Перегляд вихідного коду сторінки Лі Сунсін

{{Othernames|Лі (корейське прізвище)#Люди з прізвищем Лі|Лі}}
{{Військовик
| ім'я                =Лі Сунсін
| оригінал імені      = <big>李舜臣</big>
| портрет             = Yi Sun Sin uk.jpg
| розмір              = 250пкс
| підпис              = Портрет Лі Сун Сіна з Військового музею Кореї
| ім'я при народженні =
| дата народження     = 28.4.1545
| місце народження    = 
| дата смерті         = 16.12.1598
| місце смерті        = 
| прізвисько          = 
| приналежність       = 
| країна              = [[Чосон]]
| рід військ          = флот
| роки служби         = [[1591]] — [[1598]]
| звання              = Командир флоту 3 провінцій<ref>{{lang-ko|三道水軍統制使, 삼도수군통제사}}.</ref>
| підрозділ           =
| командування        =
| битви               = [[Імджинська війна]]
| нагороди            =
| відносини           =
| інше                =
}}

'''Лі Сунсін''' ({{lang-ko|李舜臣, 이순신}}; [[28 квітня]]<ref>За східним календарем: 8 число 3 місяця. (Tsuchihashi, Paul Yachita. ''Japanese Chronological Tables from 601 to 1872 A. D.''&nbsp;— Tokyo: Sophia University Press, 1952.)</ref> [[1545]]&nbsp;— [[16 грудня]]<ref>За східним календарем: 19 число 11 місяця. (Tsuchihashi, Paul Yachita. ''Japanese Chronological Tables from 601 to 1872 A. D.''&nbsp;— Tokyo: Sophia University Press, 1952.)</ref> [[1598]])&nbsp;— [[корейці|корейський]] державний і військовий діяч династії [[Чосон]] [[16 століття]], командувач корейським флотом у [[Імджинська війна|Імджинській війні]] [[1592]]–[[1598]] років, в ході якої успішно використовував броненосці «[[кобуксон|кораблі-черепахи]]». [[Національний герой]] [[Корея|Кореї]].

== Біографія ==

=== Молоді роки ===
Лі Сунсін народився [[28 квітня]] [[1545]] у корейській столиці [[Сеул]]і по вулиці Кончондон<ref>Тогочасне місто Хан'ян ({{lang-ko|漢陽, 한양}}). Сучасний сеульський район Чун, вулиця Інхьондон.</ref>. Він був третім сином у родині [[Лі Чон]]а<ref>{{lang-ko|李貞, 이정}}.</ref> і його дружини Пьок<ref>Матір Лі Сун Сіна походила зі знатного збіднілого роду Пьон гілки Чхоге ({{lang-ko|草溪 邊氏, 초계변씨}}).</ref><ref>Лі Сунсін мав 3 братів: Хийсіна ({{lang-ko|羲臣, 희신}}), Йо Сіна ({{lang-ko|堯臣, 요신}}) й У Сіна ({{lang-ko|禹臣,우신}}). Усі брати були названі іменами легендарних [[китай]]ських [[імператор]]ів.</ref>. Майбутній полководець походив з роду [[Лі (корейське прізвище)|Лі]], нащадків [[корьо (держава)|корьоської]] військової [[янбан|знаті]], які з [[15 століття]] служили цивільними чиновниками при дворі династії [[Чосон]]<ref>Лі Сунсін належав до 12 коліна роду Лі гілки Токусу ({{lang-ko|德水李氏, 덕수이씨}}). Патріархом-засновником цієї гілки був [[Лі Тонсу]] ({{lang-ko|李敦守, 이돈수}}), [[корьо (держава)|корьоський]] генерал, який у [[1218]] році брав участь у каральній експедиції проти [[кидані]]в. Після постання держави династії [[Чосон]], представники цього роду стали служити при дворі чосонських ванів як цивільні чиновники. До початку 16 століття рід процвітав, давши Кореї понад сто літературознавців, конфуціанців, політиків, науковців і адміністраторів. Лі гілки Токусу належали до партії [[Сарім|конфуціанців-реформаторів]]. ([http://www.deoksoolee.or.kr/default.asp Товариство вшанування пращурів Лі Токсу] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120324235509/http://www.deoksoolee.or.kr/default.asp |date=24 березня 2012 }}, {{ref-ko}}. Переглянуто: 2009-06-20.)</ref>. Його дід [[Лі Пеннок]]<ref>{{lang-ko|李百祿, 이백록}}.</ref> належав до придворної партії [[сарім|конфуціанців-реформаторів]], але був репресований у [[1519]] році за фальшивими звинуваченнями у державній зраді<ref>Лі гілки Токусу належали до партії [[Сарім|конфуціанців-реформаторів]], що вела боротьбу за вплив при дворі з партією [[Фунгу|консерваторів]]. У [[1519]] році правлячі консерватори звинуватили опозиційних реформаторів та їхнього лідера [[Чо Кванджо]] ({{lang-ko|趙光祖, 조광조}}) у підготовці заколоту проти вана [[Чжунджон]]а і розгорнули репресії проти них. Провідні члени опозиції були скарані на горло, а більшість цивільних чиновників, що належали до неї, позбулися своїх посад і доходів. Ці події отримали назву «[[адміністративні репресії року Кімьо]]» ({{lang-ko|己卯士禍, 기묘사화}}). В ході цих репресій був отруєний дід Лі Сунсіна, а рід Лі гілки Токсу повністю втратив вплив при чосонському дворі. ([http://www.yisunshinusa.com/images/pdf/article_jomyung_2.pdf Лі Невон. Переосмислення адмірала Лі Сунсіна і японські вторгнення в Корею: Конфуціанський рід, мудрість і мужність // ''Washington Hangook Ilbo''. 2003-04-29] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160309132114/http://www.yisunshinusa.com/images/pdf/article_jomyung_2.pdf |date=9 березня 2016 }}, {{ref-ko}}. Переглянуто: 2009-06-20; [http://enc.daum.net/dic100/contents.do?query1=b03g0904a Адміністративні репресії року Кімьо // DAUM. Корейська Енциклопедія Британіка], {{ref-ko}}. Переглянуто: 2009-06-20.)</ref>. Влада вважала нащадків репресованих «неблагонадійними» і позбавила їх можливості поступити на державну службу. Через це сім'я Лі жила бідно, і батьки були змушені підробляти на різних непрестижних роботах, щоб прогодувати дітей.

