Перегляд вихідного коду сторінки Макаревич Андрій Вадимович

{{Особа
|ім'я                 = Андрій Макаревич
|оригінал імені       = {{lang-ru|Андрей Макаревич}}
|інші імена           =
|ім'я_при_народженні  = Андрій Вадимович Макаревич
| зображення           = Andrey Makarevich 2019.jpg
| дата_народження      = 11.12.1953
| місце_народження     = [[Москва]], [[Російська РФСР]]
| громадянство = {{USSR}}→ {{Rus}}
| національність = [[єврей]]<ref>{{Cite web |url=https://rjc.ru/ru/structure/43-makarevich-andrey-vadimovich |title=Макаревич Андрей Вадимович - Российский еврейский конгресс |accessdate=25 червня 2020 |archive-date=2 листопада 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201102092123/https://rjc.ru/ru/structure/43-makarevich-andrey-vadimovich }}</ref>
| нагороди = {{(!}} style="background: transparent"
{{!}} {{Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV-го ступеня}}
{{!}} {{Орден Пошани (Російська Федерація)}}
{{!}} {{Медаль «Захиснику вільної Росії»}}
{{!)}}
| місце_проживання     = [[Москва]]
| інші_імена           =
| псевдонім            =
| прізвисько           = Макар
| підпис_зображення    = 2019 рік
| Alma_mater = [[Московський архітектурний інститут (державна академія)|Московський архітектурний інститут]]
| відомий_(відома) = лідер гурту «[[Машина времени]]»
| рід_діяльності = [[музикант]], [[співак]], [[композитор]], автор текстів до пісень, [[телеведучий]], [[продюсер]], [[художник]]
| дружина =
| діти =
| підпис =
| сторінка_в_інтернеті = http://makar.info
|премії               = Премія [[Московська Гельсінська група|Московської Гельсінкської групи]] (2014)
|звання               =
{{ряд2 
 | {{Заслужений артист РРФСР}}
 | {{Народний артист Російської Федерації}}
}}
}}
{{Othernames|Макаревич}}
'''Андрі́й Вади́мович Макаре́вич''' ({{lang-ru|Андрей Вадимович Макаревич}}; {{н}} [[11 грудня]] [[1953]], [[Москва]], [[Російська РФСР]])&nbsp;— [[СРСР|радянський]] та [[Росія|російський]] [[музикант]], [[співак]], [[композитор]], бард, автор текстів до пісень, [[продюсер]], [[телеведучий]], [[художник]]-[[графіка|графік]], [[архітектор]]. Лідер легендарного гурту «[[Машина времени]]», який є найстаршим рок-гуртом у Росії, що досі активний. Заслужений артист РСФСР. [[Народний артист Росії]]. Ведучий передачі «[https://www.youtube.com/channel/UC8oNpniw7UvnUhdciAU2NMw Смак] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200426044633/https://www.youtube.com/channel/UC8oNpniw7UvnUhdciAU2NMw |date=26 квітня 2020 }}» ([[1993]]–[[2005]], з [[2018]] на [[YouTube]]).

== Життєпис ==
Народився в родині Вадима Григоровича Макаревича (1924—1996) та Ніни Марківни Макаревич (дівоче прізвище&nbsp;— Шмуйлович; 1926—1989).

У дитячі роки жив у комуналці в двоповерховому будинку на Волхонці, (цей будинок належав колись князям Волконським), напроти [[Музей образотворчих мистецтв імені Олександра Пушкіна|Музею Образотворчих мистецтв ім. О.&nbsp;С.&nbsp;Пушкіна]] і мріяв стати водолазом, [[Герпетологія|герпетологом]], [[Палеонтологія|палеонтологом]]. За його словами, велика частина мрій здійснилася&nbsp;— він спробував багато чого з того, чим хотів займатися в дитячі роки. Потім Макаревичі переїхали на Комсомольський проспект в окрему квартиру, де народилася сестра Андрія, яка молодша за нього на 9 років<ref>[http://www.mashina-vremeni.com/dom5.htm А. Макаревич.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110720002921/http://www.mashina-vremeni.com/dom5.htm |date=20 липня 2011 }}[http://www.mashina-vremeni.com/dom5.htm будинок"?] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110720002921/http://www.mashina-vremeni.com/dom5.htm |date=20 липня 2011 }}</ref>.
[[Файл:1st Kadashevsky 3A May 2010 02.JPG|ліворуч|міні|200px|Школа №&nbsp;19 (імені Бєлінського) Москва, Кадашовський 1-й пров., буд. 3а. Тут навчався Андрій Макаревич]]
Під керівництвом свого батька&nbsp;— архітектора і музиканта-аматора&nbsp;— Андрій з ранніх років грав на [[фортепіано]]. Він вступив до музичної школи по класу фортепіано, але, всупереч волі батьків, покинув навчання.

Навчався в 19-й московській спецшколі з англійським ухилом (1960—1970). Зібрав унікальну колекцію метеликів, мріяв стати [[Герпетологія|фахівцем з вивчення змій]] і навіть тримав їх удома. З четвертого класу пристрастився до [[Дайвінг|підводного плавання]], пізніше&nbsp;— до [[гірські лижі|гірських лиж]].

В 12 років почав самостійно займатися на [[Гітара|гітарі]]<ref>Yandex: Словники&nbsp;— Хто є хто в сучасній культурі</ref>. З дитинства захоплювався піснями [[Окуджава Булат Шалвович|Булата Окуджави]] та [[Висоцький Володимир Семенович|Володимира Висоцького]].

Складав вірші, грав на гітарі дворові та [[Авторська пісня|бардівські]] пісні<ref>[http://www.sem40.ru/famous2/e191.shtml Центральний Єврейський Ресурс.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100305130814/http://www.sem40.ru/famous2/e191.shtml |date=5 березня 2010 }}[http://www.sem40.ru/famous2/e191.shtml Макаревич Андрій Вадимович] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100305130814/http://www.sem40.ru/famous2/e191.shtml |date=5 березня 2010 }}</ref>.

