені = 
|Фото = Драгоманов_М.jpg
|Ширина = 250 пкс
|Підпис = 
|Ім'я при народженні = 
|Псевдоніми = М. Толмачов, Українець, М. Кузьмичевський, П. Кузьмичевський, Кирило Василенко, Волинець, М. Галицький, М. Гордієнко, П. Петрик, Чудак, М. Т—ов
|Дата народження = 18.9.1841
|Місце народження = [[Гадяч]], нині [[Полтавська область]]
|Дата смерті = 2.7.1895(20.6)
|Місце смерті = [[Софія (місто)|Софія]], нині [[Болгарія]]
|Громадянство = [[Російська імперія]]
|Рід діяльності = [[літературознавець]], [[історик]], [[філософ]], [[економіст]], [[фольклорист]]
|Роки активності = [[1863]]–[[1895]]
|Напрямок = [[література]]
|Жанр = [[поезія]], [[проза]], [[переклад]], [[публіцистика]]
|Magnum opus =
|Премії =
|Сайт =
|поховання = Центральний цвинтар Софії, ділянка №&nbsp;17 (католицька частина)
|alma mater =
}}

'''Михайло Петрович Драгома́нов'''<ref>або '''Драгома́нів'''</ref> (використовував псевдоніми ''Толмачев'', ''Українець'', ''М.&nbsp;Кузьмичевський'', ''П.&nbsp;Кузьмичевський'', ''Кирило Василенко'', ''Волинець'', ''М.&nbsp;Галицький'', ''М.&nbsp;Гордієнко'', ''П.&nbsp;Петрик'', ''Чудак'', ''М.&nbsp;Т—ов'' та ін.; {{ДН|18|9|1841|6}}<ref>Як твердив відомий літературознавець [[Одарченко Петро Васильович|Петро Одарченко]], знайомий Олени Пчілки, який бував у родинному будинку Драгоманових, справжньою датою народження М.&nbsp;П.&nbsp;Драгоманова є 6 (18) вересня. [http://kp.ua/daily/300911/304147/print Одарченко посилається на «Молитвослов» Петра Якимовича Драгоманова, у якому батько Михайла Петровича записував дати народження всіх своїх дітей. «Молитвослов» пропав під час пожежі будинку-музею Драгоманових під час Другої світової війни] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140315022736/http://kp.ua/daily/300911/304147/print |date=15 березня 2014 }}.</ref>, [[Гадяч]], [[Полтавщина]], [[Російська імперія]]&nbsp;— {{ДС|2|7|1895|20|6}}<ref>{{Cite web |url=http://gadyach.by.ru/whois/whois.htm |title=Хто був і є у місті Гадяч |accessdate=16 січня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20101201095725/http://gadyach.by.ru/whois/whois.htm |archivedate=1 грудня 2010 |deadurl=yes }}</ref>, [[Софія (місто)|Софія]], [[Болгарія]])&nbsp;— український [[публіцист]], [[історик]], [[філософ]], [[економіст]], [[літературознавець]], [[фольклорист]], [[громадський діяч]], засновник українського [[соціалізм]]у, представник відомого роду українських громадських і культурних діячів [[Драгоманови]]х.

Один із організаторів «[[Стара громада|Старої громади]]» у [[Київ|Києві]]. [[Доцент]] [[Київський Національний Університет імені Тараса Шевченка|Київського університету]] ([[1864]]–[[1875]]). Після звільнення за політичну неблагонадійність емігрував до [[Женева|Женеви]], де очолював осередок української політичної еміграції ([[1876]]–[[1889]]). [[Професор]] Вищої школи у Софії ([[1889]]–[[1895]]).

Брат письменниці та громадської діячки [[Олена Пчілка|Олени Пчілки]], дядько [[Леся Українка|Лесі Українки]], [[Косач Михайло Петрович|Михайла Косача]] й [[Драгоманова Оксана Олександрівна|Оксани Драгоманової]]. Батько [[Драгоманов Світозар Михайлович|Світозара Драгоманова]], [[Лідія Шишманова|Лідії Шишманової]], [[Труш Аріадна Михайлівна|Аріадни Труш]], [[тесть]]&nbsp;— [[Іван Шишманов|Івана Шишманова]] та [[Труш Іван Іванович|Івана Труша]].

Визначний ідеолог українців-[[Союз автономістів|автономістів]].<ref>''[[Бжеський Роман Степанович|Бжеський Р.]]''. [http://diasporiana.org.ua/istoriya/868-mlinovetskiy-r-narisi-z-istoriyi-ukrayinskih-vizvolnih-zmagan-1917-1918-rr/ Нариси з історії Українських Визвольних Змагань 1917—1918&nbsp;рр.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160815122832/http://diasporiana.org.ua/istoriya/868-mlinovetskiy-r-narisi-z-istoriyi-ukrayinskih-vizvolnih-zmagan-1917-1918-rr/ |date=15 серпня 2016 }}&nbsp;— Торонто: Чужина (друком Видавництва «Гомін України»), 1970.&nbsp;— С. .</ref>

== Життєпис ==
[[Файл:Драгоманов Михайло.2.gif|міні|200пкс|Михайло Драгоманов]]
Народився у місті [[Гадяч]]і, нині [[Гадяцький район|районний центр]] [[Полтавська область|Полтавської області]], [[Україна]] (тоді [[Полтавська губернія]], [[Російська імперія]]). Батьки Михайла Драгоманова, дрібнопомісні дворяни, нащадки козацької старшини, були освіченими людьми, поділяли ліберальні для свого часу погляди. «''Я надто зобов'язаний своєму батьку, який розвив у мені інтелектуальні інтереси, з яким у мене не було морального розладу і боротьби…''»&nbsp;— згадував пізніше Михайло{{sfn|Драгоманов|2012|с=48}}.

У [[1849]]–[[1853]] роках навчався у Гадяцькому повітовому училищі, де, з-поміж інших дисциплін, виділяв історію, географію, мови, захоплювався античним світом.

Продовжив навчання у [[Перша полтавська гімназія|Полтавській гімназії]] (нині Полтавська школа №&nbsp;3). Вражав викладачів своєю надзвичайною цілеспрямованістю, працьовитістю, освіченістю. Його сестра Ольга (письменниця [[Олена Пчілка]], мати [[Леся Українка|Лесі Українки]]) згадувала, що «''книжок… Михайло перечитав ще в гімназії таку силу і таких авторів, що багато учнів середніх шкіл пізніших часів… здивувались би, почувши, що між тими авторами були й такі… як Шлосер, Маколей, Прескот, Гізо''»{{sfn|Драгоманов|2012|с=51}}.

Восени [[1859]] року вступив на історико-філологічний факультет [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського університету Святого Володимира]]. Тут у нього з'являються значно ширші й більші можливості вдосконалювати свою загальну освіту, повніше і живіше знайомитися з тими суспільними і політичними процесами, що постійно зароджувалися у студентському середовищі. Став одним із засновників недільних українськомовних шкіл у Києві (1859).

