Перегляд вихідного коду сторінки Кулемет Максима

{{Картка зброї
|назва= Кулемет Мáксима
|зображення= Metralhadora 1884.jpg
|розм_зобр=300пкс
|підпис= Гайрем Максим зі своїм кулеметом
|походження= [[Велика Британія]]
|тип= [[станковий кулемет]]
<!-- Зазначення типу-->
| є_стрілецька         = так
<!-- Історія використання-->
|служба= [[1883]]—н.ч.
|оператори= «див. [[#Оператори|Оператори]]»
|війни= практично усі війни і конфлікти з кінця XIX, протягом XX і початку XXI століть.
<!-- Історія виробництва-->
|розробник= [[Гайрем Стівенс Максим]]
|дата_розробки= [[1883]]
|виробник=
|дата_виготовлення=[[1883]]—[[1945]]
|кількість=
|варіанти= «див. [[#Варіанти|Варіанти]]»
<!-- Основні характеристики -->
|вага= 27,2
|довжина= 1067
|част_довжина= 721
|ширина=
|висота=
| обслуга=
<!-- Характеристики стрілецької зброї-->
|набій= [[7,62×54 мм R]] ([[Кулемет Максима зразка 1910 року|Максим зразка 1910]])<br />[[7,92×57mm Mauser|7,92×57 мм Маузер]] ([[MG-08]])<br />[[.303 British]] ([[Vickers (кулемет)|Віккерс]])<br />[[7,5 × 55 мм Шмідт-Рубін|7,5×55 мм]] ([[MG-11]])<br />[[8×50 mm R Mannlicher]] 
|калібр= 7,62
|дія= [[віддача ствола]], [[Принцип дії вогнепальної зброї|кривошипно-шатунне]]
|темп= 600
| д_швидкість= 740
|дальність=
| м_дальність=
|живлення= [[Стрічка (зброя)|кулеметна стрічка]] на 250 набоїв
|приціл=
}}

'''Кулеме́т Ма́ксима'''&nbsp;— [[станковий кулемет]], розроблений британським [[зброяр]]ем американського походження [[Гайрем Стівенс Максим|Гайремом Стівенсом Максимом]] у [[1883]] році. Кулемет Максима став одним з родоначальників автоматичної зброї; він широко використовувався під час [[Англо-бурська війна (1899-1902)|англо-бурської війни]] 1899—1902, [[Перша світова війна|Першої світової]] і [[Друга світова війна|Другої світової]] воєн, а також у багатьох малих війнах і збройних конфліктах XX століття, а також зустрічається в «гарячих точках» по всьому світу і в наші дні.

== Історія створення ==
У [[1873]] році американський [[винахідник]] [[Гайрем Стівенс Максим]] ({{s|[[1840]]&nbsp;— [[1916]]}}) створив перший зразок автоматичної зброї&nbsp;— [[кулемет]] Ма́ксима<ref>До цього в 1862 році Річард Гатлінг розробив перший кулемет ([[кулемет Гатлінга]]), але для його роботи доводилося вручну обертати блок стволів, так що автоматичним в сучасному розумінні він не був.</ref>. Він вирішив використовувати енергію віддачі зброї, яка до цього ніяк не використовувалася. Але випробування і практичне застосування цієї зброї були припинені на 10 років, так як Максим був не тільки зброярем і крім зброї цікавився іншими винаходами. У його діапазон інтересів входила різна техніка, електрика і так далі, а кулемет був лише одним з багатьох його винаходів. На початку 1880-х років Максим, нарешті, взявся за свій кулемет, але за зовнішнім виглядом його зброя вже сильно відрізнялося від зразка 1873 року. Можливо, ці десять років пішли на обдумування, розрахунки та удосконалення конструкції в кресленнях. Після цього Гайрем Максим дав пропозицію [[Федеральний уряд США|уряду США]] про прийняття його кулемета на озброєння. Але винахід нікого в США не зацікавив, і тоді Максим емігрував у [[Велика Британія|Велику Британію]], де його розробка спочатку теж не викликала особливого інтересу з боку військових. Однак ним зацікавився присутній на випробуваннях нової зброї британський банкір Натаніель Ротшильд, який погодився фінансувати розробку та виробництво кулемета.

«Збройна компанія Максима» почала виготовляти і рекламувати кулемети, показуючи їх роботу в багатьох державах. Гайрему Максиму вдалося домогтися відмінної живучості та надійності своєї зброї, і наприкінці 1899 року, його кулемет, вироблений під британський набій калібру [[.303 British]] (7,7&nbsp;мм) зробив 15 тис. пострілів без будь-яких серйозних труднощів. Виготовлення одного кулемета Максима вимагало 2448 операцій і займало 700 робочих годин.

''' Ранні варіанти кулемета Максима.'''
<gallery>

Файл:7.5mm MG Maxim.jpg|7,5-мм кулемет «Максим» зразка [[1894]] року.
Файл:Maxim machine gun Megapixie.jpg|Один із найперших варіантів кулемета «Максим», без кожуха охолодження.
Файл:Maxim gun, Georgian national museum.JPG|Російський кулемет Максима зразка 1910 року

</gallery>

== Система ==
Кулемет системи Максима (або просто «Максим»)&nbsp;— [[автоматична зброя]], заснована на автоматиці [[Віддача ствола|віддачі ствола]], при короткому ході ствола. Під час пострілу [[Відведення порохових газів|порохові гази]] відправляють [[Ствол (зброя)|ствол]] тому, приводячи в рух механізм перезарядження, який витягає з тканинної стрічки набій, досилаючи його в казенник і при цьому одночасно зводячи затвор. Після [[постріл]]у операція повторюється заново. Кулемет має середній [[темп стрільби]]&nbsp;— 600 пострілів за хвилину (в залежності від версій варіюється від 450 до 1000), а бойова швидкострільність становить 250—300 пострілів за хвилину.