У дитинстві Лі Сунсін товаришував із [[Ю Сонрьон]]ом, майбутнім високопосадовцем, який посприяв його призначенню на посаду адмірала, та [[Вон Гюн]]ом, майбутнім військовим, разом з яким він здобув ряд великих перемог. У початковій школі хлопець не відзначався особливою старанністю, і більшу частину часу проводив надворі, граючись у військові ігри.

[[1555]] року<ref>Можливо [[1552]] або [[1556]] рік. ([http://www.e-sunsin.com/e-sunshin/life/life_01.jsp Хронологічна таблиця // Проект «Святий герой Лі Сунсін».&nbsp;— Адміністрація міста Асан] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090815025947/http://www.e-sunsin.com/e-sunshin/life/life_01.jsp |date=15 серпня 2009 }}, {{ref-ko}}. Переглянуто: 2009-06-20.)</ref> столична поліція арештувала батька Лі Сунсіна за проведення поминальних церемоній в пам'ять репресованих вчителів і родичів<ref>Вшанування репресованих у 1519 році вважалося злочином за тогочасним корейським [[законодавство]]м.</ref>. Його було засуджено на 1 місяць арешту і покарано привселюдним побиттям. Життя у Сеулі стало нестерпним. Сусіди дивилися на родину Лі як на «державних злочинців», а малолітній Лі Сунсін був підданий [[остракізм]]у у школі. Через несприятливі економічні умови та нездорову атмосферу у столиці, сім'я переїхала на південь, на батьківщину матері, до села [[Асан]] провінції [[Чхунчхондо|Чхунчхон]]<ref name="Асан">[http://www.e-sunsin.com/e-sunshin/life/life_03.jsp Асан, «друга батьківщина» // Проект «Святий герой Лі Сунсін».&nbsp;— Адміністрація міста Асан] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090815030120/http://www.e-sunsin.com/e-sunshin/life/life_03.jsp |date=15 серпня 2009 }}, {{ref-ko}}. Переглянуто: 2009-06-20.</ref>.

Попри те, що Лі Сунсін був новачком у Асанській школі, його радо прийняли місцеві діти. Вони часто обирали його ватажком у дворових іграх, у яких він навчав їх улюбленій [[стрільба з лука|стрільбі з лука]]<ref>[http://www.e-sunshin.com/e-sunshin/life/life_06.jsp Юність　// Проект «Святий герой Лі Сунсін».&nbsp;— Адміністрація міста Асан] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090815120803/http://www.e-sunshin.com/e-sunshin/life/life_06.jsp |date=15 серпня 2009 }}, {{ref-ko}}. Переглянуто: 2009-06-20.</ref>. В Асані Лі Сунсін став старанним і опанував [[конфуціанство|конфуціанські науки]]. Він вивчив [[класична китайська мова|класичну китайську мову]], якою міг вільно писати і читати, і навіть складав вірші<ref name="Асан"/>.

