Перегляд вихідного коду сторінки Карпатська Україна

{{See also|Карпатська Русь (журнал)}}
{{Картка:Колишня країна
|native_name        = Карпатська Україна 
|common_name        = України
|status             = автономія; самопроголошена держава
|continent          = Європа
|region             = Закарпаття
|country            = Україна
|era                = [[Міжвоєнний період]]
|government_type    = [[республіка]]
|
|year_start         = 1938
|year_end           = 1939
|
|date_start         = [[8 жовтня]] [[1938]]
|date_end           = кінець [[травень|травня]] [[1939]]
|
|event1             = [[Незалежність]]
|date_event1        = [[15 березня]] [[1939]]
|
|p1                 = Друга Чехословацька Республіка
|image_p1           = [[File:Flag of the Czech Republic.svg|30px|border|link=Друга Чехословацька Республіка]]
|s1                 = Закарпаття у Другій світовій війні
|image_s1           = [[File:Flag of Hungary 1940.svg|30px|border|link=Королівство Угорщина (1920—1946)]]
|
|image_flag         = Flag of Ukraine.svg
|flag               = Прапор України
|flag_type          = Прапор
|
|image_coat         = Karptska Ukraina COA.svg
|symbol             = Герб України
|symbol_type        = Герб
|
|image_map          = Карта Карпатської України (1939).png
|image_map_caption  = Карта Карпатської України [[1939]] року
|
|capital            = [[Ужгород]] <small>(1938)</small><br/>[[Хуст]] <small>(1938—1939)</small>
|
|national_anthem    = [[Державний Гімн України|Ще не вмерла Україна]]<center>[[file: Anthem of Ukraine instrumental.ogg]]</center>
|common_languages   = [[Українська мова|Українська]]
|religion           = [[Східні католицькі церкви|Греко-католицизм (уніатство)]], [[Православ'я]]
|currency           = [[Чехословацька крона]]
|
|leader1            = [[Волошин Августин Іванович|Августин Волошин]]
|year_leader1       = [[1939]]
|title_leader       = [[Президент]]
|deputy1            = [[Андрій Бродій]]
|deputy2            = [[Волошин Августин Іванович|Августин Волошин]]
|deputy3            = [[Юліян Ревай]]
|year_deputy1       = [[1938]]
|year_deputy2       = [[1938]]-[[1939]]
|year_deputy3       = [[1939]]
|title_deputy       = [[Прем'єр-міністр]]
|
|legislature        = [[Сойм Карпатської України|Сойм]]
|
|today              = [[Файл:Flag of Ukraine.svg|20px|border|link=Україна]] [[Україна]]
}}
{{Українська історія}}
'''Карпа́тська Украї́на''' (до [[26 жовтня]] [[1938]] '''[[Підкарпатська Русь]]''')&nbsp;— автономна республіка у складі [[Чехословаччина|Чехо-Словаччини]] в [[1938]]–[[1939]]&nbsp;рр., Українська незалежна держава&nbsp;— в основному на гірській частині території Закарпаття з 15 [[березень|березня]] до кінця травня [[1939]] року.

== У складі [[Чехословаччина|Чехословаччини]] ==
Після розпаду [[Австро-Угорська імперія|Австро-Угорської імперії]] закарпатські українці активно виступали за об'єднання Карпатської України з іншими українськими землями. [[21 січня]] [[1919]] року на Народних Зборах у [[Хуст]]і, де зібралося більше 400 депутатів з усього Закарпаття, було проголошено злуку<ref>{{Cite web |url=http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/n0003300-19 |title=Ухвала Всенародних Зборів угорських українців 21 січня 1919 року |accessdate=22 січня 2017 |archive-date=20 грудня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20161220153447/http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/n0003300-19 }}</ref> Карпатської України з [[Українська Народна Республіка|Українською Народною Республікою]]. Однак несприятлива міжнародна ситуація і критичне становище [[Директорія УНР|Директорії УНР]] внаслідок агресії [[Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка|більшовицької Росії]], не дозволили здійснити надії закарпатських українців на возз'єднання в єдиній Українській державі.

На основі рішень [[Сен-Жерменський мирний договір (1919)|Сен-Жерменського]] ([[1919]]&nbsp;р.) і [[Тріанонський мирний договір|Тріанонського]] ([[1920]]&nbsp;р.) договорів Підкарпатська Русь була включена до складу [[Перша Чехословацька Республіка|Чехо-Словацької республіки]] на правах автономії. Проте реальний автономний статус Карпатської України, передбачений договорами, так і не був забезпечений чехословацьким окупаційним урядом. У 1920-30 рр. українська громадськість і політичні партії на Закарпатті активно виступали за надання Карпатській Україні автономії, створення Української національної держави і возз'єднання у Соборній незалежній українській державі. Для цього регулярно проводилися [[народовецькі з'їзди]].

Президент Чехо-Словаччини [[Едвард Бенеш]] усвідомлював складнощі діяльності уряду в умовах багатоетнічності республіки. Він проголошував намір перебудувати її «…в державу, де цілковито рівноправні народи мали б своє власне управління…». 20 лютого 1937 року було опубліковане спеціальне комюніке із основними настановами, що передбачали зміну політики стосовно національних меншин. Але ніяких практичних заходів у той час не було вжито.

== Запровадження автономії ==
: ''Див. також статтю '''[[Уряд Карпатської України]]'''
[[Файл:Волошин А.jpg|міні|ліворуч|223x223px|[[Августин Волошин]]]]
[[Файл:Act of Subcarpathian Rus Autonomy 1938.png|міні|ліворуч|150пкс|Конституційний акт № 328/1938 про Автономію Підкарпатської Русі]]
29 травня 1938 року [[Центральна Руська Народна Рада]] столиці Карпатської України [[Ужгород]]а поставила вимогу до уряду Чехо-Словаччини про впровадження статусу автономії краю, посилаючись на положення Сен-Жерменського договору та конституції. 9 вересня 1938 року до Праги прибула делегація із 10-ти представників Української Центральної Народної Ради для перемовин про статус автономії у Чехо-Словацькій державі. 4 жовтня будапештський уряд запропонував Німеччині приєднати Закарпаття до Угорщини. В цьому його підтримував уряд Польщі, виходячи з того, що існування української автономії активізує незалежницьку діяльність українців у Польщі<ref>Косик, Володимир. Україна і Німеччина у другій світовій війні / Пер. із франц. Р. Осадчука.&nbsp;— Париж&nbsp;— Нью-Йорк&nbsp;— Львів: Наукове товариство ім. Т. Шевченка у Львові, 1993.— С. 58—59.</ref>.
Після підписання [[Мюнхенський договір 1938 року|Мюнхенської угоди]] чотирьох держав ([[30 вересня]] [[1938]] року) складне міжнародне становище Чехо-Словаччини і всезростаюча боротьба українського населення за політичні права примусили чехословацький уряд погодитися надати Підкарпатській Русі статус автономної республіки. [[22 листопада]] [[1938]]&nbsp;р. празький парламент ухвалив конституційний закон про автономію Карпатської України, внаслідок чого Чехо-Словаччина перетворилася на федеративну державу чехів, словаків і карпатських [[Українці|українців (русинів)]].

