Перегляд вихідного коду сторінки Збиття рейсу Korean Air 007

{{Авіакатастрофа
|Назва = Збиття рейсу Korean Air 007
|Зображення2 = Korean Air Lines Boeing 747-230B HL7442.webp
|Опис зображення2 = Літак за 3 роки і 1 місяць до катастрофи
|Дата = [[1 вересня]] [[1983]]
|Час = 18:28 [[UTC]] (22:28 [[MSK]],
03:28 [[JST]], 06:28 [[Магаданський час|MAGT]])
|Характер = Падіння з ешелону, LOC-I (втрата управління)
|Причина = Збиття ракетою класу «[[Ракета повітря-повітря|повітря-повітря]]»
|Місце = Біля острова [[Монерон]], на захід від острова [[Сахалін]], СРСР
|Країна = СРСР
|lat_dir_SN = N
|lat_deg = 46
|lat_min = 34
|lat_sec = 
|lon_dir_WE = E
|lon_deg = 141
|lon_min = 17
|lon_sec = 
|Підпис = Літак за 3 роки і 1 місяць до катастрофи
|Авіакомпанія = {{Прапорець|KOR}} [[Korean Air|Korean Air Lines]]
|Модель = [[Boeing 747|Boeing 747-230B]]
|Бортовий номер = HL7442
|Серійний номер =
|Заводський номер =
|Дата випуску =
|Першій політ = [[17 березня]] [[1972 рік|1972 року]]
|Рейс = KE007
|Пункт вильоту = {{Прапорець|USA}} [[Міжнародний аеропорт імені Джона Кеннеді]], [[Нью-Йорк]] ([[США]])
|Зупинки в дорозі =
|Пункт призначення = {{Прапорець|KOR}} [[Кімпхо (аеропорт)|Кімпхо]], [[Сеул]] ([[ Південна Корея]])
|Екіпаж = 23
|Пасажири = 246
|Вижило = 0
|Поранено = 0
|Загинуло = 269
|Зупинка1 =
|Зупинка = {{Прапорець|USA}} [[Анкоридж (аеропорт)|Анкоридж]] ([[Аляска]], [[США]])
|Зображення = KAL007747-2.png
|Опис зображення = Комп'ютерна реконструкція рейсу KE007 в польоті
|Зображення1 = KAL Monument.jpg
|Опис зображення1 = Меморіал рейсу 007 («Молільна вежа» на {{iw|Cape Sōya|мисі Соя|en|Cape Sōya}}, [[Японія]])
}}
[[Файл:KA Flight 007.png | thumb|right | 300px | Плановий і реальний маршрути «корейського Боїнга»]]
[[Файл:Su-15 Flagon.jpg | thumb|Су-15&nbsp;— винищувач, який здійснив перехоплення]]
[[Файл:Air_France_Boeing_747-200SF_(961085).jpg | thumb|Боїнг-747. Літак цього типу був збитий над Сахаліном]]
[[Файл:USAF Combat Sent.jpg | thumb | [[Boeing RC-135|RC-135]], за який помилково був прийнятий корейський авіалайнер]]
'''Інцидент з рейсом Korean Air 007'''&nbsp;— авіакатастрофа, що сталася у ніч на [[1 вересня]] [[1983]] року. Літак [[Boeing 747]]-230B [[Південна Корея|південнокорейської]] авіакомпанії [[Korean Air|Korean Air Lines]] виконував свій звичайний рейс KE007 за маршрутом [[Нью-Йорк]]&nbsp;— [[Анкоридж (аеропорт)|Анкоридж]]&nbsp;— [[Сеул]]. Планувалося що рейс буде проходити в нейтральних [[Світовий океан|водах]] [[Тихий океан|Тихого океану]]. Але, скоріше за все через неправильно налаштованого [[автопілот]]а літак відхилився від назначеного курсу вправо і влетів в закритий повітряний простір [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]. Спочатку літак пролетів над [[Півострів|півостровом]] [[Камчатський півострів|Камчатка]] і над [[Охотське море|Охотським морем]]. Потім він залетів у повітряний простір [[Острів|острова]] [[Сахалін]] і до нього вирушив радянський [[винищувач]] [[Су-15]]. Він деякий час супроводжував літак над островом, але потім випустив дві [[Ракета «повітря — повітря»|ракети «повітря&nbsp;— повітря»]]. Одна ракета не влучила, а інша влучила у хвостову частину [[фюзеляж]]у літака. Літак впав до [[Протока Лаперуза|протоки Лаперуза]] в 37 [[кілометр]]ах на [[південь|південий]] [[захід]] від Сахаліну. Загинуло 269 осіб&nbsp;— 246 пасажирів і 23 члени [[екіпаж]]у.

