Перегляд вихідного коду сторінки Компаніченко Тарас Вікторович

{{Музикант
| Ім'я                 = Тарас Компаніченко
| Зображення           = Kompanichenko_taras_2009.jpg
| Опис_зображення      = Тарас Компаніченко виконує кант на «Країні мрій» 2009
| Дата народження      = 14.11.1969
| Місце народження     = [[Київ]]
| Дата смерті          = 
| Місце смерті         = 
| Країна               = {{UKR}}
| Національність       = [[українець]]
| Інструмент           = [[бандура]], [[ліра колісна|ліра]], [[кобза]], [[лютня]]
| Професія             = [[мистецтвознавець]]
| Колектив             = «Кобзарський цех»
| Співпраця            = «Хорея козацька», «Академія традицій», «Карпатіянs»
}}
'''Тара́с Ві́кторович Компаніче́нко''' ({{нар}} [[14 листопада]] [[1969]], [[Київ]])&nbsp;— український культурний діяч, [[кобзар]], [[бандурист]] і [[лірник]], очільник гурту «[[Хорея Козацька]]». [[Заслужений артист України]] ([[2008]])<ref>{{Cite web |url=http://www.president.gov.ua/documents/10012008-8177 |title=Указ Президента України № 1001/2008 «Про відзначення державними нагородами України» |accessdate=2 Жовтня 2016 |archive-date=29 Листопада 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20161129030318/http://www.president.gov.ua/documents/10012008-8177 }}</ref>. [[Народний артист України]] ([[2019]]).<ref>{{УПУ|14/2019|22 січня 2019|Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Соборності України|link=https://www.president.gov.ua/documents/142019-25938}}</ref>
[[Файл:Компаніченко.jpg|thumb|Тарас Компаніченко в [[Мелітополь|Мелітополі]]]]

== Біографія ==
[[Файл:Taras Kompanichenko 2023.jpg|міні|Тарас Компаніченко, серпень 2023 року]]
Походить із родини депортованих козаків [[Деркачівка|Деркачівки]] [[Лебединський повіт|Лебединського повіту]]&nbsp;— мати виросла на засланні в [[Архангельська область|Архангельській області]] Російської Федерації, куди росіяни примусово вивезли її родину.

Батьки, кандидати технічних наук, докладали всіх зусиль, щоби син виростав в українському середовищі. Коли Тарас був маленьким, батько подарував йому [[Бандура|бандуру]], з якою хлопець уже не розлучався.

Дитинство минало в районі [[Академмістечко (масив)|Академмістечка]] у Києві. Навчався у середній школі №&nbsp;200&nbsp;— одній із небагатьох шкіл Києва з українською мовою викладання, з якої вийшло багато діячів української культури; паралельно&nbsp;— у музичній школі (за класом бандури).

Згодом навчався у [[Косівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва|Косівському училищі прикладного та декоративного мистецтва]], потім&nbsp;— у [[Львівський інститут прикладного і декоративного мистецтва|Львівському інституті прикладного мистецтва]] (на факультеті мистецтвознавства&nbsp;— у [[Запаско Яким Прохорович|Якима Запаска]], [[Овсійчук Володимир Антонович|Володимира Овсійчука]], Маї Білан). Згодом перевівся до Києва до [[Українська академія мистецтв|Української академії мистецтв]], де слухав лекції [[Платон Білецький|Платона Білецького]]<ref>{{Cite web |url=https://day.kyiv.ua/uk/article/akciya-dnya/spadkoiemec-ukrayinskih-mudreciv |title=Спадкоємець українських мудреців // День, № 226, 10.12.2004 |accessdate=28 Листопада 2016 |archive-date=26 Квітня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200426174715/https://day.kyiv.ua/uk/article/akciya-dnya/spadkoiemec-ukrayinskih-mudreciv }}</ref>.

З кінця 1980-х років&nbsp;— у національному русі, член [[Спілка незалежної української молоді|Спілки Незалежної Української Молоді]] (СНУМ), близький товариш [[Дмитро Корчинський|Дмитра Корчинського]].