[[8 жовтня]] [[1938]]&nbsp;р. було утворено перший автономний [[Уряд Карпатської України|уряд]] ([[Рада Міністрів Підкарпатської Русі]]), який очолив [[Бродій Андрій|Андрій Бродій]] (затверджений центральною владою [[11 жовтня]] [[1938]]&nbsp;р.). До складу кабінету увійшли діячі як русофільського (А.&nbsp;Бродій, Е.&nbsp;Бачинський, І.&nbsp;П'єщак, С. Фенцик), так і українофільського (Ю.&nbsp;Ревай та А. Волошин) напрямків.

Однак проугорська політика Бродія, який ще до свого призначення вів таємні переговори з Угорщиною про приєднання краю, викликала незадоволення українського населення в Закарпатті і стала причиною рішучих дій Чехословаччини. [[26 жовтня]] [[1938]] року А.Бродія було усунуто з посади голови кабінету і в той же день арештовано загонами чехословацької воєнізованої поліції за «державну зраду і шпигунство». Загалом кабінет проіснував всього 15 днів і провів тільки 3 засідання.

Новим прем'єр-міністром Карпатської України став лідер [[Християнсько-народна партія|Християнсько-народної партії]] [[Волошин Августин|Августин Волошин]]. Голова краю у присутності міністра Е.Бачинського, чеського генерала О.Сватека і віце-губернатора О.Бескида склав присягу на вірність Чехословацькій Республіці. У виголошеній прем'єрській промові Волошин заявив, що населенню Закарпаття будуть забезпечені їх «культурні, національні та господарські здобутки». Наступного дня [[27 жовтня]] газета «Нова свобода» опублікувала звернення Української Народної Ради і очільника Карпатської України до українців світу.

Автономний уряд дозволив вживати поряд із назвою «Підкарпатська Русь» найменування «Карпатська Україна». Нова назва суперечила Конституції ЧСР і не була затверджена Національними зборами (22.11.1938). [[25 листопада]] кабінет Волошина видав розпорядження про запровадження на території краю української мови як офіційної.

Рішенням Першого [[Віденський арбітраж|Віденського арбітражу]] [[2 листопада]] [[1938]]&nbsp;р. північно-західна частина Карпатської України (Ужгородський, Мукачівський і Севлюський повіти) з містами [[Ужгород]], [[Мукачеве]] і [[Берегово (місто)|Берегове]] були передані [[Королівство Угорщина (1920—1946)|Королівству Угорщина]]. В даних адміністративних одиницях, які становили близько 12&nbsp;% території регіону, у 97 населених пунктах проживало близько 175 тис. осіб, серед яких понад 33 тис. українців. За цих умов столицю Карпатської України [[10 листопада]] було перенесено до [[Хуст]]а, де й розмістилася канцелярія Августина Волошина.

=== Діяльність ===
Для захисту автономної незалежності і боротьби з угорськими та польськими військовими формуваннями було створено збройні сили Карпатської України &nbsp;— Організацію Оборони «[[Карпатська Січ]]», велику допомогу в створенні якої надала [[Організація Українських Націоналістів]]. Проблема тероризму, як з боку угорців, так і поляків, стала дуже важливою проблемою, навіть перекривалися кордони з [[Королівство Угорщина (1920—1946)|Королівством Угорщина]] та [[Польська Республіка (1918—1939)|Польською республікою]]. Влада автономії неодноразово посилала ноти протесту, але офіційні [[Варшава]] та [[Будапешт]] їх відверто ігнорували<ref>1)Могаричев. К. До питання про участь польських бойових груп на території Карпатської України у 1938—1939/ К. Могаричев//Україна і Польща: історичне сусідство: матеріали міжнародної наукової конференції 17-18 травня 2012&nbsp;р./ від.ред Ю.Зінько;Вінницький державний педагогічний університет ім.. М. Коцюбинського.-Вінниця: Нілан, 2012.- С.479-485.</ref>. [[Уряд Карпатської України#Другий уряд|Уряд]] Августина Волошина активно здійснював заходи, спрямовані на розбудову української держави. Налагоджувалася робота промисловості, транспорту, торгівлі, українізувалась система освіти, видавнича справа, державна адміністрація.

=== Культурне життя ===
Незважаючи на важкі тогочасні умови в Карпатській Україні працювали школи, були відкриті нові освітні заклади. Виходив щоденник «Нова свобода» (редактор [[Ґренджа-Донський Василь Степанович|В. Ґренджа-Донський]]), національно свідома молодь видавала провокаційну газету «Наступ» (редактор [[Росоха Степан|С. Росоха]]), селяни мали свій друкований орган&nbsp;— «Карпатську Україну» (редагував Ю. Таркович). До Хуста приїхали відомі українські письменники [[Олександр Олесь]], [[Самчук Улас Олексійович|Улас Самчук]], які створили літературно-мистецьке товариство «Говерля», і почали видавати однойменний місячник під редакцією [[Олег Ольжич|Олега Ольжича-Кандиби]]. Своє товариство створили російськомовні письменники. До Хуста перебрався державний [[Нова Сцена (театр)|театр «Нова сцена»]] (режисер [[Шерегій Юрій|Ю. Шерегій]]), який наприкінці листопада [[1938]]&nbsp;р. показав виставу «[[Запорожець за Дунаєм]]». [[Лисюк Каленик|Каленик]] і Петро Лисюки з української діаспори, створивши першу в Закарпатті кіностудію, розпочали зйомки фільму, котрий пізніше назвали «Трагедія Карпатської України».

== Проголошення незалежності ==
[[Файл:Карпатська Україна.jpg|міні|ліворуч|250px|Карпатська Україна [[15 березня]] [[1939]]]]
[[Файл:Члени Сойму.jpg|thumb|300px| Посли [[Сойм Карпатської України|Сойму Карпатської України]]]]
[[12 лютого]] [[1939]]&nbsp;р. відбулись вибори до [[Сойм Карпатської України|Сойму]] Карпатської України, на яких абсолютну більшість голосів виборців (близько 92,4&nbsp;%) здобули кандидати [[Українське Національне Об'єднання|Українського Національного Об'єднання]].