У [[1966]] році познайомився з музикою гурту «[[The Beatles]]» і, за власними словами, став «<nowiki/>[[Бітломанія|бітломаном]]<nowiki/>», як і деякі з його однолітків, що й визначило його подальшу долю.
{{початок цитати}} «Було відчуття, що все попереднє життя я носив у вухах вату, а тут її раптом вийняли. Я просто фізично відчував, як щось всередині мене перевертається, рухається, змінюється необоротно. Почалися дні бітлів. Бітли слухалися з ранку до вечора. Вранці, перед школою, потім відразу після і аж до відбою. У неділю бітли слухалися весь день. Іноді змучені бітлами батьки виганяли мене на балкон разом з магнітофоном, і тоді я робив звук на повну, щоб усі навколо теж слухали Бітлів …» {{кінець цитати|джерело=[http://shevkunenko.narod.ru/raznoe/razzakov2/glava194.htm Федір Раззаков «Досьє на зірок: кумири всіх поколінь» Андрій Макаревич]}}

У восьмому класі заснував ансамбль «The Kids», який виконував [[Кавер-версія|кавер-версії]] іноземних пісень. Перший офіційний виступ ансамблю відбувся в [[1968]] році.

[[1969]] року, разом з однокласниками-бітломанами Олександром Івановим, Павлом Рубіним, Ігорем Мазаєвим та Юрієм Борзовим (незабаром до них приєднався друг дитинства Борзова&nbsp;— Сергій Кавагоє, який навчався на цій же паралелі в іншій московській школі) була організована група «[[Машина времени]]» (Машина часу), існуюча і донині ось вже понад 50 років. З цією групою пов'язане практично все подальше життя і творча діяльність Андрія Макаревича. До цього дня він є керівником групи, її «обличчям», основним автором текстів, а також композитором і виконавцем значної частини пісень.

Після закінчення школи, в [[1970]] році поступив до [[Московський архітектурний інститут|Московського архітектурного інституту]], звідки в [[1974]] році був відрахований (офіційно&nbsp;— «за несвоєчасний відхід з роботи на овочевій базі», фактично&nbsp;— по закритому розпорядженню однієї з [[Комуністична партія Радянського Союзу|партійних]] інстанцій, яка не схвалювала його зайняття рок-музикою), після чого влаштувався на роботу архітектором в Гіпротеатр («Державний інститут проектування театрів і видовищних споруд») де працював до [[1980]] року, в [[1975]] році відновився в МАРХІ на вечірньому відділенні, закінчив його в [[1977]] році з дипломом художника-графіка та архітектора. Тим не менш, основним заняттям весь цей час була робота в гурті «[[Машина времени]]».

У [[1978]] році написав один з найбільших хітів&nbsp;— пісню «[https://www.youtube.com/watch?v=IZTVqQwESRI Пока горит свеча] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200608073507/https://www.youtube.com/watch?v=IZTVqQwESRI |date=8 червня 2020 }}».

[[1980]] року з гуртом «Машина времени» підписали контракт із Росконцертом, що додало групі легальний статус, і з цього моменту Макаревич, звільнившись з Гіпротеатра, офіційно став музикантом і виконавцем. У наступні роки багато гастролював у складі групи по [[СРСР]], знімався разом із групою у фільмах Олександра Стефановича [[Душа (фільм)|«Душа»]] (1982), «[https://www.youtube.com/watch?v=2ih5O_YUjug Почни спочатку] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200901175212/https://www.youtube.com/watch?v=2ih5O_YUjug |date=1 вересня 2020 }}» (1986) (тут зіграв головну роль, явно «списану» з нього самого).
{{початок цитати}} Коли він жив на Ленінському проспекті, поверхом нижче Макаревича жила немолода вчителька географії. Як тільки в його квартирі лунав шум або якесь ворушіння, вона викликала міліцію. Після прем'єри фільму «Душа» у будинку Андрія зібралися одні «зірки»&nbsp;— відзначити. І раптом в три години ночі дзвінок. Відкривати пішов [[Боярський Михайло Сергійович|Михайло Боярський]]. Просто сторопів, побачивши міліцейський патруль. Патруль теж був приголомшений, особливо коли в передпокій вийшли [[Ротару Софія Михайлівна|Софія Ротару]], [[Биков Ролан Антонович|Ролан Биков]] та інші знаменитості. Інцидент був вичерпаний, але боротьба «гігантів» тривала. Якось Андрій зізнався мені: «Знаєш, хочеться просто піти в школу, в клас, де вона працює, і сказати: „Діти, ваша вчителька мене тероризує. Зробіть що-небудь. Але я не такий злий …“» Скінчилося все само собою. Коли Макаревича стали показувати по ТБ, писати про нього хороші статті в газетах, всі претензії сусідки кудись зникли … {{кінець цитати|джерело=[http://vrem-mashina.narod.ru/rassk.htm Расказики о людях из «Машины времени»]}}

[[Файл:Andrey Makarevich (December 10, 2009) 01.jpg|thumb|240px|праворуч|2009 рік]]
З [[1985]] року випустив кілька сольних альбомів, поєднував у своїй творчості рок-музику гурту «Машина времени» з акустичною бардівською піснею. Брав участь у записі альбомів групи «[[Квартал (гурт)|Квартал]]», продюсував альбом [[Юз Алешковський|Юза Алешковського]] «Окурочек». Випустив кілька збірок своїх віршів і дві біографічні книги спогадів.

У [[90]]-ті роки час від часу виступав із сольними концертами в типовій «бардівській» манері&nbsp;— без супроводу інших музикантів, з однією акустичною гітарою,&nbsp;— на яких виконував власні пісні, не призначені для гурта «[[Машина времени]]» (більшість з них видано в складі сольних альбомів). Згодом охолов до такого формату виступів.