Університет тих часів являв собою один із найважливіших осередків наукового, культурного і громадського життя. Значною мірою це була заслуга попечителя Київського навчального округу, славетного хірурга [[Пирогов Микола Іванович|Миколи Пирогова]], який «допустив у Києві de facto академічну свободу, схожу на європейську». Михайло намагався органічно поєднувати процес навчання з практичною громадською роботою, на яку підштовхували розбуджені загальною ситуацією політичні настрої.

Етапним у справі становлення Михайла Драгоманова як політичного і громадського діяча став його виступ над труною [[Шевченко Тарас Григорович|Шевченка]] у Києві, коли прах великого Кобзаря перевозили до [[Чернеча гора|Чернечої гори]].

[[1863]] року став членом товариства [[Громади (товариства)|«Громада»]], об'єднання, що було формою пробудження свідомості національної інтелігенції до пізнання української історії, культури, народного побуту, права. Пізніше, у 1870-х роках, з'явилися нові, «молоді» Громади, в статутах яких уже стояло питання про «самостійне політичне існування» України з «виборним народним правлінням». Займаючи проукраїнську позицію, він висловлював думку: «поганий той радикал на Україні, який не став свідомим українцем».<ref>{{Cite web |url=http://litopys.org.ua/fdm/fdm12.htm |title=Драгоманов Михайло Петрович |accessdate=25 березня 2022 |archive-date=25 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220325110028/http://litopys.org.ua/fdm/fdm12.htm }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.ditext.com/rudnytsky/between/dra-studies.html |title=Із драгоманівських студій |accessdate=25 березня 2022 |archive-date=12 червня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210612144620/https://www.ditext.com/rudnytsky/between/dra-studies.html }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://history.franko.lviv.ua/gryc_r2.htm |title=Ярослав Грицак. Формування модерної української нації XIX-XX ст. Розділ 2. ЗІ СЕЛЯН - У НАЦІЮ: незавершений проект |accessdate=25 березня 2022 |archive-date=9 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220309192046/http://history.franko.lviv.ua/gryc_r2.htm }}</ref> Михайло Драгоманов увів у вжиток термін&nbsp;— ''носії [[Малоросійство|малоросійщини]]''<ref>{{Cite web |url=http://izbornyk.org.ua/encycl/euii108.htm |title=Мак-Мал. Енциклопедія українознавства. Словникова частина. Том 4 |accessdate=18 лютого 2016 |archive-date=8 квітня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160408085817/http://izbornyk.org.ua/encycl/euii108.htm }}</ref>:
{{цитата|Це зросійщені українці, національний характер яких утворювався під чужим тиском і впливом, що мало наслідком засвоєння переважно гірших якостей чужої національності і втрати кращих своїх.}}

З середини 1860-х років становлення Михайла Драгоманова як ученого відбувалося в тісному взаємозв'язку з його публіцистичною діяльністю. У тодішніх його роботах&nbsp;— історичних, етнографічних, філологічних, соціологічних&nbsp;— мимоволі відбувається зміщення акцентування на політичне підґрунтя означуваного питання.

[[1870]] року Київський університет відрядив Михайла за кордон. Замість запланованих двох років молодий учений пробув там майже три, відвідавши за цей час [[Берлін]], [[Прага|Прагу]], [[Відень]], [[Флоренція|Флоренцію]], [[Гайдельберг]], [[Львів]].

Особливе місце в політично-публіцистичній діяльності Михайла Драгоманова посідала [[Галичина]]. Він намагався «розбудити» галицьке громадське життя (так, як він це розумів), піднести рівень суспільної свідомості.

Трирічне закордонне турне Михайла Петровича було надзвичайно плідним для молодого вченого. Він тепер міг критично оглянути й оцінити свої переконання, зіставляючи їх з науковим західноєвропейським досвідом.

Наступ реакції, повторне запровадження утисків проти відроджуваних проявів української культури змусили Драгоманова виїхати за кордон і стати політичним емігрантом. Восени 1875 року через Галичину й [[Угорщина|Угорщину]] він вирушив до Відня з наміром створити там осередок національної політичної думки, започаткувати випуск української газети.

Восени [[1876]] року Михайло Драгоманов створив у [[Женева|Женеві]] громадсько-політичний збірник [[Громада (збірник)|«Громада»]]. Було видано 5 томів збірника. Головна тема «Громади»&nbsp;— дати якнайбільше матеріалів для вивчення України і її народу, його духовних починань і прагнення до свободи та рівності серед світової спільноти.

[[Файл:Пам. д. Драгоманову.JPG|міні|200px|Пам'ятна дошка Михайлу Драгоманову, [[Івано-Франківськ]].]]
[[Файл:Зелений Гай4.JPG|міні|200px|Пам'ятна дошка Михайлу Драгоманову, [[Урочище Зелений Гай]], [[Гадяч]].]]

З другої половини 1880-х років Михайла Петровича запрошували до співпраці ряд провідних видань Галичини.

В [[Емський указ|Емському указі]] 1876&nbsp;року, скерованому проти української мови та [[Українофільство|українофілів]], вказувалося на необхідність вислання Михайла Драгоманова і [[Чубинський Павло Платонович|Павла Чубинського]] як небезпечних агітаторів.<ref>[[s:ru:Эмский указ|Емський указ]], Повний текст Емського указу {{Ref-ru}}</ref> На підставі Емського указу було ліквідовано [[Громади (товариства)|Громади]], звільнено ряд професорів-українців разом з Михайлом Драгомановим з Київського університету. В [[1878]] році на Паризькому літературному конгресі Михайло Петрович зачитав доповідь ''La littérature oukrainienne proscrite par le gouvernement russe'' («Українська література, заборонена російським урядом»), у якій різко засудив Емський указ і виступив на захист української мови та [[українська культура|культури]].<ref>Данило Яневський. Проект «Україна». Відомі історії нашої держави: продовження (1774—1914&nbsp;рр.).— Харків. Фоліо, 2015.—218 с.:іл</ref> Прочитавши цю доповідь, що вийшла окремою брошурою, [[Карл Маркс]] підкреслив у тексті такі слова: «[[Шевченко Тарас Григорович|Тарас Шевченко]]&nbsp;— син народу в повному розумінні цього слова. Більше, аніж хто інший, він заслуговує на титул народного поета»<ref>Тарас Шевченко. Твори в п'яти томах.&nbsp;— К.: Дніпро, 1984, т. 1, с. 9</ref>.

[[1889]] року запрошений викладати на кафедрі загальної історії історико-філологічного факультету [[Софійський університет Святого Климента Охридського|Софійського університету]] ([[Болгарія]], тоді [[Князівство Болгарія]]), де працював до своєї кончини.

«''Пригнічений стан духу значною мірою збільшується від усвідомлення печального стану справ в Україні''»,&nbsp;— свідчила [[Леся Українка]] про останні дні свого дядька. Тимчасові поліпшення загального стану сприяли сплескам творчого піднесення, але несподівана смерть від розриву аорти обірвала життя вченого і громадського діяча.