{{Приховати|Результати виборів}}
{| class="wikitable"
|bgcolor="#f4a460" align="center"|'''Назва громади'''
|bgcolor="#f4a460" align="center"|'''За УНО'''
|bgcolor="#f4a460" align="center"|'''Проти'''
|-
|colspan="3" align="center" bgcolor="#f4a460"|''1.ОКРУГА: ХУСТ&nbsp;— 87,5&nbsp;%''
|-
|Березово || 1140 || 1
|-
|Данилово|| 583 || -
|-
|Драгово|| 2403 || 9
|-
|Горінчово|| 1990 || 23
|-
|ХУСТ|| 6208 || 2122
|-
|Іза|| 427 ||1109
|-
|Копашньово ||836 || 10
|-
|Крайниково|| 511 || -
|-
|Кошельово ||1324 || 247
|-
|Липча|| 1805 || 23
|-
|Крива|| 351 || 118
|-
|Липецька Поляна ||1031 || 19
|-
|Нанково|| 727 || 44
|-
|Нижній Бистрий|| 1067 || 16
|-
|Нижні Селища|| 1026 || 14
|-
|Салдобош|| 898 || 9
|-
|Сокирниця ||1139 || 21
|-
|Шандрово ||781 || -
|-
|Вишково|| 2923 ||461
|-
|Золотарево ||1128 || 32
|-
|Велятин ||1360 || 3
|-
|colspan="3" align="center" bgcolor="#f4a460"|''2.ОКРУГА: ТЯЧІВ&nbsp;— 95,09&nbsp;%''
|-
|Бедевля ||1433 || 6
|-
|Біловарці ||357 || 3
|-
|Брустури|| 952 || -
|-
|Буштино|| 1453 || 2
|-
|Буштин. Гандал ||315 || 2
|-
|Чомальово|| 806 || 6
|-
|Дубове ||2401 || 1
|-
|Дулово|| 611 || 4
|-
|Ганичі ||1421 || 2
|-
|Грушово|| 1078|| 4
|-
|Калини ||1155 || 4
|-
|Колодне|| 428 || -
|-
|Красна|| 445 || 3
|-
|Кричово ||761 || -
|-
|Криве ||618 || -
|-
|Нересниця|| 1009 || 1
|-
|Німецька Мокра ||384 || 1
|-
|Нижня Апша|| 1631 ||906
|-
|Нове Барово|| 594 || 1
|-
|Новоселиця|| 1180 || 3
|-
|Нягово|| 613 || -
|-
|Округла|| 189 || 12
|-
|Підплеша|| 378 || -
|-
|Руська Мокра|| 577 || 2
|-
|Руське Поле ||1216 || 8
|-
|Широкий Луг ||969 ||1
|-
|Теребля ||1436 || -
|-
|Тересва|| 1378 || 6
|-
|Терново|| 715 || 6
|-
|Тячів ||3744 || 607
|-
|Угля ||1801 || -
|-
|Усть-Чорна|| 603 || 3
|-
|Вонігово|| 707 || -
|-
|Вульхівці ||2031 || 4
|-
|colspan="3" align="center" bgcolor="#f4a460"|''3.ОКРУГА: ВОЛОВЕ (МІЖГІР'Я)&nbsp;— 98,01&nbsp;%''
|-
|Новоселиця ||565 || 1
|-
|Торунь ||640 || 2
|-
|Присліп ||702 || 2
|-
|Подобівці|| 219 || 2
|-
|Розтока|| 326 || -
|-
|Річка ||431 || 3
|-
|Негрівці ||705 || -
|-
|Колочава ||1816 || 3
|-
|Майдан|| 1291 || 1
|-
|Синевирська Поляна|| 500 || -
|-
|Пилипець|| 436 || 6
|-
|Тюшка|| 230 || 2
|-
|Лозянський ||563|| 2
|-
|Вічковий ||299 || -
|-
|Голятин ||343 || 57
|-
|Ляховець ||252 || 6
|-
|Рекіти ||195 || -
|-
|Нижній Стулений ||642 || -
|-
|Вишній Стулений ||536 || -
|-
|Келечин ||364 || 9
|-
|Буковець|| 307 || 4
|-
|Ізки ||542 || -
|-
|Волове|| 1486 || 18
|-
|colspan="3" align="center" bgcolor="#f4a460"|''4.ОКРУГА: РАХІВ&nbsp;— 96&nbsp;%''
|-
|Білин ||504 || -
|-
|Біла Церков ||812 || 12
|-
|Богдан ||1929 || 17
|-
|Ясіня|| 5802 || 67
|-
|Кобилецька Поляна ||899 || 17
|-
|Косівська Поляна|| 1130 || -
|-
|Кваси ||775 || 1
|-
|Луги ||737 || -
|-
|Рахів ||4426 || 75
|-
|Росішка|| 388 || -
|-
|Солотвина ||1838 || 498
|-
|Солотвинські Копальні ||889 || 422
|-
|Середня Апша|| 1926 || 86
|-
|Требушани ||1101 || 12
|-
|Великий Бичків ||3276 || 5
|-
|Вишня Апша|| 2854 || -
|-
|colspan="3" align="center" bgcolor="#f4a460"|''5.ОКРУГА: СЕВЛЮШ (ВИНОГРАДІВ)&nbsp;— 93,36&nbsp;%''
|-
|Ардовець ||696 || 15
|-
|Чорна ||433 || 9
|-
|Фанчиково|| 292 || 80
|-
|Гудя ||105 || 267
|-
|Гетеня ||315 || 18
|-
|Горбки|| 201 || 3
|-
|Холмець|| 82 || 62
|-
|Хижа|| 500 || 18
|-
|Королево над Тисою ||2054 || 89
|-
|Мала Чингава ||174 || 39
|-
|Мала Копаня ||240 || 148
|-
|Малий Раковець ||940 || -
|-
|Нижній Шард|| 305 || 6
|-
|Новоселиця|| 374 || 2
|-
|Олешник|| 961 || 120
|-
|Онок|| 817 || -
|-
|Рокосів ||1426 || 34
|-
|Сасово ||793 || 78
|-
|Севлюш|| 5104 || 240
|-
|Сірма ||333 || 18
|-
|Теково ||452 || 67
|-
|Тростник ||484 || 8
|-
|Вишня Чингава ||642 || 155
|-
|Велика Копаня || 1194 || 23
|-
|Великі Ком'яти ||1874 || 14
|-
|Великий Раковець ||1976 || -
|-
|Веряця ||498 || 1
|-
|Влахово|| 621 || 7
|-
|Вербовець ||34 || 244
|-
|Вишній Шард ||571 || 4
|-
|Заріччя ||859 || 64
|-
|Гребля|| 328 || -
|-
|colspan="3" align="center" bgcolor="#f4a460"|''6.ОКРУГА: ІРШАВА&nbsp;— 96,06&nbsp;%''
|-
|Бабичі|| 170 || 99
|-
|Білки|| 2723 || 11
|-
|Богаревиця ||299 || 1
|-
|Брод|| 685 || 11
|-
|Чорний Потік|| 292 || 2
|-
|Дешковиця ||220 || 24
|-
|Ділок ||123 || 117
|-
|Дубрівка|| 463 || 1
|-
|Довге|| 2071 || 7
|-
|Дубів|| 99 || -
|-
|Хмільник|| 328 || 7
|-
|Ільниця ||2388 || 43
|-
|Імстичово|| 1013 || -
|-
|Іршава|| 1510 || 55
|-
|Івашковці ||95 || 86
|-
|Кив'яжд ||680 || 8
|-
|Климовиця ||125 || 21
|-
|Кобалевиця ||34 || 15
|-
|Колодне ||377 || 24
|-
|Крайня Мартинка|| 245 || 18
|-
|Кушниця|| 1158 || 4
|-
|Лисичово|| 955 || -
|-
|Локоть|| 169 || 22
|-
|Лоза|| 513 || 3
|-
|Луково|| 539 || -
|-
|Мідяниця|| 454 || -
|-
|Осій|| 854 || 20
|-
|Покуття|| 232 || 27
|-
|Розтока|| 246 || 3
|-
|Сільце|| 900 || -
|-
|Смоголовиця ||8 || 122
|-
|Собатин ||115 || 9
|-
|Сухобронька ||957 || 52
|-
|Шаркадь|| 470 || 3
|-
|Волоське|| 359 || 80
|-
|Воловиця|| 140 || 1
|-
|Заднє ||1102 || 30
|-
|Загаття ||687 || 56
|-
|colspan="3" align="center" bgcolor="#f4a460"|''7.ОКРУГА: СЕРЕДНЄ&nbsp;— 95,80&nbsp;%''
|-
|Андрашівці ||215 || 6
|-
|Анталівці|| 236 || 28
|-
|Доманинці|| 644 || 12
|-
|Дубрівка ||401 || 9
|-
|Довге ||308 || 15
|-
|Глубока|| 186 || 45
|-
|Горяни ||430 || 5
|-
|Гута ||369 || 12
|-
|Худльово|| 529 || 20
|-
|Ірлява ||280 || 1
|-
|Ярок ||347 || 6
|-
|Кам'яниця ||340 || 18
|-
|Кобиляри|| 458 || 22
|-
|Ляхівці|| 187 || 20
|-
|Лекарт|| 652 || 41
|-
|Лінці|| 352 || 11
|-
|Невицьке ||350 || 4
|-
|Н. Солотвина|| 262 || 10
|-
|Оноківці ||352 || 44