Учасник багатьох показових виступів на бандурі ще в часи радянського союзу. У 1990-х вдається до систематичної реконструкції традиційного кобзарсько-лірницького репертуару в супроводі [[Кобза вересаївська|кобзи]] [[Вересай Остап|Остапа Вересая]], [[Старосвітська бандура|старосвітської бандури]] та [[Ліра колісна|колісної ліри]].

Значну частину репертуару становлять епічні твори: [[дума|думи]], старовинні [[канти]] [[Почаївська лавра|Почаївської лаври]], так звані запорозькі пісні, козацькі [[псалми]], лицарські пісні, невольничі плачі, богомільні пісні, побожні псальми та канти, духовна та світська лірика. Створені у пізньому середньовіччі пам'ятки музики та літератури частково дійшли до наших днів в усній традиції (часом збереглись в рукописному чи друкованому збірниках) та дідівських піснях.
[[Файл:КонотопКомпаніченко.jpg|300px|thumb|Тарас Компаніченко, 9 липня 2009&nbsp;р., с.&nbsp;[[Шаповалівка (Конотопський район)|Шаповалівка]] на відзначенні 350-річчя [[Конотопська битва|Конотопської битви]]|альт=]]
Окрім сліпецького, старцівського чи дідівського репертуару, виконує (як керівник ансамблю [[Хорея Козацька]]) пам'ятки старовинної музики та літератури Руси-України XV—XVIII&nbsp;ст. Твори на слова поетів XVI—XVIII&nbsp;ст. [[Наливайко Дем'ян|Д.&nbsp;Наливайка]], [[Братковський Данило Богданович|Д.&nbsp;Братковського]], [[Величковський Іван|І.&nbsp;Величковського]], [[Прокопович Теофан|Т.&nbsp;Прокоповича]], [[Яворський Стефан|Стефана Яворського]], [[Сковорода Григорій|Г.&nbsp;Сковороди]].

Бере участь у популярних фестивалях: «[[Країна мрій (фестиваль)|Країна мрій]]», «[[Трипільське коло]]». 2002 року взяв участь у громадському паломництві до місць масових поховань української інтелігенції&nbsp;— урочища [[Сандармох]] та [[Соловецькі острови|Соловецьких островів]].

Член Центрального Проводу [[Республіканська платформа|Республіканської платформи]].

Композитор і актор у фільмі Павла Когута [[Посттравматична рапсодія (фільм)|«Посттравматична рапсодія»]].

З 2018 року веде передачу [http://www.nrcu.gov.ua/prog.html?id=280 «Хорея Козацька»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200703184242/http://www.nrcu.gov.ua/prog.html?id=280 |date=3 Липня 2020 }} на [[UA: Радіо Культура|UA: Радіо Культура]].

У 2019 році пісня Т.&nbsp;Компаніченка «Завжди Україна буде» стала одним із саундтреків до фільму «<nowiki/>[[Незламні (фільм)|Незламні]]<nowiki/>».<ref>{{Citation|title=Фільм "Незламні" 2019|url=https://www.youtube.com/watch?v=38YEPZW0NP8|accessdate=2020-01-14|language=uk-UA|archive-date=2 Січня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200102213229/https://www.youtube.com/watch?v=38YEPZW0NP8}}</ref>

=== Участь у двох революціях ===
Компаніченко&nbsp;— активний учасник [[Помаранчева революція|Помаранчевої революції]], під час якої багато виступав на головній сцені Майдану.

26 жовтня 2012 музикант мав узяти участь у програмі «Велика політика з Євгеном Кисельовим» на телеканалі [[Інтер (телеканал)|Інтер]] на підтримку [[Олег Тягнибок|Олега Тягнибока]]. Через недопущення «[[ВО «Свобода»|Свободи]]» до студії Компаніченко виступив просто неба<ref>[http://www.youtube.com/watch?v=dTENbOJEqPg&feature=g-high-u Хорошковський наказав не пускати Тягнибока&nbsp;— ч. 2 // YouTube, 27.10.2012, 6:56–9:60]</ref>.

Під час [[Революція гідності|Революції Гідності]] дав десятки концертів на Майдані, виконував пісні військового циклу.