Помер і похований у Софії.

== Наукова кар'єра ==
У студентські роки захопився історією стародавнього світу. Під керівництвом професора [[Шульгин Віталій Якович|Віталія Шульгіна]] підготував дисертацію на право читання лекцій в університеті «Імператор Тиберій», яку захистив у [[1864]] році.

Попри переконання що ''«для політики потрібна історія, як для медицини фізіологія»'' був прихильником [[Об'єктивність|об'єктивізму]]. Не був схильним до міфологізації історії, використання міфів у системі обґрунтування прав чи вимог українців, натомість прагнув знаходити раціональні аргументи для пояснення явищ і процесів політичного життя{{sfn|Кармазіна|2015|с=18, 21-24}}.

Працював учителем географії у [[Друга київська гімназія|2-й Київській гімназії]].

[[1865]] року прийнятий на посаду [[приват-доцент]]а на кафедру загальної історії історико-філологічного факультету [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського університету Святого Володимира]]. Читав лекції з історії Стародавнього Сходу, історії та історіографії Стародавньої Греції, історії Стародавнього Риму, Нової історії (доби Реформації та Відродження). Опублікував низку статей зі стародавньої історії.<br/>[[1870]] року захистив магістерську дисертацію на ступінь [[магістр]]а загальної історії на тему «Питання про історичне значення Римської імперії та Тацит».<br/>Після наукового відрядження за кордон у [[1873]] році призначений на посаду штатного [[доцент]]а.<br/>[[1875]] року звільнений з університету за політичну діяльність.

== Політичні погляди ==
{{Переписати розділ}}
Не сприймав як устремління [[Соціалісти-революціонери|соціалістів-революціонерів]] ''«зробити революцію без науки»,'' так і надію [[Народництво|народників]] ''«зробити соціалізм або культуру без політики»''. «[[Русифікація України|Нівеляторів]]» української національності критикував за намагання під гаслами боротьби за об'єднання силоміць упроваджувати серед українців російську як державну. Висновок Драгоманова був категоричним:
{{виписка|...це призвело б не до утворення з українців «чистої національності своїх сусідів», а викликало б до життя «ублюдочні помісі», нових «національних ублюдків», які за своїми моральними якостями були б нижче, ніж їхні предки «чистих національностей».}}
Обґрунтовував етнічну та психологічну окремішність українців. Послідовно виступав проти тих, хто твердив, що ''«національність&nbsp;— пустий ідеал»'', бо вважав: по-перше, національність існувала завжди і, по-друге, вітчизна людині уявляється головним чином саме нацією, яка в ній живе, інакше вітчизною будуть гори, річки та болота. Порятунок для українців бачив у створенні «своєї» держави, яка б була ''«спілкою задля оборони себе од чужих»''{{sfn|Кармазіна|2015|с=18, 21-24}}.

Зробив помітний внесок у розвиток політичної і правової ідеології ліберального і демократичного руху в Україні:

1. Він створив концепцію суспільства, яке базується на ідеї асоціації розвинених особистостей. Реалізація цього ідеалу можлива за федералізму з максимальною децентралізацією влади та самоврядування громад і областей. Для Михайла Драгоманова людина&nbsp;— основа основ соціального устрою, найвища цінність, гарантом права якої може бути лише вільна самоврядна асоціація (громада), а не держава. Михайло Драгоманов в принципі і в далекій перспективі був прихильником [[анархізм]]у [[П'єр Жозеф Прудон|прудонівського]] типу та одночасно висував ідеї побудови держави на федеративних засадах.<ref>{{Cite web |url=http://sites.utoronto.ca/elul/history/Iefremov/Ist-pysm12.html |title=Сергій Єфремов. Історія українського письменства. Розділ 12 |accessdate=24 вересня 2017 |archive-date=24 жовтня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181024121851/http://sites.utoronto.ca/elul/history/Iefremov/Ist-pysm12.html }}</ref><ref>[https://zbruc.eu/node/56454 Євген Нахлік. Іван Франко про інститут держави]</ref>


2. Аналізуючи форми держави, Драгоманов наголошував, що унітарна, централізована держава&nbsp;— це втілення деспотизму, диктатури небагатьох. Найкращою формою, на його думку, є організована федерація (на зразок США чи Швейцарії), основою якої є громадське самоврядування, місцеве самоврядування, гарантія природних прав і свобод людини.

3. Як і [[Костомаров Микола Іванович|Микола Костомаров]], Михайло Петрович був прихильником федералізму в побудові держави. Однак якщо Костомаров висловлювався за об'єднану панслов'янську державу, то Драгоманов обмежувався федеративною перебудовою Росії. Він уявляв майбутню федерацію на принципово нових засадах: а) відстоював пріоритет прав і свобод особи в державі. На думку мислителя, терор і диктатура не можуть бути засобами побудови прогресивного суспільно-політичного ладу. Новий устрій держави передбачався на засадах політичної свободи, яка гарантуватиме права людини і громадянина, скасування тілесних покарань і смертної кари, недоторканість житла без судової постанови, таємність приватного листування, свободу совісті, друку, слова і віросповідання. Церква відділялася від держави;

б) будівництво федерації вчений розглядав не як дарування прав і свобод суб'єктам федерації «зверху», а як делегування повноважень вищим органам держави «знизу»;

в) на сторожі прав і свобод стояв суд. До нього громадянин міг звернутися з позовом не лише проти співгромадян, а й проти будь-якого чиновника, що для тодішньої Росії було надзвичайно актуально.

4. М. Драгоманов не уявляв політичної свободи громадян без серйозних і соціальних реформ, до яких входили:

— ліквідація такого пережитку кріпосництва, як юридична нерівність;

— подолання станового принципу розподілу податків;

— здійснення поступової націоналізації головних засобів виробництва з наданням права користуватися ними населенню.

5. У державно-правовій концепції Михайла Драгоманова передбачалися три гілки влади: законодавча, судова і виконавча. Законодавча належала б двом думам&nbsp;— державній і союзній. Главою держави міг бути імператор з успадковуваною владою чи обраний. До третьої гілки влади&nbsp;— судової, крім Верховного суду (сенату), входили судові палати обласних, повітових і міських дум. Статус суддів визначав закон. Членів Верховного суду призначав глава держави довічно.

Таким чином, своєю державно-правовою концепцією Михайло Петрович пропонував парламентську державу із засадами самоврядування, яка б впливала на соціальну й економічну сфери суспільства, надавала б великого значення просвітництву і законодавству, відкривала перспективи для реформ.

По-перше, цінність політичного вчення Михайла Драгоманова полягає в тому, що воно спрямоване на захист прав і свобод людини. Ні до, ні після нього ніхто в Україні і Росії не стверджував з такою силою ідею пріоритету особи перед державою. Вчений впритул підійшов до окреслення найважливішої ознаки правової держави&nbsp;— відповідальності держави перед громадянином у разі порушення його прав.