[[1565]] року 19-літній Лі Сунсін одружився з донькою корейського високопосадовця Пана Чіна, колишнього військового і голови повіту [[Посон]]<ref>{{lang-ko|方震, 방진}}. Походив зі знатного роду Пан гілки Санджу ({{lang-ko|尙州方氏, 상주방씨}})</ref><ref>У цьому шлюбі майбутній полководець мав трьох синів: [[Лі Хве|Хве]] ({{lang-ko|李會, 이회}}; [[1567]]), [[Лі Йоль|Йоля]] ({{lang-ko|李悅, 이열}}; [[1571]]), [[Лі Мьон|Мьона]] ({{lang-ko|李葂, 이면}}; [[1577]]), і одну доньку ([http://www.e-sunsin.com/e-sunshin/life/intro_01.jsp Походження і родина // Проект «Святий герой Лі Сунсін».&nbsp;— Адміністрація міста Асан] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160307162131/http://www.e-sunsin.com/e-sunshin/life/intro_01.jsp |date=7 березня 2016 }}, {{ref-ko}}. Переглянуто: 2009-06-20.).</ref>. Тесть виявив у зятя хист до [[військова справ|військової справи]] і з [[1566]] року почав навчати його основам [[бойові мистецтва|бойових мистецтв]]. Оскільки Лі Сунсін походив з політично «неблагонадійної» сім'ї, зайняти престижну посаду цивільного чиновника він не міг і тому обрав для себе шлях військового, які традиційно вважалися у Кореї держслужбовцями «другого сорту»<ref>Таке відношення до військових було характерним для всього традиційного [[Східна Азія|Східноазійського]] регіону, за винятком Японії. В Китаї віддавна існувала приказка: «З гарного заліза не роблять цвяхів, а з гарних людей&nbsp;— солдат» ({{lang-zh|好鉄不打釘, 好人不当兵}}).</ref>. Цей шлях відкрився для нього у [[1567]] році після сходження на трон нового [[ван (титул)|вана]] [[Сонджо]], який реабілітував репресованих конфуціанців-реформаторів, до яких належала родина Лі, і дозволив їхнім нащадкам займати посади у війську. Лі Сунсін поступив до Військової академії<ref>{{lang-ko|登龍亭, 등룡정}}, Тилльонджон</ref> у Сеулі, де навчався стрільбі з лука, [[фехтування|фехтуванню]], їзді на конях, [[тактика|тактиці]] бою та [[стратегія|стратегії]].

[[1572]] року, після 8-літнього навчання, Лі Сунсін складав [[кваго|державні іспити]] при Відомстві військової підготовки<ref>{{lang-ko|訓鍊院, 훈련원}}, Хунньонвон.</ref> [[Бьонджо|Міністерства війни]] на посаду військового чиновника і [[офіцер]]а. Він показав відмінні результати у стрільбі з лука стоячи, рукопашному бою і фехтуванні. Проте під час стрільби з лука верхи Лі Сунсін впав з коня і зламав собі праву ногу. Незважаючи на біль, він перев'язав рану вербовою корою, вдруге сів на коня і склав норматив. Через падіння іспит зараховано не було, але сила волі молодого курсанта вразила екзаменаторів<ref name="Асан"/>.

=== Кар'єра військового ===

==== 1576—1586 ====
{| class="floatright" cellspacing="0" cellpadding="2" style="float: right; text-align:center; border: solid 1px grey; margin-left: 16px"
|-
|{{Карта Чосон}}
|-
|}

[[1576]] року 32-літній Лі Сунсін успішно пересклав військовий іспит. Із 28 претендентів на офіцерські звання його здобули лише 4 особи. Лі отримав 9 ранг, найнижчий в корейській чиновницькій ієрархії, і призначення [[квангвон|лейтенантом]] до форту Тонгу<ref>{{lang-ko|董仇非堡, 동구비보}}.</ref> у північнокорейській провінції [[Хамгьондо|Хамгьон]]<ref>Місце служби: верхня течія річки [[Ялуцзян]], повіт Самсу, [[Хамгьон-Намдо]], [[Корейська Народна Демократична Республіка]].</ref>. Він був найстаршим серед місцевих офіцерів. До його обов'язку входив захист корейських поселень на кордоні з [[Маньчжурія|Маньчжурією]] від нападів [[кочівники|кочових племен]] [[чжурчжені]]в<ref name="Хроно">[http://www.e-sunshin.com/e-sunshin/life/life_01_1.jsp Хронологічна таблиця // Проект «Святий герой Лі Сунсін».&nbsp;— Адміністрація міста Асан] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081121192821/http://www.e-sunshin.com/e-sunshin/life/life_01_1.jsp |date=21 листопада 2008 }}, {{ref-ko}}. Переглянуто: 2009-06-23.</ref>.

У лютому [[1579]] року, завдяки схвальним звітам інспектора провінції Хамгьон<ref>Ним працював Лі Хупек ({{lang-ko|李後白, 이후백}}). Він відзначався суворістю і за найменші провини карав підлеглих публічним лупцюванням палицями. У провінції не було офіцера, який би не постраждав від інспектора. Виняток становив лише Лі Сунсін, який вразив його упорядкованістю форту Тонгубі, належним станом провізії та зброї, високим рівнем вишколу солдатів та особистою майстерністю стрільби з лука. ([http://www.e-sunshin.com/e-sunshin/life/life_04.jsp Кар'єра військового // Проект «Святий герой Лі Сунсін».&nbsp;— Адміністрація міста Асан] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090815121054/http://www.e-sunshin.com/e-sunshin/life/life_04.jsp |date=15 серпня 2009 }}, {{ref-ko}}. Переглянуто: 2009-06-23.)</ref>, Лі Сунсіна підвищили до 8 рангу і призначили чиновником центральної державної установи&nbsp;— завідувачем кадрів Відомства військової підготовки<ref>{{lang-ko|訓錬院奉事, 훈련원봉사}}, Хунньонвон-понса.</ref>. Він добре виконував свою роботу і відмовлявся брати хабарі, за допомогою яких вирішувалися кадрові справи у середньовічній Кореї. Через свою принциповість Лі Сунсін увійшов у конфлікт з секретарем Міністерства війни<ref>{{lang-ko|兵曹佐郎, 병조좌랑}}, Бьонджо-чваран.</ref> Со Іком<ref>{{lang-ko|徐益, 서익}}, Бьонджо-соїн.</ref>, який намагався працевлаштувати свого родича в обхід існуючого законодавства. Непоступливість майбутнього полководця коштувала йому посади і переведення зі столиці в провінцію: у листопаді Лі Сунсіна відрядили штабним офіцером, відповідальним за підготовку особового складу і коней<ref>兵馬節度使, 병마절도사, Пьонма-чольтоса.</ref>, до армії провінції [[Чхунчхондо|Чхунчхон]] в місцевості Хемі<ref>{{lang-ko|海美, 해미}}. Місце служби: сучасне місто [[Сосан (Чхунчхон-Намдо)]], [[Республіка Корея]].</ref>.