У [[2001]] році організував проект «[[Оркестр креольського танго]]», що грає [[джаз]], [[блюз]], [[босанова|боса-нову]], [[Румба|румбу]], [[Свінг (музичний термін)|свінг]] і [[шансон]]. «Оркестр креольського танго» зібрав музикантів з різних колективів&nbsp;— з гуртів «Машина времени», «Квартал», «Папоротник», «Ігор Бойко Бенд» та деяких інших.

Зі своїм проектом «Джазові Трансформації», разом з «тріо Євгена Борця» та Ірини Роділес, Андрій Макаревич виступає в джаз-клубі «Союз Композиторів»<ref name="club_sk">{{Cite web |url=http://ucclub.ru/event/28-05-2010/20-30/ |title=Андрій Макаревич на сайті джаз-клубу «Союз Композиторів» |accessdate=20 серпня 2011 |archive-date=15 червня 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100615233500/http://www.ucclub.ru/event/28-05-2010/20-30/ }}</ref>. Виступає на блюзових джем-сейшнах зі своїм старим приятелем Олексієм White Бєловим з групи «Удачное приобретение». Президент фестивалю Створення світу<ref>{{Cite web |url=http://creationofpeace.ru/ |title=Створення світу {{!}} Головна |accessdate=20 серпня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110717150823/http://creationofpeace.ru/ |archivedate=17 липня 2011 |deadurl=yes }}</ref>.

У липні [[2015]] року спільно з українським гуртом [[Гайдамаки (гурт)|Гайдамаки]] та польським співаком [[Мацей Маленчук|Мацеєм Маленчуком]] записав пісню на антивоєнну тематику під назвою «Тільки любов залишить тебе живим». Слова пісні написані трьома мовами&nbsp;— українською, російською та польською<ref>{{cite web |url=http://radio24.ua/news/showSingleNews.do?objectId=38117 |title=Гайдамаки, Андрій Макаревич і Maciej Malenczuk записали антивоєнну пісню |publisher=[[Радіо 24]] |date=22 липня 2015 |accessdate=22 липня 2015 |archive-date=22 липня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150722193301/http://radio24.ua/news/showSingleNews.do?objectId=38117 }}</ref><ref>{{cite web |url=http://www.ukrinform.ua/ukr/news/makarevich_malenchuk_i_gaydamaki_zapisali_novu_pisnyu_pro_mir |title=Макаревич, Маленчук і "Гайдамаки" записали нову пісню про мир |publisher=[[Укрінформ]] |date=21 липня 2015 |accessdate=22 липня 2015 |archive-date=24 липня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150724223814/http://www.ukrinform.ua/ukr/news/makarevich_malenchuk_i_gaydamaki_zapisali_novu_pisnyu_pro_mir }}</ref>.

== Творчість ==
[[Файл:Макаревич.jpg|міні|праворуч|235пкс|Андрій Макаревич, «Машина часу». Фестиваль «Рок над Волгою 2010»]]
[[Файл:Андрей Макаревич, Сочи, 2011.JPG|міні|праворуч|240пкс|Концерт у рамках X Міжнародного інвестиційного форуму в Сочі (2011 рік).]]
[[Файл:Андрей Макаревич - Atlas Weekend 2016 - 231725.jpg|міні|праворуч|235пкс|Андрій Макаревич на фестивалі «[[Atlas Weekend 2016]]»]]

=== Дискографія ===
* [[1989 у музиці|1989]]&nbsp;— «Пісні під гітару» (1985—1989 роки) (вініл)
* [[1994 у музиці|1994]]&nbsp;— «Біля ломбарду»
* [[1994 у музиці|1994]]&nbsp;— «Я малюю тебе»
* [[1996 у музиці|1996]]&nbsp;— «Двадцять років по тому» (концерт спільно з Борисом Гребєнщиковим)
* [[1996 у музиці|1996]]&nbsp;— «Пісні, які я люблю»
* [[1996 у музиці|1996]]&nbsp;— «Піонерські блатні пісні» (з А. Козловим)
* [[1998 у музиці|1998]]&nbsp;— «Пісні під гітару» (1985—1989 роки)
* [[1998 у музиці|1998]]&nbsp;— «Жіночий альбом» (з групою «Папоротник»)
* [[1999 у музиці|1999]]&nbsp;— «Перехрестя» (пісні з кінофільму «Перекрёсток»)
* [[2000 у музиці|2000]]&nbsp;— «Час напрокат» (з групою «Квартал»)
* [[2001 у музиці|2001]]&nbsp;— «Найкраще» (збірник)
* [[2002 у музиці|2002]]&nbsp;— «І т. д.» (з «Оркестром креольського танго»)
* [[2003 у музиці|2003]]&nbsp;— уподобань Андрія Макаревича (збірник)
* [[2003 у музиці|2003]]&nbsp;— «Тонкий шрам на улюбленій попі» (з «Оркестром креольського танго», [[Євген Маргуліс|Євгеном Маргулісом]], [[Максим Леонідов|Максимом Леонідовим]], Альоною Свиридовою і Тетяною Лазаревою)&nbsp;— пісні Марка Фрейдкіна
* [[2004 у музиці|2004]]&nbsp;— «Від мене до тебе» (концерт з «Оркестром креольського танго»)
* [[2005 у музиці|2005]]&nbsp;— «А. Макаревич представляє пісні Геннадія Ні-Лі»
* [[2005 у музиці|2005]]&nbsp;— «А. Макаревич представляє пісні [[Окуджава Булат Шалвович|Булата Окуджави]]» (з «Оркестром креольського танго»)
* [[2006 у музиці|2006]]&nbsp;— «Стара машина» (з «Оркестром креольського танго»)
* [[2007 у музиці|2007]]&nbsp;— «Штандер» (з «Оркестром креольського танго») (студія «<nowiki/>[[Abbey Road Studios|Abbey Road]]<nowiki/>»)
* [[2008 у музиці|2008]]&nbsp;— «Було не з нами. Найкращі пісні» (збірка)
* [[2008 у музиці|2008]]&nbsp;— «55» (збірник)

