Перегляд вихідного коду сторінки Котовський Григорій Іванович

''У Вікіпедії є статті про інших людей з прізвищем [[Котовський]].''
{{Військовик
| ім'я                = Григорій Іванович Котовський
| оригінал імені      = 
| портрет             = Kotovsky.jpg
| розмір              = 200px
| підпис              =
| ім'я при народженні = 
| дата народження     = 24.6.1881(12)
| місце народження    = [[Хинчешти|Ганчешти]], [[Кишинівський повіт]], [[Бессарабська губернія]], [[Російська імперія]] 
| дата смерті         = 6.8.1925
| місце смерті        = [[радгосп]] Чабанка, тепер село [[Гвардійське (Одеський район)|Гвардійське]] [[Чорноморська селищна громада|Чорноморської селищної громади]], [[Одеський район]], [[Одеська область]], [[Україна]]
| прізвисько          =
| приналежність       = {{RUSold}}<br/>{{RSFSR}}<br/>[[Файл:Flag of the Ukrainian Soviet Socialist Republic (1919-1929).svg|20пкс|]] [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УСРР]]<br/>{{USSR}}
| країна              =
| рід військ          = [[Кіннота|кавалерія]]
| роки служби         = [[1917]]–[[1925]]
| звання              = <!-- [[Комбриг]], [[Комдив]], -->
| підрозділ           =
| командування        = 17-та Кавказька дивізія, <br/> [[2-й кавалерійський корпус|2-й кавалерійський корпус]]
| битви               = [[Перша світова війна]],<br/>[[Громадянська війна в Росії|Громадянська війна]],<br/>[[Польсько-радянська війна (1920)|Радянсько-польська війна]]<br/>[[Радянсько-українська війна]]
| нагороди            = {{ряд2|{{Георгіївський хрест 4 ступеня}}}}
{{ряд2|{{Орден Червоного Прапора}}|{{Орден Червоного Прапора}}|{{Орден Червоного Прапора}}}}
{{ряд2|<small>[[Почесна революційна зброя]]</small>}}
| відносини           =
| інше                =
}}
'''Григо́рій Іва́нович Кото́вський''' ({{ДН2|24|06|1881|12}}, [[Хинчешти|Ганчешти]], нині [[Хинчешти]], [[Кишинівський повіт]], [[Бессарабська губернія]], [[Російська імперія]]&nbsp;— {{ДС|6|8|1925}}, [[радгосп]] Чабанка, тепер село [[Гвардійське (Одеський район)|Гвардійське]] [[Чорноморська селищна громада|Чорноморської селищної громади]], [[Одеський район]], [[Одеська область|Одеської області]])&nbsp;— російський кримінальний злочинець та [[Політичний в'язень|політв'язень]] [[Російська імперія|Російської імперії]], революціонер, [[Червоне козацтво|український червоний козак]] та [[отаман]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|радянський]] військовий, громадський та політичний діяч, [[командир]] [[Червона армія|червоноармійських]] загонів та з'єднань у період [[Громадянська війна в Росії|громадянської війни 1917—1922 років]] ([[комкор]]), [[Більшовики|більшовик]], безпосередній учасник радянсько-української війни й [[Червоний терор|«червоного терору»]] на території України.

Зробив стрімку (типову для багатьох радянських керівників того часу) кар'єру від простого безробітного, судимого за кримінальні злочини, до радянського керівника високого рівня&nbsp;— члена [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|Союзного]], [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Українського]] та [[Молдавська Автономна Радянська Соціалістична Республіка|Молдавського]] [[Центральний виконавчий комітет СРСР|Центрального Виконавчого Комітету]], члена [[Революційна військова рада|Реввійськради СРСР]].

== Біографія ==

=== Ранні роки ===
Народився в м. Ганчешти ([[Кишинівський повіт]], [[Бессарабська губернія]], [[Російська імперія]], нині&nbsp;— м. [[Хинчешти]], [[Молдова]]) у сім'ї заводського механіка. За соціальним походженням&nbsp;— [[міщанство|міщанин]] міста [[Балта|Балти]] [[Подільська губернія|Подільської губернії]]. У біографії Котовського з Словника Гранат зазначається, що батько Котовського мав дворянське походження, працював інженером у бесарабського князя Манук-Бея<ref name=":0">{{Cite book
|url=https://www.worldcat.org/oclc/21336788
|title=Dei︠a︡teli SSSR i revoli︠u︡t︠s︡ionnogo dvizhenii︠a︡ Rossii : ėnt︠s︡iklopedicheskiĭ slovarʹ Granat.
|last=Барсуков М.
|date=1989
|publisher=Sov. ėnt︠s︡iklopedii︠a︡
|edition=Reprintnoe izd
|location=Moskva
|pages=214
|language=рос
|isbn=5-85270-028-2
|oclc=21336788
}}</ref>.