Через 7 місяців, у серпні [[1580]] року, Лі Сунсіна призначили [[манхо|темником]] Лівого флоту провінції [[Чолладо|Чолла]]<ref>{{lang-ko|全羅左水營, 전라좌수영}}, Чолла-Чвесуйон.</ref>. Він керував однією із баз у бухті Пальпхо<ref>{{lang-ko|鉢浦, 발포}}. Місце служби: сучасне місто [[Кохин]], [[Чолла-Намдо]], [[Республіка Корея]].</ref>, де вперше набув досвід роботи у військово-морських силах. Проте стосунки Лі з флотським начальством були проблемними. На відміну від багатьох тогочасних корейських державних службовців, він виховувався на ідеалах конфуціанців-реформаторів і тому відкрито засуджував [[корупція|корупцію]] і [[хабарництво]] військової адміністрації. У результаті Лі Сунсіна зненавиділи інспектор провінції Сон Сін<ref>{{lang-ko|孫軾, 손식}}.</ref> та адмірал Лівого флоту Сон Пак<ref>{{lang-ko|成搏, 성박}}.</ref>, які наживалися за рахунок державного майна. За їхнього сприяння у [[1581]] році була проведена перевірка 5 баз флоту, яка виявила, що на базі опального темника не вистачало 3 матросів. Попри те, що половину особового складу інших баз складали мертві душі, підкуплені ревізори оцінили Пальпхо якнайнижче. Завдяки цьому у [[1582]] році керівництво флоту домоглося звільнення Лі Сунсіна з посади і позбавлення його звання темника<ref name="Хроно"/><ref>[http://www.e-sunshin.com/e-sunshin/life/life_04_4.jsp Кар'єра військового // Проект «Святий герой Лі Сунсін».&nbsp;— Адміністрація міста Асан] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304213305/http://www.e-sunshin.com/e-sunshin/life/life_04_4.jsp |date=4 березня 2016 }}, {{ref-ko}}. Переглянуто: 2009-06-23.</ref>.
 
У червні [[1582]] року, після 4 безробітних місяців, Лі Сунсін поновився на столичній посаді завідувача кадрів Відомства військової підготовки. Цьому поновленню сприяло втручання Чо Хона<ref>{{lang-ko|趙憲, 조헌}}, [[1544]]–[[1592]].</ref>, губернатора провінції Чолла<ref>{{lang-ko|全羅都事, 전라도사}}, Чолла-тоса.</ref>, який довів фальсифікації перевірки 1581 року, та зміна голови Міністерства війни, яким став [[Лі Юльгук]]<ref>{{lang-ko|李粟谷, 이율곡}}</ref>, далекий родич Лі Сунсіна. Новий міністр хотів зустрітися з останнім і запропонувати йому кращу посаду, але той відмовився.<ref name="suscin">[http://www.e-sunshin.com/e-sunshin/life/life_04_5.jsp Кар'єра військового // Проект «Святий герой Лі Сунсін».&nbsp;— Адміністрація міста Асан] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161005130807/http://www.e-sunshin.com/e-sunshin/life/life_04_5.jsp |date=5 жовтня 2016 }}{{ref-ko}}. Переглянуто: 2009-06-23.</ref>.