Для стрільби з [[Кулемет Максима зразка 1910 року|кулемета зразка 1910 року]] застосовуються [[Набій|гвинтівочні набої]] [[7,62 × 54 мм R]] з [[куля]]ми зразка 1908&nbsp;року (легка куля) і зразка 1930&nbsp;року (важка куля). [[Ударно-спусковий механізм|Спускова система]] розрахована тільки на [[Автоматична зброя|автоматичний вогонь]] і має [[Запобіжник (зброя)|запобіжник]] від випадкових пострілів. Живлення кулемета відбувається набоями з приймача повзункового типу, з тканинної або металевої [[Стрічка (зброя)|стрічки]] ємністю 250 набоїв, яка з'явилася пізніше. Прицільне пристосування має у своєму складі стояковий [[приціл]] і [[Мушка (зброя)|мушку]] з прямокутною вершиною. На деяких кулеметах також міг встановлюватися [[оптичний приціл]]. Кулемет спочатку встановлювали на громіздкі [[лафет]]и, за зразком лафетів [[Мітральєза|мітральєзи]]; потім з'явилися портативні станки, зазвичай на триногах; в російській армії з [[1910]] року використовувався колісний [[Станок (зброя)|станок]], розроблений [[полковник]]ом А.&nbsp;А.&nbsp;Соколовим. Цей станок надавав кулемету достатню стійкість при стрільбі і дозволяв, на відміну від триног, легко переміщати кулемет при зміні позиції.

=== Основні деталі ===

* Короб
* Кожух
* Потиличник
* [[Затвор (зброя)|Затвор]]
* Приймач
* [[Поворотна пружина]]
* Коробка поворотної пружини
* [[Рушничний замок|Замок]]
* [[Спусковий гачок]]

=== Набої який використовують ===
{| class="wide" style="text-align:center"
! [[Набій]]
! Назва зброї
! Калібр, [[мм]]
! [[Початкова швидкість (балістика)|Початкова швидкість кулі]], [[м/с]]
! Кінетична енергія кулі, [[Дж]]
! Вага набою, г
! Вага кулі, г
! Вага порохового заряду, г
! Довжина набою, мм
! Довжина [[гільза|гільзи]], мм
|-
| '''[[7,62×54 мм]]'''<br/>[[Файл:7,62x54mmR Mosin Nagant.jpg|150пкс]]
| [[Кулемет Максима зразка 1910 року|Максим зразка 1910]]
| 7,91
| 830
| 2920-4466
| 22,7-25,1
| 9,6-11,8
| 3,1
| 77,16
| 53,72
|-
| '''[[7,92×57mm Mauser|7,92×57 мм]]'''<br/>[[Файл:Image-8 x 57 mm IS softpoint.jpg|150пкс]]
| [[MG-08]]
| 8,09
| 735-837
| 3600-3666
| ?
| 12,8 (зі сталевим осереддям)
| 3,05
| 80,5
| 56,75
|-
| '''[[.303 British]]'''<br/>[[Файл:.303ammunition.jpeg|150пкс]]
| [[Vickers (кулемет)|Віккерс]]
| 7,92
| 701—760
| 2888—3122
| ?
| 9,98—11,6
| 2,43
| 77
| 56,4
|-
| '''[[7,5 × 55 мм Шмідт-Рубін]]'''<br/>[[Файл:GP-11.jpg|150пкс]]
| [[MG-11]]
| 7,77
| 750—910
| 3437—3700
|
| 8—13
|
| 77,7
| 55,6
|}{{clear|left}}

== Кулемет Максима у Росії ==
Після успішної демонстрації кулемета в [[Швейцарія|Швейцарії]], [[Італія|Італії]] і [[Австрія|Австрії]] Гайрем Максим приїхав в Росію з показовим зразком кулемета 45-го калібру (11,43&nbsp;мм). У 1887 році пройшли випробування кулемета «Максим» під 10,67-мм набій [[Гвинтівка Бердана|гвинтівки Бердана]] з димним порохом<ref name="autogenerated1">Семён Федосеев. Столетие легендарного «Максима» // журнал «Мастер-ружьё», №&nbsp;11 (164), ноябрь 2010. стр. 40—46</ref>.

{{s|[[8 березня]]}} {{s|[[1888]] року}} з нього стріляв імператор [[Олександр III (російський імператор)|Олександр III]]. Після випробувань, представники російського військового відомства замовили Максиму 12 кулеметів зразка 1885 року під 10,67-мм набій гвинтівки Бердана. Постачати кулемети «Максим» в Росію почало підприємство «Сини Віккерс і Максим». Кулемети були доставлені в [[Санкт-Петербург]] в травні 1889 року. Новою зброєю зацікавився і російський військовий флот, він замовив ще два кулемети для проведення випробувань<ref>Сергей Монетчиков. Оружейники: неустрашимый «Максим» // журнал «Братишка», январь 2005</ref>.

Надалі, [[гвинтівка Бердана]] була знята з озброєння, і кулемети «Максим» були перероблені під [[7,62 × 54 мм R|набій 7,62-мм]] російської [[гвинтівка Мосіна|гвинтівки Мосіна]]. У 1891—1892&nbsp;рр. для випробувань були закуплені п'ять кулеметів під набій 7,62х54 мм<ref name="autogenerated1" />. Протягом {{s|1897—1904 рр.}} було закуплено 291 кулемет.