У два роки він втратив матір, а в шістнадцять&nbsp;— батька. Від природи був [[Заїкання|заїкою]].

Закінчив сільськогосподарське училище, працював помічником управляючого і управляючим маєтком.

За фінансові махінації та непорядну поведінку Котовського двічі арештовували: першого разу&nbsp;— 1902, вдруге&nbsp;— 1903 року. Від початку 1904 року перебував на нелегальному становищі, очолював невелику групу [[Соціалісти-революціонери|есерівських]] бойовиків, що займалася пограбуваннями. 1905 року разом з «бойовою» групою розірвав стосунки з есерами і розширив масштаби грабіжництва{{sfn|Васильєв|2008|с=568.}}.

Під час [[російсько-японська війна|російсько-японської війни]] в [[1904]] році не з'явився на призовний пункт. У [[1905]] році його заарештували за ухиляння від військової служби та направили в [[19-й Костромський піхотний полк]] [[Російська імператорська армія|Російської Імператорської армії]], що квартирував на той час у [[Житомир]]і. Незабаром Котовський [[Дезертирство|дезертирував]] звідти і організував загін бойовиків, на чолі якого коїв розбійницькі напади на маєтки, установи, заможних громадян [[Бессарабська губернія|Бессарабської губернії]]. [[Селяни]] надавали загону Котовського допомогу, переховували його від [[Жандармерія#Жандармерія Російської імперії|жандармів]], постачали продуктами, одягом, зброєю. Завдяки цьому загін тривалий час залишався невловимим, про зухвалість скоєних ним нападів ходили [[легенда|легенди]].

У [[1907]] році Котовського заарештовано й засуджено до 12 років [[каторга|каторги]], направлено до Нерчинська (нині місто Забайкальського краю, РФ), де він працював на будівництві Амурської залізничної магістралі. Втік із [[Нерчинськ]]а в лютому [[1913]] року, вбивши двох конвоїрів. Переховувався, працюючи вантажником, чорноробом.

На початку 1915 року Котовський сформував нову «бойову» групу і разом з нею займався грабіжництвом у Бессарабії. 1916 року його група здійснила напад на арештантський вагон і звільнила засуджених, які там утримувалися, після цього чисельність групи збільшилася до 30 осіб. «Бойовий загін» Котовського під приводом «повернення народові того, що в народу було відібрано» здійснював зухвалі напади і грабував майно та власність заможних мешканців Одеси. Сам Котовський, як писали одеські журналісти, жив у найдорожчих готелях міста. Того ж року він був арештований і на суді переконував присяжних, що грабував із ідейних мотивів. Однак присяжні визнали його винним і засудили до страти. Через протести невдоволених рішенням суду та втручання дружини командувача Південно-Західним фронтом генерала [[Брусилов Олексій Олексійович|Олексія Брусилова]], до якої Котовський надіслав листа з оповіддю про свою долю, вирок замінили на довічну каторгу. Сидячи в одеській в'язниці, написав автобіографію (сповнену вірою у свою винятковість){{sfn|Васильєв|2008|с=568.}}.

=== Громадянська війна ===
[[Файл:Denkmal Katowski.jpg|thumb|right|200px|Меморіальна дошка на честь перебування Котовського в [[Овруч]]і у 1921—22 роках]]
У травні [[1917]] року Котовського умовно звільняють та направляють до Діючої армії [[Російська імперія|Російської імперії]]&nbsp;— на [[Румунський фронт]] [[Перша світова війна|Першої світової війни]]. Там його вибирають членом революційного полкового комітету [[136-го Таганрозького піхотного полку]]. У листопаді 1917 року Котовський примкнув до лівих есерів, та згодом був обраний членом революційного комітету [[6-та російська армія|6-ї російської армії]].

У січні&nbsp;— березні 1918 року Котовський очолює [[Тираспольський загін ОРР|Тираспольський загін]] збройних сил [[Одеська радянська республіка|Одеської Радянської Республіки]]. В 1918 році за допомогою більшовицького підпілля здійснив кілька пограбувань у Одесі, зокрема фінансових установ Добровольчої армії. Від липня 1919 року&nbsp;— комбриг 2-ї бригади [[45-та стрілецька дивізія (РСЧА)|45-ї стрілецької дивізії]]. Під командуванням [[Якір Йона Еммануїлович|Йони Якіра]] брав участь у переході угруповання червоних військ від Дністра до Житомира.