По-друге, не може не тішити сучасників європейський вибір Михайла Драгоманова, його намагання ввести Україну в європейську спільноту народів шляхом наближення її до європейських політичних і правових стандартів.

По-третє, вчений створив перший в історії Росії проєкт федеративної перебудови держави, окремі аспекти якого було реалізовано пізніше на практиці. Прикладом цього є сьогоднішній російський двопалатний парламент.

Первинним у політичних ідеях Драгоманова був гуманізм, віра у духовне вдосконалення людини, у прогрес суспільства, який він розумів під кутом зору задоволення прагнень і потреб людини.

Вчений відстоював цінності демократичного суспільства, заснованого на засадах розуму, солідарності та спрямованого до «інтегрального» розвитку особистості. Йому притаманна відданість ідеї верховенства права як гарантії поступовості соціального розвитку.

У феномені національного Драгоманов виділяв два аспекти. По-перше, націю він розумів як продукт історичного розвитку, стале об'єднання людей зі спільною долею, мовою, традиціями, уявленнями про минуле та прагненнями до майбутнього. По-друге, сучасна нація для нього була спільнотою, в якій реалізується потенціал насамперед її провідних діячів, культурні, духовні, наукові, творчі можливості людей.

Драгоманівські концепції розв'язання національного питання в Європі відрізнялися оригінальністю. Це&nbsp;— теорія «плебейських націй», історіософська ідея «неповноти» історичного, соціального та культурного розвитку бездержавних націй.

Прагнучи до гармонізації міжнаціональних стосунків Драгоманов часом перебільшував роль раціональних чинників, здатність національних колективів взаємодіяти на засадах гуманності, діалогу та взаємних поступок.

Новаційною була його європоцентристська модель суспільно-політичного розвитку. З погляду «центральних» і «периферійних» процесів розвитку Європи він інтерпретував ключові події історії, визначав рівень асинхронності розвитку східноєвропейських народів у порівнянні з процесами, притаманними народам західноєвропейським.

== Літературознавчі погляди ==
[[Файл:Драгоманов Михайло.1.jpg|міні|250пкс|Михайло Драгоманов]]
У своїх наукових і літературно-критичних працях 1870–1890-х («Література російська, великоруська, українська і галицька»<ref>''Михайло Драгоманов''. [https://zbruc.eu/node/31401 Література російська, великоруська, українська і галицька].&nbsp;— Львів, 1874.</ref>, 1873—1874; «Листи на Наддніпрянську Україну», 1893—1894; «Святкування роковин Шевченка в „руському обществі“», 1873; «Війна з пам'яттю про Шевченка», 1882; «Т. Шевченко в чужій хаті його імені», 1893 та інші) вимагав, щоб література неодмінно керувалася принципами вірності правді життя, відповідала своєму часові, сягала проблемами та героями глибин суспільного життя.<ref>«Розібраними повістями та конспектами повістей обмежується все, що появилося в українській белетристиці остатнього десятиліття такого, в чім вона відгукнулася на живі питання своєї країни. Коли не можна сказати, щоби белетристика обходила ті питання, то не можна сказати й того, аби вона зробила багато задля їх вияснення» // Драгоманов М. Українське письменство 1800—1873 років.</ref><ref>«Драгоманову здавалося, що твір на непохитній підвалині науковій з
тенденціями і всякими питаннями (…) буде мати запевнену вартість» // Євшан М. Михайло Драгоманов як літературний критик. // Критика. Літературознавство. Естетика, с. 68</ref>

Велике значення мала розробка Драгомановим концепції народності літератури. Він наголошував на історичності цієї категорії, яка, постійно розвиваючись, оновлюючи зміст і форму, виявляла глибоку чутливість до суспільних і естетичних потреб народу. Підтримуючи у творчості українських письменників справді народне, Михайло Драгоманов вів рішучу боротьбу проти псевдонародності, провінційності та обмеженості літератури.

Одним із перших в українському літературознавстві звернувся до аналізу романтизму як напряму в мистецтві, що в попередні десятиліття відіграло позитивну роль у становленні національної літератури, викликавши зацікавленість до усної народної творчості, етнографії, міфології українців. Цим самим було підготовлено передумови для реалізму, який став домінувати в українській літературі другої половини XIX століття.

Цікавою є концепція реалізму в естетиці Михайла Драгоманова, осердям якої є вимога безтенденційного, об'єктивного змалювання життя. Недооцінка переваг реалістичного способу відображення дійсності вела до того, що окремі українські письменники (наприклад, О.&nbsp;Стороженко) малювали абстрактні схеми, а не живих людей, захоплювалися дидактизмом, у той час як художня творчість вимагає «виводити на сцену існуючі, а не вигадані особи й становище». Досягнення реалізму в українській літературі вчений пов'язував із творчістю [[Тарас Шевченко|Тараса Шевченка]], [[Марко Вовчок|Марка Вовчка]], [[Панас Мирний|Панаса Мирного]], [[Іван Нечуй-Левицький|Івана Нечуя-Левицького]], частково [[Юрій Федькович|Юрія Федьковича]]. Займаючись порівняльним літературознавством, Михайло Драгоманов пропагував важливість загальнолюдських естетичних цінностей у розвиткові культури українського народу.

== Вшанування ==
<center><gallery heights="150px" widths="150px">
Файл:Bust of Mikhail Dragomanov.JPG|Бюст на вході до [[Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова|НПУ імені Михайла Драгоманова]]
Файл:MDragomanov.jpg|Пам'ятна таблиця на честь Драгоманова в [[Софія (місто)|Софії]]
Файл:Coin of Ukraine Dragomanov R.jpg|[[Михайло Драгоманов (монета)|Ювілейна монета, присвячена Михайлу Драгоманову]]
Файл:Dragomanov.JPG|Меморіальна дошка розміщена на стіні [[Червоний корпус КНУ|Червоного корпусу Київського університету]]
</gallery></center>

* Ім'я 1920 року присвоєне [[Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова|Національному педагогічному університету]]
* 1993 року [[Укртелефільм|Українська студія телевізійних фільмів]] випустила фільм «Титан. Михайло Драгоманов» (сценарій Володимира Колодяжного, режисер Олексій Мажуга)<ref>{{YouTube|id=SLeL9-6Me0s|title=Титан. Михайло Драгоманов}}</ref>
* 2001 року з нагоди 160-річчя від дня народження науковця [[Національний банк України|НБУ]] випустив [[Михайло Драгоманов (монета)|ювілейну пам'ятну монету]]
* На честь Михайла Драгоманова в [[Гадяч]]і встановлено пам'ятну дошку в [[Урочище Зелений Гай|Урочищі Зелений Гай]], де мешкала родина [[Драгоманови]]х.