== Історія ==

Літак авіакомпанії ''Korean Air Lines'' зайшов у закритий повітряний простір СРСР, пройшов над низкою радянських військових об'єктів і, після невдалих спроб примусити літак до посадки на радянській території, був збитий винищувачем-перехоплювачем «Су-15» та розбився на південний захід від острова [[Сахалін]]. Під час аварії ніхто не вижив, серед жертв виявився діючий депутат [[Палата представників|Палати представників]] [[Конгрес США|Конгресу США]] [[Ларрі Макдональд]]. Збитим літаком виявився Боїнг «[[Boeing 747#747-200|747-230B]]», що перевозив 246 пасажирів і 23 члени екіпажу за маршрутом [[Нью-Йорк]]&nbsp;— [[Сеул]] (з дозаправленням в [[Анкоридж (Аляска)|Анкориджі]]), який відхилився від курсу на 500 кілометрів. Основні версії причин події&nbsp;— помилка пілотів і провокація з боку спецслужб США.

З рейсом 007 пов'язано безліч розрізнених непояснених фактів, непідтверджених чи суб'єктивних свідчень, суперечливих заяв і чуток, які є прекрасним підґрунтям для сумнівів і альтернативних теорій.

Подія викликала серйозне загострення і без того непростих відносин між СРСР і [[Сполучені Штати Америки|США]].

=== Історичний контекст ===
Після [[Війна в Афганістані (1979—1989)|введення військ СРСР до Афганістану]] та обрання президентом США [[Рональд Рейган|Рональда Рейгана]] настав новий виток [[Холодна війна|холодної війни]].

Навесні 1982 року дві авіаносні групи обігнули [[Камчатський півострів|Камчатку]] і вийшли в [[Охотське море]], на берегах якої розташовувалися бази радянських ракетних підводних човнів.

Наприкінці березня 1983 три авіаносці увійшли у води [[Алеутські острови|Алеутських островів]], де протягом трьох тижнів проводили навчання. [[4 квітня]] 6 літаків [[Ling-Temco-Vought A-7 Corsair II|А-7]] в районі [[Мала Курильська гряда|Малої Курильської гряди]] увійшли в повітряний простір СРСР на глибину від 2 до 30&nbsp;км над територіальними водами СРСР і провели умовне бомбометання по території острова [[:en:Zelyony_Island_(Kuril_Islands)|Зелений]], зробивши кілька заходів для атаки по наземних цілях<ref>[http://www.stringer-news.ru/publication.mhtml?Part=39&PubID=1487 Південнокорейський «боїнг» збили не ми. Частина 2]</ref><ref>{{Cite web |url=http://shura.kulichki.net/interest/kal007/part3.htm |title=Таємниця корейського «Боїнга-747»: Розслідування «Известий». Частина 3 |accessdate=2010-01-15 |archive-date=2010-11-13 |archive-url=https://web.archive.org/web/20101113070038/http://shura.kulichki.net/interest/kal007/part3.htm }}</ref><ref>[http://www.airforce.ru/awm/hotsky/hotsky3.htm Гаряче небо. Частина 3]</ref>.