З листопада 1919 року в складі 45-ї дивізії РСЧА брав участь у обороні [[Санкт-Петербург|Петрограду]] від білогвардійців. З січня [[1920]] року командував кавалерійською [[Бригада (військова справа)|бригадою]] під час боїв на Кавказі, а потім&nbsp;— в Україні та на [[Польсько-радянська війна 1920|радянсько-польському фронті]]. У квітні 1920 року вступив до [[Комуністична партія Радянського Союзу|РКП(б)]]. З грудня 1920 року Котовський командував 17-ю Кавказькою дивізією{{sfn|Васильєв|2008|с=568.}}. Формувалася дивізія в основному з молдован, татар, одеських євреїв, киргизів та китайців. Ці етнічні армійські загони відзначалися досить жорстоким відношенням до українців, адже регулярно грабували, вбивали та випалювали міста і містечка.

1921 року командував кавалерійськими частинами, що брали участь у придушенні селянських повстань в Україні та під [[Тамбов]]ом. У вересні [[1921]] року Котовського призначили начальником 9-ї кавалерійської дивізії, у жовтні [[1922]] року&nbsp;— командиром 2-го кавалерійського корпусу.

[[17 листопада]] [[1921]]&nbsp;року, на чолі 9-ї кавалерійської дивізії взяв безпосередню участь у [[Бій під Малими Міньками|бою під Малими Міньками]], в якій більшовики завдали поразки [[Волинська повстанська група|Волинській групі]] [[Армія Української Народної Республіки|Армії Української Народної Республіки]] (командувач&nbsp;— генерал-хорунжий [[Тютюнник Юрій Йосипович|Юрій Тютюнник]]). Після перемоги, Котовський відзначився жорстоким поводженням з полоненими та їх розстрілами<ref>[http://www.istpravda.com.ua/articles/2011/11/18/62533/ Базарська трагедія. Котовський і червоні проти петлюрівців] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20191114174205/http://www.istpravda.com.ua/articles/2011/11/18/62533/ |date=14 листопада 2019 }}. «Історична правда»</ref>. Протягом Волинської операції армія під командуванням М.Котовського придушувала селянський спротив проти більшовиків у різних місцевостях Волині у Житомирі, Радомишлі, Бердичіві, Малині, Коростені, Коростишеві, Овручі, Базарі та інших. В Радомишлі була вулиця на його честь, де на будинку де він проживав була встановлена меморіальна дошка. Також було і в Овручі.

=== Після війни ===
Після громадянської війни був членом [[Всеросійський центральний виконавчий комітет|Всеросійського ЦВК]]. 1925 року&nbsp;— голова ревізійної комісії Центрального управління промрадгоспами. Один із ініціаторів створення [[Молдавська Автономна Радянська Соціалістична Республіка|Молдавської Автономної СРР]] у складі Української СРР{{sfn|Васильєв|2008|с=568.}}, яку він розглядав як базу сформованого ним і підпорядкованому йому військового корпусу, в лавах якого було чимало бесарабців. Поза очі автономію називали «[[Котовія|республікою Котовія]]»<ref>{{Cite web|url=https://www.istpravda.com.ua/articles/2023/03/30/162539/|title=Олексій Мустафін. Одна мова – дві держави. Чому молдовани говорять румунською, і до чого тут Москва?|website=Історична правда. 2023-03-30}}</ref>. «Надмірна самостійність» Котовського викликала щоразу більше роздратування у радянського керівництва і спецслужб.

[[Файл:Telo Kotovskogo.JPG|thumb|Тіло Котовського після вбивства]]
[[6 серпня]] [[1925]] року, під час відпочинку в радгоспі Чебанка (нині смт [[Чорноморське (Одеська область)|Чорноморське]], [[Лиманський район (Одеська область)|Лиманський район]], [[Одеська область]], [[Україна]], тоді [[Лиманський район (Одеська область)|Антоно-Кодинцівський район]], [[Одеська округа]], [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Українська СРР]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]), комкора Григорія&nbsp;Котовського застрелив знайомий (по іншим даним&nbsp;— ад'ютант<ref name=":0" />) [[Мейєр Зайдер]], на прізвисько «Майорчик». [[Мотивація]] вбивства не з'ясована. Убивцю засудили, відпустили з тюрми до закінчення строку покарання, однак невдовзі він несподівано загинув. За однією з версій, Котовського вбили співробітники [[Державне політичне управління|ДПУ]], коли встановили, що він продовжував підтримувати зв'язки з одеськими бандами злочинців{{sfn|Васильєв|2008|с=568.}}.