У листопаді [[1583]] року Лі Сунсін був призначений лейтенантом прикордонного форту Конво<ref>{{lang-ko|乾源堡, 건원보}}.</ref> у північнокорейській провінції Хамгьон<ref>Місце служби: повіт Себьоль, [[Хамгьон-Пукто]], [[Корейська Народна Демократична Республіка]].</ref>. На нього покладався захист місцевого населення від чжурчженів, які грабували корейські села і вивозили полонених на продаж в Китай. [[17 грудня]] 1583 року, плануючи покінчити з кочовиками ватажка Ульчіне<ref>{{lang-ko|鬱只乃, 울지내}}. У [[1583]]–[[1587]] роках Ульчіне був бейле (князем) маолянських чжурчженів ({{lang-zh|毛怜女真}}). У корейських джерелах їх називали «оранха» або «оранке» ({{lang-ko|兀良哈 / 乙良哈}}), а у японських&nbsp;— «оранґай» ({{lang-ja|瓦爾哈}}). Ці племена були складовою [[цзяньчжоуські чжурчжені|цзяньчжоуських чжурчженів]] і мешкали на території південно-східної [[Маньчжурія|Маньчжурії]], на півдні річки [[Раздольна (річка)|Раздольна]] (китайською&nbsp;— Суйфен) і на північний захід від сучасного [[КНДР|північнокорейського]] міста [[Хверьон]]. Ватажками цих чжурженів були нащадки бейле Ахацу ({{lang-zh|阿哈出}}, ?&nbsp;— [[1409]] ([[1410]])) з роду Хулігай ({{lang-zh|胡里改}}).</ref>, Лі Сунсін атакував його загони малим числом, заманив у засідку і розбив, здобувши голови двох знатних чжурчженів. За цю перемогу лейтенант сподівався на винагороду, але замість неї командир Північного округу<ref>{{lang-ko|北兵使, 북병사}}, Пукпьонса.</ref> Кім Уса<ref>{{lang-ko|金禹瑞, 김우서}}.</ref> видав йому догану за несанкціоновану військову операцію. Втім заслуги Лі Сунсіна оцінили у Відомстві військової підготовки і підвищили до 7 чиновницького рангу.<ref name="suscin"/>

[[18 грудня]]<ref>За східним календарем: 15 число 11 місяця. (Tsuchihashi, Paul Yachita. ''Japanese Chronological Tables from 601 to 1872 A. D.''&nbsp;— Tokyo: Sophia University Press, 1952.)</ref> 1583 року, на наступний день після перемоги над чжурчженями, помер 73-літній батько Лі Сунсіна. Син покійного дізнався про це лише 2 місяцями поспіль. Лі Сунсін терміново вийшов у відставку, виїхав до дому в Асан і 3 роки, як того вимагав конфуціанський канон, провів у траурі.<ref name="suscin"/>

==== 1586—1591 ====
[[Файл:Noktundo 1587 1.jpg|міні|300пкс|Битва при Ноктундо (1587).]]
[[Файл:Лі_Сунсін_на_монеті_Південної_Кореї.png|міні|300пкс|Лі Сунсін на монеті Південної Кореї.]]
У [[1586]] році Лі Сунсін повернувся на державну службу. У лютому він отримав 6 ранг і був призначений па посаду писаря Відомства обслуги<ref>{{lang-ko|司僕侍主簿, 사복시주부}}, Сапуксі-чубу.</ref> Міністерства війни, де займався упорядкуванням реєстрів урядових транспортів та коней. Проте за 16 днів Лі перевели у армію темником форту Чусан<ref>{{lang-ko|造山堡, 조산보}}.</ref> у провінції Хамгьон<ref>Місце служби: повіт Ундок, [[Хамгьон-Пукто]], [[Корейська Народна Демократична Республіка]].</ref>. Це термінове переведення було пов'язано із загостренням ситуації на північнокорейському кордоні у зв'язку із новими нападами чжурчженів.

У вересні [[1587]] року, за рекомендацією Чона Онсіна<ref>{{lang-ko|鄭彦信, 정언신}}.</ref>, інспектора провінції Хамгьон, під контроль темника Лі Сунсіна було додатково передано прикордонний острів [[Ноктундо]] в районі гирла річки [[Туманганг]], що мав важливе стратегічне значення<ref>На острові знаходилося багато [[заливне поле|рисових полів]] і з нього відкривався шлях у східні провінції Кореї.</ref>. Оскільки залога форту Чусан не перевищувала півсотні чоловік, темник неодноразово вимагав від генерала [[Лі Іль|Лі Іля]], командира Північного округу, збільшити число вояків аби захистити острів. Проте генерал ігнорував усі звіти і попередження. У результаті наприкінці жовтня, коли Лі Сунсін був відсутній на нараді командирів свого підокругу<ref>{{lang-ko|慶興府, 경흥부}}, Кьонхинпу.</ref>, півтисячний загін чжурчженів під проводом ватажка Манніинге<ref>{{lang-ko|맛니응개}}.</ref> напав на практично беззахисний Ноктундо. Довідавшись про напад, голова підокругу Лі Унньон<ref>{{lang-ko|李暈龍, 이운룡}}.</ref> надав темнику підмогу, однак було вже запізно. Кочовики спалили форт, вирізали залогу і забрали у полон декілька сотень островитян. Лі Сунсін лише встиг наздогнати нападників, застрелити їхнього ватажка і визволити 60 полонених. Сам темник був поранений у стегно ворожою стрілою, а його підлеглі офіцери Ім Кьонпон<ref>{{lang-ko|林景藩, 임경번}}.</ref> та О Хьон<ref>{{lang-ko|吳亨, 오형}}.</ref> полягли в бою<ref name="Кар'єра ">[http://www.e-sunshin.com/e-sunshin/life/life_04_6.jsp Кар'єра військового // Проект «Святий герой Лі Сунсін».&nbsp;— Адміністрація міста Асан] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304213943/http://www.e-sunshin.com/e-sunshin/life/life_04_6.jsp |date=4 березня 2016 }}, {{ref-ko}}. Переглянуто: 2009-06-23.</ref>.