|-
|Оріховиця ||297 || 8
|-
|Підгорб|| 146 || 13
|-
|Середнє ||967 || 40
|-
|Стрипа|| 168 || -
|-
|Вовковиї ||272 || 2
|-
|В. Солотвина|| 155 || 15
|-
|Ужгород-село|| 348 || 2
|-
|Циганівці ||123 || 3
|-
|Руські Комарівці ||214 || 225
|-
|Великі Лази ||182 || 221
|-
|colspan="3" align="center" bgcolor="#f4a460"|''8.ОКРУГА: СВАЛЯВА&nbsp;— 92,52&nbsp;%''
|-
|Абранка|| 179 || 30
|-
|Березник ||1023 || 20
|-
|Біласовиця ||70 || 2
|-
|Боровчина|| 61 || -
|-
|Брестів|| 72 || 1
|-
|Буковець ||95 || 204
|-
|Бистрий ||146 || 9
|-
|Черник|| 96 || 2
|-
|Дітковиця ||105 || 5
|-
|Драчина ||133 || 32
|-
|Дусино ||193 || 244
|-
|Ганковиця ||292 || 24
|-
|Глинянець ||232 || 5
|-
|Голубине|| 708 || 33
|-
|Гукливий ||712 || 35
|-
|Ізвор-Гута|| 189 || -
|-
|Ялове|| 81 || 1
|-
|Канора|| 370 || 4
|-
|Керецькі ||1435 || 97
|-
|Косино|| 214 || 26
|-
|Костельниця ||114 || 1
|-
|Кичерний ||134 || 51
|-
|Латорка|| 348 || -
|-
|Лази ||311 || 4
|-
|Мала Мартинка ||194 || 27
|-
|Медвежий ||64 || 4
|-
|Мишкаровиця ||66 || -
|-
|Неліпино|| 989 || 50
|-
|Нижня Грабовиця ||284 || 6
|-
|Нижня Розтока ||137 || 18
|-
|Нижні Верецьки ||875 || 59
|-
|Нове Село|| 24 || 27
|-
|Обава|| 398 || 42
|-
|Оленьово|| 192 || 8
|-
|Пасіка ||117 || 218
|-
|Пашковці ||49 || 5
|-
|Павлово|| 272 || 43
|-
|Перехрестна ||137 || 26
|-
|Плавя|| 258 || 12
|-
|Плоске ||301 || 38
|-
|Підполоззя|| 146 || 11
|-
|Розсоші|| 354 || 79
|-
|Сасівка ||303 || 26
|-
|Синяк ||16 || 64
|-
|Скотарське ||513 || 11
|-
|Солочин ||344 || 2
|-
|Стройно|| 511 || 65
|-
|Сусково ||322 || 23
|-
|Свалява ||2781 || 186
|-
|Тибава ||318 || 31
|-
|Уклин ||120 || 2
|-
|Вербяж ||229 || 3
|-
|Воловець|| 847 || 18
|-
|Вишня Грабовиця|| 258 || 2
|-
|Вишня Розтока|| 32 || 126
|-
|Вишні Верецькі|| 803 || 4
|-
|Задільський|| 169 || 5
|-
|Завадка ||389 || 2
|-
|Збини ||20 || 38
|-
|Жденьово|| 373 || 4
|-
|Поляна ||509 || 3
|-
|Ізвор ||297 || 2
|-
|Щербовець|| 179 || 20
|-
|colspan="3" align="center" bgcolor="#f4a460"|''9.ОКРУГА: ЧИНАДІЄВО&nbsp;— 80,40&nbsp;%''
|-
|Арданово ||530 || 119
|-
|Барбово ||515 || 112
|-
|Белебово|| 25 || 20
|-
|Бенедиковці ||357 || 11
|-
|Березники|| 46 || 7
|-
|Бобовище|| 470 || 5
|-
|Брестів|| 270 || 49
|-
|Буковинка|| 115 ||113
|-
|Черейовці ||94 || 2
|-
|Червеньово|| 475 || 6
|-
|Чомонин ||201 || 599
|-
|Доробратово|| 81 || 812
|-
|Дунковиця ||351 || 4
|-
|Феделешівці ||136 || -
|-
|Фогараш|| 186 || 26
|-
|Фрідєшово ||83 || 34
|-
|Горонда ||736 || 161
|-
|Гендеровиця|| 135 || 7
|-
|Герцовці|| 49 || 8
|-
|Грабово ||180 || -
|-
|Іванівці|| 308 || 120
|-
|Яблоново ||202 || 97
|-
|Залужжя ||373 || 11
|-
|Івківці|| 40 || 1
|-
|Кайданово|| 590 || 47
|-
|Кальник|| 652 || 4
|-
|Кендерешів|| 20 || 99
|-
|Клечаново|| 657 || 17
|-
|Клочки|| 52 || 2
|-
|Колчино|| 330 || 9
|-
|Копинівці ||253 || 1
|-
|Куштановиця|| 33 || 258
|-
|Кузьмино|| 216 || 3
|-
|Лалово|| 121 || 301
|-
|Лавки|| 418 || -
|-
|Лецовиця ||243 || 60
|-
|Лісарня|| 72 || 8
|-
|Лохово ||451 || 35
|-
|Макарьово ||444 || 298
|-
|Медведівці ||240 || -
|-
|Микулівці ||220 || 1
|-
|Негрово|| 491 || 79
|-
|Німецька Кучава ||118 || 33
|-
|Нижній Коропець ||142 || 92
|-
|Новоселиця|| 82 || 2
|-
|Новий Кленовець ||339 || -
|-
|Пацканьово|| 550 || -
|-
|Пістрялово ||335 || 56
|-
|Підгоряни ||719 || -
|-
|Підмонастир ||313 || 18
|-
|Пузняківці ||217 || 5
|-
|Ракошин ||1,083 || 287
|-
|Жуково|| 310 || 11
|-
|colspan="3" align="center" bgcolor="#f4a460"|''10.ОКРУГА: ПЕРЕЧИН&nbsp;— 92,39&nbsp;%''
|-
|Ворочів|| 522 || 4
|-
|Вульшинки|| 298 || 4
|-
|Дубриничі|| 770 || 11
|-
|Заріччя|| 811 || 124
|-
|Липовець ||131 || 3
|-
|Мокра ||246 || 2
|-
|Новоселиця ||231 || 2
|-
|Пасіка ||782 || 13
|-
|Перечин|| 1445 || 20
|-
|Порошкове ||945 || 206
|-
|Раків ||508 || 15
|-
|Симір|| 500 || 10
|-
|Симірки ||480 || 3
|-
|Туриця|| 416|| 72
|-
|Туринський Бистрий ||595 || 43
|-
|Тур'янська Поляна ||690 || 6
|-
|Тур'янські Ремети ||963 || 152
|-
|colspan="3" align="center" bgcolor="#f4a460"|''11.ОКРУГА: ВЕЛИКИЙ БЕРЕЗНИЙ&nbsp;— 98 ,4&nbsp;%''
|-
|Бегин. Пастіль|| 140 || 2
|-
|Буковцьово|| 448 || 4
|-
|Чорноголів'я ||921 || 14
|-
|Домашин ||221 || 2
|-
|Гусний|| 204 || 1
|-
|Княгиня ||191 || 34
|-
|Кострина|| 683 || 13
|-
|Костьова П. ||235 || -
|-
|Люта|| 1594 || 6
|-
|Лубня ||156 || -
|-
|Луг ||190 || 1
|-
|Малий Березний ||487 || 2
|-
|Мирча ||263 || 5
|-
|Мочар ||109 || 7
|-
|Нижня Стужиця|| 278 || -
|-
|Розтока Пастіль|| 211 || 2
|-
|Смереково ||225 || 79
|-
|Сіль|| 289 || 13
|-
|Стара Стужиця ||245 || З
|-
|Ставне|| 610 || 2
|-
|Стричава ||228 || -
|-
|Сухий ||230 || -
|-
|Тихий ||510 || 5
|-
|Ужок|| 506 || -
|-
|Великий Березний|| 1525 || 5
|-
|Волосянка|| 783 || 4
|-
|Вишка|| 553 || -
|-
|Забродь ||393 || 5
|-
|Завосина|| 179 || -
|-
|Загорб ||288 || -
|-
|Бистрий ||385 || -
|-
|colspan="3" align="center" bgcolor="#f4a460"|''Мали право голосу 284 365 осіб, голосувало 263 202, з них за УНО 92,4&nbsp;%''
|-
|}
|}
[[Файл:Газета Далекий Схід.jpg|міні|праворуч|250пкс|''Повідомлення в Харбінській газеті «Далекий Схід» про створення [[Карпатська Україна|Карпатської України]] ([[1938]] рік)'']]
[[15 березня]] [[1939]]&nbsp;р. Сойм (голова А. Штефан) проголосив повну державну самостійність Карпатської України. Прийнята парламентом [[конституція]] Карпатської України ([[Конституційний закон]] ч.1), визначила назву держави (Карпатська Україна), [[державний устрій]] ([[президентська республіка]]), [[державна мова|державну мову]] ([[українська мова]]).