=== Музика для фільмів ===
* [[1975 у кіно|1975]]&nbsp;— «Афоня»
* [[1983 у кіно|1983]]&nbsp;— [[Швидкість (фільм, 1983)|«Швидкість»]]
* [[1985 у кіно|1985]]&nbsp;— «[[Подвійний обгін]]»
* [[1985 у кіно|1985]]&nbsp;— «Мавпочки та грабіжники» (мультиплікаційний)
* [[1985 у кіно|1985]]&nbsp;— «[[Почни спочатку]]»
* [[1986 у кіно|1986]]&nbsp;— [[Прорив (фільм, 1986)|«Прорив»]]
* [[1987 у кіно|1987]]&nbsp;— «[[Бармен із «Золотого якоря»]]»
* [[1988 у кіно|1988]]&nbsp;— «[[Без мундира]]»
* [[1989 у кіно|1989]]&nbsp;— «Пси»
* [[1989 у кіно|1989]]&nbsp;— «Скляний лабіринт»
* [[1992 у кіно|1992]]&nbsp;— «Арифметика вбивства»
* [[1992 у кіно|1992]]&nbsp;— «Ангели в раю»
* [[1995 у кіно|1995]]&nbsp;— «Московські канікули»
* [[1997 у кіно|1997]]&nbsp;— «Шизофренія»
* [[1998 у кіно|1998]]&nbsp;— [[Перехрестя (фільм, 1998)|«Перехрестя»]]
* [[2000 у кіно|2000]]&nbsp;— «Бременські музиканти та Ко»
* [[2003 у кіно|2003]]&nbsp;— «Танцюрист»

=== Книги ===
* [[1991]]&nbsp;— «Всё очень просто. Рассказики». Радио и связь, 224 с. ISBN 5-256-01104-9
* [[1992]]&nbsp;— «Всё очень просто» (жизнь группы 1968—1983&nbsp;гг.)
* [[1998]]&nbsp;— «Смак. Встречи на кухне», М., «Эксмо-пресс», 130 с.
* [[2000]]&nbsp;— «Смак. Встречи на кухне». Издательства: Триэн, Эксмо-Пресс, 128 с. ISBN 5-7961-0032-7, ISBN 5-04-002230-1
* [[2006]]&nbsp;— «Смак. Встречи на кухне». Издательства: Эксмо-Пресс, Триэн, 128 с. ISBN 5-699-05886-9
* [[1999]]&nbsp;— «Семь тысяч городов. Стихи и песни». М., «Эксмо-пресс», 432 с.
* [[2000]]&nbsp;— «Семь тысяч городов. Стихи и песни». Триэн, Эксмо-Пресс, 432 с. ISBN 5-7961-0043-2, ISBN 5-04-003999-9
* [[2001]]&nbsp;— «Сольное творчество. Андрей Макаревич. Песни под гитару». Бешеный Конь, 40 с.
* [[2001]]&nbsp;— «Сам овца». Автобиографическая проза. Захаров, 270 с. ISBN 5-8159-0218-7
* [[2005]]&nbsp;— «Сам овца». Автобиографическая проза. Захаров, 272 с. ISBN 5-8159-0599-2, ISBN 978-5-8159-0669-3
* [[2008]]&nbsp;— «Сам овца». Автобиографическая проза. Захаров, 304 с. ISBN 978-5-8159-0729-4, Серия: Биографии и мемуары
* [[2010]]&nbsp;— «Сам овца». Авторский сборник. Эксмо, 384 с. ISBN 978-5-699-43895-2
* [[2003]]&nbsp;— «Андрей Макаревич. Песни и стихи», М., «Захаров», 334 с.
* [[2004]]&nbsp;— «Лучшие песни. Тексты и аккорды». Харвест, 48 с. ISBN 985-13-2102-8
* [[2004]]&nbsp;— «Место где свет». Авторский сборник. Эксмо, 416 с. ISBN 5-699-08190-9, ISBN 5-699-09518-7
* [[2005]]&nbsp;— «Место где свет». Авторский сборник. Эксмо, 480 с. ISBN 5-699-08190-9, ISBN 5-699-09518-7
* [[2005]]&nbsp;— «Rock коллекция». Нота-Р, 76 с. ISBN 5-98581-012-7
* [[2006]]&nbsp;— «Занимательная наркология». Махаон, 160 с. ISBN 5-18-000859-X
* [[2008]]&nbsp;— «Мужская кулинария: разговоры о еде и не только», М., «Эксмо-пресс»
* [[2010]]&nbsp;— «Вначале был звук». Авторский сборник. Эксмо, 256 с. ISBN 978-5-699-40983-9
* [[2010]]&nbsp;— «То что люди поют по дороге домой». Авторский сборник. Эксмо, 512 с. ISBN 978-5-699-45259-0
* [[2011]]&nbsp;— «Наше вкусное кино». КоЛибри, Азбука-Аттикус, 208 с. ISBN 978-5-389-01897-6
* [[2011]]&nbsp;— «Евино яблоко». Эксмо. ISBN 978-5-699-50853-2
* [[2012]]&nbsp;— «Вся проза Андрея Макаревича». Эксмо. ISBN 978-5-699-53789-1
* [[2013]]&nbsp;— «Живые истории». Эксмо. ISBN 978-5-699-65334-8
* [[2013]]&nbsp;— «Неволшебные Сказки» (художник Владимир Цеслер). РИПОЛ Классик. ISBN 978-5-386-06631-4
* [[2013]]&nbsp;— «МАШИНА ВРЕМЕНИ в словах и образах». Эксмо. ISBN 978-5-699-66045-2
* [[2013]]&nbsp;— «Все ещё сам овца». Эксмо. ISBN 978-5-699-66613-3
* [[2013]]&nbsp;— «Неволшебные сказки». М.: РИПОЛ классик. SBN 978-5-386-06631-4
* [[2016]]&nbsp;— {{книга|автор=|заголовок= «Я змея»|видавництво= Альпина Паблишер|рік= 2016|місто = М.|серія= AnimalBooks. Занимательная зоология|сторінок= 32|isbn= 978-5961455618|ref= }}
* [[2017]]&nbsp;— «Стихи. Графика. Песни.» Corpus, 144 с. ISBN 978-5-17-983138-9