; Вулиці
{{main|Вулиця Драгоманова}}
Його ім'ям названі вулиці у [[Вулиця Драгоманова (Київ)|Києві]], [[Вулиця Драгоманова (Львів)|Львові]], [[Івано-Франківськ]]у, [[Чернівці|Чернівцях]], [[Рівне|Рівному]], [[Вулиця Драгоманова (Луцьк)|Луцьку]], [[Гадяч]]і, [[Лубни|Лубнах]] та інших населених пунктах.

== Бібліографія ==
{{main|Бібліографія Михайла Петровича Драгоманова}}
[[Файл:Драгоманов М. Чудацькі думки про украінську національну справу, 1892.jpg|220px|мини|справа|Михайло Драгоманов, «Чудацькі думки про украінську національну справу», Львів&nbsp;— 1892]]
[[Файл:Mnib049-Pawlik-MihajloPetrowi4Dragomanov1841-1895.djvu|thumb|220px|«Михайло Петрович Драгоманов. 1841—1895 Єго юбилей, смерть, автобіографія і спис творів», упорядник [[Павлик Михайло Іванович|Михайло Павлик]], [[1896]]]]

=== Основні твори ===
* Драгоманов М.&nbsp;П.&nbsp;Император Тиберий // Университетские известия [Киев].&nbsp;— 1864.&nbsp;— №&nbsp;1.
* Драгоманов М. П. О состоянии женщины в первый век Римской империи // Университетские известия [Киев].&nbsp;— 1864.&nbsp;— №&nbsp;5. Май.
* Драгоманов М. П. [http://litopys.org.ua/drag/drag01.htm Малороссия в ее словестности] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210127140122/http://litopys.org.ua/drag/drag01.htm |date=27 січня 2021 }} // [[Вестник Европы]].&nbsp;— 1870.&nbsp;— Июнь.&nbsp;— Кн. 6.
* Драгоманов М.&nbsp;П.&nbsp;Восточная политика Германии и обрусение // Вестн. Европы.&nbsp;— 1872.&nbsp;— Кн. 2.
* Драгоманов М.&nbsp;П.&nbsp;Литературное движение в Галиции // Вестн. Европы.&nbsp;— 1873.&nbsp;— Кн. 9; Кн. 10.
* [https://chtyvo.org.ua/authors/Drahomanov_Mykhailo/Literatura_rosiiska_velykoruska_ukrainska_i_halytska/ «Література російська, великоруська, українська і галицька»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210203183041/https://chtyvo.org.ua/authors/Drahomanov_Mykhailo/Literatura_rosiiska_velykoruska_ukrainska_i_halytska/ |date=3 лютого 2021 }} (1874).
* «<nowiki/>[[iarchive:dragomanov/dragomanov|Исторические песни малорусского народа]]<nowiki/>» ([https://archive.org/stream/dragomanov/pisni1874#page/n3/mode/2up Т. 1, 1874]&nbsp;— [https://archive.org/stream/dragomanov2/dragomanov_2#mode/1up Т. 2, 1875], у співавторстві з [[Антонович Володимир Боніфатійович|В. Антоновичем]]).
* [https://archive.org/details/povoprosuomaloru00drah «По вопросу о малорусской литературе»] (1876).
* «[https://archive.org/stream/libgen_00721219#page/n3/mode/2up Малорусские народныя предания и рассказы]» (1876).
* «[https://chtyvo.org.ua/authors/Drahomanov_Mykhailo/Shevchenko_ukrainofily_i_sotsializm/ Шевченко, українофіли і соціалізм»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210926201128/https://chtyvo.org.ua/authors/Drahomanov_Mykhailo/Shevchenko_ukrainofily_i_sotsializm/ |date=26 вересня 2021 }} (1879)
* «[https://archive.org/stream/libgen_00699918#page/n2/mode/2up Нові українські пісні про громадські справи: 1764—1880]» (1881).
* [https://archive.org/stream/libgen_00721274#page/n8/mode/2up «Историческая Польша и великорусская демократия»] (1881).
* «Політичні пісні українського народу 18—19 ст.» ([https://archive.org/stream/politychnipisniu00drah#page/n3/mode/2up Частина перша, Розділ 1, 1883]&nbsp;— [https://archive.org/stream/politychnipisniu00drah#page/n209/mode/2up Частина перша, Розділ 2, 1885]).
* [http://litopys.org.ua/drag/drag19.htm «Чудацькі думки про українську національну справу»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210205145456/http://litopys.org.ua/drag/drag19.htm |date=5 лютого 2021 }} (1891).
* [https://chtyvo.org.ua/authors/Drahomanov_Mykhailo/Avstro-ruski_spomyny_1867-1877_Chastyny_1-5/ «Австро-руські спомини. 1867—1877»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210204123059/https://chtyvo.org.ua/authors/Drahomanov_Mykhailo/Avstro-ruski_spomyny_1867-1877_Chastyny_1-5/ |date=4 лютого 2021 }} (1889—1892).
* «[[Листи на Наддніпрянську Україну]]» (1893) [http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/UKR0008874] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200220121230/http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/UKR0008874 |date=20 лютого 2020 }}.

=== Бібліографічні покажчики ===
* [http://www.ditext.com/moroz/1.html Михайло Петрович Драгоманов: Бібліографічний покажчик видань творів та критичної літератури] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120106034611/http://www.ditext.com/moroz/1.html |date=6 січня 2012 }}. Уклав [[Мороз Мирослав|Мороз Мирослав Олександрович]] Львів 1991&nbsp;рік (цю бібліографію редагує та доповнює новими матеріалами Ярослава Лозинська з допомогою Андрія Хруцького&nbsp;— 2011).
* [http://commons.wikimedia.org/w/index.php?title=File:Mnib049-Pawlik-MihajloPetrowi4Dragomanov1841-1895.djvu&page=1&uselang=uk Михайло Петрович Драгоманов. 1841—1895. Його юбілей, смерть, автобіографія і спис творів]/ Упорядник [[Павлик Михайло Іванович|Михайло Павлик]].&nbsp;— [[1896]]
* [http://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/123456789/6266/1/dragomanov.pdf Михайло Петрович Драгоманов. Твори: бібліографічний покажчик] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180712203527/http://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/123456789/6266/1/dragomanov.pdf |date=12 липня 2018 }} / Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України ; Національний педагогічний університет імені М.&nbsp;П.&nbsp;Драгоманова ; Наукова бібліотека ; упоряд. бібліографічного покажчика Н.&nbsp;І.&nbsp;Тарасова. − К. : Вид-во НПУ імені М.&nbsp;П.&nbsp;Драгоманова, 2012. − 168 с.
* [http://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/123456789/10863/1/Drahomanov_istoryk.pdf Драгоманов&nbsp;— історик: каталог виставки до 185-річчя від дня народження М.&nbsp;П.&nbsp;Драгоманова] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210517100532/http://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/123456789/10863/1/Drahomanov_istoryk.pdf |date=17 травня 2021 }} / Мін-во освіти і науки України ; Нац. пед. ун-т імені М.&nbsp;П.&nbsp;Драгоманова ; Наукова бібліотека ; упоряд. Н.&nbsp;І.&nbsp;Тарасова, Ю.&nbsp;І.&nbsp;Левченко.&nbsp;— Київ: Вид-во НПУ імені М.&nbsp;П.&nbsp;Драгоманова, 2016.&nbsp;— 137 с.
* [http://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/123456789/24587/1/Drahomnov%20-%20Filoloh.pdf Драгоманов&nbsp;— філолог: каталог виставки до 185-річчя від дня народження М.&nbsp;П.&nbsp;Драгоманова] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210517100529/http://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/123456789/24587/1/Drahomnov%20-%20Filoloh.pdf |date=17 травня 2021 }} / Мін-во освіти і науки України ; Нац. пед. ун-т імені М.&nbsp;П.&nbsp;Драгоманова ; Наукова бібліотека ; упоряд. бібліогр. покажчика: Н.&nbsp;І.&nbsp;Тарасова, О.&nbsp;Л.&nbsp;Хархун.&nbsp;— Київ: Вид-во НПУ імені М.&nbsp;П.&nbsp;Драгоманова, 2016.&nbsp;— 81 с.
* [http://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/123456789/19381/1/Drahomanov-Filosof.pdf Драгоманов-філософ: бібліографічний покажчик] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210517100529/http://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/123456789/19381/1/Drahomanov-Filosof.pdf |date=17 травня 2021 }} / М-во освіти і науки України ; Нац. пед. ун-т імені М.&nbsp;П.&nbsp;Драгоманова ; Наукова бібліотека ; упоряд. Н.&nbsp;І.&nbsp;Тарасова, наук. ред. Ю.&nbsp;І.&nbsp;Левченко.&nbsp;— Київ: Вид-во НПУ імені М.&nbsp;П.&nbsp;Драгоманова, 2018.&nbsp;— 139 с.