За результатами розслідування інциденту 4 квітня, наказом [[Голова радянського військового відомства|міністра оборони СРСР]] були прийняті термінові заходи щодо заміни літаків [[МіГ-21]] та [[МіГ-23]], що базувалися на Курилах і Сахаліні на сучасніші [[МіГ-31]] для припинення можливих провокацій<ref>[http://www.pro-pvo.ru/PermaLink,guid,4abda946-cb0a-4603-8db7-6b4119708ce8.aspx Генерал армії Анатолій Корнуков: Той «Боїнг» збив я]</ref>.

=== Деталі інциденту ===
[[Файл:KAL 007 Post-Takeoff Flight Path.png | 350px|thumb | Відхилення маршруту рейсу з моменту зльоту до проходження радіомаяка Bethel]]

Боїнг 747-230B (реєстраційний номер HL7442), що належав [[Південна Корея|південнокорейській]] авіакомпанії [[Korean Air]], виконував регулярний рейс за маршрутом [[Нью-Йорк]]&nbsp;—[[Сеул]]. Літак вилетів із Нью-Йорка 31 серпня, потім здійснив посадку в [[Анкоридж (Аляска)|Анкориджі]] для дозаправлення. 1 вересня о 3:00 за місцевим часом (13:00 [[Середній час за Гринвічем|GMT]]) він вилетів із Анкориджа і взяв курс на Сеул. На борту перебувало 246 пасажирів і 23 члени екіпажу. Маршрут польоту повинен був проходити над [[Тихий океан|Тихим океаном]] на схід від Камчатки, потім над [[Японія|Японією]], оминаючи територію СРСР.

Проте майже з самого початку польоту літак почав відхилятися від наміченого маршруту на захід. Рейс був спрямований прямо на радіомаяк Бетел (Bethel) і далі за маршрутом R20. Замість цього, літак почав відхилятися від курсу і пройшов за 20 кілометрів на північ від маяка Бетел. У той же час в повітрі перебував американський літак-розвідник RC-135, який на деякий час зблизився з Боїнгом. Представлені пізніше радянською стороною дані [[радіолокація|радіолокаційних]] спостережень, які показували, що KAL007 зблизився з розвідувальним літаком [[Boeing RC-135|RC-135]] настільки, що мітки на екранах [[радар]]ів злилися. Після цього Боїнг попрямував углиб території СРСР, а RC-135&nbsp;— за маршрутом, близьким до міжнародної повітряної траси. Ймовірно, радянське ППО з цієї миті і далі вело KAL 007 як американський розвідник, чому сприяли подібні розміри і конструкція планерів літаків. Це підтверджує і та обставина, що всі спроби зв'язатися з порушником радянською стороною робилися на військових частотах. При цьому пілоти цивільного Боїнга могли просто не чути вимог радянської ППО.

На територіях, над якими пролетів Боїнг, знаходилися військові об'єкти, і польоти іноземних літаків у цьому районі були заборонені. При наближенні до Камчатки, на його перехоплення було піднято шість винищувачів МіГ-23. На лайнер неодноразово передавалося радіоповідомлення про порушення меж повітряного простору СРСР. Літак перехопити не вдалося, він покинув повітряний простір СРСР і продовжив політ над Охотським морем, винищувачі повернулися на базу. При прольоті контрольної точки Ніппі (Nippi; 4 години після зльоту), літак відхилявся від курсу вже на 300 кілометрів, прямуючи у бік Сахаліну.

Назустріч Боїнгу о 17:42 і 17:54 GMT були підняті два винищувачі [[Су-15]] з бази Долинська-Сокіл. О 18:16 рейс 007 повторно увійшов у повітряний простір СРСР над островом Сахалін. Максимальне відхилення від звичайної траси досягало 500 [[кілометр]]ів. Винищувач-перехоплювач наздогнав порушника і якийсь час супроводжував його. Перехоплювач, перебуваючи поза зоною огляду пілотів KAL007 зробив кілька довгих попереджувальних черг з авіагармати, витративши в загальній кількості 243 снаряди<ref name="Тайна">[http://shura.kulichki.net/interest/kal007/part4.htm Таємниця корейського «Боїнга-747»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090328214646/http://shura.kulichki.net/interest/kal007/part4.htm |date=2009-03-28 }} '' А. Іллеш '', «розслідування» Ізвестій "", Частина 4</ref>. Пілот перехоплювача відзначав, що постріли були проведені бронебійними, а не трасуючими снарядами, тому пілоти лайнера могли не помітити попереджувальних пострілів. Однак він впевнений, що вони помітили його присутність, тому що почали істотно знижувати швидкість. Радянський пілот прийняв ці дії за спробу зменшити швидкість нижче швидкості звалювання у штопор для перехоплювача і тим самим відходу від перехоплення<ref name="Тайна" />. (Авіаційні гармати не комплектуються виключно бронебійними, бронебійно-запалювальними боєприпасами. Кожен 4-й&nbsp;— 5-й боєприпас має бути трасуючим.)