== Політичні погляди ==

=== Громадянська позиція щодо України ===
[[Файл:March of Peace (2014-03-15, Moscow), Andrey Makarevich 1.jpg|thumb|235px|right|Андрій Макаревич на [[Марш миру (Росія, 2014)|Марші миру]] в Москві 15 березня 2014]]
[[Файл:RockUznik 2013-09-22 7328.jpg|міні|праворуч|230пкс|Андрій Макаревич під час виступу на концерті у підтримку політв'язнів «РокУзнік», 2013 рік]]
Від самого початку [[Євромайдан]]у Макаревич виступав на його підтримку. Критично висловлювався щодо висвітлення подій на Євромайдані в російських засобах масової інформації. Після втечі Януковича музикант назвав приховування того на території Росії ганьбою перед всім світом, зазначивши ''Чесна людина не буде переховувати злочинця і злодія. А злодій&nbsp;— буде.<ref>[https://web.archive.org/web/20140305063423/http://tvi.ua/new/2014/02/28/makarevych_perekhovuvaty_zlochyncya_yanukovycha_mozhe_tilky_zlodiy Макаревич: Переховувати злочинця Януковича може тільки злодій] / [[Tvi]], 28 лютого 2014</ref>

Макаревич виступав проти [[Анексія АР Крим та Севастополя Росією|анексії Криму Росією]] та заявляв що вважає «територію [Криму] окупованою», хоча у своїх публічних заявах він також часто повторював фейки російської пропаганди про «мовне питання» як одну з причин виникнення конфлікту в Криму та на Донбасі.<ref>[https://web.archive.org/web/20190116042607/https://www.unian.ua/society/10096286-andriy-makarevich-pro-krim-ya-vvazhayu-cyu-teritoriyu-okupovanoyu.html Андрій Макаревич про Крим: «я вважаю цю територію окупованою»] // Уніан, 26 квітня 2018</ref> Зокрема у 2014 році в ефірі російського телеканалу «Дождь» Макаревич повторив поширену дезу російської пропаганди, що Росія анексувала Крим та вторглася на схід України аби допомогти російськомовним громадянам заявивши «українці наробили шороху з „мовним питанням“». В цьому ж інтерв'ю Макаревич все ж заявив, що, незважаючи на те, що Україна «наробила шороху з „мовним питанням“», та все ж українці «не заслуговують на повторення кровопролиття», та назвав розмови про повернення Криму до складу Росії провокаціями.<ref>[http://tsn.ua/svit/makarevich-zvernuvsya-do-rosiyskoyi-vladi-hochete-viyni-z-ukrayinoyu-i-zagarbati-krim-337218.html Макаревич звернувся до російської влади: Хочете війни з Україною і загарбати Крим?] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140415133233/http://tsn.ua/svit/makarevich-zvernuvsya-do-rosiyskoyi-vladi-hochete-viyni-z-ukrayinoyu-i-zagarbati-krim-337218.html |date=15 квітня 2014 }} // ТСН, 28 лютого 2014</ref>

[[15 березня]] [[2014]] року брав участь в [[Марш миру (Росія, 2014)|Марші миру в м. Москві]] проти можливої війни України з Росією<ref>{{Cite web |url=http://itop.fm/news/15425-andrey-makarevich-podderzhal-ukrainu-na-marshe-mira-v-moskve/ |title=Андрей Макаревич поддержал Украину на Марше Мира в Москве {{ref-ru}} |accessdate=30 березня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140330060659/http://itop.fm/news/15425-andrey-makarevich-podderzhal-ukrainu-na-marshe-mira-v-moskve/ |archivedate=30 березня 2014 |deadurl=yes }}</ref>. Під час цієї акції Макаревич у провулку наткнувся на прибічників скандального російського політолога [[Кургінян Сергій Ервандович|Сергія Кургіняна]], яких обурила жовто-блакитна стрічка у музиканта. Вони відреагували на цей символ лайкою: «Андрюха! Жид! [[Степан Бандера|Бандері]] продався!». Після цього Андрій Макаревич написав у [[Facebook]] про росіян ''боюся, що цей народ вже не врятувати.''<ref>{{Cite web |url=http://tsn.ua/politika/u-moskvi-makarevicha-nazvali-zhidom-yakiy-prodavsya-banderi-cherez-uchast-u-marshi-miru-339969.html |title=У Москві Макаревича назвали «жидом, який продався Бандері» через участь у «Марші миру» / &#91;&#91;ТСН&#93;&#93;, 16 березня 2014 |accessdate=16 квітня 2014 |archive-date=28 квітня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140428232701/http://tsn.ua/politika/u-moskvi-makarevicha-nazvali-zhidom-yakiy-prodavsya-banderi-cherez-uchast-u-marshi-miru-339969.html }}</ref>.