Державним прапором та [[гімн]]ом республіки були визнані [[Прапор України|синьо-жовтий стяг]] і [[Ще не вмерла Україна|український національний гімн «Ще не вмерла України..»]]. [[Герб]]&nbsp;— червоний ведмідь на лівому срібному півполі й чотири сині та три золоті смуги у правому півполі та [[тризуб]] з хрестом на середньому зубі.

Президентом Карпатської України було обрано [[Волошин Августин|Августина Волошина]], який призначив прем'єр-міністром нового уряду суверенної держави [[Ревай Юліан|Юліана Ревая]].

Головою [[Сойм Карпатської України|Сойму]] обрано [[Штефан Августин Омелянович|Августина Штефана]], заступниками [[Степан Росоха|Степана Росоху]] та [[Ревай Федір|Федіра Ревая]].

Волошин після проголошення Незалежності відразу ж звернувся з [[телеграма|телеграмою]] особисто до [[Адольф Гітлер|Адольфа Гітлера]] з проханням про визнання Карпатської України під охороною [[Третій Рейх|Третього Рейху]] та недопущення її захоплення Королівством Угорщина.

[[Августин Волошин]]:<br/>''«Від імені уряду Карпатської України прошу Вас прийняти до відома проголошення нашої самостійності під охороною Німецького Рейху. Прем'єр-міністр доктор Волошин. Хуст»''<ref name="розстріляна держава">{{Cite web |url=http://www.gk-press.if.ua/node/810 |title=розстріляна держава |accessdate=1 січня 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150725230242/http://www.gk-press.if.ua/node/810 |archivedate=25 липня 2015 |deadurl=yes }}</ref>.