У 1901 році 7,62-мм кулемет Максима на колісному лафеті англійського зразка був прийнятий на озброєння сухопутних військ, протягом цього року в російську армію надійшло перші 40 кулеметів Максим<ref>Р. Эрнест Дюпюи, Тревор Н. Дюпюи. Всемирная история войн (в 4-х тт.). книга 3 (1800—1925). СПб., М., «Полигон&nbsp;— АСТ», 1998. стр. 587</ref>. Кулемет (вага якого на важкому [[лафет]]і з великими колесами і великим бронещитом становила 244 кг) віднесли в підпорядкування артилерії. Кулемети планувалося використовувати для оборони фортець, для відбиття вогнем із заздалегідь обладнаних і захищених позицій масованих атак піхоти противника.

У березні 1904 року було підписано контракт про виробництво кулеметів «Максим» на Тульському збройовому заводі. Вартість виробництва тульського кулемета (942 рубля + 80 фунтів стерлінгів комісійної винагороди фірмі «Віккерс», всього близько 1700 рублів) була дешевше, ніж вартість придбання у англійців (2288 рублів 20 копійок за кулемет). У травні 1904 року на Тульському збройовому заводі почалося серійне виробництво кулеметів<ref name="autogenerated1" />.

== Застосування ==
Кулемет «Максим» був призначений для підтримки [[Піхота|піхоти]] вогнем, а також для придушення вогню противника і розчищення шляху піхотинцям при наступі, або для прикриття під час відступу.

В обороні кулемет «Максим» був призначений для боротьби з вогневими точками противника, для обстрілювання відкритих підступів. Наприкінці [[XIX]]&nbsp;— початку [[XX століття]] європейські [[пацифіст]]и часто пред'являли вимоги ввести повну заборону на використання кулемета в військових конфліктах, як негуманного зброї. Спровоковані ці вимоги були тим, що [[Велика Британія]] першою серед колоніальних імперій виявила переваги кулемета і активно стала застосовувати його в зіткненнях з тубільними повстанцями.

В [[Судан]]і [[2 вересня]] [[1898]]року у [[Битва під Омдурманом|битві при Омдурмані]] {{s|10-тисячне}} англо-єгипетське військо билося {{s|зі 100-тисячною}} армією Судану, яка складалася, в основному, з іррегулярної кінноти. Масованим кулеметним вогнем атаки суданської кінноти були відбиті. Англійські частини при цьому зазнали незначних втрат.

=== Бойове використання в Російсько-японській війні ===
Кулемет Максима застосовувався під час [[Російсько-японська війна|Російсько-японської війни]]. В одному з боїв під [[Мукден]]ом російська [[Артилерійська батарея|батарея]], оснащена шістнадцятьма кулеметами «Максим» (тоді в російській армії кулемети були підпорядковані артилерійському відомству), протистояла кільком [[атака]]м японців, незабаром японська сторона втратила половину наступаючих. Без допомоги кулеметів відбити ці атаки так ефективно було б неможливо. Провівши кілька десятків тисяч пострілів за порівняно малий проміжок часу, російські кулемети проте не вийшли з ладу і були в хорошому стані, довівши тим самим свої виняткові бойові характеристики. Тепер кулемети стали закуповуватися сотнями, незважаючи на значну ціну, понад 3000&nbsp;[[рубль|рублів]] за кулемет. При цьому їх вже у військах знімали з важких [[лафет]]ів і з метою підвищення маневреності ставили на саморобні, більш легкі і зручні в перевезенні станки.
[[Файл:Taczanka.jpg|міні|праворуч|240пкс|Трофейні російські станкові кулемети Максима на лафеті, [[Берлін]]]]

=== Застосування у Німецько-радянській війні ===
[[Файл:Red army soldiers, end of 1920s-beginning of 1930s.jpg|міні|240пксx|[[Командир]]и та бійці РСЧА з кулеметом Максима, кінець {{s|1920-х}}&nbsp;— початок {{s|1930-х}} років]]
[[Файл:Quadmaxims.jpg|міні|240пкс|Зчетверена зенітно-кулеметна установка зразка 1931 року]]
[[Файл:Kursk Soviet machineguns.JPG|240пкс|міні|Розрахунок кулемета Максима веде вогонь по ворогу. [[Курська битва]].]]
[[Файл:ДОТ № 186 (КиУР), Чабани охолодження кулемета.jpg|міні|240пкс|При стаціонарній установці кулемети охолоджувались проточною водою. Система охоложення [[ДОТ № 186 (КиУР)|ДОТа №&nbsp;186]] [[КиУР]]]]
Кулемет Максима активно застосовувався [[РСЧА]] під час [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]]. Його використовувала як [[піхота]], так і гірськострілецькі загони, а також [[Військово-морський флот СРСР|флот]]. Під час війни бойові можливості «Максима» намагалися підвищити не тільки конструктори і виробники, але і безпосередньо у військах. Солдати часто прибирали з кулемета бронещит, тим самим намагаючись підвищити маневреність і домогтися меншої помітності. Для маскування крім [[камуфляж]]ного забарвлення, на кожух і щит кулемета надягали чохли. У зимовий час «Максим» встановлювали на лижі, санки або на човен-[[волокуша (сани)|волокушу]], з яких і вели вогонь. Під час Німецько-радянської війни кулемети кріпили на легкі позашляховики [[Willys MB]] і [[ГАЗ-64]].