[[12 серпня]] [[2014]] року Макаревич зустрівся з мешканцями звільненого [[Слов'янськ]]а та дав благодійний концерт у [[Святогірськ]]у<ref>{{Cite web|url=http://espreso.tv/news/2014/08/12/andriy_makarevych_zavitav_u_zvilneni_mista_donbasu|назва=Макаревич зустрівся з мешканцями Слов'янська і дає концерт у Святогорську|видавець=[[Еспресо TV]]|дата=12 серпня 2014|url-архіву=https://web.archive.org/web/20201130144745/https://espreso.tv/news/2014/08/12/andriy_makarevych_zavitav_u_zvilneni_mista_donbasu|дата-архіву=30 листопада 2020|мертвий-url=no|дата-доступу=3 червня 2021}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://espreso.tv/news/2014/08/14/andriy_makarevych_pokhyzuvavsya_karatelyamy_pered_yakymy_spivav_u_svyatohorsku|назва=Андрій Макаревич похизувався «карателями», перед якими співав у Святогорську|видавець=[[Еспресо TV]]|дата=14 серпня 2014|url-архіву=https://web.archive.org/web/20190416114737/https://espreso.tv/news/2014/08/14/andriy_makarevych_pokhyzuvavsya_karatelyamy_pered_yakymy_spivav_u_svyatohorsku|дата-архіву=16 квітня 2019|мертвий-url=no|дата-доступу=3 червня 2021}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://espreso.tv/article/2014/08/13/koncert_makarevycha_u_svyatohorsku|назва=Концерт Макаревича у Святогорську|видавець=[[Еспресо TV]]|дата=13 серпня 2014|url-архіву=https://web.archive.org/web/20200929023029/https://espreso.tv/article/2014/08/13/koncert_makarevycha_u_svyatohorsku|дата-архіву=29 вересня 2020|мертвий-url=no|дата-доступу=3 червня 2021}}</ref>, за що деякі активісти хотіли визнати його персоною нон ґрата у Росії та позбавити всіх нагород, створивши відповідну петицію на сайті «Change.org»<ref>{{Cite web|url=http://espreso.tv/news/2014/08/14/makarevycha_khochut_zrobyty_personoyu_non_hrata_v_rosiyi_cherez_vizyt_na_donbas|назва=Макаревича хочуть зробити персоною нон-грата в Росії через візит на Донбас|видавець=[[Еспресо TV]]|дата=14 серпня 2014|url-архіву=https://web.archive.org/web/20200810192031/https://espreso.tv/news/2014/08/14/makarevycha_khochut_zrobyty_personoyu_non_hrata_v_rosiyi_cherez_vizyt_na_donbas|дата-архіву=10 серпня 2020|мертвий-url=no|дата-доступу=3 червня 2021}}</ref>.

[[6 липня]] [[2018]] року Макаревич брав участь у концерті на підтримку ув'язненого у Росії українського режисера [[Сенцов Олег Геннадійович|Олега Сенцова]]<ref>[https://web.archive.org/web/20180707174631/https://espreso.tv/news/2018/07/07/u_moskvi_proyshov_koncert_na_pidtrymku_ukrayinskogo_rezhysera_olega_sencova У Москві пройшов концерт на підтримку українського режисера Олега Сенцова. Підтримали політв'язня такі артисти як Андрій Макаревич, актриса Лія Ахеджакова, письменник Віктор Шендерович та інші діячі культури і мистецтв ] // espreso.tv, 07 липня 2018</ref>.

[[21 лютого]] [[2022]] року, підписав відкритий колективний лист російського Конгресу інтелігенції «Паліям війни: ви будете прокляті!», в якому йдеться про історичну відповідальність влади РФ за розпалювання «великої війни з Україною»<ref>{{Cite web |url=https://www.ukrinform.ua/rubric-world/3408356-vi-budete-proklati-kongres-inteligencii-rf-opublikuvav-vidkritogo-lista-rozpaluvacam-vijni.html |title=«Ви будете прокляті!»: Конгрес інтелігенції РФ опублікував відкритого листа розпалювачам війни. 21.02.2022, 12:57 |accessdate=22 лютого 2022 |archive-date=22 лютого 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220222102538/https://www.ukrinform.ua/rubric-world/3408356-vi-budete-proklati-kongres-inteligencii-rf-opublikuvav-vidkritogo-lista-rozpaluvacam-vijni.html }}</ref><ref>[https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSf_LfbjEKDkAUPNj6t9Jxl-5fWAJFYoOXsN-zo_FL31unvMMA/viewform Відкритий колективний лист «Вы будете прокляты!»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220222101850/https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSf_LfbjEKDkAUPNj6t9Jxl-5fWAJFYoOXsN-zo_FL31unvMMA/viewform |date=22 лютого 2022 }} {{ref-ru}}</ref>.

=== Цькування в Росії у відповідь на позицію в «українському питанні» ===
{{докладніше|Звернення на захист Андрія Макаревича}}
Внаслідок позиції Макаревича в «українському питанні» на початку [[2014]] року в Інтернеті розгорнули інформаційне цькування музиканта, був організований збір підписів за позбавлення його всіх державних нагород. У відповідь на це [[Пугачова Алла Борисівна|Алла Пугачова]], [[Ярмольник Леонід Ісаакович|Леонід Ярмольник]], політик [[Прохоров Михайло Дмитрович|Михайло Прохоров]], письменниця [[Людмила Улицька]], правозахисник [[Лев Пономарьов]], телеведучий [[Любимов Олександр Михайлович|Олександр Любимов]] та ряд інших виступили на захист Андрія Макаревича з листом на ім'я президента РФ [[Путін Володимир Володимирович|Володимира Путіна]], прем'єра [[Медведєв Дмитро Анатолійович|Дмитра Медведєва]], генерального директора «Первого канала» [[Ернст Костянтин Львович|Костянтина Ернста]], Держдуми і Ради федерацій<ref>{{Cite web |url=http://www.pravda.com.ua/news/2014/03/28/7020625/ |title=Пугачова та інші діячі просять припинити цькування Макаревича через Крим. Сайт Української правди, 30.03.2014 |accessdate=30 березня 2014 |archive-date=1 квітня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140401004327/http://www.pravda.com.ua/news/2014/03/28/7020625/ }}</ref>.