О 18:26 GMT надійшов наказ командування про знищення порушника і винищувач Су-15 збив лайнер двома [[Ракета «повітря — повітря»|ракетами]] [[Р-60]]. Літак впав неподалік від острова [[Монерон]]. Усі, хто перебував на його борту, загинули.

Після того, як стало відомо, що літак був збитий, і було визначено приблизне місце, де це сталося, були організовані пошуки уламків. У них брали участь радянські, американські та японські судна. Через вкрай загострені відносини між країнами пошуки не були скоординованими. Кожна сторона розраховувала знайти підтвердження своєї версії подій, тому не тільки не було обміну інформацією, але й вживалися заходи для дезінформації іншої сторони<ref>[http://shura.kulichki.net/interest/kal007/part6.htm Таємниця корейського «Боїнга-747»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20071212193436/http://shura.kulichki.net/interest/kal007/part6.htm |date=2007-12-12 }} '' А. Іллеш '', «Розслідування» Ізвестій "", Частина 6</ref>.

У результаті пошукової операції уламки літака були знайдені радянськими [[водолаз]]ами, були підняті всі прилади, включаючи [[бортовий самописець|бортові самописці]] («чорні ящики»), однак вони не були доступні світовій громадськості аж до їх оприлюднення другою комісією з розслідування [[Міжнародна організація цивільної авіації|ІКАО]] 1993 року<ref>{{cite press release | url = http://www.icao.int/icao/en/nr/1993/pio199301_e.pdf | title = KAL Tapes To Be Handed Over To ICAO | year = 1993 | month = січня | publisher = [[Міжнародна організація цивільної авіації|ІКАО]] | accessdate = 2009-02-26 | archive-date = 2009-02-27 | archive-url = https://web.archive.org/web/20090227112320/http://www.icao.int/icao/en/nr/1993/pio199301_e.pdf }}</ref>.

=== Офіційні заяви і реакція у світі ===
У первісному повідомленні [[ТАРС]], опублікованому 3 вересня, йшлося лише про порушення кордону і про те, що, покинувши повітряний простір СРСР, порушник «зник з екранів радарів». Пізніше радянське керівництво визнало, що літак був збитий.

Офіційна позиція, представлена маршалом [[Огарков Микола Васильович|Н.&nbsp;В.&nbsp;Огарковим]] на прес-конференції [[9 вересня]], полягала в тому, що порушення кордону було навмисним і являло собою розвідувальну сплановану акцію, метою якої було вивчення радянської системи [[ППО]] в цьому районі.

{{початок цитати }}
«За столом із вуст Андропова ми дізналися, що напередодні наші льотчики збили південнокорейський літак. „Передбачалося, що повітряний простір порушив літак-розвідник, а виявилося, це був цивільний літак. Є людські жертви,&nbsp;— пояснив він. І додав:&nbsp;— Людей, звичайно, шкода, але наша служба ППО діяла правильно.“»<ref name=bulvar>[http://www.bulvar.com.ua/arch/2005/483-4/41f7a19fba977/ Справи давно минулих днів] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090329012240/http://www.bulvar.com.ua/arch/2005/483-4/41f7a19fba977/ |date=2009-03-29 }} «Бульвар Гордона» №&nbsp;4 (483), 25 січня 2005</ref>
{{кінець цитати }}