Був і зчетверений зенітний варіант «Максима». Ця [[Зенітний кулемет|ЗКУ]] широко застосовувалася як стаціонарна, самохідна, корабельна, встановлювалася в кузовах автомашин, [[бронепотяг]]ах, залізничних платформах, на дахах будівель. Кулеметні системи «Максима» стали найпоширенішою зброєю військової [[ППО]]. Зчетверена зенітно-кулеметна установка зразка 1931 року відрізнялася від звичайного «Максима» наявністю пристрою примусової циркуляції води і великою ємністю кулеметних стрічок&nbsp;— на 1000 набоїв замість звичайних 250. Використовуючи зенітні кільцеві приціли, установка була здатна вести ефективний вогонь по літакам супротивника які летять на низькій висоті (максимально на висотах {{s|до 1400 м}} при швидкості {{s|до 500 [[км/год]]}}). Ці установки також часто використовувалися для підтримки [[піхота|піхоти]].

До кінця 1930-х років конструкція «Максима» була [[Моральний знос|морально застарілою]]. Тіло кулемета (без станка, води в кожусі і патронів) мало вагу близько 20&nbsp;кг. Вага станка Соколова&nbsp;— 40&nbsp;кг, плюс 5&nbsp;кг води. Оскільки використовувати кулемет без станка і води було неможливо, то робоча маса всієї системи (без становила) становила близько 65&nbsp;кг. Переміщати таку вагу по полем бою під вогнем було непросто. Високий профіль ускладнював маскування; ушкодження тонкостінного кожуха в бою кулею або осколком практично виводило кулемет з ладу. Складно було застосовувати «Максим» в горах, де бійцям доводилося використовувати саморобні триноги замість штатних станків. Значні труднощі в літню пору викликало постачання кулемета водою. Крім того, система Максима була дуже складна в обслуговуванні.
Багато клопоту завдавала тканинна стрічка&nbsp;— її важко було споряджати, вона зношувалися, рвалася, вбирала воду. Для порівняння, єдиний кулемет [[вермахт]]у [[MG-34]] мав вагу 10,5&nbsp;кг без набоїв, живився металевою стрічкою і не вимагав води для охолодження (при цьому дещо поступаючись «Максиму» з вогневої потужності, будучи за цими показниками ближче до [[Ручний кулемет Дегтярьова|ручного кулемета Дегтярьова]], хоча і з одним важливим нюансом,&nbsp;— MG34 мав швидкозмінний ствол, який дозволяв при наявності запасних стволів вести з нього більш інтенсивну стрільбу чергами). Стрільба з MG-34 могла вестися без станка, що сприяло скритності позиції кулеметника.

З іншого боку, відзначалися і позитивні властивості «Максима»: завдяки безударній роботі автоматики він був дуже стійкий при стрільбі зі штатного станка, давав [[Купчастість бою зброї|купчастість]] навіть кращу, ніж більш пізні розробки, і дозволяв дуже точно управляти вогнем. За умови грамотного обслуговування кулемет міг служити вдвічі довше встановленого ресурсу, який і так був більшим, ніж у нових, більш легких кулеметів.<ref>''Малимон А. А.'' Отечественные автоматы (записки испытателя-оружейника).&nbsp;— М.: Министерство обороны РФ, 2000, ISBN 5-203-01290-3</ref>

Ще до війни була розроблена і запущена у виробництво істотно більш досконала і сучасна конструкція станкового кулемета&nbsp;— ДС-39 конструкції В. Дегтярьова. Однак через проблеми з надійністю і істотно більшою вимогою до обслуговування його виробництво незабаром було згорнуто, а більшість тих, що були у військах, примірників&nbsp;— втрачені на [[Операція «Барбаросса»|початковому етапі]] бойових дій (багато в чому схожа доля спіткала й інший зразок озброєння РСЧА&nbsp;— [[Самозарядна гвинтівка Токарєва|самозарядну гвинтівку Токарєва]], яку не встигли довести до належного рівня надійності до початку війни, а згодом виробництво було вимушено згорнуто на користь застарілої, але добре відпрацьованої і звичної бійцям «трилінійки»).

Проте, нагальна необхідність заміни «Максима» більш сучасною зброєю не зникла, тому у [[1943]] році на озброєння був прийнятий станковий кулемет системи Петра Горюнова [[СГ-43]] з повітряною системою охолодження ствола. СГ-43 перевершував «Максим» за багатьма параметрами. Надходити у війська він почав у другій половині 1943 року. Тим часом, «Максим» продовжував випускатися аж до кінця війни на [[Тульський збройовий завод|Тульському]] і [[Іжевський машинобудівний завод|Іжевському заводах]], і до завершення виробництва він залишався основним станковим кулеметом РСЧА.

Останній факт застосування кулемета Радянською армією стався в [[1969]] році під час [[Конфлікт на острові Даманський|прикордонного конфлікту на Даманському острові]].

=== Використання під час [[Російсько-українська війна (з 2014)|російсько-української війни]] ===
{{Main|Російсько-українська війна (з 2014)|Російське вторгнення в Україну (2022)}}