== Див. також ==
* [[Драгоманівка]]&nbsp;— правопис під авторством Михайла Драгоманова
* [[Гадяцький літературний музей родини Драгоманових]]

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Джерела ==
{{fix references}}
* Михайло Драгоманов. Літературно-публіцистичні праці у 2 томах. Київ: Наук. думка, 1970. 531 стор. (Т.1); 592 стор. (Т.2) <small>(Ukrainica: [https://web.archive.org/web/20201104190833/http://irbis-nbuv.gov.ua/E_LIB/PDF/ukr0002779.pdf Т.1], [https://web.archive.org/web/20201104190858/http://irbis-nbuv.gov.ua/E_LIB/PDF/ukr0002778.pdf Т.2])</small>
* ''Андрусяк Т.'' Шлях до свободи (Михайло Драгоманов про права людини).&nbsp;— Львів&nbsp;: Світ, 1998.&nbsp;— 192 с.
* {{книга|автор = Гриценко І. С. ,  Короткий В. А.|заголовок = Михайло Драгоманов у спогадах |місто =Київ | Либідь |рік=2012 |сторінок = 312 |isbn = 978-966-0606-29-6|ref = Драгоманов}}
* ''Дашкевич Я.'' Учений, політик, публіцист // Слово і час.&nbsp;— 1991.&nbsp;— Ч. 10.&nbsp;— С. 3-6.
* ''Дмитренко М.'' Михайло Драгоманов&nbsp;— дослідник фольклору //Слово і Час.&nbsp;— 2005.&nbsp;— №&nbsp;6.&nbsp;— С. 12—24.
* ''Дорошенко В.'' Життя і діяльність М.&nbsp;П.&nbsp;Драгоманова: Короткий життєписний нарис.&nbsp;— Мюнхен, 1963.&nbsp;— 21 с.
* Довгич В.&nbsp;А.&nbsp;Українська ідея в політичній теорії М. Драгоманова.&nbsp;— К., 1991.
* Історичний календар (про університет імені Драгоманова за 185 років та життя і творчість Михайла Петровича). Упорядник Віктор Жадько.- К.,2015. -808 с.
* ''Качкан В. А., Качкан О. В.'' Великий полтавець європейського овиду // Нев'януча галузка калини: Українські літератори, вчені, громадські діячі&nbsp;— в діаспорі.&nbsp;— К., 2011.&nbsp;— С. 4—11.
* ''Кралюк П. М.''&nbsp;М.&nbsp;Драгоманов про реформаційні рухи в Україні / П.&nbsp;М.&nbsp;Кралюк // Соціально-філософські ідеї Михайла Драгоманова: зб. наук. праць / відп. ред. М.&nbsp;І.&nbsp;Лук.&nbsp;— Київ, 1995.&nbsp;— С. 94–102.
* ''Круглашов А.'' Драма інтелектуала: політичні ідеї Михайла Драгоманова.&nbsp;— Чернівці&nbsp;: Прут, 2001.&nbsp;— 488 с.
* ''Костюк Г.'' Листування // Літературно-мистецькі перехрестя (паралелі).&nbsp;— Вашингтон&nbsp;— Київ, 2002.&nbsp;— С. 223—234.
* ''Куца О.'' Літературознавчі пошуки Михайла Драгоманова у контексті культурно-національної програми українства // Теорія літератури, компаративістика, україністика: Збірник наукових праць з нагоди 70-річчя Р. Гром'яка / Упоряд. М. Лановик, З. Лановик, І. Папуша та ін.&nbsp;— Тернопіль&nbsp;: Підручники і посібники, 2007.&nbsp;— Вип. 19.&nbsp;— С. 247—253.
* ''Куца О.'' Михайло Драгоманов і розвиток української літератури у другій половині XIX століття.&nbsp;— Тернопіль, 1995.&nbsp;— 224 с.
* ''Лисяк-Рудницький І.'' Драгоманов Михайло // Енциклопедія українознавства / За ред. В. Кубійовича. Перевид.&nbsp;— Львів, 1993.&nbsp;— С. 589—591.
* ''Матвіїшин В.'' Михайло Драгоманов і європеїзація літературного процесу в Галичині 70-90-х років ХХ ст. // Український літературний європеїзм.&nbsp;— К. : ВЦ «Академія», 2009.&nbsp;— С. 128—136.
* ''Мацько В.'' Михайло Драгоманов і медієвістика.&nbsp;— Хмельницький, 2000.&nbsp;— 80 с.
* ''Михайлин І. Л.'' Як Михайло Драгоманов став Чудаком (дискусія Б. Грінченка та М. Драгоманова в журналі «Зоря» 1888—1889 років). Діалог Івана Франка з Михайлом Драгомановим у журналі «Народ»: дискурс прихованої полеміки // Журналістика як всесвіт: Вибрані медіа-дослідження.&nbsp;— Харків&nbsp;: Прапор, 2008.&nbsp;— С. 386—404.
* ''Пінчук Ю''. [http://history.org.ua/?encyclop&termin=Dragomanov_M {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160620073248/http://history.org.ua/?encyclop&termin=Dragomanov_M |date=20 червня 2016 }} Драгоманов Михайло Петрович] // {{ЕІУ|2|458}}
* ''Сарбей В. Г., Федченко П. М.'' Драгоманов Михайло Петрович // Українська літературна енциклопедія: У 5 т.&nbsp;— К. : Українська енциклопедія ім. М.&nbsp;П.&nbsp;Бажана, 1990.&nbsp;— Т. 2.&nbsp;— С. 101—103.
* Справжній Михайло Драгоманов / Назар Горбач.&nbsp;— Львів: Каменяр, 2008.&nbsp;— 166, [1] с. : портр. ; 20&nbsp;см.&nbsp;— Бібліогр.: с. 162—166 (101 назва).&nbsp;— Імен. покажч.: с. 152—161.&nbsp;— 300 пр.&nbsp;— ISBN 5-7745-0933-8
* ''Тарнашинська Л.'' Апостол правди і науки // Літературна Україна.&nbsp;— 1991.&nbsp;— 19 вересня.&nbsp;— С. 7.
* Чарівність енергії: Михайло Драгоманов / [[Ушкалов Леонід Володимирович|Леонід Ушкалов]].&nbsp;— Київ: Дух і Літера, 2019.&nbsp;— 600 с.&nbsp;— (Постаті культури).&nbsp;— ISBN 966-378-677-3. (найповніша біографія Михайла Драгоманова (стан: 2021))
* [[Ясь Олексій Васильович|''Ясь О. В'']]. Порівняльно-історичний метод у дослідницьких практиках Михайла Драгоманова // Український історичний журнал.&nbsp;— &nbsp;2012.&nbsp;— №&nbsp;2.&nbsp;— С. 133—158. https://www.academia.edu/21625894/
* Київ. Енциклопедія. / В.&nbsp;Г.&nbsp;Абліцов.&nbsp;— К.: Видавництво «Фенікс». 2016.&nbsp;— 288 с.
* {{cite book
 | назва = [https://ipiend.gov.ua/wp-content/uploads/2018/07/miz_istorieu_188.pdf Між історією і політикою] / М.С. Кармазіна. – К.: ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2015. – 560. ISBN 978-966-02-7606-2
 | прізвище = Кармазіна
 | ім'я = Марія
 | автор-посилання = Кармазіна Марія Степанівна
 | рік = 2015
 | ref = harv }}
* ''Никола Караиванов''. [http://european-science.sk/storage/journals/essays/1-2017/14.pdf Професор Михайло Драгоманов и България] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210624195716/http://european-science.sk/storage/journals/essays/1-2017/14.pdf |date=24 червня 2021 }} // Európska veda. 1/2017.
* [[Феденко Панас Васильович|Феденко П.]]. Михайло Драгоманов i Пєр Жозеф Прудон // Драгоманівський збірник. Том 1.&nbsp;— Прага: «Сіяч», 1932.&nbsp;— Стор. 271—292.
* ''Якімова А.'' [https://sshdir.org.ua/yakimova-a-bolgarskyj-period-zhyttya-profesora-myhajla-dragomanova-monografiya-imfe-im-m-t-rylskogo-nan-ukrayiny-kyyiv-2019-280-s/ Болгарський період життя професора Михайла Драгоманова: монографія] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210624201811/https://sshdir.org.ua/yakimova-a-bolgarskyj-period-zhyttya-profesora-myhajla-dragomanova-monografiya-imfe-im-m-t-rylskogo-nan-ukrayiny-kyyiv-2019-280-s/ |date=24 червня 2021 }} / ІМФЕ ім. М.&nbsp;Т.&nbsp;Рильського НАН України. Київ, 2019. 280 с. ([http://www.etnolog.org.ua/pdf/stories/monografiji/2019/bolg.pdf additional link] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210624200703/http://www.etnolog.org.ua/pdf/stories/monografiji/2019/bolg.pdf |date=24 червня 2021 }})
* ''Антоніна Якімова.'' Михайло Драгоманов: Європейський вчений, професор Софійського університету // Україна і Болгарія в історії Європи: збірник наукових праць / Упоряд.: Інна Манасієва, Ірина Матяш. Київ: Ін-т історії України НАН України, 2019. 560 c.([http://sshdir.org.ua/wp-content/uploads/2019/06/history.pdf link] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210624203038/http://sshdir.org.ua/wp-content/uploads/2019/06/history.pdf |date=24 червня 2021 }})