Дії Радянського Союзу викликали хвилю обурення і протесту на заході. Американський президент [[Рональд Рейган]] назвав пригоду «злочином проти людства, який ніколи не повинен бути забутим», «актом варварства і нелюдської жорстокості»<ref>[http://www.reagan.utexas.edu/archives/speeches/1983/90583a.htm Address to the Nation on the Soviet Attack on a Korean Civilian Airliner] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120218184324/http://www.reagan.utexas.edu/archives/speeches/1983/90583a.htm |date=2012-02-18 }} {{ref-en }}</ref>. Рейган також заявив, що після завершення розробки система навігації [[GPS]] буде вільно доступна для цивільних цілей, таких як повітряна навігація.

2 вересня [[Федеральна адміністрація з авіації]] закрила авіалінію R-20 для цивільної авіації, проте під тиском авіакомпаній, які втратили один з найкоротших маршрутів між Аляскою і Східною Азією, відкрила її 2 жовтня<ref>Повідомлення [[Associated Press]] від [[9 жовтня]] 1983</ref>.

У 1986 році СРСР, США і Японія створили єдину систему стеження за рухом авіатранспорту над північною частиною [[Тихий океан|Тихого океану]], тим самим СРСР взяв на себе відповідальність за спостереження за польотами цивільної авіації в даному регіоні. Крім того, було встановлено прямий зв'язок між диспетчерськими службами всіх трьох країн<ref>Taubman, '' Keeping the Air Lanes Free: Lessons of a Horror ''</ref>.

[[Осипович Геннадій Миколайович|Геннадій Миколайович Осипович]], що пілотував [[винищувач-перехоплювач]] [[Су-15]], у 1984 році був нагороджений орденом Червоної зірки з формулюванням «за успіхи в бойовій і політичній підготовці», помер у 2015 році. Льотчик неодноразово заявляв, що лише виконував наказ, але ніколи не вважав, що збитий ним корейський [[Боїнг-747|Боїнг]]&nbsp;— звичайний пасажирський літак<ref name="Тайна"/>.

=== Міжнародні розслідування ===
[[Міжнародна організація цивільної авіації]] (ІКАО) провела два розслідування: одне безпосередньо після катастрофи та інше через вісім років&nbsp;— після того, як за вказівкою Президента [[Єльцин Борис Миколайович|Б.&nbsp;М.&nbsp;Єльцина]] на початку 1993 року в ІКАО були передані копії всіх записів «[[Бортовий самописець|чорних ящиків]]» та копії всіх переговорів між командними пунктами на Далекому Сході в ніч з 31 серпня на 1 вересня. Записи бортових самописців Боїнга показують, що він весь час летів з постійним магнітним курсом 245°, ймовірно, під керуванням [[автопілот]]а<ref name=icao-news-release>[http://www.icao.int/cgi/goto_m.pl?icao/en/trivia/kal_flight_007.htm Короткий виклад доповіді ІСАО] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110927014036/http://www.icao.int/cgi/goto_m.pl?icao%2Fen%2Ftrivia%2Fkal_flight_007.htm |date=2011-09-27 }} {{ref-en }}</ref>. Аж до влучення в літак ракети пілоти були спокійні і вели звичайні розмови. Ніщо не свідчить про те, що вони знали про відхилення від маршруту або бачили перехоплювач<ref name=icao-news-release />.

Обидві комісії дійшли висновку, що найбільш імовірною причиною відхилення від маршруту польоту було те, що пілоти KAL007 неправильно налаштували [[автопілот]] і потім не виконували належних перевірок для уточнення поточних координат. Тобто порушення повітряного простору СРСР було ненавмисним, і насправді корейський авіалайнер не брав участі у розвідувальної операції. Цей висновок передбачає повну некомпетентність або кричущу недбалість корейського екіпажу.