Цей кулемет активно застосовувався і застосовується в багатьох гарячих точках і пізніше. Зокрема, його використовували як [[Збройні сили України|українські військові]]<ref>[http://ru.tsn.ua/video/video-novini/s-pulemetom-vremen-pervoy-mirovoy-voyny-boycy-zaschischayut-doneckiy-aeroport.html З кулеметом Першої світової війни бійці захищають донецький аеропорт] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304084204/http://ru.tsn.ua/video/video-novini/s-pulemetom-vremen-pervoy-mirovoy-voyny-boycy-zaschischayut-doneckiy-aeroport.html |date=4 березня 2016 }} // ТСН.</ref>, так і сепаратисти в ході [[Війна на сході України|війні на Донбасі]]<ref>{{Cite web|url=https://www.youtube.com/watch?v=LswxvsVkxLU|назва=Моя «нова» стара зброя|видавець=[[Громадське телебачення]]|дата-доступу=2015-09-29|мова=укр.|archive-date=31 серпня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160831104040/https://www.youtube.com/watch?v=LswxvsVkxLU}}</ref>. Також відомо про його застосування російськими військовими в Херсонській області під час [[Російське вторгнення в Україну (2022)|вторгнення в Україну 2022 року]]<ref>{{Cite web|title="Друга армія в світі": російські окупанти використовують зброю часів Першої світової|url=https://www.unian.ua/war/druga-armiya-v-sviti-rosiyski-okupanti-vikoristovuyut-zbroyu-chasiv-pershoji-svitovoji-novini-vtorgnennya-rosiji-v-ukrajinu-11755279.html|website=www.unian.ua|accessdate=2022-03-22|language=uk|archive-date=22 березня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220322182810/https://www.unian.ua/war/druga-armiya-v-sviti-rosiyski-okupanti-vikoristovuyut-zbroyu-chasiv-pershoji-svitovoji-novini-vtorgnennya-rosiji-v-ukrajinu-11755279.html}}</ref> де він був встановлений на вантажний трицикл Loncin китайського виробництва.

== Варіанти ==

На основі конструкції Гайрема Максима в різних країнах було створено безліч варіантів кулемета.

=== Кулемет Максима зразка 1910 року ===
{{Головна|Кулемет Максима зразка 1910 року }}
7,62-мм кулемет «Максим» зразка 1910 року&nbsp;— російський варіант британського кулемета «Максим», що пройшов модернізацію на Тульському збройовому заводі під керівництвом майстрів І.&nbsp;А.&nbsp;Пастухова, І.&nbsp;А.&nbsp;Судакова і П . П. Третьякова. Зменшено вагу тіла кулемета і змінено деякі деталі: прийняття на озброєння набою із загостреною кулею зразка 1908&nbsp;року викликало необхідність змінити в кулеметі «Максим» прицільні пристосування, переробити приймач, щоб він підходив під новий патрон, а також розширити отвір втулки надульника, щоб уникнути занадто великої тряски кулемета при стрільбі. Англійський колісний лафет був замінений на полегшений колісний станок А.&nbsp;А.&nbsp;Соколова, броньовий щит англійського зразка&nbsp;— на бронещит зменшених розмірів. Крім того, А. Соколов спроектував патронні коробки, двоколку для перевезення патронів, герметичні циліндри для ящиків з патронами.
Кулемет Максима зразка 1910 року зі станком важив 62,66 кг (а разом з рідиною, що заливається в кожух для охолодження ствола&nbsp;— близько 70 кг).
Кулемети Максима обр. 1910 року застосовувалися в ході Першої світової війни і [[Громадянська війна в Росії|громадянської війни]], їх використовували як станкові кулемети, встановлювали на бронеавтомобілі, бронепоїзди і «[[тачанка|тачанки]]».

=== Кулемет Максима зразка 1910/30 року ===

[[Файл:Maxim Maschinengewehr 1910.jpg|300пкс|міні|Кулемет Максима зразка 1910/30 року]]
В ході бойового застосування кулемета «Максим» стало ясно, що в більшості випадків вогонь ведеться на дистанції від 800 до 1000&nbsp;м, а на такій дальності немає помітної відмінності в траєкторії легкої кулі зразка 1908 року і важкої кулі зразка 1930 року.
У 1930 році кулемет був знову модернізований, в конструкцію були внесені наступні зміни:
* встановлено відкидний потиличник, в зв'язку з чим змінилися права і ліва засувки і з'єднання спускного важеля і тяги
* запобіжник перенесений на спусковий гачок, що позбавило від необхідності діяти двома руками при відкритті вогню
* встановлено покажчик натягу поворотної пружини
* змінено приціл, введена стійка і [[хомут]]ик з засувкою, на цілику бічних поправок збільшена шкала
* з'явився буфер&nbsp;— тримач для [[бронещит|щита]], прикріплений до кожуха кулемета
* введено окремий [[бійчик (зброя)|бойок]] до [[ударник (зброя)|ударника]]
* для стрільби на далекі дистанції і з закритих позицій введена важка куля зразка 1930 року, оптичний приціл і кутомір&nbsp;— [[Квадрант (інструмент)|квадрант]]
* для більшої міцності кожух ствола виконується з поздовжнім рифленням.
Модернізований кулемет отримав назву «7.62 станковий кулемет системи Максима зразка 1910/30 року». У 1940 році, за підсумками досвіду [[Радянсько-фінська війна (1939-1940)|Радянсько-фінської війни]], кулемет отримав широкий заливний отвір і зливний кран для зливного отвору (за прикладом фінського M32), тепер в зимових умовах кожух можна було наповнювати льодом і снігом.

=== M/32-33 ===
{{Головна|M/32-33}}
[[Файл:MaximM32-33.jpg|250пкс|міні|Фінський кулемет M/32-33]]

Цей [[Фінляндія|фінський]] кулемет являє собою варіант російського кулемета зразка 1910 року. «Максим» M/32-33 був розроблений фінським зброярем [[Аймо Лахті]] у [[1932]] році у, він міг стріляти з темпом стрільби 800 постр./хв., В той час як російська кулемет зразка 1910 року стріляв з темпом 600 постр./хв.; крім цього «Максим» M/32-33 мав ряд інших нововведень. Він активно застосовувався фінською стороною під час [[Радянсько-фінська війна (1939-1940)|Радянсько-фінської війни]]. Використовуваний набій відрізнявся по допусках від радянського.