Але вранці німецький консул у Хусті порадив українцям «не чинити опір угорському вторгненню, бо німецький уряд у цій ситуації не може, на жаль, прийняти Карпатську Україну під [[протекторат]]»<ref name="розстріляна держава"/>.

== Окупація Карпатської України ==

=== Міжнародна ситуація напередодні ===
Міжнародне становище Карпатської України з кожним днем ускладнювалось. Королівство Угорщина, територіальні претензії котрої рішенням [[Віденський арбітраж|Віденського арбітражу]] були задоволені не повністю, безперервно здійснювала антиукраїнські дипломатичні [[демарш]]і, направляла в Карпатську Україну провокаційні [[Тероризм|терористичні]] групи. Уряд Польської республіки також неодноразово порушував перед [[Берлін]]ом питання про передачу, крім анексованої поляками Тєшинської області ЧСР, ще й північних районів Закарпаття. Польську республіку влаштовувало навіть повне підпорядкування його Королівству Угорщина. Тодішній режим Польської республіки ніяк не міг змиритися з існуванням поряд з [[Східна Галичина|Східною Галичиною]] осередку української [[Державний суверенітет|суверенності]] й також засилав сюди свої [[Диверсія|диверсійні]] групи для [[саботаж]]у та здійснення [[Терористичний акт|терористичних актів]].

Гітлер намагався використати ситуацію в своїх цілях. Схиляючись до думки віддати все Закарпаття Королівству Угорщина, він робив це поступово, щоб іще більше прив'язати її до німецьких інтересів. І домігся свого, диктатор Угорщини [[Горті Міклош|М. Горті]] [[24 лютого]] [[1939]]&nbsp;р. оголосив про приєднання до [[Антикомінтернівський пакт|антикомінтернівського пакту]].

У цих умовах [[Москва]] кваліфікувала наслідки Віденського арбітражу як порушення міжнародних норм. А поширювані [[преса|пресою]] й [[дипломат]]ами західних держав чутки про можливе використання закарпатської державності в цілях анексування інших українських земель розглядала як [[пропаганда|пропагандистські]] вигадки.

[[Народний комісар|Нарком]] іноземних справ [[СРСР]] [[Літвінов Максим Максимович|М. Литвинов]] ще [[19 грудня]] [[1938]]&nbsp;р. заявив: «Ми навіть не впевнені, що… Гітлер серйозно ставиться до української акції. Можливо, що маємо справу з дипломатичною диверсією». Гітлер, як засвідчили наступні події, не збирався відновлювати українську державність у будь-якій формі чи сприяти цьому. У січні [[1939]]&nbsp;р. Радянський Союз розірвав дипломатичні відносини з Королівством Угорщина як з державою, що не має самостійної зовнішньої політики, рухається у фарватері Третього Рейху, зазіхає на українські землі.

[[10 березня]] [[1939]]&nbsp;р. на повідомлення західної преси і дипломатів, що нібито існують плани приєднання до Карпатської України [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Радянської України]], відреагував [[Сталін Йосип Віссаріонович|Й. Сталін]]. Він назвав такі вигадки «підозрілим шумом», мета якого спровокувати [[конфлікт]] СРСР з Третім Рейхом без наявних на те підстав, не втримавшись від недолугих [[епітет]]ів щодо Закарпаття.

На жаль, не всі українські діячі повністю усвідомлювали реальну ситуацію. Лідери Карпатської України сподівалися, що Третій Рейх погодиться на створення невеликої української держави в Карпатах. Але то було великою ілюзією, бо Берлін дбав лише про власні інтереси на [[Східна Європа|Сході]]. Вирішення «українського питання»… аж ніяк не вписувалося в його загарбницькі плани.

[[6 березня]] [[1939|1939 року]] Гітлер вирішив остаточно ліквідувати Чехословацьку республіку, окупувавши [[Богемія|Богемію]] і [[Моравія|Моравію]] та давши дозвіл на окупацію Королівством Угорщина Карпатської України.

=== Вторгнення ===
[[Файл:Münchner_abkommen5_uk.svg|thumb|250px|Територіальні поступки Чехословацької республіки за Мюнхенською угодою<br/>1. Судети передані Рейху в жовтні 1938<br/>2. [[Чеський Тешин]] переданий Польській республіці 2 жовтня 1938<br/>3. Територія, зайнята Королівством Угорщина у листопаді 1938<br/>4. [[Карпатська Україна]] зайнята Королівством Угорщина у березні 1939<br/>5. Решта Чехії перетворена на [[Протекторат Богемії і Моравії]] у березні 1939<br/>6. Сателітна держава Словацька республіка]]
В ніч з [[13 березня|13]] на [[14 березня]] [[1939]]&nbsp;р. гортистське Королівство Угорщина, за підтримкою Третього Рейху [[Угорсько-українська війна (1939)|розпочало війну проти Карпатської України]]. Президент А. Волошин віддав наказ видати резервну зброю [[Карпатська Січ|Карпатській Січі]]. Після зіткнень із чеськими військами під командуванням генерала [[Лев Прхала|Прхали]], що намагалися роззброїти карпатоукраїнські війська, Карпатська Січ взяла під контроль територію країни, хоча в цей час угорські війська вже захопили перші українські села: Підгіряни, [[Кольчино]] і [[Коропець]].
[[Файл:Розстріл січовиків на Татарському перевалі, 1939 р..jpg|міні|ліворуч|300пкс|Розстріл угорцями січовиків на Татарському перевалі поблизу с. Ясіня. Березень, 1939 р.]]
З перших же годин угорського вторгнення частини Карпатської Січі вели кровопролитні [[бій|бої]] з переважаючими силами противника по лінії [[Ужгород]]-[[Мукачево]]-[[Берегово]]-[[Севлюш]]. Зрозуміло, що шансів виграти в цьому зіткненні не було, але як сказав Михайло Колодзінський, один з трьох членів Генерального штабу Карпатської Січі:
{{text|«коли вже немає розумного виходу з тяжкого становища, то треба вміти вмерти по-геройськи, щоб така смерть була джерелом сили для молодих поколінь».}}
[[Михайло Колодзінський]] зробив як сказав&nbsp;— геройськи загинув разом з бійцями Карпатської Січі, яких він, як і інші члени ОУН набирали й готували саме до таких зіткнень. Інший член Генерального штабу [[Шухевич Роман Осипович|Роман Шухевич]] разом з Р. Яри, [[Мельник Андрій Атанасович|А. Мельником]], В. Курмановичем покидають Карпатську Україну.