7 листопада 1988 окружний суд [[Колумбія (федеральний округ)|округу Колумбія]] в [[Сполучені Штати Америки|США]] відмовився обмежити верхню межу розміру компенсацій, яких зажадали родичі американських пасажирів у авіакомпанії [[Korean Air]]. Суд вирішив, що положення [[Варшавська конвенція|Варшавської конвенції]], які обмежують цю межу, не можуть бути застосовані, тому що в діях пілотів містяться ознаки свідомого нехтування своїми обов'язками («willful misconduct»). Суд вказав, зокрема, на те, що після [[Інцидент з південнокорейським «Боїнгом» (1978)|інциденту з південнокорейським Боїнгом 1978 року]] пілоти компанії повинні були бути ознайомлені з методами дій радянських перехоплювачів<ref>{{cite web
 | last        = Witkin
 | first       = Richard
 | date        = published = 9 листопада 1988
 | url         = http://query.nytimes.com/gst/fullpage.html?res=940DE5DE103DF93AA35752C1A96E948260&sec=&spon=&partner=permalink&exprod=permalink
 | title       = Korean Air loses a round in court
 | publisher   = [[The New York Times]]
 | accessdate  = 21 квітня 2008
 | language    = англійською
 | archiveurl  = http://www.webcitation.org/6HtONC4Rz
 | archivedate = 2013-07-06
}}</ref>.

=== Конспірологічні версії ===
Існує думка, що інцидент з Боїнгом є всього лише частиною великої операції, що проводилася [[Сполучені Штати Америки|США]] в небі на східних межах [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]].

У книзі ''«Сахалінський інцидент. Справжня місія рейсу KAL 007»''<ref>{{Cite web |url=http://www.airforce.ru/history/kal007/ |title=Архівована копія |accessdate=2010-01-15 |archive-date=2009-08-27 |archive-url=https://web.archive.org/web/20090827075914/http://www.airforce.ru/history/kal007/ }}</ref> дослідник Мішель Брюн стверджує, що 1 вересня 1983 повітряний простір СРСР порушили і згодом були збиті радянськими силами [[Протиповітряна оборона|ППО]] як мінімум дев'ять [[літак]]ів. Там же стверджується, що південнокорейський [[Boeing 747]] рейсу '''KAL 007''' насправді був збитий набагато південніше (приблизно на 400 миль/640 кілометрів&nbsp;— тобто над територією Японії) від тієї точки, яка визнана в офіційній версії, і не радянськими [[Повітряні сили|ВПС]]. Як обґрунтування наводяться заяви, що при пошукових роботах біля острова Монерон не було знайдено жодного трупа пасажира, було піднято велику кількість побутового сміття, був знайдений уламок стабілізатора надзвукового літака<ref name="3MnS">{{книга | автор = Ю. Мухін, М. Брюн. | заголовок = Третя світова над Сахаліном, або Хто збив корейський лайнер? | місце = М. | видавництво = Алгоритм | рік = 2008 | isbn = 978-5-9265-0593-8 | тираж = 6000 }}</ref>. Автор заявляє, що уламки не могли бути віднесені на південь, бо в цій місцевості є тільки течія з півдня на північ. Разом з цим, автор багато разів особисто знаходив уламки матеріалу комірчастої структури (з якої виконана обшивка Боїнга) в зоні прибою в рибальських селах в околицях [[Ніїгата (місто)|Ніїгати]]<ref name="3MnS"/>. «Збитий» Боїнг КАЛ-007 виходив на зв'язок з Ніїгатою через 50 хвилин після своєї нібито загибелі від ракет Г. Йосиповича, після чого дійсно зник. У районі Ніїгати були знайдені уламки американської ракети.

Деякі дослідники висловлюють сумніви, що настільки великий літак як [[Boeing 747]] був збитий однією легкою ракетою Р-60. Як підставу своєї версії ці дослідники приводять інцидент 20 квітня 1978 року, коли інший літак Boeing 747 був лише [[Інцидент з південнокорейським «Боїнгом» (1978)|пошкоджений влучанням двох ракет Р-60 і був змушений зробити аварійну посадку на радянській території]]<ref>[http://piccy.info/view/0fd2b57d7a084900867a8eb87a25159e/ Наслідки влучання двох ракет Р-60 в південнокорейський «Боїнг-707» 20 квітня 1978 року]</ref>.