'''''ТТХ'''''
* '''Калібр:''' 7,62 мм
* '''Набій:''' [[7,62×53 мм R]] фінський.
* '''Темп стрільби:''' 650—850 постр./хв.
* '''Ефективна дальність стрільби:''' 2000 м

=== Віккерс ===
[[Файл:Vickers machine gun in the Battle of Passchendaele - September 1917.jpg|250пкс|міні|Кулемет «Віккерс»&nbsp;— англійський варіант кулемета «Максим».]]
{{Головна|Vickers (кулемет)|l1=Віккерс}}
«Віккерс»&nbsp;— англійський варіант кулемета, він був практично головною важкою автоматичною зброєю піхоти в [[Сухопутні війська Великої Британії|армії Великої Британії]] з часу прийняття на озброєння у [[1912]] році і аж до початку 1960-х років. Крім Великої Британії Віккерси також виробляли в [[Сполучені Штати Америки|США]], [[Австралія|Австралії]], [[Португалія|Португалії]]. Перед вступом США в Першу світову війну військове міністерство оцінило зброю [[Антанта|Антанти]] і після цього наприкінці [[1916]] року замовило збройовій компанії «Кольт» 4000 кулеметів Віккерс.
Будова кулемета Віккерс трохи відрізнялася від будови російського кулемета «Максим» зразка 1910 року наступним:
* замок був повернутий на 180 градусів так, що нижній спуск направлений вгору; це давало можливість знизити висоту і вагу короба.
* кришка короба розділена на дві половини: передня половина кришки закриває приймач, а задня половина закриває короб; обидві частини зафіксовані на одній осі.
* потиличник відкидний, прикріплений до короба двома засувами (верхнім і нижнім).

;«Віккерс» у авіації

У [[1914]] році Віккерси стали встановлювати на військові літаки, а в 1916 році з'явився «Віккерс» Мк I (51), його відмінною рисою було повітряне охолодження ствола і тяга синхронізатора для стрільби через гвинт літака. У кожусі ствола спереду і ззаду були зроблені вентиляційні отвори. Вага «тіла» кулемета&nbsp;— 13,5&nbsp; кг, цифра 511 вказувала на збільшений темп стрільби за допомогою буфера, який прискорював початкову швидкість накату рухомої системи. Віккерс використовувався як французькою, так і російською авіацією. Кулеметами «Віккерс» так само стали озброювати перші [[танк]]и.

'''ТТХ:'''
* '''Калібр:''' 7,71 мм
* '''Початкова швидкість кулі:''' 745 м/с
* '''Вага у бойовому положенні зі щитом:''' близько 45 кг
* '''Довжина тіла кулемета:''' 1100 мм
* '''Темп стрільби:''' 500—600 пострілів/хв.
* '''Ємність стрічки:''' 250 набоїв
* '''Вага стрічки з набоями:''' 6,4 кг
* '''Прицільна дальність стрільби:''' 1000 м

=== MG 08 ===
[[Файл:Maschinengewehr 08 1.jpg|250пкс|міні|Німецький варіант кулемета Максима&nbsp;— MG 08]]
[[Файл:Mitrailleuse-p1000733.jpg|250пкс|міні|MG 00 (Maschinengewehr Modell 1900)&nbsp;— перший швейцарський варіант Максима]]
{{Головна|MG-08}}
MG 08 ({{lang-de|Maschinengewehr 08}})&nbsp;— [[Німеччина|німецький]] варіант кулемета Максима, міг встановлюватися як на салазковий так і на триножний станок. MG 08 активно використовувався німецькою армією під час [[Перша світова війна|Першої світової війни]]. Як і у базового зразка, автоматика MG 08 працює за системою використання віддачі ствола. [[Вермахт]] розпочав [[Друга світова війна|Другу світову війну]] маючи на озброєнні окрім інших зразків кулеметів, 42&nbsp;722 станкових, важких кулемети MG 08/15 та MG 08/18. На початок Другої світової війни MG 08 вже застарів, його використання у Вермахті пояснювалося лише нестачею більш сучасних і нових кулеметів.<ref>{{Cite web |url=http://ww2.kulichki.ru/w/mg08.htm |title=Станковый пулемёт системы Максима MG 08 |accessdate=15 червня 2016 |archive-date=31 липня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130731091009/http://ww2.kulichki.ru/w/mg08.htm }}</ref>

'''TTX:'''
* '''Калібр:''' [[7,92×57mm Mauser|7,92×57 мм]]
* '''Початкова швидкість важкої кулі:''' 785 м/сек.
* '''Вага зі станком:''' 64 кг
* '''Довжина кулемета:''' 1187 мм
* '''Ємність стрічки:''' 250 набоїв
* '''Темп стрільби:''' 500—550 пострілів/хв.
* '''Практична швидкострільність:''' 250—300 пострілів/хв.
* Прицільна дальність:''' 2000 м

=== MG-11 ===
{{Головна|MG-11}}
Швейцарський варіант кулемета Максима, який базується на німецькому MG 08. Використовував стандартний швейцарський гвинтівковий набій [[7,5 × 55 мм Шмідт-Рубін]].

=== КП-1 ===
{{Головна|КП-1}}
КП-1 ('''К'''улемет '''П'''овітряний, {{lang-ru|ПВ-1, '''П'''улемёт '''В'''оздушный}})&nbsp;— варіант, призначений для встановлення на військові літаки. Відрізняється від базової моделі способом кріплення до носія і відсутністю кожуху повітряного охолодження.