Провина за спалення форту і розорення Ноктундо лежала на генералі Лі Ілі, який знехтував посиленням залоги острова. Побоюючись відповідальності перед урядом, він вирішив виставити Лі Сунсіна винуватцем катастрофи і у своєму звіті до столичного двору повідомив, що причиною поразки було дезертирство темника на початку нападу чжурчженів. За тогочасним законодавством Лі Сунсіна повинні були стратити, але зважаючи на його попередні заслуги [[Сонджо|корейський ван]] дарував йому життя і розжалував у солдати<ref name="Кар'єра "/>. Колишнього темника знову відправили на північ, де через чотири місяці, у лютому [[1588]] року, він відзначився захопленням чжурченського поселення Сіджон<ref>{{lang-ko|時銭, 시전}}.</ref> і взяттям у полон ворожого ватажка Ульчіне. Завдяки цим подвигам, а також урядовій ревізії Північного округу, яка виявила фальсифікації у звітах генерала Лі Іля, Лі Сунсіна було прощено і повернено офіцерське звання лейтенанта. У липні того ж року він взяв відпустку і повернувся до Асану<ref name="Кар'єра "/>.

У березні [[1589]] року Лі Сунсін був призначений на посаду штабного офіцера і помічника Лі Квана<ref>{{lang-ko|李珖, 이광은}}.</ref>, інспектора провінції Чолла, який свого часу працював ревізором провінції Хамгьон. У грудні того ж року, за успіхи у роботі, майбутній полководець отримав підвищення і став працювати у найвищому судовому органі країни, [[Ийгимбу|Відомстві справедливості і законів]] на посаді ад'ютанта<ref>{{lang-ko|宣傳官, 선전관}}, Сонджонкван.</ref> правлячого вана Сонджо. Це призначення збіглося в часі із масштабними урядовими репресіями і чистками у чиновницькому апараті, в ході яких постраждало багато невинних службовців і друзів Лі Сунсіна<ref>У листопаді 1589 року ван Сонджо розпочав переслідування прибічників конфуціанського вченого [[Чон Йоліп|Чона Йоліпа]] ({{lang-ko|鄭汝立, 정여립}}), якого звинуватив у спробі повалення існуючої династії. Ці обвинувачення були сфабриковані міністрами і чиновниками [[Західна фракція|Західної фракції]], які хотіли помститися конфуціанцеві за його перехід до політичних опонентів, [[Східна фракція|Східної фракції]]. Чон наклав на себе руки, демонструючи свою невинність, проте члени Західної фракції навіяли вану, що таким способом він спробував втекти від відповідальності за підготовку державного заколоту. За наказом вана були схоплені і страчені родичі та прибічники покійного. Чимало високопосадовців Східної фракції були скарані на горло, або заслані у віддалені регіони країни, за співчуття Чону. Ці події отримали назву: «[[великі репресії року Кічхук]]» ({{lang-ko|己丑獄事, 기축옥사}}). Лі Сунсін також перебував під підозрою слідчих, оскільки листувався із багатьма членами Східної фракції і був давнім другом Ю Сонрьона. ([http://enc.daum.net/dic100/contents.do?query1=b03g1231a Адміністративні репресії року Кімьо // DAUM. Корейська Енциклопедія Британіка], {{ref-ko|}}. Переглянуто: 2009-06-23.)</ref>. Він не бажав брати участь у переслідуванні інакодумців, а тому за місяць добився переведення на іншу посаду і був поставлений головою волостей [[Чонип]]<ref>{{lang-ko|井邑県監, 정읍현감}}, Чонип-хьонгом.</ref> і [[Теїн]]<ref>{{lang-ko|泰仁県監, 태인현감}}, Теїн-хьонгом.</ref> провінції Чолла<ref>[http://www.e-sunshin.com/e-sunshin/life/life_04_7.jsp Кар'єра військового // Проект «Святий герой Лі Сунсін».&nbsp;— Адміністрація міста Асан]{{Недоступне посилання|date=вересня 2019 |bot=InternetArchiveBot }}, {{ref-ko}}. Переглянуто: 2009-06-23.</ref>.