Найбільший бій відбувся [[Бій на Красному полі|на Красному полі]]. [[16 березня]] [[1939]]&nbsp;р., зазнавши значних втрат, ворог зумів захопити Хуст, а [[18 березня]] більша частина території Карпатської України була окупована угорськими військами. До [[7 липня]] [[1939]] року вона була анексована.

[[17 березня]] [[1939]] на третій день окупації Карпатської України мадярські жандарми гнали на перевал через села [[Нижні Ворота]], [[Верб'яж]], [[Завадка (Воловецький район)|Завадка]] колони полонених, переважно галичан-вояків [[Карпатська Січ|Карпатської Січі]] і передали їх польській прикордонній службі, яка розмістила [[полонений|полонених]] у [[підвал]]ах своїх [[казарма|казарм]]. Наступного дня, [[18 березня]] [[1939]], до [[Схід Сонця|сходу Cонця]] полонені були розділені на колони, відконвойовані вліво і вправо від перевалу по лінії кордону приблизно на півтора-два кілометри і розстріляні на закарпатській стороні над селами [[Нова Розтока]] і [[Верб'яж]] та між селами [[Петрусовиця|Петрусовицею]], [[Жупани|Жупанами]] і [[Лази (Воловецький район)|Лазами]]. Число розстріляних, за оцінками свідків, становило 500—600 полонених.<ref>{{Стаття
   | автор    = [[Довгей Василь Васильович|Василь Довгей]]
   | назва    = Від Бескидів до Катині
   | журнал   = Погляд за лаштунки. Збірник статей. Львів. ЛвЦНТЕІ, 2006
   | випуск   = 
   | сторінки = 3–13
   | url      = 
  }}
</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.istpravda.com.ua/research/2011/03/28/33661/ |title=Ярослав Оніщук. Як знайшли масові поховання бійців Карпатської України |accessdate=12 липня 2017 |archive-date=22 квітня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170422040231/http://www.istpravda.com.ua/research/2011/03/28/33661/ }}</ref>

У гірських районах Карпатської України загони [[Карпатська Січ|«Карпатської Січі»]] продовжували боротьбу з угорськими регулярними частинами до кінця травня [[1939]]&nbsp;р.

У кінці березня [[1939]]&nbsp;р. президент республіки Августин Волошин і частина уряду на чолі з прем'єром [[Ревай Юліян Іванович|Ю. Реваєм]] виїхала через [[Королівство Румунія]] в еміграцію. Повноважні карпатоукраїнські представники залишили край через півтора місяця після початку прямої [[Агресія (політика)|агресії]] Королівства Угорщина. До [[30 квітня]] [[1939]] року в Хусті офіційно діяла Українська евакуаційна комісія на чолі з [[Бірчак Володимир Іванович|Володимиром Бірчаком]]<ref>{{Cite web |url=http://www.istpravda.com.ua/articles/2013/03/15/117613/ |title=Роман Офіцінський: «З Карпатської України для нас почалася Друга світова» |accessdate=15 березня 2013 |archive-date=6 жовтня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171006162056/http://www.istpravda.com.ua/articles/2013/03/15/117613/ }}</ref>.

При захисті Карпатської України, за різними даними, загинуло від 2 до 6,5 тис. осіб.

Недовгий період існування Карпатської України став однією з найяскравіших сторінок багатовікової боротьби карпатських українців за встановлення української державності.

== Культурне життя після окупації ==

Упродовж 1939−1944&nbsp;рр. в краї було паралізоване національне, духовне, освітнє життя часів [[Чехословаччина|Чехословаччини]] та Карпатської України, всі українські організації, що проповідували українські ідеї, об'єднання земель в єдину українську державу, розпускалися. [[Просвіта Підкарпатської Русі|Товариство «Просвіта»]], що діяло в краї ще з [[1918]] року, від 3 лютого 1940 року заборонялося, бо проповідувало ідеї українськості [[Русини|русинів]] Закарпаття.

Угорцями було взято курс на докорінну зміну суспільно-політичного життя в краї: формування лише товариств і організацій, що сповідували доктрину віковічної єдності русинів та угорців в єдиній Святоштефанській державі. Так, замість «Просвіти» весною 1941 року утворили Наукове Товариство Закарпаття на чолі з Іваном Куртяком, органом якого став проугорський журнал «Зоря». Головним завданням Товариства було сформувати граматику та словник русинської мови таким чином, щоб вони не були схожими ні з українською, ні з російською літературними мовами, довести й започаткувати окремішність історичного шляху розвитку [[русинська мова|русинської мови]], що сформувалася ізольовано від [[українська культура|української культури]] й мови.

== Фільмографія ==
Про Карпатську Україну було відзнято декілька документальних фільми:
* [[Україна в огні (фільм, 1939)|Україна в огні]] ([[1939]])<ref>[https://web.archive.org/web/20170706163038/http://cultua.media/chi-propala-ukrana-v-ogn Чи пропала «Україна в огні»?]. cultua.media. 07.12.2016</ref><ref>[https://web.archive.org/web/20210429035612/https://zbruc.eu/node/103917 Срібна земля із срібної тасьми]. zbruc.eu. 2021</ref><ref>[https://svoboda-news.com/svwp/Чи-втрачено-американський-фільм-про/ Чи втрачено американський фільм про Карпатську Україну?] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210429052816/https://svoboda-news.com/svwp/Чи-втрачено-американський-фільм-про/ |date=29 квітня 2021 }}. svoboda-news.com. 2019</ref>
* [[Трагедія Карпатської України]] ([[1940]])
* [[Карпатська Україна (фільм)|Карпатська Україна]] (1942)
* [[39-й. Карпатська Україна]] ([[2009]])
* [[Срібна Земля. Хроніка Карпатської України 1919—1939]] ([[2012]])

== Див. також ==
* [[Підкарпатська Русь]]
* [[Уряд Карпатської України]]
* [[Сойм Карпатської України]]
* [[Карпатська Січ]]
* [[Бій на Красному полі]]
* [[Нітранське князівство]]
* [[Урядовий Вісник Правительства Карпатської України]]
* [[Конституційні акти незалежної Карпатської України]]
* [[Лом (операція)|Операція «Лом»]]
* [[Возз'єднання Закарпаття із ЗУНР]]