'''ТТХ:'''
* '''Довжина:''' 1067 мм
* '''Довжина ствола:''' 721 мм
* '''Набій:''' [[7,62×54 мм]]
* '''Калібр:''' 7,62 мм
* '''Швидкострільність:''' 600 пострілів за хвилину
* '''Дулова швидкість:''' 740 м/с
* '''Живлення:''' штатна стрічка на 250 набоїв

=== Тип 24 ===
[[Файл:Chinese pictorial front cover8.jpg|150пкс|міні|Кулемет Тип 24 на обкладинці журналу The War Pictorial]]
'''Тип 24''' ({{lang-zh|二四式重機槍}})&nbsp;— китайський варіант, який є копією німецького MG 08 (24-й рік за літочисленням Міньго відповідає 1935 року григоріанського календаря). Випускався цзинлінським арсеналом (Нанкін) з триногим станком Dreifuß 16. Всього було випущено близько 36 тисяч штук. Потім багато з них було перероблено під радянський набій [[7,62×54 мм R]]. Існувала також модифікація кулемета з повітряним охолодженням, «Тип 36».

=== Великокаліберні варіанти ===
[[Файл:USSVixenMaximMachineGun.1898.ws.jpg|ліворуч|250пкс|міні|[[Великокаліберний кулемет|Великокаліберний]] максим на військовому кораблі.]]
Окрім варіантів під гвинтівковий набій, випускалися й [[Великокаліберний кулемет|великокаліберні]] версії: [[Vickers .50]] ([[12,7 × 81 мм]]), які використовували у британському флоті та сухопутних військах і експериментальний [[MG 18 TuF]] ([[13,25 × 92 мм SR]]). Vickers .50 використовували під час Другої світової війни. Також використовували зчетверені варіанти як зенітні кулемети.

== Кулемет Максима зразка 1910 року у порівнянні з іншими кулеметами ==
{| class="wide" style="text-align:center"
! Назва
! Країна
! Набій
! Довжина, мм
! Вага, кг
! Темп стрільби, постріл/хв
! [[Далекобійність стрілецької зброї|Прицільна дальність стрільби]], м
! [[Початкова швидкість (балістика)|Початкова швидкість кулі]], м/с
|-
| '''[[Кулемет Максима зразка 1910 року]]'''
| {{RUSold}}
| [[7,62×54 мм R]]
| 1067
| 64,3
| 600
| 2000
| 865 (куля зразка 1908) <br/> 800 (важка куля зразка 1931)
|-
| '''[[Schwarzlose MG M.07/12]]'''
| {{AUT-HUN}}
| [[8×50 mm R Mannlicher|8×50 мм R Манліхер]]
| 945
| 41,4
| 400—580
| 2000
| 610
|-
| '''[[MG-08]]'''
| {{GERold}}
| [[7,92×57mm Mauser|7,92×57 мм]]
| 1190
| 64
| 500—600
| 2400
| 815
|-
| '''[[Vickers (кулемет)|Віккерс]]'''
| {{UK}}
| [[.303 British]]
| 1100
| 50
| 500—600
| 2190 (2400 ярдів)
| 745
|-
| '''Hotchkiss Mle 1914'''
| {{FRA}}
| [[8×50 мм R Лебель]]
| 1390
| 23,58 (46,8 на станку)
| 500
| 2000
| 746
|-
|'''[[Browning M1917]]'''
| {{USA}}
| [[.30-06 Springfield|7,62×63 мм]]
| 1219
| 47
| 450
| 1370
| 854
|}

== Оператори ==
* {{BGR}}: перед початком Першої світової війни на озброєння було прийнято «Максим» М1904 та М1907 під набій австро-угорський [[8×50 mm R Mannlicher]], у 1921—1923 роках деяка кількість російських 7,62-мм кулеметів «Максим» зразка 1910 року надійшли у розпорядження болгарської армії після роззброєння частин [[Російська армія (Врангель)|армії Врангеля]] які прибули до Болгарії.
* {{GBR}};
* {{GERold}};
* {{GRCold}}: греки купували максими під свій набій 6,5×54 мм Манліхер-Шенауер;<ref name="валец" />
* {{ITAold}};
* {{SERold}}: сербський варіант німецького Максима&nbsp;— MG 08 під набій 7×57&nbsp;мм виготовлявся на заводах німецької компанії DWM за сербським замовленням під назвою '''M1909'''.<ref name="валец">{{Cite web |url=https://prom1.livejournal.com/717640.html |title=Олег Валецкий — Пулемёты Максим в армиях балканских государств перед Первой Балканской войной.Олег Валецкий |accessdate=15 червня 2016 |archive-date=13 листопада 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20171113170019/http://prom1.livejournal.com/717640.html }}</ref>;<ref name="валец" /><ref>{{Cite web |url=http://voiceofserbia.org/ru/content/вооружение-первой-мировой-войны |title=Вооружение Первой мировой войны {{!}} МЕЖДУНАРОДНОЕ РАДИО СЕРБИИ |accessdate=15 червня 2016 |archive-date=31 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160331013312/http://voiceofserbia.org/ru/content/вооружение-первой-мировой-войны }}</ref>
* {{OTO}}: турецька армія на початок [[Перша Балканська війна|Першої Балканської війни]] мала 220 максимів, Hotchkiss M1900 та гвинтівки Маузер під набій 7,65×53 мм Argentino;<ref name="валец" />
* {{RUSold}};
* {{ReROM}}: на озброєнні румунської армії були варіанти М1907 та М1910 під набій 6,5×53 мм R;<ref name="валец" />
* {{URS}};
* {{MNEold}}: чорногорські війська озброювалися німецькими MG 08 під індексом '''М1912''' калібру [[7,62×54 мм R]];<ref name="валец" />
* {{FIN}};
* {{CHE}};
* [[Файл:UA combat LuAZ 1.jpg|міні|[[ЛуАЗ-969М]] [[110-та окрема бригада територіальної оборони (Україна)|запорізької тероборони]], 2022 рік]]{{ПрапорТекст|Україна}} ([[Війна на сході України]] та [[Російське вторгнення в Україну (2022)|Російське вторгнення]] в 2022)
* [[Окупаційні війська РФ на Донбасі|Російські окупаційні корпуси]] (так звані [[Луганська народна республіка|«ЛНР»]], [[Донецька народна республіка|«ДНР»]])