== Див. також ==
* [[Інцидент з південнокорейським «Боїнгом» (1978)|Інцидент з південнокорейським Боїнгом (1978)]]
* [[Збиття A300 над Перською затокою|Іранський авіарейс 655]]
* [[Список збитих цивільних літаків]]

== Примітки ==
{{reflist|3}}

== Література та посилання ==
* {{книга 
| частина = Сахалінський інцидент. <small>Документальне дослідження</small> 
| автор = [[Мішель Брюн]]. 
| заголовок = Третя світова над Сахаліном, або хто збив південнокорейський лайнер? 
| посилання = http://www.litru.ru/?book=47372 
| місце = М. 
| видавництво = Алгоритм 
| рік = 2008 
| сторінки = 25-365 
| сторінок = 368 
| isbn = 978-5-9265-0593-8 
| тираж = 6000 
}}
* '' М. Брюн .'' [http://www.airforce.ru/history/kal007/ «Сахалінський інцидент» ('' переклад Е. Ковалева '') / / «ВПС Росії: Історія»]
* {{книга 
| автор = Муромов А.І. 
| частина = Корейський «Боїнг-747» збитий над Сахаліном 
| заголовок = 100 великих авіакатастроф 
| посилання = 
| відповідальний = гл.ред. С. Дмитрієв 
| місце = М. 
| видавництво = Віче 
| рік = 2003 
| сторінки = 300-313 
| сторінок = 528 
| серія = 100 великих 
| isbn = 5-9533-0029-8 
| тираж = 10 000 
}}
* [http://shura.kulichki.net/interest/kal007/ Таємниця корейського «Боїнга-747» ('' А. Іллеш '', «розслідування» Известий "") \ \ А. Чуркін на kulichki . net]
* [http://aviation-safety.net/investigation/cvr/transcripts/cvr_ke007.php CVR transcript Korean Air Flight 007&nbsp;— 31 AUG 1983 (Розшифровка «чорної скриньки») / / «Aviation Safety Network»] {{ref-en }}
* '' [[Максим Калашников|М. Калашников]] .'' [http://www.stringer-news.ru/Publication.mhtml?PubID=1488&Part=39 Південнокорейський «боїнг» збили не ми. / / «STRINGER.Ru»]
* '' І.&nbsp;М.&nbsp;Алпатов, В.&nbsp;І.&nbsp;Дудін .'' [http://nvo.ng.ru/history/2007-01-26/5_avia.html збивали і спеціально, і помилково / / «Независимая газета». 26.01.2007]
* [http://4ygeca.com/boing.html «Загибель корейського» Боїнга ""]
* [http://www.redstar.ru/2003/09/27_09/5_01.html Загадки рейсу KAL-007]
* [http://nvo.ng.ru/history/2008-08-29/10_boeing.html Независимое военное обозрение. Скільки було людей на борту збитого «Боїнга»?]
* [http://www.rescue007.org / International Committee for the Rescue of KAL 007 Survivors]
* [http://www.youtube.com/watch?v=z3VmZqGze3s відео розповіді про авіакатастрофу корейського «Боїнга-747» в аналітичній програмі постскриптум на ТВЦ (Грудень 2008)]

{{Бібліоінформація}}
{{Авіаційні події 1983 року}}
{{-}}
{{Холодна війна}}

[[Категорія:Інциденти]]
[[Категорія:Авіакатастрофи Boeing 747]]
[[Категорія:Холодна війна]]
[[Категорія:Події 1 вересня]]
[[Категорія:Вересень 1983]]
[[Категорія:Авіакатастрофи 1983]]
[[Категорія:Американо-радянські відносини]]
[[Категорія:Південнокорейсько-радянські відносини]]
[[Категорія:1983 у політиці]]
[[Категорія:1983 в СРСР]]
[[Категорія:Авіакатастрофи в Тихому океані]]
[[Категорія:Російський державний тероризм]]
[[Категорія:Міжнародний тероризм]]