Перегляд вихідного коду сторінки Злати воєвода

{{не плутати|Злати Войвода}}
{{Otheruses|Воєвода (значення)}}
{{Особа
| ім'я                 = Злати воєвода
| жінка                = <!-- будь-яке значення, якщо жінка -->
| оригінал імені       = Злати або Златьо 
| зображення           = 
| розмір_зображення    = 200пкс
| підпис_зображення    = 
| дата_народження      = 1750-ті роки 
| місце_народження     = [[Слівен]], [[Османська імперія]], нині [[Болгарія]]
| дата_смерті          = [[1810]]
| місце_смерті         = [[Злати Войвода|Джиново]], Османська імперія, нині Болгарія
| поховання            = 
| рід_діяльності       = [[гайдуки|гайдук]], [[воєвода]]
}}
'''Злати воєвода''' ({{lang-bg|Злати войвода}}: також ще {{lang-bg|Златьо Кокарчоолу}})&nbsp;— відомий [[Болгарія|болгарський]] [[Гайдуки|гайдук]], [[воєвода]], який воював проти [[Османська імперія|османського панування]] з кінця [[XVIII]] і на початку [[XIX століття]] у [[Сливенська область|сливенській частині]] [[Балканські гори|Балкану]].

== Життєпис ==
Злати або Златьо народився у 1750-ті роки у [[Слівен|слівенському]] районі Клуцохор. Про його дитинство нічого невідомо. В подальшому, він працював пекарем, але не мав нормальних статків. Мав чорне волосся, довгі вуса, грав на флейті і дудуку<ref>Турецький язичковий дерев'яний духовий музичний інструмент з подвійною паличкою</ref>. Був високого зросту та дуже кремезний, що йому дозволяло брати участь у всіх борцовських поєдинках навколо місця проживання. Він завжди виходив переможцем у цих двобоях. За легендою один місцевий феодал навіть його умовляв поступити до нього на службу охоронцем, але Злати йому відмовив. Відомо, що Злати був одружений та мав у шлюбі двох дітей. Був відомий також за прізвиськами Кокалчоолу, Кокалчооглу, Кокарчоолу, Кокарчев.

Як борець він був відомий, але більше визнання отримав як гайдук. Він гайдуцтвував з періоду 1775—1780&nbsp;рр. десь 25-30 років. Невідомо, що його спонукало стати гайдуком, але відтоді селяни його вважали своїм захисником та месником. Спочатку Злати гайдукував сам, але через короткий час став воєводою невеликого загону (чети).

Злати був вдалим гайдуком, вправно воював, через що створював величезні проблеми османській владі. Османи задіяли багато сил і засобів аби зловити Злати, але тривалий час все було марно. Через це люди балакали про Злати, що його куля не бере, тому його не можна застрелити з рушниці.   

Невловимий Злати воєвода гайдуцтвував аж до 1810 року, коли його було зрадено. Одного разу він відбув з чети аби покарати одного [[імам]]а, який був нещадний до болгар. Біля села Джиново Злати був раптово оточений був оточений великим загоном османських вояків. Скоріше за все, османи мали точні дані про похід воєводи. Злати досить влучно відстрілювався тривалий час, тому, побоюючись, що він як завжди вислизне, османи схопили його хресника, знаючи, що згідно звичаїв хресник для хрещеного батька означає навіть більше, ніж рідний батько. Під страхом, що османи знищать весь його рід, хрещеника змусили просити Злати, аби воєвода здався. Злати не згодився і продовжував перестрілку. Через деякий час в Злати закінчилися набої, і він змушений був достати мішечок з порохом, щоб наповнити патрони. Випадкова іскра спричинила вибух пороху, що підпалило його одяг і засліпило. Тільки тоді вороги наважилися накинутися на нього, але навіть засліплений Злати вихопив шаблю і встиг зарубати декількох нападників перед тим, як був вбитий. Коли османи нарешті зрозуміли, що Злати неживий, вони розтяли ятаганом його грудну клітку аби подивитися, чи насправді він має два серця, як про це казали люди<ref>Димитър Зафиров История на българите в осем тома. TRUD Publishers, 2007—738 с.</ref>. Його голову теж відтяли та відвезли до Слівену. 

Злати казав:{{Початок цитати}}Допоки існує Балкан, перед турком голову не схилю.<ref>{{lang-bg|"Дорде е Стара планина, на турчин глава не скланям}}</ref>.{{Кінець цитати}}

== Пам'ять про Злати воєводу ==
На честь воєводи назване село, де він загинув&nbsp;— [[Злати Войвода]]. У Слівені, де народився Злати, в кварталі Клуцохор є вулиця, яку названо на честь воєводи. У місці його загибелі річечку і будівлю над цим водним джерелом, де люди беруть воду ({{lang-bg|чешма}}) і де тривалий час відстрілювався Злато, були названі на честь воєводи.

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* Ферманджиев, Никола «Легендарният Златьо войвода», из сборника «Български войводи», Издателство на Отечествения фронт, София, 1985, с. 21–23
[[Категорія:Гайдуки]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названі вулиці]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названі географічні об'єкти]]
[[Категорія:Воєводи болгарські]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названі населені пункти]]
[[Категорія:Загинули в бою]]