== Кулемет Максима у культурі ==
Англійський поет [[Хілер Беллок|Х. Беллок]] увічнив систему Максима в вірші «The Modern Traveller» (часто авторство цих рядків, що стали афоризмом, помилково приписується [[Редьярд Кіплінг|Редьярду Кіплінгу]])<ref>{{Cite web |url=http://www.colonialwargaming.co.uk/Inspiration/Poetry/Newbolt/Traveller.htm |title=The Modern Traveller |accessdate=15 червня 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20080828003722/http://www.colonialwargaming.co.uk/Inspiration/Poetry/Newbolt/Traveller.htm |archivedate=28 серпня 2008 |deadurl=yes }}</ref>:
<blockquote><poem>Whatever happens, we have got
The Maxim gun, and they have not.

''Підрядковий переклад:''
Щоб не трапилось, у нас є
«максим», а у них немає.</poem></blockquote>

[[Файл:Харьк.наб.л.8АнкаЧапаевПелевин граффити.jpg|міні|220пкс|||Кулемет на [[графіті]]. [[Харків]], [[2008]]]]
Кулеметі «максим» можна побачити у багатьох фільмах про події Першої світової, [[Громадянська війна в Росії|громадянської війни]] та Німецько-російської війни («[[Чапаєв (фільм)|Чапаєв]]», «Офіцери» тощо). Кулемет часто використовують у фільмах, наприклад «[[Дежа Вю (фільм, 1989)|Дежа Вю]]» (1989) і «[[Брат-2]]».

== Примітки ==
{{reflist}}

== Посилання ==
* [http://www.allworldwars.com/Handbook%20of%20the%20Maxim%20Automatic%20Machine%20Gun%20Model%201904.html Handbook of the Maxim Automatic Machine Gun, caliber .30, model of 1904, with pack outfits and accessories. US War Department, July 1916] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130811142438/http://allworldwars.com/Handbook%20of%20the%20Maxim%20Automatic%20Machine%20Gun%20Model%201904.html |date=11 серпня 2013 }}
* [http://ru.scribd.com/doc/150309753/The-Maxim-Machine-Gun-Systems-Blueprints-by-1906 The Maxim Machine Gun Systems Blueprints by 1906] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140116101321/http://ru.scribd.com/doc/150309753/The-Maxim-Machine-Gun-Systems-Blueprints-by-1906 |date=16 січня 2014 }}
* [https://www.youtube.com/watch?v=P1SbcZQ0N5A Animation of Maxim's prototype machine gun, 1884] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160309213224/https://www.youtube.com/watch?v=P1SbcZQ0N5A |date=9 березня 2016 }}
* [https://www.youtube.com/watch?v=hiFGKWPSaas Animation of Maxim's second prototype machine gun 1885] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160317030225/https://www.youtube.com/watch?v=hiFGKWPSaas |date=17 березня 2016 }}
* [https://www.youtube.com/watch?v=D1CpLaVfnq8 Animation of Maxim's transitional machine gun 1885] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160315070400/https://www.youtube.com/watch?v=D1CpLaVfnq8 |date=15 березня 2016 }}

== Відео ==
* [https://youtu.be/3_6W_eU7WdY Розбирання та налаштування кулемета Максима]
* [http://youtube.com/watch?v=_1kQcqfnHJw Серия о пулемёте «Максим»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160308003007/https://www.youtube.com/watch?v=_1kQcqfnHJw |date=8 березня 2016 }} в передаче «[[Военное дело (передача)|Военное дело]]» ([[YouTube]])
* {{YouTube|kF9cY95qGZI|Стрельба из пулемёта «Максим»}}
* {{YouTube|-KxSxOyEn4s|The Story of Maxim gun 10 min documentary}}

== Література ==
* {{cite book | last=Goldsmith   | first=Dolf F.   | title=The Devil's Paintbrush. Sir Hiram Maxim's Gun   | publisher=Collector Grade Publications, Toronto   | year=1989   | id=ISBN 0-88935-056-6  }}
* McCallum, Iain : ''Blood Brothers. Hiram and Hudson Maxim: Pioneers of Modern Warfare'', Chatham Publishing, London, 1999
* Ellis, John : ''The Social History of the Machine Gun'', Pimlico, London, 1976
* {{cite book
 | title = The Vickers-Maxim Machine Gun
 | author = Martin Pegler
 | publisher = [[Osprey Publishing]]
 | year = 2013
 | series = Weapon
 | volume = 25
 | isbn =  1780963823 }}

{{Кулемет Максима}}
{{Піхотна зброя ДРВ-НФВПВ}}
{{Піхотна зброя ЗСУ-НГУ}}
{{нк}}
{{ВП-портали|Перша світова війна|Друга світова війна|Військова техніка}}

{{DEFAULTSORT:Максим}}
[[Категорія:Кулемети Великої Британії]]
[[Категорія:Кулемети Першої світової війни]]
[[Категорія:Кулемети Другої світової війни]]
[[Категорія:Станкові кулемети]]
[[Категорія:Перші кулемети]]
[[Категорія:Стрілецька зброя В'єтнамської війни]]
[[Категорія:Стрілецька зброя війни на сході України]]
[[Категорія:Стрілецька зброя російсько-української війни]]
[[Категорія:Вогнепальна зброя з коротким ходом ствола]]
[[Категорія:Кулемет Максима| ]]