З кінця 1580-х років, після ряду японських посольств до Чосону, реалістична частина корейської політики передбачала, що сусідня [[Японія]] невдовзі нападе на Корею. Лі Сунсін притримувався такої ж думки і намагався вибороти собі військову посаду, щоб приготуватися до можливої війни. Здійсненню його планів заважала група корумпованих урядовців [[Західна фракція|Західної фракції]], які вбачали у ньому ставленика опозиційної [[Східна фракція|Східної фракції]] і друга ненависного їм лівого міністра [[Ю Сонрьон]]а. Так у серпні [[1590]] року, завдяки клопотанням останнього, Лі Сунсіну надали 3 ранг, звання генерала і призначили командувачем форту Косарі<ref>{{lang-ko|高沙里鎭, 고사리진}}.</ref> у провінції [[Пхьонан]]<ref>Місце служби: місто [[Канге]], [[Пхьонан-Пукто]], [[Корейська Народна Демократична Республіка]].</ref>, але за декілька днів це призначення було скасоване через протест високопосадовців Західної фракції<ref>Протест полягав у тому, що призначення Лі Сунсіна відбулося з порушенням існуючої процедури: річний термін перебування його на посаді голови волостей ще не закінчився, а підвищення чиновника 6 рангу безпосередньо до 3 було безпрецедентним. ([http://www.e-sunshin.com/e-sunshin/life/life_04_8.jsp Кар'єра військового // Проект «Святий герой Лі Сунсін».&nbsp;— Адміністрація міста Асан] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140514053822/http://www.e-sunshin.com/e-sunshin/life/life_04_8.jsp |date=14 травня 2014 }}, {{ref-ko}}. Переглянуто: 2009-06-23.)</ref>. Наступного місяця ван призначив Лі наглядачем<ref>陣水軍僉節制使, 수군첨절제사, Сугун-Чхомджольчеса.</ref> фортеці Манпхо<ref>{{lang-ko|滿浦鎭, 만포진}}, Манпходжин.</ref> тієї ж провінції<ref>Місце служби: місто [[Манпхо]], [[Чагандо]], [[Корейська Народна Демократична Республіка]].</ref>, однак знову був змушений відкликати свою постанову через невдоволення урядовців. У березні [[1591]] року члени Західної фракції спробували не допустити Лі Сунсіна до війська, збираючись надати йому 4 ранг і перевести на посаду голови повіту Чіндо<ref>{{lang-ko|珍島郡守, 진도군수}}.</ref> провінції Чолла. Проте їх випередив Ю Сонрьон, який переконав вана і домігся призначення свого товариша на посаду командира Лівого флоту провінції Чолла<ref>{{lang-ko|全羅左水使, 전라좌수사}}.</ref>, адмірала 3 рангу. [[Саґанвін|Відомство цензорів]]<ref>{{lang-ko|司諫院, 사간원}}.</ref>, яким керували «західники» двічі вказувало на неприпустимість призначення особи 6 рангу на таку високу посаду, але цього разу ван проігнорував їхні протести<ref name="life_04_8">[http://www.e-sunshin.com/e-sunshin/life/life_04_8.jsp Кар'єра військового // Проект «Святий герой Лі Сунсін».&nbsp;— Адміністрація міста Асан] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140514053822/http://www.e-sunshin.com/e-sunshin/life/life_04_8.jsp |date=14 травня 2014 }}, {{ref-ko}}. Переглянуто: 2009-06-23.</ref>.

Лівий флот провінції Чолла складався з 5 фортів і 5 доків, які розташовувалися у повітах і бухтах півдня провінції, на берегах [[Корейська протока|Корейської протоки]].<ref>Форти ({{lang-ko|五官, 오관}}): Сунчхон ({{lang-ko|順天, 순천}}), Посон ({{lang-ko|寶城, 보성}}), Нак'ан ({{lang-ko|樂安, 낙안}}), Кван'ян ({{lang-ko|光陽, 광양}}), Хинян ({{lang-ko|興陽, 흥양}}). Доки: острів Садо (沙島, 사도), Пандап ({{lang-ko|防踏, 방답}}), острів Йодо ({{lang-ko|麗島, 여도}}), острів Нокдо ({{lang-ko|鹿島, 녹도}}), бухта Пальпхо ({{lang-ko|鉢浦, 발포}}) ([http://www.e-sunshin.com/e-sunshin/life/life_04_8.jsp Кар'єра військового // Проект «Святий герой Лі Сунсін».&nbsp;— Адміністрація міста Асан] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140514053822/http://www.e-sunshin.com/e-sunshin/life/life_04_8.jsp |date=14 травня 2014 }}, {{ref-ko}}. Переглянуто: 2009-06-23.)</ref>. У перші ж дні свого перебування на посту адмірала Лі Сунсін особисто перевірив їх усі. Він виявив, що флот погано фінансувався, а його командири були недбалими. Бракувало вишколу, зброї і одягу для солдат. Флот мав лише 10 широкопалубних кораблів [[пханоксон]]ів, половина з яких гнила. Найбільшою проблемою була відсутність [[Військова дисципліна|дисципліни]]. Лі Сунсін розпочав реформування своєї частини з відновлення порядку і впровадження нової системи нагород і покарань. Найменше порушення чи непослух каралися привселюдним побиттям, а інколи смертю. Здібні солдати отримали шанс стати офіцерами, незалежно від свого соціального походження. Лі Сунсін самотужки наповнив бюджет і арсенали флоту, завдяки прибуткам від приватної торгівлі. Вперше після декількох десятиліть було відремонтовано кораблі і розпочато масштабні навчання на морі. Віддаючи перевагу дистанційному бою, адмірал серйозно взявся за підготовку лучників та артилеристів. Він також взявся за розробку нової секретної зброї&nbsp;— броненосних «кораблів-черепах» [[кобуксон]]ів. Вивчивши географію прибережних вод, Лі Сунсін здійснив переформування флоту відповідно до місцевого рельєфу. Його штаб, розташований у поселенні [[Йосу]], було відремонтовано і переоснащено за останнім словом тогочасної інженерної думки.<ref name="life_04_8"/>

=== Імджинська війна ===

Правитель Японії [[Тойотомі Хідейосі]] мав намір підкорити Китай і тому звернувся до корейської династії Чосон, щоб отримати допомогу, а також дозвіл на прохід через їх територію. Однак, після довгих нарад, прохання було відхилене через побоюваня Кореї щодо спустошень з боку японців. Хідейосі, отримавши відмову, почав формувати війська, і в 1592 році почалося вторгнення японців у Корею.