== Державні нагороди ==
* [[Орден «За заслуги перед Вітчизною»]] IV&nbsp;ст. ([[9 грудня]] [[2003]])&nbsp;— ''за великий внесок у розвиток музичного мистецтва''<ref>[http://graph.document.kremlin.ru/page.aspx?772506 Указ Президента Российской Федерации №&nbsp;1459 от 9 декабря 2003 года «О награждении орденом „За заслуги перед Отечеством“ IV степени Макаревича А. В.»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140416183226/http://graph.document.kremlin.ru/page.aspx?772506 |date=16 квітня 2014 }}{{ref-ru}}</ref>
* [[Орден Пошани (Російська Федерація)|Орден Пошани]] ([[24 червня]] [[1999]])&nbsp;— ''за заслуги у розвитку музичного мистецтва''<ref>[http://graph.document.kremlin.ru/page.aspx?1064499 Указ Президента Российской Федерации №&nbsp;814 от 24 июня 1999 года «О награждении орденом Почёта артистов группы „Машина времени“ акционерного общества „Синтез Рекордз“ (город Москва)»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140416183537/http://graph.document.kremlin.ru/page.aspx?1064499 |date=16 квітня 2014 }}{{ref-ru}}</ref> (нагороджений разом з іншими музикантами [[Машина времени|групи]])
* [[Медаль «Захиснику вільної Росії»]] ([[2 лютого]] [[1993]])&nbsp;— ''за виконання громадянського обов'язку при захисті демократії та конституційного ладу [[Серпневий путч|19&nbsp;— 21 серпня 1991 року]]''<ref>[http://pravo.msk.rsnet.ru/proxy/ips/?docbody=&nd=102021091 Указ Президента Российской Федерации №&nbsp;174 от 2 февраля 1993 года «О награждении медалью „Защитнику свободной России“ активных защитников конституционного строя»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140416185856/http://pravo.msk.rsnet.ru/proxy/ips/?docbody=&nd=102021091 |date=16 квітня 2014 }}{{ref-ru}}</ref>
* [[Народний артист Російської Федерації]] ([[22 листопада]] [[1999]])&nbsp;— ''за великі заслуги в галузі мистецтва''<ref>[http://graph.document.kremlin.ru/page.aspx?1064452 Указ Президента Российской Федерации №&nbsp;1557 от 22 ноября 1999 года «О награждении государственными наградами Российской Федерации»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131012041916/http://graph.document.kremlin.ru/page.aspx?1064452 |date=12 жовтня 2013 }}{{ref-ru}}</ref>
* [[Заслужений артист РРФСР]] ([[1991]])

== Цікаві факти ==
* [[Чак Норріс]] за власним зізнанням приготував першу страву у своєму житті разом з Андрієм Макаревичем у його телепередачі «Смак»<ref>{{YouTube|_dddmTF__Mc|Чак Норрис и Энтони Дюран. Архивный выпуск СМАКа.|logo=1}}</ref>.
* Двічі зустрічався в інтелектуальних телеіграх з відомим гравцем [[Вассерман Анатолій Олександрович|Анатолієм Вассерманом]] і обидва рази його переміг<ref>{{YouTube|uX6mdipczYs|Игры разума (06.06.2005)|logo=1}}</ref><ref>{{Cite web |url=http://mirtv.ru/video/62145/ |title=Телеканал МИР {{!}} «Всемирные игры разума» от 29 марта 2019 |accessdate=7 квітня 2022 |archive-date=23 квітня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220423145856/http://mirtv.ru/video/62145/ }}</ref>.

== Приватне життя ==
[[Файл:Иван Макаревич.jpg|міні|праворуч|235пкс|Син Іван Макаревич]]

=== Дружини ===
* Перша дружина&nbsp;— Олена Ігорівна Макаревич (Фесуненко), дочка відомого радянського політоглядача [[Фесуненко Ігор Сергійович|Ігоря Фесуненка]] (писав книги про бразильський футбол і допомагав «Машині»), була студенткою Історико-архівного інституту, шлюб розпався через три роки (1976—1979)<ref name="autogenerated2">''[http://www.mashina-vremeni.com/pp7.html П. Підгородецький] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111018113110/http://www.mashina-vremeni.com/pp7.html |date=18 жовтня 2011 }}''[http://www.mashina-vremeni.com/pp7.html «Машина» з євреями] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111018113110/http://www.mashina-vremeni.com/pp7.html |date=18 жовтня 2011 }}</ref>.
* Друга дружина&nbsp;— Алла Михайлівна Макаревич (д. Голубкіна<ref name="brama.brestregion">{{Cite web |url=http://brama.brestregion.com/nomer25/artic15.shtml |title=Полісській родовід рок-музыканта Андрія Макаревича |accessdate=20 серпня 2011 |archive-date=23 червня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150623002011/http://brama.brestregion.com/nomer25/artic15.shtml }}</ref>) (1960)<ref>[http://rock.samaratoday.ru/news/jule/00-24.asp РОК-шок: енциклопедія скандалів.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120111133906/http://rock.samaratoday.ru/news/jule/00-24.asp |date=11 січня 2012 }}[http://rock.samaratoday.ru/news/jule/00-24.asp Губін дарує іномарки 49-річна дама, а Варум живе в одній квартирі аж ніяк не з Агутіним.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120111133906/http://rock.samaratoday.ru/news/jule/00-24.asp |date=11 січня 2012 }}[http://rock.samaratoday.ru/news/jule/00-24.asp Новини-Липень] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120111133906/http://rock.samaratoday.ru/news/jule/00-24.asp |date=11 січня 2012 }}</ref> (колишня дружина {{Не перекладено|Романов Олексій Дмитрович|Олексія Романова|ru|Романов, Алексей Дмитриевич}}, [[Косметологія|лікар-косметолог]] (жовтень 1986 року&nbsp;— 1989)<ref name="autogenerated2" />), в 1987 році народився їхній син {{Не перекладено|Макаревич Іван Андрійович|Іван|ru|Макаревич, Иван Андреевич}}, потім подружжя розлучилося.
* У середині 1990-х ЗМІ писали про роман і можливий шлюб Андрія з ведучою радіостанції «Європа-плюс» [[Стриж Ксенія|Ксенією Стриж]]. Пізніше в інтерв'ю вона називала чутки «сильно перебільшеними», хоча підтвердила, що в 1991—1995 роках вони дійсно були близькі<ref name="autogenerated2" /><ref>[http://www.ogoniok.com/archive/2002/4744/16-44-49/ Вогник.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131213174016/http://www.ogoniok.com/archive/2002/4744/16-44-49/ |date=13 грудня 2013 }}[http://www.ogoniok.com/archive/2002/4744/16-44-49/ Кснеія Стриж: Вони носять штани кльош у перший раз.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131213174016/http://www.ogoniok.com/archive/2002/4744/16-44-49/ |date=13 грудня 2013 }}[http://www.ogoniok.com/archive/2002/4744/16-44-49/ А ми в третій!] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131213174016/http://www.ogoniok.com/archive/2002/4744/16-44-49/ |date=13 грудня 2013 }}</ref>.
* Два роки (1998—2000) Макаревич прожив у цивільному шлюбі з журналісткою і прес-аташе гурту «Машина времени» Ганною В'ячеславівною Рождественською (нар. 1974), яка в [[2000]] році народила доньку Аню.
* Третя дружина&nbsp;— Наталія Голуб (нар. 1969), гример, стиліст, фотохудожник. Одружилися 31 грудня 2003<ref>{{Cite web |url=http://new.svadba.net.ru/492 |title=Андрій Макаревич розповів про свою дружину Наташу |accessdate=20 серпня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20100929112700/http://new.svadba.net.ru/492 |archivedate=29 вересня 2010 |deadurl=yes }}</ref>.
* Четверта дружина&nbsp;— [[Ейнат Кляйн]] (нар. 31 травня 1984 року у [[Київ|Києві]]), журналістка, фотограф і гід. У шлюбі з грудня 2019 року<ref>{{Cite web |url=https://jewishmagazine.ru/articles/intervyu/andrey-makarevich-ya-lishniy-raz-ubedilsya-chto-zhenilsya-na-perfektsionistke/ |title=Андрей Макаревич: «Я лишний раз убедился, что женился на перфекционистке» — Еврейский журнал |accessdate=16 грудня 2020 |archive-date=27 листопада 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201127183342/https://jewishmagazine.ru/articles/intervyu/andrey-makarevich-ya-lishniy-raz-ubedilsya-chto-zhenilsya-na-perfektsionistke/ }}</ref>.