Після початку [[Російсько-українська війна (2014-2016)|російсько-української війни]] у березні 2014-го&nbsp;— частий гість [[Зона українсько-російського протистояння на Донбасі|зони бойових дій]], де виступав перед воїнами української армії та [[Добровольчі військові формування України (з 2014)|добровольцями]]. Учасник волонтерського руху. Автор низки поетичних творів, створених у старосвітському ключі, зокрема [[Бої за Савур-Могилу (2014)|''Думи про битву на Савур-могилі'']]; і пісні "Та шукав козак чести й слави...", присвячених українським воїнам, загиблим в [[Іловайський котел|Іловайському котлі]].

== Родина ==
Одружений із киянкою Ніною Бурмістровою. Виховує чотирьох дітей&nbsp;— Святополка, Богуслава, Богдану та Софію.

Компаніченко&nbsp;— [[Кум (рідня)|кум]] [[Олег Скрипка|Олега Скрипки]]. Він хрестив сина Олега&nbsp;— Романа, а Скрипка став хрещеним батьком Тарасової доньки Софії<ref>[http://gazeta.ua/index.php?id=344727 «В Олега Скрипки народилася донька» // Gazeta.ua, 25.06.2010, 04:40:13]</ref>.

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* ''[[Жеплинський Богдан Михайлович|Жеплинський Б. М.]]'' [https://esu.com.ua/search_articles.php?id=4643 Компаніченко Тарас Вікторович] // {{ЕСУ|14|213—214}}
* {{УМузЕ-2|частина=Компаніченко Тарас Вікторович|сторінки =516}}

== Посилання ==
{{Commonscat}}
* [http://ceh.org.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=22&Itemid=37 Сторінка Тараса Компаніченка на сайті «Київського Кобзарського цеху»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120222092308/http://ceh.org.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=22&Itemid=37 |date=22 Лютого 2012 }}
* [https://web.archive.org/web/20200426174841/https://www.youtube.com/watch?v=YupL7VnOxio Тарас Компаніченко у програмі «Остання Барикада» 17.01.2017]
* [https://web.archive.org/web/20200426174715/https://day.kyiv.ua/uk/article/akciya-dnya/spadkoiemec-ukrayinskih-mudreciv Спадкоємець українських мудреців]&nbsp;— інтерв'ю газеті «[[День (газета)|День]]»
* [https://web.archive.org/web/20200426174620/http://kharkivkobza.narod.ru/Kyryl.html Інтерв'ю з Тарасом Компаніченком про перспективи традиційного музикування на автентичних співоцьких інструментах]
* [http://www.youtube.com/playlist?list=PL9FE82188CA7D4BF0 Інтерв'ю з Тарасом Компаніченком на YouTube]
* [http://www.nrcu.gov.ua/prog.html?id=280 Архів передачі «Хорея Козацька» з 17.02.2019] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200703184242/http://www.nrcu.gov.ua/prog.html?id=280 |date=3 Липня 2020 }}, яку веде Тарас Компаніченко на [[UA: Радіо Культура|UA: Радіо Культура]]
* [https://ukrainer.net/taras-kompanichenko/ Тарас Компаніченко: «Люди досі не можуть збагнути, що вбивають не лише танки і кулі»]
{{ukr-bio-stub}}
{{Нормативний контроль}}
{{ВП-портали|Біографії|Україна|Українська музика|Українське мистецтво|Мистецтво|Війна}}

[[Категорія:Дослідники кобзарства]]
[[Категорія:Репродуктивні кобзарі]]
[[Категорія:Бандуристи]]
[[Категорія:Лірники]]
[[Категорія:Лютністи]]
[[Категорія:Учасники Помаранчевої революції]]
[[Категорія:Уродженці Києва]]
[[Категорія:Персоналії:Боярка]]
[[Категорія:Заслужені артисти України]]
[[Категорія:Лауреати премії імені Василя Стуса]]
[[Категорія:Волонтери АТО]]
[[Категорія:Пластуни]]
[[Категорія:Музикознавці]]
[[Категорія:Українські музикознавці]]
[[Категорія:Громадські діячі]]
[[Категорія:Українські лютністи]]
[[Категорія:Автори-виконавці України]]
[[Категорія:Почесні громадяни Боярки]]
[[Категорія:Уродженці Києва]]
[[Категорія:Українські митці, які долучились до захисту України під час російського вторгнення 2022 року]]
[[Категорія:Лауреати Шевченківської премії 2023 року]]