== Посилання ==

=== Твори Драгоманова ===
* {{УМузЕ-1|частина=Драгоманов Михайло Петрович|сторінки =649-650}}
* [https://ure-online.info/encyclopedia/dragomanov-m-p/ Драгоманов Михайло Петрович] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
* [https://www.goodreads.com/author/show/6589028._ Михайло Драгоманов] на сайті книгодатабази [[Goodreads]]
* Сторінка «[https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/драгоманов-м-п/ Драгоманов Михайло Петрович] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220317032742/http://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/драгоманов-м-п/ |date=17 березня 2022 }}» інформаційно-бібліографічного ресурсу «[https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/ Видатні педагоги України та світу] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201021104953/https://dnpb.gov.ua/ua/informatsiyno-bibliohrafichni-resursy/vydatni-pedahohy/ |date=21 жовтня 2020 }}» [[Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського|ДНПБ України ім. В.&nbsp;О.&nbsp;Сухомлинського]]
* [https://archive.org/stream/biohrafencycl/biohraf_A%E2%80%93M#page/142/mode/2up Драгоманов (Dragomanov) Михайло Петрович] // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. [https://chtyvo.org.ua/authors/Varvartsev_Mykola/Ukraina_v_mizhnarodnykh_vidnosynakh_Entsyklopedychnyi_slovnyk-dovidnyk_Vypusk_5.pdf Випуск 5. Біографічна частина: А-М] / Відп. ред. М.&nbsp;М.&nbsp;Варварцев.&nbsp;— К.: Ін-т історії України НАН України, 2014.&nbsp;— с.142-145
* [https://www.youtube.com/watch?v=fz15HfQGM1U ''Марко Роберт Стех''. Очима культури.&nbsp;— №&nbsp;60. Про українські громади та Михайла Драгоманова] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200216101957/https://www.youtube.com/watch?v=fz15HfQGM1U |date=16 лютого 2020 }}
* [https://youtu.be/ul36UBJwVDs Про Михайла Драгоманова у програмі «Велич особистості» // ВІДЕО]
* [http://chtyvo.org.ua/authors/Drahomanov_Mykhailo/ Зібрання творів М. Драгоманова в е-бібліотеці ЧТИВО] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161127220200/http://chtyvo.org.ua/authors/Drahomanov_Mykhailo/ |date=27 листопада 2016 }}
* [http://elib.nplu.org/object.html?id=3032 Михайло Драгоманов. Шевченко, українофіли й соціялізм.&nbsp;— Львів: Накладом Укр.-рус. вид. спілки, 1906.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160303194921/http://elib.nplu.org/object.html?id=3032 |date=3 березня 2016 }}
* [https://hromadalib.wordpress.com/2016/02/16/drahomanov-vybrane-lybid/ Михайло Драгоманов. Вибране.&nbsp;— Київ: Либідь, 1991.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160313072711/https://hromadalib.wordpress.com/2016/02/16/drahomanov-vybrane-lybid/ |date=13 березня 2016 }}
* [http://www.archive.org/search.php?query=Drahomaniv%20AND%20mediatype%3Atexts Drahomaniv]&nbsp;— книги М.&nbsp;П.&nbsp;Драгоманова в [[Інтернет-архів]]і
* [http://ukrcenter.com/Література/51528/Михайло-Драгоманов Драгоманов Михайло] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210129094708/http://ukrcenter.com/Література/51528/Михайло-Драгоманов |date=29 січня 2021 }}&nbsp;— на порталі «Український Центр»
* [http://www.library.univ.kiev.ua/ukr/elcat/dragomanov.php3 Творча спадщина Драгоманова] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120420091709/http://www.library.univ.kiev.ua/ukr/elcat/dragomanov.php3 |date=20 квітня 2012 }}&nbsp;— перелік видань, що зберігаються в [[Наукова бібліотека імені М. Максимовича|Науковій бібліотеці імені М.Максимовича]] ([[Київ]])
* [http://zbruc.eu/node/12665 ''Костянтин Чехович.'' Шкідливі думки Михайла Драгоманова // Український Бескид, 11.09.1938] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140315020927/http://zbruc.eu/node/12665 |date=15 березня 2014 }}
* [http://storinka-m.kiev.ua/article.php?id=596 Дві долі: Іван Труш і Леся Українка] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150430164145/http://storinka-m.kiev.ua/article.php?id=596 |date=30 квітня 2015 }}
* [http://eprints.zu.edu.ua/11783/1/етикa-1.pdf Драгоманов Михайло Петрович] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201026073858/http://eprints.zu.edu.ua/11783/1/етикa-1.pdf |date=26 жовтня 2020 }} ''Тофтул М. Г.'' Сучасний словник з етики.&nbsp;— Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014.&nbsp;— 416с. ISBN 978-966-485-156-2
* [http://kpi.ua/dragomanov Драгоманов Михайло Петрович&nbsp;— учений, політик, публіцист. До 170-річчя від дня народження] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160401222536/http://kpi.ua/dragomanov |date=1 квітня 2016 }}