Лі Сунсін був призначений командувачем корейського військово-морського флоту під час [[Японсько-корейська війна|японського вторгнення до Кореї]], розпочатого Тойотомі Хідейосі в квітні 1592. У битві при Танхпо Лі Сунсін вперше зробив основною ударною силою свого флоту [[Кобуксон]], внаслідок чого йому вдалося потопити 72 корабля ворога. Завдяки морським перемогам Лі Сунсіна біля Окпхо-Тхоньон, в Сачхонской бухті, під Пусаном і Ангольпхо плани японського командування щодо скоординованого вторгненню на суші і на морі були зірвані, і півмільйонна армія вторгнення залишилася без каналів поставок, що зробило її легкою здобиччю корейських партизан з «Армії справедливості» і регулярної китайської армії, яка виступила на боці Кореї.

Лі Сунсін, усунений від командування в результаті придворних інтриг, повернувся на свою посаду після нового японського вторгнення в березні 1597. Оскільки його попередники пустили на дно більшу частину корейського флоту, адміралу довелося протистояти набагато численішому японському флоту. Лі Сунсін був убитий випадковою кулею під час битви в бухті Норян в листопаді 1598, однак сам бій було виграно багато в чому завдяки таланту Лі Сунсіна (втрати японців склали близько 200 кораблів).

Королівський двір Кореї гідно оцінив службу Лі Сунсіна, давши йому [[посмертне ім'я]] ''Чхунмугон'' (вірний воєначальник), а також записавши його в список ''Сонму Ільдин Консіньї'' (привілейована особа першого класу), присвоїв титули ''Токпун Пувонгун''(Великий Принц Токпун),''Юмьон сугун Тодок''(адмірал флоту китайської [[Імперія Мін|Мін]]) і дав посмертне звання ''Йонгийджон'' (прем'єр-міністр).

== Вшанування пам'яті ==

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела та література ==
* Рубель В. А. ''Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій'': Навч. посібник.&nbsp;— Київ: Либідь, 1997. {{ref-uk}}
* Рубель В. А. ''Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність''.&nbsp;— Київ: «Аквілон-Прес», 1997. {{ref-uk}}
* ''История Кореи. С древнейших времен до наших дней'': в 2 т. М., 1974.&nbsp;— Т. 1. {{ref-ru}}
* Хван И.&nbsp;И.&nbsp;Ли Сун Син // ''Краткие сообщения института востоковедения''.&nbsp;— М., 1951.&nbsp;— вып. 1. {{ref-ru}}
* [http://militera.lib.ru/h/imdin/index.html Ли Чен Вон. ''Имдинская отечественная война 1592–98 гг.''&nbsp;— Пхеньян: Департамент культурной связи с заграницей министерства культуры и пропаганды КНДР, 1953.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090511023054/http://militera.lib.ru/h/imdin/index.html |date=11 травня 2009 }} {{ref-ru}}
* Hawley, Samuel. ''The Imjin War. Japan's Sixteenth-Century Invasion of Korea and Attempt to Conquer China'', The Royal Asiatic Society, Korea Branch, Seoul, 2005. {{ref-en}}
* 李舜臣と秀吉 / 片野次雄.&nbsp;— 改訂.&nbsp;— 誠文堂新光社, 1996. {{ref-ja}}
* 李舜臣覚書 / 藤居信雄.&nbsp;— 古川書房, 1982. {{ref-ja}}

== Посилання ==
{{commonscat|Yi, Sunsin}}
* [https://web.archive.org/web/20091214042128/http://www.e-sunshin.com/japan/index.htm Святий герой Лі Сун Сін] {{ref-ko}}, {{ref-en}}, {{ref-zh}}, {{ref-ja}}
* [https://web.archive.org/web/20070824223713/http://www.hcs.go.kr/english/main.asp Офіційна сторінка Святилища Хьончунса] {{ref-ko}}, {{ref-en}}
* [http://dema.com.ua/Countries_Krause/Korea_South Портрет Лі Сунсіна на південнокорейських розмінних монетах] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160722195150/http://dema.com.ua/Countries_Krause/Korea_South |date=22 липня 2016 }}

[[Категорія:Військовики Кореї]]
[[Категорія:Національні герої]]
[[Категорія:Люди на марках]]
[[Категорія:Люди на монетах]]
[[Категорія:Люди на банкнотах]]
[[Категорія:Загинули в бою]]