== Переконання ==
Існують свідчення, що нібито полонених, які зверталися до нього [[українська мова|українською]], Котовський відправляв на розстріл, кажучи, що «там тебе зрозуміють»<ref>Файзулін Ярослав. [http://www.ut.net.ua/History/36092 Кривавий Базар] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111127023007/http://www.ut.net.ua/History/36092 |date=27 листопада 2011 }} // [[Український тиждень|Тиждень]].&nbsp;— 2011.&nbsp;— №&nbsp;48 (213).&nbsp;— 24&nbsp;листопада.</ref>.

== Нагороди ==
Котовський нагороджений [[Георгіївський хрест|Георгіївським хрестом]]<ref name=burda>''Бурда Эдуард.'' [http://www.apn.ru/publications/article25972.htm Котовский&nbsp;— кто он?] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120926210220/http://www.apn.ru/publications/article25972.htm |date=26 вересня 2012 }} // Агентство Политических Новостей.&nbsp;— 2012.&nbsp;— 25 февраля. {{ref-ru}}</ref> трьома [[Орден Червоного Прапора|орденами Червоного Прапора]] і [[Почесна революційна зброя|Почесною революційною зброєю]]&nbsp;— інкрустованою [[Шашка|кавалерійською шашкою]].

== Сім'я ==
{{в планах}}

== Увічнення пам'яті ==
Після смерті, тіло Котовського було забальзамоване й покладене в мавзолеї в м. [[Подільськ]]у (нині Одеської області). За румунської окупації 1941—1944 років мавзолей зруйнували, у повоєнні часи відновили. Саме місто в 1936—2016 році мало назву '''Котовськ''', яке на час смерті діяча носило назву '''Бірзула.'''

Радянська пропаганда зробила з Котовського символ героя громадянської війни 1918—1922 років. Про нього було знято фільм «Котовський» (вийшов на екрани 1942, режисер М. Мордвін). На його честь у СРСР було названо три міста.&nbsp;{{sfn|Васильєв|2008|с=568.}} У смт [[Красне (смт)|Красному]] Буського району Львівської області існувала площа Котовського, де [[1980]] року йому було встановлено пам'ятник (скульптор [[Пилєв Олександр Павлович|Олександр Пилєв]], архітектор [[Консулов Анатолій Дмитрович|Анатолій Консулов]]<ref>{{книга |заголовок = Памятники истории и культуры Украинской ССР |місце = Киев|видавництво = [[Наукова думка]]|рік = 1987 |сторінок = 323 }} {{ref-ru}}</ref>/

* Музей ім. Г.&nbsp;Г.&nbsp;Котовського в селі [[Степанівка (Роздільнянський район)|Степанівка]] [[Роздільнянський район|Роздільнянського району]] [[Одеська область|Одеської області]]

<gallery heights="180" widths="180">
Место гибели Г.И. Котовского 01.jpg|Обеліск на місці загибелі Григорія Котовського 
Место гибели Г.И. Котовского 02.jpg|
Место гибели Г.И. Котовского 03.jpg|
</gallery>

[[2015]] року після прийняття [[Декомунізація в Україні|Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»]] прізвище Котовського [[Український інститут національної пам'яті|Українським інститутом національної пам'яті]] було включено до [[Список осіб, що підпадають під закон про декомунізацію|списку осіб, чия діяльність підпадає під дію законів про декомунізацію]]<ref>Підстава: «Радянський військовий та політичний діяч, учасник встановлення радянської влади в Україні, командувач Тираспільського загону збройних сил Одеської Радянської Республіки (1918), член Всеросійського ЦВК, член Реввійськради СРСР».</ref>.

=== Топоніміка ===
За радянських часів на честь Котовського було названо чимало вулиць у різних населених пунктах. Нині за межами України, а також на окупованих територіях України, у більшості випадків ці назви збереглися.

'''Чинні назви вулиць''':
* [[Вулиця Котовського (Липецьк)|Вулиця Котовського]]&nbsp;— одна з вулиць [[Липецьк]]а.
* [[Вулиця Котовського (Новосибірськ)|Вулиця Котовського]]&nbsp;— одна з вулиць [[Новосибірськ]]а.