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Джерела та література ==
* ''М.&nbsp;М.&nbsp;Вегеш''. [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Karpatska_Ukraina Карпатська Україна] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160817150801/http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Karpatska_Ukraina |date=17 серпня 2016 }} // {{ЕІУ|4|122}}
* ''В.&nbsp;А.&nbsp;Чехович''. [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=9960 Карпатська Україна] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160818184631/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=9960 |date=18 серпня 2016 }} // {{ЕСУ}}
{{Вікіцитати1}}
* Уряди України у ХХ ст.&nbsp;— К.: Наукова думка, 2001.&nbsp;— 608 с.
* ''Вегеш Микола''. Августин Волошин і Карпатська Україна.&nbsp;— Львів: ЗУКЦ, 2004.&nbsp;— 414 с. ISBN 966-8445-06-6
* ''Вегеш М''. Карпатська Україна. Документи і факти.&nbsp;— Ужгород: Карпати, 2004.&nbsp;— 432 с. ISBN 966-671-070-6
* ''[[Бойко Олександр Дмитрович|Бойко О. Д.]]'' Історія України: Навч. посіб. 3-тє вид., доп.&nbsp;— К.: Академвидав, 2007.&nbsp;— 683 с.
* ''[[Василь Ґренджа-Донський]]''. [http://litopys.org.ua/grendzha/grendzh02.htm Щастя і горе Карпатської України (щоденник)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120316122805/http://litopys.org.ua/grendzha/grendzh02.htm |date=16 березня 2012 }}.
* [http://history.franko.lviv.ua/IIk_2.htm Карпатська Січ. Карпатська Україна] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180729004452/http://history.franko.lviv.ua/IIk_2.htm |date=29 липня 2018 }}
* [http://litopys.org.ua/volosh/euzakarp.htm ''В. Кубійович.'' Закарпаття // Енциклопедія українознавства&nbsp;— II.&nbsp;— Т. 2.&nbsp;— С. 715—727.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20041026051822/http://litopys.org.ua/volosh/euzakarp.htm |date=26 жовтня 2004 }}
* [http://zbruc.eu/node/14030 ''Ігор Мельник.'' Перший уряд Карпатської України // Збруч.&nbsp;— 2013.&nbsp;— 11 жовт.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141006102117/http://zbruc.eu/node/14030 |date=6 жовтня 2014 }}
* [http://www.ut.net.ua/History/19366 Найбільша проблема Європи // Український тиждень.&nbsp;— 2011.&nbsp;— 27 берез.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111018064742/http://ut.net.ua/History/19366 |date=18 жовтня 2011 }}
* [http://www.day.kiev.ua/uk/article/ukrayina-incognita/geroyi-sribnoyi-zemli ''В. Шевченко.'' Герої Срібної землі // День.&nbsp;— 2004.&nbsp;— 19 берез.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130629005818/http://www.day.kiev.ua/uk/article/ukrayina-incognita/geroyi-sribnoyi-zemli |date=29 червня 2013 }}
* [http://initiativenational.blogspot.com/2012/03/blog-post_5440.html Наддніпрянський погляд на розстріляне Закарпаття] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170420224035/http://initiativenational.blogspot.com/2012/03/blog-post_5440.html |date=20 квітня 2017 }}
* [http://mek.oszk.hu/09600/09645/09645.pdf Хроніка Закарпаття, 1867—2010] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120610005900/http://mek.oszk.hu/09600/09645/09645.pdf |date=10 червня 2012 }}
* [http://www.istpravda.com.ua/articles/2017/03/15/149620/ Опір у Карпатах. Як закарпатці боронилися від угорської агресії в 1939 році] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20191219143934/http://www.istpravda.com.ua/articles/2017/03/15/149620/ |date=19 грудня 2019 }}

=== Література ===
* ''В. Чехович''. Карпатська Україна // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін.&nbsp;— К.: Парламентське видавництво, 2011.&nbsp;— с.318 ISBN 978-966-611-818-2

== Посилання ==
* [http://leksika.com.ua/16130305/legal/karpatska_ukrayina Карпатська Україна] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170413164654/http://leksika.com.ua/16130305/legal/karpatska_ukrayina |date=13 квітня 2017 }} // {{Юридична енциклопедія|3}}
*[http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/first_book/part5.pdf Карпатська Україна] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200915162133/http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/first_book/part5.pdf |date=15 вересня 2020 }} // {{УМЕ5|сторінки=607-609}}
* {{cite web |url=http://www.istpravda.com.ua/articles/2018/03/15/152208/ |title=Як західна преса та дипломати писали про Карпатську Україну |author= |date=2018-03-15 |website=http://www.istpravda.com.ua/ |publisher=[[Історична правда]] |accessdate=21 березня 2018 |archive-date=21 березня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180321193002/http://www.istpravda.com.ua/articles/2018/03/15/152208/ }}
* {{cite web |url=http://www.istpravda.com.ua/articles/2018/03/7/152184/ |title="Іх там нєт" по-польськи: як Польща Карпатську Україну дестабілізувала |author= |date=2018-03-07 |website=http://www.istpravda.com.ua/ |publisher=[[Історична правда]] |accessdate=21 березня 2018 |archive-date=21 березня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180321193039/http://www.istpravda.com.ua/articles/2018/03/7/152184/ }}
* [https://upl.ua/ua/news/view/2898 Футбол Карпатської України: перерваний політ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190401130555/https://upl.ua/ua/news/view/2898 |date=1 квітня 2019 }}
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=363 Карпатська Україна : географія, історія, культура. — Львів : Укр. вид. ін-т, 1939. — 160 с. : іл., табл.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200930213730/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=363 |date=30 вересня 2020 }}
* [http://1939.in.ua/ Сайт про Карпатську Україну] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160314013856/http://1939.in.ua/ |date=14 березня 2016 }}
== Відео ==
*[https://www.youtube.com/watch?v=j9-oIRuNuhY Карпатська Україна: народження нової держави / Документальний фільм // 1940 // ВІДЕО]
*{{youtube|EXwYxUW7AWA|Кінохроніка проголошення Карпатської України 1939 року. Тривалість: 00:45:20}}
* [http://www.youtube.com/watch?v=vxSa4lel1wQ Проголошення Карпатської України. Відео (фраґмент)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140125211613/http://www.youtube.com/watch?v=vxSa4lel1wQ |date=25 січня 2014 }}

{{Бібліоінформація}}
{{Керівництво Карпатської України}}
{{Державні утворення українців}}
{{Україна в темах}}
{{Хронологія Чехословаччини, Чехії та Словаччини}}
{{Історія України}}
{{Русь}}

[[Категорія:Колишні новітні держави України]]
[[Категорія:Державні утворення XX століття]]
[[Категорія:Чехословаччина]]
[[Категорія:Короткочасні держави]]
[[Категорія:Карпатська Україна|*]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]
[[Категорія:Історія Закарпатської області]]
[[Категорія:Західноукраїнська Народна Республіка]]
[[Категорія:Центральна Європа]]
[[Категорія:Колишні республіки]]