=== Діти ===
У Андрія Макаревича четверо дітей:
* Дана (нар. 1975)&nbsp;— позашлюбна дочка; проживає в місті [[Філадельфія]], підтримує стосунки з батьком, юрист, одружена з російським бізнесменом<ref name="mashina-vremeni.com">{{Cite web |url=http://www.mashina-vremeni.com/solobiography.htm |title=Андрій Макаревич — Біографія |accessdate=20 серпня 2011 |archive-date=21 травня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110521102001/http://mashina-vremeni.com/solobiography.htm }}</ref><ref name="autogenerated4">{{Cite web |url=http://www.mashina-vremeni.com/slova27.htm |title=Андрій Макаревич: «Про свою дочку я нічого не знав» |accessdate=20 серпня 2011 |archive-date=21 травня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110521101409/http://mashina-vremeni.com/slova27.htm }}</ref>.
* {{Не перекладено|Макаревич Іван Андрійович|Іван Макаревич|ru|Макаревич, Иван Андреевич}} (нар. 30 червня 1987)&nbsp;— російський актор.
* Ганна Макаревич<ref name="brama.brestregion" /> (нар. 29 вересня 2000)<ref>[http://www.yandex.cc/16/9877.mhtml Yandex.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131214032239/http://www.yandex.cc/16/9877.mhtml |date=14 грудня 2013 }}[http://www.yandex.cc/16/9877.mhtml CC НОВИНИ / Лариса Кашперко: Я відмовила Макаревичу через його зростання] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131214032239/http://www.yandex.cc/16/9877.mhtml |date=14 грудня 2013 }}</ref>.
* Ейтан Макаревич (нар. 30 березня 2022)<ref>{{Cite web|title=Эйтан Андреевич Макаревич родился 30 марта в 7.50 утра в Тель-Авиве|author=Машина Времени |date=6 квітня 2022|url=https://www.facebook.com/mashinavremeniofficial/posts/390942022853565|website=Facebook|accessdate=2022-04-06|language=ru|archive-date=6 квітня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220406161245/https://www.facebook.com/login/?next=https%3A%2F%2Fwww.facebook.com%2Fmashinavremeniofficial%2Fposts%2F390942022853565}}</ref>.

== Література ==
* Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998.&nbsp;— С.453;
* ''Раззаков Ф.'' Популярная знциклопедия звезд. М., 2000.&nbsp;— С.328—336;
* ''Макаревич А.'' Самовца: Автобиографическая проза. М., 2001;
* Кинословарь. Т.2. СПб., 2001.&nbsp;— С.221—222.

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Посилання ==
{{Вікіцитати}}
{{Commonscat|Andrey Makarevich}}
* {{official|makar.info}}

{{бібліоінформація}}
{{ВП-портали|Мистецтво|Біографії|Росія}}

[[Категорія:Російські музиканти]]
[[Категорія:Російські співаки]]
[[Категорія:Радянські співаки]]
[[Категорія:Російські піснярі]]
[[Категорія:Російські архітектори]]
[[Категорія:Російські графіки]]
[[Категорія:Російські продюсери]]
[[Категорія:Російські телеведучі]]
[[Категорія:Уродженці Москви]]
[[Категорія:Народні артисти Росії]]
[[Категорія:Випускники Московського архітектурного інституту]]
[[Категорія:Телеведучі Першого каналу]]
[[Категорія:Підписанти проти військової інтервенції Росії в Україну]]
[[Категорія:Діячі російської культури, що підтримали Україну]]
[[Категорія:Білоруси Росії]]
[[Категорія:Захисники прав тварин]]
[[Категорія:Російські ліберали]]
[[Категорія:Російські емігранти до Ізраїлю]]
[[Категорія:Письменники-кулінари]]