* [http://www.imath.kiev.ua/~golub/gadyach/whois/whois.htm Хто був і є у місті Гадяч] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170518010949/http://www.imath.kiev.ua/~golub/gadyach/whois/whois.htm |date=18 травня 2017 }}
* [http://elib.nplu.org/object.html?id=9449 Драгоманів М. Два учителі: спомини / Михайло Драгоманів.&nbsp;— У Львові: З друк. Наук. тов. ім. Шевченка, 1902.&nbsp;— 79, 3 с.&nbsp;— (Літературно-наукова бібліотека ; ч. 27).] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180925180420/http://elib.nplu.org/object.html?id=9449 |date=25 вересня 2018 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=1023 Драгоманов М. Розвідки Михайла Драгоманова про українську народну словесність і письменство. Т. 4 / зладив М. Павлик.&nbsp;— У Львові: Накладом Наук. т-ва ім. Шевченка, 1907.&nbsp;— 399, 4 с.&nbsp;— (Збірник філологічної секції Наукового товариства імені Шевченка ; т. 10).] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190103230709/http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=1023 |date=3 січня 2019 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=1022 Драгоманов М. Розвідки Михайла Драгоманова про українську народну словесність і письменство. Т. 3 / зладив М. Павлик.&nbsp;— У Львові: Накладом Наук. т-ва ім. Шевченка, 1906.&nbsp;— VI, 362 с.&nbsp;— (Збірник філологічної секції Наукового товариства імені Шевченка ; т. 7).] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190103230753/http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=1022 |date=3 січня 2019 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=1021 Драгоманов М. Розвідки Михайла Драгоманова про українську народну словесність і письменство. Т. 2&nbsp;— У Львові: Накладом Наук. т-ва ім. Шевченка, 1900.&nbsp;— 238, 4 с., 4 арк. іл.&nbsp;— (Збірник філологічної секції Наукового товариства імені Шевченка ; т. 3).] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190103230625/http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=1021 |date=3 січня 2019 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=1020 Драгоманов М. Розвідки Михайла Драгоманова про українську народну словесність і письменство. Т. 1.&nbsp;— У Львові: Накладом Наук. т-ва ім. Шевченка, 1899.&nbsp;— 264 с.&nbsp;— (Збірник філологічної секції Наукового товариства імені Шевченка ; т. 2).] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190103230704/http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=1020 |date=3 січня 2019 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=110 Драгоманов М. Нові українські пісні про громадські справи: (1764—1880) / М. Драгоманов.&nbsp;— Вид. 2-е.&nbsp;— Київ: Криниця, 1918.&nbsp;— 154 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190103230736/http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=110 |date=3 січня 2019 }}

=== Про нього ===
* [[Феденко Панас Васильович|Панас Феденко]]. [https://vpered.wordpress.com/2022/09/22/fedenko-drahomanov-proudhon/ Михайло Драгоманов і Пєр Жозеф Прудон (1932)]

{{Портали|Полтавщина|Історія}}
[[Категорія:Драгоманов Михайло Петрович| ]]
[[Категорія:Українські історики]]
[[Категорія:Українські громадські діячі]]
[[Категорія:Українські публіцисти]]
[[Категорія:Українські революціонери]]
[[Категорія:Українські видавці]]
[[Категорія:Українські фольклористи]]
[[Категорія:Українські літературознавці]]
[[Категорія:Українські культурологи]]
[[Категорія:Українські політологи]]
[[Категорія:Українські літературні критики]]
[[Категорія:Українські філософи]]
[[Категорія:Українські етнопсихологи]]
[[Категорія:Українофільство]]
[[Категорія:Родина Лесі Українки]]
[[Категорія:Уродженці Гадяча]]
[[Категорія:Випускники Полтавської гімназії]]
[[Категорія:Викладачі гімназій України]]
[[Категорія:Науковці Київського університету]]
[[Категорія:Науковці Софійського університету]]
[[Категорія:Персоналії:Женева]]
[[Категорія:Українці Болгарії]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]
[[Категорія:Науковці Російської імперії з українських земель]]
[[Категорія:Випускники історико-філологічного факультету Київського університету]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названо вулиці]]
[[Категорія:Діячі «Громади»]]
[[Категорія:Члени Російського географічного товариства]]
[[Категорія:Померли в Софії]]
[[Категорія:Люди на монетах України]]
{{Authority control}}
{{PD-письменник}}
[[Категорія:Емігранти з Російської імперії до Болгарії]]
[[Категорія:Емігранти з Російської імперії до Швейцарії]]
[[Категорія:Українська латинка]]
[[Категорія:Українські соціалісти]]