=== Пам'ятники ===
* [[Мавзолей Котовського]] в [[Подільськ]]у
* [[Монумент|Пам'ятник]] у [[Кишинів|Кишиневі]]. Встановлений в [[1954]] році на площі Котовського в 36-ту річницю [[Радянська армія|Радянської армії]]. Цей [[пам'ятник]] був одним із перших монументальних пам'ятників у післявоєнній [[Молдавська Радянська Соціалістична Республіка|Молдавській РСР]]. Групу [[скульптура|скульпторів]] та [[архітектор]]ів (К. Китайка, І. Першудшев, А. Посядо, Ф. Наумов) очолював [[Дубіновський Лазар Ісаакович|Л.&nbsp;Дубіновський]].
* Пам'ятник у с. [[Соломна]] [[Волочиський район]] [[Хмельницька область]]
* Пам'ятник у с. [[Степанівка (Роздільнянський район)|Степанівка]] [[Роздільнянський район]] [[Одеська область]]
<gallery widths="180" heights="180">
Мемориал Котовского.jpg|Мавзолей Котовського
Pamiatnik Kotovskomu v Kishineve.jpg|Пам'ятник у [[Кишинів|Кишиневі]]
Умань 7.JPG|Пам'ятник в [[Умань|Умані]] (демонтований)
</gallery>

== Примітки ==
{{reflist}}

== Посилання ==
* [http://odesskiy.com/k/kotovskij-grigorij-ivanovich.html Життя та біографія Григорія Івановича Котовського] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110903011338/http://odesskiy.com/k/kotovskij-grigorij-ivanovich.html |date=3 вересня 2011 }} // Odesskiy.com.
* ''Левинец Пётр.'' [http://day.kyiv.ua/ru/article/istoriya-i-ya/kotovskiy Котовський] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220302010529/https://day.kyiv.ua/ru/article/istoriya-i-ya/kotovskiy |date=2 березня 2022 }} // [[День (газета)|День]].&nbsp;— 2000.&nbsp;— №&nbsp;135.&nbsp;— 29 липня. {{ref-ru}}
* ''Сушинський Богдан.'' [http://izvestiya.odessa.ua/index.php?go=Newspaper&in=view&id=8026 Мітки історії: мавзолей посеред Котовська] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20171010104614/http://izvestiya.odessa.ua/index.php?go=Newspaper&in=view&id=8026 |date=10 жовтня 2017 }} // Одеські вісті.&nbsp;— 2007.&nbsp;— 10 липня.
* ''Фомин Александр.'' [http://www.pseudology.org/people/Kotovsky.htm Если погибают комкоры, значит это кому-то нужно…] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110825063647/http://pseudology.org/people/Kotovsky.htm |date=25 серпня 2011 }} // pseudology.org {{ref-ru}}

== Джерела ==
* {{h|Васильєв|2008}}''Васильєв В. Ю.'' [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Kotovskii_G Котовський Григорій Іванович] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160817185125/http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Kotovskii_G |date=17 серпня 2016 }} // {{ЕІУ|5|241}}
* [http://leksika.com.ua/14860814/ure/kotovskiy Котовський Григорій Іванович] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160831132611/http://leksika.com.ua/14860814/ure/kotovskiy |date=31 серпня 2016 }} // {{УРЕ-2/5}}
* Котовський Григорій Іванович // {{ЧУЕ}}&nbsp;— С. 467.&nbsp;— {{s|ISBN 978-966-8567-14-8.}}
* [[Савченко Віктор Анатолійович|''Савченко В. А.'']] [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=361 Котовський Григорій Іванович] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160818095847/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=361 |date=18 серпня 2016 }} // {{ЕСУ|15|36—37}}

{{бібліоінформація}}

[[Категорія:Григорій Котовський| ]]
[[Категорія:Радянські воєначальники]]
[[Категорія:Учасники Громадянської війни в Росії]]
[[Категорія:Учасники радянсько-української війни 1917-1921]]
[[Категорія:Кавалери ордена Червоного Прапора]]
[[Категорія:Померли в Одеському районі]]
[[Категорія:Військовики Одеси]]
[[Категорія:Персоналії:Балта]]
[[Категорія:Червоні отамани]]
[[Категорія:Червоне козацтво]]
[[Категорія:Російські злочинці]]
[[Категорія:Російські воєнні злочинці]]
[[Категорія:Нагороджені почесною революційною зброєю|Котовський]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названо вулиці]]
[[Категорія:Прототипи літературних персонажів]]
[[Категорія:Особи, увічнення яких підпадає під закон про декомунізацію]]
[[Категорія:Відмічені в українофобії]]